Зміст
Вступ
1. Теоретичний розділ. Педагогічні основи економічного виховання шляхом використання методу формування свідомості
1.1 Особливості економічного виховання
1.2 Формування свідомості особистості, як ефективний метод у реалізації економічного виховання
2. Практичний розділ. Виховний захід з економіки «Брейн-ринг»
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Сучасне виховання - завжди сплав наукових знань про людину, досвіду людської культури, народної мудрості. Якщо один із цих компонентів не враховується, виховання стає неминуче збитковим, де зароджуються педагогічні помилки, які породжуються ускладненням завдань виховання.
Економічному життю людини властиві такі соціальні почуття, як колективізм, господарність, відповідальність, обов'язок та дисципліна. Економічна культура передбачає і формування у учнів певних моральних та ділових якостей, необхідних для їх майбутньої трудової діяльності: суспільної активності, підприємливості, ініціативності, господарського, бережливого ставлення до суспільного добра, раціоналізаторських здібностей, відповідальності, прагнення до рентабельності, оновлення технологічних процесів і обладнання, продуктивності праці, високої якості продукції, особистого успіху й добробуту.
Методи виховання - це способи педагогічної діяльності, які спрямовані на реалізацію мети виховання. Вони передбачають сумісну взаємопов'язану діяльність вихователів, вихованців, сім'ї, класного колективу та інших суб'єктів процесу виховання з метою формування переконань, навичок поведінки людини.
1.
Теоретичний розділ. Педагогічні основи економічного виховання шляхом використання методу формування свідомості
1.1
Особливості економічного виховання
Економічне виховання
— організована педагогічна діяльність, спрямована на формування економічної культури учнів.
Важливим компонентом економічної культури є економічна свідомість — знання основних законів розвитку ринкової економіки, підвищення ефективності виробництва, перебудови його структури, вдосконалення виробничих відносин, системи управління та методів господарювання. Економічна свідомість забезпечує розуміння економічного життя суспільства, перетворення кожного працівника на активного, творчого учасника виробничого процесу. В умовах економічних реформ формування економічної свідомості підростаючого покоління стає загальним і обов'язковим.
Складником економічної свідомості є економічне мислення — здатність до осмислення явищ економічного життя з урахуванням досягнень науки і техніки. Воно сприяє творчому розв'язанню особистістю економічних проблем, конкретних трудових завдань.
Особлива актуальність економічного виховання зумовлена тим, що кожна людина стикається з проблемами економіки у професійній діяльності і в особистому житті. Учень як майбутній працівник має оволодіти такими економічними навичками: планування і організації своєї праці; виконання професійних обов'язків, трудових завдань згідно зі встановленими економічними та іншими нормативами; оцінки результатів своєї праці за відповідними критеріями; пошуку шляхів підвищення ефективності своєї праці; вдосконалення виробництва в галузі своєї професійної діяльності.
Економічна діяльність у сфері особистого життя передбачає: планування та організацію особистого бюджету, доходів і витрат сім'ї; економічно обґрунтовану оцінку товарів, які купують для особистого користування, їх раціональне використання; розумне ставлення до свого здоров'я, режиму і способу життя, використання вільного часу та ін. Кожен громадянин як морально вихована людина повинен бережливо і по-господарському ставитися до природи, народного надбання, активно вивчати й осмислювати економічну політику держави.
Зміст економічної освіти та виховання учнів загальноосвітньої школи визначений навчальним предметом «Основи економічних знань», що вивчається в її класі. Проте цілком покладатися тільки на цей курс було б нелогічно. Тому «Державним стандартом загальної середньої освіти. Економіка» запропоновано чотирьох рівневий підхід, що передбачає послідовність і безперервність економічної освіти та виховання школярів.
У процесі економічного виховання важливо формувати в учнів здорові матеріальні потреби. Матеріальні потреби, як і духовні, мають тенденцію зростати. Задоволення їх потребує від особистості високої активності. У вихованні учнівської молоді важливо, щоб матеріальні потреби не домінували над духовними.
За відношенням до дійсності потреби можуть бути реальними та ілюзорними. Реальні потреби можуть бути задоволені, ілюзорні є наслідком неадекватного відображення в думках людей їхніх прагнень. Великої соціальної шкоди заподіюють спотворені потреби окремої особи чи соціальної групи.
