Міністерство освіти і науки України
Українська інженерно - педагогічна академія
Кафедра педагогіки та методики
професійного навчання
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Моделювання освітньої та професійної підготовки фахівця»
на тему: «Розробка дидактичного проекту навчання майбутнього спеціаліста дисципліни «Ветеринарна медицина»
за спеціальністю 8.000005 «Педагогіка вищої школи»
Нестерук Яна
Харків 2011
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Аналіз професійної діяльності спеціаліста дисципліни «Ветеринарна медицина»
1.1 Аналіз освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціаліста з ветеринарної медицини
1.2 Аналіз функціональної структури діяльності спеціаліста з ветеринарної медицини
1.3 Визначення кваліфікаційних вимог (переліку умінь) з дисципліни «Ветеринарна медицина»
РОЗДІЛ 2. Дидактичний проект навчання спеціаліста з ветеринарної медицини з дисципліни «Психологія»
2.1 Аналіз ОПП та навчального плану підготовки спеціаліста з ветеринарної медицини та визначення місця дисципліни «Психологія» в навчальному процесі
2.2 Аналіз змісту навчання (робочої програми) з дисципліни «Психологія»
2.3 Рекомендації щодо удосконалення підготовки спеціаліста з дисципліни «Ветеринарна медицина»
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
У вищій освіті державні компоненти визначають структуру переліку напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється освіта; професійна підготовка фахівців за певними освітньо-кваліфікаційними рівнями.
Галузевий компонент Державних стандартів освіти базується на державному компоненті, включає до свого складу освітньо-кваліфікаційну характеристику (ОКХ); освітньо-професійну програму (ОПП).
Актуальність дослідження визначається недостатністю знань з питань підготовки студентів у сучасних умовах; відсутністю наукових, науково-методичних праць, необхідних для задоволення потреб практики;
Об’єкт дослідження – професійна підготовка спеціалістів за напрямом підготовки «Ветеринарна медицина» у вищому навчальному закладі.
Предмет дослідження – професійна підготовка майбутніх спеціалістів з ветеринарної медицини у процесі вивчення дисципліни «Психологія».
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити розроблений дидактичний проект навчання майбутнього спеціаліста дисципліни «Ветеринарна медицина».
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні про те, що можна розробити новий дидактичний проект навчання спеціалістів з дисципліни «Ветеринарна медицина» з метою підвищити якість оволодіння знаннями студентів (повноти, глибини, усвідомленості).
Завдання дослідження:
1. На основі аналізу наукових джерел з теми дослідження розкрити сутність понять «освітньо-кваліфікаційну характеристика», «освітньо-професійна програма», «навчальний план», «робоча навчальна програма».
2. Теоретично обґрунтувати можливість розробки нової дидактичного проекту навчання майбутнього спеціаліста дисципліни «Ветеринарна медицина».
Методи дослідження: аналіз наукової літератури з теми дослідження, аналіз та узагальнення масового і передового педагогічного досвіду, синтез, узагальнення та систематизація теоретичного і практичного матеріалу з проблеми дослідження.
РОЗДІЛ 1. Аналіз професійної діяльності спеціаліста дисципліни «Ветеринарна медицина»
1.1 Аналіз освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціаліста
освітній кваліфікаційні вимоги спеціаліст
Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускників вищого навчального закладу (ОКХ) є галузевим нормативним документом, в якому узагальнюється зміст вищої освіти, тобто відображаються цілі вищої освіти та професійної підготовки, визначається місце фахівця в структурі галузей економіки держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих властивостей та якостей.
Цей стандарт є складовою галузевих стандартів вищої освіти, де узагальнюються вимоги до змісту вищої освіти з боку держави, світового співтовариства та споживачів випускників. ОКХ відображає соціальне замовлення на підготовку фахівця з урахуванням аналізу професійної діяльності та вимог до змісту вищої освіти з боку держави та окремих замовників фахівців.
ОКХ установлює галузеві кваліфікаційні вимоги до соціально-виробничої діяльності випускників вищого навчального закладу з певних спеціальностей та освітньо-кваліфікаційного рівня і державні вимоги до властивостей та якостей особи, яка здобула певний освітній рівень відповідного фахового спрямування.
