Виховання козака-лицаря

В.Я.Тимофєєв

ВИХОВАННЯКОЗАКА-ЛИЦАРЯ

2007

Сучасний загальнодержавний сплеск цікавості до історіїкозацтва й зокрема уваги до його проблем пояснюєтьсяпросто: йде формування національної еліти, яка спирається всвоїй діяльності на національний - козацький! - досвіддержавотворення.

Історичні умови буття українського народу породили самобутній феномен - козацтво.Воно втілювало в собі фізичне і духовне здоров'я нації, інтелектуальну силу, життєздатність,оптимізм і енергію. Це була об'єднана, згуртована, ідейно і духовно зцементована, сувородисциплінована національна сила, яка очолювала боротьбу проти чужоземних ворогів. Майжечотириста років тому козаки так виклали королівським послам свою роль і призначення:«Подібно до наших предків, хочемо й ми користуватися вольностями життя, маєтностями ісвободами, що належать рицарським людям... Дбаємо про те, щоб так само, як ми отрималивід своїх предків ті права і вольності, щоб і наші наступники прийняли їх цілими і непорушними,з примноженням слави. І щоб вони один після одного передавали їх у прийдешні часи».

Відродження козацьких традицій є надзвичайно потрібною і важливою справою. Постанесучасне українське лицарство - духовно постане Україна. Сьогодні нам належить продовжитивелику місію козацтва. Козаки знову мають стати захисниками честі й гідності України, їїтрадицій, її культури.

Загальновідомо, що поглиблення і примноження козацько-лицарських традицій всучасних умовах сприятиме нарощенню зусиль державотворчого спрямування, піднесеннядуховності як кожної особистості зокрема, так і всього народу, суспільства в цілому.

Ми, вчителі України, покликані вести широку просвітницьку роботу з проблем історії,культури, мистецтва, військової справи, державницької діяльності козацтва, прагнути покозацькі, по лицарські виховувати підростаюче покоління.

В запропонованій збірці узагальнено досвід роботи педагогічних колективів навчальнихзакладів Південноукраїнського Задністров'я з козацько-лицарського виховання дітей та молоді.Сподіваємось, що вона надасть практичну допомогу у справі створення і налагодження роботидитячих та молодіжних козацьких осередків, навчальних закладів козацько-лицарськогоспрямування.

Автор -Тимофєєв Валерій Якович - педагог, теоретик козацько-лицарськоговиховання; генерал-хорунжий Українського козацтва.

Народився в 1952 р. на Буджаку в родині вчителів. Закінчив декілька вищих навчальнихзакладів. Навчався в аспірантурі при кафедрі педагогіки Одеського державного університету.Працював учителем, завучем, директором школи, головою сільської ради. Працює начальникомвідділу організаційної та кадрової роботи районної державної адміністрації. Був депутатомсільської та районної рад. Головний редактор альманахів козацтва ПівденноукраїнськогоЗадністров'я «Річ про Буджацьку Січ», «Річ про Січ». Нагороджений іменним годинником відПрезидента України Л.Кучми (2001), козацькими нагородами. В 2002 р. був удостоєний звання«Кращий освітянин України» в номінації «Народе мій завжди буде» за створення навчальногозакладу нового типу - школи козацько-лицарського виховання. Автор 9 монографій та близько70 наукових і науково-популярних публікацій з історії та історіографії сучасного козацтва ікозацької педагогіки.

Адреса: Україна, Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Радянська 3А.Тел.: р. (804849) 2-24-78, моб. 8-097-466-71-74, E-mail:timofeev_valeri@rambler.ru

@Тимофєєв В.Я. Виховання козака-лицаря.СПД СП. Свідоцтво про державну реєстраціюСерія В01 № 394516 від 23.02.2006 р.Замовлення № 11/07-11 від 01.05.2007 р.м. Білгород-Дністровський.

ВІД АВТОРА. ВСТУП.

...Лише виховуючи українця, можна виховати українця...

Рівень освіти - мірило рівня кваліфікації і культури будь-якого суспільства, важливийпоказник прогресивності його розвитку. Найважливішою закономірністю розвитку системи освітиє єдність її структурних елементів: навчання і виховання. В системі освіти виховання відіграєпровідну роль, а навчання є тільки засіб виховання. Навчання, відірване від виховання і безопори на нього розвиває тільки розум, накопичує знання і не може дати позитивних результатів.Лише поєднання навчання і виховання особистості формує у неї культуру самостійногомислення, розвиває і зміцнює всі духовні здібності і характер, формує світогляд, моральнінорми і соціальну позицію.

Загальної системи народного виховання для всіх народів немає, у кожного народу своя,особлива, національна система виховання. Вона базується на рідній, національній мові,національній школі.

Рідна школа - це головна основа національного життя держави, основа рідної школи -національне виховання. Українське національне виховання - це козацьке виховання, боукраїнці - нація козацька; козаки були типовими представниками рідного народу, вонивтілювали волелюбний національний характер, відображали його потреби, інтереси, прагнення;вони створили самобутню і високоефективну, близьку до європейської, національну системуосвіти і виховання - козацьку педагогіку, яку впровадять у свою роботу колективи ряду шкілкозацько-лицарського виховання Південноукраїнського Задністров'я (Адамівської, Вигінської,Випасненської, Долинівської, Молозької, Миколаївсько-Новоросійської, Старокозацької,Турлацької та ін.).

Концепція школи козацько-лицарського виховання звертає увагу педагогів на виховнийпотенціал Кодексу буття Українського козацтва, куди входять Кодекс лицарської честі, Кодекслицарської духовності та Заповіді милосердя. Впровадження в виховну роботу вимог Кодексівзабезпечує формування та виховання такого духовного стану молоді - молодих громадянУкраїни, козаків, яке в народі збереглося як розуміння козацького духу, того особливогосоціального положення українського козацтва в суспільстві, яке слугувало опорою народу ідержаві протягом віків.

Школа козацько-лицарського виховання - громадський (на базі загальноосвітньоїшколи) навчально-виховний заклад нового типу, покликаний дати учням додатковукозацько-лицарську освіту, забезпечити їх надійний духовний зв'язок з предками,розвинути стосунки з сучасниками і зорієнтувати козачат на інтереси нащадків, ботворче відродження в житті ідей і засобів козацької педагогіки має забезпечитивиховання фізично здорових, морально чистих і по-лицарські мужніх та сильних духомгромадян незалежної України.

Сучасна система виховання козака та берегині:

III. Громадсько-

родинне Берегиня

викоз

II. Родинно-шкільневихованняджури та дани

У вихованні національно свідомих козаків та берегинь педагогічні колективи навчальнихзакладів козацько-лицарського спрямування бачать три ступені:

Родинно-дошкільне виховання козачати та лелі.

Родинно-шкільне виховання джури та дани.

Громадсько-родинне виховання козака та берегині.

Родинно-дошкільне виховання козаченяти та леліняти (діти до 6 років) здійснюєтьсячерез роботу з батьками дошкільнят та введенням спеціальних курсів до програм дитячогосадка.

Родинно-шкільне виховання козачати та лелі (діти 6-9 років), джури та дани (діти тапідлітки 10-13 років), молодого козака та берегині (юнаки та юнки з 14 років) проводиться уформі школи козацько-лицарського виховання:

А/ класна робота за рахунок варіативної частини навчального плану з основнихдисциплін козацько-лицарського виховання,

Б/ позакласна робота за рахунок годин гуртків, у формі Козацької республіки (одна зформ самоврядування учнівського колективу) та класних козацьких загонів,

В/ позашкільна робота у формі діяльності дитячо-юнацької організації „Молода Січ"Українського козацтва.

Громадсько-родинне виховання козака та берегині ( молодь з 14 років) здійснюєтьсячерез діяльність куренів Українського козацтва та жіночої громади Українського козацтва.

Практика роботи шкіл козацько-лицарського виховання переконливо свідчить, щопоглиблення і примноження козацько-лицарських традицій в сучасних умовах сприяєнарощенню зусиль державотворчого спрямування, піднесенню духовності як кожної особистостізокрема, так і всієї громади, суспільства в цілому...

Історія вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас - козацтво -спосіб життя вільної людини, яка із зброєю в руках захищала Богом дані їй вольності йправа.

Душу - Богу!Життя - Батьківщині!Серце - людям!Честь - нікому!

КОЗАЦЬКА ПЕДАГОГІКА Й СУЧАСНА ОСВІТА(ПЕДАГОГІЧНІ РОЗДУМИ)

„ Ми не лукавили з тобою.Ми просто йшли. У нас немаЗерна неправди за собою..."

Т.Шевченко.

Своєрідність сучасного розвитку України характеризується відродженням коренів нашоїнаціональної минувшини: історії, державних традицій, духовності. Адже без кореня гине всеживе.

Корінь людського зростання - у пам'яті, духовній культурі, національній гордості. Вони яксполучна ланка, яка не допустить, щоб молода людина відлучилася від своєї землі.

Дитинство - особливий період людського життя. Саме на цьому етапі людина визначаєсвої життєві орієнтири, розробляє життєву позицію і життєві плани.

Цієї відповідальної пори вона потребує підтримки й уваги суспільства, яке зобов'язанезабезпечити молодим громадянам умови й можливості для повноти самореалізації здібностейкожного, досягнення своїх життєвих цілей. Підтримку й увагу дитина отримує в школі, яка маєйти попереду політиків, керуючись принципами гуманізму, свободи, загальнолюдськихцінностей.

Ми часто зустрічаємо людей наверх освічених, енциклопедично озброєних знаннями, авсередині в них пустеля, як говориться в Біблії, „гроші пофарбовані, поваплені" і тому втеперішній час, вважає колектив нашої школи, нам потрібні люди не тільки озброєні знаннями, ай духовно, психічно, фізично спроможні розвивати творчі здібності свої та навколишніх;співпрацювати з людьми різних філософських, політичних, релігійних поглядів; здатнівирішувати проблеми сьогодення й майбутнього; особи з великим культурним та духовнимпотенціалом, бо „культура утверджує примат духу" (М.Рерих) - це наше педагогічне кредо.Досвід практичної роботи в цьому напрямку свідчить, що головна мета освіти - виховання;навчання повинно бути підпорядковано вихованню.

Школа - єдиний соціальний інститут, який, виховуючи учнів сьогодні, працює наперспективу. Саме тут висока професійна майстерність педагога-вихователя стимулюєпотребу школяра стати свідомішим, самовдосконалюватися, щоб реалізуватись як громадянин.

Школам козацько-лицарського виховання поталанило: у нас педагоги - яскраві,неповторні особистості, носії уселюдських цінностей, глибоких і різнобічних знань, вонипрагнуть до втілення в собі людського ідеалу, до постійного самовдосконалення, духовногозростання.

Продуктом творчого пошуку педагогів-новаторів є ідея козацько-лицарського вихованнята форми, методи нетрадиційного навчання і виховання дітей. Ніщо не повертається втрадиційних формах: час диктує свої. Не всі форми козацької педагогіки відповідаютьсучасності. Нині інший тип виробничих відносин, побуту, потреб та свідомості. Тому педагогічніколективи в пошуках форм, методів прогресивних випереджальних ідей формування творчоїособистості.

Любов до сім'ї, роду і нації; до рідної природи, оселі, землі; дух лицарства і волелюбностіта побратимства; дух особистісної національної самосвідомості, гідності та честі - весьвиховний процес у його багато аспектному вимірі ґрунтується в школах на національномувихованні і спрямований на формування у дітей і молоді свідомості, ідей, поглядів, переконань,ідеалів, традицій, звичаїв і вірувань українського народу як корінного етносу Українськоїдержави.

Виховний процес, запроваджений педагогічними колективами та підтриманийсоціальним довкіллям - козацьким формуванням громад, йде корінням у національний грунт(сім'я-клас-школа і родина-школа) і кожний педагог черпає звідти життєдайну силу длярозв'язання всієї низки складних проблем сучасного життя.

Керуючись змістом розділу „Національне виховання" Державної національної освітньоїпрограми "Освіта України ХХІ століття", педагогічні колективи допомагають учнямсамовизначитися і самореалізуватися у соціально-культурному середовищі, відповідатипотребам соціально-економічного та політичного розвитку суспільства. Провідний напрямоктакої роботи - формування національно свідомого громадянина України, справжньогопатріота та захисника рідної землі, духовно багатої особистості, морально зрілоїлюдини.

Шкільна організація за період свого функціонування проходить череду етапів: відпочатку створення до природного припинення існування або відродження на якісноновій основі; тривалість цього циклу, як правило, 12 років.

Таку ж череду етапів проходять школи, що працюють в напрямку козацько-лицарськоговиховання; вони функціонують за універсальними законами розвитку соціальних систем, асаме:

Школа із часом знижує здатність сприймати все те, що виходить за формалізованірамки; формалізація перетворює її в закриту систему.

Закрита система не може інтегрувати нову інформацію, стає застиглою й втрачаєздатність до адаптації.

Роль керівника полягає у підтримці стану відкритості, орієнтації на інноваційнийрозвиток, адаптації організації до навколишнього світу.

Управління школою як відкритою системою має ризики (корисно для організації, аленесе загрозу для керівника).

Аналіз діяльності шкіл Одеської області - Саратського району (Миколаївсько-Новоросійської), Татарбунарського району (Тузлівського навчально-виховного комплексу),Білгород-Дністровського району (Старокозацької, Молозької, Випаснянської №1, Вигінської,Долинівської, Турлацької, Адамівської), Білгород-Дністровського педагогічного училища внапрямку козацько-лицарського виховання учнів свідчить, що ефективність цієї роботи значноюмірою залежить від особи, яка спрямовує діяльність колективу, її впливу на оточуючих. Загальніриси цього процесу (формообразуючи фактори):

Наявність ентузіаста (як правило, це керівник).

Залежність результатів роботи від особистих якостей ентузіаста.

Залежність результатів роботи від посади, яку займає ентузіаст (адмінресурс).

Так ось, згідно основних формообразуючих факторів цей процес в навчальних закладахЗадністров'я проходить так (етапи розвитку шкіл козацько-лицарського виховання та основні

концептуально-методичні документи цих періодів):

етап. Попередній. Декілька років.

етап. Підготовчий. Рік - два.

Декларація «Філософія козацько-лицарського виховання взасади».

Модель трансформації загальноосвітньої школи в школувиховання.

Програма трансформації загальноосвітньої школи у школувиховання.

Тренінги, програми групового та індивідуального консультування адміністрації тавчителів школи з проблем теорії і практики козацько-лицарської системи навчання в школіцього типу.

етап. Концептуально-проектно-діагностичний. Два роки.

Комплексна діагностика розумового та особистісного розвитку вчителів і учнів школи.

Положення про школу козацько-лицарського виховання.

Статут школи козацько-лицарського виховання.

Навчальний план школи козацько-лицарського виховання.

Орієнтовний перелік курсів (студій) школи козацько-лицарського виховання.

Навчальні програми за напрямками школи козацько-лицарського виховання.

Положення про шкільний козацький курень, класний козацький загін.

Положення про Козацьку республіку. Конституція Козацької республіки.

Статут шкільного куреня дитячо-юнацької організації Українського козацтва «Молода

Січ».

Структура та посадові обов'язки осіб керівного складу шкільного куреня "МолодоїСічі", Козацької республіки, класного козацького загону.

Програма розвитку козачати. Модель випускника школи.

школі. Концептуальнікозацько-лицарськогокозацько-лицарського

етап. Організаційно-прогнозуючий. Два роки.

Системна диференціація та індивідуалізація навчання. Посібник "Форми, методи,прийоми козацько-лицарського виховання".

Інноваційна організація навчально-виховного процесу в школі козацько-лицарськоговиховання (розклад навчальних занять, граф-схеми навчальних курсів тощо), авторськіваріанти граф-схем навчальних курсів та наукових проектів змістовного модуля, авторськіваріанти дидактичних модулів з основних навчальних предметів для школи козацько-лицарського виховання, варіанти сценаріїв занять з курсів козацько-лицарського виховання танавчання.

Система психодіагностичних методик, за якими визначається моральний потенціалособистості вчителя і учнів школи.

Модель самоврядування школи козацько-лицарського виховання.

Програма дистанційної підготовки педагога як психолога і дослідника з проблемкозацько-лицарського виховання на базі загальноосвітньої школи.

Положення про козацьке таборування.

Функціональні обов'язки педагогічних працівників в царині козацько-лицарськоговиховання.

етап. Розвивально-формувальний. Чотири роки.

Козацько-лицарська система виховання як послідовність технологій і методик.Посібник «Види діяльності й форми занять з козацько-лицарського виховання школярів».

Моніторинг рівня розвитку учнів різних вікових категорій.

Мережа студій національно-культурного центру "Берегиня".

Повноцінний розвиток потенціалу школярів через ментально спроектований,насичений соціально-культурний простір школи.

Наукова і практична експертиза вдосконалених навчальних курсів для школикозацько-лицарського виховання.

Розробка та експериментальне вдосконалення учителями школи розвивальних міні-підручників.

Підготовка та апробація пробних програм самореалізації особистості учня на основінавчальних курсів.

Кадрове, матеріально-технічне, організаційно-технологічне і психолого-дидактичнезабезпечення фундаментальної Програми трансформації загальноосвітньої школи в школукозацько-лицарського виховання.

Систематичне відстеження ефективності виховних технологій.

Мобілізація соціально-культурних та психологічних чинників оптимізаціївзаємозбагачення учасників навчального процесу.

етап. Результативно-узагальнюючий. Два роки.

Науково-фактуальний, статистичний і якісний аналіз результатів фундаментальногосоціально-психологічного експерименту - школа козацько-лицарського виховання.

Порівняльна характеристика версії системи козацько-лицарського виховання танавчання з версіями традиційного навчання і виховання.

Науково-практична акредитація ментально перевіреної, духовно збагаченої системиосвітньо-виховної роботи школи козацько-лицарського виховання та вироблення рекомендаційщодо її масового впровадження у шкільну практику.

Теоретично-методологічний аналіз результатів виконання Програми трансформаціїзагальноосвітньої школи у школу козацько-лицарського виховання, системна оцінка її науковогоі практичного значення та оформлення здобутих результатів у вигляді наукових звітів іметодичних рекомендацій (посібники, підручники, програми, статті, доповіді, тези).

Розробка нової, науково і практично досконалої Програми життєдіяльності школикозацько-лицарського виховання, що започаткує наступний етап фундаментального соціально-психологічного розвитку особистості козачати.

етап. Відродження. Декілька років.

1 етап. Попередній.

На цьому етапі йде процес зародження ідеї, в даному випадку - створення школикозацько-лицарського виховання.

Сутність ідеї:

... Історія вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас - козацтво -спосіб життя вільної людини, яка зі зброєю в руках захищала своє право на свободу...

Освіта - це специфічна галузь суспільного життя, необхідна умова відтвореннясуспільного виробництва і успішної економічної діяльності, формування національних кадрівдля економіки, державного і політичного устрою, для усіх сфер розвитку суспільства. На основіосвіти формується і всебічно розвивається особистість, її основні якості.

Новий етап, в який вступила Україна, потребує пріоритетної уваги до освіти. Саме вонапокликана прокладати дорогу новій соціальній, економічній, правовій та політичній культурі,робити українське суспільство динамічним і відкритим.

Сучасний напрямок розвитку освіти - відхід від орієнтації на уніфіковану, стандартнулюдину, позбуття надмірної ідеологізації школи та нав'язування молодому поколінню віджилихштампів і стереотипів, набули необхідної для сучасного суспільства відкритості.

Рівень освіти - мірило рівня кваліфікації і культури будь-якого суспільства, важливийпоказник прогресивності його розвитку. Найважливішою закономірністю розвитку цієї системиосвіти є єдність його структурних елементів: навчання і виховання. В системі освітивиховання відіграє провідну роль, а навчання є тільки засіб виховання. Навчання,відірване від виховання і без опори на нього розвиває тільки розум, накопичує знання і не можедати позитивних результатів. Лише поєднання навчання і виховання особистості формує у неїнавички самостійного мислення і оволодіння культурою мислення, розвиває і зміцнює всідуховні здібності і її характер, формує світогляд особистості, її моральні норми і соціальнупозицію.

Загальної системи народного виховання для всіх народів немає, у кожного народу своя,особлива, національна система виховання. Вона базується на рідній, національній мові.

Рідна школа - це головна основа національного життя держави, основа рідної школи -національне виховання. Національне виховання - це козацьке виховання, бо українці - націякозацька; козаки були типовими представниками рідного народу, вони втілювали волелюбнийнаціональний характер, відображали його потреби, інтереси, прагнення; і вони створилисамобутню і високоефективну, близьку до європейської, національну систему освіти і виховання- козацьку педагогіку, яку впроваджують в свою роботу колективи загальноосвітніх шкіл (шкілкозацько-лицарського виховання) Білгород-Дністровського району Одеської області, бо творчевпровадження в життя ідей і засобів козацької педагогіки має забезпечити виховання фізичноздорових, морально чистих і по-лицарськи мужніх та сильних духом громадян незалежноїУкраїни.

В кінці ХУІ століття козацтво зміцнюється і виділяється в окремий суспільний стан зісвоєю особливою організацією з специфічними порядками й характером життя, з своїмцентром. Тоді ж на території південно-східної України, яку захищала від татаро-турецькихзагарбників місцева людність - козацтво, польські й українські магнати і шляхтичі почализакріпачувати населення, захоплюючи землі, на яких воно сиділо. Для селянства, щоб непотрапити в панське ярмо, залишався один вихід: покозачитися, визнати владу козацькихстаршин і разом з усім козацтвом, яке на той час уже створило свій центр - Запорізьку Січ, -вступити в боротьбу з панами за свої землі і право бути вільним хліборобом.

Оскільки козацтво створило свою військову організацію і свій центр, набуло великогодосвіду боротьби проти ординців, мало своїх досвідчених ватажків, то, зрозуміло, воно йочолило селянську боротьбу проти польсько-шляхетського гноблення. У тодішніх умовахЗапорізька Січ була козацькою республікою, своєрідним прообразом Української козацькоїдержави, яка створилася в ході визвольної війни в середині ХУІІ століття під керівництвомБогдана Хмельницького.

Після ліквідації польсько-шляхецького режиму протягом 1648 р., встановлюється новийдержавний апарат, в Україні складається нова військово-адміністративна і політична система,формується українська національна держава, в якій адміністративний устрій складався назразок Запорізької Січі.

Населення Дунай-Дністровського міжріччя (Буджаку) має давні козацькі традиції.

Перша значна хвиля переселенців-козаків опинилася в Буджаку після 1710 року - цебули мазепинці. До сьогодення їх нащадки мешкають у Старій Царичанці. До речі, лише уцьому козацькому селі на фронтонах дахів - дерев'яні чотиригранні прикраси у формі пернача- символи отамано-полковничої влади (у цьому будинку мешкає козак!).

Після руйнації Запорозької Січі (1775 рік) козацька маса розійшлася по величезнихземельних просторах, зокрема й по півдню України, забравши з собою ті вільні думки, протияких Катериною ІІ було влаштовано погром. Знищення основної організації українськогокозацтва, Наддніпрянської Січі, не завадило виникненню нових формувань такого типу.

Козаки розселилися в перші роки після виходу з Запоріжжя в Очаківській окрузі, наБерезані, по Тилігулу, біля Хаджибею і Балти, у пониззі Дністра від Акермана до Бендер, вБуджаку, в дунайських гирлах - у Вилковому, Кілії, біля Тулчи й Галаца.

Приймаючи до себе козаків, Туреччина послаблювала позиції Росії на півдні. Козакамнадавалася земля для заснування Січі в пониззі Дністра - в Кучурганах, Акерманському повіті,озброєння і коні. Але козацтво виявилося об'єктом політичної гри між Росією і Туреччиною(царський уряд Росії вимагав повернення козаків), тому було вирішено переселяти козаків заДунай.

За час русько-турецької війни 1787-1791 рр. задунайські запорожці створили своювійськову організацію і закріпилися на певний час в гирлі Дунаю та розмістили свій Кіш вДунавцях - в Катирлезі (Очаківська округа відійшла до Росії), а також в місцях нижче СтароїКілії на острові.

Протяжність південних кордонів Російської імперії була відома не тільки козацтву наУкраїні. Запорозькі козаки, що розходилися по великих південних просторах, зустрічались тут зпредставниками некрасівських і донських козаків.

Поступове переселення їх на Буджак почалося ще з 1709 року (після поразки повстаннядонських козаків під проводом К.Булавина), а далі один з повсталих отаманів - Г.Некрасапривів своїх козаків із сім'ями з Кубані. Переселення мало два потоки: один йшов в Анатолію,другий - в Дунайську дельту. З'явились некрасівці і в пониззі Дністра. Тікали за Дунай і донськікозаки. Частина їх лишилася в Буджаку після російсько-турецької війни 1768-1774 рр. Сучасніпоселення некрасівців - Вилкове (стара назва - Липованське), Приморське (стара назваЖебріяни) Кілійського району Одеської області, Кислиця, Муравльовка, Стара та НоваНекрасівки Ізмаїльського району Одеської області, Тучков (район міста Ізмаїл; у ХІХ ст. - один зголовних центрів старообрядництва в Європі).

В середині серпня 1787 року розпочалася друга за царювання Катерини ІІ війна зТуреччиною. Османська імперія прагнула повернути Крим, приєднаний до Росії у 1783 р.Російська імперія, з свого боку, мала на меті утвердитися в Північному Причорномор'ї ірозширити свої володіння в цьому районі і на Південному Кавказі.

З початком війни російське командування відчуло гостру потребу у збільшенні своговійськового контингенту, особливо за рахунок бійців, що добре знали театр воєнних дій іпротивника та бойові якості яких були загальновідомі. Тому уряд змушений був звернутися доколишніх запорожців, які лишилися в Україні. Восени на базі утвореного у 1783 р. полкузапорозьких козаків (один з заходів російського уряду, спрямованих на поверненнязадунайських козаків до Росії) почалося формування козацького війська. Указом від 22 січня1788 р. воно одержало назву Війська вірних козаків, у противагу „невірним" задунайськимзапорожцям. Очолили його колишні запорозькі старшини. Кошовим було призначено СидораБілого, суддею Антона Головатого, кіннотою командував Захар Чепіга.

Незабаром за героїзм і мужність, виявлені у боях в Причорномор'ї, в тому ж 1788 р. вонобуло перейменовано в Чорноморське козацьке військо.

Ще в ході війни, в 1790 р., Кіш Чорноморського козацького війська розділив територіюміж Бугом і Дністром, яку заселяли козаки, на три полкових паланки (окружні управління) -Подністрянську, Березанську, Кінбургську (тепер Одеська, Миколаївська та Херсонськаобласті). Вони очолювалися призначеними Кошем старшинами і паланковими полковниками.Кожна паланка включала в себе декілька козацьких поселень.

На території, яку займала Подністрянська паланка, виникли поселення чорноморців поДністру: Біляєвка, Калаглія, Кучургани, Глинна, Чобручи, Незавертай, Головківка, Аджидер,Яська та багато інших. За далеко не повними даними, на 1792 р. у Подністрянській паланцііснувало 30 селищ, в яких проживало близько 1500 козацьких родин. Крім того, виникло багатохуторів і поселень при риболовецьких заводах, по річках та лиманах.

Центром Чорноморського козацького краю і Подністрянської паланки стала Слободзея,де проживало 130 козацьких родин. Тут знаходилася військова резиденція.

На початку ХІХ ст. відносини між Росією та Туреччиною настільки загострились, щопривели до війни 1806-1812 рр. В листопаді-грудні 1806 р. російські війська оволоділиБессарабію, за виключенням Ізмаїла. Вихід в цей район поставив перед російськимкомандуванням питання про взаємовідносини з біглим сюди українським і російськимнаселенням і задунайськими запорожцями. Зокрема, у фортеці Браїлів, що була оточенаросійськими військами, знаходилося до трьох тисяч дунайців. Генерал-лейтенантО.Ф.Ланжерон, який командував корпусом на Дунаї, писав в січні 1807 р., що задунайські козакиможуть „наносити шкоду більш, ніж турки і татари". Тому російське командування вжило низкузаходів, щоб залучити задунайських запорожців на свій бік, обіцяючи їм всі пільги, якимикористуються чорноморці на Кубані. Все це мало певний ефект. Збігле населення булозацікавлене в легалізації свого положення, а задунайські запорожці опинилися в районі дійросійської армії.

Враховуючи успіхи у формуванні волонтерського полку з задунайських запорожців ізбіглого українського населення, було вирішено створити на Дунаї козацьке військо, давшийому найменування Усть-Дунайського.

20 лютого 1807 р. Усть-Дунайське Буджацьке козацьке військо було офіційнозатверджено указом Олександра І.

Уряд, зацікавлений у швидкому заселенні ново приєднаної Бессарабії, дозволив усть-дунайцям селитися в Придунайських степах на правах колоністів. На протязі 1815-1817 рр. вБессарабію з-за Дунаю вийшло кілька груп козаків, які разом з усть-дунайцями оселилися вІзмаїльському повіті, заснувавши в 1818 р. с.Дракуля (тепер с. Трудове Кілійського районуОдеської області). Незабаром тут нараховувалося вже 45 козацьких родин. В 1820 р. другагрупа усть-дунайських козаків і задунайських запорожців, незважаючи на опір земської поліції, вкількості 38 родин оселилася в Акерманському повіті, заснувавши с.Акмангіт (тепер с.БілоліссяТатарбунарського району Одеської області). Частину задунайців у 1823 р. переселили вІзмаїльську колоністську округу, де засновано с.Новопокровське (тепер с. ПокровкаІзмаїльського району Одеської області).

У зв'язку із збільшенням населення в Акмангіті частина задунайських запорожців і усть-дунайських козаків перейшла на нове місце в Акерманському повіті, де в 1827 р. заснувалас.Старокозаче (тепер в Білгород-Дністровському районі Одеської області).

Створення на Дунаї Нової січі, як про це пішли чутки на Україні, викликало середселянства надії на відродження козацтва. Це призвело до значних втеч населення доДунайської Січі, що прискорило ліквідацію війська.

Після ліквідації Усть-Дунайського козацького війська переважна більшість козаківлишилась в Бесарабії. Усть-дунайці та задунайські запорожці, які переселювалися до них, напротязі 20-х рр. неодноразово зверталися до державних установ з домаганням створення в країкозацького війська, з центром в с.Акмангіт.

Російсько-турецька війна, яка розпочалася в 1828 р., пожвавила клопотання козаків. Ціпрагнення співпали з намаганням командування збільшити військовий контингент Дунайськоїармії. В червні 1828 р. уряд дозволив сформувати в Акерманському повіті Бессарабії козацькевійсько, яке одержало назву Дунайського (з 1856 р. Новоросійське; проіснувало до 1869 р.), зусть-дунайців, задунайських запорожців, що оселилися в Бессарабії до 1828 р.

До війська були зараховані села Акерманського повіту Акмангіт (Білолісся), Старокозачеі Волонтирівка (тепер у районі Штефан Воде Молдови).

В 1836 р. до війська були приєднані села Михайлівка, Костянтинівка, Новотроїцьке,Миколаївка, засновані відставними солдатами, та село Петрівка, в якому мешкали селяни-переселенці з Курської губернії (тепер в Білгород-Дністровському, Кілійському, Саратськомурайонах Одеської області). Через три роки були приєднані заселені циганами села Фараонівката Каїри (останнє - с. Крива Балка; обидва в Саратському районі Одеської області).

За Паризьким миром 1856 р. частина козацької території з станицями Миколаївка таНовотроїцька відійшла до Молдавського князівства. Замість цих земель війську булодозволено придбати у поміщика К.Зіро селище Байрамча, незабаром перейменоване вМиколаївку-Новоросійську.

Центр управління війська розміщувався в станиці Волонтирівка. Однак в зв'язку з тим,що в цій станиці не було необхідних помешкань, військове правління до 1856 р. знаходилось вАкермані (нащадки козаків живуть в місті й дотепер). Після придбання військом Миколаївки-Новоросійської воно переїхало в цю станицю. В середині 60-х рр. там знаходились майже всі

головні військові установи: шпиталь, головний військовий храм св. Миколи Чудотворця,поштова станція та училище.

Дунайське військо мало нести прикордонну службу на Дунаї, Пруті та поЧорноморському узбережжю до Дніпра, внутрішню службу в Бессарабській та Херсонськійгуберніях, утримувати гарнізони в Ізмаїлі та Акермані. Притягувалися вони для виконання йінших завдань.

В 1856 р., 11 липня, в зв'язку з відторгненням від Росії за Паризьким миром дунайськоїчастини Бессарабії, військо було перейменовано в Новоросійське. З цього часу воно неслокордонну службу на лінії Болград-Татарбунари і далі по Чорноморському узбережжю. Козацькігарнізони з'явилися в Руській Іванівці, Удобному, Козацькому, Турлаках, Папушойях(Переможному) Білгород-Дністровського району Одеської області.

У грудні 1868 р. в зв'язку з загальною реформою козацьких військ Новоросійськекозацьке військо оголошувалося ліквідованим. Це було останнє козацьке військо на теренісучасної України.

Мужність і хоробрість, патріотизм, любов до волі й батьківщини, демократизм,взаємодопомогу, високі моральні цінності лишило козацтво в спадщину українському народу.Не випадково в огляді Одеської військової округи за 1871 р. підкреслювалося, що в українцях „йдо цього часу добре зберігається пам'ять про вільне козацтво", а задунайський запорожецьАнаній Коломієць, закінчуючи розповідати Федору Вовку про Задунайську Січ, висловивневмирущі, сповнені глибокої віри в козацтво і його спадкоємців, слова: „А за нас... то наше непропаде... Досі не пропало, то вже й не пропаде!.. Нашого насіння ніхто не скоренить!"

В кінці ХІХ століття, при проведенні перепису населення Російської імперії, близько 70%мешканців Акерманського повіту вважали себе козаками, або вихідцями з козаків...

В умовах незалежної України 1918 року знову, в новій якості, відродилося козацтво. Воновідігравало важливу роль в політичному і культурному житті, разом з усім народом будувалоУкраїнську суверенну державу, головною військовою силою якої стало селянське ополчення"вільних козаків", січових стрільців, українських козацьких дивізій сірожупанників,синьожупанникі...

В ті роки на Одещині козацькими були загони селянської армії батьки Махно,Чорноморське повстанське козацьке військо (загони отаманів C.Заболотного, Дерев'яги,Я.Кощового, Солтиса, Боровського, Кіршула, Карого, Коваленки, Стратіївського, Солоненка,І.Деркача, Бондаренка, Шевченка), Одеського українського військового Коша (отаман -І.Луценко), Гайдамацькі куріні (отаман - О.Сахно-Устимович), Союзу української молоді(Одеська Січ).

З 1988 року починається етап загальноукраїнського відродження козацько-лицарськихтрадицій. Козацтво стало одною з сил, що виборювала волю України. Першим ГетьманомУкраїнського козацтва був В.Чорновіл, другим В.Мулява, третім І.Білас; почесним ГетьманомУкраїнського козацтва став бувший Президент України Л.Кучма; Гетьманом України єПрезидент України В.Ющенко.

З початку 90-х років ХХ століття групою ентузіастів з козацьких родів були започаткованів місті Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі:

козацькі організації - Задністрове земляцтво Всесвітньої спілки козаків (останній отаман

покійний козацький полковник М.Слєпухін), Буджацька Січ УК (отаман - генерал-хорунжий УКМ.Скляренко), Білгород-Дністровська паланка УК (отаман - полковник УК Л.Городецький),Білгород-Дністровський Кіш УК (отаман - полковник УК В.Гавриленко), Окружний полк ім.П.Орлика УК (отаман - полковник УК М.Врублевський), Окремий курінь ім. С.Білого УК (отаман

полковник УК П.Городниченко), курінь Війська Запорозького (отаман - полковник ЗСУМ.Возний), районове товариство УКЗ (отаман - полковник УК В.Білоус), жіноча громада УК(керівник Л.Горлачова), Дністровська Січ УК (отаман - генерал-хорунжий УК В.Тимофєєв);

козацькі художні колективи - духовий оркестр (керівник сотник УК С.Радченко), хорукраїнської народної пісні «Мрія» (керівник - осавул УК І.Зорило), ансамбль українськоїнародної музики «Веселка» (керівник - полковник УК М.Нікіруй), ансамбль української народноїмузики «Гроно» та гурт «Русичи» (керівник - осавул УК Б.Нікіруй), народна хорова капела -пошуково-дослідницький фольклористичний гурт «Алкалія» Будинку культури с. Старокозаче(керівник - В.Вареник);

навчальні заклади, що працювали та працюють в напрямку козацького виховання -Білгород-Дністровське училище Південноукраїнського державного педагогічного університету(викладачі - В.Юрченко, В.Лобанова, О.Виштак, І.Головань), Старокозацька та Молозька школи

(військовий керівник І.Лісіцин), Випаснянська №1 школа (військовий керівник В.Гавриленко),Вигінська школа (колишній директор В.Біленко, учитель фізичної культури А.Берлізов, директорО. Вдовиченко, учитель фізичної культури М. Поліщук), Долинівська школа (директор Т.Тома,завуч М.Долгошеєнко, педагог-організатор Т.Молчанова), Турлацька школа (директорТ.Тодорова, вчитель В.Чумаченко), Адамівська школа (колишній директор В.Тимофєєв,теперішній директор В.Вронська, завуч П.Лавриненко, педагог-організатор В.Гриценко).

Проживаючи у громадах, які мають давні козацькі традиції, вчителі шкіл не могли цітрадиції не залучити до виховного процесу...

Після обговорення ідеї (утворення школи джур та дан) з'явилися як союзники, так іопоненти; згодом в школах організаційно оформились ентузіасти або ініціативні групи педагогів(Старокозацька та Молозька - військовий керівник Лісіцин І.М., Випасненська №1 школа -військовий керівник Гавриленко В.О., Миколаївсько-Новоросійська - завуч Фоменчук В.А.,педагог-організатор Настаченко Г.М., Долинівська - директор Тома Т.І., завуч Долгошеєнко М.І.,педагог-організатор Молчанова Т.І., Вигінська - директор Біленко В.Ю., вчитель Берлізов А.М.,Турлацька - директор Тодорова Т.П., вчитель Чумаченко В.М., Адамівська - директорТимофєєв В.Я., завуч Лавриненко П.М., педагог-організатор Гриценко В.Н.), які взялися за їїпрактичну реалізацію.

...Початок 90-х років минулого століття: розпад Союзу, крушіння правлячої ідеологічноїмашини.

Наше становище (керівників шкіл) в ті роки: кадри побігли зі школи, фінансування пішло змісцевих бюджетів (вірніше, його не стало зовсім!), ми намагаємось налагодити хоча б якусьвиховну роботу в школі, причому без матеріальної та, навіть, моральної підтримки з боку владита громадськості, бо, мабуть, лише в школі люди розуміли, що починаємо втрачати цілепокоління.

У школі почали платити за класне керівництво копійки, скасували зарахування допедагогічного стажу років роботи на посадах старшого піонерського вожатого - педагогу, якийбільше за інших працював з дітьми, оголосили школу поза політикою (і державою також!),звернувши державну підтримку дитячо-юнацьких організацій.

Опам'ятавшись від шоку (ідеологічного, фінансового - інфляція, зниження реальногорівня зарплати, яку, до речі, затримували по півроку!), ми почали шукати альтернативні формивиховної роботи; альтернативні комуністичним; бо якщо держава відмовилася від комуністичноїідеології, то й державна школа не мала права 'її сповідати; в іншому випадку вчительзобов'язаний був покинути державну школу - ми ж хотіли в школі працювати.

В країнах, де розуміють значення виховання, в школах існує цілісна система формуваннялідерів різного рангу. Ця система не обходиться без дитячих організацій - лідер виростає тут,далі він лише «шліфується». Така ж система існувала й в СРСР: жовтенята - піонери -комсомольці - комуністи.

Необхідність в наших умовах такої системи розуміли і ми, педагоги Адамівської школи, іспробували створити українську національну піонерську організацію «Джура» (одним затрибутів у нас був жовто-синій націонал-піонерський галстук). Організація будувалася назасадах та традиціях Українського козацтва; за основу її побудови ми обрали Концепціюукраїнської козацької педагогіки, яка була надрукована в «Освіті» у 1992 році. Організаціяпочала діяти.

У 1993 році мене було обрано головою Адамівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області й нові обов'язки змусили на декілька років відійти відпрактичної педагогіки, хоча за перебігом педагогічної думки в пресі я слідкував. Поступовогосподарські та політичні турботи місцевого масштабу заполонили мене: йшло перманентнеділення колгоспу - лідери змінювали один одного, після чергових звітно-виборчих зборіввиходили з колгоспу й виводили з собою однодумців; йшло паювання і ми намагалися незалишити сільську інтелігенцію без землі; після війни у Придністров'ї озброєні молдавськіволонтери почали порушувати кордони й грабувати колгоспні ферми, в тому числі й нашколгоспний свинотоварний комплекс.

.Початок зими 1993-1994 років. Україна готується до виборів депутатів всіх рівнів таПрезидента України (березень 1994 року). Кандидати в депутати Одеської обласної ради таВерховної Ради України «мотаються» по району - беруть участь у передвиборчому марафоні -проводять зустрічі з виборцями, головами сільських рад (за Законом про вибори головисільських рад формують територіальні та дільничні виборчі комісії). Десь у цей період заїхав до

Адамівської сільської ради Петро Чернишук (тоді голова Білгород-Дністровського осередкуРУХу та кандидат у депутати Верховної Ради України). Ми розмовляли з ним про особливостітогорічних передвиборчих баталій і якось непомітно перейшли до питання про мою національнуприналежність. Я - некрасовець-липованин-старообрядець (некрасівці - нащадки донськихкозаків-некрасівців, які оселилися на Дунаї після розгрому царськими військами козацькогоповстання Кіндратія Булавина). Петро дав мені адресу канцелярії паланкового козацькоготовариства пасічників і вже через кілька днів я розмовляв про справи козацькі з ЛеонідомГородецьким (паланковим отаманом)...

... Невдовзі після цього я звернувся до начальника районного відділу міліції ЧербаджіМ.М. з проханням дозволити створити добровільну народну козацьку дружину для охоронигромадського порядку на території громади та боротьби із порушниками кордонів -молдавськими волонтерами. Нас підтримав голова районної ради Майстро В.І. Дружину булостворено, екіповано одностроєм та козацькою зброєю, нічні чергування дружинниківоплачувалися коштами сільської ради. Велику організаційну та матеріальну допомогу намнадав паланковий отаман Городецький Л.Г.

У 1994 році організаційно було оформлено Адамівський курінь Українського козацтва,отаманом якого мене було обрано. У 1996 році курінь увійшов до складу Білгород-Дністровськоїміжрайонової козацької паланки Українського козацтва, тоді ж мене було обрано писарем цієїпаланки...

На сесіях сільської ради, розглядаючи питання про стан навчально-виховної роботи вшколі, ми звертали увагу депутатів на виховний потенціал Кодексу буття Українського козацтва,куди входять Кодекс лицарської честі, Кодекс лицарської духовності та Заповіді милосердя.Кодекс буття забезпечує формування та виховання такого духовного стану молоді-молодихгромадян України - козаків, яке в народі збереглося як розуміння козацького духу, тогоособливого соціального положення українського козацтва в суспільстві, яке слугувало опороюнароду і державі протягом віків. Тому ми вирішили за основу виховання молоді в нашійсільській громаді обрати козацьку педагогіку.

На жаль, відсутність на той час розробленої методики виховної роботи з козачатами недозволили колективу Адамівської школи досягти помітних успіхів: «Джура» працювала більшеяк піонерська організація, ніж як козацька.

2 етап. Підготовчий.

На етапі народження школи козацько-лицарського виховання для нас актуальним буввисновок Берта Нануса: «Немає більш потужного рушія організації до досконалості йдовготривалого успіху, ніж приваблива, надихаюча перспектива на майбутнє».

Це був романтичний період у житті нашої організації; стан ейфорії - стан апатіїохоплював нас у процесі переходу від мрії до дії.

Після закінчення строку повноважень сільського голови в 1998 році я повернувся напосаду директора і почав будувати школу козацько-лицарського виховання. Процесстановлення та розвитку Адамівської школи козацько-лицарського виховання зафіксовано ушкільній газеті. У 1998-2001 роках газета випускалася у вигляді бліц-інформації «Леля»,«Козача», «Джура», «Дана», «Джура та Дана», «Берегиня», «Козак» (вийшло 45 номерівневеликим накладом-тиражем). З квітня 2001 року почала виходити шкільна газета «Річ проАдамівську Січ». Поступово газета стала друкованим органом всієї Адамівської громади: тутдрукувалися матеріали з життя школи й громади.

Навесні 1998 року в школі була створена дитяча козацька організація «Січ» -Адамівський курінь, яка у лютому 2000 року була переєстрована в організацію «Молода Січ» -Адамівський курінь Українського козацтва. Ось що писалося в бліц-інформації «Джура та Дана»№1 за квітень 1998 року - друкованому органі Адамівської школи - «11 квітня 1998 року о 15годині йшов перший весняний дощ із громом і блискавкою. В Будинку культури села Адамівкавідбулося посвячення у Козаки, Джури та Дани. Висвячували: паланковий отаман ГородецькийЛеонід, козаки Тимофєєв Валерій, Павло Білоусенко, Андрій Берлізов, Ігор Лелюченко,Святослав Горлачов. У Джури та Дани було прийнято учнів Адамівської школи - Бараш Лідію(5 клас), Білоус Івана (6 клас), Басюк Віктора, Білопшицьку Тетяну, Верховецьку Олесю,Катющева Віталія (всі 7 клас). Вітаємо перших джур та Дан Адамівського куріня Українськогокозацтва!».

«З 29 жовтня по 1 листопада 1998 року в Київі відбулася Велика Рада Українськогокозацтва. Делегатами на Раду від Адамівського куріня Українського козацтва було обрано

козаків В.Тимофєєва-старого, А.Редька-старого, В.Козубенка, О.Козаченка та В.Тимофєєва-молодшого. На Раду поїхали й джури з данами Адамівської школи (30 осіб) разом із учителями- Гриценко В.Н., Піштіган О.А., Катющевою Т.В., Козубенко Т.І. та директором Будинку культуриРибальченко Н.М. У перервах між засіданнями Ради було проведено декілька змістовнихекскурсій столицею Неньки-України. З нами їхали й козаки Білгород-Дністровської паланки начолі з отаманом Городецьким Л. На зворотному шляху заїхали до Софіївського парку (Умань),де пробули три години: побачили і підземну річку, і Харона, і чудові ландшафти, і озеро лебедів

фонтаном. Всі були у захваті, а найбільш - малеча (козачати)!» («Джура та Дана» №2жовтень 1998 року).

В кінці 1998 року для джур та дан Адамівського куріня Українського козацтво булопридбано однострій кольору морської хвилі (для хлопців - кашкет, мундир та штани із вузькимлампасом, для дівчат - берет, мундир та спідниця).

У цьому ж році було розроблено ритуал посвяти у джури та дани, який став канонічнимдля козачат Білгород-Дністровського району.

«4 квітня 1999 року в місті Білгород-Дністровському відбулася паланкова Радакозацького товариства. На звітно-виборчій раді обрано старшину: отаманом - Городецького Л,заступником (паланковим писарем) - Тимофєєва В. На Раді були присутні джури та дани зАдамівки, Старокозаччого, Випасного. Після Ради був святковий концерт силамиСтарокозаччого Будинку культури. Після концерту - святковий обід. Для джур та дан булоорганізовано екскурсії у фортецю та краєзнавчий музей». («Джура та Дана» №3 квітень 1999року).

«22 травня 1999 року у Києві відбулася позачергова Велика Рада Українського козацтва.Делегатами на Велику Раду було обрано Городецького Л., Тимофєєва В., Майстра А., ЯкименкаВ., Городецького Р. Із козаками їздили на Раду джури та дани Адамівського куріня». («Дана»№2 липень 1999 року).

«1 червня 1999 року старшина Білгород-Дністровської козацької паланки проводилапосвяту у джури та дани Адамівського куріня Українського козацтва. Посвяту проводилиГородецький Л., Тимофєєв В., Маринеску М., Майстро А., Берлізов А., Якименко В. У джури тадани було посвячено: Ребюк Таню, Катющеву Катю, Гречко Олю, Назарову Олю, ЗолотовськуОлену, Даниленко Віку, Бойку Марину, Чеботюк Сашу, Архипенко Олексія, Воронова Олега,Шмаглюченко Олександра (всі 5 клас), Кравченка Олексія, Одорожу Олену, Бойку Тетяну,Бурдюжу Руслана, Нестерук Миколу, Одорожу Віталія, Харченко Наталю (всі 6 клас), МокротДениса, Третюк Ваню, Кравченко Ваню, Дроздова Дмитра (всі 7 клас), Велікова Андрія (8 клас).Вітаємо джур та дан!». («Джура та Дана» №4 червень 1999 року).

«25-26 грудня 1999 року в Донецьку відбулася ХІУ Велика Рада Українського козацтва. Вїї роботі приймали участь делегати від усіх крайових товариств України, представники органівдержавної влади. Від нашого районного товариства на раді була делегація у складіГородецького Л., Тимофєєва В., Майстра А., Якименка В., Городецького Р., Маринеску М.,Редька А., Козубенка В., джури Старченка А.». («Джура та Дана» №5 грудень 1999 року).

Декларація «Філософія козацько-лицарського виховання в школі. Концептуальні

засади».

Козаку найперше - Воля!

Козаку найперше - Честь!

Актуальність проблеми:

Держава живе й розвивається доти, доки в ній живе багатим духовним життям школа. Адля цього школа повинна стати осередком зустрічі дитинства із справді загальнолюдським -дитинча має частіше зазирати у вічність - саме школа стоїть у витоків духовності суспільства.

Виховання підлітків і козацтва фактично відібрано у школи: світогляд, інтереси, моральніцінності у більшості молоді формуються під впливом телебачення та інших засобів мас-медіа.Роль сім'ї у вихованні падає. Молодь ігнорує думки дорослих (батьків, учителів), ставиться знедовірою до будь-яких ідеалів - і старих, і нових; їй притаманні егоїзм та індивідуалізм,перевага матеріальних інтересів над духовними. Юнаки і дівчата, що прагнуть до знань,духовності, до пізнання національної і загальнолюдської культури, становлять меншість вокеані сірості, примітивізму, криміналу.

Відмовившись від ідеології і деполітизував школи, ми самі собі завдали шкоди:ліквідували систему різноманітних політичних і патріотичних клубів та клубів за інтересами. Це

привело до аполітичності значної частини учнівської молоді, до проявів песимізму, скептицизму,байдужості і втрати патріотизму. Знищили систему політичного інформування учнів. Це сприялоформуванню політичного безкультур'я випускників. Ліквідували піонерські і комсомольськіорганізації, але не створили ніяких інших дитячих і юнацьких громадських організацій для учнів.

Провідна ідея:

Відомо, що в наш час, час світової глобалізації суспільних процесів, загострюютьсяпротиріччя між силами культурної уніфікації і прагненням народів до збереження своєїкультурної ідентичності.

В сучасному суперечливому світі виживуть, збережуть себе ті, хто зуміє 5відстояти углобальному змаганні свою культуру, мову, фольклор - усе те, з чого складається сутність таособливість національного характеру.

Загальновідомо, що історичні умови буття українського народу породили самобутнійфеномен - козацтво. Воно втілювало в собі фізичне і духовне здоров'я нації, інтелектуальнусилу, життєздатність, оптимізм і енергію.

Це була об'єднана, згуртована, ідейно і духовно зцементована, суворо дисциплінованасила, яка очолювала боротьбу проти чужоземних ворогів.

Тому ми зосередили увагу на вихованні всебічно розвиненої особистості українця(національне виховання у формі козацько-лицарського) та на розумній ідеологізації таполітизації виховного процесу через участь молоді в діяльності громадських організаційУкраїнського козацтва (загальновідомо, що формування майбутніх громадських діячівпочинається з їхньої участі в діяльності дитячих і юнацьких організацій).

В основу навчально-виховного процесу школи наш педагогічний колектив поклавпроблему „Школа козацько-лицарського виховання - гуманістична основа становленняособистості".

Система виховної роботи школи базується на ідеях козацької педагогіки як частининародної педагогіки у вершинному 'її вияві. Діяльність усіх джерел організованого впливу навиховний процес у школі спрямований на творче продовження в сучасних умовах козацькихзвичаїв і традицій, вироблення в кожного учня прагнення розвивати в собі кращі людські рисиукраїнця-патріота.

Школа завжди є національною. За сучасних умов вона виступає важливим чинникомвідродження нації, виховання в молоді почуття національної свідомості та гідності.

Національна система виховання:

наймудріша, бо вона озброєна багатющими знаннями, виробленими колективнимгенієм народу;

найавторитетніша, бо її істинність підтверджена багатовіковою масовою практикою;

найідейніше, бо вона базується на заповідях народної моралі, націлена на формуваннясправжньої людини;

найпрогресивніша, бо вона завжди знаходиться на передньому краї боротьби за розум,за світло знань, за перемогу Добра над Злом;

найбагатша, бо на її теренах протягом багатьох віків сумлінно працюють мільйонивихователів.

Народні традиції, звичаї та обряди об'єднують минуле і майбутнє народу. Практичноприлучаючись до них, учнівська молодь убирає в себе філософський, психологічний, ідейно-моральний і естетичний зміст, у неї формується національна самобутність, творче ставленнядо дійсності...

Мета:

Школа наша працює в режимі навчально-виховного закладу нового типу - школикозацько-лицарського виховання. Педагогічний колектив широко використовує давні козацькітрадиції, кодекси лицарської честі, гуманістичні та демократичні ідеї і адекватні засобивиховного впливу на підростаюче покоління...

Головна мета сучасної школи козацько-лицарського виховання - формування в родині,школі і в громадському житті козака-лицаря, палкого патріота, мужнього громадянинаУкраїнської держави, захисника рідної землі з яскраво вираженою українською національноюсвідомістю і самосвідомістю, світоглядом і характером, високою мораллю і духовністю.

Основні завдання:

Основні завдання школи козацько-лицарського виховання:

плекати фізично загартованих, із міцним здоров'ям, дужих тілом і духом синів і дочокнезалежної України;

формувати і підростаючого покоління високі лицарські якості, шляхетність, моральнічесноти, почуття милосердя;

виховувати силу волі і силу духу, мужність і звитягу, уміння боротися зі злом іперемагати його в будь-яких життєвих обставинах;

плекати віру, надію, любов, готовність творити добро і красоту в собі і в довкіллі;

формувати здатність до альтруїзму, гармонійного поєднання особистих, індивідуальнихі загальнонаціональних, державних потреб та інтересів, відчувати себе невід'ємною складовоючастиною цілого і вічного - української нації, держави;

виховувати у підростаючих поколінь український козацький характер, світогляд,історичну пам'ять і національну свідомість;

готувати молодь до активної національної творчості, участі в розвитку рідної культури,духовності;

виховувати господарів рідної землі, творців Української держави, 'її захисників відворожої агресії, мовної і культурної експансії;

сприяти оволодінню молоддю військово-спортивним мистецтвом козаків, формуваннюв неї, з урахуванням сучасних світових здобутків в галузі науки, культури і техніки, творчихумінь продовження політичних, державних, економічних, мистецьких і військових традиційукраїнського козацтва.

Наукові основи:

Робота школи козацько-лицарського виховання основана на таких документах:

Про відродження історико-культурних та господарських традицій українськогокозацтва. Указ Президента України від 04.01.1995 року №14/1995.

Про Національну програму відродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки. Указ Президента України від 15.22.2001 року №1092/2001.

Українська козацька педагогіка . Концепція. „Освіта", 01.09.1992.

Концепція національного виховання. „Освіта", №47, 07.08.1996.

Основи національного виховання. Концептуальні положення. Інститут системнихдосліджень освіти. За заг. ред. В.Г.Кузя, Ю.Д.Руденка, З.О.Сергійчук. К., Інформ. - видав. Центр„Київ", 1993.

Методичні рекомендації педагогічним колективам закладів освіти України повідродженню історико-культурних та господарських традицій українського козацтва. Збірникнаказів Міністерства освіти України, №11, 1995.

Статут дитячої, юнацької і молодіжної організації "Молода Січ". Освіта, №41/42, 25серпня - 1 вересня 1999.

Положення про дитячо-юнацьку військово-спортивну патріотичну гру «Сокіл»(«Джура») Українського козацтва. Затверджено наказом Міністра освіти і науки України від25.12.2003 року №855.

Кононенко П. Козацька педагогіка в системі сучасної освіти. Директор школи, № 34,вересень, 2000.

Кононенко П. Звернення до державних політичних діячів, працівників науки, культури,освіти, всієї громадськості України. Освіта, № 44, 15-22 серпня 2001.

Кононенко П. Українське козацтво: шляхи розвитку, традиції виховання молоді.Освіта, № 41, 21-28 серпня 2003.

Руденко Ю.Д. Українська козацька педагогіка: відродження, пошуки, перспективи.Рідна школа, №5, 1994.

Руденко Ю., Руденко В. Виховання в учнів лицарської духовності. Рідна школа, №7,

1996.

Руденко Ю. Сучасне козацько-лицарське виховання дітей і юнацтва України.Програми для педагогічних вузів, факультетів. Освіта, № 65/66, 24 вересня - 1 жовтня 1997.

Руденко Ю. Програма Всеукраїнської дитячо-юнацької і молодіжної організації„Молода Січ". Освіта, № 7/8, 3-10 лютого 1999.

Руденко Ю. Програма Всеукраїнської дитячо-юнацької і молодіжної організації„Молода Січ". Освіта, № № 19/20, 31 березня - 7 квітня 1999.

Руденко Ю. Прагнуть навчатися в козацьких колегіумах. Заклик до створеннякозацького колегіуму. Освіта, № 41, 21-28 серпня 2002.

Тимофєєв В. Школа козацько-лицарського виховання - берегиня духу села. Нашашкола, № 5-6, 2000.

Тимофєєв В. Річ про Адамівську Січ. Білгород-Дністровський. т.1. 2001, т.2. 2002, т.3.

2003.

Тимофєєв В. Організація учнівського самоврядування в школі козацько-лицарськоговиховання. Наша школа, № 2, 2002.

Тимофєєв В. Адамівський курінь „Молодої Січі". Школа козацько-лицарськоговиховання. Освіта, № 52, 6-13 листопада 2002.

Тимофєєв В. Адамівська Січ - школа козацько-лицарського виховання. Білгород-Дністровський. 2004.

Тимофєєв В. Козацька педагогіка - сучасна освіта. Білгород-Дністровський. 2005.

Тимофєєв В. Козацьке тілодуховиховання. Білгород-Дністровський. 2006.

Тимофєєв В. Козацько-лицарське виховання. Білгород-Дністровський. 2007.

Тимофєєв В. Школа козацько-лицарського виховання. Білгород-Дністровський. 2007.

Новизна:

Аналіз публікацій з теми козацької педагогіки дає підстави стверджувати, що намивперше на Україні фундаментально розроблено та реалізовано в практиці роботи основнідокументи школи такого типу (концепцію, положення, статут, навчальний план і програми,посібники з основних предметів козацько-лицарського виховання). Досвід роботи описано упосібниках „Адамівська Січ", «Буджацька Січ», журналі „Наша школа" (Одеса) №4, 5-6 2000,№1,2 2002, громадсько-політичному щотижневику „Освіта" (Київ) №52 6-13 листопада 2002; зцієї теми автором надруковано декілька книг. Багато матеріалу з роботи шкіл козацько-лицарського виховання на Буджаку друкувалось в козацьких альманахах «Річ про БуджацькуСіч», «Річ про Січ».

Структура та діяльність:

Кодекс людського буття Українського козацтва (Кодекс лицарської честі, лицарськоїзвитяги та Заповіді милосердя) має забезпечити формування того духовного стану молодихгромадян України, козаків, який в народі зберігся як розуміння козацького духу, того особливогосоціального стану українського козака в суспільстві, що слугував опорою народу і українськійдержаві протягом віків. Тому ми вирішили за основу виховання молоді у нашій громаді взятикозацьку педагогіку, зосередивши увагу на:

Формуванні всебічно розвиненої особистості українця (національне виховання у формікозацько-лицарського).

Формування свідомих громадян, громадських діячів через участь молоді у діяльностіАдамівського куреня Українського козацтва, осередка жіночої громади Українського козацтва таАдамівського куреня „Молодої Січі" Українського козацтва (дитячої та юнацької незалежноїгромадської організації).

Родинно-дошкільне виховання козачати та лелі здійснюємо через роботу з батькамидошкільнят та введенням спеціальних курсів до програми дитячого садка.

Родинно-шкільне виховання джури та дани ми проводимо у формі школи козацько-лицарського виховання.

Громадсько-родинне виховання козака та берегині ми здійснюємо через діяльністьАдамівського куреня Українського козацтва та жіночої громади Українського козацтва.

Тепер у громаді ми маємо таку систему виховання козака та берегині:

ІІІ. Громадсько-родинневихованнякозака та берегині

Берегиня

ІІ. Родинно-шкільневихованняджури та дани

Дана хДжура

І. Родинно-дошкільневиховання

козачати та лелі

Відомо, що загальної системи народного виховання для всіх народів немає, у кожногонароду своя, особлива, національна система виховання. Вона базується на рідній, національніймові. Рідна школа - це головна основа національного життя держави, основа рідної школи -національне виховання. Національне виховання - це козацьке виховання, бо українці - націякозацька; козаки були типовими представниками рідного народу; вони втілювали волелюбнийнаціональний характер, відображали його потреби, інтереси, прагнення, і вони створилисамобутню високоефективну, близьку до європейської, національну систему освіти і виховання- козацьку педагогіку, на якій ґрунтується діяльність школи козацько-лицарського виховання.

Козацька педагогіка - це частина української народної педагогіки, яка формувала упідростаючих поколінь синівську любов до рідної землі, готовність 'її захищати від чужоземнихзагарбників, високу національну свідомість і самосвідомість, глибоку духовність. Вона булатісно пов'язана з матеріальною і духовною сферою діяльності українського козацтва.

Козацько-лицарське виховання - це виховання підростаючих поколінь нашого народу напатріотичних, героїчних, національно-державницьких традиціях українського козацтва, нависоких прикладах лицарського ставлення до України, дійсності взагалі.

У практичній роботі ми дотримуємось основних змістовних компонентів сучасногокозацько-лицарського виховання молоді, які полягають у наступних фундаментальнихположеннях:

Школа козацько-лицарського виховання - осередок лицарської духовності з державно-громадським управлінням.

Козача - центр навчального процесу, суб'єкт навчання і виховання.

Навчання і виховання козачати - це за своєю суттю самонавчання, самоосвіта,самовиховання, самоорганізація і самореалізація особистості.

Родинне національне виховання - природне, провідне виховання і батьки - головнівихователі протягом усього життя козачати.

Українознавство - наукова основа, духовна серцевина козацького навчально-виховного впливу в родині, школі, суспільному житті, філософія і політика державотворення.

Національне козацьке виховання - всеохоплююча і багатогранна система впливів,ідей, підходів, яка покликана пробуджувати, стимулювати розвиток закладених природоюзадатків, можливостей козачати, набуття ним етносоціального досвіду і реалізації завданнягуманізації системи освіти.

Українська козацька педагогіка - вітчизняна наука про виховання підростаючихпоколінь українців (представників національних меншин) нашої Батьківщини, якій здавнапритаманні глибокі гуманістичні традиції, яка постійно збагачується народною виховноюмудрістю, вищими здобутками світової науки, культури.

Принципи, за якими будується школа козацько-лицарського виховання:

1. Демократизація - це мета, засіб, гарантія трансформації загальноосвітньої школи ушколу козацько-лицарського виховання, Це варіативність та відкритість змісту козацько-

лицарського виховання, співробітництво, взаємоповага козачат та наставників, усуненняавторитарного стилю виховання.

Гуманізація -подолання відчуженості козачати від наставника. Визначення особистостівихованця як вищої соціальної цінності з правами на свободу, соціально-педагогічний захист,на самореалізацію у різних сферах діяльності й спілкування.

Індивідуалізація та диференціація - передбачає розвиток кожного козачати зурахуванням його інтересів, мотивів, системи цінностей, різниці в інтелектуальній, емоційно-вольовій та практичній сферах, особливостей фізичного і психічного розвитку, всілякестимулювання здібностей кожного учня, планування власної діяльності.

Психологізація процесу виховання козачати - глибоке вивчення дитини, їївнутрішнього світу, визнання того, що особистість розвивається не лише за закладеною в нійбіологічною програмою і під впливом середовища, а й під дією власних потреб, бажань, досвіду,Підготовка козачати до свідомого управління своїм розвитком.

Пріоритетність шляху розвитку та реалізації духовного потенціалу козачати, щоозначає: ясне усвідомлення вищої мети існування людини та людства; постійне прогресивнесамо творення та допомога в цьому іншим; наповненість життя гуманістичним змістом, наданняпріоритету буттєвим цінностям, що знаходять прояв нерозривно в думках, словах і діях;високий рівень фізичної, емоційної, ментальної та моральної культури.

Натуралізація (трансформація) української козацької (лицарської) духовності -історично сформованої системи духовних багатств лицарської верстви рідного народу , якавиробила і в своєму бутті, способі життя відобразила найвищі цінності його національної душі,характеру, світогляду, ідеології, моралі, філософії, правосвідомості та естетики.

Ідеалізація (формування в молоді ідеалів) - один із найважливіших елементівдуховності як кожної особистості, так і всього народу. В історичній свідомості народу найвищийстатус належить тим людям-ідеалам, які відстоювали свободу як найдорожчу цінністьпопередніх поколінь, невтомно боролися з чужоземними загарбниками, захищали своюнаціональну гідність і честь, по-лицарськи служили рідній Батьківщині, будували власнунаціональну державу.

Концентри лицарства. Козацькі цінності особистості.Абсолютні, вічні. Громадянські. Сімейного життя. Національні.

Творчі майстерні вчителів.

3 4 5 6 7 8 9 10

Центр дитячої творчості.Спілкування в полікультурному просторі.

Суб'єкт-об'єктні стосунки. Взаємодія. Співпраця.

Діти. Вчителі. Громадськість. Батьки. Меценати, друзі, спонсори, козаки.

Науково-методичне і технічне забезпечення.

Концепції, розробки, програми, навчальні машини, комп'ютери, технології, лабораторії, підручники, посібники, хрестоматії, збірки,бібліотека школи. Банк матеріалів школи козацько-лицарського виховання.

Творчі майстерні вчителів.

1. Від козацьких секретів тіловиховання - до олімпійських вершин.

2. Козацькому роду нема переводу.

3. Козацька наша слава не вмре, не поляже.

4. Плекати український храм Природи.

5. Всеукраїнська толока, особиста праця - тобі, державна Україно.

6. Науку і техніку - на службу нації, Україні.

7. Любіть Україну, як сонце любіть.

8. Козацькими шляхами - до висот української духовності.

9. В душі і серці кожного з нас - Соборна Україна.

10. Рідну Україну захищай по-лицарському, до загину.

Модель трансформації Адамівської школи в школу козацько-лицарського виховання.

Міністерство освіти і науки України.Інститут українознавства.

Інститут змісту і методів навчання.Інститут удосконалення вчителів.

Головне управління освіти

Інноваційні курсиперепідготовкивчителів зазміст.

програмами.Самоосвіта.

Проблеми трансформації.Кадри.

Науковий, українознавчийвиховання,Методи навчання і виховання.Переосмислення мети тазавдань навчання і вихованнягромадянина.

Посібники, збіркиз українознавства,козацько-лицарського спеціальними

валеології:а) для вчителів;б) для учнів;в) для батьків.

Фінансування. Державна підтримка і сприяння життєдіяльності

школи козацько-лицарського виховання.Закони, що стимулюють меценатство,спонсорство.

Правовий статус школи козацько-лицарського виховання.

Природо-екологічна,психовалеологічна освіта.Бази:1. Географічна

України, клімат).1. Біологічна, психологічна,екологічна, трудова,

родинна (криза вприроді, духовна криза).

Експериментальний навчально-виховнийплан.

Державний стандарт освіти.

Культурно-екологічний тип освіти. (геополітичне положенняІнтегрування знань.

Формування цілісної картини світу.Українознавство, валеологія, родинність -проблеми української національної школикозацько-лицарського виховання.

Підприємства.зарубіжні школи,культурним,центром мікрорайону.

Д овкілля.

Школа козацько-лицарського вихованнянавчальні заклади.

Культурні заклади,

установи, іншіосвітнім

стає духовним,

Програма трансформації Адамівської школи у школу козацько-лицарського виховання.

Виконавці: освітянський колектив Адамівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступеняБілгород-Дністровського району Одеської області.

Учасники: відділ освіти Білгород-Дністровської районної державної адміністрації,Адамівська сільська рада, сільськогосподарські кооперативи - ім. Т.Г.Шевченка, «Едем»,«Фенікс», приватно-орендне підприємство «Промінь».

Наукове керівництво: Одеський інститут удосконалення учителів.

Наукове консультування: Київський інститут історії козацтва.

Актуальність Програми трансформації

Щоб стабільно прогресувати у своєму розвитку, а не тільки вижити, людство має зробитиістотні кроки від технократичної цивілізації до гуманістичної, від культури споживання докультури творення, від владного творіння (агресія, насильство тощо) до творення гуманного,звеличного, мудрого. Первинно - це поступ національних систем освіти, спочатку векспериментальних варіантах, а з появою належних результатів - масовий. Очевидність цьогофакту не підлягає сумніву: система освіти - це галузь найважливішого духовного виробництвабудь-якого суспільства, що покликана готувати громадянина з певним рівнем національноїсвідомості, інтелектуальної і розумової зрілості, духовного творення довкілля.

Саме в контексті розв'язання глобальних проблем людства, освіти, людини істворюється програма трансформації Адамівської школи в школу козацько-лицарськоговиховання, котра міжнауковими засобами описує освітньо-виховний процес як культурне ідуховне явище, шкільне середовище - як психогенний етнонаціональний фактор духовногоєднання учасників навчально-виховного процесу, а психосоціальний розвиток особистості - якнеперервне зростання її фізичного, розумового, емоційного, морального і духовного потенціалув ході чуттєво-смислового занурення у культуроємні пласти етнонаціонального досвіду іпсихоемоційне звільнення в духовних переживаннях, помислах, учинках.

Основна проблема трансформації:

Із здобуттям Україною державного суверенітету ускладнюється місія національної освітий, зокрема, загальноосвітньої школи. Відтепер вона має готувати ще й людину висококультурну,зорієнтовану на канонізований етнонаціональний і духовний досвід. Іншими словами, масовазагальноосвітня школа має бути перетворена з науково-освітнього закладу на таку соціально-культурну інституцію, яка б готувала не тільки грамотну, а й культурну, ментально зорієнтовануі духовно розвинену особистість.

Пропонована модель загальноосвітньої школи козацько-лицарського вихованняпокликана перетворити навчально-виховний процес з інформаційно-пізнавального факту насоціально-культурне явище високого духовного насичення. Основна проблема Програмиполягає в тому, щоб за допомогою фундаментального соціально-психологічного дійствадомогтися відповідності між науковим обґрунтуванням проблеми розвитку духовної, ментальнозорієнтованої освіти і наслідками його практичного втілення в життя сучасної загальноосвітньоїшколи.

Призначення Програми трансформації:

Науково спроектувати інноваційну модель національної загальноосвітньої школи (уформі школи козацько-лицарського виховання), яка б характеризувалася перевагою:

Духовних і гуманістичних цілей та завдань над технократичними, антиприродними,примітивно практичними.

Б. Соціально-культурного і мистецького змісту над науково-технічним.

Динамічно відкритих форм козацько-лицарського виховання та навчання надстатичними і закритими, також і традиційними уроками.

Г. Психолого-мистецьких інваріантних технологій і методів виховання та навчання надпояснювально-ілюстративними та розвивально-декларативними.

Д. Об'єктно-психологічних і критеріально-змістовних систем оцінювання над суб'єктно-емпіричними, догматично-вироковими.

Пропонована Програма трансформації покликана комплексно спроектувати ментальнозорієнтовану, гуманістичну школу козацько-лицарського виховання, яка б повно реалізуваланаціональні інтереси в галузі освіти, системи державотворення та готувала духовно розвиненуособистість.

Освітньо-виховний ідеал школи козацько-лицарського виховання:

Особистість лицаря - мета школи козацько-лицарського виховання. Плекати мудрого іволелюбного громадянина незалежної України з національною самосвідомістю, гуманнимицінностями, культурою мислення і перспективами духовного самовдосконалення.

Завдання школи козацько-лицарського виховання:

Центруються на особистості вчителя і учня, якій повною мірою притаманні:

Національна самосвідомість як родовідна причетність особи до ментальноїнепересічності етносу.

Б. Гуманістична спрямованість і позитивне сприймання природи людини, їїпсихосоціального розвитку та життєвідчування.

Культура поведінки та моральний імператив (кодекс) вчинку, еталонне нормотвореннята морально-етична діяльність.

Г. Духовне життя як прогресуючий внутрішній розвиток, усезростаюча віра, добродійналюбов і життєдіяльне самотворення.

Д. Ментальна мудрість як буттєве синергійне поєднання особистістю кращогонаціонального досвіду, розуміннєвих цінностей, моральної виваженості і духовно-естетичноїдосконалості.

Об'єкт Програми трансформації:

Експериментальне моделювання збагаченого, ментально зорієнтованого соціально-культурного простору школи козацько-лицарського виховання як саморозвивальної освітньо-виховної інституції.

Предмет Програми трансформації:

Технології і методи духовно-лицарського єднання вчителя та учня як активних носіївсоціально-культурного досвіду, що внутрішньо осягається кожним у ході оволодіннянавчальними курсами для школи козацько-лицарського виховання та навчання.

Завдання Програми трансформації:

Загальнонауковий (міждисциплінарний) аспект: створити та соціально адаптуватиконцепцію відродження національної школи козацько-лицарського виховання.

Б. Філософський аспект: дослідити історичні типи освітянства та обґрунтуватиметодологічну модель наукового проектування соціально-культурного простору школи.

Соціологічний аспект: обґрунтувати та експериментально дослідити теорію лицарськозорієнтованої освітньої діяльності особистості професіонала - вчителя, учня, психолога,соціолога тощо.

Г. Психологічний аспект: виявити, обґрунтувати й експериментально впровадити системупсихомистецьких технік духовного єднання вчителів і учнів школи.

Новизна Програми трансформації:

Уперше науково (концептуально і методологічно) проектується нова освітньо-виховнасистема життєдіяльності загальноосвітньої школи козацько-лицарського виховання, щопрофесійно організовує духовно збагачений, ментально зорієнтований соціально-культурнийпростір школи, стрижнем якого є психомистецькі технології і методи козацького духовногоєднання.

Теоретичне значення Програми трансформації:

Засобами теоретичного аналізу і міжнаукової рефлексії обґрунтовуються:

Концепція відродження національної школи козацько-лицарського виховання.

Б. Теорія життєстверджуючої освітньої духовної діяльності.

Інноваційні козацько-лицарські технології шкільної освіти.

Г. Система психомистецьких технологій козацького духовного єднання особистостей.

Практичне значення Програми трансформації:

Адамівська школа козацько-лицарського виховання як саморозвивальний духовнозбагачений освітньо-виховний заклад інноваційного типу має стати наочним зразком новоїнаціональної школи, що вказуватиме один з вірогідних шляхів входження України доєвропейського соціально-культурного простору.

Строки виконання Програми трансформації:

Початок - 1998 рік, закінчення - 2009 рік. Етапи:

Підготовчий - 1998-1999 роки.

Концептуально-проектно-діагностичний - 2000-2001 роки.

Організаційно-прогнозуючий - 2002-2003 роки.

Розвивально-формувальний - 2004-2007 роки.

Результативно-узагальнюючий - 2008-2009 роки.

Критерії результативності виконання програми трансформації:

Духовна особистість козачати як універсам, суб'єкт та індивідуальність з чіткосформованими гуманістичними орієнтаціями, національною самосвідомістю, культуроюмислення і ментальною мудрістю.

Б. Духовне єднання учасників освітнього процесу в ході неперервної розвивальноївзаємодії, яка організується за принципом наступності під час проходження учнями навчальнихкурсів.

Соціальна ефективність і духовна ємність технологій і методик, які організуються затехнологіями цілісного козацько-лицарського виховного процесу.

Г. Самореалізація особистістю фізичного, розумового, емоційного, морального ідуховного потенціалу в ході неперервної розвивальної взаємодії із соціально-культурнимдовкіллям школи.

Д. Ідеї, принципи та умови ефективного впровадження козацько-лицарської виховноїсистеми.

Е. Зміст, структура і характеристика духовно зорієнтованого, високо розвивальногосоціально-культурного простору школи козацько-лицарського виховання.

Ж. Рівні і психологічні засоби духовного розвитку особистості, перспективи її духовногосамовдосконалення і самоактуалізації.

Позитивний результат:

Висока національна свідомість і самосвідомість, патріотизм і відданість ідеаламукраїнського державотворення, демократичного суспільства, етнонаціональна злагода.

Б. Ефективність моделі школи козацько-лицарського виховання щодо розумового,соціального і духовного зростання учнів та реалізація їхнього емоційного, нормотворчого іцінністно-естетичного ідеалу.

Висока результативність науково спроектованого соціально-культурного просторушколи щодо духовного розвитку і етнонаціонального збагачення ментального досвіду вчителята учнів.

Г. Очевидний конструктивний вплив системи козацько-лицарського виховання напсихосоціальний і духовний розвиток особистості, її національну самосвідомість, культурнезростання та навчальну успішність.

Д. Ефективна реалізація духовно-ментального потенціалу експериментальногоосвітнього процесу в благодатному емоційно-психологічному полі культурного життя.

Е. Позитивне сприйняття соціально-культурним оточенням інноваційних, психолого-дидактичних та організаційних змін у школі козацько-лицарського виховання.

Ж. Неперехідне значення у духовному розвитку школярів системи творчих студійшкільного національно-культурного центру «Берегиня».

З. Інтенсифікація процесів духовного єднання учасників освітнього процесу, щовиявляється у повазі, довірі, взаємодопомозі, щирих взаєминах між педагогами і школярами.

І. Віра, національна самосвідомість, благодатна любов, соціальна творчість і ментальнамудрість - основні риси духовно розвиненої особистості - випускника Адамівської школикозацько-лицарського виховання.

Можливий негативний прогноз:

А. Незначний загальнокультурний і духовний розвиток учителів і учнів школи козацько-лицарського виховання наприкінці трансформації порівняно з вихідними даними її констатуючоїчастини або з результатами діяльності масових загальноосвітніх шкіл.

Б. Істотне розходження між теоретико-прикладними здобутками фундаментальноїсоціально-психологічної практики і соціально-культурним та професійно-пошуковим досвідомроботи педагогічного колективу школи козацько-лицарського виховання.

В. Не відстеженні важливі експериментальні умови (щонайперше соціально-психологічніта організаційно-технологічні), що робить неможливим досягнення високих результатівекспериментальної роботи.

Г. Не створені об'єктивні (валідні, надійні тощо) методи соціальної і психологічноїдіагностики змін у духовній сфері особистості, не відстежена динамічна картинапсихосоціального і духовного зростання особистості вчителів і учнів школи.

Д. Пересічний рівень методологічної або психологічної культури основних виконавцівПрограми трансформації.

Е. Нестача сприятливих управлінських, фінансових, психологічних умов для виконанняПрограми трансформації у повному обсязі.

На жаль, частина ідейних соратників не була готова до тривалої, буденної, копіткоїроботи. Але ми не втонули в морі дріб'язкових проблем, які були головною перешкодоюсистемному рухові на шляху до побудови принципово нової шкільної організації, нерозчинились у тій частині локального соціуму, який Ліна Костенко в одному зі своїх віршівназвала «міщанським кодлом».

Знайшлися люди, які не могли реалізувати себе раніше і які розглядали прихід нової ідеїяк шанс. Вдалося не «переборщити» з обіцянками швидкого успіху, успішної кар'єри,можливості творчої самореалізації тощо. Згодом довелось переконатися, що значна частинацих обіцянок, на жаль, виявилася нереалістичною. Та на даному етапі головне було пообіцяти,згодом роздані «аванси» були для нас стимулом; я був змушений докладати титанічних зусильз тим, щоб хоча б частково зробити обіцяне («Я це обіцяв!», «Люди в мене повірили!»).

3 етап. Концептуально-проектно-діагностичний.

Той організаційний хаос, який ми ще якось виправдовували упродовж першого рокуіснування школи козацько-лицарського виховання, тепер став неприпустимою «розкішшю».Завершилося створення команди керівників, утвердився клімат довіри до лідера, віра в те, щоще не реалізована ідея неодмінно матеріалізується у щось реальне. Закінчився етапневизначеності, почався етап конкретики, тож замість запитання «Про що ми мріємо?» наперший план вийшло запитання «Що ми встигли зробити і що будемо робити далі?».

Ми успішно пройшли цей етап за допомогою сильної централізації влади і навітьелементів авторитаризму.

Положення про школу козацько-лицарського виховання.

Редакція 1998 року.

1. Загальні положення.

Положення про організацію і діяльність Школи козацько-лицарського виховання (даліПоложення) розроблено на основі Закону України «Про освіту», Положення про середнійзагальноосвітній навчально-виховний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від19 серпня 1993 р. №660, Типового статуту середнього загальноосвітнього навчально-виховногозакладу, затвердженого наказом Міністерства освіти від 5 серпня 1993 року № 292, Інструкціїпро організацію та діяльність гімназії та Інструкції про організацію та діяльність ліцею, якізатверджені наказом Міністерства освіти України від 20.07.1995 р. № 217.

Школа козацько-лицарського виховання - недільний (канікулярний) позашкільнийгромадський навчальний заклад нового типу (або, за домовленістю з Радою загальноосвітньоїшколи, заняття з основних дисциплін школи козацько-лицарського виховання проводяться зарахунок годин факультативів, курсів за вибором, консультацій - шкільного компоненту, гуртків).

Мета - дати учням додаткову сучасну (козацько-лицарську) освіту, забезпечити їхнадійний духовний зв'язок з предками, розвинути стосунки з сучасниками і орієнтацію наінтереси нащадків.

Головними завданнями школи козацько-лицарського виховання є:

виховання морально і фізично здорового покоління засобами козацько-лицарськоїпедагогіки;

створення умов для здобуття учнями освіти понад державний освітній мінімум;

розвиток природних позитивних нахилів, здібностей й обдарованості, творчогомислення, потреби і вміння самовдосконалюватися;

формування громадянської позиції, виховання почуття власної гідності, готовності дотрудової діяльності, відповідальності за свої дії;

надання учням можливості для реалізації індивідуальних творчих потреб, забезпеченняумов для оволодіння практичними вміннями і навичками з основних напрямків козацько-лицарського навчання і виховання;

оновлення змісту освіти, розробка і апробація нових педагогічних технологій, методів іформ навчання та виховання.

Школа козацько-лицарського виховання створюється відповідно до соціально-економічних, національних, культурно-освітніх потреб у ній і за наявності концепції (науковогообгрунтування, комплексу провідних ідей, конструктивних принципів) діяльності школи,кадрового, навчально-методичного, фінансового, матеріально-технічного забезпечення їїпрактичної реалізації.

Рішення про створення (реорганізацію чи ліквідацію) школи козацько-лицарськоговиховання приймається відповідно до Положення про порядок створення, реорганізацію чиліквідацію навчально-виховних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 5 квітня 1994 року № 228.

Діяльність школи козацько-лицарського виховання будується під егідою Українськогокозацтва на принципах гуманізму, демократизму, незалежності від політичних і релігійнихорганізацій та об'єднань, взаємозв'язку розумового, морального, фізичного і естетичноговиховання, органічного поєднання загальнолюдських духовних цінностей із національноюісторією і культурою, диференціації та оптимізації змісту і форми освіти, науковості,розвиваючого характеру навчання та його індивідуалізації.

Школа козацько-лицарського виховання у своїй діяльності керується КонституцієюУкраїни, чинним законодавством, Положенням про середній загальноосвітній навчальнийзаклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1993 року № 660,цім Положенням та власним Статутом, що розробляється на основі чинного законодавства таТипового статуту середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу, затвердженогонаказом Міністерства освіти України від 5 серпня 1993 року № 292, і реєструється вустановленому порядку. Школа козацько-лицарського виховання визначається юридичноюособою з моменту реєстрації власного статуту, має печатку, штамп і бланки із своїмнайменуванням, рахунки в установах банку України, самостійний баланс.

Школа козацько-лицарського виховання несе відповідальність за реалізацію головнихзавдань, визначених Законом України «Про освіту», Положенням про середній загальноосвітнійнавчально-виховний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19серпня 1993 року № 660, дотримання умов, що визначаються за результатами атестації,безпечні умови освітньої діяльності, дотримання договірних зобов'язань і фінансовоїдисципліни.

2. Структура школи.

Школа козацько-лицарського виховання створюється у складі рівнів А-Б-В-Г-Д:

рівень А - школярі наймолодшого шкільного віку - козаченята та лелінята до 6 років;

рівень Б - школярі молодшого шкільного віку - козачата та лелі 6-10 років;

рівень В - школярі середнього шкільного віку - джури та дани 10-14 років;

рівень Г - школярі старшого шкільного віку - молоді козаки та берегині 14-18 років;

рівень Д - козаки та козачки з 18 років.

Згідно з рішенням засновника школи козацько-лицарського виховання термін навчання вній може бути таким, як у дитячому садочку, школі І-ІІІ ступенів та школі дорослих.

До рівнів зараховуються учні, які засвоїли матеріал належного рівня, досяглиналежного віку та пройшли відбір. Умови відбору розробляються Українським козацтвом заучастю дирекції школи та громадського самоврядування відповідно до Інструкції про порядокприйому учнів до загальноосвітніх навчально-виховних закладів на конкурсній основі,затвердженої наказом Міністерства освіти України від 20 липня 1994 року № 236.

Мікрорайон для школи козацько-лицарського виховання не встановлюється. Учнізараховуються до школи незалежно від місця проживання.

Кількість учнів в школі встановлюється один раз на початок кожного навчальногороку і затверджується наказом директора.

14. Іноземці приймаються до школи відповідно до Закону України від 4 лютого 1994 року«Про правовий статус іноземців».

15. Наповнюваність класів, груп, їх поділ при вивченні профільних та інших предметіввизначається Міністерством освіти України на основі встановлених Кабінетом Міністрів Українинормативів фінансування здобуття загальної середньої освіти. За рахунок додатковихасигнувань, коштів місцевого бюджету рішенням ради школи може встановлюватись меншанаповнюваність класів і груп.

Згідно з рішенням засновника школа козацько-лицарського виховання можепрацювати в режимі недільної школи, канікулярної школи, школи вихідного дня (школи повногодня, школи-інтернату), або за домовленістю з радою загальноосвітньої школи, на базі якоїстворена школа козацько-лицарського виховання - за рахунок шкільного компоненту в режимішколи повного дня (другої половини дня).

Школа козацько-лицарського виховання може бути самостійним навчально-виховнимзакладом або структурним підрозділом загальноосвітньої школи, ліцею, вищого навчальногозакладу, наукової установи, підприємства, організації.

3. Організація навчально-виховного процесу.

Школа козацько-лицарського виховання планує свою роботу самостійно, узгоджуючиплани з Генеральною канцелярією Українського козацтва. Основним документом, що регулюєнавчально-виховний процес, є навчальний план, який складається на основі розробленихГенеральною канцелярією Українського козацтва базових навчальних планів (і узгоджених зМіносвіти) з урахуванням і конкретизацією профілю школи козацько-лицарського виховання.

Відповідно до навчального плану школи козацько-лицарського виховання педагогічніпрацівники самостійно добирають навчальні програми, підручники, допущені Міністерствомосвіти України, а також науково-методичну літературу, навчально-наочні посібники таобладнання, форми, методи і засоби навчання.

Навчальні програми, підручники та посібники, розроблені педагогічними працівникамишколи, вищих навчальних закладів, науково-дослідних центрів, можуть використовуватись унавчально-виховному процесі після експертизи в Генеральній канцелярії Українського козацтвата узгодження в Міносвіти України.

Педагогічні працівники школи можуть поєднувати навчально-виховну роботу знауково-методичною та експериментальною, використовуючи поряд з традиційними методами іформами організації навчальних занять інноваційні технології навчання.

Поглиблена підготовка учнів з козацьких дисциплін досягається в результатівивчення спеціальних курсів, факультативів, курсів за вибором, відвідування занять у гуртках,клубах, студіях, а також стажування, практики в навчальних таборах. У школі може проводитисьпідготовка учнів за індивідуальними навчальними планами, пошукова та навчально-досліднаробота.

Поряд із традиційними методами і формами організації навчальних занять у школіможуть застосовуватись інноваційні технології та проектування, конструювання, моделювання(теоретичне і практичне), пошуково-дослідницька робота, у тому числі літня навчально-дослідницька та військово-спортивна практика у таборах та інші види навчальної діяльності.

Школа козацько-лицарського виховання у межах часу, передбаченого навчальнимпланом, самостійно встановлює структуру навчального року (за чвертями, півріччями,семестрами), а також тривалість навчального тижня.

Тижневий режим роботи школи регламентується розкладом занять.

Навчальний рік починається, як правило, 1 вересня. Його тривалість обумовлюєтьсячасом виконання навчальних програм з усіх предметів, але не може бути меншою 34 тижнів.

Тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менше 30календарних днів, улітку - 8 тижнів.

Система оцінювання знань учнів школи козацько-лицарського виховання, порядокпроведення екзаменів, переведення та випуску, звільнення від переводних та випускнихекзаменів, нагородження за успіхи у навчанні визначаються Положення про середнійзагальноосвітній навчально-виховний заклад, затвердженим постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 19 серпня 1993 року № 660, відповідними нормативними актами Міністерства освітиУкраїни, Статутом школи.

Учні, які не встигають, наказом директора відраховуються з школи. У разі незгодиучня (батьків або осіб, які їх замінюють) з відрахуванням з школи, він може оскаржити дії

директора до ради школи. За поданням ради відповідним структурним підрозділом Генеральноїканцелярії Українського козацтва створюється комісія, що визначає правомірність відрахування.Висновки цієї комісії є остаточними.

Учням, які успішно закінчили курс школи козацько-лицарського виховання (рівніА,Б,В,Г,Д), видається свідоцтво, зразок якого розробляє Генеральна канцелярія Українськогокозацтва.

4. Учасники навчально-виховного процесу.

Статус учасників навчально-виховного процесу школи, їхні права й обов'язкивизначаються Законом України «Про освіту», Статутом школи.

За успіхи у навчанні для учасників навчально-виховного процесу школи козацько-лицарського виховання встановлюються різні форми морального і матеріального заохочення, втому числі й передбачені статутом школи.

Учням, які домоглися значних успіхів у навчанні, рішенням ради школи може бутипризначена стипендія за рахунок власних коштів або цільових надходжень від добродійнихфондів, товариств, асоціацій тощо.

За невиконання учасниками навчально-виховного процесу своїх обов'язків,порушення статуту на них можуть накладатися стягнення, встановлені чинним законодавством,статутом і правилами внутрішнього розпорядку школи, а також в установленому порядкувиноситись громадський осуд.

5. Управління школою і контроль за її діяльністю.

Управління школою здійснюється його засновником і відповідним структурнимпідрозділом Генеральної канцелярії Українського козацтва. Безпосередньо управління школоюздійснюється її директором та органами громадського самоврядування під контролемвідповідного підрозділу державної виконавчої влади.

Органи державної виконавчої влади, громадського самоврядування, директор школидіють в межах повноважень, визначених Законом України «Про освіту», Положенням просередній загальноосвітній навчально-виховний заклад, затвердженим постановою КабінетуМіністрів України від 19 серпня 1993 року № 660, власним статутом і цим Положенням.

Штатний розпис школи встановлюється його засновником відповідно до діючогозаконодавства, виробничих потреб та фінансових можливостей школи. Для забезпеченняефективного управління навчально-виховним процесом та організації наукової та методичноїроботи у школі можуть вводитися посади заступників директора з наукової, методичної,навчальної, виховної, військово-спортивної, адміністративно-господарської роботи, практичногопсихолога та соціального педагога.

Прийняття на роботу педагогічних працівників до школи може здійснюватись затрудовими договорами, контрактами, у тому числі на конкурсній основі.

Контроль за забезпеченням школою козацько-лицарського виховання державнихстандартів рівня освіти, виконанням покладених на неї завдань здійснюється її засновником,Генеральною канцелярією Українського козацтва та відповідним структурним підрозділоммісцевої державної адміністрації.

Основною формою контролю за діяльністю школи є її атестація, яка проводиться, якправило, один раз на п'ять років у порядку, встановленому Генеральною канцелярієюУкраїнського козацтва та Кабінетом Міністрів України.

Зміст, форми і періодичність контролю, не пов'язаного з навчально-виховнимпроцесом, встановлюється засновником школи відповідально до чинного законодавства.

Діловодство школи організовується відповідно до порядку, визначеного чиннимзаконодавством України.

Звітність школи козацько-лицарського виховання встановлюється відповідно до вимогчинного законодавства та державної статистики.

6. Майно школи, фінансово-господарська діяльність.

Майно школи козацько-лицарського виховання становлять основні фонди(приміщення, обладнання тощо), а також інші цінності, вартість яких відображається всамостійному балансі школи.

Школа козацько-лицарського виховання може мати власні приміщення, придбати йорендувати необхідні їй приміщення, обладнання та інші матеріальні ресурси, користуватисьпослугами будь-якого підприємства, установи, організації або фізичної особи.

Школа козацько-лицарського виховання користується приміщеннями, обладнанням,землею, іншими природними ресурсами згідно з чинним законодавством, Положенням просередній загальноосвітній навчально-виховний заклад, затвердженим постановою КабінетуМіністрів України від 19 серпня оку № 660, власним статутом і несе відповідальність задотримання вимог і норм з її охорони. Вилучення основних фондів, оборотних коштів та іншогомайна проводиться лише у випадках, передбачених чинним законодавством.

Збитки, завдані школі внаслідок порушення її майнових прав іншими юридичними абофізичними особами, відшкодовуються відповідно до чинного законодавства.

Фінансово-господарська діяльність школи козацько-лицарського вихованняздійснюється на основі її кошторису.

Джерелами формування кошторису є:

кошти засновника (ів);

кошти місцевого (державного) бюджету, що надходять у розмірі, передбаченомунормативами фінансування загальної середньої освіти для забезпечення вивчення предметів вобсязі державних стандартів освіти;

кошти, отримані від надання школою додаткових освітніх послуг;

прибутки від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, від надання воренду приміщень, споруд, обладнання, кредиту, інвестиції банків;

добровільні грошові внески і пожертвування підприємств, установ, організацій таокремих громадян, іноземних юридичних та фізичних осіб.

Оренда приміщень школи допускається, якщо вона не погіршує умов навчання учнів тароботи педагогічного колективу.

У школі козацько-лицарського виховання утворюється фонд загального обов'язковогонавчання (фонд всеобучу). Цей фонд формується і витрачається відповідно до порядку,визначеного Положенням про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад,затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1993 року № 660.

Кошти школи зберігаються на її рахунках в установах банків і знаходяться у повномуїї розпорядженні. Не використані за звітній період кошти вилученню не підлягають за умовивиконання школою розрахункових показників її розвитку, якщо інше не передбаченозаконодавством.

За наявністю фінансових можливостей (асигнувань) школі додатково можутьвиділятися бюджетні кошти на факультативи, консультації, індивідуальне навчання та дляорганізації позакласної (гуртки, лекції, курси тощо), науково-експериментальної роботи.

Школа козацько-лицарського виховання має право фінансувати за рахунок власнихкоштів заходи, що сприяють поліпшенню соціально-побутових умов колективу.

Умови ведення бухгалтерського обліку у школі визначається чинним законодавством.За рішенням засновника школи бухгалтерський облік може вестися самостійно, разом з іншиминавчально-виховними закладами, підприємствами, установами, організаціями або черезцентралізовану бухгалтерію.

Школа козацько-лицарського виховання має право користуватися інвестиціями,коротко і довгостроковими кредитами. Короткотерміновий кредит використовується школою дляздійснення її поточної діяльності. Довготерміновий кредит використовується для зміцненняматеріально-технічної та спеціально-культурної бази школи з наступним погашенням кредитуза рахунок її коштів.

Школа козацько-лицарського виховання має право укладати угоди про спрівробітництво, встановлювати прямі зв'язки з навчальними закладами, науковими установами,підприємствами, організаціями, громадськими об'єднаннями, окремими громадянами як натериторії України, так і за її межами.

Школа за наявністю належної матеріально-технічної та соціально-культурної бази,власних фінансових коштів має право налагоджувати міжнародні зв'язки на основі самостійноукладених угод про обмін педагогічними працівниками та учнями, проводити спільні заходи(конференції, олімпіади тощо), а також вступати до міжнародних організацій відповідно дочинного законодавства.

Статут Адамівської школи козацько-лицарського виховання.

Редакція 1998 року.

1. Загальні положення.

Адамівська школа козацько-лицарського виховання Українського козацтва здійснюєсвою діяльність відповідно до Конституції України, чинного законодавства, у тому числі ЗаконуУкраїни «Про освіту», Положення про школу козацько-лицарського виховання, власногостатуту.

Засновниками Адамівської школи козацько-лицарського виховання є Українськекозацтво (Генеральна канцелярія Гетьмана Українського козацтва, Білгород-Дністровськепаланкове козацьке товариство - канцелярія товариства, Адамівський курінь Українськогокозацтва), Адамівська сільська рада.

Засновники або уповноважені ними органи здійснюють фінансування Адамівської школикозацько-лицарського виховання (далі школи), її матеріально-технічне забезпечення, надаютьнеобхідні будівлі, інженерні комунікації, встановлюють її статус та мікрорайон обов'язковогообслуговування, організовують будівництво і ремонт приміщень, їх господарськеобслуговування, харчування учнів.

Головною метою школи є задоволення потреб громадян, суспільства і держави удодатковій сучасній козацько-лицарській освіті, забезпечити надійний духовний зв'язок козачатз предками, розвинути стосунки з сучасниками і орієнтувати козачат на інтереси нащадків.

Головними завданнями школи є:

виховання морально і фізично здорового покоління засобами козацької педагогіки;

створення умов для здобуття учнями освіти понад державний освітній мінімум;

формування громадянської позиції, виховання почуття власної гідності. Готовності дотрудової діяльності, відповідальності за свої дії;

надання учням можливості до реалізації індивідуальних творчих потреб, забезпеченняумов для оволодіння практичними уміннями і навичками з основних напрямків козацько-лицарського навчання і виховання;

Діяльність школи будується на принципах доступності, гуманізму, демократизму,незалежності від політичних, громадських і релігійних об'єднань, взаємозв'язку розумового,морального, фізичного і естетичного виховання, натуралізації лицарської духовності, ідеалізаціїкозацтва, рівності умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічногорозвитку, психологізації процесу виховання козачати, органічного зв'язку з національноюісторією, культурою, традиціями, диференціації змісту і форм освіти, науковості, розвиваючогохарактеру навчання, гнучкості і прогностичності, єдності і наступності, безперервності ірізноманітності, поєднання державного управління і громадського самоврядування.

Відповідно до рішення Адамівської сільської ради від 15 лютого 2000 року за № 2/12Адамівська школа козацько-лицарського виховання Українського козацтва має статусмуніціпально-громадського закладу освіти на базі державної загальноосвітньої школи.

Відповідно до рішення Адамівської сільської ради про реєстрацію Статуту, Адамівськашкола козацько-лицарського виховання Українського козацтва є юридичною особою, маєпечатку, штамп, бланки зі своєю назвою, рахунки в установах банків.

Зміни до статуту вносяться в порядку, встановленому для його реєстрації.

Школа самостійно приймає рішення і здійснює діяльність в межах компетенції,передбаченої чинним законодавством, Положенням про школу козацько-лицарськоговиховання та власним статутом.

Школа несе відповідальність перед засновниками, суспільством і державою за:

реалізацію головних завдань, визначених Законом України про освіту та Положеннямпро школу козацько-лицарського виховання;

дотримання умов, що визначаються за результатами атестації та акредитації;

безпечні умови освітньої діяльності;

дотримання державних стандартів освіти;

дотримання договірних зобов'язань з іншими суб'єктами освітньої, виробничої, науковоїдіяльності та приватними особами, у тому числі зобов'язань за міжнародними угодами;

дотримання фінансової дисципліни.

Випускники школи одержують документи про козацько-лицарську освіту встановленого

зразка.

У школі визначена українська мова навчання і запроваджено поглиблене вивченняпредметів козацько-лицарського циклу (перелік додається).

Юридична адреса школи: 67790, Одеська область, Білгород-Дністровський район,село Адамівка, вулиця Шевченко № 57, телефон 76-3-40.

Школа має право:

користуватися пільгами, що передбачені державою;

проходити в установленому порядку державну акредитацію;

визначати форми і засоби організації навчально-виховного процесу;

визначати шкільний компонент змісту освіти, розробляти і впроваджувати власніпрограми навчальної та науково-методичної роботи з урахуванням державних стандартів;

визначати контингент учнів;

спільно з вищими навчальними закладами, їх кафедрами або філіалами, науково-дослідними інститутами та центрами проводити науково-дослідну, експериментальну, пошуковуроботу;

організовувати підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації та стажуванняпедагогічних кадрів;

створювати структурні підрозділи, формувати штатний розпис, встановлювати формизаробітної плати і матеріального заохочення в межах власного кошторису;

запрошувати на роботу спеціалістів, у тому числі і закордонних, на договірних(контрактних) умовах;

бути власником і розпорядником рухомого і нерухомого майна згідно з чиннимзаконодавством та власним статутом;

отримувати кошти і матеріальні цінності від органів державного управління,засновників, юридичних і фізичних осіб;

залишати у своєму розпорядженні і використовувати кошти від господарськоїдіяльності;

розвивати власну соціальну базу, мережу спортивно-оздоровчих, лікувально-профілактичних і культурних підрозділів, спрямовувати кошти школи на будівництва абоблагоустрій соціально-побутових об'єктів;

здійснювати капітальне будівництво і реконструкцію, капітальний ремонт на основідоговорів підряду чи господарським способом;

встановлювати форму для учнів;

об'єднувати на підставі спеціальних угод свою діяльність з діяльністю іншихпідприємств, установ і організацій як в Україні, так і за її межами.

На основі встановлених засновниками та Кабінетом Міністрів України нормативівфінансування здобуття освіти у школі встановлюється така мережа класів, факультативів тощо:

рівень А - школярі наймолодшого шкільного віку - козаченята та лелінята до 6 років,

клас 0;

рівень Б - школярі молодшого шкільного віку - козачата та лелі 6-10 років, класи 1-4;

рівень В - школярі середнього шкільного віку -джури та дани 10-14 років, класи 5-8;

рівень Г - школярі старшого шкільного віку - молоді козаки та берегині 15-18 років,класи 9-12;

рівень Д - козаки та козачки з 18 років, клас 13.

Факультативи - згідно переліку та норм фінансування шкільного компоненту.

В складі школи функціонують: методичні об'єднання та творчі лабораторії вчителів«Від козацьких секретів здоров'я, тіло виховання - до олімпійських вершин», «Козацькому родунема переводу», «Козацька наша слава не вмре, не поляже», «Плекати український храмПрироди», «Всеукраїнська толока, особиста праця - тобі, Державна Україно», «Науку і техніку -на службу нації, Україні», «Любіть Україну, як сонце любіть», «Козацькими шляхами - до висотукраїнської духовності», «В душі і серці кожного із нас - Соборна Україна", "Рідну Українузахищай по-лицарському - до загину"; психологічна, медична служби.

Медичне обслуговування учнів забезпечується засновниками, Адамівської сільськоюрадою і здійснюється фельдшерсько-акушерськими пунктами, які розташовані на територіїсільської ради (Адамівський ФАП, Авидівський ФАП, Благодатненський ФАП).

16.Взаємовідносини закладу (школи козацько-лицарського виховання) з юридичними іфізичними особами визначаються згідно з чинним законодавством, договорами, що укладеніміж ними.

2. Організація навчально-виховного процесу.

Школа планує свою роботу самостійно. В плані роботи відображаються найголовнішіпитання роботи закладу освіти, визначаються перспективи його розвитку.

Основним документом, що регулює навчально-виховний процес, є навчальний план,який складається на основі розроблених Міністерством освіти базових навчальних планів ізконкретизацією шкільного компонента освіти та профілю навчання школи козацько-лицарськоговиховання.

Навчальний план затверджується засновниками та державним органом управлінняосвітою.

