МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА”
КРИВОРІЗЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ
Факультет менеджменту та економічної кібернетики
Кафедра психології та психології
Спеціальність «Економічна кібернетика», 6.502
КУРСОВА РОБОТА
на тему: «Застосування методу Case Studies при вивченні теми: «Підприємство і підприємництво в умовах ринкового господарювання» в вищих навчальних закладах»
Науковий керівник канд. пед. наук, доцент
Павленко О.О.
Студентки Шиман Ольги Андріївни
Кривий Ріг
2009
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. Теоретичні аспекти методу Case Studies
1.1 Метод Case Studies як складне багатоаспектне явище
1.2 Організаційні методичні аспекти застосування методу Case Studies
РОЗДІЛ ІІ. Застосування методу Case-Studies при викладанні курсу «Політекономія»
2.1 Можливість використання методу Case Studies при викладанні курсу «Політекономія»
2.2 Розробка плану-конспекту заняття з теми : «Підприємство і підприємництво в умовах ринкового господарювання» із застосуванням методу Case Studies
ВИСНОВКИ
Список використаних джерел
ВСТУП
Потік інформації у сучасному світі вимагає застосування таких методів навчання, які дозволили б ефективно передавати доволі великий обсяг знань, забезпечили високий рівень оволодіння матеріалом, який вивчається. Сьогодні основні методичні інновації пов’язані з використанням активних, або як їх ще називають інтерактивних, методів навчання. Суть їх полягає у тому, що навчальний процес організовується на основі взаємодії, діалогу, в ході якого студенти навчаються критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації, враховувати альтернативні думки, приймати продумані рішення, брати участь у дискусіях, спілкуватись з іншими людьми.
До провідних методів інтерактивних форм навчання відносяться тренінги, ділові та рольові ігри, навчальні групові дискусії, мозковий штурм тощо. Чільне місце в останній час посідає метод аналізу ситуацій Case Studies.
На сьогодні запровадження методу аналізу ситуацій у навчальний процес знаходиться на стадії осмислення та запозичення напрацьованих методик у закордонних вчених. Новизна і особливості використання Case Studies вимагають детального аналізу даного методу як виду інтерактивних форм навчання, адаптації до особливостей використання при викладанні курсу «Політекономія».
Об’єктом дослідження в даній курсовій роботі виступає інтерактивний метод навчання Case Studies, його сутність, ідеї, функції, переваги та можливості використання.
Предмет дослідження – застосування та ефективність методу Case Studies при вивченні курсу «Політекономія.
Метою курсової роботи є дослідження ефективності та доцільності застосування методу Case Studies при вивченні теми: «Підприємство і підприємництво в умовах ринкового господарювання» в вищих навчальних закладах.
Виходячи з мети даної роботи потрібно вирішити такі завдання:
1) розкрити сутність методу Case Studies та його значення при викладанні економічних дисциплін;
2) проаналізувати метод Case Studies як складне багатоаспектне явище;
3) показати можливість використання методу Case Studies при викладанні курсу « Політекономія» у вищих навчальних закладах.
В написанні курсової роботи ми використовували такі методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, індукція та пояснення.
В процесі роботи були опрацьовані різноманітні джерела інформації: підручники, монографії, періодичні видання, мережа Інтернет. Основними серед них є:
Павленко О.О. Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Методика викладання економіки» «Застосування методу Case Studies при викладанні економічних дисциплін». / Павленко О. О. – Кривий Ріг: КЕІ КНЕУ, 2005. – 34 с.
http://osvita.ua/school/theory/780
http://evolkov.net/learn/methods/case.study.html
http://ped.sumy.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=43:-s-&catid=3&Itemid=161
http://sez.donetsk.ua/case-study-yak-sposib-strategiya-rozuminnya/
РОЗДІЛ І
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МЕТОДУ CASE STUDIES
1.1 Метод Case-Studies як складне багатоаспектне явище
Глобалізація сучасних економічних та соціальних процесів обумовлює необхідність входження українських вищих навчальних закладів у світовий освітній простір, навчання людини "навикам сприймання нових знань", залучення її в інноваційну діяльність – "процес перетворення наукового знання на фізичну реальність, що змінює суспільство".
До ряду інноваційних методів навчання у професійних кооперативних навчальних закладах України відноситься Case Studies. Case Studies являє собою спеціальну методику навчання, яка міститься у використанні конкретних випадків (ситуацій, історій) для сумісного аналізу, обговорення або виробленя рішеь тими, хто навчається, з певного навчального курсу [6]*. Цей метод сьогодні завоював передові позиції, вважається одним з найбільш ефективних способів навчання спеціалістів навикам вирішення типових проблем і представляє собою альтернативу лекціям.
Безпосередня мета методу Case Studies – спільними зусиллями групи студентів проаналізувати ситуацію – case, що виникає при конкретному положенні справ, і виробити практичне рішення; закінчення процесу – оцінка запропонованих алгоритмів і вибір кращого в контексті поставленої проблеми. Метод Case Studies найширше використовується у вивченні економіки і бізнес-наук за кордоном.
Вперше він був застосований в учбовому процесі в школі права Гарвардського університету в 1870 році; впровадження цього методу в Гарвардській школі бізнесу почалося в 1920 році. Перші підбірки кейсів були опубліковані в 1925 році в Звітах Гарвардського університету про бізнес.
В даний час співіснують дві класичні школи Case Studies – Гарвардська (американська) і Манчестерська (європейська). В рамках першої школи метою методу є вчення пошуку єдино вірного рішення, друга – передбачає багатоваріантність вирішення проблеми. Американські кейси більше за об'ємом (20-25 сторінок тексту, плюс 8-10 сторінок ілюстрацій), європейські кейси в 1,5-2 рази коротше.