Галузь використання
Цей стандарт поширюється на: систему вищої освіти; органи, які здійснюють управління у галузі вищої освіти; інші юридичні особи, що надають освітні послуги у галузі вищої освіти; вищі навчальні заклади всіх форм власності, де готують фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст
за спеціальністю 7.130501 “Ветеринарна медицина”
напряму підготовки 1305 “Ветеринарна медицина”
освітнього рівня повна вища освіта
кваліфікації 2223.2 “Лікар ветеринарної медицини”
з узагальненим об’єктом діяльності:
профілактика, діагностика, лікування тварин та ветеринарно-санітарна експертиза тваринницької продукції.
Фахівець підготовлений до роботи в галузі економіки за Державним класифікатором видів економічної діяльності ДК 009-96 в галузях економіки № 85.20.0 “Ветеринарна діяльність”, затвердженим і введеним в дію наказом Держстандарту України від 22.10.1996 № 441.
Фахівець здатний виконувати зазначену професійну роботу:
2223.2 Лікар ветеринарної медицини
2223.2 Лікар ветеринарної медицини для лікування спортивних коней
Таким чином, вищезазначене дає підстави стверджувати про необхідність проведення системного фундаментального дослідження, в якому б в узагальненому вигляді розкривалася картина формування мобільності ветеринара на різних рівнях підготовки в ОКХ.
1.2 Аналіз функціональної структури діяльності спеціаліста з ветеринарної медицини
До майбутнього спеціаліста з ветеринарної медицини висуваються наступні вимоги:
- визначати перелік та готувати обладнання і реактиви для проведення необхідних лабораторних досліджень;
- користуватися різними діагностичними приладами і обладнанням;
- відбирати та, в разі необхідності, фіксувати проби матеріалів для проведення лабораторних досліджень;
- пакувати, надсилати та оформляти супровідні документи до матеріалу, що надсилають для дослідження до лабораторії ветеринарної медицини;
- стерилізувати лабораторний посуд, інструменти, необхідні для проведення ветеринарних лабораторних досліджень;
- фіксувати тварин у разі ветеринарного їх обстеження;
- проводити клінічне дослідження тварин із застосуванням загально-клінічних та спеціальних методів;
- проводити зондування, рентгеноскопію, рентгенографію, ендоскопію, електрокардіографію, сонографію та радіоізотопну діагностику тварин;
- оформляти історію хвороби тварини;
- визначати і описувати характер патологічних процесів в органах і тканинах тварин на основі виявлення макро- і мікроскопічних змін;
- визначити під мікроскопом типи тканин та будову органів тварини і їх різновиди.
В таблиці 1.1 проаналізуємо види діяльності і сферу застосування фахівця з ветеринарної медицини.
Таблиця 1.1
Професійне призначення і сфера застосування фахівця з ветеринарної медицини.
| Вид діяльності фахівця | Сфера застосування фахівця |
1. Лабораторні дослідження тварин та проб матеріалів з метою діагностики хвороб. 2. Зажиттєва діагностика хвороб тварин. 3. Посмертна діагностика хвороб тварин. 4. Визначення структури та функції органів і систем, морфологічних і фізіологічних показників тварин під час моделювання патологічних явищ. 5. Профілактика інфекційних та інвазійних хвороб тварин 6. Профілактика незаразних хвороб тварин. 7. Прогнозування виникнення і розповсюдження хвороб, в тому числі спільних для тварин і людей. 8. Охорона довкілля від забруднення. відходами тваринництва та ветеринарно-медичного виробництва. 9. Захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей. 10. Організація дій з метою попередження або зменшення рівня вірогідного пошкодження. 11. Проведення пропаганди ветеринарних знань, просвітницької роботи з питань гігієни, догляду, годівлі і утримання та профілактики хвороб тварин, дотримання правил техніки безпеки праці і особистої гігієни працівників тваринництва. 12. Здійснення виробничо-фінансової діяльності, маркетингу та менеджменту у ветеринарній медицині, організація сучасних методів ветеринарного обслуговування тваринництва. 13. Лікування тварин хворих на інфекційні та інвазійні хвороби. |
Лікар ветеринарної медицини, лаборант ветеринарної клініки, виробництво препаратів для ветеринарії. |
Відповідно до первинних посад, які може займати випускник вищого навчального закладу, спеціаліст з ветеринарної медицини підготовлений виконувати наступні функції: проектувальна, організаційна, управлінська, виконавська, технічна.