Важливими передумовами економічної підготовки підростаючого покоління є:
1) високий рівень економічної компетенції керівників і вчителів, батьків;
2) залучення учнівської молоді до суспільно корисної, продуктивної праці, яка супроводжується засвоєнням знань з економіки й організації виробництва у процесі праці, на уроках, факультативах, під час екскурсій, краєзнавчих пошуків;
3) прищеплювання учням вміння раціонально вести домашнє господарство, економити матеріальні цінності і час;
4) дотримання режиму економії у сфері матеріального виробництва і обслуговування.
Економічне виховання здійснюється передусім у процесі вивчення основ наук, зокрема, основ економічних знань, економічної географії, трудового навчання.
Класний керівник здійснює економічне виховання, залучаючи учнів до праці із самообслуговування, ремонту обладнання і приміщень, розподілу шкільного бюджету, обговорення газетних та журнальних статей на економічні теми, виробничих екскурсій, зустрічей з працівниками підприємств, до економічних відносин у навчальному закладі та вдома.
1.2 Формування свідомості особистості, як ефективний метод у реалізації економічного виховання
Головна мета цих методів - вплив на свідомість, почуття, волю вихованців для пояснення і доведення правильності чи необхідності певної поведінки, норм і правил спілкування, ставлення до оточуючого світу та ін. До цієї групи належать методи: освічення, навіювання, переконання, прикладу.
Освічення передбачає інформацію, повідомлення про економічні факти, події, шляхів досягнення поставленої мети, способів самовиховання, самоосвіти, щоб сформувати на основі набутих знань певні економічні поняття.
Навіювання - метод психологічного впливу на людину, розрахований на некритичне сприйняття нею слів, думок інших, що приводить до вияву у людини, навіть опріч його волі і свідомості, певного стану, почуттів, відношення, що можуть безпосередньо не відповідати її принципам діяльності. Психолог В.М. Бехтерєв підкреслював, що навіювання відбувається «без участі волі особи, що сприймає, і часто навіть без ясної з її боку свідомості». Навіювання та його роль у громадської житті. Навіювання не вимагає доказів, аргументації, логіки. Визначальним засобом навіювання можуть бути яскраві факти, цитати, приклади, особистість вихователя.
У педагогів, психологів різні підходи до навіювання. Одні перебільшували його значення у вихованні, інші заперечували можливість його використання.
Ступінь навіювання залежить як від вікових, так і індивідуальних особливостей суб'єкта, його культурного та інтелектуального розвитку, освіченості, особливостей характеру (слабовілля, недооцінка своїх можливостей), почуття особистої неповноцінності, а також від тимчасового стану психіки, авторитету вихователя.
Таким чином, навіювання, його результативність залежить від об'єктивних та суб'єктивних, постійних та тимчасових умов.
Переконання - метод впливу на свідомість, волю індивіда, що сприяє формуванню його нових поглядів на економічні явища,закони та категорії, відношень або зміненню тих, що не співпадають з його або національним нормами і принципами.
Основу цього методу складають знання, які використовуються для пояснення і доведення правильності чи необхідності економічного виховання, але в поєднанні з почуттями. «Переконання і знання лише тоді і можна вважати істинними, коли вони проникли у середину людини, злилися з ЇЇ почуттями і волею, присутні в ній постійно, навіть несвідомо, коли вона зовсім про це і не думає», - писав М.О. фил. соч., -Т. II. -М., - 1946. - С. 250).
Основними засобами реалізації методів формування свідомості індивіда є: лекції, розповіді, бесіди, диспути, конференції, збори, в основі яких є слово. «Слово вчителя нічим не замінний інструмент впливу на душу вихованця» (В.А. Сухомлинський. Про виховання - М., - 1975.-С. 33).
Бесіда передбачає цілеспрямовану організацію обміну думками. Тематика, зміст бесід визначається виховними завданнями, які стосуються певної групи учнів. За змістом бесіди охоплюють різні питання економічної культури та економічного середовища.
За формою проведення визначають бесіди фронтальні і індивідуальні. Індивідуальна бесіда може бути відстроченою, щоб стимулювати учня до осмислення набутих знань. Розрізнюють також заплановані та епізодичні бесіди.
Методика проведення бесіди залежить від поставленої мети, завдань, змісту, форм бесід. Це може бути обмін думками з приводу певного вислову, прочитаної економічної статті чи розділу підручника, події у житті держави, останні новини ринку та ін.
Розповідь проводиться, щоб викликати почуття співпереживання з героями розповіді, радості від усвідомлення хороших вчинків, обурення від поганих.