Лідером по збору і поширенню кейсів є створений в 1973 році за ініціативою 22 вищих учбових закладів The Case Clearing House of Great Britain and Ireland; з 1991 року він називається European Case Clearing House (ECCH). ECCH є некомерційною організацією, яка пов'язана з організаціями, що надають і використовують кейси і розташованими в різних станах світу. В даний час до складу ECCH входить близько 340 організацій, серед яких The Harvard Business School Publishing, Інститут розвитку менеджменту (IMB) в Лозанні, в Швейцарії, INSEAD, у Фонтенбло у Франції, IESE в Барселоні в Іспанії, Лондонська бізнес-школа в Англії, а також Школа менеджменту в Кранфілде. В кожної з цих організацій своя колекція кейсів, право на поширення яких має ECCH [8]*.
В Україні та Росії методика Case Studies по тим освітнім стандартам і традиціям, що прийняті в США, стала впроваджуватись тільки останні 3-4 роки. Головна проблема – розробка самих учбових практичних ситуацій [5]**.
Сase – приклад, взятий з реального бізнесу, являє собою не просто правдивий опис подій, а єдиний інформаційний комплекс, що дозволяє зрозуміти ситуацію. Хороший кейс повинен задовольняти наступні вимоги:
- відповідати чітко поставленій меті створення;
- мати відповідний рівень складності;
- ілюструвати декілька аспектів економічного життя;
- не застарівати дуже швидко;
- бути актуальним на сьогоднішній день;
- ілюструвати типові ситуації;
- розвивати аналітичне мислення;
- провокувати дискусію;
- мати декілька рішень [8]*.
Передбачається, що в бізнесі не існує однозначно правильних рішень. Суть навчання методом Case Studies полягає в тому, що кожен пропонує варіанти, виходячи зі знань, що є у нього, практичного досвіду і інтуїції. Наприклад, для когось зміна сімейного стану голови компанії не є важливою деталлю, а інший студент може, спираючись на свій досвід, порахувати цей факт виключно важливим.
У метода Case Studies є свої ознаки і технологічні особливості, що дозволяють відрізнити його від інших методів вчення.
Ознаки методy Case Studies:
1. Наявність моделі соціально-економічної системи, стан якої розглядається в деякий дискретний момент часу.
2. Колективна розробка рішень.
3. Велика альтернативність рішень; принципова відсутність єдиного рішення.
4. Єдина мета при виробленні рішень.
5. Наявність системи групового оцінювання діяльності.
Технологічні особливості методу Case Studies:
1. Метод є специфічним різновидом дослідницької аналітичної технології, тобто включає операції дослідницького процесу, аналітичні процедури.
2. Метод Case Studies виступає як технологія колективного навчання, найважливішими складовими якої виступають праця в групі (або підгрупах) і взаємний обмін інформацією.
3. Метод Case Studies у навчанні можна розглядати як синергетичну технологію, суть якої полягає в підготовці процедур занурення групи в ситуацію, формуванні ефектів примноження знань, інсайтного прозріння, обміну відкриттями і тому подібне
4. Метод Case Studies інтегрує в собі технології розвиваючого вчення, включаючи процедури індивідуального, групового і колективного розвитку, формування багатообразних особових якостей студентів.
5. Метод Case Studies виступає як специфічний різновид проектної технології. У звичайній навчальній проектній технології відбувається процес дозволу наявної проблеми за допомогою спільної діяльності студентів, тоді як в методі Case Studies відбувається формування проблеми і шляхів її вирішення на підставі кейса, який виступає одночасно у вигляді технічного завдання і джерела інформації для усвідомлення варіантів ефективних дій.
6. Метод Case Studies концентрує в собі значні досягнення технології «створення успіху». У нім передбачається діяльність по активізації студентів, стимулювання їх успіху, підкреслення досягнень студентів. Саме досягнення успіху виступає однією з головних рушійних сил методу, формування стійкої позитивної мотивації, нарощування пізнавальної активності [8]*.
Основна функція методу Case Studies – навчити студентів вирішувати складні неструктуровані проблеми, які неможливо вирішити аналітичним
Використання методу Case Studies має явні переваги перед простим викладом матеріалу, широко використовуваним в традиційній педагогіці вищої школи України. Проте не варто вважати, що кейси можуть замінити лекції. На думку викладача Американського інституту бізнесу і економіки (Aibec) Пітера Ексмана, не можна витрачати весь свій час лише на розбір конкретних прикладів, тому що це формує стереотипний, упереджений підхід до вирішення схожих проблем, і студент буде не в змозі піднятися на вищий рівень узагальнення. Кейси показують, як на практиці застосовуються економічні теорії; цінність таких вправ, якщо вони не мають теоретичної «начинки», невелика [8]*.
Кейси відрізняються від завдань, використовуваних при проведенні семінарських і практичних занять, оскільки цілі використання завдань і кейсів у навчанні різні. Завдання забезпечують матеріал, що дає студентам можливість вивчення і вживання окремих теорій, методів, принципів. Навчання за допомогою кейсів допомагає студентам набути широке коло різноманітних навичок. Завдання мають, як правило, одне рішення і одну шлях, що приводить до цього рішення. Кейси мають багато рішень і безліч альтернативних шляхів прийняття рішення.
Метод Case Studies відносять до одного з «просунутих» активних методів навчання. До переваг методу Case Studies можна віднести:
- використання принципів проблемного навчання – здобуття навиків вирішення реальних проблем, можливість роботи групи на єдиному проблемному полі, при цьому процес вивчення, по суті, імітує механізм ухвалення рішення в житті, він адекватніший до життєвої ситуації, ніж заучування термінів з подальшим переказом, оскільки вимагає не лише знання і розуміння термінів, але і уміння оперувати ними, будувати логічні схеми вирішення проблеми, аргументувати свою думку;
- здобуття навичок роботи в команді (Team Job Skills);
- вироблення навичок простих узагальнень;
- здобуття навичок презентації;
- здобуття навичок прес-конференції, уміння формулювати питання, аргументувати відповідь [8]*.
Розбираючи кейс, студенти фактично отримують на руки готове рішення, яке можна застосувати в аналогічних ситуаціях. Збільшення в «багажі» студента проаналізованих кейсів, збільшує вірогідність використання готової схеми рішень до ситуації, що склалася, формує навики вирішення більш серйозних проблем.
Метод Case Studies вимагає підготовленості студентів, наявність у них навиків самостійної роботи; непідготовленість студентів, нерозвиненість їх мотивації може приводити до поверхневого обговорення кейса.
