Зміст
Вступ
1. Використання дидактичних і методичних матеріалів вчителем технології як педагогічна проблема
1.1 Засоби навчання,їх класифікація
1.2 Призначення, функції та вимоги до створення дидактичних і методичних матеріалів
2. Шляхи використання ікт для розробки дидактичних і методичних матеріалів з трудового навчання
2.1 Розробка дидактичних і методичних матеріалів з ТН засобами програми MicrosoftWord
2.2 Розробка дидактичних і методичних матеріалів з ТН засобами програми MicrosoftExcel
2.3 Розробка дидактичних і методичних матеріалів з ТН засобами програми MicrosoftPowerPoint
2.4 Розробка дидактичних і методичних матеріалів з ТН за допомогою графічних редакторів
2.5 Використання тестових комп’ютерних програм для перевірки рівня знань учнів
Висновки
Додаток а
Додаток б
Список використаних джерел
Вступ
Однією з важливих тенденцій розвитку середніх навчальних закладів є впровадження у навчально-виховний процес нових освітніх технологій, що передбачає на лише оснащення освітніх установ сучасними комп’ютерними засобами, але й таке використання їхніх можливостей, яке покращить ефективність освітнього процесу і виведе його на якісно новий рівень. Стрімке збільшення обсягу навчального матеріалу з одночасною тенденцією зменшення часу на його вивчення вимагає інтенсифікації процесу навчання. Це зумовлює потребу в пошуку ефективних шляхів організації та управління процесом навчання, засобів контролю рівня засвоєння знань та інших шляхів підвищення ефективності навчально-виховного процесу. Нині джерелом таких резервів може бути інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), за допомогою ІКТ вчитель може подати значно більше інформації з певної теми завдяки можливостям застосовувати текст, звук, графіку, анімацію, аудіо, відео, мультимедійні презентації, що об’єктивно є недосяжними для традиційних засобів навчання. Також ІКТ випромінюють великий емоційний заряд і активно «вмикають» увагу учня.
Дидактичні й методичні матеріали разом з живим словом педагога є важливим компонентом освітнього процесу та елементом навчально-матеріальної бази будь-якої освітньої установи. З розповсюдженням ІКТ забезпечується можливість використання комп'ютера та програмного забезпечення для розробки якісних дидактичних матеріалів.
Сучасні інформаційні технології дозволяють розробникам дидактичних і методичних матеріалів оперувати таким комплексом вербальних і невербальних засобів, якого в їх розпорядженні ніколи ще не було. Ці засоби дозволяють створювати естетичні, цікаві, пізнавальні, проблемні матеріали і тим самим підвищувати мотивацію і пізнавальний інтерес учнів. Ця психолого-педагогічна складова дидактичного і методичного матеріалу спрямована на залучення уваги учнів, підтримку пізнавального інтересу, активізацію їх мислення, на формування оцінок описуваного, створює спонукальні мотиви до поглибленого вивчення того або іншого питання.
У зв’язку з недостатньою розробленістю проблеми використання інформаційних технологій вчителем трудового навчання (ТН) нами було обрано тему дослідження: “Розробка дидактичних і методичних матеріалів з трудового навчання засобами комп’ютерних технологій”.
Об’єктом дослідження є використання дидактичних і методичних матеріалів вчителем трудового навчання (ТН) у навчальній діяльності СЗШ ІІІ-го ступеня.
Предметом дослідження є застосування ІКТ з метою розробки дидактичних і методичних матеріалів з ТН.
Мета дослідження – визначити та теоретично обґрунтувати шляхи використання ІКТ з метою розробки дидактичних і методичних матеріалів з ТН.
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що мотивація і пізнавальний інтерес учнів до навчання значно підвищиться за умов реалізації таких шляхів використання ІКТ на уроках ТН:
- усвідомлення вчителем ТН шляхів використання ІКТ для розробки дидактичних і методичних матеріалів;
- володіння вчителем технологією створення і методикою використання дидактичних і методичних матеріалів на уроках ТН;
- систематичне й педагогічно виправдане застосування на уроках ТН дидактичних і методичних матеріалів як засобів наочності, актуалізації, пояснення, повторення, перевірки,узагальнення, систематизації знань учнів на уроках ТН.
Відповідно до поставленої мети й гіпотези в роботі потрібно було розв’язати такі завдання:
1. Проаналізувати сучасний стан розробленості досліджуваної проблеми в теорії і на практиці.
2. Визначити шляхи використання ІКТ з метою розробки дидактичних та методичних матеріалів з ТН.
3. Розробити засобами ІКТ дидактичні та методичні матеріали з ТН з теми «Ідеї та винаходи видатних науковців минулого в сучасності».
Для розв’язання поставлених завдань і досягнення мети дослідження були застосовані такі методи: теоретичний аналіз, порівняння й узагальнення наукової та методичної літератури, наявних програм, підручників, посібників з трудового навчання СЗШ; аналіз, синтез, моделювання порівняння, систематизація навчальної діяльності, прогнозування можливих форм її реалізації; узагальнення педагогічного досвіду, спостереження, інтерв’ювання, опитування, обговорення.
1. Використання дидактичних і методичних матеріалів вчителем технології як педагогічна проблема
1.1 Засоби навчання, їх класифікація
Упровадження ІКТ у навчальний процес істотно змінює характер взаємодії між учителем і учнем, орієнтуючи останнього на активне засвоєння знань за допомогою інформаційно-комунікативних технологій. Діяльність педагога в цих умовах спрямована не на відтворення інформації, а на надання допомоги, підтримки, супроводу школяра в навчальному процесі.
