Головний принцип учительських дій „Не нашкодь дитині!”. Особливо виразно це має виявлятись у здійсненні індивідуального підходу до всіх дітей незалежно від здібностей. У шкільній практиці індивідуальний підхід найчастіше знаходять вияв у врахуванні типових особливостей учнів. Тому індивідуалізація в умовах класно-урочної системи переважно здійснюється через групові диференційовані завдання з включенням на окремих етапах індивідуальних.
Диференціація навчання передбачає об’єднання у групи для окремого навчання з їхніми індивідуальними особливостями. Думку про необхідність диференційованого підходу до навчальної діяльності школярів не раз висловлював у своїх працях В.О. Сухомлинський: „До кожного учням треба підійти, побачити його труднощі, кожному необхідно дати тільки для нього призначене завдання”. Диференціація передбачає таку організацію роботи на уроці, коли одному учневі або групі учитель пропонує в певній системі посильні завдання різної складності й цим самим створює сприятливі умови для розвитку й навчання кожного.
Узагальнення педагогічних досліджень і передового досвіду дає можливість визначити сукупність вимог до організації диференційованого навчання, а саме:
· Вчитель враховує загальну готовність дітей до навчальної діяльності та готовність до засвоєння конкретного матеріалу;
· Уміє передбачити труднощі, які можуть виникнути в дітей під час його засвоєння;
· В системі уроків використовує диференційовані завдання індивідуального характеру;
· Робить перспективний аналіз: для чого плануються завдання, чому їх треба використати саме на даному етапі уроку, як продовжити цю роботу на наступних уроках.
Диференційовані завдання доцільні на різних етапах уроку, насамперед під час підготовки учнів до засвоєння складного нового матеріалу. Актуалізація опорних знань учнів буде тоді вдалою, коли точно окреслено ті питання, які треба відновити в пам’яті дітей, проведено короткочасну перевірочну роботу і за її результатами ліквідовано прогалини за допомогою диференційованих завдань. Зрозуміло, що такий спосіб доцільний, коли формуємо вміння і навички. На етапі засвоєння нових знань диференційованим може бути процес первинного сприймання і первинного закріплення.
Мене дуже зацікавив спосіб диференціювання навчальної роботи, який запроваджує заслужений вчитель України Балахівської середньої школи С.П.Логачевська. Ключові елементи її підходу: прийом багаторазового пояснення нового матеріалу, вибір учнями завдань для самостійної роботи на основі самооцінки своїх можливостей, завершення уроку виконанням спільної частини(роботи). Учительку найбільш турбує, як запобігти труднощам, не допустити відставання слабких дітей і водночас не стримувати темпу зростання сильних учнів. Її діяльність до уроку і під час навчання підпорядкована меті: кожен учень повинен дістати таке навантаження, яке відповідає його можливостям, а обов’язок учителя – створювати умови для активізації зони найближчого розвитку всіх дітей. Отже, в її роботі є постійне орієнтування на близькі й віддалені результати навчання.
У процесі застосування диференційованих завдань я здійснює для різних груп дітей перехід від колективних форм роботи до частково самостійних і повністю самостійних у межах уроку і системі уроків. Тому, незалежно від своїх здібностей, учні беруть участь у виконанні дедалі складніших задач (завдань).
Постійно залучаючи дітей до виконання завдань за вибором, я створюю об’єктивні можливості для стимулювання позитивних мотивів навчання. І поступово навіть слабкий учень відчуває своє зростання, бо я завжди помічаю успіхи кожного і підтримує їх, використовуючи всілякі допоміжні засоби. Особливо успішно діють в умовах класу різноманітні зорові опори- зразки для міркувань і побудови зв’язних висловлювань на етапі закріплення. Не забуваю я і про кмітливих, швидко мислячих дітей. Вони часто виступають моїми „співавторами” на уроці, можуть продовжити пояснення на уроці, самостійно ознайомитися з новим матеріалом, попрацювати біля дошки з іншим учнем у ролі вчительки.