Завдання, що вирішуються в процесі реалізації методу Case Studies:
1. Здійснення проблемної структуризації, що передбачає виділення комплексу проблем ситуації, їх типології, характеристик, наслідків, шляхів вирішення (проблемний аналіз).
2. Визначення характеристик, структури ситуації, її функцій, взаємодії з навколишнім і внутрішнім середовищем (системний аналіз).
3. Встановлення причин, які привели до виникнення даної ситуації, і наслідків її розгортання (причинно-наслідковий аналіз).
4. Діагностика змісту діяльності в ситуації, її моделювання і оптимізація (праксеологічний аналіз).
5. Побудова системи оцінок ситуації, її складових, умов, наслідків, дійових осіб (аксіологічний аналіз).
6. Підготовка передбачень щодо вірогідного, потенційного і бажаного майбутнього (прогностичний аналіз).
7. Вироблення рекомендацій щодо поведінки дійових осіб ситуації (рекомендаційний аналіз).
8. Розробка програм діяльності в даній ситуації (програмно-цільовий аналіз) [8]*.
Основні характеристики використання Case Studies повинні зводитися до наступного:
- висока мотивація студентів в процесі навчання, які повинні в стислі строки провести аналіз конкретної ринкової ситуації (наприклад, недостача готівкових коштів, агресивна тактика конкурентів, конфлікти поміж співробітниками, порушення партнерами своїх обов’язків), прийняти рішення виробити рекомендації;
- вироблення рішень з конкретного кейсу, як правило. Проходить в межах малих груп (3-5 чоловік), що розвиває такі якості, як здібність до співробітництва, почуття лідерства, ділова етика;
- проходить навчання практиці бізнесу, формується погляд на господарське життя як на постійно змінюючи систему з надзвичайно великою кількістю змінних;
- роль викладача не в створенні інформаційного потоку, «нового знання», а в підтримці високої мотивації студентів, організації заключної дискусії з метою виробки оптимального рішення кейсу;
- з конкретного кейсу може бути декілька рішень, тому розбір ситуацій йде не по принципу «яке рішення правильне», а по принципу «яке рішення із запропонованих економічно найбільш ефективне»;
- починати упровадження ситуаційного навчання доцільно у вигляді заключного тесту або завершуючого заняття, яке резюмує певний модуль учбової програми.
Виходячи з описаної вище загальної характеристики завдань, що вирішуються в процесі реалізації методу Case Studies, можна сформулювати основні рекомендації по їх вирішенню [5]*.
В ході занять, що проводяться із застосуванням методу Case Studies, можна виділити 7 етапів:
1. Етап розробки навчальної практичної ситуації:
а) кейси пишуть або складають на прикладі конкретних корпорацій, фірм. Малих підприємств або в «тиші кабінетів» на матеріалі газетних або журнальних публікацій, річних звітів компаній тощо;
б) обсяг кейсу від 1 до 30 сторінок;
в) при розробці кейсу на прикладі конкретної фірми обов’язково взяти досвід її керівника на його тиражування та використання. Можливо, доведеться зашифрувати назву фірми та імена персонажів;
г) в кінці кейсу, як правило, формуються питання для студентів.
2. Етап постановки викладачем основних питань:
а) кейси повинні бути дані кожному студенту не пізніше, як за день до занять;
б) тому починає викладач з контролю знань студентами самого кейсу;
в) обов’язкове далі коротке введення в кейс. Питання студентам, наприклад: «З якого розділу маркетингу написаний даний кейс?»
г) з’ясувати, що є центральною проблемою даного кейсу, розв’язання якої повинні знайти студенти;
д) розбити на підзаголовки, «змішувати» хронологічні факти, персонажі, вносити елемент плутанини.
3. Розподіл студентів по малих групах (не більше 3-5 чоловік в одній групі).
4. Етапи роботи в малій групі. Вибір «спікера»:
а) тривалість роботи 30-40 хвилин, жорстко вимагати укладатися у визначені терміни;
б) обходячи групи та роблячи деякі пояснення, запобігати прямих консультацій;
в) дати можливість використовувати студентам літературу, підручники, довідники;
г) при відносно однорідному складі груп «спікера» обирають самостійно самі студенти;
д) інколи корисно призначати «спікера» в останній момент «вольовим рішенням» викладача.
5. Етап презентації рішення з кейсів:
а) представляє рішення кейсу від кожної малої групи свій представник (спікер). Час до 10-15 хвилин;
б) максимально заохочувати при презентації використання плакатів, схем, графіків (які повинні підготувати групи на попередньому етапі);
в) заохочувати доповнення членами малої групи свого спікера. Але якщо як доповнення виходить рішення, яке протилежне виступу спікера, то мала група не впоралась з кейсом;
г) потім питання аудиторії до спікера. Викладач тільки спрямовує хід дискусії.
6. Етап загальної дискусії:
а) не обмежувати час;
б) дати можливість виступити кожному;
в) «загострити» увагу тих, хто виступає на конкретних проблемах даного кейсу;
г) провести голосування «Чиє рішення було самим вдалим?»
7. Етап підведення підсумків, підсумкового виступу викладача:
а) тривалість 100-15 хвилин;
б) «розкрити карти». Для кейсів, які написані на прикладі конкретних фірм – це інформація про те, як були розв’язані проблеми, які обговорювалися студентами, в реальному житті. Для «кабінетних» кейсів важливо обґрунтувати версію викладача;
г) акцентувати увагу на тому, що кейс може мати і інші рішення: «Життя багатше за будь-яку теорію»;
д) виділити краще рішення;
е) розставити акценти заохочувального характеру (рейтинг успішності, призи) [5]*.
Аналіз кейсів може бути як спеціалізованим, так і всестороннім. Спеціалізований аналіз має бути зосереджений на конкретному питанні або проблемі. Всесторонній (детальний) аналіз має на увазі глибоке занурення в ключові питання кейса.