Психолого-педагогічні і методичні основи проблеми використання комп’ютера як засобу навчання та перспективи використання інформаційних технологій для інтенсифікації навчального процесу розкриті в дослідженнях таких вчених: В. Беспалько, В. Болтянський, Б. Гершунський, Р. Гуревич, М. Жалдак, М. Кадемія, В. Монахов, Ю. Рамський, В. Розумовський, Н. Тализіна, І. Яглом та ін.
Завдання вчителя – допомогти учням одержати максимальну віддачу від навчання, стежити за ходом навчання, консультувати школярів, підтримувати їхню зацікавленість у навчанні впродовж усього вивчення предмету.
Приймаючи рішення про використання засобів ІКТ, учитель має бути готовий до розробки власних дидактичних і методичних матеріалів і підготувати учнів до навчання з використанням ІКТ.
Засіб навчання – це матеріальний або ідеальний об'єкт, який «розміщено» між учителем та учнем, і використовується для засвоєння знань, формування досвіду пізнавальної та практичної діяльності. Засіб навчання суттєво впливає на якість знань учнів, їх розумовий розвиток та професійне становлення[17, с.183].
У сучасній школі широко використовуються такі дидактичні засоби навчання[17, с.183].:
1) об'єкти навколишнього середовища, взяті в натуральному вигляді або препаровані для навчальних завдань (живі і засушені рослини, тварини, машини та їх частини);
2) діючі моделі (машин, механізмів, апаратів, споруд та ін.);
3) макети і муляжі (рослин і їх плодів, технічних установок і споруд, організмів і окремих органів та ін.);
4) прилади та засоби для демонстраційних експериментів;
5) графічні засоби (картини, малюнки, географічні карти, схеми);
6) технічні засоби навчання (діапозитиви, діафільми, навчальні кінофільми, радіо- і телепередачі, звуко- і відеозаписи та ін.);
7) підручникиі навчальніпосібники;
8) приладидля контролю знань і уміньучнів;
9) комп'ютери.
Цей перелік засобів навчання не є вичерпаним, але він містить найбільшвживані з них.
Об'єкти, які виконують функцію засобів навчання, можна класифікувати за різними ознаками: за їх властивостями, суб'єктами діяльності, впливом на якість знань і розвиток здібностей, їх ефективністю в навчальному процесі (щодо зменшення кількості помилок при розв'язуванні задач).
За суб’єктом діяльності засоби навчання можна умовно розділити на засоби викладання і засоби навчання. Так, обладнання демонстраційного експериментуналежить до засобів викладання, а обладнання лабораторного практикуму – до засобів навчання. Засобами викладання користується переважно вчитель для пояснення та закріплення навчального матеріалу, а засобами навчання – учні для його засвоєння. Разом з тим, частина засобів навчання може бути і тим, і іншим, в залежності від етапу навчання.
Засоби викладання (методичні матеріали) мають суттєве значення для реалізації інформаційної та управлінської функцій учителя. Вони допомагають збуджувати та підтримувати пізнавальні інтереси учнів, покращувати надійність навчального матеріалу, зробити його більш доступним, забезпечувати більш точну інформацію про явище, що вивчається, інтенсифікувати самостійну роботу учня та її темп. Їх можна розділити на засоби пояснювання нового матеріалу, засоби закріплення і повторення, та засоби контролю.
Демонстраційні предмети та малюнки на дошці повинні бути добре видимі з останніх місць. Якщо об'єкти менших розмірів, то необхідно організувати їх тіньову проекцію, оптичне збільшення зображення, використати дидактичний матеріал або пересадити учнів на час демонстрації за перші столи. В розгорнутих схемах розміри зображення деталей повинні визначатися закономірностями зорового сприйняття, а не їх фактичними розмірами, необхідно розкривати істинні розміри предмету та його зображення на схемі.
Аналіз педагогічної літератури (Л. Виготський, П. Гальперін, Н. Мойсеюк, Л. Соловйова, С. Сисоєва та ін.) показали, що інтенсивність розумового розвитку залежить від того, чи даються засоби навчання в готовому вигляді, чи конструюються учнями на уроці разом з учителем. Виготовлення засобів навчання сприяє забезпеченню розвиваючого ефекту та більш високої якості знань учнів, ніж їх використання за шаблоном. Це пояснюється тим, що розробка нових засобів навчання, як і вдосконалення освоєних, передбачає зміну пізнавальних завдань та інструкцій, використання нових видів тренувальних вправ. Не абсолютна кількість завдань, а їх різноманітність є однією з дидактичних основ підвищення якості знань учнів, розширення їх світогляду та здібностей[20, с. 357].
За сукупністю об'єктів засоби навчання поділяються на матеріальні та ідеальні.
До матеріальних засобів навчання належать: підручники і навчальні посібники; таблиці, моделі, макети та інші засоби наочності; навчально-технічні засоби; навчально-лабораторне обладнання; приміщення, меблі, мікроклімат, розклад занять, режим харчування, інші матеріально-технічні умови навчання.
Ідеальні засоби навчання – це такі раніше засвоєнні знання і вміння , які використовують учителі та учні для засвоєння нових знань. Л. Виготський виділяв такі засоби навчання: мова, письмо, схеми, умовні позначення, креслення,діаграми, витвори мистецтва, мнемотехнічні пристосування для запам’ятовування.
Дидактичний матеріал – особливий тип наочного навчального посібника, переважно карти, таблиці, набори карток з текстом, цифрами або малюнками, реактиви, рослини тощо, які роздаються учням для самостійної роботи в класі і вдома або демонструються вчителем перед усім класом [21, с 89].
Методичний матеріал – нормативні й організаційні документи, на які спираються вчителі під час навчального процесу з метою пояснення навчального матеріалу[21, с 116].
