Методична розробка тематичної атестації з всесвітньої історії

/>

8. Далекого Сходу СРСР, Китаю, контролю за басейном Тихого океану

9. Європі

10. Була невдоволена рішенням Паризької мирної конференції 1919 року

ІІ варіант

1. Муссоліні

2. Австрію, Чехословаччину

3. Китай (Маньчжурія)

4. Західна Україна, Західна Білорусія

5. 1938 рік

6. Програла І світову війну і прагла світового панування

7. Польщі

8. Чехословаччиною, Францією

9. Мали наміри знищити СРСР

10. Італія, Німеччина, Японія

Що спричинило виникнення країн агресорів в 20 роки ХХ ст.?

- Світова економічна криза, яка охопила всі провідні країни світу;

- Невдоволення Німеччини та Італії рішеннями Паризької мирної конференції; - Невдоволення Японії рішеннями Вашингтонської конференції;

Завдання І рівня для роботи на дошці

Країна	Захоплені території	Рік захоплення
Німеччина	1. Австрія 2. Чехословаччина	Березень 1938 р. Вересень 1938 р.
Італія	1. Ефіопія 2. Албанія	1936 р. 1939 р.
Японія	1. Китай (Маньчжурія)

Індивідуальні усні завдання І-ІІ рівня

1. – Після першої світової війни відбулась Паризька мирна конференція, яка вирішила питання надання суверенітету Китаю і перерозподілу сфер впливу в басейні Тихого океану. Японія висуваючи гасло «Азія для азиатів» була невдоволена рішеннями конференції. Вона збільшує витрати на озброєння, будує кораблі кращі за англійські (Англія вважалась наймогутнішою морською державою), посилює берегову охорону та будує нові воєнні бази, не виконуючи рішення конференції.

– Велика Британія, Франція та США спостерігали за розвитком подій у Китаї, ніяк не запобігли розгортанню агресії тому, що розуміли і сподівались, що у будь якому випадку Японія спрямує свій удар проти СРСР тим самим знищить соціалістичного ворога. Маючи можливість виключити Японію з Ліги Націй вони цього не зробили навіть після звершення до Ліги китайського уряду. Вони обмежились порадами вивезти Японії війська з Китаю. Японія сама заявила про свій вихід з Ліги Націй, але Велика Британія і Франція не застосували проти неї економічні, політичні санкції, не посилили воєнний контроль за Японією в Тихому океані.

2. – Після приходу до влади Гітлера, Німеччина приєдналась до групи агресорів, в 1933р. вона перестала сплачувати репарації. На переговорах про роззброєння (1932р.) їй було обіцяно рівноправність в озброєнні, стало питання про повернення Німеччині її колоній. У липні 1933р. за пропозицією Муссоліні. Було укладено «Пакт згоди і співробітництва між Англією, Францією, Італією, Німеччиною», якій закріплював рівність Німеччини в озброєнні. Це наштовхнуло Гітлера на нові загарбницькі плани і він проголосив про три найважливіших питання, які повинні були вирішити німці:

а) переглянути Версальський договір і поширити своє панування;

б) об'єднати всіх німців в межах однієї держави, приєднавши до себе Австрію, та населені німцями райони Франції, Бельгії, Чехословаччини, Польщі, Литви;

в) завоювати «життєвий простір» на Сході.

– У 1933р. Німеччина вийшла з Ліги Націй. В 1935р. виплатила Франції компенсації за вугільні шахти, Саар відійшов до Німеччини; вона оголосила про запровадження загальної військової повинності та формування армії з 36 дивізій. В 1936р. німці окупували Рейнську демілітаризовану зону. Ні Франція, ні Великобританія не застосували передбачені в цьому випадку заходи. Німеччина почала відкриту підготовку до війни.

3. Розставте історичні події у хронологічній послідовності:

- Окупація Японією Маньчжурії (1931);

- Прихід Гітлера до влади в Німеччині (січень 1933);

- Окупація Італією Ефіопії (1936);

- Створення вісі Рим-Берлін-Токіо (листопад 1937);

- Аншлюз Австрії (березень 1938);

- Підписання Мюнхенської угоди (вересень 1938);

- Встановлення фашистської диктатури в Іспанії (березень 1939);

- Підписання пакту Ріббентропа-Молотова (серпень 1939).