У вигляді додатків до нього подається:

розклад уроків;

щоденний, тижневий та річний план роботи школи.

Відповідно до навчального плану школи педагогічні працівники самостійнодобирають програми, підручники, навчальні посібники, яким надано гриф Міністерства освіти, атакож науково-методичну літературу, дидактичні матеріали, педагогічні технології, що маютьзабезпечувати отримання освіти на рівні державних стандартів, виконання інших статутнихзавдань.

У школі варіантність загальної середньої освіти та предметів козацько-лицарськоговиховання забезпечується наявністю в її змісті таких компонентів:

державний - визначається Міністерством освіти;

шкільний - визначається школою з урахуванням інтересів і побажань учнів, їх батьків,культурно-етичних особливостей регіону, країни.

Школа здійснює навчально-виховний процес за денною формою навчання, а надругому-третьому ступенях (рівні В-Д) для осіб, які працюють і бажають здобути освіту,створюється заочна, дістантна форми навчання.

Бажаючим надається право і створюються умови для індивідуального навчання,прискореного закінчення закладу, складання екзаменів екстерном.

Приймання учнів до школи провадиться до 1 вересня поточного року згідно з наказомдиректора, що видається на підставі особистої заяви (для неповнолітніх - заяви батьків абоосіб, які їх замінюють) та результатів тестування або додаткових екзаменів, перелік якихвстановлюють засновники.

До першого класу (рівень Б0 зараховуються діти 6-ти річного віку на 1 вересня поточногороку, які досягли шкільної зрілості, що визначається за допомогою психодіагностичногообстеження. Таке обстеження провадиться психологічною службою школи або медицинськоюкомісією районної поліклініки за критеріями, що визначаються Міносвіти України. У разі потребиучень може перейти протягом будь-якого року навчання до іншого закладу освіти. При цьому дозаяви додаються відповідні документи про освіту (табель успішності, довідка або свідоцтво).

Приймання учнів до інших класів здійснюється згідно з чинним законодавством тарезультатами тестування (тести розробляє школа).

У школі рівнів А. Б. В для 1-8 класів за бажанням учнів, їхніх батьків або осіб, які їхзамінюють, при наявності належної навчально-матеріальної бази, педагогічних кадрів,обслуговуючого персоналу можуть створюватись групи продовженого дня.

Зарахування до груп продовженого дня і відрахування дітей з них здійснюється наказомдиректора школи на підставі заяви батьків (осіб, які їх замінюють).

Порядок комплектування груп продовженого дня та організація їх роботивстановлюється окремим положенням.

Структура навчального року за чвертями, а також тривалість навчального тижнявстановлюється школою в межах часу, передбаченого навчальним планом.

Навчальні заняття у школі розпочинаються, як правило, 1 вересня і закінчуються уперших класах (рівні А, Б) 18 травня, у 2-12 та 13 класах (рівні В, Г, Д) 25 травня. Навчальнийрік поділяється на навчальні чверті: перша з 1 вересня до 4 листопада, друга з 11 листопада до28 грудня, третя з 11 січня до 23 березня, четверта з 30 березня до 25 травня.

Тривалість навчального року обумовлюється часом виконання навчальних програм з усіхпредметів, але не може бути меншою 34 тижнів (у першому класі - 30 тижнів, рівень А, Б).

Відволікання учнів за рахунок навчального часу для виконання і здійснення заходів, непов'язаних з процесом навчання, забороняється (крім випадків, передбачених рішеннямКабінету Міністрів України).

За погодженням з відповідними структурними підрозділами районної державноїадміністрації запроваджується такий графік шкільних канікул: осінні 7 днів, з 4 листопада до11листопада; зимові 16 днів, з 25 грудня до 11 січня; весняні 7 днів, з 23 березня до 31 березня;літні 8 тижнів, з 15 червня до 31 серпня.

Тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менше 30календарних днів, влітку 8 тижнів.

Для учнів перших класів (рівень А, Б) школою установлюються додаткові тижневіканікули: 7 днів з 21 лютого до 28 лютого.

Тривалість уроку у першому класі становить 35 хв., у другому-третьому 40 хв., учетвертому-дванадцятому 45 хв., у тринадцятому - пара (два уроки по 40 хв. З перервою 10хв.).

У школі встановлюється така тривалість перерв між уроками: перша перерва 10 хв.,друга перерва 30 хв., третя-п'ята перерви 10 хв.

Щоденна кількість і послідовність навчальних занять визначається розкладом уроків,який складається відповідно до санітарно-гігієнічних та педагогічних вимог, узгоджується зпрофспілковим комітетом, радою школи і затверджується директором.

Тривалість навчального тижня щорічно визначається радою школи, при умовідотримання санітарно-гігієнічних вимог і в межах часу, що передбачений навчальним планом.

Тижневий режим роботи школи фіксується у розкладі уроків.

Крім різних форм обов'язкових навчальних занять, у школі проводяться заняттяфакультативів, курсів за вибором, гуртків та індивідуальних занять згідно з фінансуванням тапереліком, що передбачені розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів, їхнєвиховання та розвиток творчих здібностей і обдаровань.

Домашні завдання задаються з урахуванням індивідуальних особливостей учнів іпедагогічних вимог. їх доцільність, характер, зміст і обсяг визначаються вчителем. У першомукласі (рівень А, Б) домашні завдання учням не даються.

У школі козацько-лицарського виховання встановлюється така система оцінюваннязнань учнів: в балах 2-5.

Оцінки в балах за рішенням ради школи виставляються за тему, чверть. Річні підсумковіоцінки виставляються обов'язково.

У документ про освіту вносяться оцінки відповідно до загальноприйнятої чотирибальноїсистеми оцінювання знань учнів.

Четвертні, річні, підсумкові оцінки оголошуються класним керівником (головоюекзаменаційної комісії). У разі незгоди учня (його батьків або осіб, які їх замінюють) зчетвертною, річною, підсумковою оцінкою йому надається право оскаржити її до ради школи умісячний термін і скласти екзамен з відповідного предмету. Для цього за поданням ради школирайонним відділом освіти державної адміністрації створюється комісія. Висновки цієї комісії єостаточними.

Оцінки з поведінки у закладі освіти виставляються згідно з окремими положенням.

Учні, які мають позитивні річні підсумкові оцінки, переводяться до наступного класу.

Учні, які за підсумками навчального року не засвоїли хоча б один з предметів в обсязідержавних стандартів освіти, вважаються невстигаючими. Невстигаючі учні переводяться донаступного класу згідно з окремим положенням.

Навчання у школі завершується складанням випускних екзаменів, за результатамияких видаються документи про освіту зразка, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Випускникам школи, які не засвоїли хоча б одного із предметів в обсязі державнихстандартів освіти, видається лише довідка, у якій зазначають оцінки, в тому числі незадовільні.

Звільнення учнів від випускних екзаменів проводиться у порядку, встановленомуМіністерством освіти.

3. Учасники навчально-виховного процесу.

Учасниками навчально-виховного процесу школи є:

учні;

педагогічні працівники;

інженерно-технічні працівники та навчально-допоміжний персонал;

батьки (особи, які їх замінюють);

представники підприємств, установ, кооперативних, громадських організацій, фондів,асоціацій, які беруть участь у навчально-виховній роботі.

Статус учасників навчально-виховного процесу, їхні права й обов'язки визначаютьсяЗаконом України про освіту та даним статусом.

За успіхи в навчанні (праці) для учасників навчально-виховного процесувстановлюються такі форми морального і матеріального заохочення: подяка, грамота, грошовавинагорода.

Учні мають право:

обрати профілі, форми навчання, індивідуальні програми, позакласні заняття;

користуватися навчально-виробничою, науковою, матеріально-технічною, культурно-спортивною, побутовою, оздоровчою базою школи;

на інформацію з усіх галузей знань;

брати участь у науково-дослідній, експериментальній, конструкторській та інших видахнауково-практичної діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах;

особисто або через своїх представників брати участь у громадському самоврядуваннізакладу освіти;

брати участь в обговоренні і вносити власні пропозиції щодо організації навчально-виховного процесу, дозвілля учнів;

брати участь у добровільних самодіяльних об'єднаннях, творчих студіях, клубах,гуртках, групах за інтересами тощо;

на захист від будь-яких форм експлуатації, психічного і фізичного насилля, від дійдиректора, заступників директора, педагогічних та інших працівників, які порушують права абопринижують їх честь, гідність;

на безпечні і нешкідливі умови навчання та праці.

Учні зобов'язані:

виконувати вимоги статуту, правила внутрішнього трудового розпорядку;

систематично і глибоко оволодівати знаннями, практичними навичками;

підвищувати свій загальнокультурний рівень;

бережливо ставитись до майна закладу освіти;

дбати про власну гігієну та охайний зовнішній вигляд.

Педагогічними працівниками закладу освіти (школи козацько-лицарського виховання)можуть бути особи з високими моральними якостями, які мають відповідну педагогічну освіту, упевних випадках - професійну практичну підготовку, фізичний стан яких дозволяє виконуватипокладені на них функції.

Педагогічні працівники приймаються на роботу до закладу освіти директором запогодженням із радою школи.

Педагогічні працівники мають право на:

захист професійної честі, гідності;

участь в обговоренні та вирішенні питань організації навчально-виховного процесу;

проведення науково-дослідної, експериментальної, пошукової роботи відповідно додіючих нормативних документів;

вільний вибір форм, методів, засобів навчання, виявлення педагогічної ініціативи;

дострокову атестацію на отримання відповідної категорії і педагогічного звання;

участь в роботі органів громадського самоврядування закладу освіти;

користування подовженою оплачуваною відпусткою;

одержувати компенсації при втраті роботи в зв'язку із змінами в організації роботизакладу освіти;

підвищення кваліфікації, перепідготовку, вільний вибір змісту програм, форм навчання,організацій та установ, які здійснюють підвищення кваліфікації і перепідготовку;

отримання пенсії, у тому числі і за вислугу років.

Відволікання педагогічних працівників від виконання професійних обов'язків недопускається, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.

Педагогічні працівники зобов'язані:

виконувати статут школи, правила і режим внутрішнього трудового розпорядку, умовиконтракту чи трудового договору;

забезпечувати умови для засвоєння учнями навчальних програм на рівні обов'язковихдержавних вимог, сприяти розвиткові здібностей учнів;

настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до принципівзагальнолюдської моралі: правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти,стриманості, працелюбства, поміркованості, інших добро чинностей;

виховувати повагу до батьків, жінки, культурно-національних, духовних, історичнихцінностей України, країни походження, до державного і соціального устрою, поглядів, щовідмінні від власних, бережливе ставлення до навколишнього середовища;

готувати до самостійного життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіманародами, етнічними, національними, релігійними групами;

додержувати педагогічної етики, моралі, поважати гідність учнів;

захищати учнів від будь-яких форм фізичного або психічного насильства;

запобігати вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам;

постійно підвищувати свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну іполітичну культуру;

виконувати рішення, прийняті органами громадського самоврядування школи, накази ірозпорядження адміністрації, органів державного управління освітою.

У школі періодично проводиться атестація педагогічних працівників. Порядокпроведення атестації встановлюється Міністерством освіти.

Педагогічні працівники, які не відповідають займаній посаді за результатами атестаціїабо систематично порушують статут, правила внутрішнього трудового розпорядку закладуосвіти, не виконують посадові обов'язки, умови договору, контракту, звільняються з роботизгідно з чинним законодавством.

Інженерно-технічні працівники та навчально-допоміжний персонал приймається нароботу і звільнюється директором закладу освіти згідно з чинним законодавством.

їхні права, обов'язки регулюються трудовим законодавством, цим статутом таправилами трудового розпорядку школи.

Батьки учнів )особи, які їх замінюють) є учасниками навчально-виховного процесу змоменту зарахування їхніх дітей до закладу освіти.

Батьки та особи, які їх замінюють, мають право:

обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування школи;

звертатися до органів державного управління і громадського самоврядування з питаньнавчання, виховання дітей;

брати участь в покращенні організації навчально-виховного процесу та зміцненніматеріально-технічної бази школи;

захищати в органах громадського самоврядування школи та у відповідних державних,судових органах законні інтереси своїх дітей.

Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:

постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умовидля розвитку їх природних здібностей;

поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя,шанобливе ставлення до Вітчизни, державної і рідної мов, культури, сім'ї, повагу донаціональних, історичних, культурних цінностей інших народів;

сприяти здобуттю дітьми освіти у закладі освіти або забезпечувати повноціннудомашню освіту в обсязі державних вимог;

виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.

Школа подає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїхобов'язків.

Батьки (особи, яки їх замінюють) несуть однакову відповідальність за виховання,навчання і розвиток дітей.

У разі невиконання батьками своїх обов'язків, передбачених чинним законодавствомУкраїни, школа може виступати позивачем до суду з питань позбавлення їх батьківських прав.

У навчально-виховному процесі школи мають право брати участь представникиАдамівської сільської ради, Білгород-Дністровської районної ради, Білгород-Дністровськоїрайонної державної адміністрації, сільськогосподарських кооперативів ім. Т.Г.Шевченко,«Едем», «Фенікс», приватно-орендного підприємства «Промінь», Адамівського куреняУкраїнського козацтва, Генеральної канцелярії Гетьмана Українського козацтва, кафедриметодів виховання Одеського обласного інституту удосконалення учителів, в межах,визначених чинним законодавством і статутом закладу освіти.

Учасники навчально-виховного процесу набувають набувають прав і несуть обов'язки,що визначаються даним статусом та договором із закладом освіти.

Представники громадськості мають право:

обирати і бути обраним до органів громадського самоврядування в школі, керуватиучнівськими об'єднаннями за інтересами і гуртками, секціями, сприяти покращеннюматеріально-технічної бази, фінансового забезпеченню школи;

проводити консультації для педагогічних працівників;

брати участь в організації навчально-виховного процесу.

Представники громадськості зобов'язані:

дотримуватися статуту школи, виконувати рішення органів громадськогосамоврядування, накази та розпорядження адміністрації з питань організації навчально-виховного процесу;

дотримуватися етики поведінки та моралі;

захищати учнів від всіляких форм фізичного та психічного насильства, пропагуватиздоровий спосіб життя, шкідливість вживання алкоголю, наркотиків.

4. Управління школою.

Управління школою здійснюється її засновниками і Білгород-Дністровським відділомосвіти районної державної адміністрації.

Безпосереднє керівництво школою здійснюється її директором та органамигромадського самоврядування.

Директор призначається і звільнюється засновником або уповноваженими нимиорганами з дотриманням чинного законодавства.

Вищим органом громадського самоврядування закладу (школи козацько-лицарськоговиховання) є загальні збори колективу таких трьох категорій: працівників закладу (школикозацько-лицарського виховання), учнів школи рівнів В, Г, Д, батьків, представниківгромадськості.

Загальні збори правомочні, якщо в їхній роботі бере участь не менше половини членівкожної з трьох категорій. Рішення приймається простою більшістю голосів присутніх членівколективу.

Загальні збори скликаються не менше одного разу на рік. Право скликати збори маютьголова ради школи, учасники зборів, якщо за це висловилось не менше третини їх загальноїкількості, директор школи, засновники.

Загальні збори:

обирають раду закладу (школи козацько-лицарського виховання), її голову,встановлюють термін її повноважень;

заслуховують звіт директора і голови ради школи про їхню роботу, дають їй оцінкувідкритим або таємним голосуванням;

затверджують основні напрямки вдосконалення діяльності школи, розглядають іншінайважливіші питання навчально-виховного процесу;

приймають рішення про стимулювання праці директора, голови ради школи; у разі,коли директор не справляється зів своїми обов'язками, порушують клопотання передзасновниками про його невідповідність посаді.

У період між загальними зборами вищим органом громадського самоврядування єрада закладу освіти. В окремих випадках функції ради можуть виконувати загальні збори.

До ради закладу (школи козацько-лицарського виховання) обираються пропорціональневід таких трьох категорій:

працівників школи - зборами трудового колективу,

учнів школи рівнів В, Г, Д, - класними зборами,

батьків, представників громадськості - класними батьківськими зборами.

Кожна категорія обирає однакову кількість членів ради школи.

Визначається така їх кількість: від працівників закладу (школи козацько-лицарськоговиховання) - 5, учнів - 5, батьків і представників громадськості - 5 членів.

Термін їх повноважень становить один рік.

Рада школи скликається її головою, засновниками, а також членами ради, якщо за цевисловилось не менше третини її складу, директором школи.

Засідання ради є правомочним, якщо у ньому бере участь не менше двох третин її

членів.

Рішення ради приймаються простою більшістю голосів присутніх на засіданні її членів.

Рада школи:

організує виконання рішень загальних зборів;

затверджує режим роботи школи;

підтримує ініціативи щодо удосконалення системи навчання та виховання, заохоченнятворчих пошуків, дослідно-експериментальної роботи педагогів;

дає дозвіл на участь у навчально-виховному процесі, керівництві учнівськимиоб'єднаннями за інтересами діячів науки, культури, членів творчих спілок, працівниківпідприємств, установ, організацій;

вносить пропозиції директору про стимулювання педагогічних та інших працівників

школи;

приймає рішення стосовно подання педагогічної ради про нагородження учнів івипускників навчально-виховного закладу за успіхи у навчанні (праці);

у присутності батьків ( осіб, які їх замінюють) розглядає пропозиції педагогічної радипро виключення учнів із школи і за наявності підстав порушує клопотання перед директоромпро його подальше навчання у відповідному класі;

разом з батьками (особами, які їх замінюють) бере участь у розгляді в державних ігромадських організаціях питань, що стосуються їхніх інтересів;

разом із засновниками або уповноваженими ними органами, громадськимиорганізаціями, директором школи створює умови для педагогічної освіти батьків;

розглядає пропозиції, скарги, зауваження учасників навчально-виховного процесу,відповідних структурних підрозділів органів державного управління з питань роботи школи іприймає відповідні рішення;

організовує громадський контроль за харчуванням і медичним обслуговуванням учнів;

контролює витрачання бюджетних асигнувань, визначає напрямки використаннябюджетних і позабюджетних коштів закладу (школи козацько-лицарського виховання) длярозв'язання перспективних проблем удосконалення його діяльності;

розподіляє кошти фонду загального обов'язкового навчання (фонду всеобучу);

погоджує умови оренди приміщень, споруд і обладнання, створення малих підприємствзакладу освіти та кооперативів;

визначає структуру системи громадського самоврядування школи.

Директор школи:

забезпечує реалізацію державної освітньої політики, діє від імені закладу освіти;

розпоряджається в установленому порядку шкільним майном і коштами, затверджуєпісля погодження з радою школи кошторис та організовує його виконання, укладає угоди,відкриває рахунки в установах банку і є розпорядником кредитів;

видає в межах своєї компетенції накази та розпорядження, обов'язкові для всіхучасників навчально-виховного процесу;

організовує навчально-виховний процес, здійснює контроль за його ходом ірезультатами, відповідає за якість і ефективність роботи педагогічного колективу, задотриманням вимог охорони дитинства і праці, створює необхідні умови для участі учнів упозакласній та позашкільній роботі;

за погодженням з радою школи призначає і звільняє своїх заступників, педагогічнихпрацівників та визначає їх функціональні обов'язки;

за погодженням із профспілковим комітетом затверджує правила внутрішньоготрудового розпорядку, посадові обов'язки працівників школи;

створює умови для творчого зростання педагогічних працівників, пошуку тазастосуванню ними ефективних форм і методів навчання і виховання;

несе відповідальність за свою діяльність перед учнями, батьками, педагогічнимипрацівниками та загальними зборами, засновниками, місцевими органами державноївиконавчої влади.

У школі створюється постійно діючий дорадчий колегіальний орган - педагогічна

рада.

Головою педагогічної ради є директор школи.

Педагогічна рада:

розглядає питання вдосконалення і методичного забезпечення навчально-виховногопроцесу;

обґрунтовує пропозиції, що надходять від педагогів, організацій, підприємств, установ,про моральне та матеріальне заохочення учнів, застосування стягнень, залишенняневстигаючих учнів для повторного навчання у тому самому класі або, за певних умов,переведення їх до наступного класу;

організовує роботу, пов'язану з підвищенням кваліфікації педагогічних робітників,розвитком їхньої ініціативності, впровадженням у практику досягнень науки і передовогопедагогічного досвіду;

розглядає інші питання діяльності педагогічних працівників.

Робота педагогічної ради планується в довільній формі відповідно до потреб школи.Члени педагогічної ради мають право вносити на її розгляд актуальні питання навчально-виховного процесу. Кількість засідань педагогічної ради визначається їх доцільністю, але неменше чотирьох разів на рік.

Учнівські збори школи (класу) - колективний орган учнівського самоврядування.

Основною структурною ланкою школи є клас - колектив учнів, що формується з метою

виконання завдань школи на основі їхніх вікових або психофізичних особливостей, рівнярозвитку.

Учнівські збори школи (класу):

обирають органи учнівського самоврядування школи (класу);

висувають своїх представників для участі в роботі органів громадськогосамоврядування;

обговорюють питання організації навчання, діяльності і дозвілля учнівського колективу.

Батьківські збори школи (класу) - колективний орган батьківського самоврядування.

обирають органи батьківського самоврядування;

обирають своїх представників для участі в роботі громадського самоврядування школи;

залучають батьків до участі в керівництві гуртками та іншими видами позакласної тапозашкільної роботи;

вносять на розгляд ради школи, педагогічної ради, директора та його заступниківпропозиції щодо організації навчально-виховного процесу в класі та школі;

запрошують педагога-вихователя, вчителів, представників державних органівуправління, адміністрації школи для обговорення стану і перспектив роботи класу і школи, атакож роз'яснення з окремих питань, що турбують батьків.

У школі можуть створюватись учнівські та вчительські громадські організації, щодіють відповідно до чинного законодавства України.

5. Майно школи.

Майно школи складають основні фонди (приміщення, обладнання тощо), а також іншіцінності, вартість яких відображається в самостійному балансі закладу освіти.

Баланс закладу освіти (школи козацько-лицарського виховання) належить їй на правівласності, повного господарського відання або оперативного управління відповідно до чинногозаконодавства, рішення про заснування і статуту школи та укладених нею угод.

Школа відповідно до чинного законодавства користується землею, іншимиприродними ресурсами і несе відповідальність за дотримання вимог та норм з її охорони.

Вилучення основних фондів, оборотних коштів та іншого майна школи проводитьсялише у випадках, передбачених чинним законодавством. Збитки, завдані школі внаслідокпорушення її майнових прав іншими юридичними та фізичними особами, відшкодовуютьсявідповідно до чинного законодавства.

Для забезпечення навчально-виховного процесу із дотриманням діючих нормативівбаза школи, крім класних приміщень, включає кімнати для уроків праці в початкових класах,навчальні кабінети, майстерні (слюсарна, токарна, домоводства), а також спортивний, актовий ічитальний зали, бібліотеку, архів, радіоцентр, медичний, лінгафонний і комп'ютерний кабінети,їдальню та буфет, теплиці, приміщення для інженерно-технічного та навчально-допоміжногоперсоналу, кімнати психологічного розвантаження тощо.

Відповідно до рішення Адамівської сільської ради №23 від 25 серпня 1957 рокушкола має земельну ділянку, де розміщені спортивний та географічний майданчики, навчально-дослідна ділянка, зони відпочинку, господарські будинки, стадіон.

Рішенням Адамівської сільської ради №7 від 18 березня 1996 року для проведеннянавчально-дослідної роботи школа має присадибну ділянку прощею 0,75 га.

Школа має інтернат, гуртожиток для учнів та педагогічних працівників.

6. Фінансово-господарська діяльність.

Фінансово-господарська діяльність школи здійснюється на основі її кошторису.

Джерелами формування кошторису школи є:

кошти засновників;

кошти місцевого та державного бюджету, що надходять у розмірів, передбаченомунормативами фінансування загальної середньої освіти для забезпечення вивчення предметів вобсязі державних стандартів освіти;

кошти, отримані від надання школою додаткових освітніх послуг;

прибутки від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехіві господарств, від здавання в оренду приміщень, споруд, обладнання;

кредити банків;

добровільні грошові внески і пожертвування підприємств, установ, організацій таокремих громадян, іноземних юридичних і фізичних осіб.

Для здійснення статутних повноважень школа може використовувати можливостікомерційних банків, фірм, підприємств, організацій, добродійних фондів, асоціацій, профспілоктощо.

У школі утворюється фонд загального обов'язкового навчання (фонд всеобучу), якийформується з урахуванням матеріально-побутових потреб учнів за рахунок коштів засновниківта бюджету в розмірі не менше одного відсотка витрат на його поточне утримання, а також зарахунок коштів, залучених з інших джерел.

Кошти фонду загального обов'язкового навчання (фонду всеобучу) школи зберігаютьсяна рахунку в установах банку і витрачаються відповідно до кошторису, що затверджуєтьсядиректором школи. Не використані за звітній період кошти фонду вилученню не підлягають івикористовуються за призначенням у наступному році.

Облік і витрачання коштів фонду загального обов'язкового навчання (фонду всеобучу)провадиться школою у порядку, що передбачений для бюджетних коштів.

Контроль за правильним витрачанням коштів фонду загального обов'язкового навчання(фонду всеобучу) здійснюють рада школи, органи державної виконавчої влади.

Кошти школи зберігаються на її рахунках в установах банку і знаходяться у повномуїї розпорядженні. Не використані за звітній період кошти вилученню не підлягають за умовивиконання школою розрахункових показників її розвитку, якщо інше не передбаченезаконодавством.

Порядок ведення бухгалтерського обліку в школі визначається чиннимзаконодавством. За рішенням засновників школи бухгалтерський облік ведеться уцентралізованій бухгалтерії Білгород-Дністровського відділу освіти районної державноїадміністрації (зарплатня педагогічних працівників) та централізованій бухгалтерії Адамівськоїсільської ради (зарплатня технічних працівників та все інше).

Школа має право користуватись коротко - і довготерміновими кредитами.Короткотерміновий кредит використовується закладом для здійснення його поточної діяльності.Довготерміновий кредит використовується для зміцнення матеріально-технічної та соціально-культурної бази з наступним погашенням кредиту за рахунок коштів закладу.

Школа має право придбавати і орендувати необхідне їй обладнання та іншіматеріальні ресурси, користуватись послугами будь-якого підприємства, установи, організаціїабо фізичних осіб, фінансувати за рахунок власних коштів заходи, які сприяють поліпшеннюсоціально-побутових умов колективу, здавати в оренду майно.

Діловодство школи організовується відповідно до встановленого Міністерствомосвіти порядку.

Звітність школи встановлюється відповідно до вимог державної статистики.

7. Міжнародне співробітництво.

Школа відповідно до чинного законодавства має право укладати угоди і договори проспівробітництво, встановлювати прямі зв'язки з навчальними закладами, науковимиустановами, підприємствами, організаціями, відомствами, фондами, товариствами, окремимигромадянами як на території України, так і за її межами.

Школа за наявності належної матеріально-технічної та соціально-культурної бази,власних фінансових коштів має право налагоджувати прямі міжнародні зв'язки на основісамостійно укладених угод про обмін педагогічними працівниками та учнями, створювати у

встановленому порядку Міністерством освіти України спільні асоційовані заклади і навчальніцентри, проводити спільні заходи (конференції., олімпіади тощо), а також вступати доміжнародних організацій відповідно до чинного законодавства.

8. Контроль за діяльністю школи, облік і звітність.

Контроль за дотриманням школою державних стандартів освіти здійснюєтьсязасновниками та Білгород-Дністровським відділом освіти районної державної адміністрації.

Основною формою контролю за діяльністю школи є атестація, яка проводиться, якправило, один раз на п'ять років у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зміст, форми, періодичність контролю, не пов'язаного з навчально-виховнимпроцесом, встановлюється засновниками школи відповідно до чинного законодавства.

Міністерство освіти України, управління освіти Одеської обласної державноїадміністрації, Генеральна канцелярія Гетьмана Українського козацтва приймають рішення узв'язку з порушенням статуту.

9. Реорганізація або ліквідація школи.

Рішення про реорганізацію або ліквідацію школи приймають засновники.Реорганізація школи відбувається шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення.

Ліквідація проводиться ліквідаційною комісією, призначеною засновниками, а у випадкахліквідації за рішенням арбітражного суду - ліквідаційною комісією, призначеною цим органом.

З часу призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодоуправління школою.

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно школи, виявляє його дебіторів і кредиторів ірозраховується з ними, складає ліквідаційний баланс і представляє його засновникам.

У випадку реорганізації права та зобов'язання школи переходять доправонаступників відповідно до чинного законодавства або визначених закладів освіти.

87. Ліквідація школи відбувається у формах позбавлення її статусу юридичної особи та статусузакладу освіти відповідним органом державної виконавчої влади або засновниками.

Ліквідація та/або реорганізація школи здійснюється згідно з чинним законодавством.

При реорганізації чи ліквідації школи учням, які навчались в неї, повинна бутизабезпечена можливість продовження навчання відповідно до чинного законодавства.

При реорганізації чи ліквідації школи працівникам, які звільняються, абопереводяться, гарантується дотримання їхніх прав та інтересів відповідно до законодавства пропрацю України.

Навчальний план школи козацько-лицарського виховання.

Навчальний план школи козацько-лицарського виховання розроблено з урахуваннямвимог Закону про освіту та основних положень Державної національної програми „Освіта". Він єперехідним для поступового трансформування загальноосвітньої школи у школу козацько-лицарського виховання, поступового приведення змісту навчально-виховного процесу увідповідність із сучасними суспільними і особистими потребами.

Навчальний план створює передумови для здобуття повноцінної освіти всіма козачатамиз урахуванням державних вимог, регіонально-національних особливостей, місцевих запитів тапотреб особистостей. Цьому сприяє виділення у змісті освіти двох компонентів: державного ішкільного.

Державний компонент має забезпечити соціально необхідний для кожного козачатиобсяг і рівень знань, умінь і навичок (державний стандарт загальної середньої освіти) івідповідає змісту державного компонента загальноосвітньої школи, на базі якої функціонуєшкола козацько-лицарського виховання.

Шкільний компонент складається з курсів за вибором і факультативів, додаткових занятьі консультацій (індивідуальних та групових) та гурткових занять, перелік яких затверджуєВелика рада школи. Шкільний компонент знаходиться в повному її розпорядженні і реалізуєтьсядля задоволення потреб дітей в організації компенсуючих і розвиваючих занять, посиленніокремих предметів (зокрема, козацько-лицарського направлення), введення нових курсів,поглибленого вивчення предметів, занять учнів за індивідуальними програмами тощо.

При потребі, за наявності вільних годин, замість одного виду занять шкільногокомпонента (наприклад, курси за вибором) можна проводити інші (консультації тощо).

Мінімальна наповнюваність груп для факультативних занять і курсів за вибором - 5 учнів. Припотребі можуть створюватись міжкласні та міжшкільні факультативі і курси за вибором учнів.

За рішенням місцевих рад депутатів факультативи і групи для вивчення курсів завибором можуть комплектуватися незалежно від наявної кількості учнів.

Додаткові заняття і консультації в межах виділених годин проводяться з групою учнів збудь-якою наповнюваністю або з окремими учнями.

Навчальний план школи козацько-лицарського виховання. Варіативна частина.

Цикли і напрямки.

Цикли предметів

КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ (Напрямки1,2).

ДУХОВНА КУЛЬТУРА (Напрямки 3,4,5).

КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ(Напрямки 7,8).

ІУ СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА (Напрямки 9,10).

Напрямки

Системаздоров'я.

Козацькавійськовасправа.

Родовід.

Традиції.

Козацькакультура.

Природа.

Праця-навчання.

Наука-техніка.

Держава-нація.

Історіякозацтва

Девіз напрямку (основна ідея)

Від козацьких секретів здоров'я, тіловиховання - доолімпійських вершин.

Рідну Україну захищай по-лицарському, до загину.

Козацькому роду нема переводу.Любіть Україну, як сонце любіть.

Козацькими шляхами - до висот української духовності.

Плекати український храм природи.Всеукраїнська толока, особиста працяУкраїна.

Науку і техніку - на службу нації, Україні.

тобі, Державна

В душі і серці кожного із нас - Соборна Україна.Козацька наша слава не вмре, не поляже.

Навчальний план школи козацько-лицарського виховання. Варіативна частина. Шкільний

компонент та гуртки.

Класи

Козачата та Лелі

Джурита Дани

Молоді Козаки та Берегині

Напрямки

Система здоров'я

Козацька військовасправа

РодовідТрадиції

Козацька культураПрирода

Праця - навчанняНаука - техніка

Держава - націяІсторія козацтва

Діюча програма з фізичної культури. Система козацького тіловиховання. Авторськапрограма.

Діюча програма з валеології.Козацьке військове мистецтво. Діюча

Авторська програма. програма

з ДПЮ.

Вивчення свого родоводу та видатнихкозацьких родів. Авторська програма.

Діюча програма з українознавства таавторські спецкурси.

Діючи програми факультативів, курсів за виборомта гуртків з мистецтва, культури та ін.Українська козацька культура. Авторська програма.

Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з природничих дисциплін таавторські спецкурси.

Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з навчальної та предметноїдіяльності, в тому числі й козацьких промислів.Олімпіади та інтелектуальні змагання.

Авторські спецкурси. Робота МАН.Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з технічної творчості.

Вивчення козацької Конституції. Авторська

програма.

Діюча програма з правознавства.Історія козацтва. Авторська програма.

ІІ

ІІІ

Орієнтовний перелік курсів (студій) школи козацько-лицарського виховання.

І. Культура тіловиховання.

Історія спорту. 2.Основи медичних знань. 3.Аутотренінг. 4.Гімнастика. 5.Ритміка.

Валеологія. 7.Загартування. 8.Козацьке військове мистецтво. 9.Початкова військовапідготовка. 10.Фізична культура. 11.Туризм. 12.Основи козацького тіловиховання.

Духовна культура.

1.Історія української козацької культури. 2.Українознавство. 3.Християнська етика іморальне здоров'я. 4. Мистецтвознавство. 5.Культура та побут населення України. 6.Музика.

Дизайн і архітектура. 8.Хореографія. 9.Мистецтво театру і кіно. 10.Риторика і ораторськемистецтво. 11.Історія мистецтва. 12.Поетика. 13.Основи художньої культури. 14.Вітчизняна ісвітова культура. 15.Музика і хореографія. 16.Художнє читання. 17.Етнографія і фольклорУкраїни. 18.Етика і естетика. 19.Художні промисли. 20.Історія античної культури.21.Зарубіжна література. 22. Народознавство. 23.Археологія. 24.Історія релігій. 25.Вступ дофілософії. 26.Основи філософії. 27. Краєзнавство (Мій рідний край). 28.Хата моя, біла хата(Побут). 29. Рідна мати моя, ти ночей не доспала (Пісні моєї мами). 30.Ой у лузі червонакалина (Озеленення української садиби). 31.І на тим рушничкові (Жіноча майстерність). 32.Доглибин народної медицини. 33.Старослов'янська мова. 34.Латинська мова. 35.Старогрецькамова. 36.Санскрит. 37. Іноземні мови (німецька, англійська, французька, іспанська, італійська,румунська). 38.Слов'янські мови (польська, чеська, словацька, російська, білоруська,болгарська, сербська, македонська).

ІІІ. Культура предметної діяльності.

1.Історія математики, фізики, техніки, біології, хімії, астрономії. 2.Прикладнаматематика. 3. Логіка. 4.Основи екології. 5.Біотехнологія. 6. Генетика. 7.Технічне креслення.8.Нові інформаційні технології. 9.Математичне моделювання. 10. Астрономія. 11.Фізика такосмонавтика. 12.Астрофізика. 13.Топологія. 14. Електротехніка і радіоелектроніка.15.Статистика. 16.Програмування. 17.Аудіо і відеотехніка. 18. Людинознавство. 19.Життярослин. 20.Біосфера і людина. 21.Основи екологічних знань. 22.Населення світу ідемографічні проблеми. 23.Науково-технічна творчість. 24.Мікропроцесорна техніка.25.Електротехніка. 26.Ергономіка. 27.Соціальна психологія. 28.Менеджмент. 29.Основисучасного виробництва. 30.Інформатика й управління. 31.Основи раціоналізаторства,винахідництва та патентознавства. 32.Основи творчої діяльності. 33.Основи техніки.34.Обчислювальна техніка. 35.Трудове навчання. 36.Фотосправа. 37.Початки підприємництва.38.Основи сучасного фермерського господарства. 39.Тваринництво і основи підприємництва.40. Рослинництво і основи підприємництва. 41.Основи підприємницької діяльності.42.Бджолярство. 43.Раціональне природокористування. 44.Флористика та фітодизайн.45.Декоративне квітникарство.

ІУ. Соціальна культура.

1.Культура мовлення. 2.Стілістика рідної мови. 3.Машинопис і стенографія.4.Електронне редагування. 5.Культура суспільних відносин. 6.Психологія спілкування.7.Правознавство. 8.Основи психології та педагогіки. 9.Проблеми сучасності. 10.Історія ісучасність. 11.Основи етики і моралі. 12.Людина і суспільство. 13. Політологія. 14. Психологія.15.Основи соціології. 16. Історія українського козацтва.

Навчальні програми за напрямками школи козацько-лицарського виховання.

Вашій увазі пропонуються декілька програм основних курсів, які викладаються в школікозацько-лицарського виховання за рахунок варіативної частини навчального плану. Курсирозраховані, в основному, на 18 годин (один семестр).

Програми дають змогу побачити у якому обсязі йде в школі вивчення циклу козацько-лицарських дисциплін.

Програми згруповані за напрямками роботи школи в слідуючи цикли:

І. КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ

Програма курсу «Козацьке тіловиховання».

Програма курсу «Козацьке військове мистецтво».

ДУХОВНА КУЛЬТУРА

Програма курсу «Родовід».

Програма курсу «Психологія духовного розвитку».

Програма курсу «Традиції».

Програма курсу «Історія козацької культури».

КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Програма курсу «Основи екологічних знань».

Програма курсу «Основи сучасного фермерського господарства».

Програма курсу «Тваринництво і основи підприємницької діяльності».

Програма курсу «Рослинництво і основи підприємницької діяльності».

Програма курсу «Організація і методика науково-дослідної діяльності учнів».

Програма курсу «Основи техніки».

СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА

Програма курсу «Історія українського козацтва».

Програма курсу «Козацька Конституція».

ПРОГРАМА КУРСУ «КОЗАЦЬКЕ ТІЛОДУХОВИХОВАННЯ».

«Козак був здоровий, вільний від хвороб, в сто років тільки в силу брався. Тому жив івесело, і довго». Д.Яворницький.

У Запорозькій Січі виховання юнаків - майбутніх воїнів - було підпорядковане фізичномурозвиткові та загартуванню. Козаки досить ефективно вміли використовувати оздоровчі силиприроди та гігієнічні фактори для оздоровлення і загартування людей. Під впливом регулярнихдій зовнішнього середовища (сонця, повітря, води) відбувалося поступове пристосуванняорганізму до змін, що сприяло профілактиці різноманітних захворювань, зміцненню здоров'я таповноцінному довголіттю.

Все в їх житті характеризувалося різноманітністю, збалансованістю та повноцінністю іразом з тим простотою та помірністю: сонце, повітря, вода, їжа, народна медицина та ін.Взагалі запорожці дивились на простоту і помірність як на одну з важливих і необхідних умовперемог в боротьбі з ворогами: тільки той, хто переміг себе, свої надлишкові потреби,спроможний перемогти недруга. Головна ознака козацтва - простота, різноманітність іпомірність - забезпечувала високу працездатність і міцне здоров'я.

Таким чином, систематичне виконання фізичних вправ разом з ефективною системоюзагартування виховали той тип козаків, які легко переносили спрагу та голод, спеку та холод ібули надійними захисниками всього українського народу.

Цілісна особистість козачати в школі козацько-лицарського виховання формується врезультаті багатогранної навчально-виховної діяльності шкільного колективу;тілодуховиховання - провідний напрямок цієї роботи.

Система тілодуховиховання базується на традиціях збереження і зміцнення здоров'якозаків-запорожців. На Січі виховання молоді було підпорядковане фізичному розвиткові тазагартуванню під впливом: регулярних вправ; дій зовнішнього середовища - сонця, повітря,води; раціонального харчування; режиму праці та відпочинку; засвоєння пласту козацькоїпсихофізичної культури - характерництва - все це на практиці формувало особливий стан тілай душі: у здоровому тілі - здоровий дух; (козаки казали: «Тіло грає») та сучасному баченні роліфізичної культури в школі: перевага освітньому напрямку - акцент на озброєнні школярівзнаннями з історії фізичної культури, зокрема з основами козацького тілодуховиховання, гігієни,фізіології рухів, біомеханіки фізичних вправ і освоєння учнями методик навчання рухових дій,тренування, розвитку рухових здібностей тощо; але, разом з тим, ми не відкидаємо базовихположень оздоровчого та тренувального напрямків.

Система ця враховує вікові та статеві особливості школярів і розрахована на весь терміннавчання дитини в школі. Основна мета її - плекати фізично загартованих, із міцним здоров'ям,дужим тілом і духом синів і дочок України.

Розроблено методичне забезпечення цієї ділянки роботи шкільного колективу: єпрограми, підручники, методичні посібники.

Таблиця. Напрямки, форми роботи з козацького тілодуховиховання.

Напрямки

Віковігрупи

1-4 кл.КозачататаЛелі

5-8 кл.Джури таДани

9-12 кл.Козаки таБерегині

ФормиКласнаПозакласнаПозашкільнаКласнаПозакласнаПозашкільнаКласнаПозакласнаПозашкільна

Режим праці тавідпочинку; веденняздорового способужиття; раціональнехарчування.

Систематичнезаняття

фізкультурою таспортом.

Загартування: сонце,повітря, вода.

Основи здоров'я і фізкультура. ОБЖД. Природознавство.

Валеологія. Спортивні гуртки.

Клуб «Січ». Козацьке таборування.

Фізкультура і здоров'я. ОБЖД. Біологія.

Валеологія. Козацьке військове мистецтво. Спортивні гуртки.

Клуб «Січ». Козацьке таборування.

Фізкультура і здоров'я. ОБЖД. Біологія.

Валеологія. ПВП. Спортивні гуртки.

Клуб «Січ». Козацьке таборування.

ІУ

Психотренінг:

козацьке

характерництво.

ІІ

ІІІ

Козацьке таборування проводиться як підсумок чергового етапу фізкультурно-спортивноїроботи в школі з метою плекання у кожних юних козака та козачки міцного здоров'я,загартування тіла й духу, формування уміння перемагати на спортивних змаганнях.

Козацьке таборування проводиться чотири рази на рік: осіннє - до 14 жовтня, зимове -до 1 березня, весняне - до районного туристського зльоту - до 25 травня, літнє - у липні-серпні- до 15 серпня.

ТЕМАТИЧНА ТАБІРНА ЗМІНА «ЧОРНОМОРСЬКІ КОЗАКИ»(оздоровчо-спортивне спрямування)

В сучасних умовах популярною формою організації оздоровчо-виховного процесу сталитематичні зміни. Актуальність проведення тематичних змін зумовлена тим, що протягомостанніх років спостерігається загальна тенденція до зниження активності та ініціативи у дітей,які приїздять відпочивати до дитячих закладів.

Провідна ідея тематичної зміни становить той стержень, який об'єднує в одне ціле всерозмаїття справ та форм дозвіллєвої діяльності, робить час перебування в оздоровчомузакладі цікавим і корисним для дітей. Вибір теми зміни дає змогу підвищити ефективністьроботи працівників оздоровчого табору, допомагає їм зосередитися на обраному напрямі,конкретизувати мету та завдання роботи, підібрати матеріали, поліпшити свої знання,результати діяльності.

Таблиця. План роботи табору на зміну.	Ранок	День	Вечір
День 1	Зустріч та інструктування дітей.	Екскурсії по табору.	Знайомство в загонах.
День 2	Медична та спортивна діагностика.	Концерт-експромт «Козацькому	Вибори загонових отаманів та
		роду нема переводу».	старшини; їх посвята.
День 3	Робота органів самоврядування в	Урочисте відкриття табірної зміни	Козацька рада. Вибори кошового
	загонах.	«Чорноморські козаки».	отамана та старшини; їх посвята.
		Презентація козацьких загонів.
День 4	Справи загону. Купання, оздоровчі	Зустріч із Чорноморськими	Музично-розважальна програма
	процедури.	козаками.	«Берегиня».
День 5	Справи загону. Купання, оздоровчі	Відкриття малих козацьких ігор.	Козацька танцотека.
	процедури.
День 6	Козацьке шоу «Вогонь, вода та	Козацьке спортивне шоу «Сила та	Музично-розважальна програма
	мідні труби».	грація».	«Козацька пісня».
День 7	Справи загону. Купання, оздоровчі	Виступ ансамблю української	Козацька танцотека.
	процедури.	народної музики «Гроно».
День 8	Справи загону. Купання, оздоровчі	«Колодач» - конкурси в загонах.	Музично-розважальна програма
	процедури.		«Мій отаман найкращий».
День 9	«Козача» - сюжетно-рольова гра на	«Козача» - сюжетно-рольова гра на	Посвята в Козачата та Лелі.
	природі.	природі.	Проводять Чорноморські козаки.
День 10	Справи загону. Купання, оздоровчі	Супер-шоу «Летючі шаровари».	Вогнище «Козацький куліш».
	процедури.	Запуск повітряних зміїв.
День 11	Справи загону. Купання, оздоровчі	День сміху та козацького дотепного	Козацька танцотека приколів.
	процедури.	слова.
День 12	«Джура» - сюжетно-рольова гра на	«Джура» - сюжетно-рольова гра на	Посвята в Джури та Дани.
	природі.	природі.	Проводять Чорноморські козаки.
День 13	Справи загону. Купання, оздоровчі	«Отаман Сірко» - командні	Козацька танцотека.
	процедури.	вистави-сценки за козацькими
		мотивами.
День 14	Справи загону. Купання, оздоровчі	Закриття малих козацьких ігор.	Костюмована козацька
	процедури.	Нагородження.	танцотека.
День 15	«Січ» - сюжетно-рольова гра на	«Січ» - сюжетно-рольова гра на	Посвята в Козаки та Берегині.
	природі.	природі.	Проводять Чорноморські козаки.
День 16	Справи загону. Купання, оздоровчі	День іменинника «З днем	Вогнище «Козацька картопля».
	процедури.	народження, козак!»
День 17	Справи загону. Купання, оздоровчі	Гала-концерт «Пернач».	Прощальна козацька танцотека.
	процедури.
День 18	Від'їзд козаків та козачок.	Дорога додому.	Домашній вогник.

Моніторинг здоров'я козачат нашої школи свідчить, що профілактична фізкультурно-оздоровча робота освітнього напрямку у формі козацько-лицарського тілодуховиховання маєістотну перевагу перед традиційною фізкультурно-спортивною: при традиційній формі роботи вшколі займаються фізкультурою та спортом лічені одиниці - кращі спортсмени; основна ж масашколярів до спорту байдужа - вчителям не до них, вони зайняті «зірками»; наша ж системароботи дозволяє займатися фізкультурою практично всім школярам.

Історично ця система тілодуховиховання формувала той тип козаків, які легкопереносили спрагу та голод, спеку та холод і були надійними захисниками українського народу.

Ганьблення козацтва (та системи тілодуховиховання) проводилась для того, щобукраїнці не мали своєї історії, а точніше, забули її. Народ, що не спирається на могутнє коріннясвоєї історії, легко тримати в покорі; йому легко нав'язувати чужі звичаї, культуру, освіту,ідеологію. Це ми бачимо сьогодні.

Ось чому наш шкільний колектив намагається відродити козацький дух, виховатиреальну силу, здатну захистити свободу і незалежність нашої країни, особу, яка могла бвплинути позитивно на всі сторони суспільного життя України і залишити глибокий слід у нашійдуховності та ментальності - без козацького здоров'я цього не зробити!..

ДЖУРИ ТА ДАНИ

Наша «Козацька система здоров'я» базується на досвіді козаків і розрахована на дванавчальних роки.

1. Тестування на протязі двох місяців (вересень-жовтень) за методикою Тестуфізіологічного та психологічного стану організму.

Кожен день регулярно у ввечері, в один і той же час, відповідати на 10 простихзапитань, які вказані в таблиці. Відповіді за семибальною системою від плюс трьох до мінустрьох, включаючи і нульове значення, ставити у клітинах таблиці.

Запитання відображають найбільш типові стани організму в перебігу доби: вночі, вранці,днем, ввечері.

Кожен день бали підсумовуються, підводиться підсумок, потім будується крива. Цейграфік відображає психологічний стан людини.

Для того, щоб перевірити результати самоаналізу свого стану (бо вони будутьсуб'єктивні), проводимо додаткове контрольне випробування штріх-тестом.

В максимально швидкому темпі ставимо на аркуші паперу кульковою ручкою в одну абодекілька стрічок як можливо більшу кількість штрихів (вертикальних), висотою до 1 см.Підраховуємо їх кількість, зроблених за 30 секунд.

Другий контрольний графік задля наочності будуємо під першим, у тих же координатах.За норму (0), згідно дослідним даним, приймаємо виконання 160 штрихів за 30 секунд. Другийграфік відображає фізіологічний стан людини.

На протязі двох послідуючих місяців (листопад-грудень) продовжуємо тестування тавводимо перший комплекс заходів здоров'я - режим праці та відпочинку.

На протязі двох послідуючих місяців (січень-лютий) продовжуємо тестування тавводимо другий комплекс заходів здоров'я - заняття фізкультурою (ранкова зарядка).

На протязі двох послідуючих місяців (березень-квітень) проводимо тестування івводимо третій комплекс заходів здоров'я - заняття спортом у спортивному гуртку (заняття з 18год.).

На протязі травня проводимо тестування та вводимо четвертий комплекс заходівздоров'я - загартовування.

На протязі місяців червня-лютого проводимо тестування і вводимо п'ятий комплексзаходів здоров'я - психотренінг.

У серпні проводимо аналітичне тестування: фізіологічні, фізичні, психологічні показники.В ідеалі графіки психологічного та фізіологічного стану повинні співпадати.

ПРОГРАМА КУРСУ «КОЗАЧЕ ВІЙСЬКОВЕ МИСТЕЦТВО»

КОЗАЧЕНЯТА

Міцне здоров'я, фізичний розвиток, сила і мужність козаків як необхідні передумовимайстерного володіння зброєю: луком, списом, шаблею, рушницею та ін.

Військова доблесть і звитяга, винахідливість, кмітливість і спритність у боях козаків, їхніхотаманів і гетьманів. Масовий героїзм українського козацтва в боротьбі із загарбниками.

Уміння козаків одержувати перемоги над ворогами України. Готовність і здатність їхзахищати мирне життя і творчу працю рідного народу.

КОЗАЧАТА

Шляхи плекання міцного здоров'я, фізичної сили козаків. Постійне тіло виховання козаківна лоні природи як найважливіша передумова здатності боротися з ворогами України.

Військово-спортивні змагання козаків (плавання, веслування, швидкий біг, подоланняприродних і штучних перешкод, стрільба у ціль тощо).

Уміння козаків будувати січову фортецю і захищати її від турків, татар, поляків та іншихзагарбників.

Безстрашність, доблесть і героїзм козаків у битвах із ворогами України. Висока військовамайстерність козацьких полководців, кошових отаманів, гетьманів Байди-Вишневецького,С.Наливайка, І.Сірка, П.Сагайдачного, Б.Хмельницького, П.Калнишевського та ін.

Висока козацька військова майстерність, перемоги над ворогом на суші й на морі.

ДЖУРИ

Плекай своє тіло і душу, зміцнюй здоров'я, готуйся до оборони Матері України і боротьбиз її ворогами - священні заповіді предків, яким був вірний кожен козак-лицар.

Сонце і вода, свіже повітря, природа рідного краю як чинники плекання здорового духу вздоровому тілі. Народні способи, рецепти, настанови зміцнення козаками свого здоров'я.

Спортивно-військові змагання козаків на краще володіння списом, шаблею, кинджалом,рушницею. Уміння на віддалі пострілом (кулею) гасити свічку. Будівництво фортифікаційнихспоруд (січей, валів, шанці тощо).

Уміння козаків споруджувати фортеці ( з землі, каменя, дерева, металу та ін.), братиштурмом, облогою ворожі укріплення, замки.

Козацька майстерність індивідуальної боротьби з ворогом, самозахисту. Козацькієдиноборства - всесвітньо відомий, знаменитий гопак, спас, гой док, навкулачки, на пальцях, наременях, навхрест та ін. Козацькі фізичні і психофізичні вправи, їх система. Двобій, кінний

двобій (герць, турнир) як тренування, як фізична, моральна, психологічна і військова підготовкадо участі в боях за Україну, її волю.

Табори, місця збору козаків як школи по навчанню молодих козаків, новобранців - селян,міщан військовому мистецтву.

Високе військове мистецтво козацьких полководців, кошових отаманів, гетьманів:С.Наливайка, П.Сагайдачного, І.Богуна, Б.Хмельницького, І.Сірка, І.Гонти, М.Залізняка та ін.

МОЛОДІ КОЗАКИ

Фізичне, психофізичне, моральне і військове загартування козаків. Висока майстерністькозаків у володінні зброєю в бою.

Зброя українських козаків: колюча і метальна (спис, лук із стрілами), рублячи (меч,шабля, ніж), ударна (палиця, клювці) та ін. Захисна зброя: шеломи, панцири, кольчуги, захиснісітки (рідко вживані).

Стандартне озброєння козака-піхотинця: спис, шабля, рушниця, чотири пістолі.Допоміжна зброя: кинджали, ножі, сокири, дротики, ятагани, якір тощо.

Застосування козаками вогнепальної зброї для руйнування бойових порядків, занепадудуху ворога і його знищення. Швидкий і влучний вогонь «рушничного» війська козаків.

Козацькі гармати - гроза для ворогів. Генеральна козацька артилерія. Майстернийобстріл ворожих лав, таборів, позицій, фортець. Вітчизняне виробництво гармат у ЗапорізькійСічі, Києві, Львові та інших місцях. Здатність кожного козака виготовляти порох.

Козацькі снаряди-ракети. Застосування козаками примітивних підводних човнів під часоблоги, штурму ворожих замків, фортець над водою.

Використання козацького флоту в боротьбі з турками і татарами. Бойова навченість,натренованість козаків, які проявлялися при штурмі і взятті турецьких фортець, знищеннітурецьких галер, військових суден. Бойові якості легкокрилих і непереможних козацьких чайок,флоту.

Дивовижні надприродні здатності козаків-характерників, екстрасенсів у боротьбі зворогом.

Військова стратегія і тактика козаків. Козацька військова музика. Козацькі бойові хитрощі.Військова дипломатія.

Висока оцінка зарубіжних полководців, державних діячів, вчених, військових спеціалістівбойової майстерності козаків, їхніх отаманів і гетьманів.

ПРОГРАМА КУРСУ «РОДОВІД»

ДЖУРИ

Традиція складання родоводу сягає своїм корінням ще в дохристиянський період іпродовжується сьогодні. В історії нашого народу важко знайти постать, яка б не ставилась зповагою до свого роду.

Філософ Павло Флор енський вважав генеалогію своєрідною педагогікою: «Історія родуповинна давати моральні уроки та задачі».

Життєва задача кожного - пізнати зміст і форму свого роду, закон його росту,співвідношення окремих гілок, а на фоні всього цього - пізнати своє особисте місце в роді ісвою особисту задачу як члена роду.

Невіддільність людини від свого Роду, Народу, Всесвіту.

Вивчення свого роду - шлях до самопізнання. Мудрість народних заповідей про рід іродину.

Дерево роду. Походження символу. Структура Дерева роду. Сім поколінь.

Священні знаки та символи роду (народу). Графічні зображення, образи рослин, звірів,птахів. Кольорі та їх поєднання.

Імена предків. Родові та календарні імена. Звичаї та вірування наших предків, пов'язані зім'ям людини.

Єдність, наступність і спадкоємність поколінь - основа прогресу людства. Тлумаченнясловосполучень «з покоління в покоління», «у спадок від батьків до дітей», «за традицією», «відстарших до молодших».

Духовно-моральна основа української родини. Суть, структура, функції родини. Назвиродинної спорідненості та свояцтва в українській мові. Значення дотримання народних чеснот ужитті родини.

Історичне значення родоводу, родової ідеї. Завдання, які стоять перед родом. Історичнамісія роду. Традиції роду.

Методика складання родоводу. Збирання матеріалу. Створення архіву (листи,фотографії, записи, документи, копії та ін.). Використання (по можливості) технічних засобів(фотоапарат, магнітофон, відеокамера). Креслення Дерева роду. Перший етап відновленняродоводу - 64 гілки. Геометрична прогресія збільшення гілок, що позначають покоління.

ПРОГРАМА КУРСУ «ПСИХОЛОГІЯ ДУХОВНОГО КОЗАЦЬКОГО РОЗВИТКУ».

ДЖУРИ

Вступне заняття. Предмет «Психологія духовного козацького розвитку», його мета іособливості. Місце і роль людини у Всесвіті як в єдиному організмі. Залежність людини відприроди і залежність природи від людини. Неповторність кожної людини та необхідність знаннявласної сутності для реалізації себе у навколишньому світі.

Мистецтво спілкування. Слово як засіб передачі інформації. Пусті слова - енергетичнавтрата. Вплив слова на підсвідомість. Неправда - викривлене відображення дійсності.Значення голосу і вміння керувати його властивостями: пластичність, розміреність, тембр.Вміння слухати.

Пробудження духовного вогнища у народів Стародавньої Скіфії. Життя стародавніхдруїдів. Дитинства Рама, епідемія чуми. Рам лікує хворих і забороняє людськіжертвоприношення. Прихильники та супротивники Рама, його пророцький сон про духовнумісію. Перехід до Кавказу і прояв незвичайних здібностей Рама. Відмова від влади над світом.Вчення Рама та гороскоп друїдів.

Духовна місія Стародавньої індуської цивілізації. Культ Сонця і культ місяця в народнійтрадиції. Вплив святих волхвів на царів. Одруження царя Канзи. Мити Крішни вимушенапокинути палац. Народження Крішни та його життя серед пастухів. Пошуки матері та зустріч зтаємничим старцем. Боротьба Кріпни за звільнення народів. Війна Канзи з волхвами. Крішнапри дворі Канзи. Загибель голови волхвів і прозріння Крішни. Вчення Крішни: характеристикадуші і тіла, розповідь про духовний світ, шляхи визволення духовної природи людини, розум уролі друга і ворога. Відречення Крішни від влади та втеча у пустелю. Добровільна смертьКрішни, її значення.

Традиція духовних випробувань у Стародавньому Єгипті. Таємниця символіки сфінкса.Величний образ Гермеса. Шлях чужоземця до Єгипту, вирішальна розмова з Ієрофантом,святилище храму Озириса. Випробування та посвячення у таємну мудрість. Єгипетська книгамудрості.

Духовна місія Стародавнього Ізраїлю. Зміст та історія написання Біблії. Пророки тапророцтва в історії людства. Юність та посвячення Мойсея. Ритуал духовного очищення уМадіамському храмі. Печера Сербала, будівництво Ковчега. Смерть Мойсея. Десять основнихзаконів Старого Завіту.

Боротьба за духовні ідеали у Стародавній Греції. Культ і життя вакханок. Поява Орфея,його незвичайний вплив на людей. Двадцять років навчання та посвячення у храмах Єгипту,повернення на батьківщину, духовна місія Орфея. Легенда про Діоніса та Персефону, Орфея таЕвридіку. Розмова Орфея з фракійцями. Помста Аглаоніси. Значення смерті Орфея для Греції.

Пробудження та розвиток духовності в школі Піфагора. Сім'я Піфагора, пророцтво Піфії.Дитинство Піфагора та рання схильність до науки. Таємниця символіки храму, яку розглядавПіфагор. Навчання у Вавілоні, поява Піфагора у Дельфах. Створення ордена та школиПіфагора. Випробування і відбір учнів, етапи очищення, наука чисел, чотири ступеня розвиткулюдини. Піфагор і Фєано. Зрада Кілона, смерть Піфагора. Духовна єдність учнів та їх подальшадоля. Духовне вчення у «Золотих віршах» Піфагора.

Духовні аспекти будізму. Рід Гаутами Будди. Чотири зустрічі, що змінили його життя.Мандрування і дивні видіння, перемога у випробуваннях. Свідомість Будди. Повернення допалацу, розмова з батьком та дружиною. Легенда про те, як зневажали Будду. Легенда прозустріч з розбійником.

Творчий шлях Платона до духовності. Молодість Платона і перша зустріч із Сократом.Останній бенкет у будинку Платона. Суд над Сократом. Знайомство Платона з піфагорійцямита заснування ним Афінської Академії. Основи духовного вчення Платона. Мистецтво театру,святкування малих та великих елевзінських містерій у Греції, їх значення та духовний зміст.

Місія Христа. Пророцтва про появу Месії, народження Ісуса. Подорож до Єрусалиму збатьками, легенди про надзвичайні здібності Ісуса у дитинстві та його дивні пригоди. Братство

Євсеїв, життя Іоанна Хрестителя, хрещення Ісуса та надії Іоанна. Сорокаденний піст, роздумита видіння І.Христа. Поява Ісуса у Галилеї, «золоте правило» Ісуса, спасіння грішниці відкаміння та її подальша доля. Розмова Ісуса з багатим юнаком. Притчі, їх внутрішній зміст.Розмова Ісуса та Нагорна проповідь. Цілительські здібності Ісуса, умови одужання хворих.Навчання найближчих учнів-апостолів. Основи духовного вчення. Таємний візит Никодима доІсуса, духовна боротьба з фарисеями. Звістка про загибель Іоанна Хрестителя, ніч на горіФагор, в'їзд до Єрусалиму. Символізм «Таємної вечері», зрада Іуди, суд Синедріону,нехристиянські свідоцтва про смерть і воскресіння Ісуса. Дослідження Туринської плащаниці.

Реалізація духовних принципів у житті С.Радонежського. Дитинство С.Радонежського,його труднощі у навчанні, зустріч зі старцем. Внутрішній світ юнака, життя в лісовій хащі,духовні випробування. Перші учні Сергія, праця у старця Даниїла, відновлення висохлогоджерела, зустріч із землеробом. Прояв духовної сили Сергія: зцілення хворих, випадок зєпископом Константинопольським. Нововведення у монастирі, пропозиція митрополитаОлексія. Благословення князю Дмитрію Донському, грамота, що була надіслана Сергієм наполе битви. Передбачення Сергія, незвичайні явища під час служіння Літургії. Привітаннясвятителя Стефану Пермському, видіння 1387 року. Останні дні Сергія Радонежського.

Філософський шлях до духовності Г.С.Сковороди. Скорочена біографія митця: навчанняу Києво-Могилянській Академії, розроблення власного курсу лекцій, робота у Харківськомуколегіумі, звинувачення у вільнодумстві. Філософські твори Г.С.Сковороди про «Вселенськувіру», про символізм Біблії та про духовне лицемірство. Переклади і тлумачення духовнихтворів Плутарха та Цицерона. Пророцтва і смерть Г.Сковороди.

Система фізичного та духовного вдосконалення П.К.Іванова. Основні етапи життєвогошляху П.К.Іванова: дитинство та юність, участь у Вітчизняній війні, формування філософськихпереконань. Система самовдосконалення, її психологічні, медичні та філософські аспекти.

Загальнолюдські духовні цінності у ХХ сторіччі. Потреби людини у самореалізації, шляхдо їх усвідомлення і задоволення у суспільному житті. Пробудження потреби усамовдосконаленні. Можливості духовного вдосконалення людини та людства.

Міжнародні центри духовності. Міжнародне товариство Реріхів, діяльність українськоговідділення, спадщина сім'ї Реріхів. Діяльність міжнародного центру «Юнівер». Програма«Мистецтво стати і бути людиною». Подорож по Юнівер-Всесвіту, методика «Маленькийпринц». Духовний календар на кожний день.

МОЛОДІ КОЗАКИ

Духовні літературні джерела про зародження Всесвіту. Біблія, Коран, Бхагавад-Гіта прозародження Всесвіту. Розкриття релігійного символізму у космічних легендах: «Дні і Ночі»Космосу, єдність Всесвіту. Легенда про походження Всесвіту: поява і трансформація космічноїматерії, народження планет, духоматерія. Космічні ступені життя: елементарне, мінеральне,рослинне, тваринне та людське царства природи. Легенда про смерть Місяця та зародженняжиття на Землі. Негативні випромінювання Місяця, їх вплив на здоров'я людини.

Стародавні цивілізації в історії людства. Легенда про появу людства, народження першоїраси і еволюція другої раси. Міф про Лемурію: початок третьої раси, боротьба з твариннимсвітом. Цивілізація лемурійців. Затоплення материка та загибель Лемурії. Сказання проАтлантиду: початок четвертої раси, розквіт Атлантиди, культура та цивілізація, символізм наукита релігії атлантів, дослідження агрономічних шкіл, місто Золотих воріт. Духовний занепад ізагибель Атлантиди. Всесвітній Потоп. Відображення цих подій у світових релігіях. Спадщинаатлантів у Стародавньому Єгипті. Теємниці статуй, знайдених на острові Пасхи, п'ятьсимволічних статуй біля міста Бам'ян.

Легенди про духовну багатовимірність людини. Цінності людського життя: досвід, знання,розвиток душевних якостей. Мандрівка по світу людських емоцій, закономірності цього світу.Мандрівка по інтелектуальному світу людини. Людське «Я», совість, інтуїція, свідомість.Розвиток свідомості, людські таланти та здібності, методи їх розкриття.

Космічні закони духу. Легенда про вічне життя. Розвиток людської душі. Легенда провічну любов. Пам'ять серця та його оздоровлення. Закон космічної справедливості. Опір злу укосмічній битві. Людська воля і людська доля. Ланцюги, що зв'язують людину, створені самоюлюдиною. Духовні закони розвитку та прискорення людської еволюції.

Добро і зло у космічному масштабі. Мета людської еволюції. Прогнози та попередженняу розвитку цивілізації. Хвороби нашої планети, взаємозв'язок між людською без розсудливоюдіяльністю та космічними катаклізмами. Наслідки розвитку інтелекту на шкоду духовності.Дієвість людської думки. Технократичний розвиток цивілізації. Легенда про Люцифера та його

падіння, казка «Подарунок Люцифера». Легенда про Спасителів Світу. Цілюща сила світлихдумок. Три незримі битви, в яких бере участь людина: битва між волею людини та потокомзовнішніх обставин, битва між творчістю і хаосом, битва між недоліками та світлимипрагненнями людини. Значення чутливості та спостережливості.

Легенди про вогняне очищення. Вогонь людського духу та потреба у вогняномуочищенні. Народжені уявлення про Космічний Вогонь. Вогонь людської думки та вогоньтворчості. Символізм безперервності вогню у народних культах. Вогняна еволюція людства.Вогонь любові, серця, героїзму, принципи побудови майбутнього світу. Легенда про СкарбСвіту, його мандрування по землі та вплив на людську свідомість.

Духовне майбутнє людства. Легенда про «участь зірок у нашому житті». Космічнівипромінювання та їх вплив на планету. Наближення Венери до Землі у 1924 році. Зоряневипромінювання та творчість. Духовне майбутнє людства, наука майбутнього. Використанняенергії сонячного випромінювання. Пророцтва про космічну еру людства, пошук нових шляхівлюдської еволюції. Вчення «Живої Етики», значення культурного розвитку людини. Сказанняпро Матір Світу. Міфи про походження гір та блискавки. Історія виникнення культу Матері Світу.Закон рівноваги чоловічого та жіночого потенціалів.

Легенди про розширення можливостей людини. Легенди про життя далеких світів.Стереотипність мислення. Безмежний політ людського духу. Воля до пізнання та рівновагапрагнень. Сон як частина буття. Шкідливість спіритизму та медіумізму. Три основні течії думки.Основні творчі думки, напруження свідомості. Радість та любов - шлях до майбутнього.Трансформація власного життя, духовна співпраця. Духовні здатності та шляхи до їхдосягнення: «космічна свідомість», упорядкування думок, виховання серця. Казка про людськесерце. Духовна еволюція людини та людства. П'ять ступенів людського розвитку. Мистецтвопрожити життя.

Шлюб як духовний союз. Аналіз причини недовговічності сімейного життя. Християнськіуявлення про сімейні взаємовідносини. Єдність поглядів і прагнень подружжя. «Жива Етика»про космічну роль сімейного союзу. Постійний духовний розвиток - шлях до постійноговзаєморозуміння.

Духовні погляди видатних філософів та мислителів ХІХ-ХХ століть. Єдність духовнихідей у світосприйнятті Г.Сковороди, Т.Шевченка, В.Вернадського, О.Блаватської, А.Лосєва,М.Бердяєва: розуміння місця і ролі людини в єдиному організмі Всесвіту, прискорення еволюціїсвідомості людства.

Стародавнє вчення про Перехрестя. Структура Перехрестя, символічне значеннявертикалі та горизонталі, їх поєднання. Перебіг духовної еволюції людини згідно із законамиПерехрестя. Розташування духовних знаків та їх стародавній зміст.

Духовна скарбниця українського народу. Українські народні казки, алегоричність образівта вплив на людську свідомість. Українські народні обряди та звичаї, їх значення з релігійної танаукової точок зору. Духовні ідеї у видатних творах українського мистецтва.

ПРОГРАМА КУРСУ «ТРАДИЦІЇ».

ДЖУРИ

Обряди, ритуали, традиції як смисложиттєві культурні дійства, сенс яких полягає взадоволенні наших найвищих духовних запитів, релігійних, моральних, громадянських,національних, родинних та інших почуттів, нашої любові.

Обрядово-символічні дійства календарно-обрядового кола. Символи Сонця і Неба,Місяця і Зірок, Вогню і Води, Колеса і Хреста, Віщого Дерева і Віщого Ворона як чуттєвеуособлення духовних сил, що ввійшли в практично-духовне освоєння світу.

Церковні святині, свята й обряди, поминальні обряди, свята і святині національні,родинні; культурні дійства, що задовольняють духовні запити людини.

Традиції, історична пам'ять, що осягається лише через буття минулого в сучаснійкультурі (міфопоетичний світ, культура Київської Русі, Візантії, епохи Відродження тощо).

Сучасне - зв'язок з минулим, традиціями, прорив у майбутнє, оволодіння новимитехнологіями.

ПРОГРАМА КУРСУ «ІСТОРІЯ КОЗАЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ».

КОЗАЧЕНЯТА

Культурні здобутки українців, їхніх предків із сивої давнини. Пісенне, музичне,танцювальне, ужитково-прикладне та інші види мистецтва.

Утвердження високих якостей людини, героїзму і працелюбності нашого народу в уснійнародній творчості. Пісні і думи про козаків. Казки про Велета, Котигорошка, козаків-лицарів ізсильною волею і непереможним духом. Легенди, історичні розповіді про козаків-славних воїнівУкраїни. Пробудження в дітей поваги і любові до козаків. Виховання стійких почуттівпершовідкриття краси, сили волі і духу, величі українських лицарів. Пробудження і формуванняв дітей бажання наслідувати козаків, брати їх собі за високий взірець у житті.

КОЗАЧАТА

Матеріальні і духовні цінності української культури. Здобутки культури українців, їхніхпредків в епоху язичництва, після насильницького впровадження християнства (988 р.).

Втілення в різних галузях культури (людських стосунках, творчості, політичному ідержавному житті, традиціях і звичаях, побуті) національних цінностей, загальнолюдської їхньоїсутності, ідейного багатства, моралі й етики, естетики, вірувань, язичницького і християнськогокультів.

Здобутки народного і професійного мистецтва. Краса і глибока духовність, відображені врізноманітних видах і жанрах народного мистецтва (вишивці, рушникарстві, писанкарстві,ужитково-прикладному, танцювальному мистецтві та ін.). Творчість народних майстрів Г.Верес,М.Приймаченко, Г.Собачко та ін. Здобутки видатних митців-професіоналів Т.Шевченко,С.Васильківського, М.Заньковецької, М.Садовського та ін.

Найвидатніші досягнення освіти і науки на різних етапах історичного розвиткуукраїнського народу.

ДЖУРИ

Культура українського народу як самобутні матеріальні і духовні надбання, спосіборигінального національного світосприймання, мислення і творчості українців. Відтворення вкультурі національного менталітету волелюбних, героїчних ідей, своєрідності моралі, етики,системи традицій, звичаїв і обрядів, вірувань, релігійних культів.

Культура українців як відображення їхньої історії, духовності, свідомості. Багатство ірозмаїтість культурних досягнень нашого народу. Самобутність українського народу і творчатрансформація в ній культурних потоків Заходу і Сходу, Півночі і Півдня. Пріоритетністьєвропейських традицій у розвитку культури українців.

Стародавність української культури. Наукові теорії, гіпотези. Культурно-історичні факти,відомості. Нова концепція Стародавньої України. Досягнення Трипільської культури (ІУ-ІІ тис. дон.е.), прадавньої хліборобської цивілізації наших пращурів. Високий цивілізаційний рівень життянаших предків - їхнього господарства, містобудування, захисних споруд, обробки дерева іметалу, народного мистецтва тощо.

Основні відомості про найстаріші пам'ятки давньоукраїнської мови, історіографії,міфології та публіцистики - «Вересова книга» (УІІІ-ІХ ст.), «Послання оріян хозарам» (ІХ ст.).

Утвердження стародавньої української національної (етнічної) віри як духовної основижиття наших пращурів. Волхви, відуни як носії народних знань, керівники духовного життяпраукраїнців.

Міфологічний світогляд наших предків. Боги і божества давньоукраїнського пантеону.Сварог, Дажбог, Перун, Велес, Берегиня, Слава, Лада, Лад, Коляда та ін.

Книги Л.Силенка і В.Шияна про Стародавню Україну, її культуру, віру, звичаї, традиціїнаших пращурів та їхні зв'язки з іншими народами, їх культурою.

Відображення в культурно-історичних пам'ятках Київської Русі-України (творахархітектури і скульптури, працях Володимира Мономаха, мітрополіта Іларіона, збірнику законів«Руська правда», художній перлині «Слово о полку Ігоревім» та ін.) глибоких духовних пластівнаших пращурів, високих зльотів їхнього духу.

Фольклор, символіка, народні мистецтва про життя і бойові подвиги богатирів, витязів ізнепереможною силою волі і силою духу.

Культурне піднесення в епоху Українського Відродження (ХУІ - перша половина ХУІІІ

ст.).

Високі здобутки духовності нашого народу в Козацьку добу. Національні особливостікультури бароко.

Культура побуту українців. Висока гігієнічна і екологічна культура. Козацько-лицарськадуховність як вищий рівень української духовності. Глибокий гуманізм і демократизм, сила волі ісила духу, вірність волелюбним заповідям предків, милосердність, ненависть допригноблювачів, ідеї свободи особистості і народу - істотні риси української козацькоїфілософії, ідеології, характеру, правосвідомості, моралі. Ідеї козацько-лицарської еліти протериторіальну етнічну єдність українців, високий розвиток економіки, добробуту народу,відродження української духовності.

Розвиток звичаєвого права, книгодрукування, мистецтва, освіти, науки в Козацьку добу.

Ідеї і принципи діяльності братських, козацьких, січових, сотенних і полкових шкіл,козацької педагогіки. Перші Острозька (1576) і Києво-Могилянська (1615) академії, колегіумиУкраїни. Видатні митці, вчені (М.Чурай, І.Гізель, С.Оріховський, Ф.Прокопович, Є.Славинецький,Г.Смотрицький та ін.).

Українська православна церква як могутній осередок культури.

Українська культура в Козацьку добу як цілісне, системне явище.

МОЛОДІ КОЗАКИ

Культура нашого народу як відображення універсальної української національної ідеї.Внутрішні фактори, що визначають самобутність української культури: національна свідомість,національна ідеологія, національний світогляд і національний характер українців. Відображенняв українській культурі-скарбниці ідей і образів, символів, звичаїв і традицій усвідомлення нашимнародом своєї спільної національної своєрідності. Українська національна ідеологія як ідейнаоснова культури, мистецтва, науки, освіти і виховання нашого народу.

Відображення в українській культурі споглядальної (інтроверсійної) позиції, орієнтованоїна внутрішній світ людини, вдосконалення душі і практичної (екстравертної) позиції,спрямованої на перетворення обставин, соціальних умов життя.

Пріоритетність в українській культурі її потужних струменів, граней, які утверджують«шевченківський тип людини» з гаслом «Борітеся - поборете!» Це люди енергійні, діяльні,пристрасні, утверджують у житті подвижництво і героїчні діяння на благо України. Вони свідомобудують своє життя у відповідності з національно-державницькими потребами,всенаціональними цілями, ідеалами, інтересами. Вони не миряться з умовами життя, якігальмують розвиток нації, української державності, нарощують свої зусилля в боротьбі заутвердження національних цінностей. Шляхом реалізації національних ідей, ідеалів, іншихцінностей такі громадяни прагнуть досягти висот загальнолюдських ідей, цінностей. Статусдуховності «шевченківської людини» є найвищим в українській культурі, духовності. Такі людисповідують принципи лицарського способу життя. Визнання вченими багатьох країн глибокоїнародності, демократизму і гуманізму, високої духовності, відображеній в українській культурі,зокрема художній літературі. Лицарська духовність у творах Т.Шевченка, І.Франка, ЛесіУкраїнки, П.Куліша, Б.Грінченка та ін. Ідеї відданості нації, саможертовності в ім'я захистудержавницьких інтересів України в творах Є.Маланюка, С.Ольжича, О.Теліги, В.Симоненко,В.Стуса, Л.Костенко, І.Драча та ін.

Розкутість творчого мислення, висока національна ідейність і образність творівнародного і професійного мистецтва.

Ідеї лицарського загартування дітей та юнацтва в спадщині видатних українськихпедагогів А.Волошина, С.Русової, І.Огієнка, С.Сірополка, Г.Ващенка, В.Сухомлинського,М.Стельмаховича та ін.

Стрімкий розвиток українознавства як пріоритетної галузі нашої культури, науки.Українознавство як методологія, стратегія і тактика українського культуротворення,націотворення і державного будівництва.

Ідеї, концепції, програми, підручники і посібники засновника сучасного українознавства,академіка АН Вищої школи України, лауреата міжнародної премії ім. Й.Гердера П.П.Кононенка.Провідні ідеї та зміст концентрів Україна-нація, Україна-держава та ін.

Визначні здобутки в інших галузях вітчизняної і зарубіжної науки. Сучасні концепції,теорії розвитку культури, мистецтва, освіти в цивілізованих країнах світу.

Здобуток світової думки, культури про гармонійне поєднання релігії і науки в життіособистості, суспільства.

Глибокий патріотизм, висока мораль, шляхетність, інтелігентність, готовність розвиватирідну культуру, зміцнювати родинні цінності, утверджувати українську мову як державну, брати

активну участь у професійно-трудовій, громадській і політичній діяльності, будувати Українськудержаву - пріоритетні якості громадянина незалежної України, показники його культури.

Людський гуманізм несумісний із помстою, але не передбачає і всепрощенства. Вінзасуджує рабську і напіврабську покору, національну меншовартість, історичне безпам'ятство,манкуртизм, зраду нації, Україні. Лицарські чесноти, відображені в різних галузях нашоїкультури, схвалюють і стимулюють практичні кроки, конкретні справи, рішучі дії з метоювикорінення аморальних жорстоких, потворних явищ із нашого життя.

Ідеї синівської любові до рідної землі, Матері-України, свободи нації і особистості,заповідів дідів і прадідів захищати українську мову, культуру, зберігати єдність народу,соборність етнографічних земель, утвердження власної незалежної Української держави -провідні ідеї, що визначають суть нашої національної культури.

ПРОГРАМА КУРСУ «ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ».

ДЖУРИ

Вступ. Навколишнє середовище та його значення для людини. Проблеми навколишньогосередовища. Завдання охорони природи. Необхідність екологічних знань для молоді.

Літосфера і людина. Будова літосфери, її склад. Руйнування гірських порід під впливомвивітрювання, водної та вітрової ерозії. Грунти як ресурси та їх значення для с/г виробництва.Ерозія грунтів, її причини. Запобігання ерозії. Хімічне забруднення грунтів. Забруднення грунтіврадіонуклеїдами внаслідок аварії на Чорнобильській аЕс. Карта екологічного забрудненнягрунтів України. Система заходів з дезактивації грунтів. Система загальних заходів з охоронигрунтів. Рослинність як засіб захисту грунтів. Лісосмуги, їх значення. Основні агрохімічні заходищодо збереження грунтів від виснаження та ерозії. Проблема використання мінеральнихдобрив і отрутохімікатів у землеробстві.

Рекультивація місць видобування корисних копалин. Проблеми опустелювання земель усвіті, на Україні.

Екологічні проблеми гідросфери. Вода та її значення для життя на Землі. Екологічніпроблеми Світового океану. Джерела забруднення Світового океану. Охорона і захист воднихресурсів. Джерела забруднення внутрішніх вод. Забезпеченість приіснолю водою різних регіонівсвіту, України.

Раціональне використання прісних вод - головний засіб вирішення проблеми пріснихвод. Структура водопостачання. Проблеми і засоби водоохоронної діяльності. Методиочищення стічних вод. Опріснення морської води, його економічна ефективність.

Екологічні проблеми атмосфери. Будова і склад атмосфери. Зміни в газовому станіповітря, їх причини і наслідки. Повітря як ресурс, значення в природі, використання в народномугосподарстві. Забруднення повітря; його джерела. Наслідки забруднення повітря. Втрати відзабруднення. Вплив забруднення повітря на здоров'я людини. Парневий ефект та явища,пов'язані з ним.

Озоновий шар, його стан, наслідки збіднення озонового шару. Заходи для контролю зазабрудненням повітря. Межі концентрації речовин, що забруднюють повітря. Стан забрудненняповітря в різних регіонах світу, України. Таблиця даних забруднення повітря в містах України.

Біосфера. Утворення біосфери, її структура, межі та еволюція. Значення та рольбіосфери. Склад біосфери. Властивості біосфери. Рух енергії у біосфері. Кругообіг води, азоту,фосфору. Географічна структура біосфери. Теорія виникнення життя на Землі. Екологічнісистеми, їх біологічна ефективність. Особливості ноосфери. Екологічні проблеми біосфери,заходи щодо їх вирішення.

Природа і природні ресурси. Класифікація природних ресурсів. Ресурси Світовогоокеану: водні, тваринні, мінеральні. Причини погіршення екології Світового океану.Забруднення вод Світового океану, збіднення його ресурсів. Ресурси суходолу. Земельніресурси. Земельний фонд світу, України. Найголовніші с/г угіддя країни. Рослинні ресурси світу,України. Карта рослинних ресурсів. Залісення території України. Проблеми охоронирослинності. Рослини, занесені до Червоної книги України.

Ресурси тваринного світу. Зоогеографічна карта світу. Тварини, що зникли на Землі йзанесені до Червоної книги України. Вплив людини на кількісний і якісний склад рослин і тварин.Охорона рослинних і тваринних ресурсів. Природоохоронне законодавство світу, України.Система природо заповідних територій України. Карта природо заповідних територій України.Характеристика найбільших заповідників та природних національних парків України. Заказникита інші природозаповідні території.

Органи управління охороною природи, посилення їх ролі в країні щодо розміщеннявиробництва та їх впливу на навколишнє середовище. Громадські організації з охорониприроди. Природоохоронна освіта в Україні. Наукова діяльність з охорони природи на Україні.

Міжнародна діяльність України з охорони природи.

Демографічні аспекти екології. Еволюція населення. Зростання кількості населення світу.Демографічна ситуація в світі, Україні, її перспектива. Екологічні проблеми, пов'язані з нею.

Розвиток людства і охорона природного середовища, урбанізація і її вплив назагострення екологічної проблеми. Природні й антропогенні ландшафти. Індустріальні пустелі.Абразія. Туризм і охорона природи. Зв'язок екології з гігієною населення і охороною здоров'ялюдей. Загострення продовольчої проблеми у зв'язку з радіоактивним забрудненням значноїтериторії України. Зростання смертності та зниження тривалості життя людей в екологічнозабруднених регіонах країни. Допустимі норми радіоактивного та іншого забруднення продуктівхарчування. Карта екологічного забруднення України.

МОЛОДІ КОЗАКИ

Що вивчає екологія. Екологія як наука, її зміст, структура і завдання. Поняттяекологічного світогляду. Історичний огляд розвитку екології. Підрозділи екології, їх основнінаукові напрями.

Природне середовище та його охорона. Питання про природне середовище.Використання природного середовища та його охорона. Екосистеми, їх біологічна ефективність.Географічні ландшафти, їх специфічні екологічні проблеми. Навколишнє середовище таінтернаціоналізація природоохоронної справи.

Екологічні фактори. Поняття про екологічні фактори. Класифікація факторів. Лімітуючифактори. Характеристика основних екологічних факторів, що формують рослинність ітваринний світ Землі, кліматичних (тепло, світло, вода, повітря), біотичних.

Екологія виду. Поняття про місцезнаходження (місцезростання) та екологічну нишу.Біологічний годинник. Штучний добір. Одомашування та введення в культуру. Основні типиповедінки.

Екологія груп (популяцій). Поняття «популяція». Властивості популяції. Щільністьпопуляції. Взаємовідносини між популяціями (хижацтво, паразитизм, міжвидова конкуренція).

Екологія угруповань. Поняття біогеоценозу та екосистеми. Видова різноманітність вугрупованнях. Крайовий ефект та екотони. Екологічні ланцюги та піраміди. Перенесення енергіїта продуктивність екосистем. Біологічний круговорот.

Екологічний механізм еволюції організмів та екосистем. Екологія, еволюція, адаптація.Поняття про сукцесії. Поняття проо клімакс як відносно стабільної системи. Типи рослин.

Людина та біосфера. Сучасна екологічна ситуація на планеті, в країні. Вплив людини нанаколишнє середовище. Екологічний розвиток та екологічні проблеми. Проблеми екології іприродні джерела сировини для розвитку економіки.

Екологічно брудні виробництва. Необхідність безвідходного виробництва упромисловості. Замкнена система водопостачання промислових підприємств. Охоронаприродного середовища від промислового забруднення та будівельних надмірностей. Шум якодна з форм забруднення середовища. Боротьба з шумом. Хімічне та радіоактивнезабруднення навколишнього середовища промисловими підприємствами. Погіршенняприродного середовища практично не регульованим с/г виробництвом. Захист і раціональневикористання природного середовища як передумова екологічного розвитку. Екологія таохорона природи. Міжнародне співробітництво в галузі охорони природи.

Збереження миру і розрядка міжнародної напруженості - основа міжнародних відносинщодо питань збереження навколишнього середовища. Співробітництво країн з питань екології.Міжнародне законодавство з питань екології. Роль ЮНЕСКО з питань охорони природи.

Екологічне виховання учнів як основа для забезпечення екологічного майбутньоголюдини. Необхідність екологічного виховання учнів, розвиток цієї системи в світі. Форми таметоди екологічного виховання. Екологічне виховання в школі. Участь школярів в екологічнихакціях.

ПРОГРАМА КУРСУ «ОСНОВИ СУЧАСНОГО ФІЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА».

МОЛОДІ КОЗАКИ

Законодавство України про землю, пріоритетний розвиток села і фермерськогогосподарства.

Сучасні тенденції формування фермерського господарства. Досвід зарубіжних країн.

Фермер і його функції в управлінні господарством (планування, фінансування,маркетинг, укомплектування штату). Мистецтво управління.

Технологія сільськогосподарського виробництва в умовах фермерства. Виробництвозерна, кормів, технічних культур, продуктів тваринництва. Переробка продукції.

Механізація та транспортне забезпечення фермерських господарств. Засоби малоїмеханізації.

Економічний аналіз, його суть та значення для планування фермерської діяльності.

Соціально-економічні програми у сфері фермерської діяльності та їх вирішення наперехідному етапі і в умовах ринку.

Баланс прибутків та витрат фермерського господарства. Ціни та ціноутворення.Податкова політика.

ПРОГРАМА КУРСУ «ТВАРИННИЦТВО І ОСНОВИ ПІДПРИЄМНИЦТВА».

МОЛОДІ КОЗАКИ

Загальні відомості. Тваринництво, його народногосподарське значення.

Безпека праці, виробнича санітарія, протипожежні заходи. Організація робочого місця.Культура праці.

Основи економіки і організація виробництва в умовах підприємницької діяльності звикористанням сучасної ЕОТ.

Товарна організація суспільного виробництва, його структура. Собівартість ірентабельність сільськогосподарського виробництва, прибуток, доход.

Суть комерції. Ціни і гроші. Основи менеджменту і маркетингу в тваринництві. Відомостіпро нові форми організації виробництва і праці з використанням ЕОТ: підряд, оренда,кооператив, фермерське господарство. Правове забезпечення підприємницької діяльності.Економіка природокористування.

Основи тваринництва. Анатомо-фізіологічні особливості сільськогосподарських тварин.

Розвиток основних ланок тваринництва.

Ознайомлення із змістом основних професій тваринництва.

Корми і кормова база для тварин. Кормовий раціон. Годівля тварин.

Утримання сільськогосподарських тварин і догляд за ними.

Механізація тваринницьких ферм і комплексів. Засоби малої механізації в умовахфермерського господарства.

Селекційна робота. Технологія вирощування корів і свиней.

Особливості годівлі і утримання сільськогосподарських тварин на відкритих пасовиськах.

Основи зоогігієни і ветпрофілактики. Зоотехнічні і гігієнічні вимоги до утримання тварин.Профілактика захворювань.

Технологія промислової і домашньої переробки, зберігання та використання продукціїтваринництва.

ПРОГРАМА КУРСУ «РОСЛИННИЦТВО І ОСНОВИ ПІДПРИЄМНИЦТВА».

МОЛОДІ КОЗАКИ

Загальні відомості (як у програмі курсу «Тваринництво і основи підприємництва»).

Основи рослинництва. Обробіток грунту. Грунт і його родючість. Системи обробку грунту.Агротехнічні вимоги. Інтенсивні технології. Технології застосування органічних і мінеральнихдобрив в сівозміні місцевого господарства. Заходи по боротьбі з бур'янами та шкідникамисільськогосподарських культур. Вирощування врожаю польових озимих та ярових зерновихкультур. Вирощування кукурудзи. Вирощування врожаю зернобобових культур. Сівба, догляд ізбирання врожаю цукрових буряків і кормових коренеплодів. Вирощування масляних іефіроносних культур. Вирощування і збирання врожаю баштанних культур. Розвиток основнихланок рослинництва. Ознайомлення із змістом основних професій рослинництва.

Навчально-дослідна робота. Закладка дослідів, догляд за дослідними рослинами, облікрезультатів дослідів і збирання врожаю. Узагальнення досвіду виробництвасільськогосподарської продукції в умовах конкретного економічного району (економічний аналізвиробничої діяльності) за допомогою ЕОМ. Впровадження результатів дослідницької роботи впрактику землеробства.

Механізація у рослинництві. Механізація процесу обробітку грунту. Протиерозійні заходи.Механізація процесу підготовки і внесення в грунт добрив. Механізація сівби та догляд зарослинами. Механізація збирання врожаю. Охорона навколишнього середовища.

Технологія промислової і домашньої переробки, зберігання і використання продуктіврослинництва.

ПРОГРАМА КУРСУ «ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ УЧНІВ».

ДЖУРИ

Вступ у науково-дослідну роботу.

Предмет і завдання екурсу. Місце і роль науково-дослідної роботи (НДР) у навчальномупроцесі. Завдання, зміст, форми НДР учнів у школі. Основні джерела науково-дослідногоаналізу. Мета і завдання курсу, його структура, огляд літератури по курсу.

Культура навчальної роботи і самовиховання учнів - невід'ємні компоненти ефективноїнауково-дослідної роботи.

Культура навчальної праці як комплексне поняття, що включає гігієну розумової праці,техніку розумової праці, мотивацію до навчання, уміння планувати навчальну діяльність.Чинники, що впливають на науекову працездатність, гігієна робочого місця, соен, харчування,облік особливостей організму, чергування видів діяльності, планування розподілу часу, режимдіяльності.

Техніка науково-дослідної роботи. Уміння читати, як основний засіб засвоєння науковоїінформації. Прийоми підвищення швидкості читання. Уміння самостійного пошуку виду читанняі попереднього огляду, визначення виду читання до кожного конкретного джерела. Прийомирозвитку пам'яті і запам'ятовування інформації.

Роль самовиховання у формуванні творчої особистості, значення самовиховання в НДР.Самовиховання волі і характеру. Режим дня, прийоми самоаналізу і самонавіювання.Формування звичок як основи характеру. Прийоми розумового самовиховання.

Робота з науково-літературними джерелами та архівними матеріалами. Класифікація ізагальна характеристика науково-літературних і архівних джерел: монографії, статті і збірникинаукових робіт, рукописи, періодичні видання, архівні фонди, підручники і навчальні посібники,брошури. Методи фіксації і зберігання наукової інформації.

Пошук науково-літературних та архівних матеріалів. Інформаційно-бібліографічнідовідники як засіб орієнтації в пошуках наукового джерела. Довідники (предметні, тематичні),книжковий літопис, енциклопедичні джерела (словники). Роль бібліографічних каталогів,періодичних видань у пошуках науково-літературних джерел. Види каталогів (систематичний,предметний, алфавітний), розташування в них бібліографічних карток. Виставки «Новихвидань».

Методика роботи з книгою і документом. Каталожні картки і картотека із описом(бібліографічним) назв джерел як методу роботи з книгою і документом. Методика описуофіційно-документальних матеріалів, книг, статей. Способи короткої фіксації змісту вивченихкниг і документів, ксерокопій, анотування, тезування, реферування, конспектування, логічнеструктурування (простий і складний план).

МОЛОДІ КОЗАКИ

Методи науково-дослідної роботи.

Основні поняття та категорії НДР. Що таке наука? Визначення науки. Науковаінформація. Наукова діяльність людини. Наукова проблема. Наукова тема. Наукова теорія.Наукове дослідження. Науковий метод. Спостереження. Порівняння. Експеримент.Узагальнення. Моделювання. Аналіз і синтез. Обґрунтування. Аргументація. Доведення.Гіпотеза. Винахід. Відкриття.

Класифікація і загальна характеристика методів НДР. Поняття «методи» НДР, поділ їхзалежно від ознак і характеру участі дослідників у проведенні (активні і пасивні), від часупроведення (одномоментні, довгі), місця проведення (природні, лабораторні), залежні відзавдань дослідження (неекспериментальні, діагностичні, експериментальні). Загальнахарактеристика методів НДР.

Наукове спостереження. Поняття і специфіка методу спостереження. Види науковогоспостереження: безпосереднє, опосередковане, відкрите і приховане, безперервне і дискретне,монографічне, вузькоспеціальне, пошук. Підготовка і проведення наукового спостереження,

його програма. Способи фіксування результатів спостереження: картки, протоколи іщоденникові записи, технічні засоби.

Бесіди та експериментальне інтерв'ю як методи усного опитування. їхні специфіка іпризначення. Види і методика бесід та експериментального інтерв'ю: індивідуальні, групові,вільні, запрограмовані. Вимоги щодо їх проведення.

Анкетне опитування. Анкета як метод письмового опитування. Структура анкети: вступначастина, основна. Групування питань в анкеті, характеристика їхніх видів: відкриті питання,закриті, напівзакриті. Вимоги до формулювання питань. Організація анкетного опитування, їхнівиди: суцільний і вибірковий. Забезпечення якісної і кількісної репрезентивності(представництва) опитування. Вимоги до обробки анкет.

Науковий експеримент. Поняття методу наукового експерименту, його специфіка іпризначеннгя. Види експерименту: природний, лабораторний, констатований, формований.Етапи підготовки і проведення експерименту: попередній, підготовчий, проведення, підбиттяпідсумків.

Діагностичні методи наукового дослідження. Тест як метод стандартизованого завданняз метою виявлення розумового і психічного розвитку, ступеня здібності, стану людини, прогнозуйого розвитку. Види і характеристика тестів: кількісні, якісні, проективні, персональніопитування. Основа побудови тестів, методика розробки, проведення обробки.

Організація і офорлення підсумків НДР.

Науково-дослідна робота школярів. Взаємозв'язок і єдність навчальної та науково-дослідної роботи учнів. НДР, що входить у навчальний процес - на уроках, лабораторних іпрактично-семінарських заняттях, під час написання рефератів, статей, курсових та дипломнихробіт.

НДР у поанавчальний час - наукові гуртки і товариства учнів. Мала Академія Наук,олімпіади, наукові і експериментальні виставки і огляди науково-дослідної творчості, науковіконкурси робіт учнів. Заходи щодо заохочення ученів - учасників НДР.

Значення та етапи планування наукових досліджень. Планування та чітка організаціянаукового дослідження. Підготовчий етап наукового дослідження: організація, пошук учнів на«особистісній» проблематиці наукових досліджень, робота над темою з використанням науково-літературних джерел та емпіричного матеріалу. Етап формування мети і завдань, об'єкта іпредмета, робочої гіпотези дослідження, визначення методів, структури (плану) викладу НДР,списка літературних, архівних та інших джерел дослідження. Завершу вальний етап НДР:аналіз дослідженого матеріалу, формування попередніх висновків, їхня експериментальнаперевірка, підсумкові висновки та рекомендації. Новизна в науці, наука і практика, науковаполеміка, наука і творчість.

Оформлення підсумків НДР учнями. Основні форми наукових повідомлень учнів, статті,тези, методичні рекомендації, курсові та дипломні роботи. Вимоги щодо змісту та оформленнянаукових робіт, їхнього наукового апарату. Структура і особливості кожної форми НДР.

Науково-дослідна робота як зафіксований результат наукового пошуку. Наука як формаповедінки дослідника. Стандартні структури і традиційні компоненти наукового тексту.Структурна схема побудови науково-дослідної роботи. Типові труднощі і помилки під часконструювання наукових текстів. Редагування і саморедагування наукового тексту. Підготовкарукопису до друку. Рецензія, її зміст. Пам'ятка рецензенту.

ПРОГРАМА КУРСУ «ОСНОВИ ТЕХНІКИ».

ДЖУРИ

Вступ. Техніка і сучасне суспільство. Короткі відомості про історію розвитку машин.Класифікація технічних пристроїв за складністю. Прості засоби праці, машини, складні технічнісистеми. Класифікація машин за призначенням. Енергетичні, транспортні, транспортуючі,технологічні і інформаційні машини.

Енергетична техніка. Загальні відомості. Види енергії. Джерела енергії. Поняття проспоживачів енергії. Носії енергії. Перетворювачі видів енергії. Канал передачі енергії.

Передача і перетворення руху. Поняття про механізми. Механізм. Кінематика механізму:кінематична ланка, кінематична пвара, кінематичне коло, ведучі-ведені ланки. Види механізмів.

Передачі обертального руху. Вали, осі. Конструкції валів. Муфти. Передаточневідношення. Передаточне число. Класифікація передач обертального руху. Фрікційні передачі.Пасові передачі. Зубчасті передачі. Черв'ячні передачі. Ланцюгові передачі. Багатоступінні

передачі. Передачі із змінним передаточним числом. Коробка прередач. Варіатори швидкостей.Реверсивні механізми.

Механізми перетворення видів руху. Гвінтові механізми. Рейкові механізми. Кривошипо-шатунний механізм. Кулачковий механізм. Механізм переривчастого руху. Храповий механізм.

Гідравлічні і пневматичні лінії передач і перетворювачі. Загальні відомості про рух рідин ігазів. Деякі властивості рідин і газів. Ламінарна і турбулентна теорії рідин і газів. Стаціонарнатеорія рідин і газів. Тиск у рухомих рідинах і газах. Опір трубопроводу руху рідин і газів. Витратирідини і газу.

Гідромеханічні і пневматичні перетворювачі енергії. Клапаеи. Регулювальні елементигідравлічних пристроїв. Поршневі насоси одинарної і подвійної дії. Пластинчатийексцентриковий насос. Відцентрові насоси. Турбіни. Активні турбіни. Напорні і пропелернітурбіни. Будова ГРЕС. Гідравлічний двигун. Пневмоперетворювачі. Компресори. Поршневийкомпресор одинарної (простої) дії.

Теплові енергетичні системи. Загальні відомості про паливо. Види і призначення палива.Тверде, рідке і газоподібне паливо. Способи спалювання палива: шаровий, факельний івихровий.

Тепломеханічні перетворювачі енергії. Теплові пристрої: жарові, камерні і циклоннітопки. Котельні установки. Будоваа простого циліндричного котла. Газотрубні і водотрубнікотли. Теплові двигуни. Поршневі двигуни внутрішнього згоряння. Карбюраторні двигуни.Газовий двигун. Поняття про двигуни із внутрішнім сумішоутворенням. Двигуни високого інизького тиску. Парові та газові двигуни.

Спецкурс: мотоцикли, автомобілі, трактори.

Передача і перетворення електричної енергії. Електричні кола. Електичне коло.Постійний і змінний електричний струм. Амплітуда, період і частота змінного струму. З'єднанняобмоток генератора зірочкою і трикутником. Фазові і лінійна напруга. Активний і реактивнийопір.

Регулюючі елементи і електромеханічні перетворювачі енергії. Поняття про електричніклапани. Напівпровідниковий діод. Регулюючі елементи перетворювачів енергії.Електромеханічні перетворювачі енергії. Генератори однофазного і трифазного струму.Трифазні і однофазні електродвигуни.Спецкурс: радіотехніка, електроніка.

Основи автоматизації виробничих процесів. Вступ. Короткі відомості з теорії розвиткуавтоматизації виробництва.

Загальні відомості про автоматизацію виробничих процесів. Поняття про автоматику іавтоматизацію. Механізація і автоматизація виробничих процесів. Часткова, повна і комплекснаавтоматизація.

Принципи побудови систем автоматного керування. Поняття про автоматичнекерування. Автоматичний керуючий пристрій і керований об'єкт. Автоматична системакерування. Класифікація автоматичних систем керування. Стабілізуюча, програмна і слідкуючаавтоматичної системи. Автоматичні системи з розімкненими і замкнутими колом впливу.

Елементи систем автоматичного керування. Первинні елементи автоматики. Поняттяпро датчики і сприймаючі механізми. Командні датчики: шляхові електричні датчики контактноготипу, шляхові вимикачі і перемикачі. Вимірювальні датчики: контактні датчики розмірів, датчикидля вимірювання температури, рівня рідини.

Кінцеві виконуючі прилади і механізми. Електричні виконуючі механізми, їх види,призначення і будова. Гідравлічні і пневматичні виконуючі механізми, їх будова і призначення.

Проміжні підсилювачі і перетворюючі елементи.

Роботи і автоматизація виробничих процесів. Види і цільові механізми роботів. Коротківідомості з історії робото механіки. Роботи трьох поколінь. Роботи першого покоління.Застосування роботів на лініях автоматизованих верстаків. Роботи з жорсткою програмою дії.Роботи другого покоління. їх види і призначення. Перспективи роботів третього покоління.

Системи керування роботою роботів.

Спецкурс: побутова автоматика.

Підсумкове заняття. Основні напрямки розвитку техніки.

ПРОГРАМА КУРСУ «ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА».

КОЗАЧЕНЯТА

Хто такі українці.

Україна - Батьківщина для всіх українців і національних меншин, які мешкають нва нашійтериторії. Історичні назви України - Оріяна, Київська Русь, Роксолані, Козацька країна, Козацьказемля.

Хто такі українські козаки? Це вільні люди, що над усе любили волю, свободу, ріднумову, землю. Козаки - це воїни, хлібороби, господарі, поборники вільної України.

Віра в Бога козаків. Бог і Україна - найвищі ідеали козаків. Козацька церква, як фортецялицарського духу.

Козацькі братства і побратимства. Глибокі почуття і заповіді родинності - основакозацького життя.

Захист козаками рідної землі від загарбників - татар і турків, поляків і росіян та ін.Козацькі походи проти ворога. Героїчна свобода рідного народу, його добробут і щастя, вільнаУкраїнська держава.

Українські козаки, запорожці-лицарі - це люди з міцним здоров'ям, глибокою турботоюпро красу рідної природи, її збереження.

КОЗАЧАТА

Виникнення українських козаків як етносоціального явища. Гіпотези, факти. Витокикозацтва в епоху Київської Русі-України.

Козаки як оборонці рідного краю, нороду від національного, релігійного і соціальногогніту. Зростання визвольного козацького руху в ХУІ ст., героїчна боротьба козаків протитурецько-татарської, польсько-шляхетської, російської агресії.

