Видавництво «Ранок» висловлює подяку за допомогу у створенні цієї книги:
Харківському зоопарку;
архіву Харківського зоопарку;
власнику зоологічної колекції отруйних змій, кандидату біологічних наук
Трофимову Олександру Григоровичу (м. Севастопіль);
Шеремет Олені, Хміль Аллі, Батькановій Тетяні,
Богатиренко Ірині, Стасюку Максиму, Зарембі Марії; творчій групі V-Studio.
Видано за ліцензією ТОВ Видавництво «Ранок»
кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник НДІ біології ХНУ ім. В.Н. Каразіна
Андрій Анатолійович Атемасов
старший викладач кафедри зоології та екології тварин ХНУ ім В. Н. Каразіна Тетяна Андріївна Синельникова
Цеханська О. Ф.
Ц 5 5 Живий світ України / О. Ф. Цеханська, Д.Г. Стрелков — Харків: «Ранок»,
2007 - 128 с
., іл
.
Багата та різноманітна природа України. Рослини надають кожному з її ландшафтів неповторної своєрідності. Її мальовничі гори, квітучі долини, густі ліси і широкі ріки населені цікавими, а почасти й рідкисними тваринами.
Про їхнє життя та звички, про дбайливе ставлення до рідної природи розповідає ця енциклопедія.
Книга може бути джерелом додаткових знань при вивчені шкільного курсу ботаніки та зоології.
ТОВ «Веста». Свідоцтво ДК № 2540 від 26.06.2006. 61064 Харків, вул. Бакуніна, 8А.
Адреса редакції: 61145 Харків, вул. Космічна, 21а.
Тел. (057) 719-48-65, тел./факс (057) 719-58-67.
© Цеханська О. Ф., Стрелков Д. Г. текст, 2007
© Бринзевич Т. А., ілюстрації, 2007
© Жабська Т. С., дизайн, 2007
© ТОВ «Веста», 2007
КЛІМАТ І ПРИРОДНІ ЗОНИ УКРАЇНИ
В Україні можна виділити п’ять основних природних зон: Полісся, Карпати, Лісостеп, Степ та Гірський Крим з його південним узбережжям (Південний берег Криму). Клімат західних регіонів визначають атлантичні повітряні маси.
Над Атлантичним океаном повітря вологе й холодне. В ньому зароджуються хмари, а західні та північно-західні вітри несуть їх у наш бік. Тож на заході країни більше опадів (дощів і снігопадів) і клімат більш вологий.
У свою чергу, вітри зі сходу, південного сходу та півдня завжди більш сухі. Ось чому, якщо просуватися із заходу України на схід, то поступово зменшуватиметься кліматичний вплив Атлантичного океану, який стримує літню спеку та пом’якшує зимові морози. Саме з цієї причини клімат східних регіонів сухіший та спекотніший влітку і холодніший взимку, ніж у західних регіонах.
ПОЛІССЯ
Північні регіони України належать до Полісся і займають приблизно 20 % її площі. Особливості цього краю визначаються не лише кліматом, але й геологічною будовою території. Тут пролягає широка Поліська низовина. Місцями на ній зустрічаються численні болота через високий рівень ґрунтових вод. Це також сприяє підвищенню загальної вологості краю.
Для Полісся характерні соснові та дубово-соснові ліси. Вони перемежовуються болотами. Велика кількість боліт завдяки м’якому клімату в минулому сприяла збереженню багатьох видів рослин і тварин.
Ялинові ліси ростуть окремими ділянками на північному сході Полісся.
Полісся
Екосистеми
КАРПАТИ
На південний захід від Полісся розташовані гори — Східні Карпати. Тут найдовша в країні зима, що триває почасти до 150 днів. А по сусідству, в долинах Закарпатської області, клімат м’який і теплий.
Площа цієї гірської системи — 24 тисячі кв. км. Найвища вершина Українських Карпат — Говерла — має висоту
2061 м над рівнем моря.
Українські Карпати
Взимку тут випадає рекордна для нашої країни кількість снігу — до 400 мм. Якщо в долинах Закарпаття взимку буває в середньому до мінус 3 градусів, то в горах уже до мінус 12. При підйомі на кожні 100 м прихід літа затримується приблизно на 8—10 днів і завершується на 5—6 днів раніше. Ось чому на висоті більше 1500 м уже не ростуть дерева — їм не вистачає тепла.
У Карпатах знаходиться до 20 % всіх лісів України. На висоті 500—1400 м ростуть ялицево-букові, грабово-букові та дубово-букові ліси. Вище, до 1500 м, переважає ялиця. На висоті 1800—1850 м — низькорослі зарості гірської сосни, ялівцю та рододендрону карпатського. Вище вже починається зона альпійських луків, які мають колоритну місцеву назву — полонини.
Завдяки вологому клімату в Карпатах багато земноводних — саламандра плямиста, альпійський і карпатський тритони.
СТЕП
Чимдалі на південь, тим більше сонця, клімат стає сухішим. Починає переважати місцевість, вкрита густим трав’янистим килимом. Такі безкраї рівнини називаються степом. Він такий широкий, що в різних його частинах клімат істотно відрізняється. Якщо на крайньому півдні безморозний період триває більше 200 днів, то на північному сході зони він скорочується до 160 днів. Степ займав площу 240 тисяч кв. км, або 40 % від усієї території країни.
травно-ковилово-типчакові сте-На півночі переважали різно- Степові трави
пи. Далі на південь вони переходили в типчаково-ковилові. В приморських районах та в Північному Криму характерні посушливі полиново-злакові степи.
Підкорення степу людиною почалося з одомашнювання коней, яке відбулося 5—6 тисяч років тому й відіграло значну роль у розвитку господарства.
ЛІСОСТЕП
Між Поліссям і Степом серед степів місцями збереглися розкішні діброви, а на піщаних терасах річкових долин — соснові бори. Це зона Лісостепу. Її населяє багато видів лісових і степових тварин і рослин.
Площа Лісостепу — 202 тисяч кв. км, що складає 34 % території України.
Лісостеп був освоєний людиною досить давно — не менше 7 тисяч років тому. Це край древніх культур неоліту, найвідомішою з яких є Трипільська культура.
Лугові (лучні) степи нині майже повністю розорані, площа орної землі складає до 80 % всіх сільськогосподарських угідь.
Ліси займають лише 12 % цієї природної зони, вони збереглися краще, ніж степи. Проте ще в ХІХ столітті в них були вини-
щені останні бурі ведмеді й глухарі, а з ко- Лісостеп
питних тварин збереглася тільки козуля
(європейська сарна). У ХХ столітті завдяки природоохоронним заходам у ці ліси повернули кабанів, лосів та благородних оленів.
За рік у Лісостепу випадає помірна кількість опадів — 500—650 мм.
У Правобережній Україні переважають дубово-грабові ліси. На Лівобережній Україні ці ліси змінюються по більшості дубово-липовими і ясеново-дубовими лісами зі значною домішкою клена гостролистого. Дубові ліси з усіх лісових екосистем нашої країни мають найбільше різноманіття видового складу рослин і тварин. Найбільша площа дібров збе-
Ліс восени
реглася на сході Лісостепу, в Харківській області — 14 % від усієї площі дубових лісів на території України.
Мозаїчність ландшафту Лісостепу сприятлива для тварин. Найбільш наочним прикладом цього є різноманіття хижих птахів.
Ліс необхідний орлам і соколам для гніздування, а відкриті степові та лучні простори — це їхні мисливські угіддя. Тому в Лісостепу збереглися всі п’ять видів орлів.
КРИМ
Далеко в море видається велика ділянка суші — півострів Крим. Природа його дивовижна! Південну частину займає степ, на крайньому півдні пролягають гори, які спускаються просто до моря. Кримські гори порівняно невисокі й тягнуться із заходу на схід на 150 км. Найвища вершина Криму — гора РоманКош — має висоту 1545 м.
Між горами й морем тягнеться смуга узбережжя —
Південний берег Криму. Гори захищають цей куто-
Стерв’ятник
чок від північних вітрів, а море пом’якшує спеку. Це найтепліший регіон країни. Тут дуже сприятливий
клімат — весна настає в лютому, а безморозний період перевищує 220 днів. За кіль
кістю сонячних днів Крим займає одне з перших місць у Східній Європі!
Невід’ємною частиною приморського ландшафту до висоти 400—500 м є так званий шибляк. Це зарості колючого чагарника, що перемежовуються з невисокими деревами. Шипшина, ожина, глід разом із скумпією, ладанником та іншими кущами утворюють непролазні зарості. Звичайні для цих місць дуб і граб.
Подекуди збереглися типово середземноморські гаї, що складаються
з ялівцю високого, сосни Станкеви- Кримський дуб
ча, фісташки туполистої (кевове де-
рево) і суничника дрібноплідного. На відкритій місцевості панують угруповання південних сухолюбних рослин на зразок астрагалу, кермеку, каперсу й шаленого огірка. Вище в горах з’являються
Маслина
ліси, що складаються з кримської
сосни, пухнастого та скельного дубів, а також зарості грабини.
На висоті 1000—1300 м ростуть великі дубові, букові та змішані ліси з участю сосни кримської. Ще вище, на яйлах (вершини зі згладженим рельєфом) починаються лугостепи. В горах Криму кількість опадів доходить до 1100 мм. Ось чому тут росте бук — досить вологолюбна порода дерева.
Екосистеми
ВСЯ КРАЇНА — РІДНИЙ ДІМ
Тварин, які постійно живуть по сусідству з людиною, називають синантропними. Мабуть, одними з перших синантропних тварин стали сизий голуб, хатній та польовий горобці, а також хатня миша.
Людина більше 8 тисяч років тому почала займатися землеробством. Тоді ж перші посіви привабили до себе птахів і гризунів. Пізніше вони почали селитися біля людського жит-ла. Цьому сприяла поява звалищ хар- Голуби
чових відходів — невід’ємної частини людських поселень.
Нині горобці, голуби та миші стали постійними супутниками людини. Згодом «компанію» їм склали таргани, фараонові мурахи, щури та багато інших тварин.
Колись чорний стриж, міська ластівка, горихвістка-чорнушка та кам’яна куниця були жителями гірського ландшафту. Нині людські будівлі їм замінили скелі, й вони стали звичайними навіть у рівнинній місцевості. Шпак, галка, деякі види кажанів, раніше лісові тварини, приваблені достатком їжі, пристосувались селитися просто в житлах людей (горища, димарі тощо).
Домовий сич та одуд раніше були жителями відкритих ландшафтів півдня. Але, пристосувавшись до життя поряд із людиною, вони розселилися далеко на північ, де за межами культурного ландшафту вже не зустрічаються.
Деякі тварини живуть поряд із нами нетривалий час. Таким є, наприклад, білий лелека. Лише чотири з лишком місяці він проводить у наших краях, вирощуючи пташенят. В Африці зграї лелек кочують у савані в пошуках сарани й не прагнуть сусідства з людиною, як це звичайно буває в наших широтах.
Більшу частину території України перетворено на культурний ландшафт. До нього входять міста, села, парки, поля, сади, пасовища, тваринницькі ферми, риборозвідні водойми тощо. Вплив людини на природу призвів до посиленого стирання відмінностей між різними природними зонами.
Осінь у горах
Трубчастий гриб
ШАПИНКОВІ ГРИБИ
Те, що ми називаємо грибами, це тільки плодові тіла цих дивних істот. Основне тіло грибів — міцелій — сховане в ґрунті, його ще називають грибницею. Гриби — зовсім не рослини, вони належать до окремого царства Грибів.
За характером обміну речовин гриби нагадують тварин — вони живляться готовими органічними речовинами й не можуть синтезувати їх, як рослини.
Такі звичні нам гриби, як білі, маслюки, підберезники, підосичники, сироїжки, шампіньйони належать до особливого класу вищих грибів — Базидієвих грибів. Їх у нашій країні налічується до 3500 видів!
Пластинчастий гриб
Розмножуються гриби, розсіюючи навколо себе дрібні спори. У трубчастих грибів спори розсіюють-
ся крізь трубчасті отвори під шапинкою, а в пластинчастих — крізь радіальні щілинки.
У ґрунті шапинкові гриби утворюють мікоризу — взаємовигідне співжиття міцелію гриба та коріння вищих рослин.
ТРЮФЕЛЬ
Мало хто знає про підземні гриби, що мають назву трюфелі. Їх відносять до особливого класу Сумчастих грибів. Так званий зимовий трюфель росте в дібровах Лісостепу Правобережної України та Криму. Літній трюфель більш поширений, у тому числі в дубових лісах Лісостепу східних регіонів країни.
Плодове тіло утворюється під землею і звичайно має розмір від лісового горіха до добрячої картоплини. Зрідка досягає маси 1 кг.
Міцелій трюфелів утворює мікоризу з корінням дуба, рідше граба.
Зимовий трюфель утворює плодове тіло з листопада по березень, а літній — у серпні-вересні. Як і всі гриби, трюфель розмножується спорами.
БІЛИЙ ГРИБ Білий гриб
Звичайний гриб Полісся, Карпат і Лісостепу. Житель широколистих, змішаних та хвойних лісів. Плодове тіло може сягати висоти більше 20 см і діаметру шапинки до 20 см. Звичайно ж він набагато дрібніший. Належить до трубчастих грибів. Утворює мікоризу з багатьма деревами, та найчастіше з дубом, грабом, буком, сосною та ялиною.
Рослинний світ
ТРУТОВИКИ
Це велика група грибів, що живуть на пнях і стовбурах живих і мертвих дерев. Їх можна зустріти всюди, де тільки ростуть дерева.
Основне тіло гриба — міцелій, який проростає в деревині. Звичайно гриб заселяє мертву, гниючу деревину, вражає хворе або травмоване дерево.
Ті гриби, котрі ми бачимо на стовбурах дерев,— це плодові тіла, де визрівають і розсіюються спори. В одних видів трутовиків утворюються однорічні шапинки, а в інших — тверді багаторічні плодові тіла.
Трутовик
Бліда поганка
БЛІДА ПОГАНКА
Широко розповсюджена в лісах Полісся, Карпат і Лісостепу. Полюбляє вологі й тінисті місця. Утворює мікоризу з листяними деревами різних порід — дубом, кленом, березою тощо.
Висота до 12—15 см, діаметр шапинки — до 10 см. Належить до групи пластинчастих грибів. Шапинка шовковиста, різних відтінків зеленого кольору. Плодові тіла з’являються з липня по вересень. Ростуть частіше групами по кілька грибів і навіть цілими плантаціями. Дуже отруйна! Це найотруйніший з усіх грибів.
!
|
Цікаво знати
Д
ля життя грибів світло не потрібне. Вони чудово почуваються й у повній темряві!
Лісоводи вважають гриби-трутовики шкідниками, але в природі вони відіграють скоріше позитивну роль. Плодові тіла м’яких видів охоче поїдають різні тварини. Розкладення мертвої деревини сприяє удобренню ґрунту в лісах. Вражені трутовиком дерева часто утворюють дупла, в яких селяться птахи та звірі. Деревина цих дерев поточена різними комахами,
а значить, і дятлам є чим поживитися.
13
ПЛАУНИ
Красиві давні рослини, збереглися в небагатьох районах Полісся, Карпат і Лісостепу. Ростуть у заболочених лісах і на болотах.
Всі плауни — багаторічні трав’янисті рослини. Вони мають довге сланке й розгалужене стебло. Кінці пагонів здіймаються на висоту до 5—25 см. Пагони густо вкриті голчастими листками, схожими на хвоїнки. Розмножуються плауни спорами.
ПАПОРОТІ
В Україні відомо більше 50 видів папоротеподібних рослин, які ростуть у різних зонах.
Звичні для нас папороті являють собою досить крупні трав’янисті багаторічники. Більшість із них — тіньовитривалі вологолюбні рослини, які ростуть під лісовим пологом.
У папоротей не буває ні квітів, ні насіння. Розселяються вони з допомогою спор.
Медунка лікарська Папороть страусове перо
МЕДУНКА ЛІКАРСЬКА
Поширена в дубово-грабових лісах Карпат і Лісостепу. Інколи зустрічається і подекуди в степу.
Висота рослини в межах 15—35 см. Листя мяке, опушене, витримує весняні заморозки.
Медунка цвіте рано навесні, коли комах-запилювачів небагато. Тому її яскраво-рожеві квіти після запилювання змінюють колір на синій. Це дає змогу комахам запилювати її квіти, не гаючи часу на вже «оброблені».
Плющ
ПЛЮЩ
Зустрічається в букових лісах Західної України. В Криму характерний для гірських лісів і Південного берега, окрім степових ділянок.
Вічнозелена багаторічна рослина.
Квіти плюща дрібні й непоказні, зібрані в зонтик. Плодики синьо-чорні. Їх охоче скльовують птахи, що сприяє розселенню рослини.
КОНВАЛІЯ ТРАВНЕВА
Широко розповсюджена по всій Україні. Росте в лісах різного типу.
Багаторічна тіньовитривала трав’яниста рослина. Цвіте у травні. Білі квіти з чудовим ароматом роблять цю рослину неповторною! Плід — ягода червоного кольору.
Розмножується конвалія зрідка насінням, а частіше — вегетативно, з допомогою довгих кореневищ, які за сприятливих умов можуть досягати 10—12 см.
Рослина отруйна, особливо її ягоди
!
Конвалія травнева Ряст
РЯСТ
Кілька видів цього ранньовесняного трав’янистого багаторічника дуже поширені в лісах країни.
Ряст Геллера має світло-фіолетові квітки, а Маршалла — пурпурові, рожеві чи білі. Висота 20—30 см. Цвітіння та ріст спостерігаються лише навесні, а з настанням літа квіти й пагони відмирають, як і в інших ранньовесняних рослин.
ВЕНЕРИНІ ЧЕРЕВИЧКИ ЗВИЧАЙНІ
Ця дивовижна орхідея лише зрідка зустрічається в Поліссі, Карпатах
і Гірському Криму. В Лісостепу зустрічається в Правобережній Україні. Частіше росте в дубових та букових лісах, іноді — в соснових та змішаних.
Трав’янистий багаторічник висотою до 50 см. Цвісти починає тільки у віці 15—17 років! Квіти запилюються мухами й жуками. При дозріванні утворюється величезна кількість крихітних насінинок, які можуть прорости Венерині черевички
тільки за наявності особливого виду гриба.
!
|
Цікаво знати
Багатьма мовами вужанку іменують «зміїний язик», а російська та українська назва
гр
Бонянки — «ключ-трава». Цим папоротям народ приписував різні чаклунські й навіть к
агатьма мовами папороть вужанку іменують «зміїний язик», а російська та українсь-
аз-
ка нко
азва папороті гронянки — «ключ-трава». Цим папоротям народ приписував різні чак
ві властивості.
лунські й навіть казкові властивості.
Плющ дуже тіньовитривалий. Пагони цієї вічнозеленої ліани досягають багатьох метрів
Плющ дуже тіньовитривалий. Пагони цієї вічнозеленої ліани досягають багатьох метрів
завдовжки. Плющ спирається на деревні стовбури й на скелі. Під час росту він не обви-
завдовжки. Плющ росте на деревних стовбурах і на скелях. Під час росту він не обвивається
вається навколо опори, а прикріплюється повітряними коренями-присосками. Тому його
навколо опори, а прикріплюється повітряними коренями-присосками. Тому його слід назива-
слід називати не виткою, а лазячою рослиною.
ти не виткою, а лазячою рослиною.
15
ПРОЛІСКИ
Широко розповсюджені в дубових лісах. У Лісостепу Лівобережної України є домінуючими серед ранньоквітучих рослин.
Починають рости та цвісти навесні, одразу після танення снігу, витримують заморозки.
Після цвітіння у плоді-коробочці утворюється насіння з м’ясистими придатками. Ці «гостинці» дуже люблять мурахи, які сприяють розсіюванню насіння пролісків.
Влітку надземна частина рослини відмирає.
Проліски
КІРКАЗОН ЗВИЧАЙНИЙ
Поширений у лісах Лісостепу, Закарпаття та Криму. В Степу росте тільки в тінистих лісах річкових долин. Кірказон — багаторічна трав’яниста рослина. Висота пагонів не перевищує 1 м. Листя має дуже красиву форму. Квіти, які також мають досить незвичну ф
орму, запилюються комахами.
Молодило
МОЛОДИЛО ПАРОСТКОВЕ
Звичайна рослина сухих і світлих соснових лісів.
Вічнозелений морозостійкий багатолітник. Утворює розетки діаметром до 10 см. На великих розетках виростають довгі пагони, що несуть на собі дочірні рослинки.
Розселенню молодила допомагають... соснові шишки. Від раптового удару шишки дочірні розетки відриваються й відкочуються вбік. Потім у них відростає коріння, й молодило вияв-
ляється надійно прикріпленим. Так воно й розселяється.
ЧОРНИЦЯ
Розповсюджена в лісах Полісся та Кар- Чорниця
пат. Місцями зустрічається і в Лісостепових зонах Правобережної України.
