Тест “Хто є хто” (100 імен філософів)
|   №
  | 
  Ім'я
 Філософа
  | 
  Період історії, до якої належить філософ
  | 
  Державна-етнічна чи національна приналежність філософа
  | 
  Напрям, течія чи філософська школа
  | 
  Філософські поняття, введені в науковий обіг філософом
  | 
|   1  | 
  Фалес  | 
  Античний  | 
  Мілет (Мала Азія)  | 
  Мілетська школа. Наївний матеріалізм  | 
  Першооснова всіх речей - вода. Вона символ життя, його філософська і метафора.  | 
|   2  | 
 Анаксимандр
 | 
  Античний  | 
  Мілет (Мала Азія)  | 
  Мілетська школа. Матеріалізм  | 
  Первопочаток є безмежним - "алейрон"' – щось безконечне, всеохоплююче, що перебуває у вічній активності і русі.  | 
|   3  | 
  Анаксимен  | 
  Античний  | 
  Мілет (Мала Азія)  | 
  Мілетська школа. Матеріалізм  | 
  Повітря – першооснова всього сущого. Воно безмежне, тобто "апейрос". Душа є повітряне явище.  | 
|   4  | 
  Зенон  | 
  Античний  | 
  Стародавня Греція  | 
  Елейська школа. Стоїцизм. Винахідннк діалектики  | 
  Буття – це те, що можна осягнути розумом. Апорія - це проблема, яку не можливо вирішити з-за її протиречності.  | 
|   5  | 
  Піфагор  | 
  Античний  | 
  Стародавня Греція  | 
  Піфагорійский Союз  | 
  Кількісні відносини являють собою сущність речей. Найвища мудрість у числі.  | 
|   6  | 
  Геракліт  | 
  Античний  | 
  Мілет  | 
  Послідовник Мілетської школи. Матеріалізм  | 
  “Логос” – загальний закон буття, основа світу. Це закон всесвіту.  | 
|   7  | 
  Демокріт  | 
  Античний  | 
  Софісти  | 
  Атомістичний матеріалізм.  | 
  Все складається з атомів та пустот. Теорія пізнання – істину можна пізнати за допомогою розуму.  | 
|   8  | 
  Сократ  | 
  Античний  | 
  Стародавня Греція  | 
  Етичний антропологізм  | 
  Пізнай самого себе. "Я знаю, що нічого не знаю".  | 
|   9  | 
  Платон  | 
  Античний  | 
  Стародавня Греція  | 
  Об'єктивний ідеалізм  | 
  Тіло – смертне, а душа безсмертна. Універсалії - первинні ідеї, матерія – другий першопочаток.  | 
|   10  | 
  Арістотель  | 
  Античний  | 
  Стародавня Греція  | 
  Метафізика  | 
  "Платон мій друг, а істина дорожча". Суще не може існувати окремо від речей.  | 
|   11  | 
  Епікур  | 
  Античний  | 
  Стародавня Греція  | 
  Матеріалізм  | 
  Неподільні атоми - рухаються у порожнечі, розрізняються за формою та величиною.  | 
|   12  | 
  Ксенофан  | 
  Античний  | 
  Стародавня Греція  | 
  Надміфологіч-ний та надфізичний філософ.  | 
  Єдність світу - це бог, а Бог - це чистий розум. Філософія є ідеалізм.  | 
|   13  | 
  Сенека  | 
  Античний  | 
  Італія  | 
  Римський стоїцізм  | 
  Етику намагався зв'язати з задачами суспільства та держави, при правильному рішенню яких, по його словам, можливо досягти спокійності духу.  | 
|   14  | 
  Плотін  | 
  Античний  | 
  Єгипет  | 
  Неоплатонізм  | 
  Ціль людського життя сходження та першоєдність. Досягається вона завдяки стриманню та обузданню тілесних потягів.  | 
|   15  | 
  Ван Чун  | 
  Античний  | 
  Китай  | 
  Матеріалізм  | 
