МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ГЛУХІВСЬКИЙ КОЛЕДЖ СНАУ
КУРСОВА РОБОТАНА ТЕМУ
СТАН ТА НАПРЯМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ (РОБІТ, ПОСЛУГ) (НА ПРИКЛАДІ ТОВ "РАССВЕТ")
2009рік
Зміст
Вступ
1. Виробничо-фінансова характеристика господарства та організація бухгалтерського обліку на підприємстві
2. Організація обліку реалізація продукції (робіт, послуг)
2.1 Економічний зміст та завдання обліку реалізації
2.2 Документальне оформлення та канали реалізації продукції (робіт, послуг)
2.3 Синтетичний та аналітичний облік реалізації продукції (робіт, послуг)
3. Напрями удосконалення обліку реалізації продукції (робіт, послуг)
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Вступ
Тема "Стан та напрями удосконалення реалізації продукції ( товарів, робіт, послуг) " є дуже актуальною в бухгалтерському обліку, цій темі присвячена дана курсова робота на прикладі "Глухівської фабрики по переробці вторинної сировини".
Реалізованою вважається продукція , за яку продавець одержав кошти (або відповідну суму вартості).
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 15 "Дохід". Його норми стосуються підприємств, організацій та інших осіб незалежно від форм власності.
Процес реалізації продукції, товарів, робіт і послуг відображують на кількох балансових рахунках: 90" Собівартість реалізації", 93" Витрати на збут", 70" Доходи від реалізації".
Облік реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) охоплює широке коло операцій пов’язаних з готівковими коштами, розрахунками, оподаткуванням тощо. Тому цей аспект облікової роботи вимагає чіткого дотримання чинних нормативних актів та оформлення відповідних документів.
Первинними документами з обліку реалізації продукції (робіт, послуг) є рахунки-фактури, розрахунки (довідки) бухгалтерії, журнал-ордер № 11 та Звіт про фінансові результати, дорожній лист і товарно-транспортна накладна, довідки , що свідчать про кількість і якість товару, сертифікати, свідоцтва, паспорта тощо.
Первині документи – це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Основні завдання бухгалтерського обліку реалізації зводяться до нижче наведеного
- відображення ступеню виконання державного контракту і держзамовлення на реалізацію продукції;
- своєчасне документальне оформлення кожної партії реалізованої продукції;
- контроль за своєчасним надходженням плати за реалізовану продукцію;
- визначення фінансових результатів від реалізації продукції (робіт, послуг).
Метою написання курсової роботи є: стан та напрямки реалізації продукції та їх удосконалення на прикладі ТОВ "Рассвет" Глухівського району Сумської області.
1.
Виробничо-фінансова характеристика господарства та реалізація бухгалтерського обліку на підприємстві ТОВ "Рассвет"
Однією з особливостей сільськогосподарського виробництва є його якісний зв’язок з біологічними процесами, а отже залежить від грунтово-кліматичних умов, місця розташування та інших природних факторів. Тому аналіз господарської діяльності сільгосппідприємств потрібно починати саме з цих питань.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рассвет" створено на базі колгоспного підприємства (зареєстроване в Глухівській райдержадміністрації 6.03.1999 р. №21) і діє як ТОВ "Рассвет" від 21 січня 2000 р. в с. Полошки Глухівського району Сумської області по вулиці Енгельса, 19.
Це Поліська зона з помірними кліматичними умовами.
Головне завдання ТОВ "Рассвет" виробництво, переробка та реалізація продукції, а також інші види діяльності. Діє підприємство на основі Статуту, засновниками підприємства є Смичок Петро Миколайович, Зенченко Микола Михайлович, Лук’яненко Тетяна Іванівна та інші.
Для забезпечення господарської діяльності товариство створює статутний фонд в розмірі сім тисяч чотириста гривень (7400 грн.). Також на підприємстві за рахунок щорічних відрахувань створюється резервний фонд, але не менше 5% від чистого прибутку.
Вищим органом влади є збори працівників ТОВ "Рассвет" або призначених ними представників. Збори учасників скликаються з працівників ТОВ "Рассвет" або призначених ними представників. Збори учасників скликаються не рідше 4-х разів на рік. Одноосібним органом виконавчої влади є директор.
Відстань товариства від центральної садиби до обласного центра м. Суми – 140 км, до найближчої залізничної станції Воронізька – 30 км, до найближчої річки Есмань – 20 км.
Відстань до найближчого пункту реалізації продукції – до Глухівського хлібокомбінату – 11 км, до Глухівського м’ясокомбінату – 11 км, до Глухівського сир заводу – 11 км, до Глухівського комбікормового заводу – 12 км.
Власність на засоби виробництва колективна, а починаючи з 2000 р. – приватна.