У багатьох початкових класах введена система навчання математики нерідко призводить до поверхового і формального вивчення матеріалу, що не забезпечує міцного та свідомого засвоєння основного змісту навчальної програми. Дуже часто можна спостерігати перевагу фронтальних видів робіт, невміння діагностувати можливості учнів і вчасно вносити відповідні зміни у складність, темп, способи роботи на уроці. Це затримує розвиток пізнавальних інтересів школярів з високим рівнем інтелектуальних можливостей та перешкоджає оволодінню необхідним мінімумом програмового матеріалу групі учнів з низькими математичними здібностями. Тому саме на уроках математики треба надати перевагу диференційованим завданням.
Невід’ємною частиною внутрішньокласної диференціації є створення тимчасових умовних навчальних груп, у кожному з яких включаються учні приблизно з однаковим рівнем підготовки до вивчення матеріалу, рівнем розумового розвитку та індивідуальних особливостей.
У кожному класі, як правило, можна виділити три навчальні групи: основна - найбільша за кількістю дітей, і дві невеликих групи – „сильних” і „слабких” учнів.
До основної групи віднесемо учнів, які рівномірно засвоюють з невеликою допомогою вчителя програмовий матеріал, володіють навичками самостійної роботи, способи виконання типових задач засвоюють після розгляду 2-3 зразків, безпомилково виконують завдання обов’язкового рівня навчання після кількох тренувальних вправ.
До групи „сильних” учнів віднесемо дітей, які досягають певного розуміння навчального матеріалу вже в процесі його первинного сприймання, схеми розв’язування типових задач фактично засвоюють під час пояснення, для безпомилкового виконання обов’язкового рівня їм достатньо однієї – двох вправ. Вони спроможні виконувати завдання підвищеної складності за мінімальної допомоги вчителя або зовсім без неї.
До третьої групи („слабкі” діти) відносимо учнів, які у процесі засвоєння матеріалу зустрічаються з певними труднощами, у багатьох випадках потребують додаткових пояснень, головним чином тому, що недостатньо володіють навичками самостійної роботи. Школярам необхідна постійна увага вчителя та його контроль. Такі учні вміють розв’язувати нескладні типові задачі після тривалого тренування. До цієї групи ми також віднесли невстигаючих учнів, які мають суттєві прогалини в знаннях, з великими труднощами засвоюють розв’язування навіть простих типових задач.
Як уже зазначалося, диференціація навчальної роботи передбачає добрі знання вчителем своїх учнів: рівень підготовки і розвитку кожного з них, їх індивідуальні особливості. Але слід зазначити, що один і той же учень з різних навчальних предметів може бути в різних групах. Наприклад, на уроці математики учень може бути в першій групі, бо у нього природні математичні здібності, а на уроці рідної мови – у другій або навіть у третій, бо у нього погано розвинений фонематичний слух чи орфографічна грамотність.
Окреслюючи шляхи і прийоми диференціації навчальної діяльності школярів, дотримуюсь певних умов, які сприятимуть ефективному застосуванню диференційованих завдань. За визначенням О. Савченко, до таких умов належать:
· Систематичне застосування диференційованих завдань на уроках. Але не можна перетворювати всі завдання у стандарт. Для цього неодмінно треба враховувати мету уроку, готовність учнів до роботи;
· Проведення перспективного аналізу для чого плануються завдання, чому їх необхідно використовувати саме на даному етапі уроку, як продовжити цю роботу на наступних уроках;
· Використання диференційованих завдань індивідуальних і групових;
· Вміння передбачати труднощі, що виникають під час розв’язування завдання;
· Організація обов’язкової перевірки виконаних завдань;
· Складання таких диференційованих завдань, які б давали можливість створити однакові умови для всіх учнів, тобто, щоб і слабкий зміг перейти до складнішого завдання.
Відомо, що основне призначення диференційованих завдань – забезпечити для кожного учня оптимальну пізнавальну діяльність у процесі навчальної роботи на всіх етапах уроку. Так, під час підготовки школярів до засвоєння нового матеріалу, диференційовані завдання спрямовані на ліквідацію прогалин у вивченні опорних знань або розширення чи поглиблення їх.
