РефератыАстрономияШлШляхи розвитку валеологічної культури школярів засобами української музики

Шляхи розвитку валеологічної культури школярів засобами української музики

Шляхи розвитку валеологічної культури школярів засобами української музики.


Розучування в школі українських пісень на уроках музики.


У час духовного відродження українського народу постає актуальною проблемою вивчення національної музики, зокрема популярного і масового жанру – пісні. У всі часи вона не тільки вбирала та відтворювала реальне життя людей, але й зміцнювала їхній дух у важкі хвилини. Це пояснюється і тим, що, як стверджують вчені, народні твори “живуть протягом цілих століть не ради свого буквального смислу, а ради того значення, котре в них може бути вкладене” (О.Потебня).


Пісні виникли в давнину і є одним із найпоширеніших жанрів усної народної творчості. Ці музично-поетичні скарби громадились протягом віків і передавалися від покоління до покоління, вбираючи в себе все нові і нові події, характери. В них відображені зміни в поглядах на людські цінності, ідеали, вчинки. У цих невеликих музично-поетичних творах закладена глибока мудрість народу.


З музичної спадщини свого краю ми можемо багато взяти для зміцнення свого здоров’я. Адже у музичних інтонаціях нашого духовного скарбу закладено багатющу інформацію. Поскільки музика – це мистецтво інтонованого смислу, то комунікативний підхід до розуміння її творів допомагає активному веденню здорового способу життя.


Однак, батьки, педагоги загальноосвітніх та музичних шкіл зустрічаються сьогодні з певними труднощами як у відродженні української народної пісні, так і у прилученні молоді до надбань української класичної музики. Проаналізуємо цю проблему через призму конкретного психолого-педагогічного дослідження, проведеного серед учнів 9-11 класів загальноосвітньої середньої школи № 8 м. Коломиї (в анкетуванні взяли участь 78 учнів).


Аналіз отриманих відповідей показує, що найбільш привабливою учні вважають сучасну легку музику (поп-, рок-музика, джаз) – 23 вибори(подібне ставлення молоді до цих жанрів музики підтверджується й даними інших досліджень); друге місце за частотою виборів поділили українські народні пісні – 4 вибори і т.зв. серйозна музика – 4 вибори.


На завдання “Назви пісні, які співають у твоїй родині” половина учнів відповіли, що у їхній родині взагалі не співають. Декілька назвали такі півні, як: “Несе Галя воду”, “Їхав коза містом”, “При долині кущ калини”, “Повіяв вітер степовий”. Ой на горі два дубки”, “Ой чий то кінь стоїть”.


На запитання ”Які народні пісні впливають на здоровий спосіб життя?” Більша частина опитаних назвали: “Грицю, Грицю до роботи”, “Підманула, підвела”, коломийки. Хоча були і такі відповіді: “ніякі” (4 опитаних), “не знаю” (2 опит), “взагалі не впливають” (1 опит.).


Якісний аналіз назв та змісту пісень свідчить, що названі учнями твори мають енергійний та рухливий характер, що несе в собі позитивний заряд, який піднімає настрій та покращує самопочуття.


Проведений пе

рвинний кількісно-якісний аналіз анкетувань дозволяє зробити деякі узагальнення. Так, автори вважають, що хоча за рівнем значимості в уявленнях українські народні пісні поступаються як сучасній легкій музиці. Так і класичній, все ж учні відчувають помітку потребу в цьому жанрі вокальної музики. Яка часто ними повністю не усвідомлюється.


Відомо, що для зміцнення власного здоров’я, покращення самопочуття, потрібно не тільки загартовувати тіло, але й зміцнювати дух. З цією метою слід, на думку вчених використовувати народну музичну культуру.


Для цього необхідна розробка нових підходів, які б крім інтенсифікації процесу вивчення школярами пісень. Удосконалення вокально-хорових навичок, сприяли ще і ефективнішому зміцненню духовної культури, інформація про яку закладено в кожному музичному творі. Одночасно це сприятиме й кращому, високохудожньому їх виконанню.


Глибшому сприйняттю та високохудожньому виконанню народних пісень, (як свідчить наш досвід, містять інформацію про здоровий спосіб життя), сприяє ознайомлення школярів з основами теорії спілкування, зокрема, яка своєрідно зберігає і передає інформацію. Вивчення процесу її фулекціонування та відображення змісту духовної культури в будові окремих творів дозволяє краще спілкуватися з ними, не без користі для здоров’я.


У процесі роботи, а період проходження педагогічної практики, ми переконалися, що розвиток валеологічної культури через сприйняття музики залежить від комунікативної позиції, яку займає слухач у ситуації художнього спілкування з твором.


Численні психолого-педагогічні досліди, довели, що словесні образи, створені в яві школярів, відзначалося набагато більше емоційних забарвлень, викликані сильніші переживання, ніж наочні образи. З огляду на це, значне місце у вих. п-сі шкіл доц. відв. нар. пісням. Для учнів вони є своєрідним духовним хлібом, який ніколи не проїдається.


Українська народна пісня вражає своєю різноманітністю. Так, опираючись на дані зарубіжних джерел, відомий дослідник історії української музики Г.Нудьга зазначає, що українська пісня – одна з найбагатших у світі як за кількістю знаних творів, так і за поетичною досконалістю. Нині вже зібрано близько 20 тис. народних творів із мелодіями; що ж до текстів, то їх сотні тисяч.


Генетично найдавнішим визнається ліро-епічний підрозділ, до якого входять переважно обрядові пісні (колядки, щедрівки і веснянки, купальські і петрівчані, обжинкові, гребовецькі, весільні, трудові, ігрові, хорові пісні), замовлення, дитячі пісні. Наступний вид народної творчості – це балади та історичні музично-поетичні твори.


Третій – жартівливі та сатиричні пісні. Загального визнання в цьому світі набули пісні – коломийки.


Докладніше зупинимось на двох останніх жанрах, які своїм змістом здатні допомогти учням зайняти правильні життєві позиції, дотримуючись здорового способу життя.

Сохранить в соц. сетях:
Обсуждение:
comments powered by Disqus

Название реферата: Шляхи розвитку валеологічної культури школярів засобами української музики

Слов:773
Символов:5892
Размер:11.51 Кб.