В цілому робота над учбовими ситуаціями допомагає удосконалювати навики і отримати досвід в наступних областях:
- виявлення, відбір і вирішення проблем;
- робота з інформацією - осмислення значення деталей, описаних в ситуації;
- аналіз і синтез інформації і аргументів;
- робота з припущеннями і висновками;
- оцінка альтернатив;
- ухвалення рішень;
- слухання і розуміння інших людей - навики групової роботи;
- розгляд проблем, пов’язаних із здійсненням ухвалених рішень;
- представлення результатів групової роботи;
- співвідношення теорій і концепцій з учбовою ситуацією і з реальним життям;
- узгодження конфліктуючих цілей;
- взаємне навчання;
- навики концептуалізації досвіду;
- навики рефлексій;
- навики оперативного самовизначення в розподілі праці;
- коректування самооцінки [11]*.
Місце методу Case Studies в українській системі вищої професійної освіти далеко не однозначне. Можна сформулювати стратегічні принципи розвитку методу Case Studies і впровадження його в освітні програми:
1. Метод Case Studies необхідно щонайшвидше упровадити в програми підготовки фахівців з сучасних ринкових спеціальностей, в яких домінує ситуаційне знання і ситуаційна діяльність, таким як менеджмент, економіка, соціологія, маркетинг і тому подібне.
2. Активізувати використання методу Case Studies в системі додаткової професійної освіти, особливо при реалізації програм професійної перепідготовки.
3. Метод Case Studies необхідно використовувати в органічній єдності з іншими методами навчання, у тому числі традиційними, відкладають у студентів обов'язкове нормативне знання. Ситуаційне навчання вчить знаходити і використовувати знання в умовах динамічної ситуації, розвиваючи гнучкість, діалектичне мислення; надмірне захоплення ситуаційним аналізом може привести до того, що майбутній фахівець виявиться без необхідного «нормативного скелета», всі його знання будуть зводитися до знання безлічі ситуацій без певного методологічного принципу або системи.
4. Вживання методу Case Studies має бути методично обґрунтоване і
5. Забезпечене. Це необхідно як на рівні організації учбового процесу за освітньою програмою в цілому, так і на рівні планування його окремим викладачем. Необхідна експертна оцінка спеціальностей, учбових дисциплін і їх розділів, де вживання методу Case Studies дає набагато більший ефект, ніж традиційні технології навчання [8]*.
Використання методики Case Studies не виключає традиційних форм навчання: лекцій, семінарських занять. Навпаки, розбір кейсу передбачає знання студентами певного теоретичного матеріалу, загальної економічної культури. Викладач і студенти повинні при ситуаційному навчанні вести розмову на одній мові, роблячи опір на вже отриманий концептуальний та понятійний апарат, значний практичний досвід.
1.2 Організаційні методичні аспекти застосування методу Case Studies
case studies активне навчання
Учбові ситуації надають групі можливість удосконалювати навики вирішення проблем і ухвалення рішенні. Це один з найбільш перевірених засобів досягнення активної участі студентів в груповій роботі. Вони також допомагають усвідомити, що рідко коли реальні проблеми мають єдино правильні або неправильне рішення і що дії часто доводиться робити в умовах недостатності інформації, яка як в учбових ситуаціях, так і в реальному житті майже ніколи не буває повної.
Більшість учбових ситуацій ґрунтуються на дослідженнях автора “кейса”, тобто його відвідинах конкретної організації і спілкуванні з її керівником і деякими співробітниками. При цьому використовується реальна інформація про діяльність фірми. Як додаткова або альтернативна інформація можуть бути використані матеріали, опубліковані у пресі (газети, журнали, інші видання).
Учбова ситуація є коротким описом існуючої ситуації або серії подій, що мали місце в організації. Події, або з реального життя, або вигадані, разом з діаграмами і таблицями складають сценарії, який необхідно проаналізувати і прокоментувати, а також визначити проблеми і виробити рішення.
Мається на увазі також, що той, що навчається, застосує основні ідеї або концепції курсу, пов’язані з кейсом. Ці ідеї утворюють деяку базу для аналізу ситуації.
При підготовці до роботи з методом Case Studies викладач повинен відповісти на такі, наприклад, питання:
- Чому б він хотів навчити студентів в ході роботи над учбовою ситуацією.
- Як ця мета співвідноситься з матеріалами курсу і іншими учбовими цілями окремого заняття і всієї програми в цілому.
- чи потрібно роздати студентам всі матеріали відразу або ж видавати їх невеликими порціями по ходу роботи відповідно до розвитку сюжету ситуації. Можливо, є резон роздати матеріали за тиждень до роботи в групі?
- Які питання будуть ставитися групі, для того, щоб сприяти роздумам, розумінню, проясненню і проникненню в суть проблем? Як зіставляти і відзначати внески різних учасників в роботу і підштовхувати групу до відповідних рішень?
- Як спланувати час, щоб його вистачило і на ґрунтовну рефлексію. Вона не менш важлива (скоріше більш), чим сама робота з учбовою ситуацією.
При використанні учбових ситуацій необхідно:
- представити учбову ситуацію студентам, особливо відзначивши, що вона ілюструє проблеми, з якими багато хто із студентів стикається в своїй реальній практиці.
- підкреслити, що робота над ситуацією носить аналітичний характер. Це означає, що студенти повинні використовувати знайомі їм концепції і алгоритм роботи. Необхідно відзначити, що мета не полягає в обов’язковому досягненні рішення і що група може і не знайти вирішення описаних проблем або ідеального виходу з ситуації.
- підкреслити важливість розуміння і обліку багатогранності і багатофакторності описаної ситуації (так само як і в реальному житті). - звернути увагу на окремі чинники, що впливають на ситуацію і взаємозв’язки між ними.
- переконатися в тому, що група розуміє сенс того, що належить зробити в ході роботи над учбовою ситуацією [11]*.
Після цього власне і починається справжня робота.
Головне тепер – уважно спостерігати за процесами, що відбувают
Однією з додаткових можливостей може опинитися пропозиція тьютора студентові або декільком студентам представити аналіз ситуації решті групи студентів. Це можна розглядати як можливість попрактикувати в усних повідомленнях уміння, яке часто є необхідним в багатьох організаціях. В процесі такого повідомлення студент повинен підтримувати інтерес групи.
