Відповідно до Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 473 від 26.04.96 р., та нового Плану рахунків витрати, які включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), групуються за такими елементами:
1. Матеріальні витрати.
2. Витрати на оплату праці.
3. Відрахування на соціальні заходи.
4. Амортизація.
5. Інші операційні витрати.
6. Інші затрати.
1.
ЕЛЕМЕНТ "МАТЕРІАЛЬНІ ВИТРАТИ"
До елементу "Матеріальні витрати" належать:
-
витрати сировини й матеріалів,
які входять до складу виробничої продукції, створюючи її основу, або є необхідним компонентом для виготовлення продукції (робіт, послуг);
-
витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів,
що потребують монтажу або додаткової обробки на даному підприємстві;
-
витрати палива й електроенергії,
що використовуються на технологічні, енергетичні, рухомі та інші виробничі потреби підприємства.
Витрати на власне виробництво електричної та інших видів енергії, а також на трансформацію і передачу придбаної енергії до місця її споживання включаються до відповідних елементів витрат;
-
витрати тари і тарних матеріалів.
У випадках включення вартості тари, прийнятої від постачальника разом з матеріальними ресурсами, із загальної суми витрат на їх придбання відраховується вартість тари за ціною можливого використання або реалізації з урахуванням витрат на придбання матеріалів для її ремонту;
-
витрати будівельних матеріалів
використовуються безпосередньо у виробництві будівельно-монтажних робіт і для виготовлення будівельних деталей, конструкцій та частин будов і споруд. До них належать: лісові матеріали (ліс круглий, пиломатеріали, фанера тощо), силікатні, матеріали (алебастр, каміння, гравій, гайки, болти тощо), будівельний метал (сталь листова, сталь кругла, цинк листовий тощо), електротехнічні матеріали (кабель силовий, шнур освітлювальний тощо) та ін.;
-
витрати запасних частин
- раніше виготовлені деталі та вузли машин, призначені для заміни зношених при експлуатації, головним чином швидкозношуваних деталей (втулок, підшипників, шестерень, поршнів та ін.);
-
витрати матеріалів сільськогосподарського призначення
(насіння, корми, органічні та мінеральні добрива, паливо, нафтопродукти, запасні частини тощо) використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, призначеної для її внутрішньогосподарської діяльності (насіння, корми), для здійснення нових Циклів виробничого процесу і для реалізації;
-
витрати товарів;
-
інші матеріальні витрати.
Вартість матеріальних ресурсів включається до складу витрат на виробництво згідно з нормами витрат відповідно до ГОСТів, ОСТів, технічних умов.
Із витрат на матеріальні ресурси, що включаються до собівартості продукції, вираховується вартість зворотних відходів.
Зворотні відходи
- це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів, утворених у процесі виробництва продукції (робіт, послуг), що втратили повністю або частково споживчі якості початкового ресурсу і в зв'язку з цим використовуються з підвищеними витратами продукції або зовсім не використовуються за прямим призначенням.
До зворотних відходів не належать:
-
залишки матеріальних ресурсів,
які відповідно до встановленої технології передаються в інші цехи, підрозділи як повноцінний матеріал для виробництва інших видів продукції (робіт, послуг);
-
супутня продукція,
одержувана водночас з цільовим (основним) продуктом у єдиному технологічному процесі, відповідає за якістю встановленим стандартам або технічним умовам і призначається для подальшої переробки або відпуску на сторону.
Перелік супутної продукції в окремих галузях промисловості наведений у додатку № 9 Типового положення № 473. Наприклад, у металургійній промисловості — доменні шлаки для виготовлення цементу; у цукровій промисловості - меляса для виготовлення спирту і лимонної кислоти, жом для годування тварин та ін.
Супутна продукція, призначена для подальшої переробки, відображається як рух напівфабрикатів у виробництві.
Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій
(№ 893/4186
від
21.12.99
р.)
малі підприємства та інші організації, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності, можуть вести бухгалтерський облік витрат з використанням тільки рахунків класу
8
"Витрати за елементами" або з використанням рахунків класу
9
"Витрати діяльності", який ведуть всі підприємства, крім вищевказаних суб'єктів малого підприємства та інших організацій.
Для узагальнення інформації про матеріальні витрати за звітний період призначений рахунок
№ 80
"Матеріальні витрати" а
такими субрахунками:
801 "Витрати сировини й матеріалів"
802 "Витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів"
803 "Витрати палива та енергії"
804 "Витрати тари і тарних матеріалів"
805 "Витрати будівельних матеріалів"
806 "Витрати "запасних частин"
807 "Витрати матеріалів сільськогосподарського призначення"
808 "Витрати товарів"
809 "Інші матеріальні витрати"
На дебеті рахунка
№ 80
"Матеріальні витрати" відображаються суми визнаних матеріальних витрат, на кредиті
-списання на рахунок № 23 "Виробництво" прямих матеріальних витрат, що включаються до виробничої собівартості
продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 - матеріальних витрат, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок № 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9. У таблиці 1 наведена кореспонденція рахунків з матеріальних витрат Класу 8, рах. № 80.
Узгодженість рахунків з обліку матеріальних витрат
| План рахунків до 01.01.2000 р. |
Новий План рахунків з 01.01.2000 р. |
| 01 "Основні засоби" 12 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" (у частині необоротних активів) 05 "Матеріали" (у частині необоротної тари) 41 "Товари" (у частині предметів прокату і необоротної тари) |
11 Інші необоротні матеріальні активи |
| 05 "Матеріали" |
201 "Сировина і матеріали" |
| 05-2 "Куповані напівфабрикати і комплектуючі вироби, конструкції та деталі “ |
202 "Куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби" |
| 06 "Паливо" |
203 "Паливо" |
| 12 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" (у частині поточних активів) |
22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" |
| 20 "Основне виробництво" 23 "Допоміжні виробництва" 29 "Обслуговуючі виробництва і господарства" |
23 "Виробництво" |
| 40 "Готова продукція" |
26 "Готова продукція" 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва" |
| 80 "Прибутки і збитки" |
79 "Фінансові витрати" |
| - |
80 "Матеріальні витрата" (клас 8) |
| 46 "Реалізація" (дебет) |
90 "Собівартість реалізації" |
| 24 "Витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання" 25 "Загальновиробничі витрати" |
91 "Загальновнробничі витрати" |
| 26 "Загальногосподарські витрати" 44 "Витрати обігу" |
92 "Адміністративні витрати" |
| 43 "Позавиробничі витрати" 44 "Витрати обігу" 26 "Загальногосподарські витрати" 26 "Загальногосподарські витрати" 29 "Обслуговуючі виробництва і господарства" 44 "Витрати обігу" 81 "Використання прибутку" 84 "Нестачі і витрати від порчі цінностей" |
93 "Витрати на збут" 94 "Інші витрати операційної діяльності" |
Кореспонденція рахунків з обліку матеріальних витрат (з використанням рахунків класу
8,
рах.
№ 80)
| № пор. |
Зміст операції |
Кореспонденція рахунків |
|||||||||
| Підприємство, яке не використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами" |
Підприємство, яке використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами" |
||||||||||
| Дебет |
Кредит |
Дебет |
Кредит |
||||||||
| 1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
||||||
| 1. |
Витрати матеріальних цінностей (сировина й матеріали, куповані напівфабрикати, паливо и енергія, тара й тарні матеріали тощо) списані на виробництво продукції і надання послуг |
23, 91, 92, 93, 94 |
201, 202, 203 та ін. |
801, 802, 803 та ін. |
201, 202, 203 та ін. |
||||||
| Якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9 |
- |
- |
79 |
80 |
|||||||
| 2. |
Якщо підприємство застосовує рахунки класу 9, то на ці рахунки списуємо матеріальні витрати, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних витрат |
91, 92, 93, 94 |
80 |
||||||||
| 3. |
Прямі матеріальні витрати, що включаються до виробничої собівартості робіт, послуг, до затрат допоміжних, підсобних виробництв, списуємо на рахунок № 23 "Виробництво" |
23 |
80 |
||||||||
| 4. |
Загальновиробничі витрати щомісяця списуємо на виробництво та собівартість реалізації |
23, 90 |
91 |
23, 90 |
91 |
||||||
| 5. |
Суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції оприбутковуємо |
26 |
23 |
26 |
23 |
||||||
| 6. |
Суми завершених виконаних робіт та послуг (фактична собівар |
90 |
23 |
90 |
|||||||
| тість реалізованої готової продукції |
|||||||||||
| 7. |
Сума виконаних некапітальних |
22, 23 |
23 |
22, 23 |
23 |
||||||
| робіт, собівартість виготовлених у допоміжних (підсобних) вироб- |
та ін. |
та ін. |
|||||||||
| ництвах виробів, споруд, робіт, послуг (інструменту, енергії, па- |
|||||||||||
| ри, транспортних і ремонтних |
|||||||||||
| 8. |
Закриття рахунків обліку витрат |
79 |
90, 92, |
79 |
90, 92, |
||||||
| 93, 94 |
93, 94 |
||||||||||
2.
ЕЛЕМЕНТ "ВИТРАТИ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ"
Відповідно до Типового положення № 473 до елементу Витрати на оплату праці" належать:
1)
витрати на виплату основної й додаткової заробітної плати,
обчислені згідно з прийнятою підприємством : системою оплати праці, включаючи будь-які види грошових і матеріальних доплат.