З’ясуємо основні вимоги, які висуваються до дидактичних і методичних матеріалів. Дидактичний і методичний матеріал має бути простий за своїм змістом і технічним оформленням, може бути виготовлений учнями. Він мобільний і легко пристосовується до виконання різних дидактичних завдань [13, с.25].
Зрозуміло, що дидактичні і методичні матеріали мають розроблятися з урахуванням основних дидактичних принципів а саме:
- принципу доступності (дидактичні й методичні матеріали підбираються вчителем згідно досягнутого рівня учнів);
- принципу самостійної діяльності (робота з дидактичними матеріалами здійснюється самостійно);
- принципу індивідуальної спрямованості (робота з дидактичними матеріалами здійснюється в індивідуальному темпі, складність і вид матеріалів може підбиратися також індивідуально);
- принципів наочності і моделювання (оскільки наочно-образні компоненти мислення грають виключно важливу роль у житті людини, використання їх у навчанні виявляється надзвичайно ефективним);
- принципу міцності (пам'ять людини має вибірковий характер: чим важливіше, цікавіше і різноманітніше матеріал, тим міцніше він закріплюється і довше зберігається, тому практичне використання одержаних знань і вмінь, що є ефективним засобом їх засвоєння, в умовах ігрового комп'ютерного середовища сприяє їх кращому закріпленню);
- принципу пізнавальної мотивації;
- принципу проблемності (в ході роботи учень повинен розв'язати конкретну дидактичну проблему, використовуючи для цього свої знання, вміння й навички; знаходячись у ситуації, відмінній від ситуації на уроці, в нових практичних умовах він здійснює самостійну пошукову діяльність, активно розвиваючи при цьому свою інтелектуальну, мотиваційну, вольову, емоційну й інші сфери). [13, с. 30].
Під час використання засобів навчання повинні враховуватись вікові і психологічні особливості учнів.
Аналіз літератури з питання дослідження засвідчує, що за метою використання можна виділити:
- дидактичні тексти для навчання учнів роботі з різними джерелами інформації (підручником, картами, довідниками, словниками, електронними ресурсами тощо);
- узагальнені плани деяких видів пізнавальної діяльності: вивчення наукових фактів, підготовки і проведення експерименту, вивчення фізичного приладу, проведення науково-технічного дослідження, вимірювання, аналізу графіка функціональної залежності, аналізу таблиць тощо;
- пам'ятки (інструкції) щодо формування логічних операцій мислення: порівняння, узагальнення, класифікації, аналізу, синтезу;
- завдання з формування вмінь порівнювати, аналізувати, доводити, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, узагальнювати;
- завдання різного рівня складності: репродуктивного, перетворюючого, творчого тощо;
- завдання з проблемними питаннями;
- завдання на розвиток уяви і творчості;
- експериментальні завдання;
- інструктивні картки, що відображають логічну схему вивчення нового матеріалу і необхідні способи навчальної діяльності;
- картки-консультації, матеріали з пояснюючими малюнками, планом виконання завдань, з вказівкою типу завдань та ін.;
- інструкції до лабораторних робіт і фронтальних дослідів;
- листи самопідготовки учнів до лабораторного заняття;
- алгоритм виконання завдання;
- вказівка причинно-наслідкових зв'язків, необхідних для виконання завдання;
- моделі та імітація об'єктів, процесів, явищ, що вивчаються або досліджуються;
- тести з можливістю контролю й самоконтролю тощо [16, с.167].
1.2 Призначення, функції та вимоги до створення дидактичних і методичних матеріалів
Дидактичні матеріали – роздаткові матеріали, інструкції щодо виконання деяких навчальних завдань, шаблони сценаріїв презентацій, публікацій, веб-сайтів, якими користуватимуться учні з метою засвоєння навчального матеріалу. Вчителі створюють їх з метою управління навчальним процесом: організації дослідження, вивчення нового матеріалу, повторення, узагальнення, формування практичних навичок, перевірки набутих знань тощо.
Методичні матеріали – нормативні й організаційні документи, на які будуть спиратися вчителі під час навчального процесу з метою пояснення навчального матеріалу. Це можуть бути створені вчителем презентація уроку, веб-сайт, інформаційний бюлетень або буклет, список використаних додаткових інформаційних джерел, інструктивний матеріал тощо.
Наочні дидактичні матеріали з трудового навчання виконують наступні функції:
- ознайомлення з явищами і процесами, що не можуть бути відтворенні в школі;
- ознайомлення з зовнішнім виглядом предмету в його сучасному вигляді і в історичному розвитку;
- наочне уявлення про порівняння чи зміну характеристик явища або процесу;
- етапи експлуатації, виготовлення або проектування виробу;
- наочне уявлення про будову предмета і принцип його дії, управління ним, техніку безпеки;
- ознайомлення з історією науки і перспективами її розвитку[14, с. 87].
Використання електронних дидактичних матеріалів дозволить вчителю трудового навчання:
- індивідуалізувати, диференціювати та інтенсифікувати процес навчання (оптимальність поєднання індивідуальної, групової, колективної роботи навчання на уроці);
- посилити мотивацію навчання за рахунок використання різних видів діяльності і джерел інформації (комп'ютер не є новиною на уроках інформатики, але є новим засобом на уроках інших предметів);
- формувати уміння орієнтуватися в проблемі і шукати шляхи її вирішення (комп'ютерне дослідження та моделювання);
- змінити характер пізнавальної діяльності учнів (підтримка особистих намагань учнів сформувати власний стиль навчальної роботи);
- діагностувати помилки і оцінки результатів;
- здійснювати контроль із зворотним зв'язком за наслідками діяльності учня;
- візуалізувати навчальну інформацію;
- моделювати та імітувати об'єкти, що вивчаються або досліджуються, (комп'ютер може не тільки створити модель, а й дозволяє змінити умови демонстрування, відтворивши інформацію з оптимальним темпом її сприймання учнем);
- забезпечити доступ до мережі інформації (доступ до Інтернету, електронних довідників і т. д.);
- формувати інформаційну компетенцію вчителя та учнів[14, с. 89].