  Небо та земля тілесні, а тому можуть знаходитися в русі. Основа неба "ці" - необ'ємне, блакитне, яке не має ні початку, ні кінця.  | 
|   16  | 
  Августин  | 
  Середньовічний  | 
  Північна Африка  | 
  Патристика  | 
  Філософія поза богослов'ям - ніщо. Людська воля – сліпа зброя волі Бога.  | 
|   17  | 
  Боецій  | 
  Середньовічний  | 
  Італія  | 
  Неоплатонізм  | 
  Був наближений до точних наук, а мораль та погляди були визначені стоїцізмом. Робота "Утешение философии".  | 
|   18  | 
  Меліс  | 
  Стародавній  | 
  Греція  | 
  Елеати  | 
  Уявлення про світобудову, трактування людини і людського суспільства.  | 
|   19  | 
  Еріугена  | 
  Середньовічний  | 
  Західна Європа  | 
  Неоплатонівсь-кий рух  | 
  Все буття поділяється на чотири природи. Бог – кінцева мета всього.  | 
|   20  | 
  Конфуцій  | 
  Стародавній Китай  | 
  Китай  | 
  Гуманістнчний  | 
  Етика - це раціоналізована старокитайська релігійна мораль.  | 
|   21  | 
  Лао-цзи  | 
  Стародавній Китай  | 
  Китай  | 
  Наївна діалектика  | 
  Плинність, змінність речей. Проблема єдності сутності, якості та їх відмінностей.  | 
|   22  | 
  Ібн-Сіна  | 
  Середньовічний  | 
  Таджикістан  | 
  Схоластика  | 
  Світ виникає шляхом еманації.  | 
|   23  | 
  Уільям Оккам  | 
  Середньовічний  | 
  Англія  | 
  Номіналізм  | 
  Верховний принцип людини - загальне благо.  | 
|   24  | 
  Фарабі  | 
  Середньовічний  | 
  Сирія  | 
  Схоластика  | 
  Заперечення безсмертя душі та існування потойбічного життя.  | 
|   25  | 
  Аль-Кінді  | 
  Середньо-вічний  | 
  Йемен  | 
  Мутазілізм  | 
  Не варто соромитися схвалення і оволодіння істиною.  | 
|   26  | 
  Фома Аквінський  | 
  Середньо-вічний  | 
  Італія  | 
  Схоластика  | 
  "Вірю тому, що абсурдно". Світовий рух передбачає першорушія, причинний зв'язок - першопричину, а цілеспрямованість у світі – мету.  | 
|   27  | 
  Маймонід  | 
  Середньовічний  | 
  Єврей  | 
  Раціональна школа іудаізму  | 
  Синтез теології шляхом одухотворенності тлумачення Біблії , та окремих догматів іудаїзму.  | 
|   28  | 
  Дунс Скот  | 
  Середньо-вічний  | 
  Англія  | 
  Ортодоксальна схоластика  | 
  Теологія - не умоглядна наука, а практична дисципліна, яка має своєю метою спасіння людини.  | 
|   29  | 
  Парацельс  | 
  Відродження  | 
  Німеччина  | 
  Натурфілософія  | 
  Природа - єдине ціле, що пронизане магічними силами.  | 
|   30  | 
  Ла Боесі  | 
  Відродження  | 
  Європа  | 
  Проти абсолютизму  | 
  Ідеал - держава, яка поєднує в собі традиції відстоювання міських вопьностей з ідеями народного суверенітету.  | 
|   31  | 
  П’єтро Помпонацці  | 
  Відродження  | 
  Італія  | 
  Сенсуалізм  | 
  Елемент сенсуалізма — душа, складає форму тіла,.є смертною.  | 
|   32  | 
  Мартін Лютер  | 
  Відродження  | 
  Німеччина  | 
  Протестантізм  | 
  Заперечує роль церкви та духовності як посередників між людиною та Богом. Врятування людини залежить не від добрих вчинків, а від віри.  | 
|   33  | 
  Жан Кальвін  | 
  Відродження  | 
  Франція  | 
