Ейдетика. Використання символів на логопедичних заняттях

Дошкільний навчальний заклад №6

Ейдетика. Використання символів на логопедичних заняттях

Зайцева О.В.

вчитель-логопед

2008

Анотація

Вчитель-логопед Зайцева О.В. в логопедичній роботі з дітьми застосовує символи. Орієнтуючись на пропоновані символи, діти запам’ятовують не лише лише сам звук, а й образ, що виникає в їхній уяві, коли вони вимовляють цей звук. Таке запам’ятовування з опорою на образ називається ейдетичним.

Прихильний до ейдетики педагог може задіювати необмежені резерви мислення дитини, розвиваючи її природну здатність мислити образами.

Саме цю закономірну стадію дитячого розвитку Олеся Вікторівна взяла за основу, розробляючи методику використання образних символів звуків (літер) у логопедичній роботі з дітьми дошкільного віку.

Завдяки використанню образів-символів логопед уникає мовно-корекційного тиску на дитину, щоб не пригнічувати її. До того ж символ породжує творчий потенціал, збільшує зацікавлення, розвиває мотивацію, сприяє кращому засвоєнню корекційно-навчального матеріалу, підводить до самостійного засвоєння дітьми норм правильної вимови звуків рідної мови.

Рецензент: вихователь-методист О.А. Шевчук

Зміст

Анотація

Зміст

Вступ

Розділ 1. Ейдетика і формування правильної вимови звуків

Розділ II. Використання символів на логопедичних заняттях

2.1 Вплив розвитку дрібної моторики на формування мовлення дітей дошкільного віку

2.2 Розвиток рухливості органів артикуляційного апарату - важливий крок на шляху до правильного мовлення

Рекомендована література

Додатки

Ігри на розвиток фонематичного слуху

Артикуляційна гімнастика

Пальчикова гімнастика. Конспекти занять

Ігри - медитації

Причини мовних порушень

Розвиток розмовної мови засобами розвиваючих ігор

Консультації для вихователів

Значення роботи по розвитку правильної звуковимови

Етапи розвитку фонематичного слуху

Мовленнєве спілкування у грі

Вступ

Не забезпечуйте дітей готовими формулами,

формули - порожні,

збагатіть їх образами та картинками,

на яких видно єднальні зв’язки.

Не обтяжуйте дітей мертвим тягарем фактів,

навчіть їх прийомів і способів,

які допоможуть їм осягти це.

В. Давидов

В середині 80-х років ХХ ст. російський вчений Ігор Матюгін розробив ігрову систему, яка покращує сприймання та відтворює інформацію, спираючись на властиве кожній людині вміння уявляти та фантазувати. Він запропонував використовувати весь спектр уявлень і фантазій: зорових, рухових, тактильних, нюхових та смакових. Чисельні експерименти довели, що пам’ять людини тісно пов’язана з її уявою та уявленнями - "ейдосами", як казали древні греки. Методика отримала назву "Школа ейдетики". Сьогодні ця ігрова методика популярна серед тих, хто прагне неформально ставитися до процесів пізнання та навчання. Завдяки розвиткові образної уяви та яскравої фантазії ейдетика допомагає використовувати ті виняткові можливості, "резерви", які є у кожного з нас.

Чи помічали ви, з якою легкістю ваша дитина запам’ятовує фрази з мультфільмів, рекламних роликів, слова з пісень? А скільки зусиль їй треба докласти для того, щоб запам’ятати віршик, правило чи таблицю множення? До того ж, вивчений віршик дитина забуває через тиждень - два, а улюблені фрази пам’ятає місяцями. У чому ж тут справа? А справа в тому, що діти сприймають та запам’ятовують інформацію через світ образів. В першому випадку основою для запам’ятовування став яскравий образ, а в другому - нав’язана дорослим інформація. Перші 5-7 років права півкуля, відповідальна за уяву, розвивається у людини швидше за ліву, відповідальну за логічне та аналітичне мислення. Ось чому яскраві образи такі важливі у житті ваших дітей.

За допомогою яскравої дитячої уяви можна швидко і надовго запам’ятати потрібну інформацію. А головне - таке навчання, основане на грі та фантазії, зовсім не обтяжує дитину, навпаки - переключає її на діяльність іншої півкулі, отже - дитина відпочиває. До того ж, застосовуючи методи ейдетики, ми підключаємо інші відчуття: слухові, тактильні, рухові, нюхові і навіть смакові! Таким чином відбувається розвиток усіх видів памяті і, як наслідок, ефективність навчання покращується.

Відомий факт: інформація, приправлена позитивними емоціями, сприймається вдвічі швидше і тримається у памяті набагато довше! Доведено, що емоційно негативна інформація блокується підсвідомістю і пам’ять намагається до неї не повертатися. З позитивною - все навпаки. Ось чому, коли навчання супроводжується позитивними емоціями, його результати просто неймовірні.

До того ж розвинена уява допомагає у різних життєвих ситуаціях: ефективно відпочити, швидко вийти зі стресового стану, зняти пригнічений настрій і навіть поліпшити своє здоров’я. Адже значна кількість психологічних методів базується на спрямованому фантазуванні, візуалізаціях та різного роду уявленнях!

Сучасні методики навчання та виховання орієнтують, зокрема, на використання проблемних ситуацій. Ще Л. Виговський зазначив, що навчальні завдання завжди мають випереджати досягнутий дітьми на даний час рівень розвитку. Тобто проблеми, які постають перед ними, не повинні бути занадто легкими, а отже, вирішити їх можна лише інтенсивно напружившись розумово.

Особливої актуальності ця проблема набуває стосовно навчання дітей, яким притаманні певні мовленнєві вади, що зумовлюють серйозні утруднення в опануванні основними програмовими завданнями.

Щоб забезпечити належний розвиток мовлення дошкільнят, педагогові важливо усвідомити, що він має не тільки говорити сам, скільки створювати умови для багатофункціонального використання дітьми усного слова. Методика спільного навчання дає їм змогу набувати навичок міжособистісного спілкування в ігрових групах, склад яких постійно змінюється. Результатом такої співпраці є досягнення вищих рівнів розуміння у процесі обговорення знань, думок, ідей тощо.

Позитивний вплив допоміжних чинників на запам’ятовування навчального матеріалу довели ще наприкінці XІX століття психологи-експериментатори Г. Ебінгауз, Г. Мюллер, Ф. Шуман. В логопедичній роботі з дітьми допомагає символізація звуків. Символ - це наочна уява про звук, яка є зразком для наслідування у вимові. Орієнтуючись на пропоновані символи, діти запам’ятовують не лише сам звук, а й образ, що виникає в їхній уяві, коли вони вимовляють цей звук.

Спеціальні дослідження свідчать, що навчання з використанням цих засобів має розвивальний характер.

Оперування символами наближує дитину до природного, а не штучно-примусового вимовляння звуків, створює безпосередні передумови для самостійної корекції їх, для звукового самовдосконалення. До того ж символізація наочного матеріалу дає змогу коригувати не лише якийсь один звук, а кілька звуків водночас.

Символ - це немовби жива істота, яка може літати, шипіти, гарчати, бігати, повзати, гудіти, свистіти, щоб досягти головного результату - правильного звучання звука як у свідомості дитини, так і в артикуляції.

При використанні символів дитині значно легше засвоїти поняття, коли воно не тільки показане логопедом, а й позначене зрозумілим, близьким для дитини образом, легким для сприймання. Ці символи використовуються не один рік і довели свою ефективність. У старших групах при використанні символізації в навчальному процесі у дітей немає проблем зі звуковим аналізом. Дитина усвідомлює поняття "звук", не зливає, як це зазвичай буває, приголосний з голосним.

В свої роботі ми використовуємо символи на всіх етапах. Це дає можливість активізувати всі види аналізаторів, а це набагато пришвидшує навчальний процес.

Такий підхід до постановки, автоматизації та диференціації звуків має велике значення.

Легко навчає артикуляційної гімнастики, яка проводиться щоденно.

Розвиває фонематичний слух ефективніше, швидше, легше сприймається дітьми.

Наочне формує поняття “звук", а це дозволяє дитині легко розібратися у звуковому аналізі.

Зрозуміло пояснює артикуляційну позицію звуку.

Знімається необхідність в самостійному етапі диференціації, який після автоматизації звуку завжди був довготривалим.

Дає змогу активно співпрацювати з батьками.

Використання символів не втрачає своєї актуальності на всіх етапах логопедичної роботи. На кожному занятті діти зустрічаються із символами. Це розвиває мислительні процеси, пам'ять, увагу, а також виховує самостійність, наполегливість.

В дошкільному закладі функціонує дві групи дітей з фонетико-фонематичними порушеннями. В першій групі діти займалися за звичайною системою, а в другій - за системою використання символів. Як видно з діаграми, у 2 групі відстежується значна динаміка росту, що ще раз підтверджує ефективність запропонованої системи роботи.

Розділ 1. Ейдетика і формування правильної вимови звуків

Своєчасний і правильний розвиток мови дає дитині змогу більш свідомо сприймати предмети та явища навколишнього світу. Тому будь-які порушення мовлення так чи інакше впливають на її діяльність і поведінку, зумовлюють недостатню розумову пізнавальну активність. Серед дітей, які говорять погано й неправильно, зазвичай, з’являються інтелектуально пасивні "мовчуни". Особливе важливе значення має правильна та чітка вимова звуків і слів у час навчання грамоти. Крім того, існує також діалектичний зв'язок між сформованістю мовлення та загальним розумовим розвитком дитини (К. Ушинський, Л. Виготський, С. Рубінштейн, А. Лурія та ін.)

Рівень розвитку розумових здібностей дошкільнят і молодших школярів чимало важить для успішного оволодіння ними програмним матеріалом. Розвивальний ефект навчання залежить від того, які знання повідомляються дітям і в який спосіб. Вчені - психологи і педагоги (О. Запорожець, А. Усова, Н. Поддьяков) довели необхідність прямого керування з боку дорослих розвитком розумових здібностей дітей. З цією метою вони радять у процесі навчально-виховної роботи послуговуватися різноманітними символами, знаками, замінниками, наочним моделюванням (схемами, планами, кресленнями). Спеціальні дослідження свідчать, що навчання з використанням цих засобів має розвивальний характер.

Заміною, власне, є використання під час розв’язання розумових завдань умовних "образів" реальних явищ і предметів, різних знаків та символів. Символ - це певний знак, емблема, що умовно позначає якесь поняття, щось абстрактне.

Застосування образів-символів мовних звуків у корекційній роботі з дітьми дає змогу повніше використовувати резерви розумового розвитку дитини, а також створювати належне навчально - розвивальне середовище. Педагогічна технологія з опорою на образи-символи (за М. Фомичовою) передбачає не лише формування відповідних артикуляційних навичок, а й саморозвиток, самоконтроль, самокорекцію вад вимови звуків; перехід від активності дорослого до активності самої дитини.

Педагоги та фахівці мають враховувати, що в дошкільнят і молодших школярів мовні центри Брока та Верніке у лобній ділянці лівої півкулі мозку ще не є достатньо розвиненими для абстрактного мислення. Використання ж символів у корекційній роботі створює відповідне предметно-стимулююче середовище, яке забезпечує формування сенсомоторної цілісності дітей (емоційності, інтелекту, волі), підтримує єдність думки, почуттів і дій.

Оперування символами наближує дитину до природного, а не штучно-примусового вимовляння звуків, створює безпосередні передумови для самостійної корекції їх, для звукового самовдосконалення. До того ж символізація наочного матеріалу дає змогу коригувати не лише якийсь один звук, а кілька звуків водночас.

Внаслідок вікової недорозвиненості аналітико-синтетичної діяльності мозку дитина ще не здатна належним чином порівнювати свою неправильну (дефектну) звуковимову з правильною. У такій ситуації самоконтроль є недостатнім або взагалі відсутній. І саме символ слугує тією опорою, тим помічником, який самоорганізовує, налаштовує на правильну звуковимову, скорочує термін виправлення наявних мовленнєвих вад.

Позитивний вплив допоміжних чинників на запам’ятовування навчального матеріалу довели ще наприкінці XІX століття психологи-експериментатори Г. Ебінгауз, Г. Мюллер, Ф. Шуман. Роботі логопеда з дітьми допомагає символізація звуків. Символ - це наочна уява про звук, яка є зразком для наслідування у вимові. Орієнтуючись на пропоновані символи, діти запам’ятовують не лише сам звук, а й образ, що виникає в їхній уяві, коли вони вимовляють цей звук. Таке запам’ятовування з опорою на образ називається ейдетичним (грец. ейдос - "образ").

За науковим визначенням ейдетизм - це особливий різновид образної пам’яті, здатність найбільш яскраво й точно відтворювати в усіх деталях наочні образи предметів, які в даний момент не діють на органи чуттів. Фізіологічно основною ейдетичних образів є залишкове збудження зорового аналізатора.

Явище ейдетизму пов’язане з таким феноменом людського мозку як уміння "бачити" предмет, що вже безпосередньо не сприймається. Ейдетик не згадує, а ніби продовжує бачити, чути, відчувати те, чого вже біля нього немає. Вчені довели, що образне мислення закладене в дитині від природи і притаманне їй завжди.

Ейдотехніка - теорія, створена в марбурзькій психологічній школі (Німеччина) у 20-40 роках XX ст. Засновник цього вчення Е. Менш стверджував, що ейдетизм як різновид образної пам’яті є закономірною стадією дитячого розвитку, що сягає свого піку в 11-16 років. Прихильний до ейдетики педагог може задіювати необмежені резерви мислення дитини, розвиваючи її природну здатність мислити образами.

Саме цю закономірну стадію дитячого розвитку ми взялиа за основу, розробляючи методику використання образних символів звуків (літер) у логопедичний роботі з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку.

Таким чином, завдяки використанню образів-символів логопед може уникати мовно-корекційного тиску на дитину, щоб не пригнічувати її. До того ж символ породжує творчий потенціал, збільшує зацікавлення, розвиває мотивацію, сприяє кращому засвоєнню корекційно-навчального матеріалу, підводить до самостійного засвоєння дітьми норм правильної вимови звуків рідної мови.

Важливо й те, що практика застосування символів ураховує відоме вчення Л. Виготського про "зону найближчого розвитку". Спочатку дитина навчається правильно вимовляти звук із допомогою дорослого та певного образу-символу; потім спирається лише на символ; а згодом обходиться вже без нього (в міру автоматизації вимови). Впровадження цієї технології у практику стимулює перехід зони найближчого розвитку в актуальний розвиток самокорекції звуків. На початковому етапі автоматизація звука за допомогою символу відбувається на рівні механічного засвоєння, а з часом поступово переходить на рівень свідомого використання знань та орхоепічних навичок.

В роботі ми користувалися наступними принципами:

Активізація різних

видів аналізаторів

(зорового, мовно- Співвіднесення образу -

слухового, мовно- символу з певним

рухового) звуком (літерою)

Компенсація

та розвиток Розвиток самоконтролю,

недостатнього самокорекція вад вимови

фонематичного звуків

слуху

Формування та розвиток

пізнавальної діяльності-

спостережливості, уваги,

пам’яті, мислення

Стимулювання

інтересу до корекційної

Зняття навчально- діяльності, до логопе-

психологічного дичних занять

перевантаження

під час занять

Спираючись на ейдетику, ми розробили відповідні прийоми використання образів - символів у логопедичній роботі з дітьми

Ейдетичні прийоми:

Розглянемо перелічене детальніше.

Англійський психолог У. Джеймс зазначав, що кожний елемент асоціації є своєрідним "гачком", на якому "висить" факт і за допомогою якого можна "зловити" його, коли він занурюється на "дно". Асоціативний символ і є таким "гачком" у логопедичній роботі з дітьми, особливо з тими, в кого спостерігаються знижений фонематичний слух, нестійка увага тощо.

Прийом оживлення символу

Цей прийом допомагає дитині не лише почути конкретний звук, а за допомогою зорового образу ще й "побачити" його у словах, у тексті.

Символ - це немовби жива істота, яка може літати, шипіти, гарчати, бігати, повзати, гудіти, свистіти, щоб досягти головного результату - правильного звучання звука як у свідомості дитини, так і в артикуляції.

Наприклад, у навчально - ігрових ситуаціях оживлений символ "жук" виконує певні дії (літає, сидить, повзе, лежить) на тлі протяжного звучання: Ж-Ж-Ж… У слові жаба дитина впевнено вимовляє звук "Ж", тому що малюнок - символ жука асоціюється в неї із відповідним звуком.

Прийом перевтілення

Тут дитина сама виконує роль живого символу, витвореного в її уяві, увіходить в його образ, фіксує свої почуття, емоції. А позаяк власний досвід утримується в пам’яті найкраще, то й ефект запам’ятовування - як звучить та артикулюється звук - значно сильніший.

Входження в образ живого символу допомагає самостійно концентрувати увагу на певному звуці, правильно вимовляти його, а відтак долати свою невпевненість щодо правильного виконання того чи іншого завдання з певним звуком. У ході ігрових ситуацій та перевтілення у живий символ у дитини вдосконалюються артикуляційні навички, закріплюється правильна вимова звука, розвивається фонематичний слух.

Скажімо, у грі "Жуки полетіли на прогулянку" (до лісу, на поле, на луку) дитина, уявляючи себе жуком, імітує й озвучує його політ, чітко вимовляючи звук "Ж". з кожним разом завдання для "жука" змінюються, ускладнюються. Продемонструємо це на прикладах.

Завдання 1. "Політ великого жука" - вимовляти звук "Ж" твердо, протяжно, "сердито".

Завдання 2. "Політ маленького жука" - тихим, лагідним голосом вимовляти звук "Ж" пом’якшено, коротко, пестливо, весело.

Завдання 3. "Політ великого та малого жуків" - почергово проспівувати коротку й довгу пісню, тверду та пом’якшену, сердиту та лагідну, протяжну й уривчасту.

Завдання 4. "Гра - інсценівка за віршиком про жука":

Ой летів жук, жук.

(Діти - "жуки" імітують політ, озвучуючи його: ж-ж-ж).

Та й у воду - фук!

(Діти - "жуки" падають на спину).