2. Шляхи використання ікт для розробки дидактичних і методичних матеріалів з трудового навчання
2.1 Розробка дидактичних і методичних матеріалів з ТН засобами програми MicrosoftWord
MicrosoftOfficeWord допомагає створювати професійно оформлені документи, надаючи набір різноманітних засобів для створення і форматування документів. Широкі можливості редагування, записи приміток, а також порівняння текстів дозволяють швидко збирати і обробляти документи. Передова система об'єднання даних забезпечує збереження зв'язку документів з важливими джерелами інформації.
За допомогою Microsoft Word створюються документи, що відповідають нормам письма і будь-яким вимогам щодо оформлення. Учні можуть:
- вибирати для шрифту стиль, розмір і колір, задавати для абзаців маркери або буквиці, створювати нумеровані списки і таблиці, вказувати спосіб вирівнювання тексту;
- визначати розміри полів, задавати оформлення меж сторінки, експериментувати зі створенням та розміщенням частин документу;
- перевіряти орфографію та граматику тексту;
Відобразивши на екрані схему документа, учні можуть визначити, наскільки вдало впорядковано його вміст. Крім того, у режимі структури учні можуть згортати документ так, щоб у ньому були показані лише потрібні заголовки та основний текст,переглядати структуру документа, переміщуватися по ньому і перебудовувати великі фрагменти тексту. З удосконаленням вмінь учнів важливо допомогти їм використовувати всі наявні в програмі засоби роботи зі змістом, які є на панелі інструментів Структура.
Розробленні учнями документи можна роздрукувати, передати у вигляді електронного файлу або перетворити на веб-сторінку. Програма Microsoft Word підтримує мову HTML, тому учням достатньо вибрати команду зберегти як веб-сторінку і весь текст і таблиці будуть представленні у форматі HTML. Після цього за допомогою засобів Microsoft Office учні можуть додати до тексту смуги прокручування, фоновий звук, ефекти тощо[10, с. 7.3].
Приклади дидактичних матеріалів для учнів, які можуть бути створені засобами програми Microsoft Word:
- інструкції для виконання завдань;
- інструкції для роботи з приладами, пристроями;
- алгоритм проведення експерименту;
- картки з вправами для розв'язання завдань;
- картки з описом понять та явищ;
- списки контрольних питань і тести;
- засоби самооцінювання;
- довідникові матеріали, формули;
- таблиці, графіки й діаграми даних;
- статті та оповідання з певної теми;
- малюнки й креслення;
- анімації перебігу процесів і явищ;
- форми для анкетування, опитування, тестування, перевірки й самоперевірки;
- доміно, кросворди, ребуси, чайнворди тощо;
- організаційні діаграми;
- шаблони для використання учнями: шаблон учнівської презентації, публікації, веб-сайту; звіт про роботу в науковій лабораторії; стаття для журналу; опис або огляд книги; приклади графіків; резюме або конспект; твір тощо.
За допомогоюMicrosoft Word можна розробляти такі методичні матеріали:
- плани-конспекти уроків;
- плани-конспекти виховних заходів;
- календарно-тематичне планування;
- навчально-виховні плани;
- списки учнів;
- розклад занять;
- списки контрольних питань;
- статті та оповідання з певної теми;
- списки самостійних робіт учнів, рефератів, навчальних завдань;
2.2 Розробка дидактичних і методичних матеріалів з ТН засобами програми Microsoft Excel
Microsoft Excel являє собою потужний інструмент, призначений для опрацювання, аналізу і відображення даних за допомогою електронних таблиць.
Дидактичні матеріали, розробленні за допомогою табличного процесора, можуть включати перевірочні тести, кросворди, таблиці «шкали часу», соціологічні діаграми. Такі матеріали допоможуть учням краще зрозуміти проблеми, що досліджуються, а також одержати необхідні знання, навички та уміння.
Учителі і учні можуть використовувати табличний процесор з метою:
- створення, форматування та друкування таблиць даних;
- проведення розрахунків різного рівня складності;
- побудови й оформлення діаграми та графіків різних типів на основі складних таблиць даних;
- аналізу даних і побудови зведених таблиць та звітів;
- впорядкування табличних даних за різними ознаками;
- пошук та фільтрація даних з використанням простих і складних критеріїв пошуку;
- ведення обліку успішності та відвідування;
- проведення тестування;
- аналіз отриманих даних під час обрахунків;
- публікації даних в інтернеті.
Крім того, за допомогою табличного процесора учні можуть зберігати та аналізувати інформацію, розв’язувати різноманітні практичні завдання, передбачити зміни, оцінювати результати, розглядати дані в різноманітних форматах, слідкувати за певними тенденціями і відображати їх у графіках, впорядкувати і класифікувати об’єкти тощо.
Учні молодшого віку для збирання, введення і аналізу даних можуть використовувати шаблони MicrosoftExcel, заздалегідь створенні їхніми вчителями.