На етапі засвоєння нових знань диференційованим може бути процес первинного сприймання і первинного закріплення. Ефективним тут є прийом багаторазового пояснення нового матеріалу. Після пояснення йде вибір учнями завдань для самостійної роботи за варіантами на основі самооцінки своїх можливостей. Цей спосіб диференціювання навчальної роботи запроваджує вчителька Балахівської початкової школи С. Логачевська.
Але найширші можливості дає диференціація навчальних завдань на етапі закріплення набутих знань. Для цього відводиться чимало часу, причому, більшість його припадає на розв’язування задач. На цьому етапі здійснюється узагальнення способу розв’язування задач певного виду, встановлюються зв’язки між їх видами. Отже, добір задач для закріплення визначається не тільки попередньою роботою, а й вимогою систематизувати знання. Такі задачі повинні містити й деякі труднощі, які мають долати школярі у процесі їх виконання. Для закріплення набутих знань також мають запроваджуватися різноманітні види творчих завдань над задачами.
Керівництво й допомога учням під час роботи над задачами мають здійснюватися шляхом прямих вказівок учителя чи через диференційовані завдання, які подаються у картках для індивідуальної роботи або на основі записів на дошці.
У межах уроку і їх системи вчитель має так застосовувати диференційовані завдання, щоб здійснювався перехід колективних форм роботи до частково самостійних і повністю самостійних. Незалежно від здібностей, школярі беруть участь у виконанні завдань дедалі зростаючої складності. Так поступово навіть слабкий учень зможе відчути піднесення рівня своїх знань.
Отже, кожен учитель має передбачити таке навантаження для учнів, щоб запобігти відставанню слабких дітей і водночас не стримувати темпу зростання здібностей сильних. Я намагаюсь будувати процес навчання так, щоб усі без винятку учні оволоділи обов’язковим рівнем знань, умінь і навичок, які визначені шкільною програмою.
Способи диференціації можуть бути різні і може проводитися на любому етапі уроку. Вже при поясненні нової теми важливо забезпечити індивідуальний темп просування дитини вперед. Таку можливість дає організація багаторазового пояснення ( таблиця № 1).
| І етап | Пояснення вчителя |
||
| ІІ етап | А Виконай за зразком |
Б Робота під керівництвом вчителя а) пояснення б) виконання вправи за зразком з коментуванням |
В |
| ІІІ етап | Виконай самостійно | Виконай за зразком | Робота під керівництвом вчителя: а) пояснення; б)вправи за зразком |
| ІУ етап | Творче завдання | Виконай самостійно | Виконай за зразком Самостійне виконання роботи |
| У етап | Спільне завдання (при необхідності вчитель надає допомогу окремим учням) | ||
Розглянемо декілька прикладів
Тема: додавання виду 34 +2, 34 +20;
віднімання виду 34-2, 34- 20
Завдання для всіх: розглянути зразок і пояснити порядок розв’язування прикладів. Як правило пояснюють сильніші учні. Створюється алгоритм, користуючись ним колективно розв’язують приклади з поясненням.
65+ 30 65+3 65-30 65-3
ІІ етап
Учні, які зуміли скористатись зразком, виконують розв’язування прикладів самостійно
95 – 70 14 + 80 99- 4 69 – 50
94 +5 25 + 4 29 + 40 19 – 5
Всі інші розв’язують приклади з коментуванням за допомогою вчителя
23 + 2 23 + 20 34 + 40
23 - 2 23 – 20 34 + ;
При перевірці слабші учні слухають пояснення товаришів.
ІІІ етап
Відкриваю завдання на дошці для варіанту А і Б. Обмежую час – 3 хвилини.
24 + 30 31 + 20
24 + 3 31 + 2
Всі інші виконують приклади з підручника з коментуванням. При перевірці слухають всі.
