ОСВІТИ І НАУКИ
УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ
ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ
ІНСТИТУТ
ФАКУЛЬТЕТ
ПЕРЕПІДГОТОВКИ
ФАХІВЦІВ
О
Н
Т
Р
О
Л
Ь
Н
А
Р
О
Б
О
Т
А
по дисципліні
«
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ
ОБЛІК »
Сидоркевич
Дмитро Іванович
Спеціальність,
група:
ЗФ – 02 ( фінанси
)
Керівник:
доцент
Лютова Ганна
Михайлівна
Результат,
дата:
Реєстраційний
номер, дата:
м. Черкаси
2001 р.
З М І СТ
1.
Порядок
нарахування
заробітної
плати.
- 3
2.
Облік
малоцінних
і швидкозношуваних
предметів
-
10
3.
Задача
-
13
Література
1. Порядок нарахування
заробітної
плати
1.1. Організація
оплати праці
на підприємстві;
види, форми і
системи оплати
праці.
Види
заробітної
плати. Заробітна
плата посідає
одне із центральних
місць в обліку
на підприємстві.
Основою організації
оплати праці
на підприємстві
є тарифна система,
яка включає:
тарифні сітки,
тарифні ставки,
схеми посадових
окладів і
тарифно-кваліфікаційні
характеристики
(довідники).
Тарифна система
оплати праці
використовується
для розподілу
робіт за їх
складністю,
а працівників
- залежно від
їх кваліфікації
й відповідальності
за розрядами
тарифної сітки.
Вона служить
підставою для
формування
і диференціації
розмірів заробітної
плати.
Підприємства
й організації
при складанні
трудової угоди
встановлюють
кожному працівникові
розмір тарифної
ставки (посадового
окладу), види
доплат, компенсаційні
і гарантовані
виплати, передбачені
чинним законодавством.
Відповідно
до ст. 1 Закону
України «Про
оплату праці»
заробітна
плата - це
винагорода,
визначена, як
правило, в
грошовому
вимірнику, яку
відповідно
до трудової
угоди власник
або уповноважений
ним орган виплачує
працівникові
за виконану
ним роботу.
Заробітна плата
поділяється
на основну,
додаткову, інші
зоохочувальні
і компенсаційні
виплати.
Основна
заробітна плата
- це винагорода
за виконану
роботу згідно
з встановленими
нормами (норми
часу, виробітку,
обслуговування,
посадові оклади).
Вона встановлюється
у вигляді тарифних
ставок і відрядних
розцінок для
робітників
і посадових
окладів для
службовців.
До додаткової
заробітної
плати належать
винагороди
за працю понад
встановлені
норми, за трудові
досягнення
і винахідництво,
а також особливі
умови праці.
Вона включає
доплати і надбавки
до тарифних
ставок і посадових
окладів у розмірах,
передбачених
чинним законодавством;
премії працівникам,
керівникам,
спеціалістам
за виробничі
результати,
включаючи
премії за економію
конкретних
видів матеріальних
ресурсів; винагороди
за вислугу
років і стаж
роботи; оплату
щорічних і
додаткових
відпусток
згідно із
законодавством,
компенсацій
за невикористану
відпустку тощо.
До інших
заохочувальних
і компенсаційних
виплат
належать
надбавки і
доплати, не
передбачені
чинним законодавством
і понад встановлені
розміри; винагороди
за підсумками
роботи за рік;
премії за
винахідництво
і раціоналізацію;
за створення,
освоєння і
впровадження
нової техніки;
за своєчасну
поставку продукції
на експорт;
одноразові
заохочення
окремих працівників
за виконання
особливо
важливих виробничих
завдань тощо.
Вичерпний
перелік основної
і додаткової
заробітної
плати та інших
заохочувальних
і компенсаційних
виплат міститься
в Інструкції
по статистиці
заробітної
плати, затвердженій
наказом Мінстату
України від
11.12.95 №323.
Усі державні,
кооперативні
підприємства
і господарські
товариства
повинні вести
окремий облік:
фонду заробітної
плати робітників
і службовців:
— спискового
складу,
— позаспискового
(позаштатного)
складу;
— разових
та інших премій,
які не включаються
до фонду заробітної
плати;
— інших грошових
і натуральних
виплат робітникам
і службовцям.
Джерелами
коштів на оплату
праці на підприємствах
є кошти, одержані
в результаті
їх господарської
діяльності;
в бюджетних
установах -
асигнування
з бюджету, а
також частка
доходів, одержаних
у результаті
їх господарської
діяльності.
У підприємствах
недержавної
форми власності
й об'єднаннях
громадян
(кооперативах,
спільних
підприємствах
з іноземними
інвестиціями,
акціонерних
та інших господарських
товариствах)
оплата праці
здійснюється
відповідно
до положень,
передбачених
установчими
документами,
з дотриманням
норм і гарантій
в оплаті праці
відповідно
до чинного
законодавства.
Держава згідно
з Законом України
«Про оплату
праці» здійснює
регулювання
оплати праці
працівників
підприємств
усіх форм власності
шляхом встановлення
розміру мінімальної
заробітної
плати, інших
державних норм
і гарантій,
а також шляхом
прогресивного
оподаткування
доходів громадян.
Форми і системи
оплати праці.
На підприємствах
застосовують
дві форми отати
праці - відрядну
і погодинну.
Кожна з цих
форм має різновиди
(системи). Їик,
відрядна форма
оплати праці
має системи:
пряма відрядна,
відрядно-преміальна,
відрядно-прогресивна,
акордна. При
прямій
відрядній
системі
оплата праці
здійснюється
за кожну одиницю
виготовленої
продукції
(виконаних
робіт, послуг).
Відрядно-преміальна
система
передбачає,
що робітникам,
крім основного
заробітку,
нараховуються
премії (за виконання
норм виробітку,
економію матеріалів,
якість продукції
тощо). Ця система
стимулює покращення
кількісних
і якісних показників
роботи, тому
широко застосовується
на підприємствах.
При відрядно-прогресивній
системі
виконані роботи
оплачуються:
в межах норми
- за твердими
розцінками,
понад норми
- за підвищеними
прогресивно-зростаючими
розцінками.
Ця система має
обмежене
застосування
(на найважливіших
ділянках
господарської
діяльності),
оскільки при
її застосуванні
темпи зростання
заробітної
плати можуть
випереджати
темпи росту
продуктивності
праці, що може
призвести до
перевитрати
фонду оплати
праці, підвищення
собівартості
продукції. При
акордній
системі оплати
праці норма
і розцінка
визначаються
на весь комплекс
виконуваних
робіт (ремонтних,
будівельних
тощо).
Погодинна
форма оплати
праці має дві
системи: проста
погодинна і
погодинно-преміальна.
При простій
погодинній
системі
праця працівників
оплачується
виходячи тільки
з кількості
відпрацьованого
часу і тарифної
ставки (посадового
окладу) відповідно
до їх кваліфікації.