MicrosoftExcel дозволяє створювати тестові завданнята проводити тестування учнів. Можна створювати завдання з відкритими питаннями(учень вводить з клавіатури свою відповідь) і з вибірковою відповіддю (учню пропонуються варіанти відповідей, з яких він повинен вибирати правильну)<
Приклади дидактичних матеріалів для учнів, які можуть бути створені засобами програми Microsoft Excel:
- розрахунки різного рівня складності з допомогою вбудованих функцій і формул;
- розрахунок з допомогою міліметрової сітки площ і периметрів фігур та визначення співвідношень між площами і периметром різних фігур, проектування будівель, парків тощо;
- кросворди, ребуси, чайнворди тощо;
- шкали часу для представлення зміни інформації в певній галузі, упродовж певного часу тощо;
- плакати і креслення великих розмірів;
- таблиці, графіки й діаграми даних різних типів на основі складних табличних даних;
- тести;
- результати аналізу даних і побудови зведених таблиць і звітів;
- результати класифікації, впорядкування й фільтрації даних;
- бази даних.
Приклади методичних матеріалів для учнів, які можуть бути створені засобами програми Microsoft Excel:
- журнали обліку;
- журнали відвідування;
- форми оцінювання;
- таблиці й діаграми порівняння успішності учнів;
- підсумкові відомості по класові чи предметові;
- тестові завдання.
За допомогою Microsoft Excel можна розробляти схеми вишивок, оскільки він дозволяє працювати з клітинками. Достатньо просто розфарбувати клітинки в потрібні кольори.
2.3 Розробка дидактичних і методичних матеріалів з ТН засобами програми Microsoft Power Point
Програмний продукт Power Point призначений для створення і показу презентацій – єдиної сукупності і послідовності статичних і динамічних зображень, які можуть включати в себе текст, електронні таблиці, мультимедійні об’єкти (малюнки, відео, звук). Power Point допускає організацію інтерактивного режиму роботи з користувачем – прискорення або сповільнення демонстрації, перехід від одного кадру до іншого за бажанням користувача, що враховує його індивідуальні особливості. Під час уроку узагальнення та систематизації дає змогу поєднувати узагальнююче повторення та систематизацію матеріалу з контролем і корекцією знань та вмінь. Це реалізується під час розв’язування тестів, запропонованих презентацією, і виконання вправ із вивченої теми. Комп’ютерні слайдові презентації матеріалу на уроці можуть мати автоматичний контроль та обмежувач часу демонстрації слайд-фільму. Це дозволяє більш ефективно в часі поєднати усний лекційний матеріал із безупинною автоматичною демонстрацією слайд-фільму на уроці.
Досвід застосування комп’ютерних презентацій у навчальному процесі показав їхні переваги:
- інтеграція гіпертектсу і мультимедіа (поєднання аудіо, відео і анімаційних ефектів) у єдину презентацію дозволяє зробити викладення навчального матеріалу яскравим і наочним;
- сполучення усного лекційного матеріалу з демонстрацією слайд-фільму дозволяє концентрувати увагу учнів на особливо важливих моментах навчального матеріалу;
- використання технології підготовки учнів до комп’ютерного тестування дозволяє інтенсифікувати процес повторення матерілу учнем.
Комп’ютерні презентаційні матеріали зручно використовувати для виведення інформації у вигляді роздруківок на принтері як роздаткового матеріалу для учнів: довідникового матеріалу, пам’яток і т.п.
Можливе використання презентації на уроці, що проходить у класі, де учнівські місця обладнані персональними комп’ютерами, що разом з учительским комп’ютером об’єднані в мережу.
Презентація може бути використана вчителем для:
- пояснення нового матеріалу (інформація яку розповідає вчитель паралельно виводиться на екран або через проектор на дошку);
- демонстрацій фото та їх пояснення (демонстрація фото матеріалів та короткого пояснення до них, забезпечує великий інтерес учнів та підвищує рівень знань, вчитель трудового навчання може демонструвати фото верстатів, вузлів, зізних видів деталей та їх модифікацій, фото готових виробів);
- хронологічного впорядкування інформації (презентація дозволяє виводити на екран інформацію частинами, що забезпечує зручність при виведенні етапів розвитку різної техніки, обладнання та ін.);
- виведення на екран або проектор алгоритмів або послідовності виконання операцій;
- актуалізації та контролю знань (вчитель спочатку задає запитання, а потім, після відповіді учнів, виводить правильну відповідь на екран);
- демонстрацій відео та аудіо матеріалів;
- озвучення навчального матеріалу;
- використання анімацій для показу елементарних операцій.
2.4 Розробка дидактичних і методичних матеріалів з ТН за допомогою графічних редакторів
Найбільш розповсюдженим видом наочних дидактичних матеріалів, які можна використовувати у навчально-виховному процесі з метою унаочнення знань, є фото, рисунки, плакати, таблиці, схеми, анімаційні малюнки та ін. Відповідні комп’ютерні технології дозволяють підібрати та систематизувати необхідні матеріали з Інтернуту, з CD-дисків , банків даних, а також сканувати ілюстрації з паперових носіїв. Слід пам’ятати, що від наочності та доступності, змістовної повноти та інших властивостей теоретичного матеріалу залежить швидкість сприйняття навчальної інформації, її розуміння учнями, засвоєння та закріплення отриманих знань.
Під терміном «графіка» зазвичай розуміють візуальні зображення будь-яких реальних або уявних об’єктів.
Комп’ютерна графіка – це зображення, які створюються. Редагуються й відображаються засобами обчислювальної техніки (комп’ютер, монітор, принтер, плотер тощо)[2, с. 7].
Найширше застосування комп’ютерна графіка знайшла сьогодні у таких видах діяльності:
- виконання проектно-конструкторських розробок;
- виконання поліграфічних робіт;
- створення продуктів рекламної індустрії;
- створення заставок та спец ефектів для кіно та телебачення;
- моделювання та дизайн нових виробів повсякденного вжитку)[2, с. 5].