Жук лежить і встати не може,

(Дитини - "жук", лежачі на спині, рухає руками, ногами й весь час промовляє: ж-ж-ж)

Кличе, хто йому допоможе: ж-ж-ж.

(Дитина "жук", голосно промовляє цей звук, кличе на допомогу)

Прийом активізації відчуттів дитини.

Зазначений прийом передбачає під час ігор з автоматизації та диференціації звуків оптимальне використання систем - аналізаторів: зорової, слухової, кін естетичної, моторної. Це допомагає дітям краще запам’ятовувати правильну вимову самого звука і слів із ним, проявляти самостійність та самоконтроль.

Для прикладу розглянемо зміст гри "Потяг". Діти будують варіанти потягу, викладаючи картинки-символи, літери, склади, слова з відповідними символами, і виконують різні мовленнєві завдання. Вони починаються з відповідей на запитання, які формулюються у процесі розглядання ряду зображень. Тут слід обов’язково дотримуватися логіки побудови запитання та вказівок:

Хто за ким їде? (
щоразу дитина має назвати символ, звук, літеру, склад, слово, предмет).

Хто перед ким їде?

Хто в якому вагончику (за порядком) їде?

Хто сусіди-друзі вагончика?

Визнач, якого вагончика не стало.

Назви всі вагончики з пам’яті (очі заплющені).

Визнач, який новий вагончик причепили.

Скажи, який вагончик тобі найбільш сподобався.

Наступний етап роботи-дії дитини, які активізують її мовленнєву діяльність:

Побудуй короткий потяг і назви, хто в ньому їде.

Побудуй довгий потяг і назви, хто в ньому їде.

Визнач, що змінилося (поміняти місцями, забрати, додати вагончики). - Розстав вагончики по місцях (сталася аварія, вагончики роз’їхалися).

Обери, з ким ти хочеш поїхати, пограти.

Виконуючи такі маніпулятивно-мовленнєві завдання, діти "бачать", чують, відчувають, вимовляють потрібні звуки, співвідносячи їх із відповідними символами. Те саме спостерігається, коли вони співвідносять символ із літерою, читають склади та слова.

Прийом зацікавлення

Попри те, що в пропонованій структурі використання образів-символів звуків поданий прийом останній, за логікою навчального процесу він є провідним. Цей прийом активізує дітей, підвищує мотивацію та результат корекційних занять. Під час роботи із символами увага концентрується не на самому звукові, а на конкретному виді діяльності: "жук літає і гуде"; "бджола гуде, збирає і несе мед до вулика"; "собака бігає, гарчить"; "змія виступає в цирку і шипить" тощо. Це викликає цікавість і захоплення, бажання працювати над звуком. Тож дитині не доводиться докладати спеціальних зусиль, адже включається мимовільне запам’ятовування. Їй цікаво погратися з близькими, знайомими й зрозумілими символами. Завдяки цьому звуки засвоюються природним шляхом, без натиску й перевантажень, корекційно-навчальний процес стає цікавим і доступним для всіх дітей-логопатів.

Розділ II. Використання символів на логопедичних заняттях

Дитині значно легше засвоїти поняття, коли воно не тільки показане логопедом на собі, а й позначене зрозумілим, близьким для дитини образом, легким для сприймання. Ми рекомендуємо використання символів на всіх етапах роботи. Це дає можливість активізувати всі види аналізаторів, а це набагато пришвидшує навчальний процес.

У роботі ми використовуємо такі види символів:

символ - орган артикуляції;

символ-артикуляційна позиція;

символ - звук:

символ - артикуляційна вправа.

Ці символи використовуються в практиці не один рік і довели свою ефективність. Вихователям ми рекомендуємо використовувати символи-звуки від молодшої групи при навчанні дітей вміння чути звук у слові та виділяти його. У старших групах при використанні символізації в навчальному процесі у дітей немає проблем зі звуковим аналізом. Дитина усвідомлює поняття "звук", не зливає, як це зазвичай буває, приголосний з голосним.

Символи - мовні органи.

Використовуються з молодшої групи для ознайомлення з органами артикуляційного апарату та розвитку рухливості щелеп та губ. Використовуються і з метою обстеження мовного апарату в статиці та динаміці.

Вивчається будова язика (див. схему).

Ми вважаємо, що це дає можливість дітям усвідомити важливість розвитку рухливості язика, губ, зрозуміти, що для того, щоб сказати правильно звук, потрібно правильно поставити зуби, губи, язик.

Символ - артикуляційна вправа

На підготовчому етапі до постановки звуку ми використовуємо загальні комплекси артикуляційних вправ, об'єднані назвою "Прогулянка язика", "Язик-чарівник".

Символи - звука. "Пісенька"

Ознайомлення із символами-звуками ми рекомендуємо проводити з молодшої групи з метою формування поняття "звук" - "пісенька" і того, що звук може бути намальований. На цьому етапі необов'язкове дотримання чисто звукового відображення. Наприклад: М - корова - а "Му-у" для полегшення розуміння дітьми завдання і дає їм можливість відтворити його. Це проводиться у вигляді веселої звукової розминки.

Звук стає в нас дуже вмілим

Лиш тоді, як зрозумілий.

Звуки всі ми впізнаєм

І картинки роздаєм.

К - капають краплинки в тиші.

Г - горох нам лущать миші.

X - хом'як хропе вві сні.

Ц - розбудим навесні.

П - гармата стрілить враз.

С - з крана сочиться вода.

Д - два дятли зводять дім.

Т - стукнем молотком по нім.

Ш - вітер в небі заспівав,

3 - комара злякався я.

Ж - звичайно - жук летить.

Р - у клітці тигр не спить.

4 - поїдем паровозом.

Л - кораблик діток возить.

М - мукає корова в лузі,

Зі звуками ми добрі друзі!!!

У середній групі поняття "звук" оформляється в чистий однозвуковий.

Мета. Вивчити основні звукові групи: свистячі, шиплячі, "Л" та "Р" і вміти їх розрізняти на слух.

На початковому етапі ми використовуємо 5 звукових символи: "Ш" та "С" для розрізнення далеких за артикуляційними ознаками звуків.

Наприклад: Діти, все на світі має свій голос, свою пісеньку, тільки треба вміти її почути. Пригадаймо, як співають дерева, коли віє вітер? Вони співають так: "ш-ш-ш". А можна пісеньку намалювати. Ось вона. ("На фланелеграф виставляється символ - звук "Ш"). Це пісенька дерев або вітру. Разом її заспіваймо. Уявімо, що ми дерева, піднімемо руки вгору, вітер віє нам в обличчя, захиталось деревце, ось віти гнуться до землі, заспівали тихо "ш-ш-ш". Уже сильніший вітер дме, голосніше "ш-ш-ш". Таким самим чином ознайомлюємо зі звуком "С" - пісенькою водички.

Потім виставляю обидва символи: "С" та "З".

Пропоную такі ігри.

"Заспівай пісеньку" - указкою на символ - дитина "співає" пісеньку. Дитина може рухами зображати звук, якщо вона його не вимовляє.

"Поверни пісеньку". Один символ забирається. Пісенька полетіла, а щоб її повернути, треба її заспівати.

Таким чином ми знайомимо з 4 звуками: "Ш" - "Ж", "С" - "З".

Проводжу ігри із 4 символами.

"Заспівай пісеньку".

"Яку пісеньку я співаю? Покажи".

"Якої пісеньки не стало? Поверни її".

"Загадай мені заспівати пісеньку. Чи правильно я співаю?"

Це - надзвичайно важливо, якщо дитина навіть не вимовляє звук правильно, не чує свою дефектну вимову. Це дає змогу відкрити "внутрішнє вухо", розвиває вміння почути новий звук у чужому, а потім власному виконанні, розрізнити, виокремити його з ряду інших, співвіднести із символом.

Ці ігри проводяться на всіх етапах розвитку фонематичного слуху та постановки звуків.

Мовний матеріал до занять.

Пісня вітерцю шумить, водичка з краника свистить,

Ти послухай і впізнай, пісеньки всі відгадай.

Ця ось пісенька свистить,

А ось ця, мабуть, шумить.

Часом може задзвеніти

і дзижчати може, діти.

Тільки де вона свистить?

Тільки де вона шумить?

Ти послухай і впізнай,

пісеньки всі відгадай.

Треба м'ячик упіймати,

чиюсь пісню відгадати.

Пісня схована в слова.

Може, пісня про жука?

Якщо пісенька дзвенить,

то про що нам гомоніть?

Що згадати нам пора?

Ну, звичайно, комара!

Усі вищенаведені символи використовуються логопедами в повсякденній роботі на заняттях групових та індивідуальних.

Символи - артикуляційна позиція

Символ-артикуляційна позиція використовується тільки на заняттях з постановки звуків та автоматизації.

Спочатку використовуємо артикуляційні комплекси постановки в поєднанні з дидактичними іграми для розвитку фонематичного слуху. Звичайно ж, тільки на основі символів. Основне завдання - навчити чітко виділяти потрібний звук і знати його правильну артикуляцію.

Структура заняття

Розминка - комплекс постановки звуку, наприклад: "Ш". Комплекс із символів.

На підставці з'являється символ - звук "Ш" та "С" (дитина не вимовляє шиплячих). Проводиться дидактична гра "Яку пісеньку я співаю?", "Заспівай мені пісеньку".

3. Вивчення правильної позиції мовних органів для вимови "Ш".

На підставку виставляється символ - позиція зубів та губ.

Символ - позиція язика.

Символи знайомі з попередньої роботи. Нові вивчаються на занятті.

4. Пропонується дитині за символами виконати артикуляційну позицію.

5. Вводимо новий символ —

"Теплий подих", яким перевіряємо правильність звуку "Ш".

6. Порівняння з вимовою "С". Методика цього не дозволяє, але при використанні символів це можливо, для дитини не важко і дозволяє не проводити диференціації аж в кінці, яка забирає багато часу.

Коли ізольований звук поставлено, одразу проводжу завдання з диференціації.

Структура заняття

1. Артикуляційний комплекс вправ на постановку шиплячих з використанням символів.

2. На підставку виставляється символ - звук "Ш".

"Підбери до символу позицію". Дитина повинна вибрати з інших символів символи - позиції вимови "Ш". Викладає на підставку.

Потім виставляються на підставку символ "С"і символиартикуляції

3. Порівняння символів, порівняння вимов.

Дидактичні вправи. "Відгадай звук за символами", "Підбери вимову до пісеньки", "Підбери позицію губ [язика] до пісеньки".

Таким чином чітко закріплюється в свідомості дитини різниця - позицій губ - "віконечко"/"усмішка"; язика - внизу/вгорі; подиху - холодний/теплий. Формуємо поняття про 2 групи звуків.

Легко ставимо звук "Ж" за допомогою символів.

На підставку, де виставлено символ-звук "Ш" та його символи вимови, виставляємо і символ-звук "Ж". Дитина чітко бачить, що вимова цих звуків не відрізняється нічим. Вводимо ще один символ - символ дзвінкості.

Формуємо поняття “звуки-друзі”, тобто звуки однієї групи.

Такий підхід до постановки звуків та розвитку фонематичного слуху має велике значення.

Легко навчає артикуляційної гімнастики, яка проводиться щоденно.

Розвиває фонематичний слух ефективніше, швидше, легше сприймається дітьми.

Наочне формує поняття “звук", а це дозволяє дитині легко розібратися у звуковому аналізі.

Зрозуміло пояснює артикуляційну позицію звуку.

Знімається необхідність в самостійному етапі диференціації, який після автоматизації звуку завжди був довготривалим.

Дає змогу активно співпрацювати з батьками, задавати домашні завдання в зрозумілій формі.

Використання символів не втрачає своєї актуальності на всіх етапах логопедичної роботи. На кожному занятті діти зустрічаються із символами. Це розвиває мислительні процеси, пам'ять, увагу, а також виховує самостійність (домашні завдання), наполегливість.

2.1 Вплив розвитку дрібної моторики на формування мовлення дітей дошкільного віку

Формування правильної вимови у дітей - це складний процес, дитині потрібно навчитися керувати своїми органами мовлення, сприймати зверненне до неї мовлення, здійснювати контроль за мовленням оточуючих та власним. В роботі з дітьми (а особливо з тими, що вже мають порушення мовлення) велику увагу необхідно приділяти розвитку функції дрібних м’язів рук. Рухи рук тісно пов’язані з мовленням, вони є одним з факторів його формування. Зв’язок рухів руки з мовленням був відмічений ще в 1928 році. Пізніше, на основі спеціально проведених дослідів було висунуто думку про те, що рухи пальців рук стимулюють розвиток центральної нервової системи і прискорюють розвиток мовлення дитини.

Тренування рухів пальців рук дітей покращує не тільки рухові можливості дитини, а й розвиток психічних і мовних навичок. У свою чергу, формування рухів руки тісно пов’язано з розвитком рухового аналізатора і зорового сприймання, різних видів чутливості, просторового орієнтування, координації рухів та ін.

Рівень розвитку дрібної моторики - один з показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Недарма в багатьох школах України існують, так звані, співбесіди, тестування під час яких серед інших завдань дитині пропонуються завдання на визначення рівня розвитку дрібної моторики. Дитина, що має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно мислити, в неї достатньо розвинуті пам’ять, увага, зв’язне мовлення.

Недостатній розвиток зорового сприймання, уваги та, зокрема, дрібної моторики, призводить до виникнення негативного ставлення до навчання.

Саме тому робота з розвитку дрібної моторики повинна починатися задовго до вступу у школу. Батьки, які приділяють певну увагу вправам, іграм, різноманітним завданням на розвиток дрібної моторики та координації рухів руки вирішують одночасно декілька проблем: по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини, по-друге, покращують розвиток мовлення малюка, по-третє, готують його до оволодіння навичок письма.

З самого раннього віку необхідно починати роботу з розвитку дрібної моторики. Вже в ранньому дитинстві можна виконувати масаж пальчиків, впливаючи тим самим на активні точки, які пов’язані з корою головного мозку. В ранньому та молодшому дошкільному віці необхідно виконувати прості вправи, які супроводжуються віршованим текстом (наприклад “Сорока”), не забувати про розвиток елементарних навичок самообслуговування: застібання та розстібання ґудзиків, зав’язування шнурків і т.п. і, звичайно, в старшому дошкільному віці робота з розвитком дрібної моторики та координації рухів руки має стати важливою частиною підготовки до школи.

Пам’ятайте, що малюкам пропонуються вправи у спрощеному варіанті, доступні їх віку. Більш старшим дітям завдання можна ускладнювати.

Робота з розвитку дрібної моторики повинна проводитись регулярно, адже саме тоді буде досягнений вагомий ефект від цих спеціальних вправ. Завдання з розвитку рухів пальців рук повинні приносити дитині радість, не повинні викликати перевтомлення. Велике значення в цих іграх-вправах має текст. Він має бути веселим, доступним для дітей даного віку. Необхідно пояснювати значення тих чи інших рухів чи положень пальців, зацікавлювати дітей у виконанні цих рухів, створювати сприятливий емоційний настрій.

Щоб сприяти розвитку пальців рук і тим самим розвивати мовлення вашої дитини, можна запропонувати малюкам наступні завдання: Розминати пальцями пластилін, глину.

Катати по черзі кожним пальчиком камінці, намистинки, шарики.

Нанизувати намистинки на тоненьку стрічку, робити намисто.

Стискати та розтискати кулачки.

Робити м’які кулачки, які можна легко розжати і в які дорослий може просунути свої пальці; та міцні, які не розтиснеш.

Двома пальцями руки (вказівним та середнім) “ходити" по столу, спочатку повільно, а потім швидко, наче вони біжать. Вправа проводиться спочатку правою, а потім лівою рукою.

Показувати окремо тільки по одному пальчику.

Барабанити, постукувати всіма пальцями обох рук по столу.

Махати в повітрі тільки пальцями, не рухаючи долонею.

Плескати в долоні тихо і голосно, в різному темпі.

Нанизувати великі ґудзики на нитку.

Зав’язувати вузлики на мотузці.

Застібати ґудзики, гачечки, замочки, закручувати кришки, заводити механічні іграшки.

Закручувати шурупи, гайки.

Ігри з конструктором, мозаїкою, кубиками.

Складання матрьошок.

Малювання у повітрі.

Ігри з піском, водою.

Малювати, розфарбовувати, штрихувати.

Різати ножицями.

Важливою частиною роботи з розвитку дрібної моторики є пальчикова гімнастика. Ці ігри дуже емоційні, їх можна проводити повертаючись з дитячого садка, сидячи в черзі до лікаря, у транспорті та, звичайно, вдома. Вони дуже захоплюючі і сприяють розвитку мовлення та творчої діяльності. “Пальчикові ігри” начебто відтворюють реальність навколишнього світу - предмети, тварин, людей, їх діяльність, явища природи. В ході “пальчикових ігор” діти, повторюючи рухи дорослих активізують моторику рук та мовлення.

“Пальчикові ігри” - це інсценування яких-небудь рифмованих розповідей, казок з допомогою пальчиків. Багато ігор потребують участі обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в поняттях “праворуч", “ліворуч”, “вгору”, “вниз" і т.п. На початку та вкінці гри необхідно включати вправи на розслаблення, щоб зняти зайве напруження у м’язах. Це може бути поглажування від кінців пальців до долоні, легке потрушування, помахування руками.

Моя сім’я

Цей пальчик - мій дідусь,

Цей пальчик - моя бабуся,

Цей пальчик - мій татусь,

А оцей - моя матуся,

Ну, а цей маленький - я,

Ось уся моя сім’я

(Почергове згинання пальчиків починаючи з великого)

Хованки Пальці в хованки всі грались

Ось так, ось так,

В кулачки всі заховались,

Ось так, ось так.

(Ритмічно згинати та розгинати пальці, покрутити кулачком)

Сорока Сорока білобока

Кашу варила

Діточкам давала.

Цьому дала,

Цьому дала,

Цьому дала,

Цьому дала,

А цьому не дала:

Ти дрова не рубав

І води нам не давав,

Ти і піч не натопив

І нічого не поїв.

