Підготовка майбутнього вчителя до творчого застосування новітніх технологій
Розвиток нових інформаційних технологій на початку століття і тисячоліття відкрив перед людством величезні перспективи в комунікації.
Нові інформаційні технології надають великі можливості вчителям у розвитку умінь, навичок та здібностей дітей, наприклад, із використанням навчальних, високопрофесійних, комп’ютерних програм та ігор, застосуванням комп'ютерних енциклопедій, через вихід в Інтернет тощо.
Вчителям-початківцям необхідно усвідомити, що навколишній світ став іншим і треба створити нову культуру життя з новими інформаційними технологіями. Треба навчитися користуватися цими технологіями і не загубити того найкращого, що дала історія людству, аби не втратити здатності реально мислити, спілкуватися, міркувати.
Мета статті
– висвітлити зміст та спрямованість підготовки майбутнього вчителя до творчого застосування новітніх технологій.
Зауважимо, що нові інформаційні технології використовуються все більшим колом людей, а вік користувачів невпинно знижується – вже діти дошкільного віку застосовують комп’ютерні ігри. Тому особливо актуальною стає культура використання цих технологій вчителями-початківцями у системі освіти.
Нові інформаційні технології, зокрема комп’ютерні, сприяють як традиційним видам діяльності, так і нетрадиційним – розвиваються нові навчальні програми з різних предметів, дисциплін, нові форми мистецтва.
У сучасній педагогічній літературі наголошується на тому, що мета є основою будь-якої педагогічної системи. На думку Ю. Дорошенка та В. Лапінського, метою навчання інформаційно-комунікаційних технологій є «формування в учнів теоретичної бази знань з основ інформатики, умінь і навичок використання комп’ютерних засобів сучасних інформаційних технологій у своїй діяльності, що має забезпечити формування основ інформаційної культури та інформаційно-комунікативної компетентності» [4, 55]. Ця мета повинна бути досягнута для кожного учня молодшої школи.
«Однією із найважливіших особливостей нашого часу, – як зазначив міністр освіти України Станіслав Ніколаєнко, є перехід розвинутих країн світу від постіндустріального до інформаційного суспільства, а тому питання інформатизації всіх сфер суспільного життя є одним із пріоритетних завдань держави. До найважливіших стратегій розвитку суспільства належить, зокрема, інформатизація освіти, підготовка майбутнього покоління до життя в інформаційному суспільстві і створення умов до безперервної освіти.
Одне з головних завдань освіти в умовах інформаційного суспільства – навчити дітей користуватися інформаційними технологіями та навчатися, використовуючи ці технології. Наскільки успішно буде вирішене це завдання, визначною мірою залежить розвиток країни і її місце у світовій спільноті» [3].
Концепція розвивального навчання «Педагогіка здорового глузду», розроблена академіком А. Леонтьєвим, що орієнтована на виховання функціонально-грамотної особистості (тобто людини, яка може вчитися все життя), реалізує ідеї розвивального, безперервного навчання і спрямована насамперед на розвиток та вдосконалення змісту освіти, на забезпечення його програмно-методичними і навчальними матеріалами [1, 82–83].
Комп'ютерна грамотність стає обов’язковою умовою професійної освіти сучасного фахівця. Шляхи її набуття розглядаються у працях Б. Наумова [2], Е. Машбіца [5] та ін. У цьому напрямі проводиться значна робота як науковців, так і практичних працівників освіти.
Мета статті
. На сьогодні набула особливої актуальності проблема формування професійного саморозвитку майбутнього вчителя-початківця. Це пов’язано, з одного боку, із динамічним становленням, бурхливим розвитком комп’ютерних технологій, програмного забезпечення, а у зв’язку з цим – з недостатньою розробленістю методики вивчення цього предмета. З іншого боку, зміна ролі вчителя початкових класів у процесі інформатизації освіти висуває нові вимоги до його особистісних якостей. У вчителя-початківця, який використовує комп’ютерну техніку, повинні бути сформовані знання, уміння і навички до пошуку потрібної інформації, до дослідницької діяльності. Йому необхідні навички творчої діяльності, самоорганізації, самоосвіти, тому що специфіка професійної діяльності із застосуванням комп’ютерних навчальних програм вимагає постійної підтримки свого рівня знань.
Здатність до творчості вчителя-початківця – це створення у процесі навчальної діяльності проблемних ситуацій у дітей молодшого шкільного віку. Для підвищення творчої активності учнів необхідно застосовувати розвивальні, інтелектуальні ігри для їхнього віку. При використанні комп’ютерних навчальних програм на уроках потрібно враховувати специфіку молодшого шкільного віку. Щоб комп’ютерні програми перетворилися у джерело саморозвитку, необхідно, щоб вони задовольняли вимоги, серед яких важливе значення має мета.
Кожна комп’ютерна програма передбачає розподіл функцій дитини та їх оцінювання.
Таким чином, для підвищення творчої активності ми пропонуємо такі підходи до комп’ютерних програм:
1. Створення або використання комп’ютерних аналогів відомих творчих ігор.