ІV етап
А – скласти подібні приклади
Б – самостійна робота ( за підручником)
В – користуючись зразком ( за підручником)
Самостійне розв’язування прикладів.
Використовуючи зміст таблиці № 1, можна провести аналогічну роботу і при розв’язуванні задач. Вивчаючи досвід Логачевської С.П., Лисенкової С.М. та з особистого досвіду, на уроках математики при розв’язанні задач використовую опорні схеми ( майже по кожному виду). Дуже корисні схеми, які складаються учнями самостійно. Будова схеми задачі – це „бачення” задачі, розвиток творчої уяви. Принцип складання схем на уроках вводився диференційованим шляхом. Спостерігаючи за вибором дії розв’язування задачі учнями, я зробила висновки, що схеми допомагають „ побачити” задачу, тобто події, які там розгортаються і зробити правильний вибір дії.
Мене, як вчителя, турбує, як не допустити відставання слабких дітей і водночас не стримувати темпу зростання сильних учнів:
· Кожній дитині дати міцні знання.
· У кожній дитині бачити неповторну особистість, індивідуальність.
· Кожну хвилину перебування дитини в класі перетворити для неї на радість.
Підсумовуючи викладене, підкреслимо, що з якого б джерела не пропонував учитель диференційовані завдання, обов’язково слід зважати на ступінь оволодіння учнем попереднім знанням. Не можна слабших і середніх учнів орієнтувати тільки на виконання спрощених завдань, а сильних – на прискорене вивчення матеріалу. Диференційовані завдання мають різнитися насамперед ступенем самостійності прийомів розумової діяльності необхідних для їх виконання. В одному випадку завдання можуть містити вказівки про прийому роботи, їх послідовність, і іншому – розраховані на певну самостійність школярів.
Якість виконання диференційованих завдань треба перевіряти так, щоб перевірка збагачувала знаннями всіх дітей. Водночас важливо звернути увагу не тільки на кінцевий результат, а й на спосіб діяльності, яким цей результат був досягнутий. Треба виявити, як дитина вміє аналізувати завдання, міркувати, узагальнювати, застосовувати правила.
Додаток 1
Дидактичні ігри і цікаві завдання з природознавства
Фронтальне опитування учнів
Фронтальне і поточне опитування учнів проводиться з метою закріплення вивченої теми на початку або у кінці уроку.
Узагальнене опитування проводиться після вивчення теми наприкінці чверті, року.
При фронтальному опитуванні за короткий час можна дізнатися, як учні розуміють матеріал, так як вони всі беруть участь в роботі.
Але щоб глибше перевірити знання учнів, необхідно проводити індивідуальну бесіду, особливо під час роботи з роздатковим матеріалом.
Рекомендують об’єднати фронтальне опитування з індивідуальною роботою учнів по карткам.
1. Роздати 2-4 учням по 1 картці для індивідуальної роботи. Питання карток не дублюють усні відповіді.
2. Один учень працює з карткою (якщо цього вимагає тема) по завданню.
3. Фронтальне опитування (3-4 учні).
Виходить мінімум 6 опитаних учнів.
Програмовані завдання
На початку уроку вчитель робить на дошці запис першої частини і коди.
Приклад.
Тема.
Тварини – частина живої природи (2 клас)
I варіант II варіант
1 рослиноїдні 3
2 хижі 2
3 всеїдні 1
Питання
- До якої групи належить тварини?
Відповідь записати кодами.
1. заєць
2. ведмідь
3. лось
4. ластівка
5. борсук
6. колорадський жук
7. миша
8. змія
9. горобець
Відповіді: I варіант 1, 3, 1, 2, 3, 1, 1, 2, 3
II варіант 3, 2, 3, 1, 2, 3, 3, 1, 2
Можна роботу різноманітити. На дошці розвісити (по черзі) ілюстрації із зображенням рослиноїдних, хижих, всеїдних тварин. Відповідь записати кодами.
Доцільно такі цифрові диктанти проводити на етапі закріплення вивченого матеріалу і перевірки знань учнів. Велику користь приносять цифрові диктан
Приклад.