При погодинно-преміальнії'!
системі до
погодинної
ставки (посадового
окладу) за досягнення
визначних
показників
працівникам
виплачується
премія. Економічна
доцільність
застосування
тих або інших
форм і систем
оплати праці
визначається
їх стимулюючою
роллю в підвищенні
ефективності
діяльності
кожної ділянки
і підприємства
в цілому.
1.2. Порядок
нарахування
заробітної
плати працівникам
Порядок
нарахування
заробітної
плати, належної
працівникам
підприємства,
залежить від
форм оплати
праці, що застосовуються
на підприємстві,
і організації
виконання
самих робіт
(в, індивідуальному
порядку чи
бригадою).
При погодинній
оплаті праці
основним документом,
який служить
підставою для
нарахування
заробітної
плати, є табель
використання
робочого часу
(ф. № П-12 і № П-13). У
цьому разі для
розрахунку
погодинного
заробітку
працівника
достатньо знати
його розряд,
погодинну
тарифну ставку
даного розряду
і кількість
відпрацьованих
годин за табелем.
При розрахунку
заробітної
плати за посадовим
окладом останній
зберігається
при відпрацюванні
всіх робочих
днів місяця.
Якщо відпрацьована
неповна кількість
робочих днів,
середньоденний
заробіток
перемножається
на кількість
відпрацьованих
днів.
Приклад.
Посадовий оклад
працівника
- 200 грн. Робочих
днів у звітному
місяці - 25, фактично
відпрацьовано
працівником
- 21 день. Середньоденний
заробіток - 8
грн. (200 грн.: 25). Сума
погодинного
заробітку - 168
грн. (8 грн.-21).
При відрядній
оплаті праці
та індивідуальному
виконан-іч
робіт заробіток
робітника
визначається
множенням
кількості
виготовленої
продукції
(виконаних
робіт, послуг),
зазначених
у відповідних
первинних
документах,
на встановлену
розцінку за
одиницю роботи.
При бригадній
формі організації
праці заробітна
плата і премії
за виконану
роботу нараховуються
всій бригаді,
а потім розподіляються
між членами
бригади пропорційно
до відпрацьованих
кожним робітником
годин з урахуванням
їх кваліфікації
(розряду). Для
цього роблять
розрахунок
у такій послідовності:
1) спочатку множенням
відпрацьованої
кількості годин
кожним робітником
на їх погодинні
тарифні ставки
і підсумком
цих добутків
знаходять
заробіток
бригади за
тарифними
ставками; 2) потім
визначають
відношення
відрядного
заробітку
бригади до
заробітної
плати її членів
за тарифними
ставками (коефіцієнт
приробітку);
3) множенням
заробітку за
тарифною ставкою
кожного члена
бригади за
фактично
відпрацьований
час на коефіцієнт
приробітку
визначають
відрядний
заробіток
окремих членів
бригади.
Оплата праці
за понадурочний
час здійснюється
відповідно
до ст. 106 КЗпП
України в подвійному
розмірі погодинної
ставки (при
погодинній
оплаті праці);
при відрядній
оплаті праці
нараховується
доплата в розмірі
100% тарифної
ставки робітника
відповідної
кваліфікації,
оплата праці
якого здійснюється
за погодинною
формою, - за всі
відпрацьовані
понадурочні
години.
Оплата праці
в нічні години
(з 10 годин вечора
до 6 годин ранку)
відповідно
до ст. 108 КЗпП
України здійснюється
в підвищеному
розмірі, який
встановлюється
генеральними,
галузевими
(регіональними)
угодами, але
не нижче 20% тарифної
ставки (окладу)
за кожну годину
роботи в нічний
час.
Оплата праці
у святкові
і неробочі дні
згідно зі ст.
103 КЗпП України
здійснюється
в подвійному
розмірі.
Порядок оплати
за час простою
не з вини робітника
оплачується
з розрахунку
не нижче 2/3 тарифної
ставки встановленого
йому розряду
(окладу). Час
простою з вини
робітника не
оплачується.
Доплати за
сумісництво
професій (посад)
встановлюються
на певний строк
і визначаються
за наказом
керівника
у розмірі, який
залежить від
характеру і
складності
виконуваних
робіт.
Оплата праці
по середньому
заробітку.
Кабінет
Міністрів
України постановою
від 08.02.95 № 100 (з доповненнями
і змінами, внесеними
постановами
від 16.05.95 № 348 та від
24.02.97 № 185) затвердив
Порядок визначення
заробітної
плати, дія якого
поширюється
на підприємства,
установи й
організації
всіх форм власності.
Зазначений
Порядок застосовується
у випадках:
- надання
працівникам
щорічної відпустки,
додаткової
відпустки у
зв'язку з навчанням,
додаткової
відпустки
працівникам,
які мають дітей
(або виплати
компенсацій
за невикористану
відпустку);
- надання
працівникам
творчої відпустки;
- виконання
працівниками
державних і
громадських
обов'язків;
- переведення
працівників
на іншу легшу
нижчеоплачувану
роботу за станом
здоров'я;
- переведення'вагітних
жінок, які мають
дітей віком
до трьох років,
на іншу легшу
роботу;
- надання
жінкам, які
мають немовлят,
додаткових
перерв для
годування
дитини;
- виплати
вихідної допомоги,
збереження
середньої
заробітної
плати звільненим
працівникам
на встановлений
чинним законодавством
період їх
працевлаштування;
- службових
відряджень;
вимушеного
простою; виплати
допомоги по
тимчасовій
непрацездатності,
вагітності
і пологах та
в інших випадках,
коли за чинним
законодавством
виплати здійснюються
виходячи з
середнього
заробітку.
Виходячи
із затвердженого
Порядку визначення
середньої
заробітної
плати, при
нарахуванні
оплати за
час чергової
і додаткової
відпустки в
календарних
днях або за час
відпустки у
зв'язку з навчанням
без відриву
від виробництва.
які надаються
в календарних
днях, виходять
з сумарного
заробітку за
останні перед
наданням відпустки
12 місяців (або
менший фактично
відпрацьований
період). У підрахунок
середнього
заробітку
включаються
всі види основної
і додаткової
заробітної
плати, преміальні
виплати (у тому
числі одноразові
заохочення
працівникам
за виконання
важливих виробничих
завдань, винагорода
за результатами
роботи підприємства
за підсумками
року), а також
допомога по
тимчасовій
непрацездатності
(за винятком
виплат, передбачених
п. 4 Порядку). Шляхом
ділення сумарного
заробітку за
останні перед
настанням
відпустки
12 місяців (або
менший фактично
відпрацьований
період) на відповідну
кількість
календарних
днів року (або
менший відпрацьований
період), за винятком
святкових і
неробочих днів,
встановлених
законодавством,
і множення».;
на кількість
календарних
днів відпустки
визначають
заробітну плату
працівникові
за час відпустки.
