(реферат)
План
Вивчення поняття текст. Його види
Елементи роботи над текстом в 1-4 класах
Методика роботи над текстами різних видів
Список використаної літератури
Поняття текст належить до багатогранних мовних явищ. Це зумовило появу в сучасній мовознавчій літературі різних його тлумачень: складне синтаксичне ціле, синтаксична єдність, компонент тексту, контекст тощо. Підпорядковуючи визначення цього терміна провідній меті навчання – навчити учнів самостійно будувати зв’язні висловлювання, можна зупинитися на трактуванні його сформульованому більшістю методистів: текст – це одиниця вищого, ніж речення, порядку; об’єднання кількох речень, що характеризуються смисловою, структурною, граматичною завершеністю і відповідним ставленням мовця до змісту висловлювання.
Текст може бути надрукований, написаний чи зафіксований на плівці, в пам’яті або імпровізований усно [2].
Вивчення тексту як синтаксичного цілого, окремої мовної одиниці, характерних особливостей його (тематична, смислова і стильова єдність, завершеність, наявність теми та основної думки, поділ на абзаци, тісний взаємозв’язок між усіма частинами, відповідність складеному планові, логічна послідовність викладу думок та ін.) сприяє виробленню у школярів умінь будувати зв’язне висловлювання, редагувати написане.
Стає зрозумілим, що без відповідної уваги до семантичної характеристики зв’язного тексту, без вироблення в учнів уміння надавати викладові композиційної стрункості й логічної послідовності належна постановка розвитку зв’язного мовлення немислима. Відомо, що спостереження над інтонацією речення, тексту, розвиток мовленнєвого чуття, навичок виразного читання, подолання інтонаційної нерозбірливості мовлення учнів – усе це формує зв’язне усне й писемне мовлення, а саме:
· уміння користуватися засобами виразності усного мовлення;
· надавати висловлюванню загального тону;
· робити логічний наголос, різні види пауз (художня, логічна, психологічна);
· додержувати потрібного темпу мовлення.
Робота над текстом безпосередньо поєднується із вправами, що сприяють організації навчальних дій у процесі аналізу або трансформації навчального матеріалу.
Основою будь-якого тексту є його семантика, пов’язана насамперед із поняттями тема та ідея (основна думка). Уроки зв’язного мовлення формують в учнів вміння уважно слухати текст, визначати його тему й основну думку, детально переказувати. У будь-якому висловлюванні людини найголовнішими є тема та основна думка, які зумовлюють зміст тексту, його композиційну побудову, підбір мовних засобів. Учень повинен розуміти, що кожний текст завжди написаний на певну тему.
Тема – це те, про що розповідається в тексті. Вона тісно пов’язана з основною думкою, яка, як і тема, часто може виражатися у заголовку. Будь-яка творча робота учня чи художній твір письменника підпорядковуються розкриттю задуму автора, тобто основної думки, яка найчастіше сформульована на початку висловлювання (для того, щоб націлити читача) чи в кінці (щоб зробити висновок). Основна думка – це розкриття теми, висновок, до якого приходить читач, ознайомившись із змістом тексту. У розповідних текстах часто основна думка не формулюється автором, але логічно випливає з того, про що він пише.
Дуже важливо навчити учнів усвідомлювати тему й основну думку прочитаного чи почутого тексту, власного висловлювання. У висловлювання все повинно бути підпорядковане темі й основній думці: зміст, окремі деталі, добір слів. Можна запропонувати учням визначити тему та основну думку тексту вправи 35, поставити перед ними завдання знайти слова, необхідні для розкриття основної думки. Також учні повинні подумати над тим, що виражає заголовок тексту: тему чи основну думку. Можна запропонувати ряд практичних завдань;
1. Записати подані речення в логічній послідовності так, щоб вийшло зв’язне висловлювання під назвою „Січові стрільці”.
Оглянешся у глибину століть – а там війни, повстання проти чужинців, боротьба за незалежність. Серед тих пісень були, найдзвінкіші про запорозьких козаків. Тяжка доля випала нашій Україні. А найвища для них честь була - здобувати волю. І назву прибрали собі е від Запорозької Січі. У цій боротьбі народжувалися й народні думи, їхню звитягу перейняли українські січові стрільці, що діяли в цьому столітті. Дорожили запорожці своєю славою, (за Д.Чередниченком).
