Тест “Хто є хто” (100 імен філософів)
№
|
Ім'я
Філософа
|
Період історії, до якої належить філософ
|
Державна-етнічна чи національна приналежність філософа
|
Напрям, течія чи філософська школа
|
Філософські поняття, введені в науковий обіг філософом
|
1 |
Фалес |
Античний |
Мілет (Мала Азія) |
Мілетська школа. Наївний матеріалізм |
Першооснова всіх речей - вода. Вона символ життя, його філософська і метафора. |
2 |
Анаксимандр
|
Античний |
Мілет (Мала Азія) |
Мілетська школа. Матеріалізм |
Первопочаток є безмежним - "алейрон"' – щось безконечне, всеохоплююче, що перебуває у вічній активності і русі. |
3 |
Анаксимен |
Античний |
Мілет (Мала Азія) |
Мілетська школа. Матеріалізм |
Повітря – першооснова всього сущого. Воно безмежне, тобто "апейрос". Душа є повітряне явище. |
4 |
Зенон |
Античний |
Стародавня Греція |
Елейська школа. Стоїцизм. Винахідннк діалектики |
Буття – це те, що можна осягнути розумом. Апорія - це проблема, яку не можливо вирішити з-за її протиречності. |
5 |
Піфагор |
Античний |
Стародавня Греція |
Піфагорійский Союз |
Кількісні відносини являють собою сущність речей. Найвища мудрість у числі. |
6 |
Геракліт |
Античний |
Мілет |
Послідовник Мілетської школи. Матеріалізм |
“Логос” – загальний закон буття, основа світу. Це закон всесвіту. |
7 |
Демокріт |
Античний |
Софісти |
Атомістичний матеріалізм. |
Все складається з атомів та пустот. Теорія пізнання – істину можна пізнати за допомогою розуму. |
8 |
Сократ |
Античний |
Стародавня Греція |
Етичний антропологізм |
Пізнай самого себе. "Я знаю, що нічого не знаю". |
9 |
Платон |
Античний |
Стародавня Греція |
Об'єктивний ідеалізм |
Тіло – смертне, а душа безсмертна. Універсалії - первинні ідеї, матерія – другий першопочаток. |
10 |
Арістотель |
Античний |
Стародавня Греція |
Метафізика |
"Платон мій друг, а істина дорожча". Суще не може існувати окремо від речей. |
11 |
Епікур |
Античний |
Стародавня Греція |
Матеріалізм |
Неподільні атоми - рухаються у порожнечі, розрізняються за формою та величиною. |
12 |
Ксенофан |
Античний |
Стародавня Греція |
Надміфологіч-ний та надфізичний філософ. |
Єдність світу - це бог, а Бог - це чистий розум. Філософія є ідеалізм. |
13 |
Сенека |
Античний |
Італія |
Римський стоїцізм |
Етику намагався зв'язати з задачами суспільства та держави, при правильному рішенню яких, по його словам, можливо досягти спокійності духу. |
14 |
Плотін |
Античний |
Єгипет |
Неоплатонізм |
Ціль людського життя сходження та першоєдність. Досягається вона завдяки стриманню та обузданню тілесних потягів. |
15 |
Ван Чун |
Античний |
Китай |
Матеріалізм |
Небо та земля тілесні, а тому можуть знаходитися в русі. Основа неба "ці" - необ'ємне, блакитне, яке не має ні початку, ні кінця. |
16 |
Августин |
Середньовічний |
Північна Африка |
Патристика |
Філософія поза богослов'ям - ніщо. Людська воля – сліпа зброя волі Бога. |
17 |
Боецій |
Середньовічний |
Італія |
Неоплатонізм |
Був наближений до точних наук, а мораль та погляди були визначені стоїцізмом. Робота "Утешение философии". |
18 |
Меліс |
Стародавній |
Греція |
Елеати |
Уявлення про світобудову, трактування людини і людського суспільства. |
19 |
Еріугена |
Середньовічний |
Західна Європа |
Неоплатонівсь-кий рух |
Все буття поділяється на чотири природи. Бог – кінцева мета всього. |
20 |
Конфуцій |
Стародавній Китай |
Китай |
Гуманістнчний |
Етика - це раціоналізована старокитайська релігійна мораль. |
21 |
Лао-цзи |
Стародавній Китай |
Китай |
Наївна діалектика |
Плинність, змінність речей. Проблема єдності сутності, якості та їх відмінностей. |
22 |
Ібн-Сіна |
Середньовічний |
Таджикістан |
Схоластика |
Світ виникає шляхом еманації. |
23 |
Уільям Оккам |
Середньовічний |
Англія |
Номіналізм |
Верховний принцип людини - загальне благо. |
24 |
Фарабі |
Середньовічний |
Сирія |
Схоластика |
Заперечення безсмертя душі та існування потойбічного життя. |
25 |
