ПЛАН
Вступ
1. Завдання дитячих та юнацьких організацій та їх роль у формуванні підростаючого покоління
2. Сучасне козацько-лицарське виховання дітей і юнацтва України
3. Організація скаутського руху в Україні
Висновки
ВСТУП
«Для того, щоб перетворити загальнолюдську природу так, щоб вона набула підготовки і навиків у певній галузі праці, стала розвиненою і специфічною робочою силою, потрібна певна освіта, але перш за все виховання» - писав К. Маркс. Отже, виховання - це одне із невід'ємних соціальний явищ. Воно властиве тільки людям, належить, за словами К. Маркса, до сфери практичних соціальних відносин, ставить собою одну з галузей суспільно-необхідної діяльності. Основним призначенням виховання є забезпечення життєвої наступності між старшими і молодшим поколінням. Головне в цій наступності - засвоєння і дальший розвиток новими поколіннями суспільно-трудового досвіду, підготовка їх до участі в суспільному виробництві. Виконуючи свою роль у спадкоємній передачі трудового досвіду людей, вираженого в різноманітних знаннях, уміннях і навичках, виховання виступає водночас і як засіб формування у нових поколінь певного світогляду, моралі, фізичних якостей.
Виховання - об'єктивне явище суспільного буття. Воно не „придумане" людьми, а властиве суспільству як постійна і доконечна функція останнього. Виховна діяльність, як і всяка людська діяльність, має звичайно, свідомий характер. Але, оскільки свідомість людей визначається реальними умовами їхнього існування, суспільним буттям, то й виховання не є чисто довільним процесом, який може здійснюватися, а може й не здійснюватися.
Виховання має дві взаємопов'язані сторони. Одна - педагогічний вплив вихователя, колективу, друга - готовність вихованця сприйняти і осмислити цей вплив. Адже спосіб поведінки людини визначається, з одного боку, безперервними зовнішніми впливами на неї, а з другого - її природженими, індивідуальними якостями.
Від природи дитина одержує певні задатки. Виховання не може їх створити, однак воно може розвинути їх до рівня здібностей і обдарувань. Живучи і діючи, дитина набуває позитивного чи негативного досвіду поведінки. Вихователь корегує вплив середовища враховуючи при цьому вікові та індивідуальні особливості дітей. Цей процес починається з часу народження людини і продовжується все її життя. Нагромадження нових знань, зміна і зміщення поглядів і звичок відбувається постійно. Розвиток фізичних і духовних все нових і нових способів „урівноваження" з оточенням, що виявляється у її поведінці, діяльності, ставлення до інших людей і до самої себе. Тому процес виховання є не тільки постійним і безперервним, а й змінюваним, динамічним. При цьому поведінка особистості, її ставлення до оточення, діяльність обумовлюється тими порівняно стійкими якостями, що з'явилися в неї як наслідок соціальних умов, виховних впливів, досвіду і стали основою їх характеру.
Людська особистість неповторна. Завдання виховання нової людини полягає у розкритті неповторності людини, її самобутності, творчої індивідуальності, в тому, щоб вміти розпізнати, виявити, розкрити, випликати у кожного учня його неповторно індивідуальний талант. Відповідно до мети виховання школа покликана розвивати нахили, здібності і обдарування своїх учнів. Це робить необхідними всебічне вивчення учнів, знання їх можливостей в міру зростання фізичних і духовних сил, індивідуальних особливостей кожного з них.
Розкриваючи програму виховання особи, А.С. Макаренко особливу увагу акцентував на тому, що не можна вганяти кожному індивідуальність у якийсь єдиний стандарт, бо стати на такий шлях означало б пожертвувати індивідуальною привабливістю, своєрідністю, особливою красою особи. Саме тому, що всі учні різні, індивідуальний підхід у вихованні потрібний до кожного з них. Для того щоб здійснювати індивідуальний підхід у вихованні і сприяти формуванню особистості кожного учня, потрібно знати його життя, особливості його характеру, його прагнення, сумніви, слабкості, взагалі його ресурси, і в процесі спільної роботи допомагати учневі стати гідним членом свого колективу.
Є два смислових значення поняття „виховання". Виховання у широкому розумінні охоплює свою суму впливів, весь процес формування особистості і підготовки її до активної участі у виробництві, суспільному і культурному житті, охоплює не менше виховну роботу школи, дитячих і молодіжних організацій, сім'ї, громадськості, а й валив усього укладу життя суспільства, літератури, мистецтва, кіно, телебачення, радіо, а також освіту і навчання. В цьому понятті, „виховання" наближається до поняття „соціалізація особистості". Виховання у вузькому понятті означає цілеспрямоване формування світогляду, морального обличчя, розвиток естетичного стану, фізичний розвиток. Воно здійснюється сім'єю, навчально-виховними закладами, громадськими організаціями.
Виховання підростаючого покоління в нашій країні - справа, за яку відповідає не тільки школа, а й все суспільство. Це означає, що в одному напрямі зі школою повинні діяти сім'я, позашкільні установи і громадсько-політичні, культурно-масові, спортивні та інші організації.