Алгоритм роботи з Case Studies
(Чортова дюжина кроків в аналізі ситуації):
1. Постарайтеся зрозуміти (реконструювати) мету організації, яка описана в Case Study. Важливо зрозуміти:
а) чи присутня мета керівництва явно в описі ситуації;
б) чи не зруйнують ці цілі керівництва остаточно цю організацію;
в) якщо має місце (б), то які ефективні цілі потрібні цій організації (запишіть їх);
г)як переконати керівництво перейти від руйнівних (його власних) цілей до ефективних.
2. Подумайте і добре усвідомте свою власну мету у зв’язку з учбовою ситуацією і метою тієї організації. Перевірте, чи правильно Ви її сформулювали. Ваша мета повинна:
а) бути конкретною (щоб Ви зрозуміли, коли досягнете її);
б) мати певний термін (не плануйте нічого на четверте тисячоліття);
в) викликати у Вас ентузіазм, а не смуток;
г) мета повинна бути, в принципі, досяжною.
3. Уважно вивчаючи текст, випишіть всі чинники, що впливають на ситуацію, які:
а) приведені в кейсі;
б) які несуперечливо реконструюються з матеріалів кейса.
4. Необхідно визначити, в якій мірі той чи інший чинник впливає на ситуацію і розподілити їх на 2 групи: ті, на які ми можемо впливати, і ті, на які не можемо впливати. Якщо більше чинників буде тих, на які ми можемо впливати, тим більше шансів отримати позитивний результат.
8. На цьому етапі важливо провести ретельну “інвентаризацію” всього того, що Ви вивчали. Треба відповісти собі на питання “Які теорії і поняття вивченого матеріалу мають відношення до даної ситуації або її елементів”. Вкажіть їх в явному вигляді з відсиланням до джерел.
9. Тепер, маючи стислий опис ситуації і концептуальний інструмент (теорії і поняття) стисло опишіть ідеальне положення справ для цієї організації з оцінкою тимчасового лага.
10. Ще раз поверніться до цілей організації (крок 1) і до своїх цілей (крок 2). Якщо вийшла відносно несуперечлива “тріада” (див. рис 1), самий час перейти до кроку 10.
цілі організації
цілі того, хто аналізує матеріал ідеальний стан справ
Рис 1. Несуперечлива композиція цілей “консультанта” і керівництва аналізованої компанії
11. Формулювання перспективних проблем. Треба відповісти на питання: Які конкретно проблеми треба вирішити, щоб положення справ в організації покращилось? Не плутайте проблему з симптомами.
12. Вироблення рішень за “списком” проблем. Не забудьте про альтернативні рішення.
13. Презентація результатів (звіт, доповідь і т.п.) Все буде добре, якщо Ви не будете:
а) захоплюватися введенням;
б) переказувати текст КС;
в) використовувати родовий відмінок і безособові дієслова;
г) робити довгих пропозицій;
і наперед поклопочетеся про малюнки, таблиці, схеми.
14. Рефлексія. Якщо людина потрапляє у відносно знайомі (аналогічні) ситуації, вона більш менш успішно їх вирішує, злегка корегуючи свій досвід і трансформуючи свої уявлення про “нормальну” поведінку в ситуації, що склалася.
Оцініть кожну їз запропонованих рекомендацій. Виділіть найбільш важливі і здійсненні. Оцініть вагу “за” і “проти” для кожної вибраної рекомендації. Складіть загальний план дій, за допомогою якого можна було б здійснити запропоновані рекомендації [11]*.
Таким чином, метод Case Studies – інструмент, який дозволяє застосувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань. Метод сприяє розвитку у студентів самостійного мислення, уміння вислуховувати і враховувати альтернативну точку зору, аргументовано висловити свою. За допомогою цього методу студенти мають можливість проявити і удосконалити аналітичні навички, навчитися працювати в команді, знаходити найбільш раціональне вирішення поставленої проблеми.
Передбачається, що у реальному житті не існує однозначно правильних рішень. Суть навчання методом Case Studies полягає в тому, що кожен пропонує варіанти, виходячи із знань, які є у нього в наявності, практичного досвіду і інтуїції.
Використання методу Case Studies дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів, що є особливо важливим при вивченні економічних дисциплін. Цей метод передбачає розгляд виробничих, управлінських та інших ситуацій складних конфліктних випадків, проблемних ситуацій, інцидентів в процесі вивчення навчального матеріалу.
Сучасні вимоги до підготовки спеціалістів в економічній сфері передбачають здобуття основних практичних вмінь та навичок ще на студентській лаві, оскільки в практичній діяльності немає універсальних рішень, які слушні для різних ситуацій, персоналу, стилю керівництва.
РОЗДІЛ ІІ. ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ CASE STUDIES ПРИ ВИКЛАДАННІ КУРСУ «ПОЛІТЕКОНОМІЯ»
2.1 Можливість використання методу Case-Studies при викладанні курсу «Політекономія»
У дидактиці метод навчання - це певний спосіб цілеспрямованої реалізації процесу навчання, досягнення поставленої мети. Правильний підбір методів відповідно до мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд [9]*.
Найбільш поширеною в дидактиці останніх років, як показує аналіз, є класифікація методів навчання, яку запропонував видатний дидакт Ю. Бабанський. За його підходом, доцільно виділяти чотири великих групи методів навчання: методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності, методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності, методи контролю (самоконтролю, взаємоконтролю), корекції (самокорекції, взаємокорекції) за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.
Але жодна із запропонованих класифікацій не позбавлена недоліків. На практиці вчителі інтегрують методи різних груп, утворюючи неординарні (універсальні) методи навчання, які забезпечують оптимальні шляхи досягнення навчальної мети [9]*.
Для більш ефективного викладання курсу «Політекономія» необхідно поєднувати всі ці методи. Саме так можна створити максимальну взаємодію між студентами і викладачем, зацікавити у вивченні даного предмета і досягти високого рівня знань студентів.