Якщо визначена
за таким розрахунком
сума заробітної
плати за час
відпустки
виявиться нижче
тарифної ставки
або посадового
окладу працівника
на день відпустки,
то підприємствам
згідно з постановою
Кабінету Міністрів
України від
21.03.92 № 140 «Про додаткові
заходи у зв'язку
з підвищенням
заробітної
плати» дозволено
брати до розрахунку
заробітну
плату, встановлену
з дня її останньої
зміни, починаючи
з якої здійснюється
виплата по
середньому
заробітку.
У випадках,
коли частина
відпустки
переходить
на наступний
місяць, заробітна
плата за ці дні
відпустки
обліковується
у звітному
місяці як виданий
аванс і при
складанні
балансу відображається
в складі статті
активу «Розрахунки
з різними
дебіторами».
Зазначені суми
відносяться
на витрати
виробництва
або обігу в
наступному
місяці (в кореспонденції
з кредитом
рахунка 66 «Розрахунки
з оплати праці»).
В інших
випадках збереження
середньої
заробітної
плати
(оплата часу
при виконанні
державних і
громадських
обов'язків,
перерв у роботі
матерів, які
годують немовлят,
пільгових годин
підлітків
тощо), а також
при нарахуванні
допомоги по
тимчасовій
непрацездатності,
оплаті відпусток
по вагітності
і пологах
середньомісячна
заробітна
плата
визначається
виходячи з
виплат за останні
два календарних
місяці.
Працівникам,
які відпрацювали
на підприємстві
менше двох
місяців, середня
заробітна плата
визначається
виходячи з
виплат за фактично
відпрацьований
час.
Якщо протягом
останніх двох
місяців працівник
не працював,
заробітна плата
визначається
виходячи з
виплат за
попередні два
місяці роботи.
Час, протягом
якого відповідно
з чинним законодавством
або з інших
поважних причин
працівник не
працював і за
ним не зберігався
заробіток або
зберігався
частково, з
розрахункового
періоду виключається.
Крім того,
не враховуються
виплати за час,
протягом якого
зберігався
середній заробіток
працівника
(за час виконання
державних і
громадських
обов'язків,
щорічної і
додаткової
відпустки
тощо), а також
допомога по
тимчасовій
непрацездатності.
Нарахування
виплат, визначених
за два останніх
місяці, здійснюється
множенням
середньоденного
заробітку на
кількість
робочих днів.
Середньоденний
заробіток
визначається
діленням заробітної
плати за фактично
відпрацьовані
протягом двох
місяців робочі
дні на кількість
робочих днів
(годин) за цей
період.
У разі підвищення
тарифних ставок
(посадових
окладів) згідно
із законодавчими
актами в періоді,
протягом якого
за працівником
зберігається
середній заробіток,
робиться коригування
заробітку на
коефіцієнт
його підвищення.
Час виконання
державних і
громадських
обов'язків
оформляється
табелем обліку
робочого часу
і засвідчується
довідкою
організації
і установи, де
вони виконувались.
Він оплачується
за середньоденним
(або середньогодинним)
заробітком
з розрахунку
двох календарних
місяців роботи.
Додаткові
перерви в роботі
матерів, які
годують немовлят,
оформляються
довідками
медичних установ.
Перерви мають
бути не раніше
ніж через три
години і тривалістю
не менше ЗО
хвилин кожна.
Середньогодинний
заробіток
визначається
виходячи з
середньої
заробітної
плати за останніх
два календарних
місяці.
Чинним
законодавством
для працівників-підлітків
встановлена
тривалість
робочого часу
на тиждень:
віком від 16 до
18 років - 36 годин,
віком від 15 до
16 років – 24 години.
Пільгові години
оплачуються:
робітникам-відрядникам
- за тарифною
ставкою
робітника-відрядника
відповідного
розряду;
робітникам-погодинникам
- за тарифною
ставкою
робітника-погодинника
відповідного
розряду.
При звільненні
працівника
або виході на
пенсію з
ним здійснюється
остаточний
розрахунок
як по заробітній
платі за
відпрацьований
час у звітному
місяці, так і
за час відпустки,
яка до звільнення
не була використана.
При звільненні
працівника
у зв'язку із
змінами в
організації
виробництва
(у тому числі
ліквідації,
реорганізації
або перепрофілюванню,
скорочення
чисельності
працівників)
за звільненим
працівником
згідно з п. 1 ст.
40 КЗпП України
зберігається
середня заробітна
Плата на період
працевлаштування,
але не більше
ніж за три місяці
з дня звільнення
з урахуванням
вихідної допомоги,
а також безперервний
стаж роботи,
якщо перерва
в роботі після
звільнення
не перевищує
З місяці.
Вихідна
допомога
визначається
виходячи з
виплат за останні
два календарних
місяця, що передували
звільненню.
Якщо протягом
останніх двох
календарних
місяців перед
звільненням
працівник не
працював, середня
заробітна плата
визначається
виходячи з
виплат за попередні
два місяці
роботи. У разі,
якщо працівник
не мав заробітку
і в ці два календарних
місяці, то розрахунок
вихідної допомоги
здійснюється
виходячи зі
встановлених
йому в трудовому
договорі тарифної
ставки або
посадового
окладу.
При призові
працівника
до військової
служби (або
направленні
до альтернативної
служби) вихідна
допомога виплачується
у розмірі не
менше 2-місячного
середнього
заробітку (п.
З ст. 39 КЗпП).
Вихідна
допомога не
оподатковується
прибутковим
податком і
ніякі інші
утримання з
неї не робляться.
При розрахунку
середньомісячної
заробітної
плати для
призначення
пенсій
згідно зі ст.
65 Закону України
«Про пенсійне
забезпечення»
за вибором
особи, яка звернулась
за пенсією,
вибірка заробітної
плати може
здійснюватися
за 24 останніх
календарних
місяці роботи
підряд перед
звертанням
за пенсією, або
60 календарних
місяців роботи
підряд протягом
всієї трудової
діяльності
перед звертанням
за пенсією,
незалежно від
наявності
перерв у роботі.
1.3 Облік
забезпечення
оплати відпусток
працівникам
Деякі особливості
є в обліку заробітної
плати працівників
за час відпустки.
Чергові відпустки
працівникам
надаються
протягом року,
як правило,
нерівномірно
(особливо в
сезонних
виробництвах).
З метою рівномірного
включення до
собівартості
продукції
(робіт, послуг)
заробітної
плати на оплату
відпусток
підприємствам
дозволено
створювати
резерв. Такий
резерв створюється
шляхом щомісячного
включення
рівними сумами
(визначеними
за плановим
відсотком до
фактично нарахованої
заробітної
плати) наступних
витрат на оплату
відпусток. При
цьому резерв
створюється
на наступні
витрати по
оплаті відпусток
працівникам,
а також нарахуванням
на ці суми збору
на соціальне
страхування
(оскільки при
нарахуванні
заробітної
плати за час
чергової відпустки
працівнику
в розрахунок
приймається
і допомога по
тимчасовій
непрацездатності,
яка виплачується
за рахунок
коштів соціального
страхування).