2. Розкриваючи дужки, утворити словосполучення. Дотримуватись точності мовлення:
1) (Котрий, скільки) година? 2) (Ставлення, відношення) до людей. 3) Школа, слух (музичний, музикальний). 4) (Квиток, білет) на поїзд, на екзамені. 5) (Житель, мешканець) будинку, України.
3. Підібрати українські відповідники до слів: пивзавод (броварня), дзеркало (свічадо), фотографія (світлина), слідчий (нишпорка).
4. У поданих словосполученнях пояснити значення прикметника золотий, скласти із ним кілька речень. Золоті руки, золота рибка, золотий годинник, золота молодь. Золоті, нитки, золотий вік, золотий ланцюжок.
Учитель повинен пояснити, що для того, щоб мовлення було змістовним і послідовним, при переказуванні тексту слід користуватися планом. Потрібно ознайомитися з пам’яткою „Як скласти план за змістом твору”. Ось зразок такої пам’ятки:
1. Читай твір частинами (абзацами).
2. Знаходь і записуй на чернетці головну думку кожної частини.
3. Чітко формулюй головне тієї чи іншої частини.
4. Намагайся давати заголовки до кожної частини, слідкуй, щоб вони формулювалися чітко, логічно, коротко.
5. Перечитай написане, відкинь усе зайве, повторення. Удосконалюй окремі невиразні пункти.
6. Перекажи текст за записаними головними думками кожної частини.
7. Перепиши вдосконалене в зошит. Це і є план.
Подаємо зразок уроку на тему: „Текст. Ознаки тексту; поділ тексту на абзаци; план готового тексту (простий). Мовні засоби зв’язку речень у тексті”.
Мета уроку: поновити у пам’яті школярів відоме їм про текст як поєднання речень, пов’язаних за змістом та граматично, засоби зв’язку У ньому; формувати вміння відрізняти текст від групи речень, визначати тему й основну думку висловлювання, добирати заголовок, складати план та усно переказувати текст за планом;
навчити учнів редагувати та складати тексти, використовувати мовні засоби зв’язку речень у ньому; розвивати усне зв’язне мовлення; виховувати любов до рідної мови, Вітчизни.
Обладнання. Картки із текстами.
Основний зміст уроку.
Учитель. Запишіть, будь ласка, речення, визначте у них граматичну основу.
Українська мова є національною мовою українського народу. У житті люди постійно спілкуються. Нині Україна стала однією з найбільших держав Європи,
- Зачитайте записані речення, назвіть у них граматичну основу.
- Скажіть, з чого складаються речення? (із слів і словосполучень)
- Як ці слова і словосполучення пов’язані між собою? (За змістом і граматично)
- Для чого служать речення? (Для вираження думки, почуття, запитання, прохання, побажання)
- Однак розгорнута думка, розповідь виражається не одним, а кількома реченнями. Ось послухайте.
Мова - одне з чудес, за допомогою якого люди передають найтонші відтінки думок і почуттів. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. Збагнути таємницю мови, збагнути історію слів, а звідси предметів та явищ, може тільки той, хто знає мову.
А щоб знати мову, вправно користуватися дзвінким і гучним рідним словом, треба цікавитись ним, вивчати й аналізувати кожне слово, словосполучення і речення. Глибокі знання рідної мови, досконале володіння нею, - одне з важливих ознак високої культури й освіченості людини.
- Чи одна думка звучить у цих реченнях, чи різні думки? У процесі бесіди з’ясовується, що в тексті багато речень. Усі вони розкривають одну тему й розміщені у певній послідовності: наступні речення пояснюють зміст попередніх).
- Отже, ці речення становлять текст. А текст є смисловим цілим і складається з частин - речень, зв’язаних між собою однією спільною думкою.
Текст - це розгорнуте висловлювання, що складається з кількох речень, які пов’язані між собою за змістом і граматично.
Текстами є літературні твори, статті підручників, газет, журналів і навіть великі за обсягом книжки.
- Сьогодні ми поновимо у своїй пам’яті та поглибимо відоме про текст як складне смислове і граматичне ціле, будемо формувати вміння відрізняти текст від окремих речень, визначати тему та основну думку, розвивати усне мовлення. Записуйте тему уроку.
- Ще раз повторіть, що називається текстом.