Невеличкий чагарник висотою 15—40 см.
Її ягоди чорного кольору служать улюбленими ласощами для багатьох птахів і звірів. Це важливе літнє харчування для глухарів, борсуків, оленів та інших тварин.
Копитняк європейський
Копитняк Європейський
КУПИНА ЛІКАРСЬКА
Кілька видів купини ростуть у широколистих, рідше — у змішаних лісах Полісся, Карпат, Лісостепу та Гірського Криму. Найбільш поширена купина пахуча, або лікарська.
Багаторічна трав’яниста кореневищна рослина висотою 30—100 см. Є близькою родичкою конвалії. Належить до числа найбільш витончених та гарних лісових рослин.
Цвіте на початку літа. Плід — ягода.
Анемона
КОПИТНЯК ЄВРОПЕЙСЬКИЙ
Звичайна рослина листяних лісів України. Росте в затінених ділянках лісу.
Це одна з небагатьох вічнозелених трав’янистих рослин наших лісів. Влітку рослина перебуває в стані спокою. Лише ближче до осені починають рости нові листки. Вони перезимовують під снігом і навесні радують своєю зеленню.
Цвіте рано навесні. Квіти маленькі та непоказні, мають дуже своєрідний перцевий аромат. Насіння дозріває на початку літа.
Купина лікарська
АНЕМОНА
Ці гарні квіти ростуть у лісах різного типу. Для дібров Правобережного Лісостепу характерна анемона дібровна, а для східних регіонів — анемона жовтецева та анемона лісова.
Це багаторічні кореневищні трави, висота яких невелика — вона рідко перевищує 20 см.
Цвітуть у квітні — на початку травня. Квітки крупні, діаметром до 3—5 см. Плід — густо опушений
горішок. 17
ОЖИНА
Росте в лісах та по берегах річок Полісся, Карпат, Лісостепу та Гірського Криму. По річкових долинах проникає і в Степ. Любить родючі ґрунти.
Ожина є родичкою малини. Відрізняється сизо-чорними ягодами. Місцями на узліссях утворює непрохідні колючі зарості.
Плоди мають приємний смак, ними Ожина
охоче ласують усі лісові мешканці. У ХХ столітті введена в культуру.
БРУСЛИНА КАРЛИКОВА
Дуже рідкісна рослина, що збереглася лише в небагатьох місцях Західної України та Криму. Зустрічається переважно в грабових та грабоводубових лісах в більшості природних зон України. Релікт третинного періоду (збереглася з дольодовикових часів у незмінному вигляді).
Вічнозелений низькорослий сланкий чагарник. Досягає 1 м заввишки. Розмноження частіше вегетативно — паростками, що утворюються на повзучих стеблах. Плодоносить восени, плоди яскраво-оранжевого кольору.
ЕРИТРОНІЙ СОБАЧИЙ ЗУБ
Зустрічається в передгірних лісах Західної України. Багаторічна цибулинна рослина. Досягає 20 см заввишки. Дуже красива — справжня окраса
Еритроній
лісових галявин! Цвіте в березні-квітні. Квітки одиночні, рожевуватособачий зуб
фіолетові. Розмножується насінням і цибулинами.
КИЗИЛ (ДЕРЕН) Кизил
Росте в лісах Лісостепу, Закарпатській області та Гірському Криму, де зустрічається кілька видів.
Чагарник висотою 4—5 м, а у вигляді деревця може досягати 9 м.
Цвіте в березні-квітні, до появи листя. Плоди — червоні або жовті кістянки, достигають у вересні.
Плодоносіння буває дуже рясним.
КАЛИНА ЗВИЧАЙНА
Дуже поширена по всій Україні. Росте як підлісок у змішаних та листяних лісах, степових борах і заростях чагарника по берегах річок.
Її люблять у народі і охоче вирощують заради квітів та ягід.
Має вигляд куща або невисокого деревця. Вкривається цвітом у травні-червні. Плоди-кістянки достигаКалина звичайна
ють у вересні.
Ялини
ЯЛИНА
Поширена в лісах Карпат і Північного Полісся. Це пов’язано з відносною сухістю клімату країни, що перешкоджає природному відновленню ялини, насіння якої проростає у добре зволоженому ґрунті.
Досягає висоти 50 м.
Вітрозапилювана голонасінна рослина. Пилок утворюється в чоловічих шишках — мікростробілах. Насіння ж вистигає в жіночих — макростробілах, що сягають 13 см завдовжки.
Дає більший урожай насіння, ніж сосна, тому в ялиновому лісі — рамені — тварини, які живляться ним, мають більше їжі.
Ліщина
ЛІЩИНА
Звичайний чагарник змішаних і широколистих лісів усіх регіонів країни.
Висота 4—6 м. Тіньовитривала рослина, проте любить родючі ґрунти.
Цвіте рано навесні, коли в лісах іще лежить сніг. Запилюється вітром.
Знайомі багатьом сережки ліщини — це чоловічі квітки. Жіночі квітки являють собою бруньки з маточкою у вигляді маленької червоної китички.
Її насіння — лісові горіхи — дуже смачне, тож його охоче поїдають птахи та звірі. У заростях ліщини влаштовують гнізда багато птахів.
СОСНА ЗВИЧАЙНА Сосна звичайна
Одне з найважливіших лісоутворюючих дерев країни. Невибаглива до кліматичних умов. В посадках сосна широко розповсюджена по всій території України.
Як і всі голонасінні, це вітрозапилювана рослина. В кінці весни відбувається її «цвітіння». Мікростробіли (чоловічі шишки) утворюють величезну кількість пилку, що вітром розноситься на макростробіли (жіночі шишки). Насіння достигає восени, а висипається в лютому.
В’ЯЗ ГЛАДКИЙ
Широко розповсюджений у широколистяних і змішаних лісах України, проте зустріти великі зарості цих дерев досить важко.
Досягає висоти 27 м. У старих дерев біля основи стовбурів утворюються дошковидні корені заввишки до півметра, що частіше є ознакою південних, тропічних дерев.
Цвіте рано навесні. Квітки дрібні й непоказні, запилюються вітром. Насіння достигає дуже швидко і облітає вже за місяць.
В̓яз гладкий
В’яз завжди рясно плодоносить, його насіння служить їжею для птахів і гризунів у той час, коли іншої їжі в лісі ще бракує.
ДУБ ЧЕРЕШКОВИЙ
Діброви найбільш характерні для Дуб черешковий
Лісостепу. На Правобережжі дуб росте разом із грабом, а на Лівобережжі утворює липово-кленові діброви.
Дерево першого ярусу, досягає 30 м заввишки, а в окремих випадках — до 50 м і більше.
Вітрозапилювана рослина. Плоди дуба — жолуді — є важливим кормом для багатьох лісових тварин.
20 Ліс
Рослинний світ
ГРУША
Груша звичайна розповсюджена в лісах усієї країни, найчастіше росте як дерево другого ярусу. В Криму можна зустріти інший вид — груша маслинколиста.
Звичайна груша може досягати висоти 30 м, а маслинколиста дрібніша — не вище 15 м. Цвіте в квітні-травні. Плоди достигають у липні-серпні.
Ними ласує безліч лісових мешканців — гризуни, копитні й навіть хижаки.
БЕРЕЗА ПОВИСЛА (БОРОДАВЧАСТА)
Поширена в Поліссі. В Лісостепу та Степу зустрічається рідше, тільки по долинах річок.
Світлолюбне дерево. Завдяки дрібному насінню з летючками, що розноситься вітром, швидко заселяє нові території.
Чисті березові гаї зазвичай ростуть на місцях вирубок, де раніше росли змішані та хвойні ліси. Успішно відновлюється на вологих ґрунтах або в роки з вологим та дощовим літом, широко культивується в садах та лісосмугах.
ЯБЛУНЯ ЛІСОВА
Звичайне плодове дерево наших лісів.
Дерево другого ярусу, висота якого рідко перевищує 10 м. Цвіте у квітні-травні.
Небагато знайдеться рослин, які так тісно пов’язані з життям багатьох тварин, як яблуня. Її квіти відвідують комахи. Листям і плодами живиться велика кількість тварин — від комах до крупних ссавців. У стовбурах старих дерев утворюються дупла, які охоче заселяються ба-
гатьма птахами, гризунами та куницями. Іноді Береза повисла
дупло великої старої яблуні може стати домівкою лісового кота.
Цікаво знати
В
ік дуба може досягати 500 років. Відомі екземпляри, вік яких перевищує навіть 1000
рокі
в! На Верхній Хортиці росте дуб, діаметр крони якого досягає 30 метрів.
Розселенню яблуні сприяють тварини, які поїдають її плоди. М’якоть перетравлюється, а насіння неушкодженим потрапляє в ґрунт, де й проростає. Плоди дикої яблуні — важливий осінній корм для гризунів і копитних. Більшість хижих ссавців також охоче живляться ними. В тих місцях, де ще живе бурий ведмідь, частіше зустрічаються яблуні з солодкими плодами. Це пов’язане з тим, що ведмідь любить солодші плоди, а відтак і більше «посіє» насіння солодких сортів.
Клен гостролистий
КЛЕН ГОСТРОЛИСТИЙ
Це дерево ще називають клен звичайний. Поширений у мішаних та листяних лісах України. Часто зустрічається в дібровах. Здавна використовується як культурна рослина. Добре очищує повітря у містах і селах завдяки широкому листю.
Тіньовитривале дерево другого ярусу, що досягає висоти 30 м.
Цвіте в період розпускання листя. Може запилюватися як вітром, так і комахами, які охоче відвідують його квіти, зібрані в світло-зелені повислі суцвіття. Насіння з крилатками розноситься вітром, сприяючи поширенню клена.
ГОРОБИНА
Широко розповсюджена в лісах Полісся, Карпат, Лісостепу та Гірського Криму. У горах зустрічається до верхньої межі лісу — до висоти 1400 м. По річкових долинах проникає і в Степ. Може досягати висоти 20 м. У лісах росте як дерево другого ярусу або у вигляді чагарникового підліску. Цвіте в травні.
Щиткоподібні суцвіття горобини приваблюють величезну кількість комах-запилювачів. Квіти мають сильний, досить своєрідний запах.
Плодоносить рясно. Ягоди достигають у кінці літа. Вони є важливою складовою раціону лісових птахів і звірів
у осінньо-зимовий період. Дроз- Горобина
ди-чикотні цілими зграями налітають на дерево, поїдаючи багате жирами насіння. Восени горобина є одним із головних кормів навіть для такої великої тварини, як бурий ведмідь. Цей звір великою мірою сприяє активному розселенню рослини.
22
Рослинний світ
ГРАБ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ
Росте в Поліссі та в Лісостепу Правобережної України. Далі на схід він зникає через надмірну сухість клімату й недостатню кількість вологи в ґрунті.
Висота рідко перевищує 20 м. Тіньовитривалий, це дерево другого ярусу букових і дубових лісів. Там, де дуби постраждали через надмірне вирубування,
граб стає домінуючим деревом у лісах.
У Криму — на Південному березі та в горах — більш звичний граб східний, або грабина. Це посухостійке де-
рево може рости навіть на кам’янистих осипах.
ЯВІР
Супліддя
Багато хто чув про цю рослину, оспівану в народних піснях, граба
та мало хто із жителів східних та південних регіонів України знає її. Явір ще називають білим, або несправжньоплатановим кленом.
Його можна зустріти тільки в лісах Західної України.
Це найбільший і найкрасивіший вид клена. Досягає 40 м заввишки.
Цвіте явір у період розпускання листя. Його білі квітки, зібрані в китиці, запилюються комахами, які дуже охоче відвідують їх. Насіння-крилатки є поживним кормом для різноманітних птахів і дрібних гризунів.
ЯСЕН ВИСОКИЙ Ясен високий
Одне з найважливіших лісоутворюючих видів дерев у лісах Лісостепу. Широко розповсюджений і в Поліссі, Карпатах і Гірському Криму. В Степу зустрічається в річкових долинах.
Cвітлолюбне дерево першого ярусу, що досягає висоти 45 м. Відзначається швидким ростом у віці 20—40 років.
Цвіте навесні, до розпускання листя. Насіння ясена у вигляді крилаток охоче поїдається багатьма птахами та дрібними гризунами.
!
|
Цікаво знати
Граб східний, або грабина, має цікаву особливість — кінці його пагонів засихають і утворюють довгі шипи. Таким чином ця рослина захищає своє листя від поїдання копитними тваринами.
Ошатні деревця горобини з китицями яскраво-червоних ягід є чудовою окрасою міст і сіл, а прихоплені морозом, її плоди стають приємними на смак.
Мураха
РУДА ЛІСОВА МУРАХА
Мешкає в лісах Полісся та Лісостепу. Її великі куполоподібні мурашники складені з сухої хвої та гілочок.
Довжина в межах 5—8 мм.
Мурашник закладає самка-засновниця після шлюбного лету. Вона риє нірку, відкладає яйця, сама доглядає перших лічинок, з яких виходять робочі мурахи.
Мурахи живляться різними комахами та збирають падь (солодкі виділення) попелиць. При цьому самих попелиць мурахи оберігають, як власну худобу.
САТУРНІЯ ГРУШЕВА
Часто її іменують великим нічним павичевим оком. Живе в багатьох регіонах країни, але в невеликій кількості, тому цей метелик мало кому відомий.
Розмах крил досягає 15 см. Це найбільший метелик Європи!
Гусінь сатурнії розвивається на груші, сливі, яблуні та інших деревах.
ВЕРБЛЮДКА
Ця давня комаха живе в широколистих лісах і лісопосадках.
Довжина — близько 1,5 см. Добре літає. Розмах крил — до 28 мм.
Хижак, який живиться попелицями, гусінню, лічинками короїдів, тому в садах верблюдка активно знищує шкідників і визнається корисною комахою.
Самка відкладає яйця в кору дерев або в лісову підстилку. Її личинка теж хижак. Вона переслідує короїдів у їхніх ходах у стовбурах сухих дерев, нападає на попелиць і гусінь, поїдає яйця комах. Її розвиток триває 2 роки.
ВИНОГРАДНИЙ РАВЛИК
Зустрічається в широколисних лісах, а також Виноградний равлик
у старих парках і садах, де віддає перевагу тінистим і вологим ділянкам.
Діаметр мушлі досягає 47 мм. Довжина «ноги» — до 5 см, ширина тіла — до 2 см. Живиться соковитими рослинами, зокрема листям винограду.
Лимонниця
ЦИКАДА ГІРСЬКА
Живе в Лісостепу та лісопосадках Степу, сповнюючи їх своїм «співом».
Довжина тіла — 2 см. Життя цієї комахи нерозривно пов’язане з ясеном.
Cвіт тварин
ЛИМОННИЦЯ
Звичайний метелик узлісь, один із найвідоміших в Україні.
Розмах крил — до 5 см.
Доросла комаха живиться нектаром квітів. Гусінь розвивається на кущах жостеру ламкого, живлячись його молодим соковитим листям.
Самці лимонно-жовтого кольору, самки — жовтувато-білі. Цей метелик з’являється одним із перших, він є справжньою окрасою весняних лісових галявин!
Самка відкладає яйця в черешки листків, а личинка, що виходить із яйця, падає на землю й одразу ж закопується у вологий ґрунт під деревом.
Живиться соком ясена, висмоктуючи його хоботком із коріння дерева.
Розвиток личинки триває 2 роки. Цикада гірська
ТАРГАН ЛАПЛАНДСЬКИЙ
Звичайний, малопомітний житель лісів Полісся та Лісостепу.
Розміри тіла звичайно не перевищують 10—13 мм.
Живиться лишайниками, сухим листям тощо.
Вдень самці активно лазять по траві та кущах, перепурхуючи з місця на місце. Самки обережніші, більшу частину життя тримаються під лісовою підстилкою.
Яйця відкладаються в особливій капсулі — оотеці. Личинки перезимовують у
лісовій підстилці, а навесні з них виходять цілком сформовані дорослі особини.
!
|
Цікаво знати
В
иноградні равлики — гермафродити. Це означає, що кожна особина є одночасно
і
сам
цем, і самкою. Вони відкладають у вологу землю досить крупні яйця, з яких виводяться маленькі равлички.
У Криму відпочиваючі часто чують вечорами голосні «співи» більш крупної, звичайної цикади. Вона досягає 5 см завдовжки, розмах крил — до 10 см.
ГОРІХОТВОРКА ДУБОВА
Типовий житель дубових лісів України. Довжина — не більше 4 мм. Живиться квітковим пилком і нектаром. Личинки бувають завдовжки до 5 мм.
Відомі багатьом «чорнильні горішки» на листі дуба — це кулясті гали, що виникають після того, коли самка відкладає яйце в тканину листка.
ЖУК-ОЛЕНЬ (РОГАЧ)
Житель дубових лісів Лісостепу та Криму.
Довжина самця досягає 8 см, самка дещо менша за розміром. Це один із найкрупніших жуків Східної Європи.
Личинка 5—6 років розвивається в трухлій гнилій деревині дуба, найчастіше — в старих пнях. Останню зиму перезимовує на стадії лялечки. У червні починається шлюбний літ жуків. У цей час вони годуються лише соком на стовбурах дерев. Після відкладання яєць, у липні,
всі жуки відмирають. Жук-олень
Сіра ропуха
СІРА РОПУХА
Характерна для лісів Карпат, Полісся та Лісостепу. Довжина тіла — до 13 см.
В природі живе до 15, а в неволі — й до 40 років!
Живиться черв’яками, слизунами, павуками, комахами тощо. Відкладає до 7 тисяч ікринок у воді, у вигляді шнура. Решту часу проводить виключно на суші, в нижньому ярусі листяного лісу. Веде нічний спосіб життя. Зимує на суші, в своїх норах.
Квакша
КВАКША
Характерний житель лісів України, живе у деревно-чагарникових заростях по берегах озер і ставків.
Довжина тіла не перевищує 6 см. Живиться павуками, комахами та їхніми личинками.
Ікра розвивається в мілководних, добре прогрітих сонцем водоймах. Пуголовки квакші хижаки й живляться дрібними безхребетними. Поза періодом розмноження веде деревний спосіб життя.
Cвіт тварин
ЧАСНИКОВА ЖАБА (ЧАСНИЧНИЦЯ)
Живе на більшій частині України, полюбляє соснові ліси, що ростуть на піщаному ґрунті. Довжина тіла — до 9 см. Живиться комахами, павуками, а також черв’яками та молюсками. Зимує на суші, в підземних норах.
Розмножується навесні, викидаючи у воду до 3 тисяч ікринок.
Пуголовки спочатку можуть вирости дуже крупними — до 22 см! Ці гіганти при подальшому розвитку значно зменшуються за розміром.
Характерна особливість часничниці — розвинуті лопатоподібні бугри на задніх кінцівках. Це дає їй можливість швидко зариватися в землю «задом наперед».
ГАДЮКИ
Звичайна гадюка поширена в лісах Полісся та Карпат.
Довжина — до 75 см. Живиться переважно гризунами та бурими жабами. Яйцеживорідна тварина. Самка народжує 10—15 добре сформованих дитинчат, які незабаром починають самостійно полювати. В лісах Правобережного та Лівобережного Лісостепу частіше зустрічається гадюка Нікольського. Її було знайдено і описано вченими порівняно недавно — у 1973 році. Раніше вважали, що це чорні особини звичайної гадюки.
Довжина тіла досягає 90 см.
Науковий опис було зроблено за особинами, виловленими в околицях Харкова. Гадюка Нікольського має інший
склад отрути. Смертельні випадки укусу
людей не зафіксовані. Гадюка звичайна
!
|
Цікаво знати
В
ипадки укусів гадюками трапляються нечасто, отрута місцевих змій зазвичай не за
грож
ує життю людей. У Поліссі, в Карпатах і Лісостепу гадюки часто ховаються під валками скошеної трави, тож перш ніж лягати на сіно або затівати на ньому ігри, треба пересвідчитися, що там немає змій.
При укусі гадюки необхідно:
1.
Одразу ж спробувати відсмоктати покусане місце (тільки якщо немає ранок і тріщин на губах).
2.
Ні в якому разі не накладати на покусану руку чи ногу джгут, це досить небезпечно!
3.
Поїти постраждалого солодким чаєм або водою (тільки не спиртним!), укласти його в холодку й зафіксувати покусану кінцівку.
4.
Перед доставкою в лікарню можна дати настоянку валер’яни або димедрол.
5.
В лікарні слід наполягати на ін’єкції димедролу, а в тяжких випадках — преднізолону (ці заходи корисні також при укусах отруйних комах).
При додержанні цих правил постраждалий за кілька днів одужує.
Cвіт тварин
ЧОРНИЙ ЛЕЛЕКА
Зберігся лише в глухих лісах Полісся та Карпат і Лісостепу. Раніше мешкав по всій Україні.
Маса не більше 3 кг, розмах крил 1,5—2 м.