Основна заробітна плата
- це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків). Вона визначається у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата
— це винагорода за роботу понад встановлену норму, за трудові досягнення і винахідництво і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій;
2)
виплати, передбачені законодавством про працю, з
а невідпрацьований (неявочний) на виробництві час; оплата щорічних відпусток, крім оплати в частині витрат на оплату праці за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства; оплата праці працівників, яким не виповнилося 18 років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи, оплата перерв працюючим матерям для годування дитини, оплата часу, пов'язаного з проходженням обов'язкових медичних оглядів, виконанням державних обов'язків, винагорода за передбачену законодавством вислугу років, інші виплати.
Якщо на підприємстві створюється резерв для оплати відпусток, то до витрат виробництва (обігу) включаються щомісячні відрахування на створення такого резерву;
3)
витрати, пов'язані з підготовкою (навчанням) і перепідготовкою кадрів:
-
виплата працівникам
підприємства середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час їх навчання з відривом від виробництва у системі підвищення кваліфікації т,а перепідготовки кадрів;
-
оплата праці кваліфікованих працівників,
не звільнених від основної роботи, навчання учнів і підвищення кваліфікації працівників;
-
витрати базових підприємств на оплату праці
за керівництво виробничою практикою учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ і студентів вищих навчальних закладів;
-
витрати, пов'язані з виплатою учням
професійно-технічних училищ різниці між стипендією у розмірі тарифної ставки (мінімального окладу) робітника першого розряду і витратами цих навчальних закладів на виплату стипендій, забезпечення харчуванням і обмундируванням;
-
оплата відпусток
із збереженням повністю або частково заробітної плати, наданої відповідно до законодавства особам, які успішно навчаються у вечірніх і заочних закладах, заочній аспірантурі, у вечірніх (змінних) і заочних загальноосвітніх школах і вечірніх (змінних) професійно-технічних училищах, оплата проїзду до місця навчання і назад, передбачених законодавством;
4)
виплати громадянам за виконання робіт (послуг) згідно з договорами
громадсько-правового характеру;
5)
виплата звільненим працівникам вихідної допомоги. В окремих галузях народного господарства до витрат на оплату праці
(відповідно до законодавства) належать:
-
вартість
безкоштовно наданих працівникам комунальних послуг, продуктів харчування, витрати на оплату безкоштовно наданого працівникам підприємств житла (суми грошових компенсацій за ненадання безкоштовного житла, комунальних послуг та ін.);
-
вартість
безкоштовно наданих предметів (включаючи формений одяг, обмундирування), що залишаються в особистому постійному користуванні, або сума пільг у зв'язку з продажем їх за зниженими цінами (крім вартості виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила й інших миючих засобів, знешкоджуючих засобів, молока і лікувально-профілактичного харчування або відшкодування витрат працівникам на придбання ними спецодягу спецвзуття й інших засобів індивідуального захисту у разі невидачі їх адміністрацією).
Слід зазначити, що відповідно до Переліку витрат на оплату праці, наведеного у додатку № 10, підприємства мали можливість правильно визначати конкретні види витрат на оплату праці, які відносились на витрати виробництва. Це давало можливість розподілити витрати на оплату пращ" за джерелами фінансування. Після введення Закону України
№
283/97-ВР
є значні труднощі при відображенні витрат на оплату праці у бухгалтерському і податковому обліках. Так, відповідно до пп. 8.7.1 Закону ' України № 283/97-ВР платники податку мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати (н т.ч. і заробітну плату), пов'язані з покращанням основних засобів (поточний, капітальний ремонти, реконструкція, модернізація, технічне переобладнання) та іншими видами поліпшення основних І засобів, у сумі, що не перевищує 5% сукупної балансової вартості ' груп основних засобів на початок звітного року (за винятком ; підприємств, наведених у пункті 22.4), які можуть відносити до валових витрат суми, що не перевищують 9% балансової вартості групи 1 та групи 3 таких основних засобів на початок звітного (податкового) року, та інші неузгодження.
До витрат на оплату праці за рахунок прибутку,
що залишається у розпорядженні підприємства, та інших цільових надходжень відносяться виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії, компенсаційні та інші ; грошові й матеріальні виплати відповідно до існуючих нормативних документів (пункт 23 Типового положення № 473). 3 роз'яснень Державної податкової адміністрації України І (лист № 1725/10/15-1117 від 18.0298 р. "Про оподаткування І прибутку підприємств") випливає, що питання віднесення
:
на валові витрати винагород
за підсумками роботи за рік ' урегульоване чинним законодавством у зв'язку з тим, що і пунктом 5.6 статті 5 Закону України № 334/94-ВР від ;
28.12.94 р. визначено: до складу валових витрат платники
:
податку включають
витрати на оплату основної й додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і,виплат.
Таким чином, до витрат на виробництво винагороди за підсумками роботи за рік не включаються, а до валових витрат
—
включаються.
Витрати на індексацію заробітної плати
працівників підприємства входять до складу додаткової заробітної плати у Фонді оплати праці (п. 2.18 Інструкції зі статистики заробітної плати). Тому, якщо витрати на індексацію заробітної плати передбачені у колективному договорі
(але в установлених законом межах), вони можуть бути віднесені
до валових витрат.
У зв'язку з тим, що індексація витрат на оплату праці передбачена діючим законодавством, сума таких проіндексованих виплат відноситься до валових витрат підприємства на підставі пп. 5.6.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Таким чином, якщо індексуються виплати, що відносяться до валових витрат,
—
до останніх включається й відповідна сума індексації. Якщо ж виплата здійснюється за рахунок прибутку, то індексація її до валових витрат не може бути віднесена.
Для узагальнення інформації про витрати на оплату праці за звітний період призначений рахунок
№ 81
"Витрати на оплату праці", який має такі субрахунки:
№ 811 "Виплати за окладами й тарифами"; № 812 "Премії та заохочення"; № 813 "Компенсаційні виплати"; № 814 "Оплата відпусток"; № 815 "Оплата іншого невідпрацьованого часу"; ; № 816 "Інші витрати на оплату праці".
На дебеті рахунка
№ 81
"Витрати на оплату праці" Відображається сума визнаних витрат на оплату праці, на кредиті
списання цих витрат на виробництво продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг); на рахунки класу
9 -
витрати, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових Витрат, або на рахунок № 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.
У таблиці 5.2 наведена кореспонденція рахунків з обліку витрат на оплату праці.
Узгодженість рахунків з обліку витрат на оплату праці
| План рахунків до 01.01.2000 р |
. Новий План рахунків з 01.01.2000 р. 89 "Резерв наступних платежів" 47 "Забезпечення майбутніх витрат • і платежів" 70 "Розрахунки з оплати праці" 66 "Розрахунки з оплати праці" ПІІ
•' - 81 "Витрати на оплату праці" (клас 8)
Узгодженість рахунків № 23, 26, 27, 79, 91, 92, 93, 94 див. п. 4.9 до таблиці 4.5.
Кореспонденція рахунків з обліку витрат на оплату праці (з використанням рахунків класу
8,
рах.
№ 81)
| № пор. |
Зміст операції |
Кореспонденція рахунків |
|||||||||
| Підприємство, яке не використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами" |
Підприємство, яке використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами" |
||||||||||
| Дебет |
Кредит |
Дебет |
Кредит |
||||||||
| 1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
||||||
| 1. |
Нарахована заробітна плата апарату управління підприємства, їх господарському та обслуговуючому персоналам |
23, 91, 92, 93, 94 |
661 |
811 |
661 |
||||||
| 2. |
Премії працівникам, керівникам, спеціалістам та іншим службовцям за виконання і перевиконай ня виробничих завдань; бригадирам, робітникам за економію матеріалів, сировини тощо |
23, 91, 92 |
661 |
812 |
66 |
||||||
| 3. |
Нарахована компенсація за невикористані відпустки |
23, 91, 92, 93 |
661 |
813 |
661 |
||||||
| 4 |
Нараховані щорічні І додаткові відпустки, передбачені законодавством |
23, 91, 92, 93, 94 |
661 |
814 |
661 |
||||||
| 5 |
Оплата пільгового часу підліткам, навчальних відпусток, наданих працівникам, які навчаються у вечірніх і заочних та середніх навчальних закладах, аспірантурі |
23, 91, 92, 93, 94 |
661 |
815 |
661 |
||||||
| 6. |
.Інші витрати на оплату праці |
23, 91, 92, 93 |
661 |
816 |
661 |
||||||
| Якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9 |
- |
- |
79 |
81 |
|||||||
| 7. |
Якщо підприємство застосовує рахунки класу 9 (облік витрат, що відносяться до виробничих накладних витрат, адмініcтративних і збутових витрат) |
91, 92, 93, 94 |
81 |
||||||||
| 8. |
У кінці звітного місяця списання на виробництво витрат, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) |
23 |
81 |
||||||||
| 9. |
Щомісячне списання (за відповідний розподілом) загальновироб-ничих витрат на виробництво та собівартість реалізації |
23, 90 |
91 |
23, 90 |
91 |
||||||
| 10. |
Оприбуткування завершеної виробництвом продукції за фактичною виробничою собівартістю, завершених виконаних робіт та послуг (з урахуванням витрат на оплату праці) |
26, 27 90 |
23,23 |
26, 27 90 |
23, 23 |
||||||
| 11. |
Закриття дебетових оборотів класу 9 |
79 |
90, 92, 93, 94 |
79 |
90, 92, 93, 94 |
||||||
3.
