Природні умови та господарська діяльність ДП "Жовтневому ДЛГ"

ПРИРОДНІ УМОВИ ТА ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

ДП «ЖОВТНЕВИЙ ДУГ»

1. Клімат

Клімат району Жовтневого лісгоспу помірно-континентальний і є під впливом вологих повітряних мас, які приносяться західними повітряними потоками з Атлантичного океану й із західної Європи.

Коротка характеристика кліматичних умов району, що мають значення для лісового господарства, наведена на прикладеної кліматограм й у таблиці 1.

Кліматичні фактори, що негативно впливають на ріст і розвиток деревної рослинності:

– пізні весняні й ранні осінні заморозки; часті й тривалі зимові відлиги; недостатня кількість і нерівномірне випадання атмосферних опадів протягом року;

– періодично повторювані посушливі періоди й суховії.

У цілому ж клімат вищевказаного лісорослинного району сприятливий для успішного вирощування наступних деревних і чагарникових порід:, сосни звичайної, дуба черешчатого, ясена звичайного, клена гостролистого, липи, берези, вільхи чорної, тополі і інших деревних і чагарникових порід.

Таблиця 1. Природно-кліматичні умови

Ґрунт в телиці заготовлюється в найближчому бору, шляхом зрізання гумусового шару товщиною 20–25 см. Перед закладкою ґрунту до теплиці, він просівається, очищується від рослинних залишків, і укладається в теплицю шаром 25 см. Зверху додають перегній 2–3 см і перекопують штиковою лопатою, а потім вирівнюють ґрунт граблями. Закриття телиці плівкою проводиться у ІІІ декаді березня, в І декаді квітня проводиться підготовка насіння і починається висів.

Головним завданням є забезпечення садивним матеріалом місто Харків.

Рельєф поверхні водно-ерозійного походження – підвищена хвилясто-горбиста лісова рівнина, розчленована балками та ярами. Переважаючі типи ґрунтів:

- чорноземи звичайні мало гумусні;

- чорноземи звичайні на лісовидних суглинках;

- лугово-чорноземні на балочному делювії

Безпосередньо до заплав прилягають пісчані тераси, що розвинені на долинах майже всіх річок, у вигляді широких смуг і вкриті кварцовими пісками, в наслідок чого часто мають низько кучугурний рельєф. Вище піщаних розташовані більш довгі під заплавні тераси, вкриті лісовими породами. У місцях, де гідрографічна мережа густа, рельєф набуває вузько хвилястого і навіть горбастого характеру. Місцеві вододіли вузькі на них переважають схили значної крутизни, що сприяє посиленому стоку поверхневих вод і розвитку ерозії. У місцях де гідрографічна мережа менш густа, рельєф набуває широкохвилястого характеру, вододіли широкі, рівнинні, схили крутіші тільки в прибалковій смузі завдовжки 70–100 м. На такій території ерозійні явища поширені менше, ніж на попередній, а землі сприятливіші для лісогосподарського виробництва.

Взагалі ж ґрунти даного району потребують заходів спрямованих на підвищення їхньої продуктивності, регулювання водного режиму та режиму живлення.

2. Рельєф

Територія району по характеру рельєфу являє собою південну окраїну Середньоруської височини і є, в основному водозбірним басейном ріки Сіверський Донець. Правий берег це територія з більше вираженим рельєфом, сильно порізана балками й місцями ярами. Лівий берег це територія з порівняно рівною поверхнею, характерної для заплавних долин і надлугових терас. Території ДП «Жовтневе лісове господарство» віднесені до рівнинних умов.

3. Гідрологічні умови

Територія Жовтневого лісгоспу розташована в басейні рік Уди, Мжа, Лопань, Харків. Характеристика рік, що протікають по території приводиться в таблиці 2. Рівень ґрунтових вод коливається в межах 2,0–3,0 м на піднесених вододілах до 3–6 м на боровій терасі, по дну балок й ярів. По вологості більша частина ґрунтів ставиться до категорії свіжих.

Таблиця 2. Характеристика рік, що протікають по території лісгоспу

На частку ґрунтів надлишкового зволоження доводиться 0,5% площі. Процеси заболочування мають місце на площі 331,2 га.

Гідромеліоративні роботи на території лісгоспу та на сусідніх з ним землях не проводяться.

4. Економіка району

В районі розташування Мерчанського лісництва переважають галузі агропромислового комплексу. Валківський район знаходиться у північно-західній частині Харківської області.

На території району знайдено залеж і природного газу, глини, піску.

Провідні галузі промисловості: машинобудування, легкої промисловості, будівельних матеріалів, харчової.

Основні культури: озима пшениця, ячмінь, гречка, кукурудза, соняшник, овочеві, плодові, кормові.

Аналізуючи природно-економічні умови приходимо до висновку, що вони цілком сприятливі для розвитку лісового господарства, а саме:

- штучного лісоутворення;

- озеленення населених пунктів;

- створення захисних лісонасаджень.