2. Розроблення нових творчих ігор із використанням великих можливостей нових інформаційних технологій.
3. Систематизувати програми, які існують.
4. Подавати інструкцію роботи з навчальними програмами у вигляді казки, сюжету, мультфільму тощо.
З метою формування інформаційних умінь, що визначають теоретичну і практичну готовність майбутнього вчителя-початківця до застосування інноваційних методик та комп’ютерних технологій у навчальному
Проблема підготовки вчителя до застосування нових інформаційних технологій на різних уроках у початкових класах набула особливої актуальності. Тому ми поставили за мету вивчити наукову літературу та досвід роботи вчителів щодо застосування новітніх інформаційних технологій на уроках у початкових класах.
Анкетування вчителів, що різняться за стажем роботи і місцем проживання, та студентів випускних курсів допомогло з’ясувати рівень підготовки учителя до застосуванням новітніх технологій.
Респондентам було запропоновано такі питання:
1. Чи працюєте Ви з комп’ютером?
– так
– ні
2. Чи вмієте Ви створювати комп’ютерні програми?
– так
– ні
3. Які труднощі виникають при застосуванні комп’ютерів у навчанні учнів з різних навчальних дисциплін:
– нестача техніки;
– низький рівень адаптованості комп’ютерних методик, що існують;
– інші труднощі.
За стажем респондентів розподілено таким чином: до 5 років педагогічного стажу – 41% від всіх опитуваних, від 5 до 15 років – 25%, від 15 до 25 років – 34%. Отже, в анкетуванні більшість становили молоді вчителі.
За допомогою анкет вивчено думку вчителів та студентів щодо творчого впровадження у навчальний процес нових технологій. Було отримано такі результати:
Відповіді на перше питання систематизовано у табл. 1.
Таблиця 1. Використання комп’ютера вчителями-початківцями
| № |
Стаж роботи |
Чи працюєте Ви з комп’ютером% |
|
| Так |
Ні |
||
| 1. |
До 5 років |
38 |
62 |
| 2. |
Від 5 до 15 років |
14 |
86 |
| 3. |
Від 15 до 25 років |
9 |
91 |
Таким чином, можна стверджувати, що вчителі початкових класів, які брали участь в експерименті, працюють з комп’ютером недостатньо. Наприклад, 38% учителів зі стажем до 5 років використовують комп’ютер, зі стажем від 5 до 15 років стажу лише – 14% опитуваних, і лише – 9% вчителів зі стажем роботи від 15 до 25 років користуються комп'ютером. Ми вважаємо, що одна з причин такого стану – недостатньо знань, умінь вчителі-початківців.
Відповіді на друге запитання анкети представлено в табл. 2.
Таблиці 2. Створення комп’ютерних програм
| № |
Стаж роботи |
Чи створювали Ви комп’ютерні програми % |
|
| Так |
Ні |
||
| 1. |
До 5 років |
11 |
89 |
| 2. |
Від 5 до 15 років |
4 |
96 |
| 3. |
Від 15 до 25 років |
0 |
100 |
Дані таблиці свідчать, що до створення комп’ютерних навчальних програм залучалися 11% вчителів зі стажем роботи до 5 років; 4% вчителів від 5 до 15 років, а вчителі зі стажем від 15 до 25 років не створили навчальних комп’ютерних програм зовсім. На нашу думку, у вчителів недостатньо потрібних знань щодо створення комп’ютерних програм для учнів молодших класів.
Аналіз відповідей респондентів на третє питання допоміг встановити, які труднощі виникають у вчителів при застосуванні комп’ютерів під час викладання тем з різних навчальних дисциплін. Одна з них – нестача самої техніки. Так вважають 64% респондентів. На думку 33% – це низький рівень адаптованості існуючих комп’ютерних методик. 3% респондентів не змогли дати відповіді.
Висновки
Одержані дані під час експерименту підтвердили те, що не всі вчителі творчо підходять до вирішення проблеми впровадження комп’ютеризації в початковій школі. На це впливає і вік учителів і недостатній педагогічний стаж роботи вчителів-початківців.
Використання комп’ютера сприяє розвитку розумових здібностей у майбутніх вчителів, їхнього творчого мислення, підвищує інтерес до навчання в учнів, сприяє набуттю ними знань і вмінь.
Студенти педагогічних факультетів повинні оволодіти навичками роботи з персональним комп’ютером, ознайомитися з його можливостями у навчальних закладах, щоб використовувати свої знання у майбутній професії.
Література
1. Горячєв А.В., Мірошниченко А.А. Про поняття «інформаційна грамотність» у початковій школі // Відкритий урок. – 2003. – №9–10. – С. 82–84
2. Информатика и компьютерная грамотность / Под. ред. Б.Н. Наумова. – М.: Наука, 1988. – 238 с.
3. Intel Навчання для майбутнього. – К.: Видавництво «Нора-прінт», 2005.
4. Кретова М. Особливості навчання інформатики обдарованих учнів // Рідна школа. – 2005. – №5. – С. 55.
5. Основы компьютерной грамотности / Е.И. Машбиц и др. – К.: Вища школа, 1988. – 215 с.