4. – Мюнхенську Угоду підписали Чемберлен (прем'єр-міністр Великої Британії), Даладьє (прем'єр-міністр Франції), Гітлер (фюрер Німеччини), Муссоліні (фюрер Італії),

– вони сподівались, що Чехословаччина буде останньою територіальною претензією Гітлера у Європі;

– керівники країн, що підписали угоду, знищили новостворену за рішенням Паризької мирної конференції країну, в якій існував фактично єдиний в Європі демократичний уряд, а західні українці, що мешкали на території Чехословаччини мали органи самоврядування, віросповіданням залишалося православ'я, користувалися рідною мовою, розвивали культуру. Даладьє і Чемберлен підписуючи угоду користувалися лише власними інтересами, задовольняючи вимоги Гітлера вони відтягували початок нової війни а не виступили рішуче проти агресії.

5. – Гітлер вважав Англію і Францію заклятими ворогами тому, що на Паризькій конференції представники цих держав виступили за визнання Німеччини «єдиною винною у розв'язанні І світової війни», розподілили між собою колонії довоєнної Німецької імперії, скороти її території, на яких було створено нову Польщу та Чехословаччину, займали провідні позиції у складі Ліги Націй, вирішували всі питання повоєнного облаштування світу, диктували свої умови країнам Європи, залишалися наймогутнішими колоніальними імперіями, контролюючи Азію, Африку, океанські та морські шляхи.

6. – підписання договору було викликано бажанням знищити Комуністичний Інтернаціонал, ініціатором створення якого виступив СРСР, боротьбою проти комуністичного робітничого та національно-визвольного рухів;

– він отримав назву «Антикомінтернівський Пакт» або вісь Рим-Берлін-Токіо;

– це призвело до об’єднання країн агресорів під прапором перерозподілу земель, «аншлюзу» Австрії, окупації Чехословаччини, встановленню фашистської диктатури в Іспанії, підготовки і розв’язанні ІІ світової війни.

7. – до складу СРСР за пактом Молотова-Ріббентропа відійшли західна Україна (Галичина, Волинь), західна Білорусія;

– пакт було підписано у Москві (СРСР);

– Велика Британія та Франція не виступили в захист Польщі, хоча і обіцяли допомоги, вони не зупинили Гітлера, так як бачили в ньому реального супротивника у можливій війні Німеччини з СРСР.

8. – Сталін був зацікавлений у знищенні Польщі і приєднанні до складу СРСР земель, що входили до складу російської імперії до 1917 року, серед яких були західна Україна та західна Білорусія, що відійшли до складу Польщі за рішенням Паризької мирної конференції 1919 р.

– договір поклав початок зближення Сталіна і Гітлера;

– саме після підписання секретного протоколу Сталін окупував Прибалтику, на що фактично отримав дозвіл Гітлера.

9. – Німеччина, Японія, Італія, СРСР;

– Німеччина, Японія, Італія вийшли добровільно зі складу Ліги Націй, СРСР було виключено за розв’язану війну з Фінляндією, метою якої було включення Фінляндії до складу СРСР, так як Фінляндія до 1917 року була складовою частиною Російської імперії.

Встановлення фашистської диктатури в Іспанії (І рівень)

- Причинами революції 1931 року в Іспанії були: низькій рівень життя, не вирішені аграрне, національне питання, релігійні сутички, гноблення народу.

- Політика Уряду Народного фронту передбачала націоналізацію землі, запровадження 8 годинного робочого дня, скасування штрафів, зменшення податків, встановлення народного контролю на підприємствах.

- Невдоволення провідних кіл Іспанії політикою Уряду Народного фронту, поширення фашистської ідеології, виникнення фашистських угрупувань.

- Що до Іспанії проводили провідні країни світу проводили таку політику: СРСР- надав збройну допомогу військам Уряду Народного фронту, Німеччина, Італія – надили збройну допомогу та фінансову підтримку фашистським загонам Франко, Велика Британія, Франція, США проголосили про політику «невтручанні в Іспанські справи» дав можливість встановити в країні фашистську диктатуру.

- Фашистську диктатуру в Іспанії було встановлено в березні 1939 року. На чолі фашистської Іспанії став диктатор Франко.