ЕЛЕМЕНТ "ВІДРАХУВАННЯ НА СОЦІАЛЬНІ ЗА-ХОДИ"
До елементу "Відрахування на соціальні заходи"
відповідно до Указу Президента України № 506/98 від 25.05.98 р. "Про обмеження розміру фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників", суми сукупного оподатковуваного доходу (прибутку), з яких стягуються збори (внески до соціальних фондів), відносяться:
1) Фонд соціального страхування України;
2) Державний Фонд сприяння зайнятості населення;
3) Пенсійний фонд України.
Правове регулювання порядку оплати зборів до соціальних фондів здійснюється Законами України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" № 402/97-ЁР від 26.06.97 р., "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.97 р. (зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"» № 208-ХІУ від 22.10.98 р.).
Постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.98 р. встановлені Порядок оплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Постановою Правління Пенсійного фонду України № 5-2 від
21.03.2000 р.,
зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 272/4493 від 11 травня 2000 р.
Постановою Правління Пенсійного фонду України № 4-6
від
3
червня
1999
р.
затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями і громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне
страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 436/3729 від
5
липня
1999 р.).
Закон України "Про підвищення мінімального розміру пенсії" № 979-ХІУ від
15
липня
1999 р.,
спрямований на поліпшення матеріального становища пенсіонерів:
—
з
1
вересня
1999
р.
встановлює мінімальний розмір пенсії за віком — 24,9 гри.;
закон поширюється тільки на трудові пенсії, що призначаються відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення"; передбачає виплату цільової грошової допомоги
на прожиття у розмірі до
21,1
гри.
непрацездатним громадянам, крім одержувачів соціальних пенсій (за віком), щомісячний розмір пенсій яких (з урахуванням надбавок, підвищень, щомісячних компенсаційних виплат та додаткової пенсії) не досягає
46
грн.
Мінімальний розмір пенсії за віком
(24,9
грн.)
не застосовується для визначення розмірів соціальних пенсій (за віком), надбавок та інших доплат до пенсій.
Законом № 400/9/-ВР визначений порядок стягнення і використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Законом встановлено:
- Пенсійний фонд України не включається до Державного
бюджету України;
- забороняється використання коштів Пенсійного фонду України не за цільовим призначенням, в т.ч. на кредитні, депозитні операції, надання позик тощо;
- тимчасово вільні кошти у випадку відсутності заборгованості по виплатах пенсій можуть бути використані Пенсійним фондом України виключно на придбання державних цінних
паперів.
Законом також встановлено ставки збору
на обов'язкове державне пенсійне страхування в Україні та об'єкт
оподаткування.
32% від об'єкта оподаткування - фактичних витрат на оплату праці працівників, включаючи витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та комерційних виплат, в т.ч. в натуральній формі, які визначаються відповідно нормативно-правовим актом, прийнятим відповідно до Закону України "Про оплату праці" (крім виплат, передбачених Переліком видів оплати праці та інших ,,, виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне і пенсійне страхування і які не враховуються при підрахуванні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, затверджених Кабінетом Міністрів України), а також винагороди, які сплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодою цивільно-правового характеру. Платниками цього збору (32%) є:
1) суб'єкти підприємницької діяльності
незалежно від форм власності, їхні об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи й організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих робітників;
2) філіали, відділи та інші
відокремлені підрозділи платників податків, які не мають статусу юридичної особи, розміщені на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади;
3) фізичні особи
- суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їхні помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу;
4% - від об'єкта оподаткування для працюючих на підприємствах, установах і організаціях інвалідів і за ставкою 32% від об'єкта оподаткування для інших працівників того ж підприємства;
4% - від об'єкта оподаткування для всіх працівників підприємств всеукраїнських громадських організацій, де кількість інвалідів становить не менше 50% загальної кількості працюючих.
Фізичні особи, що працюють на умовах трудового договору
(контракту), і фізичні особи, які виконують роботи (послуги) відповідно до цивільно-правових договорів, у т.ч. члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо, мають такі ставки збору:
1% від сукупного оподатковуваного податком доходу до 150 грн.;
2% від 151 грн. до 250 грн.;
3% від 251 грн. до 350 грн.;
4% від 351 грн. до 500 грн.;
5% - понад 500 грн.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"» № 129/98 від 13.02.98 р. були внесені зміни до статті 5 цього Декрету - суми виплат, які не включаються до сукупного оподатковуваного доходу.
Від нарахування збору до Пенсійного фонду звільняються виплати, які входять до Фонду оплати праці, але виключені із сукупного оподатковуваного доходу. До таких виплат належать:
- суми матеріальної допомоги,
включаючи вартість речових призів і ^подарунків, які надаються в інших випадках, в межах 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на рік (зі січня 1999 р. - 74 грн. х 12 міс. = 888 грн.);
-
суми плати за утримання і навчання дітей
у дошкільних виховних закладах, закладах навчальної професійної освіти, а також у державних вищих навчальних закладах, розміщених на території України, за рахунок фізичних і юридичних осіб;
-
вартість путівок на лікування,
відпочинок і в дитячі оздоровчі табори, крім туристичних і міжнародних.
До внесення відповідних змін до порядку здійснення відрахувань до державного пенсійного страхування - громадянами-підприємцями, які сплачують фіксований податок,
10%
від суми цього податку,
що надійшли до відповідного місцевого бюджету, перераховуються до Пенсійного фонду України.
Юридичні та фізичні особи,
які здійснюють операції з , купівлі-продажу валют - 1% від суми операцій з купівлі-продажу валют.
Суб'єкти підприємницької діяльності,
які здійснюють 1 торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), І платини і дорогоцінного каміння, оподатковуються за І; ставкою 5%
від вартості реалізованих ювелірних виробів із | золота (крім обручок), платини та дорогоцінного каміння.
Юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів,
крім автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та автомобілів, що переходять у власність спадкоємцям по Закону, оподатковуються за ставкою 3% від вартості автомобіля.
Підприємства, установи, організації та фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'язку, сплачують 6% від його вартості до Пенсійного фонду.
На схемі 5.3 наведено операції з обліку відрахувань на обов'язкове Державне пенсійне страхування.
Закон України
"Про збір на обов'язкове соціальне страхування" № 402/97-ВР від 26 червня 1997 р. визначає
порядок справляння та використання збору на обов'язкове соціальне страхування, в т.ч. збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.
Стаття
4
встановлює ставки збору у таких розмірах:
1)
для платників збору,
визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону - 5,5% вартості об'єкта оподаткування
(у т.ч. 1,5%
- збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття).
Для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди,
цей збір визначається окремо за ставкою 1%
від вартості об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів та за ставкою 5,5%
від вартості об'єкта оподаткування для інших працівників такого підприємства. При цьому збір на обов'язкове соціальне страхування, визначений від вартості об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів, у повному обсязі зараховується до Фонду соціального захисту інвалідів;
2)
для платників збору фізичних осіб
(пп. З і 4 статті 1) - 0,5% від вартості об'єкта оподаткування - тільки на збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.
Стаття 5. Цей Закон набрав чинності від дня його опублікування, а стаття 3 - з 1 січня 1998 р.
Кореспонденцію рахунків з обліку відрахувань і розрахунків зі страхування наведено у табл. З.
Узгодженість рахунків розрахунків зі страхування
| План рахунків до 01,01.2000 р. |
Новий План рахунків з 01.01.2000 р. |
| 44 "Витрати обігу" |
92 "Адміністративні витрати" 93 "Витрати на збут" 94 "Інші операційні витрата" |
| 50 "Каса" |
30 "Каса" |
| 51 "Розрахунковий рахунок" |
311 "Поточні рахунки в національній валюті" |
| 52 "Валютний рахунок" |
312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" |
| 68 "Розрахунки з бюджетом" |
64 "Розрахунки за податками й платежами" |
| 69-1 "Розрахунки по соціальному страхуванню" |
652 "Розрахунки за соціальним страхуванням" |
| 69-4 "Розрахунки з Пенсійним фондом" |
652 "Розрахунки за пенсійним забезпеченням" |
| 70 "Розрахунки по оплаті праці" |
66 "Розрахунки з оплати праці" |
| 72 "Розрахунки по відшкодуванню матеріальної шкоди" |
375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" |
| – |
82 "Відрахування на соціальні заходи" (клас 8) |
| 81 "Використання прибутку" |
442 "Прибуток, використаний у звітному періоді" |
| 87 "Фонди економічного стимулювання" |
— |
Нарахована сума збору
на державне пенсійне страхування від винагород за підсумками року на витрати виробництва продукції (робіт, послуг) не відноситься. У податковому обліку ця сума збору включається до складу валових витрат.
: На підприємствах, які використовують рахунки класу 8, для узагальнення інформації про витрати та відрахування на соціальні заходи призначений рахунок № 82 "Відрахування на соціальні заходи".
На дебеті рахунка
№ 82
"Відрахування на соціальні заходи" відображається належна сума відрахувань на соціальні заходи, на кредиті
- списання на рахунок № 23 "Виробництво" суми відрахувань, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу
9
- суми відрахувань, що
відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок
№ 79
"Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.