На болотах і вологих лісових лугах полює на крупних комах, жаб, ящірок, змій і дрібних ссавців.
Своє велике гніздо влаштовує на високих деревах або на скелястих карнизах. У кладці 4—5 яєць. Насиджують і го-
дують пташенят обидва батьки. Зимує у тропіках Африки. На
відміну від білого лелеки, уникає людини.
ЗОЛОТОМУШКА ЖОВТОЧУБА
Зустрічається в горах і лісах Криму, в Карпатах і Поліссі.
Це найменша пташка хвойних лісів нашої країни.
Довжина тіла з хвостом не перевищує 11—25 см, маса не більше 8—10 г. Живиться переважно комахами.
Гніздо діаметром 8—10 см пара корольків будує високо над землею.
У кладці 8—10 крихітних яєчок. За літо корольки встигають вигодувати
Чорний лелека
по 2 виводки. Взимку ці пташки широко кочують і часто в пошуках їжі залітають у міські парки.
Золотом
ушка
жовточу
ба
ТЕТЕРУК
Зрідка зустрічається в листяних і змішаних лісах Північного Полісся, Карпат і Лісостепу Правобережної України. Розміром з курку, маса може досягати 1,4 кг.
Живиться бруньками та пагонами дерев і кущів, насінням та ягодами лісових рослин. Зимовий корм — молоді гілочки.
Пар не утворює. Самка сама гніздує, насиджує і водить пташенят. Гніздо розміщується на землі. У кладці iноді буває 13 яєць.
У перші тижні життя пташенята живляться переважно комахами.
Шлюбне токування навесні являє собою вражаюче видовище! В цей час самці танцюють і б’ються між собою. Спів самця — шипляче пирхання — буває чути за 300 м! Тетерук
КРІТ
Населяє ліси, луги й річкові долини в більшості регіонів України.
Довжина — близько 15 см. Через підземний спосіб життя має дуже маленькі підсліпуваті очі. Риє великі розгалужені тунелі довжи
ною до сотень метрів!
Живиться переважно земляними черв’яками, комахами та личинками.
Раз на рік самка приносить 4—5 дитинчат.
Активний протягом усього року.
Кріт — великий ненажера. Він не відмовиться з’їсти мишу, жабку, ящірку або
маленьку змійку, якщо зустріне їх у підземеллі. Позбавлений їжі, він може загинути від голоду вже за 12 годин.
Мускусні залози крота виділяють особливу речовину, запах якої приваблює земляних черв’яків, які спов-
заються до його підземних галерей.
Кріт
Тож протягом цілого року кріт забезпечений їжею.
ЖОВТОГОРЛИЙ МИШАК
Характерний мешканець змішаних і листяних лісів України.
Довжина тіла з хвостом — до 30 см, маса — близько 50 г.
Живиться насінням дерев і кущів, у першу чергу горіхами та жолудями.
Робить запаси на зиму, вага яких почасти перевищує 4 кг! Цим миша сприяє розселенню лісових рослин. Живе парами та сімейними групами.
Самка приносить за рік 2—4 виводки, по 6 дитинчат у кожному.
ВОВЧОК (СОНЯ)
садках різних регіонів УкраїПоширений у широколистих лісах та старих ни. Вовчки сплять
у гнізді
Довжина тіла може досягати 20 см, хвоста — до 15,5 см, маса — до 200 г.
Живиться переважно жолудями, насінням, а також плодами дерев і кущів, іноді — комахами.
Самка робить тепле кубельце і раз, а іноді й двічі на рік приводить 5—6 сліпих і голих малят.
До осені посилено від’їдається й на зиму впадає у сплячку.
Cвіт тварин
БІЛКА ЗВИЧАЙНА
Лісова мешканка, нині вона широко розселилася й у парках України.
Довжина тіла — до 28 см, хвіст може досягати 20 см завдовжки.
Чудово лазить по деревах, здатна робити стрибки на кілька метрів, допомагаючи собі при цьому хвостом.
Живиться переважно насінням рослин, грибами, ягодами, фруктами, бруньками дерев, а також комахами.
Влаштовує запаси їжі на зиму.
Самка двічі, а то й тричі на рік приносить по 4—8 голих і сліпих білченят.
Займає уособлену територію, на якій будує гніздо кулястої форми — гайно.
Може зайняти дупло або шпаківню. Білка звичайна
ЛІСОВА КУНИЦЯ
Житель хвойних, змішаних і широколистих лісів Полісся, Карпат і Лісостепу. Довжина тіла — до 58 см, хвоста — 28 см, маса — 1,8 кг.
Дуже схожа на камяну куницю, але відрізняється від неї жовтим забарвленням горла і грудей. За це її називають жовтодушкою.
Чудово стрибає й лазить по деревах. З усіх хижаків України це найспритніший дереволаз.
Живиться переважно гризунами. Гніздо влаштовує в дуплі дерева або займає чуже. Самка народжує 3—5
Лісова куниця
сліпих дитинчат. Самець не бере участі у вирощуванні потомства.
!
|
Цікаво знати
Н
е ловіть білок, ховрашків, бабаків та інших гризунів у природі, щоб тримати їх удома.
Це за
боронено законодавством — серед них можуть бути й рідкісні види. А крім того, серед гризунів бувають інфекційні хвороби, які передаються людині.
Лісова соня (вовчок) робить на зиму запаси жолудів та горіхів, щоб мати змогу підкріпитися, випадково прокинувшись серед зими.
!
|
Цікаво знати
Незважаючи на свою назву, руда полівка живе не в полі, а в лісі. А от її близька родичка ондатра — найкрупніша з полівок — і взагалі обрала собі для життя береги річок та озер і веде напівводний спосіб існування.
Деякі кажани, зокрема вечірниці, живуть в Україні тільки в теплий сезон — з травня по жовтень. На зиму, вони, як і перелітні птахи, відлітають на південь. Місця зимівлі цих тварин і досі нез̕ясовані.
Руда полівка
РУДА ПОЛІВКА
Звичайний житель лісів Карпат, Полісся та Лісостепу Правобережної України.
Довжина тіла з хвостом — до 18 см.
Живиться переважно пагонами, кореневищами, бульбами та насінням трав’янистих рослин.
Може обгризати кору молодих дерев. Робить невеликі запаси на зиму, сприяючи розселенню трав.
Тримається парами та сімейними групами, приводить по 10 малят двічі, а за сприятливих умов і тричі на рік.
Активна і взимку, прокладає під снігом довгі й розгалужені ходи.
ВЕЧІРНИЦЯ ВЕЛЕТЕНСЬКА
Населяє широколисті ліси Центральної та Східної України, а також Криму. Веде нічний спосіб життя. Довжина тіла — більше 10 см, розмах крил — до 46 см, маса — до 76 г. Це найбільший із кажанів Європи. Перелітний вид кажана.
Живиться жуками й великими нічними метеликами. Користується ультразвуковою ехолокацією. В період міграцій та на
зимівлі часто полює на дрібних пташок. Нічниця ставкова —
Прихистком служать дупла дерев. мешкає по берегах невеликих водойм
У червні самка народжує 1—2 дитинчат, яких спершу весь час носить із собою на грудях. Поряд із вечірницею часто можна зустріти нічницю ставкову — дуже рідкісний вид кажана. Довжина тіла 6—7 см. В Україні зафіксовано не більше кількох десятків особин.
!
|
Цікаво знати
Гр
айливі ведмежата іноді відходять далеко від матері в пошуках їжі. Якщо ведмедиця по
бачит
ь біля них людину, вона здатна атакувати. Але частіше вона з дітьми тікає від людей.
В Україні скорочується кількість крупних тварин, оскільки кожній із них для життя потрібна досить велика кормова територія, на якій звір не терпить присутності конкурентів. Площі ж незайманих ділянок лісів і степів рік у рік зменшуються.
У місцях проживання бурого ведмедя чи диких кабанів не можна залишати ніяких харчових відходів. Звиклі до дармового харчу звірі інколи підходять ближче до людських помешкань, а це загрожує небезпечним зіткненням.
БУРИЙ ВЕДМІДЬ
Зберігся тільки в гірських лісах Карпат. Зрідка зустрічається в лісах деяких регіонів Полісся.
Маса звірів в Україні не перевищує 300 кг.
Всеїдна тварина. Живиться переважно рослинною їжею — зеленню, фруктами, горіхами, — доповнюючи її найрізноманітнішою тваринною. Дуже любить мед диких бджіл.
Кожен звір займає індивідуальну територію.
На зиму робить барліг і засинає, проте спить досить сторожко, може прокинутись і бродити в пошуках їжі.
Серед зими в барлозі самка народжує 2—3 сліпих ведмежат довжиною близько 20 см і масою до 500 г, яких годує молоБурий ведмідь
ком до осені. Самостійними вони стають за півтора року.
ЗУБР
У давні часи населяв Карпати, Полісся та Лісостеп. По річкових долинах потрапляв і в Степ. В Україні був повністю знищений. З початку ХХ століття завдяки міжнародним зусиллям чисельність цієї тварини поступово відновлюється.
Досягає висоти в холці до 2 м і маси до 1000 кг. Це найкрупніша наземна тварина європейської фауни. Добре бігає, може
долати перешкоди заввишки до 2 м. Зубр
Любить відкриті лісові галявини.
Живиться, пагонами та корою дерев і кущів, а також різними травами.
Самки з телятами ведуть стадний спосіб життя, а старі бики тримаються поодинці. Самка приводить одне теля, котре одразу слідує за матір’ю.
Cвіт тварин
ЛОСЬ
Населяє ліси Полісся та Лісостепу. Самець досягає висоти в холці до 2 м і маси до 500 кг. Це найкрупніший з оленів. Завдяки довгим ногам із широкими копитами лось легко долає болота і глибокі сніги. Більшу частину року живиться пагонами, корою та листям дерев. Взимку кормом служать пагони та хвоя.
Влітку живуть поодинці, а взимку збираються невеликими групами. Самка народжує 1—2 лосенят, які спочатку лежать причаївшись у гущині лісу, та незабаром починають слідувати за нею.
Гаремів у лосів не буває. Восени, у пору весіль, самці б’ються за кожну самку окремо.
Спеку лосі переносять погано. Це тварини прохолодного клімату. Тому влітку вони тримаються біля лісових водойм, багато часу проводять у воді, ласуючи водно-боло-
тяною рослинністю. Лось
БЛАГОРОДНИЙ ОЛЕНЬ
На початок ХХ століття зберігся тільки в горах Карпат і Криму. Нині його широко розселено, зокрема олені зявилися і в штучних лісопосадках Степу.
Довжина тіла — до 270 см, зріст у холці може перевищувати 1,5 м.
Живиться травою, молодими пагонами та зеленими гілками дерев і кущів.
Самки, пов’язані родинними відносинами, утворюють невеликі стада. Самці за винятком шлюбного періоду — гону — тримаються осторонь.
Самка народжує одне плямисте оленя, яке перші тижні лежить, причаївшись у чагарнику. Мати приходить, тільки щоб його нагодувати. До кінця літа плями в оленяти зникають, і воно стає однотонним.
!
|
Цікаво знати
З
найдених удень на вулиці кажанів брати не можна — вони напевно хворі. Якщо звірок
випа
дково залетів у приміщення, його треба накрити ганчіркою, щоб не покусав, і покласти в картонну коробку. Потім кажана слід винести на вулицю й випустити.
Якщо колонія кажанів улаштувалася в непідходящому місці, повідомте про це спеціалістів-біологів найближчого зоопарку або університету. Вони зроблять так, щоб і тварини не постраждали, і ви позбавилися такого сусідства.
Рослинний світ
БУЗОК УГОРСЬКИЙ
(СХІДНОКАРПАТСЬКИЙ)
Зберігся лише в небагатьох місцях Львівської та Закарпатської областей. Є ендеміком Карпат.
Росте у вологих місцях по берегах гірських струмків та невеликих річок.
Дуже цінний для науки вид рослин.
Релікт третинного періоду.
Красивий декоративний кущ висотою до 4 м. Цвіте в травні-червні, на 15—20 днів пізніше звичайного бузку. Квіти не такі запашні, проте цвіте рясно, лілові квітки зібрані в суцвіття.
У культуру введений з 1830 року.
Вирощується в садах і парках. Дуже морозостійкий вид.
Бузок угорський
Білотка альпійська
БІЛОТКА АЛЬПІЙСЬКА
(ЕДЕЛЬВЕЙС,
ШОВКОВА КОСИЦЯ)
Ареал обмежений Карпатами, де вона росте на висоті 1700—1850 м, на скелях, карнизах і кам’янистих схилах.
Трав’янистий багаторічник висотою 10—15 см. Листки та суцвіття густо вкриті світлими волосками. Це допомагає рослині витримати літню посуху і суворі зимові морози високогір̕я.
Цвіте в червні-липні. Суцвіття мають незвичайну зірчасту форму.
!
|
Цікаво знати
Бі
лотка вважається символом гір — Альп і Карпат. На жаль, популярність дуже
зашк
одила цій рослині — її майже знищили туристи й місцеве населення.
Тригранне насіння білотки дуже поживне. У роки рясного плодоношення багато звірів і птахів живляться ним. Серед любителів поласувати її «горішками» можна назвати ведмедя, кабана, білку, вовчків, горіхівку, дятлів і багатьох інших тварин.
37
Рослинний світ
ТИС ЯГІДНИЙ
Одна з найкрасивіших голонасінних рослин нашої флори.
Росте в горах Карпат і Криму.
Вічнозелене дерево висотою не більше 30 м. Тіньовитривале, звичайно займає другий ярус лісу.
Може доживати до віку в 4000 років! Росте дуже повільно. Приріст складає не більше 10—20 см на рік.
Плід тису — несправжня м’ясиста ягода (адже голонасінні рослини не мають справжніх ягід).
Релікт третинного періоду.
Ялиця європейська
! Цікаво знати
Тис ягідний
БУК ЄВРОПЕЙСЬКИЙ
Головне лісоутворююче дерево Карпат і Криму. В Карпатах росте на висоті до 1440 м, а в Криму — до 1300 м. Крупне дерево висотою 40—50 м. Тривалість життя — до 500 років. Потребує багато світла та вологи — до 500 мм опадів на рік.
ЯЛИЦЯ ЄВРОПЕЙСЬКА
Поширена тільки в гірських лісах Карпат. Дуже красиве струнке та міцне дерево висотою до 65 м. Нижня частина сплощеної хвої білуватого кольору, тому її ще іменують ялицею білою. Досить швидко росте. На відміну від схожої на неї ялини, шишки не висячі, а сидять на гілках вертикально.
Тис ягідний живе найдовше серед усіх живих організмів нашої природи — до 4000 років. В природних умовах тис дає перше насіння лише на 70—120-му році життя! Його яскраво-червоні несправжні ягоди охоче поїдають птахи, що сприяє розселенню цієї рідкісної рослини. Вид широко введений у культуру завдяки своїй декоративності. За дуже високоякісну тверду деревину в народі його називають негній-деревом.
39
Cвіт тварин
БЕРКУТ
Цей чудовий птах гніздиться лише в Карпатах. В південних регіонах України тільки зимує.
Довжина тіла — до 1 м, розмах крил — 2 м, маса почасти досягає 5 кг. Це найкрупніший і найдужчий орел північної півкулі!
Полює на ховрашків, бабаків, зайців, крупних птахів, не нехтує і стервом. Пара беркутів свої величезні гнізда із гілля будує на скелях або кронах високих дерев.
У кладці 2—3 яйця, проте дорослого віку досягає частіше за все тільки одне пташеня беркута.
Взимку беркути широко кочують по всій території України.
Беркут
СКЕЛЯР СТРОКАТИЙ
Житель гір Карпат і Криму. Віддає перевагу скелястій місцевості із заростями чагарника. Довжина — до 20 см. Живиться ягодами та дрібними безхребетними. Під час сезону гніздування самець голосно співає.
У кладці 4—5 яєць. Пташенят вигодовує виключно комахами.
Зимує в Тропічній Африці.
ОМЕЛЮХ
Невеликий птах розміром зі шпака. В нашій країні зустрічається по всій території, але тільки прольотом — восени та навесні. Гніздиться на Півночі, в Тайзі.
Живиться різноманітними плодами і ягодами, зокрема омелою, за що й отримав свою назву. У гнізді 3—7 яєць. Їх насиджує самка, самець годує і охороняє її.
Пташенят омелюхи вигодовують комахами. Приємно та мелодійно співають.
!
|
Цікаво знати
Пташенята фазана тримаються окремими виводками. В кінці липня — на початку серпня виводки обєднуються і в пошуках вигідних пасовищ бродять стадами, що нараховують почасти до 50 пташенят.
Карпатський тритон дуже чутливий до забруднення води ядохімікатами. Не виносить він і пересихання або промерзання тимчасових водойм.
41
ПІВОНІЯ ВУЗЬКОЛИСТА
(ВОРОНЕЦЬ)
Збереглася в небагатьох цілинних ділянках степу та на узліссях розріджених дібров Лісостепу та Степу Лівобережної України та Криму.
Дуже красивий трав’янистий багаторічник висотою близько 50 см.
Цвіте наприкінці весни — на початку літа. Діаметр квітки — до 5 см.
Насіннєве розмноження та розви-
Півонія вузьколиста
ток півонії дуже повільні.
Зацвітає не раніше 5-го року життя.
ГОРИЦВІТ ВЕСНЯНИЙ (АДОНІС)
Поширений на степових ділянках Лісостепу та Криму і в Степу. Одна із найкрасивіших весняних квіток нашої флори. Трав’янистий багаторічник.
Цвіте в квітні-травні. Після цвітіння його пагони з пір’ястим листям продовжують рости, утворюючи ажурні кущики заввишки близько 50 см, що складають значну частину степового травостою. Біологія адоніса дуже складна. Розвиток насіння триває протягом десяти і більше років.
Ковила
КОВИЛА
Колись була дуже поширена в степах, на сухих луках і на галявинах соснових лісів Лісостепу та Степу України.
Всі види — багаторічні трави. Утворюють дерновину висотою 20—60 см.
Як і всі злаки, ковила — вітрозапилювана рослина. Має дрібні й непоказні квітки. Насіння розселяється з допомогою пір’ястої ості, довжина якої може досягати перевищує 30 см і більше. Саме вона утворює пишний ковиловий султан.
Ость сприяє переносу за вітром і проростанню насіння. Під дією дощів і сонця вона ніби вгвинчується в ґрунт, даючи змогу насінню проростати крізь густу дернину.
42 Степ
Рослинний світ
МИГДАЛЬ СТЕПОВИЙ
(БОБЧУК)
Поширений у Лісостепу східних регіонів України та в Степу.
Росте в сухій місцевості. Частіше зустрічається на схилах вибалків, рідше — на узліссях байраків (острівців лісу в степу).
Кущ із гарними квітами, висотою найчастіше до 1—1,5 м.
Рясно цвіте рано навесні, до розпускання листя.
Тюльпани декоративні Мигдаль садовий
ТЮЛЬПАНИ
Більшість видів — жителі степів, але є й такі, що ростуть у лісах і горах. Тюльпан лісовий — типовий мешканець дібров Лісостепу. Тюльпан Шренка — житель сухих степів Криму та південних регіонів.
Найкрасивіші весняні квіти України. Так, тюльпан Шренка є родоначальником багатьох голландських сортів. Він дуже мінливий. Зустрічаються окремі рослини з червоними, жовтими та строкатими квітками. Запах слабкий.
Цвітуть тюльпани у квітні-травні. Розмножуються насінням і вегетативно — з допомогою цибулинок.
!
|
Цікаво знати
К
овила, яка навесні та на початку літа є чудовим кормом для худоби, з часом завдає
бага
то клопоту вівчарям. Потрапивши на овече руно, насіння ковили починає ніби вгвинчуватися всередину і ранить тіло тварини.
Дикі тюльпани не витримують пересадки в нові умови, тож не треба викопувати їхні цибулини та зривати їх на букети, адже всі види цих рослин потребують охорони.
Окраса степів, горицвіт весняний, має другу назву — адоніс — на честь міфічного давньогрецького красеня-юнака, нареченого богині краси Афродіти.
Крупні, яскраво-жовті квітки адоніса, розташовані на кінці кожного пагона, відкриваються тільки в ясну, сонячну погоду і завжди обернені до сонця.
43
Рослинний світ
ЯСЕНЕЦЬ КАВКАЗЬКИЙ
(НЕCПАЛИМА КУПИНА)
Поширений у Лісостепу, Степу та в Криму. Росте на сонячних галявинах, узліссях, сухих лугах і в степах.
Трав’янистий багаторічник висотою до 80 см.
Квіти ясенцю кавказького під час спеки виділяють велику кількість ефірних олій, які можуть спалахнути від вогню. При цьому полум’я не шкодить самій рослині. Недарма ясенець кавказький в народі влучно називають неспалима купина.