Мужність і відвага, високі бойові якості козаків у боротьбі з чужоземними загарбниками.Видатні козацькі полководці, народні герої С.Наливайко, П.Сагайдачний, С.Палій, І.Сірко,І.Богун, М.Кривонос, Б.Хмельницький та ін.

Захист козаками свого самобутнього способу життя, мови, культури, правопорядку,державного ладу.

Створення козаками двох форм української державності: Землі вольностей ВійськаЗапорозького, або Запорозька Січ (з центром - столицею - фортеця Запорозька Січ) іГетьманська Україна (зі столицями в Батурині, Глухові, Чигирині).

Національно-визвольна війна українського народу, козацтва під проводом гетьманаБогдана Хмельницького з королевсько-шляхетською Польщею (1648-1654). Великі перемогинад польськими загарбниками. Утвердження Української держави.

Збереження протягом століть українським народом волелюбних і героїчних козацько-лицарських традицій.

Відродження українського козацтва в 1917-1920 роках, його збройна боротьба збільшовицько-радянською агресією Росії.

Відродження козацькол-лицарських традицій, виховання молоді на героїчних прикладахукраїнського козацтва в Галичині, Буковині і Закарпатті (кінець ХІХ - перші десятиліття ХХ ст.).

Відродження Українського козацтва в умовах незалежної України.

ДЖУРИ

Перші літописни згадки про українських козаків. Героїко-патріотичні традиції нашихпращурів у язичницьку добу.

Виникнення унікального національного явища - Запорозької Січі як форпостуволелюбності і свободи українців. Запорозьке лицарство - «вогнище козацької сили,солідарності і організованості. Звідси йшла екстенсивна й організаційна сила, енергіякозаччини» (М.Грушевський). Пріоритетна історична місія Запорозької Січі в розгортаннінаціонально-визвольної боротьби українського народу.

Спільність та істотні відмінності між історичними явищами європейського рицарства таукраїнського лицарства, козацтва.

Козацька свідомість і духовність як вищий рівень української національної свідомості ідуховності. Козацтво як аристократія національного духу, високоморальна і високодуховнаеліта нації.

Обумовлена історичними обставинами військово-адміністративна система українськихформ державності - Запорозької Січі і Гетьманської України. Демократичні основи козацького

життя, правопорядку, самоврядування. Козацька виборна система. Козацька Рада як вищийорган законодавчої влади. Гетьман як вищий орган виконавчої влади. Українське звичаєвеправо. Козацька правосвідомість, судочинство. Козацькі сотні і полки як адміністративні івійськові одиниці.

Відчайдушна і напружена боротьба Козацьких Збройних Сил проти татпарсько-турецькихі польсько-шляхетських загарбників.

Характерні ознаки Українського Відродження ХІУ - першої половини ХУІІІ ст.

Велика національно-визвольна війна українського народу, козацтва під проводомгетьмана Б.Хмельницького (1648-1654) проти шляхетської Польщі. Знамениті перемоги надворогами України під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями (1648). Поразка поляків підЗбаражем (1649). Поразка українських військ під Берестечком (1651) через зраду кримськогохана.

Відродження незалежності української держави, національної гідності українськогонароду.

Переяславська угода Б.Хмельницького з царем Московії (1654). Порушення московськимцарем Переяславської угоди. Переговори між Польщею і Московією в Вільнюсі (1656) безприсутності України. Звинувачення Б.Хмельницьким, козацькою старшиною царя Московії впорушенні Переяславської угоди, у прагненні розв'язувати українські проблеми без урахуванняпозиції України. Фальсифікація її положень самодержавно-російською і імперсько-радянськоюісторіографією.

МОЛОДІ КОЗАКИ

Боротьба гетьмана І.Виговського проти агресивної політики московського царя щодоУкраїни, її державницької самобутності. Велика перемога українського війська над 160-тисячною російською армією під Конотопом (29 червня 1659 року).

Період Руїни в Україні. Відсутність єдності серед козацької еліти, міжусобні конфлікти.Продовження самодержавною Московією руйнації української державності.

Державотворча, культурна і освітня діяльність гетьмана України І.Мазепи.

Історична роль першої в світі демократичної і гуманістичної Конституції українськогогетьмана П.Орлика (1710). Подвижницьке відстоювання П.Орликом української державності веміграції.

Захист козацьких вольностей, української державності наказним гетьманомП. Полуботком. Його мученицька, але героїчна смерть у російській в'язниці від ката УкраїниПетра І.

Продовження руйнування імперською Росією української державності. Боротьбакозацтва із запровадженням царською Росією кріпосного права в Україні.

Державницька діяльність останнього гетьмана України К.Розумовського. Скасуванняросійським царизмом Гетьманщини (1783). Друге зруйнування Запорозької Січі (1775) занаказом Катерини ІІ. Знищення українсько-козацької державності. Перетворення українськихземель у провінцію Російської імперії на чолі з великоросом генерал-губернатором.

Створення українськими козаками Задунайської Січі.

Героїчна боротьба козаків проти татар і турків під проводом отамана А.Головатого.Переселення українських козаків на Кубань. Історія українського Кубанського козацтва,Чорноморського козацького війська.

Створення Уукраїнської Кубанської Республіки в роки Української революції 1917-1920

рр.

Відродження ідей козацького способу життя в Галичині і Буковині (кінець ХІХ - першідесятиліття ХХ ст..). Заснування спортивно-руханкових товариств «Сокіл» (1894), першоготовариства «Січ» (5 травня 1900) в селі Завалє Снятинського повіту в Галичині. Подвижницькадіяльність засновника перших «Січей» - діяча української радикальної партії, доктора КирилаТрильовського.

Діяльність Молодої Січі ім. Б.Хмельницького, Молодої Січі ім. І.Богуна, Молодої Січі ім.І.Виговського, Молодої Січі ім. І.Сірка, Молодої Січі ім. І.Мазепм та ін. з питань вихованняпідростаючих поколінь на козацько-лицарських традиціях.

Реалізація національно-визвольнгої «січової ідеї та її носіїв» (А.Чернецький). «Січ» якнаціональні осередки січової української демократії з гаслом «Воля народу - найвищий закон!».«Січі» як «каменярі національної свідомості і самосвідомості» (К.Трильовий). Організації ікерівні органи Січового руху: Головний Січовий Комітет, Наказний Отаман Січей, Союз Січей наБуковині, Український Січовий Союз.

Організація військового товариства «Українські січові стрільці» (1913). Легіон УкраїнськихСічових Стрільців. Бойові управи українських січових стрільців в Україні і діаспорі.

Історичні урочистості - місцеві, повітові і крайові Січові Свята як свята українськогокозацького духу. «Без «Січей» не було б ні УСС (Українські Січові Стрільці), ані УГА (УкраїнськаГалицька Армія), не було би і й 1 листопада 1918, ані Акту 22 січня 1919 року - Дня СоборностіУкраїни» (А.Чернецький).

Відродження Українського козацтва в роки Української революції (1917-1920). Історичнароль козацтва, січових стрільців на чолі з Є.Коновальцем в утвердженні Української держави.

Козацько-лицарські визвольні традиції збройної боротьби з фашистськими ібільшовистськими окупантами в роки ІІ світової війни і після неї (до 1952 року). Героїчнадіяльність Організації Українських Націоналістів (ОУН), Української Повстанської Армії (УПА) засуверенну і незалежну Україну.

Відродження Українського козацтва в роки незалежної України. СтворенняВсеукраїнського доброчинного фонду лицарського виховання ім. П.Сагайдачного (1995).Діяльність дитячих і юнацьких молодіжних організацій «Джура», «Січ» та ін., які працюють накозацько-лицарських традиціях українського народу.

ПРОГРАМА КУРСУ «КОЗАЦЬКА КОНСТИТУЦІЯ».

ДЖУРИ

Договори доби становлення Гетьманської держави. Програма становлення Українськоїдержави Богдана Хмельницького. Врегулювання стосунків із сусідніми державами. Взаємини зПольським королівством. Боровська угода. Реєстр Війська Запорозького. Державні посади.Переяславська рада. Статті Б.Хмельницького. Привілеї Війську Запорозькому. Привілеї шляхті.

Державницька політика Івана Виговського. Корсунський трактат. Гадяцькі угоди.«Революція черні».

«Пакти і Конституція законів та вольностей Війська Запорозького», написані гетьманомВійська Запорозького Пилипом Орликом - перша європейська конституція в сучасному їїрозумінні. Преамбула. 16 параграфів. Головні принципи побудови держави. Питання віри.Кордони держави. Принципи управління та діяльності органів державної влади. Рада. Суд.Гетьман.

Політико-правові ідеї в України у ХІХ на початку ХХ □ад. «Любов до істини». Кирило-Мефодіївське товариство. Модель суспільства. «Начерки Конституції українського товариства«Вольний союз». Михайло Грушевський. Конституційний проект. Микола Міхновський.

Доба Центральної Ради. Період гетьманату Скоропадського. Директорія Українськоїреспубліки. Західно-Українська народна республіка.

Період Української Радянської Соціалістичної республіки.

Період незалежної держави Україна.

Статут українського козацтва. Загальні положення. Ідейні засади. Мета і завдання.Напрямки та форми діяльності Українського козацтва. Членство в Українському козацтві.Обов'язки та права членів. Структура та органи управління. Кошти і майно Українськогокозацтва. Правовий статус. Прикінцеві положення. Припинення діяльності Українськогокозацтва.

Статут Адамівського куреня незалежної дитячо-юнацької організації Українськогокозацтва «Молода Січ». Загальні положення. Мета діяльності. Основні завдання. Вихованнядітей і молоді. Кодекси соціального стану (Кодекс лицарської честі, Кодекс лицарської звитяги,Заповіді милосердя). Напрямки, форми, методи діяльності. Наукове, педагогічне і методичнезабезпечення. Членство. Права і обов'язки членів. Структура та органи управління. Кошти тамайно. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення. Правовий статус. Припиненнядіяльності.

Статут Адамівської школи козацько-лицарського виховання. Загальні положення.Організація навчально-виховного процесу. Учасники навчально-виховного процесу. Управлінняшколою. Майно школи. Фінансово-господарська діяльність школи. Міжнародне співробітництво.Реорганізація або ліквідація школи.

Положення про шкільний козацький курень. Положення про класний козацький загін.

Редакція 1993 року із змінами 1998 року.

Козацька шкільна організація - масова самодіяльна козацька організація дітей, підлітківта юні України, зміна й резерв Українського козацтва.

За дорученням Українського козацтва повсякденною діяльністю козацької шкільноїорганізації керує представник Українського козацтва в особі керівника школи.

Козацько-лицарське виховання козацька шкільна організація здійснює в тісній єдності зішколою, у співдружності з сім'єю, разом з профспілковими, творчими, спортивними,оборонними та іншими громадськими організаціями й державними установами.

Головні завдання козацької шкільної організації - формування в родині, школі ігромадському житті козака-лицаря, палкого патріота, мужнього громадянина Українськоїдержави, захисника рідної землі з яскраво вираженою українською національною свідомістю ісамосвідомістю, світоглядом і характером, високою мораллю і духовністю.

Козацька шкільна організація виховує в дітей любов до знань і відповідальне ставленнядо навчання, прищеплює інтерес до науки й техніки, культури й мистецтва, сприяє їхньомувсебічному розвиткові. Козацька шкільна організація виховує в козачатах, джурах, молодихкозаках громадську активність і колективізм, вирощує їх свідомими патріотами України,чесними, сміливими, здоровими й життєрадісними.

Діяльність козацької шкільної організації визначається такими головними принципами:

суспільно-політичною спрямованістю у формі національно-свідомого ставлення дорідної Неньки-України, незалежної європейської держави;

добровільністю вступу до організації й активною участю в її справах;

самодіяльністю козачат, джур та молодих козаків у поєднанні з педагогічнимкерівництвом;

врахуванням вікових та індивідуальних особливостей;

романтикою, зацікавленістю, грою в козацькому житті;

безперервністю й систематичністю в діяльності козацької шкільної організації.

Головні завдання організації, її вимоги до кожного козачати, джури та молодого козака

відтворено в Девізі, Урочистій обіцянці та Законах шкільної козацької організації (Кодексу буттяУкраїнського козацтва).

1. Девіз, Урочиста обіцянка, Закони, символіка та ритуали.

Девіз козацької шкільної організації.

На заклик: «Слава козаку!» - козача, джура, молодий козак відповідає: «Слава Україні!»

Урочиста обіцянка кандидата до лав шкільної козацької організації.

«Я, (прізвище, ім'я), вступаючи до лав шкільної козацької організації , перед лицем своїхтоваришів урочисто обіцяю: гаряче любити свою Батьківщину; жити, вчитись і боротись запроцвітання Неньки-України; завжди виконувати Закони шкільної козацької організації (Кодексубуття Українського козацтва)».

Закони, за якими живе козацька шкільна організація.

Люби свою Батьківщину, материнську мову, неньку Україну. Шануй віру і звичаї свогонароду.

Май свою національну і людську гідність, будь готовим захищати слабших, турбуватисяпро молодших.

Шляхетно стався до дівчинки, жінки, матері, бабусі; оберігай їх честь і гідність.

Слухай накази отамана, поважай старших та поради наставників.

Будь вірним українській національній ідеї, принципам української національної моралі ідуховності.

Відстоюй повну свободу і незалежність особистості, народу, держави.

Кріпи свій характер і волю, будь терплячим і дисциплінованим.

Будь хоробрим і відважним, мужнім і невтомним.

Понад усе цінуй козацьку честь.

Будь лицарем до супротивника, зневажай жорстоких і лихих.

Будь ревним охоронцем рідної природи.

Бережи традиції Українського козацтва, охороняй пам'ятки історії і культури свогонароду.

Символіка та ритуали.

озацька шкільна організація має прапор кольору морської хвилі прямокутної формирозмірами 2:1 (на одній стороні полотнища - по центру - білий мальтійський хрест, отороченийпомаранчевою стрічкою; на другій стороні - емблема козацької шкільної організації з девізом),загони - такого ж кольору та характеру загонові прапорці.

Кожний козача, джура та молодий козак носить козацькі відзнаки - шеврон Українськогокозацтва, значок (нагрудний знак) козацької шкільної організації, молоді козаки - погони ізвідзнаками.

Рукостискання та салют - дружнє козацьке вітання. Салютом вітають козаків, козацькийта військовий стрій.

У дні святкування Дня Українського козацтва та в інші державні свята козацька шкільнаорганізація виходить разом із дорослими на демонстрації, урочисто відзначають козацькимипарадами й походами, лінійками й вогнищами, зборами й мітингами ці знаменні події.

Кожний загін та курень борються за право носити ім'я уславленого козацького ватажка,гетьмана, кошового, чиє життя - приклад для дітей.

Члени козацької шкільної організації мають єдину форму - кітель та штани для хлопців(кітель та юбку доля дівчат) кольору морської хвилі із козацькими відзнаками (погонами дляхлопців).

***

До козацької шкільної організації приймаються діти у віці від 10 років і можутьперебувати у ній до 15 років.

Питання про прийом до козацької шкільної організації вирішується на зборі загону віндивідуальному порядку відкритим голосуванням. Біля Державного Прапору України таЗагонового прапору той, хто вступає, дає Урочисту обіцянку, старший джура вручає йомукозацьку відзнаку - значок, шеврон, погони. Козацька шкільна організація заохочує членів, рої,загони, курені за успіхи у навчанні, праці і громадській роботі - Почесними грамотами радкозацьких організацій, заносять до Книги пошани козацьких організацій.

Д о козачат, джур, молодих козаків, які порушили Закони, застосовують стягнення:обговорення на зборі рою, загону, куреню, зауваження, догану або попередження і, як крайнійзасіб, виключення з організації.

2. Структура козацької шкільної організації.

Всеукраїнська козацька шкільна організація об'єднує обласні, міські, районні козацькішкільні організації.

До складу обласних, міських, районних козацьких шкільних організацій входять козацькішкільні курені.

Шкільний курень є основою шкільної козацької організації.

Курень складається із класних загонів, загони - з роїв.

Для організації різнобічної роботи з козачатами, джурами та молодими козаками куреньможе створювати різноманітні козацькі об'єднання: клуби, козацькі штаби, пости, команди,застави, стани, дозори, гурти та ін.

Шкільний курень.

Курені створюються в початкових, неповних середніх та середніх школах, дитячихбудинках, спеціальних училищах і школах, школах-інтернатах.

У заміських, міських, кооперативних, дворових, профільних дитячих таборах Українськекозацтво створює тимчасові козацькі курені і загони.

Найвищий орган куреню - козацьке коло. Вона вирішує і організовує найважливішікозацькі справи.

Куренне козацьке коло відкритим голосуванням обирає колективний орган козацькогосамоврядування - курінну козацьку раду, кількістю не менше трьох чоловік, на чолі з отаманом.До ради куреню можуть бути обрані дійсні козаки.

Рада куреню керує роботою козацьких шкільних загонів, козацьких застав, постійних ітимчасових об'єднань козачат, джур та молодих козаків за місцем проживання, секцій та клубів,організовує життя в зонах козацької дії, проводить вибори й навчання козацького активу, даєрекомендації для вступу до Українського козацтва; готує і проводить огляди й змагання,загальні збори й лінійки, конкурси і рейди, зльоти і свята, мітинги, недільники, походи таекскурсії.

Класний загін.

Козацький класний загін створюють в курені, який нараховує не менше як 20 козачат.Загін, як правило, об'єднує козачат, які навчаються в одному класі.

За рішенням ради куреню козацькі загони можуть створюватися за місцем проживаннякозачат. Ці загони входять до складу куреню, працюють під керівництвом ради куреню.

Загін домагається того, щоб кожен козача, джура, молодий козак завжди й скрізь буввірний Девізові, виконував Урочисту обіцянку та Закони, сумлінно вчився, брав активну участь ужитті загону, а також клубу чи об'єднання за інтересами.

Найвищий орган загону - коло. На колі козачата, джури й молоді козаки колективновирішують справи загону й роїв, обирають раду загону, приймають у козачата, рекомендуютьгідних до Українського козацтва.

Раду загону на чолі з отаманом обирають відкритим голосуванням на колі загону.Рада загону - організатор життя загону, вона формує рої, планує роботу загону, створюєредколегію загонової газети, дає і перевіряє козацькі доручення.

Рої формуються у складі 5-8 чоловік за принципом дружби, товаришування, спільнихінтересів дітей.

У рої козачата оволодівають різноманітними вміннями й навичками, вчаться самостійнопроводити козацькі справи, колективно працювати і цікаво відпочивати. Рой обирає ройового.

Козаченята.

Виховання козаченят є одним з найважливіших доручень Українського козацтвакозацькій шкільній організації.

Козацький шкільний загін - колективний наставник козаченят, він направляє до козаченятвиховників і організаторів роботи за інтересами.

Рада куреню створює штаб роботи з козаченятами.

Козацькі курені і класні загони створюють козаченятський стан в 1-4 класах дляпідготовки молодших школярів до вступу в козацьку організацію. Козачата допомагаютькозаченятам добре вчитися, жити в дружбі й працювати в колективі, привчають їх виконуватиправила козаченят. Козаченятський стан поділяється на застави. В кожній заставі 5-6козаченят. Стан та застава мають прапорці.

Правила козаченят (Кодекс лицарської честі і звитяги).

Шануй і маму і тата, завжди працюй завзято. Люби рідну країну, що зветься Україна.Турбуйся про молодших, жіноцтво поважай. Будь сильним, справедливим, скромним іправдивим і рідну Батьківщину завжди захищай.

За волю, за віру, за честь України я буду невтомно стоять до загину. Нехай небезпекачатує навколо, та друзів своїх я не зраджу ніколи. А недруги наші нехай пам'ятають - у чеснімбою козаки не втікають. Чи горе навколо, чи радість буяє, козак добрим людям завжди помагає.

3. Керівництво шкільною козацькою організацією.

Для здійснення практичної діяльності Всеукраїнської шкільної козацької організаціїУкраїнське козацтво створює Центральну раду шкільних козацьких організацій («Січ», «МолодаСіч» «Пласт», «Сокіл» та ін.), яка керує діяльність козацької шкільної організації.

Повсякденне керівництво козацькими шкільними організаціями, залучення й об'єднаннязусиль широкої громадськості у вихованні козачат, джур та молодих козаків - відповідальний іпочесний обов'язок Українського козацтва.

Положення про Козацьку Республіку. Конституція Козацької Республіки.(Прийнято на загальній Конференції школи 14 жовтня 1998 року).

1. Декларація колективу Адамівської школи школи джур та дан(школи козацько-лицарського виховання).

Ми, учні, учителі та батьки Адамівської школи джур та дан (школи козацько-лицарськоговиховання), зібралися разом, щоб рішуче заявити, що ми бажаємо співпрацювати, жити вдружбі єдиними колективом:

де учні та батьки допомагають учителю, учителі - учням;

де поважають бажання та обговорюють пропозиції;

де признається право на помилку кожної людини;

де кожен вміє признатись у своїх помилках.

2. Права, обов'язки та відповідальність учнів.

Учні мають право:

Виражати своє бачення якості навчального закладу та методів навчально-виховноїроботи.

Брати участь в екзаменах, заліках, атестації з навчальних предметів (при вирішальноїролі викладача).

Випускати рукописний журнал, газети з обов'язковим підписом.

Колектив учнів має право обирати учителя та вихователя.

Брати участь в організації та управлінні навчально-виховним процесом.

Відстоювати свою гідність, вносити пропозиції на конференціях, зборах, педрадах таін. шкільних форумах.

Обирати предмети для поглибленого вивчення.

Здавати екзамени екстерном.

У 5-8-х класах бути звільненими від екзаменів рішенням педради, якщо встигаютьстабільно на «4» та «5».

Бути обраними та вибирати органи самоврядування.

Мають право носити в школі ділову вільну форму.

Учень повинен:

Поважати в учителі людину, цінувати його бажання передати учню знання.

Дорожити честю школи як своєю особистою, примножувати її традиції, оволодіватизнаннями.

Говорити правду в очі й вміти її вислуховувати.

Строго питати з себе, вміти признавати помилки своїх товаришів.

Бути нетерпимим до байдужості, жорстокості, заздрості, обману, поважати оточуючих,турбуватися молодшими школярами.

Слідкувати за своїм здоров'ям, укріпляти його.

Брати активну участь в громадському житті школи, класу та в роботі учнівськогосамоврядування.

Учні несуть відповідальність за:

Невиконання вимог громадських та учнівських організацій школи (загальні збори, радашколи, куреня та ін.).

Порчу шкільного та державного майна.

Грубі порушення дисципліни в школі та поза неї.

3. Права, обовоз'язки та відповідальність педагогів.

В умовах демократизації системи освіти кожен педагог, окрім загальноприйнятихгромадянських та традиційних прав педагога, повинен в повному об'му отримати й такі права:

Брати участь в організації й управлінні усіма справами свого навчально-виховногозакладу через збори, конференції та виборні органи, а також безпосередньо відвідуючи (прибажанні) засідання любого вибірного органу й приймаючи участь в обговоренні питань, причомуз правом дорадчого голосу.

Висувати свою кандидатуру на будь-яку виборну посаду в будь-якому навчально-виховному закладі або в будь-якому органі системи освіти регіону та країни.

Виражати (усно або письмово) критичні зауваження про діяльність будь-якогопрацівника свого закладу, включаючи першого керівника, а також будь-якого працівникасистеми народної освіти регіону та країни.

Звертатись індивідуально або в складі групи осіб до будь-яких керівних інстанцій абозасобів масової інформації із заявами, пропозиціями, вимогами, скаргами та ін. Має право насоціальну захищеність у взаємовідносинах із батьками.

Самостійно визначати форми й методи своєї навчальної та виховної роботи,погоджуватись або не погоджуватись із зауваженнями та пропозиціями колег та керівників з цихпитань, але за умов, що обрані форми й методи дають соціальні та педагогічні цінні кінцевірезультати.

Відмовитись від виконання адміністративних доручень, які не пов'язані із виконаннямсвоїх прямих обов'язків (навчально-виховних функцій).

Оформляти або не оформляти письмово план кожного уроку, лекції або іншої форминавчальної та виховної роботи при умові, що робота дає хороші кінцеві результати.

Визначати за власним розсудом час на проходження того чи іншого розділу, теми,навчальної програми при умові, що на кінець навчального року основний програмовий матеріалбуде учнями засвоєний.

Дозволяти або не дозволяти будь-кому, включаючи керівників, бути присутніми науроках або інших заходах з учнями, керуючись перш за все інтересами справи (навчально-виховного процесу).

Має право на добре обладнане робоче місце, кабінет, обладнаний всім необхідним вроботі дидактичним матеріалом, канцелярськими товарами та ін.

Відмовитись від навчання учнів, психологічно не сумісних з особою учителя, беручідо уваги пропозиції класу, педколективу, який працює в цьому класі й психолога.

Відмовити батькам в прийому дитини до школи незалежно від віку, якщо на моментвступу до першого клас дитина психологічно не готова до навчальної діяльності - на підставівисновків психолога.

Свою професійну (навчально-виховну) діяльність з участю в науково-дослідницькоїроботи в будь-якій науковій установі або його підрозділу (лабораторія, кафедра, НДІ та ін.).

Здійснювати експерименти в сфері навчально-виховної роботи. При умові, що вонине приносять шкоди якості навчанню, вихованню та здоров'ю школяра.

У випадку, якщо експеримент потребує суттєвих змін в загальноприйнятому порядкуроботи, а кінцевий результат його непередбачений, необхідна згода ради школи на йогопроведення.

Педагоги повинні:

Працювати чесно й добросовісно , строго виконувати обов'язки, які покладені на ньогоДекларацією прав та обов'язків (Конституцією Козацької республіки), правилами внутрішньогорозпорядку, посадовими інструкціями.

Дотримуватись дисципліни праці - основу порядку в школі.

Дотримуватись вимог техніки безпеки й охорони праці, виробничої санітарії та гігієни,протипожежної охорони, які передбачено відповідними правилами та інструкціями.

Поважати особу учня та батьків, бачити в них партнерів.

Вивчати індивідуальні особливості школяра, активно співробітничати з учнями табатьками з розвитку їх педагогічних знань.

Систематично підвищувати свій ідейно-політичний, творчий й педагогічний рівень.

Показувати приклад в пробуті, в поведінці, в праці.

Всі форми занять проводити згідно розкладу, затвердженому директором школи.

Учитель повинен бути активним в громадському житті колективу, виконуватигромадські доручення.

Учитель повинен слідкувати за своїм здоров'ям, учителям не дозволяється палити вшколі, в присутності жінок та дітей.

Педагоги несуть відповідальність:

За якість навчання учнів, рівень їх знань, умінь, навичок, за рівень їх вихованості.

За збереження шкільного та державного майна, за навчання дітей бережливомуставленню до нього.

За прояв антигуманного та антипедагогічного ставлення до дітей.

4. Права, обов'язки та відповідальність батьків.

Батьки мають право:

Обирати та бути обраними в громадські формування школи.

Обговорювати пропозиції на будь-яких шкільних форумах, контролювати прийнятірішення.

Обирати школу, клас, а також переводити дитину у випадку незгоди з методикоювикладання.

Вносити індивідуальні вклади на розвиток школи, на організацію в школі накооперативних началах додаткових, передбачених програмою занять за інтересами.

Брати участь в громадському житті школи і класу.

Батьки повинні:

Виховувати культурну людину й прививати здоровий спосіб життя.

Допомагати в засвоєнні знань.

Забезпечувати нормальні умови для навчання дитини.

Регулярно відвідувати збори, зустрічатись з учителями, цікавитись життям дитини в

школі.

Батьки несуть відповідальність перед радою школи, радою громадськості, виробничимколективом, комісією із справ неповнолітніх при райвиконкомі, інспекцією із справ неповнолітніхпри РВ МВС за:

Антипедагогічні дії по відношенню до дитини.

Небажання створити дитині сприятливі умови для становлення гармонійно розвиненої

особи.

Образливе й неетичне відношення до особи учителя або педагогічного колективу

школи.

За ігнорування рішень батьківського комітету школи, класу, ради школи, пов'язаних звирішенням питань виховання підростаючого покоління.

Статут Адамівського куреня дитячо-юнацької організації «Молода Січ» Українського

козацтва. Редакція 1998 року.

1. Загальні положення.

Адамівський курень дитячої та молодіжної організації Українського козацтва «МолодаСіч»(надалі Адамівський курень «Січі») складова частина міжнародної, добровільної,незалежної, добродійної всеукраїнської національно-патріотичної громадської організації, якастворена міжнародною всеукраїнською національно-патріотичною і оборонно-спортивноюгромадською організацією Українське козацтво, статут якої зареєстрований Міністерствомюстиції України рішення №223 від 17 березня 1992 року та погоджений у новій редакції іззмінами та доповненнями 7 серпня 1996 року.

Адамівський курень «Січі» - це єдиний духовний організм, в якому ідея національноговідродження України на ідейно-моральному потенціалі Українського козацтва органічнооб'єднує дітей, юнацтво, молодь та їх батьків, наукову та педагогічну громадськість, військових,державні органи управління та їх керівників.

Адамівський курень «Січі» входить до складу дитячої та молодіжної організаціїУкраїнського козацтва «Молода Січ», являється її структурним підрозділом і заснована з метоюпедагогічного професіонального забезпечення одного з основних напрямків роботиУкраїнського козацтва - виховання дітей, юнацтва, молоді України на засадах державноїконцепції національного виховання та її основи - української козацької педагогіки.

Адамівський курень «Січі» в своїй діяльності керується Конституцією України, всімчинним законодавством України, законом «Про об'єднання громадян», Статутом Українськогокозацтва, Статутом дитячої та молодіжної організації Українського козацтва «Молода Січ,Указом Президента України від 4 січня 1995 року №14/95 «Про відродження історико-культурних та господарських традицій Українського козацтва», рішенням державної влади зпитань дитинства, юнацтва та молоді, визнаними Україною нормами міжнародного права,прогресивними українськими козацькими звичаями і традиціями, які не суперечать законамУкраїни.

Керівництво діяльністю Адамівського куреня «Січі» здійснює Адамівський куреньУкраїнського козацтва спільно з державними органами, яким доручено виховання дітей тамолоді (Білгород-Дністровський районний відділ освіти та дирекція Адамівськоїзагальноосвітньої школи І-ІІ ступеня, Білгород-Дністровська районна комісія у справах сім'ї тамолоді, Білгород-Дністровський районний відділ культури і т.д.) шляхом співпраці та вступупрацівників і колективів цих та підпорядкованих їм органів до Українського козацтваіндивідуальними, колективними чи асоційованими членами та створення ними козацькихосередків.

Адамівський курень «Січі» створено і діє на основі добровільності, рівноправності,позапартійності її членів, самоврядування, законності, гласності, єдності інтересів для спільноїреалізації громадянами України своїх прав і свобод.

Адамівський курень «Січі» співпрацює з зарубіжними та міжнародними державними ігромадськими організаціями з питань, що стосуються його статутної діяльності.

Мовою спілкування та діловодства в Адамівському курені «Січі» є державна моваУкраїни - українська мова.

Створення в Адамівському курені «Січі» первинних партійних осередків чи будь-якихінших партійних структур неприпустиме.

Адамівський курень «Січі» не слугує жодній партії чи партійній групі, а працює на благо і доброукраїнського народу й Української самостійної держави, на мир, злагоду, соціальну танаціональну єдність українського суспільства.

Адамівський курень «Січі» має свою атрибутику і символіку: козацькі прапори,клейноди, емблеми та інші відзнаки, а також козацькі дитячі та молодіжні однострої, звання,нагороди та марш, зразки яких затверджуються та реєструються в установленому законом тацим статутом порядку.

Повна офіційна назва - Адамівський курень дитячої та молодіжної організаціїУкраїнського козацтва «Молода Січ».

Скорочена офіційна назва - Адамівський курень «Січі».

Осередок керівних органів Адамівського куреня «Січі» - Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Адамівка, вулиця Шевченко, будинок №57, Адамівськазагальноосвітня школа І-ІІ ступеня, телефон 76-3-40.

Осередок центральних керівних органів «Молодої Січі» - Київ, вул. Січневого повстання,21, к.9, тел. (044) 290-63-41.

2. Мета діяльності.

Метою діяльності Адамівського куреня «Січі» є:

об'єднання в Українському козацтві науковців, педагогів, учительства, військових,студентської та курсантської молоді, дітей, юнацтва, молоді та їх батьків як єдиногопедагогічного колективу для відродження, розбудови та ствердження національної системивиховання на основі української козацької педагогіки та її ідей - національного відродженняУкраїни, народності, природо відповідності, гуманності, збереження духовної єдності поколінь;

комплексне високопрофесійне організаційно-методичне та науково-педагогічнезабезпечення навчально-виховного процесу дітей, юнацтва, молоді України на засадахдержавної концепції національного виховання та її основи - української козацької педагогіки;

виховання у дітей, юнацтва та молоді національної свідомості, історичної пам'яти,громадянської позиції, патріотизму, готовності захищати Батьківщину, любові до рідного краюшляхом опанування духовної спадщини українського козацтва, оволодіння прогресивнимиукраїнськими звичаями і традиціями козацької нації;

виховання фізично, інтелектуально та духовно розвиненого дитинства, юнацтва тамолоді суверенної України на сформованих історією українського козацтва засадах козацькогосвітогляду та способу життя;

підготовка молоді до активної участі в розбудові України як суверенної держави,держави самостійної та незалежної, демократичної і правової;

залучення дітей, юнацтва та молоді до краєзнавчої діяльності, поширення тапропаганда козацьких звичаїв та традицій, вивчення, охорона та відновлення пам'ятокукраїнської історії та культури;

залучення дітей, юнацтва та молоді до систематичного фізичного, інтелектуального тадуховного самовдосконалення;

організація спілкування та консолідації дітей, юнацтва, молоді різних областей тарегіонів України на основі духовної спільності інтересів, патріотичного почуття любові до єдиноїБатьківщини, готовності берегти і зміцнювати єдність українського народу та готовністьвиступити на захист Матері-України;

організація спілкування дітей, юнацтва, молоді України з однолітками різних країн,виховання почуття поваги до інших народів-націй та доцільності, необхідності мирної,рівноправної взаємодії і співпраці на користь усіх народів планети Земля;

відродження, утвердження і розвиток української мови і культури серед дітей, юнацтва імолоді, виховання поваги до рідної мови, духовної потреби в ній як джерела духовностіукраїнського народу;

підготовка молоді до захисту політичних, економічних, культурних та історичнихздобутків українського народу;

соціальний захист дитинства, материнства, учительства та підвищення соціальногостатусу учительства в Україні.

3. Основні завдання.

13. Основними завданнями Адамівського куреня «Січі» є:

Підготовка та патріотичне виховання нового покоління в дусі українського козацькоголицарства, української національної ідеї, відданості рідному українському народові таукраїнській Землі-Матері.

Сприяння підготовці молоді до військової служби, військовому вишколу молодідопризовного віку, сприяння розбудові Збройних Сил України, Прикордонних військ, Митноїслужби та підрозділів Цивільної оборони, сприяння укомплектуванню окремих військовихформувань призовниками з Українського козацтва.

Розвиток дошкільного та родинно-шкільного виховання, яке грунтується на високомустатусі батьківської і материнської козацької педагогіки та родинних, духовних, релігійно-моральних та загальнонаціональних цінностях.

Впровадження в школі форм і методів учнівського самоврядування, заснованих наформах та методах самоврядування та демократії Січі та осередку Українського козацтва,зокрема «Козацької республіки».

Реалізація виховного та державотворчого потенціалу української козацької педагогіки,дослідження, вивчення та впровадження у виховний процес:

складових української козацької педагогіки - національної психології, характеру,світогляду, правосвідомості та моралі;

провідних ідей в національній системі освіти і виховання козаків - свобода інезалежність України, суверенність особистості, народовладдя;

виховних козацьких традицій як основ системи виховання в козацькій педагогіці;

народних традицій, звичаїв, обрядів;

фольклорного виховання: пісні, думи, легенди, перекази, прислів'я, приказки прокозаків, їх героїчну боротьбу;

різних видів мистецтва: декоративно-вжиткове, музичне, танцювальне, вишивання.

Дослідження, розвиток та впровадження ступіней системи козацького виховання:

дошкільного родинного виховання (високий статус батьківської і материнської козацькоїпедагогіки, особливо роль батька, який загартовував дітей, формував у них лицарську честь ігідність, готував до життєвих труднощів;

родинно-шкільного виховання, яке ґрунтується на цінностях родинних, національних,духовних, релігійно-моральних, загальнонаціональних.

Розвиток дитячого туризму та спорту (в т. ч. військово-прикладних і технічних видів).

Участь в підготовці та проведенні щорічного фестивалю «Молода Січ» дітей, юнацтва,молоді шкільних організацій Січі.

Проведення виховної роботи серед дітей, юнацтва, молоді, створення та організаціядитячих, юнацьких і молодіжних товариств, шкіл, інших навчальних закладів, таборів, розробкадля них програм, методик та підтримка їх діяльності. Організація традиційних козацькихтаборових зборів, змагань, фестивалів. Сприяння заснуванню та роботі спеціальних шкіл Січідля обдарованих дітей та молоді.

Сприяння підготовці та проведенню кваліфікаційних відбіркових конкурсів, олімпіад.Участь в опрацюванні програм виховної роботи. Планування та проведення заходів щодосоціального захисту дитинства, материнства, учительства та підвищення соціального статусуучителя в Україні.

Сприяння видавництву матеріалів у періодичній печаті для дітей та юнацтва,видавництва методичної навчально-виховної літератури.

4. Виховання дітей і молоді.

Виховний процес в Адамівському курені «Січі» будується на основі вивчення,усвідомлення, збереження, творчого використання та опори на визнані світовою культуроюісторичні факти та результати фундаментальних наукових досліджень від доби визвольноїборотьби українського козацтва за політичну і державну незалежність та заснуванняУкраїнської козацької республіки доби Богдана Хмельницького до ствердження державностіУкраїни нинішньої доби.

Світовою культурою визнані історичні факти:

українське козацтво - гордість української нації, найвищий її зліт у віковічному розвитку,одна з найяскравіших сторінок літопису боротьби українського народу за політичну і державнунезалежність. Його ідейно-моральний потенціал - це ядро козацької духовності, яке є основоюідеології розбудови і відродження державності України, є невичерпною скарбницеюгромадського загартування підростаючих поколінь;

багатовіковий визвольний рух українського козацтва покликав до життя унікальнеявище не лише східно-слов'янської культури, а й світової культури - українську козацькупедагогіку. Вона народжена матеріальним і духовним життям українського козацтва;

українська козацька педагогіка - це частина народної педагогіки українського народу увершинному її прояві, яка формувала в підростаючих поколіннях українців синівську вірністьрідній землі, Батьківщині - незалежній Україні. Це народна виховна мудрість, що своєюголовною метою ставила формування в сім'ї, школі і громадському житті козака-лицаря,мужнього громадянина з яскраво вираженою українською національною свідомістю ісамосвідомості;

український козак - це лицар України, морально чиста, високодуховна і матеріальнонезалежна людина, яка вміє панувати над собою, володіє своїми емоціями, розумом і волею,патріот України, який постійно морально-психологічно, духовно і фізично готує себе до оборониБатьківщини, своєї честі та гідності, дбає про єдність Українського козацтва і українства всьогосвіту;

найважливішими в національній системі освіти і виховання були провідні ідеїкозацького руху - свобода і незалежність України, честь і гідність, непорушність прав людини інароду, суверенність особистості, народовладдя;

українська національна ідея проходить через всю педагогічну спадщину минулих епохУкраїни. Вона лежала в основі діяльності цілих поколінь українських козаків, українських освітяні надихала їх на вірне служіння рідному краю.

Основою змісту виховання дітей та молоді - козачат та молодих козаків Адамівськогокуреня «Січі» є:

Державна концепція ідеології розбудови української національної суверенної державита виховання на її принципах громадян-патріотів, готових будувати свою національну державу,берегти єдність народу України, захищати незалежність, суверенність та недоторканістькордонів України, самовіддано працювати на зміцнення духовного, морального, наукового,технічного та економічного потенціалу держави з метою вибороти високий рівень добробуту,соціальних і духовних гарантій кожному громадянину та достойне місце своїй державі взмаганні націй-держав світового співтовариства, яке розгорнулося в системі світових ринковихекономічних відносин;

Розроблена Міністерством освіти України «Концепція національного виховання»,основою якої є українська національна система виховання, українська козацька педагогіка ідуховність, психологія українського козацтва.

Програма виховання включає обов'язкове оволодіння дітьми та молоддю -козачатами та молодими козаками - Кодексами людського буття Українського козацтва,виховання потреби безумовного виконання їх в житті, що забезпечить формування тавиховання того духовного стану молоді - молодих громадян України, козаків, який в народізберігся як розуміння козацького духу, того особливого соціального стану українського козака всуспільстві, що слугував духовною опорою народу і українській державі на протязі віків.

Кодексами соціального стану Українського козацтва являються:

а. Кодекс лицарської честі Українського козацтва, який включає такі основні якостіособистості:

любов до батьків, вірність у коханні, дружбі, побратимстві, товаришуванні, ставленні доБатьківщини, рідного народу;

готовність турбуватися про молодших, зокрема дітей, усіх літніх людей і людейпохилого віку;

підкреслено шанобливе ставлення до матері, дівчини, жінки, бабусі;

непохитна вірність ідеям, принципам народної моралі, національним ізагальнолюдським цінностям;

відстоювання свободи і незалежності особистості, народу, держави, єдності ісоборності українських земель;

прагнення роботи пожертвування на будівництво храмів, навчально-виховних закладів,просвітних установ, пам'яток історії та культури;

готовність проявляти принциповість і непримиренність до зла, аморальності інаступальність у боротьбі з ними;

здатність цілеспрямовано й систематично розвивати фізичні і духовні сили, зокреманепохитну силу волі і непоборну силу духу, можливості свого організму, займатисясамопізнанням і самовдосконаленням;

уміння скрізь і всюди чинити шляхетно, виявляти доброчинність, лицарські чесноти,глибоку історичну пам'ять, національну гідність і гордість;

турбота про розвиток національних традицій, звичаїв, обрядів, бережливе ставлення дорідної природи, землі, примноження її багатств;

прагнення внести якнайбільший особистий внесок у підвищення добробуту рідногонароду, його матеріального і духовного рівня.

б. Кодекс лицарської звитяги Українського козацтва:

готовність боротися до загину за волю, честь і славу України;

нехтувати небезпекою, коли справа стосується життя рідних, друзів, побратимів, доліМатері-України;

презирство і ненависть до ворогів, прагнення визволити рідний край від чужих заброд-завойовників;

уміння доводити наукову неспроможність ворожих ідей і теорій, спрямованих напослаблення Української держави, на приглушення національної свідомості і самосвідомості, тавстановлення національної несправедливості і нерівноправності;

здатність відстоювати в будь-яких обставинах життя рідну мову, культуру, мистецтво,духовні традиції, гідність і гордість свого та інших народів;

героїзм, подвижництво в творчій праці і в бою в ім'я свободи і незалежності України;

відстоювання свого права бути господарем на рідній землі, володарем національнихбагатств, готовність нікому не давати на поталу своєї материзни і дідизни;

здатність і готовність займатися постійно, в тому числі і в години можливого лихоліття,народотворчою і націотворчою діяльністю, будівництвом і зміцненням Української держави.

в. Заповіді милосердя, які українські козаки залишили своїм нащадкам - сучасномуУкраїнському козацтву як дорогоцінний морально-духовний спадок:

готовність допомагати найслабшим, найбеззахиснішим - дітям, створювати умови дляїхньої радості, попереджувати їхні страждання, замінювати їм у разі необхідності батька і матір,брата і сестру;

всебічна допомога сиротам, вдовам, бабусям і дідусям, турботливе ставлення добезпомічних, постійна їх матеріальна підтримка;

надання допомоги хворим, інвалідам, потерпілим від злих людей, стихійних силприроди та іншого;

здатність до співчуття, жалю до людей, які потрапили в біду;

готовність допомагати будь-якій людині, щиро розділити з нею журбу, страждання, горе,зробити все для того, щоб їй стало легше.

17. Завдання Адамівського куреня «Січі» в царині військово-патріотичного вихованняполягає в наповненні конкретними діями духовного Заповіту пращурів наших, героїчнихукраїнських козаків, нам, нащадкам: «Сини народу України! Будьте завжди готові до оборониМатері-України!»

Система військо-патріотичного шкільного виховання включає:

морально-психологічну та психологічну підготовку на уроках суспільно-історичного,народознавчого та гуманітарного циклу;

військово-технічну підготовку на уроках праці та фізико-математичного циклу;

військово-фізичну підготовку на уроках початкової військової підготовки та фізкультури;

- під час учбової та позаучбової роботи - всі види підготовки згідно напрямкам, формам іметодам діяльності Адамівського куреня «Січі».

Напрямки, форми, методи діяльності та їх організаційне, наукове, педагогічне,

методологічне забезпечення.

Напрямки діяльності Адамівського куреня «Січі»:

а. Поширення знань серед учнів та молоді про козацький національно-визвольний рух,про заслуги козаків у боротьбі з чужоземними загарбниками.

Вивчення матеріалів: фольклорних джерел; історичних документів (козацьких літописів);наукових праць про героїку козаччини М.Костомарова, В.Антоновича, М.Аркаса,Д.Яворницького, Д.Дорошенка, І Огієнка, З.Крип'якевича, А.Опановича та ін.; художніх творівТ.Шевченка, П.Куліша, Б.Грінченка, А.Чайковського, О.Олеся, Б.Лепського, поетів В.Симоненко,Л.Костенко, І.Драча, Д.Павличка та ін.

Дослідження кожним юним та молодим козаком, гуртами, загонами славної історіїукраїнського козацтва - від його зародження до зміцнення в епоху П.Сагайдачного,Б.Хмельницького, І.Мазепи.

Вивчення героїчного життя, подвижницької діяльності, високого мистецтва керівниківповстань отаманів: С.Наливайко, І.Сірка, Т.Федоровича, І.Богуна, М.Кривоноса, І.Мазепи,П.Орлика, П.Полуботка, П.Калнишевського, І.Гонти, М.Залізняка та ін.

Складання конкретної програми вивчення козацького визвольного руху, козацькогокраєзнавства, туризму та екскурсій козацькими шляхами, пошуку козацьких могил та цвинтарів,їх упорядкування, встановлення пам'ятних знаків, вивчення козацькою молоддю козацькихродоводів під гаслом «Шукай, козак, свій родовід!»

в. Дослідження і практичне відродження військово-спортивного мистецтва нашихпращурів: верхова їзда, стрільба з лука, володіння списом, шаблею, іншими видами козацькоїзброї, подолання природних перешкод, кермування човном під веслами та вітрилами, різні видиборотьби та протиборства, у т. ч. бойовий гопак, козацьке багатоборство.

г. Пізнання і відродження традицій козаків як мудрих хліборобів, умілих орачів,господарів землі: прилучення до організації ведення фермерських господарств, створеннягоспрозрахункових трудових об'єднань, майстерень, малих підприємств, асоціацій, організаціявзірцевих молодіжного-козацьких господарств різного профілю.

д. Відродження козацьких мистецьких традицій: кобзарства, лірництва, гуртового співу,танцю, дотепного влучного слова, різьбярства, художнього розпису, художньої вишивки,іконопису.

е. Відродження ремесел і промислів: бондарства, гончарства, бджільництва, будівництвокозацьких човнів, ковальства, лимарства, чинбарства, стельмахування. З цією метоюорганізовувати різноманітні мистецько-трудові об'єднання, майстерні та залучати на допомогуучням народних майстрів, спеціалістів.

ж. Вивчення і застосування на практиці козацьких знань: народної медицини, астрономії,агрономії, метеорології, кулінарії.

з. Пізнання сутності й особливості козацької ідеології: філософії, світогляду, моралі,етики, характеру, правосвідомості.

і. Вивчення сучасних видів техніки, інформаційної та електронно-обчислювальноїмашинної технології і організації особистої та спільної творчої діяльності, зокрема: радіозв'язок,робота на колективних радіостанціях, телерадіоконструювання, телерадіомоделізм, системиелектронної автоматики, судномоделізм, морська справа, персональні обчислювальніелектронні машини та технології на основі їх використання, авіамоделізм, автомобільна татракторна справа, радіо моделювання і інші напрямки технічної творчості.

к. Проведення індивідуальної, групової і масової культурно-просвітницької роботи,спрямованої на те, щоб кожен учень - член козацького осередку займався самопізнанням ісаморегулюванням, самовдосконаленням, розвивав свої інтелектуальні здібності і фізичніможливості. Проведення кваліфікаційних конкурсів, олімпіад, змагань по різним напрямкамформування здібностей учнів. Проведення відбіркових конкурсів та олімпіад з метою підготовкидо вступу у військові учбові заклади.

л. Вивчення екологічного становища в регіоні та участь у заходах з метою йогопокращання.

Форми та методи діяльності, які використовує Адамівський курень «Січі»: засновуєкозацькі осередки та організації Січі, бере участь у створенні навчально-виховні табори козацькі

та приймає участь в їх роботі, бере участь у заходах, присвячених історичним датам України, увідзначенні національних та релігійних свят, у проведенні культурно-просвітницьких заходів:вечорів, концертів, виставок, читання лекцій тощо, народознавча та фольклорно-етнографічнадіяльність, фольклорно-пошукові експедиції, фольклорно-етнографічні ансамблі, збір, запис тавидання збірників кіно, аудіо та відеозаписів виконання українських козацьких звичаїв тагосподарських, військових, виховних заходів в українських козацьких поселеннях та січах,недільні школи, історико-культурні просвітницькі центри, педагогічні університети для батьків,кінолекторії щодо історії Українського козацтва та України, конкурси, фестивалі, організує табере участь у козацьких походах, подорожах, проведення народних свят, обрядів за участювчителів, батьків, дітей, громадськості, діяльність гуртків, клубів, студій, впровадженняспецкурсів, факультативів, проведення фестивалів, конкурсів, виставок з метою виявленняобдарованих дітей і подальшого розвитку їх інтелектуальних здібностей, шефські зв'язки зособистим складом військових частин Збройних Сил України та кораблів Військово-МорськихСил України, військово-патріотична робота з допризовною молоддю, організація козацькихсвітлиць в школах, навчальних закладах, військових частинах Збройних Сил України такораблях Військово-Морських Сил України, організація виставок народних умільців, -продовжувачів традицій українського козацтва, с творення козацьких бібліотек для дитинства,юнацтва та молоді, музеїв козацької слави та духовного відродження народу України, участь устворенні в діючих музеях України композицій, що висвітлюють замовчану, приховануминулими режимами правду історії Українського народу, пошукова, дослідницька робота зісторії українського козацтва рідного краю, взаємодія та співпраця з дитячими інспекціями,працівниками дитячих кімнат міліції, комісіями у справах неповнолітніх, дитячими інтернатами,місцевими органами Міністерства у справах сім'ї та молоді, залучає студентську та курсантськумолодь до військово-патріотичної роботи з дітьми в курені, розвиває спілкування, порозуміння,взаємодію, духовну та психологічну єдність дітей, юнацтва, молоді різних регіонів України,розвиває участь та роль дітей, юнацтва, молоді в процесах консолідації Українського народу тазміцнення державності України як запоруки громадського миру та злагоди, як гарантії щастякожної матері та її дітей, розповсюджує інформацію і пропагує свої ідеї та цілі.

Розробляє програму наукового, педагогічного, організаційно-методичногозабезпечення діяльності Адамівського куреня «Січі». Ця програма включає: науково-педагогічніоснови національної системи виховання та її основи - української козацької педагогіки, історіюУкраїни та Українського козацтва, кодекс соціального стану Українського козацтва, українськуконцепцію національного виховання, українську козацьку педагогіку, статут Українськогокозацтва, Статут Січі, програму «Діти України» та інші державні програми щодо дітей, юнацтва,молоді, Укази президента, Рішення Верховної Ради України, Закони України, методикиорганізаційної роботи Січі на основних конкретних напрямках її діяльності, програмубатьківських університетів та їх участі в діяльності Січі.

Методологічною основою народознавчої діяльності наукового, педагогічного,батьківського, дитячого, юнацького та молодіжного козацтва Січі служать ідеї національної тазагальнолюдської гуманістичної культури.

6. Членство. Права і обов'язки членів.

Українським козаком може бути лише той, хто готовий стати оборонцем, захисником ірятівником українського народу, української мови, розвивати культуру і відповідає вимогам:український козак - душа правдива, справедлива і незрадлива.

До Українського козацтва приймають за козацьким Звичаєм на раді Адамівськогокуреня «Січі» згідно письмової заяви.

Українські козаки в Січі за віком поділяються на такі ступені козацького росту:

для юнаків: для дівчат:

козаченята до 6 років, лелінята до 6 років,

козачата до 10 років, лелі до 10 років,

джури 10-14 років, дани 10-14 років,

молоді козаки 14-18 років, берегині 14-18 років,

дійсні козаки (козачки) члени Українського козацтва з 16-17 років.

Прийом до козачат здійснюється з 6-ти років за згодою батьків. Всі прийоми і переходивід козачат, як першої ступені козацького росту, до дійсних козаків (членів) Українськогокозацтва здійснюється урочисто з відповідними посвятами за традиційними козацькимизвичаями.

Козачатам, джурам та молодим козакам видається грамота і відповідний кожномуступеню козацького росту нагрудний знак, а дійсному козаку - Реєстрова грамота, посвідчення,нагрудний і нарукавний знаки Українського козацтва.

Козачата, джури, молоді козаки Українського козацтва як члени Січі мають обов'язки:визнавати Статут та Програму Січі і діяти відповідно до їх засад, пройти повний курс козацькоговишколу, скласти січову присягу, вивчати, знати, оволодівати і в житті непохитно виконуватиКодекс лицарської честі, Кодекс лицарської звитяги та Заповіді милосердя Українськогокозацтва, дотримуватися національних і загальнолюдських норм поведінки.

Козачата, джури, молоді козаки Українського козацтва як члени Січі мають права:обирати і бути обраним в керівні органи Січі, право вільного вибору первинного осередку увідповідності до своїх нахилів та статі, віку інших членів, брати участь у роботі Січі,висловлювати свою думку та вносити пропозиції, право вносити на розгляд організації Січібудь-яких питань, право отримувати інформацію про заходи Січі та брати в них участь, правоотримувати інформацію про заходи Січі та брати в них участь, право апелювати до організаційСічі, право на захист інтересів з боку Січі, право висловлювати свою думку щодо всіх напрямківдіяльності своєї організації та Січі.

Виборні посади в структурах Січі, пов'язані з повною юридичною відповідальністю,посідаються особами, що досягли повного повноліття.

Згідно звичаям Українського козацтва, жінка козака, коли козак воював за волюнароду, не тільки виховувала своїх козацьких дітей, але й при необхідності хоробро ставала наїх захист із зброєю в руках і сама була для дітей прикладом мужності і хоробрості. Це булаКозацька Мати героїчної доби Українського козацтва. Згідно Звичаям Українського козацтвавчителька в Січі виконує свої почесні обов'язки Козацької Матері, являється повноправнимчленом Січі, має всі права і обов'язки члена Січі і може бути обрана в керівні органи Січі будь-якого рівня.

7. Структура та органи управління.

Адамівський курень «Січі», як громадська організація, створюється за виробничо-територіальним принципом і складається з первинних козацьких товариств - класних загонів.

Отаман козацького товариства «Січі» входить за посадою до складу старшиникозацьких осередків Українського козацтва відповідного рівня і виконує обов'язки осавула цихосередків, на яких покладається організація роботи з дітьми, юнацтвом, молоддю згідно цьогоСтатуту.

Первинне козацьке товариство - Адамівський курень «Січі» створюється за місцемнавчання членів Січі. Для керівництва обирають на своїх Радах отамана та писаря (йогозаступника) терміном на один рік. Вони ведуть персональний облік членів, приймають членськівнески. Ведуть облік матеріальних засобів і коштів. Звітують перед Районовою канцелярією.Звітують перед місцевими фінансовими органами (коли мають свій розрахунковий рахунок вбанківській установі). Співпрацюють з канцелярією і керівництвом районової Січі. Підзвітнікерівним органам Січі. Визначають завдання і напрямки своєї діяльності. На Радах РайоновоїСічі отримують інформацію щодо рішень керівництва Січі різних рівнів, рішень отамана знайважливіших справ господарського, фінансового, методичного, організаційного характеру.Затверджують кошторис. Отаман, який керує куренем, входить до ради отаманів районової Січі.

Первинне козацьке товариство Січі в школі (Адамівський курень «Січі») є формоювпровадження учнівського самоврядування з використанням структури Січі Українськогокозацтва, зокрема, в формі Козацької республіки.

Структурними підрозділами Козацької республіки є: Велика козацька рада, членами якоїє учні, вчителі, дирекція школи, батьки, наставники, козаки. Це загально шкільні батьківськізбори, це те велике козацьке коло, на якому кожен має слово і на якому обирають старшинуКозацької республіки і приймають доленосні рішення, за козацьким звичаєм добре підготовленіта відредаговані;

Козацька рада, членами якої є вчителі, учні, генеральний писар, прапороносці, кошеварта судочинець;

Загони в кожному класі. Кожний загін обирає отамана, писаря, прапороносця, кошевара імає свій прапор, назву, девіз, пісню та почесного батька-гетьмана Українського козацтва,історію якого козачата вивчають особливо досконало.

Козацька республіка має свою Конституцію, Принципи, Закони-кодекси лицарської честіУкраїнського козацтва, Клятву вступаючого в Козацьку республіку та обов'язки козацькоїстаршини.

8. Кошти та майно. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення.

Адамівський курень Січі здійснює фінансову діяльність у порядку, визначеномузаконодавством України.

Кошти Адамівського куреня Січі складаються з: пожертвувань членів Українськогокозацтва, Січі, інших добровільних пожертвувань, заповітів та внесків приватних осіб, установ,підприємств, організацій, профспілкових та інших громадських організацій, фондів України та із-за кордону; державного фінансування, дотації та субсидії у відповідності до чинногозаконодавства України та державним програмам підтримки дитинства та молоді; Фінансуваннязгідно міжнародним програмам підтримки дітей та молоді, надходжень від проведеннякультурно-масових, спортивних та інших заходів, лекцій, виставок, видавничої діяльності.

Курень використовує кошти у відповідності до чинного законодавства на проведеннязаходів, передбачених цим Статутом, забезпечення організаційно-господарських потреб таутримання штатного персоналу.

Майно куреня складається з будівель, споруд, оргтехніки, основних засобіввиробництва, засобів зв'язку та іншого, незабороненого чинним законодавством України.

Органи місцевої державної влади вирішують питання про матеріальне технічнезабезпечення діяльності куреню, надають йому службові приміщення та необхідний інвентар зарахунок місцевих бюджетів, а також коштів, що надходять на їх рахунок на зазначену мету.

Курень має право користуватися на договірних засадах власністю державнихпідприємств, організацій, установ та інших власників для виконання статутних завдань.Службові приміщення, необхідні для куреню, надаються (орендуються) місцевими органамивлади чи управління, що фінансують витрати по утриманню таких приміщень із своїх бюджетів.

Кожна із посадових осіб куреню, що отримала у розпорядження певні кошти, несеспільно з бухгалтером відповідальність за їхнє використання згідно до вимог чинногозаконодавства України.

Відкриття рахунку в банківській установі зобов'язує курень вести оперативний табухгалтерський облік, статистичну звітність, реєструватися в органах державної податковоїінспекції та вносити до бюджету платежі у порядку і розмірах, передбачених законодавством.

9. Правовий статус куреня.

Адміністрація Адамівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня Білгород-Дністровського району Одеської області як юридична особа є засновником юридичної особи -Адамівського куреня дитячої та молодіжної організації Українського козацтва «Молодої Січі».

Канцелярія куреню зберігає оригінал Статуту куреню. Отаман куреню (директор школи)підписує звернення в органи внутрішніх справ щодо отримання дозволу на виготовленняпечатки Куреню та звернення до банківської установи щодо отримання дозволу на відкриттярозрахункового рахунку куреня та бланків зразків підписів на відкриття цього рахунку.

Курень є юридичною особою з повноваженнями і правами згідно цього статуту, маєпоточний та валютний рахунки в банках, печатку та штамп зі своїм найменуванням, відповіднукозацьким звичаям, і традиціям атрибутику, символіку, зразки яких затверджуються радоюотаманів куреню та реєструються у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Курень може виступати позивачем і відповідачем в органах суду та арбітражного

суду.

Доповнення та зміни до Статуту куреня має право вносити курінний отаман, радаотаманів куреню, Велика Рада куреню та затверджує Велика Рада куреню.

Про зміни, що сталися в статутних документах куреня, курень повідомляє відповідніоргани.

10. Припинення діяльності куреня.

Припинення діяльності куреню відбувається шляхом його реорганізації або ліквідації.

Реорганізація куреню відбувається за рішенням Великої ради куреню, якщо за цепроголосувало дві третини його членів.

Ліквідація куреню відбувається за рішенням Великої ради куреню, якщо за цепроголосувало дві третини його членів або за рішенням суду.

Ліквідація проводиться в порядку згідно чинного законодавства ліквідаційноюкомісією, призначеною канцелярією Січі. Майно і кошти спрямовуються на розвиток Адамівськоїшколи.

Структура та посадові обов'язки осіб керівного складу "Молодої Січі", Козацької

республіки, класного козацького загону.

Отаман - здійснює загальне керівництво загоном.

Писар - веде канцелярію і разом з отаманом здійснює заходи щодо діяльності загону.Це - головний розпорядник, адміністратор і координатор діяльності загону.

Обозний - відає господарством та □адіо моделюванн діяльністю загону.

Скарбник - відає фінансами загону.

Осавул - стежить за поведінкою джур козацьких та молодих козаків, за виконаннямзаходів військово-патріотичного виховання та вишколу козачат, джур козацьких і молодихкозаків з питань традиційних козацьких військових умінь та єдиноборств.

Хорунжий - головний прапороносець, відає козацькими стягами й хоругвами, крім тоговідповідає за фізичне виховання козачат, джур козацьких та молодих козаків.

Бунчужний - завідує козацькими клейнодами - бунчуками, пірначами тощо. Відповідаєза культурно-мистецьку діяльність та виховну роботу в загоні.

Суддя - очолює суд козацької честі. Цей суд розбирає спірні питання, проступки джуркозацьких, молодих козаків, неправильні дії загону та окремих його представників. Судкерується лише принципами лицарського кодексу козаків та Статутом.

Довбуш - завідує загоновими литаврами, якими скликає товариство на Ради, Круг.

Товмач - перекладач, знає іноземні мови.

Шафар - під час походів заготовляє провіант. Він ключник, економ, домоправитель.

Програма діяльності дитячої та молодіжної організації Адамівського куреняУкраїнського козацтва «Молода Січ». Редакція 1998 року. (Програма розвитку

козачати).

Вступ.

У сучасній широкій інфраструктурі дитячо-юнацьких і молодіжних об'єднань, організаційчільне місце належить тим, які працюють на козацько-лицарських традиціях українськогонароду.

Наш народ протягом століть боровся за свою свободу, власну національну державу.Найбільших успіхів у боротьбі за політичну незалежність, самостійну Україну наш народ досяг уВелику Козацьку добу (ХУІ-ХУІІІ ст.). Під час військових змагань із чужоземними загарбниками -татарами, турками, поляками, литовцями і росіянами в Україні виникли духовні і матеріальніумови, які сприяли зародженню, розвитку і зміцненню могутньої національно-визвольної ідержавотворчої сили - Українського козацтва.

За своїм високим історичним покликанням Українське козацтво стало могутньоюідейною, політичною, духовною, економічною силою, яке реалізувало Боже провидіння -відродження української нації і держави. В козацьку добу наш етнос набував чітко окресленихознак української нації європейського типу. Українців, їхню країну зарубіжні вчені, мандрівники(П.Алепський, Г.Боплан та ін.) називали «козацькою нацією», «козацькою державою»,«козацькою Україною», «Козацькою землею». Славне і високошляхетне українське козацтвостворило дві форми національної державності - Землі вольностей Війська Запорозького(Запорозьку Січ) з однойменною столицею-фортецею і Гетьманську Україну із столицями вГлухові, Батурині, Чигирині.

Під керівництвом всесвітньо відомих гетьманів Петра Сагайдачного і БогданаХмельницького українські козацькі Збройні Сили були одними з кращих у Європі. Вони вкрилисебе, свій волелюбний і працьовитий народ невмирущою славою в боротьбі з агресивнимиміліарними державами ханського Криму, султанської Туреччини, шляхетської Польщі ісамодержавно-шовіністичної Росії.

Українське козацтво, зокрема його серцевина - запорозьке лицарство, патріотична інаціонально-державницька козацька старшина була ідейною, політичною, морально-духовною

елітою нашої нації. За високим зразком запорозького козацтва виникали донське та інші гілкиросійського козацтва.

За часів козацтва Україна починала займати гідне місце в народів «вольним колі»(Т.Шевченко). Українське козацтво створило численні пріоритети в усіх без винятку галузяхнаціонального життя - ідейному і політичному, моральному і духовному, культурному інауковому, військовому і спортивному, економічному і державницькому.

Українське козацтво є вічно живим, високим взірцем для наслідування молоддю всіхнаступних історичних епох. Пізнаючи фольклор, художні твори про козацтво, історію розвиткукозацького визвольного руху, діти, підлітки і юнаки оволодівають найвищою планкоюнаціональної духовності, серцевину якої складав козацько-лицарський дух.

Український прогресивний молодіжний рух у попередні історичні періоди завждиопирався на волелюбні високодуховні, державотворчі традиції козацтва. І в Велику Козацькудобу, і на пізніших етапах національного відродження та боротьби з ворогами нашоїнезалежності (кінець ХІХ - початок ХХ ст., буремні 1917-1920 роки та роки героїчної боротьбивояк ОУН-УПА) молодь створювала козацькі побратимства, братства, сотні і полки, легіони таін. об'єднання, організації з метою зміцнення своїх рядів, нарощення боротьби за незалежністьрідного народу. Особлива націотворча й державотворча місія випадає українському козацтвусьогодні - в нелегкі роки становлення й утвердження Незалежної України.

1. Мета і завдання «Молодої Січі».

Головною метою діяльності «Молодої Січі» є розвиток вітчизняного дитячого, юнацькогоі молодіжного руху, виховання дітей і молоді в дусі національної ідеї на високоефективнихкозацько-лицарських традиціях рідного народу, принципах християнської моралі. Оволодінняюнаками і дівчатами фундаментальними козацько-лицарськими ідеями, цінностями забезпечуєїхній високий ідейний рівень, глибоку історичну пам'ять, національну свідомість ісамосвідомість, готовність зміцнювати й боронити незалежну Українську державу.

Умови козацького життя зміцнювали генофонд української нації, плекали фізичне,моральне і духовне здоров'я, довго тривалість життя; велику працездатність, активно-перетворюючу енергію, наповнювали життєдіяльність українців національною гідністю,державотворчою потугою. Творче відродження і розвиток на сучасному рівні козацько-лицарських традицій сприяє тому, що кожна молода людина бачить високий смисл життя вглибокій любові до рідного народу, самовідданому служінні Батьківщині - Україні.

Основні завдання діяльності «Молодої Січі»:

створення умов для забезпечення міцного здоров'я, загартування тіла і душі кожногочлена «Молодої Січі» на перевірених віками традиціях народної медицини, козацької виховноїмудрості, сучасних досягненнях науки;

формування фізично, інтелектуально і духовно розвиненої волелюбної особистості,представника еліти української нації з глибокою національною гідністю, повагою до святиньрідного народу, загальнолюдських цінностей;

виховання в дітей, юнаків і дівчат національної свідомості і самосвідомості, історичноїпам'яти, любові до рідної мови, культури на глибоких науково-філософських, українознавчихзасадах;

глибоке вивчення славної історії Українського козацтва, основ козацького бойовогомистецтва, ознайомлення з подвигами козаків-героїв та патріотичної козацької старшини,вивчення біографії найвидатніших українських гетьманів та кошових Запорізької Січі, створеннямузеїв козацької слави, впорядкування й охорона козацьких могил та інших пам'яток козацькоїісторії;

формування в молоді сучасної козацької ідеології, філософії, світогляду, характеру,сили волі і силу духу та інших лицарських чеснот;

виховання глибокого патріотизму, стійкої громадянської позиції особистості, їїдержавотворчих якостей, активної участі в громадському житті, майбутній політичній діяльностіна благо незалежної України;

організації гуманного спілкування, співробітництва і консолідації дітей, юнацтва і молоді- представників різних національностей як в Україні, так і за її межами, вироблення в нихготовності і умінь зміцнювати міжнародний авторитет нашої держави;

розвиток дитячого і молодіжного туризму та спорту, козацького краєзнавства, козацькихбойових мистецтв, військово-спортивних традицій;

сприяння підготовці молоді до військової служби, військового вишколу молодідопризовного віку, оволодіння нею козацько-лицарською військовою майстерністю насучасному рівні з наступним укомплектуванням окремих військових формувань з «Молодої Січі»в складі Збройних Сил України;

виховання в молоді здатності до альтруїзму, подвижницької і героїчної діяльності в ім'ясвободи і незалежності України, уміння постійно займатися самоосвітою і самовихованням,самореалізацією на козацько-лицарських традиціях;

Потребують відродження в сучасних умовах прогресивні форми козацькогогосподарювання й підприємництва, зокрема козацького фермерства, розвиток козацькогоконярства й мистецтво верхової їзди, володіння шаблею, списом та іншою козацькою зброєю,заснування майстерень для виготовлення козацького одягу, зброї з метою досягненняспортивних цілей.

"Молода Січ" ставить своєю метою заснувати за погодженням із державними органами,владними структурами розбудову обласних, регіональних дитячо-юнацьких та молодіжнихкозацьких Січей, зокрема на історичній Хортиці, південному березі Криму. Це будутьтрадиційно-історичні матеріально-технічні, навчально-спортивні бази, осередки юного козацтваз метою національно-патріотичного, морально-духовного загартування, реалізація статутних іпрограмових завдань та положень.

Керівні органи Січі організовують редакційно-видавничу діяльність з метою поширеннясеред дітей, юнаків і молоді наукових знань про історію, культуру, мораль Українськогокозацтва, лицарську духовність, впровадження в життя передового досвіду вихованняпідростаючих поколінь на козацько-лицарських традиціях.

«Молода Січ» об'єднує в своїх лавах патріотично настроєних, національно свідомихдітей, підлітків і юнаків України та української діаспори. Вони виховуються в родинах, козацькихосередках, енергійними і діяльними, ініціативними і підприємливими, сильними духом і тіломгромадянами, високими професіоналами, активними учасниками громадського життя,політичними і державними діячами. Молоді січовики над усе ставлять інтереси і потребирідного народу, України-Батьківщини, взаєморозуміння і взаємо підтримку представників різнихнаціональностей. В житті та побуті вони дотримуються свідомої дисципліни, порядку, ладу ізлагоди.

Одним із приоритетних завдань «Молодої Січі» є пробудження і формування в кожногоюного козака прагнення стати лицарем України - морально чистою, духовно багатою,матеріально незалежною людиною. З найбільш раннього віку він виробляє вміння бутигосподарем в рідному краї, володарем становища, панувати над собою і обставинами життя,прогнозувати і творити їх з метою постійного по життєвого саморозвитку і самовдосконалення,розвивати Богом дану природу свого тіла і духу, беручи для себе за високий приклад козаків-характерників, що цілеспрямовано розвивали в собі незвичайні, так звані надприродніможливості, здібності, здатності і вміння.

«Молода Січ» спрямовує свою діяльність на розвиток у кожного юного козака бажань іумінь займатися своїм фізичним загартуванням, морально-психологічним розвитком,підготовкою себе до активного самостійного життя, створення міцної сім'ї, захисту родини, свогороду та українського народу, створення умов для їх процвітання, підвищення авторитету середінших народів.

Кожен юнак систематично пізнає народні і культурні наукові знання, вивчає вищіздобутки вітчизняної, світової культури, науки і освіти, прагне вирости, рівняючись на нашихвеликих предків, мудрою і мужньою, працьовитою і правдивою, гідною свого народу і державилюдиною, стійким громадянином, - творцем незалежної, демократичної і цивілізованої України.

В основі реалізації цієї Програми лежить програма, складена кожним членом «МолодоїСічі» (починаючи з підліткового віку) з метою постійного саморозвитку, самоосвіти,самовиховання і самореалізації своїх тілесних і духовних сил та можливостей в ім'я підвищеннядобробуту, культури, духовності рідного народу, примноження його доброї слави в цьому світі.

Ця Програма написана у відповідності до вимог і положень Конституції України, іншихзаконів і державних документів про молодь та освіту, а також міжнародних документів, зокремаГенеральної Асамблеї, про права і виховання дітей.

2. Історична необхідність відродження і утвердження дитячого, юнацького і молодіжного

руху на козацько-лицарських традиціях.

Українська молодь має глибоко усвідомлювати, що козацько-лицарська духовність -одна з найвищих вершин національної духовності, яка була рятівним феноменом в історіїрідного народу. Тому справедливим, історично об'єктивним є твердження багатьох вітчизняних ізарубіжних учених: доки Україна була козацькою, доти вона була незалежною чи автономною (вумовах безперервної агресії - військової, ідеологічної, мовної, культурної шовіністично-мілітарних держав).

Козацько-лицарські ідеї, непересічні морально-духовні вартості, подвижництво і героїкарятували нашу націю і в пізніші часи панування на нашій території чужоземної мови, культури,шовіністично-пригноблюючої ідеології сусідніх агресивних держав.

У ХІХ і ХХ століттях козацько-лицарська ідейність, духовність жили в серцях і душахнашого народу, його інтелігенції, еліти. Козацька ідеологія і лицарський дух в тій чи іншій формізавжди були притаманні національно свідомим українцям, набували нових життєво важливих,національно-державницьких форм.

Українська молодь, яка об'єднувала в своїх лавах також багатьох білорусів, поляків,євреїв, росіян, представників інших національностей України, завжди продовжуваларізноманітні форми, традиції козацько-лицарської життєдіяльності. Новітні молодіжні козацькібратства і товариства, курені, коші і Січі виникали, наприклад, ще в другій половині ХІХстоліття. Одну з перших Січей нового часу створили українські студенти у Відні (1868),почесними членами якої були відомі українські вчені, громадські і політичні діячі, наприкладМ.П.Драгоманов.

Масовий національно-визвольний січовий рух серед дорослих і молоді розгортавсянаприкінці ХІХ - в перші десятиліття ХХ століття.

Перша Січ як спортивно-руханкова організація була заснована в умовах пануванняАвстро-Угорської імперії, наперекір волі польсько-шовінистичних властей, видатнимукраїнським просвітником, громадським і політичним діячем Кирилом Трильовським 5 травня1900 року в селі Завалля Снятинського повіту в Галичині. Невдовзі Січі густою мережею як сутонаціональна форма об'єднання дорослих і молоді, вкривали територію Галичини, Буковини іЗакарпаття. Всупереч колоніальним властям, в інтересах звільнення українського народу взгаданих регіонах у перші десятиліття нашого століття нараховувалося 1500 Січей, які ставалиосередками формування національної свідомості і самосвідомості, козацько-лицарськоїдуховності молоді. На козацько-лицарських традиціях працювали також численні молодіжніорганізації - «Луг», «Соколи», «Пласт» та ін.

Розгорталися активна діяльність Молодої Січі ім. І.Виговського, Молодої Січі ім. І.Богуна,Молодої Січі ім. І.Сірка, Молодої Січі ім. П.Полуботка, Молодої Січі ім. І.Мазепи, Молодої Січі ім.Б.Хмельницького та ін. Завдяки високій виховній ефективності козацько-лицарських традиційлави борців за незалежну Україну поповнили українські січові стрільці, які отримали міцненаціонально-державницьке загартування в Січах і вкрили себе невмирущою славою в боях зворогами нашої держави, яка народжувалася в 1917-1920 рр. Молодіжні організації, які діяли накозацько-лицарських традиціях, функціонували в Галичині, Буковині і Закарпатті аж до 11світової війни, приходу військ СРСР на західноукраїнські землі.

Із здобуттям Україною в наш час державної незалежності створилися сприятливі умовидля творчого відродження дитячих і молодіжних козацьких організацій, впровадження традицій,ідей і засобів козацької педагогіки, лицарського загартування в родинне, шкільне і позашкільневиховання дітей та юнацтва. В 1991 році створено Українське козацтво - міжнароднудобровільну незалежну Всеукраїнську національно-патріотичну і оборонно-спортивнугромадську організацію козацтва України та діаспори. Вже кілька років успішно діють дитячі іюнацькі організації, об'єднання «Джура», «Козацька республіка», «Січ», «Дивоцвіт» та ін. Востанні роки почав розгортати свою діяльність Всеукраїнський доброчинний фонд лицарськоговиховання ім. П.Сагайдачного.

Новий період розвитку вітчизняного козацького молодіжного руху, козацько-лицарськихтрадицій виховання дітей і молоді розпочався в січні 1996 року, коли президент України Л.Кучмавидав Указ «Про відродження історико-культурних та господарських традицій Українськогокозацтва». В цьому документі вказується на необхідність державної підтримки як самогопроцесу відродження козацтва, так і козацько-лицарських виховних традицій. В указіпідкреслюється необхідність зміцнення державотворчої духовності Українського козацтва,«поетапного відродження його історичних, патріотичних, господарських та культурнихтрадицій». Наголошується на тому, що «Міністерству культури України, Міністерству у справахмолоді та спорту здійснювати заходи щодо проведення фестивалів козацької творчості,

спортивних змагань, створення козацьких художніх самодіяльних колективів та фізкультурно-спортивних секцій.

В багатьох регіонах, містах і селах, школах та інших навчально-виховних закладах вжестворені дитячі і молодіжні козацькі осередки, структури (курені, коші, братства і товариства,десятки і сотні, рої і чоти тощо). Діють також первинні осередки «Молодої (Юної) Січі».

В ряді шкіл столиці України м. Києві вже кілька років успішно працюють первинніосередки «Молодої Січі». Тут розгортає свою діяльність Шкільна академія козацько-лицарського виховання учнів, яка об'єднує кілька десятків шкіл, численні родини. Вонаорганізована з ініціативи Інституту українознавства (директор, академік АН ВШ УкраїниП.Кононенко), Національного університету ім. Т.Шевченка і Національного педагогічногоуніверситету ім. М.П.Драгоманова (ректор академік АПН України М.Шкіль). Створено також«Педагогічну Січ», до складу якої входять згадані керівники високих державних науково-освітніхустанов, професори, доктори наук та інші науковці. Основні завдання «Педагогічної Січі» -розвивати дитячий і юнацький рух на козацько-лицарських традиціях, козацьку педагогіку,лицарське виховання учнівської і студентської молоді, сприяти оволодінню нею ідеямиукраїнознавства, надати з цих фундаментальних проблем науково-методичну допомогушколярам, іншим навчально-виховним закладам.

Кращі представники української молоді глибоко усвідомлюють те, що об'єктивніобставини і суб'єктивні фактори мільйонів людей-співвітчизників, умови нашого життякардинально змінилися в останнє десятиліття. Необхідність розв'язати життєво важливіпроблеми, залишені нам у спадок від радянсько-комуністичного режиму, входження України вколо цивілізованих держав вимагають від кожного юнака і дівчини рішуче змінити своєставлення до світу, до гальмуючих наш національний, політичний, духовний поступ факторів.

Зниження якості наших чорноземів, зіпсованість грунтів, отруєння хімікатами ірадіонуклідами життєдайних річок, озер, інших водойм, найбільша в світі атомнаЧорнобильська катастрофа, загострення екологічної кризи вимагають від кожної особистості,всього народу потужної енергії, практично-дійової, продуктивно-творчої, активно-перетворюючої діяльності, спрямованості характеру і світогляду.

Історична потреба боротьби за утвердження нашої державності, необхідність подоланнязовнішньополітичних і внутрішніх сил антиукраїнського спрямування вимагають нарощеннюкожної особистістю своїх психофізичних і духовних сил, власної енергії. Козацько-лицарськітрадиції сприяють пробудженню і формуванню потужних емоційно-почуттєвих, інтелектуально-духовних сил патріотичного спрямування з метою кардинального впливу на дійсність і зміни її вінтересах усіх громадян України, зміцнення її державності.

Історія не лише нашого, а й інших народів переконливо свідчить про те, що національнасвідомість, енергія діяння, героїчного чину стають глибокими і всеохоплюючими, могутніми інепереможними тоді, коли вони мають міцні культурно-історичні, ідейно-моральні корені, коливитоки, шляхи і механізми формування їх зрозумілі для найширших верств народу. Такимимогутніми традиціями нашого народу є ідейні, політичні, економічні, духовні, державницькітрадиції Українського козацтва, запорозького лицарства.

Оволодіваючи козацько-лицарськими традиціями, духовністю, молодь опановує насучасному рівні і козацько-лицарський стиль, спосіб життя, діяльності і поведінки. Характерно,що такій молоді притаманні активно-дійова, наступальна позиція у боротьбі з усім лихим,потворним, шкідливим для незалежності України, підвищення добробуту її громадян. Такамолодь сповнена ентузіазму й наполегливості у змаганнях із труднощами, жадає вийтипереможцем у життєвій боротьбі. Козацько-лицарському способу життя сучасної молодівластиві мужність, відвага і героїзм трудових буднів, ратних справ в ім'я свободи народу,зміцнення нашої державності.

Козацький тип людини (С.Кульчицький, В.Цимбалістий, М.Шлемкевич) як втіленнянайвищих лицарських чеснот, якостей українського національного характеру і світогляду єцентральною постаттю нашого фольклору, красного письменства, ідеалом творчостігеніального Великого Кобзаря України Т.Шевченка.

Постійно рівняючись на високий взірець козака-лицаря, українська молодь оволодівалакозацькою ідеологією, філософією, лицарською мораллю, шляхетністю духу і жадала статигосподарем на українській землі, носієм національної свідомості і самосвідомості, культури,захисником материзни і дідизни, оборонцем рідної Вітчизни.

Найвищі ідеали української молоді, яка прагне творчо продовжувати козацько-лицарськітрадиції, є незалежна демократична і правова, гуманістична і цивілізована Україна, соборна і

міцна українська нація, глибока духовність і високий добробут рідного народу, консолідаціяпредставників усіх національностей, які складають українське суспільство.

Вишневецький і Наливайко, Сагайдачний і Сірко, Хмельницький і Мазепа, Нечай іКривоніс, Богун і Виговський, Дорошенко і Морозенко, Полуботок і Головатий, Гонта і Залізняк,Орлик і Калнишевський та багато інших козацьких гетьманів, кошових отаманів, полководців євисоким взірцем Людини-Лицаря, ідеалом вірного служіння неньці Україні, національномудержавотворенню.

Глибоко усвідомлюючи негативні нашарування на національному характері багатьохукраїнців, педагоги сучасної школи, виховники, батьки мають вести систематичну роботу,спрямовану на творчий розвиток у сучасних умовах автентичного українського, зокремакозацько-лицарського характеру і світогляду.

Формування в молоді національно-патріотичної цілеспрямованості, організованості,вольовитості, мужності, дисциплінованості допоможе багатьом позбутися відчуття національноїменшовартості, невіри в свої сили і можливості.

Чим ширші кола батьків, педагогів, громадськості будуть залучатися до виконання цієїПрограми, виховної роботи з молодо січовиками, тим швидше буде знижуватися в нашомусуспільстві байдужість до долі України.

Козацько-лицарський тип людини - це шевченківський тип людини, який міцноукоренився в духовності і бутті українців. Домінантна ідея такої людини «Борітеся - поборете!Вам Бог помагає!» (Т.Шевченко). Така людина завжди прагне стати володарем становища,господарем землі, невпинно боротися до перемоги з лжетеоріями, ідеями, які послаблюютьпроцеси національного відродження, державотворення. Така людина всіма шляхами і засобамив ідеологічній, духовній сфері та конкретними і щоденними справами наближає «апостолівправди і науки», національних законодавців «з новим і праведним законом» (Т.Шевченко).Козак - людина шевченківського типу відкидає «пристосування до чужої сили в Україні»(М.Шлемкевич) і утверджує себе як «господар домовитий по своїй хаті і по своїм полі»(І.Франко).

Лицарський тип людини - один із найвищих ідеалів українського народу, якийутверджений в нашій національній свідомості і самосвідомості талантами, працею рук ізусиллям мозку Т.Шевченка і І.Франка, Лесі Українки, М.Гоголя, П.Куліша, Б.Грінченка іБ.Лепкого, Є.Маланюка, О.Ольжича і Олени Теліги, В.Симоненка і В.Стуса, Д.Павличка і ЛіниКостенко та ін. Такий ідеал українця, громадянина нашої держави вчені і митці, політичні,державні і громадські діячі, психологи і педагоги, батьки мають наповнювати сучаснимдуховним змістом, конкретними державотворчими справами.

Сучасний козацько-лицарський спосіб життя враховує, що боротьба з площини «вогнем імечем» все більшою мірою переходить у площину боротьби ідей - наукових, політичних, теорій,концепцій, духовних цінностей, інформаційних технологій та практичних справ, конкретної дії,поведінки. Козацько-лицарська духовність спрямовує практичну діяльність на підвищеннядобробуту українського народу, розвиток його культури, інших сфер життя, державотворення.

Творчо, на сучасному рівні продовження козацьких подвижницьких традицій,наповнення їх змістом лицарської духовності, патріотично-державницькими справами,шляхетною поведінкою спрямовує підростаючі покоління на вірне служіння рідному народу.

Козацька ідеологія кваліфікує забуття рідної мови, культури свого народу, Батьківщинияк найтяжчий злочин. У військовий час, коли над Україною нависало чужоземне поневолення,зрадників знищували. Цим самим спрацьовували інстинкт самозбереження народу, ідея захистуйого від переродженців, віровідступників, батькопродавців, яничарів. Нині їх «винищують»морально.

3. Ідеологічні і науково-теоретичні засади діяльності «Молодої Січі».

Безідейні громадяни не виховуються в жодній країні світу. Наш народ, як і всі народисвіту, споконвіку виховував підростаючі покоління на ідеях, вартостях етноідеології, яка вумовах незалежної України збагачуються кращими здобутками вітчизняної і зарубіжної науки.

Складовою частиною української національної ідеології є козацько-лицарська ідеологія,в якій найвищий статус мають ідеї любові до рідного народу, землі, Батьківщини, героїчноїборотьби за її свободу і, в разі необхідності, жертовної діяльності в ім'я визволення рідногокраю, побудови національної держави.

Сучасний дитячий, юнацький і молодіжний рух все більшою мірою бере на своєозброєння, як дорогоцінну національну естафету, кращі козацько-лицарські ідеї, вартості, які

плекалися і шліфувалися в безперервній, часто нерівній боротьбі з переважаючимиполітичними, військовими, агресивно-лженауковими силами ворогів незалежності України.

Козацько-лицарська ідеологія - це система філософських, політичних, правових,економічних, моральних, релігійних, естетичних ідей, принципів, ідеалів, інших вартостей,покликаних захищати демократичний лад, волелюбні традиції предків, політичний устрійУкраїни, її національну державність, органи самоврядування, правову систему, звичаєве право.

Козацько-лицарська ідеологія постійно формувала в підростаючих поколіннях стійкийхарактер, який не гнеться і не ламається в небезпечних для життя умовах. Козацька системаідей утверджувала в серцях і душах народу дух боротьби, ритми переможних військовихпоходів, жагу вигнати ворога-загарбника, чужинців, щоб вони не ганьбили гідності і честі Матері-України.

Представники сучасного дитячого і молодіжного руху переконуються в тому, що козакимислили масштабно, на високому рівні узагальнення відомих ім. знань, народних і наукових,про взаємовідношення особистості і народу, особистості і держави, права і обов'язки, свободи інеобхідності.

Продовжуючи і розвиваючи українську етнософію, козаки-любомудри, лицарі-інтелектуали, представники козацької старшини використовували скарби народної мудрості зметою глибокого усвідомлення законів розвитку, становлення, розквіту і занепаду держав,народів. Вони осмислювали суперечності життя, полярність ідей та явищ, в якихвідображалися, в конкретно-історичних умовах України, антитеза любові і ненависті, добра ізла, правди і кривди, краси і потворності, Бога і диявола.

Глибокі почуття вартості української традиційної родинності, заповіді наших предків,народної мудрості зберігали, як зіницю ока, міцну українську родину, синівську любов до матеріі батька, пошану до бабусі і дідуся - ці ідеї займають високий статус в козацько-лицарськійідеології.

Національно свідома молодь прагне жити, працювати і діяти, зміцнювати соборністьнашого народу, застосувати ідеї високої моралі духовної еліти народу, перевірені на скрижаляхісторії ідеями Божих Заповідей.

Козацька ідеологія, науково-теоретичні положення, які сприяють формуванню лицарськоїдуховності підростаючих поколінь, відображені в українському фольклорі, козацьких літописах,інших історичних пам'ятках, в працях філософів, вітчизняних мислителів Г.Сковороди,Т.Шевченка, М.Гоголя, П.Куліша, М.Грушевського, В.Липинського, Д.Донцова, В.Антоновича,В.Вернадського, Д.Чижевського та ін.

Вся історія нашого народу, його багатогранної культури, ідеології підтверджує, що ідеїБога і України були вершинними в козацько-лицарській ідеології.

Як свідчать історичні факти, козацько-лицарська ідеологія розглядала народ, націю,Батьківщину-Україну як найбільшу спільноту, цілісність, а кожну людину - як складову інайменшу їх частину. Цілісність, стійкість і соборність нації залежить від того, чи усвідомлюєкожен її представник необхідність згуртованості в міцну духовну, ідейно-моральну спільноту.

Основу козацької ідеології складає багатогранний зміст таких фундаментальних понять,як Бог, Україна, любов, віра, народ, воля, братство, перемога, людина, природа, держава та ін.

Козацька ідеологія ввібрала в себе краще, що було в ідейній скарбниці наших предків-дайбожичів, народному житті, філософії, християнській релігії.

Національно свідома молодь схвалює той стан речей, що, згідно з козацької ідеології, вкожної людини має бути більше обов'язків, ніж прав. Ідеї вищості потреб, інтересів народу,нації, Батьківщини над потребами та інтересами окремої особи глибоко обґрунтовувалисякозацькою ідеологією, свідомістю.

Козацько-лицарські вартості, ідеї постійно живуть в свідомості і самосвідомості нашогонароду. Вони розкриваються в таких народних висловах, крилатих виразах:

Козак - душа правдива, красива і справедлива.

Від Українського козацтва - до козацької України.

Козацько-лицарські ідеї - від серця до серця, від душі до душі.

Козацтво - рятівний феномен в історії України.

Козацько-лицарські ідеї - це ідеї глибокого патріотизму, високої громадянськості іукраїнського державотворення.

Наша висока честь і слава - міцна козацька держава.

Сучасна козацько-лицарська ідеологія утверджує пріоритетність загальногогромадського, загальнонаціонального, загальнодержавного в порівнянні з особистим,індивідуальним, приватним.

Багатогранна діяльність «Молодої Січі» ґрунтується на методологічних, науково-теоретичних засадах, що лежать в основі народної мудрості, народних знань про життя, законийого розвитку «Молода Січ» застосовує в своїй діяльності ідеї, положення, які складають вищіздобутки сучасної вітчизняної науки і культури. Широко використовуються також ідеї таположення зарубіжної науки, трансформовані на нашому культурному, духовному грунті.

Юні козаки пізнають обґрунтовані наукою ідеї родинності, соборності народу,згуртованості нації, закони розвитку особистості, формування її широкого культурногокругозору, глибокої духовності. В основу своєї поведінки, побуту і діяльності вони кладутьфілософію волі, свободи і незалежності нації, держави, особи, любові до Матері-Природи,рідної землі.

Сучасні науково-теоретичні засади «Молодої Січі» включають у себе ідеї, положення,обґрунтовані в працях і діяльності видатних вітчизняних мислителів Я.Мудрого і В.Мономаха,Г.Сковороди і Т.Шевченка, М.Гоголя і П.Куліша, В.Антоновича і М.Драгоманова,М.Грушевського і С.Петлюри, С.Єфремова і В.Вернадського, Д.Яворницького і Д.Чижевськогота ін. Такі науково-теоретичні засади допомагають кожному юному козакові ґрунтовноосмислювати багатющий життєвий досвід пращурів, розмаїте буття народу, його духовніскарби, глибоко замислюватися над проблемами життя і смерті, вічності і миттєвості,повноцінної активної діяльності, героїчного діяння в ім'я народу як антиподу тваринногоживотіння людей-манкуртів і яничарів інших відступників від гуманістичних, кришталево чистих івічних традицій рідного народу.

Кожен член «Молодої Січі» у відповідності до вікових особливостей, оволодіває іреалізує в своїй діяльності, поведінці козацько-лицарську ідеологію, квінтесенцію якоїскладають ідеї глибокого патріотизму і українського державотворення, вищі здобуткивітчизняної і зарубіжної науки.

4. Організаційно-педагогічні форми і основні напрямки діяльності «Молодої Січі».

«Молода Січ» має чітку організаційно-педагогічну структуру. Національно-патріотичне таінші види виховання дітей і молоді починаються в первинних осередках, якими є козацькі, січовібратства, побратимства, товариства, рої, чоти, застави, десятки. Виховна роботапродовжується і поглиблюється в сотнях, куренях, кошах, полках, паланках та інших козацькихструктурах. Такі осередки, структури створюються і діють за місцем проживання, навчання і заінтересами їхніх членів. Організовуються також інші, передбачені Статутом «Молодої Січі»козацькі, січові, дитячі, юнацькі і молодіжні об'єднання, структури: козацькі школи (вечірні,вечірньо-недільні та ін.), ліцеї, колегіуми, академії та університети, школи для обдарованихдітей і молоді, інші навчально-виховні заклади, студії, табори.

Перші осередки «Молодої Січі» створюються на підставі письмових заяв дітей, підлітків іюнаків (незалежно від статі) за погодженням своїх дій з уже функціонуючими структурами«Молодої Січі», їхніми керівними органами згідно з відповідними положеннями Статуту.

У процесі організації діяльності первинних осередків «Молодої Січі», підвищення ідейної,інтелектуальної, морально-психологічної і духовної підготовки її членів відбувається посвята вкозаченята (лелінята), козачата (лелі), джури (дани) і молоді козаки (берегині).

Положення цієї Програми набувають конкретної психолого-педагогічної форми і втіленняу відповідності до вікових, психологічних особливостей козаченят (дошкілля), козачат(молодший шкільний вік), джур (середній шкільний вік, підлітки) і молодих козаків (старшийшкільний вік, юнаки).

"Молода Січ" має свою атрибутику і символіку: прапор, емблему та інші відзнаки,передбачені її Статутом

Основні напрямки діяльності «Молодої Січі»:

вивчення і впровадження здорового козацького способу життя, зміцнення фізичного ідуховного здоров'я кожного козачати, джури і молодого козака;

вивчення історії Українського козацтва, в тому числі Запорозької Січі;

пізнання культури, духовності українських козаків, їхньої націотворчої і державотворчоїдіяльності;

відродження, збереження і розвиток народних, зокрема козацьких, традицій, звичаїв,обрядів і ритуалів;

оволодіння козацькими видами єдиноборств, їхніми бойовими мистецтвами,психофізичне і духовне загартування молоді і дітей;

- підготовка молоді до служби в Збройних Силах України, вивчення досягненьвітчизняного і зарубіжного військового мистецтва та науки, сучасних видів озброєння,самозахисту і оборони свячених рубежів Батьківщини-України.

У процесі формування високих козацьких лицарських якостей, гуманістичноїспрямованості цілісної особистості патріота, громадянина України пріоритетними є оздоровчо-спортивна, навчально-пізнавальна, морально-духовна, творчо-трудова, військово-патріотична інаціонально-державницька сфери діяльності. Козацька педагогіка на першому місці утверджуєміцне козацьке здоров'я і незламний лицарський дух особистості, її любов і відданість Україні,стійку життєву позицію українського патріота, громадянина-державотворця.

Батьки, вчителі, виховними, представники громадськості цілеспрямовано формуютьгероїко-патріотичну систему почуттів, ідей, поглядів, переконань, ідеалів особистості, щоскладає серцевину її національної свідомості і самосвідомості. Вся багатогранна робота зкозачатами, джурами і молодими козаками спрямовується на пробудження і виховання в нихлюбові до героїчного чину, до Подвигу в ім'я зміцнення незалежної держави та її безпеки,підвищення культури, поглиблення духовності і підвищення добробуту рідного народу. Коженджура і молодий козак мають глибоко усвідомлювати, що в будь-яку історичну епоху, зокрема ів нашу, є місце для подвижницької діяльності і героїзму, що кожен може стати НаціональнимГероєм України.

Поклик історії вимагає нині практичної реалізації ідей українського державотворення, щоє найважливішою цариною дії козацької педагогіки, лицарського виховання. Юні козаки глибоковивчають історію української державності на тлі європейського державотворення, зокрема вВелику Козацьку добу, в період національно-визвольної революції 1917-1920 років, а також удраматичні і трагічні десятиліття радянської експансії на Україні. Дослідно-пошукова роботаюних козаків спрямовується на пізнання ними драматичного шляху української нації, їїдержавності в період комуно-більшовицького терору (голодомори, арешти, розстріли, геноцид,тюрми і табори Соловків, Сибіру та ін.).

Цілісна особистість сучасного козака-лицаря формується в процесі багатогранної ісистематичної морально-духовної, навчально-виховної роботи, насамперед таких напрямківдіяльності батьків, виховників, представників громадсько-педагогічних організацій і самихкозачат, джур і молодих козаків:

Від козацьких секретів здоров'я, тіло виховання - до олімпійських вершин, перемог умісцевих і міжнародних змаганнях. У процесі реалізації цього напрямку діяльності в юнихкозаків пробуджуються і розвиваються природні задатки, плекається міцне здоров'я засобамисвіжого цілющого повітря, сонця, води і роси, перевіреними віками рецептами, засобаминародної медицини, козацької виховної мудрості. У відповідності до вікових періодів вихованцізаймаються плаванням і веслуванням, стрільбою з лука та іншої спортивної зброї, метаннямдиска і списа, подолання різних природних перешкод, іншими видами спортивних змагань,якими займалися козаки. Виконавці практично реалізують забуті і напівзабуті секрети козаків,зокрема характерників, щодо плекання свого здоров'я, довготривалої трудової життєдіяльності.Кожен козача, джура, молодий козак знаходять «свій» вид спортивних змагань, занять, в якихвін досягає значних успіхів, стає лідером.

Козацькому роду нема переводу. У вихованців плекається любов до матері і батька,бабусі і дідуся, виховуються традиційні цінності української козацької родини. Діти вивчаютьсвоє родове дерево, шукають своїх предків козацького походження. Юні козаки переконуютьсяв тому, що люди, які належали до козацьких родин, мали, порівняно з іншими, вищу духовність,більшою мірою вболівали за громадські, загальноукраїнські справи. Члени козацьких осередківвивчають відомі, прославлені українські роди Забіл, Мазеп, Симиренків, Терещенків, Ханенків,Хмельницьких та ін., їхні родинні герби, заслуги перед народом, Батьківщиною. В юних козаківформуються почуття гідності і честі роду, бажання примножувати славу свого роду Добром,Правдою, Красою. Виховуються звички гордитися своїм родом, корисними для Вітчизнисправами підтверджувати свою приналежність до українського козацтва.

Козацька наша слава не вмре, не поляже. Вихованці глибоко пізнають історію рідногонароду, зокрема українського козацтва, його героїчну, нерідко - нерівну і відчайдушну ідейну тавійськову боротьбу з численними ворогами, чужоземними загарбниками. Осягаючи минулекозацтва, вони вивчають самі себе, своїх дідів і прадідів, «хто ми, чиї сини, яких батьків, ким, защо закуті» (Т.Шевченко). Юні козаки пізнають не лише військову доблесть козацтва в минулому,а й досягнуті ним національні пріоритети - ідейні, духовні, культурні, політичні, економічні,державницькі. Підлітки і юнаки вчаться розуміти українське козацтво як рятівний феноменнашої нації і держави, здатний відроджуватися в будь-який історичний період на новому рівні.

Плекати український Храм природи. Юні козаки пізнають унікальність українськоїприроди, її флори і фауни в до козацькі і в козацькі часи. Помірність клімату, погідне і щедреосоння, масні чорноземи, безкраї придніпровські, причорноморські та приазовські степи, вкритілісами, буйною рослинністю, гори і долини, ріки і озера. Вони переконуються в тому, щорозкішна природа, м'які ландшафти благотворно впливають на національний характер ісвітогляд українців. В юних козаків формується готовність зберігати прадавню живу природуУкраїни, захищати її від руйнацьких впливів індустріалізації, урбанізації. Основними завданнямицього напрямку роботи є пробудження і виховання любові до рідної природи, уміньпримножувати її багатство.

Культуру, науку і техніку - на службу нації, Україні. Робота спрямовується на вивченнявихованцями внеску представників українського козацтва в розвиток вітчизняної і зарубіжноїнауки, культури та техніки. Пізнання юними козаками законів і особливостей розвиткуукраїнської науки, культури і техніки. Формування в них любові до науково-пізнавальнихпроцесів, умінь власними зусиллями мозку і рук рухати вперед ці фундаментальні галузілюдського духу, суспільного життя. Вивчення джерел, шляхів розвитку української культури,науки, їхніх найбільших представників: Г.Сковороди, Т.Шевченка, М.Костомарова,М.Драгоманова, П.Куліша, М.Грушевського, Д.Яворницького, Д.Донцова, В.Липинського,Д.Заболотного, Г.Ващенка та ін. Оволодіння духовним багатством рідної культури, а такожвнеску в розвиток культури національних меншин України. Пізнання юними козаками народногоі професійного мистецтва. Практична діяльність вихованців, спрямована на вивчення і розвитоккобзарства, різьблення та інших видів національного мистецтва.

Всеукраїнська толока, особиста праця - тобі, Державна Україно. Тут формуютьсяуміння і готовність гармонійно поєднувати працю в інтересах особистості, родини і громади,нації, держави. На базі пізнання подвижницької трудової діяльності козацтва у минулі століття,забезпечення економічного піднесення України в Козацьку добу виробляються якості господарярідної землі, захисника інтересів сучасного українського власника-патріота і державотворця.Юні козаки переконуються в тому, що чесна, самовіддана праця громадян України нарощуєматеріальні блага, духовні цінності українського народу, сприяє гармонійному поєднаннюособистих і загальнонаціональних, загальнодержавних інтересів. Вироблення в кожного юногогромадянина готовності і умінь, звичок працювати одноосібно і в колективі, реалізовувати себеу фізичній, інтелектуальній і духовній діяльності на благо Батьківщини. Виробляєтьсяпереконаність у тому, що кожен громадянин має утверджувати себе в професійній, громадській,культурній і політичній діяльності.

Козацькими шляхами - до висот української духовності. Завдяки цілеспрямованоїдіяльності батьків, вчителів, громадськості вихованці переконуються в тому, що лицарськадуховність - одна з найвищих ланок національної духовності, що лицарська мораль - один ізвищих щаблів національної і вселюдської моралі. На міцних національних підвалинах,науковому грунті, козацько-лицарських традиціях формується гуманістична мораль, сила волі ісила духу підлітків і юнаків. На високих взірцях з різних сфер життєдіяльності українськогокозацтва, його еліти вони успішно оволодівають основами козацької ідеології, філософії,психології і світогляду. Юні козаки глибоко усвідомлюють, що в багатьох українських громадянмають місце нашарування на їхньому характері і світогляді (почуття меншовартості, неповагадо рідної мови і культури тощо), від яких необхідно звільнятися. Козацько-лицарська духовністьмолоді визначає її стійку державотворчу позицію, патріотичну спрямованість діяльності.

Любіть Україну, як Сонце, любіть. Всі види діяльності «Молодої Січі» спрямовуютьсяна пробудження в кожного юного козака любові до рідного дому, вулиці, батьківського краю.Любов до материзни і дідизни, Вітчизни наших пращурів, витязів-язичників і козаків-лицарів, якібули сонцепоклонниками (в прямому і переносному значенні цього слова) надихають сучаснумолодь на синівське служіння Батьківщині-Україні. Розкриття дітям, підліткам і юнакам красикалинової і вишневої України, високої народної, козацької естетики сприяє тому, що в нихвиховуються глибокі почуття прекрасного, яке вони починають практично утверджувати. Всяісторія запорозького козацтва переконує молодь у тому, що синівська любов до Батьківщини -це насамперед справи, діяльність, які примножують її матеріальні і духовні блага,вдосконалюють громадське життя.