Тому проектування лісового розсадника, який би забезпечив потреби лісництва у якісному садивному матеріалі є доцільним та економічно вигідним.

Зона діяльності Жовтневого лісгоспу включає території дев'яти адміністративних районів, з них – три аграрно-промислових (Дергачівський, Харківський райони та територія міськради м. Харкова) і шість сільськогосподарських.

Провідною галуззю народного господарства в промислово-індустріальних районах є важка й легка промисловості. Основними галузями важкої промисловості є: машинобудування, транспортне машинобудування, електросилове устаткування, металообробка, електротехнічна й хімічна галузі.

Значне місце в легкій промисловості займають текстильна, трикотажна, швейна, взуттєва й інша галузі. Велике значення має виробництво будматеріалів шлакоблоків, залізобетонних виробів, цементу, цегли, гіпсу, скла й ін.

Деревообробна й деревопереробна промислове ти працюють, в основному, на привізній сировині й представлені меблевими фабриками в м. Харкові та сел. Солоніцевка.

У прилягаючих до м. Харкова сільськогосподарських районах розвинене багатогалузеве сільське господарство зернового напрямку. Поряд із зерновими культурами розвинене м'ясомолочне тваринництво, садівництво й вирощування технічних культур.

Целюлозно-паперової й лісохімічної промисловості в районі розташування лісгоспу немає.

Жовтневий лісгосп задовольняє потребу в деревині наступних адміністративних районів: Богодухівського, Валківського, частково Дергачівського, Зміївського, Золочівського, Краснокутського, Нововодолажського, Харківського районів.

Найбільш великими споживачами є фермерські господарства, меблеві фабрики, населення, районні організації.

Основні сортименти, що заготовлюються: пиловочник, будліс, фанерний кряж.

Загальна місцева потреба в деревині становить 483,0 тис. м3
ліквіду.

Покриття дефіциту деревини виробляється за рахунок ввозу із багатонаселених районів країни або лишається незадоволеною.

З побічних лісових користувань в держлісгоспі мали місце збір лікарської сировини, заготівля сіна і виробництво меду.

Мисливська фауна в лісах держлісгоспу представлена такими видами: кабан, козуля, лисиця, заєць, білка, куниця, ондатра, сіра куріпка, дикі качки та інші. Полювання носить аматорський характер.

5. Особливості рослинництва

1. Посадковий матеріал з розплідників повинен відповідати вимогам за якістю і параметрам, встановленим державним стандартом (ГОСТ 24909–81 із змінами від 01.01.88 р., ГОСТ 25–769–83 із змінами від 01.01.89 г., ГОСТ 26869–86) і справжніми Правилами.

Саджанці повинні мати симетричну крону, очищену від сухих і пошкоджених гілок, прямий штамб, здорову, нормально розвинену кореневу систему з добре вираженою скелетною частиною; на саджанцях не повинно бути механічних пошкоджень, а також ознак поразки хворобами і заселення шкідниками. Саджанці із закритою кореневою системою переважніші.

2. Посадочний матеріал в розплідниках повинен прийматися тільки із спеціальних прикопов. Саджанці хвойних, вічнозелених і листяних порід старше 10 років, а також видів, що важко переносять пересадку (горіх сірий і маньчжурський, дуб черешковий і червоний, слива Піссарді, і ін.), повинні прийматися тільки з грудкою відразу після викопала їх з місць вирощування.

3. Стандарт посадочного матеріалу повинен визначатися проектом.

4. Відбір посадочного матеріалу в лісових насадженнях і лісокультурах забороняється

5. Категорично забороняється завозити і висаджувати в місті дерева і чагарники слабо розвинені, з потворними кронами (однобокими, сплюснутими і ін.), з наявністю ран, пошкодженнями крони і штамбу, а також пошкоджених шкідниками і хворобами.

6. Для ремонту, реконструкції і реставрації насаджень можуть використовуватися рослини великих параметрів, ніж передбачені стандартом.

7. При перевезеннях партій саджанців з інших областей (окрім Московської), республік і країн кожна партія повинна супроводжуватися сертифікатом (дозволом) Державної інспекції по карантину рослин. При придбанні посадочного матеріалу в розплідниках Московської області необхідно дотримувати правила внутрішнього карантину рослин, не допускаючи на об'єкти озеленення міста небезпечних або нових видів шкідників і хвороб.

рослинництво посадковий матеріал життєздатність

6. Шляхи під

1. Активізувати життєздатність і підвищити стійкість і декоративність рослин можливо завдяки застосуванню інтенсивних заходів дії на рослинний організм – внесення ефективних в екстремальних умовах міського середовища добрив і регуляторів зростання.

2. Вживані в місті біологічно активні речовини, повинні швидко інактивуватися в природних умовах, бути безпечними для людей і теплокровних тварин, не викликати патологічних змін в зростанні і розвитку рослин, негативно впливати на ґрунтові мікроорганізми.