Рахунок № 82 "Відрахування на соціальні заходи" має такі субрахунки":
№ 821 "Відрахування на пенсійне забезпечення";
№ 822 "^Відрахування на соціальне страхування";
№ 823 "Страхування на випадок безробіття";
№ 824 "Відрахування на індивідуальне страхування".
Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків використанням
рахунків класу
8,
| № пор. |
Зміст операції |
Кореспонденція рахунків |
|||
| Підприємство, яке не використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами" |
Підприємство, яке . використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами" |
||||
| 1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
| 1. |
Відрахування на пенсійне забезпечення |
23, 91, 92,93, 94 |
651 |
821 |
651 |
| 2. |
Відрахування на соціальне страхування |
23, 91, 92, 93, 94 |
652 |
822 |
652 |
| 3. |
Страхування на випадок безробіття |
23, 91, 92, 93, 94 |
653 |
823 |
653 |
| 4. |
Відрахування на індивідуальне страхування |
23 |
654 |
824 |
654 |
| Якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9 |
79 |
82 |
|||
| 5. |
Якщо підприємство застосовує рахунки класу 9, то на ці рахунки списуємо матеріальні витрати, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних витрат |
91, 92, 93, 94 |
82 |
||
| 6. |
Прямі матеріальні витрати, ще включаються до виробничої собівартості робіт, послуг, до затрат допоміжних, підсобних виробництв, списуємо на рахунок № 23 "Виробництво" |
23 |
82 |
||
| 7. |
Загальновнробаичі витрата щомісячно списуємо на виробництво та собівартість реалізації |
23, 90 |
91 |
23,90 |
91 |
| 8. |
Суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництво продукції оприбутковуємо |
26, 27 |
23 |
26, 27 |
23 |
| 9 |
Суми завершених виконаних робіт та послуг (Фактична собівартість реалізованої "готової продукції) |
90, 90 |
23 ,26,27 |
90, 90 |
23, 26,27 |
| 10. |
Сума, виконаних некапітальних робіт, собівартість виготовлених у допоміжних (підсобних) виробництвах виробів, споруд, робіт, послуг (інструменту, енергії, пари, транспортних і ремонтних послуг, тощо) |
22,23 та ін. |
23 |
22, 23 та ін |
23 |
| 11. |
Закриття рахунків обліку витрат |
79 |
90, 92, 93, 94 |
79 |
90,92, 93,94 |
4.
ЕЛЕМЕНТ "АМОРТИЗАЦІЯ"
Для узагальнення інформації про суму нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів призначено рахунок № 83 "Амортизація".
На дебеті рахунка № 83 "Амортизація" відображається сума нарахованих амортизаційних відрахувань, на кредиті -списання на рахунок № 23 "Виробництво" суми амортизаційних відрахувань, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 - суми амортизаційних відрахувань, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок № 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.
Рахунок № 83 "Амортизація" має такі субрахунки:
№ 831 "Амортизація основних засобів"
№ 832 "Амортизація інших необоротних матеріальних активів"
№ 833 "Амортизація нематеріальних активів"
- Кореспонденція рахунків з амортизації основних засобів підприємства; яке використовує рахунки класу 8, і підприємства, яке не використовує такі рахунки, наведена в табл. 5.4.
Кореспонденція рахунків з обліку амортизації основних засобів (з використанням рахунків класу 8, рах. № 83)
| № пор. |
Зміст операції |
Кореспонденція рахунків |
|||||||||
| Підприємство, яке не використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами" |
Підприємство, яке використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами" |
||||||||||
| Дебет |
Кредит |
Дебет |
Кредит |
||||||||
| 1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
||||||
| 1 |
Нарахована амортизація основних засобів: а) об'єктів виробничого призначення |
23, 91 |
131 |
83 |
131 |
||||||
| б) об'єктів загальногосподарського призначення _ |
92 |
131 |
83 |
131 |
|||||||
| в) об'єктів, які забезпечують збут продукції |
93 |
131 |
83 |
131 |
|||||||
| г) об'єктів, які використовуються для виконання наукових досліджень та розробок |
941 |
ш |
83 |
131 |
|||||||
| д) об'єктів житлово-комунального та соціально-культурного призначення |
949 |
131 |
83 |
131 |
|||||||
| 2 |
Якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9 |
- |
- |
73 |
83 |
||||||
| 3 |
Якщо підприємство застосовує рахунки класу 9 - суми амортизаційних вирахувань, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат відображає на рахунках класу 9 |
91, 92, 93,94 |
83 |
||||||||
| Списання суми амортизаційних відрахувань, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв: |
23 |
83 |
|||||||||
| 1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
||||||
| 4. |
Щомісячне, за відповідним розподілом списання загальновиробничих витрат на виробництво та собівартість реалізації |
23, 90 |
91 |
23, 90 |
91 |
||||||
| 5. |
Суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції |
26, 27 |
23 |
26, 27 |
23 |
||||||
| 6. |
Суми завершених .виконаних робіт та послуг |
90 |
23 26, 27 |
90 |
23 26, 27 |
||||||
| 7. |
Списання адміністративних витрат, витрат на збут, інших витрат операційної діяльності |
79 |
92, 93, 94 |
79 |
92,93 94; |
||||||
| 8. |
Закриття дебетових оборотів (класу 9) : |
79 |
90 |
79 |
90 |
||||||
5.
ЕЛЕМЕНЇ "ІНШІ ОПЕРАЦІЙНІ ВИТРАТИ"
Операційні витрати, що не відображаються на інших рахунках; класу 8, обліковуються на рахунку № 84 "Інші операційні витрати". Ці витрати є витратами звітного періоду, якщо не входять до складу виробничої собівартості продукції, робіт, послуг.
До інших операційних витрат включаються:
- вартість робіт, послуг сторонніх підприємств;
- сума податків, зборів (обов'язкових платежів), крім податків на прибуток;
- втрати від курсових різниць, знецінення запасів, псування цінностей, списання та уцінки активів;
- сума фінансових санкцій тощо.
Страхові організації можуть обліковувати на рахунку № 84 "Інші операційні витрати" витрати на перестрахування та виплату страхових сум і страхових відшкодувань.
На дебеті рахунка
№ 84
"Інші операційні витрати" відображається сума визнаних витрат, на кредиті
- списання на рахунок № 23 "Виробництво" суми відрахувань, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 - суми відрахувань, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок № 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.
Кореспонденція рахунків з обліку інших операційних витрат наведена в таблиці 5.5.
Кореспонденція рахунків з обліку інших витрат (на підприємствах, які не використовують рахунки класу 8, рах. № 84)
| № п/п |
Зміст операції |
Кореспонденція рахунків |
|||
|
>Підприємство, яке не використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами"
|
Підприємство, яке використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами" |
||||
| Дебет |
Кредит |
Дебет |
Кредит |
||
| 1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
| 1. |
Вартість робіт, послуг сторонніх Підприємств |
23, 91, 92, 93, 94 |
63 |
84 |
63 |
| 2. |
Податки і збори (обов'язкові платежі), крім податків на прибуток |
70, 71, 74 |
64 |
84 |
64 |
| 3. |
Втрати від операційних курсових різниць |
945 |
47 |
84 |
47 |
| 4. |
Втрати від знецінення запасів |
946 |
20 |
84 |
20 |
| 5. |
Списання та уцінка необоротних активів |
975 |
11 |
84 |
11 |
| 6. |
Сума економічних санкцій |
948 |
311 |
84 |
311 |
| 7. |
Якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9 |
- |
- |
79 |
84 |
| 8. |
Якщо підприємство застосовує рахунки класу 9 |
91, 92, 93,94 |
84 |
||
| 9. |
Інші операційні витрати, що включаються до виробничої собівартості |
- |
- |
23 |
84 |
| 10. |
Собівартість реалізованої продукції |
90 |
26, 27 |
90 |
26, 27 |
| Оприбуткування продукції |
26, 27 |
23 |
26, 27 |
23 |
|
| Закриття рахунків обліку витрат |
79 |
90, 92, 93,94 |
79 |
90,92, 93, 94 |
|
5.3. Групування витрат за статтями калькуляції Калькуляція
(від лат. саісиїаііо - обчислення) - це обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт та послуг, а також заготівельної собівартості матеріальних цінностей та засобів виробництва за елементами витрат. Калькуляції складають на продукцію основного і допоміжного виробництв щомісячно, за квартал і рік за цільовим призначенням. Розрізняють такі види калькуляції: планові
(складають на основі прогресивних норм витрачання засобів виробництва та робочого часу й використовують як вихідні дані при встановленні цін), кошторисні
(стосуються нових видів продукції, робіт та послуг для розрахунку відпускних цін) і нормативні
(складають на основі існуючих норм використання засобів виробництва та робочого часу). Ці види калькуляції є.
попередніми, їх розробляють до початку виробництва продукції та використовують при складанні кошторису. Калькуляції, що за даними бухгалтерського обліку відображають фактичні витрати, називаються звітними.
Вони потрібні для контролю за виконанням планових завдань із собівартості продукції та для виявлення резервів подальшого зменшення витрат.
Калькуляції складають на кожному підприємстві за встановленим. переліком статей витрат. Розрізняють калькуляції собівартості цехову, виробничу, повну, галузеву
тощо. Витрати, пов'язані з виробництвом і збутом (реалізацією) продукції (робіт, послуг), під час планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) групуються за відповідними статтями. Нижче наведена схема групування витрат за статтями калькуляції (схема 5.4).