В душі і серці кожного із нас - Соборна Україна. На численних прикладах з історіїУкраїни в кожного члена «Молодої Січі» формується історична пам'ять, національна свідомість ісамосвідомість. На підставі багатьох культурно-історичних фактів, вивчення українськоїнаціональної культури, характеру, світогляду вони пізнають своє етнічне коріння, визначаютьсвою національну ідентичність. Юні козаки проймаються почуттям єдності з усіма краянами,

співвітчизниками - представниками різних національностей. Джури і молоді козакиусвідомлюють, що формування в собі націотворчих і державотворчих якостей зміцнюєсоборність нашого народу. Вони переконуються в тому, що поглиблення державотворчихпроцесів, згуртованості української етнічної і полі етнічної нації має стати смислом життякожного громадянина України.

10. Рідну Батьківщину-Україну захищай по-лицарському, до загину. Тут формуєтьсяготовність та уміння захищати свій рідний край, рідну мову, культуру від тих, хто зазіхатиме насуверенність України, на її національні святині, порушує національну рівноправність. Юні козакиоволодівають такими поняттями, як патріотизм, націоналізм, національна ідентичність, ріднадуховність, українське державотворення, глибоко розуміють, що таке космополітизм, шовінізм,ідейна боротьба та ін. Вони готують себе психологічно, теоретично і практично до захистурідної духовності, ідей свого народу, геніального положення «В своїй хаті своя правда і сила, іволя» (Т.Шевченко). Юні козаки набувають умінь спростовувати ідеї, фальшивки всілякихнедоброзичливців, упереджено, а то й вороже настроєних до вимріяної в віках, вибореної взмаганнях із радянським тоталітаризмом нашої незалежності, викриватимуть підступивеликодержавних російських шовіністів, комуно-імперських сил, космополітів тощо. Члени«Молодої Січі» відчувають себе відповідальними перед легіонами борців за омиту їхньоюкров'ю свободу і незалежність України. Юні козаки готуються, в разі необхідності, давати відсічбудь-яким політичним і міліарним силам, які прагнутимуть повернути колоніальні чинапівколоніальні часи для нашого народу.

«Молода Січ» постійно взаємодіє з державними органами, установами, владнимиструктурами, громадськими, зокрема дитячими, юнацькими і молодіжними, організаціями таоб'єднаннями, які стоять на державницьких, демократичних і гуманістичних засадах.

«Молода Січ» творчо співпрацює з родинами, представниками громадськості,різноманітних установ, закладів, інших інституцій, з національно-патріотичними,демократичними силами.

Керівні органи, представники «Молодої Січі» налагоджують творчі контакти зУкраїнським козацтвом, Інститутом українознавства Національного університету ім..М.Драгоманова, іншими науковими, навчально-виховними закладами з метою отриманнянауково-теоретичної, методичної і організаційно-педагогічної допомоги.

Творча співпраця з Академією педагогічних наук України, міністерством освіти України,Міністерством молоді і спорту, Міністерством України у справах сім'ї та молоді має стати одниміз приоритетних напрямків діяльності «Молодої Січі».

«Молода Січ» налагоджує тісні зв'язки з зарубіжними, міжнародними дитячими,юнацькими і молодіжними організаціями та об'єднаннями, українською діаспорою з метоюпідвищення міжнародного авторитету України, взаємо обміну досвідом роботи, зміцненнясвітового молодіжного руху.

«Молода Січ» розгортає широку просвітницьку, культурологічну, освітньо-виховну,видавничу діяльність, спрямовану на поширення серед народу, зокрема дітей і молоді,українознавчих знань, відомостей про національні пріоритети, державотворчу місіюУкраїнського к5озацтва, здобутки вітчизняної і зарубіжної культури та науки.

Постійно здійснюється робота по використанню коштів та майна, які є у власності«Молодої Січі», для реалізації статутної діяльності, виконання завдань організації.

5. Шляхи і методи формування козацько-лицарської духовності в членів «Молодої Січі».

Виховання молодосічовиків здійснюється шляхами пробудження і утвердження в їхніхсерцях і душах почуття задоволення і радості, високого настрою, відчуття, переживання ірозуміння добра і краси, правди і справедливості, злагоди і ладу у всьому, дисципліни іпорядку. Різноманітними засобами створюється психологічний комфорт, радісне, щасливесамопочуття, життєстверджуючий оптимізм, членів «Молодої Січі». В повсякденне життя, побуті дозвілля козачат, джур, молодих козаків, діяльність їхніх гуртків, куренів, кошів, паланоквпроваджуються елементи козацько-лицарської романтики і символіки, піднесеності іурочистості, ігри і забави.

В кожного молодосічовика пробуджується і виховується прагнення в чомусь хорошомубути першим, однім із лідерів, мати великі успіхи: в зміцненні здоров'я, трудовій патріотичнійдіяльності, спортивних заняттях, пошуковій українознавчій роботі, козацько-військовому вишколіта ін.

Необхідно організовувати постійне вивчення юними козаками програм, концепцій,підручників, посібників, інших матеріалів з проблем українознавства, написаних академіком АЕВШ України, лауреатом міжнародної премії ім. Й.Гердера, директором інститутуукраїнознавства Національного університету ім. Тараса Шевченка П.П.Кононенком, а такожтворчим колективом цього інституту.

Шляхи і методи роботи з вихованцями спрямовуються на розкриття змісту, основнихідей, цінностей козацько-лицарської свідомості і самосвідомості, духовності, на формуваннякозацько-лицарського способу життя.

Кожен юний козак систематично виховує в собі якості Кодексу лицарської честі:

любов до батьків, вірність у побратимстві, дружбі, коханні, товаришуванні, ставленні доБатьківщини, рідного народу, держави;

готовність турбуватися про молодших і немічних, зокрема дітей, літніх людей, людейпохилого віку, хворих та інвалідів;

підкреслено шанобливе ставлення до матері, дівчини, жінки, бабусі;

непохитна вірність ідеям, принципам народної моралі, національним ізагальнолюдським цінностям;

відстоювання свободи і волі особистості, народу, держави, соборності українськихземель, єдності всіх українців;

прагнення робити пожертвування на будівництво храмів, навчально-виховних закладів,просвітних установ, пам'яток історії та культури;

готовність проявляти принциповість і непримиренність до зла, аморальності інаступальності у боротьбі з ними;

здатність цілеспрямовано і систематично розвивати свої фізичні і духовні сили,непохитну силу волі і непоборну силу духу, можливості свого організму займатисясамопізнанням і самовдосконаленням;

захист і реалізація свого права бути господарем на рідній землі, володаремнаціональних багатств, готовність нікому не давати на поталу своєї материзни і дідизни;

прагнення зробити якнайбільший особистий внесок у підвищення добробуту рідногонароду, його духовного і матеріального рівня.

Різноманітні шляхи, форми і методи роботи з молодосічовиками спрямовуються навиховання в них якостей кодексу лицарської звитяги:

уміння доводити наукову неспроможність ворожих ідей і теорій, спрямованих наприглумлення національної свідомості і самосвідомості, послаблення Української держави;

нехтування небезпекою, коли справа стосується життя рідних, побратимів, друзів, доліМатері-України;

презирство і ненависть до ворогів України, прагнення не допустити в рідному країзасилля чужинців у будь-якій сфері;

героїзм, подвижництво в творчій праці і в бою в ім'я свободи і незалежності України;

готовність боротися до загину за волю, честь і славу України.

Кожен юний козак береже, як найдорожчі національні вартості, і не зраджує духовнізаповіді волелюбних дідів і «славних прадідів великих» (Т.Шевченко):

Молись своїм богам, і ти станеш володарем світу (Молись своєму Богу, а не чужим

богам).

Бог і Україна - наш стяг і клич, надія і дія.

Віра в свої сили, українську громаду переможе всі труднощі і зраду.

Люби і знай свій рідний козацький край.

Шануй лад, злагоду і згоду - буде щастя рідного народу.

Люби батька, матір і родину - будеш мати міцну Україну.

Плекай в собі духовний храм - Духовну Січ.

Наша гідність, честь і слава - міцна козацька держава.

Стався до інших людей так, як би ти хотів, щоб вони ставилися до тебе.

Свою Україну захищай по-лицарському до загину.

В процесі розвитку дитячого, юнацького і молодіжного руху на козацько-лицарськихтрадиціях застосовуються різноманітні і ефективні форми та методи роботи, які забезпечуютьпоглиблення державотворчих процесів, активну участь кожного члена «Молодої Січі» вгромадській роботі, демократичній і гуманістичній політичній діяльності нашої держави.

Організовується дослідно-пошукова робота юних козаків на теми «Жили собі запорожціта й на Запоріжжі», «Запорозькі козаки-характерники», «Гей, ви, хлопці, славні запорожці», «Впохід сурмлять козацькі сурми». Інтерес до історії козацтва пробуджують вікторини, змагання«Хто переможе?», «Далі, швидше, вище», «Хто найспритніший і найсильніший?» та ін.

Формуванню в молодосічовиків національної свідомості і самосвідомості, історичноїпам'яті сприяє проведення на козацьку тематику ранків, конкурсів козацьких любомудрів,лицарських турнірів, заочних мандрівок на теми «Українські національні кольорі», «Національніобрази і символи», «Самобутність народного мистецтва», «Чари писанкарства», «Красаукраїнських рушників».

Високу виховну ефективність мають години духовного спілкування, уроки КозацькоїСлави, Доблесті і Звитяги, національної Гідності і Честі, а також свята калини, День українськоїзброї, визначні дати і ювілеї, що стосуються історії нашого народу, українського лицарства.

Високого статусу набувають козацько-старшинські, українські великосвітські бенкети, наяких джури і молоді козаки пізнають ідеологію, культуру, політику, стратегію визвольнихзмагань, стилі в мистецтві і наукові течії в історії України. Тут вони оволодівають умінням братиучасть у державотворчих процесах сьогодення, навчаються шляхетності, ґречності, етикиповедінки в громадському житті.

Плідними підходами в національно-патріотичному загартуванні молодосічовиків єзастосування проблемності, дискусійності, творчого обміну ідеями, думками в процесі вивченняжиттєдіяльності українських державотворців - П.Сагайдачного, Б.Хмельницького, І.Мазепи,І.Виговського, теоретиків і керівників визвольних змагань нашого народу на початку і в серединіХХ століття - М.Міхновського, В.Липинського, Д.Донцова, Ю.Липи, М.Грушевського,В.Винниченка, С.Петлюри, С.Бандери, Є.Коновальця, А.Мельника, Р.Шухевича та ін.

Молоді січовики збирають матеріали для художніх і наукових творів на теми «Козацькаісторія краю», «Козацькі сторінки героїчного минулого рідного краю», «Хто ми? Яких предківдіти?», «Трипільська культура і духовність наших пращурів», «Оріяна, Оранта, Київська Русь іКозацька держава», тощо.

Вивчення юними козаками військового мистецтва, козацько-лицарської героїки в процесіпроведення бесід, творчих діалогів, диспутів і дискусій на теми «За що ми різались з ордами?»,«За що скородили списами московські ребра?» (Т.Шевченко), «Змагання з польськимизагарбниками за самостійну Україну», «Україна між Польщею і Росією», «Так дай же рукукозакові і серце чистеє подай» (Т.Шевченко) та ін.

Застосування історичного підходу, методів порівняння, зіставлення культурно-історичнихфактів під час вивчення ідейно-духовного символічного змісту тризуба - Державного ГербаУкраїни, Державного Прапора України, козацьких прапорів, гербів, інших символів (булави,бунчука та ін.), прапорів і символіки молодіжних організацій «Соколів», «Січей», «Лугів»,перших десятиліть ХХ століття, а також українських січових стрільців, вояків ОУН-УПА, якіпродовжували волелюбні козацькі традиції.

Велике виховне значення мають наукові, науково-практичні конференції на теми«Світогляд українців: умови і шляхи формування, основні ідейні підвалини», «Українськийкозацький характер і мистецтво», «Козацтво в мистецтві», «Українознавство: шляхи іперспективи розвитку», «Козацько-лицарська духовність: умови формування і шляхи розвитку»та ін.

З метою зміцнення наступності і спадкоємності поколінь, усвідомлення молоддюперспектив розвитку Українського козацтва проводяться зустрічі з його представниками -гетьманом, головним отаманом, іншими представниками генеральної і крайової старшини,поважними козаками та діячами науки (істориками, педагогами, психологами, етнологамитощо), які вивчають козацьку історію, духовність, фольклор, мистецтво і т. ін., з письменниками,які пишуть на козацькі теми, бандуристами - виконавцями козацьких пісень і дум і так далі.

В діяльності дитячих і юнацьких козацьких осередків широко застосовуються козацькізабави, ігри - сюжетно-рольові, конструкторсько-будівельні, ігри-інсценівки, драматизації ітеатралізації, вертепні дійства.

Прикметною ознакою нашого сьогодення є створення в різних регіонах Україникозацьких шкіл, які працюють за спеціальними програмами, рясно наснаженими козацькоютематикою, змістом. Це й історичний матеріал (історія виникнення й історичного буттяукраїнського козацтва, козацькі війни за визволення рідного краю від чужоземних загарбників,літопис козацького героїзму й звитяги). Це й козацький фольклор - легенди, перекази, пісні тадуми тощо. Це й літературні твори (романи, повісті, п'єси, поезії тощо) на козацькі теми. Те жсаме картини художників, музичні твори композиторів і таке інше. Козацькі школи потребують

відповідних навчальних посібників, підручників, хрестоматій тощо. Така навчальна літературапочасти вже створена, але цю роботу треба продовжити.

Виникає також потреба в складанні і надрукуванні козацьких хрестоматій, читанок,посібників з козацького краєзнавства та іншої наукової, науково-методичної літератури, якастане могутнім засобом козацько-лицарського загартування підростаючих поколінь.

В наш час відроджується прекрасна традиція дитячих і юнацьких організацій - Свято Січі,яке має стати однією з найбільших урочистостей юних козаків. Свято Січі (за місцемпроживання, навчання, а також шкільної, сільської, міської, крайової) є демонстрацією певнихдосягнень молодих січовиків, їхніх успіхів в оволодінні козацько-спортивними мистецтвом,видами козацьких єдиноборств та ін.

На завершенні цієї Програми слід висловити впевненість, що ця національно-патріотична організація молодого покоління українського народу успішно виконає своюісторичну місію - одживлення й гартування в юних душах могутнього прадавнього і творчоосучасненого козацького духу - на благо історичної справи державного, національного йдуховного відродження народу Незалежної України.

Навчальний заклад все ще працював «в ручному режимі», але вже запустилисямеханізми самоорганізації. На цьому етапі "гра у демократію" була вкрай небезпечною, булипотрібні сильні вольові рішення з тим, щоб "романтики" змогли стати "творцями".

Та чи не головним ризиком була загроза розчарування, втрати ентузіазмупершопроходців та послаблення віри в успіх "нашої безнадійної справи".

Концентруючи владу в своїх руках, я намагався досягти перелому в роботі з тим, щоб відорганізаційного хаосу першого етапу становлення школи козацько-лицарського вихованняперейти до системного управління процесом її розвитку.

На цьому етапі я діяв за принципом: школа - це я. Ніхто, крім мене, не мав чіткогобачення перспективи і ніхто не міг зробити значної частини поточної роботи ("Усе доводитьсяробити самому!"). Тож це - етап каторжної роботи керівника, яка часто не знаходить ніналежної оцінки "зверху", ні елементарної вдячності "знизу".

4 етап. Організаційно-прогнозуючий.

Це "зоряний час" Адамівської школи козацько-лицарського виховання, який настав післязакріплення перших успіхів і подолання "інноваційної ями". З'явилася окриленість успіхом, яканадихала педагогічний персонал якомога краще робити все, що треба, й навіть більше, ніжтреба.

На цьому етапі для амбітно зростаючої шкільної організації неможливого не було.

Було досягнуто розумний баланс між консерватизмом і динамізмом, встановилася хиткарівновага між консерваторами й новаторами.

Системна диференціація та індивідуалізація навчання.

Посібник "Форми, методи, прийоми козацько-лицарського виховання".

А. НАПРЯМКИ

Цілісну особистість сучасного козака-лицаря ми формуємо в результаті багатогранноїнавчально-виховної роботи, насамперед таких напрямків діяльності батьків, учителів,вихователів, представників громадських організацій (зокрема, Українського козацтва):

Блок 1. Культура тіловиховання.

Від козацьких секретів здоров'я, тіловиховання - до олімпійських вершин. Працюючи вцьому напрямку, ми плекаємо у кожного юного козака міцне здоров'я, загартовуємо тіло і дух,формуємо уміння досягати перемог на спортивних іграх.

Рідну Україну захищай по-лицарському, до загину. Тут формуємо уміння захищатирідну мову, культуру, землю, готовність спростовувати теоретичні ідеї, фальшивки всілякихнедоброзичливців, людей по-ворожему настроєних до нашої незалежності.

Досліджуємо і практично відроджуємо військово-спортивне мистецтво наших пращурів:верхової їзди, стрільби з лука, володіння списом, шаблею, іншими видами козацької зброї,

подолання природних перешкод, кермування човном під веслами та вітрилами, різних видівборотьби та протиборств, в т.ч. бойового гопака, козацького багатоборства.

Блок ІІ. Духовна культура.

Козацькому роду - нема переводу. В процесі реалізації завдань цього напрямкуроботи виховуємо в юних козаків родинні цінності, повагу до свого роду, бажання примножуватийого славу Добром, Правдою, Красою.

Організовуємо дослідження кожним юним та молодим козаком, класними загонамиславної історії українського козацтва - від його зародження до зміцнення в епохуП.Сагайдачного, Б.Хмельницького, І.Мазепи.

Організовуємо вивчення героїчного життя, подвижницької діяльності, високоговійськового мистецтва керівників повстань отаманів С.Наливайко, І.Сірка, Т.Федоровича,І.Богуна, М.Кривоноса, І.Мазепи, П.Орлика, П.Полуботка, П.Калнишевського, І.Гонти,М.Залізняка. Допомагаємо козачатам виконувати конкретну програму вивчення козацькоговизвольного руху, козацького краєзнавства, туризму та екскурсій козацькими шляхами, пошуккозацьких могил та цвинтарів, їх упорядкування, встановлення пам'ятних знаків, вивченнямолоддю козацьких родоводів під гаслом „Шукай, козак, свій родовід!"

Любіть Україну, як сонце любіть. Продовжуючи патріотичні традиції, звичаї нашихпращурів-язичників, які були сонцепоклонниками, і віруючих козаків, ми навчаємо кожногомолодого козака і козачку палко і ніжно, самовіддано любити свою калинову, вишневу країну,по-синівському служити їй корисними справами.

Козацькими шляхами - до висот української духовності. Тут на міцному науковомугрунті, культурно-історичних традиціях козацтва формуємо високу мораль, силу волі і силу духупідлітків і юнаків. Допомагаємо їм оволодіти основами української козацької філософії, ідеології,психології, національного характеру і світогляду.

Допомагаємо відроджувати козацькі мистецькі традиції кобзарства, лірництва, гуртовогоспіву, танцю, дотепного влучного слова, різьбярства, художнього розпису, художньої вишивки,іконопису. Допомагаємо вивчати і застосувати на практиці козацькі знання: народної медицини,астрономії, агрономії, метеорології, кулінарії.

Проводимо індивідуальну, групову, масову культурно-просвітницьку роботу, спрямовануна те, щоб кожен учень - член козацького осередку займався самопізнанням ісаморегулюванням, самовдосконаленням, розвивав свої інтелектуальні здібності і фізичніможливості, пізнавав сутність й особливості козацької ідеології (філософії, світогляду, моралі,етики, естетики, характеру, правосвідомості). Проводимо кваліфікаційні конкурси, олімпіади,змагання з різних напрямків розвитку здібностей учнів.

Розбудова незалежної України, осягнення нею в майбутньому в багатьох галузях життясвітового рівня розвитку неможливо без пізнання і творчого відродження національно-духовнихпластів минулого (зокрема, козацької духовності). Пізнання її ідейно-морального, виховногопотенціалу має вирішальне значення у формуванні вільної, з стійкими морально-вольовимиякостями, силою духу особистості.

Українська козацька духовність - це історично сформована система духовних багатствлицарської верстви рідного народу, яка виробила і в своєму бутті, способі життя відобразиланайвищі цінності цього національної душі, філософії, світогляду, характеру, моралі, естетики,правосвідомості, ідеології, - у цьому понятті українець розкривається як активний діяч історіїсвого народу, господар рідної землі і держави, володар, охоронець, примножувач національнихматеріальних і духовних багатств.

Нині нам потрібен у громадському, шкільному і родинному житті культ лицарства,духовних багатств козацтва. Лицарський дух не дасть нудити багатьом людям у духовнійницості, історичному безпам'ятстві.

В діяльності козачат прищеплюється козацько-лицарська духовність, зміст якоїскладають:

а). Духовне життя козаків - синівська любов до Матері-України, землі-годувальниці,рідного краю, заповітів батьків і дідів, материнської мови, рідної культури, історії та ненавистьдо всього чужого, ворожого, що заважало жити на своїй землі і було спрямовано нагальмування і нищення людського в людині (гармонія любові і ненависті);

права, "вольності" козаків, право власності (на землю, скот, реманент), ідеї власності,здобутої своїми руками, кмітливістю і підприємницькою думкою;

ідея Бога як захисника народу, України; лицарі свято берегли віру батьків і дідів, духовніздобутки предків.

б). Козацька філософія - козаки обґрунтували волю людини як головний дар життя, їїприродне право на свободу і незалежність, найвищими цінностями вважали людину, народ,національну державу;

кожна людина - складова частина народу, нації;

стійкість і цілісність, соборність нації залежить від того, чи усвідомлює кожен їїпредставник необхідність згуртованості в міцну духовну спільноту.

в). Козацький світогляд - провідними були ідеї Бога, України-Батьківщини, свободиособистості і волі народу, збереження спадщини предків, їхньої духовності, переконання вторжестві народної правди, перемоги добра над злом, ідеали незалежності України;

уявлення, погляди на підступництво і зраду, на міщанське животіння, на пасивнеочікування добра, коли зло саме зникне, на байдужість до долі України як на гріхи людей; зрадувважали найтяжчим злочином перед товариством, народом, своєю державою, Богом;

козаки плекали, культували ідеали братства, побратимства, згуртованості і єдностілюдей для досягнення шляхетних цілей

г). Козацький характер - почуття багатства, емоційна наснага, внутрішня невичерпнаенергія;

висока шляхетність і порядність, кмітливість і дотепність, підприємливість і практичність,стійкість і незламність у боротьбі з ворогами, безкомпромісність і твердість у відстоюванніправди і справедливості;

ніжність у ставленні до добрих людей, братерська любов до друзів і товариства, глибокапошана до громади, вірність своєму обов'язку захищати рідну землю, співчуття до всіхзнедолених, милосердя до тих, хто його потребує;

постійна готовність до боротьби за волю рідного краю, за свою незалежну державу,устремління до високих ідеалів, жадання будувати демократичний державний устрій, даватилад у громадському житті, утверджувати гуманні стосунки між людьми.

д). Козацька мораль - шляхетне ставлення до людини;

батьківська турбота про підростаюче покоління, глибока пошана до літніх і старшихлюдей, палка і всепереможна любов до рідної землі, героїзм у захисті інтересів рідного народу,надання допомоги усім слабим, скривдженими і знедоленим, нетерпиме ставлення до зла інесправедливості в будь-якій формі, надзвичайна скромність, висока краса вчинків імиротворча місія в житті;

глибока людяність, діяльна доброта, милосердя;

жертовність як здатність поступитися власним добробутом, навіть віддати життя в ім'яперемоги добра над злом, торжества козацької правди.

е). Козацька естетика - культ краси людини, її фізичної і духовної досконалості.

ж). Козацька правосвідомість - виборність органів козацького самоврядування,утвердження демократичних основ української держави, гуманістичнї засади громадськогожиття;

Конституція Пилипа Орлика.

з). Козацька ідеологія - захист демократичного ладу, політичного устрою України, їїсамостійності і державності, органів самоврядування, інтересів козацького стану, всього народу;

захист прав, привілеїв, здобутих козаками в боротьбі з ворогами;

будівництво правової держави, звільнення своєї землі від будь-яких агресорів,чужоземних зайд;

вищість інтересів народу, нації, Вітчизни, що перебуває в смертельній небезпеці, надінтересами окремої особистості;

цілісність нації, власної держави, їх верховенство, пріоритетність передвузькоегоїстичними потребами людини чи групи людей;

необхідність боротьби з порушниками української законності, політичними течіями талжетеоріями, ворожими рідному народу, його державності;

Велика Козацька Слава.

Блок ІІІ. Культура предметної діяльності.

6. Плекати український храм природи. Основними завданнями цього напрямку роботи зюними козаками ми вважаємо формування в них любові до рідної природи, готовності і умінняберегти і примножувати її багатства, красу.

Разом з козачатами вивчаємо екологічне становище в регіоні та беремо участь у заходахз метою його покращання.

Всеукраїнська толока, особиста праця - тобі, Державна Україна. Тут засобамикозацької педагогіки ми формуємо якості господаря рідної землі, державну позицію та інтересиукраїнського власника, який чесною і самовідданою працею нарощуватиме матеріальні блага,духовні цінності рідного народу, гармонійно поєднуватиме особисті і загальнонаціональніпотреби.

Допомагаємо пізнавати і досліджувати, а також відроджувати традиції козаків як мудриххліборобів, умілих орачів, господарів землі: прилучаємо козачат до організації і веденняфермерських господарств, створення госпрозрахункових трудових об'єднань, майстерень,малих підприємств, асоціацій, організації взірцевих молодіжно-козацьких господарств різногопрофілю.

Допомагаємо відроджувати ремесла і промисли: бондарство, гончарство, бджільництво,ковальство, лимарство, чинбарство, стельмахування.

Науку і техніку - на службу нації, Україні. Роботу тут спрямовуємо на пізнаннявихованцями законів розвитку науки і техніки, формування любові до науково-пізнавальнихпроцесів, уміння власними зусиллями свого мозку і рук рухати вперед ці фундаментальні галузісуспільного життя.

Допомагаємо козачатам вивчати сучасні види техніки, інформаційної та електронноїобчислювальної машинної технології і організації особистої та спільної творчої діяльності,зокрема: радіозв'язок, теле-радіоконструювання, теле-радіомоделізм, системи електронноїавтоматики, судномоделізм, морська справа, авіамоделізм, автомобільна та тракторна справа,радіо моделювання.

Блок ІУ. Соціальна культура.

В душі і серці кожного із нас - Соборна Україна. Зміст і методику роботи в цьомунапрямку спрямовуємо на вироблення в юних козачат державотворчих і націотворчих якостей.Працюємо над тим, щоб зміцнення національної держави, поглиблення згуртованості націїстало смислом життя кожного громадянина України.

Козацька наша слава не вмре, не поляже. Разом з нашими вихованцями - молодимикозаками - глибоко пізнаємо історію українського козацтва, досягнуті ним національніпріоритети - ідейні, політичні, наукові, культурні і державотворчі.

Поширюємо серед учнів та молоді знання про козацький національний визвольний рух,про заслуги козаків у боротьбі з чужоземними загарбниками.

Вивчаємо матеріали:

історичні документи (козацькі літописи);

історичні праці про героїку козаччини М.Костомарова, В.Антоновича, М.Аркаса,Д.Яворницького, Д.Дорошенка, І.Огієнка, В.Крип'якевича, А.Опановича;

художні твори Т.Шевченка, П.Куліша, Б.Грінченка, А.Чайковського, О.Олеся,Б.Лепського, поетів В.Симоненка, Л.Костенка, І.Драча, Д.Павличка.

Б. ФОРМИ

У роботі з козацько-лицарського виховання ми використовуємо такі основні формироботи:

Робота в школі: а). Класна,

б). Позакласна.

Позашкільна робота.

Класна робота з козацько-лицарського виховання проводиться нами за рахунокваріативної частини навчального плану з основних дисциплін козацько-лицарського виховання.

Позакласна робота з козацько-лицарського виховання проводиться нами за рахунокгодин гуртків, у формі Козацької республіки (одна з форм самоврядування учнівськогоколективу) і класних козацьких загонів.

Позашкільна робота з козацько-лицарського виховання проводиться нами у формідіяльності дитячо-юнацькій організації „Молода Січ" під патронатом паланкового та місцевогоосередків Українського козацтва.

В. МЕТОДИ, ПРИЙОМИ

Родинно-дошкільне виховання козаченяти та леліяти (дошкільнята).

Родинно-дошкільне виховання здійснюємо через роботу з батьками дошкільнят тавведенням спеціальних курсів до програм дитячого садка:

а) застосовуємо ідеї, методи і прийоми народної педагогіки. Мати і батько, всі рідні вродинному вихованні застосовують милозвучну і мелодійну, співучу рідну мову, фольклор.Рідне довкілля, зміст, форми і методи виховання створюють етнічне середовище, яке сприяєпробудженню природних задатків дітей. В таких умовах починає формуватися українськийхарактер і світогляд особистості;

б) виховуємо народними засобами глибокі родинні почуття, цінності, любов до Матері іБатька, Бабусі і Дідуся, Роду і Народу, України-Батьківщини;

в) пробуджуємо і виховуємо глибоку радість, впевненість дитини в найбільшій радостіжиття: „Мамо, тато і я - це моя сім'я";

г) розповідаємо дітям міфи про походження землі, життя на ній, українців, України,стольного граду Києва, козаків. Розповідаємо міфи і легенди про Око, Першоптаха, ПершогоБога Сокола, Дуба-Стародуба, Сварога, Дажбога, перуна;

д) створюємо в уяві дітей привабливі образи героїв казок і легенд, пісень, колядок іщедрівок - образи богатирів, витязів, лицарів. У спілкуванні з матір'ю, батьком, працівникамидитячого садка, в ігровій діяльності діти захоплюються мужністю і відвагою, силою і розумомкозаків - борців за свободу людини, волю України;

е) допомагаємо дітям у процесі бесід, ігор, вертепних дійств, драматизації, участі вдотриманні традицій і звичаїв народного календаря під керівництвом батьків, вихователівзасвоїти зміст і дух козацько-лицарського життя. Під час художніх занять, вивчення віршів,розучування пісень, загадок, колядок і щедрівок, народних дитячих танців діти пізнаютьелементи історії, культури, художнього і військового мистецтва українських козаків;

є) розкриваємо в процесі відзначення дат, урочистостей, свят народного календаря,любов козаків до рідної землі, Матері-України;

ж) ознайомлюємо дітей з українськими етнічними, національними символами - білоюхатою, калиною, вербою, тополею, лелекою, соняшником;

з) здійснюємо посвяту бажаючих дітей у козаченята. Здійснюємо виховання козаченятшляхом пробудження і утвердження в серці і душі радості і задоволення, сміху і веселощів,відчуття і розуміння краси і добра, порядку і дисципліни, ладу в усьому;

і) проводимо бесіди, розповіді на теми „Ми малята - козаченята", „Зростаємо здоровимиі дужими", „Козацькому роду нема переводу", „Козаки-вояки, оборонці України". Проводимо ігриз ходьбою, бігом, рівновагою, козацькі забави на теми „Біжіть до жовто-блакитного прапора",„Знайди кольори прапора України", „Знайди свій будинок", „Вгадай, де був козак", „Де тут козак,а де злі люди, недруги козаків". Застосовуємо сюжетно-рольові, конструктивно-будівельні ігри,ігри-інсценіровки, драматизацію і театралізацію;

й) пробуджуємо і виховуємо у козаченят бажання у чомусь хорошому бути першими,лідерами. Виховуємо в кожного з них почуття власної гідності, віри в свої сили, можливості;

к) сприяємо засвоєнню козаченятами елементів народної астрономії, біології, медицини,кулінарії;

л) виховуємо у кожного козаченяти бажання, уміння і навичок дотримуватися в житті іповедінці лицарських правил:

старайся бути добрим і чесним, справедливим і правдивим, красивим;

прагни бути першим у хорошій поведінці, добрих справах, праці;

-будь сміливим і розважливим, дисциплінованим і організованим, мужнім, долайтруднощі на шляху до Добра, Правди, Краси;

-не заважай іншим дітям, не завдавай їм прикрощів, шкоди і болі;

люби рідну землю, батьківську хату, материнську мову і пісню, калинову Україну.

Родинно-шкільне виховання козачати та лелі (учні молодших класів).

У роботі з козацько-лицарського виховання з козачатами і лелями ми:

а) форми, методи і прийоми спрямовуємо на пробудження в дітей елементівнаціональної свідомості і самосвідомості. Проводимо бесіди і розповіді дітям, читаємо книжкипро Запорозьку Січ, героїчні подвиги лицарів України, зустрічі з представниками Українського

козацтва, збагачуємо їх знання про історію козаків, їхню героїчну боротьбу за свободу інезалежність України;

б) формуємо історичну пам'ять культурно-історичних основ духовності козачат присприянні міфів про праукраїнців-предків козаків, їхні вірування і звичаї, сонцепоклонництво.Ознайомлюємо дітей із міфами про Білобога і Чорнобога, Коляду і Мару, Лада і Ладу, Велеса іПеруна. Розкриваємо в міфології, фольклорі, глибокі гуманістичні якості наших пращурів -любов до людини, доброта, правдивість, працелюбність, пошана до історії і культури рідногонароду, зневага до всього потворного в житті, ненависть до ворогів-загарбників;

в) впроваджуємо в повсякденне життя і навчання козачат ідеї, правила, національнітрадиції родинності. Застосовуємо в процесі вивчення навчального матеріалу, в позакласній іпозашкільній роботі козацьких ігор, в яких розкривається родинні цінності, ідеї українськоїнаціональної школи-родини;

г) пробуджуємо інтерес до історії українського козацтва, Запорозької Січі, ГетьманськоїУкраїни як форми національної державності шляхом участі козачат у дослідно-пошуковій роботіна теми „Жили собі запорожці та й на Запорожжі", „Гей ви, хлопці, славні Запорожці",„Запорозькі козаки-характерники", „В похід сурмлять козацькі сурми";

д) розкриваємо єдність змісту і форми, національної ідейності і художньої образності,символічності і духовності в процесі вивчення козацьких пісень і дум, легенд і історичнихоповідей і виховуємо в кожного козачати почуття господаря на українській землі, володаря врідному краї;

е) організовуємо і проводимо бесіди, ранки, вікторини, конкурси, заочні мандрівки натеми „Українські національні кольорі", „Українські образи і символи", „Самобутність рідногомистецтва", „Чари писанкарства і рушникарства" тощо з метою розвитку емоційної сфери,почуття краси.

ІІІ. Родинно-шкільне виховання джури та дани (учні 5-8 класів).

У роботі з козацько-лицарського виховання з джурами та данами ми:

а) використовуємо методи фізичного загартування джур та дан. Організуємо назапорозьких - козацько-лицарських традиціях тіло виховання кожних джури та дани (засобамиприроди - води, сонця, снігу, системи вправ, видів козацької боротьби). Допомагаємо оволодітинародними методами лікування кашлю, нежиті, кровотечі, укусу змій, легкої рани;

б) спрямовуємо методики козацько-лицарського виховання джур та дан на створенняумов, забезпечення активної участі кожного з них в крає-, народо-, українознавчій діяльності.Допомагаємо проводити практичні заняття в умовах сім'ї, школи, позашкільної роботинародною вишивкою, писанкарством, рушникарством, декоративно-ужитковим мистецтвом;

в) організуємо творчі пошуки, збирання в рідній місцевості, інших регіонах України івивчення ідейно-духовного багатства пісень, дум, легенд, історичних розповідей та іншихматеріалів про козаків. Застосовуємо проблемність, дискусійність, творчій обмін враженнями,думками в процесі вивчення ідей українських державотворців П.Сагайдачного,Б.Хмельницького, І.Виговського, І.Мазепи, керівників визвольних змагань нашого народу ХХстоліття - М.Грушевського, В.Винниченка, С.Петлюри, С.Бандери, А.Мельника, Є.Коновальця,Р.Шухевича;

г) проводимо бесіди, збираємо матеріал для художніх і наукових робіт на теми „Хто ми?Яких предків діти?" „Трипільська культура і наші пращури", „Оріана, Оранта, Русь-Україна іКозацька держава", „За що ми різалися з ордами?" Проводимо диспути і дискусії, вільний обміндумками про співвідношення козацького минулого і сучасного, про сучасну козацько-лицарськудуховність;

д) допомагаємо пізнавати культуру, мистецтво, освіту козаків в процесі проведеннябесід, творчих діалогів, написання художніх творів і рефератів на теми „Козацька маршовамузика", „Закличні звуки козацьких сурм", „Тужливий біль і переможний дзвін бандур козацьких",„Серце й душу звеселяє козацьке мистецтво", „Лицарський дух у кольорах і звуках";

е) впроваджуємо в повсякденне життя джур та □а діяльність їхніх гуртків, куренів, кошів,паланок різноманітних елементів, засобів романтики і символіки, піднесеності й урочистості.Застосовуємо історичний підхід, методи порівняння, зіставлення культурно-історичних фактівпід час вивчення символічного змісту тризуба - Малого Державного Гербу України, ДержавногоПрапора України, козацьких прапорів, інших символів (булави, бунчука).

ІУ. Громадсько-родинне виховання козака та берегині (учні 9-11 класів).

У громадсько-родинному вихованні козака та берегині ми:

а) використовуємо методики, технології козацького навчання і виховання, якіспрямовуються на пробудження і поглиблення життєстверджуючого , комфортного самопочуттямолодих козаків у процесі занять, роботи. Надаємо психологічну, методичну допомогу козаковів опрацюванні і організації власної системи зміцнення і охорони свого здоров'я, а такожпробудження в нього турбот про здоров'я інших людей;

б) створюємо організаційні, психологічні і педагогічні умови з метою утвердження гідностіособистості козака та берегині, постійно зростаючої самостійності їх у навчально-пізнавальній,дослідно-науковій, виробничій діяльності, житті;

в) застосовуємо новітні педагогічні та інформаційні технології українознавчої роботи(педагогіки народного календаря, розвитку історичної пам'ять, формування національноїсвідомості і самосвідомості). Проводимо диспути і дискусії, проблемні обговорення, творчізустрічі на теми „Світогляд українців: умови і шляхи формування, основні ідеї", „Історіяукраїнського народу і його національний характер", „Національний характер і мистецтво";

г) ознайомлюємо молодь з архівними матеріалами, допомагаємо вивчати стародруки,писати реферати про культурні здобутки, духовні цінності рідного та інших народів, оволодіватизнаннями з народної математики, етнопедагогіки, медицини. Організуємо самостійнідослідницькі пошуки козаків та берегинь, вивчення ними європейських традицій в українськійкультурі, зв'язків України з Заходом і Сходом, Північчю і Півднем. Організуємо „круглі столи",молодіжні наукові і науково-практичні конференції як фактор формування лицарськоїдуховності;

д) забезпечуємо участь козаків і берегинь у заняттях в клубах „Моя Батьківщина -Україна", „Планета", „Політика", „Держава та коріння нації", „Людина та ідейні цінності" з метоювивчення української національної ідеології, її квінтесенції - ідеології державотворення якдержавної ідеології України, а також внутрішньої і зовнішньої політики Української держави;

е) формуємо готовність молодих козаків до служби в Збройних Силах України шляхамитеоретичної і практичної підготовки, осмислення проблем „Покликання Збройних Сил України -захист миру, незалежності нашої держави", „Слава козацькій зброї", „Військові козацькі традиціїі сучасність", „Непорушність присяги воїна на вірність Україні";

є) надаємо наукову і методичну допомогу козаку та берегині в справі організаціїсамонавчання, самоосвіти, самовиховання, у формуванні власних поглядів, переконань таідеалів громадянина України.

Модель самоврядування школи козацько-лицарського виховання.

За допомогою тільки школи неможливо побудувати світ,Але побудувати світ без допомоги школи теж неможливо...

Учнівське самоврядування - це здійснюване самими школярами управління справамисвоїх колективів. У школі воно охоплює всі первинні, проміжні та □адіо моделюванн учнівськіколективи, товариства, клуби, інші об'єднання учнів.

Самоврядування учнів - це форма демократичної побудови життя учнівського колективу,яка передбачає:

широку участь учнівських самодіяльних організацій та їхніх виборних органів вуправлінні найважливішими питаннями своєї життєдіяльності з урахуванням інтересів учніврізних вікових груп;

формування високих моральних якостей, інтелектуальних та організаторськихздібностей;

удосконалення практичних умінь та навичок у процесі колективного визначенняважливих цілей із подальшою їх реалізацією.

Самоврядування - дієвий спосіб поєднання теорії та практики у вихованні громадянинадемократичного суспільства, своєрідна практична частина громадянської освіти та виховання.Учні на практиці засвоюють свої права та обов'язки.

В Адамівській школі козацько-лицарського виховання Білгород-Дністровського районуОдеської області вже декілька років функціонує модель учнівського самоврядування, якабазується на традиціях лицарської верстви українського народу (козацтва).

Спостерігаючи розвиток сучасного українського суспільства (зокрема, нашої Адамівськоїтериторіальної громади - я 6 років проробив сільським головою), бачу, що відбувається„звужування" держави - громада все більше перебирає на себе її функції; громадяни всечастіше спільно вирішують проблеми, не звертаючись по допомогу до державних органів. Цепов'язано із загальною тенденцією до автономізації регіонів - переходу від державного додержавно-громадського управління.

Ефективність нової схеми державно-громадського управління буде визначатись рівнемгромадянської культури всіх членів суспільства і тому (у теперішніх складних умовахдержавотворення) школа повинна йти попереду політиків, керуючись принципом пріоритетуправ особистості над інтересами суспільства і держави, гуманізму, свободи, демократії,громадянського миру, національної злагоди, надаючи дитині, підлітку, юнаку (юнці) ще в школінавичок громадського самоврядування, виховуючи лідера ХХІ століття, людину, яка б змоглаприймати, виконувати доленосні рішення в житті громади, регіону, держави і відповідати за них.

Проблема визначення універсального типу самоврядування, який забезпечував бипозитивний результат, хвилює педагогів давно - в педагогіці спостерігалось немало спробзробити самоврядування схожим на якісно працюючий механізм (ми пам'ятаємо учнівськікомітети часів радянського періоду), але історія розвитку педагогіки учнівськогосамоврядування доводить, що і зараз ми не наблизились до цього ідеалу, не змогли створитиідеальний механізм під назвою „учнівське самоврядування". Це свідчить не про безсилля наукив дослідженні природи людини або не про недостатність пошуків у педагогів-практиків: в різнихкраїнах було і зараз є десятки тисяч ентузіастів в організації учнівського самоврядування. І всеж психолого-педагогічна наука і передова новаторська практика не змогли зробити учнівськийорган самоврядування школи певним „штучним інструментом".

Що ж заважає знаходженню ідеального механізму? Розмаїтість, багатоваріантність,неоднозначність. Розмаїття цілей та завдань самоврядування, елементу змісту та видів форммоделей. Багатоваріантність умов і засобів управління. Неоднозначність проявузакономірностей самоврядування в залежності від індивідуальних особливостей дітей ібагатьох інших факторів.

Презентація моделей самоврядування на обласному методичному зборі педагогів таучнівських лідерів „Лідер ХХІ століття"(Одеса, 2002) за підсумками обласного етапуВсеукраїнського конкурсу на кращу модель учнівського самоврядування показала, як по-різномуорганізовують та проводять роботу з учнівського самоврядування кращі школи Одещини: укожній свій стиль роботи, темп і ритм, власні методи й прийоми, певні психолого-педагогічніздобутки.

Роблю висновок, що в практиці виховання лідера немає єдиного ідеального підходу, а євелике розмаїття ідей щодо організації цієї роботи. А головна ідея - ідея багатоваріантностімоделей учнівського самоврядування (і взагалі організації навчально-виховного процесу!)отримує все більше визнання у школах області.

Згідно із Конституцією України. Законами України „Про освіту", „Про загальну середнюосвіту", „Про позашкільну освіту", Положенням „Про загальноосвітній навчальний заклад", „Пропедагогічну раду середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу", „Про радушколи", „Про піклувальну раду школи", Статутом Адамівської школи козацько-лицарськоговиховання, - у нас функціонує модель державно-громадського управління школою, якабазується на дотриманні прав та обов'язків всіх суб'єктів навчально-виховного процесу: учнів,учителів, батьків, громадськості. Однією із складових частин його є учнівське самоврядування уформі Козацької отаманської республіки.

Вищим органом учнівського самоврядування Адамівської школи козацько-лицарськоговиховання є Коло Джур та Дан (загальні збори учнів 5-9 класів), яке збирається не рідше 2-хразів на навчальний рік: у травні та у вересні.

На Колі Джур та Дан заслуховується звіт про роботу Ради Джур та Дан, обираєтьсяновий склад Ради Джур та Дан (травень) та затверджується план роботи Ради Джур та Дан(вересень). Новий склад Ради Джур та Дан оновлюється не менш як на третину її членів іобирається терміном на один навчальний рік.

Рада Джур та Дан обирається у кількості 15 осіб (Головного Отамана Ради Джур та Дан,Головної Берегині Ради Джур та Дан, Писаря Ради Джур та Дан та 12 отаманів-берегиньпаланок-секторів роботи). Рада Джур та Дан працює за 4 циклами напрямків роботи (всьогонапрямків роботи - 10).

У школі козацько-лицарського виховання - козацьке учнівське самоврядування, але згарантуванням дотримання всіх прав берегині. Тому у школі є Узгоджувальна Рада Джур та Дан

(у випадку розбіжностей у поглядах на якусь проблему між Джурами та Данами ), якаскладається з Ради Отаманів загонів та Ради Дан-Берегинь загонів. Отаманів та Берегиньобирають на класних зборах Джур та Дан терміном на один навчальний рік.

До Узгоджувальної Ради Джур та Дан на правах співголів Ради входять ГоловнийОтаман Ради Джур та Дан та Головна Берегиня Ради Джур та Дан.

Узгоджувальна Рада Джур та Дан разом із Писарем Ради Джур та Дан складаєКоординаційну Раду цікавих справ.

З числа молодих козаків 9 класу обирається Суд козацької честі терміном на одиннавчальний рік у складі: Судді, Радника, Писаря. Лелі, Дани, Берегині не підсудні Судукозацької честі.

Крім Отаманів та Берегинь класні збори Джур та Дан обирають терміном на один рік (ізобов'язковим піврічним звітом про роботу і можливістю переобрання) писаря, хорунжого,бунчужного, товмача, скарбничого та інших посадових осіб керівного складу класногокозацького загону.

Ця модель учнівського самоврядування працює у школі козацько-лицарського вихованняз 1998 року і на практиці довела спроможність виховання національної самосвідомості,громадянської активності, формування освіченої творчої особистості козачати, становленняйого фізичного і морального здоров'я.

Нещодавно в школі відбулося традиційне козацьке таборування. Фіналісти таборуванняпродемонстрували чудеса сили та спритності, інтелекту та дотепності.

Спостерігаю за розпалом свята і сягаю думками наперед: треба мати, розвивати йзміцнювати дитячу організацію в школі - вона підмурок колективної виховної роботи, бо нашпедагогічний корабель накренило у бік індивідуалізації навчання та виховання і цей кренпризвів до того, що багато школярів відмовляються від шкільної „індивідуально спільності" накористь неформальних, а іноді й злочинних угруповань та об'єднань, які не надаютьособистості всі можливості для самовираження і психологічного комфорту, але здебільшогопідлітки не покидають їх, а, навпаки, цінують досить високо.

Відмовившись від виховання в колективі та через колектив, ми практично відмовилисьвід виховання взагалі: це показує досвід наших пострадянських шкіл - виникнення спотворенихстосунків, злочинність, сексуальна розбещеність, самотність особистості - і як результат -введення у школах варти з охорони порядку (молодики в уніформі), яка здебільшого цейпорядок не може навести, бо причини безпорядку не зовнішні, а внутрішні - губляться традиціїорганізації життя дітей у колективі - самоврядування, гласність, свідомий порядок, дисципліна,самообслуговування. Відомо: не може бути успішним виховання громадянина-господаря своєїкраїни, якщо дитина, підліток не набуватиме у ці роки досвіду відповідальності за виконанняпевних функцій в організації життя класу, школи, сільської громади.

Нашу школу почали звинувачувати у мілітаризації системи виховання. Так, у нас єоднострой, прапор, марширування, салютування, загони, командири-отамани. Але це маєвигляд гри, що спирається на вікові особливості підлітків, прагнення до романтики. Це форманашої організації, яка ґрунтується на історичному досвіді українського народу, а зміст -виховання патріота, громадянина.

Наша виховна система (козацька педагогіка) спирається на владу спільності як джереловпливу на особистість; взаємодопомога, відчуття іншого, підкорення спільно обраним законам,вимогам - все це зумовлює великий позитивний вплив на особистість у процесі формуваннянашої Адамівської Січі - братства козачат. Що антигуманного в таких принципах життя нашогоколективу: ніхто не має права образити іншого, бо дістане відсіч від усього дитячого гурту; ніхтоне може порушити закони життя класу, школи, йому цього не дозволять; стриманість,ввічливість, повага до старших; міра в одязі, відповідальність за виконання своїх обов'язків?!

Нещодавно чув я розмову двох офіцерів-відставників: у нашому Білгород-Дністровському гарнізоні відновлюються офіцерське зібрання, офіцерський суд честі;фундаментальне поняття честі вводиться в практику виховання офіцерського корпусу арміїУкраїни, - мене, офіцера запасу, це дуже радує!

Тому і ми, педагоги, не повинні відмовлятися при вихованні школярів від понять„учнівська честь", „гідність", „совість".

Дивлячись на перебіг таборування, на злагоджені колективні дії команди фіналістів, ярозумію - ми на вірному шляху!

Один з принципів, за якими будується школа козацько-лицарського виховання - принципідеалізації - виховання козачат на позитивних прикладах, формування в молоді ідеалів - однихіз найважливіших компонентів духовності як кожної особистості, так і всього народу.

Цей принцип, я вважаю, має непересічний характер, бо у п'ятому числі 2001 року газети„Завуч" є інформація для роздуму „Моральні орієнтири молодих", де автори спробувализ'ясувати домінуючи інтереси українських школярів. З багатьох було поставлено і традиційнезапитання учням, щоб виявити їхні ціннісні орієнтації: хто твій улюблений герой? Є над чимзамислитись, читаючи відповіді на це запитання: два-три „героя" з іноземних серіалів і „незнаю".

Так, нема ідеальних людей і не можна з будь-кого робити ідеалу для молоді, але можнаговорити про орієнтацію на моральні принципи: відданість ідеї Івана Мазепи, любов доБатьківщини Тараса Шевченка, відвага і честь Івана Сірка.

Ми за основу принципу ідеалізації вибрали ідеал лицаря - високошляхетної, духовнобагатої, морально чистої, мужньої людини. Такими лицарями української культури, науки ідуховності були Я.Мудрий, В.Мономах, Т.Шевченко, М.Драгоманов, Б.Грінченко, С.Русова,

Вернадський, М.Грушевський.

В школі оформлено стенди з історії козацтва, життя куреню Адамівської школи, козацькізагонові куточки. Ведеться Літопис козацький, невеликим накладом друкується шкільна газета„Річ про Адамівську Січ".

Не зайве буде додати, що ми користуємось у цій справі цілковитою підтримкою батьківта громадськості: на території Адамівської громади мешкає більше 80-ти козаків Українськогокозацтва.

Велику підтримку у справі козацько-лицарського виховання ми відчуваємо з бокукерівників сільгосппідприємств - М.І.Бурлая, В.М.Вронського, Г.Ф.Даниленко, В.О.Козубенко(кооперативи „Промінь","Едем", ім. Т.Г.Шевченка, „Фенікс"), Адамівського сільського головиА.М.Коноваленка, депутатів сільради Н.В.Старченко, Н.І.Харченко, депутата райради

С.Тимофєєвої.

У нас прекрасний педагогічний колектив: завуч Лавриненко П.М., класні керівники □адіомод В.М., Катющева Т.В., Піштіган О.А., Граждан К.М., Галицька Н.П., учителі Солов'єнко О.Л.,Буравицька Р.М., Тимофєєва С.В., Малькова М.С., педагог-організатор Грищенко В.Н., учителімолодших класів Лавриненко Л.М., Корженко І.І., Лавриненко І.П., Золотовська Т.М., ПодолькоА.М., Воронова Д.М., Козубенко Т.І., Скригулець Н.Г. - вони багато зробили, щоб за такийкороткий термін так багато було зроблено в школі з питань козацько-лицарського виховання.

Екіпувати козачат одностроєм нам допоміг паланковий отаман полковник Українськогокозацтва Городецький Л.Г.

Оздобила курінний та загонові прапори майстриня Худа М.Т.

Не цураються роботи з козачатами курінний Маринеску М.К., сотник Редько А.І., хорунжіКозаченко О.А., Білоус В.І.

У 1998 році, поспілкувавшись з нашими джурами та данами на Великій Раді Українськогокозацтва, Генеральний писар Тарас Чухліб сказав нам:

Ваші діти ще зовсім „сирі."

„Сирі" були не тільки діти, „сирі" були й ми - педагоги. Ці роки ми росли разом з„Молодою Січчю".

Не завжди працю педагога цінують сьогодні: як правило, позитивні наслідки їїпроявляються через багато років, але скажемо словами Поета: „Ми не лукавили з тобою. Мипросто йшли. У нас нема зерна неправди за собою.»

Спостерігаючи позитивні результати роботи з козацько-лицарського виховання:

зростання національної свідомості, патріотизму, відданості ідеалам українськогодержавотворення, демократичного суспільства, етнонаціональної злагоди всіх учасниківвиховного процесу (а це - учні, учителі, батьки, громадськість; в селі мешкають представники 9національностей: українці, росіяни, болгари, молдовани, румуни, гагаузи, калмики, черкесяни,кеябейці - і конфліктів на національному грунті не спостерігається;

інтенсифікацію процесів духовного єднання учасників виховного процесу, щовиявляється у повазі, довірі, взаємодопомозі, щирих взаєминах між педагогами і школярами,педагогами і батьками, мешканцями громади (у школі і на території громади вже декілька роківнема правопорушень - а це духовний вплив школи на село; у школі покращала успішність - їїякісний показник складає - у 2000 році - 55%, у 2001 році - 53%, у 2002 році - 56%, у 2003 році- 55% - найвищий у районі серед загальноосвітніх закладів І-ІІ ступенів;

зростання ролі колективу учасників навчально-виховного процесу як саморегулюючоїсистеми (як директору школи мені доволі часто не дають можливості проявити свій„управлінський талант" - задумаєш якусь адміністративну ініціативу, прийдеш до школи -дивишся, а проблема вже вирішена, і вирішив її або рядовий учитель, або хтось із учнівського

активу, або хтось із батьків; вимагаєш пояснення від ініціаторів, а вони кажуть: „Та навіщо вастурбувати. Ми це можемо і самі вирішити.";

- позитивне сприйняття соціально-культурним оточенням інноваційних психолого-дидактичних та організаційних змін у школі козацько-лицарського виховання - я роблювисновок, що Адамівська школа козацько-лицарського виховання є центром духовного життя,берегинею козацького духу села, і для цього у неї є усі необхідні складові: вона національна,має національно налаштовані кадри, лицарів духовності у самій школі, оригінальну системуучнівського самоврядування, яка базується на традиціях лицарської верстви рідного народу, а впідґрунті - сформовану громадську думку та козацькі звичаї і традиції села.

Функції керівного складу та паланок Ради Джур та Дан Адамівської школи козацько-

лицарського виховання

Головний Отаман Ради Джур та Дан - головує на засіданнях Ради Джур та Дан,головує на засіданнях Ради Отаманів загонів, співголовує з Головною Берегинею Ради Джур таДан на засіданнях Узгоджувальної Ради, в проміжках між засіданнями Ради Джур та Дан керуєдіяльністю по самоврядуванню учнів.

Головна Берегиня Ради Джур та Дан - заступниця Головного Отамана Ради Джур таДан - головує на засіданнях Ради Дан (Берегинь) загонів, співголовує з Головним ОтаманомРади Джур та Дан на засіданнях Узгоджувальної Ради.

Писар Ради Джур та Дан - веде документацію Ради Джур та Дан та відповідає занакопичення Скарбу Ідей.

Паланка здоров'я та спорту (профільні загони ЮІР, ДЮП, футбольна та баскетбольнасекції, туристський гурток, гурток народних ігор та забав, факультатив „Козацьке тіловиховання"). Плекає у кожного козака міцне здоров'я, загартовує тіло і дух, формує уміннядосягати перемог на спортивних іграх. Формує культуру поведінки, норм моралі, контролюєнавчання в профільних загонах, розучує рухливі ігри та проводить з них змагання, дні козацькихзабав, змагань та оглядів.

Паланка героїко-патріотичного виховання (гурток „Пам'ять", гурток козацьких бойовихмистецтв, факультатив „Козацька військова справа"). Формує уміння захищати рідну мову,культуру, землю, досліджує і практично відроджує військово-спортивне мистецтво козаків:верхової їзди, стрільби з лука, володіння списом, шаблею, подолання природних перешкод,кермування човном під веслами та вітрилами, різних видів боротьби та протиборств, козацькогобагатоборства.

Паланка національного відродження (клуб „Берегиня": фольклорно-етнографічнасекція, секція декоративно-прикладного мистецтва, літературно-фольклорна секція,факультатив „Козацька культура".). Продовжуючи патріотичні традиції, звичаї пращурів-козаків,навчає кожного молодого козака та козачку палко і ніжно, самовіддано любити свою калинову,вишневу країну, по-синівському служити їй корисними справами. Виховує в юних козаківродинні цінності, повагу до свого роду, бажання примножити його славу Добром, Правдою,Красою. Збирає і записує унікальні народні обряди, відроджує їх, популяризує пісенну народнутворчість, виховує інтерес до народних ремесел, розвиває трудові і художні навички, знайоме зтехнікою виготовлення предметів українського побуту. Вивчає фольклор рідного села, краю,формує високу мовну культуру. Організовує дослідження кожним юних та молодим козаком,класними загонами славної історії українського козацтва, вивчення героїчного життя,подвижницької діяльності гетьманів, отаманів, керівників повстань. Допомагає виконатикозачатам конкретну програму вивчення козацького визвольного руху, козацького краєзнавства,туризму та екскурсій козацькими шляхами, пошук козацьких могил та цвинтарів, їхупорядкування, встановлення пам'ятних знаків, вивчення молоддю козацьких родовідів підгаслом „Шукай, козак, свій родовід!"

Паланка організації дозвіль (драматичний гурток, дискоклуб). Організовує змістовнедозвілля через колективні творчі справи, відзначає народні традиційні свята, знайоме тапропагує драматичну та літературну творчість. На культурно-історичних традиціях козацтваформує високу мораль, силу волі і духу підлітків і юнаків, допомагає їм оволодіти основамиукраїнської козацької філософії, ідеології, психології, національного характеру і світогляду.Допомагає відроджувати козацькі мистецькі традиції: гуртового співу, танцю, дотепноговлучного слова, художньої вишивки. Допомагає вивчати і застосувати на практиці козацькізнання: народної медицини, астрономії, агрономії, метеорології, кулінарії. Проводить роботу,спрямовану на те, щоб кожен учень - член козацького осередка займався самопізнанням і

саморегулюванням, самовдосконаленням, розвивав свої інтелектуальні здібності і можливості,пізнавав сутність й особливості козацької ідеології (філософії, світогляду, моралі, етики,естетики, характеру, правосвідомості).

Паланка зарубіжних зв'язків (гурток знавців іноземної мови). Налагоджує зв'язки іззарубіжними школярами. Проводить роботу з вивчення культури та життя держав ближнього тадалекого зарубіжжя.

Паланка роботи з молодшими школярами (гуртки „Умілі руки", „Юний художник", клуб„Чомучок"). Організовує позаурочну діяльність молодших школярів, надає шефську допомогу,залучає молодших школярів до спільної роботи з впровадження козацько-лицарськоговиховання.

Паланка трудової діяльності та охорони середовища (гурток екологів, ремонтнабригада, навчально-виробнича бригада, тимчасові трудові об'єднання). Проводить активнудіяльність з охорони довкілля, збереженню шкільного майна, проведення трудових операцій.Формує в козачат любов до рідної природи, готовність і уміння берегти і примножувати їїбагатства, красу. Вивчає екологічне становище в регіоні. Засобами козацької педагогіки формуєякості господаря рідної землі, державну позицію та інтереси українського власника, якийчесною і самовідданою працею нарощуватиме матеріальні блага, духовні цінності рідногонароду, гармонійно поєднуватиме особисті і загальнонаціональні інтереси. Допомагає пізнати ідослідити, а також відродити традиції козаків як мудрих хліборобів, уміли орачів, господарівземлі; прилучає козачат до організації і ведення госпрозрахункових трудових об'єднань, малихпідприємств, асоціацій. Допомагає відроджувати ремесла і промисли: бондарство, гончарство,бджільництво, ковальство.

Паланка навчально-пізнавальної діяльності (МАН, предметні гуртки, групиконсультантів з предметів, пости взаємодопомоги). Організує взаємодопомогу в навчанні,консультаційну допомогу з предметів, контролює відвідування уроків, проводить предметнітижні, місячники, олімпіади, конкурси. Роботу спрямовує на пізнання козачатами законіврозвитку науки, формує любов до науково-пізнавальних процесів, допомагає вивчати сучаснівиди техніки і технології, організувати особисту і спільну творчу діяльність (радіозв'язок,телерадіоконструювання, телерадіомоделізм, авіамоделізм, автомобільна та тракторна справа,□ адіо моделювання).

Паланка інформації (шкільна газета, фотогазета, газета-календар, шкільний часопис,прес-бюлетень, рекламний вісник). Інформує учнів, батьків, вчителів, громадськість про всіподії, що відбуваються в школі.

Паланка дисципліни та порядку (пости чистоти та бережливості, штаб „Живи, книго!").Формує навички здорового способу життя, контролює дотримання санітарно-гігієнічних норм,виховує бережливе ставлення до хліба, збереження книг.

Паланка соціального захисту (загони милосердя). Піклується про ветеранів війни,одиноких, пристарілих, шефствує над могилами полеглих воїнів, допомагає дітям змалозабезпечених сімей.

Історико-краєзнавча паланка ( рада „Шевченківської світлиці", рада музею „Ріднесело", історико-краєзнавчий гурток, факультатив „Історія козацтва"). Допомагає глибокопізнавати історію українського козацтва, досягнуті ним національні пріоритети - ідейні,політичні, наукові, культурні і державотворчі. Поширює знання серед козачат про козацькийнаціональний визвольний рух, про заслуги козаків у боротьбі з чужоземними загарбниками,допомагає вивчати історичні документи, історичні праці про героїку козаччини, художні твори.

15. Суд Козацької Честі. Розробляє законодавчі документи (статут, закони, конституціютощо). Слідкує за їх виконанням. Розглядає порушення прийнятих законодавчих актів, різніконфлікти.

Координаційна Рада Цікавих Справ. Організує проведення колективних творчих

справ.

У паланках працюють отаман (берегиня), творчі групи, особи - організатори таінструктори.

Положення про козацьке таборування.

( Розробила Н.П.Галицька)

Проводиться таборування за такою програмою:

І. Осіннє:

Конкурс емблем та девізів, конкурс козацької пісні.

Спортивна частина:

естафета „Пластуни" (виконується у нитковому коридорі висотою 70 сантиметрівіз дзвониками);

конкурс „Сильна рука" (змагання з армреслінгу);

конкурс „Перетягування канату" (змагаються команди почергово);

підтягування у висі та у висі лежачи (перемогу одержує команда з найбільшоюсумарною кількістю підтягувань);

заключна „Велика естафета" (біг 5:60 метрів, заключний етап біжать отамани

команд).

Конкурс „Козацький куліш" (враховується правильне обладнання вогнища,запалювання багаття на швидкість, оцінка за козацький обід).

Через 2-3 дні після таборування - конкурс козацьких листків.

Зимове:

На початку грудня - спортивно-інтелектуальний конкурс „А нумо, хлопці-козаки!" Гуртиготують назви, девізи, емблеми. Змагання включає завдання історичного характеру - вікторина,козацькі кросворди, знання козацької лексики. Музикальний конкурс перевіряє знання та вміннявиконувати козацькі пісні. Спортивні змагання: армреслінг, підтягування у висі, згинання тарозгинання рук в упорі на підлозі, присідання з молодшими козачатами на плечах, стрибки зіскакалкою.

Грудень - лютий, як випаде достатній сніг - випускний клас будує і захищає сніговемістечко, а вся школа - штурмує його. За снаряди слугують сніжки.

Через 2-3 дні після таборування - конкурс козацьких листків.

Весняне:

Конкурс емблем і девізів, конкурс козацької пісні.

Спортивна частина:

естафета „Пластуни";

конкурс „Сильна рука";

підтягування у висі та у висі лежачи;

біг 60 метрів;

розкладання та складання спортивного намету;

знання рослин свого краю;

медицина (перша допомога);

розпалювання багаття на швидкість;

складання рюкзака;

„Велика естафета".

„Козацький куліш"

Через 2-3 дні після таборування - конкурс козацьких листків.

100

ІУ. Літнє:

Таборування проходить як багатоденний велопохід. Група туристів проходитьвеломаршрутом на Курортне (містечко на березі Чорного моря в Білгород-Дністровськомурайоні Одеської області) і там розбиває наметове містечко. Тут козачата живуть 3-4 доби:навчаються плавати, пірнати, вправляються в основних туристських навичках, вчаться варитиїжу та ін.

Кожен день проводяться конкурси:- змагання з плавання та пірнання;

змагання на знання козацької лексики та козацьких пісень і танців;

змагання на знання козацьких оповідок, гуморесок та ін.;

спортивні змагання: армреслінг, підтягування у висі, згинання та розгинання рук

в упорі та ін.

Через 2-3 дні після таборування - конкурс козацьких листків.

У. У серпні-вересні підводяться підсумки таборування за рік і нагородження кращихкозачат за цими підсумками.

Функціональні обов'язки педагогічних працівникі у царині козацько-лицарського

виховання.

Директор навчального закладу:

здійснює загальне керівництво козацько-лицарським вихованням, підбір та розподіл

кадрів;

заохочує педагогічний колектив до створення і творчого використання можливостей

Січі;

аналізує стан козацько-лицарського виховання, планування, узгодження планів з Січчю,базовими організаціями і підприємствами;

відпрацьовує ініціативи, пропозиції та рішення щодо вдосконалення козацько-лицарського виховання, педагогічної майстерності учителів;

здійснює облік і контроль за розвитком козацько-лицарського виховання, створеннянеобхідних умов для організації козацько-лицарського виховання, допомоги Січі і учнівськомусамоврядуванні, зокрема Козацькій республіці, організація їх співробітництва з педколективом.

Заступник директора з навчально-виховної роботи:

виявляє можливості навчальних програм для вирішення завдань козацько-лицарськоговиховання, використовує їх в навчально-виховному процесі (графік навчального процесу,розклад уроків і позакласних заходів, графіки контрольних і лабораторних робіт, екскурсій,походів та ін.);

заохочує педагогічний колектив до створення і творчого використання можливостей

Січі;

керує створенням в школі і організацією роботи світлиці героїчної визвольної боротьбиУкраїнського козацтва та історії духовного відродження України;

забезпечує єдність і взаємозв'язок класної і позакласної роботи з метою підготовкимолоді до захисту України;

піклується щодо своєчасного та високопрофесійного методичного забезпеченнякозацько-лицарської спрямованості навчально-виховного процесу (організація самоосвіти тасамовдосконалення учителів, контроль виконання планів підвищення їх фахового рівня,керівництво роботою методичної ради і методоб'єднаннями учителів, класних керівників,проведення шкільних методичних конференцій козацько-лицарської тематики і спрямованості,робота щодо виявлення, вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвідукозацько-лицарського виховання дітей і молоді).

Організатор позакласної та позашкільної виховної роботи:

заохочує дитячий та молодіжний колективи до створення Січі та творчого використанняїї можливостей;

керує роботою з козацько-лицарського виховання після уроків, а також в районахпроживання дітей та молоді;

101

надає методичну допомогу Січі в проведенні масової патріотичної роботи, залучення донеї козаків Українського козацтва, військовослужбовців, робітників та службовців базовихпідприємств, активу батьків та Січі;

організує роботу Січі та координує її взаємодію з осередками Українського козацтва,спільно з ними проводить педагогічний аналіз процесу та результатів спільної роботи, вноситьпропозиції щодо її вдосконалення;

бере участь в організації роботи учнівського активу Січі, козацької республіки, формуєактив Січі за різними напрямками козацько-лицарського виховання;

керує роботою ради консультантів щодо підготовки та проведенню козацько-лицарських змагань, ігор та дитячих і молодіжних козацько-лицарських заходів Січі таУкраїнського козацтва;

контролює планування роботи з козацько-лицарського виховання класними керівникамиі аналізує її, забезпечує єдність, цілеспрямованість, послідовність і спадкоємність в їх роботі,співпрацю з Січчю, учнівським самоврядуванням, Козацькою республікою, Українськимкозацтвом;

надає методичну допомогу класним керівникам в організації роботи з козацько-лицарського виховання;

координує спільну роботу з козацько-лицарського виховання школи та позашкільнихорганів державного управління, контролює позакласну роботу, проводить педагогічний аналіз їїпроцесу та результатів, вносить пропозиції щодо її вдосконалення.

Класний керівник:

заохочує дитячий та молодіжний колективи до створення і творчого використанняможливостей Січі;

керує цілеспрямованою діяльністю класного колективу з козацько-лицарськоговиховання;

планує і координує роботу з козацько-лицарського виховання учителів, що працюють зцим класом;

планує і координує роботу з козацько-лицарського виховання учнівськогосамоврядування - Козацької республіки, Січі, Українського козацтва, батьків, позашкільнихгромадських організацій і органів державного управління з метою формування в учнівготовності до захисту України;

веде систематичні психолого-педагогічні спостереження за розвитком козацько-лицарської свідомості учнів, формування умінь, навичок та якостей, необхідних майбутнімзахисникам України;

керує процесом козацько-лицарського виховання в класі, проводить роз'яснювальнуроботу щодо державної важливості цього напрямку формування національної свідомості,розширює коло співпраці з Українським козацтвом.

Учитель:

забезпечує козацько-лицарську спрямованість навчального процесу, формуваннязасобами свого навчального предмету особистості майбутнього захисника Матері-України;

систематично вносить козацько-лицарські аспекти в виховні цілі уроку, підбираєвідповідний фактичний матеріал, а також знаходить активні методи його викладання;

надає педагогічну допомогу Січі та Українському козацтву, структурам учнівськогосамоврядування - Січі та Козацькій республіці в класі і школі, приймає участь в підготовці івихованні профільного активу в царині козацько-лицарського виховання;

забезпечує педагогічне керівництво первинними осередками дітей та молоді в Січі понапрямкам, формам і методам їх діяльності в складі Січі;

використовує в Січі гурткові форми роботи для козацько-лицарського виховання дітейта молоді.

Військовий керівник:

заохочує педагогічний колектив, дітей та молодь до створення і творчого використанняможливостей Січі;

спільно з організатором позакласної та позашкільної виховної роботи приймає участь вплануванні заходів щодо козацько-лицарського виховання дітей та молоді, надає методичну іпрактичну допомогу класним керівникам, Січі, Українському козацтву в підготовці молоді дозахисту України;

102

викладає початкову військову підготовку впродовж класних уроків і проводитьфакультативне навчання в позакласні часи, створює за допомогою директора школи,профорганізації необхідну для цього матеріальну базу;

забезпечує міжпредметні зв'язки початкової військової підготовки з загальноосвітнімидисциплінами;

керує підготовкою профільного активу козацько-лицарського виховання Січі;

надає методичну допомогу спортивному та технічному напрямку роботи Січі іформуванні та роботі її структур, зокрема в підготовці та проведенні військово-спортивних ігор«Козацькі забави», «Джура»;

керує підготовкою та проведенням спільно з Січчю та Українським козацтвом військово-спортивних свят, змагань молодих козаків по військово-технічним та військово-спортивниміграм Українського козацтва, залучає до організації цієї роботи старшокласників, учителів,батьків, членів колективних базових підприємств, військовослужбовців;

особисто проводить заняття з учнями старших класів в стрілецькому та військово-технічному оборонних гуртках;

створює шкільну світлицю історії Українського козацтва, його героїчних подвигів івійськового та морського мистецтв;

спільно з учителем фізичної культури і Радою Січі готує учнів до здачі спортивних норм«Козацького гарту»;

приймає участь у створенні Січі, входить до її керівного складу наставників, надаєдопомогу Січі та первинному осередку Українського козацтва в школі;

підтримує постійні ділові контакти з військкоматом, місцевим штабом цивільної оборониУкраїни, Українським козацтвом, військовими училищами, військовими частинами іпідрозділами;

очолює фаховоорієнтаційну роботу військового спрямування, заохочує розвитоксхильності до військової служби, допомагає молоді готуватись до вступу в військові навчальнізаклади;

використовує допомогу Українського козацтва, підприємств-шефів, військових частин зметою підвищення якості козацько-лицарського виховання дітей та молоді.

Процес зростання досягнень йшов з геометричною прогресією, й головним стало непіддатись "запамороченню від успіхів", спокусі "почивати на лаврах", не допуститиабсолютизації минулого успіху.

Я був поміркованим арбітром у процесі вирішення постійного конфлікту інтересів міжноваторами, які перемагають, і консерваторами, які йдуть в "останній і рішучий бій".

5 етап. Розвивально-формувальний.

На цьому етапі тривало системне зростання академічних досягнень, завершувалосяформування позитивного іміджу та індивідуального стилю роботи школи.

Школа вже могла працювати в "режимі автопілота". На цьому етапі починалазароджуватися бюрократизація в управлінні, яка виявляється, наприклад, у тому, що директорвикористовує напрацьовану за попередній період річну циклограму наказів (там лишемеханічно змінюються дати та, у разі потреби, прізвища). Це надзвичайно подобаєтьсярізноманітним перевіряльникам ("Усе є!"), але перетворює на рутину педагогічний процес ("Усе,як завжди!").

Зрілість є етапом аристократизму. Організація стає дуже солідною і респектабельною,пишається своїми традиціями, дбає про привабливий імідж як в очах місцевої громади, так і вочах професійного співтовариства. Роль новаторів зменшується, повністю домінують"патріархи" та "хороші виконавці". На етапі зрілості остаточно завершується традиціоналізаціязмін, які тепер стають щоденною рутинною роботою.

Як правило, на цьому етапі зникають серйозні конфлікти. Спокійна атмосфера і теплийклімат стають найвищою організаційною цінністю. Так як організація дбає про своюреспектабельність, посилюються вимоги до зовнішнього вигляду та до культури мови її членів.

Виникають районні об'єднання шкіл, які працюють в напрямку козацько-лицарськоговиховання («Молода Січ», клуби козацького гартування, недільні та сезонні табори вишколу таін.).

103

Козацько-лицарська система виховання як послідовністьтехнологій і методик.

Види діяльності й форми занять з козацько-лицарського виховання школярів.

А. КОЗАЧЕНЯТА ТА ЛЕЛІНЯТА (ДОШКІЛЬНЯТА)

І. КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ:

Система здоров'я. Здоровий спосіб життя.

Дізнаються з бесід про значення фізичних вправ і режиму дня для здоров'я, працілюдини.

Вчаться виконувати режим дня. Стежать за чистотою тіла й одягу. Розучують комплексигімнастичних вправ, вчаться щоденно їх виконувати. У спортивному залі, на майданчику граютьу рухливі ігри. Взимку ходять на лижах, бігають на ковзанах. Беруть участь у нескладнихзмаганнях.

Вчаться виконувати обов"язки санітара, чергового по класу, їдальні тощо.

Негативно ставляться до неохайності, до невиконання правил санітарної гігієни в школій дома.

Козацька військова справа. Військово-патріотичне виховання.

Переглядають фільми, уривки з них про перемоги Армії України, козаків, про подвигизахисників Батьківщини. Читають вірші, співають пісні про Армію України.

II. ДУХОВНА КУЛЬТУРА

Родовід. Родинно-сімейне виховання.

Дізнаються про професії своїх батьків, розповідають про них на заняттях у позаурочнийчас. Влаштовують виставки малюнків "Праця наших рідних". Набувають умінь та навичоксамообслуговування дома і в школі. Беруть посильну участь у прибиранні квартири.

Традиції. Моральне виховання.

Ознайомлюються з основними правилами поведінки у шкоді й громадських місцях.Вчаться розпізнавати гарні і погані вчинки.

Дістають початкові уявлення про природу рідного краю, вчаться розуміти його красу.

Засвоюють правила поведінки в колективі: оволодівають навичками ввічливо. уважноставитися до товаришів і дорослих, не перекладати свою провину на іншого; своєчасно і точновиконують доручення колективу. Вчаться гратися дружно, не сперечаючись один з одним.Набувають досвіду працювати спільно, діяти злагоджено.

Виявляють доброзичливе ставлення до людей. Слухають і читають оповідання, вірші, байкипро доброту і чуйність. Добирають нрислів"я про чесність, правдивість, скромність,

справедливість. Захищають менших.

Вчаться виконувати Правила для учнів на уроках, перервах, у їдальні, на вулиці, вгромадських місцях; виявляють дисциплінованість і організованість.

Ознайомлюються з правилами ввічливості, першими вітаються з учителями, дорослими;дякують за допомогу, послугу; поступаються місцем старшим і маленьким; ввічливопрощаються. Беруть участь у заняттях з культури поведінки "Як поводитися в класі і дома","Ми прийшли в їдальню", "Твій зовнішній вигляд" і т.п. На заняттях-іграх "Ми йдемо в гості","Коли сидиш за святковим столом", "Ми їдемо в автобусі" вчаться бути ввічливими.

Намагаються доводити почату справу до кінця. Стримують себе від поганих вчинків.

Набувають досвіду товариських стосунків між хлопчаками і дівчатками при спільнихіграх, виконанні трудових завдань.

Засуджують порушників порядку і дисципліни на уроках, перервах, а також невиконанняПравил для учнів, грубі, нетовариські вчинки, жорстоке ставлення до тварин.

Козацька культура. Художньо-естетичне виховання.

Вчаться помічати прекрасне в навколивиьому житті, в природі рідного краю.Переглядають фільми, репродукції' про природу. Здійснюють прогулянки і екскурсії. Вчатьсяпомічати гарне у вчинках людей.

104

На музичних заняттях розучують пісні, відвідують спектаклі лялькового і дитячоготеатрів, дивляться телепередачі, слухають радіо і записи.

Малюють на вільні теми. Виступають на дитячих ранках, святах. Під керівництвомбатьків і вчителів роблять карнавальні костюми для новорічного свята, прикраси для ялинки.Виготовляють іграшки з природного матеріалу, картону, пластиліну, вчаться робити це аку-ратно. Добирають листівки, репродукції на теми: "Осінь", "Зима", "Весна", "Літо", розглядають 'їхі розповідають про красу природи в різні пори року.

Додержують чистоти й охайності в одязі, взутті, зовніиньому вигляді.

Засуджують неохайність.

III. КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Природа. Екологічне виховання.

На навчальних заняттях, екскурсіях, прогулянках вчаться спостерігати за явищамиприроди, сезонними змінами в ній. Спостереження за природою в різні періоди порівнюють,узагальнюють; роблять висновки про ознаки весни, літа, осені, зими. Вчаться пояснюватипричини сезонних змін у живій природі залежно від сонячного світла і тепла. Ведуть календарприроди.

Спостереження за природою в різні пори року зіставляють із спостереженнями запрацею людей на полях, у садах, на шкільних ділянках.

Праця-навчання. Трудове навчання.

Беруть участь в екскурсіях по школі, мікрорайону, знайомляться з працею дорослих.Слухають їхні розповіді про роль праці в житті людей. Організовують "господарчий куток" укласі. Працюють на шкільній ділянці. Допомагають один одному в роботі. Беруть участь уколективних іграх - "школа", "пошта" тощо. Розучують пісні й вірші про працю.

Набувають досвіду роботи в колективі, готуючи подарунки батькам, працівникам школидо 8 Березня, Дня Захісника Вітчизни /23 лютого/, 9 травня.

Вчаться додержувати порядку на робочому місці: акуратно і швидко готувати підручники,посібники, інструменти для занять і своєчасно прибирати їх, тримати в чистоті парту.

Бережливо ставляться до результатів праці людей: шкільного майна, підручників,особистих речей, хліба. Беруть участь у шкільному святі "Наш урожай". Слухають розповідідорослих про знатних хліборобів, трактористів, комбайнерів. Беруть участь у зустрічах звідомими людьми свого села, міста. Вчаться бережливо ставитися до зелених насаджень,тварин.

Засуджують неохайність.

Набувають елементарних уявлень про роль знань у житті й діяльності людини.

Ознайомлюються з основними правилами навчальної роботи, виконують кожне завданнясумлінно, акуратно й самостійно.

Набувають досвіду сумлінного навчання в класі, а також уміння дружно і злагодженопрацювати, подавати один одному допомогу, передавати товаришам свій досвід і уміння.Вчаться уважно ставитися до товаришів, радіти їхнім успіхам у навчанні, не насміхатися з їхніхневдач.

Ознайомлюються з основними режимними моментами школярів ї засвоюють їх. Вчатьсябережливо ставитися де підручників, книжок, навчальних посібників. Організовують виставкикнижок, зошитів, малюнків тощо. Беруть участь у ранках, бесідах "Свята книжки", "Зустріч Бук-варя", "Проводи Букваря", у святі "Тиждень дитячої книжки", в роботі "книжчиної лікарні".

Засуджують недбайливе ставлення до виконання навчальних завдань, неохайність уповодженні з підручниками і книжками, порушення Правил для учнів.

Наука-техніка. Сприяння творчому розвитку особистості.

Беруть участь у пізнавальних іграх, нескладних вікторинах, у відгадуванні загадок, в іграхна увагу і кмітливість.

105

ІУ. СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА

Держава-нація. Громадянське виховання.

Набувають початкових уявлень про Батьківщину - Україну. Переглядають фільми,листівки, репродукції із зображенням столиці нашої Батьківщини - Києва, а також Прапора,Герба України.

Дізнаються про видатних діячів України. Знайомляться із творами художників із серії провидатних людей.

Слухаючи розповіді дорослих, виявляють інтерес до найважливіших подій у нашій країні.Дивляться фільми, телепередачі про життя людей, діляться враженнями.

Беруть участь у підготовці й проведенні ранків, присвячених датам календаря: розучуютьвірші, пісні.

Набувають досвіду гремадської роботи в колективі, вчаться сумлінно виконувати першігромадські доручення.

Засуджують прояви несумлінного виконання доручень і завдань колективу.

Історія козацтва. Превентивне виховання.

Дістають початкові уявлення про Козацьку Конституцію, Конституцію нашої Батьківщиниз розповідей дорослих, з бесід, читання книжок. Дізнаються про правила праці й поведінки вшколі, громадських містах.

З бесід, спостережень дізнаються про роботу правоохоронних органів, про їх роль удодержанні порядку в громадських місцях. Читають книжки, оповідання про героїзм працівниківміліції у боротьбі з правопорушниками.

Ознайомлюються з Правилами для учнів, Правилами дорожнього руху. Беруть участь убесідах про правила дорожнього руху, в іграх-заняттях "Ми - пасажири", "Як іти по вулиці іпереходити її", "Де можна гратися".

Вчаться відповідати за виконання Правил для учнів і режиму дня перед батьками івчителями.

Засуджують товаришів, які порушують порядок у школі й громадських місцях.

Б. КОЗАЧАТА ТА ЛЕЛІ / УЧНІ 1-4 КЛАСІВ /

І. КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ:

1. Система здоров'я. Здоревий спосіб життя. 2. Козацька військова справа.Військово - патріотичне виховання.

Беруть участь у бесідах про значени занять фізичними вправами і прогулянок на повітрідля зміцнення свого здоров'я, про те, як готуватися де праці й захисту Батьківщини /"Турботапро здоров"я людини", "Щоб бути до праці готовим, треба бути завжди здоровим", "Кожнийзнає, що режим необхідний всім", "Козачата - чисті, охайні хлоп'ята".

Виконують вправи основного комплексу гімнастики; учаться шикуватися, танцювати;виконують вправи для правильної постави; займаються рухливими іграми, лижною підготовкою,бігають на ковзанах; пізнають правила ігри та елементи спортивної етики; учаться погодженоколективно діяти. Проводять нескладні спортивні змагання /"Веселі старти"/, берусь участь удеяких загальношкільних спортивних змаганнях, у простих воєнізованих іграх /"Сокіл"/; у секціїзагальної фізичної підготовки, спортивних секціях школи і позашкільних установ. Здійснюютьпрогулянки, екскурсії, одно-триденні туристські походи по рідному краю. Опановуютьелементарні туристські навички і беруть участь у змаганні з основ туристської техніки /"Ко-зацьке таборування" - укладання рюкзака, розкидання намету, подолання перешкод/.Привчаються тримати в чистоті свою спортивну форму, одяг, стежити за чистотою тіла;привчаються раціонально користуватися сонцем, повітрям, водою; закріплюють знання танавички гігієни і санітарії; привчаються тримати в чистоті й порядку місця своїх спортивнихзанять.

Самостійне складають режим дня і контролюють його виконання, стежать за чистотою тапорядком у приміщеннях; регулярно під керівництвом старших займаються ранковоюгімнастикою, а в проміжках між навчальними заняттями і в процесі виконання домашніх завдань- проводять фізкультхвилинки. Виконують обов'язки чергових по класу. Організовують іпроводять нескладні змагання-конкурси по спорту й туризму. Виконують обов'язки фізоргів,

106

капітанів команд, чергових по спортивному залу й спортивних майданчиках, допомагаютьучителеві в прогулянках і походах по рідному краю.

Засуджують порушення занять фізичною культурою, випадки невиконання правилсанітарії та гігієни в школі, вдома, у дворі, на спортивних майданчиках; засуджують недбалеставлення до спортивного інвентаря та обладнання.

В процесі уроків і позакласних заходів учні 1-4 класів знайомляться з прикладами зжиття, праці й боротьби козаків за своє визволення, за зміцнення і захист України.

II. ДУХОВНА КУЛЬТУРА:

3. Родовід. Родинно-сімейне виховання. 4. Традиції. Моральне виховання.

Привчаються виконувати Правила для учнів 1-4 класів, Правила козачат, Кодекс буттякозаків. Вчаться додержувати моральних принципів і правил; беруть участь у бесідах наморальні теми: "Про ставлення до Батьківщини і різних народів", "Про ставлення до праці, лю-дей праці", "Про товариство і дружбу", "Про колективізм", "Про доброту, чуйність і скромність","Про чесність і вміння додержувати слова", "Про справедливість", "Про ставлення до старших,молодших і ровесників", "Про непримиренність до зла і байдужості".

Дізнаються про рідний край, про життя дітей України та інших країн. Беруть участь убесідах про нашу Батьківщину, про повагу до всіх національностей: "Ми ростемо, росте країна","Кожний день і кожний час країна думає про нас" та ін.

Зустрічаються з ветеранами війни і праці. Проводять екскурсії по рідному краю,виконують завдання шкільного краєзнавчого музею. Дивляться та обговорюють фільми прогероїв війни, про видатних учених і людей праці. Проводять збори й ранки : "Про нашуБатьківщину", "Жити - Батьківщині служити". Організовують конкурси, виставки виробів,фотографій, малюнків "Тобі, країно рідна", читають казки, загадки, прислів"я народів різнихкраїн. Беруть участь у шкільних святах.

Поглиблюють уявлення про колективізм. Читають статті, твори художньої літератури просправді товариські стосунки в дитячих колективах і розповідають про них на зборах. Учатьсясамостійно проводити збори, колективні ігри; намічають план роботи на кілька днів, на тиждень,дбають про спільні інтереси колективу, виявляють ініціативу, відповідальність за дорученусправу, стараються не підвести свій клас, загін. Вчаться діяти і працювати спільно, робитимакети, виготовляти аплікації, матеріал для. лічби, навчальні посібники, іграшки для дитячогосадка; беруть участь у збиранні макулатури. Виявляють взаємну вимогливість і повагу один доодного.

Дістають перші уявлення про гуманні відносини людей у суспільстві, читають іобговорюють оповідання про доброту, доброзичливість, справедливість. Намагаютьсядоброзичливо і чуйно ставитися до людей, справедливо оцінювати свої вчинки і вчинкитоваришів, подавати посильну допомогу навколишнім. У міру своїх сил допомагають сїм'ямветеранів війни та праці, проводять волонтерську роботу. Дбають про молодших братів ісестер, грають з ними, відводять їх у дитячий садок. Читають казки, показують фільми дітямдитячого садка, організовують для них концерти художньої самодіяльності, показують п'єси втіньовому та ляльковому театрах.

Організовують роботу „книжкової лікарні" в класній та шкільній бібліотеках, у бібліотецідитячого садка. Уважно ставляться до батьків, допомагають їм у домашніх справах. Готуютьсаморобні подарунки батькам до свят.

Учаться складати розпорядок дня і неухильно його виконувати, правильновикористовувати свій вільний час.

Учаться додержувати порядку, дисципліни, організованості в школі, вдома, вгромадських місцях. Проводять ігри-заняття з правил дорожнього руху: "Знай правиладорожнього руху, як таблицю множення", " Ми - пасажири", "Як поводитися на вулиці", "Мійшлях до школи", " Дорожні знаки і покажчики".

Дістають перші уявлення про взаємозв'язок зовнішньої і внутрішньої культури.Засвоюють правила ввічливості, точності, акуратності, охайності. Беруть участь у заняттях зкультури поведінки: "Чарівні слова", "Поважай свій і чужий час", "Друзі Мойдодира", "Охайністьта акуратність в одязі", "Як поводитися в театрі й кіно", "Ми йдемо в гості", "Як ми проводимоперерви". Організовують під керівництвом джур, учителів заняття-ігри: "Екскурсія по школі","Подорож по місту чемних", "Прогулянка по алеї дбайливих". Учаться приязно вітатися зучителями, працівниками школи, знайомими, товаришами, виявляти ввічливість і увагу донавколишніх. Засвоюють правила культури поведінки в школі, на вулиці, в громадських місцях.

107

Учаться долати труднощі у процесі засвоєння нових знань, виконання домашніх завдань,трудових і громадських доручень, не втрачати надії при невдачах. Прагнуть переборювати своїпримхи, впертість, капризи, лінощі, поєднувати особисті інтереси з інтересами, справамиколективу. Учаться розуміти справжній зміст понять "можна" ї "не можна", "треба" і "не хочу",виконувати важку, нецікаву, але потрібну для колективу роботу, а також виявляти настирливістьу змаганнях, оглядах, співпереживати радість перемоги і гіркоту невдач.

Хлопчики й дівчатка засвоюють позитивний досвід дружніх, поважливих стосунків у школій поза школою, учаться переборювати скованість і настороженість у спілкуванні, допомагаютьодне одному; разом відзначають дні народження, поздоровляють із святом; дістають початковіуявлення про моральні відносини членів сім'ї, беруть участь у бесідах про сім'ю, про мам і тат,бабусь та дідусів: "Сім'я, в якій я живу","Як ми проводимо вихідний день", і т.п.; дбайливоставляться до своїх батьків і членів сім'ї.

Читають у газетах, книжках оповідання, вірші про конкретні приклади непримиренності вборотьбі з порушеннями правил поведінки, норм дружби і товариськості. Учаться розуміти змісті виступати на зборах проти наклепництва, жадібності, забіякуватості. Учаться не обходитипогані вчинки товаришів, брати посильну участь в удосконаленні дійсності.

Козацька культура. Художньо - естетичне виховання.

Учаться помічати прекрасне в тому, що їх оточує: звертають увагу на красу шкільногоприміщення, на рослини, які прикрашають школу, розглядають картини й виставки творчіх робітучнів. На екскурсіях учаться помічати красу міського й сільського пейзажів, спостерігають завиглядом і забарвленням неба в різні години, в різні пори року, а також за різним станомпогоди. Вивчають вірші про природу і працю, вчаться розуміти поетичні образи, виразністьозначень і інтонацій, намагаються використати їх у власній мові.

Беруть участь у бесідах про прочитані книжки, теле і кінофільми. Здобувають початковізнання про спектаклі, теле і кінофільми як твори мистецтва. Знайомляться з кращими творамиобразотворчого мистецтва в музеях і на виставках; по репродукціях, діапозитивах, записах.Слухають записи музичних творів. Колективно переглядають кіно і телефільми, слайди,репродукції про рідний край, про тварин, школу, ровесників, про працю дітей.

Дають загальні емоційні оцінки художнім творам; ілюструють прочитані книжки, побаченіспектаклі й фільми, прослухані музичні твори. Розповідають про свої найцікавіші „зустрічі змузикою". Знайомляться з пам"ятниками культури і народного мистецтва, з місцевимимайстрами-умільцями прикладного мистецтва, спостерігають за їх роботою. Шефствують надпам'ятниками культури поблизу школи.

Малюють на вільні теми, на музичних заняттях розучують пісні, займаютьсяхореографією, беруть участь в іграх-танцях, у рольових іграх-виставах; у художніх і музичнихшколах розвивають свої здібності. Розучують пісні й танці, виступають на ранках, у шефів, удитячих садках і сімейних вечорах з читанням віршів, інсценіровками байок, шарад, епізодів зказок і художніх творів. Майструють іграшки з природного матеріалу /жолудів, качанів кукурудзи,горіхів, шишок та ін./, картону , пластиліну, вчаться акуратно виготовляти їх; роблять аплікації,займаються вишиванням, випилюванням, випалюванням по дереву, Із пап'є-машєвиготовляють персонажів, роблять прикраси до новорічної ялинки та інших свят. Випробовуютьсвої сили в створенні казок, написанні віршів.

У класі, коридорах, удома і на вулиці підтримують чистоту й порядок. Беруть участь ухудожньому оформленні приміщень. Гарно оформляють зошити, суперобкладинки підручників ікнижок, закладки для них, стежать за їх збереженням. Вирощують квіти, розводять квітники.Скромно й акуратно вдягаються, звертають увагу на охайність одягу. Беруть участь у бесідах:"Гарні і негарні вчинки", "Чим гарні люди навколо нас", "Наш дім" та ін.

Аналізують гарні і негарні вчинки. Переглядають і обговорюють малюнки, карикатури,фільми, де висміюються неохайність і нечепурність зовнішнього вигляду школярів. Учатьсяпомічати недоліки в поведінці, зовнішньому вигляді негативних героїв казок, байок, оповідань таінших художніх творів.

ІІІ. КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Природа. Екологічне виховання. 8. Наука-техніка. Сприяння творчому розвиткуособистості.

Школярі беруть участь у бесідах про роль знань у праці, освоенні природи /"Нашенавчання на користь Батьківщині" та ін./, добирають ілюстративний матеріал, беруть участь у

108

дидактичних іграх; привчаються правильно оцінювати свої успіхі й успіхі товаришів. Берутьучасть у зборах загону /"Ми тепер школярі", "Козачата - старанні хлоп'ята, добре навчаються,люблять школу", "Наша школа", "Умій учитися, щоб уміти трудитися"/, вивчають вимоги Правилдля учнів до навчальної роботи школяра.

Розповідають про свої спостереження за погодою, змінами, які відбуваються в природі йпраці людей у різні пори року, про прочитане, побачене в кіно, театрі, на виставці; ведутьщоденники природи та праці, самостійно знаходять відповіді на поставлені запитання; берутьучасть у навчальній роботі класу, пізнавальних іграх, у нескладних вікторинах, відгадуваннізагадок, в іграх на кмітливість. Вчаться використовувати у відповідях знання та уміння,організовують виставки книг, зошитів, виробів; готують гербарії, альбоми, беруть участь уранках, бесідах "Книжкове свято", "Зустріч Букваря", "Прощання з Букварем", "Як робитьсякнижка", у святі "Тиждень дитячої книжки".

Обговорюють на зборах, нарадах ставлення товаришів до навчання, їхню неправильнуповедінку; вчаться чуйно і уважно ставитися де успіхів товаришів, досягнутих у навчанні.Допомагають один одному у виконанні завдань учителя, беруть участь у бесідах про прочитанікнижки, радіо і телепередачі.

Знайомляться з основними правилами організації навчальної праці, беруть участь уроботі щодо опанування "Азбуки організованості", у спільній роботі щодо складання пам"ятокправильної організації навчальної роботи; засвоюють правила поводження з книжкою ікористування шкільною бібліотекою; беруть участь в іграх на розвиток пам'яті, кмітливості.Удосконалюють навички самостійного і старанного виконання завдань учителя, самостійнозаписують розклад уроків на тиждень і завдання додому на наступний день. Удосконалюютьздобуті в школі знання через додаткове читання дитячої художньої літератури; застосовують унавчальній праці й пізнавальних іграх здобуті знання, засвоєні правила. Добирають матеріал іберуть участь у бесідах: "Повторення - мати навчання", "Підказ - поганий указ" та ін.

Засуджують на зборах порушення правил поведінки учнями, випадки несумлінногоставлення своїх товаришів до навчання; борються з неохайним поводженням з підручниками,навчальними посібниками.

Знайомство з громадським життям, участь в роботі класного і за-гальношкільногоколективу, козацького загону. Слухають розповіді учителів і беруть участь у бесідах на теми "Якживуть і будуть жити люди у майбутньому". Знайомляться з біографіями козацьких героїв, зописом трудових подвигів людей, беруть участь у бесідах на тему "Передові люди нашогоміста, села, краю, країни".

Разом із джурами та козаками беруть участь у пошуку "Козаки", узнають історію їхньогожиття і боротьби, дістають перше уявлення про Герб і Прапор України. Знайомляться з ГімномУкраїни. Знайомляться з козацькими піснями, розучують деякі з них, дивляться фільми прокозаків. Знайомляться з історією, теперішнім ї майбутнім України, Молодої Січі Адамівки.Знайомляться з пам'ятними місцями свого міста, села, беруть участь в екскурсіях, .збираютьматеріали на теми "Наші новобудови". Складаючи завдання з математики, вчатьсявикористовувати цифровий матеріал із місцевих газет. Беруть участь у подорожі в минуле,теперішнє і майбутнє рідного краю, в екскурсіях " Що будується навколо нас", "

;Наш краєзнавчиймузей", "Наша сільська рада", "Шефи школи". Беруть участь у зборах загону, здійснюіютьуявлювані подорожі по країнах.

Беруть участь у загальношкільному святкуванні знаменних дат; готують трудовіподарунки до цих свят, допомагають в оформленні шкільного будинку, беруть участь у парадахкозацьких військ, проводять збори, розучують пісні й вірші, слухають і читають розповіді проісторію всенародних свят і червоних дат календаря, про традиції, пов'язані з ними в сучасномужитті, слухають розповіді учасників подій, воїнів, трудівників, поздоровляють з громадсько-політичними святами своїх шефів, батьків, вручають їм пам'ятні подарунки-саморобки,тематичні малюнки.

Козачата знайомляться з доступними їхньому розумінню подіями громадського життя зрозповідей учителя. Джури читають і обговорюють з ними статті. Козачата створюють кутки,вміщують у них найцікавіші дописи про події, які відбуваються в нашій країні й за рубежем,роблять малюнки, що ілюструють окремі статті. Беруть участь у виставках малюнків, складаютьальбоми й монтажі на теми: "Козаки, козачата" та ін. Вдома розповідають старшим про подіїгромадського життя, про які дізналися в школі, про козацькі справи. Знайомлять з цимисправами молодших.

Першокласники знайомляться з Правилами козачат, вчаться їх викоонувати, з історієюкозацтва, знайомляться з джурами. Дізнаються про зміст суспільно корисної діяльності козачат,

109

привчаються колективно обмірковувати, як краще виконати завдання, вчаться виконувати до-ручення й оцінювати виконання конкретних суспільно корисних справ. Засуджують тих, хто невиконує доручень; добиваються сумлінного ставлення до громадських обов'язків.

7. Праця-навчання. Трудове виховання.

На уроках діти дістають уявлення про користь праці навколишніх людей. На екскурсіяхпо школі, навчально-дослідній ділянці й майстернях дізнаються, що в школі всі працюють: учнінавчаються, учителі навчають дітей, технічні службовці стежать за чистотою і порядком.

Козачата допомагають старшим. На уроках читання і розвитку мови дізнаються проособливості праці в різні пори року. Знайомляться з картинами художників, що зображуютьрідну природу і працю людей; розучують пісні про працю. Слухають розповіді й беруть участь убесідах на теми: "Усяка річ працею створена", "Хто і де працює поблизу школи", "Учень - самсобі слугує, няні він не потребує", "Школяр - друг природи" та ін. Читають книжки і беруть участьу бесідах на теми "Усяка корисна праця почесна", дивляться фільми про працю.

Навчаються жити за трудовими правилами козачат. Готують альбоми на цю тему. Вдомадіти привчаються обслуговувати себе: прибирають постіль; тримають у порядку свій робочийкуточок і іграшки, стежать за чистотою своїх одягу і взуття, тримають їх у належному стані.Піклуються про старших членів сім"ї, їхній відпочинок; допомагають у прибиранні житла; миютьстоловий посуд, роблять дрібні покупки, піклуються про молодших, грають і гуляють з ними,виготовляють для них іграшки, доглядають за свійськими тваринами. Допомагають задоглядом за огородом, садом /пропслка, поливання/, у збиранні овочів, ягід, грибів, лікарськихтрав, насіння.

Загони козачат трудяться на загальну користь. Виконують обов'язки санітарів,господарників, квітникарів, чергових, бібліотекарів, допомагають в їдальні й т.д. Приводять упорядок підручники, бібліотечні книжки, навчальні посібники, складають колекції, гербарії,збирають природний матеріал для уроків праці та інших занять, працюють з природнимматеріалом; виконують вироби з пластиліну, паперу і картону, конструюють найпростіші моделі.Загони допомагають підтримувати чистоту біля школи, охороняти зелені насадження. Роблятьгодівниці для птахів, збирають паперову макулатуру, полімерну сировину, металолом,дізнаються, як використовується утильсировина. Дбають про маленьких, стариків та інвалідів.які потребують допомоги і проживають у мікрорайоні школи.

На уроках праці засвоюють найпростіші вміння та навички самообслуговування іпобутової праці /догляд за одягом, взуттям, користування посудом/; вчаться шити, вишивати;вивчають правила техніки безпеки в роботі з ручним інструментом, додержують гігієнічнихвимог. На навчально-дослідній ділянці восени допомагають зібрати рештки рослин, а навеснівідібрати краще насіння для висівання; на ділянці класу навчаються висівати насіння,доглядати за сходами, поливають рослини, розпушують грунт. Влітку допомагають школі вдогляді за садом, городом, квітниками, беруть участь у роботі "зелених патрулів", допомагаютькооперативам, в доступних віку роботах на городах, у садах, у боротьбі з шкідниками рослин,збирають попіл, пташиний послід для добрив. Беруть участь у насадженні кущів і дерев, удогляді за ними. Беруть участь у розвідуванні корисних справ. Привчаються виконувати разомз товаришами громадські доручення, беруть участь у трудових змаганнях.

Вивчають і виконують Правила для учнів: "Бери участь у праці, в справах свого класу,допомагай товаришам краще вчитися і працювати", борються за додержання трудовоїдисципліни. Готують і вивішують у класі плакати з правилами, що стосуються техніки безпекироботи з ручними інструментами, гігієни праці, організовують контроль за виконанням цихправил. На заняттях з фізкультури закріплюють і розвивають потрібні для праці навичкикоординації рухів, правильної постави під час роботи; відвідують технічні гуртки, виставкидитячої технічної творчості; на екскурсіях знайомляться з технікою промислових підприємств, ізсільськогосподарською технікою.

На екскурсіях з теми "Хто працюв навколо нас" знайомляться з роботою передових трудівниківна підприємстві, на будівництві, в кооперативі, дізнаються про професії людей, які працюють напідприємствах поблизу школи. На уроках малювання навчаються замальовуватиспостережувані картини праці, знаряддя. Організовують у класі бесіди батьків про їхню працю,відвідують підприємства, де працюють батьки, влаштовують виставку малюнків "Наші мами ітата на роботі", участь у бесідах "Ким бути?", „Усі роботи хороші".

Виконуючи Правила для учнів, навчаються бережливо поводитися з громадськиммайном, своїми речами й речами товаришів. Влаштовують виставку підручників у кінці року,змагаються, хто краще збереже свої підручники. Правило "Оберігай рослини і тварини"

110

запроваджують у життя, беручи участь разом із джурами в роботі "зеленого патруля", у святах"День птахів", "День лісу". Взимку підгодовують птахів і тварин.