Лекції проводять із учнями з метою розкриття різних питань, пов'язаних з економічним середовищем, підприємницькою діяльністю, бізнесу.
Ефективності використання методів формування свідомості сприяє:
Позитивна взаємодія вихователя і вихованця або вихованців, встановлення контакту з ними. Для цього необхідно враховувати вікові особливості учнів, їх індивідуальні особливості, інтереси, потреби, сумніви, життєві ідеали та філософію життя, стимулювати вихованців до самовиховання. Учні повинні відчувати, що вихователь щиро прагне до спілкування з ними, що він зичить їм добра, бажає довести, роз'яснити ті чи інші визначення і явища економічної культури, а не моралізувати, бо моралізування сприймається «як вияв формального, посадового обов'язку вчителя, вихователя» (О.Г. Ковальов), тому ставляться до цього з іронією і навіть з презирством.
Формування інтересу, уваги до змісту інформації, яку повідомляють вихователь або ровесники. Психологи визначають інтерес як мотив, що стимулює людину спрямовувати свою діяльність на той чи інший об'єкт, а увагу - як його вибіркову здатність сприймати певні об'єкти. Інтерес учнів до знань, думок, висловлених у лекціях, бесідах, повідомленнях, на конференціях, викликається або глибиною змісту, емоційністю викладу, або відношенням до них як до засобу досягнення мети; наприклад, одержання відповіді на ті питання, які цікавлять індивіда.
Увага, як образно зазначив К.Д. Ушинський, - «це саме ті двері, через які проходить все, що тільки входить у душу людини із зовнішнього світу» (Собр. соч.,.т. 10. - М-Л. - 1950. - С. 22). Це спрямованість і зосередження свідомості на певних об'єктах. Наприклад, учні спрямовують увагу на зміст інформації, логіку доказів, на оцінку фактів, явищ у процесі переконання
Допомогти цьому можуть деякі способи активізації сприйняття та осмислення інформації учнями.
Це стосується перш за все вступу, який робить вихователь.
У працях Е.О. Ножина, І.Г. Штокмана, А.І. Чиньонного розкриті окремі прийоми вступу:
а) прийом співпереживання, що передбачає залучення яскравих незвичайних фактів, подій, які викликають інтерес, зосереджують увагу учнів і примушують їх переживати те, що трапилось, разом із вчителем;
б) прийом парадоксальної ситуації;
в) апеляція до інтересів учнів або до відомих засобів інформації, до авторитетів у тій чи іншій галузі, до особистості вчителя;
г) постановка проблемного, диспутивного питання;
Увагу учнів можуть привернути також паузи, перехід від абстрактних міркувань до конкретних прикладів, фактів, ілюстрацій, У деяких випадках ефективним прийомом може бути влучний гумор, який допомагає встановленню контакту з вихованцями, але гумор вимагає особливого складу розуму, таланту і, безперечно, педагогічного такту.
3. Доказовість у процесі переконання, уміння пояснити свою думку за допомогою інших, уже відомих істин, що є основою переконливості міркувань. Доказовість включає три елементи: тезу, аргументи і способи доведення істини.
Для цього використовуються дані науки , фактичний матеріал. Фактичний матеріал, приклади, цифри виконують різні функції:
а) вони є основою для тих чи інших міркувань;
б) можуть використовуватися з метою привернення уваги учнів;
в) підтверджувати висловлені думки, положення;
г) можуть бути приводом для самостійних висновків вихованців.
Але слід пам'ятати, що: відбирати їх необхідно системно, у відповідності до теми розмови; факти повинні бути достовірні, правдиві; відповідати інтересам, віковим особливостям учнів. Доречно наводити приклади аналогічні тим, які відомі учням, що сприяє опосередкованому впливу на індивідів.
4. Звернення до почуттєво-вольової сфери учнів.
Вплив на свідомість особистості передбачає опору на її почуття і волю. К.Д. Ушинський підкреслював, що суспільство,, яке виключно турбується про освіту розуму, робить великий промах, бо людина «більше людина в тому, як вона відчуває, ніж у тому, як мислить» (Собр. соч. - Т. 9 - М. - 1950. - С. 17-18), бо розвинутий інтелект може поєднуватися з емоційною бідністю, моральною глухотою. Тому так важливі сердечність, емоційне взаєморозуміння, чуйність, доброзичливість, увага, здатність до сприйняття почуттів інших у процесі переконання.