Означені вище види діяльності, сфери застосування та функції спеціаліста з ветеринарної медицини лежать в основі побудови функціональної структури діяльності фахівця з ветеринарної медицини.
Структура діяльності спеціаліста з ветеринарної медицини:
Ветеринарний лікар (суб’єкт діяльності) повинен уміти, працюючи у складі групи фахівців або особисто (умови діяльності), використовуючи знання з ветеринарії, анатомії (предмет діяльності), за допомогою медичного обладнання (засоби діяльності) повинен уміти діагностувати та лікувати хвороби тварин (процедура діяльності) та обґрунтувати шляхи подальшого розвитку галузей ветеринарної медицини з метою ефективнішого лікування тварин (продукт діяльності).
1.3 Визначення кваліфікаційних вимог (переліку умінь) з дисципліни «Ветеринарна медицина»
Мета дисципліни «Ветеринарна медицина» ‑ формування у студентів ґрунтовних знань про ветеринарну справу.
Кваліфікаційні вимоги. Для вирішення професійних задач спеціаліст повинен бути підготовлений:
до збору, обробки та систематизації науково-технічної інформації за напрямом професійної діяльності при використанні сучасних інформаційних технологій;
до участі у всіх фазах дослідження, розробки, проектування, впровадження та експлуатації комп’ютерних систем управління;
до вивчення спеціальної літератури, аналізу досягнень вітчизняної та світової науки і техніки у галузі професійної діяльності;
до взаємодії з спеціалістами суміжного профілю;
до роботи у науковому або виробничому колективі з використанням методів управління та організації роботи такого колективу;
до переоцінки накопиченого досвіду за рахунок нових знань та аналізу своїх можливостей в умовах розвитку науки і техніки та соціальних змін;
до зміни виду й характеру своєї професійної діяльності.
Відповідно в ОКХ виділені предметно-практичні, предметно-розумові, знаково-практичні, науково-розумові вміння і класифікаційний критерій рівня сформованості вмінь :
– вміння виконувати дію, спираючись на носіїв інформації про неї;
– вміння виконувати дію, спираючись на постійний розумовий контроль;
– вміння виконувати дію автоматично, на рівні навички.
РОЗДІЛ 2. Дидактичний п
2.1 Аналіз ОПП та навчального плану підготовки спеціаліста та визначення місця дисципліни «Ветеринарна медицина» в навчальному процесі
Освітньо-професійна програма (ОПП) є галузевим нормативним документом, у якому визначається нормативний термін та зміст навчання, нормативні форми державної атестації, встановлюються вимоги до змісту, обсягу й рівня освіти та професійної підготовки фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня певної спеціальності.
Цей стандарт є складовою галузевих стандартів вищої освіти і використовується під час:
· розроблення та коригування складової галузевих стандартів вищої освіти (засоби діагностики якості вищої освіти);
· розроблення та коригування складових стандартів вищої освіти вищих навчальних закладів (варіативні частини освітньо-професійної програми підготовки фахівців та засобів діагностики якості вищої освіти, навчальний план, програми навчальних дисципліні й практик);
· визначення змісту навчання в системі перепідготовки та підвищення кваліфікації.
Цей стандарт поширюється на органи управління вищою освітою та вищі навчальні заклади, де готуються фахівці освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст
за спеціальністю 7.130501 “Ветеринарна медицина”
напряму підготовки 1305 “Ветеринарна медицина”
освітнього рівня: повна вища освіта
кваліфікації 2223.2 “Лікар ветеринарної медицини”
з узагальненим об’єктом діяльності: профілактика, діагностика, лікування тварин та ветеринарно-санітарна експертиза тваринницької продукції з нормативним терміном навчання (денна форма): 5 років 6 місяців.