Організаційна структура управління двохступінчаста.
В господарстві "Рассвет" застосовують меморіально-ордерну форму обліку, вона відрізняється простотою побудови облікових регістрів, дає можливість рівномірно роз приділити весь облік облікових робіт між працівниками бухгалтерії.
Найбільш раціональними для ефективного ведення господарства є оптимальні розміри господарства.
Рівень спеціалізації сільгосппідприємства одна з основних умов підвищення ефективності роботи підприємства.
ЇЇ найбільш точно визначають по структурі товарної продукції, як правило. Такий аналіз роблять за останні 3-5 років і по тих видах продукції. Де найбільш питома вага буде визначатися спеціалізація.
Про об’єм та структуру товарної продукції свідчать дані таблиці 1.
Таблиця 1.
Об’єм та структура товарної продукції ТОВ "Рассвет
| Назва галузей та видів продукції | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | В середньому за 2002-2004 рр. | ||||
| Виручка тис.грн.. | Питома вага, % | Виручка тис. грн.. | Питома вага, % | Виручка тис. грн.. | Питома вага, % | Виручка тис. грн.. | Питома вага, % | |
| 1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
| Зернові і зернобобові всього: | 900 | 21.01 | 1844 | 42,7 | 1270,9 | 24,32 | 1338,3 | 29,35 |
| Соняшник | 48 | 1,12 | 93 | 2,15 | 217,6 | 4,16 | 119,5 | 2,48 |
| Картопля | 23 | 0,54 | 57 | 1,32 | 24,5 | 0,47 | 34,8 | 0,77 |
| Цукрові буряки | 396 | 9,25 | 895 | 20,72 | 1300,1 | 24,87 | 863,7 | 18,28 |
| Овочі відкритого грунту | 48 | 1,12 | 24 | 0,55 | 9,5 | 0,78 | 27,2 | 0,82 |
| Інша продукція рослинництва | 15 | 0,34 | 22 | 0.51 | 12,0 | 0,23 | 16,3 | 0,36 |
| Разом по рослинництву | 1430 | 33,38 | 2935 | 67,95 | 2843,6 | 54,83 | 2399,8 | 52.05 |
| Молоко | 653 | 15,25 | 700 | 16,21 | 682 | 13,05 | 678,3 | 14,84 |
| М’ясоВРХ | 389 | 9,08 | 350 | 8,1 | 513 | 9,81 | 417,3 | 9,0 |
| Мед | 7 | 0,17 | 4 | 0,09 | -- | -- | 3,7 | 0,08 |
| Інша продукція тваринництва | 1 | 0,02 | 8 | 0,19 | 48,6 | 0,93 | 19,2 | 0,38 |
| Разом по тваринництву | 1050 | 24,52 | 1062 | 24,59 | 1243,6 | 23,79 | 1118,5 | 24,30 |
| Рослинництво та тваринництво всього | 2480 | 57,9 | 3997 | 92,54 | 4078,2 | 48,62 | 3518,4 | 76,33 |
| Продукція промислових, переробних і допоміжних виробництв | 1799 | 42,0 | 322 | 7,46 | 1148,8 | 21,98 | 1089,8 | 23,64 |
| Всього по господарству | 4283 | 100 | 4319 | 100 | 5227 | 100 | 4608 | 100 |
Із даних таблиці можна зробити такі висновки, найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції рослинництва і тваринництва в середньому за 2002-2004 р. займають зернові і зернобобові культури 29,34%.
Значно меншу частку займають цукрові буряки, соняшник, картопля, овочі відкритого грунту, молоко, м’ясо ВРХ та мед – 18,28%; 2,48%; 0,77%; 0,825%, 18,84%, 9,0% відповідно.
Виходячи з цього можна стверджувати, що у структурі товарної продукції найбільш питому вагу займає галузь рослинництва – 52,05%, тобто господарство має зернову спеціалізацію з добре розвиненими галузями молочного скотарства, буряківництва та м’ясо-молочного скотарства. Із розрахунків видно, що господарство має середній рівень спеціалізації 0,36.
В цілому слід зробити висновок, що спеціалізація, яка фактично склалася в ТОВ "Рассвет" відповідає запланованій та природно-кліматичній зоні Полісся.
Враховуючи близькість розташування господарства до основних центрів реалізації зерна, м’яса і молока його спеціалізацію можна вважати обґрунтованою.
Земля – це основний засіб виробництва у сільському господарстві. Вона являє собою одночасно предмет і засіб праці. Обсяг виробництва продукції рослинництва залежить від посівних площ і урожайності. Одним із важливих показників діяльності сільського господарства є земля, без якої виробництво с/г продукції не можливо.