5. Особистість вихователя - головний фактор успішності використання методів освічення, навіювання, переконання; його ерудиція, педагогічна майстерність, мовна культура, стиль життя, манери, жести, міміка, педагогічний такт. Вихователь повинен сам щиро вірити в те, в чому переконує учня, бути емоційним, але в той же час слід уникати фальшивого пафосу, відірваності від конкретних потреб, інтересів учнів.
Метод прикладу - це метод впливу на свідомість особистості через наслідування, бо учні навчаються раніше наслідувати, ніж пізнавати. Виховний вплив прикладу - це своєрідна наочність у виховній роботі. Шляхом наслідування у учнів набувається досвід роботи,формуються економічно обґрунтовані висновки,досвід планування свого подальшого життя:освіти, праці,кар’єри, наукової діяльності тощо.
Прикладом для учнів можуть бути батьки, родичі, вчителі, знайомі, літературні герої, видатні сучасники, що яскраво проявили себе у економічній праці. Таким чином, приклад у вихованні може виконувати різноманітні функції: конкретизувати прагнення, ідеали учнів; бути доказом для обґрунтування їх; переконувати в доцільності своїх поглядів; стимулювати самовиховання. Ще давньоримський філософ Сенека твердив, що важко довести до добра повчанням, легко - прикладом.
Приклад повинен бути переконливим і діяти сам по собі, мати внутрішню силу.
економічний виховання свідомість
2. Практичний розділ. Виховний захід для учнів ПТНЗ з економіки. Гра «Брейн-ринг»
1.Тема: «Брейн-ринг».
2.Мета: Розвивати пізнавальну, уміння аргументовано викладати свою точку зору в процесі обговорення питання, брати участь у дискусіях. Удосконалювати навички групової й індивідуальної роботи учнів. Закріпити знання з економічної теорії.
3. Форма проведення виховного заходу: змагання між командами трьох груп.
4. Пристосування: картки з питаннями.
5. Хід гри:
· Підготовчий етап: написання тексту для вступного слова вчителя, вивчення необхідної літератури, карток з питаннями.
· Основна частина:
План:
1. Вступне слово викладача;
2. Гра.
Сценарій виховного заходу
Вступне слово викладача:
Добрий день, ми вітаємо всіх присутніх у цьому залі на грі «Брейн-ринг». Основу всього суспільного життя складають економічні відносини. Ця істина підтверджується історією суспільства і проникла у свідомість більшості людства. З моменту виникнення людина, щоб вижити, активно діяла, пристосовуючи навколишнє середовище до своїх вимог і потреб. Інакше кажучи, щоб досягти життєво важливих цілей, потрібно було в середовищі проживання діяти у визначеному порядку. Такий вид людської діяльності і назвали економікою.
Кілька слів про правила нашої гри. Три команди учнів займають свої місця за ігровими столами. Кожна команда обирає капітана і назву команди. Починається гра. Вчитель задає питання з карток. Якщо команда знає вірну відповідь, то капітан команди підіймає руку. За кожну вірну відповідь учні отримують 1 бал.
«Брейн-ринг»
1. Дайте визначення економіки як науки? (Економіка – це наука про вибір учасниками виробництва найкращого способу використання ресурсів для вдоволення потреб.)
2. Який зв’язок між макро - і мікроекономікою? (Вони не протистоять, а доповнюють одна іншу. Мікроекономіка дає відповіді на більш конкретні запитання, а макроекономіка прагне пояснити глибинні причини виникнення змін у галузях.)
3. Скільки лауреатів Нобелівської премії за видатні успіхи в розвитку економічної науки ви знаєте? Назвіть ім’я кількох із них? Ян Тімберге, Рагнар Фріш, Пол Самуельсон, Василь Леонтьєв, Леонід Кантарович, Жерар Дебре, Арматія Сет та ін.)
4. Перелічте основні форми грошей? (Зливкова, монетна, банкнотна, паперово-кредитна, депозитна, електронна.)
5. У чому полягають причини інфляції? ( Невірна грошова політика центрального банку, кредитна емісія комерційних банків, дефіцит державного бюджету)
6. Закінчить речення. Система, що передбачає здійснення способів, методів, принципів управління, направляти працю людей, їх знання, досвід, інтелект називається...(Менеджмент)
7. Що таке маркетинг? Це система управління діяльності фірми, щодо розробки виробництва і збуту товарів на основі вивчення ринку та в цілях одержання прибутку.
8. Які типи ринків існують в сучасній економіці? (Чиста конкуренція, монополістична конкуренція, олігополія, монополія.)