Аль-Кінді |
Середньо-вічний |
Йемен |
Мутазілізм |
Не варто соромитися схвалення і оволодіння істиною. |
26 |
Фома Аквінський |
Середньо-вічний |
Італія |
Схоластика |
"Вірю тому, що абсурдно". Світовий рух передбачає першорушія, причинний зв'язок - першопричину, а цілеспрямованість у світі – мету. |
27 |
Маймонід |
Середньовічний |
Єврей |
Раціональна школа іудаізму |
Синтез теології шляхом одухотворенності тлумачення Біблії , та окремих догматів іудаїзму. |
28 |
Дунс Скот |
Середньо-вічний |
Англія |
Ортодоксальна схоластика |
Теологія - не умоглядна наука, а практична дисципліна, яка має своєю метою спасіння людини. |
29 |
Парацельс |
Відродження |
Німеччина |
Натурфілософія |
Природа - єдине ціле, що пронизане магічними силами. |
30 |
Ла Боесі |
Відродження |
Європа |
Проти абсолютизму |
Ідеал - держава, яка поєднує в собі традиції відстоювання міських вопьностей з ідеями народного суверенітету. |
31 |
П’єтро Помпонацці |
Відродження |
Італія |
Сенсуалізм |
Елемент сенсуалізма — душа, складає форму тіла,.є смертною. |
32 |
Мартін Лютер |
Відродження |
Німеччина |
Протестантізм |
Заперечує роль церкви та духовності як посередників між людиною та Богом. Врятування людини залежить не від добрих вчинків, а від віри. |
33 |
Жан Кальвін |
Відродження |
Франція |
Реформізм |
Систематичний протестантізм -вчення про божественне призначення одних людей до спасіння, а інших - до осудження. |
34 |
Томас Мюнцер |
Відродження |
Німеччина |
Ідеологізм |
Реформа - не тільки в обмані церкви та її вченнях, а і у здійсненні соціально-економічних переворотів силами селян. |
35 |
Микола Кузанський |
Відродження |
Росія |
Діалектичні принципи |
Принцип збіжності протилежностей. |
36 |
Джордано Бруно |
Відродження |
Італія |
Геліоцентризм |
Світ є безкінечний, нерухомий, він не породжується і не знищується, а природа та Бог є в речах. |
37 |
Томас Мор |
Відродження |
Англія |
Утопічний соціалізм |
Створення утопічної держави, якій властива переконаність, що приватна власність спричиняє всі суспільні негаразди та злиденність абсолютної більшості народу. |
38 |
Макіавеллі |
Відродження |
Європа |
Обґрунтовував абсолютизм |
Ідеальний устрій - республіка, як виразник народного суверенітету. "Мета виправдовує засоби". |
39 |
Френсіс Бекон |
Новий час |
Англія |
Емпіризм |
Існування примар роду, театру, печери, плоші. |
40 |
Декарт |
Новий час |
Франція |
Раціоналістичний напрямок. |
Пізнання - вчення принципів або начал. |
41 |
Джордж Берклі |
Відродження |
Англія |
Суб'єктивний ідеалізм |
Існування речей складається з сприйнятливості. |
42 |
Гердер |
Новий час |
Німеччина |
Історицизм |
Незбіжність між суб'єктивними цілями єдиних людських дій та іх об'єктивними результатами. |
43 |
Гоббс |
Новий час |
Англія |
Емпіризм |
Основний метод наукового пізнання має бути аналітико - індуктивна методологія. |
44 |
Джонн Локк |
Новий час |
Анпгія |
Емпіризм |
Дослідження пізнавальних здібностей та здатностей людини. |
45 |
Девід Юм |
Новий час |
Англія |
Емпірико-сенсуалістична гносеологія |
Специфічна риса вбачати в одиничному загальне, в послідовності причинність, в частині - ціле. |
46 |
Спіноза |
Новий час |
Нідерланди |
Раціоналістична методологія |
Можливість пізнання - єдність душі та тіла. |
47 |
Лейбніц |
Новий час |
Нідерланди |
Плюралізм |
Монади - неподільні субстанції -монадологія, вони є носіями сили та активності. |
48 |
Монтеск'є |
Просвітництво |
Франція |
Деїстетизм |
Людина є частиною природи і підкоряється її законам. |
49 |
Вольтер |
Просвітництво |
Франція |
Атеїзм |
Християнство - сітка, якою шахраї обплутують дурнів. |
50 |
Руссо |
Просвітництво |
Франція |
Деїстетизм |
Проблема нерівності між людьми та шляхи іх подолання. |
51 |
Ламетрі |
Просвітництво |
Франція |
Матеріалізм |
Пізнання починається з чуттєвого сприймання, завершується раціональним узагальненням дослідних даних. |
52 |
Гольбах |
Просвітництво |