3. В умовах міста, особливо в місцях застосування протиожеледніх матеріалів, необхідне обов'язкове внесення препаратів органічного походження, направлених на поліпшення структури, біологічної активності і водно-повітряного режиму ґрунту, а також повнішого забезпечення рослин елементами живлення.

4. Рекомендується застосовувати органічні добрива рідких форм і компости.

5. Підгодівлю насаджень необхідно проводити в період вегетації рослин шляхом внесення компостів на поверхню пристволового круга дерев. Після внесення компости закладають в ґрунт на глибину до 10 см під деревами і до 8 см під чагарниками.

Таблиця 3. Норми і кратність внесення компостів «Суперкомпост Пікса» і «Неоорганік»

6. Органічні добрива рідких форм – «Біуд» ТУ-9818–002–48805865–00 – вноситься під дерева і чагарники навесні і на початку літа (відразу після відтавання ґрунту до закінчення цвітіння) після дощу або поливу в заздалегідь розпушений ґрунт (табл. 4).

Таблиця 4. Норми і кратність внесення рідкого органічного добрива

4. Норми витрати робочого розчину при внесенні «Біуда» наступні:

- – листяні дерева – 20–30 л/м2 площі живлення

- – хвойні дерева (у віці 15–20 років) – 25 л /м2

- – чагарники – 10–20 л /м2

- – газони – 10 л/м2

- – квітники -10 л/м2.

5. Органічне добриво «Біуд» вноситься:

- – під молоді дерева (у перших 3–5 років після посадки) – 2 рази на рік.

- – під дерева у віці старшого 20–35 років, – 1 раз на 2 роки.

- – під чагарники різного віку – один раз за рік.

6. Внесення рідкої форми добрив доцільно проводити за допомогою довгого вертикального зволожувача з перфорованих трубок.

7. Як комплексне добриво,
сприяюче кращій збалансованості елементів живлення, поліпшенню декоративних якостей зелених насаджень, активізації процесів їх зростання, підвищенню стійкості до захворювань і несприятливих умов навколишнього середовища, адаптаційні властивості і імунітет рослин рекомендується застосування «Свентовіта» ТУ 2387–001–18909171–00, виготовленого з екстракту 11 видів лікарських трав з добавкою мінеральних добрив.

8. Біологічні і хімічні особливості компонентів препарату дозволяють застосовувати його різними способами – шляхом поливу ґрунту в період вегетації рослин, методом внекорневого внесення як комплексне добриво і стимулятор зростання рослин.

9. Внесення «Свентовіта» на молодих посадках проводиться

- – при осінніх і весняних посадках – через 2 тижні

- – при посадці дерев і чагарників в пізній осінній період (при мінусових температурах) – навесні відразу після відтавання ґрунту

- – при весняних пересадках крупних саджанців – через 10–12 днів.

Таблиця 5. Норми і кратність внесення комплексного добрива

10. Препарат «Свентовіт» при кореневому внесенні застосовується в концентрації 3%. Норми витрати робочої рідини:

- – під чагарники – 20 л/кущ

- – дерева до 15 років –25 л/дерево

- – дерева у віці 15–25 років –40 л/ дерево

- – дерева понад 25 років – 50 л/ дерево

- – газони –10 л/ м2

- – квітники – 10 л/м2.

11. Внекорневые підгодівля зелених насаджень «Свентовітом» проводиться в першій половині вегетації (травень – початок червня) в 2% концентрацій.

12. Як регулятори зростання рослин рекомендується застосовувати препарати, приведені в таблиці 5.

13. Обприскування крони дерев і чагарників проводиться двічі за сезон: перший раз – в період інтенсивного зростання і формування нового листя або хвої, другої, – у фазу заставляння верхівкової нирки.

Таблиця 5. Регламент застосування регуляторів зростання рослин для обприскування крони дерев і чагарників

14. Регулятори зростання ефективні тільки при достатньому забезпеченні ґрунту елементами мінерального живлення.

15. Внесення регуляторів зростання до ґрунту проводиться одночасно з внесенням мінеральних добрив (у одному робочому розчині) або без них один раз в рік.

16. У випадках накопичення в лунках дерев, що виростають в примагістральній смузі газону, що застосовувався в зимовий період для прибирання магістралей піску, необхідно видалити верхній шар (10–15 см), а для поліпшення механічного складу ґрунту, що залишився, внести органіку.

17. На вулицях і уздовж транспортних магістралей, зимове прибирання яких здійснюється із застосуванням матеріалів, допускається наявність хлору в ґрунті не більше 0,01% або 10 мг/100 г. ґрунту. При збільшенні даного показника і появі на листі ознак «краєвого опіку» необхідно в кінці травня – початку червня провести водну меліорацію ґрунту шляхом промивки її водою один раз в 2–3 роки за умови проведення постійних поливів. У разі сильного засолення доцільно збільшити кількість промивів. Норма витрати води складає для ґрунтів легкого механічного складу 100–110 л/м2 пристволової лунки, важкого – 120–160 л/м2
.