Цей стандарт установлює:
· нормативну частину змісту навчання у навчальних об’єктах, засвоєння яких забезпечує формування системи умінь відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики;
· рекомендований перелік навчальних дисциплін і практик;
· нормативний термін навчання за очною формою навчання;
· нормативні форми державної атестації.
Стандарт є обов’язковим для вищих навчальних закладів, що готують фахівців даного профілю. Підприємства, установи, організації повинні забезпечити необхідні умови для використання фахівців відповідно до здобутих ними у вищому навчальному закладі кваліфікації та спеціальності згідно з чинним законодавством.
Навчальний план (далі - НП) - це нормативний документ вищого навчального закладу, який складається на основі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять, їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного й підсумкового контролю.
У НП навчальні дисципліни (із зазначенням кредитів) структуруються за статусом (нормативні дисципліни, за вибором ВНЗ та за вільним вибором курсантів, студентів (слухачів), а також за відповідними циклами підготовки (гуманітарної та соціально-економічної, природничо-наукової (фундаментальної), професійно-практичної)).
Склад дисциплін за вибором ВНЗ і вільним вибором студентів (слухачів) у НП може не зазначатися.
НП розробляється інститутом (факультетом) спільно з навчально-методичними центрами (відділами), погоджується з методичною та вченою радами ВНЗ і затверджується керівником вищого навчального закладу.
2.2 Аналіз змісту навчання (робочої програми) з дисципліни «Психологія»
Програма навчального курсу «Психологія» розрахована на студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними програмами підготовки бакалавра.
Мета навчальної дисципліни: освоєння студентами досвіду філософського осмислення теоретичних та методологічних проблем сучасної психології.
Завдання навчальної дисципліни:
- ознайомлення студентів з концепціями та підходами сучасної філософії науки;
- вивчення змісту дискусій щодо актуальних філософських проблем сучасної психології;
- опанування принципів філософського аналізу мета наукових проблем.
Предмет навчальної дисципліни:
Філософія психології як окрема галузь філософії науки, сукупність дискусій щодо актуальних філософських проблем сучасної психології.
Вимоги до знань та вмінь:
- знати загальну характеристику сучасної філософії науки;
- знати коло теоретичних, методологічних та аксіологічних проблем філософії психології;
- знати зміст основних дискусій щодо актуальних філософських проблем сучасної психології;
- вміти проводити філософських аналіз актуальних проблем сучасної психології.
Місце навчальної дисципліни у структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем:
курс "Психологія" є нормативним курсом для підготовки бакалаврів.
Таблиця 2.1
Навчально-тематичний план лекцій і практичних занять
| № | Назва лекції | Кількість годин | |||
| лекції | семінари | Керівн. СРС |
Інші форми | ||
| Змістовий модуль 1 |
| 1 | Предмет, мета та завдання навчального курсу | 2 | 4 |
| 2 | Наука як предмет філософського осмислення | 2 | 4 |
| 3 | Взаємозв'язок філософії і психології | 2 | 4 |
| 4 | Філософські проблеми психології як предмет дослідження | 2 | 4 |
| 5 | Проблема розуміння природи та сутності людини | 2 | 4 |
| 6 | Проблема обумовленості психічних явищ | 2 | 4 |
| 7 | Проблема природи психологічного знання | 2 | 4 |
| 8 | Теоретичні проблеми психології в контексті зміни типу наукової раціональності | 2 | 4 |
| 9 | Методологічні проблеми психологічного дослідження | 2 | 4 |
| 10 | Філософські засади реконструкції історії психології | 2 | 4 |
| 11 | Аксіологічні проблеми психології | 2 | 4 |
| 12 | Філософські проблеми психологічної освіти | 2 | 4 |
| УСЬОГО: | 24 | 48 |
2.3 Рекомендації щодо удосконалення підготовки спеціаліста з дисципліни «Ветеринарна медицина»
Приєднання України у травні 2005 р. до Болонського процесу передбачає здійснення певних заходів щодо виконання вимог Болонської декларації стосовно створення єдиного Європейського освітнього та наукового простору. У межах цього простору мають діяти єдині вимоги до визначення дипломів про освіту, працевлаштування та мобільності громадян, що повинно істотно підвищити конкурентоспроможність європейського ринку праці та освітніх послуг. Тому є необхідність реформування освіти України, зокрема реформування системи вищих навчальних закладів.