Треба памʼятати, що при необережному поводженні з нею, особливо при збиранні на букети, неспалима купина може викликати в людиЯсенець кавказький
ни опіки.
СОСНА КРЕЙДЯНА
Ареал цього дерева дуже обмежений.
Росте тільки в небагатьох місцях долини Сіверського Дінця, на крейдяних схилах та обривах. Очевидно, є підвидом сосни звичайної.
Це низькоросле дерево з кучерявою розкидистою кроною єдине здатне рости на голій крейді.
Дуже постраждала від вирубування, пожеж
і перевипасу худоби. Сосна
крейдяна
!
|
Цікаво знати
Невибагливі кущі ефедри здатні рости в найнеприступніших для інших рослин місцях — на камянистих гірських осипах і навіть на пісках. Тому вона придатна для закріплення піщаних схилів. Ця невеличка хвойна рослина містить у собі ефедран — речовину, яка широко застосовується в медицині.
Ясенець кавказький — сухолюбна рослина. Для збереження вологи він виділяє випари ефірних олій, які оточують його, ніби серпанок, і допомагають пережити спеку.
Відкасник має багато родичів серед української флори. Серед них широко відомі будяк і татарник. Вони пристосувалися до будь-яких умов і зовсім не вибагливі до ґрунту — можуть рости на пустирях, звалищах, уздовж доріг. Своїм гордовито-загрозливим виглядом татарник нагадує про часи татаро-монгольської навали.
45
КАРАКУРТ
Мешкає на крайньому півдні країни та в Криму.
Довжина самки — до 20 мм, а самця — 7 мм.
Основу харчування складають коники. Здобич ловить тенетами, які споруджує у заглибинах ґрунту.
Після парування самка розміщує в потаємному місці кокони з майбутнім потомством. Восени самки відмирають, а з коконів навесні виходять павученята, які широко розселяються з допомогою
підхоплених вітром павутинок.
ТАРАНТУЛ
Каракурт
Широко розповсюджений
по всій території України.
Мешканець відкритих ланд-
шафтів різного типу з невисокою трав?янистою рослинністю. Довжина — до 3,5 см. Це найбільший павук Європи.
Вдень чатує на комах біля входу до своєї нірки, а вночі виходить на полювання. Здобич тарантул хапає отруйними хеліцерами (гачкуватими придатками навколо рота).
Самка робить кладку яєць у кулястому павутинному коконі. Після вилуплення павученят самка розносить їх довкола.
Тарантул отруйний, але для людини небезпеки не являє. Тарантул
БОГОМОЛ ЗВИЧАЙНИЙ
Житель трав’янистих, рідше чагарникових заростей Лісостепу, Степу та Криму. Хижа тварина. Підстерігає в засідці різноманітних комах і павуків, хапаючи їх передніми ніжками. Довжина самки — до 7,6 см, самця — не більше 6 см. Самка відкладає 100—300 яєць, «упакованих» у капсулу.
чинають полювати на комах. на дорослих комах і відрізняНавесні з них виходять лиються від них чинки, які одразу ж по-Вони дуже схожі звичайнийБогомол
лише меншими розмірами та відсутністю крил. Літати здатні лише дорослі самці богомола.
При терті надкриль по тілу комаха видає звуки, схожі на шипіння змії.
Cвіт тварин
Цвіркун польовий
ЦВІРКУН ПОЛЬОВИЙ
Звичайний мешканець луків і степів.
Довжина тіла — близько 2,6 см.
Живиться соковитими рослинами й дрібними безхребетними. Кожна особина живе у власній нірці.
На початку літа самці «співають» на порозі свого помешкання, запрошуючи самку. Самка відкла-
дає в ґрунт 500—600 яєць. Із них виходять
личинки, схожі на дорослих, але без крил.
СИНЯВЕЦЬ МЕЛЕАГР
Невеликий денний метелик. Житель цілинних луків, степів і сухих узлісь всієї країни. Розмах крил почасти досягає 3,5 см.
Синювате забарвлення крилець має тільки самець, самка зазвичай менш яскрава — бурувата. Живиться нектаром різноманітних квітів. Літ метеликів відбувається в червні-серпні. Гусінь розвивається на різноманітних соковитих трав’янистих рослинах.
До сімейства Синявців належить кілька видів метеликів, які заселяють степові ландшафти, надаючи їм неповторної краси.
Синявець мелеагр
ДИБКА СТЕПОВА
Зустрічається в Степу, східному Лісостепу та подекуди в Криму. Довжина цього коника — 6—8 см. Мешканець трав̕янисто-чагарникових заростей.
Простягнувши ніжки, підстерігає в засідці різноманітних комах. Хижа тварина, нападає не лише на дрібну здобич, але навіть на богомолів!
Самців немає. (Розмноження самок називається партеногенез.) Яйця відкладаються в ґрунт і перезимовують, а навесні з них виходять маленькі самочки.
!
|
Цікаво знати
«Каракурт», по-тюркськи «чорний павук», дуже отруйний. У місцях, де можливі зустрічі з ним, треба мати при собі коробку сірників. Якщо павук все ж укусить, слід негайно прикласти до цього місця кілька сірників — так, щоб їхні головки прилягали до тіла,— а до них піднести ще один, запалений. Від спалаху сірників на місці укусу утвориться невеликий опік, та отруту буде знешкоджено. Це обов’язково треба встигнути зробити протягом 2 хвилин!
Укуси тарантула й самки павука ерезуса неприємні та болючі, але для життя не загрозливі. Щоб уникнути неприємностей, треба досить обережно поводитися з чорними павуками. Краще їх взагалі не чіпати!
САРАНА
Стадні види кобилок, або коротковусих прямокрилих, поширені в Криму, в Степу і в регіонах Полісся та Лісостепу.
Найкрупніший вид — середньоруська перелітна сарана, що зустрічається в Поліссі, — досягає 60 мм завдовжки!
Всі види сарани живляться виключно рослинною їжею.
В спекотне й посушливе літо іноді трапляється масове розмноження сарани, яка в пошуках їжі починає у величезних кількостях мігрувати, знищуючи всю зелень на своєму шляху. Цим вона завдає значної шкоди сільському госпо-
дарству.
ЛЯРРА АНАФЕМСЬКА
Зрідка зустрічається в Лісостепу, Степу та Криму. Довжина — близько 3 см. Живиться нектаром і квітковим пилком.
Сарана
Яйце самка відкладає на груди капустянки, яку вона розшукує в підземних ходах і паралізує уколом яйцеклада. Після
цього вона відлітає, а з яйця виводиться личинка, яка з’їсть ка-
пустянку й тільки після того стане лялечкою.
СКОЛІЯ-ГІГАНТ
Ареал охоплює більшу частину Лісостепу, Степ, а також Крим.
Довжина — до 4 см. Найкрупніша перетинчастокрила комаха Європи.
Доросла сколія живиться переважно нектаром різноманітних квітів.
Для продовження роду вона закопується в ґрунт у пошуках личинок жука-носорога, на які відкладає свої яйця. З кожного яйця виходить личинка. З’ївши личинку жука, личинка сколії стає лялечкою й перезимовує. Наступного року вона вилітає в пошуках квітів.
КОБИЛКИ
Звичайні мешканці лугів і степів України. Розміри в межах 1—3 см.
Живляться винятково трав’янистими рослинами. Степові види можуть задовольнятися зовсім сухою вигорілою від спеки травою.
На початку літа яйця відкладаються в ґрунт «упакованими» в губчатій капсулі — кубушці. Личинки виходять уже навесні й одразу ж починають харчуватися свіжою зеленню.
Кобилка
Cвіт тварин
МУРАШИНИЙ ЛЕВ (МУРАШАНКА)
Різні види зустрічаються в багатьох регіонах Лісостепу, Степу та Криму. Населяє суху місцевість. Довжина — близько 3 см.
Личинка мурашиного лева влаштовує в сипкому піску лійкоподібну пастку, а сама розташовується на її дні, зарившись у ґрунт. Варто якійсь мурасі опинитися на краю лійки, як піщинки, що падають униз, одразу ж спонукають хижака атакувати її. Різкими рухами «лев» закидає жертву піском, вона скочується вниз і потрапляє йому на обід.
СТЕПОВИЙ ТОВСТУН
Мешкав у степах півдня України. Мурашиний лев
Довжина — 7 см. Це одна з найбільших і най- (доросла комаха)
незвичайніших комах Європи. Живиться со-
ковитою рослинністю та іншими комахами. За літо самка відкладає не більше 70 яєць, які розвиваються в ґрунті 5 років. Навесні з’являються маленькі личинки. Сама комаха живе одне літо.
КАПУСТЯНКА (ВОВЧОК)
Живе по всій Україні, віддаючи перевагу вологим річковим долинам. Довжина — до 5 см.
Добре літає і плаває.
Всеїдна комаха. Живиться найрізноманітнішою їжею. Підземними частинами рослин, личинками, що живуть у ґрунті, дощовими
Капустянка
черв̕яками тощо. Живе поодинці під землею, в розгалужених тунелях.
Самці часто сюрчать, іноді «співають» і самки. Самка відкладає до 600 яєць у підземній гніздовій камері, де через 2—2,5 роки виводяться личинки. Там же спершу живуть і молоді капустянки.
!
|
Цікаво знати
Капустянки завдають великої шкоди сільськогосподарським рослинам, пошкоджуючи їхні корені, підгризаючи бульби та коренеплоди. Проте вони мають ворогів — під землею капустянками залюбки ласують кроти, а на землі — одуди.
Cвіт тварин
СЛІПАК
Характерний мешканець Степу й Лісостепу. Мешкає там, де збереглися нерозорані ділянки луків та степів.
Зустрічається й на узліссях із багатим травостоєм.
Належить до найбільш звичайних гризунів.
Довжина — 25 см. Живиться кореневищами, бульбами, цибулинами та насінням. Веде підземний спосіб життя, тому, на відміну від крота, очі
в нього відсутні взагалі. Одиночна
тварина. Раз на рік самка приводить 2—4 дитинчат. Актив-
Сліпак
ний протягом усього року.
ПЕРЕГУЗНЯ
Порівняно невеликий звірок, мешканець сухих степів південної частини України. У горах зустрічається на альпійських луках.
Довжина тіла — до 35 см, хвоста — 16— 20 см; маса — 300—500 г. Живиться дрібними гризунами, птахами та їх яйцями, ящірками, а також соковитими плодами та ягодами.
Навесні самка приводить 8—12 дитинчат, які швидко ростуть і стають самостійними.
Перегузня
ВЕЛИКИЙ ТУШКАНЧИК
Населяє степові ділянки з невисоким травостоєм, пасовища та пустирі Лісостепу та Степу Лівобережної України. Зустрічається в Нижньому Придніпров’ї та в Криму. Найкрупніший представник сімейства Тушканчикових. Через це часто іменується земляним зайцем.
Довжина — близько 25 см, не рахуючи довгого хвоста.
Живиться насінням, бульбами, цибулинами та комахами.
Живе поодиноко в глибоких норах. Самка раз на рік народжує 3—4 малят. На зиму впадає в сплячку. Запасів корму не робить.
!
|
Цікаво знати
Великий тушканчик може скакати двометровими стрибками зі швидкістю 40, а то й 50 км на годину, миттєво змінюючи напрямок. При цьому його «знамено» — чорно-біла китичка на хвості,— коливаючись із боку в бік, допомагає збити хижака з пантелику.
Сліпак риє землю… зубами. Лапами він лише відкидає розрихлений ґрунт. Опинившись у тупику, він здатний миттєво дати «задній хід». При цьому в галереї нори сліпак однаково впевнено рухається як уперед, так і назад.
ДИКИЙ КРОЛИК
Завезений з Іспанії та північно-західної Африки як мисливська тварина. Стійкі поселення є тільки в південно-західній частині України, на решті території майже не зустрічається.
Довжина тіла — до 44 см, вух — 7 см. Маса — 2,2 кг.
Живиться травою, гілками та корою кущів. Селиться колоніями в норах із розгалуженими ходами.
Самка 3—5 разів на рік приводить по 4—7 сліпих і голих кроленят, яких вигодовує молоком.
Кролик
короткі ноги погано пересувається по снігу. Активний цілий рік, морозів не боїться, та через
ЖУРАВЕЛЬ СТЕПОВИЙ
Поширений у південно-східних регіонах, а також і в степах Криму. Заселяє відкриті простори з водоймами і навіть інколи — агроландшафти. Живиться рослинами, насінням, комахами.
Довжина тіла 90—100 см, маса — 2—3 кг, розмах крил — 165—185 см. Найменший журавель фауни України. Гніздиться окремими парами.
По боках голови має довгі ошатні пучки білого пір’я, які надають птахові неповторності.
На зиму журавлі відлітають на південь, утворюючи кутоподібні зграї.
Журавель степовий
БАБАК
Зберігся на сході країни, де мешкає на цілинних ділянках зі степовою рослинністю. Інша назва — сурок степовий.
Довжина — близько 50 см. Маса дорослої тварини досягає 6 кг. Живиться молодими листочками, пагонами, квітками та насінням трав.
Утворює колонії, де кожна сім’я займає глибоку впорядковану нору.
Бабак
Самка народжує 4—6 дитинчат, які до-
рослішають лише через 3 роки.
На зиму запасів їжі не робить, а залягає в сплячку на 7 місяців.
Cвіт тварин
СТЕПОВИЙ ТХІР
Ареал охоплює більшу частину території України за винятком Карпат. Лісів уникає, населяє будь-які відкриті місця — узлісся, луки, схили вибалків.
Довжина — до 56 см, маса — 2 кг.
Його здобич — ховрашки, сліпаки та хом’яки. Крім того, полює на жаб, ящірок, змій (навіть отруйних) і птахів. Взимку іноді нападає на бабаків, проникаючи в їхні нори. Живе поодинці. Самка приводить до 12 сліпих дитинчат. Самець не бере ніякої участі у вихованні свого потомства.
Степовий тхір
ХОВРАШОК КРАПЧАСТИЙ
Живе на цілинних ділянках Степу й Лісостепу. Довжина тіла — до 25 см, хвоста — близько 5 см.
Живиться листям, бруньками, квітками та насінням трав’янистих рос-
лин. Утворює колоніальні поселення, та більшу частину життя проводить у норах поодинці. Самка приводить 5—8 сліпих дитинчат. Вони швидко ростуть і до кінця літа стають самостійними.
Денна тварина. Наприкінці літа впаХоврашок крапчастий
дає в сплячку до весни.
!
|
Цікаво знати
Напевно, багато хто чув на луках або на краю поля характерний крик перепілки «падьпадьом, падь-падьом». Але побачити її можна лише випадково, адже це дуже сторожкий птах, який, до того ж, майже зливається з кольором трави.
Від диких кролів було виведено велику кількість порід домашніх кролів. Як лабораторні тварини вони допомагають людині перемагати хвороби.
Тхір має пахучі залози під хвостом. Їх неприємний запах захищає звірка, так само як і його добре відомого американського родича — скунса.
СПІРОГІРА
Відома під назвою твані, або жабуриння. Цю зелену водорість можна зустріти в будь-якій стоячій водоймі по всій Україні.
Талом спірогіри являє собою єдиний ряд клітин рослини.
Зазвичай один ниткоподібний талом не перевищує 10 см завдовжки, та вони так переплетені між со-
Жаба в заростях спірогіри
бтіою, що утворюють великі зарос- — гарний прихисток для жаб.
ХАРА ТА БЛИСТЯНКА
Зелені водорісті, ростуть на дні озер і ставків, іноді навіть у солонуватих морських затоках. Хара звичайно росте у вапняковій жорсткій воді. Блистянка може рости в торф’яних болотах і в канавах з водою.
Хара нагадує кущик хвоща висотою близько 30 см. Тіло водоростей складається зі стеблоподібної слані, або талому. Нижня частина талому утворює коренеподібний орган — ризоїди, на яких утворюються бульбочки. Це водночас і запасаючі органи, і органи розмноження. Ці водорості розмножуються також з допомогою так званих оогоній, що нагадують своєрідне насіння.
Це найбільш складно організовані водорості, які не мають аналогів у світі рослин!
РОСИЧКА
Зустрічається на сфагнових болотах Росичка
Полісся, Карпат і Лісостепу.
Невеликий трав’янистий багаторічник, що досягає близько 5 см заввишки.
Округлі листки, зібрані в розетку, всіяні червонуватими волосками, на кінці кожного знаходиться прозора крапелька клейкого слизу, схожого на росу.
Варто дрібній комашині присісти на такий листок, як вона прилипає. Краї листка загинаються, і комаха перетравлюється всередині «зеленого хижака».
За кілька днів листок знову розгортається і знову виблискує крапельками клейкого слизу.
Рослинний світ
СФАГНУМ (БІЛИЙ МОХ)
Близько 30 видів цих мохів ростуть на мохових болотах Полісся, місцями в Лісостепу та в Карпатах.
Багаторічна рослина завдовжки до півметра. Росте постійно, при цьому його нижня частина поступово відмирає, перетворюючись на торф.
Розростаючись, сфагнум утворює суцільний моховий килим просто на воді.
Якщо рослину висушити, вона стає Сфагнум
майже білою, звідси й походить його назва.
МОЛОДИЛЬНИК ОЗЕРНИЙ
Росте в озерах Волині з чистою водою на глибині до 1,8 м.
Релікт льодовикового періоду. Належить до відділу Плауноподібних.
Багаторічна рослина, досягає 20 см заввишки. Розмножується спорами. Спорангії малопомітні, спороношення відбувається влітку. Росте й розвивається вкрай повільно, тому потребує охорони.
САЛЬВІНІЯ ПЛАВАЮЧА
Зустрічається по всій Україні в стоячих і слабопроточних заплавних водоймах. Різноспорова водяна папороть, спори розносяться птахами.
Однорічна рослина завдовжки 10—20 см. Через водний спосіб життя не має коренів. Те, що вважають за корені,— це підводні листки. Розмножується спорами, які достигають у серпні-вересні.
Сальвінія
ФОНТИНАЛІС
Витончена рослина, яку ще називають водяним мохом. Його можна зустріти в більшості річок та озер з кам’янистим дном і чистою водою. Краще росте при помірному затіненні. Утворює пишні зарості на каменях.
Довжина — до 50 см. Це найкрупніший із мохів.
!
|
Цікаво знати
Дуже давній відділ рослинного світу — Плауноподібні — уособлені від інших відділів рослин. Якщо у всіх рослин листки, незалежно від форми та будови, є похідними пагона (це видозмінені пагони), то у плауноподібних листковий орган є похідним епідермісу (кори) рослини.
КОМИШ
Ряд видів комишу росте на всіх водоймах країни. Найкрупніший вид — комиш озерний висотою до 2,5 м. Дальній родич осоки.
Від очерету та рогози комиш відрізняється трубкоподібними пагонами та майже повною відсутністю листків. Тож, незважаючи на відому пісню, шумить не комиш, а очерет.
АЛЬДРОВАНДА ПУХИРЧАСТА
Росте в заплавних водоймах зі слабкою течією, частіше в басейні Дніпра. Ця мініатюрна рослинка не має коренів і вільно плаває на поверхні води. Підводні дволопатеві листочки захоплюють дрібних планктонних рачків та
крупних інфузорій. Ловчі листки після пере-
травлювання здобичі зазвичай відмирають. Комиш озерний
Однорічна рослина. Зимує у вигляді бруньок.
Рогоза широколиста
РОГОЗА
Звичайна рослина на берегах водойм усієї країни. Часто зустрічається поряд з очеретом, займаючи більш замулені та багнисті ділянки.
Багаторічна кореневищна вологолюбна рослина.
Листя восени відмирає й заново відростає навесні.
Вітрозапилювана рослина. Утворює супліддя у вигляді дуже характерного темно-коричневого початку. При достиганні насіння пуховими летючками розноситься вітром.
ВОЛЬФІЯ
Ці крихітні рослинки можна зустріти на поверхні стоячих водойм в усіх регіонах країни. Вони не мають коренів. Через дрібні розміри його тіло називається листець, розміри
якого не перевищують 1 мм. Це найменша квіткова рослина в світі.
ВЕРЕС
Найчастіше зустрічається в Поліссі, в розріджених борах, де росте на пісках, а також на болотах і вологих луках.
Невеличкий вічнозелений чагарник висота якого рідко перевищує 30 см.
Дуже красивий, утворює мальовничі зарості. Рясно цвіте в другій половині Верес
літа й восени. Добрий медонос.
СУСАК ЗОНТИЧНИЙ
Його можна зустріти майже по всій території України, по берегах різноманітних водойм, серед густої прибережної рослинності.
Багаторічна трав’яниста рослина досягає висоти 1—1,5 м.
Квітки запилюються комахами. Насіння розноситься водоплавними птахами або з потоками води. Крім того, він легко розмножується й вегетативно, коли бруньки відламуються від кореневища й розносяться повеневими водами.