Одним із важливих методів є метод Case Studies, адже він передбачає розбір або «рішення» конкретних ситуацій в бізнесі з певного сценарію, який включає і самостійну роботу студента, і «мозковий штурм» в межах малої групи, і публічний виступ з представленням та захистом пропонованого рішення, і, наприклад, контрольним опитуванням студентів на предмет знання фактичного боку кейсу, що розбирається [5]*.
Розглянемо для прикладу деякі теми з навчальної програми «Політекономія», під час викладання яких можна використовувати Case Studies.
Тема 5. Економічні відносини розподілу доходів населення. Заробітна плата (на практичні заняття з цієї теми виділено 4 години).
2 години практичних занять можна відвести на ознайомлення з основними поняттями з теми та вирішення задач. Інші 2 провести, використовуючи метод Case Studies. Студентам можна дати на розгляд кейс, проблемою якого буде «Особливості нарахування зарплати працівникам різних категорійна різних підприємствах». При вирішенні цього кейсу у студентів сформуються навички економічного мислення та розрахунків заробітної плати.
Тема 7. Витрати і ціна виробництва. Утворення прибутку підприємства (на практичні заняття з даної теми відведено 4 години).
2 години практичних занять можна відвести на ознайомлення з основними поняттями з теми та вирішення задач. При вивченні цієї теми можна використати метод Case Studies (на заняття з використанням цього методу відводиться 2 години). Кейс можна використати наступний: «Як збільшити прибуток підприємства? І як знизити собівартість продукції, не погіршуючи її якість?».
Вивчення даного кейсу дасть можливість студентам застосовувати теоретичні формули (вивчені на попередньому занятті) на практиці, аналізувати отримані дані, визначати фактори успішної діяльності підприємства.
Тема 9. Позичковий і акціонерний капітал (на практичні заняття з цієї теми виділено 4 години)
2 години практичних занять можна відвести на проведення контролю знань з теми, щоб дізнатися ступінь засвоєння матеріалу та підготовки до розв’язання кейсу, та 2 години – на проведення заняття із застосуванням методу Case Studies. По даній темі можна використати кейс, проблемою якого стане «Яке акціонерне товариство краще заснувати – відкрите чи закрите ? Чому?»
Під час аналізу кейсу студенти сформують навички прийняття управлінських рішень стосовно організації роботи підприємств, що дуже знадобиться їм у подальшому житті.
Тема 12. Інфраструктура ринку (на практичні заняття з цієї теми виділено 4 години)
2 години практичних занять можна відвести на ознайомлення з основними поняттями з теми. При вивченні цієї теми можна використати метод Case Studies (на заняття відводиться 2 години).
Для розв'язання студенам можна дати кейс, проблемним питанням якого буде: «В якому банку кращу взятии кредит? Які показники надійності банку?». Розв'язуючи його, студенти зможуть застосувати теоретичні знання на практиці та отримати важливий і корисний досвід вирішення ситуацій такого типу, адже кожному ще доведеться співпрацювати з банками.
Тема 16. Економічні відносини підприємництва (на практичні заняття з цієї теми виділено 4 години)
2 години практичних занять можна відвести на проведення контролю знань з теми, щоб дізнатися ступінь засвоєння матеріалу та підготовки до розв’язання кейсу, та 2 години – на проведення заняття із застосуванням методу Case Studies. При вивченні цієї теми можна використати кейс, завданням якого буде: «Підприємство якого типу – одноосібне, партнерство, кооператив - краще заснувати, щоб отримати максимальний прибуток?». Після вирішення кейсу студенти зможуть вирішувати управлінські задачі, які стануть перед ними в майбутньому, застосовуючи теоретичні знання з даної теми. Також даний кейс допомагає розвивати логічне та творче мислення в ході вирішення проблеми.
Тема 17. Економічні кризи (на практичні заняття з цієї теми виділено 4 години).
2 години практичних занять можна відвести на ознайомлення з основними поняттями з теми. При вивченні цієї теми можна використати метод Case Studies (на заняття відводиться 2 години).
При вивченні цієї теми можна розглянути економічну кризу в США 1929-1933 рр. Проблемою кейсу може бути « Шляхи подолання кризи». Після розгляду усіх варіантів вирішення проблеми, запропонованих студентами, викладач розповідає, як насправді була вирішена ця проблема у реальному житті.
Застосування методу Case Studies при вивченні цієї теми дасть можливість розглянути максимальну кількість варіантів рішень проблеми, ознайомить студентів з циклічними економічними коливаннями, навчить застосовувати теоретичні знання в практичних ситуаціях та знаходити вихід з економічної кризи.
Тема 23. Міжнародні валютні відносини (на практичні заняття з цієї теми виділено 4 години)
2 години практичних занять можна відвести на ознайомлення з основними поняттями з теми. При вивченні цієї теми можна використати метод Case Studies (на заняття відводиться 2 години).
При вивченні цієї теми проблемним завданням кейсу може бути «До якої Міжнародної фінансової організації слід звернутися за допомогою при вирішенні того чи іншого питання?». Вирішення задачі даного кейса сформує у студентів навички економічного мислення та розуміння економічних проблем України та світу і шляхів їх вирішення. Це в свою чергу сприятиме розвитку свідомих освічених громадян України.
Таким чином ми бачимо, що різноманітність методів викладання дає можливість зробити навчальний процес цікавим, різноманітним та ефективним. Для вивчення курсу «Політекономія» можна використовувати словесні, наочні, індуктивні, проблемно-пошукові, нетрадиційні методи навчання. Важливе місце серед них займає метод Case Studies. Його можна широко використовувати для цікавої та ефективної роботи зі студентами, що підвищити пізнавальний інтерес до курсу «Політекономія». З його допомогою розвиваються творчі, комунікативні та дослідницькі здібності, здатність аналізувати, працювати в групі, а також переносити набуті теоретичні знання на вирішення конкретних життєвих ситуацій. Це впливає на професіоналізацію студентів, сприяє їх дорослішанню, формує інтерес і позитивну мотивацію по відношенню до навчання.