Про склад та структуру земельного фонду ТОВ "Рассвет" наведені в таблиці ", склад та структура земельного фонду.
Таблиця 2 Склад та структура земельного фонду ТОВ "Рассвет"
| Види угідь | Площа,га | Структура, % | Відхилення "+", "-" від | ||
| 2003 р. | 2004 р. | 2003 р. | 2004 р. | ||
| Загальна земельна площа | 920 | 900 | 100 | 100 | 20 |
| В т.ч. с/г угідь | 756 | 760 | 82,17 | 84,44 | -4 |
| Із них рілля | 643 | 668 | 69,89 | 74,22 | -25 |
| Сінокоси | 34 | 32 | 3,69 | 3,55 | 2 |
| Пасовища | 85 | 83 | 9,24 | 9,22 | 2 |
| Площа лісу | 20 | 20 | 2,17 | 2,22 | -- |
| Ставки і водойми | 15 | 15 | 1,63 | 1,66 | -- |
| Наявність зрошувальних земель | 64 | -- | 6,96 | -- | -64 |
| Інші угіддя | 85 | 125 | 9,24 | 13,89 | -40 |
| Рівень розораності | -- | -- | 82,17 | 84,44 | -2,27 |
| Рівень освоєності | -- | -- | 70,35 | 74,22 | -3,87 |
З даної таблиці видно, що в господарстві загальна площа в 2004 р. в господарстві загальна земельна площа в 2004 р. в порівнянні з 2003 р. зменшилась на 20 гак. Це сталося внаслідок значного скорочення площі с.-г угідь (на 4 га) зокрема ріллі, сінокосів, пасовищ на 25 га, 2 га, 2 га відповідно.
Крім того наявність зрошувальних земель знизилась на 85 га, а площі лісу, ставків і водоймища не змінилась і склала 20 га і 15 га. А інші угіддя зросли на 40 га.
Виходячи з рівня розораності с.-г. Угідь, який у 2003 році становить 82,17 %, а у 2004 р. – 84,44 %. Можна зробити висновок, що структура земельних угідь господарства значно погіршилась. Враховуючи рівень освоєності земель, який у 2003 р. склав – 70,35 %, а у 2004 р. – 74,22 %, можна сказати що використання земельного фонду ТОВ "Рассвет" залишилось на тому ж рівні як і в 2003 р. для забезпечення збереження земель у товаристві приділено дуже мало уваги. Те, що внаслідок реформування в 2002 р аграрного сектору, площі сінокосів і пасовищ були передані в оренду.
Далі, обчислюємо показники, які характеризують забезпеченість господарства фондами .До таких показників відносять фондозабезпеченість, фондоозброєність, фондовідачча, фондомісткість.
Наявність забезпеченості фондами приведемо в таблиці № 3.
Таблиця 3.
Забезпеченість ТОВ "Рассвет" основними фондами та ефективність їх використання.
| Показники | 2002 | 2003 | 2004 | 2004 до 2003 р.у % | В середньому по Сумській обл. В 2002 р. |
| Вартість основних виробничих фондів, тис.грн. | 19086 | 7987 | 7755 | 40,6 | - |
| Вартість валової продукції, тис.грн. | 3382 | 3381 | 3420 | 101,1 | - |
| Фондозабезпеченість, титс.грн. | 3,44 | 1,51 | 1,47 | 42,7 | 165,3 |
| Фондоозброєність, тис грн. | 32,6 | 16,6 | 14,4 | 44,2 | 20,5 |
| Фондовідаччя, грн. | 0,28 | 0,42 | 0,44 | 157,1 | - |
| Фондомісткість, тис.грн. | 5,64 | 2,36 | 2,27 | 40,2 | - |
| Продуктивність праці | 5,78 | 7,04 | 6,36 | 110,1 | - |
Аналізуючи забезпеченість господарства основними фондами і ефективність їх використання слід відмітити, що фондозабезпеченість у 2002 році змінилась в порівнянні з 2004 роком на 197 тис.грн., тобто на 57,3 %. Це сталося за рахунок зменшення вартості основних виробничих фондів 59,4 %, та зменшення площі ріллі на 4,8 %.Фондоозброєність також має тенденцію до зменшення, оскільки у 2004 р. вони зменшилась у порівнянні з 2002 роком на 182 тис. грн. тобто на 55,8 %. Це сталося за рахунок зменшення вартості основних фондів більшими темпами ніж зменшення середньорічної чисельності робітників.Продуктивність праці в порівнянні з 2000 роком зросла на 0,85 тис. грн., тобто на 110,1 %. Це наслідок збільшення вартості продукції на 1,1 % і скорочення середньорічної чисельності працівників на 8%.Аналізуючи показники фондовіддачі та фондомісткості, можна сказати, що фондовіддача з 2004 року зросла на 57,1% за рахунок збільшення валової продукції і скорочення вартість основних виробничих фондів, фондомісткість скоротилась на 5,98 % і склала 2,27 тис.грн.