(Вказівним пальцем правої руки водити по долоні лівої. Згинати почергово кожний палець, крім мізинця. Згинати і розгинати всі пальці в ритмі потішки)

Зайці Скаче зайчик перший

Під високою сосною,

А під другою сосною,

Скаче зайчик другий.

(Вказівний і середній пальці правої руки підняті вгору, всі інші випрямлені і з’єднані. Долонею правої руки тримати вертикально вгору. Пальці широко розставлені. І так само іншою рукою)

Соління капусти

Ми капусту порубали,

Свіжу моркву натирали,

Ми капусту посолили,

З неї соку надушили.

(Різки рухи прямими кистями рук, пальці з’єднані, долоні прямі. Почергові рухи рук до себе і від себе. Пальці стиснуті в кулаки. Кінчики пальців обох рук зібрані разом, імітуємо посипання сіллю. Інтенсивно стискаємо пальці обох рук в кулаки)

Коза і козенята

Іде коза рогата,

Коза бородата,

Козенятко спішить,

Дзвоником дзвенить.

(Вказівний і мізинець правої руки вгору. Інші притиснути до долоні. Вказівний і мізинець палець вгору. Пальці долоні прямі, з’єднані з великим, опущені до низу)

Замок На дверях замок висить,

Ми його відкриєм вмить.

Постукали, покрутили

І легесенько відкрили.

(Ритмічні швидкі з’єднання пальців обох рук в замок. Пальці зціплені в замок, руки тягнуться в різні сторони. Рухи зціпленими пальцями від себе, до себе. Пальці зціплені біля долонею постукують один одного. Пальці розціплюються, долоні в сторони)

2.2 Розвиток рухливості органів артикуляційного апарату - важливий крок на шляху до правильного мовлення

Однією з причин порушення звуковимови у дітей може бути недостатня рухливість органів мовлення: язика, губ, щелеп та мякого піднебіння. Порушення рухливості цих органів (малорухливість) тягне за собою нечітку, гугняву (з носовим відтінком), шепеляву, змазану вимову різних звуків.

Таким чином, важливе місце на шляху розвитку правильного мовлення повинна займати, так звана, артикуляційна гімнастика.

Метою її є - відпрацювання правильних, чітких рухів органів мовлення, необхідних для правильної вимови звуків.

Першим етапом у вихованні правильної, чистої вимови є робота над формуванням артикуляційної бази, розвитком артикуляційної моторики. У дітей, які мають порушення звуковимови, як правило, спостерігається моторна недостатність органів мовленнєвого апарата.

Вироблення точних і повноцінних рухів, відпрацювання їх диференційованості, об'єднання простих рухів у складні, відчуття артикуляційної постави - все це досягається у процесі виконання дітьми спеціальних тренувальних вправ - артикуляційної гімнастики. Окрім того, артикуляційна гімнастика включає ще й елементи психологічної підготовки малюка до подолання вад звуковимови. Успіх у вихованні правильної звуковимови залежить від методів педагогічного впливу логопеда, застосування різноманітних, цікавих для дітей форм роботи, оскільки під час тривалого виконання одноманітних артикуляційних вправ малята швидко втомлюються і взагалі втрачають інтерес до логопедичних занять.

Передумовою успішного навчання і розвитку дітей є, безперечно, поєднання занять з грою: дитина, захоплюючись, не помічає, що її навчають, а тому легше й швидше долає труднощі, набуває необхідних знань та навичок. Ігрові прийоми проведення артикуляційної гімнастики знімають у дітей напруження, заохочують їх до наступних корекційних занять, надають малим упевненості в своїх силах.

Починати цю роботу слід задовго то того, як дитина навчиться говорити. Велику помилку роблять ті батьки, які протягом тривалого часу продовжують перетирати своїм дітям супи, перекручують мясо на мясорубку. Перетираючи їжу, Ви не допомагаєте дітям, а навпаки, затримуєте розвиток рухливості артикуляційного апарату. Багато батьків скаржаться на те, що їх малюки погано жують. Їм важко зїсти такі фрукти та овочі, як морква, яблуко, огірок.

Для того, щоб розвинути рухливість органів артикуляційного апарату, тренувати й укріпити мязи щок та язика небхідно обовязково давати дитині жувати такі продукти, як:

скоринки хліба

сухарики

сушені фрукти (чорнослив, курагу, ізюм)

тверді фрукти (яблуко, груша)

тверді овочі (морква, огірок)

шматочки вареного м'яса.

Часто буває так, що дитина наслідує неправильне мовлення дорослих чи однолітків. Тому намагайтеся робити так, щоб дитина чула правильне, чітке, емоційно оформлене мовлення. Слід памятати, що від самого народження малюк навчається рідній мові. Тому слідкуйте за своїм мовленням: не говоріть швидко, чітко вимовляйте усі звуки, проявляйте емоції під час розповіді. Не “сюсюкайте” з дитиною, адже їй буде набагато приємніше, якщо Ви будете спілкуватися з нею, як з дорослою.

Недоліки звуковимови можуть виникати внаслідок слабкості мязів язика, губ або через порушення координації рухів, що проявляється в невмінні виконувати язиком чи губами точні цілеспрямовані рухи. Тому не слід чекати, а вже у дошкільному віці потрібно проводити спеціальну артикуляційну гімнастику, яка спрямована на розвиток рухливості мовних органів, чіткості та скоординованості їх рухів.

У логопедичній практиці прийнято, як відомо, користуватися певними умовними назвами окремих вправ ("Лопатка", "Голочка" тощо), рекомендується такожвикористовувати знайомі дітям картинки-символ іззображеннями конкретних предметів, що асоціюються з певними рухами, положенням органів артикуляційногоапарата. Такими картинками-символами дуже зручно користуватися як під час ознайомлення з вправами (коли подається словесна інструкція), так і при закріпленні конкретних артикуляційних навичок у різних ігрових ситуаціях. Картинки-символи слугують зоровою опорою, їх показ супроводжується коментарями-підказками. Дітям дуже подобається, коли вони подаються у віршованій формі.

Артикуляційну гімнастику рекомендується починати з тренування губ.

Отже, пропоную артикуляційні вправи для губ.

"
ЖАБЕНЯТА"

Мета: відпрацювати вміння виконувати вправу "широка усмішка", утримувати губи у цій позиції.

Ми веселі жабенята,

Ква-ква-ква, ква-ква-ква!

Любим плавати й стрибати,

Ква-ква-ква, ква-ква-ква.

У маленьких скрекотушок

Рот широкий, аж до вушок.

"СЛОН-ВИТІВНИК"

Мета: виробити вміння створювати губами трубочку, наче хоботок.

Я стою собі й гуду:

Ду-ду-ду, ду-ду-ду!

Бо я витівки люблю:

Ду-ду-ду, ду-ду-ду!

Набираю в рот води.

Пирх - тікайте хто куди!

(За
Є. Желєзняковим)

"
ЖАБЕНЯТА-СЛОНЕНЯТА"

Мета: відпрацювати коорди-нованість та диференційованість рухів губ.

Дуже люблять жабенята

Свою пісеньку співати:

Кумки-кумки, ква-ква-ква, - Ось тобі і всі слова.

Нас навчили слоненята Губки хоботком тримати:

У-У-У, У-У-У! Дуже дякую слону.

Діти на сигнал логопеда (звуковий, зоровий: картинка, іграшка) зображають жабенят і слоненят.

"КОРІВКА І КІЗКА"

Мета: закріплювати вміння дітей виконувати "трубочку" і "усмішку". Ви не знаєте, чому-у-у-у

Всі корівки кажуть: "Му-у-у!"

Козенятко мале

Ще з дитинства каже: "Ме-е

Так ведуть розмову

Кізонька й корова:

"Ме-е-е", "му-у-у",

"Ме-е-е", "му-у-у".

Для формування артикуляційної бази розроблені статичні та динамічні вправи для язика. Спираючись на предметні образи (символи артикуляційних вправ), можна створювати безліч ігрових.

Ознайомлюючи дітей з вправами для язика,
варто спершу запропонувати їм таку загадку:

Хто сховався у печері За м'які рожеві двері, За якими ще одні Двері білі та міцні? Хто в печері жити звик? Ну, звичайно, наш... (язик)
Для виконання статичних вправ пропонуємо ігрову композицію!

"Стає слухняним наш язик". В кожнім роті є язик, Та не всіх він слухать звик. А щоб він слухняним став, Треба знати кілька вправ.

"ЛОПАТКА"

Мета; вчити дітей розслабляти м'язи язика, утримувати його широким, пласким протягом 10-15 секунд.1-й варіант
Язик широкий, як лопата, Та легко нам його тримати.2-й варіант

Язик лопаткою тримай,

Поки лічу я - не ховай.

Раз, два, три, чотири, п'ять -

Можеш свій язик сховать.

Рекомендована література

1. А.Я. Малярчук Дидактичний матеріал для виправлення мовленнєвих недоліків. К.: Видавництво "Літера ЛТД", 2005.

2. Л.Б. Фесюкова Розвиток уяви та мовлення у дітей 4-7 років. - Х.: Веста: ТОВ Видавництво "Ранок", 2007.

3. С. Макарова Щоб ротик був слухняний. Логопедичний практикум. - Тернопіль: підручники і посібник, 2005.

4. Л.П. Савіна Пальчикова гімнастика для розвитку мовлення дошкільнят: Посібник для батьків і педагогів. - К.: Школа, 2005.

5. Н.І. Нечипорук, О.П. Томей Розвивальні ігри для дошкільників - Х.: Видавництво група "Основа", 2007.

6. І.О. Луценко Розвиваємо мовлення і спілкування: Видавництво "Аконіт", 2006.

7. Т.А. Ткаченко Формирование навыков звукового анализа и синтеза. Альбом для индивидуальных и груповых занятий с детьми 4-5 лет.: "Издательство Гном и Д", 2005.

8. Ігор Сичовик Весела грамота. - К.: Веселка", 1993.

9. А.М. Богуш Розвиток мови дошкільників у сімї. - К.: Видавництво "Радянська школа", 1975.

10. С.Я. Школьнік, З.Д. Ланцюженко 100 розвивальних ігор і вправ. - Х.: Веста: Видавництво "Ранок", 2008.

11. М.Ф. Фомичева Воспитание у детей правильного произношения. - М.: "Просвещение", 1980.

12. Л.Г. Парамонова Логопедия для всех. - .: ООО "Издательство АСТ", СПб.: "Дельта", 1997.

13. С.Я. Школьнік, З.Д. Ланцюженко 100 розвивальних логопедичних ігор і вправ. - Х.: Веста: Видавництво "Ранок", 2008.

14. Г.Й. Блінова, Л.Й. Бернацька, Г.П. Забовська та ін. - К.: Рад. школа, 1985.

15. Л.Г. Парамонова Говори и пиши правильно. - СПб.: Дельта, 1996.

16. Конституція України

17. Державна національна програма "Освіта" України XXІ ст. .

18. "Малятко" Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку

19. Максаков Н.С. Учите зграя

20. Козин І. Формування мотивації до корекції занять у дошкільників з порушенням вимови

21. Савченко А.М. Методика виправлення вад вимови фонем у дітей.К. Освіта, 1992.

22. Журнал "Дефектологія"

23. Журнал "Дошкільне виховання"

24. Волкова А.М. Логопедия

25. Ф.А. Сохина Развитие речи детей дошкольного возраста

26. З.А. Репина, В.И. Буйко Уроки логопедии

Додатки
Ігри на розвиток фонематичного слуху

“Червоний - білий"

Мета: знаходження звука в словах, сприйнятих на слух.

Обладнання: по два кружечки на кожну дитину (червоний-білий).

Хід гри

Логопед пропонує дітям уважно вслуховуватися і визначати, у якому слові є заданий звук. Якщо у слові заданий звук є, діти повинні підняти червоний кружечок, якщо немає - білий.

“Де звук? ”

Мета: знаходження місці звука у слові.

Обладнання: смужка із кольорового картону, поділена на три частини яскравими лініями, фішка.

Хід гри

Логопед називає слово. Діти визначають місце заданого звука у слові. В залежності від того, де чується звук, фішка ставиться на першу, останню чи середню частину смужки. Спочатку діти вазначають місце звука тільки на початку, а потім в кінці слова. І лиш тоді, коли вони це засвоять, можна взять слова, в яких заданий свук посередині слова.

“Хто більше?"

Мета: знаходження звука в назвах предметів за малюнком.

Обладнання: сюжетна картинка, на якій зображені предмети з певним звуком.

Хід гри

Логопед показує дітям картинку, наприклад “Город”. Після її розгляду логопед пропонує розповісти, що збирають на городі. Потім перед дітьми ставиться завдання сказати, в назваж яких предметів є звук [р]. За кожне слово дається картонний кружечок. Виграє той, у кого більше кружечків.

“Злови рибку”

Мета: активізація совникового запасу, автоматизація окремих звуків.

Обладнання: металічні скрепки, невеликі малюнки (зображений предмет, вирізаний по контуру), коробка і вудочка з гри “Злови рибку". Скрепки чіпляються до предметних малюнків.

Хід гри

Діти по черзі виловлюють вудочкою різні малюнки. Називають їх. Визначають наявність чи відсутність в назві потрібного звука, його місцн у слові. За правильну відповідь дитина отримує очкою виграє той, хто набере більше очок.

“Знайти місце для свого малюнка"

Мета: активізація словника, диференціація різних звуків.

Обладнання: малюнки, в назві яких є звуки [ж] і [ш].

Хід гри

Діти сидять за столиками. Логопед показує їм малюнок, де зображена повітряна кулька. Логопед каже: “Коли виходить повітря із кульки, чути: ш-ш-ш. Цей малюнок я кладу з лівого боку стола". Потім показує малюнок, де зображені жуки і нагадує їх пісеньку: ж-ж-ж. “Цей малюнок я кладу з правого боку стола". Логопед показує, як треба виконувати завдання, потім викликає почергово дітей, які називають запропоновані малюнки. Малюнки потрібно підбирати так, щоб вимовлені звуки відповідали їх написанню. Не можна брати такі слова, де звук [ж] стоїть в кінці слова чи перед глухим приголосним.

“Дзвенить - дзижчить”

Мета: диференціація звуків [з] і [ж].

Хід гри

Вибирається ведучий. Він виходить із кімнати. Діти придумують кожен по одному слову, в назваж яких є звуки [з] чи [ж]. Ведучий повертається, підходить до кожної дитини і та говорить йому слова. Якщо ведучий чує у слові звук [з], то він говорить: “Дзвенить”. Якщо чує звук [ж] - “Дзижчить". Оцінюється відповідь ведучого і придумані дітьми слова.

“Вистукування складів"

Мета: навчання складовому аналізу слів.

Обладнання: барабан, бубон.

Хід гри

Діти сідають в ряд. Логопед пояснює, що кожній дитині буде дане слово, яке вона повинна відстукати чи відплескати. Вимовляє чітко і голосно. Наприклад, колесо. Викликана дитина повинна відстукати стільки разів, скільки складів у даному слові. Ведучий дає дітям різні по кількості складів слова. Переможцями будуть ті, хто не зробив помилки.

КАЗКА ПРО ЯЗИЧОК"

(фонетична гра)

У кожного Язичка є свій господар, у твого Язичка-теж. І треба намагатися, щоб Язичок слухався свого господаря, адже той завжди піклується про нього.

От жив-був собі Язичок. Він мешкав у зручному будиночку-в роті свого господаря. У цьому будиночку є стіни, стеля, підлога та коридор. Язичок любить тепло, тому в будиночку двоє дверей: зовнішні та внутрішні. Спить Язичок на підлозі, і йому там дуже зручно. А на вулицю не виходить - боїться застудитися.

Одного разу подув сильний вітер (в-в-в), налетіли густі хмари, пішов дощ. Великі й важкі краплі дощу стукали по дахах будинків (б-б-б). язичок зачинився в своєму будиночку і став прислухатися до звуків на дворі. Спочатку він почув, як загомоніли гуси (г-г-г), десь замукала корова (м-м-м), пробіг, іржучи, кінь (і-і-і), на когось загарчав собака (р-р-р). З лугу до вуликів поспішали бджоли з медом і гули (дж-дж-дж), а під листям сердито перемовлялися жук (ж-ж-ж) і комарик (з-з-з).

У цей час у лісі всі поспішали сховатися від дощу. Язичок почув, як десь далеко завив вовк (у-у-у), у хащі заревів ведмідь (е-е-е), під кущ заповзла змія і шипіла (ш-ш-ш). неподалік від неї пробіг їжачок і сердито зафуркав (ф-ф-ф), дятел востаннє постукав по дереву (т-т-т) й замовк. Язичок стомився слухати різні звуки й задрімав. Дощ ущух, стало зовсім тихо, й лише цвіркунчики співали колискову пісню Язичкові (ц-ц-ц). язичок швидко заснув. Коли він прокинувся, вже було сонячно й тепло, весело дзижчали мухи (дз-дз-дз). Язичок потягнувся, проспівав свою улюблену пісеньку (н-н-н) й вирішив погрітися на сонечку. Коли відчинив двері й визирнув надвір, то дуже здивувався (о-о-о).

На подвір’ї було багато дітей. Вони раділи сонечку та бавились іграшками. Юля крутила нову дзигу (й-й-й), Денис надував футбольного м’яча насосом (с-с-с), Миколка й Тарасик гралися в прикордонників-бігали і стріляли з пістолетів (к-к-к). Ваня пухкав хлопавкою (п-п-п), Ганнуся бавилася великою лялькою і вчила її співати (а-а-а). Аж тут Дмитрик постукав паличками по барабану (д-д-д), і всі діти дружно поспішили до ігрового майданчика. У дворі стало порожньо й тихо. Лише ґава неподалік від ганку дзьобала кістку й задоволено гикала (г-г-г).

Язичок засумував, бо лишився сам. Він зачинив двері, ліг на підлогу й почав мріяти. Уявляв, ніби вирушив у далеку й цікаву подорож. Спочатку Язичок їхав паровозом (ч-ч-ч), потім летів високо в небі літаком (л-л-л), плив на пароплаві, що голосно сигналив (и-и-и), а ще катався в горах по льодовому катку на ковзанах (х-х-х). нарешті сів у машину й швидко поїхав далі. Шини весело шурхотіли по асфальту (ш-ш-ш). Язичок іще хотів на чомусь покататися, та раптом господар відчинив двері будиночка. Язичок схопився і весело сказав:

Добрий день! Я - Язичок і радий з тобою познайомитися. Як тебе звати?