ЖУРАВЛИНА Журавлина
Поширена на болотах Полісся, Карпат і Лісостепу. Віддає перевагу прохолодним та вологим мі
Росте на сфагнових болотах. Дуже давня рослина, релікт льодовикового періоду.
Вічнозелений сланкий кущик. Пагони завдовжки 80—100 см. Цвіте в травні-червні. Яскраво-червоні ягоди достигають восени.
ОЧЕРЕТ ЗВИЧАЙНИЙ
Поширений на всій території країни. Росте по берегах річок, струмків озер і боліт — як на суші, так і у воді.
Ця гігантська трава досягає 4 м заввишки. Стебла та листя щоосені відмирають, але довгі розгалужені кореневища — багаторічні, перезимовують у мулі. Суцвіття утворюють характерну волоть. Як і всі злаки, це вітрозапилювана рослина. Розмножується переважно вегетативно з допомогою кореневищ.
Очерет
Рослинний світ
ЛАТАТТЯ БІЛЕ
Розповсюджене в річкових затоках та озерах України, за винятком Криму. Місцями зустрічається й у великих проточних прудах. Потребує спокійної чистої води, багатої киснем.
Діаметр квітки досягає 15 см. Це найбільша квітка нашої флори!
Кореневища можуть рости на дні водойми на глибині до 5 м.
Восени листя й квітконіжки відмиЛатаття біле
рають. Насіння поширюють птахи та, можливо, деякі види риб.
ВІЛЬХА ЧОРНА
Типова рослина Полісся та Лісостепу. Вологолюбне дерево, росте на болотах і по берегах водойм. У степу зустрічається в річкових заплавах.
На її коренях утворюються бульбочки з мікроорганізмами, що збагачують ґрунт сполуками азоту. Тож вільха підвищує родючість землі.
Цвіте навесні. Вітрозапилювана рослина, тому квітки малопомітні. Дрібне насіння з летючками розноситься весняними потоками.
Кушир підводний
КУШИР ПІДВОДНИЙ
Росте практично в усіх стоячих і слабкопроточних водоймах країни. Досить тіньовитривала рослина, здатна рости на великій глибині — до 9 м.
Замість коренів розвиваються тонкі пагони для закріплення в мулі. Непоказні малопомітні квітки здатні запилюватися під водою. Насіння утворюється рідко. Розмножується по більшості вегетативно — уламки пагонів розростаються, утворюючи нову рослину. Перезимовують кінчики пагонів, що нагадують бруньки.
!
|
Цікаво знати
П
ідпалювання сухого очерету позбавляє прихистку багато видів чапель, пеліканів, гусей,
лебед
ів, журавлів, не кажучи вже про дрібніших птахів.
Мохові болота служать домівкою для багатьох рослин і тварин, які майже не зустрічаються за їх межами. Ці болота відіграють важливу роль як хранителі води в посушливі періоди року.
Латаття потерпає від «любителів» квітів, які нещадно обривають його чудові квітки.
На жаль, вони одразу ж в’януть, тож ними не вдається навіть помилуватись.
Циклоп
(самка)
ЦИКЛОП
Багато видів цих веслоногих ракоподібних населяють тимчасові та великі водойми нашої країни.
Розміри рачка — кілька міліметрів. Живиться дрібними черв’яками, зоопланктоном, водяними личинками та ікрою риб.
Самка виношує яйця в особливих парних мішках. З них виводяться личинки — наупліуси.
МЕДИЧНА П’ЯВКА Медичка п’явка
В Україні населяє мілководні тихі водойми. Довжина тіла — до 10 см.
Живиться кров’ю жаб і крупних ссавців. Мускулиста глотка має 3 гострі щелепи, якими тварина прорізає шкіру жертви. Кожна особина є гермафродитом (одночасно самцем і самкою). Кокон з яйцями відкладає на берег водойми. Крихітні п’явки можуть нападати лише на жаб та пуголовків. Дорослішають вони за 3 роки.
БОДЯГА
Кілька видів цих прісноводних губок живе в чистих водоймах по всій Україні.
Тіло бодяги може мати різні форми. Живиться найдрібнішим планктоном і розчиненими органічними частинками, фільтруючи воду водойм. Замулення не терпить.
Восени бодяга відмирає. Зимує у вигляді гемул — бруньок, що розвиваються в тілі губок. Гемули витримують пересихання водойм, а навесні, коли у водоймах знову з̕являється вода, з них за лічені дні розвиваються нові особини.
ВОДЯНИЙ СКОРПІОН
Ранатра
Ця невеличка тварина, що належить до родини Клопів,— звичайний мешканець стоячих та слабопроточних водойм нашої країни.
Довжина — до 2 см. Дихає повітрям з допомогою дихальної трубки, що нагадує хвіст.
Живиться дрібними водяними тваринами, яких ловить передніми ніжками. Попри свою грізну назву, на скорпіона схожий тільки зовні.
По сусідству з водяним скорпіоном іноді можна зустріти його родича — ранатру, схожу на паличку завдовжки 4 см.
ПЕРЛІВНИЦЯ ТА БЕЗЗУБКА
Двостулкові молюски, поширені у прісних водоймах України. Довжина мушлі перлівниці — 15 см, а беззубки — до 20 см. Фільтруючи воду, живляться фітопланктоном і розчиненими
Беззубка
в ній органічними речовинами.
Перлівниця має досить товсту мушлю.
Вона віддає перевагу рікам та озерам з піщаним дном. Беззубка — мешканка ставків і водоймищ із мулистим дном — має тонкостінну мушлю. Ці молюски живорідні.
Їхні личинки-глохідії схожі на своїх батьків.
ЩИТНІ (ЛУСКОГУЗИ)
Навесні в тимчасових водоймах з̕являються весняні щитні. Літні щитні зустрічаються в тимчасових водоймах, та бувають і в ставках і озерах на початку літа.
Довжина тіла весняного щитня — 12 мм, а літні бувають і більшого розміру.
Щитні риються в мулі в пошуках поживних частинок і дрібних тварин або рослин. Літні щитні нападають на черв’яків, дрібних рачків і навіть на мальків риб.
ДАФНІЯ (ВОДЯНА БЛОХА)
Зустрічається в різних водоймах зі стоячою або слабопроточною водою.
Розміри цього ракоподібного не перевищують кількох міліметрів.
Живиться бактеріями та одноклітинними водоростями, фільтруючи воду.
Зазвичай у дафнії буває 50—100 яєць, що розвиваються у виводковій камері. З них виходять цілком сформовані рачки. Самка може давати потомство щотижня.
Восени в дафній розвиваються особливі яйця, стійкі до висихання та заморожування. Разом із пилом вони широко розносяться вітром.
РІЧКОВІ РАКИ Річковий рак
Дуже поширені у водоймах України. Довжина — до 16 см.
Живляться рослинами, різними дрібними тваринами і стервом.
Кожна особина риє власну нору.
У кладці до 6000 яєць, які самка до півроку носить на черевних ніжках. З них виводяться не лічинки, а цілком сформовані маленькі рачки.
Cвіт тварин
СРІБЛЯНКА (ВОДЯНИЙ ПАВУК)
Мешканець тихих водойм із густою рослинністю. Довжина тіла — близько 15 мм.
Полює на водяних комах, їх личинок і дрібних ракоподібних. Тіло вкрите короткими волосками, здатними утримувати повітря, тому під водою здається яскраво посрібленим.
Павук плете з павутиння мішок завбільшки з волоський горіх, який потроху заповнює повітрям. Для поповнення запасу кисню в своїй підводній обителі павук регулярно спливає на поверхню води за черговою порцією свіжого повітря. Тут же павучиха влаштовує «ясла», підвішуючи всередині кокон із яйцями.
Долумедес — один
КОТУШКА РОГОПОДІБНА
із представників
болочених водоймах. Діаметр мушлі — більЇї можна знайти навіть у найменших, поше 3 см.части за- мешкають біля водойм
павукоподібних, що
Живиться будь-якою м’якою їжею на дні водойм, оскільки її «зуби»-радули досить слабенькі, тож із твердою їжею не впораються.
Цей молюск — гермафродит. Це означає, що кожна доросла особина відкладає яйця в слизовому коконі.
Дихання легеневе, що не досить зручно для придонного способу життя. Натомість у крові є гемоглобін, що дає змогу запасати кисень в організмі молюска. Тому тварині не треба часто підніматися за ним на поверхню води.
Котушка
!
|
Цікаво знати
Надзвичайно цікаво взаємодіють у природі молюск беззубка і гірчак — невеличка рибка наших річок. Під час нересту рибки викидають ікру всередину стулок беззубки. А молюск у цей час «видуває» зі струмом води своїх личинок (глохідій), які прикріплюються до тіла рибок. Таким чином, ікра виявляється надійно захищеною, і личинки молюска розселяються на великі відстані.
Річкові перлівниці можуть зрідка утворювати перлини, якщо яка-небудь піщинка потрапить всередину мушлі. Щоб угамувати подразнення, молюск виділяє перламутр шар за шаром, доки піщинка не перетвориться на справжню перлину.
Cвіт тварин
МІНОГА УКРАЇНСЬКА
Поширена в басейні Дністра, Дніпра та Сіверського Дінця.
Довжина — до 21 см. Ця дивна тварина належить до дуже давнього класу Круглоротих. Вона має рот, але не має ще-
леп! Дорослі особини міноги взагалі не жив- Мінога українська
ляться й після нересту гинуть.
Рано навесні самка викидає до 6 тисяч ікринок, з яких виходять личинки-піскорийки.
Личинка заривається в мул, живлячись різноманітними дрібними органічними частинками та водоростями.
Восени, за 5—6 років вона перетворюється на дорослу міногу.
ФОРЕЛЬ СТРУМКОВА
Житель чистих і холодних гірських струмків і річок Карпат і Криму.
Довжина — до 35 см, маса — до 500 г. Релікт льодовикового періоду.
Полює на комах, рибу, жаб і навіть невеличку звірину, що потрапить у воду. Молодь живиться ракоподібними організмами, водними комахами та їх личинками. Нереститься восени або взимку, закопуючи в донний
ґрунт до 1,5 тисячі ікринок. Форель струмкова
СТЕРЛЯДЬ (ЧЕЧУГА)
Раніше зустрічалася в більшості річок України.
Довжина — до 1 м, маса не більше 2 кг. Це найменший осетер Європи.
Живиться дрібними молюсками, рачками, личинками комах і дрібною рибою. Нереститься тільки у чистих річках зі швидкою течією та кам’янистим або піщаним дном. Замулені ділянки для нересту не підходять.
Самка викидає до 140 тисяч ікринок.
Самець стає дорослим у 4 роки, а самка — лише у 5—9 років.
Плітка
ПЛІТКА
Живе у водоймах по всій Україні, крім Криму.
Із річок, що впадають у море, проникає в солонуваті води прибережних заток. Довжина тіла плотви — до 30 см, маса — до 800 г.
Живиться різноманітними водними безхребетними, переважно молюсками, мушлі яких
роздроблює міцними глотковими зубами. Самка плотви навесні
викидає до 100 тисяч ікринок, а самка тарані — вдвічі більше. Утворює гібридні форми з краснопіркою та лящем, що мають трохи інший зовнішній вигляд.
Прохідна форма плотви — тарань — мешкає в опріснених ділянках Чорного та Азовського морів. Вона може досягати маси 1 кг і 50 см завдовжки.
КАРАСЬ ЗОЛОТИЙ
Поширений по всій Україні, за винятком Криму. Віддає перевагу водоймам із стоячою водою. Заселяє всі придатні Карась
місцепомешкання, навіть найменші водойми, в яких золотий
тільки може жити риба.
Довжина тіла — 45 см, маса — до 3 кг.
Живиться водною рослинністю, безхребетними та детритом (поживною частиною мулу). На початку літа проходить нерест. Плідність самки — до 300 тисяч ікринок. Ікра викидається порційно, невеликими грудочками.
СОМ ЗВИЧАЙНИЙ
Населяє ріки та водоймища всієї України.
Довжина — 1,5—2 м, іноді бувають гіганти завдовжки 5 м, масою до 300 кг. Живиться рибою та іншими доступними йому за розміром тваринами. Самець будує й охороняє гніздо, в яке самка викидає до 480 тисяч ікринок. Кожна особина має свою мисливську ділянку з улюбленими схованками.
Сом звичайний
Водойми
Cвіт тварин
В’ЮН ЗВИЧАЙНИЙ
Житель стоячих і заболочених водойм України, крім Криму.
Довжина — до 30 см. Живиться донними безхребетними, особливо личинками комарів. Може В’юн
поїдати ікру інших видів риб.
звичайний
Під час нересту самка викидає 100—150 тисяч ікринок.
При нестачі кисню у воді може ковтати повітря, пропускаючи його крізь… кишечник.
ЩУКА
Живе в усіх річках, озерах, водоймищах і ставках України. З усіх прісноводних риб світу вона має найбільше поширення.
Довжина — до 1,5 м, маса — до 55 кг.
Хижак. Живиться рибою, іноді — водними птахами та дрібними ссавцями.
Нереститься рано навесні, викидаючи на залиту повінню траву до 200 тисяч ікринок. Достовірне довголіття щуки не перевищує 30—40 років.
Щука
!
|
Цікаво знати
Р
иби, що переносять личинки молюсків — глохідії,— потерпають від цих паразитів,
зате
надалі живуть довше за інших своїх родичів і не хворіють.
Сом — найбільший хижак серед риб. Він любить жити біля пташиних колоній, де живиться рибою, що гублять птахи, і пташенятами, які випадають із гнізда. Відомі випадки нападів сома на свійських гусей і собак, котрі перепливали річку.
Карась дуже стійкий до нестачі кисню у воді. Він може зариватися в мул на глибину до 70 см. Завдяки цьому карась примудряється вижити, навіть коли вода в озері чи ставку, де він мешкає, висихає або промерзає до дна.
Для відлякування ворога джерелянка (кумка) стає в попереджувальну позу й демонструє йому плямисте забарвлення черевця та нижнього боку лапок. Її шкірні залози виділяють їдку рідину. Тому вужі та деякі хижі птахи ніколи не чіпають цих тваринок.
ЛИН
Населяє ріки та озера України, крім Криму.
Довжина — 60 см, маса — до 7,5 кг.
Живиться водяними черв’яками, дрібними молюсками та рачками, а також м’якою водяною рослинністю.
Веде досить потаємне життя, уникаючи яскравого світла.
Навесні та на початку літа самка викидає на водяні рослини до
400 тисяч дрібних ікринок. Лин
Витривалий до низького вмісту кисню у воді.
ЛЯЩ
Живе в річкових заводях і затонах, а також в озерах і водоймищах України, за винятком Криму. Довжина тіла може досягати 50 см, маса — до 5 кг.
Живиться черв’яками, молюсками та ракоподібними. Нереститься навесні на залитій повінню прибережній рослинності. Під час шлюбних ігор лящі шумно хлюпощуться на мілководді. Продуктивність самки — до 390 тисяч ікринок.
Дрібні особини мають сріблясте забарвлення, крупні значно темніші, із золотим вилиском.
СУДАК
Живе в річках, озерах та водоймищах України, крім Криму, не уникає й опріснених ділянок морів, особливо Азовського. Довжина — до 120 см, маса — до 20 кг.
Живиться різноманітною рибою. Нереститься тільки в прісній воді. До 1,5 мільйона ікринок викидає на водні рослини або в гніздо у вигляді ямки. Самець охороняє ікру та молодь від хижаків, поки мальки не залишать гніздо.
ОКУНЬ
Населяє майже всі прісні водойми на території України, утворюючи в них дві форми. Дрібна форма живе на мілководних ділянках, живиться переважно черв’яками, рачками, личинками комах.
Крупні окуні люблять глибинні місця. Вони по-
части досягають 50 см завдовжки й маси 1,5 кг. Окунь
Живляться дрібною рибою.
Обидві форми окуня нерестяться навесні.
Плідність самки крупної форми досягає 200 тисяч ікринок. У дрібної форми буває лише по кілька десятків тисяч ікринок.
Cвіт тварин
ВУЖ ВОДЯНИЙ
Населяє південні регіони країни. Віддає перевагу прибережним ділянкам.
Не має парних плям на голові, як у звичайного вужа. Довжина — до 130 см. Живиться жабами та дрібною рибою, яку майстерно ловить під водою. Відкладає до 25 яєць у шкірястій оболонці. Новонароджені змійки одразу ж починають самі полювати на маль
ків риби та пуголовків. Не отруйний.
Жаба озерна
ЧЕРЕПАХА БОЛОТНА
Населяє всю Україну. Любить тепловодні водойми з густо зарослими берегами. Довжина панцира — понад 25 см. Живиться різноманітними дрібними тваринами і стервом.
У травні відкладає 5—10 яєць у вапняній шкаралупі, для цього йде подалі від водойм. Зимує у воді під кригою, зазвичай біля джерел.
! Цікаво знати
ЖАБА ОЗЕРНА
Мешкає в будь-яких водоймах.
Довжина тіла — до 18 см. Цей вид жаб має найгучніший голос серед усіх земноводних тварин нашої країни.
Живиться переважно комахами та іншими дрібними тваринами.
Розмножується у воді. Продуктивність самки досягає 16 тисяч ікринок. Личинки (пуголовки) живляться детритом і фітопланктоном.
Зимує завжди у водоймах.
Черепаха болотна
Болотна черепаха — єдиний вид черепах в Україні. Випадково побачену на суші тварину не можна чіпати — це самка шукає місце для відкладання яєць.
Кумка-жовтобрюшка невибаглива до складу води. Іноді цих жаб зустрічають у водоймах із дуже солоною водою і навіть у сірководневих джерелах.
Водяні вужі — чудові плавці. Часто можна бачити, як вужі, навіть зовсім маленькі, перепливають струмок, озерце, а почасти й велику річку. При цьому тварини зовсім не звертають уваги на перешкоди, що трапляються на поверхні води. Побачивши човен, вуж просто пірнає і продовжує свій шлях під водою.
Cвіт тварин
ГОГОЛЬ
Зберігся подекуди в Північному Поліссі та в долині Дніпра. Належить до ниркових качок.
Довжина — до 50 см, маса — до 1,5 кг.
У пошуках їжі часто пірнає під воду.
Гніздує в дуплах дерев, дно яких самка вистеляє пухом, який вискубує в себе на черевці.
У кладці 7—12 яєць. Після появи на світ каченята одразу вистрибують із гнізда на землю. Вони швидко ростуть і вже за 10 днів стають самостійними.
Гоголь
ВЕЛИКА БІЛА ЧАПЛЯ (ЧЕПУРА ВЕЛИКА)
Поширена в долині Дніпра, східних та південних регіонах України.
Довжина — до 105 см, маса — до 1,5 кг. Живе на берегах різних водойм. Живиться водними безхребетними, рибою, пуголовками та жабами. Гніздує колоніями на верхівках дерев або в очереті. У кладці 4—5 яєць. Зимує в Північній Африці та в Аравії.
ЛЕБІДЬ-ШИПУН
Лебеді-шипуни
Ареал охоплює всю Україну.
Довжина тіла — до 160 см, розмах крил — майже 2,5 м, маса — до 15 кг.
Живиться переважно водяними рослинами. Гніздиться на заломах торішнього очерету. Кладку з 4—6 яєць насиджує самка. Самець пильно охороняє її та пташенят. Зимує скрізь, де є спокійні незамерзаючі водойми.
Зрідка на південних узбережжях можна зустріти зимуючого в Україні лебедя-кликуна, який відрізняється від свого родича жовтим (а не червоним, як у шипуна) дзьобом і гучним трубним голосом.
!
|
Цікаво знати
Н
ижня поверхня пальців скопи вкрита гострими роговими шипами, які допомагають їй
утри
мати слизьку рибу. Цьому сприяє і своєрідна будова лап, озброєних кігтями.
Лелеки повертаються з вирію наприкінці березня. Першими прилітають самці. Вони ремонтують свої торішні гнізда, чекаючи на самок. Якщо подруга чомусь не прилетіла, лелека так і залишається самотнім, не пускаючи в гніздо інших птахів.
ПЕЛІКАНИ
Рожевий та кучерявий пелікани живуть у низов’ях великих рік і в приморських регіонах.
Маса кучерявого пелікана — до 10 кг, розмах крил — до 3,5 м. Рожевий трохи менший.
Живиться рибою. Рибалить зграями, почасти об’єднуючись із бакланами та іншими птахами.
Гніздує на островах і в торішніх очеретах. У кладці 2—3 яйця. Насиджують і вигодовують потомство
обидва батьки.
ОЗЕРНА ЧАЙКА (МАРТИН)
Населяє долини річок та озера України.
Довжина — близько 40 см, маса — до 400 г.
Живиться дрібними водними тваринами.
Кучерявий
Гніздиться колоніями у важкодоступних прибепелікан
режних місцях, на землі. У кладці 3 яйця. Пташенят
вигодовує комахами та земляними черв’яками. Тримаються досить великими зграями.
