Зміст
Вступ
1. Історія формування позитивної мотивації у навчанні та досягнення щодо цієї теми
2. Особливості та процес формування позитивної мотивації в навчанні
3. Методи, за допомогою яких буде досягнена мета
4. Модель уроку який втілить в дійсність формування позитивної мотивації під час проведення уроку англійської мови в учнів 5 класу на такі теми: «I`ve got an idea», «Plenty of things to do», «The life of social environment»
Висновки
Використана література
Вступ
В наш час є дуже багато методів завдяки яким можна формувати в учнів позитивну мотивацію в навчанні. Зокрема це дуже важлива та актуальна тема.
Перш за все людина обов`язково повинна мати освіту, особливо в наш час. Навчання — одна із стрижневих складових педагогічного процесу в різних освітніх системах — виконує певні функції.
Освітня функція у традиційному навчанні є базовою і передбачає озброєння учнів, в деру чергу, певною системою знань, навичок і вмінь.
Нині освітня функція втрачає провідну роль, поступаючись своїм місцем функціям виховним, розвитковим і самовдосконаленню. Це вимога дня. Освіта, враховуючі швидкоплинні зміни, має забезпечувати передумови для навчального процесу впродовж усього життя за типом «включення — виключення». «Людина без виховання, як тіло без душі», — з народної мудрості.
Розвиваюча функція, особливо для духовно-психічного й фізичного розвитку учня, має глибокий соціально-психологічний і педагогічний зміст.
Функція самовдосконалення має забезпечити постійну самоосвіту учнів, самовиховання, систематичне формування навичок і умінь, а також мотивацію навчально пізнавальної та майбутньої професійної діяльності.
Для позитивної мотивації в учнів має дуже велике значення такі фактори як яскравість, новизна, цікавість, цікаве викладання, бажання отримати похвалу, нагороду; на одержанні задоволення від самого процесу пізнання; інтерес до знань, допитливість і таке інше. Але всі ці тими будуть більше висвітленні далі.
Такий видатний педагог як В.С. Сухомлінський був основоположником гуманістичного виховання дитини. Він спрямовував свій інтерес на особистість дитини, на її виховання без покарання, використовував дуже тонкі психологічні засоби задля досягнення міть. Він повністю визнавав має рацію дитини, давав їм велику свободу але так щоб це не перетворилось потім на розбещеність дитини. Він вважав що дитину треба побуджати до самоосвіти та самовиховання. Це і є найціннішою базою якові мі повинні позичати у Сухомлінського.
Об`єктомроботи є особливості формування позитивної мотивації в учнів у навчанні.
Предметомє процес формування вчителем позитивної мотивації в учнів 5 класу під час проведення уроку англійської мови.
Мета: розробити методики формування позитивної мотивації в учнів 5 класу в процесі викладання англійської мови.
Задача:
1. Проаналізувати педагогіко-психологічну літературу по висунутій проблемі.
2. Розробити модель формування позитивної мотивації учнів 5 класу на уроках англійської мови.
1. Історія формування позитивної мотивації у навчанні та досягнення щодо цієї тими
Проблема розвитку мотивації досягнень учнів в процесі навчання англійській мові на уроках і в позакласній роботі залишається мало розробленою на даному етапі. Цій темі присвятили дослідницькі роботи такі люди як Е.И. Кирічук, Л.П. Кичатинова,А.И. Ліпкина, А.К. Маркова, Т.А. Матіс, А.Б. Орлова і ін. Також над цим питанням працюють багато педагогів про роботи яких ми поки не знаємо.
Займаючись проблемою вивчення формування позитивної мотивації, одним з перших встає питання про те місце, яке воно займає в структурі особистості.
Є такий особливий вид потреб, як потреба в досягненнях.
Є такий тип учнів, які відчувають сильну потребу в досягненнях, вважають за краще покладатися на власні сили і прагнуть самовдосконалення. Вони схильні працювати над завданнями, які вимагають чималих зусиль, але не є нерозв'язними. Вони відчувають більше задоволення від своєї роботи тоді, коли самі можуть її планувати і самостійно визначати свої цілі.
Ті учні, які зазвичай вчаться з високою потребою в досягненнях ставлять перед собою такі завдання, виконання яких буде для тих, що оточують символом або ознакою успіху. Такі люди хочуть бути завжди на висоті і люблять отримувати позитивні відгуки про свою діяльність від тих, що оточують. Схвалення тих, що оточують для них понад усе. Такі люди навіть свій вільний час присвячують діяльності, пов'язаній з їх основною роботою.
На формування у дитини позитивної мотивації в навчанні впливають установки батьків. Зазвичай батьки з високою потребою в досягненнях вимагають від своїх дітей більшої самостійності. Їх діти вже в відносно ранньому віці вчаться покладатися на власні сили. В результаті у них розвивається відчуття впевненості в собі, і власні досягнення приносять їм радість.
Батьки з низькою потребою в досягненнях, як правило, надмірно опікають своїх дітей. Навіть коли в цьому немає необхідності, вони допомагають їм виконувати повсякденні справи (наприклад, одягатися і є). Таким дітям надається менше свободи, і в них, зазвичай, формується слабка потреба в досягненнях.
Таким чином, досягнення розглядається як наочний доказ успіху. Тому формування у дитини позитивної мотивації можна охарактеризувати як прагнення досягти поставленої мети, досягти успіху.
Різні автори по-різному дивляться на співвідношення між прагненням до успіху і уникненням невдачі. Одні вважають, що це взаємовиключні полюси за шкалою «мотиву досягнення» і якщо людина орієнтована на успіх, то він не відчуває страху перед невдачею (і навпаки, якщо вона орієнтована на уникнення невдачі, то в неї слабо виражено прагнення до успіху). Інші доводять, що виразно виражене прагнення до успіху цілком може поєднуватися з не менш сильним страхом невдачі, особливо якщо воно зв'язане для суб'єкта з якими-небудь тяжкими наслідками. І дійсно, є дані, що між вираженістю прагнення до успіху і уникненням невдачі може бути позитивна кореляція. Тому швидше за все йдеться про переважання у того або іншого суб'єкта прагнення до успіху або уникнення невдачі за наявності того й іншого. Причому це переважання може бути як на високому, так і на низькому рівні вираженості обох прагнень.
