№3 Основні параметри нагнітувачів.
Роботу будь – якого насоса прийнято характеризувати технічними параметрами, до яких належать: подача, напір, потужність, коефіцієнт корисної дії (ккд) і висота всмоктування.
Згідно з Державним стандартом України (ДСТУ-3503-97) згадані параметри трактується наступним чином.
Подача насоса
– це корисна об’ємна кількість рідини,що подобається насосом за одиницю часу через його вихідний переріз (Q у м3
/год, м3
/с, л/с).
Масова подача
– це добуток густини на об’ємну подачу
де - густина рідини на вході в насос.
Вагова подача
визначається за співвідношенням
Напір (Н)
– це віднесена до одиниці ваги корисна механічна робота, що передається насосом рідині, яка переміщується.
Розрізняють напір манометричний
, який визначають за показанням приладів на всмоктувальному і напірному патрубках та напір необхідний
– розрахований по лінії подачі рідини.
Взагалі існує дві потужності насоса: гідравлічна потужність (корисна –
N
к
) і споживана потужність (
N
).
Корисна потужність
нагнітача, зокрема насоса, витрачається на переміщення рідини, за розрахунком гідравлічних витрат. Вона визначається за формулою
,
де - густина переміщуваної рідини, кг/м3
, Q – подача, м3
/с; Н – напір, м;
Споживана
насосом потужність
– це механічна потужність, що її сприймає насос на муфт
, Вт
або
,
де - коефіцієнт корисної дії (ККД) у долях; 1000 – коефіцієнт переводу потужності із Вт у кВт.
Коефіцієнт корисної дії
– це відношення корисної потужності насоса до споживаної ним потужності:
Слід зазначити, що процес передачі енергії від привода до перекачувальної рідини пов’язаний, перш за все, із наданням відповідних параметрів рідини, яка подається споживачу, тобто корисною потужністю, а також із різними втратами потужності. Ці втрати поділяють на механічні, об’ємні і гідравлічні.
Механічними
є втрати енергії, які втрачаються на подолання різних сил тертя (дисків робочого колеса об корпус, сальників об вал насоса). Якщо такі втрати позначити за , то
.
Об
’
ємні втрати
потужності виникають за рахунок перекачування частини рідини, яка перетікає із зон високого тиску в зону низьких тисків, а також витікання рідини через щілини у дренаж.
У лопатевих насосах рідина може перетікати з периферійної зони робочого колеса в область усмоктувального патрубка через щілини між робочим колесом і корпусом насоса.
Якщо об’єм рідини, що витікає із внутрішніх витоків за одиницю часу позначити через ,то об’ємні втрати можна врахувати об’ємним ККД
(), тобто
,
де Q - подача насоса.
Гідравлічний ККД () враховує втрати напору на подолання сил гідравлічного тертя. Ці сили виникають на поверхнях лопаток і поверхнях дисків робочого колеса. Якщо втрати напору на подолання вказаних гідравлічних сил опору позначити через , то гідравлічний ККД визначається за формулою
.