ОНДАТРА
Завезена в Україну в ХХ столітті заради цінного хутра. Мешкає по всій території країни, віддаючи перевагу берегам тихих водойм. Довжина — до 25 см, маса — до 1,5 кг. Живиться переважно різноманітними водними рослинами.
Живе поодинці та сімейними групами. У високих берегах річок риє нори, на низьких будує затишні хатки з виходом під водою. Самка двічі або тричі на рік приводить по 6—7 дитинчат. У південних регіонах розмножується і взимку, виго-
довуючи за рік 4—5 виводків.
ХОХУЛЯ
Дуже давня тварина. Релікт третинного періо- Хохуля
ду. Мешкає в заплавних озерах і старицях.
Довжина — близько 40 см. Живиться водними молюсками та рачками, іноді — дрібною рибою та жабами. Живе в глибоких норах, що мають вихід під водою. Самка приводить 3—4 малюків. Взимку може полювати під кригою. Часто гине, потрапляючи в рибальські сітки.
Cвіт тварин
ВИДРА
Живе на прибережних ділянках водойм по всій Україні, за винятком Криму. Дуже рухлива тварина.
Довжина — до 1,5 м, маса — більше 10 кг. Живиться рибою, жабами, раками. Їй вистачає 1 кг їжі на добу.
Веде усамітнений спосіб життя.
Самка приводить 2—4 малюків, які стають дорослими лише на третій рік. До цього вони весь час живуть разом із матір̕ю.
Видра
Бобер
БОБЕР
Населяє береги річок, струмків, озер і місцями водоймищ Полісся, Лісостепу та Степу.
Довжина — до 160 см, маса — до 30 кг.
Це найкрупніший гризун України.
Живиться корою та гілками осики та верби, а також різноманітними водними рослинами.
Живе сім’ями. Самка народжує 3—5 добре розвинутих бобренят, які ще 2 роки залишаються разом із своїми батьками.
!
|
Цікаво знати
Бобри влаштовують на маловодних струмках загати з колод і хмизу, які обмазують глиною та мулом, регулюючи таким чином рівень води.
У період заготівлі корму на зиму бобри іноді валять досить великі дерева. Потім відгризають крупні гілки і стягують їх під воду, де вони й зберігаються до весни.
У разі необхідності бобри риють глибокі рівчаки від свого житла до найближчих деревних заростей. Цими каналами вони можуть без перешкод сплавляти собі їжу.
Видра — дуже енергійна тварина, тому дослідники часто бачать її в різних місцях і вважають, що видр на певній ділянці більше, ніж насправді.
Взимку, коли водойми замерзають, видри в пошуках риби можуть переходити по кризі та снігу до інших. При цьому вони долають за день 15—20 км. Цікаво, що спускаючись із крутого схилу, видра притискає лапи і з̕їжджає вниз просто на череві, залишаючи на снігу характерний слід у вигляді жолоба.
ПІВОНІЯ КРИМСЬКА
Зустрічається тільки в лісах Гірського Криму, переважно на світлих розріджених узліссях. Багаторічна трав’яниста рослина висотою до 70 см.
Цвіте в травні-червні. Квіти досягають 15—20 см у діаметрі, запашні.
ЛАДАННИК (ЧИСТ)
Півонія кримська
Ендемік Південного берега Криму.
Невисокий вічнозелений кущик.
Крупні квітки дуже схожі на квіти шипшини. Листя й молоді пагони виділяють смолисту речовину — ладан. Стійкий до пожеж і перевипасу, худоба його не чіпає.
Суничник дрібноплідний
РУСКУС ПІД’ЯЗИКОВИЙ
Росте в тінистих вологих лісах Південного берега Криму. Вічнозелений кущик висотою 40 см. Те, що зазвичай вважають листками, насправді кладодії — видозмінені стебла. Цвіте в квітнітравні, а плодоносить з липня по грудень.
СУНИЧНИК ДРІБНОПЛІДНИЙ
Релікт третинного періоду. Зберігся на Південному березі Криму. Невисоке вічнозелене багатостовбурне дерево. Висота — до 9 м. Цвіте в квітні-травні. Плоди, справді схожі на суниці, достигають у жовтні.
РОГОВИК БІБЕРШТЕЙНА
Ендемічний чагарник Кримських гір. Яловець
Полюбляє відкриті місця, може рости на кам’янистих осипах. Рясно цвіте з травня по вересень.
Розмножується насінням і паростками.
ЯЛОВЕЦЬ ВИСОКИЙ
Зберігся лише на Південному березі Криму.
Вічнозелене хвойне дерево висотою 12 м.
Росте групами, утворюючи мальовничі зарості. Живе довго — 500—1000 років, та виростає дуже повільно.
76
Рослинний світ
ТЮЛЬПАН КАЛЬЄ (ДВОКВІТКОВИЙ)
Ендемік Південно-Східного Криму. Росте на сухих приморських схилах сходу Південного берега Криму. Більше ніде не зустрічається. Цибулинна рослина заввишки 20 см. Квітки парні, білі, з жовтими серцевинками.
Цвіте в березні-квітні, а насіння достигає вже в травні.
Маки
МАКИ
На півдні України та в Криму зустрічається кілька видів маків. Багаторічна трав’яниста рослина. Трапляються й однорічні види.
Маки невибагливі до кліматичних умов. Висота досягає 30—60 см.
Квіти яскраво-червоні, зрідка — білі. Цвітуть на початку літа, утворюючи в степах або на узбіччях доріг чи кам’янистих осипах мальовничі килими.
ЦИКЛАМЕН КУЗНЕЦОВА
Ендемік Білогірського району Криму. Росте в ясеново-дубових гірських лісах.
Висота — близько 10 см, квітки одиночні пониклі. Цвіте в лютому-березні.
СОСНА СТАНКЕВИЧА
Збереглася лише на Південному березі Криму, росте на кам̕яних схилах.
Реліктове хвойне дерево з розкидистою кроною. Висота — до 25 м. Довжина
хвоїнок — 15 см, шишок — до 10 см. Сосна Станкевича
!
|
Цікаво знати
П
лоди ялівцю схожі на ягоди. Проте це типово голонасінна рослина, тож його плоди вір
ніше
називати шишкоягодами, оскільки це справді м’ясисті шишечки з насінням. Шишкоягоди охоче поїдають птахи та звірі, що сприяє поширенню ялівцю.
Незважаючи на сухий клімат Криму, в гірських лісах там зустрічається багато вологолюбних рослин. Вони використовують вологу хмар, які затримуються на горах.
В сухому та спекотному Криму багато рослин виділяють ароматні ефірні олії. Серед них такі як тим’ян, лаванда, кипарис, яловець і багато інших. Таке пристосування допомагає їм зменшити випаровування вологи з листя.
77
Рослинний світ
ЕМБІЯ СЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКА
Поширення цієї комахи обмежене Південним берегом Криму.
Довжина — 1 см. Живиться прілими залишками рослин, іноді нападає на комах. Навесні живе в поверхневому шарі ґрунту. Ходи вистеляє павутинням, утворюючи довгі розгалужені трубочки, в яких комаха однаково спритно пересувається як вперед, так і назад. У цей час часто тримається групами.
З настанням спеки переселяється глибше — почасти на глибину до 1,5 м.
СКЕЛЬНА ЯЩІРКА
Зустрічається в горах Південного берега Криму. Віддає перевагу скелям по берегах річок і кам’янистим розсипам, де можуть збиратися одночасно по кілька десятків особин.
Довжина тіла з хвостом — 11—25 см.
Живиться комахами. Самка відкладає 3—8 яєць у глибокі щілини між скелями.
Кримська ящірка
ЖОВТОПУЗ
Ця безнога ящірка зустрічається тільки на Південному березі Криму та на Керченському півострові. Населяє кам’янисті схили, порослі чагарником, степові вибалки та узлісся. Не уникає садів і виноградників. Хвіст не відкидає.
Живиться дрібними тваринами — слимаками, крупними комахами та павуками, а також ящірками, дрібними зміями, гризунами, іноді — яйцями птахів. Молодь живиться комахами. Довжина тіла дорослої ящірки — до 125 см.
Це найкрупніша ящірка у фауні Європи.
Самка відкладає 6—10 яєць у своїй норі й пильно їх охороняє.
!
|
Цікаво знати
Щ
об уникнути випадкового укусу скорпіонів, павуків, сколопендр, а заразом і отруйних
змій,
треба додержуватись простих правил:
1.
Не сунути руки в щілини між камінням, покинуті нори, виїмки в ґрунті тощо. Не нишпорити всліпу в траві або чагарнику.
2.
Намет ставити виключно на рівній поверхні відкритого ґрунту. Територію навколо намету прибрати від сміття та каміння.
3.
На ніч намет має бути щільно закритим або захищеним протимоскітною сіткою. Не можна залишати ніяких щілин!
4.
Вранці не забувайте обдивитися предмети, що пролежали ніч за межами намету.
5.
Ходити в лісі, степу, горах треба в закритому одязі та взутті.
79
Cвіт тварин
ЧОРНИЙ ГРИФ
Зберігся лише у найбільш важ- Чорний гриф
кодоступних горах Криму.
Довжина тіла — 100—110 см, розмах крил — до 3 м, маса — до 12 кг. Живиться тушами мертвих тварин. Утворює постійні пари. Свої величезні гнізда влаштовує на деревах. Єдине яйце насиджує майже 2 місяці. Потім ще 3—4 місяці пташеня потребує опіки. Своє дитинча грифи вигодовують напівперетравленим м̕ясом.
Вухань — рідкісний вид кажана
ВЕЛИКИЙ ПІДКОВОНІС
Цей кажан зустрічається в Закарпатті та півдні Криму, у Степу та Лісостепу.
Довжина — до 71 мм, маса — до 27 г.
Живиться крупними комахами, яких ловить у повітрі. Селиться величезними колоніями в печерах, гротах, на горищах. Самка підковоноса народжує 1—2 кажанят, яких деякий час носить із собою.
Зиму проводить у підземних печерах.
Одним із рідкісних кажанів є вухань, який відзначається своєрідною будовою великих вух, схожих на загнуті ріжки.
!
|
Цікаво знати
П
ідковоніс отримав свою назву за шкірясту облямівку на мордочці у формі підкови.
Така
незвичайна будова пов’язана з тим, що він видає ультразвуки ніздрями.
У Гірському Криму благородний олень і лисиця в результаті тривалої ізоляції утворили самостійні підвиди, котрі забарвленням хутра і розмірами відрізняються від родичів на материку.
Серед мешканців Криму зустрічаються вихідці з Далекого Сходу. Це дикий кабан і єнотовидний собака. М’який та малосніжний кримський клімат особливо підходить цим тваринам, які не люблять глибоких снігових заметів.
Мешканці Криму — кримський гекон і леопардовий полоз — є найрідкіснішими рептиліями України.
81
Живий світ
ЗООПЛАНКТОН
Так називається безліч різних дрібних тваринок, що живуть у товщі води,— коловерток, калянусів тощо,— яких почасти можна роздивитися тільки в мікроскоп. Розміри більшості з цих організмів не перевищують 1 мм.
До складу планктону, крім одноклітинних тварин, входить безліч дрібних личинок молюсків, ракоподібних, асцидій та риб.
Планктонні тварини живляться бактеріями та одноклітинними водоростями.
РЕБРОПЛАВИ
Звичайні мешканці морських вод.
У 80-ті роки ХХ століття у Чорному морі виявлено новий вид реброплава, якого раніше тут не було,— мнеміопсис.
Живиться цей хижак зоопланктоном та іншими дрібними тваринами моря, а також може поїдати ікру риб.
Довжина — до 10 см. Не маючи природних ворогів, він неймовірно розмножився. Одна особина продукує до 3,5 тисяч дрібних яєць на добу!
Мушля рапани Реброплав
РАПАНА
Батьківщина цього молюска — моря Далекого Сходу. В 1947 році виявлена в Чорному морі.
Довжина мушлі рапани може досягати 15 см. Хижак, що живиться устрицями та мідіями.
В одній яйцевій капсулі буває до 1000 яєць, а самка викидає безліч таких капсул. Плаваючі личинки — велігера — після розселення осідають на дно і перетворюються на маленьких рапан.
!
|
Цікаво знати
Бі
льшість червоних водоростей ростуть на глибині не більше 10—40 м, та деякі з них
добре
почуваються й на великій глибині — до 100—200 м!
Ульву часто неправильно називають морською капустою, однак її можна було б назвати морським салатом, оскільки в деяких країнах місцеве населення вживає її в їжу.
83
МЕДУЗА АУРЕЛІЯ
Знайомий кожному найчисленніший представник типу Кишковопорожнинних у Чорному та Азовському морях.
Діаметр її «зонтика» — до 40 см.
Живиться фітопланктоном. Рот розміщений під ковпаком і оснащений щупальцями з жалкими клітинами.
Для людини абсолютно безпечна.
МОРСЬКІ ГУБКИ
У Чорному морі живе 28 видів цих невеликих за розміром тварин.
Живляться планктоном і розчиненими у воді органічними речовинами. Відіграють важливу роль як живі фільтри морської води. Являють собою колонію клітин — проміжну форму між одно- та
Медуза аурелія
багатоклітинними тваринами.
МОРСЬКИЙ ЖОЛУДЬ (МУХОРКА)
Цей рачок населяє Чорне та Азовське моря. Веде сидячий спосіб життя, прикріплюється до будь-яких предметів під водою. Утворює великі колонії.
Розмір вапнякової мушлі морського жолудя невеликий — до 3 см. Рачок може розсувати її стулки, а змахами грудних ніжок гнати воду всередину для дихання та харчування.
тями та зоопланктонними організмами, Живиться одноклітинними водорос- Морські жолуді
відфільтровуючи їх із морської води.
Одна особина може викидати кілька тисяч крихітних плаваючих личинок, які згодом осідають на будь-яких зручних місцях, навіть на мушлях молюсків і панцирах крабів.
Існує вид морського жолудя, який живе на скелях вище рівня води й задовольняється лише бризками хвиль.
Cвіт тварин
МОРСЬКІ КРАБИ
Кілька видів зустрічається біля берегів Криму.
Довжина карапакса (щита головогрудей) звичайно не переви-
щує 9 см. Живляться дрібними
морськими тваринами та органічними рештками. Самки виношують по кілька тисяч яєць. З них ви-
Морський краб
водяться личинки, які спершу ведуть планктонний спосіб життя, а згодом
перетворюються на маленьких крабиків.
УСТРИЦІ ТА МІДІЇ
Молюски, дуже поширені в Чорному, а мідії — і в Азовському морях.
Живуть від зони прибою до глибини 80 м, міцно прикріплюючись до різноманітних підводних предметів, але за бажання можуть відчеплятися й переміщуватися на інше місце. Довжина мушлі — до 12 см. Самки устриці за сезон дають до 500 мільйонів дрібних яєць. Плаваючі личинки швидко розселяються на великій площі.
НЕРЕЇС
Нереїс
Поширений у Чорному та Азовському морях на глибині до 200 м.
Належить до класу Поліхет.
Довжина тіла — до 12 см.
Живиться різноманітними органічними залишками тварин і рослин, які знаходить в піщаному ґрунті або в мулі. Веде виключно донний спосіб життя.
Викинувши яйця, тварина гине. З яєць виводяться крихітні плаваючі личинки
— трохофори.
!
|
Цікаво знати
Устриці та мідії — молюски-фільтратори — живляться мікроскопічними планктонними організмами та органічними частинками з води. Колонія цих молюсків, що займає площу 1 кв. метр, здатна відфільтрувати 280 т води за добу.
Ланцетник являє собою величезний інтерес для науки як уцілілий нащадок давніх тварин, від яких походять усі хребетні тварини, включаючи й людину.
АКТИНІЯ КІНСЬКА
Мешкає в прибережних районах Чорного моря. Зустрічаються особини з червоними, зеленими та синіми щупальцями.
Діаметр вінчика може досягати 4—7 см.
Дрібні особини живляться планктоном, крупні — креветками та дрібними рибками. На щупальцях є особливі жалкі клітини. Вони містять отруту, яка паралізує здобич.
Розмножується брунькуванням та яйцями,
Актинія кінська
з яких виходять маленькі поліпи.
ТЕРЕДО
Асцидія
Двостулковий морський молюск. Довжина — до 15 мм. Живиться відфільтрованим з води планктоном і органічними речовинами, у тому числі й тирсою. З допомогою мушлі висвердлює собі ходи в будь-якій деревині, що потрапить у море. Ці ходи ніколи не перетинаються.
АСЦИДІЇ
Десятки видів цих тварин населяють Чорне море. Ведуть сидячий спосіб життя.
Утворюють великі колонії. Розмір однієї особини — до 2 мм. Мішкувате тіло має два отвори, крізь які проходить вода. Живляться відфільтрованим з морської води планктоном.
Близькі родичі хребетних тварин. З яєць виводяться личинки, що нагадують пуголовків. Відпливши подалі, вони прикріплюються до дна і перетворюються на дорослих асцидій.
Ланцетник
ЛАНЦЕТНИК ЄВРОПЕЙСЬКИЙ
Мешкає в теплих затоках Чорного моря.
Довжина — 3—7 см. Уздовж тіла має світлочутливі вічка. Уникає освітлених місць.
Зарившись у крупний пісок, відфільтровує собі їжу — мікроскопічних тварин і рослини.
КЕФАЛЬ
У прибережних водах морів України зустрічається п’ять видів кефалі. Найкрупніша з них, лобан, досягає 90 см завдовжки і може мати масу більше 6 кг. Крім того, досить поширені види — сингіль та гостроносик. В останні роки в наших морях акліматизовано й далекосхідний вид кефалі — піленгаса.
Основу харчування кефалі складає
Кефаль
детрит (поживний мул) і перифітон
(рослинне і тваринне обростання під-
водних скель і споруд). Нерестяться у червні-серпні. Ікру кефалі у вигляді слизьких грудочок, що плавають біля поверхні води, можна зустріти й у відкритому морі, проте молодь, яка виводиться з ікринок, незабаром повертається до берегів.
Усі види кефалі добре плавають і можуть здійснювати міграції, однак частіше це осіла риба. Вони дуже рухливі й, потривожені, здатні вистрибувати з води.
ЛОСОСЬ ЧОРНОМОРСЬКИЙ
У Чорному морі зустрічається досить рідко. Є близьким родичем сьомги.
Довжина тіла досягає 110 см, маса — до 24 кг. Живиться переважно дрібною рибою. На нерест заходить у ріки з лютого. Пара риб нерестує на ділянках зі швидкою течією та кам’янистим дном. Плідність — близько 5,5 тисячі ікринок. Личинки та мальки до 3—4 років живуть у річках, після чого скочуються в море.
ОСЕЛЕДЕЦЬ ЧОРНОМОРСЬКИЙ
Населяє басейни Чорного та Азовського морів, дуже поширений вид.
Досягає 30 см завдовжки. Живиться дрібною рибою і планктонними ракоподібними. Навесні великими зграями заходить у річки на нерест. Самка викидає до 50 тисяч ікринок. На зиму покидає Азовське море і зимує у водах Чорного моря.
ТЮЛЬКА
Поширена в Чорному та Азов- Тюлька
ському морях. Друга назва — кілька. Довжина тіла не більше 9 см.
Живиться зоо- й фітопланктоном.
Утворює величезні скупчення. На нерест заходить у річки та опріснені затоки.
Самка викидає до 10 тисяч ікринок.
РИБА-ГОЛКА (ІГЛИЦЯ ПУХЛОЩОКА)
Мешканець прибережних районів Чорного Риба-голка
та Азовського морів. Любить ділянки з солонуватою водою, проникає в прісні водойми. Довжина — до 20 см. Живиться зоопланктоном. Кілька десятків ікринок відкладається у виводкову сумку на череві самця. Там же він згодом носить і мальків.
Морський чорт
МОРСЬКИЙ ЧОРТ
Житель Чорного моря, друга назва — європейський вудильник. Живе та полює на глибині 50—200 м. Довжина — до 1,5 м, з них 1 м припадає на голову! Маса почасти може досягати 20 кг.
Нерухомо чатує на здобич на морському дні. Ворушиться тільки його вудка-еска (видозмінений спинний плавець), приваблюючи необережних риб.
Нереститься на глибині до 2000 м. Самка викидає до 3 мільйонів ікринок. Незважаючи на це, вид дуже рідкісний. Вірогідно це пояснюється тим, що на глибині більше 200 м води Чорного моря мають високу концентрацію отруйного газу сірководню і практично не
придатні для життя.
ГАГА ЗВИЧАЙНА (ПУХІВКА) Гага
Зрідка гніздиться в Північному При- звичайна
чорномор’ї, раніше її в Україні не було. Довжина — до 71 см, маса — до 3 кг.
Годується в морі, виловлюючи молюсків і різноманітних ракоподібних.
Пари утворює тільки в шлюбний період.