- Запишіть речення, що на дошці, в такій послідовності, щоб вони утворили текст,
Любов до Батьківщини починається з любові до матері. Мати навчила тебе ходити по рідній землі, пізнавати по запаху квітів, по голосу - птахів. Усе хороше починається з любові. Від мами ти вперше почув мову своєї Вітчизни.
Пам’ятай свій священний обов’язок, будь достойним сином України-неньки. Мати зростила тебе не тільки своїм сином, а й сином України. (3,1,4,2,6,5)
- А зараз простежимо за текстом, який у вас на картках. (Один учень читає текст голосно)
Жили собі чоловік і жінка. Мали, вони дочку на ім’я Зозуля. Вона була дуже розумна дівчина, тільки лінива. Не хотіла нічого робити.
Одного разу послала її мати на леваду брати льон. Зозуля льону не брала, а вилізла на дуба, сіла на гілляці та до хлопців: „Ку-ку! Ку-ку!” Мати почула, розсердилася, та й каже: „А кувала б ти, доки світу й сонця!”
Зозуля почула материн проклін, заплакала. А ті сльози покапали на дубове листя, та й застигли навіки. Сама ж вона обернулася, на птаха, стрепенула крильми та й полетіла поміж птахами жити.
Тепер зозуля - птах така сама ж ледача, як була дівкою. Гнізда собі не в’є, пташенят своїх не годує. Літає по дібровах та дітям угадує, скільки їм років, а дівчатам - коли вони заміж підуть. (За легендою).
- Скажіть, про кого розповідається у тексті? (Про ледачу зозулю, що не хотіла робити).
- А те, про що розповідається у тексті, як ви знаєте, називається темою. Вона найчастіше відображена у заголовку.
- Який заголовок можна дати текстові? (Зозулині сльози)
- Чи відображає назва тексту його тему?
- Яка основна думка висловлювання?
- Тема, діти, може членуватися на підтеми або мікротеми. Мікротема - це частина однієї загальної теми. Мікротема розкривається в кількох реченнях.
Частина тексту, в якій розкривається зміст підтеми, є абзац. Кожен абзац записується з нового рядка. На письмі абзац виділяється відступом управо.
- Скажіть, скільки абзаців у тексті? (4)
- Як гадаєте, для чого служать абзаци? (Вони допомагають краще зрозуміти й переказати текст)
- Запам’ятайте, що перші речення абзацу вимовляються з більшою силою голосу, між абзацами робляться паузи довші, ніж між реченнями в середині абзацу.
- Зачитайте перший абзац.
- Скільки у ньому речень і як ці речення пов’язані?
- Про кого розповідається у першому абзаці?
- Як би можна його назвати? (Жили собі чоловік і жінка)
- Яка мікротема другого абзацу і як його назвете? (Лінива дочка Зозуля)
- Як назвете наступні два абзаци? (Проклін матері. Ледачий птах зозуля) (План тексту учні записують у зошити)
- Хто з вас бажає переказати цей текст за складеним планом? (Один-два учні переказують).
- Кожен текст, висвітлюючи якусь тему, містить певне повідомлення. Він створюється для передачі інформації. Іноді текст може складатися з одного речення. Це прислів’я, коломийки, крилаті вислови, частівки, Наприклад: Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже.
Розвиток думки в тексті відбувається завдяки тому, що до відомого „кожне наступне додає щось „нове”.
- Визначте „дане” і „нове” у першому абзаці.
- А зараз прослідкуємо затим, за допомогою чого пов’язуються речення у тексті.
- Скажіть, чим замінені іменники „чоловік і жінка” у наступному реченні? (Займенником „вони”)
- А іменник „зозуля”? (Займенником „вона”)
- Пов’язуються речення у тексті і за допомогою синонімів.
- Знайдіть їх у тексті, будь ласка. (Дочка, Зозуля, дівчина, лінива, ледача)
- Ще одним засобом зв’язку речень у тексті є повтори. У тексті читаємо: одного разу послала її мати на леваду брати льон. Зозуля льону не брала...
- Що тут повторюється? (Брати льон, льону не брала)
- Пов’язуються речення між собою і за допомогою сполучників.
- Знайдіть у тексті речення, які пов’язані спол
(Зозуля почула материн проклін, заплакала. А її сльози покапали на дубове листя.)
- А тепер зверніться до іншого тексту, що на картці.
- Визначте його тему, доберіть заголовок, який відображав би тему. Яка основна думка тексту?