Вчаться оцінювати вчинки товаришів, вести роботу з тими, хто лінується і псує речі,зелені насадження, кривдить тварин. Організовують читання книжок, віршів, у якихзасуджується недбайливі й ледарі.

1У. СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА

9. Держава-нація. Громадянське виховання. 10. Історія козацтва.Превентивне виховання.

Додержують законів України, норм і правил співжиття, громадського порядку. Берутьучасть у зборах на тему: "Конституція Батьківщини", "Громадянин України". Читають книжки,дивляться телепередачі про міліцію. Беруть участь у зборах і ранках на теми: "Це повиннізнати всі", "Де можна грати", "Ми - пасажири"; добирають матеріал у газету на теми: "Ми йдемодо. школи", "Для чого потрібні правила поведінки в школі й на вулиці" та ін. Виступають зчитанням байок, шарад, епізодів з казок на теми: "П'ятачок згубив", "Узяти чуже без дозволу -ганьба". Вивчають і виконують правила дорожнього руху, беруть участь у рольових іграх-заняттях: "Поведінка на перерві", "На вулиці", "Світлофор". Слухають радіопередачі, дивлятьсятелепередачі. Чергують по класу, підтримують порядок у школі, слухаються товаришів,звикають робити чесно, визнавати свою вину ї не повторювати поганого.

Звертають увагу ровесників на неправильну поведінку, підтримують справедливівиступи, які засуджують вчинки товаришів, навколишніх, засуджують вияви грубості, брехні,зазнайства, допомагають виправитися тим, хто провинився. Виконують окремі, посильнізавдання й доручення працівників відділу регулювання дорожнього руху в мікрорайоні школи.

В. ДЖУРИ ТА ДАНИ / УЧНІ 5 - 6 КЛАСІВ/

І. КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ

І. Система здоров'я. Здоровий спосіб життя.

Розширюють свої уявлення про значення фізичної культури, спорту, туризму в житті,праці та захисту Батьківщини. Організовують і проводять змагання та свята спорту й туризму,бесіди про фізичний розвиток і загартування організму: "Твоє здоров'я - багатствоБатьківщини", "Спорт у житті видатних людей", "Сонце, повітря і вода - наші краці друзі","Туризм - кращий відпочинок джур та дан", "Роби зарядку кожний день - зникнуть утома,млявість, лінь". Дізнаються із газет, журналів, радіо й телебачення про змагання, про визначнідосягнення спортсменів. Переглядають та обговорюють фільми на спортивні теми. Колективновідвідують спортивні змагання. Читають популярну літературу про спорт, туризм, прозагартування організму, про відомих спортсменів.

Додержують режиму дня, харчування та сну, правил особистої гігієни та громадськоїсанітарії; роблять ранкову гімнастику, проводять загартувальні процедури. Займаютьсягімнастикою, легкою атлетикою, спортивними іграми, лижною підготовкою. Прагнуть одержатиспортивні розряди. Закріплюють навички правильних постав, дихання, рухів; учатьсявиконувати гімнастичні, акробатичні, стройові й танцювальні вправи, освоюють технікулегкоатлетичних видів спорту /біг, стрибки, метання/, техніку пересування на лижах, технікуігрових видів спорту. Беруть участь у виутрішкільних змаганнях та спартакіадах /Старти надій/.Виступають за спортивну честь школи на районних, міських, обласних змаганнях. Регулярновідвідують спортивні секції школи і позашкільних установ, секції загальної фізичної підготовки.Тренують дворові команди і секції на приз "Золота шайба", "Шкіряний м'яч", "Білий човен","Веселі старти" та ін. Готуються до туристських походів, учаться виконувати в них обов'язкичленів групи, загону, дбайливо ставитися до природи. Здійснюють походи вихідного дня табагатоденні походи по рідному краю. Навчаються орієнтуватися на місцевості, розбиватибівуак, готувати їжу; регулярно навчаються в шкільному туристському гуртку або туристськомугуртку при Центрі дитячої творчості, станції юних туристів; учаться надавати першу медичнудопомогу. Організовують і проводять туристські зльоти школи, змагання по туристській технікіта орієнтуванню на місцевості, козацькі таборування. Учаться вести краєзнавчу, пошуковуроботу. Організовують конкурси та змагання гри "Сокіл" і беруть в них участь. Допомагають ворганізації, підготовці та проведенні різних спортивних заходів, у проведенні рухливих ігор змолодшими школярами /виконують обов'язки капітанів команд, помічників тренерів, командирів

111

груп, спортивних суддів, членів бюро секцій, спортивних і туристських гуртків; обов'язкивідповідальних за інвентар та обладнання, за спортивні споруди; працюють фізоргами ітуроргами класів.

Не порушують занять фізичною культурою, спортом і туризміом, правил санітарії та гігієни вшколі, вдома, у дворі, на спортивних майданчиках, чистоті та порядку на місцях спортивнихзанять, в одязі та інвентарі.

Козацька військова справа. Військово-патріотичне виховання.

Беруть участь у роботі пошукових загонів; вивчають життя і діяльність героя, чиє ім'яносить загін, проводять збори на тему: "Що значить любити Батьківщину", "В дружній сім'ї", "Дорогою подвигів батьків" та ін. Організовують ранки і свята "Пам'ятай тих, хто легендоюовіяний", "Про мужність юних". Проводять уроки мужності. Оформляють альбоми, стенди,виставки "Наші земляки - герої", "Край мій? моя ти Батьківщина", "Пам'ятай їхні імена","Природа наіоп краю", "Наше листування". Шефствують над вулицями, які носять імена героїв,борців за свободу і незалежність. Листуються із школярами других краін. Дивляться таобговорюють патріотичні фільми. Проводять збори на теми „3 чого починається Батьківщина","Про любов великих людей до своєї Батьківщини".

II .ДУХОВНА КУЛЬТУРА

Родовід. Родинно-сімейне виховання. 4. Традиції. Моральне виховання.

Знайомляться з конкретними прикладами високоморальних відносин людей; берутьучасть у бесідах "Про дисципліну праці", "Про безкорисливість вчинку", "Відданість та взаємнавимогливість у дружбі", "Про принциповість та щирість", "Про силу колективної думки","Боротьба з брехнею та обманом", "Непримиренність до відхилень від моральних нормколективу", "Працювати на совість", "Точність, ре-тельність і результативність праці". Учатьсяна ділі бути вірними своєму слову, обіцянкам, зобов'язанням. Розширюють свої знання проУкраїну, про її героїв, учаться наслідувати їх приклад. Проймаються почуттям любові до рідноїприроди, до народу України. Знайомляться з найважливішими фактами та подіями з історіїБатьківщини, дізнаються про традиції народу в минулому і тепер, беруть участь у суспільнокорисній праці на допомогу школі , місту /селу/, рідному краю.

Беруть активну участь у справах колективу класу, загону, школи, виявляють ініціативу,самостійність, творчість. Знайомляться з головними завданнями загальношкільного колективуна семестр та канікули. Планують завдання, справи класу, загону. Беруть участь у розвідуваннікорисних справ для школи, міста, кооперативу. Знайомляться з подвигами героїв, роботоюкращих учнів, привчаються наслідувати їхній приклад. Набувають уміння наказати товаришеві іпідкоритися йому в трудових справах, громадській роботі, вчаться правильно реагувати назауваження та оцінки громадської думки загону, класу. Розподіляють громадські доручення міжусіма членами колективу, систематично обговорюють самозвіти про їх виконання. Обговорюютьматеріали газет, журналів, творів художньої літератури, дивляться фільми на теми "Важкоодному - під силу загону", "Чесно жити - народу служити". В суспільно корисній діяльностівчаться надати допомогу товаришу і прийняти ії.

Поглиблюють уявлення про гуманні відносини людей у суспільстві. Допомагаютьучителям у роботі з козачатами. Шефствують над загоном козачат, дитячим садком. Вчатьсяробити добрі вчинки і справи "по секрету". Проводять збори "Я там, де потрібніший людям", "Тине один на свїті", "Мої батьки і я". Уважно ставляться до рідних, піклуються про них.Закріплюють і розширюють набуті в молодших класах навички шанобливого ставлення добатьків і старших, поваги до ровесників. Привчаються оцінювати свої вчинки і вчинки товаришівпо совісті і справедливості. Ведуть роботу розвідників корисних копалин. Поздоровляютьмешканців мікрорайону школи, ветеранів зі святами. Вступають у шкільне товариство ЮДПД.Беруть участь в охороні природи, зелених насаджень, птахів. Стають членами товариства охо-рони природи. Беруть участь у роботі шкільного лісництва.

Усвідомлюють необхідність дисципліни і самодисципліни як едності старанності йініціативи, підлеглості й самостійності. Додержують правил поведінки в шкалі, вдома, на вулиці,в громадських місцях, у таборі. Виконують доручення колективу на совість. Дивляться таобговорюють кінофільми, передачі про правила поведінки в громадських місцях, правиладорожнього руху. Створюють ігротеки настільних ігор з правил дорожнього руху.

Поглиблюють уявлення про єдність зовнішньої і внутрішньої культури поведінки.Закріплюють навички ввічливого поводження з молодшими і старшими, уміння уважно слухати,

112

ввічливо слухати, відповідати, не перебивати інших під час розмови, не гарячитися, відстоючисвою точку зору. Стежать за правільністю мови, добиваються її виразності. Дбають про свійзовнішній вигляд. Тримають у чистоті та охайності свою шкільну форму і верхній одяг.Допомагають молодшим оволодівати навичками культурної поведінки. Навчають малюків,молодших братів та сестер правил культурної поведінки. Стежать за поведінкою молодших уквартирі, у дворі, на вулиці, в кінотеатрі. Створюють наочні посібники з правил культурноїповедінки.

Дістають перші уявлення про прийоми самовиховання, про складання особистоїпрограми самовиховання. Оформляють куточки під девізом „Тим, хто працює над собою","Станемо кращими", добирають оповідання про те, як працювали над собою великі люди,поради щоде самовиховання. Стараються об'єктивно оцінювати свої сильні сторони, бачитинедоліки і знаходити шляхи їх усунення, прислухатися до зауважень товаришів і дорослих.Проводять збори "Вони були першими", "Будьмо гідними імені героя", "Герої серед нас", "Промене і про тебе", "Я і мої справи", "Боротися і шукати, знайти і не здаватись". Мобілізують своївольові зусилля на подолання труднощів в оволодінні знаннями, навичками громадськоїроботи. Учаться протистояти аморальним вчинкам ровесників, відвертати товариша віднегідних дій та вчинку. Виступають на захист справедливості, захищають слабших, молодшихза віком, учаться приймати самостійні рішення в складних умовах, у громадській роботі,колективних іграх.

Розширюють та закріплюють позитивний досвід спілкування між хлопчиками йдівчатками в навчанні, громадській роботі, творчості, відпочинку, спорті, переборюютьнегативізм, скованість і настороженість у спілкуванні з ровесниками іншої статі; активно берутьучасть у підготовці та проведенні бесід про дружбу і товариство між хлопчиками й дівчатками"Хлоп'ятка - дівчатка, дівчатка - хлоп'ятка, нам всім подружитися час", організовуютьколективний перегляд і обговорення кінофільмів та спектаклів для дітей; шефствують надмолодшими, допомагають вихователям дитячих садків, грають з малюками, піклуються про них;розширюють знання та уявлення прео моральний ідеал сім'ї, про значення для дітей і батьківміцної, дружньої, щасливої сім'ї, про сімейні ролі чоловіка й жінки, про наступність поколінь;чуйне ставляться до рідних і близьких.

Беруть участь у класних і козацьких зборах, присвячених справам, стосункам у дитячомуколективі; обговорюють випадки недодержання Правил для учнів, невиконання Законів козачат.Допомагають товаришам уникнути недоліків у поведінці, подолати нерішучість, пасивність,сором'язливість, дратливість, прагнуть зрозуміти, розібратися в причинах та мотивах вчинківровесників. Випускають сатиричні стінні газети та бюлетні "Не проходьте мимо", "їжачок","Колючка" та ін. Обговорюють фільми і спектаклі, матеріали газет, в яких засуджуютьсябездушність, упертість, прагнення до удаваного геройства, показної активності, спробапротиставити себе колективу. Учаться самокритичності, об'єктивності в оцінці заслуг і недоліківтоваришів та своїх особистих.

5. Козацька культура. Художньо-естетичне виховання.

Пізнають красу рідного краю, привчаються самостійно бачити прекрасне на екскурсіях тав походах, роблять зарисовки, фотознімки. Знайомлячись з художніми творами, з оповіданнямиз історії України про самовіддану працю народу, засвоюють поняття про прекрасне в житті йпраці. Звертають увагу на оформлення міста, сучасного селища, села. Колективнообговорюють побачене в музеях, на виставках, екскурсіях на виробництво.

Читають і обговорюють рекомендовану художню та науково-популярну літературу прорізні види мистецтва. Колекціонують художні листівки, репродукції, значки, марки.Знайомляться за оригіналами, кіно, телефільмами, репродукціями і фотографіями з твбочістювидатних художників, скульпторів, архитекторів. Добирають репродукції для уроків та бесід,для шкільної картинної галереї. Слухають розповіді про мистецтво, музичні передачі по радіо,телебаченні; відвідують театри, кіно, концерти, музичні вечори для школярів, художні музеї,виставки, архитектурні та скульптурні нам'ятки, музейні заповідники. Колективно обговорюютьпобачене в музеях, на виставках, екскурсіях, переглянуті спектаклі, кіно і телефільми,прослухані концерти. Знайомляться з творами сучасних письменників, поетів, художників, музи-кантів рідного краю, з працями творчих колективів, випускають стінні газети, присвячені їхнійтворчості. Вивчають пам'ятники історії та культури рідного краю і охороняють їх.

Вивчають напам'ять вірші, уривки з прозових та драматичних творів. Працюють у гурткахмалювання, ліплення, прикладного мистецтва, фото і кінолюбителів, художнього читання, вшкільних оркестрах, у різних колективах художньої самодіяльності; беруть участь у тижні

113

музики, кіно, театру, в дитячих художніх виставках, у загальношкільних конкурсах на кращевиконання пісень і танців; загонових пісні, вірша, оповідання; виступають у спектакляхлялькового та тіньового театрів. Малюють з натури на теми з навколишнього життя, на темилітературних і музичних творів; знайомляться з графічним оформленням книжок, зішрифтовими працями; застосовують здобуті знання під час оформлення стінгазет, класнихкуточків, тематичних альбомів та щоденників у козацькому загонії; придумують малюнки длянескладних вишивок; працюють над заданими композиціями. Влітку в козацьких загонахвиконують розучені в школі вірші, пісні, танці; впровадять з молодшими сюжетні ігри, ставлятьспектаклі, беруть участь у конкурсі образотворчого мистецтва.

Беруть участь в оформленні класу й школи, вдома допомагають прибирати кімнату, двір,намагаючись внести красу в домашній побут. Розводять квіти й доглядають за ними, берутьучасть в організації та проведенйі Свята квітів. Слухають бесіди про красиве в природі ймистецтві, про красиві вчинки та красу поведінки людей, красу їхньої праці. Худежньооздоблюють виготовлені іграшки, макети, муляжі, беруть участь в оформленні різних виставок.Беруть участь в операції "Живи, книго". Організовують змагання, огляди за краще збереженняпідручників, книжок.

Засуджують недбале ставлення до книжок, випускають "блискавки", стінні газети.Слухають розповіді, бесіди, що дають початкове уявлення про основні елементи доброго смакув літературі, мистецтві, в костюмі, манері поведінки. Переглядають кіно й телепередачі, фільми,відвідують спектаклі ТЮГів та дядькових театрів, слухають радіопередачі, в яких засуджуютьнегідну поведінку і утверджують норми етики. Складають та розігрують маленькі п'єси,сценки, діалоги та монологи, в яких засуджується негарна поведінка. Проводять у підшефнихкласах з козачатами сюжетно-рольові ігри про красу поведінки. Читають літературу, ділятьсясвоїми враженнями про вчинки героїв, їхній зовнішній та внутрішній вигляд.

III. КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

6. Природа. Екологічне виховання. 7. Праця-навчання. Трудове виховання.

На заняттях глибше вивчають роль праці в житті суспільства й окремої особи,дізнаються про працю людей в умовах різних суспільних систем, про будівництво нових міст,промислових підприємств, сільськогосподарських об'єктів, про трудові подвиги. Здійснюютьекскурсії на заводи, фабрики та інші підприємства, в кооперативи, ферми та майстерні.Слухають радіопередачі, дивляться і обговорюють кінофільми та спектаклі, що розкриваютьроль праці, суть ставлення до праці. Читають книжки, статті в газетах та журналах про працю талюдей праці. Роблять зарисовки картин праці за своїми спостереженнями; знайомляться зкартинами художників про працю людей в наші дні. Ведуть щоденник зустрічей з людьми праці,беруть участь в організації шкільного музею трудової слави.

Вивчають і виконують Правила для учнів "Працюй на загальну користь у школі й удома","Бери активну участь у громадській роботі класу і школи". Чергують по класу, беруть участь учергуванні по школі. Прибирають клас, прикрашають і озеленяють його. Працюють у живомукуточку, доглядають за рибами в акваріумі, підгодовують зимуючих птахів. Беруть посильнуучасть у заготівлі палива для школи, в ремонті шкільної огорожі, в заливанні ковзанки ільодової гірки, в обладнанні літнього фізкультурного майданчика. Беруть участь у роботізагальношкільних бригад на шкільній ділянці, в шкільних будівельних загонах, шефствують наддитячими садками, ведуть систематичну роботу у складі патруля з економії електроенергії вшколі.

Беруть участь у технічних гуртках. Виготовляють для школи макети рельєфу місцевості,колекції "Корисні копалини", "Вироби із скла", "Що виробляють із піску та глини", роблятьмоделі; виготовляють найпростіші прилади для уроків природознавства, посібники з мови,математики, історії; самостійно заготовляють і обробляють природний матеріал для уроківпраці.

Беруть участь у впорядкуванні садиби школи, працюють у зоні дії козацького загону/організація відпочинку дітей у дворах, догляд за скверами, допомога місцевому клубу, відділузв'язку, збирання макулатури, металобрухту/. Вдома допомагають купувати продукти, учатьсяготувати прості страви. Миють посуд, сервірують стіл. Допомагають виховувати молодших.Влітку за завданнями козацького загону працюють на навчально-дослідній ділянці школи, вкооперативах, беруть участь у вирощуванні овочів, фруктів, ягід; доглядають за домашньоюптицею, молодняком худоби; допомагають у боротьбі з шкідниками рослин, у збиранні врожаю.Беруть участь у козацьких таборуваннях, учаться розкидати намети, розпалювати вогнище;

114

готувати на вогнищі їжу. На уроках, у позакласних та позаурочних заняттях, у роботі козацькоїорганізації підлітки вдосконалюють навички спільної праці. Відповідно до трудового завдання йчасу, що відводиться на його виконання, розробляють плани роботи. Учаться працювати добре,швидко й дружно, об'єктивно оцінювати результати своеї праці й праці товаришів.Удосконалюють рухові навички, окомір, необхідні для трудових операцій; додержують технікибезпеки, правил гігієни; змагаються в праці, допомагаючи одне одному.

Знайомляться з використанням людиною сил природи /води, пари, вітру, кориснихкопалин, лісу і т.п./; систематизують знання про різні галузі промисловості /машинобудування,деревообробка, добування руди, нафти, вугілля, торфу, соді/' та сільського господарства /ріль-ництво, садівництво, тваринництва/. В навчальній та позакласній діяльності використовуютьзнання про працю людей, про роботу машин, транснорту, зв'язку. Беруть участь у роботітехнічних гуртків, читають науково-нопулярну літературу про сучасне виробництво, фантастику,про техніку майбутнього, проводять конкурси на кращий фантастичний проект; на екскурсіяхдізнаються про культуру праці робітників, про НОП; організовують конкурси на кращураціоналізаторську пропозицію щодо роботи майстерні, виставки робіт технічної творчості.Стежать, щоб у процесі виконання трудових завдань і практичних робіт суворо додержувалисяправила техніки безпеки.

Знайомство з масовими робітничими професіями свого району; бесіди за книжками проробітників; розповіді батьків про свою роботу, про свою професію. Екскурсії на сусідніпідприємства. Збори "Ким я мрію стати"/уявлення про вимоги професії до людини/. Бесіди "Дебуде потрібна наша праця", "Наш район у майбутньому", "Ми - робітнича зміна", "Нові професії".

Бережуть шкільне майно, стежать за збереженням підручників, оправляють книжки вшкільній бібліотеці.

Читають і обговорюють книжки про природу, ведуть щоденник спостережень заприродою, за життям тварин. Організовують роботу свого колективу за правилами: "Бережинародне добро", "Акуратно поводься з речами, ехороняй природу, додержуй чистоти".Шефствують над зеленими насадженнями у дворах, організовують "зелений патруль" навулицях, охороняють місце гніздування птахів.

Обговорюють факти недисциплінованого ставлення до праці, недбалого ставлення догромадського добра, з шкільним майном, а також пошкодження зелених насаджень, жорстокостіщодо тварин, птахів. Учаться помічати і давати відсіч тим, хто не хоче працювати,відмовляється від трудових доручень.

8. Наука - техніка. Сприяння творчому розвитку особистості.

Проводять збори, беруть участь у бесідах, ранках "Чому сучасному виробництвупотрібні освічені робітники", "Наша наука служить людині", "Навчання - наша головна праця","Чи знаєш ти про наукові відкриття українських учених?". Знайомляться з життям і діяльністювидатних вітчизняних учених минулого і сучасного. Здійснюють екскурсії на підприємства,знайомляться з технологією виробництва, продукцією, виробничими зв'язками, роблять записи,зарисовки, фотографії, оформляють альбоми, виставки. Здійснюють екскурсії "Минуле і май-бутнє рідного краю", "Багатства нашої землі" та ін.

Беруть участь у пошуковій роботі, збирають матеріали для шкільних музеїв. Навчаютьсяз гуртках за інтересами, звітують перед загоном, класом про свої успіхи в навчанні. Проводятьдослідні насадження на городі, в садку, на полях кооперативу, учаться порівнювати своїспостереження із спостереженнями та висновками вчених. Приходять ранки і вечори "Мояулюблена справа", "Світ моїх захоплень", ілюструють свої розповіді показом моделей, виробів,колекцій, гербаріїв. Беруть участь у тривалих пізнавальних іграх-подорожах "У світі диво-вижних, захоплюючих, цікавих наук". Організовують колективне читання і обговоренняматеріалів газет, учаться писати відгуки на статті і книжки, оформляють виставки малюнків.Відвідують музеї та виставки для розширення і поглиблення знань. Беруть участь у підготовціта проведенні олімпіад, конкурсів. Проводять турніри кмітливих, беруть участь у роботі клубудопитливих. Організовують загонові огляди індивідуальних колекцій /марок, листівок,репродукцій/, виставки "Мої улюблені книжки", демонстрування приладів та моделей,виготовлених руками дітей. Беруть активну участь у створенні класної загонової бібліотеки, впроведенні Тижня дитячої книжки, допомагають шкільній бібліотеці, проводять захистиформулярів прочитаних книжок. Читають і обговорюють книжки художньої літератури, науково-популярну літературу, статті в дитячих науково-популярних журналах. Дивляться і обговорюютьнауково-популярні фільми.

115

Учаться порівнювати свої відповіді з відповідями інших, помічати сильні та слабкисторони відповідей товаришів. Допомагають товаришам у виконанні домашніх завдань. Берутьучасть у колективних пізнавальних іграх, які організовують редакції газет, у класних і козацькихзборах, присвячених успіхам і недолікам у навчанні й навчальній дисципліні.

Готують і беруть участь у бесідах "Умій цінувати час", „Як скласти і виконувати режимдня" та ін., складають орієнтовний розпорядок дня, удосконалюють навички самостійної роботи,складають пам'ятки і настанови щодо раціональних способів пізнавальної діяльності на уроці йу процесі виконання домашніх завдань. Удосконалюють техніку читання і переказу, складаютьпрості плани оповідей і статей, складають оповідання з власного досвіду, з життя школи,удосконалюють уміння та навички роботи з книжкою, журналом; учаться узагальнювати і робитивисновки, виділяти головне, вести щоденник прочитаного. Складають план оповідання заматеріалами підручника, вчаться обгрунтовувати висновки і виписувати цитати, якіпідтверджують основні думки; рецензують відповіді товаришів, учаться виділяти ознаки пред-метів у певній послідовності, відрізняти істотне від неістотного, читати схеми, таблиці; учатьсяузагальнювати і систематизувати результати спостережень. Знайомляться з призначеннямзаписної книжки, учаться нею користуватися; учаться оформляти ділові папери; тренуються увиступах з короткими повідомленнями, доповідями. Знайомляться з різними типами словників,з енциклопедіями та іншими довідковими виданнями. Ведуть словнички важких слів та слів, якірідко вживаються. Виконують установлений режим занять, праці й відпочинку. Стежать запорядком у своєму робочому куточку /куточку школяра/. Зберігають у чистоті свої підручники танавчальне приладдя, своєчасно їх ремонтують. Активно борються з порушеннями навчальноїдисципліни, створюють громадську думку, спрямовану на засудження недбайливого ставленнядо навчання, випадків підказувань, списування, невиконання домашніх завдань, недбалогоповодження з підручниками та навчальними посібниками.

ІУ. СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА

9. Держава - нація. Громадянське виховання.

Слухають розповіді та беруть участь у бесідах про плани розвитку народногогосподарства України, про майбутнє свого села, району, міста. Беруть участь у бесідах на теми"За рядком Конституції", "Про життя цілком хороше", "Що скільки коштує". Відвідують виставкидосягнень народного господарства. Беруть участь у підготовці і проведенні свят, знайомлятьсяз їх історією, святкуванням у других країнах. Здійснюють екскурсії та походи по рідному селу,місту, краю, знайомляться з історичними місцями, пам'ятниками, з життям і діяльністю видатнихземляків, розвитком господарства і культури рідного краю. Дізнаються про минуле і сучаснемікрорайону школи; свого міста, села. району, своєї області, про передові виробничі колективи,відвідують заводи, фабрики, кооперативи. Зустрічаються з ветеранами війни і праці, зпередовиками виробництва. Знайомляться з працею молоді підприємства-шефа школи. Наоснові зібраних матеріалів оформляють тематичні альбоми "Наш край", "Наше місто", "Нашкооператив", "Один день виробництва", "Вчора і сьогодні мого села". Допомагають шефам упошуках матеріалів і створенні музеїв бойвої та трудової слави, виконують посильні трудовізавдання, виступають з концертами. Беруть участь у зустрічах з депутатами місцевих рад.Встановлюють зв'язеки із військовими частинами, знайомляться з історією Збройних СилУкраїни, з родами військ. Організовують у загонах тематичні інформації, привчаютьсярегулярно читати газети та журнали, слухати радіо й телепередачі на підліткові теми,виступають на тематичних інформаціях з невеликими повідомленнями. Обговорюютьматеріали, посилають у редакції колективні відгуки й кореспонденції. Читають рекомендованукласним керівником науково-популярну й політичну літературу.

Беруть участь у суспільній роботі загону, працюють у зоні дії козацького загону, берутьучасть у розвідуванні корисних справ, надають росильну допомогу в справах дорослих,виконують завдання. Активно беруть участь у шефській роботі з козачатами, готують козачат довступу у джури, передають їм свій досвід громадської роботи. Знайомлять козачат здержавними символами, Гербом, Прапором, Гімном України. Беруть участь у шкільнихвиставках "Моя країна бореться за мир", "Краю мій, моя ти Батьківщина", "У нас друзі на всійпланеті". Організовують збори, присвячені виконанню Законів козачат, добиваються виконанняїх кожним джурою. Проводять класні й загонові збори, присвячені обговоренню актуальнихпитань життя і праці свого колективу. Розповідають удома про своє життя в школі й загоні, проте, що нового дізналися про події громадсько-полїтичного життя. Узнають про дитинство бать-ків, про зміни освітнього, професійного і культурного рівня членів сім'ї, про зростання сімейного

116

добробуту. Беруть участь у роботі загонів слідопитів, збирають документи й факти з життяветеранів. Вивчають життя та діяльність героя, чиє ім'я носить загін, зав'язують дружбу зколективами навчальних закладів, заводів, фабрик, кооперативів, військових частин, що носятьім.'я цього героя.

Обговорюють на зборах факти несумлінного ставлення до виконання доручень, вимог,які ставляться законами козачат.

10. Історія козацтва. Превентивне виховання.

Підтримання громадського порядку. Готують матеріал і беруть участь у бесідах на теми "Конституція Уіраїни - Основний Закон нашої країни", "Право плюс обов'язок", "Як одна сім'я",читають статті в газетах та журналах про необхідність існування правил поведінки в суспільстві,знайомляться з прикладами доблесті і геройства працівників міліції, дивляться і обговорюютьфільми на правові теми.

Беруть участь у підготовці правовій рубрики "Азбука права" в стінній газеті,знайомляться з найважливішими правовими документами, бувають присутні на усних журналах"Право в твоєму житті", "Тобі про закон", "Моє і наше".

Оформлюють стенди й куточки на теми "Можна і не можна", "Статут школи - основнийзакон шкільного життя", " Для чого потрібні правила поведінки учнів". Допомагають учителевіроз'яснювати козачатам правила поведінки в школі, вдома, на вулиці та навчати їх користу-ватися цими правилами.

Організовують чергування в шкільному "столі знахідок", беруть участь у діяльності"зелених патрулів", систематично займаються посильною правоохоронною діяльністю вмікрорайоні школи, беруть участь у зустрічах з інспекторами в справах неповнолітніх.Засуджують вчинки однокласників, допомагають їм зрозуміти небезпечність будь-якихпорушень правил поведінки, виробляють звичку засуджувати порушення норм співжиття.

Г. ДЖУРИ ТА ДАНИ /УЧНІ 7-8 КЛАСІВ/

І. КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ

1. Система здоров'я. Здоровий спосіб життя. 2. Козацька військова справа.Військово-патріотичне виховання.

Організовують і проводять бесіди, лекції та вечори. Присвячені фізичній культурі, спорту,туризму; зустрічаються з відомими спортсменами, спортивними суддями, тренерами, лікарями.Дізнаються з газет, журналів, радіо й телепередач про змагання, про визначні досягненняукраїнських і зарубіжних спортсменів. Переглядають та обговорюють кінофільми на спортивнітеми. Колективно відвідують спортивні змагання. Читають популярну літературу про спорт,туризм, про загартування організму, про відомих спортсменів.

Учаться складати правильний режим занять фізичною культурою, спортом, туризмом.Добирають вправи для спеціалізованої зарядки відповідно до вибраних видів спорту.

Виробляють правильну поставу та координацію. Займаються гімнастикою, легкоюатлетикою, лижною підготовкою, спортивними іграми; регулярно займаються вибранимивидами спорту й туризму в секціях та гуртках школи, Будинків творчості, дитячо-юнацькихспортивних шкіл та станцій юних туристів. Беруть участь у проведенні шкільних спартакіад таестафет, виступають за честь школи в районних, міських та обласних змаганнях. Готуються таскладають норми атестації, прагнуть одержати юнацькі спортивні розряди, активно берутьучасть у заняттях дворових команд та секцій, у змаганнях "3олота шайба", "Шкіряний м'яч",„Білий човен", "Сніжинка", в змаганнях "Старти надій". Ведуть краєзнавчу, пшуукову роботу вмісцевих і далеких туристських походах та екскурсіях, подорожах і експедиціях. Удосконалюютьтуристську техніку. Беруть участь у шкільних, районних, міських та обласних зльотах ізмаганнях юних туристів. Активно зберігають рідну природу. Ведуть роботу за завданнямшкільного музею. Учаться основних правил цивільної оборони. Беруть участь у конкурсах тазмаганнях гри "Сокіл".

Виконують вимоги особистої та громадської гігієни, підтримують чистоту й порядок насвоєму робочому місці в класі. Учаться надавати першу медичну допомогу потерпілим.Оволодівають навичками самоконтролю в ході спортивних занять.

Проводять зарядку та фізкультхвилинки з молодшими школярами. Здійснюютьспортивне суддівство змагань у класі й школі. Ведуть роботу старост спортивних секцій,громадських інструкторів по спорту, фізоргів класів, капітанів команд, спортивних організаторів

117

робти з козачатами. Організовують і проводять шкільні спартакіади; походи по рідному краю,туристські зльоти та змагання. Як інструктори допомагають учителеві фізвиховання, класнимкерівникам, учителям, туристському організаторові школи проводити заняття в туристські-кра-єзнавчих гуртках школи. Обладнують спортивні майданчики та стежать за утриманнямінвентаря, за чистотою майданчиків. Беруть участь в оргалізації роботи спортивно-трудового йтуристсько-трудового табору школи; проводять збори, бесіди, показові спортивні виступимолодших школярів. Створюють громадську думку, спрямовану проти порушень занятьфізичною культурою, спортом і туризмом, проти порушень спортивної етики, випадківневиконання правил гігієни та санітарії, не допускають неохайного ставлення до спортивногоінвентаря.

ІІ. ДУХОВНА КУЛЬТУРА

3. Родовід. Родинно-сімейне виховання. 4. Традиції. Моральне вихвання.

Вивчають зміст і усвідомлюють значення моралі. Знайомляться з єдністю прав, свобод іобов'язків громадян. Словом і ділом, своїм особистим прикладом утверджують норми моралі.Визначають конкретні шляхи втілення моральних знань у дії та вчинки. 3'ясовують на уроках,бесідах і диспутах такі поняття, як громадянський обов'язок перед Батьківщиною, активнажиттєва позиція, моральний ідеал. Проводять класні години, збори на теми "Тобі до всьогосправа", ' 'Слово кріпи справами своїми". Беруть участь у бесідах і диспутах "Наступає твоягромадянська зрілость", "Правда від усього дерожча". Слухають лекції на теми "Мораль іправо", "Закон і совість". Читають і обговорюють статті в журналах та газетах на морально-етичні теми. Учаться аналізувати конкретні факти і явища повсякденного життя, робитиморальний вибір у різних життєвих ситуаціях. Беруть активну участь у громадському ітрудовому житті класу, школи, міста /села/, виконують доручення, завдання органів учнівськогосамоврядування.

Працюють у туристсько-краєзнавчих гуртках, ходять у походи, виконують слідопитськуроботу, вивчають минуле, сучасне і майбутнє свого міста /села, району, області/, дізнаютьсяпро життя і діяльність видатних земляків. Беруть участь в охороні природи рідного краю та йогокультурно-історичних пам'ятників. Створюють шкільні краєзнавчі музеї, виставки, кутки;складають адьбоми та фотомонтажі на теми "Моя Батьківщина", "Наш край", "Наше село",беруть участь у грі "Сокіл". Виступають з концертами художньої самодіяльності, беруть участь упочатковій військовій підготовці допризовної молоді, беруть участь в урочистих проводах юнаківу Армію України, у шануванні ветеранів; проводять зустрічі з колишніми випускниками школи,нині солдатами Армії України, під девізом "Спасибі тобі, солдат!" проводять у школі свята,присвячені Армії України. Вивчають особливості життя і побуту різних народів, переписуються зучнями других країн, прводять заочні змагання з ними, збори, обмін делегаціями; організовуютьзаочні мандрівки по Україні. Підтримують зв'язок з зарубіжними друзями. Проводять збори "Бійці згадують минулі дні", "Іхній подвиг живий", "Бійці невидимого фронту", беруть участь увечорах "Ми славимо подвиг ваш", "Дочки України", "Країна моя, доля моя". Випускають усніжурнали "Ради життя на землі", "Візьми собі за приклад героя", "Чи знаєш ти героїв свогокраю?".

Нагромаджують досвід колективних відносин. Беруть участь у різних формах урочної тапозаурочної роботи, сприяють утвердженню в класному колективі відносин ділової залежностій відповідальності. Беруть активну участь в усіх колективних справах класу, школи. Керуютькозацькою громадою, працюють вожатими в загонах козачат, беруть активну участь вучнівському самоврядуванні, організовують колективне самообслуговування. Учаться

співробітничати, виконувати та організовувати колективні справи і керувати ними.

Готують та проводять збори, колективно обговорюють свою роботу, намічають плани,розподіляють доручення, критично оцінюють зроблене, приймають рішення, контролюють їхвиконання. Беруть активну участь у бесідах і диспутах на теми "Відвага, щирість, спайка,завзяття, у кожного іскорка, разом багаття!", "Яким я хотів би бачити свого товариша?", "Щобмати друга, треба бути ним", " У дружбі - сила".

Засвоюють основні принципи гуманізму, учаться додержувати їх у відносинах з дітьми.Удосконалюють своє уявлення про добро і зло, мужність і 6лагородство, формують моральнийідеал. Спостерігають за поведінкою людей у різних життєвих ситуаціях, пізнають їх почуття іпереживання, порівнюють їх зі своїми, розвивають у собі здатність уходити в становище іншоїлюдини, співпереживати, співчувати, поділяти чужі радість і горе. Беруть участь у волонтерськійта шефській роботі; закріплюють благородні звички поведінки щодо людей, нагромаджують

118

досвід чуйності й душевної чулості. Піклуються про батьків, членів сім'ї , учителів і знайомих;турбуються про хворих друзів, відвідують їх, подають їм необхідну допомогу; оточують увагоюлюдей похилого віку, малюків та інвалідів, уміло подають посильну допвмогу навколишнім.Вчаться бути добрими і великодушними в спілкуванні з учителями школи.

Проводять збори на теми "Найкраща посада бути на землі людиною", "Людей нецікавихна світі немає", "Умій відчувати поряд із собою людину", "Школяр - друг природи, друг звірів іптахів", беруть участь у бесідах і диспутах на теми "Що залишає людям кожний твій прожитийдень?", "Що означає жити по совісті?", "Честь і людська гідність. Чим вони відрізняються відсамолюбства?", "Добра справа дорожча від багатства". Беруть участь в операціях "Подаруйлюдині радість", "Добрі справи людям". Беруть участь у десантах "Зелена аптека", "Озеленимонаше місто". Виробляють навички й звички правильноі поведінки в школі, громадських місцях тавдома. Допомагають учительському колективу та органам учнівського самоврядуваннязапроваджувати в життя єдині вимоги до учнів. Беруть участь у бесідах про Правила для учнів,аналізують факти з життя класу, школи. Конкретизують вимоги до поведінки на основі типовихПравил для учнів. Пропагують Правила для учнів, роз'яснюють своїм товаришам доцільність їхсуворого виконання. Готують тематичні класні збори "Правила для учнів - закон шкільногожиття", беруть участь у бесідах і диспутах "Для чого потрібна людині дисциплінованість?","Організуй себе!", "Мистецтво керувати собою", "Поведінка наодинці із самим собою", "Красотапочинається з порядку". Активно беруть участь у шкільному й класному чергуванні, в рейдах "Зфотоапаратом по школі", у патрулях щодо охорони громадського порядку в школі й за їїмежами; організовують допомогу козакам. Оформляють тематичні стенди, газети, кутки,готують радіопередачі на теми "Можна і не можна", "Що ми побачили в нашій школі".

Усвідомлюють визначальну роль внутрішньої краси людини і її культури. Учатьсявідрізняти моральну красу людини від зовнішньої красивості, внутрішнє благородство - відвишуканих манер, розширюють свої знання про правила етикету, застосовують їх уповсякденному житті. Привчають себе бути втриманим у стосунках з людьми, виробляютьвміння бути уважними слухачами та цікавими співрозмовниками. Розвивають у собі почуттяміри, уміння знаходити межу розумного в поведінці, побуті, одязі. Удосконалюють свій смак, зналежною повагою ставляться до смаків, звичок інших людей. Слухають лекції про культуруповедінки, про виховання смаку. Учаться культури танцю. Збагачують свій словниковий запас,звільняються від слів-паразитів. Стежать за змістом і чистотою своєї мови. Беруть участь убесідах, диспутах і вечерах на теми "Про культуру справжню й удавану", "В чому красалюдини?", "В людини має бути все прекрасне: і обличчя, і одяг, і душа, і думки", "Що означаєбути сучасним?", "Бути, а не здаватися", "Про скромність і про гордовитість", " Почуття і речі","Немає більшої розкоші, як розкіш людського спілкування", "Ніщо не коштує нам так дешево іне ціниться так дорого, як ввічливість", "Час, смак, стиль, мода".

Організовують книжкові виставки з добором відповідної літератури, оформляють стенди,кутки, газети на теми "Наші смаки", "Етика поведінки", "Ставлення до природи - показник твоєїкультури".

Організовують вечори відпочинку, бали, карнавали, учаться додержувати звичаївгостинності.

Морально вдосконалюють свою особистість, намічають конкретну програмусамовиховання, гартують волю, учаться керувати собою. Вчаться бачити за конкретнимивчинками вияви певних якостей особистості. Вивчають біографії великих людей, героїв війни тапраці, на їх прикладі вчаться виховувати в собі країщі риси людини. Розвивають свої здібності,навчаються в гуртках, секціях, клубах. Працюють у підшефному загоні: керують гуртками,виступають з доповідями, проводять бесіди й збори, передають свої трудові вміння та навичкимолодшим; виховуючи їх, виховуються самі. Учаться відстоювати свою точку зору, терпеливопереконувати товаришів, відверто зізнаватися в своїх помилках. Проводять збори на теми "Прошляхи, що ведуть до мужності", "Твоя програма самовиховання", "Мужністьвиховується з дня в день у наполегливому подоланні труднощів". Беруть участь у бесідах"Воля та праця людини дивниї дива творять", "Хочу, треба - ось де виявляється твій характер","Що означає знайти себе?", "Чому говорять: неробство та лінь псують людину", "Як перемогтислабості та недоліки свог характеру", оформляють стенди, кутки, газети, готують радіопередачі"Для тих, хто працює над собою", "Великі люди про самовиховання", "Словник моралі".

На основі спільної діяльності розширюють позитивний досвід моральних відносин міжюнаками й дівчатами; дістають виразні уявлення про фізичні й психолічні особливості підлітків,а також про особливості їхньої поведінки; виробляють нетерпимість до легковажних поглядівна любов та дружбу, грубість та цинізм у стосунках між статями, юнаки ввічливо та дбайливо

119

ставляться до дівчат і жінок; готують бесіди, диспути, обговорюють статті, книжки, кінофільми йвистави, в яких порушуються питання взаемовідносин юнаків і дівчат; розширюють тапоглиблюють уявлення та знання про сім'ю і її функції, про роль та значення сім'ї для особи йсуспільства, про демографічну політику держави, про моральну красу й моральне обличчя сім'ї;знайомляться з основними положеннями законодавства про шлюб і сім'ю.Засуджують аморальні вчинки людей, борються з негативними явищами в житті. Виражаютьнепримиренне ставлення до зла й жорстокості, ненависть до всякого виду приниження людей.Виступають проти виявів егоїзму й утриманства, байдужості й пристосовництвом. Виявляютьвисоку вимогливість до себе, до своїх друзів і товаришів, до всіх членів колективу,непримиренність до будь-яких порушень норм співжиття; виступають з критикою ісамокритикою. Ведуть непримиренну боротьбу з грубістю, лихослів'ям, курінням. Активновступають у боротьбу із споживацьким ставленням до життя, рослинного та тваринного світу.Беруть участь у рейдах щодо перевірки порядку в класах, у школі, у дворах жилих будинків, упідліткових клубах. Не дозволяють ровесникам зневажливо ставитися до старших, ображатимолодших, робити аморальні вчинки в школі, вдома, в громадських місцях.

Беруть участь у класних зборах: „Бій байдужості", „Обережно! Міщанство і вульгарність",у бесідах і диспутах : „Щастя в боротьбі: з ким і за що?", „Як протистояти міщанству?", „Чимвідрізняється справжня дружба від кругової поруки?" та ін.

Оформляють стенди, вітрини, бюлетні й стінгазети: „Вікна сатири", „Не проходьте мимо",„Крокодил".

Активно беруть участь в русі школярів за охорону тваринного й рослинного світу,створюють бригади охорони природних багатств.

5. Козацька культура. Художньо-естетичне виховання.

Пізнають прекрасне в навколишній дійсності: в природі й місті, в сучасних технічнихспорудах, у найновіших машинах. На екскурсіях спостерігають за працею майстрів. Своївраження про прекрасне в житті й праці передають у малюнках, фотографіях, аматорськихфільмах, у творах. Читають і обговорюють твори літератури й мистецтва, учаться оцінювати їх,відстоювати свою думку, переконливо обґрунтовувати її. Беруть участь в експедиціях школярів,виконують завдання музеїв з вивчення творів народної творчості, пам'яток історії та культурирідного краю, монументального сучасного мистецтва.

Знайомляться з Основами законодавства про охорону історичних пам'яток; відвідуютьмузеї, виставки, картинні галереї; знайомляться з архітектурою, з прикладним мистецтвом танародною творчістю; збирають літературно-краєзнавчий матеріал; випускають бюлетні,альбоми, присвячені майстрам мистецтв. Знайомляться з життям і творчістю видатниххудожників, композиторів та письменників; читають книжки про мистецтво; беруть участь устворенні малих картинних галерей, у роботі клубів за художніми інтересами. Переглядають таобговорюють фільми, присвячені проблемам мистецтва й етики. Слухають музичні твори взаписах, по радіо й телебаченню, роблять до них ілюстрації. Зустрічаються з майстрамимистецтв. Допомагають молодшим школярам розвивати почуття й розуміння прекрасного вприроді, навколишній дійсності, у стосунках між людьми, бачити зв'язок літератури, музики йживопису.

Працюють у факультативах художнього циклу, гуртках з різних видів мистецтв тахудожнього конструювання. Поглиблено займаються одним з видів мистецтва, беруть участь ухудожній самодіяльності. Малюють на основі спостереження, з пам'яті і з натури; беруть участьу конкурсах. Оволодівають умінням говорити точно й виразно. Беруть участь у дитячих художніхвиставках, влаштовують їх обговорення; керують у школі художніми гуртками. Проводятьконкурси, фестивалі, обговорення, конференції, присвячені культурі й мистецтву; є членамижюрі різних конкурсів художньої самодіяльності; беруть участь у заняттях клубів за художнімиінтересами.

Беруть участь у художньому оформленні школи та шкільної ділянки. Намагаютьсяскромно й зі смаком одягатися. Знайомляться із зразками сучасного одягу на виставках, убудинках моделей, організовують зустрічі з модельєрами. Беруть участь у козацьких зборах.Диспутах, присвячених проблемам естетики („Що означає бути красивим?"; показуютьмолодшим, як можна із смаком одягатися.

Випускають стінні газети, що критикують вияви міщанства, грубості, неохайності танегарної поведінки. Проводять диспути, збори: „Міщанин сьогодні, який він?", „Про смакисперечаються", „Про вульгарність і несмак".

120

ІІІ. КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

6. Природа. Екологічне виховання. 7. Праця-навчання. Трудове виховання.

Знайомляться з працею на підприємствах. Організовують і проводять за допомогоювчителів та інших дорослих екскурсії на передові підприємства, виставки. Знайомляться намісцях з прикладами високопродуктивної праці, зустрічаються з ветеранами праці, з молодимитрудівниками міста й села, в тому числі з випускниками своєї школи. Знайомляться із стилемроботи, способом життя й системою стосунків у трудовому колективі. Засвоюють кодекс честіробочої людини. Беруть участь у бесідах і диспутах, пов'язаних з питаннями свідомогоставлення до праці: «Праця — основа життя», «Трудовий героїзм», «Людське щастя в праці»,«Праця і науково-технічний прогрес » тощо.

Працюють у гуртку «Умілі руки», гуртках юних натуралістів, юних техніків. Знайомлятьсяз конструкцією сільськогосподарських машин, працюють на них під керівництвом та наглядомспеціалістів, привчаються до праці механізаторів, оволодівають автосправою. Виконуютьвиробничі замовлення школи і підприємств, виконують обов'язки обліковців та контролерів ВТК,комірників, відповідальних за обладнання та матеріали, ланкових і бригадирів. Проводятьдослідницьку роботу на шкільній ділянці, беруть участь у насаджуванні лісу, захисних лісосмуг,закладанні парків та алей, розсадників плодоягідних культур, оранжерей. Шефствують надмолодняком робочої та продуктивної худоби, заготовляють корм для нього, допомагаютьрозводити рибу в місцевих водоймах, свійську птицю; доглядають за бджолами на колективнихпасіках. Беруть участь у заготівлі лікарських трав, грибів, ягід. Проводять масові свята праці,свято першої борозни, День урожаю, свято «За честь школи», «Тиждень саду» та ін.

У трудовій діяльності завжди додержують Правил для учнів. Виконуючи трудові завданняі практичні суспільно корисні справи, додержують правил техніки безпеки і гігієни праці,виконують технічні умови, передбачені змістом і характером роботи. Активно беруть участь уроботі органів учнівського колективу: організовують чергування по класу і школі, берутьбезпосередню участь у ньому. Організовують у класі й у школі змагання із суспільно корисноїпраці, очолюють бригади молодших школярів, зведені трудові загони, беруть участь укерівництві трудовими колективами учнів. Проводять розвідування корисних справ, працюють узоні дії козацького загону, допомагають у бібліотеках, кімнатах-музеях, клубах, поштовихвідділеннях зв'язку. Організовують і проводять волонтерську роботу. Беруть участь усуботниках на виробництві, на будівництвах, у сільськогосподарських підприємствах, умікрорайоні школи. Організовують збирання вторинної сировини, самі беруть у ньому активнуучасть. Здійснюють самообслуговування в школі й удома: самостійно прибирають класнікімнати, квартиру, шкільну ділянку, двір, чистять одяг, взуття, перуть і прасують білизну,учаться готувати, купувати продукти, накривати стіл; ремонтують речі домашнього вжитку,побутову техніку.

Під керівництвом учителів, спеціалістів підприємства-шефа, батьків і громадськостіберуть участь у створенні груп, які цікавляться певною професією, вибирають факультатививідповідно до своїх нахилів та інтересів. У навчальних кабінетах, кутках профорієнтації оформ-ляють стенди: «Працівників яких професій потребує ваш район?», «Як продовжити освіту іздобути професію?», «Кого готують ПТУ нашого міста?», «Професія будівельника», «Професіїсфери побутового обслуговування», «Робоча професія» та ін. Обладнують пересувні виставкилітератури, що розповідають про професійно-технічні училища, про спеціальності таспеціалістів, яких вони готують. Беруть участь у бесідах і обговореннях за темами: «Щозначить правильно вибрати професію?», «Обов'язок та інтерес при виборі професії», «Шляхи,які ми вибираємо» та ін. Організовують збирання матеріалів, що висвітлюють основні вимоги долюдини, які ставляться різними професіями. Беруть участь у зустрічах з людьми робочихпрофесій.

Знайомляться з Основами законодавства про охорону природи.

Бережуть народне добро, акуратно поводяться з шкільним майном, речами,підручниками; охороняють природу, додержують чистоти. Беруть участь у боротьбі за економіюматеріалів та електроенергії, за краще утримання і збереження шкільного обладнання, машин,верстатів, інструменту. Організовують охорону зелених насаджень та водойм, беруть участь уроботі «зеленого» і «голубого» патрулів. Допомагають знищувати бур'яни, шкідників полів, садівта городів. Виявляють потреби школи, знайомляться з перспективним планом її благоустрою,беруть участь у будівництві фізкультурних майданчиків, гео- і метеомайданчиків, теплиць таоранжерей, у будівельних та ремонтних роботах у школі; виготовляють нескладні інструменти,сільськогосподарський і спортивний інвентар.

121

Допомагають місцевим органам влади, дружинникам підтримувати громадський порядок,охороняти зелені насадження, тварин, виявляти браконьєрів, порушників громадського порядку,розкрадачів власності та природних багатств; беруть участь у роботі загонів юних друзівприроди, юних друзів прикордонників, юних друзів міліції. Беруть участь у бесідах і диспутахпро непримиренність до дармоїдства й утриманства, організовують громадську думку колективупроти недбалості та безвідповідальності; вживають заходів громадського впливу на учнів, якінесумлінно виконують свої трудові обов'язки.

8. Наука-техніка. Сприяння творчому розвитку особистості.

Вивчають державні документи про оволодіння знаннями та всім багатством світовоїкультури, положення Конституції України про необхідність оволодіння глибокими і міцнимизнаннями. Проводять козацькі збори: «Право на освіту в Україні гарантується Конституцією»,«Знання потрібні, як гвинтівка в бою», «НТР та наша навчальна праця». Слухають лекції,переглядають та обговорюють кінофільми про найважливіші досягнення нашої науки(«Космічна епопея», «Вітчизняна наука і космос», «Наука на службі миру», «Наука і мужність»).Проводять зустрічі з передовиками виробництва, науки, культури; беруть посильну участь упошуково-дослідній та раціоналізаторській діяльності з підприємствами — шефами,радгоспами, колгоспами, навчальними закладами; навчаються в гуртках «Юний винахідник»,«Математика і виробництво», «В світі техніки». Беруть участь у роботі шкільних лекторіїв,розповідають ровесникам і молодшим товаришам про вимоги до освітнього рівня молоді, пророль науки в сучасному суспільстві. Визначають свої нахили, здібності, вибирають один зможливих шляхів здобуття середньої освіти (загальноосвітня школа, середній спеціальнийнавчальний заклад, професійно-технічне училище), знайомляться з потребами свого району врізних професіях; вивчають ту галузь виробництва, в якій збираються працювати. Беруть участьу зустрічах із спеціалістами промислового та сільськогосподарського виробництва, транспорту,сфери обслуговування, з учнями та викладачами технікумів і професійно-технічних училищ.

Створюють інформаційні центри «В світі цікавих фактів», «Це цікаво»; оформляютьстенди, випускають усні журнали; проводять вечори наукової фантастики, конкурси захистуфантастичних проектів, предметних газет та бюлетенів, вечори розгаданих і нерозгаданихтаємниць, запитань і відповідей; навчаються в предметних гуртках, клубах за інтересами;беруть участь у роботі дитячих технічних станцій, лабораторій. Удосконалюють навички роботиз топографічною картою, користуються різними видами карт, складають економіко-географічніхарактеристики галузей народного господарства України, районів, міст. Використовуютьмісцевий географічний матеріал, аналізують та обробляють дані, пов'язані з його економікою,місцевими географічними природними умовами. Креслять діаграми, графіки та схемивиробничих зв'язків, картосхеми промислових і транспортних вузлів з позначенням вантажо-потоків. Ведуть щоденники екскурсій, походів, беруть участь у козацьких зборах («Як тиорганізовуєш свою навчальну працю вдома», «Світ твоїх інтересів»); беруть участь у гуртках ісемінарах з наукової організації праці «Учись учитися»; знайомляться з літературою народівУкраїни; вивчають та аналізують її найбагатші національні традиції; дивляться телепередачі«Винахідник», «Українська мова», «Книга в твоєму житті» та ін. Проводять олімпіади знавчальних предметів, виготовляють навчальні посібники для шкільних кабінетів, вивчаютьфотоапарат, проекційний ліхтар, епідіаскоп, кіноапарат, кінокамеру, магнітофон, комп'ютер;керують технічними та предметними гуртками, пізнавальними іграми учнів молодших класів.Проводять у загонах олімпіади, конкурси юних знавців фізики, історії, географії, любителівприроди тощо, організовують вечори цікавої науки; знайомляться з життям та діяльністю вченихУкраїни, інших країн, з їхніми видатними науковими відкриттями; готують огляди робіт юнихнатуралістів. Оформляють стенди «Хочу все знати», «Новини науки і техніки»; набуваютьнавичок групової роботи при розв'язуванні завдань підвищеної складності; беруть участь вохороні природи, рослин і тварин.

Беруть участь у підготовці та проведенні громадських оглядів знань, у змаганні міжкласами за право рапортувати трудовим колективам про успіхи в навчанні; використовуютьраніше набуті вміння та навички у процесі розв'язання колективних пізнавальних завдань;беруть активну участь у роботі органів учнівського самоврядування, спрямованій на організаціюпізнавальної діяльності в позаурочний час; наслідують девіз козацької організації «Жодноговідстаючого поряд»; зустрічаються з ученими, представниками підприємств промисловості,сільського господарства, сфери обслуговування; звітують перед трудовими колективами провзяті зобов'язання. Ведуть у колективі активну боротьбу за знання, допомагають відстаючим.

Учаться раціонально організовувати навчальну працю; удосконалюють навички

122

складання математичних розрахунків, різних вимірів та геометричних побудов; оволодіваютьтехнікою проведення фізичного, хімічного, біологічного експерименту. Учаться застосовуватиздобуті знання під час розв'язання завдань, виконання найпростіших розрахунків практичногохарактеру. Готують повідомлення за джерелами, письмово та усно рецензують роботитоваришів; самостійно записують основні положення розповідей та лекцій учителя, вчатьсявиділяти і запам'ятовувати головне з прочитаного; розв'язують пізнавальні завдання; учатьсявстановлювати причинно-наслідкові залежності, аналізувати факти, знаходити закономірності,вникати у предмети або явища, що вивчаються, виявляти їх особливості, йти від фактів довисновків. Пишуть твори на матеріалі прочитаного та на власному життєвому досвіді,удосконалюють культуру усної та писемної мови; виступають з доповідями й повідомленнями,знаходять необхідну літературу в каталогах, складають бібліографічні довідки. Роблять ви-писки, складають відгуки про прочитане, обговорюють рекомендовані для позакласного читаннякнижки, складають бібліографію книжок і статей, учаться конспектувати статті, беруть участь уроботі клубів любителів книжки, обговорюють рекомендовані питання «Як правильно читатикнижки», «Як навчитися правильно знаходити потрібну літературу». Учаться самостійноздобувати знання, користуючись книжками, довідниками, графіками, таблицями та іншимиджерелами; учаться складати усні й письмові звіти про виконання навчальних тапозанавчальних завдань; самостійно складають і виконують план домашнього читання, читаютьспеціальні журнали.

Формують громадську думку колективу класу, козацької групи, класної козацькоїорганізації, спрямовану на запобігання недисциплінованості й засудження її, виховуютьнетерпиме ставлення до пропускання уроків та факультативних занять, порушень режиму дня,невиконання домашніх завдань, недбалого поводження з підручниками, навчальнимипосібниками.

ІУ. СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА

9. Держава-нація. Громадянське виховання.

В процесі уроків, позакласних заходів, роботи козацького загону та джурової організаціїучні знайомляться з подіями громадсько-політичного життя в Україні та за рубежем. Знайом-ляться із суспільним та державним устроєм України. Проводять свята, бесіди, екскурсії тазустрічі, присвячені єдності трьох поколінь козацького руху.

На уроках, тематичних інформаціях, бесідах знайомляться з постановами держави й уряду,підсумками виконання народногосподарських планів, із завданнями річних планів розвиткународного господарства, з перспективами розвитку свого міста, села, району, підприємства-шефа. Продовжують вивчати історію свого краю, збирати історичні документи; записуютьспогади старожилів, зустрічаються з ветеранами боротьби і праці, з керівниками трудовихколективів, передовиками виробництва. Збирають факти про втілення в життя планів розвиткунашої країни.

Беруть участь у створенні шкільних краєзнавчих, історичних музеїв та експозицій,проводять екскурсії, виступають з повідомленнями в молодших джурових загонах і групах.Вивчають діяльність Рад місцевих депутатів, виконують їх завдання. Знайомляться з практикоюроботи рай(міськ) суду, виборчої дільниці. В період виборчої кампанії до Рад місцевихдепутатів, до судових органів чергують на виборчих дільницях, допомагають випусками стінноїгазети, бюлетенів, поздоровляють молодих виборців, беруть участь в організації святковихконцертів. Слухають розповіді та беруть участь у бесідах на теми «Майбутнє, яке починаєтьсясьогодні»; дивляться фільми, спектаклі й телепередачі, слухають радіопередачі про бойовіподвиги і славні трудові справи людей України, про козацькі організації. Продовжують вивчатиісторію Гімну, Прапора, Герба України і знайомлять з нею джур, суворо виконують зв'язані зними ритуали. Знайомляться з творами літератури, музики, живопису, скульптури проукраїнську дійсність і про героїчне минуле нашого народу. Активно допомагають трудящимрідного краю в їхніх справах на благо Батьківщини.

Знайомляться з внутрішньою та зовнішньою політикою України, з видатними особами,лауреатами Державних премії, з досягненнями промисловості й сільського господарства, наукиі культури; поглиблюють свої уявлення про ідейність літератури і мистецтва; читають книжки йжурнали, дивляться кінофільми і спектаклі про українську молодь. Обговорюють порушені в нихпитання громадсько-політичного життя, оцінюють події. Організовують наочну агітацію в коші:випускають інформаційні бюлетені, «блискавки», агітплакати. Беруть участь у діяльностіджурового лекторію; виступають з тематичними інформаціями перед ровесниками і молодшими

123

джурами та козачатами; допомагають поширювати серед населення суспільно-політичнулітературу. Допомагають вихователям проводити інформації, бесіди, обговорення матеріалівгазет «Річ про Адамівську Січ», " Річ про Буджацьку Січ", складають пам'ятки для юних читачівгазет. Оволодівають уміннями та навичками, необхідними для екскурсоводів шкільного музею.Проводять доступну вікові агітаційно-масову роботу серед населення: поздоровляють кращихпрацівників підприємств, які шефствують над школою, з одержанням нагород, з перемогою втрудовому змаганні. В дні знаменних дат поздоровляють ветеранів війни і праці, жителівмікрорайону, розповідають їм про свою участь у громадсько-політичному житті школи, села,міста, області, краю, країни. Вдома в сім'ї знайомлять молодших з різними подіями громадсько-політичного життя в країні й за рубежем, привчають їх регулярно знайомитися з матеріаламидитячих журналів та газет. Разом з дорослими дивляться, слухають, обговорюють радіо- йтелепередачі на суспільно-політичні теми. Знайомляться з трудовою та бойовою біографієюбатьків, родичів, сусідів, їхньою громадсько-політичною діяльністю.

Активно виконують заклики Українського козацтва, беруть участь у Всеукраїнськихджурових акціях. Готуються до вступу в козацтво: вивчають Статут Українського козацтва, йогоісторію, документи й матеріали Великих та крайових Рад. Знайомляться з традиціями ісправами козацької організації своєї школи, підприємства-шефа, із сьогоднішніми справамикозацтва. Зустрічаються з ветеранами козацтва. Виконують доручення шкільної джуровоїорганізації. Беруть участь у відкритих козацьких зборах, диспутах. Здобуті знання ви-користовують для бесід з молодшими товаришами. Активно працюють в органахсамоврядування школи і Ради Джур та Дан. Організовують роботу школи козацького активу.Виступають організаторами й активними учасниками роботи музеїв, політичних клубів.Проводять у коші конкурси політичного малюнка й плаката, організовують підготовку тапроведення політичних акцій і кампаній. Допомагають вести ідейно-виховну роботу вкозацькиих загонах. Беруть участь у навчанні та вихованні джурових загонів. Знайомлятьмолодших козачат з традиціями коша, навчають їх планувати роботу, проводити збори, лінійки,свята, колективні трудові операції, суспільно-політичні секції. Дбають про залучення всіхровесників та молодших до участі в громадсько-політичному житті свого колективу, рідногосела, міста, країни. Допомагають товаришам оволодівати вміннями та навичками, необхіднимидля успішної громадсько-політичної діяльності. Принципово оцінюють вклад кожного вгромадсько-політичну роботу. Збирають матеріали, випускають «блискавки» та бюлетені,беруть участь у мітингах протесту, мітингах солідарності, в збиранні коштів для поданнядопомоги народам, які борються із гнобленням, в зустрічах з їх представниками.

На тематичних інформаціях, козацьких та джурових зборах, мітингах засуджуютьполітику расизму, неофашизму. Обговорюють та принципово оцінюють факти ідейноїнезрілості, громадської пасивності, що трапляються в навколишньому житті, відображаються насторінках періодичної преси.

10. Історія козацтва. Превентивне виховання.

Підтримання громадського порядку. Проводять джурові й козацькі збори на теми:«Конституцію треба знати, її треба додержувати», «Наступає твоя громадянська зрілість».Беруть посильну участь у конференції, яку організовують старшокласники: «Закон на вартіінтересів Батьківщини», готують окремі повідомлення про гуманну спрямованість українськихзаконів. Переглядають та обговорюють кінофільми й вистави, присвячені роботі працівниківміліції. Беруть участь у читацькій конференції на тему «Працівники міліції в творах українськихписьменників». Збирають матеріал про відважних міліціонерів району, міста.

Знайомляться з постановами державних органів та громадських організацій проповедінку неповнолітніх. Готують питання на правові теми, збирають та аналізуютьвисловлювання великих людей про закони суспільства, їх важливість і необхідність.Знайомляться з Основами законодавства про охорону здоров'я, охорону природи, про охоронуісторичних пам'яток. Читають та обговорюють твори на ці теми.

Проводять тематичні вечори: «Ти і закон», «Закон і совість», вечори запитань івідповідей на правові теми з участю народних дружинників, депутатів місцевих Рад, працівниківсуду, прокуратури, міліції. Випускають газету, усний журнал «Людина і закон»; готують виставкукнижок на правові теми. Беруть участь у конкурсі на кращий альбом—збірник прислів'їв іприказок про ставлення до закону. Дивляться телепередачі щодо курсу «Основиправознавства».

Вчаться самостійно оцінювати вчинки людей і свою поведінку з погляду вимогукраїнського законодавства. Беруть участь у діяльності загонів (клубів) юних друзів міліції,

124

«голубих патрулів». Допомагають козачатам III— IV класів вивчати правила поведінки йдодержувати їх, виховувати в собі відповідальне ставлення до громадських доручень, почуттяколективної та особистої відповідальності (за свою поведінку й поведінку інших), звичкудбайливо ставитися до громадської власності. Допомагають дружинникам і місцевим органамвлади підтримувати порядок, охороняти природу; беруть участь у чергуваннях та патруляхохорони громадського порядку в школі й за її межами, організовують допомогу джур«Козацькому прожекторові».

З'ясовують випадки порушення дисципліни в школі, громадського порядку на вулиці;виступають на джурових, козацьких і класних зборах, перед товаришами з критикою власнихвчинків, намічають конкретні шляхи їх усунення. Оцінюють дисципліну в класі, школі,засуджують випадки порушення дисципліни, правил поведінки, несумлінного ставлення донавчальних і громадських обов'язків, псування майна. Не дозволяють ровесникам робити поганівчинки, порушувати правила громадського співжиття; не проходять повз антигромадські діїнавколишніх.

Д. МОЛОДІ КОЗАКИ ТА БЕРЕГИНІ ( УЧНІ 9 - 11 КЛАСІВ )

І. КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ

1. Система здоров'я. Здоровий спосіб життя. 2. Козацька військова справа.Військово-патріотичне виховання.

Організовують і проводять вечори, бесіди, лекції та конференції про спорт і туризм,зміцнення здоров'я, загартовування, про важливість фізичного виховання для формування гар-монійно розвиненої особи; зустрічаються з відомими спортсменами, тренерами, спортивнимисуддями, спортсменами, медичними працівниками та працівниками фізичної культури й спорту.

Постійно стежать за розвитком фізичної культури, спорту й туризму в нашій країні та зарубежем по газетах і журналах, радіо й телебаченню. Переглядають та обговорюютькінофільми на спортивну тематику, відвідують спортивні змагання; читають спеціальну й худож-ню літературу про спорт, туризм, фізичний розвиток людини, про видатних спортсменів,тренерів і спортивних суддів, про те, яке місце займають фізична культура, спорт і туризм ужитті багатьох видатних людей.

Складають самі правильний режим дня, план занять фізичною культурою, спортом ітуризмом, та додержують їх. Суворо додержують правил особистої та громадської гігієни ісанітарії. Удосконалюються у вибраному виді спорту, прагнуть до досягнення високихрезультатів, відстоюють спортивну честь колективу на загальношкільних змаганнях. Берутьучасть у спортивних змаганнях, спартакіадах школи, захищають честь колективу школи нарайонних, міських, обласних змаганнях; складають норми комплексу "Козацьке здоров'я", вико-нують нормативи спортивних розрядів у вибраних видах спорту. В школі й у позаурочний часудосконалюють техніку виконання вправ у спортивній гімнастиці, легкій атлетиці, лижнійпідготовці, удосконалюють техніку й тактику в спортивних іграх. Беруть участь у Всеукраїнськихекспедиціях по місцях революційної слави Козацтва; виконують нормативи на значок « Юнийтурист » і на спортивні розряди по туризму. Ведуть краєзнавчу і пошукову роботу згідно іззавданнями туристських гуртків та шкільних музеїв. Оволодівають початковою військовоюпідготовкою. Беруть участь у роботі гуртків та секцій військової справи, у змаганнях таконкурсах, які входять до гри «Джура». Беруть участь у роботі оборонно-масових гуртків тасекцій ДТСААФ, в олімпіаді ПВП, табірних зборах. Подають першу медичну допомогу,запобігають спортивному травматизму, удосконалюють навички самоконтролю в процесі занятьспортом.

Проводять роботу інструкторів на громадських засадах за вибраними видами спорту змолодшими школярами та підлітками, організовують і проводять з ними зарядку,фізкультхвилинки. Допомагають готувати молодших школярів і підлітків до складання нормкомплексу "Козацьке здоров'я".

Організовують будівництво спортивних споруджень на шкільній території та в дворах,стежать за дисципліною, порядком і чистотою на спортивних майданчиках. Проводять заняття втуристських гуртках; організовують походи, екскурсії з молодшими школярами та підлітками помісцях слави Козацтва; працюють помічниками керівників походів — молодшими інструкторамипо туризму. Організовують і проводять туристські зльоти та змагання. Проводять роботу гуртківі секцій військової справи.

125

Організовують і проводять змагання та конкурси, що входять в ігри «Джура» та «Сокіл»,олімпіаду ПВП. Особистим прикладом показують молодшим школярам та підліткам правильнеставлення до фізичної культури, спорту й туризму, до громадської санітарії та гігієни.

ІІ. ДУХОВНА КУЛЬТУРА

3. Родовід. Родинно-сімейне виховання. 4. Традиції. Моральне виховання.

Вивчають питання Програми та Статуту Українського козацтва, рішень Рад Українськогокозацтва та Молодої Січі про виховання молоді; поглиблюють уявлення про принципи й нормизагальнолюдської моралі; засвоюють суть основних етичних категорій. Готують і проводятьконференції на теми: «Норми загальнолюдської моралі» та ін. Пишуть реферати, твори,роблять огляди матеріалів преси з питань моралі: «Сенс життя—в чому ти його бачиш?», «Пропочуття громадського обов'язку», «Образ молодого робітника в художній літературі», «Твояперепустка в завтра—твої сьогоднішні справи», «Що означає будувати життя і влаштовуватисяв ньому?». Засвоюють вимоги загальнолюдської моралі про необхідність особистого прак-тичного внеску кожної людини в розбудову держави та громади. Аналізують конкретні факти іявища повсякденного життя; виявляють принципи та норми загальнолюдської моралі впередових колективах фабрик, заводів, установ, знайомляться з моральною атмосферою цихколективів, їх прогресивними рухами та починаннями, пізнають суть ставлення до суспільства,колективу, праці; вчаться у трудових колективів створювати високоморальні стосунки вшкільному колективі. Керуються принципами морального кодексу в навчанні, праці, увзаємовідносинах з людьми.

Беруть участь у Всеукраїнському поході по місцях слави козацтва, здійснюютьекспедиції по рідному краю і країні, разом з козацькою організацією шефського підприємствавивчають минуле, сучасне і майбутнє свого краю (міста, села, району, області), зустрічаються зветеранами воєн і праці. Беруть участь в охороні природи рідного краю та примножують їїбагатства, створюють шкільні краєзнавчі музеї, виставки, кімнати бойової слави, беруть участьу воєнно-спортивній грі «Джура». Беруть активну участь у воєнній початковій підготовцідопризовної молоді. Організовують урочисті проводи випускників школи у Армію України,шанування ветеранів; проводять зустрічі з колишніми випускниками школи, нині солдатами, піддевізом «Спасибі собі, солдат!». Проводять у школі дні й фестивалі дружби, присвяченішколярам зарубіжжя. Продовжують вивчати бойові подвиги учасників руху Опору. Вивчаютьособливості життя та побуту різних народів, переписуються із зарубіжними учнями, проводятьзаочні змагання, обмінюються делегаціями.

Проводять козацькі збори, організовують лекції, диспути, виставки на героїко-патріотичнітеми. Організовують шкільні вечори: «Моя Вітчизна—Україна», «Це потрібно живим», «Чиготовий ти до захисту Батьківщини?», «Герої не вмирають», «Про тих, хто вистояв і переміг»,«Ніхто не забутий, ніщо не забуто», «Бути солдатом, офіцером Збройних Сил України —високачесть» і т. п. Організовують читацькі конференції за книгами про військовослужбовців.Створюють кіноклуби старшокласників «Служу Україні». Беруть участь у збиранні коштів на спо-рудження пам'ятників воїнам-героям, допомагають споруджувати ці пам'ятники. Несуть почеснуварту біля Вічного вогню.

Знайомляться із змістом моральних норм, у яких виражений принцип колективізму;підготовляють та проводять бесіди: «Яким я хочу бачити свій колектив?», «Що дає колективмені—що йому?», «Принцип колективізму—могутня зброя і сила трудящих людей!» Проводятькозацькі збори: «Якими нормами живе наш колектив?», «Чому важливо берегти честь колективута виховувати в собі риси колективіста?» Аналізують життя в колективі, складають портретисвого класного та шкільного колективів (дружба й товариство в колективі, взаємна вимогливістьі допомога, традиції колективу). Переглядають та обговорюють кінофільми, спектаклі, книжки,статті про товариськість і дружбу; роблять висновки про те, кого можна вважати справжнімтоваришем; в чому суть приятельських, товариських і дружніх стосунків; що зміцнює та щопослаблює дружбу; чи може егоїст бути товаришем, другом; чим дружба відрізняється відкругової поруки; від чого залежить тривалість дружби; чи можуть дружити люди, різні захарактером, різні за переконаннями. Проводять збори: «Чого ми навчаємо молодших товаришівта який досвід передаємо їм?», «Про шефську роботу нашого класу». Проводять для молодшихшколярів та підлітків бесіди про колективізм, дружбу і товаришування; допомагають їмустановлювати товариські стосунки, організовувати діяльність, згуртовувати колектив.Виявляють ініціативу та відповідальність у колективних справах класу, школи.

126

Пізнають суть гуманізму як норму способу життя, активно утверджують його своїмидіями та вчинками. Виявляють, у чому полягає гуманістична суть Конституції України.Проводять бесіди, організовують. лекції на теми: «Гуманізм—принцип моральний і політичний»,«Людина — вінець усього живого», «Людина — це звучить гордо». У доповідях, бесідах іповідомленнях використовують матеріал про гуманістичну суть сучасного українськогосуспільства. Добирають з художньої літератури, періодичної преси конкретні факти й прикладиставлення до людини в суспільстві розвинутого гуманізму. Аналізують і виявляютьгуманістичний смисл своїх прав та обов'язків (право на середню освіту та ін.). Переглядають таобговорюють кінофільми й спектаклі, радіо- й телепередачі, присвячені проблемі гуманізм —антигуманізм. Навчаються гуманістично розв'язувати конфліктні ситуації. Добирають літера-туру, вирізки з газет та журналів з проблеми любити людство й любити людину,використовують їх у диспуті «Любити людство—легко, любити людину—важко». Обговорюють ірозв'язують питання; чи вміємо ми берегти гідність людини, свою особисту гідність; критикуємолюдину чи її ставлення до навчання, праці, людей; оцінюємо людину чи її справи; боремося злюдиною чи за людину та інші. Проводять козацькі збори: «Критика — допомога. Критика —зброя», «Вимогливість до людини — повага до неї». Керуючись принципом «людина людині —друг, товариш і брат», прагнуть бути скромними, уважними, ввічливими із старшими, ровес-никами, молодшими. Проводять для молодших товаришів бесіди про гуманізм, самі показуютьприклад гуманних стосунків. Запозичують досвід у трудових колективах.

Свідомо виконують правила поведінки. Проводять лекції, бесіди на теми: «Дисципліна внашому суспільстві—це явище моральне і політичне» (А. С. Макаренко), «Дисципліна колективута дисципліна в колективі»; диспути: «Дисципліна» — свобода чи необхідність?»,. «Дисципліната самодисципліна». Пропагують Правила для учнів, зразки дисциплінованості; утверджують ушколі традиції дисциплінованої поведінки; добиваються підвищення дисципліни середровесників, молодших школярів та підлітків.

Засвоюють суть єдності внутрішньої та зовнішньої культури. Вивчають норми та правилакультури спілкування з людьми; з художньої літератури, газет та журналів добирають матеріалиі проводять заняття на теми: «Історія розвитку етикету», «Гуманізм—принцип загальнолюдськоїкультури поведінки», «Про єдність внутрішньої та зовнішньої культури», «Учіться володітисобою»». «Будьте великодушні», «Про ввічливість, скромність та послужливість», «Такт іделікатність», «Точність і пунктуальність», «Міміка, жест, тон, мова — основа естетичногостилю». Вчаться слухати, розмовляти, заперечувати, переконувати та сперечатися. Стежать засвоїм зовнішнім виглядом, вчаться бути елегантними. Проводять бесіди, лекції, диспути: «Влюдині все повинно бути прекрасним», «Чого ніхто не повинен бачити», «Час, смак, стиль»,«Про смаки сперечаються». Вносять культуру та естетику в повсякденне життя; розширюютьсвої уявлення про естетику побуту, культуру поведінки в сім'і, в місцях розваг, праці йвідпочинку; пізнають та застосовують правила гостинності, поздоровлення, листування;правила бути глядачем і слухачем; навчаються культурі танцю; беруть участь в організації тапроведенні вечорів відпочинку, розумного й цікавого дозвілля в школі та її мікрорайоні.Додержують культури поведінки в школі, у виробничому та громадському житті. Пропагуютьнорми культури поведінки серед молодших школярів та підлітків, навчають їх організовано,відповідно до правил громадського співжиття, проводити своє дозвілля, у всіх сферах життядодержувати засвоєних правил культури поведінки.

Розширюють свої уявлення про способи самовиховання моральних якостей. Приймаютьособисті плани самовдосконалення та виконують їх. Дискутують на теми: «Ким бути та яким бу-ти?», «Робити життя—з кого?», «Чи можна змінити свій характер?», «Як виховувати в собі рисисправжньої людини?», «Як стати врівні з віком?», «Твій ідеал — який він?», «Подвиг— ценадзвичайність чи будні?», «В житті завжди е місце подвигам». .Систематично обговорюютьхарактеристики на кожного члена колективу (що нового з'явилось у поведінці, як ставиться донавчання, праці, громадського життя, до колективу, до себе і людей, які якості в собі виробляє);дають принципову оцінку своєї поведінки та поведінки товаришів. Добирають прикладискладних моральних ситуацій, обговорюють шляхи їх розв'язання, обмінюються, з товаришамидосвідом, як керувати своїми бажаннями, вчинками, створюють громадську думку навколопозитивних вчинків та дій.

Розвивають і поглиблюють дружні й товариські стосунки, прагнуть уносити в нихдушевну чулість і благородство, моральну красоту й естетику, будують їх, виходячи зправильних уявлень про мужність та жіночність; поважають людську гідність і честь кожного,діють відповідно до цих етичних принципів; тонко розуміють особливості почуттів і переживаньюнаків та дівчат; виявляють чутливість та делікатність до почуттів товаришів і подруг; пізнають

127

взаємозв'язок любові й духовної культури людини; вчаться цінувати дружбу й любов, керуватисвоїми почуттями, виявляти непримиренність до хамства, непристойності, вульгарності аболегковажності у взаєминах, активно беруть участь у підготовці та проведенні диспутів і бесід зпитань взаємин статей, підготовки молоді до сімейного життя. Обговорюють статті, книжки,кінофільми, спектаклі з даної проблематики, наслідують у житті моральний ідеал сім'ї,внутрішньосімейних стосунків.

Борються з фактами порушень правил громадського співжиття, з виявами бездуховності,цинізму, з пияцтвом та хуліганством, нетовариським ставленням до дівчини, жінки, з вияваминесправедливості й черствості, кар'єризму, нечесності, дармоїдства. Створюють «Козацькийпрожектор», оформляють «Вікна сатири» та вітрини «Не проходьте мимо». Допомагаютьпостам і групам сприяння громадського контролю; запобігають аморальним вчинкамнавколишніх, допомагають виправитися тим, хто їх допускає. З принципових позицій оцінюютьнегідні загальнолюдського способу життя дії та вчинки, виявляють причини та добиваються їхусунення як у шкільному й класному колективах, так і в навколишній дійсності. Проводятьдиспути, бесіди: «З якими труднощами зустрічаємося в житті? Як з ними боремося?», «Щодопомагає та що заважає мені й моїм товаришам наслідувати принципи морального кодексу?»,«Вчинки, які завдають шкоди колективу, особистості», «Чого я не хочу брати на майбутнє?»,«Куріння та пияцтво—чи тільки особиста справа?» та інше. Створюють негативну громадськудумку навколо випадків аморальності.

5. Козацька культура. Художньо-естетичне виховання.

Вивчають основи естетики та мистецтвознавства, переконуються в тому, що в основімистецтва лежить наполеглива творча праця. Розширюють знання про мистецтво, його суть іроль у формуванні світогляду, про естетичні ідеали та художній смак; спостерігають за красоютрудової діяльності кращих виробничників, пізнають естетику праці, вчаться красиво, натхненнопрацювати. Сприймаючи красу природи, праці людини, сучасної міської культури, передаютьсвої враження в різних видах творчих робіт—малюнках, фотографіях, віршах і т. п.

Знайомляться з багатонаціональною естетичною культурою українського народу налекціях, концертах, зустрічах з майстрами мистецтв. Слухають лекції та читають літературу просучасне українське і зарубіжне мистецтво. Відвідують театри, музеї, картинні галереї, виставки,знайомляться з пам'ятками мистецтва. Слухають та аналізують музичні твори композиторів,виконання сучасних українських та зарубіжних музикантів, вчаться правильно оцінюватисучасну естраду й джазову музику. Вивчають класичну й сучасну хореографію. Дивляться таобговорюють телепередачі, присвячені питанням естетики; роблять огляди книжок змистецтвознавства, читають і обговорюють кращі твори сучасної вітчизняної та зарубіжноїлітератури різних жанрів; беруть участь у конкурсах пісні, музики, танцю та інших видівхудожньої самодіяльності. Стежать за обговоренням новинок художньої літератури на сторінкахгазет, журналів.

Обговорюють нові спектаклі, кінофільми, радіо й телепередачі. Вчаться самостійно аналізуватихудожні твори, розбиратися в творчих методах і стилях; беруть участь в охороні тавпорядкуванні парків, музейних заповідників, пам'яток культури, народної творчості. Берутьучасть у фольклорних експедиціях, у пошуковій роботі, знайомляться з фондами краєзнавчихмузеїв, місцевих бібліотек, архівів, приватних зібрань та колекцій.

Удосконалюють свої знання, уміння та навички в улюбленому виді художньої творчості,навчаються в мистецтвознавчих гуртках, на факультативах художнього циклу, у клубахлюбителів мистецтв. Пишуть твори, пов'язані з історією театру, кіно, живопису, музики, архі-тектури; розкривають різноманітні зв'язки різних видів мистецтв; самостійно проводятьмистецтвознавчі та літературознавчі дослідження, вивчають критичну літературу.

Організовують виставки репродукцій та фотографій видатних творів мистецтв,випускають класні літературні журнали, плакати, альбоми, стінні газети, присвячені окремиммайстрам та художнім колективам. Проводять агітпоходи, концерти художньої самодіяльності всільських школах.

Керують у школі художніми гуртками, організовують шкільні університети культури,концерти, фестивалі та дні мистецтв, вечори дружби народів, конкурси; беруть участь у лекціях-концертах, музичних вікторинах, фестивалях. У своєму та підшефному класах, у бібліотекахорганізовують і проводять літературно-музичні вечори, пов'язані з пам'ятними датами життярізних діячів мистецтв. Працюють екскурсоводами в місцевих та шкільних музеях, пропагуютьестетичні й мистецтвознавчі знання, а також художні твори у своєму та підшефному класах, убібліотеках, ЖЕКах, на виробничих підприємствах; оволодівають мистецтвом розповіді, умінням

128

добирати факти, працювати самостійно. Організовують виставки дитячої творчості в школі й нашефському підприємстві, в ЖЕКах.

Пояснюють молодшим школярам, що красиве в людини, в її праці, побуті; допомагаютьхудожньо оформити інтер'єри, створювати альбоми, монтажі, картинні галереї. Розбиваютьквітники і клумби на шкільній ділянці, в мікрорайоні школи, за місцем проживання. Утверджуютьнорми загальнолюдського етикету, проводять заняття з молодшими школярами з культуриповедінки, проводять бесіди про красу праці.

Слухають лекції, доповіді про сучасне мистецтво. Самостійно аналізують ідейно-худож-ній зміст творів. Роблять огляди книжок в галузі естетики; переглядають і обговорюютьдіафільми, альбоми та інші матеріали, присвячені естетиці.

Виступають на диспутах, обговореннях спектаклів, кіно- й телепередач. Беруть участь уборотьбі з міщанством та вульгарністю в побуті, у взаєминах між юнаками та дівчатами, успілкуванні. Випускають бюлетені, газети, плакати, що висміюють вульгарні смаки та моди.

ІІІ. КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

6. Природа. Екологічне виховання. 7. Праця-навчання. Трудове виховання. 8.Наука-техніка. Сприяння творчому розвитку особистості.

Вивчають державні документи, статті Конституції України про освіту і науку, проперспективи та завдання удосконалення освітнього рівня школярів, беруть участь у пропагандіосновних положень цих документів серед ровесників та молодших товаришів; виступають здоповідями, лекціями, повідомленнями на тему «Розвиток творчих сил, здібностей і обдаруваньлюдини — закон життя, гарантований Конституцією України». Проводять козацькі збори,вечори, конференції про роль наукових знань: «Наука на службі промисловості й сільськогогосподарства», «Наука в дальшому вдосконаленні сучасного виробництва», «Шляхи, які тивибираєш»; проводять бесіди з людьми різних професій, з викладачами вузів і технікумів,знайомляться з вимогами до рівня освітньої підготовки сучасного робітника, трудівникасільськогосподарського виробництва, абітуріента вищих та середніх спеціальних навчальнихзакладів.

Обговорюють питання про значення самоосвіти, аналізують читацькі інтересировесників, свою працю і працю товаришів у предметних гуртках, шкільних науковихтовариствах; знайомляться з науковими відкриттями видатних учених, лауреатів Державноїпремій України, Нобелівської премії. Слухають лекції з різних галузей науки й культури,здійснюють екскурсії в музеї, на виставки, на великі промислові та сільськогосподарськіпідприємства, у наукові центри, у вищі, середні спеціальні навчальні заклади, лабораторії; бе-руть участь у всесоюзних тижнях науки, техніки й виробництва для дітей та юнацтва, упрофільних школах юних при вузах; організовують конкурси робіт за предметами різних циклів.Розвивають свої здібності в різних видах творчості; беруть участь у роботі шкільних гуртків, вочно-заочних школах, наукових товариствах юних, що діють на базі наукових центрів,підприємств, дослідних станцій, вузів, позашкільних установ; організовують конференції,вечори, диспути («Людина в світі знань», «Світ знань та знання про світ», «Роль знань в умовахнауково-технічної, революції» і т. п.). Дивляться та обговорюють телепередачі: «Життя науки»,«Книга у твоєму житті», «Очевидне — неймовірне», «Клуб кіноподорожей». Беруть участь вочних та заочних предметних олімпіадах, у вечорах запитань і відповідей, у теоретичнихконференціях, різних читаннях, присвячених датам червоного календаря, видатним науковимвідкриттям вітчизняних та зарубіжних учених, у творчих конкурсах на кращий реферат,доповідь, повідомлення. Організовують у школі дні науки, техніки, виробництва з включеннямдо них лекцій, бесід, зустріч, виставок, науково-популярних фільмів; навчаються нафакультативах з різних предметів. Вивчають та пропагують досягнення української науки ітехніки, літератури народів України; готують спеціальні огляди в стінній пресі та випускахрадіопередач, усні журнали, організовують тижні й декади науки та літератури в школі.

Організовують читацькі конференції для молодших школярів, беруть участь упроведенні Тижня дитячої книжки, організовують огляди робіт з книжкою. Виконують обов'язкилаборантів, асистентів, бібліотекарів; створюють козацькі лекторії, готують лекції з різнихпроблем науки і техніки, виступають з ними перед своїми ровесниками, молодшимитоваришами, шефами. Допомагають школярам підшефного класу в навчанні, організаціїконсультацій, діляться досвідом організації самостійної роботи; проводять олімпіади длясередніх та молодших класів, ведуть різні предметні й творчі гуртки; керують гуртками звиготовлення навчально-наочних посібників, організовують вікторини з різних галузей знань,

129

конкурси, олімпіади, випускають шкільні та класні рукописні журнали. Проводять диспути на те-ми, пов'язані з обов'язком українського школяра в навчанні: «Навчання—чи це тільки твояособиста справа?», «Добре навчатися — це обов'язок і радість». Організовують консультаціїдля молодих робітників і колгоспників, які здобувають середню освіту без відриву відвиробництва. Виконують складні групові завдання пізнавального характеру, беруть участь упідготовці та проведенні навчальних зустрічей з предмета, організовують підготовку іпроведення конференції, консультантів, навчального активу, звітують про виконаннякомсомольських доручень, пов'язаних з організацією допомоги, в навчанні.

Вивчають основи НОП та вимоги до культури розумової праці; знайомляться з тим, якпрацювали видатні вчені, письменники, діячі мистецтв; організовують пропаганду знань проелементи наукової організації праці, проводять бесіди «Про наукову організацію розумовоїпраці», «Про режим дня та контроль за його виконанням»; беруть участь у циклах лекцій прокультуру та гігієну розумової праці. Створюють семінари «Учись учитися»; використовуютьстінну пресу та шкільне радіо, виставки книжок, посібників, фотомонтажів, плакатів дляпропаганди способів раціональної організації робочого часу; організовують та проводятьзаняття з молодшими школярами в гуртках «НОП учня»; готують та проводять козацькі збори зобговоренням питань наукової організації праці старшокласника; організовують лекторій«Самоосвіта школяра»; проводять обмін досвідом раціональної організації пізнавальноїдіяльності; удосконалюють навички самостійної організації: конспектують першоджерела,складають тези доповідей, рефератів, продумують плани й послідовність етапів викладу,засоби, методи і прийоми виконання роботи, розраховують час, організовано виконуютьнамічений план, критично аналізують та оцінюють якість виконаної роботи, порівнюють цілі йрезультати, застосовують логічні операції: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення,абстрагування, конкретизацію, індуктивний та дедуктивний способи побудови міркувань, доказівта спростувань, установлюють різні види зв'язку й залежності явищ. Оволодівають основамибібліотечно-бібліографічних знань; знайомляться з публічними та науково-технічнимибібліотеками; вивчають історію виникнення книжки, роль книжки в нас, за рубежем; уважностежать за міжнародними виставками книжок, знайомляться з їх тематикою, мистецтвом і тех-нікою оформлення, висновками журі за оцінками книжки, із зберіганням книжок, їх видачеючитачам, з роботою бібліографічного відділу, читального залу, міжбібліотечного абонемента.Навчаються користуватися каталогами, бібліографічними довідниками й покажчиками,допомагають бібліотекам організовувати інформацію про літературу, яка виходить; готуютьанотації на новини художньої, науково-популярної літератури. Знайомляться з методами йспособами найпростіших наукових досліджень, аналізують ситуації, вичленують пізнавальнізавдання, мобілізують свої знання і життєвий досвід, прагнуть самостійно знайти новий методрозв'язання, роблять висновки відповідно до нового випадку, використовують ці висновки напрактиці, набувають уміння працювати з приладами, науковою літературою; виконуютьпрактичну роботу в лабораторіях згідно із завданнями вчених, виробничників; ведуть пошуковуроботу в геологорозвідувальних партіях, археологічних, етнографічних, фольклорнихекспедиціях, а також організовують діяльність кабінетів технічної творчості.

Формують громадську думку козацького й класного колективів, спрямовану на рішучезасудження безвідповідального ставлення до окремих шкільних предметів, нерегулярності йштурмівщини в навчанні, недооцінки НОП, байдужості, безвідповідальності до навчання своїхтоваришів, недооцінки самостійної роботи із самоосвіти.

Вивчають Конституцію України та знайомляться з основами трудового законодавства.Вивчають основи сучасного промислового й сільськогосподарського виробництва, принципипланування господарства. В процесі вивчення основ наук і трудового навчання набуваютьнеобхідних для праці політехнічних знань, умінь та навичок. Беруть участь у систематичнійпродуктивній праці на промислових та сільгосппідприємствах, навчально-досліднихгосподарствах, учнівських виробничих бригадах, лісництвах, у таборах праці й відпочинку, наміжшкільних та навчально-продуктивних комбінатах, у шкільних майстернях. У спільнійпродуктивній праці з колективами підприємств сприймають передові трудові традиції,наслідують їх у житті, показують приклад молодшим товаришам.

Знайомляться з досягненнями новітньої техніки, способами підвищення продуктивностіпраці, оволодівають основами НОП та загальною культурою виробництва. В навчальномупроцесі, в екскурсіях на промислові підприємства, в безпосередній продуктивній праці дістаютьуявлення про енергетичні й технічні основи сучасного виробництва, вчаться технічно мислити,читати креслення та схеми. Оволодівають умінням та навичками технічного моделювання йконструювання в гуртках і секціях радіоелектроніки, автоматики й технічної кібернетики,

130

малогабаритної техніки, картингу, авіа-, судно- й автомоделювання тощо. Читають журнали:«Юний техник», «Техника молоді», «Моделіст-конструктор», науково-популярну й технічнулітературу; беруть участь у конкурсах та оглядах технічної творчості, виставках моделей.Проводять обговорення на теми: «Технічний прогрес», «Техніка майбутнього», «Три поколінняЕОМ», «Космічна техніка» та інші. Випускають шкільну стінгазету «Юний технік», проводятьтехнічні вікторини, зустрічі й вечори.

В суспільне корисній продуктивній праці виконують Правила для учнів, додержують нормтрудового законодавства для неповнолітніх, правил техніки безпеки. Керують усією суспільнекорисною діяльністю учнівського колективу в школі та поза школою. Навчають молодшихтоваришів відповідально виконувати обов'язки в органах учнівського самоврядування,правильно ставитися до критики, підкорятися прийнятим рішенням; удосконалюють методикозацького керівництва джурами в суспільно корисній діяльності, показують особистий прикладретельності, відповідальності й ініціативи в праці. Активно беруть участь у складанні планівдіяльності органів самоврядування, в організації перевірки їх виконання та безпосередньоговтілення в життя школи. Планують та здійснюють систему чергувань по школі, розподіляютьпости чергових, складають графіки чергувань та стежать за їх виконанням. Беруть участь ускладанні планів суспільне корисної та продуктивної праці, в розподілі завдань по класах, воформленні необхідної документації, організації виставок, складанні звітів, підведенні підсумківпраці. Організовують громадське змагання в праці, активно беруть участь у розробці умов тасистеми обліку показників. Допомагають учням УИ-VIN класів організовувати трудові справи,ведуть технічні гуртки в школі, очолюють роботу шкільного бюро винахідників іраціоналізаторів, беруть участь у роботі заводських клубів юних техніків, у юнацькихорганізаціях Всеукраїнського товариства винахідників і раціоналізаторів. Активно допомагаютьбатькам у домашніх справах, у догляді за молодшими та в їх вихованні.

Організовують у школі й на виробництві зустрічі з передовиками та новаторами,представниками масових робітничих професій. Організовують збирання інформації проперспективи розвитку та потреби в кадрах різних галузей народного господарства в місті,районі. Оформляють кутки профорієнтації та виставки «Все про професії», обладнують стендиз інформацією про середні спеціальні та вищі навчальні заклади. Беруть участь у бесідах зпредставниками навчальних закладів різного профілю, відвідують ці заклади в «день відкритихдверей». Зміцнюють зв'язки з профтехучилищами, з козаками шефських підприємств. Разом збатьками й учителями обговорюють перспективи праці за професією, яка цікавить, навчаютьсятверезо оцінювати свої потреби та приводити їх у відповідність з особистими даними таоб'єктивними потребами міста, району. Поглиблюють спеціальні знання, необхідні для професії,що вибирається, на факультативних заняттях відповідного профілю, перевіряють своюпридатність до праці за вибраною професією, переконуються в тісному зв'язку загальноосвітніхі професійних знань. Вивчають професійні права та обов'язки у професії, що вибирається,співвідношення із загальними правами та обов'язками українських громадян.

Дбають про збереження та примноження народного добра, багатств рідної природи.Очолюють діяльність учнівських організацій у боротьбі за збереження шкільного майна,обладнання кабінетів, підручників, за краще збереження верстатів та машин, іструменту вшкільних майстернях, у міжшкільних навчально-виробничих комбінатах, а також робочих місцьна підприємствах. Керують роботою «зеленого» та «голубого» патрулів в охороні лісу, парків,скверів, водойм. Беруть участь у козацьких рейдах боротьби за економію матеріалів, сировини,електроенергії; складають перспективний, план упорядкування ніколи, шкільної ділянки,мікрорайону та беруть участь у його виконанні. Виявляють ініціативу в організації недільниківпо обладнанню дитячих та спортивних майданчиків, створенню необхідних умов для ігор, відпо-чинку і занять дітей. Разом з молоддю підприємств беруть участь у рейдах «Козацькогопрожектора». Організовують зимові і літні табори праці й відпочинку, беруть участь у літнійтрудовій чверті, в будівництві, ремонті, оснащенні й оформленні шкільних будинків та воформленні шкільних кабінетів, бібліотек, ремонті меблів тощо.

Активно борються з безгосподарністю, марнотратністю, з проявами безвідповідальногоставлення до трудових обов'язків у школі та поза її межами. Створюють у колективі атмосферунетерпимого ставлення до недбалості, виявів корисливих настроїв, обивательської моралі,відкрито обговорюють подібні факти в колективі. Організовують загони джур для охоронигромадського порядку за місцем проживання, допомагають дружинникам у роботі на пунктахохорони порядку. Активно беруть участь у діяльності загонів юних друзів міліції. Разом зкозацькою організацією підприємства виявляють факти крадіжок, дописок, допомагаютьорганам державного контролю боротися з цими негативними явищами.

131

ІУ. СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА

9. Держава-нація. Громадянське виховання.

Учні IX—ХІ класів оволодівають основами філософської теорії, приводять у системуполітичні погляди, закріплюють здобуті знання, уміння та навички в процесі різноманітноїгромадської роботи в козацькій організації та загально-шкільному колективі, беруть участь урозв'язанні загальнонародних завдань. Молоді козаки всіляко допомагають козацькій організаціїшколи, педагогічному колективові розвивати в учнів глибокий інтерес до суспільно-політичнихзнань, підвищувати відповідальність за оволодіння суспільними дисциплінами. Старшокласникививчають історію козацтва, традиції Українського козацтва, його історичну роль. Працюють зпершоджерелами: Конституцією України, Програмою розвитку Українського козацтва,документами Генеральної канцелярії, уряду, Молодої Січі, окремими творами теоретиківкозацтва, учаться їх конспектувати. Слухають лекції, проводять бесіди «Про зростання ролікозацтва в розбудові незалежної України», «Про сучасні завдання джур та молодих козаків »;організовують вечори запитань та відповідей про найважливіші політичні події. Вчатьсязастосовувати вивчені теоретичні положення для аналізу, оцінок не тільки історичних фактів, ай сучасного суспільного розвитку.

Добиваються підвищення політичної, трудової та громадської активності кожногостаршокласника, глибокого засвоєння козацької теорії та практичної участі в розбудовідержавності, у виконанні рішень козацьких рад, створюють у колективі атмосферу принциповоївимогливості до кожного козака. Вивчаючи козацьку спадщину, організовують козацькі уроки,конференції за працями теоретиків козацтва, конкурси рефератів. Знайомляться з діяльністюмісцевих Рад народних депутатів, профспілкових та інших громадських організацій. У періодпідготовки до виборів допомагають виборчим комісіям та агітаторам. Створюють козацькілекторії та агітбригади, виступають з лекціями і концертами в школі, мікрорайоні, напідшефному підприємстві, перед батьками. Беруть участь у Всеукраїнській туристсько-краєзнавчій експедиції, у поході козаків і молоді по місцях слави козацтва. Здійснюють походита поїздки по козацьких місцях, містах-героях, рідному краю, збагачують експозиції шкільнихісторичних, краєзнавчих музеїв, удосконалюють їх роботу. Організовують виставки, присвяченігероїчному минулому та сучасному свого краю, історії виробничих колективів, героїчномушляху козацтва. Регулярно поповнюють знання про діяльність підприємства-шефа. Берутьучасть у громадсько-політичній та культурно-масовій діяльності трудового колективу. Спільно зкозаками-шефами проводять уроки мужності. Козацькі читання, козацькі збори, тематичнівечори, суботники; беруть участь в урочистих засіданнях колективів-шефів, у церемоніяхпосвячення в робітничий клас, у мітингах та демонстраціях. Козаки-старшокласники виконуютьнайважливіше доручення Українського козацтва — .керівництво джуровою організацією.Працюють загоновими козацькими вожатими, керівниками гуртків та секцій, клубів за місцемпроживання, передають козачатам свій досвід громадсько-політичної діяльності; керуютьдіяльністю політінформаторів, редколегій стінних газет і радіогазет, запрошують козачат на усніжурнали, вечори запитань і відповідей, навчають їх організовувати роботу козацьких лекторіїв,агітбригад. Готують джур до прийому в козаки: проводять заняття в гуртках «Закон козацькогожиття», «Наше Українське козацтво». Роз'яснюють козачатам роль Українського козацтва ужитті українського суспільства, розповідають про героїчний шлях козацтва та Молодої Січі, проісторичні перемоги, здобуті Українським козацтвом.

Систематично знайомляться з періодичною пресою, радіо - й телепередачами, щовідображають найважливіші проблеми громадсько-політичного життя в країні та за кордоном.Своєчасно відгукуються на події, які відбуваються в світі Оперативно організовують наочнуінформацію в школі; випускають інформаційні бюлетені, «блискавки», агітплакати, присвяченігромадсько-політичному життю, ювілейним датам. Беруть участь у підготовці передач шкільногорадіо «Світ за тиждень». Організовують екстрені повідомлення про найважливіші подіїгромадського життя, досягнення шефського підприємства, про його кращих людей. Наоглядових і тематичних інформаціях обговорюють проблеми громадсько-політичного життя,оцінюють. Беруть участь у диспутах на теми: «Хто ми? Тільки майбутні будівельники чи сьогод-нішні учасники?» та ін. Регулярно організовують огляди журналів, щотижневиків, займаютьсясамоосвітою, освоюють методи самостійного навчання. Проводять теоретичні конференції накозацькі теми. Виступають з повідомленнями на суспільно-політичні теми. Навчаються нафакультативах із суспільних наук та в політичних гуртках. Беруть участь у оглядах творів учнівна суспільно-політичні теми. Вивчають життя й громадсько-політичну діяльність найвидатнішихпредставників світового козацького руху. Знайомляться з рухом прихильників козацької

132

ідеології, діяльністю організацій, які поділяють її; беруть участь у мітингах, фестивалях, акціяхсолідарності з козацтвом зарубіжжя. Систематично інформують товаришів та молодших шко-лярів про роботу козацтва по розбудові державності. Проводять вечори, присвячені життю йдіяльності видатних козаків, лауреатам козацьких премій. Організовують роботу клубу козацькоїдружби, встановлюють і підтримують зв'язки з козацтвом інших країн.

Не допускають формалізму в громадській діяльності, вчаться критично оцінювати їїрезультати, регулярно контролювати виконання рішень зборів, подають конкретну допомогутоваришам у виконанні громадських доручень, запобігають помилкам та недолікам у роботі. Натематичних інформаціях, диспутах, зборах, у повсякденному спілкуванні з людьми активновикористовують засвоєні громадсько-політичні знання, оцінюють факти і явища громадськогожиття з позицій національного козацтва, вчаться розпізнавати будь-які форми, способи йметоди антикозацької пропаганди, спрямованої на молодь, давати їм аргументовану відсіч.

10. Історія козацтва. Превентивне виховання.