У бухгалтерському
обліку на суму
створеного
резерву робиться
запис по дебету
рахунка 23 «Виробництво»,
91 «Загальновиробничі
витрати», 92
«Адміністративні
витрати», 93
«Витрати на
збут» та ін.,
кредиту рахунка
471 «Забезпечення
виплат відпусток».
Нарахована
заробітна
плата відноситься
на зменшення
раніше створеного
резерву записом
по дебету рахунка
471 у кореспонденції
з кредитом
рахунка 661 «Розрахунки
за заробітною
платою».
Сальдо (кредитове)
рахунка 471«Забезпечення
виплат відпусток»
показує залишок
невикористаного
на день року
резерву.
Наприкінці
року проводиться
інвентаризація
резерву
на оплату відпусток
працівникам.
З цією метою
за даними відділу
кадрів (або
уповноваженої
для цього особи)
складається
список з зазначенням
прізвища кожного
працівника,
за який період
не використана
відпустка,
кількість днів
невикористаної
на 1 січня наступного
року відпустки.
Шляхом множення
середньоденного
заробітку
працівника
на кількість
днів ненаданої
відпустки
визначають
суму резерву
за невикористані
відпустки.
Якщо, наприклад,
за даними
інвентаризації
визначена
загальна кількість
невикористаної
відпустки 500
людино-днів,
то при середньоденному
заробітку
працівників
8 грн. сума резерву
з урахуванням
збору на соціальне
страхування
дорівнює 4160 грн.
(8 грн. • 500 • 1,04). Ця
сума має дорівнювати
кредитовому
сальдо рахунка
471 «Забезпечення
виплат відпусток».
Заяво нарахована
сума резерву
сторнується,
а на суму, якої
не вистачає,
робиться
донарахування.
Якщо на підприємстві
не прийнято
створювати
резерв на оплату
наступних
відпусток, то
заробітна
плата, нарахована
працівникам
при наданні
відпустки,
відноситься
на витрати
виробництва
або обігу в
загальному
порядку (тобто
відображається
по дебету рахунка
23 «Виробництво»
та ін. в кореспонденції
з кредитом
рахунка 661 «Розрахунки
за заробітною
платою»).
Наказом
Мінфіну України
від 01.02.94 №
10 підприємствам
дозволено,
поряд з резервом
на оплату відпусток,
резервувати
також кошти
для виплати
винагороди
за вислугу
років, яка
здійснюється
згідно з чинним
законодавством.
Таблиця 1.1
Таблиця
ставок для
визначення
прибуткового
податку з сукупного
оподатковуваного
доходу громадян
за місцем основної
роботи (служби,
навчання)
Місячний
сукупний
оподатковуваний
доход
Ставки
і розміри податку
До 17
гривень (з доходу
в розмірі 1-го
неоподатковуваного
податком мінімуму)
Не
оподатковується
Від
18 гривень до
85 гривень (від
1 до 5 неоподатковуваних
податком мінімумів)
10% від
доходу, який
перевищує
17 гривень
Від
86 гривень до
170 гривень (від
5 до 10 неоподатковуваних
податком
мінімумів)
6 гривень
80 копійок + 15% від
доходу, який
перевищує
85 гривень
Від
171 гривні до 1020
гривень (від
10 до 60 неоподатковуваних
податком
мінімумів)
19 гривень
55 копійок + 20% від
доходу, який
перевищує
170 гривень
Від
1021 гривні до 1700
гривень (від
60 до 100 неоподатковуваних
податком мінімумів)
189 гривень
55 копійок + 30% від
доходу, який
перевищує
1020 гривень
Від
1701 гривні і більше
(більше 100 неоподатковуваних
податком мінімумів)
398 гривні
55 копійок + 40% від
доходу, який
перевищує
1700 гривень
При визначенні
сукупного
оподатковуваного
доходу враховуються
доходи, одержані
як в грошовій,
так і в натуральній
формі. При цьому
доходи, одержані
в натуральній
формі, зараховуються
до сукупного
оподатковуваного
доходу за календарний
рік за вільними
ринковими
цінами, крім
доходів, одержаних
від сільськогосподарських
підприємств,
які визначаються
за цінами продажу
державі.
Забороняється
оплата прибуткового
податку з громадян
за рахунок
підприємств,
установ і
організацій,
а також суб'єктів
підприємницької
діяльності,
крім колективних
сільськогосподарських
підприємств.
Колективні
сільськогосподарські
підприємства,
включаючи
риболовні
колгоспи, суми
прибуткового
податку з громадян
сплачують за
рахунок прибутку
(доходу), що
залишається
в розпорядженні
підприємства,
за ставками
згідно з чинним
законодавством.
: Суми виплат,
які не включаються
до сукупного
оподатковуваного
доходу з громадян
відповідно
до п. 1. ст. 6 Декрету:
- допомога
за рахунок
коштів державного
соціального
страхування
(крім допомоги
по тимчасовій
непрацездатності);
- суми одержаних
аліментів;
- державні
пенсії, а також
додаткові
пенсії, що
виплачуються
за умови добровільного
страхування;
- компенсаційні
виплати в грошовій
і натуральній
формі в межах
норм, передбачених
чинним законодавством
(за винятком
компенсації
за невикористану
відпустку);
- доходи громадян
від продажу
вирощеної в
особистому
підсобному
господарстві,
присадибній
дачній і садовій
ділянці продукції
рослинництва
і бджільництва;
- виграші по
облігаціях
державних позик
і державних
лотерей, проценти
і виграші по
вкладах в установах
банків, по
ощадних сертифікатах
і державних
казначейських
зобов'язаннях;
- суми, одержані
громадянами
по обов'язковому
і добровільному
страхуванню;
- суми, одержувані
працівниками
на відшкодування
шкоди, заподіяної
їм каліцтвом
або іншим ушкодженням
здоров'я, пов'язаним
з виконанням
ними трудових
обов'язків,
а також у зв'язку
із втратою
годувальника;
- суми, що
перераховуються
за заявами
громадян на
благодійницькі
цілі в межах
12 мінімальних
заробітних
плат;
- вартість
путівок на
лікування,
відпочинок
і у дитячі оздоровчі
табори (крім
туристичних
і міжнародних)
та деякі інші
доходи, передбачені
Декретом.