До наведеної типової номенклатури статей калькуляції
міністерства за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном і Мінстатом України можуть вносити зміни
з урахуванням особливостей техніки та організації виробництва відповідної галузі і частки окремих видав витрат у собівартості продукції, а також об'єднувати декілька типових статей калькуляції в одну або виділяти з однієї типової статті декілька статей калькуляції. Наприклад,
для хімічної, металургійної галузей перелік статей калькуляції доповнюється статтею "Супутнє добування"; для нафтохімічної, деревообробної галузей з наведеного вище переліку не використовується стаття "Супутна продукція".
У цукровій промисловості
калькуляція собівартості цукру-піску з цукрового буряку складається на основі техніко-економічних показників техпромфінплану цукрового заводу, запланованих витрат на заготівлю, прийом і зберігання цукрового буряку, кошторису витрат на обслуговування виробництва та управління. Звітні калькуляції складаються за даними бухгалтерського обліку затрат на виробництво за звітний місяць (квартал, рік) (табл. 5.6).
Згідно з Інструкцією № 291 від 30.11.99 р.
р-" Адміністративні витрати" (рах.
№ 92)
не І включаються до виробничої собівартості, а "Витрати І на збут" (рах.
№ 93) —
до повної собівартості
продукції (робіт, послуг).
Зібрані витрати на дебеті цих ?, рахунків списуються на зменшення фінансових результатів:
"Загальновиробничі витрати" (рах. № 91) п. 10 і 11 на схемі 5.4 списуються на рах. № 23 "Виробництво" та № 90 "Собівартість реалізації" шляхом розподілу.
Таблиця 5,6
Калькуляція собівартості виробництва цукру-піску із цукрового буряку
| № пор. |
Найменування статті |
одиниця вимі ру |
Витрати на фактичний випуск продукції за звітом |
Собівартість 1 т цукру-піску. грн |
||||||||
| Кількість |
Ціна за одиницю, грн. |
Сума, тис. грн. |
за планом |
за звітом |
||||||||
| 1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|||||
| 1. |
Сировина |
|||||||||||
| а) перероблено буряку |
тонни |
18671183 |
11,85 |
221268,69 |
– |
102,90 |
||||||
| б) втрати буряку при зберіганні і транспортуванні у межах норм |
тонни |
679093 |
11,35 |
7710,78 |
– |
2,66 |
||||||
| Всього буряку |
19350276 |
11,83 |
228969,47 |
105, 56 |
||||||||
| в) перевезення буряку з кагатів до бурячної |
Х |
X |
X |
1186,23 |
0,54 |
|||||||
| г) витрати на доставку, буряку від заготівельних пунктів та інших заводів |
X |
X |
X |
2601,31 |
1,20 |
|||||||
| Всього сировини |
X |
X |
X |
232757,01 |
107.30 |
|||||||
| 2. |
Супутна продукція (вираховується): |
|||||||||||
| а) жом |
тонни |
5969,44 |
2,75 |
|||||||||
| б) меляса за фізичною вагою |
тонни |
20276,69 |
9,34 |
|||||||||
| 3. |
Сировина за винятком супутної продукції |
X |
X |
X |
206510,88 |
95,2 |
||||||
| 4. |
Допоміжні матеріали на технологічні потреби: |
|||||||||||
| а) вапняковий камінь |
тонни |
2198,16 |
1,01 |
|||||||||
| б) фільтресне полотно |
кв. м |
546,44 |
0,25 |
|||||||||
| в) інші допоміжні матеріали |
X |
X |
X |
2125,56 |
0,98 |
|||||||
| Всього допоміжних матеріалів |
4870,16 |
2,24 18,91 |
||||||||||
| 5. |
Паливо та енергія на технологічні потреби |
X |
X |
X |
41013,38 |
|||||||
| 6. |
Витрати на оплату праці |
тис. люд. днів. |
1587,1 |
1006,76 |
1597,84 |
7,37 |
||||||
| 7. |
Відрахування на соціальні заходи |
X |
X |
X |
804,86 |
0,37 |
||||||
| 8. |
Витрати на підготовку і освоєння виробництва |
X |
X |
X |
1238,63 |
0,57 |
||||||
| 9. |
Витрати на утримання та експлуатацію обладнання (розподіляються) |
X |
X |
X |
16706,37 |
7,70 |
||||||
| 10. |
Загальновиробничі витрати (розподіляються) |
X |
X |
X |
13043,59 |
— |
6,01 |
|||||
| 11. |
Адміністративні витрати (не включаються) |
X |
X |
X |
27056,95 |
- |
12,47 |
|||||
| 12. |
Незавершене виробництво і напівфабрикати: а) додаються (на початок періоду, введено) |
тони |
840,09 |
0,39 |
||||||||
| б) відраховуються (на кінець періоду, вивезено) |
тони |
— |
— |
8365,37 |
— |
3,86 |
||||||
| Всього виробнича собівартість |
X |
X |
X |
305317,38 278210.43 |
- |
140,75 128.28 |
||||||
| 13 |
Витрати на збут (не включаються) |
X |
X |
X |
2718,47 |
- |
1,25 |
|||||
| Повна собівартість |
X |
X |
X |
308035,85 |
- |
- |
||||||
| Оптова ціна без ПДВ (за, тонну цукру) |
305317,38 |
127,03 |
||||||||||
Таким чином, собівартість знизилась на
10,5%.
; Розглянемо складові типової номенклатури статей калькуляції.
До статті калькуляції "Сировина і матеріали" (субрах. № 201 замість № 05)
включається вартість:
- сировини і матеріалів, що входять до складу виготовлюваної продукції, створюючи її основу, або є необхідним Компонентом для виготовлення продукції (робіт, послуг);
- купованих матеріалів, що використовуються у процесі виробництва продукції (робіт, послуг) для забезпечення нормального технологічного процесу і пакування продукції.
До цієї ж статті належать витрати, пов'язані з використанням природної сировини, у частині відрахувань для покриття витрат на геологорозвідку і геологопошуки корисних копалин, на рекультивацію земель, плата за деревину, продану на пні, і за воду, що вибирається з водогосподарських систем у межах затверджених лімітів, а також платежі за використання інших природних ресурсів.
Витрати по статті "Сировина і матеріали"
включаються безпосередньо до. собівартості окремих видів продукції та замовлень.
Витрати на куповані матеріали,
що використовуються в процесі виробництва продукції (робіт, послуг) для забезпечення нормального технологічного процесу і пакування продукції, віднесення яких безпосередньо до собівартості окремих видів продукції ускладнено, включаються до собівартості продукції у такому порядку:
а) встановлюються норми витрат цих матеріалів на кожний вид продукції;
б) відповідно до встановлених норм витрат і цін матеріалів визначаються кошторисні ставки на одиницю продукції, які періодично переглядаються відповідно до зміни норм витрат матеріалів або цін;
в) фактичні витрати на зазначені матеріали включаються до собівартості окремих видів продукції, товарної продукції та незавершеного виробництва пропорційно до кошторисних ставок.
Допускається не встановлювати кошторисні ставки купованих матеріалів на одиницю продукції, а відносити їх фактичні витрати на собівартість пропорційно до витрат за нормою.
В окремих галузях промисловості
стаття калькуляції "Сировина і матеріали" може бути деталізована з урахуванням характеру, структури й організації виробництва.
Так, у машинобудівельній, суднобудівельній, харчовій, окремих галузях хімічної та нафтохімічної промисловості можливе виділення в окрему комплексну статтю калькуляції напівфабрикатів власного виробництва. При цьому під напівфабрикатами власного виробництва розуміються продукти, одержані в окремих цехах, переділах, які ще не пройшли всі встановлені технологічним процесом операції та підлягають доробці у наступних цехах, переділах цього ж підприємства або комплектуванню у вироби.
Не належать до напівфабрикатів матеріали, виготовлені підприємством для власних потреб (металеві вироби, електроди, інструменти загального призначення тощо), які оприбутковуються на відповідному балансовому рахунку товарно-матеріальних цінностей і в подальшому обліку не відрізняються від куплених.
До статті калькуляції "Куплені комплектуючі вироби, напівфабрикати,
роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій" (субрах. № 202) включається вартість:
- купованих комплектуючих виробів і напівфабрикатів, що потребують монтажу або додаткової обробки на даному підприємстві;
- робіт і послуг виробничого характеру, які виконуються сторонніми підприємствами або структурними підрозділами підприємства, що не належать до основного виду діяльності. До робіт і послуг виробничого характеру належать:
здійснення окремих операцій з виготовлення продукції, обробка сировини і споживчих матеріалів, часткова обробка напівфабрикатів і виробів тощо за умови, що ці послуги відносяться безпосередньо на собівартість конкретних видів продукції.
Вартість купованих комплектуючих виробів, напівфабрикатів, робіт і послуг виробничого характеру включається безпосередньо до вартості окремих видів і замовлень.
Не відображається в даній статті калькуляції
(а також у собівартості продукції) вартість комплектуючого обладнання, яке оплачується за рахунок замовника вище ціни за виріб, не потребує обробки й монтажу на підприємстві і не включається' до його валової продукції.
