.
При ревізії розрахунків з робітниками і службовцями по оплаті праці слід перевірити:
- Правильність нарахування зарплати
- Правильність проведених з неї утримань
- Своєчасність виплати заробітньої плати
Для цієї мети використовують наступні джерела інформації:
- Первинні документи по обліку, виробітку і заробітної плати
- Листки про тимчасову непрацездатність
- Розрахунково-платіжна відомість
- Книги обліку депонованої зарплати
- Машинограми (при механізованій обробці даних)
- Журнали-ордера і інші облікові реєстри в яких відображаються розрахунки по зарплаті
Перевірка стану розрахунків по оплаті праці починається з співставлення показників поточної і річної звітності про виконання плану по праці з щомісячним бухгалтерським зведенням даних по рахунках з робітниками і службовцями і зведення зарплати по її складу і категоріях працівників.
Загальні дані цих реєстрів повинні відповідати записам в головній книзі, Ж/о №10, 10/1, або машинограмі оборотів по рахунку 66. Сальдо по рахунку 66 і 65 із Головної книги на кінець кожного місяця звіряється з даними бухгалтерського балансу по статтям “заборгованість по з/п” і “відрахування на соціальне страхування”. Потім ревізор виясняє чи відповідає сальдо рах. 66 на кінець кожного місяця – сумі зарплати, що належить до видачі по підсумках розрахунково-платіжних відомостей.
У випадках виявлення невідповідностей між даними аналітичного і синтетичного обліку слід встановити їх причини. Забороняється залишатися невиявленими невідповідності по зарплаті.
Наступним етапом є вивчення достовірності первинних документів, дотримання порядку і послідовності їх оформлення.
Наряди на зарплату перевіряється, щоб встановити наявність на них підписів посадових осіб, відповідальних за облік виконаних робіт, правильність використання норм і розцінок. При перевірці табелів-розрахунків і нарядів необхідно вияснити, чи немає випадків включення в них видуманих прізвищ робітників. Тому необхідно переглянути наряди по датах їх видачі. Співставити прізвища робітників в нарядах і табелях-розрахунках з даними обліку особового складу у відділі кадрів.
Треба також перевірити, чи немає випадків повторного нарахування сум по раніше проведених до
Особливо детально слід перевірити наряди, виписані на осіб які не числяться в списковому складі п-ва і які пропрацювали нетривалий час, а також наряди по усуненню браку і переробок неякісних виконаних робіт.
Далі ревізор перевіряє нарахування зарплати, і в першу чергу адміністративно-управлінського персоналу (згідно штатного розпису).
Ця перевірка проводиться на основі табелів, в яких фіксуються дані про фактично відпрацьований час. На основі табелів також перевіряють правильність нарахування зарплати робітникам з погодинною оплатою праці, відповідність її тарифним розрядам робітників і годинним тарифним ставкам.
Правильність нарахування зарплати робітникам-відрядникам проводиться на основі табелів і нарядів по встановлених розцінках.
Особлива увага надається питанню правильності нарахування відпускних (а саме, які виплати включаються для визначення середнього заробітку, правильність визначення сум відпускних, методика оподаткування, тривалість відпусток).
Наступним етапом перевірки зарплати є перенесення нарахованої зарплати в особові рахунки, а також утримання прибуткового податку (т.б. порядок і розміри утримання), та правильність визначення загальної суми зарплати, яка має пільгове оподаткування.
Детальній перевірці піддається рух сум депонованої зарплати на рахунку 662. При виявленні фактів несвоєчасної видачі зарплати необхідно встановити їх причини і винних осіб.
На основі реєстрів депонованих сум перевіряють достовірність віднесення на рахунок 662 невиплаченої в термін зарплати і її наступної видачі депонентам. При цьому контролюється правильність підпису або довіреностей на одержання депонованих сум. Для забезпечення збереження грошових коштів важливо перевіряти достовірність підсумків розрахунково-платіжних відомостей по зарплаті шляхом вибіркового арифметичного контролю по горизонталі і вертикалі.
Особливу увагу треба звернути на правильність ведення розрахунків з торговими організаціями (за товари продані робітникам і службовцям в кредит), з ощадними банками (по вкладених операціях), з установами зв‘язку (по перевідних операціях згідно акцептованих банком платіжних доручень) та ін. Операціях і при необхідності проводити зустрічну перевірку цих операцій.