9. У чому різниця між попитом і пропозицією? Наведіть приклад ж життя.
10. Скільки коштує ділянка землі, якщо рента становить 5 тис., а позичковий відсоток – 10%? (50 тис.)
11. Що таке реклама і які канали використовуються для поширення реклами? (Це всебічна інформація для потенційних покупців. Каналів збуту: преса, телебачення, радіо, кіно, каталоги, проспекти, листівки, рекламні щити, плакати, реклама на транспорті.)
12. Назвіть основні макроекономічні школи? (Кейнсіанство, монетаризм, неокенсіанство,інституціоналізм.)
13. Назвіть характерні риси акціонерного товариства. (Обмежена відповідальність, голосування за принципом «1 акція - 1 голос», вихід акціонера із товариства не веде до закриття товариства або до зменшення його капіталу.)
14. Які міри повинні здійснити українські банки аби запобігти інфляції? (Операції на іноземному ринку з іноземними валютами й дорогоцінними металами, зміна дисконтної ставки УБ, зміна норм банківських резервів.)
15. Назвіть основні форми безробіття? (Фрикційна, структурна, циклічна)
16. Показник відношення прибутку до обсягу продаж по ціні нижчій, ніж по галузі. Про що це свідчить? (Дані свідчать про те, що фірма має проблеми, необхідно терміново реагувати, шукати причини та виправляти становище, продовжувати вивчати ринок.)
17. Що таке калькуляція? (Це класифікація витрат за елементами з ціллю розрахунку собівартість одиниці продукції.)
18. Що таке ВВП і ВНП? (Ключові поняття макроекономіки – валовий внутрішній продукт і валовий національний продукт.)
19. Охарактеризуйте усі рівні інфляції? (Помірна-до 20%, галанируюча-20-200%, гіперінфляція-від 200%)
20. Назвіть функції економічної теорії? (Теоритично-пізнавальна, методологічна, практична, ідеологічна, господарська.)
Отже, у фінал вийшла команда: (назва команди з найбільшою кількістю правильних відповідей).
Ми дякуємо всіх , хто сьогодні брав участь у нашій економічній грі.
Висновок
Методи формування свідомості виконують дві основні функції - освіти і переконання, які тісно пов'язані між собою: освіта є першим ступенем переконання. Сутність методу переконання в тому, щоб забезпечити свідоме і активне засвоєння учнями інформації про економічні явища, функції, теорії та задачі, позитивне ставлення до цієї інформації і сприяння її перетворенню в стійкі переконання, спонукання до конкретної діяльності. Переконує не тільки слово в ході бесід, лекцій, диспутів, конференцій, але і вчинки, особистий приклад вихователів, ровесників, батьків і ін., належним чином організована діяльність. Вплив прикладу базується на потребі учнів у наслідуванні. Ефективність переконань залежить від потреби, зацікавленості людини у сприйманні і прийомі інформації. Якщо результатом навіювання може бути безпосередня реакція на зовнішній вплив, то результат переконання пов'язаний з уявимо, почуттями, волею вихованця.
Разом з тим метод переконань не може забезпечити позитивне ставлення до предмету. Такі якості особистості, як: дисциплінованість, організованість, відповідальне ставлення до доручень, - засвоюються, якщо учні не тільки оволодівають знаннями, але й набувають досвіду в процесі тривалої практики або спеціально організованих вправ. Тому необхідно використовувати методи формування досвіду моральної поведінки учнів: вправи, доручення, участь у різних видах діяльності та спілкування.
Список ви
к
ор
и
станої
літератури
1. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник для ст. пед. навчальних. закладів/Харківський державний педагогічний університет ім. Сковороди. – 2 вид., випр. і доповнення – Х.: ОВС 2002.
2. Моисюк Неля - Педагогіка - Київ 2007.
3. Сластенин В.А. , Исаев И.Ф. , Шиянов Е.Н. - Педагогіка - Москва «Академія» 2002.
4. Педагогика и психология высшей школы: Учебное пособие Ростов Н/Д. 2002.
5. Петровский А.В. Возрастная и педагогическая психология. М. 1996.
6. Стельмахович М.Г. Українське родинне виховання. – К. 1996.
7. Фіцула М.М. Педагогіка. - Київ. «Академічні видання» 2007.
8. Добролюбов М.О. (соч. Про виховання -Т. II. -М. - 1946. - С. 250).
9. Сухомлинський В.А.- Про виховання - М. - 1975.-С. 33).