До такого обладнання належать електрообладнання (готові машини або окремі технологічні вузли, що надходять від заводів-суміжників на завод, який є головним постачальником всього комплексу обладнання) установок для хімічних і нафтохімічних заводів, бурового обладнання тощо, що не потребує обробки й монтажу головним заводом ані у себе, ані у замовника, а також комплектуюче обладнання, що надійшло до замовника транзитом, проминувши завод головного постачальника, безпосередньо з заводів-суміжників, розрахунок за яке здійснює завод головний постачальник. У суднобудівельній промисловості
в окрему статтю калькуляції відкремлюються контрагентські поставки і роботи. У цій статті відображається вартість механізмів і виробів, повністю закінчених підприємством-контрагентом і готових до монтажу на суднах, а також контрагентські роботи з монтажу суднового обладнання, електрообладнання суден тощо під час будівництва (ремонту) суден.
Розрахунок витрат здійснюється для кожного судна (замовлення) відповідно до переліку контрагентських поставок і робіт, передбачених у заводській нормативно-технічній документації.
Витрати по статті калькуляції "Контрагентські поставки і роботи"
безпосередньо включаються до собівартості окремих виробів і замовлень.
До статті калькуляції "Паливо та енергія на технологічні потреби" (субрах. № 203 замість рах. № 06) відносяться витрати на всі види палива (як одержані від сторонніх підприємств і організацій, так і виготовлені самим підприємством), безпосередньо використовувані у процесі виробництва продукції.
Витрати
на сировину, матеріали, куповані комплектуючі вироби, напівфабрикати, паливо, енергію та інші матеріальні ресурси формуються виходячи з цін придбання, включаючи
витрати на транспортування, зберігання і доставку, які здійснюються сторонніми організаціями, матеріальних витрат, пов'язаних з транспортною доставкою ( у тому числі вантажно-розвантажувальні роботи) матеріальних ресурсів транспортом і персоналом підприємства, втрат від нестачі матеріальних цінностей у дорозі в межах норм природного убутку.
Транспортно-заготівельні витрати
на сировину, матеріали, куповані комплектуючі вироби, напівфабрикати і паливо в окрему статтю калькуляції не виокремлюються, а включаються до вартості (статті) вказаних матеріальних ресурсів. Облік цих витрат ведеться за групами і підгрупами матеріальних ресурсів, що використовуються у виробництві, та їх відносної величини щодо придбаних матеріалів (тверде паливо, рідке паливо, шихтові матеріали, скло, метали за групами тощо).
В окремих галузях промисловості (машинобудівній, деревообробній, нафтохімічній, харчовій тощо) можливе виділення транспортно-заготівельних витрат в окрему статтю витрат.
У статті калькуляції "Зворотні відходи"
відображається вартість повернутих відходів, що відраховуються із загальної суми матеріальних витрат, віднесеної на собівартість продукції.
До статті калькуляції "Основна заробітна плата" (субрах. №661
замість субрах. № 70-1) відносяться витрати нарахованої основної заробітної плати відповідно до прийнятих підприємством систем оплати праці у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для працівників, зайнятих виробництвом продукції.
До статті калькуляції "Додаткова заробітна плата" (субрах.
№ 661
замість субрах. № 70-1) відносяться витрати нарахованої виробничому персоналові підприємства додаткової заробітної плати за працю понад визначені норми, за трудові успіхи й винахідництво і за особливі умови праці. Вона містить доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
До статті калькуляції "Відрахування на соціальні заходи" (рах.
№ 65
замість рах. № 69) відносяться:
1) відрахування на обов'язкове державне соціальне страхування, у тому числі на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття;
2) відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування (до Пенсійного фонду), а також відрахування на додаткове пенсійне страхування (здійснюється згідно з порядком, визначеним законодавством).
До статті калькуляції "Витрати, пов'язані з підготовкою й освоєнням виробництва продукції" (рах.
№ 20, 65, 66
та ін.
замість рах. № 05, 70, 69 та ін.) відносяться витрати:
- на підготовчі роботи у добувних галузях;
- збільшені витрати на виробництво нових видів продукції в період їх освоєння, включаючи перші видання книг, а також витрати, пов'язані з підготовкою і освоєнням випуску продукції, не призначеної для серійного або масового виробництва;
- на освоєння нового виробництва, цехів і агрегатів (пускові витрати);
- на винахідництво і раціоналізацію.
До статті калькуляції "Витрати, пов'язані з підготовкою й освоєнням виробництва продукції"
у добувних галузях включаються: дорозвідка родовищ, очищення території зони відкритих гірничих робіт, майданчиків для зберігання родючих шарів грунтів, що використовуються для наступної рекультивації земель, тощо.
Витрати, пов'язані з освоєнням нових видів продукції, належать до витрат майбутніх періодів (рахунок
№ 39)
і включаються до собівартості виробів частинами протягом встановленого (не більше дворічного) терміну з моменту початку їх серійного або масового випуску, виходячи з кошторису цих витрат і кількості продукції, що випускається за цей період.
До статті "Загальновиробничі витрати" (рах.
№ 91
замість рах. № 24, 25) включаються витрати згідно із Положенням (стандартом) 16:
- витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи і медичне страхування апарату управління цехами, дільницями тощо; виплати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);
13 Бух. фінансовий облік
- амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;
- амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;
- витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;
- витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи робітників, зайнятих удосконаленням технології та організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купованих комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо);
- витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водо-відведення та інше утримання виробничих приміщень;
- витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу, відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників і апарату управління виробництвом, витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг);
- витрати на охорону праці, техніку безпеки й охорону навколишнього природного середовища;
- інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв тощо).
Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.
До змінних загальновиробничих витрат відносяться
витрати на обслуговування й управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до змін обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожний об'єкт витрат із використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.
До постійних загальновиробничих витрат відносяться
витрати на обслуговування й управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні виробничі накладні витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат із використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді 'їх виникнення. Загальна сума розподілених і нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичний розмір."
Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат установлюється підприємством.
Наприкінці кожного місяця (або кварталу) рахунок
№ 91
закривається, а сума розподілених загальновиробничих витрат списується на дебет рахунка
№ 23
"Виробництво" і
№ 90
"Собівартість реалізації".
На рахунку
№ 92
"Адміністративні витрати"
(замість рах. № 26) відображаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством. До них відносяться:
-
загальні та корпоративні витрати
(організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);
-
витрати
на службові відрядження та утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;
-
витрати
на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна, оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);
-
винагороди
за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);
-
витрати на зв'язок
(поштові, телеграфні, телефонні, - телекс, факс тощо);
-
амортизація
нематеріальних активів загальногосподарського використання;
-
витрати на врегулювання спорів
у судових органах;
-
податки, збори
та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім собівартості продукції, робіт, послуг);
-
плата
за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;
-
інші витрати загальногосподарського призначення.
До статті калькуляції "Втрати внаслідок технічно неминучого браку" (рах.
№ 24
замість рах. № 28) відносяться:
- вартість остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, напівфабрикатів);
- вартість матеріалів, напівфабрикатів (деталей), зіпсованих під час наладки обладнання, у випадках зупинки чи простою обладнання або з причини вимкнення енергії;
- вартість скляних, керамічних і пластмасових виробів, розбитих під час транспортування на виробництві;
- витрати на усунення технічного неминучого браку.
Не вважаються браком продукти,
вироби, напівфабрикати, виготовлені за особливими підвищеними технічними вимогами, у тому випадку, коли вони не відповідають цим вимогам, але відповідають стандартам або технічним умовам на аналогічні продукти або вироби широкого вжитку.
Не належать до браку
втрати від сортності, тобто від переведення продукції у нижчий сорт за якістю.
До технічного неминучого браку у виробництві належать
напівфабрикати, - деталі, вузли, вироби, які за технологічними причинами не відповідають вимогам нормативно-технічної документації і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після усунення недоліків.
До статті калькуляції "Супутня продукція"
включається вартість супутної продукції, одержаної водночас з основним (цільовим) продуктом, тобто в єдиному технологічному процесі. Ця продукція за якістю відповідає встановленим стандартам або технічним умовам, приймається відділом технічного контролю і призначена для подальшої переробки або відпуску стороннім підприємствам.
Перелік супутної продукції наведено у додатку № 9 до Положення № 473.
На рахунку
№ 94
"Інші витрати операційної діяльності"
згідно з Положенням (стандартом) 16 відображаються:
- витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні витрати";
- собівартість реалізованої іноземної валюти, яка для потреб бухгалтерського обліку іноземної валюти визначається шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю України за курсом Національного банку України на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов'язані з продажем іноземної валюти;
- собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для потреб бухгалтерського обліку складається з їхньої вартості і витрат, пов'язаних з їх реалізацією;
- сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;
- втрати від операційної курсової різниці (тобто від змін курсу валюти за операціями, активами і зобов'язаннями, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства);
- втрати від знецінення запасів;
- нестачі і витрати від псування цінностей;
- визнані штрафи, пеня, неустойки;
- витрати на виплату матеріальної допомоги, на утримання об'єктів соціально-культурного призначення;
- інші витрати операційної діяльності.
Наприкінці місяця або кварталу ці витрати списуються з рахунка № 94 в дебет рахунка № 79 "Фінансові результати".