Відповідно
до ст. б Декрету
сукупний
оподатковуваний
доход зменшується:
1) на суму
одного неоподатковуваного
мінімуму:
- одному з
батьків (опікунів)
на кожну дитину
віком до 16 років,
якщо місячний
сукупний
оподатковуваний
доход не перевищує
розміру 10 мінімальних
місячних заробітних
плат;
2) на суму
5 неоподатковуваних
мінімумів:
- громадянам,
які постраждали
від Чорнобильської
катастрофи
і віднесені
до 3-ї та 4-ї категорій;
- інвалідам
з дитинства,'інвалідам
1-ї і 2-ї груп;
- батькам і
одному із подружжя
військовослужбовців,
які загинули
чи померли або
пропали безвісти
при виконанні
службових
обов'язків;
- одному з
батьків, який
виховує інваліда
з дитинства,
і батькам, які
виховують двох
і більше інвалідів
з дитинства,
що проживають
з ними і потребують
постійного
догляду;
3) на суму
10 неоподатковуваних
мінімумів:
- громадянам,
які постраждали
від Чорнобильської
катастрофи
і віднесені
до 1-ї і 2-ї категорій;
4) на суму
15 неоподатковуваних
мінімумів:
- учасникам
бойових дій;
інвалідам
війни; учасникам
війни;
- особам, на
яких поширюється
чинність Закону
України «Про
статус ветеранів
війни, гарантії
їх соціального
захисту»;
- особам, які
мають заслуги
перед Батьківщиною
(Герої Соціалістичної
Праці, повні
кавалери ордена
Трудової Слави,
Герої Радянського
Союзу, повні
кавалери ордена
Слави);
5) зменшення
прибуткового
податку на
50%:
- одному з
батьків (опікунів),
що мають на
утриманні трьох
або більше
дітей віком
до 16 років;
6) пільга на
прибутковий
податок у вигляді
зменшення
податкової
ставки на
50% для працівників
атомної енергетики
і промисловості;
7) оподаткування
прибутковим
податком за
ставкою 10%
за основним
місцем роботи
доходів працівників,
зайнятих на
підземних
роботах у вугільній
і гірничодобувній
промисловості.
Не оподатковуються
прибутковим
податком суми
доходів, що
направляються
у джерела їх
одержання на
придбання
акцій, та суми,
які інвестовані
на реконструкцію
і розширення
виробництва
суб'єктів
підприємницької
діяльності.
2. Облік
малоцінних
і швидкозношуваних
предметів
Положенням
(стандартом)
бухгалтерського
обліку 9 «Запаси»
і Планом рахунків
бухгалтерського
обліку активів,
капіталу,
зобов'язання
і господарських
операцій підприємств
і організацій
внесено зміни
щодо обліку
операцій з
малоцінними
і швидкозношуваними
предметами.
Починаючи з
01.01.2000р. малоцінні
і швидкозношувані
предмети можуть
відноситися
до необоротних
активів
або можуть
обліковуватися
в оборотних
активах у
складі запасів.
Положенням
(стандартом)
9 передбачено,
що з метою
бухгалтерського
обліку запаси
включають:
— малоцінні
і швидкозношувані
предмети, які
використовуються
не більше
одного року
або одного
операційного
циклу, якщо він
більше року.
Тобто до
малоцінних
і швидкозношуваних
належать предмети,
які мають відносно
короткий строк
використання,
і включати їх
вартість до
витрат виробництва
або обігу шляхом
нарахування
амортизації
недоцільно.
Тому такі предмети,
незалежно від
вартості, визнаються
малоцінними
і швидкозношуваними
й обліковуються
як запаси. Малоцінні
і швидкозношувані
предмети, строк
корисного
використання
яких більше
одного року,
обліковуються
в складі інших
необоротних
матеріальних
активів. Проте
Положенням
(стандартом)
9 не визначено,
які предмети
належать до
малоцінних
і швидкозношуваних
з урахуванням
їх вартісної
оцінки
для того, щоб
вони не належали
до необоротних
активів, а
обліковувалися
у складі оборотних
активів — запасів.
Отже, основна
проблема, пов'язана
з обліком малоцінних
і швидкозношуваних
предметів,
полягає у визначенні
їх вартісної
межі. Таку межу
підприємства
визначають
самостійно,
виходячи з
конкретних
умов господарювання.
Облік
малоцінних
і швидкозношуваних
предметів зі
строком корисного
використання
менше одного
року (або одного
операційного
циклу)
Організація
обліку малоцінних
і швидкозношуваних
предметів зі
строком корисного
використання
менше одного
року (або одного
операційного
циклу) повинна
повністю грунтуватись
на Положенні
(стандарті) 9,
згідно з яким
первинною
вартістю
таких предметів
у складі інших
запасів, придбаних
за плату, е
собівартість,
яка складається
з таких фактичних
затрат:
— суми, що
сплачується
згідно з договором
постачальнику
(продавцю), за
вирахуванням
непрямих податків;
— суми ввізного
мита;
— суми непрямих
податків у
зв'язку з придбанням
малоцінних
і швидкозношуваних
предметів, які
не відшкодовуються
підприємству;
— транспортно-заготівельні
витрати (витрати
на заготівлю
запасів, оплата
тарифів (фрахту),
за навантажувально-розвантажувальні
роботи і
транспортування
запасів всіма
видами транспорту
до місця їх
використання),
включаючи
затрати по
страхуванню
ризиків транспортування
запасів;
— інші витрати,
безпосередньо
пов'язані з
придбанням
малоцінних
і швидкозношуваних
предметів і
доведенням
їх до стану, в
якому вони
придатні для
використання
в запланованих
цілях.
Первинною
вартістю виготовлених
своїми силами
інструментів
та інших малоцінних
предметів
визнається
фактична собівартість
їх виготовлення,
а одержаних
у порядку
внесків
до статутного
капіталу
підприємства
засновниками
(учасниками)
— справедлива
вартість, узгоджена
сторонами.
Облік наявності
і руху таких
предметів
ведуть на рахунку
22 «Малоцінні
і швидкозношувані
предмети» за
первинною
вартістю їх
придбання або
виготовлення.
При придбанні
малоцінних
і швидкозношуваних
предметів
у постачальників
в бухгалтерському
обліку підприємства
роблять записи:
1) на покупну
вартість предметів,
що підлягає
до оплати
постачальнику
(без ПДВ):
Д-т рах. 22 «Малоцінні
і швидкозношувані
предмети» К-т
рах. 63 «Розрахунки
з постачальниками
і підрядчиками»;
2) на суму
податкового
кредиту по ПДВ:
Д-т рах. 641 «Розрахунки
за податками»
К-т рах. 63 «Розрахунки
з постачальниками
і підрядчиками»;
3) на суму, сплачену
постачальнику
за придбані
малоцінні
предмети (включаючи
ПДВ):
Д-т рах. 63 «Розрахунки
з постачальниками
і підрядчиками»
К-т рах. 31 «Рахунки
банках».
Оприбуткування
підприємством
малоцінних
і швидкозношуваних
предметів,
одержаних з
інших джерел,
у бухгалтерському
обліку відображається
записом по
дебету рахунка
22 «Малоцінні
і швидкозношувані
предмети» і
кредиту рахунків:
40 «Статутний
капітал» (на
вартість малоцінних
предметів,
внесених засновниками
(учасниками)
до статутного
капіталу
підприємства);
23 «Виробництво»
(на вартість
інструментів,
пристосувань
та інших предметів,
виготовлених
у своєму виробництві);
745 «Доход від
безоплатно
одержаних
активів» (на
вартість предметів,
безоплатно
одержаних від
інших юридичних
і фізичних
осіб) та ін.