Тема.
Материки і океани.
На початку уроку вчитель робить на дошці запис першої частини завдання і записує коди.
I варіант II варіант
1 Австралія 0
2 Антарктида 9
3 Африка 8
4 Євразія 7
5 Північна Америка 6
6 Південна Америка 5
7 Атлантичний океан 4
8 Індійський океан 2
9 Льодовитий океан 2
0 Тихий океан 1
Учитель показує вказівкою на карті об’єкт, учні записують в зошитах шифр по І та ІІ варіанту.
Відповіді: І варіант 61029 – 38457
ІІ варіант 50192 – 83764
Графічні диктанти
1. Топографічні умовні знаки.
Учитель називає (або запис на дошці) необхідний об’єкт, учні записують в зошит умовні знаки.
Приклад.
Тема.
План місцевості.
1. Хвойні ліси.
2. Луки.
3. Озеро.
4. Мішаний ліс.
5. Плодовий сад.
6. Колодязь.
Відповідь:
Можна зробити роботу у зворотному порядку. Учитель показує знак (або запис на дошці), учні записують пояснення до знаку.
-- ….
-- ….
Такі диктанти доцільно проводити при вивченні тем, пов’язаних із роботою за картою.
(План і карта. Корисні копалини).
Термінологічні диктанти
І варіант проведення роботи
Для узагальнення та закріплення головних термінів по природознавству можна запропонувати термінологічний диктант.
Приклад.
Тема. Узагальнення. Форми земної поверхні (Рівнини. Горби. Яри. Гори). 2 клас.
Запис на дошці:
Яри 1
Рівнини 2
Гори 3
Горби 4
Завдання:
- Відповіді на запитання записати кодами.
Питання:
1. Великі простори рівної чи горбистої поверхні суші називають...
2. Підвищення на поверхні рівнини від 10 до 200м називають...
3. Ділянки земної поверхні, дуже підняті над рівнинами називаються...
4. Заглиблення на рівнинах із крутими схилами і вузьким дном, утворені внаслідок руйнівної роботи води називаються...
Відповіді: 2, 4, 3, 1.
ІІ варіант проведення роботи.
Правила без назв об’єктів записуються на дошці або зачитуються вчителем.
Приклад.
1. Ділянки земної поверхні дуже підняті над рівнинами називаються…
Завдання:
- Допишіть відповідь – назву об’єкту.
Відповіді (по питанням І варіанту проведення роботи)
1. Рівнинами.
2. Горбами.
3. Горами.
4. Ярами.
Схематичні диктанти
Приклад №1
Тема:
Основні форми рельєфу України
На дошці схематична карта України.
1 - …
2 - …
3 - …
4 - …
5 - …
6 - …
7 - …
8 - …
9 - …
Завдання: Через тире записати назву об’єкту.
Таку форму перевірки знань можна запропонувати також при вивченні тем: «Природні зони», «Материки і океани» та інші.
Приклад №2
Тема:
Дерева, куші, трави. (2клас).
Завдання 1.
- Намалювати в зошиті дерево ( І варіант ), кущ ( ІІ варіант ).
Надписати в зошиті дерева, кущі.
Робота в парі.
Завдання 2.
- Розгляньте схематичні малюнки. Порівняйте їх. Що в них спільного і чим вони відрізняються. Запишіть.
Завдання 3.
(Після роботи з гербарієм «Культурні і дикорослі рослини»)
- Чим трав’янисті рослини відрізняються від дерев і кущів?
- Яке стебло трав’янистої рослини?
Відповісти на питання допоможе ребус
Кросворди
Кросворди вносять жвавість на уроках і одночасно дають можливість частково перевірити знання учнів по темі.
Приклад.
Тема. Жива і нежива природа (2 клас)
Завдання.