2.2 Розробка плану-конспекту заняття з теми : «Підприємство і підприємництво в умовах ринкового господарювання» із застосуванням методу Case-Studies
План-конспект заняття із застосуванням методу Case-Studies
(розрахований на студентів вузів)
Тема: «Підприємство і підприємництво в умовах ринкового господарювання»
Освітня мета: з’ясувати, що таке підприємство, які його організаційно-правові форми, вміти їх розрізняти та визначати переваги та недоліки кожної.
Виховна мета: навчити студентів працювати в групі, слухати своїх колег та товаришів, формування почуття відповідальності.
Розвиваюча мета: вміння переносити теоретичні знання на вирішення конкретної практичної ситуації, аналізувати проблему.
Форма заняття – практичне заняття.
Тип заняття – нетрадиційне заняття (з використанням методу Case Studies)
Методи навчання: аналіз, індуктивний, демонстрація, розповідь, проблемно-пошуковий.
Дидактичне забезпечення:
Бєляєв . О..Політична економія: Навч. посібник. / Бєляєв О. О., Бебело А. С — К.: КНЕУ, 2001. — 328 с.
Економічна теорія: Політекономія: Підручник/ [За ред. В. Д. Базилевича.] – К.: Знання, 2006. – 631с.
комп’ютерний файл case1.ppt, таблиці, схеми, ноутбук, проектор, екран для проектора.
Структура заняття:
І. Підготовчий етап. Розробка навчальної практичної ситуації (позаурочний час).
ІІ. Організаційний момент (3 хв).
ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань та мотивації діяльності (10 хв).
IV. Постановка основних питань з кейсу (10 хв).
V. Робота в малій групі (30 хв).
VI. Презентація рішень з кейсів
VII. Загальна дискусії.
VIII. Підведення підсумків.
IX. Повідомлення домашнього завдання.
Хід заняття:
І. Підготовчий етап. Розробка навчальної практичної ситуації.
1) Даний етап здійснюється в позаурочний час, за тиждень до практичного заняття. На цьому етапі викладач готує ситуацію до кейсу.
Ситуації поділяються на реальні та «кабінетні».
Реальна ситуація – це та, яка мала місце у реальному житті на певному підприємстві в певний час.
«Кабінетна» ситуація розробляється викладачем наближено до реального життя.
«Кабінетна» ситуація для кейсу:
Три друга, Василь Петренко, Іван Сидоренко та Степан Макаренко, вирішили інвестувати свої чесно зароблені кошти, розпочавши власну справу.
У Василя Петренка було 50 тис. гривень, у Івана Сидоренка – 63 тис. гривень, а у Степана Макаренка – 46 тис. гривень. Довго не могли вони дійти згоди стосовно вибору форми власності. Але в результаті Василь Петренко вирішив створити індивідуальне підприємство, а Іван Сидоренко та Степан Макаренко об’єднали капітали і заснували товариство з обмеженою відповідальністю. Обидва підприємства займались випічкою виробів із борошна.
Василь Петренко за свої гроші купив млин, орендував 1 га землі і засіяв його пшеницею. Потім взяв у банку кредит в розмірі 20 тис. гривень, закупив обладнання для випікання хлібобулочних виробів і орендував приміщення під цех. Основними каналами збуту стали державні установи району: лікарні, в’язниці, військові частини.
Іван Сидоренко і Степан Макаренко в першу чергу побудували виробничий цех і закупили обладнання. Потім почали налагоджувати зв’язки з постачальниками. Готову продукцію поставляли в магазини роздрібної торгівлі.
Через рік Василь Петренко повністю виплатив кредит і купив новий станок для виготовлення печива.
В цей же час Івану Сидоренко та Степану Макаренко довелось закрити своє підприємство через його нерентабельність.
Потрібно:
1. Визначити причини успіху першого друга та невдач двох інших.
2. Що б Ви порадили І. Сидоренку та С. Макаренку для того, щоб врятувати підприємство?
2) На цьому етапі викладач розподіляє студентів на групи по 5 чоловік, видає їм завдання і кейси, надає список літератури.
ІІ. Організаційний момент. Привітання, перевірка присутніх, налаштування студентів на роботу.
ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань та мотивації діяльності.
Завдання:
- вивчення сутності підприємницької діяльності;
- визначення особистісних характеристик підприємця;
- ознайомлення з формами і суб’єктами підприємства.
Таким чином перейдемо до закріплення цієї теми, використовуючи метод Case Studies.
Мотивація: ринкова економіка неможлива без діяльності окремих економічних суб’єктів, насамперед підприємців, які здійснюють свою діяльність для створення економічних благ і послуг, що задовольняють водночас і суспільні потреби, і власні матеріальні інтереси. Досвід світової цивілізації наочно свідчить, що без вільної ринкової економіки, без самодіяльного виробника і підприємницької ініціативи ніяке процвітання держави неможливе. Підприємницька діяльність в умовах ринкової економіки – один з найпопулярніших і найприбутковіших видів діяльності. До того ж для малого і середнього бізнесу існує сьогодні чимало пільг при створенні і функціонуванні.
Але щоб підприємство було прибутковим, необхідно правильно вибрати напрям розвитку, організаційну форму підприємства, його стратегію і цілі.
У даній темі вивчаються питання, пов’язані з визначенням сутності та умов підприємницької діяльності, характеристикою фірми як основної структурної одиниці підприємницької діяльності. Це дасть можливість в майбутньому вибрати правильний напрямок розвитку власної справи.
IV.Постановка основних питань з кейсу.
Кейси роздаються студентам за 4 дні до заняття. На контроль знань студентам самого кейсу ставляться питання:
1. Підприємства яких форм власності були засновані?
2. Яке з підприємств взяло кредит в банку?
3. Які канали збуту готової продукції вибрало кожне підприємство?
4. Якими були результати діяльності обох підприємств через рік?
Центральною проблемою цього кейсу є визначення причин успіхів та невдач підприємств і шляхи усунення останніх.
Розподіл студентів на групи по 5 чоловік.
V. Робота в малій групі. Вибір спікера.
Групи обирають «спікера».
Протягом 30 хвилин групи працюють самостійно. Консультації викладач не надає. Студенти користуються літературою, підручниками, які підготували.