Аналітичний
облік
малоцінних
і швидкозношуваних
предметів
ведеться за
видами предметів
(однорідними
групами),
установленими
виходячи з
потреб підприємства.
Вартість
малоцінних
і швидкозношуваних
предметів, які
передані в
експлуатацію,
згідно з Положенням
(стандартом)
9 виключається
із складу активів
(списується
з балансу). При
цьому в бухгалтерському
обліку робиться
запис по кредиту
рахунка 22 «Малоцінні
і швидкозношувані
предмети» і
дебету рахунків:
23 «Виробництво»
(на вартість
спеціального
оснащення та
інших предметів,
які використовуються
у виробництві
для виготовлення
певних виробів,
виконання
окремих замовлень);
91 «Загальновиробничі
витрати», 92
«Адміністративні
витрати» (на
вартість малоцінних'
і швидкозношуваних
предметів
загального
призначення,
які використовуються
в цехах та інших
підрозділах
основного і
допоміжних
виробництв,
у тому числі
і по догляду
за машинами
й устаткуванням,
а також для
загальногосподарських
потреб);
93 «Витрати
на збут» (на
вартість малоцінних
предметів,
які використовуються
в підрозділах,
пов'язаних із
збутом (реалізацією)
продукції
(товарів, робіт,
послуг);
949 «Інші витрати
операційної
діяльності»
(на вартість
предметів,
переданих у
користування
обслуговуючим
виробництвам
і господарствам)
та ін.
Проте для
запобігання
зловживань
по місцях
використання
має бути забезпечений
оперативний
контроль
за збереженням
малоцінних
і швидкозношуваних
предметів
шляхом ведення
карток (ф. № МШ-2,
№ МШ-6), спеціальних
описів. Інструменти
і пристосування,
що видаються
з цехових комор
робітникам
у тривале
користування,
записуються
в інструментальну
картку робітника.
Контроль за
збереженням
інструментів,
що видаються
з цехової комірчини
робітникам
на нетривалий
час, забезпечується
за допомогою
інструментальних
марок (жетонів)
з вибитими
табельними
номерами робітників,
в обмін на які
видається
потрібний
інструмент
тощо.
Повернені
на склад з
експлуатації
малоцінні
предмети, придатні
для подальшого
використання,
прибуткуються
за первинною
вартістю на
дебет рахунка
22 «Малоцінні
і швидкозношувані
предмети» в
кореспонденції
з кредитом
рахунка 719 «Інші
доходи від
операційної
діяльності».
Предмети, що
прийшли до
непридатності,
на підставі
актів про вибуття
малоцінних
і швидкозношуваних
предметів
(ф. № МШ-8) прибуткуються
на дебет рахунка
209 «Інші матеріали»
(на вартість
одержаних
корисних відходів
(металолом,
запасні частини
тощо), зданих
за накладними
на склад і
оприбуткованих
за ціною можливого
використання
або реалізації")
в кореспонденції
з кредитом
рахунка 719 «Інші
доходи від
операційної
діяльності»
(таблиця 2.1).
Таблиця
2.1.
Основні
бухгалтерські
проводки по
обліку малоцінних
і швидкозношуваних
предметів зі
сроком служби
менше одного
року
| Зміст господарської операції | Дебет рахунка | Кредит рахунка |
| 1 | 2 | 3 |
| Оприбуткування малоцінних і швидко | ||
| зношуваних предметів, одержаних від | ||
| постачальників: | ||
| — за покупною вартістю | 22 | 63, 685 |
| — на суму податкового кредиту по ПДВ, на яку підприємство має право зменшити податкове зобов'язання | 641 | 63, 685 |
| На суму, перераховану постачальникам | ||
| в оплату розрахунково-платіжних документів за одержані МШП (з урахуванням ПДВ) | 63, 685 | 31 |
| Відображення операцій по придбанню МБП при попередній оплаті розрахунко | ||
| во-платіжних документів постачальників: | ||
| — на покупну вартість | 63, 685 | 31 |
| — на суму сплаченого ПДВ | 641 | 31 |
| Одночасно — на суму податкового кредиту | 63, 685 | 644 |
| Оприбуткування одержаних від постачальників попередньо оплачених МШП — за покупною вартістю | 22 | 63, 685 |
| Одночасно — на суму податкового кредиту | 644 | 63, 685 |
| Відображення витрат по перевезенню придбаних МШП сторонніми транспорт | ||
| ними організаціями: | ||
| — за діючими тарифами | 22 | 63, 685 |
| — на суму податкового кредиту по ПДВ | 641 | 63, 685 |
| — на суму, сплачену за перевезення (з урахуванням ПДВ) | 63, 685 | 31 |
Оприбуткування
МШП, оплачених
через касу
і підзвітних
осіб:
— на
покупну вартість
— на
суму податкового
кредиту по
пдв
Оприбуткування
на склади
інструментів,
пристосувань
та інших малоцінних
і швидкозношуваних
предметів,
виготовлених
власними допоміжними
виробництвами
Відображення
послуг власного
автотранспорту
по перевезенню
малоцінних
і швидкозношуваних
предметів
Оприбуткування
малоцінних
і .швидкозношуваних
предметів,
одержаних з
інших джерел:
— внесених
засновниками
(учасниками)
до статутного
капіталу
підприємства
— одержаних
безоплатно
— раніше
не взятих на
облік (виявлених
при інвентаризації
як залишки)
Списані з балансу
за первинною
вартістю малоцінні
і швидкозношувані
предмети, передані
в експлуатацію:
— основним
цехам, загальновиробни-чим
підрозділам
і господарствам
(на підприємствах,
яким відповідними
інструкціями
дозволено
витрати по
обслуговуванню
виробництва
й управлінню
відображати
безпосередньо
на рахунку 23)
— допоміжним
цехам і господарствам
(на підприємствах,
яким галузевими
інструкціями
дозволено
обліковувати
комплексні
витрати в складі
прямих затрат
допоміжних
виробництв)
3.
Задача.
