1вопрос:
Предмет и сущность науки как сферы человеческой деятельности
Национальной доктриной развития образования Украины в XXI веке определено, что основными факторами последующего развития образования является:
- единство образования и науки как условия модернизации образовательной системы;
- достаточный объем финансирования науки и поддержка отечественных научных школ;
- фундаментализирует образования, интенсификация научных исследований в высших учебных заведениях;
- формирование содержания образования на основе новейших научных и технологических достижений;
- инновационная образовательная деятельность в учебных заведениях всех типов, ровные аккредитации и формы собственности;
- правовая защита образовательных инноваций и результаты научно-педагогической деятельности как интеллектуальной собственности;
- привлечения к научной деятельности ученической и студенческой одаренной молодежи, педагогических работников;
- углубления сотрудничества и кооперации учебных заведений и научных учреждений, широкое привлечение ученых НАН Украины и отраслевых академий к учебно-воспитательному процессу и исследовательской работе в учебных заведениях;
- создания научно-информационного пространства для детей, молодежи и всего активного населения, использование для этого возможностей новых коммуникационно-информационных средств;
- ввод целевых программ, что способствуют интеграции образования и науки;
- опережающее развитие педагогики и психологии, внесение этих наук к перечню приоритетных направлений развития науки в Украине.
Возникновение науки как сферы человеческой деятельности тесно связано с ростом интеллекта людей. Ф. Енгельс писал, что сначала труд, а затем вместе с ней и язык стали двумя самыми главными стимулами, под воздействием которых мозг мартышки постепенно превратился в человеческий. Труд как деятельность вызван сначала борьбой за выживание, а затем - стремлением к комфорту. Это лишь одна из движущих сил прогресса. с другой стороны, когда довольные первые потребности человека, просыпается вторая движущая сила –интерес, любопытство к самого себе, сотрудников, окружающей среды, к природе. Следовательно, выделяется две сферы человеческого интереса - материальная (стремление к комфорту) и духовная (стремление удовлетворить любопытство). К трудовой деятельности относится производственная деятельность человека, который направлен на получение материального продукта. К духовной сфере деятельности относится искусство, сфера услуг и наука. Они обеспечивают интеллектуальное (духовное) богатство общества. В Виктора Гюго имеется такое высказывание: «Наука непрерывно двигается вперед, перечеркивая саму себя... Шедевр искусства рождается навеки. Данте не перечеркивает Гомера», а Пушкин писал: «Век может двигаться вперед, но поэзия остается на одном месте... Между тем как понятие труда, открытие больших представителей астрономии, физики, медицины... устарели и ежедневно изменяются другими - твори же истинных поэтов остаются свежими и вечно юными».
30 вопрос: Основна частина наукового дослідження складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Зміст основного розділу складають: огляд літератури за темою, вибір напрямів дослідження; виклад загальної методики і основних методів дослідження; опис експериментальної частини і методики дослідження; опис проведених теоретичних і (або експериментальних досліджень; аналіз і узагальнення результатів дослідження. 16 Доречно проаналізувати загальну схему процесу збору та аналізу наукової інформації [1, С. 169, рис. 7.1.]. Алгоритм пошуку та накопичення наукової інформації. 1. Бібліографічний пошук інформації. Бібліотеки протягом століть здійснювали інформаційне забезпечення. Доступ до ІР – через бібліографію. Основа бібліографічного інформаційного пошуку – бібліотечні каталоги (основні і допоміжні). Засіб упорядкування документних фондів є бібліотечно-бібліографічні класифікації: УДК (Універсальна десяткова класифікація) охоплює весь універсум знань, є міжнародною системою класифікації творів друку і документальних матеріалів, з ієрархічною структурою, яка забезпечує оперативний пошук інформації. Бібліографічні видання виконують сигнальну функцію в інформаційно-пошуковому процесі. Допомогу у пошуку літературних джерел надає ретроспективна бібліографія (тематичні покажчики та огляди, каталоги, прайс-листи видавництв тощо. Поряд з цим потрібне використання інформаційно-пошукових систем, баз і банків даних, Інтернет. 2. Пошук в мережі Інтернет. Інформація в Інтернет організована у вигляді комп’ютерних файлів, які називаються Web-сторінками, з сукупності яких створюється Web-сайт. Нині це найбільш поширений тип інформаційних ресурсів Інтернет. (З порядком пошуку інформації в мережі Інтернет ознайомитися у навчальному посібнику Єріна А.М., Захожай В.Б., Єрін Д.Л. [2, С. 36–43]. Процес накопичення та обробки наукової інформації включає такі складові: а) визначення проблеми, формування об’єкта (предмета) дослідження; б) аналіз вторинної інформації (опублікованої інформації з теми дослідження); в) отримання первинної інформації (тільки отриманих даних для вирішення конкретного завдання чи питання); г) висновки і рекомендації (тобто висновки, отримані на основі аналізу літературних джерел і зібраних даних); д) використання результатів (можливість використання результатів нині і в перспективі). Як здійснюється пошук вторинної документної інформації з теми? Вторинні документи дають інформацію, від якої залежить якість наукового дослідження. Пошук, обробка та аналіз опублікованих джерел дозволяють виявити рівень дослідженості теми, підготувати огляд літератури з теми, створити список використаних джерел. Як складається список джерел з вибраної теми? Через вивчення каталогів – систематичних, абеткових, предметних, бібліографічних і довідкових видань (посібники, їх окремі теми, розділи), висновків і посилань в монографіях, підручниках, енциклопедіях, енциклопедичних словниках. Наступна дія – створення картотеки (або списку) літературних джерел з теми. Це дозволить на початку дослідження уточнити його структуру. Слід проаналізувати різні матеріали (публікації у віт
23.
Исследовательский этап
состоит из систематического изучения лите-
ратуры по теме, статистических сведений и архивных материалов; проведе-
ния теоретических и эмпирических исследований, в том числе сбора соци-
ально-правовой и криминологической информации и материалов юридиче-
ской практики; обработки, обобщения и анализа полученных данных; объ-
яснения новых научных фактов, аргументирования и формулирования по-
ложений, выводов и практических рекомендаций и предложений.
24.
Завершающая стадия исследования
включает: определение композиции (построения, внут-
ренней структуры) работы; уточнение заглавия, названий глав и парагра-
фов; подготовку черновой рукописи и её редактирование; оформление
текста, в том числе списка использованной литературы и приложений.
26.
состоит из внедрения результатов исследования в
практику и авторского сопровождения внедряемых разработок. Научные
исследования не всегда завершаются этим этапом, но иногда научные ра-
боты студентов (например, дипломные работы) рекомендуются для вне-
дрения в практическую деятельность правоохранительных органов и в
учебный процесс.