Революція 1905-07 року
Передумови, причини й початок 1ї буржуазно-демократичної революції Росії.
Передумови: (2 категорії)
| Об’єктивні Утворені в результаті життя країни 1. Назрівання революційної ситуації А. Криза верхів та низів Б. Революційна активність мас 2. Конфлікт між рівнем розвитку виробничих сил та виробничих відносин |
Суб’єктивні Утворені в результаті діяльності людини 1. Наявність партій, цілій та програм 2. Наявність класу в країні, який здатен виконати задачі революції |
Причини:
1. Невирішення аграрного питання, що призвело до того що 65% всієї землі належало поміщикам (3 млн. чол.) а 35% (100 млн. чол.) селянам
2. Феодальні пережитки
3. Загострення стосунків між пролетаріатом та буржуазією. Висока експлуатація робітників
4. Національне гноблення російських окраїн
5. Сполучення самодержавного капіталістичного і національного гноблень з поліцейською сваволістю
6. Монархія. В більшості країн конституційна, а в Росії абсолютна.
За характером:
буржуазно-демократична революція
Основні завдання:
1. демократичні перетворення (республіка)
2. знищення поміщицького землеволодіння
3. ліквідація національних нерівностей
4. проведення демократичних перетворень у соціальній сфері.
Національна особливість:
буржуазно-аграрна, знищення поміщицького землеволодіння.
Основні рушійні сили:
Пролетаріат, буржуазія, селянство, поміщики, царат.
Форми боротьби: виступи, страйки, демонстрації, мітинги, окремі озброєнні повстання, спалювання, грабунок поміщицьких маєтків.
.
Основні події революції:
1 1
ІV період 4 2 V період
3 3
2 4
5
ІІІ період 5 6
1
2 3 4 5 6 7 8 9
ІІ період 5
4
2 3
1
І період 6
5
4
3
2
1
Перший період революції. Зима 1905 року
(розгойдування мас. Початок організованого руху)
1. 09.1.05 – початок революції, кривава неділя в Санкт-Петербурзі
2. 10.1.05 – озброєна сутичка, загальна стачка в Москві
3. 12.1.05 –розстріл демонстрації в Ризі. Хвиля тривалих страйків та політичних демонстрацій на підприємствах Києва, Харкова, Одеси, Катеринослава
4. 17.1.05 – страйк металургів Новоросійського товариства в Юзівці. Кривава сутичка страйкарів з військами в Миколаєві
5. 18.1.05 – хвилювання в Варні
6. 22.2.05 – зруйнування селянами цукрового заводу на хуторі Михайловському.
Другий період революції. Весна-літо 1905 року
(піднесення революційного руху, досягнення певних результатів. Початок озброєння учасників)
1. березень-травень – селянські виступи в 45 повітах
2. 12.5.05 – Івано-вознесенська стачка
3. літо – масові стачки та демонстрації => озброєні сутички з поліцією та військами в Катеринославі, Харкові, Миколаєві, Луганську
4. 14.6.05 – повстання на панцирнику “Потемкин”
5. 6. 8.05 – маніфест про створення Державної Думи.
Третій період революції. Осінь 1905 року
(подальше заглиблення революції, її приближення до найвищої форми боротьби – збройного повстання)
1. 26.9.05 – початок страйку друкарів у Саратові
2. 4.10.05 – початок загально жовтневого страйку
3. 8-10.10.05 – страйк залізничників Катеринославської та Курско-Харково-Севастопольської доріг
4. 10.10.05 – 15 тис. мітинг в Харкові
5. 16.10.05 – криваві бої в Одесі
6. 17.10.05 – маніфест Миколи ІІ “Про вдосконалення державної влади”
7. 18-19.10.05 – політичні демонстрації в українських містах з приводу маніфесту
8. 31.10.05 – Марковська республіка
9. 11-15.11.05 – збройне повстання моряків в Севастополі.
Четвертий період революції. Зима 1905 року
( поразка повстання, але об’єднання в боротьбі всіх революційних сил)
1. 7.12.05 – збройне повстання в Москві
2. 12-18.12.05 – збройні повстання робітників в Харкові, Горлівці
3. 17.12.05 бій між озброєними робітниками та урядовими військами в Єнакієве, Дебальцево
4. 18.12.05 рішення припинити боротьбу в Москві
5. 17-21.12.05 – повстання селян у Великих Сорочинцях Миргородського повіту Полтавської губернії.
П’ятий період революції. 1906-07 роки (спад революції
)
1. 27.04.-08.07.06 – діяльність першої державної думи
2. 19.08.06 – створення військово-польових судів
3. 6.11.06 – указ про вільний вихід селян із громад. Початок Столипінської аграрної реформи
4. 9.1.07 – страйки робітників Харкова й Катеринослава на відзначення роковин “кривавої неділі”
5. 20.02.-3.06.07 – діяльність другої державної думи
6. 3.06.07 – царський маніфест про розпуск Думи, та зміну виборчого закону. Поразка революції.
Причини поразки:
1. відсутність озброєння та непрофесіоналізм її учасників в військовому ділі
2. відсутність централізованого керівництва
3. відсутність масової підтримки в інших регіонах країни
Результати революції:
1. полегшення становища пролетаріату
2. поновлення ради міністрів
3. створення Державної Думи.