Роль Ліги Націй в збереженні миру (ІІ рівень)

- Ліга Націй – організація, створена на Паризький мирній конференції (1919) мета організації - збереження миру на планеті, провідні позиції в організації займали Велика Британія, Франція

- Успіхи Ліги Націй у збереженні миру:

1920р. – Ліга Націй владнала конфлікт між Швецією та Фінляндією

1922р. – врятувала Австрію від фінансового краху

1925р. – запобігла війні між Болгарією та Грецією

1926р. – до Ліги приєдналась Німеччина

1934р.– до Ліги Націй вступив СРСР

- Невдачі Ліги Націй у збереженні миру

1923р. – після захоплення Італією грецького остову Корфу Ліга лише визнала незаконність цієї справи

1931р. – Ліга майже нічого не зробила, щоб змусити японців вивезти свої війська з Маньчжурії

1934р. – після приходу Гітлера до влади Німеччина вийшла з Ліги і стала на шлях війни

1935р. – не змогла застосувати санкції проти Італії, яка почала агресію в Ефіопію так як санкції були обмежені

Велика Британія та Франція були не послідовні і не принципові у вирішенні питань що до збереження миру на планеті тому, що вважали СРСР політичним ворогом, якого необхідно знищити.

- Вони розуміли, що Німеччина, Італія, Японія обов'язково розпочнуть війну з метою знищення СРСР, тому всіляко сприяли поширенню фашистської агресії у Європі, не розуміючи, що самі можуть опинитися під загрозою окупації і втягненням у нову світову війну.

8. Матеріали методичного забезпечення на заключний етап

8.1 Тестові завдання І-ІІ рівня

Варіант 1

1. До складу антикомінтернівського пакту входили :

А. Туреччина, Італія, Німеччина;

Б. Італія, Японія, Німеччина;

В. США, Японія, Німеччина;

Г. Великобританія, Німеччина, Італія;

Д. Японія, Німеччина, Франція ;

2. Загарбницька політика Японії передбачала захоплення:

А. Далекого Сходу СРСР, Китаю, Кореї;

Б. Аляски, Кореї, Китаю;

В. Китаю, Аляски, о. Сахалін, Курильські острови;

Г. Кореї, Далекого Сходу СРСР, Китаю;

Д. Тихоокеанських володінь США, Далекого Сходу СРСР, Китаю;

3. Мюнхенську угоду було підписано в:

А. 1938 році;

Б. 1941 році;

В. 1939 році;

Г. 1940 році;

Д. 1937 році;

4. В 1939 – 1941 року до складу СРСР увійшли:

А. Литва, Фінляндія, Латвія, Румунія;

Б. Фінляндія, Латвія, Литва, Естонія, Польща;

В. Латвія, Литва, Естонія;

Г. Естонія, Латвія, Литва, західна Україна;

Д. західна Україна, Латвія, Литва, Естонія, Фінляндія;

5. Протягом 30 - х років Італія окупувала :

А. Австрію, Іспанію;

Б. Балкани, Ефіопію;

В. Албанію, Ефіопію;

Г. Чехословаччину, Ефіопію;

Д. Ефіопію, Австрію;

6. Основними напрямками зовнішньої політики СРСР в 30 роки було:

А. дотримання нейтралітету;

Б. співпраця з Японією та Італією;

В. завоювання життєвого простору на півдні;

Г. невтручання в воєнні конфлікти;

Д. мирної співпраці з усіма країнами світу;

7. Політика “умиротворення” агресора це:

А. політика за лякання агресора;

Б. “невтручання” в Іспанські справи;

В. підписання договорів з Німеччиною;

Г. організація ”хрестового походу” проти СРСР;

Д. політика поступок з боку Англії і Франції Гітлеру що до захоплення земель;

8. Мюнхенська угода передбачала поділ:

А. Балкан;

Б. Чехословаччини;

В. Польщі;

Г. Болгарії;

Д. Австрії;

9. Причинами поразки громадянської війни в Іспанії стали:

А. політика ”невтручання” з боку Англії і Франції, військова і фінансова підтримка Німеччини і Італії;

Б. політика “невтручання” з боку СРСР, відсутність боєздатної армії;

В. військова і фінансова підтримка з боку Німеччини і Італії, політика “невтручання” з боку СРСР;

Г. відсутність боєздатної армії , військова і фінансова підтримка Німеччини і Італії;