Література:
1. Закон України
«Про
бухгалтерський
облік та фінансову
звітність в
Україні»
№ 996 від 16.07.99 р. ;
2. Положення
про П (С) БО ;
3. Закон України
«Про
власність»
;
4. Закон України
«Про
підприємництво»
;
5. Закон України
«Про
підприємства»
;
5. Закон України
«Про
господарські
товариства»
;
7. Положення
№ 88 «Про
документальне
записів бухгалтерського
обліку»
;
8. Інструкція
НБУ №
69 «Про
порядок проведення
інвентаризації
основних засобів,
нематеріальних
активів, ТМЦ,
грошових коштів,
документів
та розрахунків»
;
9. План
рахунків
бухгалтерського
обліку та інструкція
по його застосуванню,
затвердження
наказом міністерства
фінансів України
від 30.11.99 р. № 291 ;
10. «Бухгалтерський
фінансовий
облік»
- під редакцією
Ф.Ф. Бутенця
2000 р. ;
11. Білуха
М.Т. «Теорія
бухгалтерського
обліку» 2000 р. ;
12. Кузьмінський
А.М. «Теорія
бухгалтерського
обліку» 1999 р. ;
13. Ткаченко
Н.М. «
Бухгалтерський
облік »
2000 р.;
14. Собко
В.В. « Бухгалтерський
облік »
1999 р.;
15. Пархоменко
В.І. «
Бухгалтерський
облік в Україні
» 2000 р.
_____________________________________
(підприємство,
організація) Типова
форма №
ЗАТВЕРДЖЕНА
Ідентифікаційний
наказом Мінстату
України
код
ЄДРПОУ від
15 лютого 1996р. №51
код
за УКУД
касовий ордер
Номер документа | Дата складання | Кореспондуючий хунок | Код аналітич-ного обліку | Сума | Код цільового | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
Видати
________________________________________________________________
(прізвище,
ім’я,
по батькові)
Підстава:
______________________________________________________________
_______________________________________________________________________
__________________________________________________________грн.
______коп.
(прописом)
Додаток:
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________________
Керівник Головний
бухгалтер
Одержав:
_________________________________________________ грн.
______коп.
«___»
______________20__р. Підпис
За
____________________________________________________________________
(найменування,
номер, дата та
місце видачі
документа, який
засвідчує особу
одержувача)
______________________________________________________________________
Видав
касир ______________________
| Каса за " 3 " жовтня 2001_р. | Номер | Від кого отримано | Номер | Прибуток | Видаток | |||||||||
| доку- | або кому видано | кореспондуючого | ||||||||||||
| Номер | Від кого отримано | Номер | Прибуток | Видаток | мента | рахунку | ||||||||
| доку- | або кому видано | кореспондуючого | А | Б | В | 1 | 2 | |||||||
| мента | рахунку | |||||||||||||
| А | Б | В | 1 | 2 | ||||||||||
| Решта на початок дня 62,40 | ||||||||||||||
| 61 | Отримано з банку | 311 | 16300 | |||||||||||
| 62 | Івашко Л.Н. | 372 | 60 | |||||||||||
| 93 | Заробітна плата за вересень | 661 | 13930 | |||||||||||
| 93 | Смоленко І.Г. | 685 | 58 | |||||||||||
| 94 | Клімов О.М. | 662 | 636 | |||||||||||
| 95 | Хоменко Г.В. | 372 | 432 | |||||||||||
| 96 | Бойко Я.В. | 372 | 125 | |||||||||||
| Разом за день | 16360 | 15181 | ||||||||||||
| Решта на кінець дня | 1241.4 | |||||||||||||
| в тому числі на зарплату | 13930 | |||||||||||||
| Касир | ||||||||||||||
| Записи в касовій книзі перевірив і документи в кількості два | ||||||||||||||
| _____________ прибуткових і п'ять | ||||||||||||||
| видаткових одержав. | ||||||||||||||
| Перенос | 16360 | 15181 | Бухгалтер | |||||||||||
| Журнал ордер №1 | |||||||||||||||||||
| Журнал ордер №1 по кредиту рахунка 30 "Каса" і відомість до ньго за жовтень місяць 2001р. | |||||||||||||||||||
| Сальдо на 1.10 - | 62.40 | ||||||||||||||||||
| Звіт касира | Зміст операції | В Дт рахунку 30 з Кт рахунків | Всього | З Кт рахунку 30 в Дт рахунків | Всього по | Сальдо | |||||||||||||
| Дата | № | 311 | 372 | 36 | 375 | 46 | 377 | дебету | 662 | 661 | 685 | 372 | 311 | 377 | 45 | 67 | кредиту | на кінець | |
| 3.10. | 34 | 1. Отримано по чеку №087431 з поточного рахунку і оприбутковано в касу по | |||||||||||||||||
| прибутковому касовому ордеру №61 в тому числі: | |||||||||||||||||||
| для виплати з/пл за вересень місяць, | |||||||||||||||||||
| для погашення заборгованості підзвітними особами, | 16300 | ||||||||||||||||||
| на господарські потреби, | |||||||||||||||||||
| на "чорнобильське харчування", | |||||||||||||||||||
| для виплати депонованої з/пл. | |||||||||||||||||||
| 2. Згідно з прибутковим касовим ордером №62 здано до каси залишок | 60 | ||||||||||||||||||
| невикористаного авансу підзвітною особою Івашко Л.Н. | 16360 | 15181 | 1241.40 | ||||||||||||||||
| 3. По видатковому ордеру №92 з/пл за вересень місяць | 13930 | ||||||||||||||||||
| 4. Виплачена по видатковому касовому ордеру №93 працівнику Смоленку І.Г. | 58 | ||||||||||||||||||
| допомога на харчування як чорнобильцю за серпень місяць | |||||||||||||||||||
| 5. Видана по видатковому касовому ордеру №94 депонована з/пл працівнику | 636 | ||||||||||||||||||
| Клімову О.М. | |||||||||||||||||||
| 6. По видатковому касовому ордеру №95 видана перевитрата коштів по | 432 | ||||||||||||||||||
| авансовому звіту Хоменко Г.В. | |||||||||||||||||||
| 7. Видано під звіт на поточні потреби завгоспу Бойко Я.В. по вид. Ордеру№96 | 125 | ||||||||||||||||||
| 5.10. | 35 | Повернута в банк (здана інкасатору) депонована з/пл. | 240 | 240 | 1001.40 | ||||||||||||||
| 11.10. | 36 | 1. Отримана готівка з поточного рахунку. | 3200 | ||||||||||||||||
| 2. Виплачена матеріальна допомога | 950 | ||||||||||||||||||
| 3. Видана позичка працівнику | 3200 | 1500 | 3170 | 1031.40 | |||||||||||||||
| 4. Викуплені у акціонерів акції | 640 | ||||||||||||||||||
| 5. Видано з каси на господарські потреби | 80 | ||||||||||||||||||