Німеччина |
Матеріалізм |
Субстанцією може бути лише матерія, вічна, безкінечна і першопричинна. |
53 |
Гельвецій |
Просвітництво |
Франція |
Матеріалізм |
Пошук можливого суспільного стану, який би забезпечив умови для втілення моральності і досягнення щастя. |
54 |
Кант |
Німецька класична філософія |
Німеччина |
Натурфілософія, гносеологія |
"Річ у собі", апріорне та досвідне знання, закони та категорії філософії. |
55 |
Фіхге |
Німецька класична філософія |
Німеччина |
Натурфілософія, гносеологія |
"Я" — протиставлює "речі у собі", "Я” - кожна людина, первинна реальність та ін. |
56 |
Шеллінг |
Німецька класична філософія |
Німеччина |
Гносеологія |
"Мистецтво - зброя філософії", "Естетичне споглядання -інтелектуальне споглядання". |
57 |
Гегель |
Німецька класична філософія |
Німеччина |
Діалектика, онтологія, гносеологія |
Абсолютна ідея, закони єдності та боротьби протилежностей, перехід кількісних змін у якісні, закон заперечення заперечення. |
58 |
Фейєрбах |
Німецька класична філософія |
Німеччина |
Матеріалізм |
Критика релігії. Релігія та філософія взаємовиключають одне одного. |
59 |
Ніцше |
Сучасний |
Німеччина |
Філософія життя |
Основа життя - це воля, а життя - це доля, душа культури, яка обґрунтовує ідею катастроф. |
60 |
Шопенгауер |
Сучасний . |
Німеччина |
Некласична філософія |
Сутність особи становить незалежна від розуму воля - сліпе хотіння, основа та істинний зміст усього сущого. |
61 |
Огюст Конт |
Сучасний |
Німеччина |
Некласичнафілософія, позитивізм |
Позитивізм заснований на принципі: справжнє знання досягається лише як результат окремих конкретних наук. |
62 |
К"єркегор |
Сучасний |
Англія |
Християнський екзистенціалізм |
Християнство дає основу правил поведінки, лише воно здатне навчити людину бачити істинну реальність. |
63 |
Е. Мах |
Сучасний |
Австрія |
Емпіріокритицизм |
"Комплекси надчуттів" - принцип економічного мислення опису світу повинен включати тільки нейтральні елементи досвіду. |
64 |
М. Хайдеггер |
Сучасний |
Німеччина |
Некласична філософія |
Прояснення сенсу буття ведеться шляхом прояснення сенсу самого питаючого, тобто істоти людини, котрого він визначає, як "здесь бытие". |
65 |
Паскаль |
Новий час |
Франція |
Раціоналістична методологія |
Всезагальні та необхідні наукові істини досягаються за допомогою дедуктивного методу. |
66 |
Дідро |
Просвітництво |
Франція |
Матеріалізм |
Природа - неосяжна книга, в якій вчені поступово прочитують нові сторінки. |
67 |
М. Вебер |
Сучасний |
Німеччина |
Позитивізм |
Сутність всякого соціально-економічного явища визначається не тільки його об'єктивними сторонами, але й дослідженням культурного значення даного процесу. |
68 |
К. Маркс |
Сучасний |
Німеччина |
Марксизм |
"Людина – світ", нове у розвитку суспільства, розвиток суспільства -матеріальне виробництво. |
69 |
Ф. Енгельс |
Сучасний |
Німеччина |
Марксизм |
Людина - частина природи, вищий рівень практики – революційна зміна суспільних відносин. |
70 |
В. Ленін |
Сучасний |
Росія |
Марксизм |
Зміст діалектики - розвиток, який виявляє себе через взаємозв'язки, взаємодію явищ і процесів дійсності. |
71 |
В. Соловйов |
Сучасний |
Росія |
Ідеаліст |
Ідея всього сущого — сфера абсолютного божества, а реальний світ виступає в назві світова душа. |
72 |
Фрейд |
Сучасний |
Австрія |
Психоаналіз |
Несвідоме - частіша психіки, де концентрується несвідомі бажання та витіснені із свідомості ідеї уявлення про лібідо. |
73 |
Д. Чижевський |
Сучасний |
Росія |
Космізм |
Встановив залежність розвитку біосфери від останніх факторів та причину циклів сонячної активності та розвитку явищ біосфери. |
74 |
С. Булгаков |
Сучасний |
Росія |
Ідеалізм |
Синтезувати науку, філософію та релігію, щоб підкорити їх вірі. "Софія" - третє буття - з'єднання Бога та природи. |
75 |
М.Бердяєв |
Сучасний |
Росія |
Екзистенціаліст |
Єдина реальність - існування суб'єкту, основа творіння якого - абсолютна свобода. |