Підтримання громадського порядку. Беруть участь у семінарських заняттях: «КонституціяУкраїни про законність та охорону правопорядку», «Походження держави та права»; проводятьбесіди на теми: «Держава та особа», «Громадянином бути зобов'язаний», «Про шкідливістькуріння та алкоголю» і т. п. Організовують бесіди на теми: «Чи все в житті стосується тебе?», «Зчого починається ледар, дармоїд?» тощо. Вивчають Конституцію України, найважливішінормативні постанови державних органів; обговорюють книжки. Проводять у школі вечори:«Право та мораль», «Наш закон», «Українська міліція», «Героїзм працівників міліції».

Стежать за публікацією найважливіших нормативних актів. Роблять огляди журналу«Людина і закон», випускають бюлетень «Ти і закон», проводять тижні, декади, місячникипропаганди основ юридичних знань, обладнують вітрини, стенди з питань права.

Беруть участь у підготовці до урочистого акту вручення паспорта учням школи.Проводять конкурси на краще знання висловів, афоризмів великих людей про честь,правдивість, повагу й додержання законів, читацькі конференції та бібліографічні оглядилітератури, добирають матеріал для книжкових виставок на правові теми. Колективнопереглядають та обговорюють фільми, спектаклі, телепередачі, присвячені працівникам міліції,суду, прокуратури. Знайомляться з діяльністю суду, прокуратури, міліції, відвідують окреміпоказові судові процеси. Беруть на громадське збереження шкільне обладнання, навчальнулітературу тощо.

Організовують штаби порядку, загони (клуби) юних друзів міліції, козацькі оперативнізагони, групи, проводять навчання членів загонів та груп, установлюють контакти, зв'язки здержавними органами.

Допомагають добровільним народним дружинам, постам і групам сприяння громадськогоконтролю, громадським радам та інспекціям у боротьбі з аморальними виявами,безгосподарністю, правопорушеннями. Беруть шефство над молодшими школярами,допомагають їм в охороні природи. Ведуть шефську роботу з педагогічно запущеними учнями.

На щастя у нас не було загострення протистояння новаторів і консерваторів, яке моглопризвести до поляризації цих груп, їх взаємоізоляції, припинення нормального інформаційногообміну тощо.

На жаль, моя роль як носія представницької функції не завжди зустрічала адекватнуреакцію з боку окремих учителів чи представників батьківської громади.

У деяких найменш просунутих членів педагогічного колективу склалося враження, що«директор тепер зовсім не займається школою», «усе віддано на відкуп завучу таорганізатору». Це враження перейшло у доноси «кому следуєт», відверту чи прихованузаздрість з приводу успіхів керівника поза школою («Він тепер роз'їжджає по закордонах»).

Я вчасно зрозумів, що окрім створеної школи козацько-лицарського виховання, в житті єбагато цікавого і, щоб гармонізувати власну життєдіяльність, здійснив передачу частиниповноважень своїм заступникам та громадським органам управління школою. Шкільнаорганізація виросла і їй вже не потрібна дріб'язкова опіка «батька-засновника».

Перехід до позиції керівника-менеджера, який діє за принципом «Ніколи не роби того, щоможуть зробити твої підлеглі», йде на користь як директору школи, так і педагогічномуколективу.

Ролі менеджерів успішно виконують заступники, директор залишає собі в основномупредставницькі функції. Тепер нарешті з'являється час написати дисертацію, взяти участь уміжнародних освітніх програмах та проектах чи попрацювати в якості депутата місцевої ради.

133

6 етап. Результативно-узагальнюючий.

КРИТЕРІЇ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Духовна особистість козачати як універсум, суб'єкт та індивідуальність з чіткосформованими гуманістичними орієнтаціями, національною самосвідомістю, культуроюмислення і ментальною мудрістю.

Духовне єднання учасників освітнього процесу в ході неперервної розвивальноївзаємодії, яка організується за принципом наступності під час проходження учнями навчальнихкурсів.

Соціальна ефективність і духовна ємність психолого-мистецьких технологій і методик,які організуються за психомистецькими технологіями цілісного козацько-лицарського виховногопроцесу.

Самореалізація особистістю фізичного, розумового, емоційного, морального ідуховного потенціалу в ході неперервної розвивальної взаємодії із соціально-культурнимдовкіллям школи.

Ідеї, принципи та умови ефективного впровадження козацько-лицарської виховноїсистеми.

Зміст, структури і характеристика духовно зорієнтованого, високорозвивальногосоціально-культурного простору школи козацько-лицарського виховання.

Рівні і психологічні засоби духовного розвитку особистості, перспективи її духовногосамовдосконалення і самоактуалізації.

ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Ефективність моделі школи козацько-лицарського виховання щодо розумового,соціального і духовного зростання учнів та реалізація їхнього емоційного, нормотворчого іціннісно-естетичного потенціалу.

Очевидний конструктивний вплив системи козацько-лицарського виховання напсихосоціальний і духовний розвиток особистості, її національну самосвідомість, культурнезростання та навчальну успішність.

Ефективна реалізація духовно-ментального потенціалу експериментальногоосвітнього процесу в благодатному емоційно-психологічному полі їхнього культурного життя.

Позитивне сприйняття соціально-культурним оточенням інноваційних, психолого-дидактичних та організаційних змін у школі козацько-лицарського виховання.

Неперехідне значення у духовному розвитку школярів системи творчих студійшкільного національно-культурного центру „Оберіг".

Інтенсифікація процесів духовного єднання учасників освітнього процесу, щовиявляється у повазі, довірі, взаємодопомозі, щирих взаєминах між педагогами і школярами.

Віра, національна самосвідомість, благодатна любов, соціальна творчість і ментальнамудрість - основні риси духовно розвиненої особистості - випускника Адамівської школикозацько-лицарського виховання.

МОЖЛИВИЙ НЕГАТИВНИЙ ПРОГНОЗ

Незначний загальнокультурний і духовний розвиток учителів і учнів школи козацько-лицарського виховання наприкінці трансформації порівнянно з вихідними даними їїконстатуючої частини або з результатами діяльності масових загальноосвітніх шкіл.

Істотне розходження між теоретико-прикладними здобутками фундаментальноїсоціально-психологічної практики і соціально-культурним та професійно-пошуковим досвідомроботи педагогічного колективу школи козацько-лицарського виховання.

Не відстежені важливі експериментальні умови (щонайперше соціально-психологічніта організаційно-технологічні), що робить неможливим досягнення високих результатівекспериментальної роботи.

134

Не створені об'єктивні (валідні, надійні тощо) методи соціальної і психологічноїдіагностики змін у духовній сфері особистості, не відстежена динамічна картинапсихосоціального і духовного зростання особистості вчителів і учнів школи.

Пересічний рівень методологічної або психологічної культури основних виконавцівПрограми трансформації.

Нестача сприятливих управлінських, фінансових, психологічних умов для виконанняПрограми трансформації у повному обсязі.

На етапі старіння відбувається втрата динаміки розвитку, знижується до критичноїпозначки чутливість до нових ідей.

У керівників школи на цьому етапі може з'явитися враження, що рух уперед вжезакінчився, можна «почити на лаврах».

Знижується до критичної відмітки рівень мотивації персоналу, тому знову доводиться вкризових ситуаціях переходити на «ручне управління».

В етапі застою (стагнації) школа може перебувати не тільки допустимий період (1-2роки), а й як завгодно довго. Причому, як правило, якщо процес затягується, з'являються рисистаречого маразму.

У такому випадку з огляду на те, що внутрішні ресурси оновлення безнадійновтрачаються, стає неможливим радикально змінити ситуацію без зовнішнього втручання.

Зовнішній імпульс може мати найрізноманітніші форми - від зміни директора дорадикальної реорганізації навчального закладу.

Звичайно, може бути і варіант, коли керівник старіючої школи самостійно скористаєтьсяправом на соціальний суїцид педагогічної системи, що віджила свій вік. Найкращий спосібздійснення цього: передати «бразди правління» новій команді, в якої є чітке баченняперспективи нового народження школи.

Головним ризиком цього етапу стає небажання йти на будь-який ризик. «Колія» єнастільки наїждженою, що не лишається місця для хоч якого маневру. Рух школи стає аналогомруху поїзда: будь-яке відхилення прирівнюється до «сходження з рейок», яке призводить докатастрофи. Проблема лише в тому, що немає кому прокладати рейки до нових зникаючихгоризонтів освіти.

Я вчасно зрозумів, що настав час, коли слід самостійно прийняти рішення красиво іголовне вчасно піти зі своєї посади, зростивши чи підтримавши такого наступника, який дастьшколі нове життя. "Я все зробив, що міг. Хто може, хай тепер зробить більше", - ці словаантичного класика найбільше підходять для характеристики соціально відповідальної позиціїкерівника «старіючої» школи.

7 етап. Відродження.

На етапі відродження до школи має прийти нова команда керівників, які здатні здійснити"прорив у майбутнє", провести внутрішню перебудову, впровадити інновації.

Це не означає, що їм доведеться все починати з "чистого аркуша": готовність до змін(інноваційний потенціал) визначається набутим організаційним досвідом, попередніми урокамиперемог і невдач.

Може бути, що замість "передачі перспективи" новому керівникові може відбутисяпередача директорського крісла випадковій людині, яка хоче тішитись у променях минулої і дотого ж чужої слави.

Слухняний виконавець директив швидко перетворить школу у "сплячу красуню", якадовго і терпляче чекатиме на свого принца, спроможного розбудити шкільну організацію відлетаргічного сну, повернути її до нормального життя.

Звичайно, йдеться про нормальний розвиток шкільної організації природним життєвимшляхом. Це відбувається лише тоді, коли кожна педагогічна система є самостійною ісамодостатньою, функціонує на основі самоменеджменту, а зовнішнє управління враховуєприродну логіку розвитку школи та закономірності побудови кар'єри керівника.

Щоб враховувались інтереси керівника школи, потрібно створити систему яквертикальної, так і горизонтальної мобільності, тобто дати йому шанс не тільки продовжитикар'єрний злет вже як менеджеру освіти вищого рівня, а й можливість переміщуватися зі школив школу. Це стане можливим, якщо буде відповідна конкурсна система відбору керівників шкілта контрактна форма оформлення стосунків між управлінням освіти та керівниками шкіл.

135

... Саме школа стоїть у витоків духовності її випускників, а директор, заступникдиректора, організатор позакласної роботи покликані бути посередниками міжпедагогічною наукою та практикою - від них залежіть не тільки пропаганда,впровадження наукових знань в практичну роботу, але й така організація педагогічногоколективу, при якій об'єднуючим началом є творчий задум, ідея - і в кінцевомурезультаті - духовна особистість випускника...

Сільська малокомплектна школа посідає особливе місце серед навчальних закладівнашої країни. Це - 70% шкіл, тут навчається кожен третій школяр; це - більшість шкіл нашогорайону, які працюють в напрямку козацько-лицарського виховання.

Підірвана матеріальна база малокомплектної, міграція сельчан до міста, зниженнянароджуваності, виснаження і старіння педагогів не сприяють якісному поліпшенню навчальноїроботи. Але від таких шкіл Україна не зможе відмовитись ще й у цьому столітті. Бо обов'язокдержави - надати освітні послуги ВСІМ дітям.

Тепер вважається, що функціонування сільської мало комплектної економічнонедоцільно. Та не треба забувати про її соціальний статус: осередок культурного життя,уособлення зв'язку поколінь, носій духовності, традицій тощо.

Думку вчителя поважають на селі. На його позицію зважають при визначенні долідитини. Село і школа пов'язані нерозривно, як тіло й дух, хліб і сіль, сонце й вода.

Штатний розклад не передбачає повну ставку заступника з виховної роботи (у більшостімало комплектних його зовсім немає). Є неповна ставка заступника директора з навчально-виховної роботи, помічника з господарської справи, педагога-організатора, бібліотекаря. Школамає незадовільні санітарно-побутові умови (потребує капітального ремонту або перебуває уаварійному стані; не має водопроводу й каналізації; відсутні спортивний та актовий зали, невистачає типових приміщень).

Учителя професійно дезорієнтовано, бо він викладає від двох до п'яти навчальнихпредметів, що знижує якість знань учнів. В цих умовах проблемною є організація факультативів,практично неможлива профільно-рівнева диференціація.

Система стосунків керівник-учитель-учень має тенденцію до посилення особистих, а неділових якостей. Педагоги перебувають в методичній ізоляції (та ще й соціально-побутові умовиїх життя!), що поступово призводить до їх деградації. Але ЯКІСТЬ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇРОБОТИ БІЛЬШОЮ МІРОЮ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ЯКОСТІ КЕРІВНИЦТВА ШКОЛОЮ, НІЖ ВІД РІВНЯПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВЧИТЕЛІВ.

Наш досвід свідчить, що тісний зв'язок школи з родиною й сільською громадою дозволяєзастосувати концепцію школи-родини (у формі козацько-лицарського виховання, що відтворюєродинний мікроклімат: атмосферу доброти, тепла, чуйності, взаємотурботи, взаємоповаги). Всеце ґрунтується на особливостях сільської спільноти, у якій практично всі родини пов'язанікровними зв'язками.

Ми вважаємо, що одним із основних завдань школи є реалізація ІДЕЇ НАЦІОНАЛЬНОГОВИХОВАННЯ, яка має благодатне підґрунтя в діяльності малокомплектної: це - сім'я, церква,соціальне середовище, громадське життя, праця, заходи духовного характеру, мистецтво,спілкування з природою.

Систему взаємин ми будуємо таким чином, щоб абсолютні й вічні цінності українськоговиховання (віра, надія, любов, сумління, правда, доброта, чесність, справедливість, щирість,гідність, милосердя, прощення, досконалість, нетерпимість до зла) формувалися не яктеоретичні моральні категорії, а як конкретні стосунки реальних людей...

Аналізуючи процес розвитку мало комплектної за останні 30 років (я працюю учителем з1969 року, а керівником - з 1984), плануємо в царині ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГОПРОЦЕСУ:

В розкладі занять максимально враховувати передусім особливості навчальнихпредметів, а не особливості педколективу, розподілу навантаження вчителів. В проведенніуроків будемо орієнтуватись на форми групової роботи, за яких різко зростає інтенсивністьактивного спілкування вчителя з учнями. Будемо вчити учителів саме такій роботі.

Намагатимемось знижувати психологічне та емоційне навантаження на учнів у класах змалою наповненістю. Більше уваги приділемо методам самоконтролю, вибірковомудиференційованому та тематичному контролю. Почнемо застосовувати рейтинг.

Основним в організації уроків стане принцип індивідуального підходу до учнів(особистісно-орієнтовне навчання та виховання). Створимо „короткі" факультативи, якіохоплять семестр, що допоможе учням реалізувати пізнавальні інтереси до різних предметів.

136

Особливу увагу приділимо роботі клубів, гуртків, товариств, проведенню інтелектуальнихзмагань, конкурсів.

В царині ОРГАНІЗАЦІЇ ВИХОВНОЇ ТА ПОЗАКЛАСНОЇРОБОТИ:

Виховний процес тісно пов'язуємо із життям сільської громади, його стрижнем станекраєзнавча діяльність.

Систему виховної роботи будуємо за моделлю „людина-рід-громада-країна-держава". Цедає змогу широко використовувати потенційні можливості етнопедагогіки, історичногокраєзнавства, сприяє соціалізації особистості.

Виховний захід школи плануємо і проводимо так, щоб він був подією села.

Є проблема у вихованні сільської дитини: в умовах замкненого сільського осередкузворотний зв'язок між вихованцями і вчителями надзвичайно сильний, але це веде до того, щодитина звикає до постійного опікування й потребує його. Перехід до іншого типу соціальногосередовища (міста), де соціальний контроль послаблено, часто руйнує звичний стильповедінки.

В царині УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИМ ПРОЦЕСОМ:

Я вважаю, що перевантажування керівника, рівень його культури та тип спілкуваннявизначають соціально-психологічний клімат як у педагогічному, так і учнівському колективах.

Неможливо педагогічним працівникам компенсувати негативний вплив перших осіб.Тому ефективне управління можливо лише за умови, що керівник розуміє завдання закладу ійого специфічні особливості.

На якість контролю не повинні мати вплив тісні соціальні й родинні взаємини, щопов'язують учителів і учнів у сільський громаді. Ділові стосунки (обов'язок, відповідальність) неповинні витіснятися особистими (симпатії, родинність, неприязнь). Це суттєво знижуєоб'єктивність контролю, його систематичність, глибину і підсилює тенденцію до формалізму талібералізму.

Але основна причина, що гальмує ефективну роботу школи, - НЕКОМПЕТЕНТНІСТЬОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ ОСВІТИ - ЯК ЗОВНІШНІХ, ТАК І ВНУТРІШНІХ.

ШКОЛО, ШУКАЙ КЕРІВНИКА!

КОЗАЦЬКІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ ЗАДНІСТРОВ'ЯБілгород-Дністровське педагогічне училище.

Із 1994 року (після появи в педагогічній пресі концепції козацького виховання) і потеперішній час ентузіасти-викладачі - Юрченко В.І., Віштак О.М., Головань І.М., Лобанова В.С.опрацьовують із студентами старших курсів шляхи впровадження в практику освіти козацькупедагогіку. Робота ведеться з метою теоретично-практичного вивчення методики козацько-лицарського виховання в школі. Студенти читали літературу, писали курсові роботи,зустрічалися з козаками. В своїх творах визначали студенти:

Виходцев Р.Г. (1995): «Можна зробити висновок, що відродження культурно-освітніхкозацьких традицій одна з необхідніших і найважливіших граней зміцнення незалежностіУкраїни. Все це досягається за допомогою козацької педагогіки, яку використовували нашіпредки».

Чудак О.В. (1995): «Взявшись до написання курсової роботи на тему козацькоїпедагогіки, я хотів насамперед розкрити і донести до студентів міцний зв'язок системивиховання сучасного і минулого. Ці всі питання дуже складні і водночас дуже цікаві зараз, тимпаче майбутньому педагогу. І якщо я більше буду знати про методи, форми виховання наУкраїні в часи козаччини, гетьманщини, то це піде тільки на користь мені і всім тим, з ким я будупро це спілкуватись».

Місержі М.В. (1999): «Пізнання ідейно-морального, виховного потенціалу козацькоїдуховності, розкриття своєрідних форм її існування, самобутніх шляхів розвитку має багато вчому вирішальне значення у відродженні та становленні української національної системивиховання, школи і педагогіки, у формуванні в наш час вільної, з стійкими морально-вольовимиякостями, силою духу особистості».

Ткаченко І.В. (2002): «Як сказав Тимофєєв В.Я. - директор школи козацько-лицарськоговиховання - українця можна виховати тільки виховуючи українця, бо людина може статилюдиною тільки через виховання - і, спостерігаючи розвиток сучасного українськогосуспільства, ми приходимо до висновку, що відбуваються значні зміни у вихованніпідростаючого покоління, зокрема національного виховання. Це відбувається завдяки тому, що

137

все частіше в системі виховання керівники шкіл звертають увагу на те, щоб дітей, юнихукраїнців, виховували саме по-українські, тобто використовували козацьке виховання, козацькупедагогіку».

Миколаївсько-Новоросійська школа Саратського району.

Ентузіасти - завуч з виховної роботи Фоменчук В.А. та педагог-організатор НастаченкоГ.М. Почали в 1996 р. Фундаментом слугувала історія села. На місці невеличкого поселеннякозаки миколаївські з Новоросії заснували містечко. Тут був розташований штаб. В 1856 р.козаками була збудована церква святого Миколая. Старожили згадували, що її з моря, якезнаходиться за 40 км., було видно. І служила вона морякам в морі за маяк. Багато залишилосьдоказів, документів про перебування в селі козаків. Ось так і зародилося бажання відродитиславну минувшину.

В 1996 р. ввели народознавство в школі. Почали знайомство з народними традиціями,промислами, історією рідного краю і села зокрема. Навіть за дозволом РОНО була складенаіндивідуальна програма вивчення народознавства в школі.

Познайомившись з історією козацтва глибше, вивчивши історичне минуле села,вирішили в школі організувати козацьку республіку. Спочатку йшов конкурс на найкращу назву,потім девіз підбирали, боролися за право бути обраним отаманом і т.д. Кожний клас ставкуренем. Поступово, набираючись досвіду, йшли до того, щоб в школі була створена козацькареспубліка.

Велику допомогу надавали козаки Білгорода-Дністровського козачого полку УкраїнськогоЧорноморського козацтва ім. П.Орлика не тільки порадою, а й шефською допомогою. Зокрема,почесним гостем у школі були Городецький Л.Г., Скляренко М.П., Черв'як О.О., Оленєв І.П.,Горлачов В.П. та інші. Підтримував і допомагав отаман Саратського району - Іванов С.І.Активно підтримували роботу директор школи Безотосна М.Г. і зав РОНО Олійниченко О.С. Вобласній пресі про цікавий досвід роботи школи з'явилися статті Б.І.Устименка.

Шлях школи до козацтва не був легким і швидким. Спочатку в школі хотіли відродитипіонерію, але незабаром зрозуміли, що новий час вимагає нових форм виховання. Хтосьзапропонував скаутів, але це було категорично відметено. Скаути - чужерідний рух. У нас булославне лицарство - козацтво. Ось його й потрібно відроджувати.

Ось так з'явилася козацька республіка „Мрія". Було розроблено статут, системупідготовки майбутніх козаків у республіці „Мрія". Вся виховна робота в ній спрямована настворення козацької молоді в Україні. До 12-річного віку діти числяться в козачатах, до 14-річного - в пластунах, до 15-річного - в соколах, до 17-річного - в джурах і тільки потім юнакистають кандидатами в козаки. Усі ці роки вони займаються патріотичним самовихованням,розвивають моральні, духовні і фізичні якості, вивчають традиції і звичаї своїх предків, історіюкозацтва на Україні.

І робиться це все заради того, щоб у дітей формувалося почуття відповідальності засебе і за інших, набувалися знання, впевненість у собі, вміння співпрацювати і керувати.Підлітку прищеплюється почуття змагань, розвиваються спостережливість, відповідальність,повага, вміння підкорятися наказу і жертвувати особистим заради спільного.

Внаслідок цього джура стає людиною слова, відповідальною, обов'язковою і точною,бережливою, але не скупою, справедливою, але не жорсткою, ввічливою, але не байдужою, якапіклується про своє здоров'я, самовдосконалення, сповнений братніми почуттями до друзів,любов'ю до людей, своєї землі і Батьківщини.

Не все виходить у козацькій республіці, як планувалося й хотілося, однак головногодобитися вдалося. Підтягнулась успішність, менше стало порушень, підлітки сталистриманішими і ввічливішими у поводженні. На рахунку у козачат і джур чимало добрих справ:очищене забуте джерело, з якого в минулому століття козаки пили воду, привели в порядок накладовищі забуті могили предків, взято шефство над учасниками війни і людьми похилого віку,надано чималу допомогу господарству, посаджено дерева, кущі, розбито квітники. Дітиприкрашають рідну землю і полегшують життя людей. Вони здружились, стали відкритими ідоброзичливими.

Козацтво залучає дітей до джерел нашої духовності, історії, культури, традицій, рідноїмови. Молодь набуває чітких орієнтирів у житті і бачить конкретну мету перед собою. Юнаки ідівчата стають здоровими і міцними фізично, чистими морально, здобувають надійний імунітетвід шкідливих звичок і пороків, які сьогодні посилено пропагують і втілюються у свідомість

138

людей зі сторінок книг і екранів телевізорів. В підсумку Україна одержить вірних і гідних синів тадочок.

Старокозацька та Молозька школи Білгород-Дністровського району.

Ентузіаст - відставний майор, курінний Старокозацького куріню Українського козацтва -Лісіцин І.М. (тоді працював директором Старокозацького ринку). Роботу почав в 1996 р. Булостворено організацію «Молода Січ», яку було зареєстровано в Старокозацькій сільській раді ташколу джур. Розроблено статут організації, згідно якого метою діяльності Січі було сприяннявиховання національно свідомих, духовно та фізично розвинутих громадян України натрадиціях українського козацтва та принципах християнської моралі.

Завданнями Січі були:

виховання у дітей національної історичної свідомості, громадянської

позиції, патріотизму, готовності захищати Батьківщину, любові до рідного краю шляхомопанування козацької духовної та культурної спадщини;

виховання у дітей християнської моралі;

залучення дітей до краєзнавчої діяльності, поширення та пропаганда козацьких звичаївта традицій;

вивчення, охорона та відновлення пам'яток української історії і культури;

залучення дітей до самовдосконалення, занять прикладним туризмом, фізкультурою;

організація спілкування дітей різних країн.

Козачата «Молодої Січі» мали однострої захисного кольору. У 1997 р. старокозацькаделегація джур та дан була на Великій Раді Українського козацтва в Києві; старший джура націй раді виступав: «Сьогодні у нас, джур дитячої та молодіжної організації Українськогокозацтва «Молода Січ», створеної в нашому селі Старокозаче Одеської області, дебют навсеукраїнському рівні. На сьогодні в нашій організації налічується 108 осіб. Чим мизаймаємось? Влітку, окрім занять з орієнтування на місцевості, правилам розташуваннянаметового табору, вміння розвести багаття, надання першої медичної допомоги, миознайомилися з засобами зв'язку, трохи працювали в цій сфері і навіть мали свій рекорд попроведенню польового телефонного зв'язку на відстані 100 метрів - 43 секунди.»

Було розроблено план проведення занять з джурами Старокозацького куреня поорієнтуванню на місцевості, по наданню першої медичної допомоги, а також план заходів налітній період.

Кажуть, що понеділок - день тяжкий, але своє перше заняття джури провели саме впонеділок 25 червня 1997 р. Планували, що на перше заняття, окрім трьох джур (ВовиАнтошела, Лісіциних Дениса та Ігора), прийдуть ще семеро. Але в своїх прогнозах помилилися.На перше заняття прийшло 30 чоловік. Потім все більше і більше. Вже на жовтень 1997 р. ворганізації «Молода Січ» налічувалося 108 осіб.

В період шкільних занять джури Старокозацького куріню займалися художньоюсамодіяльністю, спортивною гімнастикою і що саме головне - вивчали історію козацтва,традиції і звичаї наших предків, відомих на весь світ козаків. Була домовленість з начальникоммитної застави, розташованої в Старокозачому, про допомогу їм в несенні митної служби надільниці державної межі. Разом з митним нарядом джури несли патрульну службу, самостійносиділи в засадах по виявленню контрабандних вантажів.

Блакитною метою хлопців було несення кінної патрульної служби, але для цього не булоконей. Хлопці обладнали шкільний клас для занять по вивченню азбуки Морзе, морськогосемафору, роботи на комп'ютері, занять у Малій Академії Наук. Окрім цього, з ними двічі натиждень проводив уроки богослів'я священик Покровської церкви отець Антоній. Готувалисявони також вивчати англійську розмовну мову.

Лісіцин І.М. розробив чітку програму для своїх джур: вивчити історію козацтва; навчитисяпрацювати з комп'ютером; оволодіти початковими знаннями з економіки; вивчати англійськумову (в Старокозацькій школі на той час вивчали як іноземну мову - французьку); статинародними артистами художньої самодіяльності та ін.

Ось що писав Б.І.Устименко в «Одеськіх вістях» тоді: «Багатолюдно було під часнедільної служби у Грецької церкви Білгорода-Дністровського. 39 старокозацьких школярів -козацьких джур та дан приїхали у місто, щоб, отримавши благословення отця Владислава,прийняти посвячення у козаки. Хлопчаки читають текст присяги: «Присягаю бути вірним Боговіта Україні. Присягаюся товариству бути допомогою товаришам у козацьких справах. На славуперед Господом та Україною» Це не вистава, не театральне дійство, а повернення до

139

безсмертних народних витоків, до віри батьків, до справи служіння своїй землі, Вітчизні, народу.А чому дівчат називають данами? Даною називалася богиня води в староукраїнській міфології.А вода - символ життя».

Були плани облаштувати школу джур з проживанням там викладачів на місці військовогомістечка, яке покинули війська 12 військового пункту зв'язку в/ч А 2171, розташованого натериторії Білгород-Дністровської КЕЧ. Але цим задумам не судилося бути здійсненими. ЛісіцинІ.М. у 2000 р. виїхав до с. Мологи. Працював деякий час військовим керівником в Молозькійшколі - намагався продовжувати козацьку справу (молозькі школярі-джури займалисятіловихованням, їздили на екскурсії по козацьким місцям), але обставини змусили його виїхатина роботу до Сибіру - налагоджував в Новосибірському козацькому окрузі сердюцьку службу,працював із молодими козаками...

Випаснянська №1 школа Білгород-Дністровського району.

Ентузіаст - майор Збройних Сил України, козак Гавриленко В.О. В 1997 р. ним булоорганізовано при школі осередок Молодої Січі ( Валерій Олексійович тоді служив в ЗбройнихСилах й працював учителем допризовної підготовки юнаків), який прийняв всім своїм складомпосвяту в джури. У довідці перевірки Випаснянської №1 школи, яка відбулася в грудні 1999 р.про цю роботу було написано: «... Система виховної роботи школи не залишила остороньпитання козацької педагогіки; впровадження козацьких звичаїв і традицій. В школі створенодитячу організацію «Молода Січ».

«Молода Січ» - самодіяльна дитяча організація, що будує свою роботу на принципахдобровільності, демократії та самоврядування. Проводяться конкурси, змагання, козацькийКВК, гра-конкурс «Твоєї слави козацької повік не забудем», бесіди «Жіночі імена в часикозацтва».

Педагогічний колектив не лишився в стороні від козацької педагогіки: впроваджувалисякозацькі традиції, проводилися педагогічні ради «Формування національної свідомості в процесінавчання і виховання», «Вплив дитячої організації «Молода Січ» на формування патріотизмушколярів».

«Десь влітку 1977-го я побачив фотографії та самвидав «Молодої Січі» з Старокозачого,якою керував В.Лісіцин. З ним познайомився, послухав про його плани і досягнення і ценаштовхнуло на думку про створення аналогічного клубу. В своїй рідній школі дізнався, щокерівник ДПЮ звільняється і мені запропонували працювати вчителем. До годин ДПЮ я маввзяти на себе військово-патріотичну роботу. Вона і вилилась у створення «Молодої Січі».

Відповідно до законів, я створив і зареєстрував при сільраді молодіжну громадськуорганізацію (зі статутом та програмою заходів). Як завжди початок був хаотичним: по суботамхлопці 5-7 класів приходили на годину в спортзал, де я їх вчив елементарним гімнастичнимвправам та загально фізичному розвитку, а потім обладнуючи кімнату, виділену для молодихсічовиків, ловив їх по всій школі, щоб направити на ремонт приміщення. Так-сяк, за місяць-два,ми створили деякі клейноди - хоругву, шеврон-емблему, барабан, і половина хлопців вжевиготовила форму. До восени я вже навчив січовиків марширувати з піснею, та перейшов довиготовлення і стрільби з козацьких луків. Потім в травні почались заняття із самостраховки припадіннях та найпростіші прийоми самозахисту, стрільби з пневмогвинтівки. Паралельно видавадля вивчення літературу про козаків Б.Лепкого, В.Будзиновського, О.Пахучого; читав всій групіпо 20-30 хвилин В.Яворницького та інших.

В травні «Молода Січ» почала готуватись до районного фестивалю дитячої творчості: здопомогою вчителів музики і математики, які і мене ще вчили, ми репетирували козацькі пісні ташили форму на свято. Гарні вийшли шапки - наші козачата виглядали на параді і на посвяті вджури ефектно і по-українські!

Я взагалі намагався завжди, в житті, на службі, в «Молодої Січі» творити змаксимальним відчуттям реальності і мінімумом формалізму. І вірив, що життя може статисхожим на ту фантазію, яку ми собі уявимо, проте більшість людей, наших людей, надтозаклопотані, щоб змінювати і змінюватись. Такі люди завжди були, і в козацькі часи і зараз -просто «наші люди», але потрібні і козаки. І вони є, - просто деякі з них ще цього не знають.»

Вигінська школа Білгород-Дністровського району.

Ентузіасти - директор школи курінний Українського козацтва Біленко В.Ю. та учительфізичної культури осавул Українського козацтва Берлізов А.М. в 1998 р. організували дитячу

140

джурову та данову організацію «Молода Січ», яка працювала на засадах Українського козацтва.Колектив збирав кошти на придбання однострою; почалася діяльність: учні вивчали історіюкозацтва, основи військового мистецтва та тілодуховання козаків, пройшли посвяту в джури тадани. В лавах «Молодої Січі» налічувалося 65 членів, практично всі учні 5-9 класів. Натеперішній час школа продовжує працювати в напрямку козацько-лицарського виховання підпроводом директора Вдовиченко О.М.

Долинівська школа Білгород-Дністровського району.

Ентузіасти - директор школи Тома Т.І., завуч - Долгошеєнко М.І., педагог-організаторМолчанова Т.І. Роботу почали у 1996 р., але елементи цієї роботи були ще в 1992 р. Натеперішній час в школі працює дитяча козацька організація «Козацький Кіш», яка працює назасадах Українського козацтва. В школі склалася своєрідна система виховної роботи, щоґрунтується на історичних і національних традиціях українського народу. Ведеться гарнооформлений та талановито написаний літопис шкільних справ. Дуже цікаве дозвілля школярів:вечори, свята, КВК, спортивні змагання, Козацькі забави «Суперкозак» - традиційне травневеспортивно-мистецьке свято козачат. Працює шкільний музей села - один з кращих в районі.Спільними зусиллями сім'ї та школи виховується у дітей бажання зберегти родинні традиції,сімейні реліквії, вивчати родовід, прилучати їх до народних традицій, звичаїв, обрядів, етичнінорми взаємин між близькими людьми і в суспільному оточенні, здатність піклуватися промолодших і немічних.

«Козацький Кіш» пройшов посвяту у козачата. Діти всією душею приймають кодекскозацької честі, зростають в атмосфері взаємоповаги і взаємовиручки, добре поводять себе упобуті, добре вчаться.

Про роботу школи писали районна та обласна преса. Школа продовжує діяльність внапрямку козацько-лицарського виховання, можливо, на теперішній час (2005 р.), найбільшсистематично у Задністров'ї.

Турлацька школа Білгород-Дністровського району.

Ентузіасти - директор школи - Тодорова Тетяна Петрівна та учитель молодших класів -Чумаченко Валентина Миколаївна - приділяють належну увагу козацькому вихованню.

Тодорова Т.П.: «.Я вирішила для своїх другокласників влаштувати свято «Козацькізабави». До святково оформленої класної кімнати завітали батьки, старші та молодші братики ісестрички, друзі. Спочатку другокласники розказували про історію Запорозької Січі, про славнихкозаків. Потім хлопчики змагались у швидкості чищення картоплі, перетягування канату,віджимання від підлоги; стрибали у мішках, намагались якнайбільше назвати українських міст,виявляли свої мовленні здібності, складали вітальні листівки, які вручали дівчаткам разом зквітами. Всі хлопчики пройшли випробування і були прийняті до козацького загону».

Чумаченко В.М.: «Я весь час намагаюся на уроках читання і рідної мови дати більшезнань дітям про минуле наших предків. Я поставила перед собою мету: розширити знання учнівз життя запорозького козацтва, розкрити феномен козацтва, показати його роль в історіїукраїнського народу, виховувати в учнів любов до рідного краю, бажання бути гідними синамиУкраїни, прагнути стати сильними, здоровими, розумними і цим створювати дружний колектив».

Мабуть є в тому, що Тодорова Т.П. та Чумаченко В.М. звернули увагу на патріотичневиховання дітей (у формі козацького), закономірність - козацтво, як якість менталітету українця,притягує до себе юні, незіпсовані душі - романтикою звитяги, побратимства, всім тим, що миназиваємо польотом душі.

Татарбунарський район. Тузлівський навчально-виховний комплекс.

Тузлівський навчально-виховний комплекс створений з метою навчання обдарованихсоціально-незахищених дітей. Комплекс об'єднує загальноосвітню школу (завідуюча школи -Удовиченко О.Ф.), інтернат для соціально-незахищенних дітей (завідуюча інтернатом -Одинець Є.Т.) та ліцей військово-спортивного напрямку для вихованців шкіл-інтернатівОдеської області (комендант ліцею - Катарков В.П.). Керує закладом директор - ПокровщукМ.Д.

141

В Тузлівському НВК завершено перший етап трансформації його у козацькийнавчальний заклад: пройшовши курс „молодого козака" більше 30 ліцеїстів прийняли посвяту,яку проводили козаки Буджацької Січі.

Адамівська школа Білгород-Дністровського району.

Ентузіасти - директор школи Тимофєєв В.Я., завуч - Лавриненко П.М., педагог-організатор Гриценко В.Н. Почали козацьку справу в 1998 р., хоча елементи козацькоїпедагогіки вводили в виховний процес школи ще в 1992 р.

Вже у 1992 р. на теренах незалежної України поширювалось національне відродження:функціонували національно налаштовані громадські організації - РУХ, Вільне козацтво України;створювалися товариства, які пропагували відродження національних традицій, зокрематовариства, які об'єднували дітей та молодь.

У 1992 р. було започатковано Адамівський осередок всеукраїнської дитячої незалежноїорганізації «Джура» у складі учнів 7,8 класів, вважаючи, що українська Адамівська неповнасередня школа не повинна стояти осторонь від національного відродження і має прийнятиактивну участь у цьому процесі.

Мета діяльності організації - виховання національно-налаштованих українців, громадяннезалежної України.

Було вирішено зареєструвати Адамівський осередок організації «Джура» згідно ізСтатутом цієї Всеукраїнської дитячої незалежної організації. У зв'язку з цим було подано заявуголові Адамівської сільської ради Сердюк Т.В. з проханням реєстрації організації 11 травня1992 року.

До заяви додавався статут організації, який складався з чотирьох розділів: загальніположення, мета, основні завдання, членство в організації, права і обов'язки членів організації.Була складена програма діяльності дитячої організації національно-духовного відродження«Джура» Адамівського осередку.

В реєстрації директору школи було відмовлено з причині того, що дитяча незалежнаорганізація «Джура» в Міністерстві юстиції України на той час не була зареєстрована.Вже в серпні 1992 року на 17-й сесії Адамівської сільської ради ХХІ скликання розглядалосяпитання "Про організацію роботи з національного виховання у Адамівській неповній середнійшколі".

Була заслухана доповідь директора Адамівської неповної середньої школи ТимофєєваВ.Я. про роботу з виховання національно-свідомих громадян незалежної України, якапроявлялась в створенні дитячої громадської організації «Джура», що працювала на засадахвиховання громадянина України, патріота, захисника Вітчизни.

Проводилась велика військово-патріотична, спортивно-туристська робота, у якій було задіянобільшість школярів середнього та старшого віку. Роботу цю проводили вчителі Галицький С.П.,Галицька Н.П., Буравицька Р.М., Катющев Є.М., Потужна В.О. та директор школи офіцер запасуТимофєєв В.Я.

Був налагоджений зв'язок із штабом дивізії та частинами, які дислоковані наСофіївському танкодромі. Проведено зустрічі з воїнами, які були шефами школи і проводили зшколярами на полігоні збори, проводилась «Зарниця». Шкільна збірна із спортивного туризмувже кілька років займала призові місця на районних змаганнях, належним чином веласьспортивна робота.

Але були й недоліки: план роботи дитячої організації «Джура» був поверховий, мавздебільшого декларативний характер, не відповідав у повній мірі завданням її роботи. Увиховній системі школи національне виховання існувало само по собі, воно не було органічноюскладовою шкільної системи виховання.

На 24-й сесії Адамівської сільської Ради ХХІ скликання (14 листопада 1993 року)зазначено було про покращення виховання національно свідомого громадянина України - єПоложення про національне виховання, змістовний план роботи школи та класних керівників,але було зазначено, що виховання школярів велося із деяким націоналістичним відхиленням,що фіксувалося батьками та зустрічало супротив деяких школярів (про це свідчиловивішування школярами 9 класу червоних прапорів на димарі кочегарці та у лісосмузі напочатку села). Після цього випадку директору школи було дано завдання провести широкуроз'яснювальну роботу серед батьків, школярів про необхідність дотримуватися державноїсимволіки у громадянському житті громади, а також звернути увагу на виховуваннягромадянина України, але зазначалося при цьому, що не треба виховувати націоналіста у

142

поганому розумінні цього слова, особливо враховуючи, що громадська думка засуджує РУХ -«Спасибі РУХУ за розруху».

23 березня 1995 р. згідно з Указом Президента України №1 від 4 січня 1995 р. таматеріалами Інформаційного збірника Міністерства освіти України №12 (червень 1991 р.)Адамівська сільська рада зареєструвала під №2 у Книзі реєстрації громадських організаційдитячу громадську організацію «Січ», мета діяльності якої - виховання патріота, національноналаштованого громадянина України, морально та фізично здорового.

У 1994 р. директором Адамівської школи стала Тимофєєва С.С. (Валерія Яковичаобрали головою Адамівської сільської ради і на новій посаді він продовжував активну роботу вАдамівському курені Українського козацтва, залучаючи до козацькій роботи батьків своїх учнів);роботу організації «Джура» було тимчасово припинено. В школі педагог-організатор ГриценкоВ.Н. організувала дитячу організацію СПОУ.

Повернувшись директором в школу в 1998 р., Тимофєєв В.Я., взявши за основу козацькупедагогіку, створив систему козацько-лицарського виховання козака та берегині. В 2000 р. своюконцепцію сучасної школи козацько-лицарського виховання Валерій Якович представив наміжнародній науково-практичній конференції «Дитина в сучасному суспільстві», яка проходилав Одесі.

Після ряду публікацій про свою роботу в районних, обласних, всеукраїнських газетах,науково-методичних журналах, Тимофєєва В.Я. було визнано кращим освітянином України2002 року за результатами опитування читачів Всеукраїнського громадсько-політичногощотижневика «Освіта». У 2003 р. систему козацько-лицарського виховання, створену ВалеріємЯковичем, було визнано авторською. У 2004 р. Тимофєєв В.Я. надрукував книгу «АдамівськаСіч - школа козацько-лицарського виховання», у 2005 р. - «Козацька педагогіка - сучаснаосвіта».

Процес становлення та розвитку Адамівської школи козацько-лицарського виховання (з квітня1998 року) зафіксовано у шкільній газеті. У 1998-2001 роках газета випускалася у вигляді бліц-інформації: «Леля», «Козачата», «Джура», «Дана», «Джура та Дана», «Берегиня», «Козак».Всього вийшло 45 номерів. Газету випускав Валерій Якович. На сторінках газети друкувавсятеоретичний матеріал - зокрема спроба концепції школи такого типу, положення про школуцього типу, статут школи козацько-лицарського виховання. Велася хроніка школи таАдамівського куріня Українського козацтва - описувалися події шкільного життя, Адамівської«Молодої Січі», Адамівського куріня Українського козацтва, Білгород-Дністровської паланкиУкраїнського козацтва (міжрайонового товариства козаків Буджаку).

З квітня 2001 року почала виходити газета «Річ про Адамівську Січ» (випуском якої зновуж таки займався Валерій Якович), яка поступово стала друкованим органом всієї Адамівськоїгромади: тут друкувалися матеріали з життя громади, з життя людей, які тут мешкали.

Адамівська школа козацько-лицарського виховання - громадський (на базізагальноосвітньої школи) навчально-виховний заклад нового типу, покликаний дати учнямдодаткову козацько-лицарську освіту, забезпечити їх надійний духовний зв'язок з предками,розвинути стосунки з сучасниками і зорієнтувати козачат на інтереси нащадків, бо творчевідродження в житті ідей і засобів козацької педагогіки має забезпечити виховання фізичноздорових, морально чистих і по-лицарськи мужніх та сильних духом громадян незалежноїУкраїни.

У практичній роботі Адамівська школа дотримується основних змістовних компонентівсучасного козацько-лицарського виховання молоді, які полягають у наступнихфундаментальних положеннях:

Школа козацько-лицарського виховання - осередок лицарської духовності з державно-громадським управлінням.

Козача (учень) - центр навчально-виховного процесу, суб'єкт навчання і виховання(творець, діяч).

Навчання і виховання козачати - це за своєю суттю є самонавчання, самоосвіта,самовиховання, самоорганізація і самореалізація особистості.

Родинне національне козацьке виховання - природне, провідне виховання, і батьки -головні вихователі протягом усього життя козачати.

Національне козацьке виховання - всеохоплююча і багатогранна система впливів,ідей, підходів, яка покликана пробуджувати і стимулювати розвиток закладених природою

143

задатків, можливостей козачати, набуття ним етносоціального досвіду реалізації завданьгуманізації і гуманітаризації системи освіти.

7. Українська козацька педагогіка - вітчизняна наука про виховання підростаючихпоколінь українців (представників національних меншин) нашої Батьківщини, якій здавнапритаманні глибокі гуманістичні традиції, яка постійно збагачується народною виховноюмудрістю, вищими здобутками світової науки, культури.

Згідно із Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середнюосвіту», «Про позашкільну освіту», Положеннями «Про загальноосвітній навчальний заклад»,«Про педагогічну раду середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу», «Прораду школи», «Про піклувальну раду школи», Статуту Адамівської школи козацько-лицарськоговиховання, - в Адамівській школі функціонувала модель державно-громадського управління,яка базувалася на традиціях лицарської верстви українського народу (козацтва) та дотриманіправ та обов'язків усіх суб'єктів навчально-виховного процесу: учнів, учителів, батьків,громадськості. Однією із складових частин його було учнівське самоврядування у формікозацько-отаманської республіки.

Вищим органом учнівського самоврядування Адамівської школи козацько-лицарськоговиховання було коло джур та дан (загальні збори учнів 5-9 класів де отаман - лише першийсеред рівних!), яке збиралося не рідше 2-х разів на навчальний рік: у травні та вересні.

На колі джур і дан заслуховувався звіт про роботу ради джур і дан, обирався новийсклад ради джур і дан (травень) та затверджувався план роботи ради джур і дан (вересень).Новий склад ради джур і дан оновлювався не менш як на третину її членів і обирався терміномна один навчальний рік.

Рада джур і дан обиралася у кількості 15 осіб (головного отамана ради джур і дан,головної берегині ради джур і дан, писаря ради джур і дан та 12 отаманів (берегинь) паланок(секторів роботи). Рада джур і дан працювали за 4 циклами напрямків роботи (всього напрямківроботи -10).

У школі була узгоджувальна рада джур і дан (у випадку розбіжностей в поглядах на якусьпроблему між джурами та данами). Яка складається з ради отаманів загонів і ради дан(берегинь) загонів. Отаманів та берегинь обирали на класних зборах джур і дан терміном наодин навчальний рік.

До узгоджувальної ради джур і дан на правах співголів ради входили: головний отаманради джур і дан та головна берегиня ради джур і дан.

Узгоджувальна рада джур і дан разом із писарем ради джур і дан складалакоординаційну раду цікавих справ.

З числа молодих козаків 9 класу обирався суд козацької честі терміном на одиннавчальний рік у такому складі: суддя, радник, писар, лелі, дани, берегині, які не підсудні судукозацької честі.

Крім отаманів та берегинь, класні збори джур і дан обирали термінами на один рік (ізобов'язковим піврічним звітом про роботу і можливістю переобрання) писаря, хорунжого,бунчужного, товмача, скарбничого та інших посадових осіб керівного складу класногокозацького загону.

Ця модель учнівського самоврядування працювала у школі козацько-лицарськоговиховання з 1998 року і на практиці довела доцільність виховання національної самосвідомості,громадської активності, формування творчої особистості козачат, зміцнення фізичного іморального здоров'я.

Школа мала свій однострій, прапор, марширування, салютування, загони, командири-отамани, хоча все це мало форму гри. Це форма організації, яка ґрунтується на історичномудосвіді українського народу, метою якого є виховання свідомих громадян, формуванняінтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації.

Провідна ідея цієї виховної системи полягає в створенні умов для цілеспрямованогорозвитку дитини як особистості. Ядро виховного процесу становлять взаємодопомога,співпереживання, підкорення спільно обраним законам - все це зумовлювало позитивний впливна особистість в процесі формування Адамівської Січі - братства козачат.

Велика увага приділялася в школі формуванню таких понять, як учнівська честь, гідність,совість. Засобами козацької педагогіки формується у козачат «командний дух»: наша команда -це, відповідно, наша Січ, наша школа, наше село, наша Україна; виховування козака - дляякого найдорожче - воля і честь!

Не зайве буде додати що Адамівська школа користувалася цілковитою підтримкоюАдамівської громади, де мешкає більше 80-ти козаків Українського козацтва.

144

Наведу ряд позитивних наслідків козацько-лицарського виховання:

зростання національної свідомості, патріотизму, відданості ідеалам

українського державотворення, демократичного суспільства, етнонаціональної злагоди всіхучасників виховного процесу (а це - учні, вчителі, батьки, громадськість; в селі мешкаютьпредставники 9 національностей - українці, росіяни, болгари, молдовани, румуни, гагаузи,калмики, черкесяни, кеябейці);

інтенсифікація процесів духовного єднання учасників виховного процесу,

що виявляється у повазі, довірі, взаємодопомозі, щирих взаєминах між педагогами ішколярами, педагогами і батьками, мешканцями громади (у школі і на території громади вжедекілька років не було правопорушень - а це духовний вплив школи на село; у школіпокращилась успішність - її якісний показник складав у 1998 році - 55%, у 1999 році - 53%, у2000 році - 56%, у 2001 році - 55% - найвищий у районі серед загальноосвітніх закладів І-ІІступенів);

зростання ролі колективу учасників навчально-виховного процесу як саморегулюючоїсистеми.

Валерієм Яковичем Тимофєєвим вперше на Україні фундаментально розроблені основнідокументи про школу такого типу (концепція, Положення, Статут). Розроблені навчальний плані програми (курси «Козацьке тіловиховання», «Психологія духовного розвитку», «Козацькевійськове мистецтво» і т.д.), посібники з основних предметів школи цього типу.

Система виховання Адамівської школи козака та берегині:

Родинно-дошкільне виховання козачати та лелі (вік - до 10 років) -

проводиться через роботу з батьками дошкільнят та введенням спеціальних курсів до програмидитячого садочка;

Родинно-шкільне - проводиться у формі роботи школи козацько-лицарськоговиховання;

Громадсько-родинне - проводиться у формі діяльності дитячо-юнацької організації«Молода Січ», та Адамівського куріня Українського козацтва місцевого осередка жіночоїгромади Українського козацтва.

Розроблена програма трансформації Адамівської загальноосвітньої школи у школукозацько-лицарського виховання.

Функціонували паланки (сектори) ради джур і дан: здоров'я та спорту; героїко-патріотичного виховання; національного відродження; організації дозвілля; зарубіжних зв'язків;роботи з молодшими школярами; трудової діяльності та охорони середовища; навчально-пізнавальної діяльності; інформації; дисципліни та порядку; соціального захисту; історико-краєзнавча; суд козацької честі; координаційна рада цікавих справ.

Дитячий садок «Галинка» с. Адамівка Білгород-Дністровського району.

З 2005 року в напрямку козацько-лицарського виховання почав працювати колективдитячого навчального закладу «Галинка» с. Адамівка - як базовий з цієї педагогічної проблемив районі. Ентузіасти: завідуюча - Івасенко А.І., вихователі - Макаренко Н.П., Березнюк Н.І.,Даниленко С.С. На базі садочка проводяться методичні об'єднання, презентації та ін.

Духовне виховання.

Практично всі педагоги, які впроваджували в практику роботи своєї школи козацькупедагогіку, вважають, що в систему виховної роботи з козачатами, крім тіло виховання, требавводити й духовиховання і тоді буде козацьке тілодуховиховання, що на практиці означає йвведення християнської моралі.

Генеральний суддя Буджацької Січі Б.І.Устименко: «У нас церква відокремлена віддержави, але в одеських єврейських школах учнів ознайомлюють із змістом священих книг. Впольських школах вивчають Біблію. Особисто я вважаю, що в наш час бездуховності, яка росте,корисно було б знайомити нашу молодь з дитинства хоча б із канонічними заповідями, щобдитина змогла відрізнити добро від зла».

В останнє десятиліття дедалі більше політичних і культурних діячів, учителів, батьківзвертаються до християнських моральних цінностей як найбільш стійких, універсальних, непідвладних політичній та ідеологічній кон'юктурі. Це означає, що сучасне українське суспільствопоступово підходить до визнання й опанування етичних основ християнства, від яких воно було

145

штучно відлучене протягом багатьох десятиліть і до яких у більшості людей навіть булосформовано різко негативне ставлення.

Ніхто не буде сперечатися, що Церква є носієм духовності. Так воно і є, адже те, чогонавчають тут, спрямоване на забезпечення нашого духовного добробуту, і найперше гармоніїнашого внутрішнього світу. Багато людей відвідують храми, вважають себе віруючими і повагадо традицій та релігії свого народу стримує багатьох з них від хибних кроків. Свою роль тутвідіграє і громадська думка, а тому людина буде намагатися жити і діяти так,щоб не булосоромно перед людьми.

Лише розвинута моральність, лише прийняття абсолютно вічних норм співжиттядопоможе у потрібну хвилину підлітку (юнаку, юнці) - вони не будуть вагатися, втримаються, непідуть на умовляння товаришів, адже матимуть приписи на всі випадки життя. А нагородоюбуде чисте сумління та гармонія внутрішнього світу.

Формування духовності як основної якості людини, визначення її духовнихпріоритетів, обґрунтування системи цінностей, на яких має базуватися життя дитини -основні напрями роботи духовного виховання.

Отже, тривале функціонування і понад ситуаційний, інтегративний характерцінностей, що увійшли до людської культури як християнські моральні настанови,зумовлюють їх особливу роль у процесі виховання дітей та молоді й спонукають нас -

педагогів - до вироблення засобів і методів їх засвоєння учнями...

***

Офіційна українська педагогіка не заперечує того, що козацтво стало найдосконалішоюформою вияву генетично закодованих здібностей і можливостей нашого народу. І тому вконцепції національного виховання реалізація науково обгрунтованих і випробуваних історієюкозацько-лицарських виховних традицій - вважається одним із найефективнішихукраїнознавчих підходів у навчально-виховній роботі.

Турбує сумна історія нашої української педагогіки: з уходом ентузіаста тихо конає й йогоідея; добре якщо ентузіаст зможе описати свій досвід, залишивши його на шпальтах історіїпедагогіки; а якщо ні? Тоді досвід зовсім зникає ...

Адамівській школі пощастило: її директор описав досвід роботи педагогічного колективушколи козацько-лицарського виховання; іншим школам Задністров'я поталанило не так ...Багато матеріалів їхньої роботи вже зникли, багато чого не запам'яталось ... Тому досвід цихшкіл не подано в цій роботі належним чином, фрагментарно; та ще й самі педагоги нерозуміють важливості своєї роботи ...

Але, як би не було, загальновизнано, що у період моральної кризи, дегероїзації ідеморалізації значної частини нашого суспільства творче відродження культурно-освітніх і виховних козацьких традицій - одна з необхідних і найважливіших гранейзміцнення могутності України.

146

ВІД АВТОРА. ЗАМІСТЬ ЗАКІНЧЕННЯ.

Практично в усіх країнах були різні воєнізовані групи населення, які виконувалиспецифічні функції, пов'язані з військовою службою (Іспанія - реконкистадори, Швейцарія -кнехти, Балкани - гайдуки, клефти, граничари, Україна - козаки, гайдамаки, Індія - гуркхи,Японія - самураї). Виникало військове громадство в період смут, в умовах прикордоннихконфліктів, релігійних війн і війн за національну незалежність, здіснення колонізацій. Напочаткових етапах існування основним заняттям таких громадств була війнанапіврозбійницького характеру. Однак пізніше вони або переходили на службу до держави надоговірних началах, або щезали...

Логіка історичного процесу невблаганна - при закритті "прикордонних" зон потреба ввідважних й умілих вояках-колонізаторах минає.

Але козацтво (зокрема, на Буджаку) проіснувало до початку ХХ століття. Цьому сприялитакі причини:

існування територій, що потребували колонізації (до речі, наш Буджак); це виступалосвоєрідним "гарантом" існування козацтва, найбільш пристосованого для рішенняколонізаційних завдань;

в державі, в якій є феодальні пережитки, із режимом, що спирався на досить вузькусоціальну базу, козацтво як опора самодержав'я було "приречено" на "підтримку" із боку уряду й"захист" від розмиву як військового стану.

По мірі укріплення державності й експансії держави на прикордонні території у козацтване було іншого шляху, як увійти до державного організму на умовах відбуття служби,збереження, з поступовим відмиранням декількох вольностей або зникнення козацтва загалом.Що й відбувалося в пореформений період, а завершились ці процеси в роки громадянськоївійни й сталінської модернізації...

Вже до початку Першої світової війни козаки були лише військовою силою знеефективною економікою й були анахронізмом, який пережив свою доцільність для держави.Процес індустріалізації, модернізації, репресивні міри знищили ідентичність козаків, від нихзалишились лише легенди...

Відбулася втрата традицій через фізичне винищення значної частини козаків і членівїхніх сімей (1919-1920 роки - "розкозачування"), депортації козацького населення в інші місця(20-30-ті роки ХХ століття), а в місцях традиційного проживання - розбавлення чужинцями-некозаками (20-40-ві роки ХХ століття). В Буджаку - теж саме, тільки ворогом місцевогокозацтва виступала боярська Румунія. Такий стан був на початок 90-х років ХХ століття, коли вРадянському Союзі почався бурхливий рух визволення від гніту тоталітарного комуністичногорежиму, відомий під назвою "перебудова".

Модернізація держави порубіжжя ХХ-ХХІ століття в якості свого природнього слідстваприпускала певне пожвавлення зацікавленості до політичної архаїці та традиціоналізму.Концепт "світлого майбутнього" який характерний для радянської епохи, було змінено на "світлеминуле". Практичною проявою цього "кидка назад" стало виникнення багатьох організацій, якібудувалися на основі середньовічних, за своєю суттю, політико-правових, соціальних понять:стану, корпоративізму, жорсткої ієрархічності. Як гриби після дощу, виникали численнідворянські зібрання, купецькі гільдії та ін. Одним з яскравих проявів подібного роду став рух за"відродження козацтва".

Ще до розпаду СРСР лідери й активісти нового руху оголосили головною своєю метою"відродження" козацтва. Це поняття до теперішнього часу залишається ключовим для всіхпрограмових документів українських неокозаків. Із самого початку їх ідеологи сприймалиісторичне минуле як норму, яку необхідно відновити. Це виразилося в різних формах: відатрибутики (відродження козацьких прапорів - Задністрове земляцтво) до висуваннятериторіальних претензій до сусідів, які займають "козацькі землі" (Буджацька Січ).Стихійнийрух відродження козацько-лицарських традицій в Україні започаткував

І етап загальноукраїнського козацького відродження. Хронологічно цей етап охоплюєподії 1984 - 1991 рр. і характеризується відновленням зацікавленості історією українськогокозацтва та власною родовою спадщиною. Саме тому виник дещо романтичний потяг дославного козацького минулого. Ще одним доказом активізації козацького відродження в Україні(зокрема на Буджаку) стала активізація політичного життя під гаслом визволення України.

У 1989-1999 роках козаків "опікувало" керівництво КПРС та КПУ. "Перебудову"політичної лінії КПРС-КПУ по відношенню до козацтва, яка намітилася в кінці 1980-х років,можливо пояснити декількома причинами.

147

По-перше, партійному керівництву необхідно було тримати під контролем процесформування багатопартійності, а відтак, й громадські течії, які виникали в результаті цього руху.

По-друге, в умовах кризису офіційного світогляду, КПРС потрібні були нові ідеологеми.

По-третє, якийсь новий рух повинен був стати одним з важелів протидії українськомуРУХу Чорновола, інструментом його стримування. Тоді ж й пройшов перший розкол (козацтвоРУХу й "реєстровці"). Подальші політичні події (серпневий путч 1991 року, президентські,парламентські, місцеві вибори та ін.) показали, що ідея "загальнокозацької єдності" (як і в 1917-1922 роках) приносилась в жертву політичним пристрастям (на Буджаку - розгромЗадністрового земляцтва, Буджацької Січі).

Гасло визволення України стало у 1990 році прапором єднання всіх тих, хто сприймавкозацтво як споконвічну силу, що виборювала волю України. Наслідком цього стало об'єднаннякозацьких осередків в єдине Українське козацтво. В цей час перебування у лавах Українськогокозацтва було певним випробуванням на мужність (на Буджаку - перебування в лавахБілгород-Дністровській паланці), бо офіційна влада почала ставитись до цієї структури відвертовороже. Поряд із цим невизначеність пріоритетів, брак досвіду і авторитетних провідниківсуттєво ускладнювали розбудову козацьких структур. Саме тому піднесення 1990-1991 рр. небуло належним чином використано у справі становлення підвалин Українського козацтва. Післяздобуття Україною незалежності те, що об'єднувало і вело вперед козацькі структури, зникло.

В нових умовах 1992 р. розпочався ІІ етап відродження козацької спадщини на Україні.Він, насамперед, характеризувався пошуком пріоритетів у розбудові Українського козацтва. Нажаль, впливи родових козаків і тих, хто розумів необхідність орієнтації на спадкові цінностікозацького лицарства, були слабкими. За таких умов виявилась відсутність єдності і намаганняпідмінити традиційний козацько-лицарський істотний критерій чим завгодно:

абстрактним патріотизмом;

козацькими демократичними традиціями;

бізнесово-господарчою та фермерською діяльністю;

охоронною діяльністю;

клубами "козацького відпочинку";

іншим.

Наслідком цього стала розмитість та відсутність єдиного підходу до визначення критеріюприналежності до козацького товариства (відповідно до сутності історичної козацькоїспадщини). Результатом цього стала криза і дезорієнтація Українського козацтва у середині 90-х рр. ХХ ст. Найяскравішим виявом цього стало утворення паралельних місцевих тазагальноукраїнських козацьких організацій (утворення на Буджаку багатьох радонових таобласних структур). Так розпочався ІІІ етап козацького відродження в Україні, коли штучність таформалізація цього процесу набули загрозливих розмірів.

Починаючи з кінця 2001 року можна виділити ІУ етап козацького відродження. Вінхарактеризується посиленням уваги держави до розвитку козацьких структур і зустрічнимпрагненням отримати державну підтримку зі сторони більшості новітніх козацьких об'єднань. Цятенденція нагадує ситуацію кількарічної давнини в Росії, коли козацький рух було поділено нареєстровий і на нереєстровий, хоча цілий ряд проблем так і не було вирішено. Для ситуації звідродженням козацького руху в Україні ця перспектива є неоднозначною, бо цей рух є занадтокволим, розрізненим і слабо пов'язаним з традиційним родовим устроєм. Такий стан речейзагрожує повною формалізацією українського козацького відродження.

Козацькі організації стоять відокремлено у загальній масі об'єднань громадян заінтересами, соціальним статусом чи грішми. Нечасті публікації в пресі, присвячені козакам, восновному стосуються або парадної сторони їхньої діяльності (усі про перебіг Великих Рад імасових нагороджень самодіяльними орденами), або фінансових сторін особистіснихконфліктів усередині козацького руху. Насправді за парадним антуражем - усілякимишароварами, вольтижуванням і клонуванням гетьманів - від очей широкої громадськостіховаються цікаві процеси.

У запеклій боротьбі між комуністами, націонал-демократами козацтво займало скорішвичікувальну, ніж активну позицію (хоча спочатку козацтво утворювалося як активні охоронно-штурмові загони РУХу - брало участь у хресних ходах, церемоніях покладання трав'янистоїрослинності до підніжжя бронзових борців і антуражна охорона неформальних заходів РУХу).

Оскільки здобуття незалежності України відбулося мирним шляхом, призначеннякозацтва і його подальша доля змусила губитися в здогадах не тільки нове керівництво України,але і самих лідерів козацтва. Сотні молодих і фізично міцних чоловіків в козацькій формі

148

опинилися на узбіччі політичних процесів (особливо це стосується Білгорода-Дністровського, девідбулася ліквідація гарнізону; сотні молодих офіцерів залишилися без роботи).

І війни ніякої ні з ким не було. Куди бідним січовикам податися? Поки козаки думали,закрилася остання ніша - рекет. Організована злочинність вже набрала бойовиків і козакам незнайшлося місця навіть серед "биків". Можливо, це був як раз той випадок, коли інертністькерівництва, його небажання що-небудь робити, зробила козацькому руху добру послугу.Практично ніхто з козаків - за одиничними випадками - не заплямував себе зв'язками звітчизняними і закордонними мафіозі.

Таким чином, до середини 90-х років козацькі організації в Україні ( і на Буджаку)виявилися в стані недофінансованості і недозатребуваності. Коли немає якоїсь об'єднуючоїсили, цілком природно, в середині будь-якої організації починається пошук і "призначення"винних. Українське козацтво стрясає цілий ряд скандалів, розколів і виключень з рядів.

Головна проблема козацтва - визначити свою роль у соціально-політичному життісуспільства. Козацтво - соціально-політичний моноліт чи плід тимчасового компромісу міжвладою та частиною суспільства?

Спроба сучасних реформаторів збудувати нове суспільство з орієнтацією лише наекономічні, ринкові розрахунки, неминуче провалиться. Суспільство засновується лише на ідеїморальності й цементується духовними прагненнями народу. Ідеологія козацтва фундується натаких засадах: Християнство (Православ'я), прагнення до "Народовладдя" та самоврядування ворганізації свого життя й на усвідомленні святого свого обов'язку - захищати рідну українськуземлю й українську державність ("Душу - Богу! Серце - Людям! Життя - Батьківщині! Честь -нікому!"). Це стало в перебігу віків свого роду генетичною особливістю козацького характеру. Йв сучасному суспільстві, коли значний відсоток населення України розгубив, не мав аборозміняв свої ідеали на "речовизм" та долари, козацтво за рядом обставин стало найбільшстійким носієм національно-історичних традицій українського народу, здатне зіграти роль свогороду каталізатора громадської самосвідомості, очолити всенародний рух за відродженняУкраїни-Батьківщини.

Сучасні зміни геополітичної ситуації (тероризм, територіальні претензії Румунії доУкраїни - Буджак) висунули на порядок денний питання про додаткові гарантії захищеності табезпеки, територіальної, державної цілісності, забезпечення мирного проживання населення,підтримка на достатньому рівні мобілізаційних ресурсів. Цими обставинами в теперішній часпродиктована увага державних структур до українського козацтва.

На сучасному етапі в Україні, Російській Федерації та Білорусії козацтва відроджуютьсяголовним чином як громадські організації з культурологічними, господарськими, виховними,охоронними та іншими функціями. Трансформація цих організацій у військові непередбачається. В Придністров'ї на рівні Закону визначено, що козацтво виступає якгромадський рух з воєнізованим характером діяльності, а головним його завданням є захистВітчизни, сприяння зміцненню та розвитку державності і державної влади.

Нерозвиненість законодавчої бази відродження та розвитку Українського козацтва можебути пояснена тим, що процес розбудови козацьких організацій в Україні іде мляво. Істотноюперешкодою розвитку козацтва є концептуальна невизначеність цього процесу.

Початок здійснення державної політики України щодо козацтва, як правило, пов'язують ізприйняттям Указу Президента України (Л.Кравчук) за №141995 від 04.01.1995 року "Провідродження історико-культурних та господарчих традицій Українського козацтва".

Тоді ж почався процес з очищення лав козацтва від політичних екстремістів, із залученнядо "відродження" менш ангажованих, але більш кваліфікованих лідерів (на Буджаку приход докерівництва Скляренка М.П., Царенкова О.П., Врублевського М.В., Тимофєєва В.Я., МаринескуМ.К.). В цьому сенс "одержавлення" уособлює для козацтва в цілому позитивну тенденцію, бодає йому шанс на приведення себе у відповідність з реаліями сучасного громадянськогосуспільства. Але рішення питань, пов'язаних із визначенням основ козацької служби, вмайбутньому.

Можливо, включення козацтва в систему "держава" призведе до виникнення статусувійськових козачих спільнот, які будуть поєднувати в собі риси й держави й громадськоїорганізації.

Що є українське козацтво у минулому й сучасному часі? Що ми активно "відроджуємо" йнамагаємось "використати"? Чи зможе козацтво зайняти свою нішу в ХХІ столітті? Як в сучаснихумовах силами громадської організації відродити тип козака-лицаря? Як згуртувати такихлюдей? На якій основі відроджувати козацтво?

149

Історія українського державотворення переконливо свідчить про те, що в цьомуісторичному процесі, порівняно з іншими суспільно-політичними силами, козацтво відіграваловирішальну, провідну роль. Тому національні інтереси України вимагають створення державнихдокументів, зокрема законів, постанов, які б сприяли дальшому розвитку українського козацтваяк могутньої націотворчої і державотворчої потуги, залучення до його лав найширших верствспівгромадян з метою пробудження і спрямування їхньої енергії на розв'язання історичнихзавдань, що стоять перед нашим суспільством і державою.

Факти неспростовно свідчать, що високі духовні набутки українського козацтва, йоговидатних представників - державних і політичних керманичів, діячів науки і культури на сьогоднізалишаються невідомими широким верствам нашого суспільства. Не пробуджена і незадіяна доконкретних державотворчих справ і не організована в козацькі форми інтелектуальна, духовна іпрактично-дійова енергія сотень тисяч наших співвітчизників; вона ще «дрімає», «спить» і ненабуває продуктивних і ефективних, суспільно корисних форм, справ і чину державотворчогохарактеру.

Оформлення й згуртування козаччини швидше відбувається в тих регіонах, дезагострюються військові міжетнічні, міжнаціональні, міждержавні конфлікти (Кубань,Прикавказ'я, Придністров'я). Відсутність можливостей виконання військових функційпризводить (як показує досвід) до розброду і хитань у козацькому середовищу, яке в свою чергуведе до невизначеності подальшої долі і самого козацького з'єднання. Ситуація може змінитисялише за умови зміни пріоритетів козаччини із військових на господарські й культурні. Це неозначає, що козакам на державному рівні не може бути довірено охороняти кордони країни чинаглядати за правопорядком усередині держави (приклад - чергування козаків на ділянціСтарокозацької прикордонної застави). Сучасні козацькі формування можуть стати повноцінноюнаціональною гвардією, яка буде поставлена на службу народу. У цьому випадку необхіднадопомога держави. І не стільки матеріальна, скільки юридична. Саме на державному рівнімають бути вирішенні питання щодо юридичного статусу козацьких військ.

Справжнє відродження козацтва на Україні почнеться тоді, коли до його лав увіллєтьсямолодь, що вболіває за народні справи, прагне кращого сьогодення та працює на духовне іматеріально багате майбутнє (молоді козаки, які пройшли школу козацько-лицарськоговиховання - Адамівську, Долинівську, Турлацьку, Вигінську, Старокозацьку, Молозьку,Випаснянську №1, Миколаївсько-Новоросійську); коли теперішні козаченьки чітко усвідомлять,що по них судять про все козацтво і народ у цілому, відмовляться від своїх користолюбнихцілей і на перше місце поставлять служіння народу; коли між козаками і науковцями-просвітянами встановляться тісні зв'язки та налагодиться співпраця на ниві дослідженняі сто р и ко-культурної спадщини козаччини. І тоді відроджене козацтво стане тією широкоюсуспільно-політичною і культурницькою течією, яка згуртує всі верстви українського народу ізможе цивілізованими методами вирішувати нагальні питання сьогодення в ім'я народу і длянароду.

Для історичних козацьких структур основним змістом і суттю їхнього існування буласпецифічна військова справа у відповідних суспільно-політичних та природно-географічнихумовах. Завдяки цьому на засадах архаїчних військово-лицарських традицій сформуваласькомплексна система козацького військового буття - козацько-лицарське мистецтво. Цемистецтво (специфічне бойове мистецтво зі зброєю та на його основі - рукопаш; козацькезвичаєве право; елементи архаїчної військової магії; пісенно-енергетична практика; особливесвітосприйняття) і є сутністю української козацької спадщини.

Тільки через відродження і поширення основ військово-лицарської спадщини ми можемовести мову про реальне наслідування, а отже і відповідність сучасного козацтва історичниманалогам. Але до сьогодні розуміння пріоритетності дійсного відродження українськихкозацьких традицій у цьому контексті не досягнуто. Причинами цього є:

переважно хибні уявлення про сутність козацької спадщини, що сформувалися підвпливом романтично-історичної художньої літератури та певних стереотипів вітчизняної ізарубіжної історіографії, розроблених відносно тих чи інших історіософських концепцій;

відсутність сприятливих умов для повноцінного відродження козаччини;

розмитість або повна відсутність дійсних пріоритетів козацького відродження;

руйнація родових козацьких зв'язків та втрата традиційного козацького середовища (родовий козак - представник спадкового козацького роду, життєві принципи якогосформувались на засадах цінностей, притаманних специфічному середовищу козаків-воїнів:пріоритетність чоловічого начала у всіх царинах буття; шанобливе ставлення до родових тазагальнокозацьких звичаїв; повага до військової справи взагалі і особливо до специфічної

150

козацької військової спадщини; ознайомлення з основами козацького бойового мистецтва;сприйняття особливих стереотипів поведінки та відносин, заснованих на засадах козацькогозвичаю; можливе ознайомлення з елементами військової магії; здоровий спосіб життя).

Основні причини гальмування козацького відродження такі:

вплив різноманітних політичних сил;

протилежна конфесійна орієнтація;

залежність від окремих гілок влади та економічних еліт;

особисте ворогування новітніх козацьких керівників;

брак конкретної діяльності.

Але якщо об'єктивно та тверезо проаналізувати процеси, які в теперішній час йдуть вукраїнському козацтві, то ми побачимо, що саме козацтво поки ще розпорошено йнеорганізоване. І причин для цього більш ніж достатньо.

По-перше, козаків розпорошують ті, хто не бажає появи на політичній арені України новоїгрізної громадської сили. Для цього козаків утягують до різних апаратних та партійних ігор.Сучасний козацький рух лише встиг набрати силу, а в його середовищі через 75 років післяреволюції з'явились "білі" й "червоні", "самостійники" й "державники", "наші" й "не наші", якіготові знову схрестити шаблі.

По-друге, розпорошеності цієї підсобляють самі козаки, піддавшись розгулу марнослів'ята егоїзму, пробуджених сучасною революційною хвилею, яка зберегла на своїх прапораххарактерний для всіх революцій гасло: "Хто був ніким, той стане всім!" В результаті цьогокозацтво й не помітило, як опинилося в тенетах численних паралельних організаційнихструктур, які між собою ворогують.

По-третє, відсутність наукового узагальнення багатовікового служіння козацтва Неньці-Україні виявилося при перших кроках його державного становлення. Щоб вирішуватипроблеми, які виникають, необхідно вивчити механізм функціонування традиційних козацькихвійськ, проаналізувати діяльність козацтва в період демократичних перебудов й громадянськоївійни 1917-1922 років. На базі цих досліджень визначити, що можливо використати задлявироблення сучасної єдиної державної політики становлення козацтва й правильно виявитисутність козацького загалу, козацької громади, козацького війська.

По-четверте, козацтву необхідно формувати наскрізну систему підготовки й вихованнякозака як державної людини через сім'ю - середню школу - вищий навчальний заклад(готувати кадри).

Й тому на сучасному етапі розвитку неокозацтва головне п'яте - увага до сучасної школи-найімовірнішому осередку формування сучасного козака-лицаря. А в школі:

труднощі та проблеми випливають із сучасних труднощів громади: економічних,демографічних, соціальних;

термінове розв'язання всіх проблем школи неможливо (особливо соціально-економічних, фінансових, частково методичних), але проблеми виховного характеру ми повиннівирішувати негайно; основне завдання школи на сучасному етапі - протистояннябездуховності, руйнації національної моралі;

громада живе й розвивається доти, доки в ній живе багатим духовним життям школа,тому школа повинна і може стати осередком духовності, берегинею духу громади; для цьоговона має бути відкритим навчально-виховним закладом з громадсько-державнимуправлінням;

один з шляхів вирішення проблем сучасного виховання учнів -національневиховання у формі козацько-лицарського («лише виховуючи українця, можна виховатиукраїнця») та розумні ідеологізація і політизація виховного процесу (формування патріота,громадського діяча починається з його участі в діяльності дитячих і юнацьких громадськихорганізацій;

неможливо виховати особистість тільки в школі; школа виховує разом із сім'єю,виробничим колективом, громадою;

у вихованні національно свідомих козака та берегині є три ступеня (етапи): родинно-дошкільне виховання козачати та лелі, родинно-шкільне виховання джури та дани,громадсько-родинне виховання козака та берегині;

151

кожен з етапів козацько-лицарського виховання має свої особливості і проводиться:

Родинно-дошкільне - через роботу з батьками дошкільнят та введеннямспеціальних курсів до програми дитячого садочка.

Родинно-шкільне - у формі роботи школи козацько-лицарського виховання:

Класна робота за рахунок шкільного компоненту (варіативної складовоїнавчального плану) з основних дисциплін козацько-лицарського виховання.

Б. Позакласна робота за рахунок годин гуртків, у формі Козацькоїреспубліки (одна з форм самоврядування учнівського колективу) та класних козацькихзагонів.

Позашкільна робота у формі діяльності дитячо-юнацької організації«Молода Січ» Українського козацтва.

Громадсько-родинне - у формі діяльності учнівського куреня Українськогокозацтва та місцевого осередку жіночої громади Українського козацтва;

основна мета сучасної школи козацько-лицарського виховання - формування вродині, школі і громадському житті творчу особистість козака-лицаря, захисника рідноїземлі з яскраво вираженою українською національною свідомістю і самосвідомістю,світоглядом і характером, високою мораллю і духовністю;

у період розбудови незалежної України у громадському, шкільному і родинному життінам потрібен насамперед культ лицарства: лицарський дух не дасть нудити у духовнійницості, історичному безпам'ятстві; тому включення потенціалу козацько-лицарської духовностіу виховний процес значно активізує формування вільної, з стійкими морально-вольовимиякостями, силою духу особистості;

українська козацька духовність - це історично сформована система духовнихбагатств лицарської верстви рідного народу, яка виробила і в своєму бутті, способу життявідобразила найвищі цінності його національної душі, філософії, характеру, світогляду, моралі,правосвідомості, естетики; це лицарська духовність, компоненти якої розвиваються у напрямідовершеності, найглибшого відображення потреб, інтересів української нації, держави;

практичний досвід стверджує, що школа козацько-лицарського виховання може (йповинна!) бути центром духовного життя, берегинею духу громади, але для цього їй потрібнобути національній, мати національно налаштовані кадри, лицарів духовності у самійшколі, а в підгрунті - сформовану громадську думку та козацькі звичаї і традиції громади.

Отож, бажаючи всім плідної педагогічної праці, хочеться одного: щоб люди пишалисясучасними козаками так, як Наливайком, Трясилом, Сірком чи Палієм... А для цього хочутьвони бачити не погони, лампаси й незаслужені нагороди, а реальні справи!

Душу - Богу!Життя - Батьківщині!Серце - людям!Честь - нікому!

Слава козакам!Слава Україні!

Нехай ці слова служать дороговказом для нас.

152

ДЖЕРЕЛА ШКОЛИ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА.

І. Офіційні документи:

Про відродження історико-культурних та господарських традицій Українськогокозацтва. Указ Президента України від 4 січня 1995 року № 14/1995.

Про день Українського козацтва. Указ Президента України від 7 серпня 1999 року №966/1999.

Про державну підтримку козацтва. Закон України. Проект. Освіта, № 40, 18-25 серпня

1999.

Про Координаційну раду з питань розвитку Українського козацтва. Указ ПрезидентаУкраїни від 6 жовтня 1999 року № 1283/1999.

Про Положення про Координаційну раду з питань розвитку Українського козацтва.Указ Президента України від 22 грудня 1999 року №1610/1999.

Про Національну програму відродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки. Указ Президента України від 15 листопада 2001 року № 1092/2001.

Про Раду Українського козацтва. Указ Президента України від 4 червня 2005 року№916/2005.

Статут Українського козацтва. Зареєстровано Міністерством юстиції України17.03.1993 №223. Затверджено Великою Радою Українського козацтва 10.06.1995. Доповнення,зміни та поправки, прийняті ХІУ Великою радою Українського козацтва 25-26.12.1999.

Методичні рекомендації педагогічним колективам закладів освіти України повідродженню історико-культурних та господарських традицій Українського козацтва.Інформаційний збірник Міністерства освіти України. № 11, червень, 1995.

Українська козацька педагогіка. Концепція. 1992.

Положення про дитячо-юнацьку військово-спортивну патріотичну гри «Сокіл»(«Джура») Українського козацтва. Затверджено наказом Міністра освіти і науки України від25.12.2003 року №855.

З історії козацької педагогіки:

Кононенко П. Українське козацтво: шляхи розвитку, традиції виховання молоді.Освіта, № 41, 21-28 серпня 2003.

Олійників О. Козацька читанка. Радянська школа. № 4, 1989.

Охрімович А. Січовий рух в Галичині. Відродження козацько-лицарських традиційвиховання молоді. Освіта, № 44, 15-22 серпня 2001.

Орієнтовний зміст виховання школярів. Рекомендації щодо організації системивиховної роботи загальноосвітньої школи. За ред. І.С.Мар'єнко. Київ. Радянська школа. 1982.

Руденко Ю. Історія козацької педагогіки. Програма для педагогічних вузів,факультетів. Освіта, № 44, 15-22 серпня 2001.

Сушинський Б. Лицарі Приморського степу. Одеса. 2000.

Ткачук В. Феномен козацької республіки. Рідна школа, № 6, 1995.

Цьось А. Бойовитість духу, порив до життя. Система фізичного і психофізичноговиховання запорізьких козаків. Рідна школа, № 1, 1995.

ІІІ. Козацька педагогіка в системі сучасної освіти:

Александрова В. Наша цілісна система виховання. Досвід виховання учнів на ідеяхкозацької педагогіки СШ № 93 м. Києва. Освіта, № 41, 21-28 серпня 2002.

Алексюк А. Реабілітоване слово „лицар". Освіта, № 34, 30 серпня 1995.

Біленька Г. Методичні матеріали до програми „Сучасне козацько-лицарськевиховання дітей і юнацтва України". Освіта, № 40, 18-25 серпня 1999.

Бурлака Я. Лицарська духовність. Освіта, № 50/51, 6 грудня 1995.

Галактіонова О. З Україною - в серці. Досвід виховання на козацько-лицарськихтрадиціях у СШ № 21 м.Кіровограда. Освіта, № 44, 15-22 серпня 2001.

Губко О. Осередок однодумців. Козацькі клуби м.Києва. Освіта, № 21, 21-28.08.2002.

Губко О. Пропагувати козацькі ідеали. Освіта, № 44, 15-22 серпня 2001.

Денисенко О. І б'ють джерела у козацькій державі. Дитячо-юнацька асоціація вм.Ізмаїлі, Одеської області. Освіта, № 16, 2-9 квітня 2003.

Залізко В. Молоді - лицарську духовність. Виховання молоді на традиціяхУкраїнського козацтва. Освіта, № 44, 15-22 серпня 2001.

153

Каюков В. Животворящий дух козацького виховання. Освіта, № 23/24, 18-25.04.2001.

Кононенко П. Козацька педагогіка в системі сучасної освіти. Директор школи, № 34,вересень, 2000.

Марченко Р. Дітям - історичну пам'ять, лицарську духовність. Козацько-лицарськітрадиції виховання у СТТТ № 9 м.Києва. Освіта, № 40, 18-25 серпня 1999.

Невгодовський А. Сучасна українська козацька педагогіка та українознавство.Директор школи, № 35, вересень, 2000.

Основи національного виховання. Концептуальні положення. Інститут системнихдосліджень освіти. За заг. ред. В.Г.Кузя, Ю.Д.Руденка, З.О.Сергійчук. К., Ін форм. - видав.Центр „Київ", 1993.

Підлубний П. Від „козацької родини" - до козацької України. Козацькі організації.Освіта, № 41, 21-28 серпня 2002.

Подберезький М. Утвердження козацьких ідей на Слобожанщині. Освіта, № 41, 21-28серпня 2002.

Попович А. Національні види бойових мистецтв. Освіта, № 41, 21-28 серпня 2002.

Потапов С. Наукові основи лицарського гарту. Освіта, № 41, 21-28 серпня 2001.

Руденко Ю. Виховання в учнів лицарської духовності. Рідна школа, № 7,1996.

Руденко Ю. Українська козацька педагогіка. Відродження, пошуки, перспективи. Ріднашкола, №4,1994.

Скрипиць М. Ростимо патріотів України. Козацька Республіка СШ № 235 м.Києва.Освіта, № 40, 18-25 серпня 1999.

Статут дитячої, юнацької і молодіжної організації „Молода Січ". Освіта, № 41/42, 25серпня - 1 вересня 1999.

Тимофєєв В. Школа козацько-лицарського виховання - берегиня духу села. Нашашкола, № 5-6, 2000.

Тимофєєв В. Річ про Адамівську Січ. Білгород-Дністровський. Т.1. 2001, т.2. 2002, т.3.

2003.

Тимофєєв В. Адамівська громада. Білгород-Дністровський. У 2-х тт. 2003.

Тимофєєв В. Адамівська Січ - школа козацько-лицарського виховання. Білгород-Дністровський. 2004.

Тимофєєв В. Козацька педагогіка - сучасна освіта. Білгород-Дністровський. 2005.

Тимофєєв В. Річ про Буджацьку Січ. Білгород-Дністровський. 2006.

Тимофєєв В. Козацьке тілодуховиховання. Білгород-Дністровський. 2006.

Тимофєєв В. Сучасне козацтво Південноукраїнського Задністров'я. Білгород-Дністровський. Т.1. 2006, т.2. 2006, т.3. 2007.

Тимофєєв В. Козацько-лицарське виховання. Білгород-Дністровський. 2007.

Тимофєєв В. Школа козацько-лицарського виховання. Білгород-Дністровський. 2007.

Тимофєєва С. Сучасне українське козацтво на півдні України. Білгород-Дністровський. 2005.

Тимофєєва С. Сучасне козацтво Білгород-Дністровщини. Білгород-Дністровський.

2006.

Усатенко Т. Лицар - козак - монах - джентльмен. Освіта, № 44, 15-22 серпня 2001.

154

ДОДАТКИ

І. ДЕРЖАВНІ ДОКУМЕНТИ ПРО КОЗАЦТВО

Оволодіваючи козацькою духовністю і вступаючи до лав козацтва, українці ставали славним ізвитяжним братством лицарів волі, чесних власників, палких патріотів і повноправних господарів рідноїземлі. Це був не лише волелюбний військовий орден, що постійно стояв на чатах своєї материзни ідідизни, охороняв рідну мову, культуру, духовність, етнічну територію від ворожих навал. Козаки булиземлеробами і хліборобами, митцями і вченими, культурними і державними діячами, тим соціальнимстаном, який на свої могутніх раменах зберігав і плекав українську націю, державу. Козацтво булоневичерпним джерелом української еліти, яка виконувала історичну націотворчу і державотворчу місію.

Видатні козацькі державотворчі, гетьмани, полковники, кошові отамани С.Наливайко,П.Сагайдачний, І.Сірко, І.Богун, Б.Хмельницький, І.Виговський, М.Кривоніс, І.Мазепа, П.Калнишевськийзавжди залишалися в національній свідомості як високі взірці відваги і звитяги, синівської любові, вірногослужіння інтересам Матері-України. Доки Україна мала козацтво, доти вона була або незалежна, абоавтономна.

Історична доля вибрала для українства найбільш адекватну для його природи козацьку форму ірезультати, рятівні для нації, не забарилися. Високого рівня розвою набули козацька філософія,ідеологія, мораль, характер, світогляд, національна свідомість і самосвідомість. Видатні вчені, державнідіячі багатьох країн світу Г.Боплан, Й.Гердер, Вольтер, Кромвель, П.Халебський, Ж.Шерер та ін.захоплювалися героїзмом і звитягою, кмітливістю і винахідливістю, підприємливістю і витривалістю,військовою доблестю і демократичними засадами життя козаків. Іноземці часто називали Україну«Козацькою республікою», «Країною козаків», «Козацькою землею», а українців - «козацькою нацією».

Для всіх народів світу козацтво стало найбільшим символом волелюбства, незламностінаціонального духу українців. Козацько-лицарські традиції завжди були і будуть могутньою силою, яказ'єднує весь український народ. Ідеї, цінності козацтва становлять серцевину історичної естафетинаступності і спадкоємності поколінь нашого народу, є золотим фондом сучасної національної ідеологіїдержавотворення...

За «Малим енциклопедичним словником Блокгауза і Ефрона» на 01.01.1904 р. в Російській імперіїв козацьких областях було 7 млн. 267 тис. 709 мешканців, в числі яких 3 млн. 349 тис. 976 чол.військового стану.

Напередодні жовтня 1917 року в межах імперії існувало 11 козацьких військ: Амурське,Астраханське, Донське, Забайкальське, Кубанське, Оренбургське, Всебілоруське, Сибірське, Терське,Уральське, Уссурійське. Статут і права наближені до рангу війська мали Іркутський та Єнісейський полки.На Україні в ті часи козацьких військ вже не існувало, хоча саме на її теренах започатковане козацтво.

Після революційних подій в Петрограді і падіння монархії було створено Вільне козацтво Українита інші козацькі формування, які були складовою частиною збройних сил Української НародноїРеспубліки.

Громадянська війна на теренах колишньої Російської імперії не обминула і козацькі землі. Козаки,розмежовані на білих і червоних, були втягнуті у братовбивчу війну.

Для того, щоб затвердитись при владі, РКП(б) поступово знищувала елітну частину суспільства.Досить легко було ліквідовано аристократію, поміщиків, чиновників, підприємців, духовенство; надійшлачерга козацтва - в 1919 році почалося «розкозачування». Тільки в Донській області було знищено понад2 млн. козаків та членів їхніх сімей. Так само лютували карателі і на Кубані, Тереку та інших козацькихземлях. На початок 1920 року розгром козацтва практично завершився, але репресії продовжувалися і в30-ті роки (знищення тих, хто чинив спротив колективізації, депортація до Сибіру). Лише в 1936 роціпочали створювати військові частини, які називалися козацькими. Під час Другої світової війни багатоукраїнців воювало в складі козацьких частин, але пропагандистська кампанія ненависті до козацтва щепроводилась до середини 50-х років.

.На теренах, де козацтво існувало споконвічно - в Україні (зокрема на ьсе біло-Задністров'ї - зХУІІ століття), на Дону, Кубані, Тереку, а також у місцях, де козацтво було створено Російською імперієюдля виконання призначених йому специфічних функцій, в ХХ столітті відбулася втрата традицій черезфізичне винищення значної частини козаків і членів їх сімей, депортації козацького населення в іншімісця, а в місцях традиційного проживання - розбавлення чужинцями-некозаками.

Такий стан був на початок 90-х років минулого століття, коли в Радянському Союзі почався бурхливийрух визволення від гніту тоталітарного комуністичного режиму, відомий під назвою «перебудова».Оскільки козаки є суспільною категорією, здатною до самовідновлення, то природно, що почався рух завідродження козацтва, який охопив Україну, Російську Федерацію, Придністров'я, а згодом і Білорусь.

Процес відродження козацтва на пострадянському просторі проходив так:

в Російській Федерації Великий Круг (з'їзд) представників козацьких країв, областей і відділів30.06.1990 року створив Союз козаків;

в Україні 15.09.1990 року відбулась Установча козацька Рада, на якій представники регіональнихкозацьких організацій об'єдналися в єдину організацію - Українське козацтво. Статут його бувзареєстрований Мінюстом України 17.03.1992 р. Слід відзначити, що в Україні зараз крім Українськогокозацтва зареєстровано ще низку козацьких організацій. Нині всі козацькі організації України можливо

155

умовно розділити на чотири групи, абсолютно тотожні своїм попередникам декілька століть тому. А саме- на реєстровиків, запорожців, вільних козаків і т. зв. «звичаєвих». До реєстровиків належать Міжнароднаоборонно-спортивна національно-патріотична громадська організація «Українське козацтво» (Варданець1.1., Пантелюк М.М., Білас І.Г.), Всеукраїнська громадська організація «Українське реєстрове козацтво»(Шевченко А.І.), Громадська організація «Міжнародна Спілка Козацьких Військ України та Зарубіжжя»(Баранчиков В.В.), Всеукраїнська громадська організація «Козацькі війська України» (Груба Є.Г.,Осипенко В.А.), Міжнародна громадська організація «Міжнародна Асоціація «Козацтво» (Конечний О.М.),Міжнародна громадська організація «Спілка козацьких організацій України» (Лазаренко С.Ж.),Всеукраїнська громадська організація «Козацька територіальна оборона» (Сєдих В.Ф.), Міжнароднагромадська організація «Міжнародний Союз козацтва» (Хорофейко О.В.), Міжнародна громадськаорганізація «Міжнародна Академія Козацтва» (Козаченко М.І.). Запорізький напрямок представленийМіжнародною громадською організацією «Козацтво Запорозьке» (Сагайдак Д.І.), Всеукраїнськоюгромадською організацією «Військо Запорозьке Низове», Всеукраїнською спілкою громадськихорганізацій «Спілка козаків України» - «Військо Запорозьке» (Попов В.Б., Заболотний П.І.),Всеукраїнською громадською організацією «Відродження Запорозького козацтва» (Солодовник О.Я.,Скворцов О.М.). До вільних козаків можна віднести Міжнародну оборонно-патріотичну громадськуорганізацію «Козацтво України» та Всеукраїнську громадську організацію «Всеукраїнська федераціякозацького двобою» (Попович А.В.), Об'єднане козацтво України, Всеукраїнську громадську організацію«Соборне Козацтво України «Січ» (Гуменюк В.О.), Всеукраїнську громадську організацію «ТовариствоНестора Махна «Гуляй-Поле» (Притула О.Л.), Всеукраїнську громадську організацію «Козацтво НовоїУкраїни» (Ситнюк М.А.)., Міжнародну громадську спілку «Військо Донське» (Постолакі О.В.). Звичаєвекозацтво - Міжнародна громадська організація «Міжнародна федерація Бойового гопака» (Пилат В.С.).До звичаєвиків також належать характерники і прихильники язицтва (Петренко Є.Д.);

у Придністров'ї в зв'язку з військовим конфліктом між Молдовою і ПридністровськоюМолдавською Республікою, яка оголосила свою незалежність від Молдови, було створено ЧорноморськеКозацьке Військо (червень1992 року), яке фактично стало збройними силами Придністров'я. 21 грудня2000 року було прийнято Закон Придністровської Молдавської республіки «Про козацтво вПридністровській Молдавській республіці»;

у Білорусі Установчий з'їзд (Великий Круг) громадського об'єднання «Всебілоруське об'єднанекозацтво» відбувся 30.06.1998 р. Великий Круг прийняв рішення про створення цього козацькогооб'єднання і затвердив його Статут, який був зареєстрований Мінюстом Білорусі 04.08.1998 р.

Законодавча база для відродження українського козацтва розвинута дуже слабо і складаєтьсялише з кількох Указів Президента України: «Про відродження історико-культурних та господарськихтрадицій Українського козацтва» (№14/95 від 04.01.1995 р.), «Про день Українського козацтва» (№966/99від 07.08.1999 р.); «Про Координаційну раду з питань розвитку Українського козацтва» (№1283/99 від06.10.1999 р.), «Про Положення про Координаційну Раду з питань розвитку Українського козацтва» здоданим до Указу Положенням (№1610/99 від 22.12.1999 р.), «Про Національну програму відродження тарозвитку Українського козацтва на 2002-2005 рр. з доданою до Указу Національною програмою(№1092/2001 від 15.11.2001 р.).

Нерозвиненість законодавчої бази відродження та розвитку Українського козацтва може бутипояснена тим, що процес розбудови козацьких організацій в Україні іде мляво. Це визначається, в першучергу, відсутністю концептуальної визначеності існування козацтва в Україні, його місця в системіоборони сучасної держави Україна. Але очевидно, що роль козацтва в майбутньому має посилитись,особливо в зв'язку зі скороченням збройних сил і переходу до професійної армії. Велика кількістьофіцерів, звільнених в запас, може поповнити ряди козацтва. А це вимагатиме також і належноїнормативно-правової бази.

Із сказаного можна зробити такі висновки:

Рівень нормативно-правового забезпечення відродження та розвитку козацтва в Україніздебільшого відповідає розвитку сучасного козацтва , а також рівню зацікавленості владних структур віснуванні такої інституції, як козацтво, та у запровадженні в збройні сили, як і в суспільстві взагалі,традицій, набутих козацтвом впродовж усієї історії його існування.

Істотною перешкодою розвитку козацтва є концептуальна невизначеність цього процесу.

На сучасному етапі козацтва відроджуються головним чином як громадські організації зкультурологічними, господарськими, виховними, охоронними та іншими функціями. Трансформація цихорганізацій у військові не передбачається.

Найтривожніше - це незатребуваність козацтва, нереалізованість його морального іпатріотичного потенціалу, відсутність закону про козацтво та фінансової підтримки козацькихорганізацій.

1. Указ Президента України «Про відродження історико-культурних та господарських традицій

Українського козацтва»

Враховуючи історичну роль козацтва у становленні української державності, а також з метоювідродження традицій та звичаїв Українського козацтва постановляю:

156

Схвалити громадські ініціативи щодо державної підтримки дальшого розвитку і діяльностіорганізацій Українського козацтва, які об'єднують громадян України, що відносять себе до козаків,спрямовані на:

відродження історичних, патріотичних, господарських та культурних традицій Українськогокозацтва;

відновлення в установленому порядку історичних назв населених пунктів, місцевостей, об'єктівсоціально-культурного та іншого призначення, пов'язаних з історією Українського козацтва;

використання в установленому порядку атрибутики та символіки Українського козацтва;

створення відповідно до законодавства України козацьких селянських (фермерських)господарств і колективних сільськогосподарських кооперативів, садівницьких товариств, промислів тощо;

піклування про пам'ятки історії та культури Українського козацтва, здійснення у відповіднихпам'ятних місцях природоохоронних заходів та сприяння науковій роботи.

Міністерствам та іншим центральним органам державної влади України, Уряду АвтономноїРеспубліки Крим, головам обласних, Київської та Севастопольської міських Рад сприяти розвиткуУкраїнського козацтва, в тому числі здійсненню його статутної діяльності.

Рекомендувати органам, уповноваженим управляти майном, що перебуває у державнійвласності, вирішувати питання щодо виділення приміщень організаціям Українського козацтва.

Міністерству культури України, Міністерству України у справах молоді і спорту здійснюватизаходи щодо проведення фестивалів козацької творчості, спортивних змагань, створення козацькиххудожніх самодіяльних колективів та фізкультурно-спортивних секцій.

Міністерству оборони України, Штабу Цивільної оборони України, Національній гвардії Українита Державному комітету у справах охорони державного кордону України розглянути у тримісячний строкпитання щодо укомплектування окремих військових формувань призовниками з організацій Українськогокозацтва.

Кабінету Міністрів України розробити у місячний строк заходи щодо наукового опрацюванняматеріалів з історії Українського козацтва, поетапного відродження його історичних, патріотичних,господарських та культурних традицій.

Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

М. Київ, 4 січня 1995 року №14/95. Президент України Л.Кучма.

11. Указ Президента України «Про День Українського козацтва»

Враховуючи історичне значення і заслуги Українського козацтва у ствердженні українськоїдержавності та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення, постановляю:

Установити День Українського козацтва, який відзначати щорічно 14 жовтня - в день святаПокрови Пресвятої Богородиці.

М. Київ, 7 серпня 1999 року №966/99. Президент України Л.Кучма.

3. Указ Президента України «Про Раду Українського козацтва»

З метою створення ефективного механізму взаємодії органів державної влади та козацькихгромадських організацій щодо розвитку історичних, патріотичних, господарських та культурних традиційУкраїнського козацтва та відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції УкраїниПОСТАНОВЛЯЮ:

Утворити Раду Українського козацтва (далі - Рада) як консультативно-дорадчий орган приПрезидентові України .

Визначити головною метою діяльності Ради забезпечення реалізації потенціалу козацької ідеїдля консолідації українського суспільства, залучення козацьких громадських організацій до охороникультурної спадщини, фізкультурно-спортивної роботи, військово-патріотичного виховання молоді.

Затвердити Положення про Раду Українського козацтва (додається).

Установити, що Рада утворюється у складі Голови, секретаря та інших членів Ради.

Раду очолює Президент України.

Членами Ради є керівники Всеукраїнських козацьких громадських організацій, зареєстрованихвідповідно до Закону України «Про об'єднання громадян». До складу Ради можуть входити також іншіособи, які зробили значний внесок у відродження та розвиток Українського козацтва.

Призначити Аржевітіна Станіслава Михайловича - Радника Президента України - секретаремРади Українського козацтва.

Ліквідувати Координаційну раду з питань розвитку Українського козацтва.

Визнати такими, що втратили чинність:

Указ Президента України від 6 жовтня 1999 року №1283 «Про Координаційну раду з питаньрозвитку Українського козацтва»;

Указ Президента України від 22 грудня 1999 року №1610 «Про Положення про Координаційнураду з питань розвитку Українського козацтва»;

157

Указ Президента України від 23 січня 2001 року №37 «Про склад Координаційної ради з питаньрозвитку Українського козацтва».

М. Київ, 4 червня 2005 року, №916/2005. Президент України В.Ющенко.

4. Положення про Раду Українського козацтва(Затверджено Указом Президента України від 4 червня 2005 року №916/2005)

Рада Українського козацтва (далі - Рада) є консультативно-дорадчим органом приПрезидентові України .

У своїй діяльності Рада керується Конституцією та законами України, актами ПрезидентаУкраїни, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.

Основними завданнями Ради є:

здійснення аналізу стану розвитку Українського козацтва, а також заходів із забезпеченнявзаємодії органів виконавчої влади і козацьких громадських організацій у сфері відродження історико-культурних та господарських традицій Українського козацтва;

участь у розробці та реалізації державних програм розвитку Українського козацтва;

внесення в установленому порядку пропозицій щодо формування та реалізації державноїполітики у цій сфері.

Рада відповідно до покладених на неї завдань:

вивчає та аналізує стан розвитку козацького руху в Україні;

здійснює підготовку у межах своїх повноважень рекомендацій щодо відродження та розвиткутрадицій Українського козацтва;

вносить у встановленому порядку пропозиції щодо формування державної політики у сферівідродження та розвитку історичних, патріотичних, господарських та культурних традицій Українськогокозацтва, а також щодо сприяння роботі громадських, релігійних організацій, благодійних фондів,окремих громадян щодо відродження Українського козацтва;

розробляє та бере участь у виконанні проектів та програм розвитку Українського козацтва;

бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань, що належать до їїкомпетенції;

сприяє укомплектуванню окремих підрозділів Збройних Сил України та інших військовихформувань призовниками, які є членами козацьких організацій;

сприяє охороні пам'яток історії та культури, природоохоронній та науково-пошуковій роботі,організації та проведенню фестивалів козацької творчості, спортивних змагань, вносить в установленомупорядку пропозиції щодо встановлення історичних назв, пов'язаних з історією Українського козацтва;

проводить через засоби масової інформації інформаційну та роз'яснювальну роботу з проблемУкраїнського козацтва, відродження та розвитку його історичних, патріотичних, господарських такул ьтурн их трад ицій.

Рада під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з органами виконавчої влади,органами місцевого самоврядування у питаннях відродження та розвитку історичних, патріотичних,господарських та культурних традицій Українського козацтва, а також з навчальними закладами,науковими установами щодо патріотичного виховання, організації фізкультурно-спортивної та культурно-просвітницької роботи серед молоді.

Рада має право:

одержувати в установленому порядку від міністерств, інших центральних та місцевих органіввиконавчої влади інформацію, документи і матеріали з питань, що належать до її компетенції;

утворювати в разі потреби тимчасові робочі групи.

Рада здійснює свою діяльність на громадських засадах.

Рада утворюється у складі Голови, секретаря та інших членів Ради.

Раду очолює Президент України.

Членами Ради є керівники Всеукраїнських козацьких громадських організацій, зареєстрованихвідповідно до Закону України «Про об'єднання громадян».

Для набуття членства в Раді керівник Всеукраїнської козацької громадської організації подає наЬоз'я Голови Ради заяву, до якої додаються копія рішення вищого статутного органу Всеукраїнськоїкозацької громадської організації про підтвердження повноважень відповідного керівника, копії свідоцтвапро реєстрацію Всеукраїнської козацької громадської організації та статуту (положення).

До складу Ради можуть входити також інші особи, які зробили значний внесок у відродження тарозвиток Українського козацтва. Рішення про введення до складу Ради таких осіб приймається Радою.

Секретаря Ради призначає Президент України.