Дидактична гра "Будиночок для звуків"

Мета: Розвивати фонематичний слух, артикуляційний апарат, дрібну моторику пальців, мовне дихання. Донести дітям важливість розвитку рухливості язика, губ, зрозуміти, що для того, щоб сказати правильно звук, потрібно правильно поставити зуби, губи, язик. Виховувати увагу, спостережливість.

Обладнання: дзеркало, атрибути до гри.

Хід гри

Діти, сьогодні ми з вами будемо складати будиночок для звука "С".

Подивіться, будь ласка, в дзеркало і скажіть при вимові звука "с" в якому положенні у вас губи, зуби, язичок, дзвінкий чи глухий звук, дихання тепле або холодне, звук приголосний чи голосний.

Артикуляційна гімнастика

“Смачне варення"

Ми варення скуштували,

Потім губи облизали.

Повільно облизати язиком верхню губу, роблячи рухи вліво-вправо.

Рахунок: 1-2

“Почистити зуби"

Щоб зуби всі були біленьки,

Їх слід почистити гарненько.

Відкрити рота. "Почистити" язиком верхні зуби, спочатку з внутрішнього, а потім із зовнішнього боку, роблячі повільні рухи вліво-вправо. Потім "почистити" нижні зуби.

Рахунок: 1-2

"Лопата"

Мій язик, широкий,

Як лопата,

Може на губі розслабленим

Лежати.

Широкий розслаблений язик злегка висунути із рота й покласти на нижню губу.

Утримувати: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10.

"Неслухняний язичок"

Лінькуватий мій язик.

Працювати він не звик.

Неслухняний язичок-

Покараю: шльоп, шльоп, шльоп.

Широкий, розслаблений язик покласти на нижню губу й "пошльопати" по ньому верхньою губою, промовляючи: пе-пе-пе.

"Чашка"

Загорнули краї язика-

Вийшла чашка. Чудова яка!

Відкрити рота. Покласти широкий язик на розслаблену нижню губу. Згорнути вгору краї язика у формі чашки.

Утримувати: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10.

"Проколи кульку"

Треба кульку нам проткнути-

Язиком щоку напнути.

Рот закритий. Рухаючи язиком вліво-вправо, намагатися "проковтнути" ним то ліву, то праву щоки.

Рахунок: 1-2.

"Грибочок"

Ось грибочок-сироїжка.

Вгорі-"шляпка", знизу-"ніжка".

Відкрити рота. Присмоктати до піднебіння широкий язик. Краї язика мають примикати до верхніх зубів.

Утримувати: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10.

"Трубочка"

Язик у "трубочку" згорнули,

Легесенько нього подули.

Висунути широкий язик і згорнути бокові краї, щоб утворилась "трубочка". Легенько, не напружуючись, якомога довше подути в "трубочку".

"Маятник"

Тік-так, так-тік-

Наче маятник, язик.

Відкрити рота. Висунути язик і рухати ним вліво-вправо. Слідкувати за тим, щоб язик не облизував губи.

Рахунок: 1-2.

"Гірка"

Буде спинка язика,

Наче гірочка, крута.

Кінчик в зуби упираю,

Із напруженням тримаю.

Відкрити широко рота. Опустити нижню щелепу якомога нижче. Широким язиком упертися в нижні передні зуби. Щільно притиснути бокові краї спинки до корінних зубів. Розслабити.

Рахунок: 1-2.

"Кішка сердиться"

В кошику кицюня спала,

Солодко у сні мурчала.

Раптом песик загарчав.

Кішка з переляку: "Няв!"

Вигнулася спинка,

Шерсть, немов щетинка.

Посміхнутися, відкрити рота. Кінчиком язика впертися в нижні зуби. Вигнути язик гіркою, не відриваючи від нижніх зубів. Потім розслабити його й покласти за нижніми зубами.

Рахунок: 1-2.

"Гойдалка"

Ми на гойдалці гойдались.

Піднімались, опускались.

Як летімо вгору, ух!

Перехоплювало дух.

Відкрити рота. Почергово штовхати кінчиком язика то верхні, то нижні зуби. Нижня щелепа не рухається.

Рахунок: 1-2.

"Старенька конячка"

Старенька конячка

бруківкою йде,

По каменю гучно

копитами б”є.

Відкрити рота. Повільно прицмоктувати язиком, напружуючи м'язи кореня язика.

"Гармошка"

На гармошці я заграю:

Рот відкрию-закриваю.

Свій язик "грибком" тримаю-

І його не відриваю.

Відкрити рота. Присмоктати до піднебіння широкий язик. Відкривати-закривати рот, не відриваючи язик від піднебіння.

Рахунок: 1-2.

"Індик"

Грає по губі язик:

"Бл-бл-бл!",-

Як той індик!

Відкрити рота. Покласти язик на верхню губу й широким переднім краєм робити рухи вперед-наза: спочатку повільно, не відриваючи язик від губи, потім швидко, додаючи голос.

"
Балалайка"

Балалайку я тримаю.

Пісеньку веселу граю.

Посміхнутися, відкрити рота. Вимовляючи твердий звук "д", вказівним пальцем робити під язиком швидкі рухи ліворуч-праворуч, наче граєш на балалайці.

"Муха в павутині"

Муха в павутині б’ється,

Вирватись їй не вдається.

Відкрити рота. Тримати кінчик язика за верхніми горбочками. Вимовляючи: дж-ж-ж, просувати кінчик язика до верхніх зубів, не округлюючи губ.

Пальчикова гімнастика. Конспекти занять

Тема: Постановка звука "С в складах"

Мета: Розвивати фонематичний слух, дрібну моторику пальців, зорову пам'ять, увагу, артикуляційний апарат. Вчити виділяти звук С в складах. Закріпити навички чіткої вимови звуку в складах, словах, фразах; учити узгодженню прикметників з іменниками в роді, утворенню форм єдиного і множинного числа іменників, що позначають назви дитинчат; робота з схемою речення; закріпити навичку переказу; познайомити із звуко-складовою схемою слів.

Обладнання: профілі артикуляцій; індивідуальні дзеркала; наочні картинки; картинки - символи; каса букв, звукові схеми; ігри; конверти із завданнями; іграшки; м'яч; лялька Соня; картинки із зображенням поїзда.

Хід заняття

I. Організаційний момент.

Сідає той, хто назве перший звук в словах сам, сук, син, суп, ситий, сухий.

II. Знайомство з новим матеріалом.

Логопед виголошує слова: сироп, сережки, сито,, сила, синяк,, сифон.

Логопед ставить питання: "Який звук чується на початку цих слів?" (звук с).

Артикуляція звуку.

Характеристика звуку (згідний, глухий, м'який).

Мовна зарядка:

са-се-су су-са се - ас-ос-ус

си-се-са са-си-се уст-ас-ос

Виділення звуку С з рядускладів:

ми-те-си-кю-мя-се-ню-ей-са-пи-се-тю-ля-су-ме-си-ви-са.

Утворення форм єдиного і множинного числа іменників, що позначають назви дитинчат.

гуси-гусеня-гусята| лось-лосята|

рись-рисята | лис-лисята|

Узгодження прикметників з іменниками в роді.

Дидактична гра "Про що можна сказати синій, синя, синіше, сині" (
проводиться по картинках).

Дидактична гра "Закінчи пропозицію".

Серед стиглих колосів синіє. (волошка).

Весняну пісеньку заспівала... (синиця)

Серед листя спеет красивий... { персик).

В Сіми срібні... { сережки)

Робота з схемою.

IV. Фізкультхвилинка

Діти називають дії і показують їх за допомогою жестів.

Прокидайся! - Прокидаюся!

Піднімайся|підіймай|' - Піднімаюся|підіймаю|!

Умивайся! - Умиваюся!

Обливайся! - Обливаюся!

Витирайся! - Витираюся!

Одягайся! - Одягаюся!

Збирайся! - Збираюся!

І прощайся! - Я прощаюся!

V. Переказ розповіді "Соня"

Це Соня. Соні сім років. Соня любить все синіше. У неї синє пальто і синя косинка. У косі в Соні синій бант. На ногах в Соні сині шкарпетки і сині туфлі.

Відповіді на питання: Хто це? Скільки Соні років? Що любить Соня? Що у неї синіше Що в Соні в косі? Що в Соні на ногах?

Переказ.

VI. Знайомство із звукослоговой схемою слів.

Педагог уточнює, що таке склад (частина слова), як він позначається на схемі (жовтою смужкою), знайомить дітей з правилом: скільки в слові гласних звуків, стільки і складів.

VII. Складання звукослоговой схеми слів гусаки, сито.

VIII. Підбиття підсумку заняття.

Тема. Автоматизація звука "С" в складах, словах

Мета: Розвивати фонемний слух, зорову пам'ять, увагу, мислення, дрібну моторику пальців логічне мислення. Закріпити навики чіткої вимови звуку в складах, словах; учити узгодженню присвійних займенників з іменниками; познайомити з приводом; учити утворювати складні слова, слова-антоніми; виділяти звук на початку, середині, кінці слова. Виховувати любов до рідної мови.

Обладнання: символи-звуки, дидактичний матеріал, зонди, предметні картинки.

Хід заняття

I. Організаційний момент.

Сідає той, хто назве зайвий предмет: помидор-цибуля-слива; яблуко-груша-капуста; клен-дуб-сова; плаття-рубашка-стакан; вовк-ведмідь-сорока; голуб-ворона-лисиця.

II. Знайомство з новим матеріалом.

1. Логопед виставляє символи-звуки.

2. Логопед виставляє картинки: лавка, миска, сова, насос, суп, сук, капуста, сом, сумка, пилосос.

Ставить питання:

Який звук частіше за інших зустрічався в цих словах?

Як ви думаєте, з яким звуком ми знайомитимемося? (із звуком с).

Артикуляція звуку (губи в посмішці).

Мовна зарядка:

са-су-си ска-ску-ски сма-сму-сми

ас-ус-ис ста-сто-сту спа-спо-спу-спи

Виділення звуку с
в словах (уточнення позиції звуку в слові).

3. Робота з картинками на дошці.

Узгодження присвійних займенників з іменниками (про яку картинку можна сказати мій, моя, моє, мої?)

Творення складних слів:

листя падає - листопад,
сніг падає - снігопад, с
ади розводить - садівник,
сам котить - самокат
, сам летить - літак,
пил смокче - пилосос, с
ам варить - самовар.

4. Дидактична гра "Навпаки":

мир - сварка, боязкий - сміливий

кислий - солодкий, похмуро - сонячно

тісна - вільна (
взуття)

5. Пальчикова гімнастика.

6. Логічні завдання.

Діти відповідають на питання, які задає логопед:

Що можна бачити із закритими очима? (Сон)

Яку ноту кладуть в суп? (Сіль)

Як називається група птиць? (Зграя)

Предмет для сидіння? (Стілець)

Стій, зупинися! Як сказати по-іншому? (Стоп)

7. Робота над пропозицією (по опорних картинках). Знайомство з прийменником.

Де стоїть миска з капустою? (На столі)

Звідки впали кубики? (Із столу)

Над чим летить літак? (Над лісом)

Де спить кіт? (Під лавкою)

Куди входить Саня? (У автобус)

Звідки вийняли м'ясо? (З сумки)

III. Фізкультхвилинка

Руки вгору-підтягніться.

Раз-два, раз-два

Станьте рівно, поверніться

І до сонечка зверніться

А тепер хай всі малята

Пострибають, мов зайчата

Руки вгору підніміть,

Вдих і видих всі зробіть.

IV. Звуковий аналіз і синтез наступних слів: суп, сік, сук, сам, сом, ситий.

Дидактична гра "Живізвуки".

V. Підбиття підсумку заняття.

Тема: Формування вимови звука "з" у закритих складах.

Мета: Розвивати фонематичний слух, дрібну моторику пальців, артикуляційну гімнастику, навички звукового аналізу, логічне мислення; збагачувати словник. Закріплювати правильну вимову звука "з" у закритих складах.

Обладнання: альбом А.Я. Малярчук, предметні малюнки, загадки, чистомовки, символи-звуки, атрибути до гри.

Хід заняття

І. Організаційний момент

Назвати слова із звуком "з"

ІІ. Артикуляційна гімнастика

"Неслухняний язичок", "Лопата", "Чашка", "Смачне варення", "Маятник".

ІІІ. Основна частина.

Гра "Заспівай пісеньку" - указкою на символ - дитина “співає" пісеньку. Дитина може рухами зображати звук, якщо вона його не вимовляє.

Сказати навпаки:

ЗА - АЗ ЗИ-ИЗ ЗО-ОЗ ЗУ-УЗ ЗЕ-ЕЗ

Повторити склади:

АЗ -АЗ -ОЗ ОЗ -УЗ -ИЗ -АЗ УЗ -ЕЗ -УЗ -ОЗ

Д/ г " Який звук зайвий?"

ОЗ -АЛ -АЗ УЛ -УЗ -ИЗ ЕЛ -ЕЗ - АЗ

4. Промовити чистомовки:

Зу-зу-зу- - ми побачили козу.

За-за-за- - там іде коза.

Зи-зи-зи- - довгі роги у кози.

Із-із-із- - кінь тягне віз.

Уз-уз-уз- - виріс великий гарбуз.

5. Д/г "Будиночок для звуків"

ІV. Фізхвилинка

Музику почуємо - дружно закрокуємо,

Звуки музики стихають - всі малята завмирають.

5. Пальчикова гімнастика " Вулиця":

Ось паркан, а ось будинок, ось велика вулиця.

Знов паркан, і знов будинок, і скінчилась вулиця.

Вимова слів (альбом А.Я. Малярчук):

АЗ - азбука, протигаз, водолаз, газ, алмаз, переказ, раз, образа;

ОЗ - гвоздика, розвага, розлука, розвідник, морозиво;

УЗ - гарбуз, блузка, боягуз, кузня, мотузка;

ИЗ - білизна, приз, бризкати, хмиз, кизил;

ЕЗ - майонез, незгода, небезпека, безділля;

ІЗ - віз, гніздо, прізвище, різниця, організм, аналіз.

Визначити місце звука "з" в словах.

Відгадати загадку:

Ліз Мартин через тин.

Сам переліз, а голову на тину лишив. (Гарбуз).

Хто малюнок на вікні за ніч намалював мені? (Мороз).

Без рук, без сокири, а зроблена хатина. (Гніздо).

V. Підведення підсумків і оцінювання роботи дітей.

VІ. Домашнє завдання-вивчити чистомовки:

Из-из-из - діти збирали хмиз;

Оз-оз-оз - їде електровоз.

VІІ. Подяка за заняття.

Тема: Закріплення вимови звука "З" в середині слова

Мета: Розвивати фонематичний слух, навички звукового аналізу, логічне мислення, зорову пам'ять, артикуляційний апарат, мовне дихання; збагачувати та уточнювати словниковий запас. Вчити правильно вимовляти звук "з", визначати його місце в слові. Виховувати звукову культуру мовлення.

Обладнання: Альбом А.Я. Малярчук, сюжетні та предметні малюнки, м’яч, символи-звуки, атрибути до гри.

Хід заняття

І. Організаційний момент.

1. Привітання.

2. Садити дітей за кольором одягу: Зелена блуза, сині штани і т.д.

ІІ. Артикуляційна гімнастика

Пригоди язика

Ось пригодонька, яка трапилась у язика:

Спав тихенько у хатині на м’якій пухкій перині.

Раптом чує голосок: "Ну ж бо, друже язичок,

Мій товаришечку любий, розтуляй швиденько губи

І виходь мерщій із хати, будемо разом гуляти".

Ледве вийшов на поріг, від утоми тут же ліг.

Каже сонечко ласкаве:

Ну ж, вставай робити вправи! Нумо, годі вже лежати,

треба сили набиратись.

Язичок наш вигнув спинку, зупинився на хвилинку

І до сонця потягнувся, задоволене всміхнувся.

Подивився вліво, вправо:

Ой, як гарно, як цікаво!!!

Онде гойдалка крилата вже запрошує маляток,

Заливається баян, дай-но потанцюю я!

Он грибочок за пеньком, стану я таким грибком.

Ось горішки на ліщині, покочу їх до хатини.

Ось котив горішок я, трапилась мені змія.

І від неї дав я драла, щоб мене не наздогнала.

Скільки в цьому світі дива!

Все скінчилося щасливо!

Вийшла подорож на славу, став язик наш сильний, жвавий.

Повернувся він додому і відчув страшенну втому.

Відпочину. Завтра знову буде подорож казкова!

ІІІ. Основна частина

1. Постановка мети заняття.

Прочитати вірш: Зайко зілля з’їв у Зіни,

Захотів заїсти сіном.

Зіна зойкнула у сінях:

Де ж узяти зайцю сіна?

Отже, слова із яким звуком ми будемо сьогодні вивчати?

Виставляється на фланелеграф символ-звук "З"

Гра "Заспівай пісеньку"

3. Закріплення вимови "з" в середині слова. Назвати малюнки (за альбомом А.Я. Малярчук) відображено, самостійно і разом.

Коза, фазан, береза, гроза, лоза, ковзани, телевізор, язик, поїзд, гніздо, вазон, бузок, терези, возик, кизил, газета, музей.

Уточнити значення слова: фазан. Визначити місце "з" в слові. Назвати кількість складів у словах, виділити склад із "з".

4. Вправи на мовне дихання: "Сонько", "Аквалангіст", "Кульбаба"

5. Утворити нові слова за зразком:

Перелізати----- (перелізай) забавляти - (забавляй)

Відрізувати - --- (відрізай)

ІV. Фізхвилинка

Йде журавлик по болоту,

Є у журавля турбота,

Він-бо довгі ноги має,

Високо їх піднімає,

Щоб разом мимохіть

Пір’ячко не замочить.

Відгадати загадку:

Що за птах, що не в свої гнізда яйця кладе? (Зозуля)

За білими березами соловейко тьохкає. (Язик).