| 17.10. | 37 | 1. Оприбуткована виручка від покупців | 1516 | ||||||||||||||||
| 2. Внесено до каси суму нестач, відшкодованої матеріально-відповідальною особою | id #000000; border-bottom: 1px solid #000000; border-left: 1px solid #000000; border-right: 1px solid #000000;" align="CENTER"> | 142 | 1658 | 1300 | 1389.40 | ||||||||||||||
| 3. Здана готівка на поточний рахунок | 1300 | ||||||||||||||||||
| 18.10. | 38 | 1. Внесена в касу готівка засновниками підприємства в формі внеску до | 1800 | ||||||||||||||||
| статутного фонду | |||||||||||||||||||
| 2. Виплачені дивіденди акціонерам | 1800 | 730 | 1360 | 1829.40 | |||||||||||||||
| 3. Виплачені з каси аліменти | 290 | ||||||||||||||||||
| 4. Виплачені по договору цивільно-правового характеру | 340 | ||||||||||||||||||
| 25.10. | 39 | 1. Надійшли в касу кошти від квартиронаймачів. | 420 | 420 | 400 | 1849.40 | |||||||||||||
| 2. Здана готівка на поточний рахунок | 400 | ||||||||||||||||||
| 30.10. | 40 | 1. Надійшли кошти від працівників в погашення виданої позички | 650 | ||||||||||||||||
| 2. Повернуто до каси суму невикористаного авансу | 59 | 709 | 595 | 1963.40 | |||||||||||||||
| 3. Видано під звіт на відрядження | 145 | ||||||||||||||||||
| 4. Здана готівка на поточний рахунок | 450 | ||||||||||||||||||
| 31.10. | 41 | Видано під звіт на канцтовари | 55 | 55 | 1908.40 | ||||||||||||||
| Всього | 19500 | 119 | 1516 | 142 | 1800 | 1070 | 24147 | 636 | 15220 | 348 | 837 | 2390 | 1500 | 640 | 730 | 22301 | |||
| Журнал ордер №2 | ||||||||||||||||||||||||
| Журнал ордер №2 по кредиту рахунка 311 і відомість до ньго за жовтень місяць 2001р. | ||||||||||||||||||||||||
| Сальдо на 1.10 - | 162480 | |||||||||||||||||||||||
| Дата ви- | Зміст операції | В Дт рахунку 311 з Кт рахунків | Всього по | В кредит рахунку 311 з Дебету рахунків | Всьго по | Сальдо | ||||||||||||||||||
| писки банку | 313 | 36 | 30 | 34 | 60 | 71 | 46 | дебету | 63 | 685 | 30 | 651 | 652 | 653 | 641 | 94 | 313 | 62 | 642 | 14 | 92 | кредиту | кінцеве | |
| 2.10 | Зарахована виручка від товариства Любава | 6240 | 6240 | 1140 | 167580 | |||||||||||||||||||
| Перераховано телекомуненерго за послуги | 1140 | |||||||||||||||||||||||
| 3.10 | Надійшла передплата від покупця ВАТ "Хімволокно" | 10400 | ||||||||||||||||||||||
| Видано в касу по видатковому касовому ордеру | 16300 | |||||||||||||||||||||||
| Перераховано до Пенсійного фонду | 10400 | 7540 | 28250 | 149730 | ||||||||||||||||||||
| Перераховано до Соцстраху | 760 | |||||||||||||||||||||||
| Перераховано до центру зайнятості | 350 | |||||||||||||||||||||||
| Перераховано до бюджету прибуткового податку | 3300 | |||||||||||||||||||||||
| 5.10 | Зарахована готівка згідно об'явки на внесок готівкою, яка здана з каси | 240 | 240 | 149970 | ||||||||||||||||||||
| 11.10 | Видано по чеку в касу | 3200 | ||||||||||||||||||||||
| Зарахована сума невикористаного акредитиву | 7400 | |||||||||||||||||||||||
| Перераховано аванс постачальнику | 2880 | |||||||||||||||||||||||
| Перераховано покупцям штрафи по виставлених претензіях за недопоставку | 14290 | 1780 | 10060 | 154200 | ||||||||||||||||||||
| Перераховано санепідемстанції за проведення дезинфекції | 250 | |||||||||||||||||||||||
| Перераховано до бюджету комунальний податок | 60 | |||||||||||||||||||||||
| Перераховано до бюджету авансовий внесок податку на прибуток | 1890 | |||||||||||||||||||||||
| Зарахована на рахунок сума по векселю | 6890 | |||||||||||||||||||||||
| 16.10 | Перераховано до бюджету ПДВ за вересень | 4340 | ||||||||||||||||||||||
| Виставлено акредитив за рахунок власних коштів | 15000 | 20030 | 134170 | |||||||||||||||||||||
| Помилково списані банком суми | 690 | |||||||||||||||||||||||
| 17.10 | Надійшла готівка з каси | 1300 | ||||||||||||||||||||||
| Сплачена сума по векселях | 1300 | 3960 | 13960 | 121510 | ||||||||||||||||||||
| Перераховано на лімітову чекову книжку | 10000 | |||||||||||||||||||||||
| 23.10 | Зараховано отриманий короткостроковий кредит банку | 20000 | 20000 | 20000 | 121510 | |||||||||||||||||||
| Перерахована передоплата постачальнику | 20000 | |||||||||||||||||||||||
| 25.10 | Перераховані аліменти | 270 | ||||||||||||||||||||||
| Перераховано іноваційному фонду | 290 | |||||||||||||||||||||||
| Зарахована готівка здана з каси в банк | 400 | 2990 | 4860 | 119640 | ||||||||||||||||||||
| Зарахоахована орендна плата яка надійщла від орендаторів | 840 | |||||||||||||||||||||||
| Зараховані внески від засновників підприємства | 1750 | |||||||||||||||||||||||
| Перераховано за акції інших підприємств | 4300 | |||||||||||||||||||||||
| 30.10 | Зарахована готівка з каси | 450 | ||||||||||||||||||||||
| Зараховані проценти банка за кошти на поточному рахунку | 58 | 508 | 29 | 120119 | ||||||||||||||||||||
| Перераховано банку за електро-касове обслуговування | 29 | |||||||||||||||||||||||
| 31.10 | Перераховано постачальнику НВП "Комплект" за метал | 4800 | 4800 | 115319 | ||||||||||||||||||||
| Всього | 7400 | 16640 | 2390 | 6890 | 20000 | 898 | 1750 | 55968 | 27680 | 2350 | 19500 | 7540 | 760 | 350 | 9590 | 1780 | 25000 | 3960 | 290 | 4300 | 29 | 103129 | ||
ПЛАТІЖНЕ
ДОРУЧЕННЯ №
1
Від "
10
" жовтня 2001 р.
Одержано
банком
Платник
ТОВ “Ортіс”
м. Черкаси
"
"
1999 р.
21388439 |
ЕДРПОУ
Банк
платника
Код банку
Рах. № ДЕБЕТ
Сума
| 354013 |
| 4800,00 |
| 2600930012865 |
ОФ
АКБ "Укрсоцбанк"
в м. Черкаси
Одержувач
НВП
“Комплект”
Рах. № КРЕДИТ
21385690 |
| 00026000135802 |
| 321712 |
Код банку
РУ
ПІБ м. Черкаси
Сума
(літерами)
Чотирі
тисячі вісімсот
гривень 00
копійок
Призначення
платежу : Сплата
за метал,
згідно рах. №
386 від 02.10.99р. В тому
числі ПДВ – 800
грн.
Проведено
банком
М.П.
" " 200 р.
Підпис
платника
Підпис
банку