Секретар Ради забезпечує діяльність Ради у період між її засіданнями, а також:

організовує діяльність Ради;

формує порядок денний засідань Ради та скликає її засідання;

за дорученням Голови Ради представляє Раду у відносинах з центральними та місцевимиорганами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями.

158

Організаційною формою роботи Ради є засідання, які проводяться в міру потреби, але не рідшеодного разу на три місяця.

Головуючим на засіданнях є Голова Ради. За відсутності Голови Ради її засідання відкриваєсекретар Ради і Рада зі свого складу обирає головуючого.

Рада правомочна вирішувати питання, якщо на її засіданні присутні більше половини її членів.

Рішення Ради приймаються більшістю голосів членів Ради і оформляються протоколом.

Члени Ради мають рівні права. Кожний член Ради має один голос.

У разі якщо член Ради не згоден з її рішенням або не може бути присутнім на засіданні, він можевисловити свою думку з питань, що розглядаються, письмово.

Рада використовує в роботі бланки зі своїм найменуванням.

Державний секретар України О.Зінченко.

***

Сучасне Українське козацтво, спираючись на історичний досвід українського народу,враховуючи надбання людства, пропонує цілісну програму побудови нового українськогосуспільства, яке б ґрунтувалося на першочерговості національних інтересів України, на їїрівноправному входженні до сім'ї цивілізованих народів, на створенні для кожної людиниможливості забезпечити власною чесною працею гідний рівень життя собі та своїй родині.Козацтво пропонує реальний шлях до добробуту і благополуччя, стабільності, реальногозміцнення державності, встановлення політичного та економічного суверенітету України,зміцнення її міжнародного авторитету.

Мета козацтва - відродження народних традицій державотворення та побудови єдиногонаціонально орієнтованого, економічно і соціально ефективного й екологічно безпечного суспільства напринципах національної ідеї, свободи, соборності, демократії, правової захищеності та соціальноїсправедливості. Воно прагне сформувати нове покоління, виховане на національно-патріотичнихтрадиціях козацької держави. Розраховує на силу і дух козацького народу, козацької нації.

ІІ. ДОКУМЕНТИ КОЗАЦТВА

«Український козак - це лицар України, морально чиста, високодуховна і матеріальнонезалежна людина, яка вміє панувати над собою, володіє своїми емоціями, розумом і волею,патріот України, який постійно морально, психологічно, духовно і фізично готує себе до оборониБатьківщини, захисту родини, свого роду та українського народу, своєї честі та гідності, дбає проєдність Українського козацтва і українства всього світу».

Статут Українського козацтва.

В історичній свідомості народу найвищий статус належить тим людям-ідеалам, які відстоювалисвободу як найдорожчу цінність попередніх поколінь, невтомно боролися з чужоземними загарбниками,захищали свою національну гідність і честь, по-лицарськи служили рідній Батьківщині, будували власнунаціональну державу. Для української молоді такими ідеалами стали І.Гонта, М.Залізняк, С.Наливайко,І.Трясило, П.Сагайдачний, І.Сірко, І.Богун, І Виговський, Б.Хмельницький, І.Мазепа.

Наш народ споконвіку плекав лицарські традиції виховання. Із століття в століття на лицарськихтрадиціях формувалася еліта нації, яка завжди боролася за свободу і незалежність України. Коли взначної частині наших співвітчизників занепадав дух, не вистачало сили волі, бракувало віри в свої сили іможливості перемоги над ворогом, тоді історична необхідність породжувала українське козацтво. Історіявчить, що ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас - козацтво - спосіб життя вільної людини, яка іззброєю в руках захищала своє право на свободу.

Французький історик Шерер писав про українців так: «Ми бачимо батьків, що передали своїмсинам почуття гордості бути незалежними й залишали їм у спадок саму тільки шаблю з девізом:«Перемогти або загинути!» Так, шаблями наші предки володіли краще, ніж пером, тому в історії згадкипро героїчні діяння українців залишили іноземці, але хай краще пишуть вони про наші звитяги, аніж мипро їхні!

В сучасних умовах багато підлітків, юнаків і дівчат вибирають ідеал лицаря - високошляхетної,духовно багатої, морально чистої, мужньої людини. Такими лицарями української культури, науки ідуховності були Я.Мудрий, В.Мономах, Т.Шевченко, М.Драгоманов, Б.Грінченко, С.Русова,В.Вернадський, М.Грушевський. «Український лицар живе для Батьківщини, він завжди був готовийвіддати за неї своє життя. Найдорожче для нього - лицарська честь і слава. Про славу лицарськуукраїнець мріє ще з дитинства» (Г.Ващенко).

Немає ідеальних людей і не можна з будь-кого робити ідеал для молоді, але можна говорити проорієнтацію на моральні принципи, які сповідають козаки Задністров'я: відданість ідеї Леоніда

159

Городецького, Михайла Скляренка, Бориса Устименка, любов до Батьківщини Валерія Тимофєєва,Миколи Скиби, Василя Бойчева, Олександра Царенкова, В'ячеслава Воробйова, відвага і честь АнатоліяМайстра, Василя Якименка, Ігоря Лелеченка, Анатолія Редька, В'ячеслава Ьозубенька...Вихована на лицарських традиціях, молодь заперечує рабську і напіврабську психологію, засуджуєзабуття людиною національної приналежності, зневагу до волелюбних заповідей дідів і прадідів,пасивність, слабодухість, невіру у власні сили, політичне прислужництво чужинцям.

У період розбудови й утвердження незалежної України у громадському, шкільному іродинному житті нам потрібен насамперед культ лицарства. Наше завдання - відновитиісторичну пам'ять, виховати людину, яка здатна побудувати і саму себе, і своє гідне життя, ідержаву й тому ми за основу виховання вибрали ідеал лицаря - високошляхетної, духовнобагатої, морально чистої й мужньої людини. Такими лицарями є наші перші сучасні козаки...

1. Статут Українського козацтва.

1. Загальні положення, ідейні засади, мета і завдання.

Українське козацтво - міжнародна національно-патріотична і оборонно-спортивнаВсеукраїнська громадська організація козацтва України і української діаспори, спадкоємець іпродовжувач ідейних, духовних і моральних засад українських козаків, їх духовних, культурних,організаційних, військово-патріотичних і господарських традицій.

Українське козацтво - правонаступник без винятку всіх історичних гілок українського козацтва, які стоялина державницьких, самостійницьких засадах відновлення незалежності та розбудови України, в т. ч. іВійська Запорозького: як Низового, так і Гетьманського, Вільного козацтва України (Статут від 13.11.1917р.) та Українського Вільного Козацтва (Статут 1974 р.).

Українське козацтво об'єднує козаків, нащадків усіх гілок, напрямків і течій українськогокозацтва незалежно від місця їхнього проживання, громадян України та українців - громадян інших країн,які сповідують національну ідею та ідеологію Українського козацтва, практично працюючи на їїреалізацію, відновлення і розвиток Українського козацтва. Українське козацтво твориться із своїх членів -українських козаків. Українським козаком може бути лише той, хто готовий стати оборонцем, захисником ірятівником Українського народу, української мови, розвивати українську культуру й відповідати вимогам -український козак - душа правдива, справедлива і незрадлива. Український козак - це лицар України,морально чиста, високодуховна і матеріально незалежна людина, яка вміє панувати над собою, володієсвоїми емоціями, розумом і волею, патріот України, який постійно духовно і фізично готує себе дооборони Батьківщини, свого роду та українського народу, його честі та гідності, дбає про єдністьУкраїнського козацтва і українства всього світу.

Українське козацтво у своїй діяльності керується Конституцією України, чиннимзаконодавством України, цим Статутом, указами Президента України, визнаними Україною нормамиміжнародного права, прогресивними українськими козацькими звичаями і традиціями, які не суперечатьзаконам України. Поза Україною Українське козацтво діє згідно чинного законодавства країни, на теренахякої провадиться його діяльність.

Українське козацтво - унітарна, єдина у своїй діяльності громадська організація, об'єднання(спілка) українських козаків, на структурні організації якого поширюється дія Указів Президента України зпитань розвитку Українського козацтва.

Статут Українського козацтва є єдиним та загальнообов'язковим для всіх козацькихтовариств, організацій і громад, які входять до складу Українського козацтва і є його структурнимипідрозділами.

Українське козацтво має свою атрибутику і символіку: прапори, бунчук, клейноди(гетьманська булава, перначі крайових отаманів, тростина Генерального судді, перо і каламарГенерального писаря, литаври), емблеми, а також членський квиток єдиного зразка, однострої єдиногозразка, єдині козацькі військові звання, козацькі відзнаки та нагороди, марш.

Мовою спілкування та діловодства в Українському козацтві є українська мова.

На території України Українське козацтво функціонує згідно адміністративно-територіальногоподілу України. Члени Українського козацтва утворюють за місцем проживання козацькі громади(об'єднання). Козаки, які висловили добровільне бажання виконувати обов'язки по здійсненню окремихсуспільно-державних функцій, за своїм фахом спроможні їх виконувати та взяли на себе відповіднізобов'язання, підлягають Єдиному реєстру у Генеральній канцелярії Українського козацтва. Їхнядіяльність регулюється Статутом Українського козацтва, положеннями та нормативно-правовими актами.

Українське козацтво взаємодіє з державними установами, політичними партіями, тагромадськими організаціями України, що стоять на засадах національного державотворення, сприяютьвідродженню та розвитку Українського козацтва; розвиває співробітництво з козацькими організаціямивсього світу.

Українське козацтво не служить жодній політичній партії, а працює на благо і доброукраїнського народу й Української Самостійної Держави задля миру, громадянської злагоди на території

160

України, єдності українського суспільства з метою розвитку і зміцнення демократичної і правовоїУкраїнської держави. Українське козацтво вважає можливим індивідуальне членство козаків, що єгромадянами України, в політичних партіях тільки національно-державницького спрямування, програмовата статутна діяльність яких спрямована на утвердження та зміцнення Української державності, захистсуверенітету і територіальної цілісності України, послідовне відстоювання національних інтересівукраїнського народу.

Українське козацтво - громадська організація, що, діючи в інтересах українського народу,через співпрацю з національно-патріотичними і демократичними партіями державницького спрямування,висуває своїх членів на вибори до представницьких органів влади та управління державою увідповідності до загального виборчого права та чинного законодавства України.

Українське козацтво історично належить до українського православ'я, виступає заспівробітництво традиційних українських християнських церков, які щиро стоять на засадах відродження,розбудови та розвитку національної державності України, її самостійності та незалежності і члени якихготові стати на захист територіальної цілісності України. Українське козацтво прагне створення єдиноїУкраїнської Апостольської Християнської Церкви із центром у м. Києві.

Мета діяльності Українського козацтва.

Метою діяльності Українського козацтва є сприяння розбудові України як суверенної,самостійної та незалежної, демократичної і правової держави, відродження української, за своєю суттю -козацької нації, прогресивних українських козацьких звичаїв і традицій, української національної ідеї в їїкозацькому варіанті, захист політичних, економічних, культурних та історичних здобутків українськогонароду, забезпечення його духовного і матеріального добробуту, морального і фізичного здоров'я,відродження, утвердження і розвиток української мови і культури.

Основні завдання Українського козацтва.

Основними завданнями Українського козацтва є: взаємодія з органами влади поформуванню державної політики у сфері відродження та розвитку історичних, патріотичних,господарських та культурних традицій Українського козацтва; відновлення та розвиток на звичаєвихзасадах українського козацтва як виразу способу життя, діяльності та поведінки українського народу,відродження та розвиток козацької господарської діяльності, створення козацьких січей, паланок іпоселень, як осередків відродження і розвитку традиційних козацьких форм самоврядування; сприянняпідготовці молоді до військової служби, військовому вишколу українських козаків, сприяння розбудовіЗбройних Сил України, Прикордонних військ, Митної служби та підрозділів Цивільної оборони, сприяннякомплектуванню окремих військових формувань призовниками з Українського козацтва; забезпеченнякультурного обміну, тісного співробітництва з козацькими громадами в діаспорі; підготовка та патріотичневиховання нового покоління в дусі українського козацького лицарства, української національної ідеї,відданості рідному, українському народові та українській Землі-Матері; відбудова українських козацькихцерков та монастирів, козацьких могил; активне сприяння органам правопорядку в охороні громадськогопорядку, профілактиці правопорушень, правовій пропаганді, боротьбі зі злочинністю, захистіконституційних прав та законних інтересів Українського народу; участь у проведенні заходів щодоохорони і захисту довкілля, становленні ефективних енергоресурсозберігаючих та екологічно чистихформ землекористування і промислового виробництва; розробка, фінансування, реалізація такоординація з органами влади, управління і державних установ проектів і програм, які відповідаютьінтересам Українського козацтва, його членів і засновників господарств, товариств, підприємств тощо;розвиток військово-прикладних і технічних видів спорту та туризму, захист законних інтересівУкраїнського козацтва та його членів у державних органах і громадських організаціях; піклування пробезпеку Українського козацтва та його членів.

2. Напрямки та форми діяльності Українського козацтва.

Українське козацтво здійснює таку діяльність:

Організація, координація та підтримка діяльності українських козацьких громад в Україні тадіаспорі, участь загальнодержавних і громадських заходах, що сприяють реалізації українськоїнаціональної ідеї, утвердженню української національної державності, зростанню могутності таміжнародного авторитету України як передумов забезпечення духовного і матеріального добробуту,морального і фізичного здоров'я українського народу.

Сприяння всім державним органам у забезпеченні національної безпеки України та їїдержавних інтересів, підтримці громадського порядку, боротьбі зі злочинністю та правопорушеннями,здійснення охоронної діяльності.

Допомога урядовим органам щодо охорони державного кордону України і несенні митноїслужби, у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Пункти 2.2, 2.3 здійснюються шляхом створеннятаких підрозділів Українського козацтва, як Добровільні народні дружини Українського козацтва, ВартиУкраїнського козацтва тощо, що проходять в державних органах відповідний правовий і фаховий вишкіл,інструктаж і діють в погодженні з ними.

Співпраця із Збройними Силами України, Комітетом з питань охорони державного кордонуУкраїни, Міністерством з надзвичайних ситуацій України, іншими державними, правоохоронними

161

органами, навчальними закладами, установами та організаціями щодо військово-патріотичноговиховання, в підготовці юнаків до військової служби та роботи у правоохоронних органах.

Співпраця з Товариством сприяння обороні України, створення козацьких формуваньЦивільної оборони України.

Сприяння військовим формуванням України щодо укомплектування окремих підрозділівпідготовленими призовниками з організацій Українського козацтва, перепідготовці українських козаків -військовозобов'язаних запасу.

Проведення за погодженням з командуванням у військових формуваннях і правоохороннихорганах заходів культурно-просвітницького характеру, вивчення історії українського війська, утвердженняукраїнських військових традицій.

Побудова за погодженням з державними органами постійно діючих Січей Українськогокозацтва, організація традиційних козацьких таборових зборів, змагань, фестивалів тощо.

Відродження традиційних козацьких ремесел і бойових умінь (козацької боротьби, українськихбойових мистецтв, походів на конях, човнах тощо), проведення спортивних змагань з козацьких вправ уволодінні історичною зброєю, освоєння сучасної техніки та транспортних засобів, адаптаціяміжнародного досвіду боротьби і бойових мистецтв.

Проведення виховної роботи серед юнацтва і молоді, створення та організація дитячих,юнацьких і молодіжних підрозділів Українського козацтва: товариств, шкіл, інших навчальних закладів,таборів, підтримка їхньої діяльності.

Дослідження історії України, відновлення історичної правди, популяризація героїчногоминулого Українського козацтва. Пропаганда культурних здобутків і досягнень української нації таукраїнського козацтва зокрема, проведення культурно-просвітницьких заходів, виставок майстрівУкраїнського козацтва, концертів.

Проведення науково-дослідних робіт власними силами із залученням сторонніх фахівців.

Організація і проведення наукових фольклорно-етнографічних, археологічних експедицій,конференцій, семінарів, присвячених вивченню і розвитку духовних традицій Українського козацтва.

Активне сприяння збереженню пам'яток історії та культури, увічненню козацької слави.

створення козацьких селянських (фермерських) господарств і колективнихсільськогосподарських підприємств, кооперативів, садівницьких і городницьких товариств, промислівтощо.

Здійснення господарської та іншої комерційної діяльності шляхом створеннягоспрозрахункових установ та організацій, заснування козацьких підприємств із статусом юридичноїособи.

Здійснення зовнішньоекономічної діяльності, створення із закордонними партнерамиспільних підприємств, фондів тощо, реалізація спільних із закордонними партнерами програм,спрямованих на виконання статутних завдань Українського козацтва.

Підтримка прямих міжнародних зв'язків, здійснення інших заходів, що не суперечатьміжнародним договорам України, міжнародному праву та законодавству України.

Здійснення видавничої діяльності, виробництво кіно, телефільмів, радіопрограм тощо.

Збір (в тому числі і від органів державної влади та управління) і обробка економічної,наукової, екологічної інформації, її використання з метою здійснення статутної діяльності Українськогокозацтва та забезпечення здорового способу життя українського народу.

Проведення разом з державними установами заходів природоохоронного характеру таефективних форм захисту довкілля.

Відновлення в установленому порядку функціонування об'єктів соціально-культурного таіншого призначення, пов'язаних з історією Українського козацтва, історичних назв місць, інших населенихпунктів, вулиць тощо.

Відродження та впровадження у побут прогресивних українських козацьких традицій,обрядів і звичаїв, що не суперечать чинному законодавству, а також козацької атрибутики та символіки,народної, в т. ч. і козацької медицини й характерництва.

Сприяння законодавчому забезпеченню визнання та підняття авторитету і престижуУкраїнського козацтва, розробці й розвитку його правової, економічної, організаційно-управлінської базита інфраструктури.

3. Членство в Українському козацтві. Обов'язки та права членів Українського козацтва.

Членство в Українському козацтві може бути індивідуальним, колективним і асоційованим.

Дійсним козаком (членом) Українського козацтва має право бути: нащадок українськогокозацького роду, а також громадяни України або українці української діаспори з 18-річного віку, які стоятьна засадах розбудови та захисту державності України, пройшли випробувальний термін один рік івиявили себе як такі, що мають глибокі українські патріотичні переконання, стоять на засадах розбудови ізахисту самостійної, незалежної, соборної, демократичної держави Україна, посвячені та прийнялиприсягу українського козака і здійснюють суспільно-корисну для України діяльність. Після проходженнявипробувального терміну дійсному козакові видається Реєстрова грамота та посвідчення.

За вагомий внесок у розвиток Українського козацтва, рішенням Гетьмана або Ради поважнихкозаків Українського козацтва відомі громадські політичні та військові діячі, діячі культури і науки,

162

державні керівники, видатні спортсмені, які виявили себе активними провідниками українськоїдержавності та української козацької ідеї, можуть прийматися до Українського козацтва безвипробувального терміну і зараховуватись до складу Гетьманського полку Українського козацтва, щофункціонує як первинне товариство у Генеральній канцелярії Українського козацтва.

До лав Українського козацтва приймають згідно письмової заяви за козацьким звичаєм наРаді первинного козацького товариства. Ті, хто не був членами дитячих, юнацьких і молодіжнихорганізацій Українського козацтва, приймаються за рекомендацією двох дійсних членів Українськогокозацтва. Кожен козак повинен стояти на обліку в первинному козацькому товаристві.

В Українському козацтві створюються й діють дитячі, юнацькі та молодіжні козацькі організаціївідповідно до статутів та положень про ці організації, які затверджуються Гетьманом Українськогокозацтва. Члени цих організацій за віком поділяються: козачата - до 10 років, джури - 10-14 років, молодікозаки (молодики) - 14-18 років.

Особи, які притягалися до кримінальної відповідальності, можуть стати козаками тільки післявідповідного рішення Суду козацької честі крайового козацького товариства, після зняття судимості вустановленому законодавством порядку і лише після затвердження такого членства ГетьманомУкраїнського козацтва.

Колективними (асоційованими) членами Українського козацтва можуть бути громадськіоб'єднання, колективи підприємств, навчальних, наукових і культурних закладів, установ і організацій, якіфізично та матеріально сприяють виконанню Статутних завдань Українського козацтва. ВзаємовідносиниУкраїнського козацтва з його колективними членами здійснюється на підставі відповідних угод.Колективні (асоційовані) члени приймаються в Українське козацтво згідно письмової заяви їхніх керівниківна підставі рішення зборів трудового колективу Радою Генеральної Старшини Українського козацтва.Членами громад при Українському козацтві можуть ставати дівчата, жінки, які створюють жіночіорганізації при Українському козацтві та його структурних підрозділах. Їх діяльність регламентуєтьсяокремими положеннями, що затверджуються Гетьманом Українського козацтва.

Члени Українського козацтва зобов'язані:

Бути активними провідниками української національної ідеї, виконувати всі вимоги цього Статутута українських козацьких Звичаїв, якщо останні не суперечать Статутові Українського козацтва і чинномузаконодавству України; виконувати Універсали, Постанови та рішення Гетьмана, керівних органівУкраїнського козацтва, накази своїх отаманів і старшин; сплачувати вступний та щомісячні членськівнески, розмір яких встановлюється окремим Положенням, дотримуватись здорового способу життя,піклуватись про Українську державу, родину, сім'ю і дітей, плекати молоде покоління духовно здоровим,морально та фізично загартованим, відданим Україні та українському народові; молоді козакидопризовного віку зобов'язані виявляти ініціативу щодо вчасної постановки на облік у військовомукомісаріаті та прагнути призову на військову службу, на військовій службі - постійно працювати надпрофесійним, морально-психологічним та фізичним самовдосконаленням, бути взірцемдисциплінованості, відданості українському народові, Україні; зберігати і розвивати прогресивні українськікозацькі звичаї та традиції, оберігати честь і гідність козацького імені, зміцнювати єдність Українськогокозацтва, займатися суспільно корисною для України та українського народу діяльністю, продукуватиматеріальні та духовні цінності, дотримуватися принципів і норм християнської моралі, козацької етики таетикету.

Дійсні члени Українського козацтва мають право:

Вирішального голосу на козацьких Радах; обирати і бути обраними до керівних органівУкраїнського козацтва всіх рівнів; виносити на розгляд козацьких Рад питання про діяльність Українськогокозацтва; отримувати козацькі військові звання згідно Положення про проходження козацької служби тазайманих в Українському козацтві посад; згідно чинного законодавства користуватися майномУкраїнського козацтва та земельними наділами; отримувати інформацію про діяльність Українськогокозацтва; отримувати відповідь на свої пропозиції та заяви до товариств Українського козацтва всіхрівнів; працювати у всіх структурах Українського козацтва; одержувати духовно-моральну та (в разіпотреби) матеріальну підтримку; навчатися в козацьких навчальних і фізкультурно-спортивних закладах;за рекомендацією керівних органів Українського козацтва - в інших учбових закладах; носити одностроїУкраїнського козацтва з обладунком і шаблею та іншою зброєю згідно чинного законодавства, правилдозвільної системи України і відповідних положень.

Козаки, які проходять випробувальний термін, мають право:

Вносити питання на розгляд козацьких Рад та приймати участь в обговоренні питань з правомдорадчого голосу; отримувати відповідь на свої пропозиції та заяви; отримувати духовно-моральну (та вразі потреби) матеріальну підтримку; навчатися в козацьких учбових та фізкультурно-спортивнихзакладах; носити традиційний козацький стрій та однострій Українського козацтва без обладунку.

Членство в Українському козацтві припиняється:

За власним бажанням; у випадку порушення Статуту Українського козацтва, а також зацілеспрямовану діяльність, направлену на розпалювання ворожнечі та розколу єдності Українськогокозацтва; за несумісну із званням Українського козака діяльність, що завдала шкоди Українській державі,Українському народові або Українському козацтві; у разі несплати членських внесків протягом трьохмісяців.

163

Рішення про виключення приймається Гетьманом Українського козацтва на підставі рішенняРади первинного козацького товариства (Суду козацької честі, Генеральної контрольно-ревізійної комісії).Рішення Ради первинного козацького товариства (Суду козацької честі, контрольно-ревізійної комісії)може бути оскаржено до суду козацької честі вищої інстанції протягом місяця з дня його прийняття та, увипадку обґрунтованих вимог скаржника - до Великої Ради Українського козацтва, але не пізніше, ніж задва місяця до Ради. Для розгляду справи Велика Рада створює спеціальну комісію, яка проводитьрозслідування і приймає остаточне рішення, що оскарженню не підлягає.

Підставою для негайного виключення козака з Українського козацтва є справедливепритягнення його до кримінальної відповідальності або приховування ним цього факту.

4. Структура та органи управління Українського козацтва.

Українське козацтво, як громадська організація, створюється з урахуванням сучасногоадміністративно-територіального поділу України за територіальним, виробничо-територіальнимпринципом, за інтересами тощо і складається з: первинних козацьких товариств;Lrn культ козацькихтовариств, що складаються з первинних козацьких товариств; крайових (обласних) козацьких товариств,що складаються з Lін культ козацьких товариств; крайові (обласні) козацькі товариства об'єднуються вмежах України та української козацької діаспори, в єдине і цілісне Українське козацтво.

Всі первинні козацькі товариства беруться на облік і підзвітні радоновим козацькимтовариствам, що в свою чергу беруться на облік і підзвітні крайовим (обласним) козацьким товариствам.Крайові (обласні) козацькі товариства беруться на облік і підзвітні Генеральній Канцелярії Українськогокозацтва. Крайове (обласне) козацьке товариство, як суб'єкт військово-патріотичного вишколу ігосподарській діяльності, що діє на підставі чинного законодавства України і Статуту Українськогокозацтва, несе безпосередню відповідальність перед Генеральною Канцелярією Українського козацтва.

Відповідно до історичних реалій відновлюється традиційний для Українського козацтваполково-сотенний устрій, як військово-патріотична і господарська структура Українського козацтва.Козацькі товариства всіх рівнів мають право збереження історичних козацьких назв. Не допускаєтьсяперетворення їх у незаконні воєнізовані формування.

Первинним підрозділом військово-патріотичного вишколу та господарської структури ідіяльності Українського козацтва є застава, що налічує не менше 3-х козаків, інші структурні підрозділиУкраїнського козацтва мають назви: рій (складається із застав і налічує близько 10 козаків); загін(складається із роїв і налічує близько 30 козаків); сотня (складається із загонів і налічує близько 100козаків); курінь (складається із трьох сотень і налічує близько 300 козаків); полк (складається із трьохкуренів і налічує близько 1000 козаків); кіш Українського козацтва (складається з полків).

Для оперативного виконання Статутних завдань Українського козацтва козацькі товариствавсіх рівнів можуть бути юридичними особами, мати власні Положення, печатку і символіку, щозатверджується в Генеральній Канцелярії Українського козацтва та місцевих органах влади, рахунок убанку, вирішувати внутрішні справи самостійно в межах, що не протирічать Статуту Українськогокозацтва, Положенням, Статутам та іншим нормативним документам і рішенням керівних органівУкраїнського козацтва.

Керівні органи Українського козацтва складаються з Великої Ради Українського козацтва таРади Генеральної старшини Українського козацтва.

Велика Рада Українського козацтва є вищим керівним органом Українського козацтва.Велика Рада Українського козацтва складається з делегатів, обраних Радами крайових козацькихтовариств у кількості, затвердженій на Раді Генеральної старшини і скликається один раз на рік. Час,місце проведення та порядок денний Великої Ради визначає Рада Генеральної старшини Українськогокозацтва. Велика Рада може бути скликана позачергово на вимогу не менше половини крайовихтовариств або рішенням Ради Генеральної старшини Українського козацтва. Рішення Великої РадиУкраїнського козацтва приймається більшістю голосів і є чинними при наявності не менш, як 2/3 обранихделегатів.

Велика Рада українського козацтва: визначає і затверджує принципи, стратегію, завдання інапрямок діяльності Українського козацтва; затверджує Статут Українського козацтва, вносить до ньогозміни і доповнення, або доручає їх зробити Раді Генеральної старшини; затверджує зразки печаток,емблем, символіки Українського козацтва; обирає Гетьмана Українського козацтва (Голову РадиГенеральної старшини), Генерального суддю (Голову Суду козацької честі), Генерального скарбника таГенерального інспектора. Обрані присягають Великій Раді про сумлінне виконання своїх обов'язків;затверджує склад Ради Поважних козаків Українського козацтва; заслуховує річні звіти Українськогокозацтва; дає наказ Гетьману і Генеральній старшині на рік; розпоряджається майном та коштамиУкраїнського козацтва;приймає рішення про реорганізацію або ліквідацію Українського козацтва.

Рада Генеральної старшини: є керівним органом Українського козацтва між ВеликимиРадами; готує питання для керівних рішень Українського козацтва; вирішує поточні питання управлінняУкраїнським козацтвом; збирається не рідше, ніж один раз на чотири місяці.

Рада Генеральної старшини Українського козацтва складається з Гетьмана Українськогокозацтва (Голови Ради), Головного отамана та генеральної старшини, куди входять Крайові отамани і

164

Старшини Генеральної Канцелярії. Бунчукові товариши мають право дорадчого голосу. Рішення Радиприймаються простою більшістю голосів при наявності не менше половини Крайових отаманів.

Члени Генеральної старшини не мають права бути в складі Контрольно-ревізійної інспекціїУкраїнського козацтва.

Члени Генеральної старшини можуть мати і використовувати при виконанні посадовихобов'язків особисті клейноди, штампи, зареєстровані Генеральною Канцелярією.

Бунчукові товариші - козаки, що обіймали Генеральні посади, і являються резервомГетьмана для виконання окремих (спеціальних) завдань Гетьмана. Виконують доручення Гетьмана таРади генеральної старшини.

Організаторами виконання рішень і наказів Великої Ради та Ради Генеральної старшини єГетьман Українського козацтва, призначений ним Головний отаман разом з усім складом ГенеральноїКанцелярії Українського козацтва.

Гетьман українського козацтва є вищою посадовою особою Українського козацтва інаділений вищою козацькою військовою, адміністративною, судовою і духовною владою. Обираєтьсялише Великою радою Українського козацтва з дійсних козаків не молодше 35 років, українців, щопроживають на території України не менше 10 років терміном на п'ять років. Обраному гетьману наВеликій Раді вручається булава як символ верховної влади в Українському козацтві. ГетьмануУкраїнського козацтва підпорядковується увесь особовий склад Українського козацтва. ГетьманУкраїнського козацтва входить до складу Координаційної ради з питань розвитку Українського козацтвапри Президентові України.

Гетьман Українського козацтва: представляє без довіреності інтереси Українськогокозацтва на всіх рівнях владних структур України, в громадських і міжнародних організаціях, партіях тарухах; призначає Головного отамана, Генеральних: писаря, обозного, осавула, хорунжого, бунчужного,іншу наказну старшину, усуває їх від виконання службових обов'язків, контролює роботу старшиниГенеральної Канцелярії Українського козацтва; вносить на розгляд Великої Ради Українського козацтвакандидатури на посаду Генерального судді, Генерального інспектора та Генерального скарбникаУкраїнського козацтва з дійсних козаків; визнає повноваження обраних Крайових отаманів і засвідчує ціУніверсалом, у разі крайньої необхідності призупиняє його повноваження та призначає НаказногоКрайового отамана до рішення наступної Крайової Ради; підписує разом з генеральним писарем рішенняВеликої Ради і Ради генеральної старшини українського козацтва; підписує фінансові документи, діловілисти, визначає своїм наказом коло осіб, що мають право підпису банківських, фінансових чи іншихдокументів; на виконання статутних завдань і рішень Великої Ради видає універсали, накази тарозпорядження, обов'язкові для виконання всіма членами Українського козацтва; затверджує Положенняпро Генеральну старшину, Суд козацької Честі, Раду Поважних козаків Українського козацтва, бунчукове,військове та значкове товариство, контрольно-ревізійну інспекцію, інші Положення та нормативнідокументи, що регламентують внутрішнє життя Українського козацтва; за поданням крайових товариствприсвоює старші козацькі військові звання особовому складу Українського козацтва, за поданнямкрайових товариств нагороджує орденами та відзнаками Українського козацтва, порушує клопотанняперед Президентом України про нагородження козаків державними відзнаками.

Гетьман зобов'язаний: звітувати на Великій Раді про діяльність Українського козацтва,надавати інформацію Раді генеральної старшини про роботу Генеральної Канцелярії та іншихбезпосередньо підпорядкованих йому структур; організовувати та проводити засідання Ради Генеральноїстаршини; організовувати діяльність Українського козацтва згідно чинного законодавства України,Статуту Українського козацтва, козацьких Звичаїв та нести відповідальність за його діяльність.

Головний отаман Українського козацтва призначається Гетьманом з дійсних козаків,виконує обов'язки Гетьмана у разі його відсутності. Коло обов'язків Головного отамана визначаєтьсяПоложенням про Генеральну Канцелярію. Призначеному Головному отаману Гетьман Українськогокозацтва вручає пернач, як символ влади. Головний отаман про свою роботу звітує перед Гетьманом, задорученням Гетьмана - перед Великою Радою, відповідає за фінансово-господарську діяльністьГенеральної Канцелярії та всіх її служб.

На час виконання певної роботи, за поданням Головного Отамана, Гетьман тимчасовопризначає Наказних отаманів Українського козацтва з певних питань з врученням їм відповідних владнихповноважень і відзнак.

Генеральна Канцелярія Українського козацтва є вищим організаційно-координаційним таметодичним центром (штабом) Українського козацтва з розташуванням в м. Києві. Посадові особиканцелярії, що складаються з Генеральної старшини, здійснюють організаційно-виконавчі функції згідноПоложення про Генеральну Канцелярію, що затверджується Гетьманом Українського козацтва.Діяльність Генеральної Канцелярії, склад і обов'язки Генеральної старшини Українського козацтва напосадах та діяльність і завдання очолюваних ними служб регламентуються окремими Положеннями.

Суд Козацької честі Українського козацтва є товариським судовим органом Українськогокозацтва, повноваження, склад і обов'язки якого визначаються Положенням, що затверджуєтьсяГетьманом Українського козацтва. Генеральний суддя Українського козацтва обирається Великою РадоюУкраїнського козацтва за пропозицією Гетьмана Українського козацтва його кандидатури з дійсних козаківтерміном на один рік і є радником Гетьмана з правових питань. Діє на підставі окремого Положення,затвердженого Гетьманом Українського козацтва.

165

Генеральна контрольно-ревізійна інспекція Українського козацтва є контрольним органомУкраїнського козацтва. Генеральний інспектор обирається Великою Радою Українського козацтва запропозицією Гетьмана Українського козацтва його кандидатури з дійсних козаків терміном на один рік і єрадником Гетьмана. Діє на підставі окремого Положення, затвердженого Гетьманом Українськогокозацтва. Генеральний інспектор пропонує на затвердження Великій Раді кандидатури інспекторів укількості п'яти чоловік. Генерально-ревізійна інспекція: здійснює контроль за надходженням і витратоюкоштів, матеріалів, веденням документації Генеральної Канцелярії Українського козацтва; звітує ВеликійРаді Українського козацтва.

Поважні козаки є вищим моральним авторитетом в Українському козацтві.

Служба скарбу Українського козацтва є фінансово-економічним органом Українськогокозацтва, що діє на підставі окремого Положення, затвердженого Гетьманом Українського козацтва.Генеральний скарбник Українського козацтва обирається Великою Радою Українського козацтва запропозицією Гетьмана Українського козацтва його кандидатури з дійсних козаків терміном на один рік.Генеральний скарбник разом з Головним отаманом Українського козацтва та Генеральним обознимУкраїнського козацтва організовує та координує фінансово-господарську діяльність Українськогокозацтва, звітує Гетьману Українського козацтва та Великій Раді Українського козацтва про роботу.

4.7. Крайове (обласне) Козацьке Товариство.

Керівні органи крайового товариства складаються з ради крайового товариства, Ради крайовоїстаршини та крайової канцелярії.

Вищим органом самоврядування крайового товариства є Крайова рада, до якої входятьделегати від усіх козацьких товариств області і скликається не рідше одного разу на рік. Представництвовід козацьких громад, час і місце проведення Ради визначає Рада крайової старшини.

Крайова рада є повноважною, якщо на ній присутні не менше 2/3 обраних делегатів.Рішення приймаються простою більшістю голосів.

Крайова рада може скликатися позачергово за вимогою не менше половиниLrn культтовариств, що входять до складу крайового товариства, одним з керівних органів Крайового товариства,а також згідно рішення вищого керівного органу Українського козацтва.

Крайова рада: заслуховує звіт Крайового отамана, старшини Товариства, контрольно-ревізійної інспекції про роботу Крайового (обласного) козацького товариства, Крайової канцелярії; обираєКрайового отамана (голову Ради крайової старшини, члена Генеральної старшини), Крайового суддю(голову суду честі крайового товариства), скарбника, контрольно-ревізійного інспектора крайовоготовариства; затверджує склад Ради Поважних козаків; затверджує річний бюджет крайового товариства,зразки печаток, символіку після погодження їх з Крайовою Канцелярією Українського козацтва; даєотаману і старшині наказ на рік.

В період між крайовими Радами керівництво діяльністю крайового товариства здійснюєРада крайової старшини, яка збирається один раз на два місяці.

Рада крайової старшини:

Складається з Крайового отамана (голови Ради отаманів), отаманів радонових козацькихтовариств та військових товаришів - членів крайової старшини без посади з правом дорадчого голосу;скликається за рішенням Крайового отамана та крайової старшини, за вимогою одного з радоновихосередків чи Гетьмана Українського козацтва; приймає рішення про скликання позачергової Крайовоїради; має право накладати «вето» на накази Крайового отамана, якщо вони суперечать СтатутуУкраїнського козацтва, рішенням Великої Ради Українського козацтва та Крайової ради; може висловитинедовіру крайовій старшині, призначеній Крайовим отаманом.

Організатором виконання рішень Крайової ради, Ради отаманів ОКТ Крайовий отаманразом з крайовою старшиною в складі Крайової канцелярії.

Крайовий отаман є вищою посадовою особою в крайовому козацькому товаристві.Обирається Крайовою радою терміном на один рік з щорічним переобранням і підтвердженнямповноважень Гетьманом Українського козацтва. Як символ влади, йому вручається пернач.

Крайовий отаман: керує діяльністю Крайового козацького товариства і Крайовою канцелярією, призначаєта усуває від виконання обов'язків наказну крайову старшину; входить до складу Координаційної ради зпитань розвитку Українського козацтва при Голові обласної державної адміністрації України; звітує наКрайовій раді, дає інформацію про роботу Крайової канцелярії на Раді крайової старшини; звітує передГенеральною Канцелярією Українського козацтва; підписує фінансові документи, контролює роботукрайової старшини; при перетинанні інтересів обов'язково узгоджує свої дії з крайовими отаманамивідповідних областей і Генеральною Канцелярією Українського козацтва.

Крайова канцелярія: є виконавчим органом Крайового козацького товариства; керуєкрайовим козацьким товариством і виступає представником його законних інтересів; координує роботурайонних козацьких товариств, що входять до складу крайового товариства; приймає рішення з поточнихпитань; співпрацює з Генеральною Канцелярією Українського козацтва; виносить на розгляд Крайовоїради і ради крайової старшини проект річного бюджету та програму заходів діяльності крайовоготовариства; веде реєстр крайового козацького товариства, облік козацьких громад і організацій крайовоготовариства; формує в межах виділених коштів штат працівників крайового товариства; розподіляєстраховий фонд і фонд заробітної платні. Крайова канцелярія підзвітна Крайовій раді, Раді крайовоготовариства, підпорядкована Крайовому отаману та Генеральній Канцелярії Українського козацтва.

166

Рада поважних козаків крайового товариства є вищим моральним авторитетом в крайовомутоваристві. Склад, обов'язки її регламентуються Положенням, що затверджується Крайовим отаманом.

Суд козацької честі крайового товариства складається з обраного крайового судді та йогопомічників і здійснює свою діяльність згідно з Положенням про Суд козацької честі Українського козацтва.

Контрольно-ревізійна інспекція крайового товариства обирається в кількості 3-5 осібтерміном на один рік. Крайова старшина не може входити до складу контрольно-ревізійної інспекції.Контрольно-ревізійна інспекція: перевіряє роботу Крайової канцелярії та у разі потреби роботу радоновихкозацьких товариств; звітує перед Крайовою радою.

В окремих випадках, за рішенням Генеральної Канцелярії Українського козацтва,враховуючи історичні реалії, дозволяється створення міжрайонових об'єднань (Малих Січей), якіпідпорядковуються Крайовому отаману та мають свою старшину. Січовий отаман є заступникомКрайового отамана.

Районове козацьке товариство складається з первинних козацьких товариств.

Керівні органи районового товариства складаються з районової Ради, Ради районовоїстаршини та районової канцелярії.

Вищим органом самоврядування районового товариства є районова Рада, до якої входятьделегати від усіх первинних козацьких товариств і скликається двічі-тричі на рік. Представництво відпервинних козацьких товариств, час і місце проведення Ради, порядок денний визначає Рада районовоїстаршини або Крайовий отаман. Районова рада є повноважною, якщо на ній присутні 2/3 обранихделегатів, рішення приймаються простою більшістю голосів.

Районова Рада може скликатися позачергово на вимогу 1/3 осередків первинних козацькихтовариств, Гетьмана Українського козацтва, Крайового отамана, Районового отамана та Ради районовоїстаршини.

Районова рада: обирає районову старшину - отамана, суддю, писаря, осавула, хорунжого,бунчужного та іншу старшину, контрольно-ревізійну інспекцію терміном на один рік; обирає РадуПоважних козаків, яка складається з най досвідчених козаків з незаперечним авторитетом середтовариства; затверджує повноваження отаманів первинних козацьких товариств, які щойнозапочаткувалися; дає отаману і районовій старшині наказ на рік; визначає і затверджує завдання інапрямки діяльності районового козацького товариства.

Районовим отаманом може бути дійсний козак, який показав себе мудрим організатором чидобре працюючим на посаді районового старшини і вище, керує районовим козацьким товариством таканцелярією РКТ. Звітує перед Крайовим отаманом. Обраному отаману, як символ влади, вручаєтьсятростина.

Районова старшина обирається з дійсних козаків, районова старшина без посади -Значковий товариш.

Районова канцелярія - виконавчий орган районового козацького товариства: керує всієюдіяльністю районового товариства; координує роботу первинних товариств; співпрацює з Крайовоюканцелярією; виносить на розгляд районової Ради і Ради районової старшини проект річного бюджету іпрограму заходів діяльності районового товариства; веде реєстр районового товариства та облікпервинних товариств; звітує Районовій Раді і районовій старшині.

Первинні козацькі товариства: створюються за місцем роботи, навчання, проживання козаків;для керівництва товариством обирають на своїх Радах отамана та писаря (його заступника) терміном наодин рік; ведуть персональний облік членів, приймають членські внески; ведуть облік матеріальнихзасобів і коштів; звітують перед місцевими фінансовими органами і Районовою канцелярією; отаман,який керує первинним товариством, входить до районової старшини; співпрацюють з районовоюканцелярією; підзвітні керівним органам районового товариства; визначають завдання і напрямки своєїдіяльності; розглядають на Радах рішення отамана з найважливіших справ господарського, фінансового іспірного характеру; затверджують кошторис.

5. Кошти і майно Українського козацтва.

Українське козацтво здійснює фінансову діяльність у порядку, визначеному законодавствомУкраїни.

Кошти Українського козацтва складаються з: вступних та членських внесків; відрахувань відприбутків заснованих Українським козацтвом госпрозрахункових підприємств і організацій та створенихпри Українському козацтві кредитових спілок; надходжень від проведення культурно-масових, спортивнихта інших заходів, лекцій, виставок, видавничої діяльності; пожертвувань членів Українського козацтва,інших добровільних пожертвувань, заповітів та внесків приватних осіб, установ, підприємств, організаційУкраїни та із-за кордону, інших надходжень, які не суперечать чинному законодавству України, звідрахувань підприємств, установ, організацій та окремих приватних підприємств, які створювалися таотримують різні послуги з допомогою структурних підрозділів Українського козацтва.

Кошти Українського козацтва використовуються для здійснення статутної діяльностіУкраїнського козацтва, на проведення заходів, передбачених Статутом, забезпечення організаційно-господарських потреб та утримання штатного персоналу.

167

Майно Українського козацтва складається з будівель, споруд, основних засобів виробництва,підприємств, засобів транспорту і зв'язку, житлового фонду, культурних, історичних цінностей тощо.

Право оперативного управління коштами та майном Українського козацтва на виконаннястатутних завдань Українського козацтва та рішень Великої Ради Українського козацтва належитьГетьману Українського козацтва. Крайові (районові, первинні) отамани оперативно розпоряджаютьсякоштами своїх товариств згідно з рішенням рад своїх товариств.

Відповідальність у обліку коштів та майна несуть: за облік, зберігання, своєчаснеоформлення фінансових документів і фінансовий контроль за витратою коштів в громадах (товариствах)Українського козацтва - скарбник, в Генеральній Канцелярії - головний бухгалтер; за облік, технічнийстан, умови і якість зберігання, організацію експлуатації і ремонту технічних засобів, будівель та майна вгромадах (товариствах) і Генеральній Канцелярії Українського козацтва - обозні всіх рівнів. Безпосереднєкерівництво та загальний контроль здійснюють і несуть загальну відповідальність - отамани; вГенеральній Канцелярії - Головний Отаман. Головний Отаман Українського козацтва, Генеральнийобозний, Генеральний скарбник, Генеральні: писар, хорунжий, бунчужний та інші, Наказні отамани, якіотримали для виконання завдань своїх служб в розпорядження кошти Українського козацтва, разом зГоловним бухгалтером несуть відповідальність за їхнє використання згідно з вимогам чинногозаконодавства України.

Українське козацтво, створені ним установи та організації зобов'язані вести оперативний табухгалтерський облік: статистичну звітність, реєструватися в органах державної податкової адміністраціїта вносити до бюджету обов'язкові платежі у порядку і розмірах, передбачених чинним законодавствомУкраїни.

6. Правовий статус Українського козацтва.

Українське козацтво є юридичною особою, має поточні та валютні рахунки в банках, печаткута штампи із своїм найменуванням, відповідну звичаям і традиціям атрибутику, символіку, зразки якихзатверджуються Великою Радою та реєструються у порядку, передбаченому чинним законодавствомУкраїни.

Українське козацтво може виступати позивачем і відповідачем в органах суду та арбітражного

суду.

Українське козацтво не несе відповідальності за кошти і майно крайових, Lrn культ іпервинних козацьких товариств, як і останні не несуть відповідальності за кошти та майно ГенеральноїКанцелярії Українського козацтва.

Доповнення та зміни до статуту Українського козацтва має право вносити Велика РадаУкраїнського козацтва, Рада Генеральної старшини з подальшим затвердженням їх Великою РадоюУкраїнського козацтва чи без нього, але за окремим спеціальним дорученням Великої Ради українськогокозацтва.

Про зміни, що сталися в статутних документах, Українське козацтво повідомляє Міністерствоюстиції України.

Українське козацтво, крайові (обласні), районові, первинні козацькі товариства керуються усвоїй діяльності цим Статутом.

7. Припинення діяльності Українського козацтва.

Припинення діяльності Українського козацтва відбувається шляхом його реорганізації аболіквідації.

Реорганізація Українського козацтва відбувається за рішенням Великої Ради Українськогокозацтва, якщо за це проголосувало не менш як 2/3 делегатів.

Ліквідація Українського козацтва відбувається за рішенням Великої Ради Українськогокозацтва, якщо за це проголосувало не менш як 2/3 делегатів або за рішенням суду.

Ліквідація Українського козацтва проводиться у встановленому порядку ліквідаційноюкомісією, призначеною Великою Радою Українського козацтва.

В разі припинення діяльності Українського козацтва, його майно та кошти не можутьперерозподілятися між його членами і направляються на виконання статутних завдань або на благодійніцілі, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за рішенням суду спрямовуються в доходдержави.

2. Концепція Державної програми розвитку Українського козацтва на 2006-2010 роки.

Розроблено Науково-дослідним інститутом Козацтва Інституту історії України НАН Україниза участю громадських організацій Українського козацтвана замовлення Ради Українського козацтва при Президентові України 5 серпня 2005 року.

168

1. Загальні положення.

Ця Концепція спрямована на розробку та впровадження окремої Державної програми дляздійснення перетворень у взаємовідносинах між Українським козацтвом та державою. Програма повиннастворити умови для забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань підтримкою уразі виникнення такої потреби, а також для відродження та розвитку історичних, військово-патріотичних,оборонно-спортивних, господарських і національно-культурних традицій Українського козацтва.

Українське козацтво як історична й етнокультурна спільнота українського народу є уособленнямнаціонального характеру, сили і мужності, традиційного виразу способу життя, діяльності та поведінкиукраїнського народу, символом невмирущості нашої нації, її демократичного та вільного існування у колієвропейських держав. Українське козацтво стало фундатором Першого (1648-1764 рр.) і Другого (1918 р.)Українських Гетьманатів та з прийняттям Президентом України у 2005 році Гетьманської Булавизапочаткувало правовий процес відновлення Третього Українського Гетьманату - традиційно відповідноїнаціональному духові історичної форми життєдіяльності української нації для забезпечення об'єднаннявільних та рівних між собою громадян.

Дуже важливим, з огляду на складні трансформаційні проблеми державотворення, залишаютьсяроль і місце козацтва у сучасному українському суспільстві. Громадський рух за відновлення козацтварозпочався наприкінці 80-х Ьін. хХ ст. Зацікавлення своїм минулим та генетична пам'ять поряд зактивізацією політичного життя покликали до виникнення протягом 1989-1990 рр. багатьох регіональних(сільських, міських, районних, обласних) громадських організацій козацького спрямування. 14 жовтня1991 р. на Всеукраїнській установчій раді було проголошено про утворення єдиної загальноукраїнськоїгромадської організації «Українське козацтво», яка об'єднала усі козацькі структури, що діяли тоді вУкраїні.

Проблеми становлення Українського козацтва були пов'язані з розмитістю дійсних пріоритетівкозацького відродження, руйнацією родових козацьких зв'язків та втратою традиційного середовища.Незважаючи на це, протягом 1990-2004 рр. українські козаки зробили великий вклад у справу реальноговтілення національної ідеї в українському суспільстві та його консолідації. Враховуючи історичнезначення і заслуги Українського козацтва у створенні української державності та суттєвий внесок усучасний процес державотворення Президентом України було видано ряд указів, що безпосередньостосуються козацького руху, схвалена Національна програма відродження та розвитку Українськогокозацтва на 2002-2005 рр.

На сьогодні зареєстровано 18 Міжнародних і Всеукраїнських громадських організаційУкраїнського козацтва та близько 300 обласних (міжобласних), районних (міжрайонних), міських ісільських козацьких організацій. Зважаючи на оборонно-спортивний характер діяльності цих козацькихорганізацій така велика їхня кількість викликає певне занепокоєння, адже у разі виникнення військовоїзагрози чи інших надзвичайних ситуацій неможливо передбачити як буде себе поводити особовий складтієї чи іншої громадської організації козацького спрямування.

Особливістю розвитку Українського козацтва до цього часу була фрагментарність його відносин здержавними інституціями центрального та місцевого рівнів. З іншого боку, заходи, що вживалисяорганами виконавчої влади для виконання указів і доручень Президента України щодо козацтва тавідповідної Національної програми, головним чином стосувалися відзначення ювілейних дат в історіїУкраїни та не торкалися глибинних процесів формування Українського козацтва як оборонно-спортивноїта військово-патріотичної організації. Протягом останніх десяти років практично було відсутнє і державнефінансування заходів Українського козацтва.

Втрата єдності Українського козацтва призвела до зниження закладеного у ньомудержавотворчого потенціалу. Це також призвело до невизначеності та нерозуміння у взаємовідносинахміж державними органами влади та козацькими організаціями України. Для запобігання цьому слідвизначити чіткий механізм стосунків між Українським козацтвом та державою.

Зважаючи на реформування та скорочення Збройних Сил України та інших військових формуваньвеликої ваги набуває місце та роль структур Українського козацтва в системі оборони України. Масовепоповнення лав Українського козацтва скороченими та звільненими в запас військовослужбовцямивимагає значного доповнення нормативно-правової бази існування козацтва в сучасній Україні. До цьогочасу не вдалося збалансувати структуру Українського козацтва з можливостями держави у задоволенніпотреб Збройних Сил України та інших військових формувань у допомозі під час можливих військовихконфліктів та надзвичайних ситуацій. Нині необхідно створити такі умови, щоб козаки сприяли несеннювійськової, прикордонної, внутрішньої, митної чи іншої корисної для держави служби та постійноготувалися до неї через систему козацької підготовки.

Інформаційно-психологічним війнам нового покоління можна протиставити лише ефективнупротидію через організацію системи необхідних захисних заходів, до яких має належати й дуже важливепитання щодо оборони за допомогою культивування власної міцної національно-патріотичної ідеї, основуякої складають славні традиції українського козацтва.

Структури Українського козацтва частково підготовлені до надання допомоги державі у розробціта впровадженні системи демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України,правоохоронними органами та іншими військовими формуваннями.

169

До причин гальмування новітнього козацького відродження треба зарахувати: відсутність ЗаконуУкраїни «Про Українське козацтво». Найважливішими проблемами Українського козацтва, щопотребують невідкладного розв'язання є штучне розростання козацьких структур; вплив на Українськекозацтво різноманітних політичних сил та ідеологій; певна залежність від окремих гілок влади таекономічних еліт; різна конфесійна орієнтація членів козацьких організацій; особисті амбіції тапротистояння окремих козацьких керівників; відсутність конкретної діяльності тощо.

Схвалення Концепції та Державної програми надасть державного статусу Українському козацтвута припинить стихійний козацький рух і множення організацій оборонно-спортивного спрямування. Такимчином, будуть створені умови для утворення національного резерву та участі Українського козацтва воборонно-мобілізаційній, оборонно-спортивній, військово-територіальній, правоохоронній, національно-культурній, господарській та інших функціях держави.

2. Мета та основні завдання.

Мета Програми є - сприяння Українського козацтва органам державної влади та місцевогосамоврядування у розбудові України як суверенної та незалежної, демократичної, правової держави;відродження українських козацьких звичаїв і традицій, національної ідеї; захист політичних, економічних,культурних та історичних здобутків українського народу, участь у забезпеченні його духовного іматеріального добробуту, морального і фізичного здоров'я, відродженні, утвердженні і розвиткуукраїнської мови і культури; дальший розвиток і утвердження Українського козацтва як історичноїспільноти українського народу та громадської сили, здатної зробити певний внесок у консолідаціюсуспільства; утворення дієвого і добровільного національного резерву для Збройних Сил України.

Для досягнення мети передбачається виконати такі основні завдання:

допомога органам державної влади та місцевого самоврядування у ствердженні державностіУкраїни; захист її суверенітету, територіальної цілісності та національної безпеки;

удосконалення нормативно-правової бази з питань Українського козацтва відповідно до завданьзабезпечення обороноздатності і національної безпеки держави, національно-культурного розвитку, атакож для створення умов ефективної господарської діяльності;

розроблення механізму ефективного використання та розвитку потенціалу Українськогокозацтва в системі державної політики України;

піклування Українського козацтва про національне-патріотичне виховання молоді та її підготовкудо військової служби і готовності до захисту України, відродження традиційних козацьких видів фізичноїкультури, спорту та українських бойових мистецтв;

формування в українському суспільстві особливого духовного, психологічного, фізичного йінтелектуального типу козака, який поєднував би у собі високі морально-етичні якості, почуттяпатріотизму, з фізичною міццю, витривалістю та вишколом;

використання народних традицій в усіх сферах суспільного життя;

залучення Українського козацтва до участі в оборонній системі України, охороні громадськогопорядку і державного кордону;

сприяння розбудові Збройних Сил України, Прикордонних військ України, інших військовихформувань та силових структур, а також системи цивільної та територіальної оборони;

збереження і пропаганда історичної й культурної спадщини української нації; забезпеченняповноцінного функціонування української мови;

об'єднання зусиль органів виконавчої влади і громадськості у використанні виховних ікультурних традицій Українського козацтва;

сприяння підвищення духовності суспільства;

вивчення, популяризація історії та розвитку Українського козацтва;

створення додаткових робочих місць за рахунок розширення мережі козацьких селянських(фермерських) господарств, промислів, туристичної діяльності;

відродження та розвиток козацької господарської діяльності, створення козацьких січей, паланокі поселень, як осередків відродження і розвитку традиційних козацьких форм самоврядування;

розширення міжнародного співробітництва Українського козацтва з аналогічними громадськимиоб'єднаннями іноземних держав.

3. Особливості державного регулювання діяльності Українського козацтва.

Основними принципами взаємовідносин держави в особі її органів законодавчої, виконавчої тасудової влади і Українського козацтва є співробітництво у сфері розвитку суверенної і незалежної,демократичної, соціальної, правової держави, поєднання громадських і державних інтересів у справіслужіння українському народові.

Взаємовідносини між державними органами влади та Українським козацтвом регулюютьКонституція України, інші закони, укази, доручення та розпорядження Президента України, постановиКабінету Міністрів України, інші законодавчі акти. Протягом 2006-2010 років Президент України ініціюєприйняття Закону України «Про Українське козацтво» та іншу законодавчу і нормативно-правовупідтримку Українського козацтва.

170

Українське козацтво вносить пропозиції до центральних та місцевих державних інститутів щодовдосконалення фінансових і господарських механізмів, їхньої законодавчої та нормативної бази з метоюнадання можливості для найширшого сприяння розвитку Українського козацтва, його матеріально-технічної бази, зміцнення моральних і правових засад.

При розробці оборонних, культурологічних та науково-технічних Державних програм розвитку наперіод до 2010 року забезпечити участь у них Українського козацтва.

4. Напрями, форми та шляхи трансформації взаємовідносин держави та Українського

козацтва.

Для розв'язання існуючих у взаємовідносинах між державою та Українським козацтвом проблемпередбачається такі головні напрями громадської допомоги Українським козацтвом державним органамвлади України:

охорона та збереження історико-культурних пам'яток України;

проведення військово-патріотичного виховання молоді України;

впровадження серед українського суспільства оборонно-спортивної роботи;

добровільна служба щодо допомоги в охороні державних кордонів України;

добровільна служба щодо допомоги формування системи військово-територіальної оборониУкраїни;

добровільна служба щодо допомоги в охороні громадського правопорядку;

добровільна служба щодо охорони об'єктів сільськогосподарського та виробничого призначенняз різними формами власності, державно-адміністративні, учбові, культурно-освітні та інші заклади,установи та підприємства;

добровільне посилення державних митниць;

добровільна участь у ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій;

добровільна участь у наданні медичної та реабілітаційної допомоги населенню;

надання допомоги органам місцевого самоврядування під час надзвичайних ситуацій;

захист навколишнього природного середовища та природних скарбів України.

Передбачається, що окремі структури Українського козацтва трансформуються у Національний

резерв територіальної оборони, який буде дієво допомагати Збройним Силам України та іншимвійськовим формуванням захищати державний суверенітет і територіальну цілісність. Сучасні українськікозаки на контрактній основі добровільно служитимуть у спеціальних військових частинах національногорезерву, які діятимуть за територіальним принципом. Після служби вони повертаються до свогокозацького товариства, а в територіальній військовій частині за ними закріплюється та залишаєтьсяспорядження і зброя. Тут вони періодично проводитимуть вишколи з перепідготовки й таборування.

Добровільна державна служба Українського козацтва відбувається на принципах добровільноїзгоди козаків та самофінансування за рахунок відповідних структур Українського козацтва. Основнимиправовими критеріями з організації форм добровільної державної служби Українського козацтва є:

проходження військової служби в військових частинах Збройних Сил України та інших військовихформуваннях України;

відбування військової служби в запасі у професійному резерві;

відбування добровільної служби у складі козацьких формувань Українського козацтва -мобілізаційних частин національного резерву територіальної оборони;

створення в установленому порядку громадських формувань Українського козацтва длясприяння в охороні державного кордону, наданні допомоги в ліквідації наслідків стихійного лиха та іншихнадзвичайних ситуацій, в охороні громадського порядку та профілактиці правопорушень, державнійлісовій охороні, рибінспекції, медичному обслуговуванні та реабілітації громадян України.

Відбування добровільної державної служби Українським козацтвом щодо надання допомогидержавним органам влади України здійснюється на підставі окремого Положення про Державну службуУкраїнського козацтва, яке затверджується Гетьманом України.

Добровільна державна служба Українського козацтва щодо військово-патріотичного вихованнямолоді та участі у здійсненні державної молодіжної політики України передбачає:

активну участь у державних заходах і програмах формування національної свідомості молоді,вивчення історії, традицій, звичаїв та особливостей козацтва як духовної основи українства;

утворення спільно з відповідними державними органами козацько-військових ліцеїв, на якийпокладається навчання та підготовка підлітків віком від 7 до 14 років до вступу у вищі учбові військовізаклади ЗСУ та надання вихованцям козацько-військових ліцеїв спеціально-середньої військової освіти;

безпосередню участь у вихованні молоді на ідеях і традиціях козацької педагогіки і духовності,військово-патріотичному вихованні молоді та підготовці її до військової служби;

організацію та проведення позашкільного навчально-виховного процесу для придбаннядопризовною молоддю спеціальностей, необхідних у ЗСУ та інших військових формуваннях;

розроблення методичних матеріалів для проведення національно-патріотичного виховання вдошкільних та шкільних навчально-виховних закладах;

171

організацію та надання методичної та іншої допомоги в роботі козацьких молодіжних клубах тавійськово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»), спрямованих на проведення оборонно-спортивної тавиховної роботи серед юнацтва та молоді.

Українське козацтво сприяє утворенню та діяльності музейних закладів, духовно-культурних,науково-дослідних, освітніх, патріотичних центрів, колективів мистецтв з відродження історичноїспадщини української нації та українського козацтва. На такі заклади покладаються наступні завдання таобов'язки:

допомога в утворенні та розвитку мистецьких самодіяльних колективів Українського козацтва тав проведенні фестивалів козацької творчості;

надання науково-методичної допомоги музеям і заповідникам у вдосконаленні пропагандиісторії, культури і традицій українського козацтва;

організація і проведення наукових, фольклорно-етнографічних конференцій, семінарів, виставок,присвячених вивченню та розвитку духовних традицій українського козацтва;

здійснення науково-пошукової та громадсько-краєзнавчої роботи для виявлення нових об'єктівісторії Українського козацтва;

дослідження та публікація писемних і матеріальних пам'яток історії та культури Українськогокозацтва; розроблення пропозицій щодо їх охорони і збереження в музеях та архівосховищах;

підтримка видань всеукраїнських та регіональних друкованих засобів масової інформаціїУкраїнського козацтва; висвітлення надбання історії, культури, традицій українського козацтва уцентральних та місцевих засобах масової інформації;

облаштування книжкових та документальних виставок з історії та культури Українськогокозацтва;

розроблення методичних матеріалів для проведення національно-патріотичного виховання вдошкільних та шкільних учбових закладах;

організація та надання методичної та практичної допомоги у проведенні військово-патріотичноїгри «Джура»;

впровадження заходів щодо відродження українських традиційних народних ремесел.

Добровільна державна служба Українського козацтва щодо охорони правопорядку передбачає:

створення в установленому порядку формувань Українського козацтва для сприяння в охоронігромадського порядку та профілактиці правопорушень;

впровадження програми співпраці між Українським козацтвом та силовими міністерствами івідомствами України у напрямку протидії корупції та забезпеченні чинного законодавства;

надання допомоги місцевим державним митним органам з проведення планових рейдовихперевірок суб'єктів підприємницько-комерційної діяльності;

надання допомоги місцевим державним органам захисту прав споживача з проведенняперевірок торгівельно-комерційних підприємств, закладів громадського харчування;

надання допомоги органам місцевого самоврядування в проведенні державних заходівособливого періоду.

Добровільна державна служба Українського козацтва щодо охорони державного кордонупередбачає:

надання допомоги відповідним прикордонним заставам;

посилення прикордонних застав у разі проведення особливих заходів місцевим національнимрезервом Українського козацтва, включаючи технічні та матеріальні ресурси;

надання прикордонним заставам господарської допомоги.

Українське козацтво утворює козацькі охоронні підприємства на основі самофінансування, на якіпокладаються наступні завдання та обов'язки:

несення служби з охорони вантажів;

охорона сільськогосподарської продукції та майна;

охорона об'єктів виробничого призначення з різними формами власності;

охорона установ, закладів, підприємств культурно-освітнього спрямування;

охорона окремих державних, державно-адміністративних установ та закладів;

проведення робіт з розмінування, знешкодження вибухових речовин та предметів;

добровільна участь у ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій;

захист та оборона природних скарбів України.

Українське козацтво утворює добровільні козацькі невоєнізовані формування сприяння цивільній ітериторіальній обороні, на які покладатимуться:

безпосередня участь у цивільній і територіальній обороні України;

організація життєзабезпечення населення під час надзвичайних ситуацій в мирний та у воєнний

час;

допомога в організації та проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха іосередках ураження;

участь у рятуванні людей, майна та підтриманні громадського порядку під час надзвичайнихситуацій та у воєнний час.

Українське козацтво утворює добровільні козацькі частини національного резерву під часмобілізаційних заходів ЗСУ, на які покладаються:

172

участь у мобілізаційних заходах у воєнний час;

участь в оборонних діях, згідно з планами ЗСУ;

прикритті мобілізаційного й оперативного розгортання військ, захист визначених районівоборони;

боротьбі з диверсійно-розвідувальними групами противника; охорона комунікацій, важливихпромислових і військових об'єктів, охоронній діяльності;

розгортання інформаційно-пропагандистської роботи серед населення.

Утворення Українським козацтвом добровільних козацьких частин для допомоги відповіднимдержавним структурам у сфері природоохоронної діяльності, яка передбачає:

участь у заходах, направлених на захист навколишнього природного середовища та природнихскарбів України;

участь в охороні місць та об'єктів, пов'язаних з історією Українського козацтва;

сприяння утворення регіональних ландшафтних парків, пов'язаних з історією Українськогокозацтва;

створення та підтримка діяльності молодіжних історико-культурних природоохоронних центрівУкраїнського козацтва.

Для самозабезпечення і самофінансування добровільної державної служби Українськогокозацтва держава надає певні привілеї його господарським структурам. Їм надається державнийпріоритет в питаннях надання кредитів та інноваційних вкладень. Плани економічно-фінансовогорозвитку Українського козацтва підлягають розгляду та надання допомоги у їхній реалізації відповіднимицентральними та місцевими органами державної влади. Основним завданням господарських структурУкраїнського козацтва є організація та впровадження планів його економічного розвитку, реалізація якихдозволяє здійснювати фінансове забезпечення з підвищення готовності національного резервуУкраїнської держави.

Господарські структури Українського козацтва створюють на підставі затверджених планівекономічного розвитку згідно чинного законодавства України сільськогосподарські підприємства, козацькіфермерські господарства та товариства, промислово-торгівельні підприємства, будівельні підприємства,комерційно-торгівельні підприємства, охоронні підприємства та детективні агентства, культурно-відпочинкові, культурно-просвітні, історично-музейні та навчальні заклади, спортивно-оздоровчі тамедично-реабілітаційні заклади, туристичні організації, єдину Українську козацьку торгівельно-обміннубіржу з мережею постійно діючих козацьких ринків-ярмарків, фінансово-кредитну систему, благодійні таінші фонди Українського козацтва.

Козаки та структури Українського козацтва мають право на земельні ділянки у постійномуземлеволодінні, а також орендувати їх на пільгових умовах згідно чинного законодавства України.Українське козацтво, отримавши земельні наділи для козацьких об'єднань, користується правом на їхколективне користування, в тому числі для забудови житла членам Українського козацтва, передбаченедіючим законодавством України для юридичних осіб. Земельні ділянки надаються Українському козацтвуіз земельного резерву, який формується в місцях проживання членів козацьких об'єднань Українськогокозацтва, або в місцях, які плануються під окремі заселення козацьких громад і в сукупності являютьсобою земельний фонд Українського козацтва. Земельний фонд козацьких об'єднань Українськогокозацтва формується з урахуванням пропозицій земельної комісії, яка діє на підставі затвердженогоВеликою Радою Українського козацтва Положення про діяльність земельної козацької комісії. Контрольза дотриманням порядку землеволодіння козацькими об'єднаннями Українського козацтва здійснюєземельна комісія при Раді Українського козацтва разом з відповідними державними установами.

Земельні відносини щодо користування земельними ділянками, які знаходяться у розпорядженніУкраїнського козацтва, регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом та іншимизаконодавчими та нормативними актами України. Об'єктом землекористування виступають земельніділянки, які надані державою в користування Українському козацтву та обумовлені чиннимзаконодавством. Ці земельні ділянки мають фіксовані кордони, площі, розташування, правовий статус таінші дані, зареєстровані згідно чинного законодавства України.

Козацьке землекористування може зумовлювати і передачу під охорону та екологічний контрольземлі, лісні масиви, водойми, басейни рік Українського козацтва на підставі договорів з органамидержавної влади в плані виконання обов'язків по несенню охорони та екологічного захисту цихземельних ділянок. Земельні ділянки для розташування козацьких об'єднань, учбових центрів та іншихзагальновійськових козацьких потреб можуть передаватися Українському козацтву із земельного фондуМіністерства Оборони України в постійне (безстрокове) користування з урахуванням розташуванняструктур Українського козацтва та режиму їх використання.

5. Оцінка фінансових ресурсів.

Обсяги державного фінансування Програми передбачаються центральними органами виконавчоївлади, відповідальними за її виконання, у межах видатків, що визначаються їм щороку під час складанняпроекту державного бюджету на відповідний рік.

173

6. Очікувані результати.

Виконання Програми дасть змогу забезпечити:

утвердження України як сильної, правової, демократичної держави, в якій створюютьсяякнайкращі умови для матеріального й культурного добробуту кожного громадянина, формуванняздорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства;

підтримку проведення на державному та регіональному рівні розвитку Українського козацтва;

збереження та нарощування оборонного потенціалу України;

утворення господарських об'єднань та інших суб'єктів господарювання Українського козацтва,спроможних ефективно господарювати в умовах ринкової економіки з мінімальним використаннямфінансових ресурсів державного бюджету;

приведення структур Українського козацтва у відповідність із сучасними принципамизабезпечення обороноздатності та національної безпеки;

забезпечення духовного, національного й культурного відродження українського народу;

створення умов для патріотичного виховання народу, особливо - молоді, спрямування його надуховне, моральне, фізичне становлення та самовдосконалення; патріотичну самовідданість людей уповсякденній праці та готовність до самопожертви у критичні для України моменти;

припинення Lrn культуризмуЬЬ процесів, виховання духу лицарства, особистої та національноїгідності;

відродження в Україні народних традицій влади, які, увібравши в себе найкращі традиціїнаціонального державотворення, сприяли б формуванню громадянського суспільства і об'єднували йогона основі національної ідеї;

подолання національного нігілізму та девальвації загальнолюдських цінностей;

переорієнтація освітньо-виховних закладів на запити, потреби та інтереси всіх вікових ісоціальних груп населення;

збільшення кількості громадян, які займатимуться різними видами творчої, культурно-освітньої,військово-патріотичної та фізкультурно-масової роботи;

зниження рівня злочинності й корупції.

За результатами виконання Програми передбачається досягти більшого розвитку Українськогокозацтва, порівняно з показниками Національної програми відродження та розвитку Українськогокозацтва на 2002-2005 роки.

7. Контроль за виконанням Програми.

Контроль за виконанням Програми здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Координація роботи з виконання Програми покладається на Lін культуризму (Міноборони). Змістроботи з розвитку Українського козацтва на 2006-2010 роки повинен конкретизуватися у щорічних планахзаходів з виконання Програми, які складаються Мінкультуризму (Міноборони), іншими центральними тамісцевими органами влади. Це дасть можливість поетапно врахувати всі законодавчі та нормативно-правові акти, які будуть прийняті у період виконання Програми.

Мінкультуризму (Міноборони) здійснює контроль за виконанням Програми та у межах своїхповноважень координацію дій міністерств, інших органів виконавчої влади - відповідальних за виконанняПрограми, які забезпечують подання Мінкультуризму (Міноборони) пропозицій до кожного плану заходів,його погоджений план на розгляд Кабінету Міністрів України, узагальнює інформацію про стан виконанняПрограми, яку надсилають відповідальні органи виконавчої влади.

Мінкультуризм (Міноборони) та інші органи виконавчої влади - відповідальні за виконанняПрограми мають право залучати в установленому порядку підприємства, установи та організаціїнезалежно від форм власності до здійснення визначених Програмою заходів.

Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні. Київська та Севастопольська міськідержавні адміністрації щороку до 14 вересня подають Мінкультуризму (Міноборони) матеріали дляузагальнення та подання Кабінетові Міністрів України до 14 жовтня звіту про хід виконання Програми тадо 1 липня 2010 року звіту про результати її виконання.

Додаток: 100 пунктів, які передбачають практичні заходи щодо виконання Державної програмирозвитку Українського козацтва на 2006-2010 роки.

Завдання отаманської верхівки козацтва - не втягувати козаків в згубну конфронтацію та релігійні,мовно-національні, політико-економічні інтриги (бо на сучасному етапі козацтво як єдина політична силане сформувалась!) і щоб утримувати козацтво від цих інтриг - більше займатися вихованням тапросвітницькою діяльністю, розвивати культурні осередки - козацькі хори, ансамблі, театри; піклуватисьпро козацькі ліцеї і табори відпочинку та спортивного загартування.

Ми не повинні насаджувати зневіру. Не можна в такій ситуації будувати цивілізовану державу,формувати повноцінну, самодостатню націю; козаки повинні не дозволяти морально і духовноперетворювати українську націю на націю, в якій панують і буття якої визначають панікери, провокатори ідуховні дезертири.

174

Як сказав Б.Сушинський: „Ми живемо в мирній європейській державі. Найбільша мужністьполягає в тому, щоб кожен з нас, українців, на своєму робочому і житейському місці, щоденно -борозна до борозни, цеглина до цеглини, слово до слова - підтверджував козацьку вірність в Па'я України, козацьку мужність задля захисту України, козацьку працьовитість і порядність задляпроцвітання України.

Оце вона і є - житейська, біблійна, а отже й козацька мудрість нашої Національної ідеї. Бо:велич козацької Української Національної ідеї - у величі козацького духу!"

ІІІ. ДОКУМЕНТИ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЩОДО КОЗАЦТВА

„Козацтво стало найдосконалішою формою вияву генетично закодованих здібностей іможливостей нашого народу. Реалізація ж науково Па дністрових і випробуваних історієюкозацько-лицарських виховних традицій - один із найефективніших українознавчих підходів унавчально-виховній роботі."

Б. Сушинський.

В жодній країні світу немає виховання „взагалі". Воно завжди має конкретно-історичнунаціонально-державну форму вираження і спрямоване на формування громадянина конкретної держави,яка не може бути безнаціональною.

В Україні, як і в інших країнах світу, історично склалася своя система виховання, яка максимальновраховує національні риси і самобутність українського народу. Це - українська козацька педагогіка.Відомо, що український козацький визвольний рух - одна з найяскравіших сторінок боротьби нашогонароду за політичну і державну незалежність. Багатогранною була діяльність козаків - як звитяжнихвоїнів, вільнолюбивих громадян, політичних і державних діячів, умілих господарів землі, досвідчениххліборобів, творців мистецтва, мудрих вихователів дітей. Козацтво у більшості своїй було аристократієюнаціонального духу, високоідейною і високоморальною елітою свої нації.

Народ - нація - це самовідновлювана система. Вона може втратити певні функції (державницькі),але допоки жива - спроможна сягати ще вищих рівнів свого розвитку. Потрібні лише внутрішня воля ісила.

Втіленням волі і сили, феноменом відродження свідомо і послідовно стало козацтво. СлаветнийБайда Вишневецький не тільки поборює військову потугу татар і турків, а й гордо відкидає компроміс(навіть в ім'я життя) з поневолювачами народу (віра твоя, кидає він у вічі султанові, погана, - тож воліюумерти, але не бути в спілці з тобою). В ім'я розквіту народу П. Конашевич-Сагайдачний з усім своїмкошем вступає до Київського освітнього братства. Б. Хмельницький сприяє розвитку Києво-Могилянськоїакадемії, багато полковників здобуває освіту в зарубіжних університетах. Гетьман І. Мазепа будує освітнізаклади та храми, П. Орлик творить найдемократичнішу та найгуманістичнішу в Європі Конституцію, аКирило Розумовський докладає максимальних зусиль для створення в Батурині університету й 52 рокиочолює російську академію наук і здобуває все європейське визнання.

Уся козацька Україна була поділена на „полки", і в усіх полках та у володіннях Січі функціонувалирізного роду школи. Ті школи давали світську, релігійну і військову освіту, а головне - готували до життя:як приватного, так і державного. Україна вся була всіяна навчально-виховними закладами і закономірнобула визнана Європою як найосвіченіша країна-нація...

Історія вчить: поки козацтво було могутньою суспільною культуротворчою, морально-духовною,національно-патріотичною потугою, доти Україна зберігала свою незалежність чи автономність.

Загальновідомо: козацтво - надзвичайно високого, елітного рівня військова організація, алесамою історією їй судилося відіграти роль вирішальної сили у відродженні нації-держави, захистідемократії і свободи, гуманізму, найвищого рівня - конституційної, правової культури.

Дика і темна, свавільна, гультяйська сила, як атестували козацтво недруги України, цієї місіївиконати не могла.

Нагадаймо свідчення Д. Яворницького: на Січ приймали лише тих, хто визнав православну віру,спілкувався українською мовою, брав присягу захищати до останнього подиху людину, родину, військоветовариство й Україну та за них бути готовим віддати й життя. Іноземці відзначали: козацтво породилонайвидатніший феномен лицарства, патріотизму, честі - духовне побратимство, їм не вдалосязафіксувати жодного випадку зради цього типу єдності!

І цілком зрозуміло, що такий тип людей не міг з'витися сам собою, з нічого.

Вирішальну роль у кристалізації українського характеру відіграла козацька освіта - педагогікасамопізнання та самореалізації, особової й національно-релігійної самосвідомості, філософії жити по-людськи: чесно і совісно, патріотично й професіонально, на засадах демократії і свободи, красиво іпросто.

175

Козацька педагогіка - це частина української народної педагогіки, яка формувала у підростаючихпоколінь синівську любов до рідної землі, готовність IT захищати від чужоземних загарбників, високунаціональну свідомість і самосвідомість, глибоку духовність.

Головна мета козацької педагогіки - виховати вільнолюбиву і незалежну особистість, козака-лицаря, мужнього громадянина. Провідні завдання - виховувати в підростаючих поколінь національнусвідомість і самосвідомість, український характер і світогляд, формувати національну і загальнолюдськудуховність, готувати фізично загартованих і мужніх воїнів-захисників рідного народу, виховуватигромадян, які розвивали б культуру, економіку та інші сфери життєдіяльності народу.

Закономірно, що народ в історичних піснях і думах підніс козацтво на висоту ідеалу. Г. Сковородане тільки розвинув філософсько-етичний принцип самопізнання, само творення, самореалізації, а йуславив як образ-взірець „отця вольності Богдана".

І. Котляревський як найвищий ідеал підніс не лише Низа та Евріала (захисників Вітчизни), а йНаталку та IT матір, побратимство Миколи та Петра.

Т.Шевченко, написавши не тільки „Кобзаря", а й „Букваря", еталонами людини оспівав носіївкозацької філософії, етики і моралі, гідності й честі, політичної активності та державницької мудрості. Доречі, Великий Кобзар був курінним отаманом Петербургського козацького Кошу.

Тож природно, що форми козацької етнопедагогіки жили в творах П.Куліша і М.Костомарова,П.Мирного, І.Франка і Л.Українки, Карпенка-Карого, у працях видатних педагогів Г.Ващенка і Яніва,Шлемкевича, Сухомлинського і Стельмаховича, а нині повертається до системи сучасної освіти якнезнищений Дух нації.

Система виховання у козаків мала різнобічний характер. Козаки надавали важливого значення якпсихофізичному вихованню, так і моральному, релігійному, естетичному, що сприяло гармонійномурозвитку кожної особистості. Висококультурна еліта нації, враховуючи здобутки народної педагогіки, пофілософськи підходила до їх застосування, створювала власні звичаєві правила, яких дотримувалися усікозаки.

Народна педагогіка високо підносить гідність дитини. Повага до дитини ставала основноюпередумовою у спілкуванні дорослих із вихованцями, що, безперечно, позначалось не лише настосунках, а й способі життя, моральному становленню молоді.

За народними переконаннями, почуття власної гідності людина має пронести до останніх днівсвого життя, це своєрідний показник моральності та чесності з оточуючими та з самим собою.

Одним із найперших чинників впливу на особистість українська етнопедагогіка називаєсередовище - стосунки в сім'ї, режим дня, побут, звичаї, традиції, житлові умови тощо. Про позитивнуроль родини можна говорити тоді, коли в ній панує здоровий дух єдності між усіма IT членами, незалежновід їхнього віку, життєвого досвіду. Відчуваючи підтримку і турботу дорослих, діти підсвідомо скеровуютьсвої дії та вчинки на те, щоб виправдати довір'я та сподівання батьків, дорослих. Почуття обов'язкуперед старшими організовує дітей, і повага - обопільна.

Ідея домінуючої ролі родини у формуванні особистості знайшла своє вираження та підтримку і наінших рівнях виховання (братські, релігійні школи тощо), у тому числі й на Запорозькій Січі, де за основувиховання взяли народні принципи родинного впливу. Думка про залежність вдачі людини від оточення,стосунків, умов, способу життя трансформувалася у козаків в конкретну вимогу - підготувати міцного йвитривалого воїна, захисника рідної землі. Виховання такої особистості становило суспільно-політичнунеобхідність, викликану обставинами життя і спрямовану в майбутнє. Це одна з передумов суверенностікраїни, та врешті-решт, такий зміст навчання цілком відповідав вільнолюбивій вдачі козака.

Джурам у свої юнацькі роки доводилося зазнавати багато пригод та небезпек. Але все це було їмна користь, бо, подорослішав, вони ставали найзавзятішими козаками.

На Січ приходили всі, хто прагнув оберігати Україну від ворога, здобути волю, стати сильним імужнім. Козацьке середовище було для джур школою життя, відважності та гарту. Послідовність тасистемність виховного процесу досягалися завдяки батьківському піклуванню досвідчених козаків,товариській підтримки молодих лицарів, постійному контролю і нагляду. Будучи для юнаків родиною(певне коло осіб було постійно біля них), Січ водночас виконувала функції і громадськості.

Народна мудрість влучно зауважує: „З ким поведешся, від того й наберешся". Йдучи занародними вимогами та правилами, наставником джури обирали мудрого козака, який би стати зразком іпорадником для хлопця. Маючи життєвий та військовий досвід, статечний козак ставав авторитетом,прикладом, зразком для хлопця, як у родині батько, навчав хоробрості, чесності, дотримуючисьпропагованого народом принципу рівноправності у стосунках.

Інститут батьківства (наставництва) в Запорізькій Січі, ґрунтуючись на народно-християнськихпринципах любові, взаємоповаги, демократизму, дружби, намагався виховувати молодь гідною традиційминулого, маючи для цього всі підстави.

Морально-етичні чесноти подібного змісту для підростаючого покоління складались у законижиття. Джури цінували батьківську турботу, що виявлялась у толерантному, поважливому ставленні доназваних батьків. Дружні стосунки батьків та дітей, щира бесіда, заспокійлива пора створювалиособливий духовний світ. Мудра народна педагогіка знала чимало секретів впливу на особистість,уникаючи обмеження її свободи, часто діючи так, що дитина навіть не підозрювала, що її виховують.

Скажімо, невелика бувальщина з уст батьків про ледачого сина застерігала дитину бути такою,казка про мудру дівчину скеровувала діяльність вихованців у відповідне русло, а розповідь про відважних

176

воїнів-козаків заохочувала юнаків до гартування тіла. Такі методи виховання випливали з природнихпотреб хлопчиків та дівчаток. Юна душа не чинила опору такому вихованню, оскільки все діялось ізурахуванням бажань, інтересів, прагнень, сподівань, мрій дітей.

Навчання у школі джур мало свої стани. Ця особливість козацького виховання своєю основоюбазується на народно-педагогічній віковій періодизації виховання і навчання, складеній з урахуваннямспоконвічних емпіричних знань. За народними традиціями зміст виховання кожної вікової групи мав певнувідмінність, котра акумулювалася у системі вимог. Подібне спостерігається і на Січі. Перехід від однихобов'язків до інших має відбуватися не лише за досягненням певного віку, а й за умови вивчення основкозацького військового мистецтва, узгоджуючи свої дії з морально-етичним кодексом лицарської честі.

Серед різноманітних народно-педагогічних методів виховання велике значення маютьпрофілактичні та практично-дійові. Режим праці та відпочинку, гра у родині забезпечувалиорганізованість дітей, сприяли всебічному розвитку фізичних та духовних потреб. Відпочинокспрямовував дітей на поповнення їх життєвого досвіду, стимулював позитивні і корисні звички і водночасслужив „розрядкою" для фізичного та емоційного стану. Але й в таких випадках контроль над дітьми невиключався. Названа група узвичаєних народно-педагогічних методів виховання широкозастосовувалась і у козаків.

Навчання у школі джур мало розгалужений характер. Як зазначав С.Сірополко, „молодиків ушколі й поза школою вчили: Богу добре молитись, на коні ріп'яхом сидіти, шаблею рубати й відбиватись,з рушниці гострозоро стріляти й списом гостро колоти".

В цілому навчання тут здійснювалося у релігійному напрямку, адже християнські засади народнихвиховних традицій - домінуюча ланка у козацькому житті.

Релігійне життя козаків позитивно впливало на світорозуміння молоді. Глибоко духовні звичаїзапорожців мають релігійне підґрунтя, і це природно, оскільки козацька духовність, воля, майбутнє булиневіддільні від ідеї Бога. Вирушаючи в похід, за звичаєм, треба було поклонитись січовій Покрові і св.Миколі. Та й у будні воїни віддавали шану своїй заступниці: перед обідом читали Святе письмо імолились св. Покрові.

Культ землі був головним у традиційно-звичаєвій системі та навчально-виховному процесіукраїнців, у тому числі й козаків. У запорожців існувала клятва святою землею. Вірячи, що земля чуєпрохання і бачить людські гріхи, козаки знаходили можливість поговорити з нею, щиро висповідаючись,опустившись на коліна. Тому видається закономірним, що культ землі зайняв почесне місце у виховнійланці запорожців, який би характер вона не мала - релігійний, патріотичний, естетичний, морально-трудовий, розумовий тощо і був консолідуючою силою. За народними переказами, земля мала і магічнусилу, у скрутну й вирішальну хвилину відводить очі неприятеля.

Гармонійні відносини природи і людини становили основу буття українців, що позначалось і навиховному процесі. Спосіб життя українців був складений так, що дитина перебувала у центрі природи;трудові навички, естетичні смаки, моральні чесноти формувалися на лоні природи і з допомогоюприроди.

Простота, добродушність, безпосередність юнаків імпонувала гармонійному багатому світуприроди, який сам підказував, як жити, що чинити у тій чи іншій ситуації.

Навколишнє середовище, умови життя вимагали від козаків різного віку витривалості, адже тількимужні і фізично загартовані воїни могли захистити свої права і країну.

Використовуючи народно-педагогічні традиції, козаки надавали виховному процесові конкретноїспрямованості: виховати перш за все воїна-захисника. Це стосується і джур. При цьому ідея суверенноїособистості була домінуючою у їхній системі навчання та виховання, що сприяло підвищеннюнаціональної свідомості мас.

Загальновідомо, що національні, зокрема, козацькі виховні традиції і звичаї є нині порятунком для„зголоднілої" на душевність і духовність сучасної молодої людини.

Ніщо не повертається в традиційних формах, час диктує свої. Не всі форми відповідаютьсучасності і в козацькій педагогіці: нині інший тип виробничих відносин, побуту, потреб та свідомості. Аледух не втрачає сили, енергії, цілеспрямованості до мети. Тому не можуть не використовуватися такіпринципи козацької педагогіки, як любов до сім'ї, роду і нації; до рідної природи, оселі, землі; духлицарства (побутового, військового і державницького) і волелюбності, життєносний дух побратимства;дух особової, соціальної і національної самосвідомості, гідності та честі.

Історія козацтва Задністров'я останнього десятиліття ХХ століття - першого десятиліття ХХІстоліття дають нам великий історичний урок громадянського почину. Він полягає в тому, що козацько-лицарські традиції, цінності, їхній могутній духовний потенціал цілеспрямовано, творчо відроджуютькозацькі організації і навчальні заклади на громадському і державному рівнях.

Це перший досвід у роботі з дорослими і молоддю педагогів Саратського району - Миколаївсько-Новоросійської ЗОШ І-ІІІ ст. ( Фоменчук В.А., Настаченко Г.М.), Білгород-Дністровського району -Старокозацької ЗОШ І-ІІІ ст. (Лісіцин І.М.), Випаснянської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 (Гавриленко В.О.), ВигінськоїЗОШ І-ІІ ст. (Біленко В.Ю., Берлізов А.М.), Долинівської ЗОШ І-ІІ ст. (Тома Т.І., Долгошеєнко М.І.,Молчанова Т.І. ), Випаснянської ЗОШ І-ІІ ст. (Тодорова Т.П., Чумаченко В.М.), Адамівської ЗОШ І-ІІ ст.(Тимофєєв В.Я., Лавриненко П.М., Гриценко В.Н.).

Завдання, які ставлять перед собою керівники наших Ьа дністрових Січей, куренів, кошів, іншихкозацьких осередків - нести в маси наукову українознавчу інформацію, підвищувати рівень політичної

177

освіти, утверджувати демократичні засади життя, дисципліну і порядок, правові і моральні норми,культуру поведінки, боротися з алкоголізмом, наркоманією, злочинністю, іншими суспільними хворобами;ці керівники вважають, що сучасні козацькі, січові осередки покликані пробуджувати енергію, ініціативународу, залучати його найширші кола до активного громадського життя, культурно-мистецької,політичної, економічної діяльності в інтересах усього народу; глибоко розвивати моральний, ідейний,естетичний, духовний потенціал ідеалів людини-козака, лицаря. Такі ідеали в наші часи маютьнаснажуватися якостями державного, політичного і громадського діяча, відданого інтересам народу,України-Батьківщини і загалом, виховання на засадах козацької педагогіки має три аспекти, щопередбачають формування високих моральних якостей, фізичний розвиток та культурологічне вихованнядітей і молоді.

У період моральної кризи, дегероїзації і деморалізації значної частини нашого суспільствакозацько-лицарські традиції, козацька сімейна, шкільна і соціальна педагогіка (як невід'ємна складоваукраїнської педагогіки), високо тримають стяг вершинних національних і загальнолюдських цінностей,

здобутків елітних прошарків рідного народу, лицарської духовності.

***

1. Методичні рекомендації педагогічним колективам закладів освіти України по відродженнюісторико-культурних та господарських традицій Українського козацтва(Інформаційний збірник Міністерства освіти України, 1995, №11, червень)

Початок національного виховання в суверенній Україні активізував процес цілеспрямованого ісистематичного виховання підростаючого покоління на історико-культурних та господарських традиційрідного народу. Надаючи великого значення цьому питанню, Президент України Л.Кучма 4 січня 1995року видав Указ «Про відродження історико-культурних та господарських традицій українськогокозацтва», де передбачається цілий комплекс заходів, в яких задіяні міністерства та інші центральніоргани державної виконавчої влади України, Уряд Автономної Республіки Крим, виконкоми обласних,міських та районних Рад народних депутатів.

Для педагогічних колективів закладів освіти України цей Указ Президента України є настановою іпрограмою оновлення змісту виховної роботи з учнівською та студентською молоддю в процесівикладання основ наук та в позакласній виховній роботі. Кожен викладач, учитель, класний керівник,вихователь, керівник гуртка, клубу чи секції, тренер має внести до своїх планів навчальної та виховноїроботи відповідні зміни та доповнення. Перш за все, це стосується викладачів, вчителів історії України,географії України, етнографії і фольклору, української літератури, музики, образотворчого мистецтва,фізичного виховання, допризовної підготовки, а також класних керівників, керівників гуртків і клубівісторико-краєзнавчого спрямування.

Первинність історико-культурних та господарських традицій народу, а водночас і українськогокозацтва, їх діалектична єдність із загальнолюдською культурою є вихідним принципом при визначеннізмісту освіти і виховної діяльності навчально-виховного закладу. Заклади освіти України є провіднимфактором прилучення молоді до національної культури і традицій.

Запорозьке козацтво - гордість української нації. Його ідейно-моральний потенціал - це ядрокозацької духовності, яке є невичерпною скарбницею громадянського загартування підростаючихпоколінь. Значна частина сучасної молоді має про нього поверхове і спрощене уявлення. Насправді воноє не тільки військовим, а й соціальним, політичним, педагогічним, культурно-історичним, державнимявищем. У своїй діяльності молодіжні козацькі осередки керуються національною ідеологією,філософією, світоглядом та іншими складовими духовності. У цій справі допоможуть фольклорніджерела, історичні документи, зокрема, козацькі літописи, наукові праці про героїку козаччиниМ.Костомарова, В.Антоновича, М.Грушевського, М.Аркаса, Д.Яворницького, Д.Дорошенка, І.Огієнка,І.Крип'якевича, О.Апанович, художні твори Т.Шевченка, П.Куліша, Б.Грінченка, А.Чайковського, О.Олеся,Б.Лепкого, поетів В.Симоненка, Л.Костенко, І.Драча, Д.Павличка та ін.

Фундаментальний напрямок роботи - дослідження кожним юним козаком, гуртами, загонамиславної історії українського козацтва, від його зародження до зміцнення в епоху П.Сагайдачного,Б.Хмельницького, І Мазепи. Величезний виховний потенціал має вивчення героїчного життя,подвижницької діяльності, високого військового мистецтва гетьманів, кошових отаманів, керівниківповстань - С.Наливайка, І.Сірка, Т.Федоровича, І.Богуна, М.Кривоноса, І.Мазепи, П.Орлика, П.Полуботка,П.Калнишевського, І.Гонти, М.Залізняка та ін. У кожному регіоні України, в кожному освітньому закладідоцільно скласти конкретні програми вивчення козацького визвольного руху, козацького краєзнавства.Викладачам, вчителям історії України слід пам'ятати, що відроджуючи козацькі традиції та звичаїважливо, щоб учні, студенти передусім успішно оволодівали історією народовладдя, становлення ірозвитку республіканських структур влади, адміністративно-військового ладу, демократичного ігуманістичного управління, законодавства, тобто української козацької державності.

Викладачам та вчителям допризовної військової підготовки, фізичної культури, тренерам,керівникам туристсько-спортивних гуртків і секцій необхідно врахувати, що одним із основних напряміввтілення в життя козацької педагогіки є дослідження і практичне відродження військово-спортивногомистецтва наших предків. Сучасну молодь захоплює військова стратегія і тактика козаків, їхнє озброєння,

178

майстерність у будівництві фортець, стаціонарних і рухомих (пересувних) військових таборів тощо.Доцільно, щоб вони практично вивчали й опановували козацькі військово-прикладні види спорту: стрільбуз лука, володіння списом, шаблею, іншими видами козацької зброї, верхову їзду, різні види боротьби,плавання, подолання природних перешкод, кермування човном. При цьому, необхідно максимальнодотримуватись вимог і правил техніки безпеки. Відродження традицій фізичного загартування козаківзабезпечить зміцнення здоров'я молоді, значною мірою підірване наслідками Чорнобильської аварії наЧАЕС, екологічною кризою.

Викладачам, вчителям біології і праці, керівникам гуртків і клубів натуралістичного спрямування,класним керівникам і батьківській громадськості на високий теоретичний і практичний рівень слідпоставити пізнання і відродження традицій козаків як мудрих хліборобів, умілих орачів, господарів землі,обере гачів і примножувачів рукотворних скарбів рідного краю, його природних багатств. Учні сільськихпрофтехучилищ, середніх і старших класів шкіл, випускники разом із батьками, родичами,односельчанами, краянами можуть прилучатися до організації ведення фермерських господарств,оволодіння господарською винахідливістю, кмітливістю, творчою ініціативою, підприємливістю,діловитістю козаків. Необхідно всіляко стимулювати самостійну, чесну трудову діяльність учнів тастудентів у таких господарствах, створення ними госпрозрахункових трудових об'єднань, майстерень,асоціацій, організацію молодіжно-козацьких господарств різного профілю. Не варто забувати, що козакибули чудовими городниками і садівниками, скотарями і пасічниками, займалися рибальством імисливством, розводили свійських тварин.

Викладачі і вчителі української мови та літератури, музики, образотворчого мистецтва, художньоїпраці, хореографії, керівники гуртків та клубів естетичного спрямування мають направляти своюдіяльність на відродження козацьких мистецьких традицій, зокрема, потребують практичноговідродження козацькі мистецькі традиції кобзарства, лірництва, гуртового співу, танцю, дотепноговлучного слова, а також ремесел і промислів - бондарства, гончарства, ковальства, лимарства,чинбарства, різб'ярства тощо. З цією метою доцільно організувати різноманітні мистецько-трудовіоб'єднання, майстерні, залучати до цієї роботи народних майстрів, спеціалістів.

Особливої уваги заслуговує вивчення і застосування на практиці козацьких знань народноїмедицини, астрономії, агрономії, метеорології, кулінарії, а також пізнання козацької ідеології, філософії,світогляду, моралі, етики, характеру, правосвідомості як вищих проявів українського національного духу.Міністерство освіти України рекомендує всім педагогічним колективам закладів освіти Україниспланувати з урахуванням регіональних особливостей, традицій освітніх закладів, роботу на виконанняУказу Президента України від 4.01.1995 року «Про відродження історико-культурних та господарськихтрадицій українського козацтва» та обговорити це питання на науково-методичних радах, комісіях,засіданнях методичних об'єднань вчителів, учнівських та батьківських зборах.

У процесі роботи по відродженню історико-культурних та господарських традицій українськогокозацтва науково-педагогічним колективам навчальних закладів, педколективам необхідно поєднатидосягнення сучасної педагогічної науки та традицій українського козацтва.

Заступник міністра В.П.Андрущенко.

2. Українська козацька педагогіка. Концепція.

(Концепцію розробила творча група при Міністерстві освіти України у складі: науковцівЮ.Д.Руденка, М.Г.Стельмаховича, Г.В.Біленької, О.Т.Губка, П.Р.Ігнатенка, В.Г.Кузя, М.І.Кравчука,Є.І.Сявавко, Д.Т.Федоренка, педагогів-практиків, методистівЛ.К.Білецької, О.В.Вронської,В.М.Гамажана, В.І.Каюкова, О.В.Ковальчука, Д.М.Погребенник).

Козацтво як культурно-історичний феномен.

Національна ідея є провідною, об'єднуючою в історичному бутті кожного народу, нації (етносу).Українська національна ідея проходить через всю педагогічну спадщину минулих епох. Вона надихалацілі покоління освітніх діячів, педагогів на вірне служіння рідному народу. Дослідження витоків,становлення і розвитку національної системи виховання, вітчизняної педагогіки є першорядноюпроблемою, від розв'язання якої залежить вихід незалежної Української держави на сучасний рівеньсвітових стандартів у галузі освіти і виховання.

Творчий підхід до історико-педагогічної спадщини нашого народу дозволяє стверджувати, щочільне місце в ній належить могутньому освітньо-виховному потенціалу, який найдоцільніше назватиукраїнською козацькою педагогікою. Щоб розкрити її основні ознаки, необхідно насамперед з'ясувати, щотаке українське козацтво як культурно-історичний феномен.

Козацький рух України був однією з найяскравіших сторінок літопису боротьби народу заполітичну і державну незалежність. У тому, що ми, українці, сьогодні є народом, нацією, провідна рольналежала козацтву, яке із століття в століття було єдиним і могутнім форпостом, що пильно стояв насторожі свободи, гідності і честі України як незалежної держави. Недарма іноземці часто називалиУкраїну «Козацькою республікою», «країною козаків», а українців - «козацькою нацією».

Вільнолюбне українське козацтво виникло на славній Запорозькій Січі, на легендарному островіХортиця, за порогами Дніпра - Славути. У національній свідомості українців поняття Запорозької Січі

179

зливається в єдиний духовний комплекс, подвижництво минулих поколінь. Запорозьке козацтво -гордість української нації, найвищий IT зліт у своєму віковічному розвитку. Його ідейно-моральнийпотенціал - це ядро козацької духовності, яка є невичерпною скарбницею громадянського загартуванняпідростаючих поколінь.

Про українське козацтво значна частина сучасної молоді має поверхове і спрощене уявлення.Насправді воно було не тільки військовим, а й соціальним, політичним, державним, педагогічним,культурно-історичним явищем. Багатогранною була діяльність козаків як звитяжних воїнів, захисниківсплюндрованих прав народу, вільнолюбивих громадян, політичних і державних діячів, як дбайливихгосподарів землі, досвідчених хліборобів, творців високого мистецтва, турботливих членів сім'ї, мудрихвихователів дітей. Багато козацьких діячів стали провідними політичними і державними постатями вісторії рідного народу.

Сила, велич і могутність козацтва були настільки впливовими, що борючись у ті часи протифеодального закріпачення, гніту особистості, які приносили із собою різні загарбники, кожен українецьпрагнув стати козаком. Весь народ покозачувався, що свідчило про новий, вищий рівень його духовності.І лише агресивні підступи чужоземців час від часу гальмували, переривали, руйнували цей прогресивнийісторичний процес, який свідчив про соборність українського народу, його згуртованість у боротьбі зворогами.

Епоха козацтва створила багатогранну, глибоку духовність, що стала гордістю і окрасою,вершиною української національної культури. ЇЇ освітньо-виховний, емоційно-естетичний потенціал ліг воснову не лише козацької, а й усієї української національної системи виховання. Козацтво було, вкращому розумінні цих понять, аристократією національного духу, високоморальною елітою своєї нації.Палкий український патріотизм козаків був могутнім стимулом до державотворчого, вільного інезалежного життя.

Творче відродження культурно-освітніх і виховних козацьких традицій - одна з необхідних інайважливіших граней зміцнення незалежності України.

Сутність і особливість козацької педагогіки.

Багатовіковий визвольний козацький рух покликав до життя унікальне явище не лишесхіднослов'янської, а й світової культури - козацьку педагогіку. Вона найтісніше пов'язана з матеріальноюі духовною сферами, творцями яких було українське козацтво.

Козацька педагогіка - це частина народної педагогіки у вершинному її вияві, яка формувала впідростаючих поколіннях українців синівську вірність рідній землі, Батьківщині - незалежній Україні. Ценародна виховна мудрість, що своєю головною метою ставила формування в сім'ї, школі і громадськомужитті козака-лицаря, мужнього громадянина з яскраво вираженою українською національною свідомістю ісамосвідомістю.

Створена козаками педагогіка ввібрала в себе ідейно-моральний, емоційно-естетичний,психолого-педагогічний зміст богатирської епохи в житті наших пращурів, періоду славнозвісної КиївськоїРусі.

Зміст, ідейно-моральний і емоційно-естетичний потенціал козацької виховної мудрості втілюють усобі національну психологію, характер, світогляд, правосвідомість, мораль та інші компонентинаціональної свідомості, духовності народу.

Провідні ідеї козацького руху (свобода і незалежність України, непорушність прав людини інароду, суверенність особистості, народовладдя та ін.) були найважливішими в національній системіосвіти і виховання. Педагогічна мудрість козаків сприяла зміцненню української системи виховання, яка втой час досягла апогею свого розвитку. Виникали перші українські академії (Острозька - в 1576 р., Києво-Могилянська - в 1615 р.), що стали визначними центрами розвитку вищої освіти, науки і культуриУкраїни, усіх східнослов'янських земель. Чимало козацьких лідерів (гетьманів, полковників, сотників,кошових отаманів та ін.) мали вищу освіту, вивчали українську народну і світову філософію, логіку,психологію, історію, риторику, поетику, оволодівали латинською, грецькою, староєврейською, польською,німецькою та іншими мовами.

Під могутнім захистом козацьких збройних сил в Україні існували різні типи навчальних закладів.Поряд з академіями, братськими, дяківськими, церковними, монастирськими школами, колегіумами,народними професійними школами мистецтв і ремесел (кобзарства, гончарства, бортництва та ін.)працювали й козацькі, січові школи на території Січі, земель Війська Запорозького, на Гетьманщини.Основу вітчизняної системи виховання складали козацькі виховні ідеї, які були відомі далеко за межамиУкраїни.