Одного разу Бог роздавав дітям подарунки. У самому кінці прибігла вродлива дівчинка, стала під дверима та й заплакала. Почув Бог. відкрив двері та й питає: - Чого ти плачеш, дитино?
- Бо мені жодного подарунка не дали, - відповіла дівчинка.
- Не плач, не плач, - заспокоїв Бог, - Дам я тобі подарунок, який залишив для самого себе,
І дав їй пісню. А тією дівчинкою була Україна. („Легенди отчого краю”, зап. Богдана Когут)
- Як можна назвати текст? (Чому проймає душу українська пісня ?)
- А тепер розкрийте підручник, розгляньте таблицю „Ознаки тексту”. Назвіть ці ознаки.
- Виконання вправи 72 (усно)
Підсумовуючи роботу, учитель узагальнює відомості про основні ознаки тексту: 1) речення в тексті з’єднані між собою спільною темою й підпорядковані основній думці; це найважливіша умова, без якої тексту не існує; 2) до тексту завжди можна підібрати заголовок; 3) речення в тексті розміщені в певній послідовності, яка визначається змістом; 4) речення в тексті завжди пов’язані між собою за змістом і за допомогою спеціальних мовних засобів (займенників, повторень слів, синонімів і т. д.).
Д/з Скласти невеличкий текст за поданим початком:
Матуся! Найтепліше, найніжніше, найласкавіше слово...
Вказати, якими мовними засобами пов’язані між собою речення в створеному тексті. Вивчити його основні ознаки.
Відпрацьовуючи під керівництвом вчителя вміння знаходити тему й головну думку висловлювання, учні усвідомлюють назву тексту, співвідносять його із заголовком.
Наведемо зразки комунікативних завдань.
Завдання спрямовані на міжпредметне (інтегроване) вивчення читання та української мови, які сприятимуть мовленнєвій діяльності молодших школярів (слуханню, розумінню, говорінню, читанню та письму):
Завдання!
Прочитай текст. Про що в ньому розповідається?
На широчезній рівнині, скільки сягає зір, яскраво золотились соняшники. Стояли до самого обрію, пишноголові, стрункі й незліченні, і всі, як один, обернені до свого небесного взірця, до сонця.
О. Гончар
Поясни слово „широчезній”. Як ти розумієш?
– Чи можна цей твір назвати текстом?
Зроби звуко-буквенний аналіз слова обрію.
Завдання 2.
Прочитай текст. Скажи, чому він отримав таку назву.
Як Юрко відпочивав. На шкільному подвір’ї діти жваво розповідали про свої канікули. Перебиваючи всіх, Юрко доводив, що найкращий відпочинок був у нього в селі. Спав досхочу, не робив зарядки, не обливався водою.
– А купався, загоряв? – допитувалися друзі. Ні!
– Грав у м’яча? –Ні!
–А що ти робив?
– Читав! Майже увесь день, лежачи в ліжку, я читав цікаві книжки. А вечорами ще дивився телепередачі – від початку і до кінця.
Поясни словосполучення „цікаві книжки”.
Перекажи текст.
Розкажи, де і як ти відпочивав?
А чи прочитав ти нову книжку? Про що в ній розповідається?
Завдання 3.
Прочитай. Як ти розумієш текст? Визнач головну думку твору.
... Коли хтось знаходив на дорозі окраєць хліба, не можна було через нього переступати. Треба підняти, обтрусити й покласти на видному місці – птахам. Хліб, який залишався після поминок, роздавали людям. За гріх вважалося надкусити й недоїсти шматок.
Л. Артюх
– Чого вчить нас цей текст? Які думки він викликає в нас? Знайди в тексті слова, в яких звуків більше, ніж букв.
Завдання 4.
Поділи текст на речення. Запиши, постав, де потрібно, розділові знаки. Люди сіють хліб щедро оспівана ця праця людська зерно для людини і досі залишається земним дивом воно безсмертне кинуте в землю стає колосом наливається соками землі й сонця красується радує урожаєм нелегко дається хліб справжню ціну йому складають хлібороби.
М. Сингаївський
– Який у тебе вийшов текст? Чи сподобався він тобі? Добери прислів’я та приказки про хліб.
Випиши слова за зразком: (хто?) люди,...(що?) хліб,...
Завдання 5.
Прочитай. З якою метою мовиться текст?