Д. відсутність єдності в Комуністичній партії, політика “невтручання” з боку СРСР;

10. Із Ліги Націй, в 30 роки вийшли:

А. Італія, Японія, Іспанія;

Б. Іспанія, Німеччина, Австрія;

В. Австрія, Німеччина, Італія;

Г. Італія, Німеччина, Японія;

Д. Німеччина, Японія, Іспанія;

Варіант 2

1. Загострення англо-німецьких відносин в 30 роки було:

А. з суперництва в військовій сфері;

Б. за несплачені репарації;

В. боротьба за колонії;

Г. конкуренція товарів на світовому ринку;

Д. боротьба за ринки сировини;

2. Протягом 30 –х років Німеччина окупувала:

А. Австрію, Балкани;

Б. Чехословаччину, Австрію;

В. Іспанію, Австрію;

Г. Данію, Балкани;

Д. Францію, Албанію;

3. Радянсько-німецький пакт про ненапад отримав назву:

А. Гітлера - Сталіна;

Б. Ріббентропу – Молотова;

В. Бріана - Келлога;

Г. Чемберлена - Даладьє;

Д. Антикомінтернівського;

4. В 1935 році СРСР підписав договори про взаємодопомогу з:

А. Великобританією, США;

Б. Францією, Великобританією;

В. Німеччиною, Великобританією;

Г. Чехословаччиною, Францією;

Д. США, Великобританією ;

5. Антикомінтернівський пакт було підписано в :

А. 1936 році;

Б. 1935 році;

В. 1935 році;

Г. 1939 році;

Д. 1938 році;

6. Основними напрямками зовнішньої політики Німеччини в 30 роки було:

А. дотримання нейтралітету;

Б. співпраця з Японією та Італією;

В. завоювання життєвого простору на сході;

Г. невтручання в воєнні конфлікти;

Д. мирної співпраці з усіма країнами світу;

7. Які землі Сталін купив у Гітлера?

А. Латвії;

Б. Фінляндії;

В. Естонії;

Г. Польщі;

Д. Литви;

8. Фашистська диктатура в Іспанії була встановлена завдяки підтримки:

А. СРСР, Німеччини;

Б. Франції, Великобританії;

В. Великобританії, США;

Г. Італії, Великобританії;

Д. Німеччини, Італії;

9. Перше вогнище війни утворилося:

А. в Європі;

Б. на Далекому Сході;

В. в Африці;

Г. на Близькому Сході;

Д. в басейні Тихого океану;

10. Пакт Ріббентропу – Молотова передбачав перерозподіл:

А. Чехословаччини;

Б. Польщі;

В. Австрії;

Г. Фінляндії;

Д. Прибалтики;

Відповіді на тестові завдання

І варіант ІІ варіант

1. Б 1. Г

2. А 2. Б

3. А 3. Б

4. Г 4. Г

5. В 5. Д

6. Д 6. В

7. Б 7. А

8. Б 8. Д

9. А 9. Б

10. Д 10. А

2.2 Розв’язання проблеми «Чи можна було уникнути ІІ світової війни»

Так, ІІ світової війни можна було уникнути у разі об'єднання країн Європи у складі Ліги Націй у боротьбі проти дій фашистських держав; не підписанні Мюнхенської угоди, підтримки Народного Уряду в Іспанії, застосування економічних та політичних санкцій проти Німеччини, Італії, Японії; заборонити діяльність Антикомінтернівського пакту.

9. Матеріали мультимедійного супроводу

Список літератури

Навчальна:

- Полянський П.Б. Всесвітня історія. – К.: «Генеза», 2006. – 254 -277с.

Методична:

- Милерян В.Е. Методические основы подготовки и проведения учебных занятий в медицинских ВУЗах.: Методические рекомендации. – К, 1997. – 64с.

Наукова:

- Журавлев В.В. Трудные вопросы истории. – М.; Издательство политической литературы, 1998. – 158-174с.

- Кнопп Г. История Вермахта. Итоги. – Санк-Питербург.: «Питер», 2009. – 272с.

- Носовський Г.В. Імперія.- Москва: «РІМІС», 2005. глава 3.

- Опарин А.А. Религии мира и Библия. Фашизм.: Харьков.: «Факт», 2000. – глава 7