Від забезпечення господарства робочою силою, правильною і раціональною її використання в значній мірі залишать кінцеві результати виробничої діяльності підприємства.
Наведемо показники визначення трудових ресурсів господарства та їх використання вс таблиці 4.
Таблиця 4
Визначення трудових ресурсів ТОВ "Рассвет" та їх використання.
| Показники | 2002 | 2003 | 2004 | 2004 р. у % до 2002 р. |
| Середньорічна чисельність працівників, всього, чол. | 585 | 480 | 538 | 92,0 |
| В т.ч. в рослинництві | 307 | 279 | 328 | 106,8 |
| В тваринництві | 278 | 201 | 210 | 75,5 |
| Відпрацьовано одним робітником за рік, днів, всього | 173 | 172 | 168 | 97,1 |
| В т.ч. в рослинництві | 147 | 150 | 136 | 92,5 |
| В тваринництві | 202 | 203 | 218 | 107,9 |
| Вироблено валової продукції на 1-го середньорічного працівника, всього, тис грн. | 5781 | 7044 | 6357 | 110,0 |
| В т ч. В рослинництві | 7668 | 8358 | 6773 | 88,3 |
| В рослинництві | 3698 | 5219 | 5707 | 154,3 |
Із даної таблиці видно, що середньорічна чисельність працівників в 2004 році в порівнянні з 2002 роком зменшилась на 47 чоловік, що становить 92 % від рівня цього показника. Зокрема, що стосується чисельності робітників в рослинництві, можна констатувати , що їх кількість збільшилась на 21 чол, і становить 106,8%, що говорить про збільшення обсягів виробництва, а звідси і о додатковій робочій силі.
Що стосується робітників тваринництва, ото їх кількість зменшилась у 2004 році у порівнянні 2002 р. на 68 чоловік, що становить 75,5 %. Це говорить про скорочення обсягів виробництва продукції тваринництва.
В цілому по ТОВ "Рассвет" чисельність працівників зменшилась, але покращується її використання, що є позитивним для моменту для аналізу роботи господарства.
2.1 Економічний зміст та завдання обліку реалізації
Реалізація продукції окремого підприємства – це, перш за все, відчуження активів, що належать підприємству, шляхом їх продажу з метою відтворення використаних засобів підприємства та отримання прибутку для задоволення різноманітних потреб підприємства та його власників.
Місце і роль процесу реалізації у суспільному відтворенні визначається відповідним господарським механізмом, який встановлює умови реалізації та умови розрахунків за подану продукцію, нерідко регулює ціни. Визначення поняття та моменту здійснення реалізації знайшло відображення у законодавчих актах, що регулюють сплату податків.
Поняття "продаж", яке детально визначене а Законі України "Про податок АН додану вартість", має характерне фіскальне спрямування, в першу чергу за рахунок включення до продажу операцій з безоплатної передачі активів.
Позитивним моментом податкової реформи стало запровадження єдиного порядку визначення реалізованої продукції як вартість відвантаженої продукції та дати реалізації як дати відвантаження, що дозволило досягти відповідності з міжнародними підходами до поняття "реалізація".
Реформа бухгалтерського обліку, яка проводиться в Україні, не змінила суті процесу реалізації, запропонувавши дещо інші підходи до організації його обліку. Національний стандарт П(с)БО 15 "Дохід" містить порядок визначення, оцінку та розкриття у фінансовій звітності доходу, який виникає в результаті реалізації чи використання активів підприємства іншими суб’єктами господарювання. Даний стандарт фактично визначає період відображення в звітності, а отже і у фінансовому обліку, виручки від реалізації у всіх її аспектах.
Таким чином, відвантажена покупцям і списана з матеріально відповідальних осіб сільськогосподарська продукція вважається реалізованою. Відношення реалізованої продукції до валової (виробленої) становить коефіцієнт товарності. Чим менше залишається готової продукції для внутрішньогосподарських потреб, тим вищій рівень її товарності. Основна маса виробленої продукції може бути реалізована на ринку, працівникам підприємства, за готівку, через комерційні структури, обмінена на промислові товари (паливо, засоби захисту рослин та тварин, мінеральні добрива, будівельні матеріали тощо), через товарні біржі за цінами, що складаються в процесі реалізації, або за домовленістю сільськогосподарського підприємства з покупцями.