Учні, мотивовані на успіх, віддають перевагу завданням середньою або трохи вище середньої трудності. Вони впевнені в успішному результаті задуманого, їм властиві пошук інформації для думки про свої успіхи, рішучість в невизначених ситуаціях, схильність до розумного ризику, готовність узяти на себе відповідальність, велика наполегливість при прагненні до мети, адекватний середній рівень прагнень, який підвищується після успіху і знижується після невдачі. Дуже легкі завдання не приносять їм відчуття задоволення і справжнього успіху, а при виборі дуже важких велика вірогідність неуспіху; тому вони не обирають ні ті, ні інші. При виборі ж завдань середньої трудності успіх і невдача стають рівно вірогідними, і результат стає максимально залежним від власних зусиль людини.
Учні ж з схильністю до уникнення невдачі шукають інформацію про можливість невдачі досягши результату. Вони беруться за рішення як дуже легких задач (де їм гарантований 100% успіх), так і дуже важких (де невдача не сприймається як особистий неуспіх). Переживання успіху або невдачі залежить від рівня прагнень. Якщо новий результат досягає або перевищує цей рівень, з'являється відчуття успіху, якщо ж не досягає - невдачі. Успіх і невдача безпосередньо відбивається на рівні прагнень наступного виконання. Після успіху цей рівень, як правило, підвищується, а після невдачі - знижується, але не навпаки (закономірність зрушення). Зміщення рівня досягнень вгору або вниз залежить від інтенсивності пережитого успіху або невдачі.
2. Особливості та процес формування позитивної мотивації у навчанні
Для того, щоб займатися питанням формування позитивної мотивації перш за все необхідно прослідкувати динаміку розвитку мотиваційної сфери.
Діти молодшого шкільного віку ставлять цілі на найближче майбутнє, пов'язані із справжніми подіями. За даними Л. Колберга 70% семирічних дітей орієнтуються в своїй поведінці на можливе заохочення або покарання «тут і зараз». В даному випадку слід користуватися прийомом ближньої перспективи - наприклад організувати похід в музей в самий найближчий час у разі хорошої підготовки дітей до уроку.
Мотивом, що реально діє, стає отримання високої відмітки або похвали; заради їх отримання дитина готова негайно сісти займатися і старанно виконувати всі завдання.
У ситуації змагання у першокласників мотив роботи на себе діє краще, ніж на команду, проте в 3-ем класі вже сильніше виражений суспільний мотив, ніж індивідуальний.
Посилюється роль «внутрішнього фільтру» в процесі мотивації. Починає формуватися передбачливість як риса особистості. При цьому відбувається перехід від мотивів тільки «значущих» до мотивів що «реально діє».
Соціальні мотиви роботи по-різному виражені у школярів з різною успішністю. За наявності сильного мотиву отримання хорошої відмітки і схвалення круг їх соціальних мотивів задля вивчення звужений. Деякі соціальні мотиви у них з'являються тільки к 3-ему класу.
У дітей з високою успішністю яскраво виражена позитивна мотивація в досягнення успіху - бажання добре виконати завдання, що поєднується з мотивом отримання високої відмітки і схвалення. У слабо успішних - формування позитивної мотивації виражене гірше і навіть відсутній.
Престижна мотивація, пов'язана з суперництвом із здатними однокласниками, властива таким, що добре вчаться із завищеною самооцінкою і лідерськими схильностями. У неуспішних учнів престижна мотивація не розвивається.
Мотив уникнення невдачі властивий як добре успішним, так і тим хто не бажає вчитися, але до закінчення початкової школи у останніх він досягає значної сили, оскільки позитивна мотивація в навчанні у них практично відсутня. Майже чверть неуспішних третьокласників негативно відносяться до процесу навчання через те, що у них переважає мотив уникнення невдачі.
У дітей середнього шкільного віку достатньо розвинене відчуття довга, відповідальності. Інтереси вже не ситуативні, а виникають поступово по мірі накопичення знань. Звідси - стійкість ряду мотивів, що базуються на інтересах і поставлених учнями до себе цілях.
У підлітків інтерес до чого-небудь часто набуває характеру захоплення. Захоплення підлітка - сильні і часто змінюють один одного, але приймають «запійний» характер; як правило, вони не пов'язані з учбовою діяльністю. А.Е. Лічко ділить їх на інтелектуально-естетичні (захоплення історією, музикою, радіотехнікою, малюванням і т. д.), егоцентричні (захоплення модними сферами діяльності - спорт, художня самодіяльність, іноземні мови - ради демонстрації своїх успіхів), тілесно-мануальні (заняття спортом, їзда на мотоциклі або автомобілі - ради отримання задоволення від самого процесу діяльності), накопичувальні (колекціонування), інформативно-комунікативні (прагнення до нової, не дуже змістовній інформації, що не вимагає глибокого осмислення і засвоєння; потреба в легкому спілкуванні з однолітками, що дозволяє обмінюватися такою інформацією). Деякі з цих захоплень можуть сприяти розвитку особи підлітка, інші ж, навпаки можуть скривлювати розвиток особи.
Характерною для даного віку є невідповідність цілей можливостям, що свідчить про завищений рівень прагнень і є причиною частих невдач в здійсненні задуманого. Це призводить до того, що мотиви формуються головним чином з урахуванням власної думки, що виражається в їх впертості.
У учнів 9-го класу вибір професії ( скоріше декламований, чим обґрунтований) ще в значному ступені імпульсний, здійснюється нерідко під впливом зовнішніх обставин або є актом наслідування старшим, то у старшокласників цей вибір здійснюється на основі попередньої підготовки, уважного аналізу тієї діяльності, яку вони готові вибрати як своєї професії, і тих труднощів, з якими їм доведеться зіткнутися.
При цьому старшокласники вже здатні зважувати зовнішні і внутрішні обставини, що дозволяє ухвалювати достатньо усвідомлені рішення. А це означає, що в процесі формування соціально направлених мотивів «внутрішній фільтр» починає грати провідну роль. Чим зрілішим в соціальному плані є старшокласник, ніж більше його устремлінь направлено в майбутнє, тим більше у нього формується мотиваційних установок, пов'язаних з наміченою перспективою життя. У соціально незрілої особи переважають мотиви, пов'язані із задоволенням потреб «тут і зараз».
Велика усвідомленість процесу формування мотивів приводить і до більшого проникнення в причини вчинків інших людей. Тому в ході онтогенетичного розвитку дитини етична оцінка вчинку зміщується з оцінки наслідків вчинку до оцінки причини, імпульсів, що спонукали людину до такого вчинку.
