ЗМІСТ
Вступ
1.Механізм нарахування та виплат дотацій
2. Розрахунок сум дотацій товаровиробникам
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
У будь-якій економіці необхідно мати фіскальні ресурси для виконання державних функцій. Для того, щоб уряд надав кошти іншим, вони спочатку повинні бути зібрані. Уряд може отримувати доходи з різних джерел і оподаткування є одним із методів переводу ресурсів із приватного у державний сектор .
У багатьох випадках ринковий механізм сам спроможний ефективно пропонувати товари та послуги. Але за певних умов ринок сам не в змозі виробляти оптимальну або найефективнішу кількість продукції і у цьому контексті можна говорити про роль уряду у корегуванні чи поліпшенні функціонування ринкових механізмів. Держава може покращити функціонування ринкових механізмів відносно сільського господарства такими кроками:
а) запровадженням антимонопольного законодавства;
б) оподаткуванням виробників із негативними побічними ефектами та підтримкою виробників із позитивними побічними ефектами;
в) забезпеченням суспільними благами.
1. Механізм нарахування та виплат дотацій
Постанова КМУ «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі» передбачав механізм нарахування та виплат дотацій переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам незалежно від форми власності і господарювання, включаючи особисті селянські господарства, за поставлені ними у період з 1 січня 2008 р. до року, що настає за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.
Цей Порядок не поширювався на операції з поставки молока, молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів, виготовлених переробними підприємствами з імпортованої сировини та із сировини, поставленої не в живій вазі і не власного виробництва сільськогосподарського товаровиробника, з поставки імпортованої сировини, з поставки молока і м'яса в живій вазі посередниками, а також з переробки сировини на давальницьких умовах.
Сільськогосподарські товаровиробники поставляли переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі відповідно до укладених договорів з нарахуванням податку на додану вартість за нульовою ставкою. При цьому суми податкового кредиту за звітний період включалися до податкової декларації з податку на додану вартість платника податку, за якою здійснювалися розрахунки з бюджетом.
Для визначення сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за молоко та м'ясо в живій вазі, які будуть поставлені ними, переробні підприємства щомісяця до початку наступного періоду здійснювали попередній розрахунок надходження і використання коштів з податку на додану вартість, нарахованого на вартість поставлених молока та молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів (далі - готова продукція, виготовлених з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі.
Відповідно до розрахунку кожне переробне підприємство визначало суму податку на додану вартість, яка надійде на підприємство під час здійснення поставки готової продукції, та суму податку на додану вартість, що буде нарахована (перерахована) постачальникам товарів (робіт, послуг), а також розміри дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлене молоко та м'ясо в живій вазі на гривню вартості цієї продукції.
Розмір дотації застосовувалася переробним підприємством до всіх сільськогосподарських товаровиробників на однаковому рівні за продукцію одного товарного виду пропорційно вартості поставленої продукції. Цей розрахунок переробні підприємства погоджують з управліннями агропромислового розвитку районних, головними управліннями агропромислового розвитку обласних і управлінням промисловості та агропромислового розвитку Севастопольської міської держадміністрацій, Міністерством аграрної політики Автономної Республіки Крим, а переробні підприємства системи Укоопспілки - із споживчими товариствами (спілками споживчих товариств).
Переробні підприємства під час приймання поставлених молока та м'яса в живій вазі виписували приймальні квитанції сільськогосподарським підприємствам за формами ПК-1 і ПК-3, а особистим селянським господарствам - за формами ПК-2 і ПК-3а. У квитанціях крім ваги та вартості поставленої продукції за договірними цінами окремим рядком зазначали суми дотацій, що належать сільськогосподарському товаровиробнику, виходячи із загального обсягу закупленої продукції та розміру дотацій згідно з попереднім розрахунком переробних підприємств.
Перерахування коштів сільськогосподарським товаро–виробникам за поставлені ними молоко та м'ясо в живій вазі здійснювалося за платіжними дорученнями з поточного рахунка переробного підприємства за цінами відповідно до укладених договорів, а сум дотацій - з його небюджетного рахунка, відкритого в територіальному органі Державного казначейства (далі - небюджетний рахунок), на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників (крім тих, що ведуть особисте селянське господарство), які вони повинні відкрити в обслуговуючих банках протягом одного звітного періоду.
Оплата особистим селянським господарствам вартості поставлених ними переробному підприємству молока та м'яса в живій вазі і виплата дотацій здійснювалася готівкою безпосередньо з каси переробного підприємства або згідно з договорами доручення. Для виплати дотацій готівкою переробне підприємство подавало територіальному органу Державного казначейства за місцем відкриття небюджетного рахунка платіжні доручення на перерахування необхідних сум коштів з небюджетного рахунка на свій поточний рахунок для подальшого отримання таких коштів готівкою та внесення у касу зазначеного переробного підприємства.