З метою прискорення формування інфраструктури аграрного ринку, створення умов для надійного ресурсного забезпечення виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції, сприяння розвитку підприємництва в аграрному секторі економіки видано Указ Президента України від 6.06.2000 р. за № 767/2000.
Згідно з цим Указом у сільських населених пунктах запропоновано створити мережу пунктів заготівлі сільськогосподарської продукції, кредитних спілок, а також сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, інших суб’єктів господарювання, що здійснюватимуть переробку і реалізацію сільськогосподарської продукції.
У містах і селищах передбачається створення мережі підприємств, що здійснюватимуть роздрібну торгівлю сільськогосподарської продукцією, у тім числі магазинів фірмової торгівлі. У великих містах передбачається створення мережі підприємств, що здійснюватимуть оптову торгівлю сільськогосподарської продукцією (оптові продовольчі ринки, постійно діючі ярмарки-виставки, аукціони живої худоби).
Указ зобов’язує вжити заходів щодо забезпечення купівлі сільськогосподарської продукції для державних і регіональних потреб лише на конкурсних засадах (на товарних біржах, аукціонах тощо) за форвардними контрактами, які б передбачали забезпечення виконання зобов’язань та відповідальність за їх порушення.
Для обліку реалізації продукції, товарів, робіт і послуг Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачені рахунки: 70 "Доходи від реалізації", 90 "Собівартість реалізації, 93 "Витрати на збут".
Основні завдання бухгалтерського обліку реалізації зводяться до нижченаведеного:
- Відображення ступеня виконання державного контракту і держзамовлення на реалізацію сільськогосподарської продукції;
- Своєчасне документальне оформлення кожної партії реалізованої продукції;
- Контроль за своєчасним надходженням плати за реалізовану продукцію;
- Визначення фінансових результатів від реалізації продукції (робіт, послуг).
2.2
Документальне оформлення та канали реалізації продукції (робіт, послуг)
Для документального оформлення операцій із реалізації продукції передбачені відповідні документи. На кожну партію зерна, що відправляється на заготівельні пункти, виписують товарно-транспортну накладну спеціальної форми № 1-сг (зерно) в чотирьох примірниках, а при його перевезенні транспортом зі сторони – в п’яти. При цьому перший примірник накладної залишається в господарстві з підписом водія, три наступних вручаються водію. Після приймання зерна другий примірник залишається на хлібоприймальному пункті, третій повертається в господарство з поміткою про приймання вантажу, четвертий залишається у водія як підстава для заповнення Дорожнього листа вантажного автомобіля.
При транспортуванні зерна зі сторони четвертий і п’ятий примірники залишаються у водія транспортної організації.
Товарно-транспортна накладна має фіксований номер і серію. У ній зазначають гаражний номер автомобіля, авто підприємство, товаровідправник, вантажоодержувач і платник, назва зернових і олійних культур та насіння трав, сорт і клас, масу (брутто, тара, нетто), ціну, суму.
Заготівельна організація на кожну культуру, прийняту за день від сільськогосподарського підприємства, складає Реєстр товарно-транспортних накладних, в якому зазначають кількість зерна у фізичній масі, прийнятого по кожній накладній; результати лабораторного аналізу; залікову масу і грошовий розрахунок. На підставі Реєстру товарно-транспортних накладних виписують приймальну квитанцію (ПК-10) на кожну культуру, прийнято протягом дня. В ній вказують номери всіх складених реєстрів накладних, фізичну і залікову масу зерна, суму до виплати з урахуванням якості зерна.
Перший примірник Реєстру передають господарству разом з квитанцією, другий – залишається на хлібоприймальному підприємстві. При доставці на хлібоприймальний пункт (підприємство) одиничних партій зерна і олійних культур реєстр накладних не складають, а на кожну партію виписують приймальну квитанцію (ф. ПК-9), аналогічну Приймальній квитанції за формою ПК-10.
Документом, що підтверджує здавання фуражу державі, є Приймальна квитанція за формою ПК-27, яку складають на підставі актів на здавання фуражу безпосередньо споживачем за дорученням хлібоприймальних пунктів.
Таким чином, основним документом, який є підставою для бухгалтерського обліку і статистичної звітності про заготівлю зерна і насіння олійних культур по державному контракту, служить Приймальна квитанція.
Кукурудза надходить на хлібоприймальний пункт в зерні і качанах. У звітності про виконання державного контракту кукурудзу показують у зерні. Переведення на зернове обчислення проводять тільки за фактичним виходом зерна, який визначає лабораторія хлібоприймального пункту.
Якщо господарство здає сортове насіння, то, крім товарно-транспортної накладної, необхідно виписувати первинні документи, що підтверджують їх сортність: Атестат на насіння, Свідоцтво на насіння, Сортове посвідчення.