Створення зображень з трудового навчання у графічних редакторах здійснюється комбінуванням точок, відрізків, ламаних ліній, прямокутників, ромбів, кіл і овалів. Рисунки в процесі роботи можна багаторазово копіювати й переносити, повертати, відображати відносно осі, замальовувати окремі фрагменти, одержувати інвертоване (обернене) за кольором зображення. Відкриваючи необмежений простір фантазії, графічні редактори дають змогу значно прискорити розробку композицій, які передують виготовленню виробу.
Коротко охарактеризуємо графічні редактори. Найпростішим растровим редактором є Microsoft Paint, що входить до складу всіх операційних систем Windows. Серед растрових редакторів окремо слід відзначити Corel Photo-Paint, Adobe Photoshop, Live Picture, Macromedia XRes, Micrografx Picture Publisher, Paint Shop Pro. Кожний із них має свої переваги та недоліки, проте найкращим вважається Adobe Photoshop, у якому реалізовано всі можливості растрових редакторів. Він заслужено став лідером, оскільки дає змогу робити із зображеннями майже все що завгодно. Одна з найсильніших сторін Photoshop – можливість накладати на окремі області малюнка спеціальні ефекти (застосовуючи задля цього фільтри).
На відміну від растрових редакторів, у векторних (об'єктних) редакторах усі малюнки складаються не з окремих точок, а зі складних векторних об'єктів – кіл, багатокутників, довільних кривих (їх креслять за допомогою миші). Створений об'єкт можна змінювати: обертати, розтягувати, нахиляти, переміщувати, модифікувати різними інструментами, можна застосовувати до нього спеціальні ефекти, причому, і це найважливіше, абсолютно незалежно від інших об'єктів. До того ж у кожного об'єкта є такі властивості, як товщина ліній, розмір, колір, текстура, прозорість. Їх також можна за потреби змінити.
Векторні редактори застосовують насамперед для створення великих малюнків у поліграфії (плакатів і рекламних афіш). Але створити за їх допомогою фотореалістичні зображення майже неможливо – для цього знадобиться додаткова обробка в растрових редакторах. До числа належать Adobe Illustrator, Corel Xara, Macromedia Free Hand, Corel DRAW.
Для забезпечення можливості створювати наочність на уроках трудового навчання учитель повинен підготувати плакати, стенди роздаткові матеріали. За допомогою графічних редакторів можна виготовити такі дидактичні і методичні матеріали з трудового навчання:
- фотографії верстатів, інструментів з підписами їх частин;
- роздаткові матеріали з зображеннями об’єктів що вивчаються;
- рисунки із проектами, які учні будуть виконувати;
- рисунки з технології виконання операцій;
- шаблони технологічних карток;
За допомогою графічних редакторів можна зробити роботу учнів більш цікавою, спрямованою на творчий підхід та розробку власного проекту, а не на його просте замальовування. Чим швидше учень створить проект на папері тим швидше він приступить до його виконання. В такому разі в нього буде більше можливостей здобути практичні навики роботи і його виріб буде складніший та якісніший.
За допомогою графічних редакторів можна розробляти зображення виробів, які будуть створювати учні, та редагувати готові фотографії зразків виробів(див. додаток Б). Можна створювати схеми виконання операцій.
2.5 Використання тестових комп’ютерних програм для перевірки рівня знань учнів
Значно можуть полегшити роботу вчителя і, що досить суттєво, виявити реальний рівень знань учнів тестові програми.
Створення тесту – складна і клопітка робота, яка має певний алгоритм. Створення надійного тестового інструменту включає: визначення мети тестування; відбір навчального матеріалу, рівень засвоєння якого необхідно перевірити; вибір форматів тестових завдань; планування часу виконання тесту та темпу виконання окремих завдань; розробка інструктивних матеріалів; обробка та аналіз результатів[9,c. 38].
Тест повинен бути достовірним, науковим, несуперечливим.
Вірогідність, науковість, несуперечність тесту – міра істинності тесту, погодженості, відповідності сучасному стану науки й технології, методиці навчання. Необхідно забезпечити погодженість завдань тесту як між собою (внутрішня погодженість), так і з іншими тестами (зовнішня погодженість).
Валідність тесту виступає як найважливіший критерій його доброякісності й визначається як його адекватність і дієвість. У найбільш загальному формулюванні валідність розглядається як характеристика тестів, що вказує на те, що вимірюється і наскільки добре здійснюється це вимірювання. Виходячи з цього, тест вважається валідним, якщо він вимірює те, для чого він призначений.
Переваги тестування:
- велика об’єктивність і, як наслідок більша позитивна стимулююча дія на пізнавальну діяльність учня;
- виключається дія негативного впливу на результати тестування таких чинників як настрій, рівень кваліфікації та інші характеристики певного вчителя;
- орієнтованість на сучасні технічні засоби, зокрема комп’ютерні тести;
- універсальність, охоплення всіх стадій процесу навчання.
Тест не повинен бути навантажений другорядними термінами, неістотними деталями з акцентом на механічну пам’ять, яка може бути задіяна, якщо в тест включати точні формулювання з підручника або фрагменти з нього. Завдання тесту мають бути сформульовані чітко, коротко і недвозначно, щоб усі учні розуміли сенс того,що у них запитують.
Важливо прослідкувати, щоб жодне завдання тесту не могло служити підказкою для відповіді на інше. Варіанти відповідей на кожне завдання мають підбиратися так, щоб виключалися можливості простого припущення або відкидання явно неправильної відповіді. Варіантів відповідей на завдання повинно бути, по можливості, не менше п’ять. У якості неправильних відповідей бажано використовувати найбільш типові помилки[15,c. 68].
Досвід показує, що застосування тестового контролю дає такі педагогічні результати:
1) раціональне використання часу уроку;
2) охоплення більшого обсягу навчального матеріалу;
3) швидке встановлення зворотного зв’язку з учнями і визначення рівня засвоєння матеріалу;
4) можливість визначити прогалини в знаннях і уміннях і внесення відповідних коректив;
5) тестова перевірка дисциплінує учнів, індивідуалізує роботу з учнями;
6) стимулює саморозвиток учнів, підвищується їхній інтерес до предмету[18,c. 16].