Самка вистеляє гніздо унікальним теплим пухом, який вискубує в себе на череві. У кладці 5—6 яєць. Щойно пташенята вилупляться й обсохнуть, мати веде їх у море.
Cвіт тварин
АФАЛІНА
Мешканець прибережних Афаліна
районів Чорного моря. Довжина — до 2,3 м, рекорд — 3,1 м. Живиться рибою. За здобиччю може пірнати на глибину до 174 м і залишатися під водою до 15 хвилин.
Товариська тварина, живе невеликими групами, має багату «мову» спілкування.
Застосовує ультразвукову ехолокацію.
Навесні самка народжує одне дитинча довжиною до 1 м. Молоком годує довго — почасти до півтора року.
ДЕЛЬФІН-БІЛОБОЧКА
Поширений біля узбереж і у відкритих водах Чорного моря.
Довжина тіла досягає до 2,6 м, маса — до 100 кг.
Пірнаючи, може залишатися під водою до 5 хвилин. У погоні за здобиччю здатний, розігнавшись, розвивати швидкість до 55 км на годину. Це один із найшвидкісніших видів дельфінів.
Живиться дрібною рибою,— в першу чергу хамсою, кількою та іншими зграйними видами,— орієнтуючись під водою з допомогою ультразвукової ехолокації. Завдяки ехолокації тварина зберігає здатність ловити рибу та ухилятися від перешкод, навіть втративши зір.
Тримається стадами по кілька сотень, а то й тисяч особин.
Самка народжує одне дитинча, якого півроку годує молоком. Малюк стає дорослим лише в 4 роки.
!
|
Цікаво знати
В
Чорному та Азовському морях є чимало небезпечних мешканців. У малолюдних місцях
не ва
рто ходити босоніж по морському дну — можна випадково наступити на ската-хвостокола, морського дракончика або скорпену й дістати відчутного уколу.
Отрута морського дракончика дуже небезпечна для людини, тому постраждалого слід негайно доставити в лікарню!
Дикі тварини досить непередбачувані. Це зайвий раз доводить трагічна загибель у 2006 році відомого австралійського натураліста Стіва Ірвіна, враженого в серце ударом шипа ската-хвостокола (морського кота) при необережному поводженні з твариною.
Вік білуг, які вперше йдуть на нерест, такий: для самок 17—26 років, для самців — 14—23 роки. Не дивно, що кількість особин цього виду щороку зменшується.
Здатність до навчання в дельфінів-афалін вища, ніж в інших дельфінів чи навіть собак, проте нижча, ніж у людиноподібних мавп. Саме афаліна — головний актор у дельфінаріях.
Рослинний світ
ОЧИТКИ
Більшість видів росте на сухих гірських схилах Карпат і Криму, утворюючи серед каміння мальовничі зарості-«подушки». Проте є й лісові види, які віддають перевагу світлим сосновим лісам з піщаним ґрунтом.
Мають дуже високу здатність до вегетативного розмноження. Навіть уламок пагона може утворювати корені
й давати початок новій рослині. Очиток їдкий
БАРВІНОК
Барвінок малий дуже поширений у лісах різного типу, а барвінок трав’янистий — переважно у степах.
Обидва види — багаторічники висотою 10—30 см. Барвінок малий є вічнозеленим, а барвінок трав̕янистий — літньозелена рослина, його надземні пагони на зиму відмирають.
Барвінок малий вичайно росте у вигляді сланких пагонів, які легко вкорінюються. Рясно цвіте у травні.
Барвінок
ТОНКОНІГ
Одна з найпоширеніших рослин родини Злаків. Численні види цієї рослини різняться за розмірами та характером місцезростання — є степові, лугові та лісові види. Тонконіг дібровний — красива трава до 50 см заввишки. Тонконіг повзучий, висотою 10 см, зустрічається на галявинах та луках. Ним засівають Мох
стадіони. У тонконога цибулинного у волотях розвиваються
не квітки та насіння, а бруньки, подібні до цибулинок.
БРІЄВІ МОХИ
Дуже поширені в Україні рослини, що ростуть килимом або подушками. Відомо близько 550 видів мохів.
Розмножуються спорами, які достигають у спорогонах — маленьких коробочках на тонких ніжках.
Можуть рости практично в будь-якій місцевості.
Чистотіл
КРОПИВА ДВОДОМНА
В Україні поширена практично всюди, крім луків із щільним дерновим покривом та степів, росте біля людського житла.
Багаторічна трав’яниста рослина заввишки до 1 м, утворює густі зарості.
Жалкі волоски захищають кропиву від крупних тварин. Та її пишним листям безкарно ласують слимаки, гусінь та жуки.
ОРХІДЕЇ
Це не суто тропічні квіти, як багато хто гадає. В Україні росте чимало їх видів. Це зозулинець, булатка, офріси, пальчатокорінники, любки і, звичайно, найкрасивіші — венерині черевички.
Трав’янисті багаторічники висотою від 20 до 80 см. Квітки запилюються комахами. При достиганні утворюється величезна кількість дрібного насіння, яке може прорости тільки за наявності міцелію певЧИСТОТІЛ
Трав’янистий багаторічник висотою більше півметра.
Цвіте протягом усього літа. Яскраво-оранжевий сік чистотіла досить отруйний, тому дикі копитні тварини його не чіпають.
Звичайна рослина по всій території країни. Є символом порушеного людиною середовища. Росте в занедбаних і недоглянутих місцях, на звалищах тощо. У природних лісах його майже не буває.
Кропива дводомна
ного виду грибів, який постачає йому поживні речовини. За кілька років після проростання з’являється перший листок, а ще через багато років рослина починає цвісти. Тому ці чудові квіти потребують дбайливого ставлення до себе.
Вся країна – рідний дім
Рослинний світ
КЛЕН АМЕРИКАНСЬКИЙ
Походить з Північної Америки. Поширений по всій Україні, зустрічається в усіх природних зонах. Досягає висоти 25 м, але трухлявіє вже до 30 років.
Раніше його культивували як невибагливе та швидкоростуче дерево для закріплення легких ґрунтів.
Нині стає небезпечним «бур’яном», витісняючи з лісів інші деревні насадження та збіднюючи екосистеми.
КІНСЬКИЙ КАШТАН
Батьківщина — гірські ліси Балканського півосКлен
трова. Як невибагливе та красиве дерево був штучно американський
розселений людиною в усіх країнах помірного поясу.
Висота — до 30 м, діаметр стовбура — до 1,5 м.
Цвіте наприкінці весни. Кремово-білі суцвіття каштана стали символом Києва.
Колючі плоди достигають у вересні. Назву «каштан» отримав за схожість плодів зі справжнім каштаном. Та кінський каштан йому зовсім не родич.
РОБІНІЯ (БІЛА АКАЦІЯ)
У ХІХ столітті завезена в Україну з Північної Америки. Широко розповсюдилась завдяки своїй красі та невибагливості. У лісопосадках росте як чагарник.
У вигляді дерева досягає висоти 30 м. Рясно цвіте на початку літа. Гарний медонос, мед із її квітів має цілющі властивості.
Робінія біла не лише не є ро-
дичкою справжніх тропічних ака- Робінія
цій, але навіть не схожа на них.
!
Цікаво знати
Л
истя та стебла кропиви вкриті жалкими волосками, що мають вигляд мініатюрних
труб
очок з їдкою рідиною. Кінчики цих трубочок складаються з кремнію і легко обламуються. Їх гострі краї проколюють шкіру, і їдка рідина потрапляє в крихітну ранку, завдаючи опіку.
Під час прогулянки в лісі краще не зривати квіти для букетів. Особливо це стосується незнайомих видів. Серед купи квітів може опинитися занапащена орхідея — можливо, єдина в даній місцевості. Навіть побачивши цілу галявину орхідей, не рвіть їх, а краще сфотографуйте на пам’ять.
Cвіт тварин
МОКРИЦЯ (СТОНОГА)
Ці наземні ракоподібні поширені по всій країні. Присмеркові тварини. Вдень ховаються у вологих місцях.
Довжина — до 18 мм.
Живиться рослинними рештками.
Самка виношує у виводковій сумці кілька десятків яєць, з яких виводяться маленькі мокриці. Засвоює кисень із
Мокриця
повітря зябрами.
ІКСОДОВІ КЛІЩІ
Зустрічаються в усіх регіонах України. Довжина тіла — 3—5 мм.
Мають складний цикл розвитку.
З яйця виводиться личинка, яка на цій стадії розвитку має три пари ніжок.
!
|
Цікаво знати
Ті
льки іксодові кліщі, а також комарі та
інші к
ровосисні комахи справді небажані, оскільки можуть переносити небезпечні хвороби. Якщо навесні та влітку ви б
уваєте на
природі, завжди заст
осовуйте спеціальні
відлякуючі за
соби, які є у продажу.
Напившись крові якої-небудь тварини, вона линяє і перетворюється на німфу-личинку з чотирма парами ніжок. А вже та, знову ж таки напившись крові,
перетворюється на дорослого кліща. Вони нападають на хи-
жих ссавців, копитних і людину. Самка відкладає тисячі яєць, Кліщ
після чого гине.
Павук-хрестовик
ПАВУК-ХРЕСТОВИК
Зустрічається в садах і парках по всій Україні. Проте найчастіше їх можна побачити в лісі.
Довжина тіла самки досягає 2,5 см, самця — не більше 11 мм.
Забарвлення різноманітне, на черевці є хрестоподібний малюнок.
Хижак, який ловить тенетами комах, навіть крупних. Наприклад, осу павук спритно обплутує липким павутинням і вже тоді «береться до обіду».
Кладка яєць «упаковується» в павутинні кокони, які самка ховає в потаємних місцях.
КІВСЯК (РЯСНОНІГ)
Звичайна тварина лісів, садів і парків — таких місць, де в достатку є прілі залишки рослин. Довжина тіла — близько 3 см.
Живиться гниючими рослинними рештками. Його ще називають тисячоніжкою, хоча ніжок він має трохи більше сотні.
Яйця відкладає грудочками у вологу землю. Веде потаємний спосіб життя.
Ця безпорадна на вигляд тварина має хімічний захист від хижих комах, птахів і гризунів. Кивсяк виділяє їдку рідину, тому більшість тварин його не чіпає. Ківсяк
НОГОХВІСТКА
Живе у вологому ґрунті в усіх регіонах України. Стрибає з допомогою своєрідного придатку на черевці. Завдяки стрибкам її одразу можна помітити.
Довжина — 1—2 мм. Живиться ґрунтовими водоростями, грибами й лишайниками. Деякі види поїдають тканини вищих рослин. З яєць виводяться мініатюрні личинки, схожі на дорослих комах.
МАНТИСПА
Комаха, схожа на мініатюрного богомола. Довжина не перевищує 15 мм. Живиться різними дрібними комахами.
Восени самка відкладає яйця на тонких ніжках. З яйця виходить личинка, яка перезимовує, не живлячись. Потім вона нишком проникає всередину кокона земляного павука,
з’їдає яйця і перетворюється на лялечку.
БРАЖНИКИ
Особлива група нічних метеликів. Годуючись нектаром квітів, вони зависають у польоті, як колібрі. Розмах крил — до 12 см. Бражники — найкращі літуни серед метеликів, здатні долати сотні кілометрів. Самка відкладає 30—200
яєць на рослини родини Пас- Бражник
льонових.
Cвіт тварин
ПОДАЛІРІЙ (КОСАТЕЦЬ ДОВГОХВОСТИЙ)
Мешкає на узліссях та лісових галявинах, у садах і парках по всій території України.
Розмах крил — близько 9 см.
Живиться нектаром квітів.
Гусінь об’їдає листя терну, глоду, сливи тощо. Зимує в стадії лялечки. Метелики вилітають
Подалірій
у травні-червні. Друге покоління — в липні-серпні.
ДЕННЕ ПАВИНЕ ОКО
Поширений у більшості регіонів України. Розмах крил — 4—5 см. Метелик живиться нектаром квітів, гусінь — кропивою. Вилітає рано навесні. За сезон дає два покоління. Дорослі метелики перезимовують у потаємних місцях.
МАХАОН (КОСАТЕЦЬ КОРОТКОХВОСТИЙ)
Зустрічається на луках, узліссях та в степах з багатим та різноманітним травостоєм.
Розмах крил почасти досягає 10 см. Це найбільший денний метелик Європи! Досить добре літає.
Дорослі особини живляться нектаром квітів, гусінь — Денне павине око
листям рослин родини Зонтичних.
ПОМПІЛИ
Махаон
Ці оси зустрічаються в усіх регіонах нашої країни.
Дорослі оси-помпіли живляться квітковим пилком і нектаром.
Після шлюбного лету самка вирушає на полювання. Відшукавши павука певного виду, вона паралізує його уколом жала просто в рот. А потім ховає свою здобич у нірці, де відкладає яйця. Оскільки павук залишається живим, то личинки оси, вилупившись із яєць, матимуть свіжу поживу.
ДЖМЕЛІ
Для фауни України характерні 38 видів джмелів, з них 10 — рідкісні, занесені в Червону книгу України. Довжина тіла різних видів — у межах 2—3 см.
Влаштовують під землею гнізда, найчастіше в покинутих мешканцями мишачих нірках.
Перезимовує самка-засновниця й навесні сама починає збирати нектар і квітковий пилок, будувати соти й годувати перших личинок.
Згодом на світ з’являються крупні робочі комахи, які беруть на себе
всі «хатні клопоти».
Після осіннього парування самці гинуть, а молоді самки йдуть на зимівДжміль
лю в підземні схованки.
БДЖОЛА-ТЕСЛЯР
Населяє Лісостеп, Степ і Крим.
Довжина — до 28 мм. Живиться нектаром і пилком квітів. У деревині сухого дерева влаштовує комірки для майбутнього потомства. У кожний відсік бджола кладе «хлібець» із квіткового нектару та пилку, на який відкладається яєчко. Коли з лялечок вийде нове покоління бджіл-теслярів, кожна особина прогризає собі вихід назовні.
ОСИ
Різні види паперових, або складчастокрилих ос населяють усі регіони країни.
Довжина оси — 2 см, а шершня — до 3 см!
Дорослі особини збирають нектар квітів, падь попелиць, фрукти тощо. Личинок годують комахами. Після шлюбного лету самці гинуть, а самки йдуть на зимівлю.
Оса
ЩИПАВКА ЗВИЧАЙНА
Населяє всю країну, потребує вологих схованок. Довжина — до 1,5 см.
Всеїдна. Живиться переважно рослинною їжею — грибами та водоростями. Охоче поїдає дрібних комах. Попри свою назву, цілком безпечна тварина.
Веде нічний спосіб життя. Для розмноження самка відкладає яйця в особливу гніздову нору. З першого ж дня дбайливо оберігає яйця, а згодом і маленьких, дуже схожих на неї личинок.
Cвіт тварин
Попелиці
ПОПЕЛИЦЯ
Численні та найрізноманітніші види дуже поширені в різних регіонах країни.
Розміри дорослих особин — 1—2 мм.
Живляться соком рослин.
Мають дуже складний розвиток, у якому чергуються крилаті та безкрилі стадії.
Влітку існують переважно безкрилі самки. Вони народжують до 10 нових поколінь, тож комахи густо обсідають листя рослин. В кінці літа з’являються самці й самки. Тільки тоді самки відкладають зимуючі яйця.
ЗОЛОТООЧКА
Зустрічається в лісах, садах і парках по всій Україні. Довжина — до 1 см, розмах крил — до 3 см. Живиться попелицями та іншими дрібними комахами. Самка відкладає яйця на тонких та довгих ніжках. З них виходять личинки, які одразу ж починають полювати.
КОНИК ЗЕЛЕНИЙ
Коник зелений
Поширений по всій Україні. Полюбляє луки з пишною трав̕янистою рослинністю. Довжина — до 3,5 см.
Живиться переважно дрібними комахами, проте охоче вживає й соковиту рослинну їжу, а також висохлі трави.
Сюрчить самець, приваблюючи самку. З допомогою довгого яйцекладу самка відкладає в ґрунт 70—100 яєць. Навесні з них виходять личинки.
!
|
Цікаво знати
С
воє гніздо оси будують із пережованих деревних волокон, які склеюють слиною. Вихо
дить
груба подоба справжнього паперу. Звідси й назва цих ос — паперові.
Джмелі можуть збирати нектар і пилок з квітів навіть у негоду, коли бджоли та інші комахи ховаються. За хвилину джміль здатен відвідати 20—25 квіток!
Щоб жовтожилетні оси (паперові, або складчастокрилі) не завдали вам прикростей, треба додержуватися простих правил:
— харчові продукти, особливо солодощі та фрукти, слід тримати закритими;
— не відволікайтеся під час їжі, завжди дивіться, що ви їсте;
— влітку та восени завжди перевіряйте солодощі та фрукти, оскільки оси можуть залізти всередину;
— обов’язково роз’яснюйте та нагадуйте про це дітям.
КЛОП-СОЛДАТИК (ЧЕРВОНОКЛОП)
Зустрічається повсюди, навіть у великих містах. Довжина — не більше 8 мм. Має яскраво-червоне забарвлення, утворює великі скупчення. Живиться соком рослин. Самки відкладають яйця, з яких виводяться личинки.
ПРУДКА ЯЩІРКА
Поширена по всій Україні, населяє луки й степи, лісові галявини та узлісся, сади та парки. Довжина тіла з хвостом — 28 см. Живиться різними павуками та комахами. Пара займає теріторіальну ділянку, де викопує нору або займає чужу.
У ґрунт нори закопують 10—15 яєць у шкірястій шкаралупі. Молодь з’являється на світ напри- Червоноклопи
кінці літа й одразу ж починає полювати на ком
ах.
МІДЯНКА
Широко розповсюджена у горах і на рівнині. Довжина — до 65 см. Живиться ящірками, зрідка — молоддю мишей та полівок.
Яйцеживорідна змія. 10—15 яєць розвиваються в тілі самки, а народжується молодь у прозорій оболонці, яку одразу ж розриває й починає полювати.
Мідянка
на мідянка, шипить і робить кидки. Агресивна тварина. Потривоже-
Для людини безпечна. КУРІПКА СІРА
Мешкає по краях відкритих місцевостей, в тому числі й біля сільгоспугідь.
Довжина — до 41 см, маса — до 600 г. На відміну від більшості інших куроподібних птахів ночує тільки на землі, причаївшись у заростях бур’яну. Живиться насінням, бруньками та молодими пагонами трав, а також комахами та їх личинками.
Утворює постійні пари. У кладці буває до 20, іноді навіть до 25 яєць. Це рекорд серед наших птахів. Самець допомагає самці виховувати пташенят. Підрослі пташенята залишаються з батьками аж до весни.
Cвіт тварин
БОРИВІТЕР
Ареал охоплює всю Україну, навіть великі та малі міста.
Довжина тіла — до 35 см, маса — до 240 г. Живиться крупними комахами, ящірками, дрібними гризунами та пташками.
Здобич ловить на землі.
Гнізд не будує, займаючи чужі, особливо сорочі. Іноді відкладає яйця прямо на карнизі будинку. У кладці буває до 4—6 яєць.
Зимує в країнах Середземномор’я, на Близькому Сході та в Північній Африці.
СИЧ ХАТНІЙ
Населяє всю Україну. Полюбляє відкритий ландшафт. Довжина — до 28 см, маса — до 180 г. Полює на крупних комах, мишей, полівок, щурів. У нас гніздує в людських будівлях, рідше — серед руїн та в дуплах де-
рев. У кладці до 8 яєць. Боривітер
СИПУХА
Мешкає переважно в західних регіонах України.
Полює на мишей і щурів.
Гніздує тільки поблизу людини — на горищах, дзвіницях, у старих покинутих будинках тощо.
У кладці 5—8 яєць. Пташенят вигодовує близько 2 місяців.
Веде нічний або присмерковий
Сипуха
спосіб життя.
!
|
Цікаво знати
О
дним із захисних засобів прудкої ящірки є автотомія хвоста. Схоплений хижаком
хвіст
відкидається різким скороченням хвостової мускулатури. Відламаний хвіст деякий час звивається, відволікаючи увагу нападника. Згодом у ящірки відростає новий хвіст. Він помітно відрізняється від попереднього і вже не здатний до автотомії.
Сокіл боривітер відзначається характерною манерою зависати в повітрі, тріпочучи крилами й видивляючись на землі здобич, звідки й отримав свою українську назву.
Совка — мініатюрна
ПУГАЧ
родичка пугача
Зрідка зустрічається на від-
критій місцевості — в горах чи на
рівнині по всій території України.
Довжина тіла пугача досягає 72 см, маса — до 3,5 кг. Це найбільша з усіх сов світової фауни.
Додержується постійної пари.
Гнізд не будує. В березні кладка з 2—3 яєць розміщується просто на голому ґрунті, десь у потаємному місці. Пташенята більше 3 місяців потребують батьківської опіки.
Характерні крики пугача є його територіальними сигналами, що поз-
начають мисливську територію птаха.