У цих навчально-виховних закладах панував волелюбний дух козацтва. Чільне місце відводилосяідеям і засобам народної педагогіки, українознавства. Всі вихованці разом із батьками, педагогами бралиактивну участь у впровадженні в життя народних традицій, звичаїв і обрядів.

Як окремий напрям розвивалося фольклорне виховання, серцевиною якого були пісні, думи,легенди, перекази, балади, прислів'я, приказки про козаків, їхню героїчну боротьбу проти чужоземнихзагарбників - татар, турків, польської шляхти і російського самодержавства. Великий виховний вплив надітей мали різноманітні види народного мистецтва (декоративно-вжиткове, музичне, танцювальне,вишивання тощо), що були пройняті вільнолюбним козацьким духом пізнавально-виховним потенціалом

180

національної символіки. У навчально-виховних закладах України того часу, як і сусідньої Білорусії,зароджувалася і утверджувалася вперше в світі класно-урочна система навчання, яка за своєю якістювипереджала системи навчання багатьох країн.

Українська козацька система виховання - глибоко самобутнє явище, аналогів якій не було вусьому світі. Вона мала кілька ступенів. Передусім - дошкільне родинне виховання, яке утверджуваловисокий статус батьківської і материнської народної козацької педагогіки. Вже в цей період специфічноюбула роль батька: він цілеспрямовано займався загартуванням своїх дітей, формував у них лицарськучесть і гідність, готував їх до подолання життєвих труднощів, до захисту рідної землі, вільного життя.

Другий ступінь козацького виховання найдоцільніше назвати родинно-шкільним. У козацьких,братських та інших типах шкіл найвищий статус мали родинні національні духовні і матеріальні цінності,які переростали в загальнонаціональні (заповіді волелюбних батьків і дідів, традиції, звичаї і обрядитощо) і включали в себе релігійно-моральні цінності. Потім молодь, яка прагнула знань, училася увітчизняних колегіумах і академіях, у відомих університетах Європи, отримувала підвищену і вищу освіту.Такі молоді люди, освічені і виховані на європейському рівні, часто очолювали, як правило, національно-визвольний рух, брали активну участь у розбудові освіти, науки і культури України та інших, зокрема,слов'янських держав. У січових і козацьких школах, школах джур, а також по закінченні вищих навчальнихзакладів юнацтво одержувало систематичне фізичне, психофізичне, моральне, естетичне і трудовезагартування, національно-патріотичну підготовку, спортивно-військовий вишкіл.

Характерною особливістю козацького родинного виховання був його високий рівень, якийзабезпечував ідеї та засоби козацької духовності, народної педагогіки, багатющі національні традиції,звичаї та обряди, здобутки християнської моралі. У козацьких сім'ях панував культ Батька і Матері, Бабусіі Дідуся, Роду і Народу.

Козацька педагогіка дає самобутнє трактування статусу і ролі насамперед батька в навчанні івихованні дітей. Батько - це захисник сім'ї, роду, творець історії, державності. У козацькому фольклорі,педагогіці він символізує для дитини високий і незаперечний взірець стійкості, мужності і відваги,непорушний авторитет у ставленні до родини, громадських справ, потреб народу.

В часи національно-визвольних змагань слово і позиція батька - це поклик століть, голос совістіпредків, від яких естафета вільного життя передається його синам і онукам. Козацька сімейна педагогікатак виховує дітей, що вони в словах, справах і вчинках батька відчувають і сприймають як святу «золотунитку історії», переривати яку - найтяжчий злочин, гріх. Численні засоби козацької педагогіки, щовідображають історичні факти і згустки духовності народу, настільки розвивають ідеальну сферуособистості (відчуття, сприймання, уяву, інтуїцію, підсвідомість та інші резерви пізнавального апаратулюдини), що вона завжди відчуває, бачить перед собою образ Батька як символ предків, як символ свогожиття і совісті. Така специфічна особливість духовного життя козаків зафіксована в історичних фактах,народній мудрості, художній літературі.

Батько формував у сина твердість, витривалість, уміння долати будь-які життєві труднощі,незламність, цілеспрямовано загартовував його тіло, виховував мужній характер, лицарські якості.

Козацька сім'я відзначалася глибоким демократизмом, рівноправністю чоловіка і жінки, духовнимитрадиціями. Керуючись лицарськими чеснотами, чоловік, як правило, робив поступки дружині врозв'язанні багатьох сімейно-побутових питань, створював їй психологічний комфорт. Це благотворновпливало на виховання дітей, хлопчиків і дівчаток. Усвідомлення матір'ю необхідності захисту України відчужоземних загарбників, виживання в тяжких, нерідко екстремальних умовах (під час визвольної війни,повстання, проживання в прикордонній смузі та ін.) обумовлювало те, що вона виробляла у своїх синівмужність, твердість і рішучість, інші вольові якості характеру. Виховуючи на козацькому фольклорі, вонане лише співала відомі пісні про козаків, їхні бойові походи, а й творила нові, якими переливала в душідітей глибину своїх почуттів, мук і страждань, віру і надію на щасливе життя.

Січові школи реалізували право особистості на навчання, задовольняли як культурні, духовні, такі військово-оборонні потреби козацтва. Тут вихованці оволодівали читанням, письмом, хоровим співом тамузикою. Їх привчали до національного способу життя і поведінки, оборонно-військової справи.

По закінченні січової школи най здібніші хлопці вступали, як правило, до Києво-Могилянськоїакадемії. Частина випускників працювала церковнослужителями і вчителями в козацьких школах. Ще іншізалишалися у своїх куренях, продовжували вдосконалювати бойове мистецтво. З них виростализагартовані й мужні воїни.

Козацькі школи діяли у полкових ті сотенних містах і містечках України. Вони мализагальноосвітній характер. Юні козачата оволодівали знаннями про отчий край, героїчну минувшину,події політичного і державного життя України. Тут здійснювалися розумове, моральне, естетичне,військово-спортивне та інші види виховання. Учні успішно опановували різними галузями народних знань- медициною, астрономією, метеорологією та ін.

Відомий історик О.М.Апанович твердить, що після козацької Ради 1736 року і до кінця існуванняЗапорозької Січі «в межах Вольностей Війська Запорозького нараховувалося 44 церкви, 13 каплиць, 2скити. у 53 поселеннях та урочищах». Характерно, що при «кожному з цих поселень існували козацькішколи». Історик І.Ф.Павловський у праці «Походження школи в старій Малоросії і причини їх знищення»зазначав, що в 1740-1746 роках у семи полках Лівобережної України, де було 35 міст і містечок, 998 сіл іслобод, діяло 886 шкіл. Знаменний історичний факт: на землях Вольностей Війська Запорозького церкви,

181

школи і шпиталі існували майже в кожному населеному пункті і виникали одночасно з їхнім заснуванням.Це свідчить про високий освітній і культурний рівень козацтва.

Факти свідчать про активну підтримку з боку Української держави, її управлінських структур,козацької старшини, діяльності козацьких шкіл, і про їхній високий статус у тогочасному суспільстві. Так.У ХУІІ столітті Лубенський полковник І.Кулябка розробив проект розвитку козацьких шкіл України. Цейпроект був схвалений гетьманом і рекомендований іншим полковникам, щоб такому «прикладу слідувалиі чекали за це підвищення від вищого уряду, похвали і нагород».

Козацькій педагогіці було притаманне родинно-шкільне виховання як вияв глибокої єдності впливуна особистість найважливіших соціально-педагогічних факторів - сім'ї і школи при збереженніпріоритетності у вихованні батьків, родинного оточення. Це, у свою чергу, сприяло зміцненню сім'ї,підвищенню відповідальності батьків перед громадою, державою за виховання своїх дітей і авторитетусеред учнів, представників громадськості і державних органів.

Козацькою педагогікою послуговувалися не лише в родинному вихованні і навчально-виховнихзакладах. Її принципи, ідеї впливали на формування громадської думки, характеру всього народу. Вцьому зв'язку можна говорити про соціальну козацьку педагогіку: формування особистості здійснювалосяпід впливом багатьох соціальних факторів (культурних, економічних, етнографічних, моральних,естетичних тощо). У козацькі часи нашому народові був притаманний високий рівень моральності,духовності, народних знань, національних традицій і звичаїв. Це дає підстави стверджувати, щокультурність, вихованість і значною мірою освіченість були невід'ємними складниками національногоспособу життя. Адже до критеріїв культурності і моральності, вихованості й освіченості належить не лишенаявність навчально-виховних закладів, а й високий рівень народних знань (народної астрономії,медицини, агрономії, метеорології, кулінарії тощо), народної естетики, мистецтва, моралі.

Різноманітні знання, в тому числі й педагогічні, поширювали також мандрівні дяки - вчителі,філософи, артисти, кобзарі, лірники, майстри козацьких видів єдиноборств та забав.

Виховні функції козацької педагогіки реалізувалися в процесі формування чисельних козацькихоб'єднань - побратимств, братств, товариств, гуртів та інших громад. Такі об'єднання відображали ізахищали потреби, інтереси, права як окремої особистості, так і групи людей, усього народу.Багатообіцяючими для сучасної теорії і практики виховання є пізнання «секретів» формування вірності івідданості, аж до самозабуття і самопожертви козаків, що браталися між собою. Ризикуючи власнимжиттям, козаки часто визволяли своїх рідних, побратимів, друзів із турецько-татарської неволі, ішли одинза одного на муки, тортури. В іноземців викликали подив незламна дружба козаків, нехтування ниминебезпекою, готовність здобути волю іншим людям за рахунок власного життя. Пізнання сучаснимипедагогами психологічних, моральних, світоглядних механізмів героїчних вчинків козаків допоможетворчо відроджувати лицарську педагогіку.

Козацька педагогіка була найтісніше зв'язана з гуманістичними традиціями, ідеямисамоврядування і виборності, будівництва самостійної Української держави. Тільки країна з великимісторичним досвідом розвитку освіти і виховання, захисту прав і свобод особистості, всього народу моглапородити таке незвичайне явище, як Конституція Пилипа Орлика (1710 рік). Вона - унікальний феноменєвропейської і світової політичної, державної і правозахисної думки.

У центрі козацької педагогіки - ідеал вільної і незламної в своїх прагненнях до свободи людини,яка на вітчизняних традиціях громадського, політичного життя розвиває рідну культуру й економіку, будуєнезалежну державу. Козацька виховна мудрість плекає обумовлений конкретно-історичнимиобставинами тип українця, який свято береже традиційні родинні і загальнонаціональні цінності. Убагатогранній народній творчості опоетизовано ідеал козака-хлібороба, власника землі, її дбайливогогосподаря. У часи чужоземної загрози народ творив ідеал козака-воїна, витязя нескореного духу, честі ізвитяги: легендарного козака Мамая, портрети якого в ті часи були чи не в кожній українській хаті,першого прославленого керівника запорожців Дмитра Вишневецького (Байду), оспіваного в пісняхМорозенка та інших. Беручи з них приклад, юнаки виростали стійкими патріотами, подвижниками. Великевиховне значення має матеріал про історичні постаті козаків, їхнє життя і боротьбу за свободу народу,незалежність України, а також про цілі козацькі династії, роди - Дорошенків, Наливайків, Тупталів та ін.

Ідеї і засоби козацької педагогіки найтісніше пов'язані з системами освіти і вихованняєвропейських народів.

Формування в молоді козацької духовності.

Козацтво утверджувало новий, вдосконалений суспільний устрій, який поглиблював ім.збагачував традиційний спосіб життя українського народу. Керуючись віковічною народною мудрістю,козаки розуміли, що чисті і незамулені національні джерела знань - це могутня і непоборна сила вборотьбі за права і вольності. Ідея волі була найулюбленішою і найпоширенішою серед них.Відстоювання своєї волі, свободи народу потребували знань як найважливішого засобу вистояти внерівній боротьбі. Г.Боплан так характеризував козаків: «Вони кмітливі і проникливі, дотепні йнадзвичайно щедрі, не побиваються за великим багатством, зате дуже люблять свободу, без якої неуявляють собі життя».

182

Під захистом козацьких збройних сил виникали численні національні організації, громади та іншіосередки, зокрема братства, які в процесі захисту самобутнього інтелектуального життя Україниперетворювалися в освітньо-духовні форпости, центри розвитку науки і культури.

Бурхливо розвивалася багатогранна народна творчість. Відкривалися друкарні, які започаткувалимогутню традицію книгодрукування рідною мовою. Козацька доба в розвитку національної системивиховання дала світові блискучу плеяду вчених, культурних діячів, педагогів, авторів перших вітчизнянихпідручників: С.Оріховського, І.Гізеля (Кисіль), Герасима і Мелетія Смотрицьких, Ф.Прокоповича,Л.Зизанія, С.Яворського, Г.Сковороду та ін.

Козацька духовність розвивалася на основі багатогранних національних традицій, християнськоївіри, яку козаки шанували і використовували її об'єднуючі й миротворчі засади в інтересах самостійності,соборності України. Бог у їхній свідомості оберігав незалежну Україну, надавав їм духовних сил уборотьбі з численними ворогами. Як і весь український народ, козацтво збагачувало християнськумораль своїми глибоко гуманними традиціями, звичаями і обрядами, що мали високий статус писаних інеписаних законів. Об'єднані національно-визвольними ідеями, високими народними цілями та ідеалами,вони постійно зміцнювали козацькі ряди. Козацькі об'єднання вражали багатьох іноземців згуртованістю,здруженістю, одностайною волею до перемоги, бойовою звитягою, а в разі необхідності задля свободиУкраїни і життя своїх побратимів - жертовністю.

Будучи найтиповішими представниками українського народу, козаки виробили власну духовність,яка стала гордістю національного менталітету, його найвищою вершиною. Такими компонентамидуховності є козацька ідеологія, козацька філософія, козацька мораль і етика, козацький світогляд,козацький характер та ін.

Оволодіваючи козацькою духовністю, підростаючі покоління української молоді заперечувалирабську психологію, втрату людиною самостійності й гідності, слабодухість, пасивність, невіру в своїсили, політичне прислужництво. В духовному житті молоді козацька педагогіка відводила особливу рольлицарській честі і лицарській звитязі - своєрідним кодексам якостей високо благородної особистості.Кожен молодий козак прагнув розвивати в собі ці шляхетні якості, які понині не втрачають значноговиховного потенціалу.

Неписані закони кодексу лицарської честі передбачали:

любов до батьків, рідної мови, вірність у коханні, дружбі, побратимстві, ставленні доБатьківщини - України;

готовність захищати слабших, турбуватися про молодших, зокрема дітей;

шляхетне ставлення до дівчини, жінки, бабусі;

непохитна вірність ідеям, принципам народної моралі, духовності (правдивість і справедливість,працьовитість і скромність тощо);

відстоювання повної свободи і незалежності особистості, народу, держави;

турбота про розвиток національних традицій, звичаїв і обрядів, бережливе ставлення до рідноїприроди, землі;

прагнення робити пожертвування на будівництво храмів, навчально-виховних і культурнихзакладів;

цілеспрямований розвиток власних фізичних і духовних сил, волі, можливостей свого організму;

уміння скрізь і всюди поступати благородно, шляхетно, виявляти інші чесноти.

Крім того, із століття в століття козацька педагогіка формувала в молоді й такі героїчні якості, щосклали кодекс лицарської звитяги:

готовність боротися до загину за волю, віру, честь і славу України;

нехтувати небезпекою, коли справа торкається життя друзів, побратимів, Матері-України;

ненависть до ворогів, прагнення звільнити рідний край від чужих зайд-завойовників;

героїзм, подвижництво у праці і в бою тощо.

Водночас козаки були глибоко милосердними. Вони чуйно ставилися до інших людей, ділили зними радість і горе.

Виховання фізичної і психофізичної культури.

Козацьке загартування тіла і духу своїми коренями сягає часів праукраїнської історії. Ціліснасистема козацького тіло виховання викристалізувалася і досягла найвищого ступеня розвитку саме взапорозьких козаків.

Свій етногенез козаки вели від предків, яких представники зарубіжної історіографії називали по-різному (анти, скіфи, руси та ін.). Як писав історик Прокопій Кесарійський про антів, «усі ці люди високі назріст і надзвичайно сильні». Ведучи свій родовід від пращурів-богатирів, козаки прагнули розвинути в собібогатирську силу і дух, у чому домагалися вражаючих успіхів.

Козаки та їх предки проявляли міцний фізичний гарт, високу техніку самооборони в такихризикованих, сповнених відвагою і мужністю видах діяльності, як лови. Вони сміливо йшли із списом чирогатиною на ведмедя, ставали на «прю» в лісових пущах з буй-турами, приборкували диких коней тощо.

В умовах незгасаючих воєн, збереження власного етносу, виживання в надзвичайно складнихжиттєвих обставинах, у змаганнях із стихійними силами природи гартувалися дух і тіло козаків. Суворийчас вимагав і суворої, нерідко залізної дисципліни в процесі бойової підготовки молоді, формування в неї

183

готовності захищати рідну землю. Відтак складалася спеціальна система фізичного і психофізичногозагартування підлітків та юнаків, що поступово набирали рельєфних і чітких форм.

Ще в епоху Київської Русі дітей з семи років навчали стрільбі з лука, володіння списом і арканом,їзді верхи, а з 12 років - справжнім «військовим хитрощам», тобто мистецтву бою.

Традиції фізичного та психофізичного загартування підростаючих поколінь продовжувалися вкозацьку епоху. Загартовуючи себе і готуючи свій організм до складних випробувань долі, козаки вліткуспали проти зоряного неба, уявою і думкою ширяли в невідомі світи, прагнули проникнути в таємниціКосмосу. Вони грунтовно знали народну медицину, її рецепти, які забезпечували міцне здоров'я,повноцінне довголіття. Г.Боплан писав: «маючи міцне здоров'я, козаки майже не знають хвороб».

Відомо, що в січових і козацьких школах перехід з одного класу в інший, від букваря дочасослова, потім - до псалтиря і т. д. супроводжувався народними дитячими забавами, іграми,різноманітними фізичними вправами. Дослідник С.Сірополко пише, що в цих школах хлопчиків учили«Богу добре молитися, на коні реп'яхом сидіти, шаблею рубати і відбиватися, з рушниці гострозоростріляти й списом добре колотися». Важливе місце відводилося також формуванню в учнів уміньплавати, веслувати, керувати човном, переховуватися від ворога під водою (за допомогою очеретини) таін. Все це підносило дух учнів, наснажувало їх оптимізмом , вірою у свої сили, можливості.

Як і бувале козацтво, молодь на свята народного календаря, у процесі народних ігор змагалисяна силу, спритність і прудкість, винахідливість, точність попадання в ціль тощо. Традиційними булизмагання на конях (скачки, перегони та ін.). Козаки любили своїх витривалих і прудконогих коней, цезакріплено у теплих зверненнях до своїх чотириногих друзів («брате мій», «товаришу мій»), у прислів'ях(«козак без коня - не козак» тощо).

Козацька молодь систематично розвивала свої природні задатки, вдосконалювала тіло й душу віграх, танках, хороводах, різних видах змагань і боротьби. Підлітки і юнаки охоче брали приклад здорослих, які відчували психологічний комфорт завдяки тому, що однаковою мірою турбувалися про свійінтелектуальний, моральний, духовний і фізичний розвиток. Це створювало в них настрій внутрішньогозадоволення, хорошого самопочуття, сприяло єдності слова і діла, думки і вчинку, гармонії душі й тіла.

Існувала ціла система відбору і вишколу молодих людей для козацької служби. Досвідчені козаки,козацька старшина уважно і прискіпливо, з відповідальністю перевіряли загартованість і витривалістьновобранців на спеку й холод, дощ і сніг, брак одягу, їжі тощо. Для тих, хто хотів бути козаком, ставилисявимоги - бути сильною, вольовою, вільною і мужньою людиною, володіти українською мовою, присягнутина вірність Україні, сповідати християнську віру. Є наукові відомості, що новобранців-козаків піддавалипевним випробуванням.

Козаки створили спеціальні фізичні і психофізичні вправи, що становили цілу систему,спрямовану на самопізнання і саморозвиток, своє тілесне, психофізичне і моральне вдосконалення.

Всебічно фізично розвинені, козаки блискуче володіли в бою не лише різними видами зброї(рушницею, мушкетом, шаблею, списом, арканом та ін.), а й своїм тілом. Так, вінницький полковник ІванБогун заслужено вважався кращим фехтувальником Європи: він по-лицарськи бився двома шаблями вруках, перемагаючи в боях одразу кількох нападників.

У багатьох країнах Європи й Азії славилося високе мистецтво козаків вести наступальні йоборонні бої, створювати неприступні для ворога табори, споруди з дерева і землі, каміння, рити шанціта ін. Козаки мистецьки володіли всіма видами зброї, вогнепальної і холодної. Іноземці свідчили, що підчас тренувань із стрільби козаки «кулею гасять свічку». На території Хортиці, Запорозьких Січей (їх було8), у козацьких таборах та інших місцях постійно діяли справжні козацькі школи по навчанню молодихбійців, селян з метою захистити себе, рідну землю від чужоземних загарбників.

Велике пізнавальне й виховне значення, зокрема для сучасної молоді, має опанування неюмистецтвом єдиноборств, яких було кілька систем. Найвідоміша лягла в основу козацького танцю гопак. Узапальному і пристрасному, завихреному і відчайдушному із складними фізичними, навіть карколомнимиприйомами в гопаку і сьогодні помітна першооснова - бойовитість духу, віра у власні сили, порив дожиття, напруження своїх духовних і фізичних сил, наступальність і оборонний характер дій та торжествоперемоги. Психофізичний та історико-етнографічний «розріз», аналіз гопака переконує в тому, що всізбережені на сьогодні його елементи - складні акробатичні вправи, багато ударів ногами і руками - булискладовими самозахисту наших предків у боротьбі з ворогами.

У сучасному вигляді гопак втілює в собі численні специфічні прийоми, наприклад, «повзунці»,«голубці», «тинки», «пістоль», «розніжка», «шулик» тощо, реалізація яких вимагає гнучкості всіх частинтіла, блискавичної реакції.

Цілі покоління нашого народу оволоділи й іншою системою козацької боротьби - гой док. Вонабула призначена в основному для розвідників - пластунів. За цією системою боєць «приклеювався» досуперника», повторював всі його рухи, а в разі помилки (через розгубленість, необачність, страх, відчайтощо) нападав на нього, брав у полон чи знешкоджував. Цікаво, що арсенал прийомів цього видуєдиноборств дозволяв козакові битися вночі з кількома своїми противниками.

Ще дуже мало ми знаємо про козацьку систему боротьби «спас». Вона мала не атакуючий, а сутооборонний характер. Для неї характерне філігранне, скрупульозне відпрацювання блокування дійсупротивника.

184

Козаки боролися також навкулачки, «на ременях», «навхрест», «на палицях» тощо. Оволодіннятехнікою цих видів боротьби і моральними принципами під час тренувань і змагань було злито в однеціле, що забезпечувало комплексний вплив на особистість.

Значний виховний, пізнавальний потенціал мав цілий пласт культури наших предків, який діставназву козацьке характерництво. Боротьба характерників із ворогом вважалася вершиною козацькихбойових мистецтв (вона ще відома під назвою «володар ночі»). У народній пам'яті цей вид боротьбиовіяний нев'янучою славою, ореолом легендарності. Деякі козаки настільки розвивали свої внутрішнісили, можливості, досягали незвичайних успіхів у розвитку своїх здібностей, що багато сучасників булипереконані в тому, що в них «вселялися» якісь надприродні сили. Таку свою силу й енергію козакизастосували в разі потреби у боротьбі з ворогами. Вони володіли уміннями, які в наш час демонструють,наприклад, екстрасенси. Були чаклуни, які, знайшовши певні прийоми розвитку своєї ідеальної сферивпливу на психіку ворога, «задаровували», «заворожували» його, вивідували в нього військові таємницітощо.

Характерники вміли залякати ворога, навіювали йому інформацію про свою силу інепереможність, про те, що їх не бере ні куля, ні шабля, ні вогонь, ні вода. Вороги нерідко вірили, щокозаки могли брати голими руками розпечені ядра, обминати кулі тощо. Такі козаки могли проникатинепоміченими у ворожій табір, наробити там лиха і живісінькими та неушкодженими повернутися досвоїх.

Появилась також інформація про те, що козаки спеціальними вправами досягали неймовірногоефекту, коли «тіло грає» (в такому разі больові удари супротивника не відчувалися). Такі козаки миттєвоконцентрували внутрішню енергію в ту частину свого тіла, куди спрямовувався удар нападника. Подібніявища притаманні і східним системам боротьби, наприклад, мистецтву тібетських ченців катеда і «школизалізної сорочки» в кунг-фу та карате. Ці дивовижні факти визнає сучасна наука, хоч переконливе їхнєпояснення і обгрунтування належить майбутньому.

Постійно займаючись самовдосконаленням, козаки, зокрема, оволодівали специфічнимидихальними вправами, доводячи, подібно до йогів, справді невичерпні можливості людського організму.Академік Д.І.Яворницький писав, що серед козаків були справжні велети тілом і духом і що «серед іншихбогатирів жив Васюринський козарлюга», який «тільки дихне, як від того подиху людина падала з ніг, аколи руйнували Січ, то там був такий силач, що одним подихом міг убити людину». Таке явищедослідники підтверджують у китайських циган, японських кіко, секрет сили яких у «роботі з внутрішньоюенергією через дихальні вправи».

Підкреслимо, що всі види козацької боротьби у процесі тренувань, оволодіння майстерністюєдиноборств ґрунтувалися на правилах і принципах народної моралі, етики. Порушення їх вважалосянеприпустимим і мало тяжкі наслідки для тих, хто нехтував козацькими законами життя, їхнімитрадиціями і звичаями.

Тілесне і психофізичне загартування козаків було складовою частиною комплексної і цілісноїсистеми ідейно-морального, емоційно-естетичного і військово-спортивного виховання. Чималокомпонентів цієї системи на сьогодні забуто, невідомо. Вчених народознавчих і людинознавчих наук,практиків-ентузіастів чекає важливе завдання - за кодом, закладеним у відомих нам козацькихкомплексах вправ, тренувань, змагань, видах боротьби, відтворити всю козацьку гімнастику, динамікуформ, структуру рухів, а також інші невідомі сьогодні компоненти цілісної системи вдосконалення ісамовдосконалення.

Висока ефективність дії козацької педагогіки, втілення нею найвищих досягнень національноїпедагогічної спадщини забезпечує глибоку і всебічну етнізацію підростаючого покоління. Пізнавально-виховний потенціал козацької педагогіки сприяє створенню таких соціальних ситуацій, умов, якінайбільше відповідають сутності генофонду української нації.

Шляхи впровадження козацької педагогіки.

Сьогодні в багатьох регіонах України почалося активне відродження козацьких виховних традицій.Знаменно, що водночас із цим, у 1991 році, з'явилася ідея створення всеукраїнських дитячих і юнацькихорганізацій, які б розгортали свою діяльність на багатогранних козацьких традиціях. Вони (гурти, загонита інші об'єднання) вже діють у ряді шкіл, і це відрадне явище розгортається вшир і вглиб. У своїйдіяльності молодіжні козацькі осередки керуються національною ідеологією, філософією, світоглядом таіншими складовими духовності.

Одним з найперших кроків у справі реалізації ідей і засобів козацької педагогіки має бутипоширення знань серед учнів про козацький національно-визвольний рух, про заслуги козаків у боротьбі зчужоземними загарбниками. У цій справі допоможуть фольклорні джерела, історичні документи, зокремакозацькі літописи, наукові праці про героїку козаччини М.Костомарова, В.Антоновича, М.Грушевського,М.Аркаса, Д.Яворницького, Д.Дорошенка, І.Огієнка, І.Крип'якевича, О.Апанович, художні твориТ.Шевченка, П.Куліша, Б.Грінченка, А.Чайковського, О.Олеся, Б.Лепкого, поетів В.Симоненка, Л.Костенко,І.Драча, Д.Павличка та ін.

Фундаментальний напрямок роботи - дослідження кожним юним козаком, гуртами, загонамиславної Істрії українського козацтва - від його зародження до зміцнення в епоху П.Сагайдачного,Б.Хмельницького, І.Мазепи. Величезний виховний потенціал має вивчення героїчного життя,

185

подвижницької діяльності, високого військового мистецтва гетьманів, кошових отаманів, керівниківповстань - С.Наливайка, І.Сірка, Т.Федорович, І.Богун, М.Кривоноса, І.Мазепи, П.Калнишевського,І.Гонти, М.Залізняка та ін. У кожному регіоні України, в кожній школі доцільно скласти свої конкретніпрограми вивчення козацького визвольного руху, козацького краєзнавства.

Як свідчить перший досвід, учні залюбки вивчають історію Запорозької Січі. Значний інтересвикликають відомості про те, що в межах сучасних запорізької, Дніпропетровської і Херсонської областейбуло вісім Січей, що відносяться до ХУІ-ХУІІ ст. На сьогодні збереглися місця розташування Запорозької,Кам'янської і Олешківської Січей, а інші п'ять (Базавлуцька, Микитинська, Покровська, Томаківська іЧортомлицька) опинилися в роки тоталітаризму на дні Каховського моря.

Відроджуючи козацькі традиції і звичаї, важливо, щоб учні передусім успішно оволодівалиісторією народовладдя, становлення і розвитку республіканських структур влади, адміністративно-військового ладу, на диво демократичного і гуманістичного управління, законодавства, тобто українськоїкозацької державності.

У процесі такої роботи в підлітків і юнаків формується національна свідомість і самосвідомість,вони оволодівають поняттями українознавства, народознавства, людинознавства, козакознавства,козацькими науками і мистецтвом, характерництвом, козацькою психологією тощо. Зміст цих понять, щовідображає забуті материки національної духовності, сприяє тому, що в кожного учня глибшає душа,ширшає виднокіл, відступає далі обрій незвіданого, підвищується морально-етичний рівень, формуєтьсяпалкий патріотизм, світогляд громадянина незалежної України.

Один із головних напрямів втілення в життя козацької педагогіки - дослідження і практичневідродження військово-спортивного мистецтва наших предків. Сучасних учнів захоплює військовастратегія і тактика козаків. Їхнє озброєння, майстерність у будівництві фортець, стаціонарних і рухомих(пересувних) військових таборів тощо. Доцільно, щоб вони практично вивчали й опановували козацькимивійськово-патріотичними видами спорту: верховою їздою, стрільбою з лука, володінням списом, шаблеюта іншими видами козацької зброї, плаванням, подоланням природних перешкод, кермуванням човном,різними видами боротьби. При цьому, звичайно, необхідно максимально дотримуватися вимог і нормбезпеки. Відродження традицій фізичного загартування козаків забезпечить зміцнення здоров'я дітей,значною мірою підірване трагічними наслідками чорнобильської катастрофи, екологічною кризою.

На високий теоретичний і практичний рівень треба поставити пізнання і відродження традиційкозаків як мудрих хліборобів, умілих орачів, господарів землі, зберігачів і примножувачів рукотворнихскарбів рідного краю, його природних багатств. Учні середніх і старших класів, випускники шкіл разом ізбатьками, родичами, односельцями, краянами можуть прилучатися до організації і ведення фермерськихгосподарств. Оволодіння господарською винахідливістю, кмітливістю, творчою ініціативою,підприємливістю, діловитістю козаків. Необхідно всіляко стимулювати самостійну, чесну трудовудіяльність учнів у таких господарствах, створення ними госпрозрахункових трудових об'єднань,майстерень, кооперативів, асоціацій, організацію взірцевих молодіжно-козацьких господарств різногопрофілю. Не варто забувати, що козаки були чудовими городниками і садівниками, скотарями іпасічниками, займалися рибальством і мисливством, розводили породистих свійських тварин - овець,коней.

Потребують практичного відродження козацькі мистецькі традиції кобзарства, лірництва,гуртового співу, танцю, дотепного влучного слова, різьбярства, іконопису, а також ремесел і промислів -бондарства, гончарства, ковальства, лимарства, чинбарства, стельмахування тощо. З цією метоюдоцільно організовувати різноманітні мистецько-трудові об'єднання, майстерні, залучати на допомогуучням народних майстрів, спеціалістів. При цьому важливо, щоб кожен юний козак сам міг виготовитиекіпіровку - козацький одяг, прапор, хоругви, іншу символіку та відзнаки (булаву, пернач, сувенірні шаблі).

На особливу увагу заслуговують вивчення і застосування на практиці козацьких знань - народноїмедицини, астрономії, агрономії, метеорології, кулінарії, а також пізнання ними сутності й особливостейкозацької ідеології, філософії, світогляду, моралі, етики, характеру, правосвідомості як вищих виявівукраїнського національного духу.

Козацька педагогіка передбачає проведення індивідуальної, групової і масової культурно-просвітньої роботи, спрямованої на те, щоб кожен учень - член козацького осередку систематичнозаймався самопізнанням і саморегулюванням, розвивав свої здібності й можливості на радість і користьсобі, людям, Україні.

Поряд із відродженням таких організацій, як «Пласт», «Сокіл», «Січ» народжуються і міцніютьдитячі та юнацькі об'єднання суто козацького характеру, зокрема «Джура». Педагоги-ентузіасти створилияк зразки - орієнтири програму і статут цієї організації. В них викладені основні напрями і формидіяльності, організаційні засади, права й обов'язки її членів. Ті, хто прагне відродити дитячий рух накозацьких традиціях, можуть взяти ці матеріали за основу своєї діяльності.

Уже в ряді шкіл (київські №№ 127, 191 імені П.Г.Тичини, 227, Кіровоградська №21 та ін.) набутопершого досвіду роботи в цьому напрямі. Тут проводяться посвята учнів у козачата, фестивалі козацькоїпісні і танцю, змагання з козацьких видів спорту, ігри і забави, створюються підліткові та юнацькі гурти,загони,товариства.

Так, у згаданій 127-й школі діє ґрунтовна програма «Народознавство», що передбачає такожвпровадження в навчально-виховний процес школи та родини ідей і засобів козацької педагогіки. У школіоформлений кабінет народної педагогіки, матеріали якого відображають зміст, структуру і спрямованість

186

козацьких виховних традицій і звичаїв. Із 1990 року в школі викладається інтегрований курс «Запорозькекозацтво», введений за рахунок годин шкільного компоненту.

Улюбленим осередком учнів став шкільний музей Києво-Могилянської академії. На його базівивчається факультативний курс «Києво-Могилянська академія». Учні дізнаються, що волелюбнакозацька духовність визначала ідейно-моральну спрямованість багатогранної діяльності цього першогопрославленого вузу на території східних слов'ян. Працюють також «Кобзарська школа» та етнографічно-фольклорний ансамбль «Мальви».

Учні 21-ї школи м. Кіровограда об'єдналися в товариство, яке називається Старобалашівськоюпаланкою. У класах діють гурти, братства юних козаків. Вони систематично вивчають багатогранне життята діяльність лицарів духу. Тут уперше в Україні народився ритуал посвяти учнів у козачата. Цей ритуал вемоційному ключі проводиться в залі козацької слави. Юні козаки-дев'ятикласники ознайомлюються зкурсом української етнопедагогіки, а випускники одинадцятого класу вивчають козацьку педагогіку.Традиційними стали вечори козацьких забав, веселі старти, зустрічі з козаками місцевої Бугогардівськоїпаланки та ін. Школа стала місцем проведення першого на Кіровоградщині зльоту пошукових загонів, яківключилися в експедицію «Козацькими шляхами».

Частішають міжнародні зустрічі юних козаків і членів дорослих козацьких організацій. Так, уберезні 1992 року в Краснодарі відбувся міжнародний фестиваль козацької думи і пісні на якому булипредставники київського клубу «Родина» разом із президентом клубу В.Хитруком. Крім господарів і киян,у фестивалі взяли участь творчі колективи з Волгограда, Новосибірська, інших міст, а минулого року тудиприїжджав хор хлопчиків із Вологди. Виявилося, що всі вони ведуть свій родовід із Запорозької Січі.

У багатьох країнах світу існують козацькі організації для дорослих і дітей, які прагнуть налагодититісні творчі контакти з аналогічними об'єднаннями материкової України. Так, на початку 1992 року доГенеральної Канцелярії Українського Козацтва надійшов лист із Канади: «Українське Вільне Козацтво вдіаспорі на чолі з кошовим Отаманом Генеральним Значковим Валентином Різником, почуваємосячастиною складу козацтва в Україні. Ми є ці Українські Вільні Козаки, які чесно несли, несуть і будутьнести Прапор Українського Козацтва з 1917 року. Нашим завданням є налагодити контакти з козацтвом вУкраїні, обмінятися думками, спільно продовжувати працю, почату нашими предками, і донести славнийкозацький Прапор до Золотоверхого Києва». Дружні зв'язки з козацькими молодіжними організаціямиУкраїни встановлюють товариство «Козак Байда» (Канада), інші об'єднання з багатьох країн.

Отже, потреба реалізації козацької педагогіки, організація дієздатних молодіжних козацькихоб'єднань, виховання стійких і мужніх захисників незалежної України викликана як внутрішніми, так ізовнішніми обставинами. Тому виникає потреба створити науково-методичний центр, який би розроблявнавчальні плани, програми, методичні рекомендації з проблем реалізації козацької педагогіки як науроках, так і в поза навчальний час, координував би зв'язки з козацькими об'єднаннями інших країн.Творчо продовжуючи в сучасних умовах козацькі традиції і звичаї, молодь України виростатиме фізичноздоровою, морально чистою і духовно багатою, відданою національним інтересам і загальнолюдськимцінностям.

3. Положення про дитячо-юнацьку військово-спортивну патріотичну гру «Сокіл» («Джура»)

Українського козацтва.

Розробив полковник УК П.Бровко. Затверджено Наказом Міністра освіти і науки України від

25.12.2003 року №855.

Активно залучати товариства Українського козацтва до військово-патріотичної, пошуково-краєзнавчої, спортивно-масової, оборонно-масової та культурно-просвітницької роботи середшколярів, до питань підготовки молоді як захисників Батьківщини. (п.2.1. Наказу).

Передмова.

Українці - єдина у світі козацька нація. Козацтво є дисциплінованою організацією українськогонароду, споконвічною формою його самоорганізації і самозахисту в лихоліття на засадах стародавньогоЗвичаю-Волі як відкристалізованого етнічного розуму.

Після зруйнування Запорозької Січі в 1775 році, не дивлячись на тривалий процес розкозачення іденаціоналізації українців Московською імперією, живий ланцюг спадковості Українського козацтва ніколине переривався: 1775-1828 рр. - Задунайська Січ; 1783-1868 рр. Українські козацькі війська і формуванняу складі імперського війська; 1783-1917 рр. - в Україні зберігався козацький стан; 1904-1914 рр. січовийрух в Галичині. Створення Легіону українських січових стрільців; 1917-1922 рр. - бурхливий підйомвідновлення козацтва, його боротьба за відновлення самостійної і соборної України; 1918-1933 рр. -існування в Україні Українського Вільного Козацтва, а до 1990 року - збереження духовності і традиційУкраїнського козацтва у ментальності і моралі національно-патріотичної верстви етнічних українців наБатьківщині і в українській діаспорі.

Сучасне Українське козацтво відновилося в Україні в 1990 році і має своєю метою історичну місію- шляхом боротьби за незалежність і соборність України. Відновленням у етнічній пам'яті українцівглибоких національно-патріотичних переконань, традицій і безмежної любові до своєї Батьківщини -втілити в життя українського народу і спонукати на вічність Українську Національну Ідею.

187

Виховувати в людині патріота своєї Батьківщини, любов до рідного краю, любов до своєї Україниварто починати з раннього дитинства.

Вільною «Козацькою республікою» називали іноземці нашу Батьківщину - неньку Україну, зглибокою повагою відзивались про її відчайдушних захисників - запорозьких козаків. Хто вони? Якимибули, чим захоплювались, звідки черпали сили для своєї нескореної вдачі? На ці й цілий ряд питань маєвідповісти орієнтовна об'єднана програма для діяльності молодших школярів - козачат (дітей віком 6-10років), школярів середнього віку - джур козацьких (вік 10-15 років) та старшокласників - молодих козаків(віком 15-18 років).

Запорозьке козацтво - гордість української нації і програма має виховати в дітях саме цю гордістьза своїх предків, синівську вірність, навчити їх бути сильними, дужими, готовими віддати своє життя, якщовирішується доля рідної Вітчизни, як це робили славні козаки - запорожці.

У процесі тривалого історичного розвитку передовою силою і формою духовного об'єднаннясуспільства в Україні було козацтво. Епоха козацтва створила глибоку багатогранну духовність, що сталавершиною української національної культури.

У козацькі часи нашому народові були притаманні високий рівень шляхетності, моральності,духовності, доблесті і звитяги, знання і бездоганне дотримання національних традицій і звичаїв. Укозацькій державі не було такого ганебного явища, як бездомні діти. Дітьми опікувалося все суспільство.Ці якості потрібні українському народові і сьогодні - в період відновлення своєї державності і особливозавтра, в процесі розбудови і зміцнення могутності нашої Батьківщини, в процесі практичних дій щодовідновлення і збагачення Слави України.

Отже, сьогодні в школярів необхідно виховувати глибокі почуття патріотизму та національної гідності,якостей захисника Батьківщини, високий рівень загальної культури та народних знань (народноїастрономії, медицини, агрономії, метеорології), народної естетики, моралі, мистецтв.

Виконанню цих завдань і повинне сприяти Положення про дитячо-юнацьку, військово-спортивнупатріотичну гру «Джура», яка за напрямками, формою і змістом розрахована на шкільну молодь, а такожна допризовну і призовну молодь за місцем проживання за умов умілого, грамотного, ініціативного іактивного керівництва дорослих козаків - патріотів, старших товаришів, зокрема педагогів - організаторівдитячих колективів, вчителів історії, української мови та літератури, професійних військових, вчителівфізичної культури та тренерів спорту, керівників вокальних та танцювальних колективів, які забезпечатьпозитивний результат заходів навчально-виховного процесу.

Пропозиції Положення щодо напрямків і змісту виховання молоді реалізуються шляхоморганізації цілеспрямованого системного напрямку в навчально-виховному процесі в учнівських класах, взагонах, гуртках, секціях та ланках за інтересами, в процесі військово-спортивної патріотичної козацькоїгри «Джура» в позаурочний час в навчальних та позашкільних закладах освіти, за місцем проживання, підчас табірного збору допризовної та призовної молоді.

Відповідна діяльність має охопити майже всі сфери учнівського життя, при цьому треба зважитина ту особливість, що козаками на Січі були лише чоловіки, отже для дівчаток відповідного віку, там депрограмні питання за змістом не можуть бути однаковими, варто паралельно створити свій гурт, де булоб передбачено підготовку їх до майбутнього подружнього життя. Жінка в минулому - вірна супутницякозака, вона - берегиня свого роду, отчого дому, але при цьому в кожну важку годину й жінка - воїн, якаможе відстояти свою землю від ворога, тобто заступити свого чоловіка-козака, якщо це необхідно. Жінка-мати виховувала у своїх дітей (і в першу чергу у хлопців) мужність, сміливість, твердість і рішучість, іншівольові, необхідні захиснику Батьківщини риси козацького характеру.

Всі ці концептуальні і програмні питання виховання молоді відображені в Положенні, яке має дварозділи: перший - напрямки і зміст національно-духовного і військово-патріотичного виховання і другий -організація і зміст військово-спортивної, патріотичної гри «Джура».

За змістом Положення потребує від керівного складу гри певних духовних і фізичних зусиль щодоорганізації цікавої і ефективної гри, але це не повинно бути стримуючим фактором в навчально-виховному процесі. Сьогодні щось із-за своєї складності не буде повністю виконано, не буде досягнуто.Нічого. Але завтра, з часом поставлена мета буде досягнута.

Дорогу долає той, хто йде. «Щоб дійти до мети, треба перш за все йти".

Наша мета - шляхом свідомого опанування геройським, лицарським, гуманним і демократичнимславного минулого наших предків - Українського козацтва, його традицій, культури, науки, військовогомистецтва та господарювання - духовно і морально піднятися до рівня української національної ідеї ізабезпечити її життєдайність на вічність.

188

ПЕРШИЙ РОЗДІЛ

Напрямки та зміст національно-духовного та військово-патріотичного виховання в процесі гри

«Джура» Українського козацтва.Програма для всіх учасників гри.

«Мій рідний край». Вивчення історії рідного краю.

Знайомство з рідним селом, містом, екскурсії по селу, місту, де мешкаєш, вивчення історіївиникнення села, міста, його перших років існування; пошукова робота шляхом зустрічей з людьмипохилого віку своєї місцевості, їхні розповіді про минуле місцевості, де ти живеш; по можливості -збирання старовинних речей побуту, вишивок, костюмів різних регіонів України, писанок тощо.

Вивчення історії району, області, знайомство з найяскравішими сторінками їхнього розвитку,звернути особливу увагу на висвітлення так званих "білих плям історії" (доля України в складіМосковської імперії, боротьба за національну незалежність українців в XVII ст., колективізація,голодомори, фізичний і духовний терори Московської імперії проти українського народу, участь земляківу Другій світовій війні, національно-визвольні змагання в післявоєнний період).

Видатні земляки рідного краю (політичні та військові діячі, письменники, інженери, педагоги,підприємці та інші), їх місце та роль у розвитку рідного краю, всієї України, внесок у світову науку,культуру, мистецтво, економіку.

Матеріали історії рідного краю. Батьківщини розмішуються в шкільному музеї "Козацької

слави".

«Гей ви, хлопці, славні запорожці». Вивчення історії' Запорозького козацтва.

Вивчення історії, місць розташування запорозьких Січей, побуту козаків. Добре вивчити, зрозумітиі усвідомити саме поняття "козак" та чітко засвоїти його морально-психологічну суть. Зрозумітироль та значення козацького побратимства. Знайомство і вивчення кодексів лицарської звитяги талицарської честі. Ознайомлення з першоджерелами і вивчення історичної літератури про запорозькихкозаків; про їхні визвольні походи та переможні битви за незалежність України і волю Українськогонароду, про гетьманів України і їхню роль в обороні незалежності і державотворенні України; збиранняприслів'їв та приказок про козаків; зустрічі з старожилами району, що пам'ятають народні думи, звичаї,прикмети, пов'язані з життям козацтва, збирання старовинних легенд своєї місцевості. Вивчення історіїмісцевих товариств (осередків) Українського козацтва.

Духовні цінності запорозьких козаків.

Піднесення на належно високий рівень культу Батька І Матері, Бабусі і Дідуся, Роду і Народу.Слід наголосити, що в Україні діти завжди зверталися до батьків тільки на Ви.

Шляхом бесіди, зустрічей з батьками виховувати у дітей поняті я, що Батько - захисник сім'ї, роду,творець історії, державності. Використовуючи козацький фольклор, де батько для дитини - високий інезаперечний взірець стійкості, мужності і відваги, виховувати в дітей на конкретних прикладах поняттярівноправності в сім'ї чоловіка і жінки, прищеплювати любов і повагу до матері, як берегині родусвого. Обов'язково вивчити свій родовід, чим уславлений рід, його таланти, звичаї. Можливепроведення родинних свят : "З бабусиної скрині", "Роде наш красний" та ін. Значення християнської віридля козаків. Бог оберігає незалежну Україну, надає їй духовних сил у боротьбі з ворогами. Ознайомитидітей з найпоширенішими молитвами козаків. Покрова Пресвятої Богородиці - найвизначніше святозапорозьких козаків. 14 жовтня - День Українського козацтва.

Розвивати духовність на основі національних свят і участі в них дітей - козачат, джур козацьких імолодих козаків.

«Козацькому роду нема переводу». Відродження військово-спортивного мистецтваУкраїнського козацтва.

У процесі бесід, розповідей, екскурсів до музеїв та походів виховувати в дітей кращі риси козаків:вірність і відданість аж до саможертовності Вітчизні, Матері, Народу; незламної дружби, нехтуваннянебезпекою; відстоювання своєї волі, свободи народу.

На основі конкретних прикладів з життя козаків спонукати дітей до прагнення розвивати в собібагатирську силу і дух, міцний фізичний гарт. Проводити загартовування організму плаванням (і під водоюз очеретиною), обмиванням холодною водою, влітку спання просто неба; вивчення народної медицини таможливість застосовування її на практиці (лікування народними методами кашлю, нежиті, кровотеч,неглибоких ран. укусів змій тощо).

Вивчення і практичне відновлення народних ігор, забав та єдиноборств, де мірялися силою,опановувати мистецтвом верхової їзди та єдиноборств. "Гопак", як один із найпоширенішихнаціональних видів єдиноборства, покликаний піднести бойовитість духу, віру в свої сили, порив дожиття, зокрема, прийоми "повзунці", " голубці", "тинки", "пістоль", "розніжка", "шулика", і забезпечитифізичний розвиток і загарбування тіла.

Знайомство і вивчення основних форм боротьби козаків "гойдак" (розвідники пластуни), "спас"(оборонний характер), "аркан", навкулачки, на ременях, на палицях. Проведення в ігровій формі ранків"Котилася торба", де знайомити учнів з найкращими народними іграми. Організувати і регулярно проводити

189

огляди якості військово-спортивного вишколу козаків в осередках, на першість населених пунктів, районівтощо. "Козацькими стежками». Туристична краєзнавча робота. Вивчення природи рідного краю. Проведення піших, кінних та на технічних засобах походів понавколишній місцевості з метою ознайомлення з цікавими, пов'язаними з історією запорозького(Українського) козацтва, місцями. Готувати себе переборювати труднощі, оволодівати туристичноюмайстерністю. Проводити походи по місцях, пов'язаних з козацькою славою свого району, області.України. Складати щоденники, вести нотатки, можливо літописи на основі зустрічей з цікавими людьми.Провести походи в природу: "До козацького кулешу", де бажані козацькі забави, змагання з традиційнихвидів фізичної культури, а також пісні, танці, козацьке вогнище. Відновлювати традиційно український напрямок господарювання і фізичногосамовдосконалення - конярство і кінний спорт, верхова їзда якого у далекому минулому започатковананашими предками. Відновлювати і розвивати кінні туристичні маршрути в кожному регіоні України. Від козацьких забав до олімпійських вершин. Постійно і цілеспрямовано працювати над вдосконаленням свого фізичного розвитку, обов'язковобути членом двох секцій фізичної культури та спорту (одна з них - технічного спрямування), оволодіти всімобсягом програмних вимог з фізичного виховання козачат, джур козацьких і молодих козаків якЗахисників Батьківщини. З легкої атлетики: навчатися метати на відстань і в ціль м'яч, гранату, спис, диск; стріляти злука, вогнепальної та пневматичної зброї, стрибати в довжину, виконувати нормативи: підтягування наперекладині та віджимання на паралельних брусах; бігу на 100, 1000 м, кросу па 3000 м. маршу-кидку на5000 м. човникового бігу 10 х 10 м, комплексної силової вправи. З гімнастики уміти виконувати вправи: на турніку (поперечині, окремо і в комбінаціях): підйом перевертанням: підйом силою;підйом зачепом; підйом розгином: оборот назад торкаючись; мах дугою; зіскок дугою; зіскок на масіназад; на паралельних брусах (окремо і в комбінаціях): згинання і розгинання рук в упорі статично і врозмахуванні; підйом розгином; стійка на плечах; зіскок з кінців ноги нарізно; зіскок боком та на масівперед зіскок вправо (вліво) з поворотом наліво (направо)кругом; стрибки через гімнастичного козла та коня в ширину і в довжину; лазити по вертикальній жердині (голоблі) і вірьовці за допомогою і без допомоги ніг.Уміти їздити ("триматись реп'яхом") верхи на копі, плавати, ходити на лижах, керувати мотоциклом іавтомобілем. А також інші вправи із сучасних олімпійських нидів фізичної культури та спорту, що сприяютьвихованню у козацької молоді сміливості, спритності, кмітливості, сили, силової та швидкісної витривалості. Нормативи з легкої атлетики прикладної фізичної підготовки за Програмою допризовної підготовки №п.п.	Засоби легкої атлетики(види випробувань)	Нормативи, бали						Примітки
		10 клас			11 клас
		12 балів	9 балів	6 балів	12балів	9 балів	6 балів
1	Підтягування (разів)	11	9	6	12	10	7
2	Біг 100 м (секунд)	13.8	14,6	15,5	13.6	14.4	15,2
3	Біг 1000 м (хв.с)	3,30	3,40	4,0	ЗЛО	3,20	3,35
4	Крос 3000 м (хв. с)	12.20	13,0	13.45	12,0 1	12.25	13,30
5	Метання гранати 600 г, м	35	30	20	40	35	30
6	Марш-кидок 5000 м, хв.	36	38	40	33	35	37
7	Човникови біг100х100м с.	29	ЗО	32	28	29	31
8	Комплексна силова вправа, за1 хв. Разів	42	38	34	44	40	36

Козацька військово-спортивна патріотична гра "Джура" передбачає щотижневівійськово-патріотичні заходи, військово-спортивні тренування, заняття за змістом Програми допризовноїпідготовки молоді; змагання, естафети, конкурси, вікторини, олімпіади, операції, десанти, походи до місцьславного минулого і сьогодення Українського народу.

Допризовна підготовка молоді змістом і обсягом навчання повинна забезпечити достатньовисокий рівень військового вишколу Захисників Батьківщини, враховуючи те, що значна їх кількість незможе пройти курс кадрової служби в Збройних Силах України і в умовах певної ситуації збройного

190

конфлікту візьме зброю і стане до лав Захисників Батьківщини з тим рівнем військової підготовки, якийвона здобуде в навчальному закладі загальної або професійно-технічної освіти.

Метою заходів цього розділу для кожного козака є:

З розділу Збройні Сили України: Поглиблення знань історії України та її Війська, героїчногоминулою Українською народу, його боротьби за свободу і незалежність своєї Батьківщини славнихперемог Запорожців над військами Оттоманської імперії, польської шляхти, Московського царствата інших. Продовжній ознайомлення п складом, структурою і призначенням Збройних Сил Українина сучасному етапі. Виховувати в собі глибокі національні почуття патріотизму, любові до Батьківщини тадо її Збройних Сил, готовності до бездоганного виконання військового обов'язку, дисциплінованості іособистої відповідальності за захист своєї Батьківщини, України.

З тактичної підготовки: Поглибити знання основ бойових дій стрілецького відділеннята обов'язків солдата в бою: закріпній практичні навички щодо виконання дій солдата в наступальномубою, в обороні та в розвідці: продовжити ознайомлення з прийомами боротьби з танками і веденнямвогню із стрілецької зброї по літакам і вертольотам противника. Виховувати в собі мужність, відчуттяпобратимства та колективізму, готовність до взаємодопомоги, виконання поставленого бойовогозавдання.

З вогневої підготовки: Поглибити знання бойових властивостей та матеріальної частинистрілецької зброї та ручних гранат; закріпити практичні навички в діях щодо виконання прийомів і правилстрільби зі стрілецької зброї та метанні ручних гранат. Виховувати в собі впевненість в бойових якостяхвітчизняної зброї і усвідомлення необхідності майстерного володіння нею.

Із статутів Збройних Сил України: Поглибити знання вимог військової дисципліни,правил військової ввічливості. обов'язків солдата, днювального та вартового; закріпити навичкипри звертанні до старших (начальників), в діях при виконанні розпоряджень та віддаванні військовоїчесті; продовжити ознайомлення з загальними обов'язками військовослужбовців, задачами внутрішньої тавартової служби; виховувати в собі любов до Збройних Сил України, готовність до бездоганноговиконання наказів командирів і начальників, високу дисциплінованість і справність.

Із стройової підготовки: Поглибити знання елементів строю, обов'язків та порядку дій солдатаперед шикуванням та в строю; закріпити практичні навички виконання команд в строю і окремихстройових прийомів без зброї; продовжити ознайомлення з порядком виконання стройових прийомів зізброєю; виховувати в собі організованість, дисциплінованість, підтягнутість, охайність, відчуттяколективізму, побратимства і взаємодопомоги.

З воєнної топографії: Закріпиш знання та практичні навички орієнтування та визначеннясвого місця знаходження в різних умовах пори року. доби, погоди і на незнайомій місцевості;виховувати в собі ініціативність, кмітливість, витриманість і самовладання, готовність до самостійних дій.

З цивільної оборони : Поглибити знання факторів ураження аварій, катастроф,стихійного лиха, зброї масового знищення людей, способів га засобів захисту від них; закріпитипрактичні навички щодо використання засобів колективного та індивідуального захисту, приладіврадіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю, виготовлення простих засобів захисту органівдихання . проведення часткової санітарної обробки людей; виховувати в собі високі морально-психологічні якості, впевненість в ефективності заходів цивільної оборони, надійності засобівзахисту від зброї масового ураження , високу організованість, дисциплінованість, готовність виконуватиобов'язки і цивільної оборони в складних умовах обстановки.

З медично-санітарної підготовки: Поглибити знання основ організації медичної службицивільної оборони І її основних завдань, обов'язків санітарних дружин, змісту першої долікарськоїдопомоги у вогнищах масового ураження і правил виконання процедур по догляду за хворими:закріпити практичні навички щодо надання першої долікарської допомоги при травмах, опіках, нещаснихвипадках, ураженнях отруйними речовинами і радіаційних опроміненнях, при заходах профілактикиінфекційних захворювань і догляду за хворими; виховувати « собі патріотизм, гуманне відношення дохворих, прагнення оволодіти медичними знаннями, свідомо виконувати свій благородний обов'язок попаданню допомоги ураженим і хворим.

З фізичної підготовки: Домагатися відмінного (12-бального) рівня фізичної підготовки вобсязі вимог програми фізичного виховання в навчально-виховному закладі та розділу VI цієї програми;впевнено виконувати прийоми подолання комбінованих військово-спортивних смут перешкод,туристичних естафет, перешкод під час марш-кидків, тактичних ігор на місцевості і туристичнихпоходів, бути фізично готовим до

військової служби, до захисту Батьківщини; обов'язково брати участь у роботі гуртків військово-прикладнихвидів фізичної культури і спорту; виховувати в собі мужність, силу волі, витривалість, спритність,моторність, морально-психологічну стійкість, здібність і готовність витримувати великі фізичнінавантаження.

З військово-прикладної, технічної підготовки: Оволодіти навичками по одному із технічних івійськово-прикладних видів спорту (автомобільний, мотоциклетний, планерний, парашутний,модельний, водомоторний і радіоспорт. воєнно-прикладні багатобор'я та інші;.- виховувати в собі любов дознань, техніки і праці, сміливість, відвагу, фізичну витривалість.

VIII. "Слава козацька не вмре, не загине...». Відродження народних мистецьких традицій.

191

Збирати старовинні легенди своєї місцевості, вивчати історію виникнення обрядів і свят кожноїпори року: колядки, щедрівки, зажинки, обжинки, свято першої борозни та інші.

Знайомитися з історією і вивчати козацькі та українські народні пісні, збирати пісенні матеріалисвоєї місцевості.

Брати участь в народних святах: Андрія, Миколи. Різдвяні свята, Великдень. Ой на Івана Купала,Калиновий цвіт та інші.

Організувати дитячі фольклорні вертепи, драматичні гуртки, колективи по вивченню івиконанню юнацької пісні та тип цю. української народної пісні та танцю. Відновити вечорниці та виступикозацьких музичних та хорових колективів в неділю та святкові дні в місцях масового відпочинку жителівнаселених пунктів.

Програма для дівчаток.

«Хата моя, біла хата».

Мати - берегиня роду свого. Зустрічі - бесіди зі своїми бабусями, сусідами, де дізнаватися про рольжінки у сім'ї; збирання фольклорних матеріалів про сімейні свята та відновлення цих старовиннихчудових обрядів: сватання, весілля, підготовка, яка передувала цим традиційним українським обрядам;родини, христини тощо. Збирання матеріалів старовини, побутових, (окрема вишивки, гаптування,костюмів та ін., по можливості створити кімнату-музей Матері. Формування у свідомості дівчаток цінностіцноти, незайманості і неприпустимості ранніх, дошлюбних сексуальних контактів.

« Рідна мати моя, ти ночей не доспала...» Пісні моєї мами.

Знайомство і розучування колискових пісень. Підготувати І провести ранок (вечір) "Пісня мояколискова", "Бабусині казки": зустрічі з місцевими цікавими жінками району, міста, села; збирання з їхрозповідей цікавих матеріалів-оповідей. каюк, легенд; "Нічого кращого не мас, як тая мати молодая..." - збірматеріалів, вечори, ранки тощо. Вивчення українських народних пісень, що співають у рідному селі, районі,складання невеличких збірок "Пісні мого краю".

"Ой у лузі червона калина..."

Знайомство дівчаток з найпоширенішими в Україні з давніх-давен рослинами - символамиУкраїни: калиною, вербою. тополею, мальвами, соняшниками. Відтворення в природі українськогоозеленення: вдома, біля школи, в парку, на вулиці, по можливості насадження алей над водою з оберегнашої духовної спадщини. Підготовка і проведення ранків (вечорів) "Тут земля мила, де мати родила".

"І на тим рушничкові..." Навчання жіночої майстерності.

Моя перша вчителька; перейняти ту майстерність, якою володіють мама, бабуся і навчити подругвишивати, гаптувати, плести. Шляхом гурткової роботи навчати дівчаток декоративно-ужитковіймайстерності, аранжуванню, українській кулінарії, музичному та танцювальному мистецтву. Створитиклуби дівчаток "Господарочка", де за спеціальними програмами передбачати можливість навчаннядівчаток жіночої майстерності. Залучати до роботи з дівчатками народних умільців, майстрівлозоплетіння, розпису, писанки тощо. Народна кулінарія, збирання традиційних рецептів народної кулінаріїта приготування окремих забутих страв, випічки хліба тощо.

"До глибин народної медицини".

Знайомити дівчаток з таємницями народної медицини, створити ділянки лікарських рослин в саду,в парку, біля школи, своєї оселі, збирати і здавати лікарські рослини, збирати легенди, качки про лікарськірослини та їх цілющі якості. Навчити за допомогою лікарських трав, що ростуть в місцевості депроживають діти, лікувати захворювання, вміти надавати допомогу, по необхідності за допомогоюлікарських трав. Проводити зустрічі ч місцевими фітотерапевтами (в народі - знахарками). Збиратирецепти народної медицини, по можливості створити рукописну книгу рецептів: "Бабуся радить''.

ДРУГИЙ РОЗДІЛОрганізація та зміст військово-спортивної патріотичної гри "Джура" Українського козацтва

І. Загальні положення.

Дитячо-юнацька військово-спортивна патріотична гра ' 'Джура" Українського козацтває базовою і основною позакласною формою оборонно-масової спортивно-оздоровчої роботи,початкової військової та фізичної підготовки, ідейно-політичного, морально-психологічного танаціонально-духовного виховання учнівської молоді в позаурочний час, а також допризовної та призовноїмолоді за місцем проживання.

Дитячо-юнацька військово-спортивна патріотична гра "Джура"(далі - гра "Джура")Українського козацтва є добровільним, незалежним, позапартійним угрупованням молоді, якестворюється для об'єднання дітей, підлітків та юнаків з метою їх виховання на традиціях і звичаяхУкраїнського козацтва.

Організаційною основою гри "Джура" с первинні осередки, які створюються внавчально-виховних закладах та за місцем проживання і в своїй діяльності під керівництвом

192

відповідних штабів гри об'єднуються в місцеві (сільські, селищні, міські), територіальні (районні сільські ірайонні міст) та крайові (обласні і міські з районним поділом) товариства, а крайові - уВсеукраїнське товариство національно-духовного відродження та військово-спортивної патріотичної ігри"Джура" Українського козацтва.

ІІ. Мета та основні завдання гри.

Метою гри "Джура" є :

виховання у юнаків та дівчат глибоких і твердих національно-патріотичних переконань,підготовка молоді до творчої праці, до військової служби та захисту своєї Батьківщини України шляхомзалучення молоді до оборонно-масової та військово-спортивної патріотичної роботи;

формування і виховання у молоді високих морально-психологічних та морально-бойовихякостей; мужності, сміливості, рішучості, відваги, стійкості, наполегливості, дисциплінованості іініціативності па теренах відновлених національних козацьких педагогічних традицій;

виховання духовно та фізично розвиненого юного покоління суверенної України на історичносформованих засадах козацького світогляду та здорового способу життя, у дусі відданості Батьківщині таїї народу на основі відродження національних і загальнолюдських духовних і моральних цінностей.

Передумови організації козацької три "Джура":

наявність кваліфікованого, ініціативного вихователя, що заявить про своє бажання згуртуватидопризовну і призовну молодь та дітей і вести з ними виховну роботу за визначеною метою за місцемпроживання;

ініціативна та цілеспрямована на військово-патріотичне виховання учнівської молоді натрадиціях Українського козацтва робота викладацько-вчительського колективу навчально-виховнихзакладів;

ініціативна та цілеспрямована на військово-патріотичне виховання козацької молоді і підготовкуїї до військової служби та захисту Батьківщини діяльність старшини первинних осередків тарайонних товариств Українського козацтва у співпраці з місцевими структурами державноївиконавчої влади.

Завданнями гри "Джура" є:

виховання у дітей та юнацтва активної громадянської позиції, національної гідності ісамосвідомості, любові до своєї Батьківщини України, готовності захищати свій рідний край;

опанування козацької культурної спадщини, гри на козацьких музичних інструментах, козацькоготанцю, козацьких пісень і дум, вивчення козацького живопису, розпису й опорядження козацьких церков іжитла, звичаїв і ритуалів, традицій, свят:

оволодіння художніми промислами, козацькими способами життя і господарювання на землі (вполі, огороді, саду), на пасіці, традиційними видами тваринництва тощо;

переймання козацьких забав та військових ігор, традиційних козацьких видів фізичноїкультури, спорту та військових умінь, зокрема різних видів єдиноборства, верхової їзди та кінноюспорту, бойового танцю "Гопак " та інших національних військово-спортивних традицій з метоюгартування козацького духу й тіла:

осягання секретів козацької кухні, здорового способу життя, козацької медицини, знахарства;

зміцнення та розвиток дружби між дітьми та юнацтвом різних регіонів України.

Для виконання своїх завдань гра "Джура" створює осередки, де:

навчає і гартує своїх членів під час занять у навчально-виховних закладах освіти, за місцемпроживання, у літніх козацьких таборах і на зльотах;

щорічно проводить огляд (шляхом проведення змагань) якості вишколу ЗахисниківБатьківщини, козацького військово-патріотичного виховання, вишколу козачат, джур козацьких і молодихкозаків (за окремим положенням);

проводить козацькі походи, краєзнавчі, фольклорно-етнографічні експедиції тощо;

організовує і бере участь у екологічних акціях та акціях милосердя, культурно-просвітницьких заходах;

співпрацює з дитячими й молодіжними організаціями України й закордону, з "Пластом","Соколом", "Січчю", "СУМом" та ін.

Огляд якості вишколу Захисників Батьківщини, військово-патріотичного виховання козачат,джур козацьких, молодих і дійсних козаків у навчально-виховних закладах, за місцем проживання, врайонах, областях і на державному рівні організується і проводиться відповідно районними,обласними і Всеукраїнським (Головним) штабами Військово-спортивної патріотичної козацької гри"Джура" та змагань "Козацьке завзяття". У змаганнях "Козацьке завзяття" беруть участь дійсні козаки(хлопці старше 18 років і козаки військового запасу) згідно з окремими Програмою і Положенням, щорозробляються Генеральною канцелярією Українського козацтва.

ІІІ. Участь в дитячо-юнацькій козацькій грі «Джура»

3 . 1. Учасником військово-спортивної патріотичної гри "Джура" Українського козацтва може статикожен хлопчик чи дівчинка віком від 6 до 18 років(зваживши на те, що дівчатка і хлопчики будутьвиховуватися за окремими програмами), які люблять Україну, хочуть добре знати ії історію такультуру, давне минуле, які поділяють ідеали Українського козацтва і вимоги цього Положення.

193

3 .2 . Особи старші 18 років можуть зберегти своє право на участь у грі за бажанням. Вониодержують звання "Козака наставника" і беруть участь у виховній роботі з молоддю.

Прийом до складу учасників гри "Джура" здійснює первинний осередок (клас, загін) назагальному зібранні (Раді) за згодою батьків (для учнів) та після проходження відповідного курсукозацької підготовки: знайомство з заповідями, правами та обов'язками, деякі знання з історії козаків,імена їх героїв тощо.

Припинення членства В грі "Джура" відбувається добровільно або за ухвалою Ради куреня(класу, загону) як стягнення за несумісні з цим Положенням дії.

3. 5 . Учасники гри "Джура" поділяються на козачат (молодших школярів) віком6-10 років, джуркозацьких (школярів середніх класів) віком 10-15 років, молодих козаків(школярів старших класів) віком15-18 років та дійсних козаків - хлопців понад 18років за місцем проживання.

3.6. За козацькою традицією кожен козак прагне і може мати побратима з однолітків.Посвячення в побратими відбувається за відповідним ритуалом і скріплюється козацькоюнезламною клятвою.

Права і обов'язки учасників гри «Джура»

Учасник гри "Джура" мас право:

вирішального голосу при розгляді будь-яких питань гри "Джура"; обирати і бути обраним докозацької старшини всіх рівнів гри;

брати участь в усіх заходах, що стосується гри;

виносити на розгляд козацької громади будь-які питання гри "Джура";

критикувати дії будь-якої особи й органу козацького товариства гри;

апелювати ( зверталися з заявами, оскарженнями) до вищого органу гри;

одержувати вичерпну інформацію про діяльність свого осередку та його окремих осіб, вимагатизвіту і в разі потреби дострокового переобрання старшини:

бути відзначеним за взірцеве виконання обов'язків, успіхи в навчанні та праці.

Учасник гри "Джура" зобов'язаний:

бути патріотом своєі Батьківщини, готувати себе до захисту вільної, соборної і демократичноїУкраїни;

вважати військову службу святим о6ов'язком і справою честі українського козака;

визнавати це Положення і дотримуватися його вимог;

брати активну участь у роботі свого козацького осередку;

зразково навчатися, пройти певний курс підготовки з питань козацької науки;

невтомно працювати над всебічним вдосконаленням себе як людини і козака;

постійно бути зібраним і ініціативним, швидко і точно виконувати накази козацької старшини,мати охайний зовнішній вигляд, суворо дотримуватися дисципліни і правопорядку;

свято дотримуватися кодексу лицарської честі;

бути принциповим і вимогливим до себе та інших з питань збереженнянавколишнього природного середовища, брати активну участь в заходах щодо його збереження.

Молоді козаки допризовного віку згідно з чинним законодавством в установленомупорядку стають па військовий облік у військовому комісаріаті, а потім як козаки призиваються або законтрактом ідуть на військову службу до підрозділів Збройних Сил, Прикордонних військ. Цивільноїоборони. Внутрішніх військ та Інших силових структур України.

Кодекс лицарської честі козака

Люби свою Батьківщину, материнську мову, неньку Україну. Шануй віру і звичаї свого народу.

Май свою національну і людську гідність, будь готовим захищати слабших, турбуватися промолодших, зокрема дітей.

Виховуй шляхетне ставлення до дівчинки, жінки, матері, бабусі; оберігай їх честь і гідність.

Слухай накази отамана, поважай старших та поради наставників.

Будь вірним українській національній ідеї, принципам української національної моралі ідуховності.

Відстоюй повну свободу і незалежність особистості, народу, держави.

Кріпи свій характер і волю, будь терплячим і дисциплінованим.

Будь хоробрим і відважним, мужнім і невтомним.

Понад усе цінуй козацьку честь.

Будь лицарем до супротивника, зневажай жорстоких і лихих.

Будь ревним охоронцем рідної природи.

Бережи традиції Українського козацтва, охороняй пам'ятки історії і культури свого народу.

Кодекс лицарської честі для козачат

Шануй і маму і тата, завжди працюй завзято. Люби рідну країну, що зветься Україна. Турбуйся промолодших, жіноцтво поважай. Будь сильним, справедливим, скромним і правдивим і рідну Батьківщинузавжди захищай.

194

Кодекс лицарської звитяги для козачат

За волю, за віру, за честь України я буду невтомно стоять до загину. Нехай небезпека чатуєнавколо, та друзів своїх я не зраджу ніколи. А недруги наші нехай пам'ятають - у чеснім бою козаки невтікають. Чи горе навколо, чи радість буяє, козак добрим людям завжди помагає.

VI. Організаційна структура дитячо-юнацької гри "Джура"

Основою організаційної структури дитячо-юнацької козацької гри "Джура" є загін (чота,взвод) - первинний козацький осередок за місцем навчання чи за місцем проживання або за інтересами.

Основною низовою організаційною одиницею козачат, джур козацьких та молодихкозаків є рій, що складається з 10-15 учасників гри і ділиться на застави по 3-5 осіб у кожній.

Рої об'єднуються в загін ( шкільний клас), загони козацької молоді одного віку (школярі-однокласники)входять до складу сотні, а сотні - до куреня козацької організації навчального закладу.

На чолі кожної структурної козацької одиниці стоїть виборна козацька старшина: у заставі -отаман застави (заставний); у рої - отаман рою (ройовий); у загоні (чоті) чотові: отаман, писар,обозний, осавул, хорунжий, скарбник - шафар; у сотні - сотенні: отаман, писар, осавул, хорунжий; укурені - курінні: отаман, писар, обозний, осавул, хорунжий, бунчужний, скарбник, суддя, довбуш,товмач.

Отаман (чотар, сотенний, курінний) здійснює загальне керівництво товариством дитячо-юнацькоїкозацької гри "Джура".

Писар веде канцелярію і разом з отаманом здійснює заходи статутної діяльності товариства. Це -заступник отамана, розпорядник, адміністратор і координатор діяльності козацького товариства, гри"Джура".

Обозний відає господарством та природозахисною діяльністю козацького товариства, гри"Джура".

Скарбник відає фінансами козацького товариства, гри "Джура".

Осавул стежить за дотриманням зразкової поведінки джурами козацькими та молодимикозаками, організованим виконанням заходів військово-патріотичного виховання та вишколу козачат,джур козацьких і молодих козаків з питань традиційних козацьких умінь та єдиноборств.

Хорунжий - головний прапороносець, відає козацькими стягами й хоругвами, крім тоговідповідає за організацію заходів фізичного виховання козачат, джур козацьких і молодих козаків.

Бунчужний завідує козацькими клейнодами - бунчуками, пірначами тощо. Відповідає заорганізацію заходів культурно-мистецької діяльності та виховної роботи козацького товариства гри"Джура".

Суддя очолює суд козацької честі. Цей суд розбирає суперечні питання, проступки джур козацькихі молодих козаків, неправильні дії загонів та окремих представників юнацької козацької старшини,включаючи і отаманів. Суд честі незалежний ні від кого і керується лише принципами лицарського кодексукозаків та Положенням.

Довбуш завідує військовими литаврами, барабаном, сурмою, якими скликає товариство наРади, збори. Довбушу підпорядкований Сурмач, який за наказом отамана подає сигнали управління.

Товмач - перекладач, знає іноземні мови.

Шафар для походів заготовляє, провіант, туристичне та інше спорядження і дбає про їхзбереження та використання. Він-ключник, економ, домоправитель.

6.4. Козацька старшина обирається терміном на один рік на звітно-виборних(Великих) Радах, в першій половині січня, як це було у запорозьких козаків (14 січня) в період КозацькоїРеспубліки, і здійснює керівництво товариством у період між радами. Рада с найвищим органомкозацького самоврядування і скликається: курінна - на початку кожної навчальної чверті: сотенні ізагонові - не рідше, як один раз на місяць. Курінна старшина розробляє і узгоджує з керівництвомнавчально-виховного закладу Регламент і Типовий план-графік діяльності куреня на рік.

Військово-спортивна патріотична гра "ДЖУРА"' Українського козацтва працює підбатьківською опікою дорослих козаків. Серед них с особи, які спеціально займаються виховною роботоюсеред джур козацьких та козачат. Вони називаються козаками - наставниками, їх призначає місцевеабо районне товариство Українського козацтва, або їх запрошують до праці самі джури козацькі тамолоді козаки.

Козаки - наставники і почесні козаки входять до складу старшини Куреня як радники,беруть участь у всіх видах його роботи, але мають лише дорадчий голос і не голосують. Вони маютьправо первинного вето, накладати попередньо заборону на рішення Ради. Але якщо через деякийчас Рада повторно ухвалить те ж саме рішення, воно набуває чинності.

Дитячо-юнацька козацька гра "Джура" має свою традиційну символіку: прапор, хоругву,бунчук, козацькі відзнаки та форму одягу встановленого зразка. Форма одягу членів організації масбути повсякденною і святковою. Повсякденною може бути одяг для занять або похідна форма одягувійськово-спортивного крою; святковою, парадною - історично-традиційна: кольорові чоботи,шаровари, пояс, вишита сорочка, жупан (свитка), шапка зі шликом.

6.8. Юні козаки носять такі відзнаки:

на правому рукаві (10 см від верху) нашивається прапор України розміром 8x5 см;

на лівому рукаві ( 10 см від верху) нашивається крайова (обласна) емблема молодого

195

козака (форма і зміст визначаються в області) і нижче від неї на 3 см - відзнака козацькоїстаршини:

ройової - жовта смужка 8x1 см;

загонової - дві жовті смужки 8 х 1 см;

сотенної - три жовті смужки 8 х 1 см;

курінної - одна жовта смужка 8 х 2 см і одна -8x1 см.

На комірці носять 8-кутні зірочки діаметром 7-10 мм: козачата - одну: джури козацькі - дві,молоді козаки - три.

Форма звертання козаків між собою "Друже" (або "Подруго" у дівчат) і прибавляють імя.

Вимоги до козачат, джур козацьких і молодих козаків

Вимоги до козачат, джур козацьких і молодих козаків - це той обсяг знань, умінь і навичок,яким вони повинні оволодіти протягом часу перебування в даній якості.

Вимоги до козачат: Козачата це будь-які хлопчик чи дівчинка, які досягли 6 - річного віку,люблять родину, шанують старших і хочуть багато дізнатися про історію рідного краю, неньки України,бажають рости дужими, сміливими, вправними, мріють про щасливу долю свого народу, прагнутьзробити вільною та квітучою рідну Україну, а для цього :

повинні добре навчатися;

знати символіку своєї держави - прапор та герб України, вміти шанувати їх;

знати гімн України та розуміти, чому називають себе українцями;

знати, хто такі українські козаки, де жили, чим займалися, що таке дитячо-юнацьке козацькетовариство, членом якого вони є;

знати, що таке козацький добрий вчинок;

знати кодекси лицарської честі та лицарської звитяги;

знати побут козаків, в чому саме можуть і повинні наслідувати козаків діти;

знати кілька козацьких пісень, елемент гопака:

знати, які сторінки з життя козаків пов'язані з місцевістю, де проживають діти;

знати імена найвидатніших козаків і що з ними пов'язано в житті родини, населеного пункту,

регіону;

знати гасло козаків, звичай, обіцянку, пісню, привітання, хоругву, знак;

старатися бути корисним для козацького товариства, допомагати батькам, старшим, кволим ізнедоленим;

дбати про загартування, чистоту і здоров'я свого тіла, виховувати здоровий дух;

знати дату свого народження, своїх батьків, близьких родичів, свій родовід;

вміти розповідати про Україну, про важливі історичні події на Україні та її славні імена;

Вимоги до джур козацьких:

Джури - друга, наступна лапка дитячої козацької військово-спортивної патріотичної гри "Джура", атому й вимоги до них більш глибокі, а завдання - серйозніші:

відмінно й добре навчатися, поглиблювати і розширювати обсяг знань, здобутих на першійвіковій ступені учасників козацької гри "Джура";

знати і вміти детально розповідати про український прапор та герб, знати і вмітивиконувати (співати ) гімн України, гордитися тим, що ти українець і вміти довести, що козак - це гордістьнації, свято берегти звання українського козака;

якомога більше здобувати знань з історії Запорозьких козаків, вміти зосередитися ірозібратися, якими найкращими рисами козаків повинен оволодіти джура козацький, вміти самостійнопідготуватися до походу, організувати до нього товаришів;

оволодіти спортивною майстерністю козаків, виховувати в собі волю, загартовувати організм,готувати себе до серйозних випробовувань;

за рівнем 9 балів оволодіти вимогами умов розділу УІ "Від козацьких забав доолімпійських вершин" Програми.

Вимоги до молодих козаків:

Молоді козаки - це дорослі хлопці, старшокласники і ті, що вже закінчили навчальнийзаклад середньої освіти. Це - уже бувалі, вправні люди. Вони багато знають, багато вміють. Длямолодих козаків захист своєї рідної України - це найголовніший зміст їхнього життя, для чого:

вони добре знають історію Запорозької Січі та життя і побут козацтва в ній; знають історію, побут,культуру і традиції Українського козацтва;

добре не тільки знають, але й виконують вимоги /закони/ лицарської честі та лицарськоїзвитяги:

вміло орієнтуються в життєвій обстановці, володіють життєвою ситуацією, готові стати вірнимизахисниками інтересів українського народу;

вони на 12 балів оволоділи вимогами розділу УІ "Від козацьких забав - до олімпійськихвершин" та розділу УІІ "Відмінним навчанням, підготовкою до захисту Батьківщини продовжимо подвигбатьків" і склали Козацьку Присягу на вірність Україні.

Козацькому роду нема переводу

196

Марш молодих козаків.

Сл. Л.Завішаної Муз. З.Науменка

Ми всі пам'ятаєм якого ми роду, козацьких далеких часів. За працю, свободу, за щастя народу тобі,Україно, наш спів.

Приспів: Як квіти у гаю барвисті та пишні, ми всі - українська сім'я. Ми будем творити, учитись, босвітить нам вільна зоря.

Бо прадіди наші свободу любили, вели у майбутнє синів, і нам, їх нащадкам, вони заповіли,Вкраїну любити, як дім.

Приспів.

Хай сонце нам сяє ясне в високості, і землю плекає святу. "Козацькому роду нема переводу", я всерці ту клятву ношу.

Приспів.

Молитви

Боже великий

Боже Великий, Творче всесвіту, на нашу рідну землю поглянь, ми були вірні Твому завіту, вислухайнині наших благань: люд у кайданах, край у руїні. Навіть молитися ворог не дасть. Боже Великий, дайУкраїні силу і славу, волю і власть.

Боже, вислухай благання

Боже, вислухай благання, нищить недоля наш край. В єдності сила народу, Боже, нам єдністьподай. Боже, здійми з нас кайдани, не дай загинути в ярмі. Волю зішли Україні, щастя і долю їй дай.

IX. Організація гри "Джура"

9 . 1. Щорічно на початку навчального року на Раді загону /класу/ вирішується питання про перехідшколярів до наступного, вищого за віком ступеня дитячо-юнацької козацької гри "Джура": козачат - до джуркозацьких; джур козацьких - до молодих козаків, а першокласників в цей період приймають в козачата.

9.2. Старшина загону щотижнево проводить з козачатами, джурами козацькими і молодимикозаками заняття і тренування, які сприяють закріпленню знань і навичок з початкової військовоїпідготовки та фізичного вишколу, регулярно видає листівку "Молодий козак".

9. 3. У класі ведеться щоденник козацького загону, облік військово-патріотичної та оборонно-масової роботи, що проводиться в загоні, відвідування козаками військово-спортивних занять зарозкладом "Дня козака", виконання ними установлених нормативів, участь в операціях тощо. Щоденникведе писар загону.

Козаки, що обрані на козацькій учнівській Раді або призначені відповідною Радою козаківмісцевого осередку Українського козацтва до складу відповідно загонової, сотенної чи курінноїстаршини, організують роботу кожний по своєму напрямку і за її виконання несуть особистувідповідальність перед радою, що їх обрала /призначила/.

Старшина куреня організує не рідше одного разу в місяць навчання отаманів десяток,загонів та сотень, осавулів загонів та сотень, редакторів листівки "Молодий козак", розробляєкалендарний план, надає допомогу і контролює проведення військово-спортивної роботи в загонах,оформляє стенди І екран "Молодий козак".

У кожному курені визначається єдиний день підготовки козачат, джур козацьких і молодихкозаків - "День козака", що є днем оборонно-масової і спортивної роботи в навчальному закладі.У цей день кожного тижня за календарним планом штабу куреня в загонах проводяться заняття порозділах козацького вишколу, конкурси, огляди, естафети, змагання, вікторини, олімпіади,фестивалі, операції за змістом Програми національно-духовного відродження та програмидопризовної підготовки молоді. У інші дні тижня в навчально-виховних закладах в позаурочний час іза місцем проживання за окремим розкладом проводяться навчання та тренування в гуртках і секціяхтрадиційних козацьких і сучасних олімпійських видів фізичної культури, спорту, національнихвійськових умінь, а також культури, гуманітарних, математичних та природничих наук.

9 .7. "День козака" визначається штабом куреня з урахуванням загального плану навчально-виховної роботи навчального закладу і затверджується наказом директора. "День козака" можепроводитися по змінах і курсах в залежності від кількості учнів і можливостей навчального закладу. Всізаходи "Дня козака" проводяться в позаурочний час.

У вихідні дні і в дні канікул загони проводять кінні, лижні, велосипедні, шлюпочні іпіші походи, марші-кидки. тактичні ігри на місцевості, трудові десанти по обладнанню і ремонтувійськово-спортивних споруд, по допомозі немічним людям, по виконанню природозахисних заходівтощо.

Обов'язкові заходи, що пропонуються для проведення протягом року в козацьких загонах, сотняхі в курені навчально-виховного закладу та за місцем проживання:

Вересень. Ради козацьких загонів з питань щодо переходу школярів до наступного, вищого завіком ступеня дитячо-юнацької козацької гри "Джура": козачат - до джур козацьких; джур козацьких - домолодих козаків. Урочистий прийом першокласників в козачата. Структурно-організаційні заходи за місцемпроживання.

197

Вересень - травень. "День козака". Навчання козацької старшини та щотижневе навчаннячленів козацько-молодіжних підрозділів та гуртів і секцій військово-прикладних видів фізичної культури таспорту.

Вересень - серпень. Огляд - конкурс "Навчальній базі початкової військової підготовки тафізичного виховання - козацьку турботу". Операція "Турбота". Постійне проведення заходів всебічноїдопомоги людям похилого віку та немічним. Турбота про довкілля - відновлення (розчистка) джерел,струмків, маленьких річок, озер тощо.

Жовтень. Змагання "Козацьке завзяття" до дня покровительки Українського козацтва і ЗбройнихСил України Покрови Пречистої Богородиці та Дня Українського козацтва. Зміст: підтягування, підніманняперевертанням та силою на перекладині; сплигнути боком та сплигнути ноги нарізно з кінцівпаралельних брусів: стрибки ноги нарізно через козла і через коня в довжину; лазіння на височину поканату або жердині; біг на відстань до 1000 м: метання гранати на відстань; спортивні ігри, показовівиступи тощо.

Листопад - грудень. Операція "Дорогою героїв" до Дня Збройних Сил України. Огляди, вікторини,конкурси, походи по місцях бойової слави Українського народу.

Листопад і березень. Операція "Зелена хвиля". Проведення заходів по насадженню дерев,кущів та інше.

Січень - лютий. Великі Ради та вибори козацької старшини в загонах, сотнях та курені. Зимоветаборування, змагання з зимових видів фізичної культури та спорту.

Березень. Операція "Захист". Проведення вікторин, тренувань та змагань з цивільноїоборони. Підготовка до "Дня цивільної оборони" в навчальних закладах. Весняне таборування. Походи,змагання, вікторини, конкурси, операції.

Квітень. Операція "Снайпер". Обладнання стрілецьких тирів, місць для стрільби, змагання встрільбі. "День цивільної оборони" в навчальних закладах.

Травень /перша половина/. Урок мужності "Відмінним навчанням, підготовкою до захистуБатьківщини продовжимо подвиг батьків".

Участь у вахті пам'яті патріотів України, що полягли в бойових змаганнях за незалежність І волюУкраїни.

Травень /середина місяця/. Операція "Дельфін". Обладнання, підготовка місць для плавання,навчання плаванню, змагання.

Травень /друга половина місяця/. Фінал козацької військово-спортивної патріотичної ігри"Джура" в навчальному закладі (загальноосвітній школі, ліцеї, училищі). Фінал може проводитися разом звійськово-спортивним святом в кінці навчального року.

Червень - серпень. Літне таборування. Військово-спортивні заняття, конкурси, вікторини, змагання,походи в оборонно-спортивних оздоровчих таборах, таборах "Січі", загонів, сотень та куренів Українськогокозацтва. Підсумки військово-патріотичної виховної роботи за рік.

9 .10. Для методичного і педагогічного керівництва грою "Джура" в навчально-виховномузакладі створюється Рада консультантів із числа вчителів, викладачів, ветеранів військової служби,батьків, представників військкоматів, військових частин та військовихінститутів - шефів навчальних закладів, медичних працівників, студентів вищих навчальних закладів.Головою ради є заступник директора з питань навчально-виховної роботі, а заступником головиради і головним консультантом - військовий керівник (викладач початкової військової підготовки).Голова ради консультантів здійснює: методичне і педагогічне керівництво грою "Джура" через отаманакозацького куреня.

Директор навчального закладу здійснює організаційно-педагогічне керівництво козацькоювійськово-спортивною патріотичною грою "Джура", мобілізує класних керівників, весь педагогічнийколектив на активну участь в військово-патріотичному вихованні козачат, джур козацьких і молодихкозаків, надає конкретну допомогу раді консультантів, керівництву куреня з питань матеріального іорганізаційного забезпечення гри.

9.11. Отамани первинних, сільських, міських і районних товариств Українського козацтва, завідповідним узгодженням, забезпечують безпосередню участь дійсних козаків в повному обсязівиховного процесу молодого покоління в навчально-виховних закладах на традиційних засадахУкраїнського козацтва.

X. Прапор куреня, ритуали гри "Джура

Козацький дитячо-юнацький курінь навчально-виховного закладу мас свій прапор.

У козацькій військово-спортивній патріотичній грі "Джура" виконуються такі ритуали:

- урочистий прийом в козачата нових учасників гри;

внесення прапора куреня під час проведення урочистих заходів в навчально-виховномузакладі або в курені;

урочисте шикування козачат, джур козацьких, молодих козаків з нагоди державних і козацьких

свят;

вшанування пам'ятних дат історії і видатних осіб України з виставленням почесної варти біляпам'ятників, обелісків та меморіальних знаків;

198

- оголошення перед строєм наказів по грі "Джура";

Вітання з козачатами, джурами козацькими і молодими козаками всіх учасників виховногопроцесу на заняттях, фіналах, військово-спортивних святах, в повсякденних зустрічах та спілкуваннях

"СЛАВА УКРАЇНІ!"; відповідь - "ГЕРОЯМ СЛАВА!".

Керівництво грою "Джура"

Організаторами дитячо-юнацької військово-спортивної патріотичної гри "Джура"Українського козацтва є Міністерство освіти і науки України разом із зацікавленими унаціонально-духовному та військово-патріотичному вихованні молоді міністерствами і відомствамиУкраїни у відповідності до Концепції допризовної підготовки та військово-патріотичного виховання молоді.

На коленому адміністративному рівні керівництво процесом національно-духовноговідродження і методичне керівництво військово-спортивною патріотичною грою "Джура" Українськогокозацтва здійснюють відповідні органи управління освітою і наукою з активною і узгодженою участюорганів управління фізкультурою, спортом та туризмом, підготовкою військових резервів та їх медичнимзабезпеченням. Українським козацтвом та інших.

Для практичного керівництва військово-спортивною патріотичною грою "Джура" тавійськово-патріотичним вихованням дійсних козаків Міністерством освіти і науки України за погодженнямз Генеральною канцелярією Українського козацтва визначає керівника і склад Головного штабуВсеукраїнської козацької військово-спортивної патріотичної гри "Джура" та програми "Козацькезавзяття". До складу штабу залучаються (за згодою) представники міністерств і відомств зацікавлених ворганізації гри.

Головний Штаб гри "Джура" і програми "Козацьке завзяття" призначає Генеральногосекретаря, розробляє пропозиції і положення щодо створення і функцій відповідних штабіврегіональною і місцевого рівнів, організації і проведення дитячо-юнацької ігри "Джура" та заходівпрограми "Козацьке завзяття" в районах, містах, областях та Всеукраїнського огляду якості підготовкизахисників Батьківщини, військово-патріотичного виховання молоді; контролює повноту і якістьпроведення пропонованих заходів, аналізує стан військово-патріотичного виховання молоді, розробляєзаходи щодо його вдосконалення, пропонує необхідні зміни і доповнення до відповідних положень іпрограм.

Для керівництва грою '"ДЖУРА" і проведенням заходів "Козацьке завзяття" на місцяхутворюються штаби в органах управління освітою і наукою обласних, районних і міських державнихадміністрацій за активною участю товариств Українського козацтва. До складу штабів входятьпредставники товариств Українського козацтва, освіти і науки, військових комісаріатів, військовихчастин, спортивних організацій, органів управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільногозахисту, громадських організацій, преси, радіо, телебачення, а також генерали і офіцери запасу і увідставні, які беруть участь у військово-патріотичному вихованні молоді.

Місцеві штаби здійснюють організаційне І методичне керівництво грою "Джура",військово-патріотичним вихованням дійсних козаків, розробляють пропозиції щодо організації гри івишколу козаків, проводять навчання консультантів, курінних та сотенних отаманів; проводятьогляди, операції, змагання, фінали; проводять підсумки, узагальнюють і пропагують кращийдосвід роботи через пресу, радіо, телебачення, здійснюють контроль за ходом гри, вишколомдійсних козаків і виконанням наказів Головного штабу, вимог положень і програм.

Фінали гри "Джура"

Проводяться в кожному навчально-виховному закладі щорічно в кінці навчального року за участювсіх загонів в повному складі; районні, міські, обласні /крайові/ - за рішенням відповідних штабів, але нерідше одного разу в три роки, в строк до 10 липня.

Для участі в районному, міському, обласному /крайовому/ і Всеукраїнському фіналахдопускаються рої в складі одинадцяти учнів одного класу або групи навчального закладу.

Учасн ики Всеукраїнського фіналу діляться на дві групи за віком:

першу, молодшу групу складають джури козацькі віком до 15 років;

другу, старшу групу складають молоді козаки віком до 18 років.

Козацькі дитячо-юнацькі рої навчальних закладів, де фінали ігри "Джура" не проводились,до участі в районних (міських) фінальних змаганнях не допускаються.

1 2.5. Всеукраїнські фінали проводяться один раз в гри роки. Учасників фіналу визначає Головнийштаб гри, враховуючи стан оборонно-масової та спортивної роботи в області (Крайовому отаманствіУкраїнського козацтва), а також обсяг та якість виконання програми ігри "ДЖУРА", участь куренів врайонних та обласних (крайових) фіналах.

12.6. У програму фіналів включаються: зустрічі з ветеранами визвольних змагань України засвою незалежність, військовослужбовцями Збройних Сил, Прикордонних військ, Цивільної оборони таВнутрішніх військ України; олімпіада ч історії та статутів Збройних Сил України; конкурси на крашупісню,бойовий листок, кінофільм про гру "Джура"; конкурс технічної творчості; огляд якості (рівня)початкової військової підготовки: з вогневої підготовки - знання матеріальної частини зброї, виконаннянормативів та стрільба; стройового вишколу - особиста підготовка та дії в складі рою; тактичноїпідготовки - гра на місцевості, виконання нормативів щодо дій на "полі бою"; фізичної підготовки -

199

крос, плавання, метання гранати, лазіння по канату або жердині,згинання і розгинання рук в упорі(дівчата), опорний стрибок через коня в довжину; медичної підготовки - нормативи з питань наданняпершої медичної допомоги; цивільної оборони - виконання нормативів щодо роботи зі спеціальнимиприладами та користування індивідуальними засобами захисту; комбіновані військово-спортивніестафети.

12.7. У процесі підготовки і проведення фіналів військово-спортивної патріотичної гри"Джура" отамани організацій /товариств/ Українського козацтва всіх рівнів, діючи разом з органамивиконавчої влади на місцях згідно з Дорученням і Указами Президента України з питань відновленнята розвитку Українського козацтва, беруть активну участь і надають необхідну допомогу керівномускладу навчально-виховних закладів і штабам військово-спортивної патріотичної гри "Джура" тапрограми вишколу козаків "Козацьке завзяття".

ХІІІ. Підсумки гри та заохочення

У кінці кожного навчального року підводиться підсумки якості вишколу ЗахисниківБатьківщини за програмою допризовної підготовки юнаків, військово-спортивної патріотичної гри"ДЖУРА" і виконання програми вишколу козаків "Козацьке завзяття".

У загонах визначаються кращі за вишколом козаки і рої, в куренях - кращі загони і сотні,враховуючи кількість і якість виконаної протягом навчального року роботи: масовість і регулярність "Днякозака", військово-спортивні змагання, конкурси, операції, якість навчання за програмами початковоївійськової підготовки та фізичного виховання, участь в походах по місцях бойової слави Українськогонароду, участь у пошуковій роботі та туристичних походах, а також шефську роботу з козачатами, якістьстінних газет, бойових листків, аматорських фільмів та фотогазет.

Канцелярія куреня узагальнює роботу, що проведена в загонах і до 15 травнянадсилає підсумковий звіт в районний (міський) штаб гри.

13 . 4. Районний (міський) штаб козацької військово-спортивної патріотичної гри "Джура" тапрограми вишколу козаків "Козацьке завзяття" інформує обласний (крайовий) штаб до 1-го червня.Обласний (крайовий) штаб підсумковий звіт з додатком звітів трьох кращих куренів подає в Головнийштаб козацької військово-спортивної гри "Джура" та програми вишколу козаків "Козацьке завзяття"щорічно до 15 червня.

У донесеннях кращих куренів показувати: кількість молодших загонів (класів) гри джуркозацьких віком 11-14 років та старших загонів (класів) гри молодих козаків віком 15-18 років; кількістьучасників гри, окремо джур козацьких і молодих козаків, із них приймали участь в районному таобласному фіналах, навчаються в гуртках військово-прикладних та військово-технічних видів спорту(указати які), в спортивних секціях, у військово-патріотичних об'єднаннях, поступили в військовіінститути в минулому році, мають рівень підготовки 9-12 балів з фізичного виховання, закінчилинавчальний рік за програмою початкової військової підготовки на рівні 9-12 балів, хто працюєконсультантами та наставниками молоді.

Звіти підписують отаман куреня, писар куреня, головний консультант, заступник директора звиховної роботи та директор навчально-виховного закладу.

У рік проведення Всеукраїнського фіналу гри в Головний штаб до 10 липня додатковоподається список трьох кращих козацьких відділень з зазначенням вікової групи, які показали кращірезультати на обласному фіналі. Крім того, штаби гри протягом року надсилають по інстанції довищестоящого штабу звіти (інформацію) щодо проведення змагань, операцій, конкурсів тощо.

1 3.8. Порядок заохочення учасників Фінальних ігор кожний раз визначається і окремим розділомвключається в план фіналу відповідним штабом (Головним, обласним, районним), яким організується іпроводиться фінальна гра.

***

Народна мудрість говорить: якщо хочеш оставити про себе пам'ять на п'ятьдесят років -сажай сад, на сто - будуй будинок, на тисячу - виховуй сина. Народ, що бажає зберегти себе вісторії, повинен піклуватися про виховання своїх синів.

В системі освіти виховання відіграє провідну роль, а навчання являється тільки засобомвиховання, і на зміну людині розумній повинна прийти людина вихована і розумна.

Але сучасний стан виховання загрозливий. Цей стан взагалі погіршується, бо практично незроблено спроби змінити в країні ситуацію з мораллю на кращу і школа залишається єдиним гарантомвиховання дитини порядною людиною, патріотом України. Але ж оточення її в буденному житті не завждиспівпадає з тим, чому вчать в школі.

Далекоглядні педагоги - керівники розуміють необхідність відновлення чіткої організації (системи)виховної роботи в школі, і, незважаючи на сьогоднішні політичні та економічні труднощі, школапереживає процес реформування. Триває інтенсивне переосмислення цінностей. Долаютьсяконсерватизм та стереотипи педагогічного мислення і ми бачимо, яке з'являється розмаїття цілей тазавдань, елементів змісту та видів форм - неоднозначність прояву закономірностей виховного процесу взалежності від індивідуальних особливостей шкільного колективу.

200

У розвинених демократичних суспільствах вихованню громадських патріотичних якостей дітейприділяють велику увагу. У кожній державі своя національна система виховання. У нас своє - козацтво.Це спосіб життя вільної людини, яка зі зброєю в руках захищала Богом дані їй вільності і права.

Подивіться, як люблять янкі свого ковбоя (пастуха). Він має залізні м'язи, лихо скаче на коні,стріляє з кольта без промаху, захищає слабих білих і бореться з аборигенами, тим самим знищує коріннунацію Америки - індіанців.

А ми соромимось свого козака - високошляхетної та освіченої людини - лицаря, бійця, якийвиходив на бій з наймогутнішою армією Європи - турецькою і перемагав її, захищаючи свій народ, своюземлю, не пригноблюючи ніяку іншу націю. До речі, у козацькій державі неписьменних не було!

Виконання заходів, що пропонують накази Міністерства освіти України, покликане дати учнямдодаткову сучасну козацько-лицарську освіту, забезпечити надійний духовний зв'язок з предками,розвинути стосунки з сучасниками і зорієнтувати їх на інтереси нащадків. Козацька педагогіка маєзабезпечити виховання мужніх і сильних духом громадян України.

У школі сучасності треба мати, розвивати й зміцнювати дитячу організацію в школі, вона -підмурівок колективної виховної роботи, бо наш педагогічний корабель накренило у бік індивідуалізаціїнавчання та виховання. Цей крен призвів до того, що багато школярів відмовляються від шкільної«індивідуальності» на користь неформальних, а іноді й злочинних угруповань, та об'єднань. У багатьох зних панують міцний груповий тиск, жорстка система підлеглості, свавілля лідерів, але здебільшогопідлітки не покидають їх, а, навпаки, цінують досить високо.

Відмовившись від виховання у колективі та через колектив, ми практично відмовилися відвиховання взагалі. Відомо: не може бути успішним виховання громадянина-господаря своєї країни, якщодитина, підліток не набуватиме у ці роки досвіду відповідальності за виконання певних функцій ворганізації життя класу, школи, громади.

Виховна система (козацька педагогіка) спирається на владу спільності: взаємодопомога, відчуттяіншого, підкорення спільно обраним законам. Ніхто не має права образити іншого, бо дістане відсіч відусього дитячого гурту. Ніхто не може порушити закони життя класу, школи, - цього йому не дозволять.Стриманість, ввічливість, повага до старших, міра в одязі, відповідальність за виконання своїх обов'язківупевнено увійшли в життя Молодої Січі - братства козачат.

В сучасному суперечливому світі «виживуть» збережуть себе ті, хто зуміє відстояти углобальному змаганні свою культуру, мову, фольклор - усе те, з чого складаються сутність таособливості національного характеру.

Саме з цих мотивів для педагогічних колективів національне виховання є обов'язковоюскладовою системою формування всебічно розвиненої особистості.

Різко відмовившись від комуністичної ідеології і деполітизував школи, ми самі собі завдалишкоди: ліквідували систему різноманітних політичних і патріотичних клубів та клубів за інтересами. Цепривело до аполітичності, значної частини учнівської молоді, до проявів песимізму, скептицизму,байдужості і втрати патріотизму. Знищили систему політичного інформування учнів. Це сприялоформуванню політичного безкультур'я випускників. Ліквідували піонерські і комсомольські організації, алене створили ніяких інших дитячих і юнацьких громадських організацій для учнів. А відомо, щоформування майбутніх громадських діячів починається з їхньої участі в дитячих і юнацькихгромадських організаціях.

Глибока моральна криза в нашій країні є наслідком, зокрема, прогалин у навчально-виховному процесі - недооцінки ролі української національної школи (одна з форм - школакозацько-лицарського виховання), яка виступає важливим елементом збереження і розвиткуетнічної спільності, її духовного ядра і постачає суспільству свідомих громадян, творчихособистостей, носіїв духовності.

201

ЗМІСТ

Від автора. Вступ. 1

Козацька педагогіка й сучасна освіта. 3

Від автора. Замість закінчення. 148

Джерела школи козацько-лицарського виховання 154

Додатки. 156

@Тимофєєв В.Я. Виховання козака-лицаря.СПД СП. Cвідоцтво про державну реєстраціюСерія В01 № 394516 від 23.02.2006 р.Замовлення № 11/07-11 від 01.05.2007 р.м. Білгород-Дністровський.

202

Слов:	194664
Символов:	992019
Размер:	1,937.54 Кб.

Название реферата: Виховання козака-лицаря