- По відгадкам загадок розв’язати кросворд.
| Р
|
||||||
| О
|
Т
|
|||||
| С
|
С
|
В
|
Х
|
|||
| О
|
Л
|
А
|
С
|
Б
|
М
|
|
| П
|
Р
|
И
|
Р
|
О
|
Д
|
А
|
| О
|
О
|
Н
|
И
|
Н
|
Ж
|
Р
|
| В
|
К
|
А
|
Н
|
Ц
|
О
|
А
|
| І
|
А
|
А
|
Е
|
Л
|
||
| Т
|
А
|
|||||
| Р
|
||||||
| Я
|
Загадки.
1. Біла латка, чорна латка по дереву скаче (сорока).
2. Куди ступиш – всюди маєш, хоч не бачиш, а вживаєш (повітря).
3. Зимою спить, літом бринить, понад садом літає, мед збирає (бджола).
4. Що воно таке? Дихає, росте, живиться, розмножується, а не ходить (рослина).
5. Гарне, добре, на небі гуляє. На всіх дивиться, а на себе дивитись не дозволяє (сонце).
6. Хто вони такі? Дихають, ростуть, живляться, розмножуються, ще й ходять (тварини).
7. Летить орлиця по синьому небу, крила розкрила, сонце закрила (хмара).
Доцільно учням показати алгоритм складання кросвордів, після чого учням можна запропонувати свій тематичний кросворд.
Тестові завдання по темі
«Корисні копалини»
1. Вибрати правильну відповідь.
Чорне, блискуче, у воді тоне, у вогні горить.
а) кам’яне вугілля
б) торф
в) газ
2. Вибрати правильну відповідь.
Буре, м’яке, із рослин складається, легко загорається.
а) руда
б) торф
в) нафта
3. Познач умовними знаками родовища кам’яного вугілля, торфа, нафти, прир. газу.
4. Закінчити речення.
У будівництві використовують корисні копалини: …
5. Закінчити речення:
В Харківській області видобувають …
Додаток 2
Інтегрований урок
з природознавства, читання, народознавства
ТЕМА: Різноманітність природи України. Мішані ліси.
Мета : Сприяти цілісності навчання, формувати різностороннє уявлення про різноманітність природи України. Розвивати позитивно – емоційне ставлення до пізнання навколишнього. Виховувати любов до природи, рідного краю, бережне відношення до навколишнього середовища.
ОБЛАДНАННЯ: Таблиці з природознавства “Мішані ліси”,” Рослини лісу”, виставка дитячих книг про природу; ілюстрації квітів; прислів’я “ Немає ліпшої краси, ніж гаї та ліси”.
Х І Д У Р О К У
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
1.Повідомлення теми і мети уроку.
Діти! Сьогодні ми проводимо урок, на якому об’єднані теми з предметів: природознавства, читання, народознавства. Наша мета – розширити уявлення про різноманітність природи України, мішані ліси. До цього уроку ви всі готувались заздалегідь. На уроці з природознавства ви вже ознайомились з темою “Мішані ліси”. Сьогодні поглибимо знання про ліси, дерева, кущі, трав’янисті рослини. На уроці нам допомагатиме “ Довідкове бюро”. Кожне дерево, квітка ,травинка –це частина природи, частина рідної землі. Народна мудрість свідчить :“Немає ліпшої краси ,ніж гаї та ліси”. З роду в рід, з покоління в покоління передавались знання про рослину. В одних цінні корені, в других – листя, в третіх – квітки ,в четвертих – вся рослина.
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Бесіда за статтею “Мішані ліси “(ст..59-61).
· Назвіть дерева, які зустрічаються у мішаних лісах нашої місцевості?
(Береза, дуб, сосна, липа, ліщина та інші).
· З деякими рослинами сьогодні на уроці ми познайомимося ближче.
· Відгадайте загадку.
Стоять білі стовпи, на них біленьких – зелені капелюхи.(Мал. берези).