  Реформізм  | 
  Систематичний протестантізм -вчення про божественне призначення одних людей до спасіння, а інших - до осудження.  | 
|   34  | 
  Томас Мюнцер  | 
  Відродження  | 
  Німеччина  | 
  Ідеологізм  | 
  Реформа - не тільки в обмані церкви та її вченнях, а і у здійсненні соціально-економічних переворотів силами селян.  | 
|   35  | 
  Микола Кузанський  | 
  Відродження  | 
  Росія  | 
  Діалектичні принципи  | 
  Принцип збіжності протилежностей.  | 
|   36  | 
  Джордано Бруно  | 
  Відродження  | 
  Італія  | 
  Геліоцентризм  | 
  Світ є безкінечний, нерухомий, він не породжується і не знищується, а природа та Бог є в речах.  | 
|   37  | 
  Томас Мор  | 
  Відродження  | 
  Англія  | 
  Утопічний соціалізм  | 
  Створення утопічної держави, якій властива переконаність, що приватна власність спричиняє всі суспільні негаразди та злиденність абсолютної більшості народу.  | 
|   38  | 
  Макіавеллі  | 
  Відродження  | 
  Європа  | 
  Обґрунтовував абсолютизм  | 
  Ідеальний устрій - республіка, як виразник народного суверенітету. "Мета виправдовує засоби".  | 
|   39  | 
  Френсіс Бекон  | 
  Новий час  | 
  Англія  | 
  Емпіризм  | 
  Існування примар роду, театру, печери, плоші.  | 
|   40  | 
  Декарт  | 
  Новий час  | 
  Франція  | 
  Раціоналістичний напрямок.  | 
  Пізнання - вчення принципів або начал.  | 
|   41  | 
  Джордж Берклі  | 
  Відродження  | 
  Англія  | 
  Суб'єктивний ідеалізм  | 
  Існування речей складається з сприйнятливості.  | 
|   42  | 
  Гердер  | 
  Новий час  | 
  Німеччина  | 
  Історицизм  | 
  Незбіжність між суб'єктивними цілями єдиних людських дій та іх об'єктивними результатами.  | 
|   43  | 
  Гоббс  | 
  Новий час  | 
  Англія  | 
  Емпіризм  | 
  Основний метод наукового пізнання має бути аналітико - індуктивна методологія.  | 
|   44  | 
  Джонн Локк  | 
  Новий час  | 
  Анпгія  | 
  Емпіризм  | 
  Дослідження пізнавальних здібностей та здатностей людини.  | 
|   45  | 
  Девід Юм  | 
  Новий час  | 
  Англія  | 
  Емпірико-сенсуалістична гносеологія  | 
  Специфічна риса вбачати в одиничному загальне, в послідовності причинність, в частині - ціле.  | 
|   46  | 
  Спіноза  | 
  Новий час  | 
  Нідерланди  | 
  Раціоналістична методологія  | 
  Можливість пізнання - єдність душі та тіла.  | 
|   47  | 
  Лейбніц  | 
  Новий час  | 
  Нідерланди  | 
  Плюралізм  | 
  Монади - неподільні субстанції -монадологія, вони є носіями сили та активності.  | 
|   48  | 
  Монтеск'є  | 
  Просвітництво  | 
  Франція  | 
  Деїстетизм  | 
  Людина є частиною природи і підкоряється її законам.  | 
|   49  | 
  Вольтер  | 
  Просвітництво  | 
  Франція  | 
  Атеїзм  | 
  Християнство - сітка, якою шахраї обплутують дурнів.  | 
|   50  | 
  Руссо  | 
  Просвітництво  | 
  Франція  | 
  Деїстетизм  | 
  Проблема нерівності між людьми та шляхи іх подолання.  | 
|   51  | 
  Ламетрі  | 
  Просвітництво  | 
  Франція  | 
  Матеріалізм  | 
  Пізнання починається з чуттєвого сприймання, завершується раціональним узагальненням дослідних даних.  | 