Язика немає, а розуму навчає. (Книжка).

Пальчикова гімнастика " Голуби", "Добрий день", "Окуляри", "Сестрички".

Гра " Який малюнок пропав?"

V. Підсумок заняття, оцінювання роботи дітей, подяка.

VІ. Домашнє завдання - вимова слів із звуком "з" в середині слова.

Тема: Диференціація звуків "с" і "з" у складах, словах, реченнях, зв’язному мовленні

Мета:
Розвивати фонематичне сприйняття, увагу, збагачувати словниковий запас, розвивати практичне вміння користуватися ним в усному мовленні. Працювати над розвитком уяви, фантазії, образного мислення, дрібної моторики рук. Вчити дітей розрізняти на слух звуки "с" і "з", вставляти в слова пропущені букви, якими позначаються дані звуки, розрізняти на слух голосні та приголосні звуки, порівнювати пари складів за звучанням та змістом, вставляти пропущені звуки у словах і утворювати словосполучення. Виховувати любов до рідної мови.

Обладнання:
символи-звуки, малюнки, картки для індивідуальної роботи, сигнальні фішки, атрибути для ігор, картки із завданнями з д

аної теми, мовний матеріал.

Хід заняття

І. Організація дітей до заняття

Діти, до нас завітали гості. Поверніться до них, усміхніться оченятами, привітайте їх сердечно і щиро.

А тепер сідайте, погляньте один на одного, усміхніться. Нехай сьогоднішня зустріч принесе задоволення від дуже потрібної всім нам роботи. Тож не витрачаймо ні хвилинки даремно.

Діти, а ви знаєте, що все на світі має свій голос, свою пісеньку, тільки треба вміти її почути? Давайте з вами пригадаємо пісеньку водички. Вона співає так: "с-с-с". А як ви вважаєте, чи можна пісеньку намалювати? (Діти відповідають).

Ось вона, погляньте (На дошці виставляємо символ-звук "с"). Це пісенька водички. Зараз ми її разом заспіваємо, уявимо себе струмочками і покажемо, як тече водичка в струмочку, при цьому співаючи: "с-с-с" (Діти виконують завдання).

Молодці! Гарно справились з завданнями. Також нам потрібно познайомитись із звуком "з". Закрийте очі і уявіть себе на літній лісовій галявинці під вечір. Уявили? Що ми можемо там почути? (Підказка: чи бачили ви комариків, які полюбляють літати ввечері?) (Діти відповідають).

А давайте всі разом пригадаємо, як співає комарик? (Діти відповідають).

(Після виконання вправ виставляємо обидва символи "с" і "з").

Для того щоб нам краще запам’яталися дані звуки, пограємо у ігри:

"Заспівай пісеньку" - показую на символ - дитина "співає" пісеньку. Дитина може рухами зображати звук.

2. "Поверни пісеньку" - один символ забирається. Пісенька полетіла, а щоб її повернути, треба заспівати.

ІІ. - Молодці, і з цим завданням ви гарно справились
.

А зараз приступаємо до виконання наступного завдання.

Сьогодні ми з вами будемо утворювати склади (таб. №1). Подивіться, будь-ласка, на дошку. Я буду показувати склади, а ви будете їх читати. (Діти виконують завдання).

Всі дуже старалися, стомилися. Настав час для відпочинку.

ІІІ. Виконуємо вправи для слухняних пальчиків
.

Завдання: відтворити візерунок по клітинках, не порушуючи послідовності. (Дітям роздаються завдання і вони відтворюють візерунок по клітинках).

ІV. - Сподобалось працювати пальчиками?
Отож пограємо ще у гру "Проклади доріжку". (Діти виконують завдання).

Ви правильно проклали доріжку, значить ви добре навчилися розрізняти звуки.

V. -
А тепер послухайте слова, в яких є звуки "с" чи "з" і підніміть букви, що позначають дані звуки на письмі, якщо ви їх почуєте. (Діти піднімають сигнальні картки з звуками "с" чи "з") (таб. №2).

Всі ми гарно працювали, стомилися. Настав час для відпочинку.

VІ. Фізкультхвилинка

Хто ж там, хто вже там стомився

І наліво нахилився?

Треба всім нам встати, фізкультпаузу почати.

Щось не хочеться сидіти,

Трохи треба відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись.

Руки вгору, руки в боки

І зроби чотири кроки.

Вище руки підніміть,

І спокійно опустіть,

Розведіть їх у сторони,

Плесніть, діти, кілька раз,

За роботу - все гаразд.

З завданням справились. Молодці. А ще нам потрібно:

VІІ.
Скласти словосполучення, підбираючи слова за змістом. (таб. №3). (Діти виконують завдання)

Ви правильно склали словосполучення, а зараз спробуємо скласти малюнки.

Гра "Асоціація".

VІІІ
. - А тепер нехай наші ручки відпочивають, ми послухаємо загадки. (Діти відгадують).

Влітку відпочивають, взимку дітей катають. (Сани).

Я найперша зацвітаю,

Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не стане влітку. (Пролісок).

Без рук, без ніг, а хату стереже. (Замок).

Я кругленька, червоненька,

З хвостиком тоненьким.

На городі мене рвуть

І до столу подають. (Редиска).

Без рук, без сокири, а зроблена хатина. (Гніздо).

Завжди в роті, а не проковтнеш. (Язик).

Ви правильно відгадали всі загадки, то може ви зможете виправити неправильні слова у казці? (таб. №4).

ІX.
Вправа "Виправ казку".

X. Підсумок заняття.

Тема: Автоматизація звука "Ш" в словах, реченнях

Мета: Розвивати фонематичне сприйняття, фонематичний слух, логічне мислення, артикуляційний апарат, творчу уяву, пам'ять; закріпити поняття глухий, шиплячий; вправляти в умінні виконувати звуковий аналіз слів, визначати місце певного звука у слові; сприяти формуванню навичок техніки поскладового читання слів різної складової структури. Вчити дітей добирати прикметники до іменика, правильно вимовляти звук "ш" в словах та реченнях. Виховувати інтерес до занять, вміння швидко, самостійно виконувати ігрові завдання.

Обладнання: наочний матеріал для дидактичних ігор, кубатрон, лялька Маша, посібник "Балакуче дерево, семафорики.

Хід заняття

І. Психогімнастика.

Діти стоять у колі.

Логопед. Діти відгададйте загадки:

Всі його люблять,

Всі його чекають,

А хто подивиться-

Кожен скривиться. (Сонце)

Відповіді дітей

Світить, сяє, всіх зігріває. (Сонце)

Що це?

Відповіді дітей.

Як ласкаво ми його називаємо?

Відповіді дітей.

А тепер уявіть, що сонечко зігріло ваші обличчя, руки, вам дуже приємно. (Діти розслабляються)

Подув холодний вітер, вам холодно (діти напружуються).

Відчуйте напруження.

Промовили, як дме холодний вітер?

Діти промовляють протяжно "ш-ш-ш"

А давайте всі разом пригадаємо пісеньку вітру? (Діти відповідають).

(Після виконання вправ виставляємо символ "ш").

Для того щоб нам краще запам’яталися цей звук, пограємо у ігри:

"Заспівай пісеньку" - показую на символ - дитина "співає" пісеньку. Дитина може рухами зображати звук.

2. "Поверни пісеньку" - один символ забирається. Пісенька полетіла, а щоб її повернути, треба заспівати.

ІІ. Малята сьогодні ми будемо повторювати звук "ш".

(Стук у двері)

Хто там?

Доброго ранку! Як тебе звати?

Маса, Масенька!

Мабуть, тебе звати Машенька?!

Так, так Масенька!

Діти, які звуки не вимовляє наша гостя?

Відповіді дітей.

Я все вмію. От послухайте, як я гарно вмію казки розповідати.

Діти, якщо Машенька буде помилятися, і ви почуєте помилки у словах, сигналізуйте семофориками.

Ішов піп гуштим лішом та й жігубив лукавичку. От біжить миска. Побачила рукавичку та й казе:

Тут я буду шити.

Коли це скаче шабка й питає:

Хто, хто в рукавичці живе?

Це я, - миска. А ти хто?

А я - шапка. Пусти й мене до себе шити! …

Діти, чи здогадалися ви, як називається ця казка?

Відповіді дітей
.

ІІІ. Артикуляційна гімнастика

"Чашка"

Загорнули краї язика-

Вийшла чашка. Чудова яка!

Відкрити рота. Покласти широкий язик на розслаблену нижню губу. Згорнути вгору краї язика у формі чашки.

Утримувати: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10.

"Проколи кульку"

Треба кульку нам проткнути-

Язиком щоку напнути.

Рот закритий. Рухаючи язиком вліво-вправо, намагатися "проковтнути" ним то ліву, то праву щоки.

Рахунок: 1-2.

"Грибочок"

Ось грибочок-сироїжка.

Вгорі-"шляпка", знизу-"ніжка".

Відкрити рота. Присмоктати до піднебіння широкий язик. Краї язика мають примикати до верхніх зубів.

Утримувати: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10.

ІV. Розвиток фонематичних уявлень.

Дидактична гра "Цікаві книжечки"

V. Фізкультхвилинка "потанцюємо разом".

VІ. Читання слів. Розвиток логічного мислення. Звуковий аналіз слів.

Дидактична гра "Кубатрон"

Дидактична гра "Замочки з бочки"

Логопед. Бочки, бочки-заморочки,

В них є літери й склади.

Ти ж хутенько їх збирай

І що вийде прочитай

Дидактична гра "Пропущена літера".

Дидактична гра "Слова зі скриньки"

Логопед. Скринька, скринька, відчинись і словами поділись

VІІ. Добір прикметників до іменника. Читання слів.

Дидактична гра "Балакуче дерево"

Загадки

Сніг на полях,

Лід на річках,

Хуга гуляє,

Коли це буває? (Взимку)

Діти знаходять слово "зима".

Тане сніжок,

Оживає лужок,

День прибуває,

Коли це буває? (Навесні)

Діти знаходять слово "весна".

Перший він приніс весну,

Пробудив усе від сну,

Заспівав під вікном

А звуть його … (Шпаком).

Прочитайте, як звуть цих птахів?

Діти читають слово (шпаки)

Діти зривають з дерев листок і передають його одне одному, добираючи прикметники до іменника.

Діти, скажіть якою буває весна?

Дидактична гра "Весна яка?"

(Мила, весела, довгоочікувана, привітна, дзвінка, кольорова, різнобарвна, холодна, тепла, прозора, дощова, ясна тощо).

VІІІ. Підсумок заняття

Тема: Автоматизація звука "Ж" в словах

Мета: Розвиток мязів артикуляційного апарату, дрібних мязів пальців рук. Пригадування та закріплення правильної звуковимови; утворення множини іменників від однини; читання простих речень, пригадування раніше вивчених чистомовок. Вчити визначення наявності та місця звука в слові, поділ слів на склади. Виховувати любов до рідної мови.

Обладнання: предметні картинки, наочний матеріал, "Кубатрон", наочний матеріал до дидактичних ігор.

Хід заняття

І. Організаційний момент

До нас завітав Віні-Пух. Він хоче навчитися правильно вимовляти звуки "Ж". Допоможемо йому дітки.

Діти відповідають.

ІІ. Артикуляційна гімнастика: Комплекс вправ №2

"Годинник", "Смачне варення".

Діти, а ви знаєте, що все на світі має свій голос, свою пісеньку, тільки треба вміти її почути? Давайте з вами пригадаємо пісеньку жука. Він співає так: "ж-ж-ж". А як ви вважаєте, чи можна пісеньку намалювати? (Діти відповідають).

Ось вона, погляньте (На дошці виставляємо символ-звук "ж"). Це пісенька жука. Зараз ми її разом заспіваємо, уявимо себе жучками.

(Діти виконують завдання).

ІІІ. "Гра - інсценівка за віршиком про жука":

Ой летів жук, жук.

(Діти - "жуки" імітують політ, озвучуючи його: ж-ж-ж).

Та й у воду - фук!

(Діти - "жуки" падають на спину).

Жук лежить і встати не може,

(Дитини - "жук", лежачі на спині, рухає руками, ногами й весь час промовляє: ж-ж-ж)

Кличе, хто йому допоможе: ж-ж-ж.

(Дитина "жук", голосно промовляє цей звук, кличе на допомогу)

ІV. Повторити хором слова:

Жар, жаль, жабка. Визначити який звук є в слові, і де він стоїть.

V. Пальчикова гімнастика: "Добрий день", "Кроки", "Сестрички", "Барабанщик".

Д/г "Проклади доріжку"

Д/г "Веселі шнурочки"

VІ. Вивчити вірш з логопедом

Жук жив на жоржині

Жук скаржився дружині:

Не полежиш тут ніколи,

Заважають спати бджоли.

VІІ. Мовне дихання: "Попелюшка"

VІІІ. Визначити на слух спільний звук в словах:

Жоржина, лижі, ожина, ножиці.

Д/г "Впіймай звук" (Потрібно плеснути в долоні почувши в слові звук "ж".

Шнурок, шлях, шлюпка, мишка, шапка, кашка.

Гараж, ніж, морж, корж, пиріжки, ложка.

XІ. Фізична хвилинка

Скільки пальців на руках-10

Скільки пальців на ногах-10

Десять мокрих жабенят

Під лавою сидять

Жабки почали стрибати

Ми їх будем рахувати

X. Відгадати загадки:

Хоч не шию я ніколи,

Та головок в мене доволі. (їжак)

Гострим він завжди буває, хліб смачний нам нарізає. (ніж)

XІ. Доповнити речення

Під дубом багато стиглих…. жолудів.

У цирку виступає …жонглер.

Дуже красива…. жоржина.

Я намалював квадрат …… (жовтого) кольору. (стр. 196)

XІІ. Д/г "Магазин".

Вибрати товари у назві яких є звук "Ж", та визначити місце звука в слові.

XІІІ. Підсумок заняття

Тема: Диференціація звкуів "Ж" - "З" в словах.

Мета: Розвивати дрібну моторику пальців, силу голосу, мовне дихання, артикуляційний апарат, фонематичний слух; активізувати мовлення дітей. Вчити правильно вимовляти дані звуки у словах, знаходити та виділяти (відрізняти) звуки. Виховувати уважність.

Обладнання: схема артикуляцій звуків, настінні та індивідуальні дзеркала, предметні малюнки, м’яч, розрізні картинки, символи-звуки.

Хід заняття

І. Організаційний момент.

1. Яка пора року?

Який день тижня?

ІІ. Артикуляційна гімнастика "Чашка", "Лопата", "Почистимо зубки", "Смачне варення".

ІІІ. Основна частина.

Подивитись на символ. Впізнати звук за артикуляцією. Де "з", а де "ж"?

Розказати, в якому положенні знаходяться губи та язик під час вимови "з", а в якому "ж"?

А зараз ми пограємо в такі ігри:

"Яку пісеньку я співаю? Покажи".

"Якої пісеньки не стало? Поверни її".

"Загадай мені заспівати пісеньку. Чи правильно я співаю?"

Повторити кілька разів:

Ж -З ЖА - ЗА ЖИ - ЗИ

Ж - Ж - Ж -З ЖО - ЗО ЖЕ -ЗЕ

Ж - Ж - З ЖУ - ЗУ ЖІ - ЗІ

Повторити:

Язик донизу - зу-зу-зу - ми побачили козу.

Язик донизу - за-за-за - йди додому коза.

Язик угору - жу-жу-жу - я козу стережу.

Язик угору - жи-жи-жи - кізку гнать допоможи.

ІІІ. Фізхвилинка " Вітер віє…"

Визначити спільний звук:

а) газета, гарбуз, гніздо, газон, бензин;

б) дружба, чиж, багаж, життя, жінка, кажан.

Пальчикова гімнастика " Жукок"

ЖУЧОК

На мої долоні Сів яскравий жук.

Я його спіймала, Чую: жу-жу-жу.

Пожаліла я жука, - Відпустила кроху,

Помахала вслід йому,

Хай летить потроху.

Долоні розкрити вгору, потім стиснути кулачки, піднести до вуха, знову розкрити долоні й похитати.

Відгадати загадку. Зробити фігуру пальцями рук:

Чорний, а не крук;

рогатий, а не бик.

Летить - дзижчить;

там, де сяде, любі діти,

починає землю рити.

Розвиток логічного мислення. Скласти розрізну картинку із 4-х, 6-ти частин (жук, зайчик, вазон).

Розвиток уваги. Чи у всіх малюнках " живе" звук "з"? Порахувати кількість складів у словах.

Розвиток мовного дихання. Гра " Буря на морі".

ІV. Підсумок заняття.

V. Д/з - вивчити чистомовки:

Жи-жи-жи - ти природу бережи!

Зу-зу-зу - мамі сумки підвезу.

Жа-жа-жа - ми побачили вужа.

ІV. Подяка за заняття.

Тема: Диференціація "Ж" -"З" в реченнях.

Мета: Розвивати логічне мислення, увагу, дрібну моторику пальців, артикуляційний апарат, фонематичний слух; збагачувати та уточнювати словник. Вчити розрізняти на слух звуки Ж -З, правильно їх вимовляти у словах. Виховувати звукову культуру мовлення.

Обладнання: символи-звуки Ж -З, індивідуальні та настінні дзеркала, предметні малюнки, м’яч, прапорці, альбом А.Я. Малярчук.

Хід заняття

І. Організаційна частина.

1. У кого із дітей одяг жовтого кольору, а у кого - зеленого?

2. Перевірка д/з - чистомовки.

ІІ. Основна частина.

Артикуляційна гімнастика Гра " Світлофор".

Дітям роздаються прапорці жовтого і зеленого кольорів. Логопед називає малюнки (жираф, береза, їжак, вазон, зошит, жук, і т.д.). На звук " з" діти підносять прапорець зеленого кольору, на звук -ж - жовтого.

Розвиток слухової уваги.

Послухати слова і сплеснути в долоні, якщо почуєте помилку: пасажир, злива, жабенятко, дужка, зовток, зурнал.

Гра з м’ячем - повторити речення за логопедом, попередньо зловивши м’яч:

Зіна і Зіновій зайшли в магазин.

Зіна купила книжки.

Зіновій купив журнали.