Атестат на насіння виписують при доставці на хлібоприймальне підприємство для обміну або на продаж іншим господарствам насіння всіх культур класу посівного стандарту супереліта та еліта. Реалізація державі сортового насіння гібридних популяцій першої і наступних репродукцій, які відповідають вимогам посівного стандарту, супроводжуються Свідоцтвом на насіння, а які не відповідають вимогам посівного стандарту, супроводжується Свідоцтвом на насіння, а які не відповідають вимогам посівного стандарту за чистотою і вологістю – Сортовим посвідченням. Цим же документом оформляється відправка зерна сильних пшениць, пивоварних сортів ячменю, товарного насіння високо олійних сортів соняшнику.
У сортових документах господарство гарантує чистоту сорту, що підтверджується підписами керівника, головного агронома, комірника. Ці посадові особи несуть персональну відповідальність за неправильно зазначені сортові або посівні якості насіння.
Картопля, овочі, баштанні культури, плоди, виноград та інша продукція рослинництва на оптові бази торговельних організацій і переробної промисловості, в магазини, підприємства громадського харчування, дитячі заклади супроводжуються Товарно-транспортною накладною спеціалізованої форми № 1-сг (овочі), яка за змістом і переліком реквізитів не відрізняється від Товарно-транспортної накладної спеціалізованої накладної спеціалізованої форми № 1-сг (зерно).
Оптові бази торговельних організацій і переробних підприємств оплачують продукцію, яка надійшла від сільськогосподарських підприємств для виконання плану держзамовлення, за закупівельними цінами з урахуванням встановлених надбавок і знижок.
Магазини, підприємства громадського харчування, дитячі та медичні заклади оплачують аналогічну продукцію за роздрібними цінами за вирахуванням торговельної знижки або за цінами домовленості.
Кожна партія цукрових буряків, відвантажена з господарства, супроводжується Товарно-транспортною накладною спеціалізованої форми № 2м-св (буряки), яку виписують у чотирьох примірниках. Перший залишається в господарстві, другий – передається приймальному пункту, а третій і четвертий – транспортній організації, що перевозила цукрові буряки на заготівельні пункти. На підставі даних товарно-транспортних накладних на цукрові буряки, прийняті від господарства за день, бухгалтерія заготівельного пункту виписує приймальну квитанцію (ф. ПК-8). Вона є основним документом по заготівлі цукрових буряків у рахунок державного контракту. Копії приймальних квитанцій подаються в органи статистики.
Заготівлю цукрових буряків відображають у фізичній і заліковій масі, що прийнята до оплати, тобто за вирахуванням знижки за забрудненість. У міру облаштування приймальних пунктів і цукрових заводів відповідним обладнанням і пристроями дозволено переходити на здавання цукрових буряків з урахуванням їх цукристості.
Заготівлю тварин і птиці обліковують на момент приймання підприємств м’ясної промисловості і заготівельними організаціями за масою живих тварин, одержаною в результаті зважування, за вирахуванням встановлених знижок на кишково-шлунковий тракт, а також шляхом перерахунку м’яса після забо
Супровідним документом при продажу тварин, птиці і кролів є Товарно-транспортна накладна спеціалізованої форми № 1-сг (тварини). У ній заповнюють такі реквізити: вид тварин і птиці, вік, вікова група, інвентарні номери, група за вгодованістю, кількість голів, жива маса, вантажовідправник і вантажоодержувач.
Дані по великій рогатій худобі записують на підставі зважування кожної голови в додаток до товарно-транспортної форми № 1-сг (тварини), в якому зазначають вгодованість кожної голови, дату і час припинення годівлі.
По свинях, вівцях, кролях облік ведуть за окремими групами з однаковою вгодованістю. Птицю в товарно-транспортній накладній записують по видах і вікових групах.
На приймальних пунктах у товарно-транспортних накладних роблять записи про вгодованість і масу тварин та інші показники, передбачені формою і одержані за результатами зважування і огляду.
На прийняті від господарства тварини, птицю і кролів виписують Приймальну квитанцію ПК-1 окремо на кожний вид тварин і тварин підвищеної маси. На м’ясо, прийняте від господарства, також виписують приймальну квитанцію ПК-1. Однак у цьому випадку необхідно вказувати як забійну масу, так і в перерахунку її в живу (при вищій вгодованості коефіцієнт переведення становить 2,05, середній – 2,7). Сільськогосподарським підприємствам в обсяг виконання плану держзамовлення зараховують масу живих племінних тварин, реалізованих через організації племінної служби. Підставою для заліку є Приймально-здавальний акт, яким оформляють закупівлі. Один примірник акта подається статистичним органам.