Ніяка ефективна педагогічна взаємодія з підлітком, хлопцем не неможлива без урахування особливостей його мотивації. Саме це впливає на успішність учбової роботи. Висока позитивна мотивація може грати роль компенсаторного чинника у випадку недостатньо високих спеціальних здібностей або недостатнього запасу у учня необхідних знань, умінь і навиків, що дуже важливе на сьогоднішній момент. Так само правильне виявлення професійних інтересів і схильностей є важливим прогностичним чинником задоволеності професією в майбутньому. Причиною неадекватного вибору професії можуть бути як зовнішні (соціальні) чинники, пов'язані з неможливістю здійснити професійний вибір по інтересах, так і внутрішні (психологічні) чинники, пов'язані з недостатнім усвідомленням своїх професійних схильностей або з неадекватним уявленням про зміст майбутньої професійної діяльності. Відношення до професії, мотиви її вибору є надзвичайно важливими (а за деяких умов і що визначають) чинниками, що обумовлюють успішність професійного навчання. Найголовнішим при формуванні мотивів є той факт, що навчання це не підготовка до подальшого життя, а саме життя.
Мотивація – спонука учнів до активної учбової діяльності, продуктивного пізнання змісту навчання.
3. Методи за допомогою яких буде досягнена мета
Одним з існуючої безлічі шляхів і засобів, вироблених практикою, для формування стійких пізнавальних інтересів і мотивів, є застосування в учбовому і виховному процесі інформаційних технологій. Під інформаційною технологією навчання розуміють сукупність форм організації взаємодії викладача в рамках й учня під час учбово-виховного процесу. Використання інформаційної технології на всіх стадіях педагогічного розвитку дозволяє не тільки скоротити час на освоєння матеріалу, підвищити глибину і міцність знань, рівень розвитку що вчаться, зняти напругу, індивідуалізувати і диференціювати процес навчання, стимулювати пізнавальну активність і самостійність, розвиток творчих здібностей людини, щепить навики дослідницької діяльності, формує пізнавальні і розвиваючі мотиви.
Найбільш ефективними методами формування мотивації учення служать: інтегровані уроки, ігрові технології, формування пізнавальної мотивації через зв'язок що вивчається з життям, показу наслідку вчинків, формування відчуття довга, відповідальності, профорієнтації, навчання з комп'ютерною підтримкою (наприклад комп'ютерна бібліотека), використання повчальних програм: підручники, наочно-орієнтовані середовища, залучення учнів до участі в управлінні учбовим процесом (науково-дослідні проекти), оцінна діяльність як прийом формування соціальної мотивації, та інші.
Перше що використовує кожен вчитель – це наочність як засіб підвищення інтересу і один з прийомів формування мотивації. Наочність підрозділяється на натурну (реальні процеси або предмети), образотворчу (фотографії, малюнки) і символічну (креслення, графіки, таблиці, схеми). Наочність кожного виду виконує свої функції як засіб пізнання, ілюстрації думки, розвитку спостережливості, кращого запам'ятовування матеріалу.
Застосування наочності орієнтує учнів на всебічне сприйняття предмету за допомогою різних органів чуття, концентрувати увагу на найістотніших моментах, показувати предмет в розвитку. Використання засобів наочності повинне бути доцільним, без зайвого перевантаження. Потрібно поєднувати наочність і уявні дії, наочність і слова. Використання наочності дає додатковий стимул до занять, підвищує ритм заняття, підвищує інтерес, тобто безпосередньо впливає на мотивацію учення. Розробляючи дидактичний матеріал, необхідно не тільки звертати увагу на учбову сторону, але і на виховну і профорієнтацію.
Разом з наочністю високий результат дає технологія проведення інтерактивних лекцій із застосуванням мультимедіа-технологія навчання. Застосування мультимедіа-технологія в навчанні забезпечує сприйняття людиною інформації (звуковою, відео, анімації) одночасно декількома органами чуття, що значно підвищує інтерес, дає можливість засвоєння матеріалу. Інтерактивність дає таким, що вчиться активно втручатися в процес навчання: ставити питання, отримувати докладніші і доступніші пояснення, а викладачеві – ефективно використовувати учбовий час лекції, зосередивши увагу на обговоренні найбільш складних фрагментів учбового матеріалу. Застосування на уроці або частині його інтерактивних лекцій і бесід вимагає значної підготовки. Лекційний матеріал повинен бути чітко і лаконічно представлений, кадри не переобтяжені, повинні нести необхідну інформацію, служити опорними сигналами для бесіди, відповіді, діалогу.
Одним з важливих моментів є формування пізнавальної мотивації через зв'язок що вивчається з життям, екскурси в історію, показу наслідку вчинків, формування відчуття довга, відповідальності, профорієнтації, учити пред'являти вимоги перш за все до самого собі.
У старшокласників на провідне місце висуваються соціальні мотиви, пов'язані з визначенням своєї ролі і місця в суспільстві, вибором життєвого шляху – «вчуся, щоб бути корисним суспільству», мотиви вибору професії. Формування загально-учбових і загальнокультурних навиків роботи з інформацією – уміння грамотне користуватися різними джерелами інформації, оцінка достовірності інформації, співвідношення інформації і знання, уміння правильно організувати інформаційний процес, оцінити інформаційну безпеку. Важливим на даний момент стає і оволодіння інформаційними і комунікаційними технологіями як необхідна умова переходу до системи безперервної освіти. Звертаємо особливу увагу учнів на те, якими знаннями, уміннями і якостями вони повинні володіти, щоб отримати бажану спеціальність. На кожному з уроків і в позаурочний час важ матеріал, так або інакше, повинен представляти з погляду його практичної значущості і застосування в усній мові, де і як його можна використовувати в учбовій і професійній діяльності, особлива увага, приділяючи тій або іншій спеціальності по обробці інформації. Це можуть бути і завдання із змістом історії, і вікторини, тести і т.п.
Традиційні вимоги до учбових знань (запам'ятати, уміти відтворити) поступово трансформуються у вимоги до базових інформаційних умінь типу пошуку знань (уміти знайти і застосувати при рішенні певного класу завдань). Завдання вчителя – правильно організувати цю роботу.
