Збірник законів Кароліна

Реферат з правознавства.

Збірник законів ”Кароліна”

У Німеччина збірник законів “Кароліна” був прийнятий у 1532 р. і опублікований у 1533 р. У країні з виданням “Кароліни” були визнані деякі загальні поняття кримінального права: умисел і необережність, обставини що обтяжують провину, співучасть.

Кароліна знала різні склади злочинів: проти релігії – богохульство, чаклунство; проти моральності – перелюбство; проти держави – зрада, бунт; проти особи – вбивство, поранення, образа; проти власності – різні види крадіжок; проти правосуддя. При визначенні покарання Кароліна враховувала станову належність сторін. Суддям рекомендувалося враховувати “звання і стан особи, яка вчинили крадіжку”. Основною метою Каральної політики було залякування. А основними видами покарання була: шмагання різками, виставлення біля ганебного стовпа, таврування, тюремне ув’язнення, вигнання і штраф.

У Німеччині після видання “Кароліни” пер6еважає слідчий процес, який складається з слідчих етапів:

1. розслідування, яке починається із дізнання, збирання інформації.

2. збирання доказів, які визнавали винність підозрюваної особи.

VIII. Якщо буде встановлено злочин, за який має бути зас­тосована смертна кара, або будуть виявлені прямі докази цього, то треба вчинити допит з тортурами з метою повного вияс­нення, необхідного для встановлення істини, а також для підтвердження її признанням винного, як пояснено і наказа­но стосовно тих, хто буде притягнутий до суду позивачем.

XI. Якщо позивач звертається до влади або судді з прохан­ням заточити кого-небудь до в'язниці у відповідності з кримі­нальним правом, то цей позивач повинен, перш за все, пода­ти прямі докази і підозріння у вчиненні злочину, що тягне за собою кримінальне покарання, незалежно від того, прохає чи вимагає позивач заточити звинувачуваного до в'язниці під його відповідальність чи заточити його разом з обвинувачу­ваним. (Позивача беруть під сторожу до тих пір, поки він не внесе грошового закладу — О.Ш.).

Коли позивач виконає це, звинувачуваний має бути ув'яз­нений, і показання позивача мають бути точно записані, при цьому треба особливо наголосити, що в'язниці мають бути збудовані і облаштовані для утримання, а не для тяжкого і небезпечного покарання заарештованих. Коли є декілька за­арештованих, їх треба відокремити один від одного, наскільки це можливо за тюремних умов, з тим, щоб вони не могли домовитися між собою про неправдиві показання або змо­витися про те, як вони мають виправдовуватися за свої діян­ня.

ХХХЇХ. Якщо кінні або піші кнехти, які звичайно валяють­ся і пиячать у шинках не можуть довести, що чесна служба, ремесло або оброк, які вони мають, дозволяють їм робити такі витрати, мають вважатися підозрілими

стосовно усяких лихих справ, особливо розбою. Треба мати на увазі, як це спеціально встановлено нашим і священної імперії законом ; про загальний земський мир, що таких хитрунів треба без жалю хапати, допитувати з пристрастю і суворо карати за їх злочини. Так само усі владні структури мають здійснювати ретельний нагляд за усіма підозрілими жебраками і волоцю­гами .

LXVIII. Свідки, яких викриють у тому, що вони шляхом неправдивих і злочинних свідоцьких показань підвели або намагалися підвести невинуватого під кримінальні покаран­ня, мають бути піддані тому покаранню, якого вони хотіли, щоб зазнав невинний.

СХІІ. Ті, хто виготовляють фальшиві печатки, листи, доку­менти, акти, кріпосні книги, подоходні і окладні книги або реєстри, мають бути у залежності від більшого або меншого значення злочину і розміру спричиненої шкоди, піддані тілес­ним покаранням або смертній карі.

СХХІV. Той, хто навмисне зрадить, мусить, у відповідності із звичаєм, бути скараний на смерть. Якщо це буде жінка, то її треба втопити...

CXXV. Викриті у навмисному підпалі мають бути скарані на смерть через спалення.

CXXVII. Якщо хто-небудь у країні, місті, володінні або об­ласті навмисне організує небезпечний бунт проти народу, проти влади і це буде відкрито, то у відповідності із тяжкістю і обставиною його злочину його мають скарати на смерть через відрубування голови або ж мають висікти різками і вигнати з країни, краю, судової області, міста або місця, де він організував бунт. При цьому суддя і судові засідателі мають звернутися за належними вказівками, щоб не поступити не­справедливо і попередити подібні злонамірені заколоти.

CXXXÍX. Якщо хто-небудь, здійснюючи необхідну право­мірну оборону для захисту свого тіла і життя, позбавить жит­тя того, хто змусив його до цієї необхідної оборони, то він не буде у цьому ні перед ким винен.

CXLXL Якщо хто-небудь, виконуючи дозволену роботу у визначеному для цього місці чи приміщенні, із-за необач­ності, випадково, проти своєї волі позбавить життя кого-не-будь, то він може бути виправданий у багатьох випадках, які, проте, неможливо повністю перерахувати.

CL. Є багато інших випадків позбавлення життя, які трап­ляються із-за причин, за які не наступає кари, поскільки такі причини законні і справедливі.

Наприклад, той, хто уб'є когось за статеві зносини з його дружиною або дочкою...

Також той, хто уб'є когось для врятування життя, тіла або майна іншої особи, а також коли вбивають люди божевільні...

Тим паче, якщо буде вбитий той, кого наказано затримати, а він вчинить недозволений, небезпечний і підсудний опір.

Також той, хто уб'є кого-небудь, і кого виявить уночі за небезпечних обставин у своєму житлі...