ІІІ. Фізхвилинка " Листя":

Ти на листя подивись,

Ти по листячку пройдись,

Ти листочки підніми -

Один, два, три.

ІV. Робота із альбомом А.Я. Малярчук.

Доповнити речення відповідними малюнками:

Прозора морська… (медуза).

Маленька зелена… (жаба).

Кисла, але смачна… (ожина).

Кучерява, білокора… (береза).

Д/г " Будинок для звуків"

Пальчикова гімнастика " Равлик"

Пояснити значення народних висловів:

немає товариша - шукай, а знайшов - бережи.

Друзі пізнаються в біді.

За двома зайцями поженешся - жодного не впіймаєш.

4. Повторити скоромовки:

Залізне зубило залізо любило.

Золоті жолуді зовсім пожовтіли.

5. Д/г "Магазин".

V. Підсумок заняття, оцінювання роботи дітей.

VІ. Д/з - вивчити скоромовку, намалювати до неї ілюстрацію.

VІІ. Подяка за заняття.

Тема: Закріплення звука "р" на початку слова, у відкритих складах - ру, - ри

Мета: Розвивати фонематичний слух, артикуляційний апарат, дрібну моторику пальців; збагачувати словниковий запас. Вчити правильно вимовляти звук "р" на початку слова у відкритому складі; вчити визначати "р" на початку слова. Виховувати увагу.

Обладнання: Розрізна азбука /альбом/, загадки, предметні картинки, "Дидактичні матеріали для виправлення мовних порушень", ч.2, символ-звук.

Хід заняття

І. Організаційний момент.

Повторення матеріалу минулого заняття.

1. Діти, ви повинні були придумати по 5 слів із складом - ро.

Діти називають свої слова.

2. А зараз ми пригадаємо які артикуляційні вправи ви знаєте:

"Грибочок"

Ось грибочок-сироїжка.

Вгорі-"шляпка", знизу-"ніжка".

Відкрити рота. Присмоктати до піднебіння широкий язик. Краї язика мають примикати до верхніх зубів.

Утримувати: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10.

"Трубочка"

Язик у "трубочку" згорнули,

Легесенько нього подули.

Висунути широкий язик і згорнути бокові краї, щоб утворилась "трубочка". Легенько, не напружуючись, якомога довше подути в "трубочку".

"Маятник"

Тік-так, так-тік-

Наче маятник, язик.

Відкрити рота. Висунути язик і рухати ним вліво-вправо. Слідкувати за тим, щоб язик не облизував губи.

Рахунок: 1-2.

"Гірка"

Буде спинка язика,

Наче гірочка, крута.

Кінчик в зуби упираю,

Із напруженням тримаю.

Відкрити широко рота. Опустити нижню щелепу якомога нижче. Широким язиком упертися в нижні передні зуби. Щільно притиснути бокові краї спинки до корінних зубів. Розслабити.

Рахунок: 1-2.

3. Діти, все на світі має свій голос, свою пісеньку, тільки треба вміти її почути. Пригадаймо, як співають тигри? Вони співають так: "р-р-р". А можна пісеньку намалювати. Ось вона. ("На фланелеграф виставляється символ - звук "Р").

ІІ. Закріплення вимови "р" і розвиток навичок звуко-буквеного аналізу.

Якщо до звука "р" додати звук "у", який отримаємо склад? - Ру.

Якщо до звука "р" додати звук "и", який отримаємо склад? - Ри.

Діти вимовляють (кожний окремо, а потім один за одним) склади ру, ри.

Скільки звуків ми назвали? - Два.

Який перший звук? - "Р".

Який другий? - "У".

А разом як вимовляємо ці звуки? - Ру.

Який тут голосний звук? - "У".

Аналогічно проводиться робота із складом ри.

ІІІ. В ігровій фірмі виконується вправа: логопед викликає двох дітей і пояснює, що один з них - звук "р", другий - звук "у", ставить їх поряд.

Що вийшло? - Ру.

Гру продовжують із складом "ри".

ІV. Фізкультхвилинка

V. Автоматизація звука "р" у складах "ру", "ри".

Діти повторюють слова або називають малюнки (відображено, самостійно, разом):

рука	риба	риска
руда	рибалка	ринка
рубанок	рижик	рис
ручка	рись	рима
рушник	ринг
рукав
рукавиці
рудник

Уточнюється зміст підкреслених слів.

Вимовляти ці слова по складах, супроводячи вимову оплесками. Визначити місце звука "р" у цих словах.

Утворення дієслів І особи однини:

рити - рию

рубати - рубаю

Повторення чистомовок і скоромовок.

Логопед вимовляє чистомовку, діти повторюють її за логопедом відображено, самостійно і разом:

ра-ра-ра - висока гора;

ро-ро-ро - нове перо;

ру-ру-ру - коза гризе кору.

Повторюють п’ять-шість разів, за правильне повторення отримують фішки?

VІ. Пальчикова гімнастика

VІІ. Розвиток логічного мислення.

Відгадати загадки.

Крила є, та не літає, ніг немає, та не доженеш. /Риба/

У двох матерів по п’ять синів, одне ім’я всім. /Руки і пальці/

В’ється стружка золотиста

Не одна, а цілий рій,

Стане дошка чиста-чиста,

Як походить він по ній.

Ще малеча міцно спить,

Та уже, дивіться, ранок.

На завод тесляр спішить,

Щоб у руки взять … /Рубанок/

Що за диво сталося?

Є в Землі прикмета,

Вже круг неї зараз

Мчить нова … /Ракета/

VІІІ. Підведення підсумків заняття, оцінювання роботи дітей.

ІX. Домашнє завдання: вивчити чистомовку.

Тема: Закріплення "р" у середині слова у відкритому складі.

Мета: Розвивати фонематичний слух, артикуляційну гімнастику, дрібну моторику пальців; звуко-буквений аналіз - логічне мислення; збагачувати словниковий запас. Вчити дітей правильно вимовляти звук "р" в середині у прямому складі. Виховувати звукову культуру мовлення.

Обладнання: Символ - звук,розрізна азбука, малюнки, м’яч, коробка, ручка, "Дидактичний матеріали для виправлення мовних порушень", ч.2.

Хід заняття

І. Організаційний момент.

Вимова звука "р". Повторення матеріалу попереднього заняття.

Діти називають слова із попереднього заняття із складами ра, ро, ру, ри.

ІІ. Артикуляційні вправи

"Грибочок"

Ось грибочок-сироїжка.

Вгорі-"шляпка", знизу-"ніжка".

Відкрити рота. Присмоктати до піднебіння широкий язик. Краї язика мають примикати до верхніх зубів.

Утримувати: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10.

"Трубочка"

Язик у "трубочку" згорнули,

Легесенько нього подули.

Висунути широкий язик і згорнути бокові краї, щоб утворилась "трубочка". Легенько, не напружуючись, якомога довше подути в "трубочку".

"Маятник"

Тік-так, так-тік-

Наче маятник, язик.

Відкрити рота. Висунути язик і рухати ним вліво-вправо. Слідкувати за тим, щоб язик не облизував губи.

Рахунок: 1-2.

"Гірка"

Буде спинка язика,

Наче гірочка, крута.

Кінчик в зуби упираю,

Із напруженням тримаю.

Відкрити широко рота. Опустити нижню щелепу якомога нижче. Широким язиком упертися в нижні передні зуби. Щільно притиснути бокові краї спинки до корінних зубів. Розслабити.

Рахунок: 1-2.

ІІІ. Для того щоб нам краще запам’яталися дані звуки, пограємо у ігри:

"Заспівай пісеньку" - показую на символ - дитина "співає" пісеньку. Дитина може рухами зображати звук.

2. "Поверни пісеньку" - один символ забирається. Пісенька полетіла, а щоб її повернути, треба заспівати.

ІV. Закріплення вимови звука "р" і розвиток навичок звуко-буквеного аналізу

Закріплення вимови звука "р" у середині слова. Назвати слова або малюнки відображено, самостійно і разом:

корова	пором	кукурудза
ворона	сорока	парус
ворота	гори	парашут
горобець	помідори	корито
карась	барабан
кури	баран
комарі	гітара

Уточнити значення підкреслених слів.

Визначити місце звука "р" у слові. Гра "Хто? Що?" (малюнки ті самі). Спочатку діти називають малюнки, назви яких відповідають на запитання "хто?", а потім на запитання "що?".

Назвати диких тварин, у назвах яких звук "р" знаходиться в середині слова: жираф, кенгуру.

Назвати птахів, у назвах яких звук "р" знаходиться в середині слова: сорока, ворона, горобець.

Доповнити речення:

Заєць зимою білий, а лисиця…/руда/.

Діти вирощують…/помідори/.

Виставлені малюнки: кіт, ворона, заєць, плаття.

Логопед запитує:

Що може бути сірим? - Небо, пальто.

Хто сірий? - заєць, кіт, вовк.

Так само опрацьовується слово оранжевий.

Малюнки: м’яч, олівець, чашка, рукавички, шапка.

Гра з м’ячем. Закінчити слова, додаючи склади ра, ри:

Додати склад ра, щоб вийшли слова - імена дітей: Ві-, Шу-, Тама-, І-, Ю-, Варва-, Жо-.

Прочитати слова:

Яка зміниться буква (звук)?

Утворити слова, протилежні за значенням: мороз - спека, перемога - поразка, хворий - здоровий, довгий - короткий, вузький - широкий, блідий - рум’яний.

Фізкультхвилинка

V. Пальчикова гімнастика

ДОБРИЙ ДЕНЬ

Добрий день, добрий день, - Пальчики сказали, - Ми сьогодні всіх дітей Зранку привітали.

Пальці обох рук назустріч "кланяються", потім ритмічно на кожний склад з'єднуються з одноіменними пальцями рук.

КРОКИ

Ми крокуємо рівненько, Вище ноги піднімай! Я - наліво, ти - направо, А тепер відпочивай.

Кроки другим і третім пальцями обох рук у різні сторони.

VІ. Розвиток логічного мислення

Відгадати загадки:

Без рук, без ніг, а малює. /Мороз/

Біла кора, тоненькі віти.

Що то є? Відгадайте, діти. /Береза/

Хто на зиму роздягається, а на літо вдягається. /Дерево/

Що за диво пролетіло - поле зразу почервоніло? /Хмара/

Де це, що це - всі кричать -

Парасольки он летять. /Парашути/

На дворі хатка,

Солом’яний дах,

Жив там сіренький

Маленький птах.

Із сонечком разом

Встає пташеня.

Цвірінькає, стрибає,

Шука черв’яка.

Хто відгадає, той молодець.

Сіренька пташка -

Це …. /Горобець/

Хоч носик і є, та тільки не дише.

Носиком п’є, носиком пише. /Перо/

Один усю роботу робить,

Другий молоком хазяїна напуває,

Третій добро стереже. /Кінь, корова, собака/

Довгі ноги, довгий ніс.

Прилетів - обід приніс:

Смачних жабеняток

для своїх маляток. /Журавель
/

Визначити місце звука "р" у словах-відгадинках.

VІІ. Уточнення конкретно-просторових значень прийменників

Гра з ручкою і коробкою.

Діти, покладіть ручку на коробку.

Де лежить ручка?

Візьміть ручку. Звідки ви взяли ручку?

Покладіть ручку в коробку. Де лежить ручка? - Ручка лежить у коробці.

Візьміть ручку. Звідки ви взяли ручку? Ручку взяли з коробки.

Сховайте ручку від коробку.

Де ручка? - Під коробкою.

Візьміть ручку. Звідки ви взяли ручку?

З-під коробки.

VІІІ. Підведення підсумків заняття, оцінювання роботи дітей

Тема: Автоматизація звука ’’л’’ в сполученні з приголосними, аналіз і синтез слів типу слон.

Мета: Розвивати фонематичний слух, артикуляційний апарат, логічного мислення, дрібну моторику пальців; навички звуко - буквеного аналізу слів, збагачувати словник словами із звуком ’’л’’. Закріплювати вимову звука ’’л’’. Виховувати звукову культуру мовлення.

Обладнання: Дидактичний матеріал, символи-звуки, предметні картинки, загадки.

Хід заняття

І. Повторення правильної артикуляції звука ’’л’’.

Вимова складів:

сла кла фла вла пла

сло кло фло вло пло

слу клу флу влу плу

сли кли фли вли пли

сле кле фле вле пле

ІІ. Артикуляційна гімнастика

"Трубочка"

Язик у "трубочку" згорнули,

Легесенько нього подули.

Висунути широкий язик і згорнути бокові краї, щоб утворилась "трубочка". Легенько, не напружуючись, якомога довше подути в "трубочку".

"Маятник"

Тік-так, так-тік-

Наче маятник, язик.

Відкрити рота. Висунути язик і рухати ним вліво-вправо. Слідкувати за тим, щоб язик не облизував губи.

Рахунок: 1-2.

"Гірка"

Буде спинка язика,

Наче гірочка, крута.

Кінчик в зуби упираю,

Із напруженням тримаю.

Відкрити широко рота. Опустити нижню щелепу якомога нижче. Широким язиком упертися в нижні передні зуби. Щільно притиснути бокові краї спинки до корінних зубів. Розслабити.

Рахунок: 1-2.

ІІІ. Для того щоб нам краще запам’яталися дані звуки, пограємо у ігри:

"

Заспівай пісеньку" - показую на символ - дитина "співає" пісеньку. Дитина може рухами зображати звук.

2. "Поверни пісеньку" - один символ забирається. Пісенька полетіла, а щоб її повернути, треба заспівати.

ІV. Закріплення вимови звука ’’л’’ і розвиток навичок звуко - буквеного

аналізу.

1. Назвати малюнки. Уточнити значення цих слів, скласти з ними

речення.

глобус слон

шланг весло

шлагбаум козли

галка вузли

слива

2. З назв поданих малюнків вибрати односкладові слова, далі двоскладові, трискладові (підкреслюється, що без голосного складу не буває).

3. Скласти з розрізної азбуки слова слон, план, клей.

Визначити скільки складів у цих словах.

4. Переказ оповідання ’’Гадюка’’

Улітку Оленка і Павло пішли у ліс по гриби. Вони знайшли багато лисичок. Діти сіли біля густої ялини і хотіли подивиться, скільки у них лисичок. Тільки почали рахувати - побачили велику гадюку. Оленка і Павло злякались, покидали лисички і побігли.

Логопед читає оповідання. Повторно оповідання читає логопед або діти. Останні відповідають на запитання:

Куди пішли Оленка і Павло?

Що вони знайшли?

Що хотіли зробити Оленка і Павло?

Кого вони побачили?

Що зробили Оленка і Павло?

Діти самостійно переказують оповідання.

V. Пальчикова гімнастика

СНІЖОК

Сніг-сніжок Засипав поріжок. Побігли ми погратися У сніжки на лужок.

Пальцями рук немов присолювати, потім "бігти" пальцями та "ліпити" сніжки.

ПАВУК

Біжить по павутинню Жвавенький павучок. Ось мушку він побачив - Потрапила в сачок!

Пальцями схрещених рук швидко убігти" по столу, на останній рядок "схопити" мушку.

СЕСТРИЧКИ

Посварились дві сестрички, Розійшлися хто куди. Ну, а потім помирились, Обнялись - нема біди.

Розвести долоні, доторкуючись зап'ястями, потім переплести пальці.

VІ. Фізкультхвилинка

VІІ. Розвиток логічного мислення.

Відгадати шаради, загадки, уточнити значення слів у них. Скласти

речення із словами - відгадками.

Якщо із з це візьмеш слово

великий дощ впаде раптово,

коли ти з на с залишиш,

між фруктами її зустрінеш.

(злива - слива)

Із берези поламали

І в пучечки поскладали

зав’язали мотузок,

посадили на кілок,

а вона і не сумує,

а по вулиці танцює.

(мітла)

6. Вивчити скоромовки:

Схопив Клим клин, почав Клим клином клин вибивати.

Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят.

Стоїть Олена біля клена.

VІІІ. Підбиття підсумків заняття. Оцінювати роботи дітей.

ІX. Домашнє завдання: вивчити скоромовку, читати із шкільного підручника домашнє завдання, стежити за правильністю вимови слів із звуком ’’л’’.

Тема: “Білосніжною зимою їдем в подорож з тобою"

Мета: закріпити знання дітей про голосні та приголосні звука, уточнити артикуляцію звука [л], закріпити навички чіткої вимови звука, вирізання звука з ряду приголосних, визначення положення у словах. Розвивати слухове та здорове сприйняття, активізувати пасивний словник, збагачувати новими слова, вдосконалювати граматичну правильність мови. Закріпити правильну вимову слів і речень із звуковимови [л]. Закріпити навички утворення нових граматичних форм, поділ слів на склади. Розвивати інтонаційну виразність мови, мовне дихання. Виховувати любов до рідної землі.

Обладнання: Символ-звук, малюнки, картинки, ілюстрації, фланелеграф, іграшки, олівці, магнітофон, атрибути до ігор.

Хід заняття

І. Вступна бесіда

Діти заходять в кабінет і стають на килимку.

Сьогодні у нас логопедичне заняття. Що ми будемо робити на занятті? Що нам допомагає правильно говорити?

ІІ. Артикуляційні вправи

“Лопаточка", “Голочка”, “Трубочка”, “Годинник”, “Гойдалка”, “Чистимо зуби", “Побудувати огорожу".

Дітки, а який сьогодні звук ми будемо контролювати? Який це звук? Що про нього можна сказати? (приголосний, твердий, дзвінкий). А які звуки ви ще знаєте? (голосні)

Діти, все на світі має свій голос, свою пісеньку, тільки треба вміти її почути. Пригадаймо, як співає корабель? Вони співають так: "л-л-л". А можна пісеньку намалювати. Ось вона. ("На фланелеграф виставляється символ - звук "Л").

Сьогодні наше заняття незвичайне. Ми будемо подорожувати. А для того, щоб відправитись у подорож, треба чітко назвати головні звуки.

ІІІ. Вправи фонетичної ритміки

Кожному звуку відповідає характерний рух.

А тепер відгадайте, на чому ми будемо подорожувати?