Учень розповідає про берізку
· Береза –дерево ліричності, краси. Не дивно, що з нею так часто порівнюється жіноча врода. Витонченість – ознака кожної берізки. Навіть понівечене злими руками деяких людей або стихією дерево не втрачає своєї привабливості. Для царівни лісу не мають значення пори року. Весняний вітер розчісує довгі розкішні віти, милує око світло-зелена корона, яка чітко вимальовується на фоні літнього лісу. Без утоми милуєшся нею і тоді, коли тисячі яскравих листочків оздоблюють її прощальний осінній одяг. А коли ліси вкриваються сніговою ковдрою, гілки берези іскряться витонченими кришталиками інею, а кора стовбура ще більше виблискує білизною.
ВЧИТЕЛЬ
· А зараз “працівник “Довідкового бюро” ознайомить з деякою інформацією про берізку.
· Запаленими березовими скіпками освітлювали селянські хати: бруньками, зеленим листом, весняним соком лікували хворим рани, виразки, віник березовий служить як засіб дотримання гігієни. В наш час береза застосовується у хімії, медицині. З кори готується дьоготь для лікування хвороб шкіри.
ВЧИТЕЛЬ
· Немає, мабуть, в нашій місцевості більш відомого дерева, ніж береза. Скільки пісень про неї складено, скільки віршів написано.(Учениця в костюмі берізки читає вірш Л.Забашти “Берізонька”).
ВЧИТЕЛЬ.
· А чи не скажете що це? Сини в шапках, а батько – ні.(Малюнок дуба і жолудів).
· Поширеним деревом у наших лісах е дуб. Він є будівельним матеріалом. Бондарі роблять з нього діжки для соління огірків, помідорів, квашення яблук, капусти.
(Робота з текстом В.Сухомлинського “П’ять дубків”).
ВЧИТЕЛЬ
· Зимою –як літом, літом – як зимою.(Сосна і ялина).
· По - своєму це дерево корисне й красиве.
- ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ
· З однієї сосни за рік збирають 2-4 кг смоли, близько 10 кг хвої, з якої виробляють вітамін С, необхідний людському організму, та інші корисні лікарські речовини.
ВЧИТЕЛЬ
· Велику користь дає людині липа. Особливо її цвіт має лікувальні засоби від простуди. Деревина м’яка. З неї виходять чарівні вироби, різьба, випалювання. А якою доброю, лагідною описано липку в казці “Про липку й зажерливу бабу”. (Зачитується опис липки).
· Наша земля красива і щедра, а ще краща, коли її прикрашають кущі калини. Росте калина по тінистих лісах, в гаях, в дібровах. Садять калину і біля хат, щоб весною білим цвітом милувала, а зимою від застуди лікувала. Коли в домі свято, на стіл поряд з хлібом кладуть калину. Без калини не уявити собі пісенної народної творчості. Давайте заспіваємо пісню “Ой є в лісі калина”.
ВЧИТЕЛЬ
· А скільки легенд, казок склав про неї народ. Пригадайте, які казки, легенди ми читали на уроках читання? (Відповіді учнів).
· Послухайте легенду про калину. У роки війни біля села був бій. Воїнам довелося відступати. Двоє поранених не могли рухатися , і люди ховали їх за селом у рівчаку під кущем калини. Схилила калина свої віти і сховала бійців, які мати діточок. Фашисти по всьому селі шукали воїнів, та так і не знайшли. Поки фашисти були у селі, діти непомітно носили бійцям їжу, жінки лікували. Коли одужали бійці, всім селом проводжали їх на бій. Підійшли солдати до калини і низько вклонилися їй, як рідній матері. Адже вона врятувала їм життя. На рівні з калиною славиться і кущ шипшини. Чим корисна ця рослина ? (Відповіді дітей).
ВЧИТЕЛЬ
· Згадаймо, діти, коли ми були в лісі і бачили справжнє диво серед снігу, на невеличких проталинах, - зелені листочки з квіточками - дзвіночками. .Що це за квіти? Правильно. Це підсніжники. Багаторічна цибулинна рослина зустрічається в наших лісах. З кожним роком усе менше і менше стає підсніжників. Його занесено до Червоної книги. Отже, діти, не можна зривати квітку разом з корінням!
УЧЕНЬ.
· Дуже я люблю лісові квіти. Настає весна. Вона йде нечутною ходою. Все пробуджує від сну.