З їх допомогою пара підтримує між собою контакт на великих відстанях. Їх чути на
багато кілометрів довкола, і дехто побоюєть-
ся цих нічних криків. Проте ніякої загрози
вони в собі не містять.
ВУХАТА СОВА
Ареал охоплює всю Україну. Часто гніздиться в селах та міських парках.
Має довжину до 40 см, розмах крил близько 90 см, а масу лише 330 г. Живиться мишоподібними гризунами. Для гніздування найчастіше займає гнізда граків, ворон і сорок. У кладці 5—7 яєць. Насиджування триває 26—28 днів.
Перепілка
ПЕРЕПІЛКА
Мешканка відкритих ландшафтів по всій території України. Лісів уникає.
Довжина тіла — до 16 см, маса — до 134 г.
Живиться насінням, бруньками та пагонами трав, а також комахами і їхніми личинками.
Пар не утворює. Будує гніздо, насиджує кладку і водить пташенят самка. У кладці до 20 яєць. Пташенят вигодовує комахами.
Зимує в країнах Середземномор’я.
Cвіт тварин
Зозуля
ЧОРНИЙ ШУЛІКА
звичайна
Гніздує по всій Україні, крім Криму. Довжина — до 60 см. Живиться дрібними тваринами та стервом — снулою рибою. Гніздо будує на високих дере-
вах. У кладці звичайно буває 2—3 яйця.
ЗОЗУЛЯ ЗВИЧАЙНА
Ареал охоплює територію всієї України.
Довжина — до 35 см, маса — близько 100 г.
Живиться різними комахами, в тому числі й волохатою гусінню, яку обминають майже всі інші види птахів.
Один із найдосконаліших гніздових паразитів. Підкидаючи яйце в гнізда дрібних птахів, зозуля іноді викидає звідти одне яйце господарів. Вилупившись, сліпе зозуленя виштовхує за межі гнізда пташе-
нят або яйця господарів, інакше птахи навіть удвох не зможуть його вигодувати. Кує тільки самець. Самка зрідка видає деренчливий звук,
схожий на хихикання. Зимує в тропічних районах Африки та Аравії.
ЧОРНИЙ СТРИЖ
Гніздиться по всій Україні.
Довжина — до 16 см, маса — до 45 г. Швидкість польоту — понад 100 км на годину. Своє життя проводить виключно в повітрі. По землі він тільки повзає, навіть злетіти з неї не може через надто короткі лапки та довгий хвіст.
Живиться дрібними комахами. П’є в повітрі, ловлячи краплі дощу або підхоплюючи воду з поверхні водойми.
Гніздо зі склеєного слиною пуху будує на горищах, під дахами або в тріщинах стін. У кладці 2—3 яйця, котрі насиджуються 18 днів. Період вирощування пташенят триває 35 днів.
В кінці серпня відлітає на зимівлю до Тропічної Африки.
Сорокопуд-жулан
СОРОКОПУД-ЖУЛАН
Ареал охоплює всю Україну.
Довжина тіла — до 17 см.
Полює на крупних комах, почасти на ящірок, птахів і дрібних гризунів. Здобич наколює на шипи рослин. Гніздує в заростях чагарників або на невисоких деревах. У кладці 4—7 яєць. Хижаків відважно відганяє від свого гнізда.
Зимує в Тропічній Африці.
Соловейко
СОЛОВЕЙКО СХІДНИЙ
Зустрічається по всій Україні, за винятком Криму й Карпат, де мешкає вже інший вид — соловейко західний. Довжина тіла — до 19 см, маса — не більше 25 г.
Живиться павуками та комахами, іноді дрібними молюсками. Восени охоче годується ягодами.
Гніздо розміщує на землі, в густих чагарниках. У кладці 4—6 яєць. Пташенят вигодовує комахами. Чудовий співак.
ГРАК
В Україні населяє поля, що перемежовуються з лісопосадками. Живиться комахами, черв’яками, молюсками та дрібни-
ми хребетними тваринами, часто годується насінням рослин.
Гніздиться колоніями у гаях, лісосмугах, парках, а також на опорах ЛЕП і залізничних мостах. Самка відкладає 3—6 яєць, які насиджує протягом 18—22 днів. Пташенят вигодовує переважно комахами та їх личинками. На зиму до нас прилітає багато граків з Півночі.
ВЕЛИКИЙ ЯСТРУБ
Зустрічається в лісах і лісопосадках по всій Україні, крім Степового Криму.
Довжина — до 66 см, маса — до 1,5 кг. Живиться переважно птахами. Полює із засідки, найчастіше на ворон і дроздів. Рідше добуває качок, фазанів, а почасти й некрупних хижих птахів. Відомі випадки нападу яструба на білок і навіть зайців.
Утворює постійну пару, що займає певну мисливську ділянку. Гніздо будує в глибині крони великих дерев. Підрослий молодняк часто залітає в населені пункти.
У містах і селах відіграє роль «санітара»,
виловлюючи хворих птахів. Велика
синиця
ВЕЛИКА СИНИЦЯ
Населяє всю територію України. В містах мешкає там, де багато садів і парків. Живиться насінням і комахами.
Велика синиця за сезон дає 2—3 виводки пташенят, в кладці буває 10—20 яєць.
По сусідству з нею можна зустріти її меншу родичку — голубу синицю, яка має не чорну, як у великої, а блакитну «шапочку».
Гніздяться синиці в дуплах дерев або в людських спорудах. Пташенят вигодовують комахами.
ІВОЛГА (ВИВІЛЬГА)
Населяє світлі ліси, парки та Іволга
сади по всій Україні. Довжина — до 25 см, маса — близько 100 г.
Живиться крупними комахами, волохатою гусінню, соковитими ягодами. Гніздо підвішує на тонких гілках високих дерев.
У кладці буває до 4—5 яєць.
Голосна мелодійна пісня схожа на звук флейти. В кінці серпня відлітає на зимівлю до Тропічної Африки.
МІСЬКА ЛАСТІВКА
Живе по всій Україні, гніздиться на міських будинках та інших спорудах.
Довжина тіла — до 13 см, маса — 60—70 г. Ловить комах високо в повітрі.
Схожі на кулю гнізда з вузьким отвором, зліплені з розмоклого ґрунту, розташовує під карнизами будинків. У кладці 4—6 яєць. Насиджування триває 2 тижні. Пташенята залишаються в гнізді до вильоту ще 20 днів.
Відлітає на зимівлю в середині серпня.
Горобець хатній
ГОРОБЦІ
(ХАТНІЙ І ПОЛЬОВИЙ)
Зустрічаються по всій території України, звичайні птахи в містах і селах.
У самця хатнього горобця чорно-сіра «шапочка» і чорна «краватка», самка однотонна сіра. У польового горобця самка й самець однаково забарвлені: коричнева «шапочка» й чорні плямки на світлих щоках. Живляться насінням культурних рослин і бур̕янів.
У кладці 5—6 яєць. Пташенят вигодовують комахами. За сезон буває по 2 виводки пташенят, а на півдні — й по 3.
Хатні горобці живуть на міських вулицях і у дворах, а польові — переважно в парках і передмістях.
Cвіт тварин
ЗВИЧАЙНИЙ ЇЖАК
Поширений по всій території України, у лісах, степах і горах. Уникає лише суцільних густих лісів і боліт.
Довжина — до 30 см, маса — до 1,3 кг.
Основу харчування складають комахи та молюски. Також поїдає жаб, ящірок, змій і дрібних гризунів.
Одиночна тварина. Під кущем, або
Звичайний їжак
корінням дерева, самка раз на рік приводить 3—8 голих і сліпих дитинчат. Уже в перші години життя в них на голові та спині з’являються м’які голки.
Веде присмерковий спосіб життя. Восени влаштовує гніздо в норі, під вітроломом або в коренях дерев і залягає в сплячку. Запасів на зиму не робить.
СІРИЙ ПАЦЮК
Батьківщина — Східна Азія. Нині його можна зустріти повсюди.
Довжина тіла — до 30 см, майже такий же довгий хвіст. Всеїдний, та перевагу віддає тваринній їжі. Живе спорідненими групами, чужинців не терпить.
Самка тричі на рік приводить від 7 до 17 малюків, які за 3—4 місяці стають цілком самостійними. Тривалість життя сірого пацюка — 2 роки.
ЗАЄЦЬ-РУСАК Заєць-русак
Поширений по всій Україні. Охоче відвідує на сільськогосподарські землі, уникає лише глухих лісів і боліт.
Довжина — до 68 см, маса — до 6 кг.
Швидкість бігу — до 70 км на годину.
Живиться трав’янистою рослинністю, охоче годується корою та гілками кущів, в садах обгризає плодові дерева.
Живе поодинці. Самка двічі, а за сприятливих умов і тричі на рік приводить 3—4 добре розвинутих і зрячих зайченят. Мати залишає дитинчат десь у потаємному місці й навідує зрідка, тільки щоб нагодувати молоком.
Хижаки не можуть знайти зайченят у густій траві, оскільки ті практично не мають запаху. За два тижні вони стають самостійними.
Cвіт тварин
ГОРНОСТАЙ
Живе на більшій частині України в лісах, горах і річкових долинах, за винятком крайнього півдня.
Довжина — 22—28 см, маса — 350 г.
Хижак, живиться рибою та дрібними гризунами, яких спритно виловлює в підземних ходах їхніх нір.
Одиночна тварина. Самка народжує 4—8 голих і сліпих дитинчат. Вони дорослішають уже в 3 місяці.
На зиму хутро стає сніжно-білим,
чорний лише кінчик хвоста. Горностай
ВОВК
Невибаглива до ландшафту тварина, мешкає по всій Україні, крім Криму.
Рекордні розміри: довжина до 2 м, маса — до 80 кг. Звичайно значно дрібніші. Полює на копитних тварин, проте часто поїдає гризунів і стерво. Утворює сімейні групи. Потомство приводить тільки подруга вожака. Вона народжує 5—6 сліпих вовченят, які залишаються з батьками до 2 років.
БОРСУК
Населяє всю Україну. Потребує місць, зручних для риття нір.
Довжина тіла з хвостом досягає 110 см, маса — до 24 кг. Годується дрібними тваринами, ягодами, фруктами, корінцями різних рослин.
Риє великі розгалужені нори. Самка приводить 2—4 дитинчат, які живуть під опікою дорослих більше
Борсук
року. В суворі морозні зими залягає в зимовий сон.
!
|
Цікаво знати
В
овк ставиться до людини вкрай боязко (якщо, звичайно, він не хворий на сказ) і на
віть
не намагається захистити своїх вовченят. Може напасти тільки в запалі полювання на свійську худобу.
Побачивши в лісі зайченя або козуленя, не треба забирати їх із собою. Десь недалеко може бути їхня мати, яка не наважується наблизитись.
Борсуки завжди дотримуються своїх найулюбленіших місць. Дослідження показали, що деякі борсучі містечка виникли ще кілька тисячоліть тому.
СВИНЯ ДИКА (КАБАН ДИКИЙ)
Живе в лісових ландшафтах України, уникаючи надто відкритих територій. Довжина — до 1,8 м, маса — до 250 кг. Живиться корінцями, цибулинами та бульбами рослин, які викопує рилом із землі, а також стервом і залишками здобичі крупних хижаків. Самки з поросятами тримаються стадами. Самці приєднуються до них лише в шлюбний період. Самка народжує 4—6 смугастих малюків, для яких будує з хмизу гніздо з дахом. Дорослі
Дикі поросята
тварини бурого кольору.
КОЗУЛЯ (САРНА ЄВРОПЕЙСЬКА)
Ця граціозна тварина живе в усіх регіонах, де є ліси або захисні лісосмуги. Висота в холці — до 1 м, маса — 65 кг. Живиться травою, листям і пагонами кущів.
Тримається поодинці та невеликими групами.
Самка народжує 2 плямистих дитинчат, які перші дні лежать, причаївшись у чагарнику. Мати відвідує їх, тільки щоб нагодувати молоком.
Козуля
Цікаво знати
В
Україні немає культури утримування собак. В містах і селах вони плодяться неконт
роль
овано, освоюють звалища відходів, а потім потрапляють і в дику природу, утворюючи пари з дикими вовками. Гібридне потомство дуже небезпечне, адже ці тварини не бояться людей і можуть нападати на них.
У країнах Європи існує сувора відповідальність за викинутих напризволяще звірят. Це зменшує небезпеку нападів на людину, а також запобігає появі скажених тварин.
Не наближайтеся до знайдених у лісі кабанят, оленят чи лосенят. Прагнучи захистити своє дитя, мати часто наважується нападати на людину.
У період оленячих «весіль», на початку осені, невдахи-самці також стають досить небезпечними. Це ж стосується і ведмежих «весіль», що проходять влітку.
Якщо на прогулянці вам зустрінеться якась дика тварина, що довірливо йде в руки,— не намагайтеся погладити чи нагодувати її. Адже дикі тварини завжди уникають людини, тож така поведінка може бути ознакою небезпечної хвороби. Кращий спосіб не мати неприємностей від спілкування з природою — додержуватися повного нейтралітету стосовно диких тварин.
Вся країна – рідний дім
ПІД ЗАХИСТОМ ЛЮДИНИ
Для збереження диких тварин, у першу чергу, треба зберегти їхнє природне середовище. Основу цього середовища складають рослини, які визначають вигляд природної екосистеми.
Всі види рослин, грибів і тварин мільйони років живуть і розвиваються в тісній взаємодії.
Річкова заводь
Не лише тварини не можуть жити без рослин,
але й рослини не можуть обійтися без тварин. Комахи, гризуни та копитні з’їдають надлишок рослинного покрову і удобрюють своїми екскрементами землю. Багато які рослини краще відновлюються та розселяються, якщо їхнє насіння пройде крізь травний тракт копитної тварини або птаха. Без комах-запилювачів дуже багато рослин взагалі не можуть обійтися.
Основою життя людини, тварин і рослин є родючі ґрунти. Їх головні утворювачі — земляні черви, ґрунтові бактерії та гриби. Риючі види комах та їхні личинки, кроти й сліпаки, а також інші мешканці підземелля своєю життєдіяльністю сприяють підвищенню їх родючості.
Кабани та гризуни перекопують ґрунт. Цим вони його перемішують і рихлять, а заразом прикопують і вносять Омелюх
у ґрунт насіння. Деякі птахи та гризуни запасають різне насіння. Багато із захованих насінинок неодмінно проростуть на новому місці.
Нарешті, хижаки регулюють чисельність інших тварин, не даючи їм можливості надмірно розмножитися. Саме таке співтовариство рослин і тварин утворює еко-
систему. Існують екосистеми лісів і степів, річок і озер, гір і морів.
Для охорони тих чи інших видів тварин і рослин треба зберегти характерні екосистеми як середовище їхнього життя. Сувора охорона лісів нічим не допоможе збереженню ковили чи дрохви. Вони можуть жити лише на відкритому просторі. Так само збереження степів не сприятиме покращенню умов життя для саламандри або плауна.
Висновок цілком зрозумілий — для збереження всього живого різноманіття природи України необ-
Дельфін афаліна
хідно зберегти й усі екосистеми нашої країни.
Нині (станом на 2006 рік) в Україні лише 4,8 %
від усієї території країни вважаються охоронюваними. У нас важко знайти таку ділянку землі, де рослини і тварини могли б жити, підкоряючись лише законам природи, без втручання людини ззовні. Уряд нашої країни має намір збільшити площу охоронюваних територій до 10 % від усієї території країни до 2010 року.
Під охороною людини
ПІД ЗАХИСТОМ
МІЖНАРОДНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Дикі види рослин і тварин відіграють важливу роль у житті людства. Для боротьби з браконьєрством і нелегальною торгівлею об’єктами природних ресурсів у 1973 році у Вашингтоні було підписано міжнародну угоду (CITES). Під захист цієї конвенції підпадає близько 20 тисяч видів тварин і рослин, серед яких багато видів фауни
Благородний олень
та флори України.
Нині учасниками Вашингтонської кон-
венції є 154 країни. Україна приєдналася до неї в 1999 році. Членство в CITES зобов’язує митну службу України запобігати неконтрольованому вивезенню за кордон диких тварин і рослин.
ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ
З метою збереження рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин в Україні в 1994 і 1996 роках було видано Червоні книги тварин і рослин.
Всі види, включені в Червону книгу, перебувають під захистом держави. Для збереження та відновлення таких тварин, як осетрові риби, рись, лісовий кіт, дельфін афаліна, зубр, бурий ведмідь, сірий журавель, дрохва, великі хижі птахи, не обійтися без міжнародного співробітництва з сусідніми країнами.
А для підтримання та примноження чисельності інших видів рослин і тварин досить просто дбайливого ставлення до природи, що нас оточує. Навіть звичайне додержання чистоти дуже важливе для благополуччя природи. Тож не залишайте після себе сміття чи відходів! Не треба втручатися в життя диких тварин.
119
ЗАПОВІДНИКИ
Найефективнішою формою збереження природного середовища є заповідний режим, коли певна територія назавжди виключається з господарської діяльності.
Це еталон живої природи, яка живе та розвивається без втручання людини.
Серед заповідників найважливішими є біосферні заповідники. Тут ведеться науково-дослідна робота відповідно до міжнародних наукових програм.
Біосферний заповідник
Асканія-Нова
На площі 33307 га охороняється найбільший у Європі масив нерозораного степу. Тут збереглося 34 унікальних угруповання степових рослин.
Дикі степові тварини також перебувають під надійною охороною. Чорноморський біосферний заповідник
Територія — 87 348 га. Охоплює кілька ділянок прибережного степу та Коні Пржевальського (Асканія-Нова)
острови, зберігаються унікальні ланд-шафти приморського степу, що пере-
межовуються лісовими ділянками. Заповідник славиться численними гніздовими колоніями морських птахів — 145 видів. Тут з’явився рожевий пелікан — вид, занесений до Червоної книги.
Карпатський біосферний заповідник
На площі 57 880 га охороняються різноманітні типи гірських лісів. Тут росте понад 700 видів вищих рослин, з них 50 видів ендемічні.
Із рідкісних тварин тут мешкають багато видів риб, земноводних та плазунів, а також птахи — чорний лелека, беркут, сокол-сапсан. Суворо охороняються бурий ведмідь, видра, рись, лісовий кіт, інші рідкісні звірі. Біосферний заповідник
«Дунайські плавні»
Територія — 46402,9 га. Під охороною перебуває багата природа гирла Дунаю.
Серед рослин переважають водно-болотяні Карпатський біосферний заповідник
види. Крім того, тут багато рідкісних риб, земно-
водних і плазунів. З 225 видів птахів найцікавішими є пелікани, баклани, чаплі, орли, пугачі. Чимало видів птахів прилітають сюди на зимівлю.
Під охороною людини
Серед ссавців найбільшої уваги заслуговують такі рідкісні види, як кутора, горностай, норка європейська та інші.
В Україні розташовано також 17 природних заповідників. Це Поліський
, в якому охороняються типові ландшафти півночі країни; Каневський
, що в середній течії Дніпра; Кримський
, розташований у центрі головної гряди Кримських гір, заповідник «Мис Мартьян»
, де зберігся унікальний природний комплекс Південного берега Криму, а також Карадазький заповідник
— єдиний у Європі давньовулканічний геологічний пам’ятник.
Український степовий
заповідник створений для збереження степової рослинності і за своїм призначенням є
Яловець (Мис Мартьян)
ботанічним. Проте тут зустрічається й
чимало рідкісних тварин, зокрема
вухатий їжак — характерний вид сухих степів і пустель.
Луганський
заповідник складається з трьох степових ділянок. В одному з них, Стрільцівському степу, окрім степової флори, головним об’єктом охорони є степовий сурок — бабак. Тут також нещодавно знайдено корсака. Цю маленьку степову лисичку донедавна вважали давно вимерлою! У Провальському степу під охороною перебуває 684 види рослин.
НАЦІОНАЛЬНІ ПРИРОДНІ ПАРКИ
Головна мета — це поєднання охорони природи з організованими формами відпочинку і туризму. В Україні 13 національних природних парків, найвідомішими з яких є національні природні парки «Синевир»
і «Сколевські Бескиди»
в Карпатах; «Шацькі озера»
на Волині, «Гомільшанські ліси»
на Слобожанщині, «Святі гори»
— місце паломництва в Святогірську лавру, а також Деснянсько-Старогутський
природний парк на Східному Поліссі. У Хмельницькій області знаходиться найбільший у Європі національний природний парк «Подільські Товтри»
, до якого входить фортеця в м. Кам’янець-Подільський.
Дендрологічний парк (м. Умань)
ЗАКАЗНИКИ
Окрім заповідників і природних парків, в Україні є чимало заказників. Мисливські заказники займаються охороною дичини. Відомі також ботанічні та ентомологічні заказники, в яких охороняються рідкісні рослини або комахи. Іноді внесок заказника може бути вирішальним у збереженні якогось рідкісного виду.