VI. Презентація рішень з кейсів.
Спікер кожної групи представляє рішення своєї групи. Для доповіді надається 10 хвилин. При презентації можуть бути використані таблиці, схеми. Усі члени групи доповнюють свого спікера, але вони не повинні суперечити виступу спікера, бо в такому випадку вважається, що група не впоралась з кейсом.
Після презентації аудиторія ставить запитання кожному спікеру.
VII. Загальна дискусії.
Час дискусії не обмежений. Викладач надає можливість виступити кожному.
Проведення голосування – «Чиє рішення було самим ефективним?»
VIII. Підведення підсумків.
Протягом 10-15 хвилин викладач надає інформацію про те, як були вирішені проблеми, які обговорювались студентами.
Виділяється краще розв’язання. Розставляються акценти заохочувального характеру (рейтинг успішності). Викладач надає свій варіант рішення.
IX. Повідомлення домашнього завдання.
1. Ще раз опрацювати тему «Підприємство і підприємництво в умовах ринкового господарювання» і підготуватися до контролю знань по ній.
2. Скласти таблицю «Організаційно-правові форми підприємств»
| Організаційна форми підприємства | Переваги | Недоліки |
| Повне товариство | ||
| Товариство з повною відповідальністю | ||
| Товариство з обмеженою відповідальністю | ||
| Командитне товариство | ||
| Закрите акціонерне товариство | ||
| Відкрите акціонерне товариство |
ВИСНОВКИ
Case Studies – один із методів активного навчання, який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів.
Сьогодні метод Case Studies завоював провідні позиції в навчанні, активно використовується в зарубіжній практиці бізнес-освіти і вважається одним з найефективніших способів навчання студентів навичкам вирішення типових проблем.
Використання методу Case Studies в навчанні студентів дозволяє підвищити пізнавальний інтерес до навчальних дисциплін, сприяє розвитку дослідницьких, комунікативних і творчих навичок. Помітною особливістю методу Case Studies є створення проблемної ситуації на основі фактів з реального життя.
Метод Case Studies – інструмент, який дозволяє застосувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань. Метод сприяє розвитку у студентів самостійного мислення, уміння вислуховувати і враховувати альтернативну точку зору, аргументовано висловити свою. За допомогою цього методу студенти мають можливість проявити і удосконалити аналітичні навички, навчитися працювати в команді, знаходити найбільш раціональне вирішення поставленої проблеми.
Ефективність навчання за допомогою кейс-методу очевидна. Студентові надається можливість перевірити теорію на практиці, активізувати свої здібності, творчо мислити. З іншого боку, практична ситуація викликає інтерес до процесу навчання, оскільки стає ясно, яких теоретичних знань не вистачає для вирішення проблеми.
Але використання методу Case Studies має також і свої недоліки. Серед них:
- брак часу. Детальне обговорення рішень кейсу потребує багато часу, але заняття обмежене, тому не завжди можна почути і рахувати думку кожного;
- оцінка внеску кожного. Викладачу важко зорієнтуватися, хто який внесок зробив у вирішення проблеми, адже від команди виступає тільки 1 людина – спікер, хоча інші члени команди можуть його доповнювати, але це не дасть повної картини про участь кожного студента в обговоренні;
- відсутність індивідуального підходу до кожного студента. Під час розв’язання проблеми кейсу відбувається колективне спілкування, тому викладачу важко знайти індивідуальний підхід до кожного студента, коли вони працюють у команді.
Розроблені нами проблемні завдання та план-конспект з теми «Підприємство і підприємництво в умовах ринкового господарювання» можна активно використовувати при вивченні курсу «Політекономія». Це , по-перше, зробить заняття різноманітними та цікавими для студентів; по-друге, допоможе залучити максимальну кількість студентів до активної роботи на занятті; по-третє, дасть студентам можливість отримання досвіду вирішення проблемних завдань, які можуть зустрічатися у майбутній професійній діяльності; і по-четверте, дасть змогу зменшити час на вивчення навчальної дисципліни внаслідок підвищення ефективності засвоєння навчального матеріалу.
Список використаних джерел:
1. Аксьонова О.В. Методика викладання економіки: Навч. посібник / Аксьонова О.В. — К.: КНЕУ, 1998. – 280 с.
2. Бєляєв О.О. Політична економія: Навч. посібник. / Бєляєв О.О,. Бебело А.С. — К.: КНЕУ, 2001. — 328 с.
3. Ковальчук Г.О. Активізація навчання в економічній освіті. / Ковальчук Г.О. - К.: КНЕУ, 1999. - 128 с.
4. Кондрашова Л.В. Психолого-педагогические основы подготовки будущих учителей к творческой профессиональной деятельности // Формування творчої особистості в навчальному процесі: Зб. Наук. Стат. (за підсумками роботи Міжнародної науково-практичної конференції) / Під ред. д.п.н., проф.. В.К. Буряка, д.п.н., проф.. Л.В. Кондрашової. – Кривий Ріг, 1998. – С. 5-8.
5. Павленко О.О. Елементи використання методу Case Studiеs в навчальному процесі вузу / О.О. Павленко // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: [зб. наук. праць] / [ред. кол. Гузій Н.В. (відп. ред.) та інші]. – К.: НПУ ім. Драгоманова, 1999. – Вип. 3. – С. 271-276.
6. Павленко О.О. Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Методика викладання економіки» «Застосування методу Case Studies при викладанні економічних дисциплін»./Павленко О.О. – Кривий Ріг: КЕІ КНЕУ, 2005. – 34 с.
7. Ситуационный анализ, или Анатомия Кейс-метода / [Под ред. д-ра социологических наук, профессора Сурмина Ю.П.] – Киев: Центр инноваций и развития, 2002. – 286 с.
8. http://evolkov.net/learn/methods/case.study.html
9. http://osvita.ua/school/theory/780
10. http://ped.sumy.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=43:-s-&catid=3&Itemid=161
11. http://sez.donetsk.ua/case-study-yak-sposib-strategiya-rozuminnya/
12. http://users.kpi.kharkov.ua/lre/bde/ukr0/pd/ch_04.htm#35
13. http://www.personal.in.ua/article.php?ida=505
14. http://www.vshu.ru/