ЗАГАДКА.
Я найперша зацвітаю синім цвітом серед гаю. Відгадайте, що за квітка, бо мене не стане влітку.(Мал. проліска).
ВЧИТЕЛЬ
· Послухайте. Як учень описує весняну квітку. Пролісок - це перший вісник весни. Надворі ще зима, а маленька ніжна голівка у голубому віночку прорізається крізь сніг. Пролісок називають сміливим розвідником. Ось виглянув він із пухнастого сніжку і стоїть на тоненькій, мов ниточка ніжці. Пишається своєю красою. Синіє він серед голих дерев, кущів, ніби волошка в житі. Це безстрашна квітка, яка не боїться морозу, снігу. Хоч життя квітки й коротке, та радує усіх своїм раннім ніжним цвітом.
(Опис проліска учнями).
ВЧИТЕЛЬ
· Білі дзвіночки висять, гойдаються, як називаються ? (Мал. конвалії).
Робота над текстом вірша Л.Українки “Конвалія”.
1. Читання вірша вголос.
2.Де росла конвалія і що з нею сталося?
3.Що свідчить про жорстокість панночки?
4.Перечитайте дві останні строфи вірша.
· Якою ви уявили конвалію? (Відповіді дітей).
Цвіт конвалії застосовують у медицині для виготовлення ліків.
УЧЕНЬ. Хоч мороз усе побив – його не займає.(Малюнок барвінку).
· Ця рослина вічно зелена. Зараз ми повправляємось у швидкій вимові лічилок.
“ У садочку барвінок, на барвінку – вінок, заберімо вінок, вирвімо барвінок”.
· А скільки задушевних пісень співають в Україні про барвінок.
(Виконання пісні “Ой не стелися, Хрещатий барвінку”).
ВЧИТЕЛЬ
Цікава рослина росте у лісі –папороть. Про неї існує багато легенд. У народі говорять: “Хто побачить цвіт папороті, той буде щасливий”. Вона цвіте тільки в ніч на Івана Купала. Діється начебто так. Між листками, схожими на крила орла, підноситься, мовби палаючий вуглик, пуп’янок. Він рухається, підстрибує. Як соловейко щебече. Опівночі квіткова брость розкривається, з’являється вогненна квітка, яка освітлює все навкруг. Це , звичайно , легенда. А ось про це зілля ви дізнаєтесь у “Довідковому бюро”.
УЧЕНЬ
Насправді ця рослина є дивовижною, таємничою. По всьому світу живуть її родичі. У тропіках – це високі дерева, інколи за 20м, з дуже товстим стовбуром. А є папороть –кущ, папороть – трава і така, що стелеться мохом. В Україні папороть поширена майже на всій території. Росте вона в соснових і мішаних лісах. Наукова назва її “Орляк звичайний”. Це багаторічна рослина з великими листками, що виходять ніби з землі, а насправді ростуть з підземного кореневища. Насправді папороть ніколи не цвіте, бо розмножується спорами, які утворюються на нижній поверхні листків. Тому-то люди ніколи не бачили цвіту папороті і створили про неї чудову легенду.
ІІІ.ПІДСУМОК УРОКУ
Урок вам сподобавсь?
Що нового дізналися?
ВЧИТЕЛЬ
Наша Україна багата лісами. Чи будуть вони збережені – залежить від усіх нас. Адже і нашим нащадкам потрібні будуть цілющі скарби землі.
Невже в майбутньому на світі
Не будуть квітнуть дивні квіти?
Конвалії й фіалки ніжні,
І вісник березня – підсніжник?
Невже ми більше не побачим,
Як сон-трава росою плаче?
Троянда степу, квітка мрії
Жар-цвітом землю не зігріє?
Ми всі господарі природи,
То ж збережемо її вроду.
Оцінювання учнів, які брали активну участь.
ІV. ДОМАШНЕ ЗАВДАННЯ
Кожному учню навесні посадити кущ, дерево і квіти, доглядати за ними.