76 |
М. Чернишевський |
Сучасний |
Росія |
Соціал-утопізм |
Джерело пізнання - в об"єктивному світі, яке діє на органи почуттів людини. |
77 |
П. Сорокін |
Сучасний |
Росія |
Неопозитивізм |
"Родиноведение" - синтезує знання різних природознавчих та гуманітарних наук. |
78 |
М. Драгоманов |
Сучасний |
Україна |
Антицентризм |
Історичний процес - результат багатьох факторів і різних комбінацій суспільних сил. |
79 |
Г. Сковорода |
Новий час |
Україна |
Філософія Сковороди |
"Скрізь любов та віру людина пізнає себе". Поділ світу на два начала -вічне і тлінне. |
80 |
Леся Українка |
Сучасний |
Україна |
Філософія та ліризм |
Український народ витворює філософію, у центрі якої людина з її внутрішнім світом. |
81 |
П. Юркевич |
Сучасний |
Україна |
Платонізм |
Істина відкривається не тільки мисленням, а і сердцем, оскільки пошук істини пов'язаний з релігійними і моральними прагненнями людини. |
82 |
І. Франко |
Сучасний |
Україна |
Філософія Франка |
Головний закон людяності - неробство - зло, а праця - добро – єдине, що здатне творити і вдосконалювати людську душу, вселяти в неї почуття гідності та правди. |
83 |
Т. Шевченко |
Сучасний |
Україна |
Філософія Шевченка |
Відображення щирої душі мислителя, розвитку відтворюваного розуму, інтелекту. |
84 |
Козельський |
Сучасний |
Україна |
Філософія Сковороди |
Філософія – наука, яка охоплює тільки генеральні пізнання про речі і справи людства. |
85 |
Смотрнцький |
Відродження |
Україна |
Братський рух |
Проблема людини, її душа, критика морально-соціальних вад тогочасного суспільства набувають підпорядкованого значення. |
86 |
Прокопович |
Сучасний |
Україна |
Раціоналізм |
Необхідною умовою щастя є здобуття певного рівня матеріального добробуту, позаяк бідність та щастя несумісні. |
87 |
Г. Маркузе |
Сучасний |
Німеччина |
Історик |
Відмова від поглядів на культуру та мистецтво з утратою впливу нових суб'єктів. |
88 |
Дильттей |
Сучасний |
Німеччина |
Історик |
“Філософія життя” – поняття про живий дух, який розвивається в історичних формах. |
89 |
П. Флоренськнй |
Сучасний |
Росія |
Історик |
Ввести культуру з релігіозного.культу. |
91 |
К. Г. Юнг |
Сучасний |
Швейцарія |
Аналітична психологія |
Вихідним пунктом духовного життя людини є досвід інтуїтивного бачення архетипів колективного несвідомого. |
92 |
Адлер |
Сучасний |
Німеччина |
Неофрейдизм |
Психічна хвороба є результатом неусвідомленого потягу до переваги, розпалюваного почуттям неповновар-тості, що пов'язано з якимсь тілесним недоліком. |
93 |
Салліван |
Сучасний |
Німеччина |
Неофрейдизм |
У психіці людини нема нічого, крім відносин до інших осіб. |
94 |
Фромм |
Сучасний |
Німеччина |
Неофрейднзм |
Критерієм соціального розвитку має бути самопочуття людини -психологічна вдоволеність чи невдоволеність загальною життєвою ситуацією. |
95 |
Карл Поппер |
Сучасний |
Німеччина |
Постпозитивізм |
Наукова теорія повинна мати надлишок емпіричного матеріалу, по-друге – нова наукова теорія має пояснювати усі наслідки старої теорії. |
96 |
Хейзинга |
Сучасний |
Нідерланди |
Історик та теоретик |
Культура – гра, а гра – це більше, ніж культура. |
97 |
В. Вернадський |
Сучасний |
Росія |
Матеріалізм з ідеями діалектики |
Ноосфера. Необхідний розвиток логіки та методології природознавства. |
98 |
Л. Гумільов |
Сучасний |
Росія |
Філософська історія |
Переборює розуміння історичного як надприродного шляхом розглядання історії в контексті географічних процесів, підкреслити принцип "мозаїчності" людства і акцентує увагу на неоднорідності історичного часу. |
99 |
А.Тойнбі |
Сучасний |
Англія |
Історик |
Всесвітня історія розглядається ним, як сума цивілізацій, які проходять одиничні фази народження, росту, краху, та загибелі. |
100 |
Струве |
Сучасний |
Росія |
Історик |
Сприймав істоту людини як рішення по суті, відстоюючи тезис про безлику природу всякої влади. |