|   52  | 
  Гольбах  | 
  Просвітництво  | 
  Німеччина  | 
  Матеріалізм  | 
  Субстанцією може бути лише матерія, вічна, безкінечна і першопричинна.  | 
|   53  | 
  Гельвецій  | 
  Просвітництво  | 
  Франція  | 
  Матеріалізм  | 
  Пошук можливого суспільного стану, який би забезпечив умови для втілення моральності і досягнення щастя.  | 
|   54  | 
  Кант  | 
  Німецька класична філософія  | 
  Німеччина  | 
  Натурфілософія, гносеологія  | 
  "Річ у собі", апріорне та досвідне знання, закони та категорії філософії.  | 
|   55  | 
  Фіхге  | 
  Німецька класична філософія  | 
  Німеччина  | 
  Натурфілософія, гносеологія  | 
  "Я" — протиставлює "речі у собі", "Я” - кожна людина, первинна реальність та ін.  | 
|   56  | 
  Шеллінг  | 
  Німецька класична філософія  | 
  Німеччина  | 
  Гносеологія  | 
  "Мистецтво - зброя філософії", "Естетичне споглядання -інтелектуальне споглядання".  | 
|   57  | 
  Гегель  | 
  Німецька класична філософія  | 
  Німеччина  | 
  Діалектика, онтологія, гносеологія  | 
  Абсолютна ідея, закони єдності та боротьби протилежностей, перехід кількісних змін у якісні, закон заперечення заперечення.  | 
|   58  | 
  Фейєрбах  | 
  Німецька класична філософія  | 
  Німеччина  | 
  Матеріалізм  | 
  Критика релігії. Релігія та філософія взаємовиключають одне одного.  | 
|   59  | 
  Ніцше  | 
  Сучасний  | 
  Німеччина  | 
  Філософія життя  | 
  Основа життя - це воля, а життя - це доля, душа культури, яка обґрунтовує ідею катастроф.  | 
|   60  | 
  Шопенгауер  | 
  Сучасний .  | 
  Німеччина  | 
  Некласична філософія  | 
  Сутність особи становить незалежна від розуму воля - сліпе хотіння, основа та істинний зміст усього сущого.  | 
|   61  | 
  Огюст Конт  | 
  Сучасний  | 
  Німеччина  | 
  Некласичнафілософія, позитивізм  | 
  Позитивізм заснований на принципі: справжнє знання досягається лише як результат окремих конкретних наук.  | 
|   62  | 
  К"єркегор  | 
  Сучасний  | 
  Англія  | 
  Християнський екзистенціалізм  | 
  Християнство дає основу правил поведінки, лише воно здатне навчити людину бачити істинну реальність.  | 
|   63  | 
  Е. Мах  | 
  Сучасний  | 
  Австрія  | 
  Емпіріокритицизм  | 
  "Комплекси надчуттів" - принцип економічного мислення опису світу повинен включати тільки нейтральні елементи досвіду.  | 
|   64  | 
  М. Хайдеггер  | 
  Сучасний  | 
  Німеччина  | 
  Некласична філософія  | 
  Прояснення сенсу буття ведеться шляхом прояснення сенсу самого питаючого, тобто істоти людини, котрого він визначає, як "здесь бытие".  | 
|   65  | 
  Паскаль  | 
  Новий час  | 
  Франція  | 
  Раціоналістична методологія  | 
  Всезагальні та необхідні наукові істини досягаються за допомогою дедуктивного методу.  | 
|   66  | 
  Дідро  | 
  Просвітництво  | 
  Франція  | 
  Матеріалізм  | 
  Природа - неосяжна книга, в якій вчені поступово прочитують нові сторінки.  | 
|   67  | 
  М. Вебер  | 
  Сучасний  | 
  Німеччина  | 
  Позитивізм  | 