Шануй і поважай бабусю й дідуся. Вони дали життя твоїй матері й твоєму батькові. Вони ночей не спали біля твоєї колиски. Пам’ятай, що сонце осяює твій радісний ранок. Для них сонце – на вечірньому крузі.
Дорожи честю сім ’ї. Ніколи не забувай про свою рідну домівку.
В. Сухомлинський
Знайди слова, в яких стверджується головна думка. Розкажи, як ти поважаєш своїх бабусю й дідуся.
Відшукай слова з буквами, що позначають два звуки. Підкресли ці букви.
Завдання 6.
Прочитай. Скажи, які недоліки є в побудові тексту. Розташуй абзаци у відповідному порядку: зачин, основна частина, кінцівка.
Приніс мені один знайомий перепела з перебитим крилом. Крило загоїлось, але літати перепел не міг.
Проходять люди повз наш будинок і все шукають очима, де це перепел співає. За такий гучний голос і назвали його Крикуном.
Влаштував я його у великій клітці і поставив на своєму балконі.
За О.Копиленком
Який текст у тебе вийшов?
Знайди в тексті слова, що називають предмет і відповідають на питання хто? або що?
Завдання 7.
Прочитай. Відгадай загадки. Скажи суниця, вишня, сливи, аґрус ростуть на кущах, деревах? Які фруктові дерева та кущі ти знаєш? А які ростуть на городі чи в садку твого дідуся і бабусі?
Червона, солодка, пахуча,
Росте низько — до землі близько.
(суниця)
Червоний колір, Чудовий смак, Ком ’яне серце Чому то так?
(вишня)
На гілках шари висіли Та на сонці посиніли.
(сливи)
Мов їжак колючий, Солодкий та пахучий. Ягідку зірвеш – Руку обдереш.
(агрус)
С.Жупанин
Завдання 8.
Прочитай. Відгадай загадку. Скажи яких птахів ти знаєш? Які з них залишаються зимувати в Україні, а які відлітають у теплі краї?
Прилетіли гості, сіли на помості,
без сокири, без лопати
поробили собі хати.
(пташки).
З огляду на предмет дослідження найбільшу увагу доцільно приділяти відбору мовних засобів стосовно висловлювання на будь-яку тему. Це включає стилістичний аспект мови. На основі опрацьованої літератури (Т.О. Ладиженська, М.С. Вашуленко, Л.О. Варзацька) ми визначили вимоги до мовлення учнів.
Перша вимога — це змістовність. Говорити чи писати можна лише про те, що добре знаєш. Тоді розповідь учня буде цікавою, корисною і для нього самого, і для інших. Вона має ґрунтуватися на фактах, спостереженнях.
Друга вимога передбачає логічність, послідовність і чіткість побудови висловлювання. Добре знання того, про що учень розповідає чи пише, допомагає йому не пропустити чогось важливого, логічно переходити від однієї частини до іншої, не повторювати одного й того ж кілька разів.
Під точністю мовлення необхідно розуміти вміння мовця не просто передавати факти, спостереження, почуття у відповідності з дійсністю, але й уміння вибрати з цією метою найкращі мовні засоби – такі слова й словосполучення, які передають саме ті риси, які притаманні певному предмету.
Необхідно навчити учня вибирати в різних випадках ті слова, які найбільше розкривають тему й мету висловлювання.
Мовлення лише тоді впливає на читача й слухача з відповідною силою, коли воно виразне, виразність мовлення – це вміння яскраво, переконливо стисло передати думку, це здатність впливати на людей інтонацією, добором фактів, побудовою фрази, вибором слів.
Ясність мовлення – це його доступність адресатові. Воно завжди будь-кому адресоване. Той, хто розповідає чи пише, повинен ураховувати можливості, інтереси та інші якості адресата. Мовленню шкодить зайва заплутаність. Його не рекомендується переобтяжувати термінами, цитатами.
І виразність, і ясність мовлення передбачають також його чистоту, тобто відсутність зайвих слів (так званих слів-паразитів: ну, значить, розумієш та ін.), грубих слів і висловів, іншомовних, просторічних слів і виразів.
Для оволодіння учнями рідною мовою необхідно дотримуватися такої вимоги, як правильність. Це відповідність літературним нормам. Розрізняють правильність (побудова речень, утворення морфологічних форм), орфографічну, пунктуаційну для письмового мовлення, а для усного –орфоепічну і правильність вимови.