Щоб підтримувати і формувати мотивацію вчителеві необхідно привчати навчених до напруженої пізнавальної праці, розвивати їх наполегливість, силу волі, цілеспрямованість, заохочувати виконання завдань підвищеній трудності, учити чітко визначати цілі, завдання, критерії оцінки. До найбільш значущих прийомів соціальної мотивації можуть бути віднесені встановлення відносин співпраці між вчителем і що вчаться, залучення учня до організації учбового процесу, до оцінної діяльності. Основними прийомами, що включають що вчаться даній категорії в учбову взаємодію на рівні суб'єкта, можна назвати всі проблемні, частково-пошукові і евристичні ситуації, які створюються на уроках. Проте педагогові непросто організовувати проблемні ситуації на кожному уроці. От чому разом з ними можна запропонувати для учнів з виконавською активністю особливі ролеві ситуації. Учні можуть підключатися до технології оцінювання усних і письмових відповідей однокласників, тобто брати на себе роль експерта, консультанта, для цього їх необхідно озброїти критеріями по оцінюванню відповідей, щоб не виникло істотних розбіжностей. Учневі можна запропонувати роль режисера, який стежить за темпом уроку; мудреця, який підводить підсумок заняттю, хранителя знань і т.д. Тут на повну потужність експлуатуються «маленькі людські слабкості»: кожному приємно бути відміченим і відміченим. Така робота доставляє радість професійної праці, вона також допомагає краще вивчити мову. Виконувана робота формує культуру учення, дозволяючи освоїти такі види діяльності, як організаторська, самоорганізуюча, проектна, міркувальна, інформаційно-комунікативна, пізнавальна, оцінна. Вона виховує якості, необхідні в майбутньому, – самостійність, уміння брати відповідальність на себе, здатність швидко орієнтуватися в обстановці і ухвалювати рішення в нестандартних ситуаціях, незалежність і самостійність думок, здатність чітко, лаконічно формулювати повідомлення, ініціатива і винахідливість, наполегливість, рішучість, самовладання і витримку, працьовитість, акуратність в роботі.
Що так само вчиться буде цікавий варіант спільної роботи із створення програм контролю – розробка тестів по заданій темі, оскільки дозволяє кожному проявити себе з кращого боку. Питання підбираються грамотно і відповіді до них цікаві, різноманітні. За час роботи учень повинен не тільки вивчити і систематизувати учбовий матеріал, але і знайти закономірності, зв'язок з раніше вивченим, практичне застосування. Сам же матеріал стає основою створення нових контрольних тестів. Це дуже ефективна форма учбової роботи – втілення педагогічної співпраці.
Які б прийоми і методи формування мотивації учення, підвищення інтересу до учбової праці, активізації пізнавальної діяльності ми не застосовували на уроках і зовні, необхідно пам'ятати, що вся наша робота повинна бути направлена на розвиток особи учня, його самовизначення.
Формування у дитини високої позитивної мотивації можливо, якщо учбово-виховний процес відрізняється наступними характеристиками і підходами:
зміст освіти включає знання про людину, що допомагає що вчиться стати успішнішими в житті, вирішувати особисті проблеми, придбати упевненість в собі;
зміст освіти і вимоги до учбових результатів диференційовані настільки, що це дозволяє всім школярам бути успішними в учбовій діяльності;
учбово-виховний процес будується таким чином, що учень стає в нім повністю відповідальним як за свої успіхи, так і за невдачі; характерною межею такого процесу є відношення до дітей як до суб'єктів будь-якої здійснюваної ними діяльності;
оцінна діяльність носить переважно повчальний характер; розвиває здібність до самооцінки;
заохочується прагнення до колективних досягнень і здібність до співпраці, яка розглядається як цінність не менша, ніж індивідуальні успіхи;
у учнях розвивається переконання, що легкий успіх не доставляє дійсного задоволення, потреба в постановці все більш складних завдань перед собою.
Для розвитку індивідуальної позитивної мотивації в навчанні необхідно виконувати наступні умови.
Перша умова:
Найбільш сильна позитивна мотивація виникає у дитини в тому випадку, якщо діяльність володіє новизною.
Необхідно використовувати нові навчально-методичні комплекси. З абсолютно новим виглядом і типами завдань, з якими учні не стикалися раніше.
Слабкішим учням необхідно давати більше часу на виконання завдань, і вони менш складні, а сильнішим – менше; завдання ускладнені. Слабкішим вчиться бажано давати завдання, подібні тим, які у них вже вийшли, - для підняття у них упевненості у власних силах.
Потрібно стежити, щоб діяльність учнів на уроці і в позакласній роботі була цікавою і відповідала розвиваючому рівню домагань школярів. Адже діти люблять брати участь в дискусіях за наперед обумовлюваними правилами; у ролевих іграх; їм подобається розгадувати інтелектуальні завдання.
Друга умова.
Наявність можливості для прояву що вчаться самостійності.
Самостійна робота учнів офарблює їх діяльність емоційно, викликає різні внутрішні переживання і тим самим сприяє розвитку у них позитивної мотивації в навчанні.
Також позитивну мотивацію можна підняти за допомогою змагання. Необхідно придумувати різні конкурси і змагання на основі теми, що вивчається.
Слід також розвивати і мотивацію колективних досягнень. Цього можна добитися шляхом включення дітей в парну і групову роботу. Результат колективної діяльності залежить від готовності кожного члена колективу включити власні зусилля в досягнення загальної мети.
Але що ж робити з тими учнями, які, не дивлячись на всі вчительські старання, не прагнуть ні до яких досягнень. Невмотивований учень стане мотивованим, якщо вчитель стане спілкуватися з ним, сприймаючи його в позитивному світлі. Не випадково психологи називають цей метод методом прогнозів, що самовиконуються.
Чинники, які допоможуть мобілізувати що вчаться і підвищити їх бажання вчитися
I. Рівень заклопотаності учнів
Рівень заклопотаності що вчаться - це їх прагнення добитися успіху в навчанні. Наскільки учня турбує те, що він вивчає?
Є одне психологічне правило, яке повинне впливати на рішення викладача. Помірна заклопотаність стимулює зусилля до навчання. Коли немає заклопотаності, учень погано займається або взагалі не займається. Але коли заклопотаність дуже велика, то на навчання взагалі не залишається енергії.
Цей принцип далеко не новий. Всі ми пам'ятаємо ще з шкільної лави такі епізоди, як:
А) Вчитель стоїть поряд з учнем, який не бере участь в уроці, і тим самим підвищує його неспокій; або, навпаки, відходить від дуже стурбованого учня, щоб понизити рівень його тривоги.