1. Завдання дитячих та юнацьких організацій та їх роль у формуванні підростаючого покоління
Із здобуттям Україною незалежності освіта І виховання докорінно змінюються. Виникають нові напрямки, форми виховної роботи, які реалізують мету і завдання національного виховання.
Самобутнім явищем в українській педагогіці є козацько-лицарські традиції виховання. Вони містять в собі потужний ідеальний, морально-духовний заряд. Корені волелюбного духу нашого народу, його державності - в козацько-лицарському способі життя, в пробудженій ним нездоланній енергії до волі і свободи, до утвердження в усіх галузях життя національних ідеалів.
Програма „Сучасне козацько-лицарське виховання дітей і юнацтва України" передбачає реалізацію трьох основних змістовних компонентів. Перший стосується вивчення дітьми, підлітками і юнаками історії українського козацтва, другий - вітчизняної національної культури (мистецтва, науки, освіти) і третій -військової майстерності козаків, а оволодіння ними стратегією і тактикою боротьби з недругами України. Виходячи з вищенаведеного в загальноосвітніх школах запроваджуються такі молодіжні організації як дитячий та юнацько молодіжні рухи.
У кожній школі групи дітей початкової ланки поділяються по віковій категорії. Ми ж почнемо з дошкільнят.
Козаченята (дошкілля) отримують певні знання з історії українського козацтва та української культури. У них проводяться такі орієнтовні теми розповідей, бесід : „Хто такі українці?", „Я -маленький українець", „Богатирі, витязі нашого народу", „Боротьба наших предків з ворогами", „Перші князі Київської Руси - України", „Виникнення героїчного козацтва", „Запорізька Січ - осередок лицарства" та ін. У свою чергу з української культури, в садочках проходить вивчення українських пісень, хороводів, музики, таночків, давні мистецькі традиції і звичаї. Проводиться читання дітям казок про Велета, Котигорошка, козаків-лицарів. Розкриття дітям в емоційно-образній формі мужності, сили волі, героїчних подвигів козаків. Ознайомлення козаченят із змістом, образами, мелодіями, козацьких пісень, дум. Родинні свята в групі, садку на тему „У родинному колі", „Наша велика родина - Україна", „Родинні цінності в козацькому житті".
Діяльність дитячої організації козаченят спрямоване на пробудження в кожного почуттів любові до рідної землі, краю. Забезпечення участі дітей в реалізації національних традицій родинності. Плекання любові до найдорожчих людей - Матері і Батька, Бабусі і Дідуся, Сестри і Брата, до України-Батьківщини.
Тепер на черзі учні 1-2 класів, Козачата. їхні знання з історії українського козацтва дещо поглиблюються. Використовуються такі орієнтовні теми для бесід і розповідей : „Як виникало українське козацтво?", „Життя і героїчні подвиги козаків", „Видатні козацькі полко
Козачата (3-4 класи) працюють в свою чергу над такими темами бесід, розповідей, ранків : „Навчання і фізичне загартування дітей в козацьких школах (ХУ 1-Х VIII ст.), „Січова школа лицарського виховання", „Боротьба козаків з турецькими, польськими і російськими загарбниками, „Відродження козацтва в наш час" тощо. А відносно української культури, то в цих класах розглядають дослідно-пошукові завдання на теми „Жили собі запорожці та й на Запоріжжі", „Запорізькі козаки-характерники", „Козацькі сурми кликали до бою". Проводяться вікторини, конкурси, змагання, турніри „Гей ви, хлопці, славні запорожці", „Поміряємося козацькою силою", „Турнір лицарів-любомудрів", „Чи знаємо художні твори про козаків?" та ін. Також водять хороводи, танці „Кривий танець", „А ми просто сіяли", „Льон", „Гречка", „Огірочки" та ін.
Підсумовуючи все про дитячі рухи в початкових класах можна впевнено сказати, що вони виховують справжніх патріотів, знавців української державності, культури та історії.
2. Сучасне козацько-лицарське виховання дітей і юнацтва України
Активною діяльністю відзначається дитячий козацький рух, більше відомий під назвою „Січ". Українське дитяче-юнацьке товариство „Січ" - це добровільна, незалежна, неполітична, недержавна організація. Дитячий козацький рух - виховний рух, спрямований на всебічний розвиток і виховання особистості, формування позицій особистості. Мета руху полягає в тому, аби через участь козачат у місцевих, регіональних, всеукраїнських, а, а можливо, і в міжнародних організаціях виховувати відповідальних і гідних громадян України, сприяти розвитку і соціальному становленню молоді, для розкриття їх найбільш повного фізичного, інтелектуального, суспільного і духовного потенціалу.
У числі українського дитячого товариства „Січ" Сила, Істина, Честь - знайшли поєднання цих чинників. Сила - фізичний розвиток. Істина — інтелектуальний і духовний в цілому. Честь -виховання певних суспільних та духовних якостей. Фундаментальні принципи дитячого козацького руху співпадають історичними принципами козацької Січі - Христос, Україна і Воля.
Христос. Цей принцип відзначається, як прихильній духовних цінностям, вірність заповідям Христа, прийняття на себе обов'язків, які з них випливають.