Кожна партія молока і молокопродуктів, яка відправляється з господарства в рахунок виконання держзамовлення, повинна супроводжуватись Товарно-транспортною накладною спеціалізованої форми № 1-сг (молоко, сировина). Характерними реквізитами цієї форми є маса молока в перерахунку на базисний вміст жиру, кислотність і температура молок. Ступінь чистоти, питома вага і сорт молока, маса (нетто, тара, брутто). Підприємства молочної промисловості на підставі товарно-транспортних накладних ведуть Журнал приймання молока і молокопродуктів або Нагромаджу вальні відомості окремо по кожному господарству, за якими 2 рази на місяць виписують приймальні квитанції ПК-3. Молоко, масло і сметану приймають за масою і фактичним вмістом жиру. Вміст жиру в молоці обчислюють як відношення жиру до маси молока.
Слід відмітити деякі особливості обліку реалізації молока за прямими зв’язками безпосередньо в місцях його виробництва. У таких господарствах повинне бути молочне відділення, обладнане для очищення та охолодження молока, а також лабораторія із визначення його якості. Після підписання здавальником і приймальником товарно-транспортної накладної № 1-гс (молоко, сировина) молоко вважається прийнятим і відповідальність за нього несе заготівельна організація. При цьому перший примірник товарно-транспортної накладної залишається господарстві, другий передається заготівельнику, третій – водієві.
При організації виїзної торгівлі необхідно перш за все одержати дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі, оформити відрядження продавцю (якщо це потрібно), визначити спосіб здачі виручки, придбати торгівельний патент.
Розміщення об’єкта торгівлі здійснюється з письмового дозволу місцевого органу державної виконавчої влади і за погодженням з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду, пожежної охорони, державної автоінспекції та архітектури.
За одержання дозволу на розміщення об’єкта торгівлі необхідно сплачувати відповідний збір. Максимальний розмір збору за видачу дозволу на торгівлю складає не більше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для суб’єктів, що постійно здійснюють торгівлю у спеціально відведених для цього місцях; і не більше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 грн.) на день – за одноразову торгівлю.
Здійснення торгівельної діяльності на ринках регламентується Правилами торгівлі на ринках, затвердженими наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі України від 12.03.96. № 157.
На ринку дозволяється продавати:
- М’ясо і м’ясопродукти, сало, птицю, кролів, нутрій, молоко і молочні продукти, тваринне масло, олію, мед, курячі яйця. Торгівля продукцією тваринного і рослинного походження дозволяється лише після проведення експертизи в лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку і надання відповідного документа щодо оцінки якості продукції;
- Картоплю, свіжі овочі, солоні та квашені овочі, фрукти, ягоди, баштанні культури, сухофрукти, горіхи;
- Зерно, крупяні, бобові культури, борошно, насіння соняшнику і гарбузів. Посадковий матеріал, насіння овочевих і квітів дозволяється продавати за наявності висновку контроль-насіннєвої лабораторії;
- Живу худобу, кролів, нутрій, живу птицю.
- Із числа продовольчих товарів забороняється продаж: солених і маринованих грибів, консервованих продуктів домашнього приготування (овочі, м’ясо, риба, ікра), м'ясних і рибних кулінарних виробів.
При перевезенні продукції автомашиною і при здійсненні виїзної торгівлі застосовуються первинні документи, передбачені Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні. Ці правила затверджені наказом міністра транспорту України від 14.10.97 р. №363 і є обов’язковими для всіх суб’єктів підприємницької діяльності. Ними передбачені такі основні, належним чином оформлені документи, необхідні при перевезенні вантажів: дорожній лист, товарно-транспортна накладна. Залежно від вантажу, його специфічних особливостей до основних документів додаються інші документи як: ветеринарні і санітарні довідки, що свідчать про якість і кількість товару, сертифікати, свідоцтва, паспорти тощо.
Продавці за кожен день торгівлі на ринку повинні сплатити ринковий збір, розміри і порядок сплати якого встановлюється місцевою владою. Крім ринкового збору, ринок за окрему плату надає продавцям послуги, частина яких є обов’язковими. Так до обов’язкових послуг відносять прокат інвентарю і обладнання, санітарного одягу, зважування на товарних вагах, розрубка м'яса тощо.
Сплата ринкового збору, плата за послуги, що надаються, здійснюється через каси ринків з обов’язковою видачею касових чеків.
Керівник господарства повинен забезпечити контроль за торгівлею.