  Сутність всякого соціально-економічного явища визначається не тільки його об'єктивними сторонами, але й дослідженням культурного значення даного процесу.  | 
|   68  | 
  К. Маркс  | 
  Сучасний  | 
  Німеччина  | 
  Марксизм  | 
  "Людина – світ", нове у розвитку суспільства, розвиток суспільства -матеріальне виробництво.  | 
|   69  | 
  Ф. Енгельс  | 
  Сучасний  | 
  Німеччина  | 
  Марксизм  | 
  Людина - частина природи, вищий рівень практики – революційна зміна суспільних відносин.  | 
|   70  | 
  В. Ленін  | 
  Сучасний  | 
  Росія  | 
  Марксизм  | 
  Зміст діалектики - розвиток, який виявляє себе через взаємозв'язки, взаємодію явищ і процесів дійсності.  | 
|   71  | 
  В. Соловйов  | 
  Сучасний  | 
  Росія  | 
  Ідеаліст  | 
  Ідея всього сущого — сфера абсолютного божества, а реальний світ виступає в назві світова душа.  | 
|   72  | 
  Фрейд  | 
  Сучасний  | 
  Австрія  | 
  Психоаналіз  | 
  Несвідоме - частіша психіки, де концентрується несвідомі бажання та витіснені із свідомості ідеї уявлення про лібідо.  | 
|   73  | 
  Д. Чижевський  | 
  Сучасний  | 
  Росія  | 
  Космізм  | 
  Встановив залежність розвитку біосфери від останніх факторів та причину циклів сонячної активності та розвитку явищ біосфери.  | 
|   74  | 
  С. Булгаков  | 
  Сучасний  | 
  Росія  | 
  Ідеалізм  | 
  Синтезувати науку, філософію та релігію, щоб підкорити їх вірі. "Софія" - третє буття - з'єднання Бога та природи.  | 
|   75  | 
  М.Бердяєв  | 
  Сучасний  | 
  Росія  | 
  Екзистенціаліст  | 
  Єдина реальність - існування суб'єкту, основа творіння якого - абсолютна свобода.  | 
|   76  | 
  М. Чернишевський  | 
  Сучасний  | 
  Росія  | 
  Соціал-утопізм  | 
  Джерело пізнання - в об"єктивному світі, яке діє на органи почуттів людини.  | 
|   77  | 
  П. Сорокін  | 
  Сучасний  | 
  Росія  | 
  Неопозитивізм  | 
  "Родиноведение" - синтезує знання різних природознавчих та гуманітарних наук.  | 
|   78  | 
  М. Драгоманов  | 
  Сучасний  | 
  Україна  | 
  Антицентризм  | 
  Історичний процес - результат багатьох факторів і різних комбінацій суспільних сил.  | 
|   79  | 
  Г. Сковорода  | 
  Новий час  | 
  Україна  | 
  Філософія Сковороди  | 
  "Скрізь любов та віру людина пізнає себе". Поділ світу на два начала -вічне і тлінне.  | 
|   80  | 
  Леся Українка  | 
  Сучасний  | 
  Україна  | 
  Філософія та ліризм  | 
  Український народ витворює філософію, у центрі якої людина з її внутрішнім світом.  | 
|   81  | 
  П. Юркевич  | 
  Сучасний  | 
  Україна  | 
  Платонізм  | 
  Істина відкривається не тільки мисленням, а і сердцем, оскільки пошук істини пов'язаний з релігійними і моральними прагненнями людини.  | 
|   82  | 
  І. Франко  | 
  Сучасний  | 
  Україна  | 
  Філософія Франка  | 
  Головний закон людяності - неробство - зло, а праця - добро – єдине, що здатне творити і вдосконалювати людську душу, вселяти в неї почуття гідності та правди.  | 
|   83  | 
  Т. Шевченко  | 
  Сучасний  | 
  Україна  | 
  Філософія Шевченка  | 
  Відображення щирої душі мислителя, розвитку відтворюваного розуму, інтелекту.  | 