До "Витрат на збут"
(дебет рах. № 93 замість рах. № 43) відносяться витрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції (товарів), а саме:
- витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції (товарів), рекламу, доставку продукції споживачам та інші витрати підприємства, пов'язані із реалізацією продукції (товарів);
- витрати на пакувальні матеріали та ремонт тари;
- витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);
- оплата праці та комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту та складів, водіям тощо;
- витрати на відрядження працівникам по збуту;
- оренда, податки, страхування, амортизація, ремонт та утримання основних засобів відділу збуту, складів, транспортних засобів, демонстраційних залів тощо;
- гарантійне обслуговування покупців;
- оплата послуг збутових, посередницьких, зовнішньоторгових організацій тощо, пов'язаних з транспортуванням продукції (товарів), відповідно до умов договору (базису) поставки.
Наприкінці місяця "Витрати на збут" (рах. М» 93) списуються в дебет рахунка № 79 "Фінансові результати".
Облік витрат виробничої собівартості продукції (рах.
№ 23)
Фактична собівартість продукції за звітний період (місяць, квартал, рік) формується у системі нижчезазначених рахунків.
Для визначення виробничої собівартості випущеної з виробництва продукції (ВСП) слід користуватися формулою:
ВСП = НВп + ВВп - 3В - ПП - СП ± БП - НВк , грн.,
де НВп - незавершене виробництво' на початок калькуляційного періоду, грн.;
ВВП
- виробничі витрати періоду (місяць, квартал, сезон, рік), грн.;
3В - зворотні витрати і відходи, грн.; ПП - побічна продукція, грн.;
СП - супутна продукція, грн.;
БП - брак продукції (технологічний і з вини працівника), грн.;
НВк - незавершене виробництво на кінець калькуляційного періоду, грн.
Виробничу собівартість одиниці вироблюваної продукції
(1 т хлібобулочних виробів, 1 т цукру, 1 дал спирту тощо) одержуємо за формулою
де СП - виробнича собівартість виробленої продукції, грн.; К — кількість виробленої продукції, т; дал тощо.
Облік витрат основного і допоміжних виробництв (рах.
№ 23)
На дебеті рахунка
№ 23
"Виробництво" групуються всі витрати, що складають собівартість основної продукції.
На кредиті рахунка
№ 23
"Виробництво" відображають собівартість готової продукції (робіт, послуг), вартість повернених на склади матеріальних цінностей, відходів і побічної продукції, одержаних у процесі виробництва. Схему рахунка № 23 "Виробництво" наведено у таблиці 5.7.
| Схема рахунка Дебет рах.
|
||
| Сальдо на початок звітного періоду (незавершене виробництво) (СІ) |
3625 |
Вартість повернених на 135 склади матеріальних цінностей, зворотних відходів, побічної продукції, супутної продукті, одержаних у процес виробництва цінностей |
| Виробничі витрати за звітний період |
20424 |
Брак у виробництві (собівар- 130 тість забракованих виробів і витрат на виправлення браку) |
| Брак у виробництві (технологічний) |
100 |
Фактична собівартість гото- 19335 вої продукті основного виробництва. Продукція сільськогосподарського виробництва – собівартість реалізації – надзвичайні витрати та їй. |
| Обооот по дебету сахунка |
20525 |
Оборот по кредиту рахунка 19600 |
| Сальдо на початок нового звітного періоду (незавершене виробництво) (С2) |
4550 |
|
Сальдо на початок звітного періоду відображай залишки незавершеного виробництва, що перейшли з минулого звітного
періоду.
Облік витрат на рахунку
№ 23
"Виробництво" за
звітний період:
Дебет рахунка № 23 "Виробництво"
Кредит
рахунка № 201 "Сировина і матеріали"
Кредит
рахунка № 203 "Паливо"
Кредит
рахунка № 66 "Розрахунки з оплати праці"
Кредит
рахунка № 65 "Розрахунки за страхуванням" та ін.
Кредит
рахунків № 80, 81, 82, 83, 84 (клас 8)
Кредит
рахунка № 64 "Розрахунки за податками й
платежами"
Кредит
рахунка № 91 "Загальновиробничі витрати"
З рахунка № 91 "Загальновиробничі витрати" списуються виробничі накладні витрати, витрати на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного і допоміжного виробництв, а також витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування.
Допоміжні виробництва
на підприємствах різних галузей призначені для обслуговування виробництва основної продукції інструментами, пристосуваннями, штампами, моделями, транспортними послугами, запасними частинами для ремонту обладнання, інших основних засобів; різними видами енергії (електроенергією, повітрям, парою, газом тощо).
Для забезпечення найбільш доцільної та економічної роботи допоміжних виробництв необхідно знати склад витрат і собівартість продукції по кожному з допоміжних виробництв за калькуляційними статтями.
Собівартість одиниці виробу одержуємо шляхом ділення всіх витрат на кількість випущених за місяць
виробів.
На дебеті рахунка
№ 23
"Допоміжні виробництва" (№ 23 "Виробництво") відображаються прямі витрати, пов'язані безпосередньо з випуском продукції, виконанням робіт і наданням послуг, а також непрямі витрати, пов'язані з управлінням і обслуговуванням допоміжних виробництв, і збитки від браку. Прямі витрати, пов'язані безпосередньо з випуском продукції, виконанням робіт і наданням послуг, списуються на рахунок № 23 з кредиту рахунків обліку виробничих запасів, розрахунків з персоналом по оплаті праці та ін.
На кредиті рахунка № 23 субрахунку "Допоміжні виробництва"
відображають суми фактичної собівартості завершеної виробництвом продукції, виконаних робіт і наданих
послуг. Ці суми списуються з кредиту субрахунка рахунка № 23 в дебет відповідних рахунків записом:
Дебет рахунка № 23 "Виробництво" (основне)
Дебет рахунка № 90 "Собівартість реалізації"
Кредит
рахунка № 23 "Виробництво"
Залишок - на дебеті
рахунка № 23 "Виробництво", субрахунок № 23 "Допоміжні виробництва"
Аналітичний облік рахунка № 23 "Виробництво" ведеться за видами виробництв.
Облік загальновиробничих і адміністративних витрат (рах. № 91, 92)
Облік витрат, пов'язаних з утриманням і експлуатацією машин та обладнання (рах. № 91, замість рах.
№ 24), здійснюється у порядку, визначеному Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою Наказом Мінфіну України № 291 від 30.11.99 р. До таких витрат належать:
витрати на утримання, експлуатацію та поточний ремонт машин і обладнання, засобів внутрішньовиробничого транспорту, витрати на їх ремонт тощо.
Підприємства, організації обліковують витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання по окремих цехах (підрозділах), всередині них - по статтях, передбачених у галузевих інструкціях. На підприємствах з безцеховою структурою управління зазначені витрати відображаються у цілому по підприємству.
У випадках, коли витрати на утримання цехового транспорту становлять у собівартості значну частку, вони обліковуються на рахунку № 23 "Виробництво" за окремою статтею "Внутрішньозаводське переміщення сировини, матеріалів, напівфабрикатів і продукції" і на рахунку № 91 "Загальнови-робничі витрати" не відображаються.
До витрат на утримання та експлуатацію машин і механізмів у сільському господарстві
відносяться також витрати на утримання та експлуатацію тракторів (на всіх видах робіт, включаючи транспортні), комбайнів та інших самохідних, навісних і причіпних сільськогосподарських машин і знарядь для обробки ґрунту, вирощування й збирання сільськогосподарських культур та інших робіт машинно-тракторного парку. Включення перелічених витрат до собівартості сільськогосподарської продукції здійснюється відповідно до Основних положень по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості сільськогосподарської продукції.
Витрати на управління підприємством поділяють на дві групи:
управління виробничими структурними підрозділами - загальновиробничі
(бригадою, дільницею, підрозділом, технологічною лінією - фазою, переділом тощо) та господарством у цілому - загальногосподарські.
Для обліку першої групи витрат планом рахунків передбачено рахунок № 91 "Загальновиробничі -витрати", на якому для кожного структурного підрозділу відкривають окремий субрахунок. Для обліку другої групи - рахунок № 92 "-Адміністративні витрати".
На дебеті рахунка
№ 91
"Загальновиробничі витрати" відображають такі витрати звітного періоду: на утримання апарату управління цехом (підрозділом тощо); ремонт будівель, споруд, інвентарю, що обліковуються у складі основних засобів цеху; вартість матеріалів та виробів, використаних на проведення дослідів, заробітна плата і відрахування на соціальне страхування робітників, зайнятих на цих роботах; витрати на охорону праці; вартість малоцінного та швидкозношуваного інвентарю терміном експлуатації до 1 року, інші витрати; збитки від простоїв; збитки від псування матеріальних цінностей при зберіганні в цехах; збитки від недовикористання деталей, вузлів та технологічної оснастки; нестачі матеріальних цінностей; інші непродуктивні витрати (наприклад, допомога з непрацездатності, що виникла внаслідок виробничої травми і виплачується на підставі судових рішень), витрати майбутніх періодів, довгострокові і короткострокові позики, витрати рахунків № 80, 81, 82, 83, 84 класу 8.