Ухопився за дріт, покотився у світ,

Потяг близняток цілий десяток

Приготуйтеся, сідаємо у потяг.

Ч-ч-ч - потяг рушає

Діток в подорож гукає.

Всі ставайте у рядок,

Залишаєм наш садок.

Швидко їде потяг містом.

Як гуде він - скажем чисто:

У-у-у - це він гукає,

Перехожих всіх вітає.

Ось ми приїхали у ліс. Роздивіться все навколо.

Мірошниця біла-біла

Беручка до свого діла:

Сіє, віє, січе, меле

Та поземлі муку стеле. (Зима)

Білий білан упав на лан.

Замів сліди помелом бороди. (Сніг)

Це прийшла зима. А які ви знаєте ознаки зими? (Відповіді дітей). А ось ще загадка.

В теплій шубі він лежить,

Цілу зиму міцно спить.

А пробудиться від сну -

Зустрічатиме весну. (Ведмідь)

А що ви ще знаєте про ведмедя? Ось і його барліг. Осінь присипала його листячком, а зима - снігом, щоб він не замерз. А ми допоможемо зимі. Візьмемо з ялинок сніжинки і здмухнемо їх на ведмедикову хатку.

IV. Вправа для розвитку мовного дихання

Діти дмухають на “сніжинки", стараються їх здмухнути, кидають на “барліг" ведмедя.

Наш ліс - незвичайний, може в ньому хтось не спить? Давайте погуляємо.

V. Вправа для розвитку голосу “АУ"

Діти гукають спочатку тихо, а потім голосніше, потім - зовсім голосно. Помічають їжачка. Він ледь не замерз у снігу.

В мене шубка з колючок,

В мене сіра спинка.

Ніс, як чорний п’ятачок,

Очі - намистинки.

Їжачок приніс нам грибочки. А грибочки не звичайні, вони із завданням.

VI. Вправа на диференціацію звуків [Л] І [Р].

Діти розглядають малюнки, визначають положення звука [л] або його відсутність, розкладають їх у різні кошики. А зараз трошки пограємося. Як ви любите гратися взимку зі снігом? Ми зліпимо снігову бабу.

VII. Викладання снігової баби з кругів різної величини

А тепер я її “оживлю". Діти заплющують очі. Замість кругів з”являється малюнок. Це Баба-зима. Вона принесла мішок з сніжинками. Сніжинки розсипаються. Діти їх збирають.

VIII. Вправа на визначення положення звука [Л] у словах, складання з цими словами речень

А ось сніжки. Давайте пограємося з ними.

IX. Дидактична гра “Скажи який? ”

Діти ловлять сніжинку, кидають назад вежучому, називаючи ознаку того предмета, що названий ведучим.

Гра “Зробимо слово більшим”

Утворення нових граматичних форм за допомогою суфікса.

Поки ми грали в сніжки, ваші руки, напевно, замерзли?

X. Вправи для розвитку дрібної мотрики

А тепер послухайте ще одну загадку.

Летів гість з дальніх міст,

На все небо білий хвіст.

Ми продовжуємо подорож літаком. Сідаємо у літак, але рушить він тоді, коли прозвучить наш контрольний звук.

XI. Завдання для розвитку фонематичного сприйняття

А-о-у, с-ж-р, л-л-л

Діти “заводять моторчики”, “облітають” килимок і сідають за столи.

Ось ми і в дитсадку. Пригадайте, чим ми подорожували? У мене чарівний поїзд, який перевозить тільки звіряток. Тільки треба їх правильно посадити у вагони.

XII. Дидактична гра "Поїзд"

Діти визначають кількість звуків у словах, вибирають слова із контрольним звуком [л]. Чути стук. Прийшов Петрушка.

Добрий день, діти. Я - Петрушка. Я дуже люблю подорожувати і веселити дітей. Ось і до вас завітав та дещо вам привіз.

XIII. Робота з картками

Діти визначають положення звука [л] у словах.

А ще я вам привіз пакунок з малюнками.

XIV. Дидактична гра “Я взяв собі малюнок”

Ви - молодці, добре справились із завданням. Аж мені захотілося з вами погратися. Берете мене? Ну, тоді беремо і цей пакунок.

XV. Гра “За Петрушкою ідем”

Поділ слів на склади, утворення нових граматичних форм.

Я грався, веселився, трошки стомився. Давайте повернемося в садочок. А чим ми поїдемо - відгадайте.

Стоять коні на припоні,

Цілу нічку спали коні.

А як стало до світанку,

Вже пастух стоїть на ганку.

Досить коням спочивати,

діток треба покатати.

А ведучим буде той, хто розповість гарний віршик з контрольним звуком [л].

Читання вірша.

Діти “їдуть на кониках" по колу, потім сідають на місця. Петрушка прощається з дітьми.

Ось зима старалась, старалась, розмалювала все навколо гарними візерунками, вкрила сніжинками. Гарно як у казці. А ми допоможемо зимі зробити те, чого вона не встигла. Домалюємо сніжинки.

XVI. Підсумок заняття

Ігри - медитації

„Я - сонечко"

Мета: Вчити дітей передавати образ сонечка рухами тіла, мімікою. Викликати естетичну насолоду від сонячного тепла.

Хід гри

Звернути увагу на гостя в залі, який прийшов через вікно й наповнив його приємним світлом. Запропонувати дітям підійти до вікна і привітатися з сонцем? Простягти руки до його променів, стиснути їх у долоні одну за одною (кілька разів зімкнути і розімкнути долоні). Чому долоні стали теплими? Вони привіталися з сонечком і стали схожими на його промені.

Пропоную дітям перетворитися на сонечко. Показую, що перетворитися в сонечко легко, тому що у людини є руки, так схожі на сонячні промінці. Під час вправи я розповідаю про сонце, як живу істоту. „ Вночі сонце спить, ранком прокидається, умивається, розчісує свої промені".

Ця інформація допомагає дітям встановити зв'язок між великим світилом і собою. Бо все те, що робить сонце - робить і дитина. Це відкриття допоможе дитині у відносинах - теплої душі, яке має кожна людина.

Я маленьке сонечко. Я прокидаюся і вмиваюся. Я розчісую свої промені й піднімаюсь вільно і урочисто.

Я - велика куля. В мені багато тепла і світла.

Я - велике сонце. Я дарую своє тепло всім:

небу, хмаринкам, річкам, полям, людям.

Я вдихаю тепло. Я перетворююся на

тоненький сонячний промінець. Я лечу на землю і пірнаю в м'яке зелене листя, я купаюсь в голубих хвилях моря, я граюся у білій піні. Я посміхаюся від щастя дарувати світло. Під час виконання вправи діти сідають навпочіпки, повільно піднімаються, імітують умивання, причісування, описують двома руками біля себе велике коло.

„Я - метелик"

Музика П.І. Чайковського „Жвавинка".

Мета: Розвивати творчість в зображенні метеликів рухами, жестами. Викликати емоційну насолоду від створеного образу.

Хід гри

Пропоную дітям пофантазувати про чарівних метеликів і під музику Чайковського „Жвавинка" перетворитися на метеликів. Висловити захоплення рухами дітей: дивні, веселі і метелики - пустунчики. Запросити метеликів у подорож на квітучу поляну.

Я - найгарніший метелик, літаюча перлинка.

Я - легко пурхаю навколо квітів,

п'ю нектар і знову лечу до іншої квітки.

Я - красивий, барвистий метелик,

маю різнокольоровий одяг,

тому і називають мене крилатою

райдугою.

„Я-рибка"

Музика П.І. Чайковського „ Баркарола

Мета: Формувати образну уяву про рибку.

Показати рухами, мімікою, жестами повадки рибки.

Розвивати фантазію у дітей при створенні образу.

Хід гри

Загадую загадку: „Є крила, а не птах, ніг немає, а не спіймаєш". Пропоную дітям перетворитися на рибку й показати, як плавно й граціозно вона рухається у воді.

Я - рибка. Я маленьке чудо природи; живу у морському царстві; швидко плаваю, а допомагають мені плавники і хвіст; на мені гарний перламутровий одяг - луска.

„Я - зайчик"

Мета: Вчити дітей відтворювати особливості поведінки і характер зайчика рухами, жестами, мімікою.

Хід гри

Пропоную перевтілитися в образ зайчика і відтворити його поведінку і характер: як спить, плигає, підіймає вушка і прислуховується, втікає, ховається тощо.

„Я - ведмедик"

Мета: Вчити дітей передавати образ ведмедика рухами тіла, мімікою, жестами. Розвивати уяву у дітей.

Хід гри

Пропоную дітям перетворитися на маленьких ведмежат, показати як вони ходять, ревуть. Розповісти дітям про ведмедя: маленьке ведмежатко дуже потішне, клишоноге, одягнене у пухнасту коричневу шубу. Коли виросте - стає великим, уміє плавати, перекидатися, лазити по деревах, ходити на двох лапах. У цирку ведмеді їздять на велосипедах і катаються на ковзанах. Ведмідь - великий ласун. Якщо добереться до бджіл - обов'язково засуне свою мохнату лапу в мед.

„Я - листячко"

Мета: Викликати емоційний відгук та естетичну насолоду від осіннього листя. Під музику П.І. Чайковського „Жовтень" допомогти дітям рухатися повільно, плавно, нагадуючи осінній вальс осіннього листя.

Хід гри

Звертаю увагу на осіннє листя.

Що сталося з листям восени?

Чому листя опадають з дерев?

Осінь щедро обдарувала дерева золотими барвами і листочки не витримують - їм хочеться літати, кружляти у повітрі, танцювати.

Хто допоможе листю кружляти і запрошує на танок?

Такі запитання викликають у дітей дійсний політ фантазії і допомагають направити дитячу фантазію в необхідне русло. Пропоную дітям перетворитися в листя і покружляти в осінньому вальсі.

Я - маленький листочок,

позолочений осінню.

Мене весело гойдає вітерець

і наче кличе за собою.

І ось я відриваюсь від гілочки, злітаю.

Як хороше над землею. А коли втомлюся,

опущуся на неї відпочити.

Що сталося з листям після таночку?

"Я - дерево"

Муз. П.І. Чайковського „ Ноктюрн ".

Мета: Формувати образну уяву про дерево.

Вчити створювати виразними засобами образ осіннього дерева (настрій - мімікою, характер - поставою, рухами)

Хід гри

Мандрівка до осіннього лісу.

Чуєте, під ногами вже шурхотить листя! Про що воно шепоче? (фантазія дітей).

А чим так пахне у повітрі? Підставте свої щічки вітру, що вони відчувають?

Підійдіть до деревця і погладьте його стовбур долонями що вони відчувають? Подаруйте дереву, листочкам, траві, небу лагідні слова-компліменти.

Пропоную дітям перетворитися на будь-яке дерево.

Я - дерево. Я живу у лісі, стою в густій м'якій траві.

Мої ноги перетворюються на корені. Вони занурені в приємну теплу землю. Моє тіло перетворюється на стовбур дерева.

Мої руки стають його гіллям: великим і

маленьким. Вони піднімаються долонями до неба.

Я відчуваю сонячне тепло. Я вдихаю його в себе,

воно розливається по всьому моєму тілу.

Я - дерево. Я люблю гратися з вітром.

З легким вітерцем граються мої найменші гілочки.

Грайливий вітер розхитує великі товсті гілки.

Сильний вітер похитує мій стовбур.

Від зустрічі з вітром починає кружляти у повітрі

моє листя. Воно вальсує і тихо вкриває землю

осінньою ковдрою.

Консультації для батьків

Причини мовних порушень

На яких етапах розвитку дитини і при яких обставинах може виникнути пошкодження мовного апарату, що призведе до мовних порушень? Чи тільки пошкодження мовного апарату можуть призвести до прояву мовних порушень, чи такі порушення можливі і при наявності нормального мовного апарату?

Почнемо з самого початку. Дитина ще не народилася, а різні несприятливі фактори можуть вже повним ходом "працювати" на її мовну та іншу патологію. Це пояснюється тим, що на стан здоров’я та мови майбутньої дитини великий вплив можуть мати несприятлива спадковість і неправильний спосіб життя майбутніх батьків. По спадковості можуть передаватися деякі особливості нервово-психічного складу батьків, а також особливості будови периферичного та центрального відділів мовного апарату. Наприклад, особливості будови артикуляторних органів, навіть до наявності розщілин твердого піднебіння, чи своєрідний розвиток деяких структур головного мозку, які мають відношення до здійснення мовної функції. Але роль спадкового фактору у виникненні мовної патології оцінюється не однаково: одні дослідники відводять йому дуже велику роль, інші повністю відкидають його. Істина тут, як і в більшості інших подібних ситуаціях, напевно, лежить десь посередині.

Що стосується попередніх настанню вагітності обставин, життя майбутніх батьків, то особливу загрозу тут становить наступне:

професійні “шкідливості", які діють протягом тривалого часу /наявність радіаційного випромінення, робота з хімічно активними речовинами, в умовах підвищення вібраційних навантажень/;

наркоманія, паління, алкоголізм;

штучне переривання попередніх вагітностей;

інші шкідливі фактори, для яких призводить до фізичного і нервово-психічного знесилення майбутніх батьків.

Нормальний хід внутрішньоутробного розвитку плоду, а значить і нормального формування центрального і периферичного відділів мовного апарату можуть порушуватися внаслідок дії наступних факторів:

токсикози першої чи другої половини вагітності;

гострі чи хронічні захворювання матері під час вагітності (грип, краснуха, ендокринні порушення, серцева недостатність і т.д.);

резус-конфлікт;

падіння і травми (особливо в районі живота) матері під час вагітності;

професійні шкідливості, які продовжують діяти і під час вагітності, що уже настала;

паління матері та вживання алкогольних напоїв;

стресові ситуації, пов’язані, наприклад, з розпадом сім’ї, смертю близьких родичів і т.д.;

недоведені до кінця спроби переривання вагітності, безперечно порушують весь подальший хід нормального внутрішньоутробного розвитку плоду.

Трохи докладніше хотілось би зупинитися на шкоді паління матері під час вагітності, яка доведена спеціалістами. Згідно даних ехографїї серцевий ритм дитини безпосередньо під час паління матері значно посилюється, тоді як спонтанні рухи плоду поступово припиняються - дитина задихається. Діти, народжені від матерів, що палять, в перші три місяці життя особливо сприятливі до захворювань органів дихання. Якщо мати палила 10 цигарок на день, то коефіцієнт інтелекту у дитини на 9 пунктів нижчий, оскільки зменшує доступ кисню і поживних речовин і тим самим негативно впливає на розвиток мозку. Хімічні елементи, які знаходяться у тютюновому димі, можуть порушити розвиток нервової системи дитини вже у внутрішньоутробному періоді.

Звичайно, що дія двох чи навіть кількох перерахованих факторів може спостерігатися одночасно і це значно ускладнює загальну картину. В період раннього розвитку дитини на формування її мови негативно можуть вплинути наступні обставини:

травми головного мозку, травми голови;

запальні захворювання головного мозку (менінгіт, менінгоенцефаліт);

недоліковані запальні захворювання середнього і внутрішнього вуха, що призводить до пониження чи втрати слуху;

застосування деяких ліків, вибірково діючих на слуховий нерв і які тим самим викликають негативні наслідки;

набуті до сформування мови ушкодження периферичного відділу мовного апарату (аномалії в будові щелеп і зубів як результат травм, постійного смоктання пальців і т.п.);

наявність дефектів мови у людей, що оточують дитину чи їх недостатня увага до її мовного розвитку.

Всі причини мовних порушень поділяються на 2 великі групи - органічні та функціональні. До органічних відносяться ті причини, дія яких може призвести до порушення анатомічної будови мовного апарату в його периферичному чи центральному відділках. Конкретно, до органічних ушкоджень відділків головного мозку можуть призводити порушення нормальних умов внутрішньоутробного розвитку плоду, деякі види механічної допомоги при пологах і т.п. Аномалії у розвитку мовного апарату, а конкретно, його периферичного відділку, можуть бути обумовлені спадково або являтися результатом несприятливого протікання вагітності, а також можуть бути набуті уже після народження дитини.

До функціональних причин відносять такі, дія яких не призводить до зміни будови мовного апарату, а лиш порушує його роботу. Конкретно в ролі таких причин можуть бути різного роду стресові ситуації, часті і тривалі захворювання дитини у ранньому віці, несприятливе у мовному відношення соціальне оточення, неправильні прийоми перевиховання.

Але розрізнення причин мовної патології на органічні та функціональні має часто умовний характер і застосовується лише у відношенні випадків грубих органічних уражень мовних органів.

Особливо важливо розуміти батькам, що тривалі існуючі функціональні порушення можуть набути незворотній характер і тим самим перейти в органічні. Ось чому при будь-яких порушеннях мови дуже часто важлива найбільш рання корекційна допомога дитині.

Батькам дуже важливо зрозуміти, що мова засвоюється дитиною по наслідуванню, тому вона може оволодіти лиш тим, що найчастіше чує у мові людей, які її оточують. По цій причині, дитині, необхідно забезпечити правильний зразок наслідування, на який дитини могла б рівнятися з самого початку.

Несприятливий вплив на розвиток мови дитини може мати і такий соціальний фактор, як “двомовність". В цих випадках дитина, яка тільки починає оволодівати мовою, чує слова із різних мов, з різними особливостями звуковимови і граматичного строю. Це суттєво ускладнює для неї оволодіння повноцінною мовою основної мови.

Таким чином, питання про причини мовної патології досить складні і потребують одночасного врахування багатьох несприятливих факторів у їх взаємодії та в практиці логопедичної роботи відповідь на них шукати необхідно, оскільки від правильності цієї відповіді залежить ефективність подолання мовних порушень.

Розвиток розмовної мови засобами розвиваючих ігор

Дидактичні ігри - одне із основних видів розвитку пізнавальних процесів, мови і мислення. Особливо велике значення цих ігор в збагаченні словника дітей.

Для логопеда дидактична гра являється одним із важливих компонентів над мовою дитини з метою корекції різних дефектів.

У дітей з дефектами мовлення перевищує наочно - дійове сприйняття, тобто показ предмета або картини, який його визначає, діє на дитину сильніше ніж слово.