Б) Вчитель грізно оголошуєте: "Ця тема буде в контрольній роботі" або, навпаки, підбадьорює: "Цей розділ важкий для засвоєння, але у міру його вивчення ви відчуєте, що справа пішла".
В) Вчитель проводить контрольну відмітку або влаштовує тест і тут же дає правильні відповіді, щоб учні могли самі перевірити свої знання.
Г) Вчитель оголошує: "Це важкий розділ; вам треба зосередитися і неабияк попітніти", або навпаки: "Так, це важка тема, але ми працюватимемо над нею декілька днів, щоб дати вам можливість грунтовно вивчити її".
Д) Вчитель дає "вирішальний" іспит, який визначить підсумкову оцінку, або множину міні- тестів, де одна оцінка не позначиться на підсумковому результаті.
Різниця між обачливим, умілим викладачем і вчителем, що працює по інтуїції, полягає в тому, що перший свідомо і ці
II. Відтінки відчуттів
Від того, як відчуває себе що вчиться в певній ситуації, залежить об'єм зусиль, які він прикладає в своєму навчанні. Учні схильні вкласти найбільші зусилля в своє навчання в ті моменти, коли учбова ситуація приємна для них і коли вони передбачають, передчувають успіх (приємне відчуття).
Негативні відчуття теж активізують учня, спонукають його до дій («Якщо не приготуєш урок, тебе чекають неприємності»).
Потрібно прагнути нагадати що вчиться про приємні моменти після того, як він подолає труднощі.
Нейтральні відчуття (не радісні і не дратівливі) не сприяють мотивації. Проте вони бувають корисні для ліквідації непродуктивної і неприємної ситуації, щоб потім, через якийсь час, повернутися до того ж матеріалу з приємнішим настроєм:
"Це наша перша спроба, тому не засмучуйтеся, якщо ви не всі зрозуміли. Вам треба буде кілька разів повторити цей матеріал, щоб добре запам'ятати його".
Наше професійне завдання полягає в тому, щоб визначити, які відчуття найбільш продуктивні для учнів – приємні, неприємні або нейтральні, які з них спонукають їх повніше мобілізувати свої сили на навчання. Жодна з різновидів відчуттів не є універсально продуктивною. Знання цих трьох видів відчуттів і уміння мобілізувати кожне з них при необхідності - ось що відрізняє вчителя, активно прагнучого створити мотивацію своїх учнів, від вчителя, який лише реагує на її відсутність.
III. Успіх
Третій чинник, сприяючий зростанню мотивації учнів, - це відчуття успіху. Щоб відчути себе таким, що досягає успіху, треба прикласти зусилля, випробовуючи при цьому деяку невпевненість в кінцевому результаті своїх дій. Ми не відчуваємо успіху, коли докладаємо мало зусиль для досягнення мети.
Якщо завдання просте і не вимагає серйозних зусиль, ми не відчуваємо, що добилися особливого успіху, і не прагнемо продовжити навчання. Але якщо ми досягаємо бажаної мети, приклавши старання і не будучи упевненими в благополучному результаті, то ми раді успіху і прагнемо до нових звершень.
Чим частіше учні добивалися успіху у минулому, тим оптимістично вони чекають нових випробувань. Навіть якщо зростає ризик невдачі, учні, що пізнали смак успіху, все одно продовжують свої спроби. І навпаки, чим частіше вони терпіли невдачі у минулому, тим менше у них бажання знову ризикувати, оскільки прогноз невтішний – «у мене знову не вийде». І щоб захистити себе від нової душевної травми, вони уникатимуть будь-яких спроб. Такі учні «немотивовані».
Звідси витікає, що необхідно знизити «учбову планку» для менш успішних учнів. Це не означає, що їм дозволено «обходитися мінімальним»; просто потрібно створити їм умови для подолання учбової планки, щоб вони могли готуватися до завоювання нових висот. На практиці це означає, що всі учні повинні переживати почуття подолання, радіти успіху.
Підсумовуючи сказане, хотілося б підкреслити ще раз важливість розвитку мотивації колективних досягнень. Саме вона дозволяє придбати дітям через учбову працю ті навики співпраці, які можуть стати для них необхідними в подальшому житті. Прагнення дітей до колективних досягнень важливе для гармонійного виховання особи. Розвиток людини з мотивацією, направленою виключно на справу або на себе, не може зробити його щасливим і успішним в житті, велику частину якого він проводить в спілкуванні і в спільній діяльності з іншими людьми. До того ж індивідуальні досягнення не є в Україні головною цінністю, що розділяється. Рисою національної вдачі служить прояв таких якостей, як колективізм і допомога ближньому. Мотив колективних досягнень - межа типично-нашего менталітету.
Модель уроку який втілить у дійсність формування позитивної мотивації.
З ціллю формування позитивної мотивації в навчанні у учнів 5 класів при вивченні теми: I`ve Got an Idea, ми розробили наступні уроки:
№1
Тема: I`ve got an idea.
Дата:
Навчальна ціль: повторити й узагальнити лексичний матеріал теми.
Розвиваюча ціль: активізувати використання учнями модального слова to have to; продовжуватиформувати навичку усного мовлення; тренувати учнів у читанні текстів за темою уроку.
Виховна ціль:
формувати позитивне ставлення до вивчення іноземної мови; виховувати вміння працювати в парах, разом знаходити шляхи вирішення проблем,що виникають.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
Привітання і повідомлення теми та мети уроку:
Dear pupils, good morning! Our topic today is «Let`s Learn English». We all know that we have to work hard. At the lesson today we`ll discuss what is difficult to do, when you learn English and how to help pupils who have some difficulties with their English.
Введення в іншомовну атмосферу.
Виконання пісні «How’s His English?»
Listen to the Jazz Chant. Than sing it altogether.
Учні прослуховують римування в аудіо запису або у виконанні вчителя і повторюють його.
HOW`S HIS ENGLISH?
His English is wonderful,
He speaks very well.
His accent is perfect
You really can’t tell,
That he isn’t a native
Of the USA.
There is only one problem,
He has nothing to say.
You see there are different problems people have in communication. Some have much to say but do not know English. Others know English very well but have nothing to say.
II. Пояснення нового матеріалу.
1. Перевірка домашнього завдання.
P3, впр. 3(с. 33).
Учні ланцюжком читають свої речення.
2. Тренування учнів у вживанні граматичних структур з to have to.
P3, впр. 1, 2 (с. 33).