На дебеті рахунка
№ 92
"Адміністративні витрати" відображають загальногосподарські витрати звітного періоду, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства, тобто: заробітна плата апарату управління підприємством; витрати на всі види відряджень працівників управління; позавідомча пожежна охорона (суми витрат на підставі укладених договорів); інші витрати по управлінню (канцелярські, типографські, поштово-телефонні витрати заводоуправління) цехів основного та допоміжного виробництв; витрати на утримання телефонних станцій, комутаторів тощо; амортизаційні відрахування від вартості основних засобів загальногосподарського призначення, в т.ч. відрахування амортизації будівель і приміщень, використовуваних управлінням підприємства, а також для ведення культурно-просвітньої, оздоровчої, фізкультурної та спортивної роботи серед працівників підприємства та членів їхніх сімей; амортизаційні відрахування від вартості основних засобів, наданих підприємствам громадського харчування, утримання і ремонт будівель, споруд та інвентарю загальногосподарського призначення, витрати рахунків класу 8.
Методика та техніка обліку всіх видів витрат на управління єдина,
тобто витрати формуються у межах кожного підрозділу, кожного субрахунка в розрізі елементів витрат та номенклатури статей кошторису. Але наприкінці місяця розподіл, перерозподіл та списання витрат на управління по кожному з рівнів управління мають свої особливості.
Витрати на рівні бригади усередині (дільниці або цеху) розподіляють та списують простим методом, тобто тільки за видами продукції.
Нормативний метод обліку
витрат на управління структурними підрозділами здійснюється аналогічно витратам на утримання та експлуатацію машин і обладнання, тобто зібрані на дебеті рахунка витрати у розрізі елементів витрат та статей кошторису за загальною схемою наприкінці місяця списуються на основі первинного їх розподілу за напрямками та відображаються на рахунках обліку виробництва № 23 "Виробництво", субрахунку рахунка № 23 "Допоміжні виробництва", № 39 "Витрати майбутніх періодів".
Обліковані витрати, відображені на дебеті рахунка
№ 92
"Адміністративні витрати", за Інструкцію "Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку" № 291 від 30.11.99 р. списуються в дебет рахунка
№ 79
"Фінансові результати".
Брак
- це непродуктивні витрати матеріальних цінностей та праці, навіть у тих випадках, коли є можливість переробити забраковану продукцію у новий продукт праці або виправити недоліки.
Для побудови обліку браку його кваліфікують за такими ознаками:
місцем виявлення
- внутрішній, тобто виявлений до відвантаження (або передачі) покупцеві, та зовнішній, який виявлено уже в покупця;
характером дефектів
- остаточний, який вже неможливо виправити, та такий, який ще можна виправити;
причинами виникнення
- неякісні матеріали, нестача електроенергії, некваліфікованість працівника тощо;
винуватцями
- робітник, постачальник, служба постачання тощо.
Виникнення браку у виробництві документально оформлюють Актом на брак. Повідомленням або Листком на брак. У цих документах зазначають дані про забраковану продукцію, винуватця причини браку, використані матеріали або працю та інші витрати.
Для обліку втрат від забракованої продукції
передбачено рахунок
№ 24
"Брак у виробництві".
На дебеті
рахунка № 24 "Брак у виробництві" обліковують витрати на остаточно забраковану продукцію або витрати на виправлення браку. З кредиту списують
(в дебет рахунків № 23, 25, 201 тощо) вартість матеріалів або відходів від забракованої продукції, утримання із заробітної плати винуватців та остаточні втрати, які включають до собівартості продукції.
Витрати обслуговуючих виробництв і господарств
пов'язані безпосередньо з випуском продукції, виконанням робіт та наданням послуг. До обслуговуючих виробництв та господарств на підприємстві належать: житлово-комунальне господарство, водопостачання, освітлення, каналізація, газ, опалення та ін.
Аналітичний облік
ведеться окремо по кожному обслуговуючому виробництву та господарству.
Витрати майбутніх періодів
(рах. № 39) - це витрати, здійснені в даному звітному періоді, але віднесені до майбутніх звітних періодів. Вони можуть погашатися протягом року або іншого терміну. До таких витрат належать: витрати на освоєння виробництва нових видів продукції, гірничопідготовчі роботи, сплачені наперед податки та збори, суми передплат періодичних видань тощо.
Відображення витрат майбутніх періодів в обліку: Дебет
рахунка № 39 "Витрати майбутніх періодів" Кредит
рахунка № 66 "Розрахунки з оплати праці" Кредит
рахунка № 65 "Розрахунки за страхуванням" Кредит
рахунка № 68 "Розрахунки за іншими операціями" Кредит
рахунка № 207 "Запасні частини" та ін. Списання витрат майбутніх періодів,
відображених на дебеті рахунка № 39, згідно з регулюючими законодавчими та іншими нормативними актами, здійснюється такими записами: Дебет рахунка № 23 "Виробництво" Дебет
субрахунка № 23 "Допоміжні виробництва" Дебет рахунка № 91 "Загальновиробничі витрати" Дебет рахунка № 92 "Адміністративні витрати" Дебет рахунків № 93 "Витрати на збут", № 94 "Інші операційні витрати" ' Кредит
рахунка № 39 "Витрати майбутніх періодів".
Витрати на оплату праці виробничого персоналу підприємства
(рах. № 66), а також витрати на оплату праці тих працівників, що не перебувають у штаті підприємства, але чия праця належить до основної діяльності, обліковуються на рахунку № 66 "Розрахунки з оплати праці". На цьому ж рахунку обліковуються: вартість продукції, що видається як натуральна оплата працівникам, зайнятим у сільському господарстві (а, можливо, і в інших); різноманітні надбавки й доплати до тарифних ставок, окладів, у т.ч. за роботу в нічний час, за суміщення професій, розширення зон обслуговування; витрати по оплаті наданих працівникам згідно з чинним законодавством безоплатного житла, комунальних послуг тощо; оплата, пільгових годин підліткам; оплата вихідних та святкових днів, позаурочного часу, оплата простоїв; оплата робіт за трудовою угодою та ін.
Витрати на додаткову заробітну плату
виробничих робітників, пов'язану з оплатою, відповідно до чинного законодавства, чергових (щорічних) та додаткових відпусток (компенсація за невикористану відпустку), пільгових годин підлітків, перерв у роботі годуючих матерів (до одного року), а також часу, пов'язаного з виконанням державних, громадських обов'язків, та ін.
Витрати по "Відрахуванню на соціальні заходи"
(рах. № 65) відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.97р. нараховуються за ставками збору, визначеними пп. 1 та 2 ст. І цього Закону, п.3 ст. І - 32% від вартості об'єкта оподаткування (ст. 2) і 4% від вартості об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів (за рішенням ВР України можливі зміни).
Проводка така:
Дебет
рахунка № 23 "Виробництво"
Дебет рахунка № 94 "Інші операційні витрати".
Кредит
рахунка № 65 "Розрахунки за страхуванням" за відповідними субрахунками.
Відповідно до ст.
4
Закону України
"Про збір на обов'язкове соціальне страхування" (у т.ч. на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття) збір для платників податку становить - 5,5% від вартості об'єкта оподаткування, у т.ч. 1,5% від вартості об'єкта оподаткування на збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, 0,5% від вартості об'єкта оподаткування фізичних осіб. Запис в обліку:
а) збір і перерахування платниками збору
4%
до Фонду соціального страхування і 1,5% до Державного бюджету України:
Дебет
рахунка № 23 "Виробництво та ін. - 5,5% Кредит
рахунка № 65 "Розрахунки за страхуванням" - 4% Кредит
рахунка № 64 "Розрахунки за податками й платежами" - 1,5%;
б) збір на обов'язкове соціальне страхування
на випадок безробіття — 0,5% до Державного бюджету України (із оплати праці працюючих):
Дебет
рахунка № 66 "Розрахунки з оплати праці" Кредит
рахунка № 64 "Розрахунки за податками і платежами".
Зворотні відходи виробництва
- це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів, що виникли в процесі виробництва продукції (робіт, послуг), які втратили повністю або частково свої споживчі якості як висхідного ресурсу (хімічні чи фізичні якості), а тому не можуть бути використані за прямим призначенням. Але залишки, які за встановленою технологією передаються до інших цехів для виробництва інших видів продукції (робіт, послуг), - не належать до зворотних відходів. Оцінюються зворотні відходи за ціною їх можливого використання, за діючими цінами на відходи тощо. Запис у бухгалтерському обліку на зворотні відходи.
а) Якщо відходи оприбутковуються як матеріали: Дебет
субрахунка № 201 "Сировина і матеріали" або ін.
б) Якщо відходи оприбутковуються як готовий продукт:
Дебет рахунка № 26 "Готова продукція" та ін.
в) Якщо відходи реалізуються:
Дебет рахунка № 90 "Собівартість реалізації"
Кредит
рахунка (у всіх випадках) № 23 "Виробництво".
Облік всіх витрат і результатів виробничої діяльності підприємства здійснюється у журналі-ордері № 10.
Журнал-ордер № 10
має
3
розділи:
І - "Витрати виробництва", II - "Розрахунок витрат за економічними елементами", "Собівартість товарної продукції".
Розділ І
заповнюється за даними відомостей № 12 і № 15 в розрізі кореспондуючих рахунків. Тут визначається вся сума витрат звітного місяця.
У розділі
II
здійснюється розрахунок витрат на виробництво за економічними елементами з коригуванням внутрішньозаводського обігу.
У розділі
III
здійснюється розрахунок собівартості товарної продукції за статтями калькуляції. Тут показуються залишки незавершеного виробництва на початок і кінець місяця, окремо фактична собівартість продукції основного та допоміжного виробництв, а також фактична собівартість всієї товарної продукції.