Переробні підприємства у кінці кожного робочого тижня перераховували половину зарахованої їм на поточний рахунок суми податку на додану вартість, нарахованого на обсяги поставленої ними готової продукції, на небюджетні рахунки. Остаточний розрахунок належної до перерахування на небюджетний рахунок суми податку на додану вартість здійснювали щомісяця відповідно до окремої податкової декларації.
Переробні підприємства перераховували сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені у грудні 2008 р. молоко та м'ясо в живій вазі остаточно розраховані суми дотацій не пізніше 1 березня року, що настає за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі.
Перераховані безпосередньо з поточних рахунків переробних підприємств без зарахування на небюджетні рахунки суми коштів за рахунок сум податку на додану вартість, що розраховуються переробними підприємствами за окремою податковою декларацією, не враховуються як дотації.
Не перераховані на небюджетні рахунки суми податку на додану вартість та виплати сум коштів, здійснені з небюджетних рахунків за призначенням з порушенням цього Порядку, вважалися такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.
Переробні підприємства за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період вели окремий податковий і бухгалтерський облік готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі.
За результатами окремого обліку готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" визначали суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникали у зв'язку з переробкою та поставкою такої продукції, і складали окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подавалася до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в строки, встановлені зазначеним Законом, з урахуванням вимог нормативно-правових актів Державної податкової адміністрації. Визначена до сплати за окремою податковою декларацією сума податку на додану вартість перераховувалася переробним підприємством на його небюджетний рахунок у строки, встановлені для сплати податку на додану вартість, з урахуванням коштів, перерахованих відповідно до вказаної Постанови. Переробне підприємство разом з окремою податковою декларацією за кожний звітний (податковий) період подавав як підтвердження сплати сум податку реєстр платіжних доручень на фактично зараховані на небюджетний рахунок кошти і виписку територіальних органів Державного казначейства з небюджетного рахунка. Суми податку на додану вартість, визначені переробним підприємством за окремою податковою декларацією, щодо яких переробне підприємство не подало органу державної податкової служби підтвердження їх перерахування на небюджетний рахунок, вважаються такими, що використовуються переробним підприємством не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.
У разі встановлення за окремою податковою декларацією перевищення суми податкового кредиту над сумою податкових зобов'язань така сума перевищення перераховувалася переробним підприємством за платіжними дорученнями з небюджет
2.
Розрахунок сум дотацій товаровиробникам
Переробні підприємства щомісяця здійснюють розрахунок сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставку молока та м'яса в живій вазі за фактичними даними про обсяги закупленого молока та м'яса в живій вазі і надходження на небюджетний рахунок сум податку на додану вартість. На підставі цього розрахунку переробними підприємствами проводиться остаточне перерахування за платіжними дорученнями сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені молоко та м'ясо в живій вазі за звітний період, окрім особистих селянських господарств.
З урахуванням авансового платежу перерахування дотації повинно проводитися переробним підприємством не менше двох разів на місяць.
Не перераховані переробними підприємствами на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників суми дотацій у строки, встановлені законодавством для сплати податку на додану вартість до бюджету, вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.
Суми дотацій за поставлені переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі сільськогосподарські товаровиробники використовують виключно для розвитку тваринництва - насамперед для забезпечення тваринництва кормами, відтворення поголів'я, придбання племінних ресурсів та здійснення ветеринарних заходів.
Конкретні напрями використання зазначених коштів встановлюються Мінагрополітики.
За використання дотації не за цільовим призначенням керівники сільськогосподарських підприємств несуть відповідальність згідно із законом.
Контроль за правильністю визначення сум податку на додану вартість та їх перерахування за платіжними дорученнями на небюджетні рахунки здійснюють органи державної податкової служби.
Переробні підприємства та сільськогосподарські товаровиробники ведуть бухгалтерський і податковий облік розрахунків з податку на додану вартість у порядку, встановленому законодавством.
Переробні підприємства до 5 числа другого місяця після закінчення звітного кварталу подають управлінням агропромислового розвитку районних, головним управлінням агропромислового розвитку обласних і управлінню промисловості та агропромислового розвитку Севастопольської міської держадміністрацій, Міністерству аграрної політики Автономної Республіки Крим звіт про рух грошових коштів на небюджетних рахунках за формою, встановленою Мінагрополітики за погодженням з Мінфіном та Державною податковою адміністрацією.
Управління агропромислового розвитку райдержадміністрацій до 8 числа другого місяця після закінчення звітного кварталу узагальнюють зазначену інформацію в розрізі переробних підприємств і подають її головним управлінням агропромислового розвитку облдержадміністрацій та Міністерству аграрної політики Автономної Республіки Крим.