Учні порівнюють частини речення і письмово дають короткі відповіді, використовуючи модальне дієслово to have to. По закінченні роботи, двоє, троє читають свої відповіді, вчитель стежить за правильністю граматичної будови речень.
3. Підготовка до самостійного читання тексту «Reader`s Letters». Впр. 1 (с. 46).
Let us imagine that you started on the newspaper together with Lilia, Ivan and Taras. Now you get letters from other countries. Work in pairs, read each other the two letters of exercise 1 on page 46 and discuss them. But first let me introduce the words to you.
Вчитель звертає увагу класу на нові слова, подані на с. 46, та перекладає їх.
Учні читають один одному листи і висловлюють свою думку, використовуючи зразок, записаний на дошці.
I |
agree thing |
Vera and Felipe Amanda |
are is |
right. We have to… |
4. Обговорення проблеми «How to help friends learn English?»
1) Впр. 2 (с. 47).
Учні працюють у парах: по черзі ставлять запитання один одному та відповідають на них.
2) Впр. 3 (с. 47).
Учні уважно читають текст і записують свої варіанти речень у зошитах. Вчитель оціню
є чотирьох учн
ів, яки першими впоралися із завданням.
Потім вправу перевіряють: учні по черзі читають свої речення, вчитель стежить за правильністю їх граматичної будови.
III. Повідомлення учням домашнього завдання.
Впр. 1 (с. 46), прочитати текст і написати листа до газети «English Bridge».
Підведення підсумків уроку.
Бесіда з учнями.
Your homework is to write your own letter to «English Bridge». Look at the children`s letters on page 46 and try to make your letter useful and interesting. Today we have learnt how to overcome difficulties in learning English. Let`s give some more advice.
Учні працюють у парах: дають поради один одному.
№2
Тема: Plenty of things to do.
Дата:
Навчальна ціль: повторити й узагальнити лексичний матеріал теми.
Розвиваюча ціль: активізувати використання структури майбутньго часу в грi «Fortune teller»; продовжуватиформувати навичку усного мовлення; тренувати учнів у письмi.
Виховна ціль: розвивати уяву, винахiдливiсть ; виховувати повагу до iнших людей.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань.
1. Привiтання та повiдомлення теми та мети уроку.
I am glad to see you! We are talking about the future. Can people know what will be in the future? How? You will learn in some minutes.
2. Введення в iншомовну атмосферу.
Повторення римування «Are you ready?»
Учнi хором повторюють за вчителем римування, слова якого записані на дошці, потім читають його у парах за ролями.
ARE YOU READY?
Are you ready?
Are you ready?
Are you ready for the lesson?
Not quiet, not quite
Just a minute, don`t rush me!
Hurry up, hurry up.
I`ll be ready in a minute,
I`ll be ready in a minute.
II. Пояснення нового матеріалу,формування нових знань та засобів дій.
1. Перевірка домашнього завдання.
Впр. 4 (с. 63).
Чотири учні, за бажанням, читають свої записки, з приводу інтернаціональної
вечірки. Вчитель контролює правильність логічної та граматичної будови речень і просить учнів відповісти на запитання.
Do you want to take part in the International Evening? What will you do for the evening?
2. Тренування учнів в аудіюванні.
1). Pre-listening activity. Етап підготовки до аудіювання.
Show me your hands. Now your palms. Look at your palms. What can you see? You can see the lines. Do you know that that lines can tell you about the future? Now we will listen to the text about the palm reading. But first look at these opposites.
Вчитель звертає увагу учнів на слова, які записані на дошці: long-short, noisy-quiet, strong-weak, warm-cool, lucky-unlucky, careful-careless.
2). While-listening activity. Етап прослуховування тексту в аудіо запису або з голосу вчителя.
Listen to the text. You will hear it twice. After that we will discuss it. We will answer the questions of the exercise 1, page 64 and do some exercises.
PALM READING
Palm reading is many thousand years old. They say it can tell about men’s talents and his future. A palmist looks at man’s palm and studies it. A person with clear and strong hand lines will be quiet and careful. a person with many short lines on his palm will have many talents and hobbies.
Look at your palm. You can see four main lines. The heart line, the head line, the life line, and the Saturn line.
A person with a weak heart line will be very clever and will have a good job. A person with a long life line will have a long life. A person with long and clear Saturn line will be very lucky.
3) Post-listening Activity. Перевірка розуміння змісту тексту.
а) Впр.1 (с.46)
Учні по черзі відповідають на запитання.
б) Р3, впр.1 (с.46).
Учні письмово виконують вправу, по закінченні два-три учня читають свої гороскопи перед класом. Вчитель контролює правильність логічної та граматичної будови речень і оцінює роботу учнів.
3. Організація гри «Fortune Teller». Впр. 3 (с. 65).
1) Вчитель поділяє клас на групи по чотири-п`ять учнів у кожній і просить прочитати інструкцію подану у підручнику.
2) Проведення гри.
Кожний учень пише на картці, що чекає його сусіда по парті у майбутньому, після чого вони обмінюються картками, та читають пророцтва.
Ш. Повідомлення учням домашнього завдання.
1) Впр. 2 (с. 64). Прочитати текст.
2) Р. 3, впр. 2 (с. 64). Написати другові листа про народні прикмети.
Підведення підсумків уроку.
At home you will read an article about things that bring good luck or bad luck in English-speaking countries. You will also write about lucky and unlucky things in Ukraine. We will finish our lesson with a song.
Впр. 4 (с. 65).
Учні прослуховують пісню в аудіозапису, або у виконанні вчителя і хором співають.
№3
Тема: Thelife of social environment.
Дата:
Навчальна ціль: активізувати лексичний матеріал теми. Продовжувати формувати навички усного мовлення.
Розвиваюча ціль: розвивати комунікативні здібності учнів. Удосконалювати технику читання.
Виховна ціль: Вселяти в учнів впевненість щодо досягнення успіху у вивченні іноземно
ї мови. Виховувати
інтерес до вивчення англ. мови.
Хід уроку
I.Актуалізація опорних знань.
1. Привiтання та повiдомлення теми та мети уроку.
Good morning pupils! Our topic today is the recipe for English learners. We will discuss what makes learning easier. But I think the best recipe for you is to want and believe in yourself.
2.Введення в iншомовну атмосферу.
Мовленнєва розминка.
Read the rhyme.
I MUST
I mustn`t say «I can`t»
I mustn`t say «I won`t»
I mustn`t say «I`m not»
I mustn`t say «I don`t»
I must say «I will»
I must say «I am»
I must say «I do»
I must say «I can».
