Реферат
на тему:
Фарбування поверхонь водно-дисперсійними (латексними) фарбами
До водно-дисперсійних належать полівінілацетатні, каучукові, сополімеровінілацетатні і поліакрилові фарби.
Фарбування полівінілацетатними фарбами марки ВА.
Полівінілацетатні фарби застосовують для внутнішніх і зовнішніх фарбувань по штукатурці, дереву, а також металевих поверхнях, попередньо заґрунтованих олійною ґрунтовкою. Такі фарби можна наносити на старі олійні і емалеві плівки.
До складу полівінілацетатної фарби входять пігменти, полівінілацетатна дисперсія, наповнювачі, стабілізатор і емульгатор. Фарби випускають двох марок: ВД-ВА-27 А— для внутрішніх робіт; Э-ВА-17—для зовнішніх. Фарби для внутрішніх робіт не варто застосовувати для приміщень з надмірною вологою (лазні, пральні, ванні кімнати тощо). Фарби для зовнішніх робіт стійкі до заморожування при температурі до - 40 °С.
Поверхні під фарбування полівінілацетатними фарбами підготовляють так само, як і під олійні фарбування, використовуючи олійні шпаклювальні і ґрунтувальні суміші. Проте при фарбуванні олійними сумішами адгезія полівінілацетаної плівки зменшується. Тому у підготовчих роботах краще застосовувати суміші, приготовлені на полівінілацетатній дисперсії.
Ґрунтують поверхню полівінілацетатною ґрунтовкою, білою полівінілацетатною фарбою або фарбою того самого кольору, яким будуть її фарбувати. Фарбу розводять водою, яку доливають у кількості 10—15 % маси фарби. В'язкість готової ґрунтувальної суміші повинна бути 18— 25 с за віскозиметром ВЗ-4.
Ґрунтувальну суміш наносять на поверхню щіткою, валиком або фарборозпилювачем. Висихає ґрунтувальна плівка за 1—2 год.
Для підмазування пошкоджених місць і шпаклювання поверхні застосовують полівінілацетатну шпаклівку заводського виготовлення, яку випускають різних кольорів, або приготовляють її на робочому місці.
Склад полівінілацетатної шпаклівки
(у % до маси)
Фарба полівінілацетатна 73
Клей тваринний 1
Крейда суха мелена 26
Спосіб приготування. Приготовляють водний розчин клею, який змішують з крейдою. Добавляють полівінілацетатну фарбу і всю суміш перетирають на фарботерці. Цю саму суміш можна використати й для підмазування окремих місць, але для цього її слід зробити густішою.
Склад гіпсокрейдяної полівінілацетатної шпаклівки
(у частинах за масою)
Полівінілацетатна фарба 100
Клей тваринний (10%-й розчин) 15
Крейда мелена, гіпс (2:1) До робочої
в'язкості
Спосіб приготування. У розчинозмішувачі емульсійну фарбу змішують із попередньо приготовленим розчином клею у воді. У суміш, безперервно перемішуючи, добавляють крейду і гіпс до утворення однорідної маси. Готову суміш перетирають на фарботерці.
На поверхню шпателем наносять шпаклівку, яка висихає протягом 2—3 год, після чого поверхню шліфують і двічі фарбують. Полівінілацетатну фарбу розводять водою так, щоб її в'язкість була, с: для першого фарбування щіткою або валиком — 50—70, а для другого — 70— 100. Для нанесення фарби фарборозпилювачем в'язкість повинна бути 25—35 с за віскозиметром ВЗ-4.
Витрата полівінілацетатної фарби на фарбування 1 м2
поверхні двічі становить 500—520 г.
Фарбування каучуковими фарбами марки КЧ. Каучукові фарби застосовують так само, як і полівінілацетатні. До складу каучукової фарби входять пігменти, дивініл-стирольний латекс або хлоркаучук, наповнювачі і емульгатор. Для внутрішніх робіт випускають фарби марок ВД-КЧ-26 і ВД-КЧ-26А, для зовнішніх — Э-КЧ-112. Фарбою марки Э-К.Ч-112 можна фарбувати різні пов
Усі поверхні під фарбування каучуковими фарбами підготовляють так само, як і під полівінілацетатні, але використовують при цьому каучукові суміші. Ґрунтують поверхню каучуковою фарбою, яку розводять водою. В'язкість ґрунтовки повинна бути 20—25 с за віскозиметром ВЗ-4.