Головні управління агропромислового розвитку обласних і управління промисловості та агропромислового розвитку Севастопольської міської держадміністрацій, Міністерство аграрної політики Автономної Республіки Крим до 12 числа другого місяця після закінчення звітного кварталу узагальнюють зазначену інформацію в розрізі переробних підприємств та подають Мінагрополітики.
Мінагрополітики до 20 числа другого місяця після закінчення звітного кварталу узагальнює зазначену інформацію в розрізі регіонів та подає Мінфіну і Державній податковій адміністрації.
Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за поставлені ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. При цьому сума акумульованого на окремому рахунку податку на додану вартість за поставлені молоко та молочну продукцію спрямовується на придбання приладів і реактивів, необхідних для визначення показників якості молока і молочної продукції, фільтрувальних матеріалів, холодильного обладнання та доїльних установок у разі неналежного забезпечення ними сільськогосподарських підприємств.
Сільськогосподарські підприємства ведуть бухгалтерський облік розрахунків з податку на додану вартість на окремому аналітичному рахунку.
У разі одержання за договорами товарно-матеріальних цінностей, надання послуг, пов'язаних з виробництвом та переробкою у власних переробних цехах продукції, сплачену суму податку на додану вартість з операцій поставки таких товарно-матеріальних цінностей, надання послуг відносять на податковий кредит по розрахунках з таких сільськогосподарських операцій.
На підставі даних бухгалтерського обліку сільськогосподарські товаровиробники щомісяця складають окрему податкову декларацію з податку на додану вартість поставлених ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах. Разом з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням з Мінагрополітики.
Залишок податкових зобов'язань відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість з поставленої зазначеної продукції, тобто різниця між податком на додану вартість, що надходить від покупців, та податком на додану вартість, сплаченим постачальникам, перераховується підприємством з поточного на окремий рахунок.
Залишок податкового кредиту покривається податковими зобов'язаннями наступних податкових періодів.
Кошти, перераховані сільськогосподарськими підприємствами на окремий рахунок, використовуються ними для підтримки власного виробництва продукції тваринництва та птахівництва. У разі нецільового використання зазначені кошти стягуються до державного бюджету відповідно до законодавства.
Залишок коштів на окремому рахунку в кінці року вилученню до бюджету не підлягає і використовується підприємством на зазначені цілі в наступному році, а починаючи з 1 березня року, що настає за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, перераховується до державного бюджету.
Контроль за використанням коштів податку на додану вартість здійснюють управління агропромислового розвитку районних, головні управління агропромислового розвитку обласних і управління промисловості та агропромислового розвитку Севастопольської міської держадміністрацій, Міністерство аграрної політики Автономної Республіки Крим та споживчі товариства разом з відповідними органами державної податкової служби і фінансовими органами.
Висновки
Сільське господарство України має значні податкові пільги та привілеї. Головною причиною такого становища є намагання замінити низький рівень бюджетної підтримки значними податковими пільгами. Зрозуміло, що розвиток сільських територій залежить від розвитку сільського господарства, але сільські території набагато ширше поняття, ніж сільське господарство. При цьому економіка сільських територій та її розвиток значною мірою залежать від державних інвестицій в сільську інфраструктуру, щоб зробити сільську місцевість привабливішою для несільськогосподарської діяльності. Сільське господарство має робити свій внесок у розвиток сільських територій, але не через підтримку соціальної сфери, а через більші податкові відрахування, щоб місцеві органи влади мали змогу ефективно виконувати свої обов'язки.
Список використаної літератури
1. ПанасюкВ.М., Ковальчук Є.К., Бобрівець С.В. Податковий облік: Навч. посіб. - Тернопіль: Карт-бланш, 2002. - 260 с
2. Облік у селянському (фермерському) господарстві: Посібник / За ред. М.Я. Дем'яненка. - К.: ІАЕ, 2001. - 403 с
3. Меєрс В., Дем'яненко С, Джонсон Т, Зоря С. Зміна фокуса аграрної політики та розвитку села в Україні: висновки та перспективи для руху вперед: Зб. наук, праць. - К.: КНЕУ, 2005. - 172с.
4. Сільське господарство України: криза та відновлення / За ред.. Штефана фон Крамона-Таубаделя, Сергія Демяненка, Арніма Куна. - К.: КНЕУ, 2004. - 207с.
5. Закон України „Про систему оподаткування” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 39, ст.510, зі змінами та доповненнями від 22.02.2006, ВВР, 2006, N 27, ст.234.
6. Закон України „Про фіксований сільськогосподарський податок” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 5-6, ст.39, зі змінами та доповненнями від 06.12.2006.
7. Закон України „Про податок на додану вартість” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1997, N 21, ст.156 , зі змінами та доповненнями від 22.12.2006.
8. Постанова Кабінету Міністрів України „Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі” від 12 травня 1999 р. N 805, зі змінами від 04.03.2004.