Розробляючи комунікативні завдання для учнів, ми дотримувалися, щоб ці вимоги мовлення включалися в зміст запропонованих завдань.
Наведемо зразки завдань:
Завдання 1.
Знайди і прочитай речення в якому висвітлюється головна думка твору. Чи точно вона виражена?
Є в нашій мові коротке, але напрочуд тепле слово „дякую”. Чи часто користуємось ми ним, особливо в магазинах? Цілий день стоїть за прилавком продавець. Беручи покупку, ми нерідко забуваємо сказати одне-сдине слово. А може, воно б зняло в людині втому, піднесемо настрій.
Подумай і скажи, коли й де потрібно вживати це слово. Запиши слова ввічливості, які ти знаєш. Позмагаймося: хто більше знає слів ввічливості.
Завдання 2.
Прочитай виразно вірш, роблячи паузи та передаючи голосом інтонацію.
Є слова – ну й цікаво! означають те саме,
Є слова – просто диво! Ось дивіться: корок, біб,
Прочитаймо їх з вами: око, Кирик, зараз, піп...
Чи то зліва направо, Є ще й інші на умі,
чи то справа наліво – та назвіть ви їх самі.
Д. Білоус
Назви ці слова, А які подібні до цих слів ще знаєш?
Чи розумієш тобі пояснення до цих слів?
Знайди в тексті слова, які означають назви предметі.
Постав до них питання.
Завдання 3.
Прочитай текст. Подумай, чи правильно він побудований. Знайди в ньому початок і кінець. Розкажи, який текст у тебе вийшов. Знайди слова, що означають дію, постав до них питання.
У мене такого бажання не було, але із ввічливості я погодився.
Двірник колов лід, а я скидав шматки в отвір каналізації. Наш двірник поцікавився, чи хочу я допомогти йому колоти лід. Прийшло ще кілька хлопців і почали нам допомагати.
За Я. Стельмахом
Одним із шляхів удосконалення культури усного мовлення учнів є інтонаційно-пунктуаційний аналіз. Досягти ефективності можна лише за умови систематичного й послідовного вдосконалення необхідних умінь на основі правильного добору вправ, які поєднують орфоепічні, стилістичні, текстові, граматичні, пунктуаційні завдання з тими, які розвивають інтонаційні вміння.
Завдання.
Визначити тему і мету, стиль тексту. Довести свою думку Прочитати текст виразно, додержуючи пауз, логічного наголосу, перелічувальної інтонації.
Отже, можна зробити висновок, що робота над текстом – це складова частина діяльності з розвитку зв’язного мовлення, її теоретична база, тому проводитися вона повинна не епізодично, а систематично, з урахуванням характеру засвоюваного матеріалу та доцільності й ефективності вправ на кожному етапі. Робота над текстом продовжується на уроках підготовки до написання переказів і творів.
Список використаної літератури
1. Бадер В. Розвиток зв’язного мовлення школярів // Рідна школа. – 1999. – № 11. – С. 60-62.
2. Еілецька М.А., Вашуленко М.С. Рідна мова. Підручник для 2 класу чотирирічної початкової школи. – К.: Освіта, 1993. – 272 с.
3. Большакова І. Ситуативна навчально-мовленнєва діяльність школярів на уроках української мови // Початкова школа. – 2002. – № 10. – С. 9-11.
4. Вашуленко М.С. Державний освітній стандарт з української мови // Початкова школа. – 1997. – №2. – С. 2-5.
5. Демченко Г.С. Опанування багатства рідної мови // Початкова школа. – 1990. – №8. – С. 30-32.
6. Демченко Г.С. Розвивальні засоби на уроках мови // Початкова школа.– 1987. – 6. – С. 20-23.
7. Методика викладання української мови в початкових класах / За ред. С.І. Дорошенка. – К.: Вища школа, 1992. – С.83-95.
8. Нікоденко Л.Т. Розвиток мовлення молодших школярів // Початкова школа. – 1987. – №7. – С. 39-44.
9. Пономарьоеа К. Увиразнення синонімами мовлення молодших школярів // Початкова школа. – 2001. – № 4. – С. 23-26.
10.Савченко О.Я. Сучасний урок у початковій школі. – К.: „Магістр”, 1997. – С. 15-28.
11.Семчинський С.В. Загальне мовознавство. – К.: Вища школа, 1988. – С.4-18.