Забезпечення якісного рівня вищої освіти є одним з головних завдань, невід'ємних від соціально-культурної сфери. Інтеграція України в єдиний культурно-освітній простір Європи поставила перед вищими навчальними закладами (ВНЗ) одне з актуальних на сьогодні завдань – підготовку випускників культурно-освітнього рівня, здатних бути конкурентоспроможними на європейському ринку праці. При цьому особливе значення надається співвідношенню та поєднанню професіоналізму і суспільної зрілості випускника навчального закладу, а це вимагає створення ефективної системи контролю якості надання вищої освіти у сфері культури.
Здійснювати реформування освіти неможливо без активного впровадження у навчальний процес нових технологій навчання, інтерактивних методів викладання окремих дисциплін із застосуванням новітнього інформаційного та технологічного обладнання. Тому розробка науково-методичних основ проектування і використання нових інформаційних технологій у навчанні студентів, як засобу досягнення завдань, поставлених у програмних документах реформування системи освіти, є актуальною проблемою теорії і методології вищої освіти.
З метою удосконалення атестації спеціалістів потрібно підготовити нові україномовні комп'ютерні атестаційні програми для визначення рівня знань у лікарів-ветеринарів.
У ВНЗ зберігається велике педагогічне навантаження на викладачів, що впливає на якість викладання студентам. Суттєво також перевантажені іспитами та диференційними заліками навчальні плани.
Висновки
Навчальний процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських та релігійних організацій.
Методична діяльність є одним з елементів педагогічної діяльності, і спрямована вона на проектування такого учбового процесу, який повинен гарантувати досягнення поставлених цілей.
Важливим елементом підготовки до учбових занять є вивчення методичної літератури і навчально-методичної документації з предмету (вказівок, рекомендацій), які дозволяють більш кваліфіковано спланувати роботу, використовуючи накопичений і узагальнений досвід.
Виконання даної курсової роботи відіграє дуже важливу роль в подальшому навчанні, вона є показником успішного управління системою навчання, так як викладач повинен заздалегідь спроектувати весь процес, визначивши оптимальні дороги підходу до основної мети досягнення рівня професійної компетентності в учнів. В результаті проектування створюється проект управління учбовим процесом, який реалізується за допомогою взаємодії викладача і учня.
Література
1. Закон України про вищу освіту / Відомості Верховної Ради, 2002. – № 20.
2. Закон України "Про вищу освіту" №2984-III, із змінами від 19 січня 2010.
3. Архипова С. П. Основи андрагогіки: Навчальний посібник. / С. П. Архіпова. – Черкаси–Ужгород, 2002.
4. Атаманчук П.С. Дидактика физики (основные аспекты) : монография / П.С. Атаманчук, П.И. Самойленко. – М. : Московский государственный университет технологий и управления, РИО, 2006.
5. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психология высшей школы.- Минск,1993.
6. Гура О.І. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності.-К.,2005.
7. Ігнатенко М. Я. Активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів при вивченні математичних дисциплін (результати науково-дослідного проекту) // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер. педагогіка і психологія: Зб. ст. 2007. Вип. 15. Ч. 2. 296 с.
8. Зайчук В.О. Управління якістю освіти як складова державної освітньої політики // Педагогіка і психологія. – 2007. – № 1.
9. Сагатовский В.Н. Философские основания педагогической деятельности/ В.Н. Сагатовский // Вестник высшей школы, 1987. – № 1.
10. Скидан С.А. Принципы научной организации педагогического труда // Придніпровський науковий вісник. Педагогіка середньої та вищої школи. - 1996р. - №71.
11. Управление познавательной деятельностью учащихся : сб. статей / под ред. П.Я. Гальперина и Н.Ф. Талызиной ; Моск. гос. ун.-т. – М. : МГУ, 1972.
12. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К., 2001.
13. Эрганова Н.Е. Методика профессионального обучения. — М.: Издательский центр «Академия», 2007.