Учні хором повторюють за вчителем римування, потім читають його по черзі.
II. Пояснення нового матеріалу, формування нових знань та засобів дій.
1.Перевірка домашнього завдання
So, pupils, I want to hear the answers to the question: What can help you learn a foreign language?
Учнi за бажанням читають тi речення з тексту, що э вiдповiддю на запитання.
Вчитель оцiнюэ роботу активних учнiв.
2.Тренування учнiв у читаннi тексту. Впр.1 (с.78)
1) Pre-reading activity. Етап пiдготовки до читання.
а) переглядове читання.
Учнi переглядають текст, пiсля цього вчитель проводить бесiду.
Look at the text of ex.1 on p.78. Is it a poem? Is it a story? What is it? Yes, it is a letter. Who is the letter to? (To the English Bridge) Who wrote the letter? ( Anna Yaremchuk). Scan the text and tell me what she wrote about. (Learning English)
б) Активiзацiя вивченої лексики i введення нових слiв.
Before we read the text I want you to practice some words and expressions. Look at the New Vocabulary on page 79. I think it is not new for you. Am I right? What is «grammar»? What about «vocabulary»? And the two words «pronounce and pronunciation» are also familiar. «Pronounce» means «to say». You pronounce sounds, words, sentences. Your pronunciation can be good or bad.
в) Р3, впр.1 (с.56)
Учнi письмово виконують вправи. Вчитель слiдкуэ за вмiнням учнiв класифiкувати слова- Бере на перевiрку кiлька зошитiв та аналiзуэ помилки.
2)Етап читання.
Учнi читають текст уголос по черзi
3)Етап перевiрки розумiння змiсту тексту.
Впр.2 (с.79)
Учитель слiдкуэ за правильнiстю виконання завдання. (1F,2T,3T,4F,5F,6T,7F,8F)
2. Тренування учнiв у мовленнi
1) «Кориснi поради»
Now you will tell me what is good and what is not very good for English learners.
Р3, впр.3 (с.56)
Учнi заполнюють таблицю, потiм виступають з повiдомленнями.
2)Читання «Anna`s recipe» (с.79) I вiдповiдi на запитання: How do you learn new words?
Учнi складають свої висловлювання, спираючись на «Рецепт Анни», потiм вiдповiдають на запитання вчителя.
Ш. Повідомлення учням домашнього завдання.
1) написати свій рецепт «Як учити нові слова»
2) впр.3 (с.79) прочитати вірш.
Підведення підсумків уроку.
Your homework will be to write your own recipe «How to learn new words». You will also read the poem «What Are Words?» on page79. Listen to my reading the poem.
Учитель читаэ вірш, учні стежать за текстом по підручнику.
№4
Тема: Parties and holidays.
Дата:
Навчальна ціль: ввести новий лексичний матеріал теми. Продовжувати формувати навички усного мовлення.
Розвиваюча ціль: розвивати комунікативні здібності учнів. Практикувати учнів у письмі. Продемонструвати зразки запрошень на свята та навчити учнів писати запрошення.
Виховна ціль: Розвивати творчі здібності учнів; виховувати в них бажання з користю проводити час.
Хід уроку
I.Актуалізація опорних знань.
1. Привiтання та повiдомлення теми та мети уроку.
Dear pupils, today we are beginning to learn new unit. It is Holidays and parties. I hope you will like to speak about your favorite holidays, to discuss preparation for the party or playing party games. But first let us check on your homework and read the poem we analyzed at our previous lesson.
3. Введення в iншомовну атмосферу.
Фонетична розминка
Учнi спочатку хором а потiм один до одного читають вiрш Р.Л. Стiвенсона «I’ll try and I can’t» який вони вивчали на попередньому уроцi.
II. Пояснення нового матеріалу, формування нових знань та засобів дій.
1.Перевірка домашнього завдання
Впр.5 (с.78)
Подання проектiв «My recipe of learning English»
Учнi на дошцi або на окремому столi виставляють зробленi ними проекти.
I think we can write a book of recipes. Let me read some of yours recipes.
Учитель читаэ рецепти кiлькох учнiв, даэ оцiнку та пропонуэ классу висловити думку щодо висунутих рецептiв та визначити найкращий!
2. Тренування учнiв у мовленнi
Анкетування учнiв:
ARE YOU A PARTY PERSON?
Readthe questions and point out the correct one of you.
1. Do you like parties?
a) yes, they are fantastic
b) they are ok
c) no, I don’t like them
2. When you go to the party, who do you talk to?
a) different people
b) one or two friends
c) nobody
3. When the music starts, do you dance?
a) yes, with different people
b) yes, with a friend
c) no, I sit down
4. When people play games, what do you do?
a) I play these games
b) I watch other people playing games
c) I go home
Add up the number of times you score A, B or C.
How many As have you got?
How many Bs have you got?
How many Cs have you got?
Now find out whether you are a party person if you get mostly:
As- you love parties. You are a real party person.
Bs- you quiet like parties.
Cs- you don’t like parties.
Учнi iндивiдуально працюють з анкетою, потiм кожний каже свiй результат.
2) Закрiплення введеної лексики пiд час виконання вправи 4 (с.90)
3. Тренування учнів у письмі.
1) Учитель пропонуэ учням прочитати зразки запрошень на вечірку на с.88, а також у Р3, впр.1 (с.63)
2) Р3, впр.2 (с.63)
Учні працюють у робочих зошитах, дописуючи слова, які пропущенні. Учитель стежить за роботою классу, потім кілька учнів читають свої запрошення.
Ш. Повідомлення учням домашнього завдання.
1) виконати словникову роботу (с.89)
2) Р3, впр.3 (с.64) письмово.
Підведення підсумків уроку:
Our lesson is almost over. Now you know how to write an invitation. Your homework is to do vocabulary work and to do ex.3 on p.63 in your workbooks. You will punctuate a sentence.
№5
Тема: Parties and holidays.
Дата:
Навчальна ціль: повторити й узагальнити лексичний матеріал теми. Тренувати учнів в аудіюванні. Продовжувати формувати навички усного мовлення.
Розвиваюча ціль: Вчити учнів переказувати фабульний текст з використанням візуальних опор і без них. Практикувати учнів у письмі. Продемонструвати зразки запрошень на свята та навчити учнів писати запрошення.