Розглянемо декілька тестуючих програм.
TEST-W призначена для перевірки знань тестуванням на комп’ютері. Вихідний тест може мати будь-яку кількість запитань (рекомендується від 30 до 50 і більше).
З вихідного тесту методом випадкового вибору послідовно виводиться задана кількість запитань (наприклад, 25). Таким чином, кожен учень одержує свій відмінний від сусідів набір питань, що забезпечує індивідуалізацію і об’єктивність оцінки. Час відповіді на тест обмежений. Рекомендується проводити тестування на протязі 10-15 хвилин для кількості питань 20-25.
У склад пакету TEST-W входять: діагностуюча оболонка Test-w, редактор тестів Editor, конвертер Tst2Txt, папки з тестами.
Оболонка TEST служить для перевірки теоретичних знань учнів з будь-якого предмету, де можна у текстовому вигляді задати запитання і дати до п’яти (краще від 1 до 3) варіантів відповідей.
Mytest це - система програм (програма тестування, редактор тестів і журнал результатів) для створення і проведення комп'ютерного тестування, збору і аналізу результатів, виставляння оцінки за вказаною в тесті шкалою.
Програма складається з трьох модулів: Модуль тестування (Myteststudent), Редактор тестів (Mytesteditor) і Журнал тестів (Mytestserver).
За наявності комп'ютерної мережі можна організувати централізірованний збір і обробку результатів тестування, використовуючи модуль журналу Mytest. Результати виконання завдань виводяться учневі і відправляються вчителеві. Вчитель може оцінити або проаналізувати їх в будь-який слушний для нього час.
Програма Mytest працює з вісьма типами завдань: одиночний вибір, множинний вибір, встановлення порядку проходження, встановлення відповідності, вказівка істинності або помилковості тверджень, ручне введення числа, ручне введення тексту, вибір місця на зображенні. У тесті можна використовувати будь-яку кількість будь-яких типів, можна тільки один, можна і все відразу.
Кожен тест має оптимальний час тестування, зменшення або перевищення якого знижує якісні показники тесту. Тому, в настройках тесту, передбачено обмеження часу виконання як всього тесту, так і будь-якої відповіді на завдання (для різних завдань можна виставити різний час).
Висновки
1. На основі аналізу педагогічної, психологічної та методичної літератури з проблеми дослідження встановлено, що використання ІТ з метою розробки й використання дидактичних і методичних матеріалів вчителем трудового навчання є нагальною проблемою сьогодення і невід’ємною складовою забезпечення цілісності навчально-виховного процесу та результатів навчання.
2. Як переконує аналіз психолого-педагогічної літератури з питання дослідження і передовий педагогічний досвід, до дидактичних матеріалів, розроблених з використанням ІКТ, відносять:
- дидактичні тексти для навчання учнів роботі з різними джерелами інформації (підручником, картами, довідниками, словниками, електронними ресурсами тощо);
- узагальнені плани деяких видів пізнавальної діяльності: вивчення наукових фактів, підготовки і проведення експерименту, вивчення фізичного приладу, проведення науково-технічного дослідження, вимірювання, аналізу графіка функціональної залежності, аналізу таблиць тощо;
- пам’ятки (інструкції) щодо формування логічних операцій мислення: порівняння, узагальнення, класифікації, аналізу, синтезу;
- завдання з формування вмінь порівнювати, аналізувати, доводити, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, узагальнювати;
- завдання різного рівня складності: репродуктивного, перетворюючого, творчого;
- завдання з проблемними питаннями;
- завдання на розвиток уяви та творчості;
- експериментальні завдання;
- інструктивні картки, що відображають логічну схему вивчення нового матеріалу і необхідні способи навчальної діяльності;
- картки-консультації, матеріали з пояснюючими малюнками, планом виконання завдань, з вказівкою типу завдань та ін.;
- інструкції до лабораторних робіт і дослідів;
- листи самопідготовки учнів до лабораторних занять;
- довідкові матеріали: “Лабораторне устаткування: прилади, їх призначення і технічні характеристики, правила користування”; «Вимірювальні прилади. Правила користування і особливості техніки вимірювання»;
- таблиці фізичних величин тощо;
- алгоритми виконання завдань;
- моделі та імітації об’єктів, процесів, явищ, що вивчаються або досліджуються;
- тести з можливістю контролю й самоконтролю тощо.
До методичних матеріалів, розроблених з використанням ІКТ, відносять:
- плани-конспекти уроків;
- плани-конспекти виховних заходів;
- календарно-тематичне планування;
- розклад занять;
- списки контрольних питань;
- статті та оповідання з певної теми;
- списки самостійних робіт учнів, рефератів, навчальних завдань;
- тестові завдання;
- шкали часу;
- фото, відео матеріали та ін.;
Ці та інші навчальні матеріали можна розробляти засобами програм пакету Microsoft Office, графічних редакторів та інших ІКТ.
3. Визначенні й обґрунтовані нами шляхи застосування ІКТ вчителем ТН з метою розробки дидактичних і методичних матеріалів сприяють, на нашу думку:
- підвищенню мотивації до навчання;
- унаочненню навчального матеріалу з ТН;
- підвищенню пізнавальної активності учнів, прагненню до самовдосконалення;
- забезпеченню комплексності вивчення явищ дійсності, безперервності взаємозв’язку між природничо-математичними і технічними науками;
- динамічному оновленню, змісту, форм і методів навчального процесу;
- створенню умов для самостійного оволодіння знаннями, вміннями, навичками тощо;
-
Список використаних джерел
1. Галузяк В.М. Педагогіка: навч. посібник / В.М. Галузяк, М.І. Сметанський, В.І. Шахов. –Вінниця: «Книга-Вега», 2003. –416с.