Україна. В цьому принципі сконцентровані позиції козацького руху. Цей принцип визначається, як вірність своїй Батьківщині, участь у житті суспільства із визнанням та повагою до гідності співвітчизників, взаєморозуміння та співробітництво на місцевому, державному та міжнародному рівнях.
Воля. Цей принцип означає відповідальність перед собою за власний розвиток. Молоді козаки відповідальні за вдосконалення своїх власних здібностей.
3. Організація скаутського руху в Україні
З початком перебудови в Україні почали відроджуватися організації, що були дуже поширеними до 1939 року. Це Луг, Пласт, Ківш, Сокіл та найбільш популярними організація Скаутського руху. Скаутський рух є міжнародним. Він має національні органи у 130 країнах світу. Сучасний Скаутський рух спирається на загальнолюдські цінності та християнську релігію. Ці організації не повинні бути в школі, а мають діяти поза школою. Скаутський рух в Україні називається „Пласт".
В грудні 1989 року відбулось відкриття Львівської скаутської організації „Пласт", яка заявила про відновлення своєї діяльності у місті.
,.Пласт" - це організація української молоді для патріотичного і всебічного самовиховання, а пластуни сеніори згуртовані в „Пласті" з метою допомагати пластовій молоді.
Структура організації:
7-Ю років - кобскаути (дівчата), бромскаути (хлопці);
11-14 років - бойскаути, ґолскаути ;
15-21 років - дослідники.
На чолі стоять дорослі лідери, якщо багато скаутів у загоні, то його очолює рада лідерів. Усе життя скаута спрямоване на здійснення законів :
Пластун надійний
Пластун сумлінний
Пластун точний
Пластун ощадний
Пластун ввічливий
Пластун справедливий
Пластун братерський і доброзичливий
Пластун зрівноважений
Пластун зрівноважений
10.Пластун слухняний пластовій старшині
11 .Пластун пильний
12.Пластун дбає про здоров'я
13.Пластун любить красу і дбає про неї.
14.Пластун завжди доброї гадки Завданням „Пласту" є :
а)проводити всебічне, патріотичне і самовиховання української молоді;
б)розвивати моральні, духовні і фізичні прикмети української молоді;
в)вишколювати молодь на свідомих, відповідальних і повновартісних громадян з допомогою виховних метод і на ідейних основах „Пласту", опертій на пластовій присязі, пластовому законі і Трьох Головних Обов'язках пластуна;
г)плекати серед цієї молоді традиції їх предків і передавати їм знання і розуміння її історії, культури, змагань та ідей.
Пластова самовихована метода здійснюється в :
Гуртковій системі, що допускає молодь - хлопців і дівчат - до бажаного ними членства в гурті, який, спершу ведений старшим провідником, збігом часу набуває щораз більше самоуправи.
Ряді ступеневих проб та накладанні на молодь щораз більшої відповідальності за себе і інших, так, щоб вона набула знання, самовпевненість і здібність співпраці з іншими та вмілість провідництва.
3. Спрямуванні молоді до таких занять і змагань, головним чином серед природи, які розвивають в неї спостережливість, слухняність і самозародність до інших, вправляють її у службі для національного і загального добра і вчать умілостей, корисних для неї самої. Відзнакою цілого українського „Пласту" є український тризуб і біла трилиста лілея, по-мистецьки сплетені в одну гармонійну цілісність.
Коли пластун зустрічає іншого друга-пластуна, то вітає його словом „Скоб". Це слово означає назву одної породи орла, що зветься скоб білохвостий. Це орел величини скельного орла.
Він живе над великими водами, отже буває теж в Україні. Пластуни прийняли його як свій символ. Так склалося, що літери української назви є початковими літерами чотирьох слів, що висловлюють історичні прикмети доброго пластуна, або кажуть йому, який йому треба бути : сильним, красним, обережним, бистрим.
Висновок
На сьогоднішній день функціонування дитячих і молодіжних організацій не досить добре сформоване і досконале. Прогрес розвитку людства вимагає чогось нового, щоб позбавило нашу молодь, а особливо молодших школярів „пасивної" психіки у відношенні до навколишнього світу, надало б поштовху до дієвості.
І потрібно докладати всіх зусиль щоб не позбавити інтересу молодої частини населення до участі в роботі організації, адже, аналізуючи їхню діяльність, можна з впевненістю стверджувати, що їхня робота не повинна зникнути безслідно і в майбутньому ми матимемо із підготованих кадрів для нових соціальних, економічних і політичних реформ, які докорінно змінять наше життя, внесуть в нього щось нове, добре, чисте ...
А це потрібно починати робити з нашого наймолодшого покоління. Більше уваги приділяти національному вихованню в 1-4 класах, адже доведено відомими педагогами, що усвідомлення свого призначення формується у дитини з 6 років. Тому у всіх загальноосвітніх школах потрібно поширювати діяльність вищенаведених дитячих організацій. А цим потрібно займатися не лише вчителям, а й батькам. Сім'я повинна підтримувати та надихати дітей до вступу у „Пласт", „Веселять-соколята", „Січ", „Козачата" тощо.