На першому етапі роботи ми використовуємо іграшки, конкретні предмети. Проводимо роботу з розрізними картинками, на яких зображені тварини, меблі, посуд. При складанні картинки, діти називають їх складові частини. Це допомагає їм краще кожну деталь предмета, розвиває увагу, пам'ять. Мета ігор: розвивати співвідносити предмети.

Спочатку організовується гра "Хто скоріше?". Пропонується більше двох - трьох груп предметів, наприклад овочі і фрукти (муляжі). Логопед показує дітям різні предмети і діти називають їх. Потім ставлять предмети в різні місця кімнати і пропонують двом - трьом дітям зібрати певну групу.

В грі "Хто більше запам’ятає, що із чого зроблено?" діти по пам’яті називають металічні, бумажні та інші предмети.

Мета дидактичної гри "Що знаєш - розповідай" - збагачення словника дітей означеннями, дієсловами, обставинами.

Для дітей з недорозвитком фонематичної сторони мовлення характерна відсутність чітких часових уявлень.

Вони плутають назви і послідовність місяців, у них немає чітких уявлень про частини доби. Для уточнення таких понять використовується гра "Коли це буває?".

Гра "Було - буде" допомагає уточнювати уявлення про минуле і теперішнє. Логопед пропонує дітям послухати коротенькі вірші і відгадати, будо це чи буде.

Є цілий рід ігор, які формують уміння найти потрібне слово: "Що вам потрібно?", "Доповни речення", "Скажи по - іншому". Мета цих ігор - навчити підбирати слова близькі за значенням.

В іграх "Що ми задумали?", "Відгадай, хто це?" діти відвідують предмети по опису, що являється зразком самостійної розповіді. В грі "Опиши картинку" діти складають невеликі розповіді.

Дидактичні ігри не тільки сприяють подоланню мовних недоліків, збагаченню словникового запасу, але й розвивають ініціативу, пам'ять і увагу, цікавість до навколишнього.

Консультації для вихователів

Етапи розвитку фонематичного слуху

Середня група

Основне завдання. Розвивати фонематичні уявлення та аналіз. Формувати цілком усвідомлене поняття "звук". Вчити чути звук у слові, не називаючи місцеположення.

Етапи роботи

І етап

Основне завдання.

Закріпити пісеньки, які вивчались у молодшій групі. Додається ще пісенька пароплаву та тигра (відповідно звуки [Л] та [Р]. Пісеньки опредмечувати. Навчити дитину безпомилково впізнавати їх та співати.

Рекомендовані дидактичні ігри на І етап

1. “Відгадай пісеньку”.

Вихователь імітує пісеньку. Діти відгадують чия. Діти піднімають опредмечену пісеньку.

2. “Заспівай пісеньку”.

Вихователь пропонує дитині загадати якусь пісеньку. Дитина імітує пісеньку, а вихователь чи інші діти відгадують.

Вихователь показує опредмечену пісеньку, а діти співають її.

3. “Підніми, хто заспівав".

Усі опредмечені звуки - перед дитиною на столі. Вихователь імітує звук, а дитина піднімає відповідник.

4. “По домівках”.

На килимку споруджуються “будиночки” для кожного звуку. Кладеться опредмечений відповідник для двох звуків; “Ш” та “Ж".

Діти діляться на дві команди - "Жуки" та "Вітерець". За сигналом вихователя кожна команда зі звуконаслідуванням “летить" до свого будиночка.

“С” та “З” - діти діляться на дві команди: "Жуки" та "Комарики". За сигналом вихователя до будиночка летять тільки "Жуки" [зі звуконаслідуванням].

II етап

Основне завдання.

Навчити підкреслено вимовляти звуку слові.

1. Відгадування загадок на самостійне закінчення.

Вовка та лисицю дуже він боїться.

Де сховатись знає,

довгі вушка має.

Побігайчик-пострибайчик,

полохливий бідний... (зайчик).

Гострі голки стирчать

із клубочка.

Не пошиєш ти ними сорочку,

Бо гуляє полісі клубочок

та шукає смачненький грибочок.

Цей клубочок з колючок

має назву... [їжачок].

Хтось прогриз в куточку дірку

Та зробив для себе нірку,

На обід з'їв сиру кришку.

Це маленька сіра… (мишка).

На зеленому горбочку хтось

припнутий до кілочка.

З'їв травички, "ме-е" сказав.

Може, там паслась... (коза).

Хто у пузі їсть траву,

Голосно говорить "му-у",

Молоко дає чудове?

Знають всі, що це... (корова).

Спить у буді біля хати.

Вискочить - почне гарчати,

Аж затруситься увесь.

Це страшний, зубатий... (пес)

Хтось на дереві сидить.

"Кар-кар-кар" весь день кричить.

Визирає через крону.

Це співає так... (ворона).

Біля ріки, де трава,

Хтось виспівує "ква-ква",

Заховавшись під кульбабу.

Це зелена мокра... (жаба).

Хтось у двір наш залетів,

Із курми пшона паїв,

Поклював іще пшеничку,

Із калюжі пив водичку,

Зацвірінькав під кінець.

Це звичайний... (горобець).

Коли діти відгадали загадку, запропонувати підкреслено вимовити певний звук у слові-відгадці. Наприклад. з-з-зайчик, миш-ш-ш-ка і т.п.

2. "Чия пісенька звучить у слові?"

Вихователь протяжно, підкреслено вимовляє звуку слові.

На перших етапах - 1-й звук у слові. Наприклад: ж-ж-жаба. Запитується у дітей: "Чия пісенька звучить у слові?" або "Чию пісеньку я проспівала?" (наочно опредмечено).

III. Основне завдання

Навчити виділяти заданий звук з групи спів,

1. "Який звук, чия пісенька звучить у словах?"

Вихователь зачитує групу слів, де найбільш часто повторюється один і той самий звук. Діти повинні відгадати, яка пісенька тут сховалася.

"С" - Коса косить, бруса просить.

Сам собі сипав суп.

Сому вусатому сумно самому.

Стоять під снігом сосни сонно.

Сидять на соснах снігурі.

Санчата на ставок з разгону

Скотились весело з гори.

“Ш” - Шпаченя шукало шапку шишок.

Шапка у шафі шубку шукала.

Шило шубку Шурі шило,

Шовком гарно шви обшило.

Вийшла шубка прехороша

Нашій Шурі на порошу.

Шматок сальця шукає мишка,

У нашій шафі шарудить.

Як шмигоне на мишку кішка!

А мишка шусть у шпарку вмить,

“Ж” - Жатка жваво жито жне.

жатку жнець не пожене.

Я жук, жу-жу-жу,

навколо кружу. Жу-жу-жу.

“З” - Заєць зиму зимував.

Зима морозяна надворі.

Замети білі на землі.

Зоріють в небі ясні зорі.

Заснули зайчики малі.

“Л” - Мила милила уміло.

Стоїть Олена коло клена.

Вийшли ми з лопатами,

Почали копати ми.

В ямки воду лили

Вишеньки садили.

“Р” - Рубали дрова під деревом старим.

Мурлика муркоче,

морозива хоче.

Рак на рибу розізлився.

IV етап

Основне завдання

Навчити впізнавати пісеньку, виділяти заданий звуку словах.

1. "Впіймай звук".

Ряд слів однієї групи, без парних звуків.

Вихователь повільно називає слово. ("Чи чути звук "ш" у слові... "]

Якщо заданий звук у слові є, то дитина повинна хлопнути в долоні - “впіймати" звук, якщо заданого звуку немає, не плескати в долоні або сказати: “Немає”. [Можна не тільки плескати в долоні, а й піднімати картку, фішку, опредмечений звук тощо].

“Ш” - шапка - липа - шуба - мишка - риба - кошик - банан - шум

“С” - собака - море - коса - вікно - салат - суп - ведмідь

Найлегше дітям визначати звуки шиплячі та свистячі. Тому на початкових етапах розвитку фонематичного слуху інші звуки не беремо.

2. "Впіймай звук".

Ряд слів з парними звуками шиплячої та свистячої груп.

"Чи чути звук "Ш" у слові,,."

“Ш” - шапка - мак - собака - кошик - миска - мишка - море - суп

“С” - солома - поле - сміх - шум - каска - кашка - маска - вікно

Після того, як діти гарно диференціюють близькі за артикуляцією звуки, переходимо до розрізнення звуків споріднених із цих же груп.

3. "Впіймай звук".

"Чи чути звук "Ж" у слові..."

"Ж" - жаба - мак - жук - квіти - кожух - кран - жовтень

"З" - зуб - рак - коза - кінь - зима - мороз - куб - заєць

4. "Впіймай звук".

“Чи чути звук "Л" у слові..."

"Л" - лапа - пара - ложка - мавпа - лак - мак - молоко - колесо

"Р" - риба - липа - кран - волосся - морок - моряк - клин - відро

Таким самим чином включаємо в ряд слів звуки м'які.

Значення роботи по розвитку правильної звуковимови

Виховання правильної і чистої мови у дитини - одна із важливих задач в загальній системі роботи по вивченню рідної мови.

Дитина з добре розвиненою мовою легко спілкується з навколишніми: вона може ясно висловити свої мислі і бажання, задати питання, домовитися з ровесниками про спільну гру. І навпаки, неясна мова дитини дуже заважає її взаємовідносинам з людьми і нерідко залишає важкий слід на її характері.

В 6-7 років, а інколи і раніше, діти, які мають порушення мови, хворобливо відчувають їх, стають мовчазними, замкнутими, застічивими, а деякі і дратівливими.

Нам потрібно виховати повноцінну особистість, тому потрібно забрати все, що заважає вільному спілкуванню дитини з колективом. Потрібно, щоб діти по можливості раніше добре володіли рідною мовою, розмовляли правильно і красиво. Чим раніше ми навчимо дитину говорити правильно, тим краще вона буде почувати себе в колективі.

Іще болюче підніметься питання про чистоту дитячої мови, коли дитина піде у школу. В школі нечистота мови може викликати в учня не встигаємість у навчанні.

З першого дня перебування в школі дитині приходиться широко користуватися мовою: відповідати в присутності всього класу, задавати запитання, читати в голос, і недоліки мови відчуваються зразу ж.

Особливо необхідним для дитини являється чиста вимова звуків і слів, коли вона починає оволодівати грамотою.

Виховання чистоти мови у дітей - задача великого значення, і серйозність її повинні зрозуміти і батьки.

Етапи розвитку фонематичного слуху

Старша група

Завдання. Розвивати фонематичний слух. Уміння виділяти звук у слові та визначати його положення, робити звуковий аналіз слів.

На початку року проводяться дидактичні ігри середньої групи на вміння чути та виділяти звук у словах.

І етап

Ознайомлення зі звуками-символами.

Завдання. Навчити розрізняти та озвучувати. Перенести поняття "пісенька" у поняття "символ-звук". Навчити ототожнювати символічний малюнок зі звуком, що він означає.

(Символічне позначення звуків дивись у додатку).

Дидактичні ігри на І етапі

"Впіймай звук".

Вихователь виставляє на фланелеграф символ-звук.

Діти, погляньте, що зображено, який звук? А тепер ми його пошукаємо у словах. Чи є звук (діти визначають який)"Ш" у слові?. .

Символ-звук міняється. Набір слів для гри, як і в середній групі.

2. "Знайди звук".

Вихователь повільно та підкреслено вимовляє слова з одним звуком.

(Шапка, ш-ш-шуба, кош-ш-шик, ш-ш-шарф, миш-ш-шка і т.п.).

Діти знаходять відповідний символ-звук,

Знайди звук, який сховався у цих словах".

3. "Придумай слово".

Вихователь виставляє символ-звук. Діти повинні придумати слова із цим звуком,

II етап

Завдання. Визначити місце звуку у словах.

Дидактична гра "Де живе звук?"

Вихователь на фланелеграфі виставляє символ-звук. Поруч із ним - "вагончик" з трьома віконечками. Вихователь називає слово. Діти визначають, який звук необхідно виділити, та визначають його місце у слові - "засвічують" (жовта фішка] відповідне віконечка.

Вихователь може не називати слово, а показувати предметну картинку.

Рекомендовані дидактичні ігри та вправи із символами-звуками.

"Добери картинки".

Виставляється символ-звук. Ряд предметних картинок.

Добери ті, в яких є заданий звук. Покажи слово, в якому є звук.

2. “Добери картинку"

Виставляються 2 символи-звуки. Ряд предметних картинок

Добери до кожного звуку свої картинки.

3. “По домівках"

Утворюються 2-3 домівки. Над кожною - свій символ-звук. Діти діляться на команди. Вихователь тихо каже кожній команді, який вони звук. Кожна дитина знаходить свій будиночок. Можна зі звукоімітацією.

4. “Знайди господаря”

Вихователь каже групу слів з одним звуком. Діти з набору символів-звуків знаходять відповідник.

Вихователь виставляє ряд предметних картинок з одним звуком. Діти визначають його та знаходять відповідний символ-звук. Таким чином знаходять “господаря” для усіх груп слів. Разом діти промовляють кожен звук.

5. “Хто до кого в гості йде?"

Хатинка з 2-3 віконечками. Над віконечком виставляється символ-звук. Дітям роздаються картинки із зображенням звірів. Діти визначають, чи є у назві тваринки один із заданих звуків. Відповідно у те віконечко ставиться картинка.

6. “Придумай слова для господаря”

У віконечках “живуть" символи-звуки. Для кожного придумай слова.

7. “Знайди”

Виставляється символ-звук. На задану тему підібрати слова із цим звуком. На тему: “Овочі", “Фрукти", “Одяг”, “Посуд” і т.д. .

8. “Пригости гостей"

Пригости гостей тільки тим, у назві чого є цей звук. Виставляється символ-звук (2 символи).

Проведіть заняття з дітьми. Їм буде цікаво і весело!

9. “Виправ казку”

Ішов піп гуштим лішом та й жігубив лукавичку. От біжить миска. Побачила рукавичку та й казе:

Тут я буду шити.

Коли це скаче шабка й питає:

Хто, хто в рукавичці живе?

Це я, - миска. А ти хто?

А я - шапка. Пусти й мене до себе шити! …

Було в одного царя три шини: два розумних, а третій дурень. Прийшли до патька свого вони та плосять, щоб відпустив їх поїздити по цвіту, подивитись на інші чарства. Батько вислухав їх та й казе: “Витирайте собі коней та їдьте…”

***

Жили собі дід та папа, і була в них кулочка ряба. Знешла курочка яєчко. Не просте, а жолоте. А тут миска, бігла, хвостиком зачепира, яєчко впало і рожбилося. Дід плаче, баба плаче, а курочка кудкудаче: “Не плачте, діду й бабо, я знесу вам яєчко не просте, а жолоте…"

Мовленнєве спілкування у грі

Завдяки мовленню розв’язуються різні життєво важливі завдання. Слово допомагав досягти взаєморозуміння, узгодити обопільні дії, обмінюватися інформацією та думками щодо певних подій та явищ.

Спілкування з дорослими й іншими дітьми спонукає малого у словесній формі повідомляти про свої бажання та потреби.

З'ясувавши, що саме стимулює мовленнєвий розвиток дошкільнят, ми зможемо цілеспрямовано впливати на цей процес. Дослідження вчених показали: не досить пропонувати дитині різноманітний мовний матеріал. Необхідно ставити перед нею нові комунікативні завдання, які потребують нових засобів для Їх використання.

Сучасні методики навчання та виховання орієнтують, зокрема, на використання проблемних ситуацій. Ще Л. Виговський зазначив, що навчальні завдання завжди мають випереджати досягнутий дітьми на даний час рівень розвитку. Тобто проблеми, які постають перед ними, не повинні бути занадто легкими, а отже, вирішити їх можна лише інтенсивно напружившись розумово.

Для розв'язання пізнавальних завдань від час спілкування дітям доводиться вдаватися не лише до запитань і відповідей, а й до розміркувань, уточнень, стверджень, гіпотез, пояснень, сумнівів тощо. Поява у вжитку дошкільнят висловлювань різного характеру свідчить про активізацію процесу мовленнєвого розвитку.

Відомо, що здоровій дитині найбільше подобається грати зі своїми однолітками й приятелями. І саме гра є першою формою розв'язання проблемних /ігрових/ ситуацій. Завдяки взаєморозв'язку гри та навчання стає можливим подолання розвитку між дитячими зацікавленнями й освітніми вимогами суспільства /тобто між "хочу" і "треба"/. Задовольняється природна потреба дитини пізнавати світ в ігровий спосіб, і це викликає в неї задоволення, сприяє розвиткові допитливості, здатності дивуватися, а відтак, допомагає уникнути пасивного заучування навчального матеріалу.

Щоб забезпечити належний розвиток мовлення дошкільнят, педагогові важливо усвідомити, що він має не тільки говорити сам, скільки створювати умови багатофункціонального використання дітьми усного слова. Методика спільного навчання дає їм змогу набувати навичок міжособистісного спілкування в ігрових групах, склад яких постійно змінюється. Результатом такої співпраці з досягнення вищих рівнів розуміння у процесі обговорення знань, думок, ідей тощо.

В основі пропонованих нами комунікативно-мовленнєвих ігор, лежить ряд базових принципів.

Це, зокрема такі:

Принцип активності: ігрова ситуація дає змогу спілкуватися за допомогою слова всім учасникам групи, що забезпечує максимальну мовленнєву активність кожного.

Принцип творчості: під час гри діти усвідомлюють, знаходять і відкривають ідеї, закономірності, можливості, особливості, шляхи виконання поставлених завдань. Кожен може запропонувати й випробувати свої способи виходу із проблемної ситуації. Це зумовлює різні форми висловлювань, а саме: припущення, здогад, гіпотезу, заперечення, запитання, уточнення тощо.

Принцип партнерства: у грі діти вчаться враховувати інтереси, почуття, емоції та перебивання інших учасників взаємодії на основі партнерського спілкування.

Ігри мовно-спілкувального спрямування допоможуть педагогові не лише забезпечити мовленнєве зростання кожної дитини, а й збагатити соціальний досвід спілкування дошкільнят одне з одним, створити в дитячому колективі дружню атмосферу співжиття, наповнити освітньо-виховний процес цікавою пізнавальною діяльністю.