2. Гарбусєв В. Комп’ютерна графіка / В. Гарбусєв, Н. Вовковінська. – К. : Шк. світ, 2008. – 112 с.
3. Гуревич Р.С. Інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі: посібник [для пед. працівників і студ. пед. навч. закл.] / Р.С. Гуревич,М.Ю. Кадемія. – Вінниця : ДОВ «Вінниця», 2002. – 116 с.
4. Гуревич Р.С. Застосування мультимедійних засобів навчання та глобальних інформаційних мереж у наукових дослідженнях: навчально-методичний посібник/ Р.С.Гуревич, О.В.Шестопалюк, Л.С. Шевченко. – Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2004. –124 с.
5. Гуревич Р. С. Теоретичні та методичні основи організації навчання у професійно-технічних закладах: [монографія] / Р.С. Гуревич; за ред. С. У. Гончаренко. – К.: Вища школа, 1998. – 229 с.
6. Гуревич Р. С. Чи потрібен комп’ютер для трудового навчання/ Р. С. Гуревич// Трудова підготовка в закладах освіти. – 2001. – №2. – с. 18 – 20.
7. Данилова О. Мультимедіявласноруч: текст, графіка, аудіо, анімація, відео / О. Данилова, В. Манако, Д. Манако. – К. : Вид. дім «Шкіл. світ»: Вид. Л. Галіцина, 2006. – 120 с.
8. Домрачев В. Г. Классификациикомпъютерных образовательных информационных технологий/ В. Г.Домрачев, И. В. Ретинская // Информационные технологии. – 1996. – №2. с. -10-13
9. Дорошенко Ю.О. Достовірність комп’ютерного тестування: навч.-метод.посібник/ Ю.О.Дорошенко, П.А. Ротаєнко– К., 2007. –176 с.
10. IntelÒНавчання для майбутнього. – К.: Видавництво "Нора-прінт", 2005. – 347 с.
11. Концепция информатизации образования // Информатика и образование. – 1988. – № 6. – С. 3-31.
12. Лукіна Т.О. Технології діагностики та оцінювання навчальних досягнень: навчально-методичні матеріли / Т.О.Лукіна – К., 2007. –62 с.
13. Мойсеюк Н.Є. Методи навчання. Педагогіка: навч. посібник / Н.Є. Мойсеюк . – Вінниця, 1998. – с. 201-210.
14. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования : учеб. пособие [для студ. пед. вузов и системы повышения квалификации пед. кадров] / [Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева, А.Е. Петров]; под ред. Е.С. Полат. – М.: Издательский центр «Академия», 2000. – 272 с.
15. Олійник Н.М. Тест, як інструмент вимірювання рівнів знань та складності знань у сучасній технології навчання: навч. Посібник/Н.М. Олійник. – Донецьк: ДонДУ, 1991. – 186 с.
16. Освітні технології : навч.-метод. посіб. / [Пєхота О.М., Кіктенко А.З., Любарська О.М. та ін. ] ; за ред. О.М. Пєхоти. – К. : А.С.К., 2003. – 255 с.
17. Зайченко І.В. Педагогіка: навч. посібник [для студ. вищих пед. навч. закл.] / І.В. Зайченко – К., «Освіта України», 2006.- 528 с.
18. Самойленко Н. Педагогічні вимоги до тестової системи самоконтролю/ Н. Самойленко // Завуч. – 2005. –№20-21. – с. 55
19. Сисоєва С.О. Підготовка вчителя до формування творчої особистості учня / С.О. Сисоєва. –К.:Поліграфкнига, 1996. – 406 с.
20. Соловьева Л.Ф. Компьютерные технологии для учителя / Л.Ф. Соловьева. – СПб. : БХВ-Петербург, 2003. – 160 с.
21. Український педагогічний словник[ уклад. С. Гончаренко].– К.: «Либідь»,1997. – 356 с.
22. Carter I. Wykorzystaniekomputerow w nauczaniu w szkolachWielkiejBrytanii / I. Carter / Informatyka w szkole. – Lublin, 1996. – XII.
23. Sendov B. Thesecondwave: problemsofcomputereducation / In R. Ennals, R. Gwyn andL. Zdravchev (eds.) // InformationTechnologyandEducation. – EllisHorwood, Chickester, 1986.
Додаток а
Таблиця А. 1 Інструкційна картка характеристика властивостей тканини із хімічних волокон
| № | Назва волокна | Блиск | Поверхня | Горіння | Міцність | Зразок тканини |
| 1 | Віскоза | Сильний | Гладка | Як бавовна: жовтим полум'ям і швидко згоряє | Зменшується у мокрому стані | |
| 2 | Ацетат | Матовий | Гладка | Горить повільно, жовтим полум'ям, утворюється накип жовтого кольору, відчувається кислий запах | Міцний але зменшується, в мокрму стані | |
| 3 | Капрон | Блискучий | Гладка | Чутливий до тепла,плавиться, а потім загоряється до зношу слабким блакитно-жовтим полум'ям з виділенням білого диму | Міцнийстійкий до зношування |
|
| 4 | Лавсан | Сильний | Гладка або матова | Плавиться, а потім повільно горить жовтуватим полум'ям, виділяючи чорну кіптяву | Міцнийстійкий до зношування |
Додаток б
Вироби в’язані гачком
Рис. Б. 1. Рис. Б. 2.
Рис. Б. 3. Рис. Б. 4.
Рис. Б. 5. Рис. Б. 6