Для підмазування окремих місць і шпаклювання застосовують каучукову шпаклівку, яку приготовляють на місці робіт.
Склад каучукової шпаклівки
(у % до маси)
Каучукова дисперсія (50%-на) 20
Клей КМЦ (5%-й розчин) 8
Крейда мелена 50
Азбестове борошно (мікроазбест) 10
Вода 12
Спосіб приготування. Азбестове борошно змішують з крейдою і попередньо приготовленим розчином клею КМЦ. Суміш, що утворилась, перетирають на фарботерці. Добавляють каучукову дисперсію, решту води і перемішують до утворення однорідної пластичної маси.
Фарбують поверхню двічі каучуковою фарбою, яку розводять водою так, щоб її в'язкість для нанесення валиком була 45—50 с, а для нанесення фарборозпилювачем — 30—35 с за віскозиметром ВЗ-4. Наносити каучукові суміші щіткою не можна. Фарбувати можна також фарбою, приготовленою на місці робіт.
Склад каучукової фарби
(у % до маси)
Каучукова дисперсія (50%-на) 34,4
Клей КМЦ (5%-й розчин) 13,2
Пігменти 34,4
Вода 18,0
Спосіб приготування. Пігменти попередньо замочують у воді. Приготовлений окремо водний розчин клею КМЦ змішують з кольоровою пастою і перетирають на фарботерці. До суміші, що утворилась, додають каучукову дисперсію, решту води і перемішують.
Витрата каучукової фарби на 1 м2
поверхні при фарбуванні двічі становить 400—450 г.
Фарбування поліакриловими фарбами марки АК.
Поліакрилові фарби різних кольорів випускають лише однієї марки — Э-АК-Н1. Фарбують ними зовнішні цегляні, обштукатурені, бетонні та дерев'яні поверхні, їх можна застосовувати також по старих олійних, емалевих і водно-дисперсійних фарбуваннях. До складу фарби входять полі-акрилова дисперсія, пігменти, наповнювачі і емульгатор.
Підготовляють поверхні під фарбування поліакриловими фарбами так само, як і під інші водно-дисперсійні фарби. Ґрунтувати і шпаклювати поверхні можна не лише відповідними фарбі сумішами, а й олійними. При застосуванні олійних сумішей ґрунтувати поверхню перед фарбуванням слід лише поліакриловою ґрунтовкою, яку приготовляють із відповідної фарби. Фарбу розводять водою до в'язкості 20—25 с за віскозиметром ВЗ-4. Ґрунтовку наносять щіткою, валиком або фарборозпилювачем. У разі потреби поверхню шпаклюють.
Фарбують підготовлену поверхню фарбою марки ВД-АК-111 двічі (на 1 м2
витрачають фарби 220—300 г), а марки ВД-АК-111р — один раз (витрачають фарби 250—300 г).
Список використаної літератури
1. Белогуров В. П., Чмырь В. Д.
Справочник молодого маляра.— М.- Высш. шк., 1984.— 176 с.
2. Белоусов Е. Д.
Технология малярных робот.— М.: Высш. шк., 1980,— 240 с
3. Добровольский Г. Н.
Малярные растворы.— К : Будівельник, 1988— 128 с.
4. Лебедев А. М.
Справочник молодого штукатура.— М.: Высш. шк., 1984.— 155 с.
5. Мещанинов А. В.
Отделочные роботы в монолитном домостроении — Л.: Стройиздат, 1989.— 273 с.
6. Оборудование,
оснастка и средства малой механизации для отделочных работ: Справочник строителя.— Л.: Стройиздат, 1989.— 240 с.
7. Шепелев А М
Штукатурные работы.—М.-. Высш. шк., 1983.— 143 с.