Виховна ціль: Розвивати творчі здібності учнів; виховувати почуття дружби, взаємодопомоги, чуйність.
Хід уроку
I.Актуалізація опорних знань.
1. Привiтання та повiдомлення теми та мети уроку.
Good morning pupils! We are talking about holidays and traditions. I see that some of you like New Year’s Day, some like Christmas, but most of all you like, I am sure, your birthday! We’ll speak about birthdays today.
2. Введення в iншомовну атмосферу.
1)Вивчення вiрша «Happy Birthday»
We have a day to celebrate
Which comes but once a year
And so today we’d like to say
From all of us to you:
Happy Birthday, Happy Birthday,
Happy Birthday to you!
Вчитель декламуэ вiрш, учнi хором повторюють, потiм намагаються повторити його самостiйно.
2) Виконання пiснi «Happy Birthday»
Вчитель просить учнiв пригадати та заспiвати пiсню «Happy Birthday»
3) Бесiда з классом про день народження
I’d like to ask you about your birthday. When do you celebrate them? How many guests do you invite as a rule? Did you make surprises? Did you play games? Was it fun?
Учнi ланцюжком вiдповiдають на запитання вчителя. Вiдповiдi повиннi бути розгорнутими.
II. Пояснення нового матеріалу, формування нових знань та засобів дій.
1.Перевірка домашнього завдання
Now let speak us about the holidays which are going to come. It was your homework for today. You are welcome with your stories.
Вчитель дiзнаэться про якi свята збираються розповiдати учнi.
2.Тренування учнiв у читаннi тексту та в аудiюваннi. Впр.1 (с.98)
1). Pre-listening activity. Етап підготовки до аудіювання.
I am sure you know Winnie-the-Pooh and his friends. They are Christopher Robin, Piglet, Kanga and Eeyore. Who is Eeyore? He is a donkey. And it is his birthday. Let us listen to the story about it.
2). While-listening activity. Етап прослуховування тексту в аудіо запису або з голосу вчителя.
3) Читання тексту вголос за ролями.
Вчитель подiляэ класс на групи (по 4 учнi) I пропонуэ прочитати текст за ролями: автор, Вiннi Пух, Iа, П’ятачок.
3) Post-reading Activity. Перевірка розуміння змісту тексту.
Впр.2 (с.99)
Учнi в группах вiдповiдають на поставленi вчителем питання до тексту.
3. Розвиток вмiнь письменного мовлення.
Р3, впр. 1-3 (с.70)
Учнi виконують вправи письмово. По закiнченнi роботи вчитель збираэ зошити на перевiрку.
Ш. Повідомлення учням домашнього завдання.
Впр.3 (с.99), переказати iсторiю з опорою на малюнки.
Пiдведення пiдсумкiв уроку.
Your homework is to retell the story about Eeyore’s birthday. We’ve done some exercises. I am sure it will help you to prepare your homework well.
Висновки
Підсумовуючи сказане, хотілося б підкреслити ще раз важливість розвитку позитивної мотивації в навчанні у дітей. Саме вона дозволяє придбати дітям через учбову працю ті навики співпраці, які можуть стати для них необхідними в подальшому житті. Прагнення дітей до колективних досягнень важливе для гармонійного виховання особи. Розвиток людини з мотивацією, направленою виключно на справу або на себе, не може зробити його щасливим і успішним в житті, велику частину якого він проводить в спілкуванні і в спільній діяльності з іншими людьми. До того ж індивідуальні досягнення не є головною цінністю, що розділяється. Рисою національної вдачі служить прояв таких якостей, як колективізм і допомога ближньому. Мотив колективних досягнень - межа нашого дійсного менталітету.
Я вважаю, що ця тема э дійсно складною та на даному етапі слабо розвиненою. Але вона зацікавила мене не тільки як майбутнього педагога але й як майбутню матір. Я взяла за основу роботи учнів 5 класу, тому що саме в цьому класі в них починають вести англійську мову в звичайних учбових закладах. Й найдоцільнішим методом роботи з учнями 5 класу э метод ближньої перспективи, тому що вони спрямовують свої дії на тут і зараз!
Вважаю, що формування позитивної мотивації в учнів в процесі навчання англійській мові є в даний час перспективним і актуальним і приводить до позитивних результатів.
Також учням потрібні цікаві уроки, з різноманітними конкурсами та цікавими додатковими завданнями.
Використана література
1.Амінов I.I. «Психологія. Педагогіка. Етика.». Підручник для ВУЗів під редакціэю Ю.В. Наумкіна. 2002 р. -552 с. 2 видання.
2.Мудрик А.В. «Соціальна педагогика». Під ред. В.А. Сластьоніна. 3 видання. 2002 р. – 200 с.
3.Титов В.О. «Соціальна педагогіка. (На допомогу студенту)» –М: Приор-видавництво, 2003 – 160 с.
4.Колкер Я.М. «Практична методика вивчення іноземних мов.» -М.:ИЦ «Академія», 2000 – 264 с.
5.Маслоу, Абрахам- «Мотивація та особистість». 3 видання- СП6.: Пітер, 2003 – 352 с.
6.Эгоршин О.П. «Мотивація трудової діяльності». Нижній Новгород: НIМБ, 2003 – 320 с.
7.Асмолов А.Г. «Психологія особистості. Принципи загально-психічного аналізу». 2 видання. ИЦ «Академія». 2002 – 416 с.
8.Фан Мін Хан «Поведінка та діяльність (Психологічні дослідження)». Монографія М: Сенс, 2003 – 175 с.
9.Латишев Л.К. переклад: «Теорія, практика та методика викладання». М.:ИЦ «Академія», 2003 – 192 с.
10.Гальскова Н.Д. «Теорія викладання англійської мови. Лінгводидактика та методика». –М.: ИЦ «Академія». 2004 р. – 336 с.
11.Мітіна Л.М. «Психологія розвитку конкурентноздатної особистості. (Навчально-методичний посібник)». Вороніж: НIТО «МОДЕК», 2003 р.-
415 с.
12.Емонс Р.А. «Психологія найвищих прагнень: мотивація й духовність особистості». Під видавн. Д.О. Лентьэв - М.:Сенс 2004 – 416 с.
13.Маркова А.К. др. «Формування мотивації навчання». Підручник для вчителя. М.: «Просвітлення», 1990 р.
14. Миро любов О.О. «Історія радянської методики викладання англійської мови.» :М:IНФРА-М; 2002 – 448 с.