|   84  | 
  Козельський  | 
  Сучасний  | 
  Україна  | 
  Філософія Сковороди  | 
  Філософія – наука, яка охоплює тільки генеральні пізнання про речі і справи людства.  | 
|   85  | 
  Смотрнцький  | 
  Відродження  | 
  Україна  | 
  Братський рух  | 
  Проблема людини, її душа, критика морально-соціальних вад тогочасного суспільства набувають підпорядкованого значення.  | 
|   86  | 
  Прокопович  | 
  Сучасний  | 
  Україна  | 
  Раціоналізм  | 
  Необхідною умовою щастя є здобуття певного рівня матеріального добробуту, позаяк бідність та щастя несумісні.  | 
|   87  | 
  Г. Маркузе  | 
  Сучасний  | 
  Німеччина  | 
  Історик  | 
  Відмова від поглядів на культуру та мистецтво з утратою впливу нових суб'єктів.  | 
|   88  | 
  Дильттей  | 
  Сучасний  | 
  Німеччина  | 
  Історик  | 
  “Філософія життя” – поняття про живий дух, який розвивається в історичних формах.  | 
|   89  | 
  П. Флоренськнй  | 
  Сучасний  | 
  Росія  | 
  Історик  | 
  Ввести культуру з релігіозного.культу.  | 
|   91  | 
  К. Г. Юнг  | 
  Сучасний  | 
  Швейцарія  | 
  Аналітична психологія  | 
  Вихідним пунктом духовного життя людини є досвід інтуїтивного бачення архетипів колективного несвідомого.  | 
|   92  | 
  Адлер  | 
  Сучасний  | 
  Німеччина  | 
  Неофрейдизм  | 
  Психічна хвороба є результатом неусвідомленого потягу до переваги, розпалюваного почуттям неповновар-тості, що пов'язано з якимсь тілесним недоліком.  | 
|   93  | 
  Салліван  | 
  Сучасний  | 
  Німеччина  | 
  Неофрейдизм  | 
  У психіці людини нема нічого, крім відносин до інших осіб.  | 
|   94  | 
  Фромм  | 
  Сучасний  | 
  Німеччина  | 
  Неофрейднзм  | 
  Критерієм соціального розвитку має бути самопочуття людини -психологічна вдоволеність чи невдоволеність загальною життєвою ситуацією.  | 
|   95  | 
  Карл Поппер  | 
  Сучасний  | 
  Німеччина  | 
  Постпозитивізм  | 
  Наукова теорія повинна мати надлишок емпіричного матеріалу, по-друге – нова наукова теорія має пояснювати усі наслідки старої теорії.  | 
|   96  | 
  Хейзинга  | 
  Сучасний  | 
  Нідерланди  | 
  Історик та теоретик  | 
  Культура – гра, а гра – це більше, ніж культура.  | 
|   97  | 
  В. Вернадський  | 
  Сучасний  | 
  Росія  | 
  Матеріалізм з ідеями діалектики  | 
  Ноосфера. Необхідний розвиток логіки та методології природознавства.  | 
|   98  | 
  Л. Гумільов  | 
  Сучасний  | 
  Росія  | 
  Філософська історія  | 
  Переборює розуміння історичного як надприродного шляхом розглядання історії в контексті географічних процесів, підкреслити принцип "мозаїчності" людства і акцентує увагу на неоднорідності історичного часу.  | 
|   99  | 
  А.Тойнбі  | 
  Сучасний  | 
  Англія  | 
  Історик  | 
  Всесвітня історія розглядається ним, як сума цивілізацій, які проходять одиничні фази народження, росту, краху, та загибелі.  | 
|   100  | 
  Струве  | 
  Сучасний  | 
  Росія  | 
  Історик  | 
  Сприймав істоту людини як рішення по суті, відстоюючи тезис про безлику природу всякої влади.  |