Роздрібна торгівля з транспортних засобів є окремою формою діяльності, яка дозволяє здійснювати розрахунки із споживачами без застосування контрольно-касових апаратів, а з використанням товарно-касової книги (далі ТКК). Вартість продукції, яка надійшла до матеріально відповідальної особи. Записується до ТКК відразу після її приймання. Записи про рух продукції здійснюються у цінах продажу. Залишки продукції зменшуються на підставі відповідних документів на суму готівки віл їх продажу і фіксуються записами у ТКК. Підставою для запису руху готівки є виручка від продажу продукції, квитанції прибуткових касових ордерів, квитанції установ банків та підприємств зв’язку.
Матеріально відповідальна особа повинна щоденно подавати до бухгалтерії підприємства підписані Звіти з усіма необхідними документами. Однак керівник підприємства може дозволити подання Звіту один раз за 2-3 робочі дні. В той час матеріально-відповідальна особа зобов’язана щоденно подавати виручку до каси підприємства або за вказівкою керівника підприємства – до кас установ банків чи підприємствам зв’язку для переказу на поточний рахунок підприємницької діяльності з урахуванням вимог законодавства щодо готівкового обігу.
Видачу продукції працівникам підприємства у рахунок оплати праці відображають у розрахунково-платіжній відомості, яку складають у двох примірниках. Перший примірник передають комірникові, другий залишають у бухгалтерії. У відомості повинна бути розписка про одержання.
Сільськогосподарські підприємства реалізують лишки сільськогосподарської продукції також через кооперацію на комісійних засадах і шляхом взаєморозрахунків. Для цього приймання і видавання продукції оформлюється договором. Кожна партія продукції яку відправляють з господарства, оформлюють супровідними накладними.
Ціна на продаж встановлюється за договором двох сторін.
При реалізації продукції окремим працівникам господарства та іншим особам зі складів за готівку використовують накладну внутрішньогосподарського призначення і прибутковий касовий ордер.
2.3
Синтетичний та аналітичний облік реалізації продукції (робіт, послуг)
Для обліку доходів від реалізації призначений рахунок 70" Доходи від реалізації". Рахунок 70" Доходи від реалізації" призначено для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, а також про суму знижок, наданих покупцям та про інші вирахування з доходу.
За кредитом цього рахунка відображується збільшення (одержання) доходу, за дебетом – належна сума непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість та інших передбачених законодавством) та списання у порядку закриття на рахунок 79 " Фінансові результати".
Аналітичний облік доходів від реалізації ведеться за видами (групами) продукції (товарів, робіт, послуг), регіонами збуту та / або іншими напрямами, визначеними підприємством.
Підприємство може самостійно розробляти додаткові аналітичні рахунки, виходячи із специфіки діяльності, конкретних потреб, завдань управління та контролю.
Багатогалузеві сільськогосподарські підприємства поряд з реалізацією готової сільськогосподарської продукції і тварин на вирощуванні та відгодівлі можуть надавати послуги та виконувати роботи як своїм працівникам, так і на сторону. Поряд з виробничою діяльністю в статутах деяких сільськогосподарських підприємств передбачається також торговельна діяльність. Тому в цих підприємствах будуть задіяні всі названі вище субрахунки рахунку 70 "Доходу від реалізації".
Багатогалузевий характер сільськогосподарського виробництва вимагає надання інформації про одержання доходу від окремих галузей господарства. Тому доцільно аналітичний облік доходів від реалізації вести за видами (групами ) продукції, товарів, робіт, послуг і напрямками реалізації.
Окремими групами доходів від реалізації готової продукції можуть бути:
-доходи від реалізації продукції рослинництва;
-доходи від реалізації продукції тваринництва;
-доходи від реалізації продукції переробки продукції рослинництва та тваринництва;
-доходи від реалізації тварин на вирощуванні та відгодівлі.
Окремими напрямками одержання доходів від реалізації готової продукції доцільно виділити:
-доходи від реалізації сільськогосподарської продукції для державних і регіональних потреб;
-доходи від реалізації сільськогосподарської продукції переробки підприємством;
-доходи від реалізації сільськогосподарської продукції через мережі пунктів заготівлі, а також обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів;
-доходи від реалізації сільськогосподарської продукції на ринку;
-доходи від реалізації сільськогосподарської продукції за товарообмінними (бартерними) операціями;
-доходи від реалізації готової продукції за іншими напрямками.
Дебет рахунка 70 "Доходи від реалізації" кореспондує з кредитом рахунків:
36 "Розрахунки з покупцями і замовниками",
64 "Розрахунки за податками і платежами",
68 "Розрахунки за іншими операціями",
79 "Фінансові результати".
Кредит рахунка 70 "Доходи від реалізації" кореспондує з дебетом рахунків:
14 "Довгострокові фінансові інвестиції",
15 "Довгострокова дебіторська заборгованість",
30 "Каса",
31 "Рахунки в банках",
34 "Короткострокові векселі одержані",
36 "Розрахунки з покупцями і замовниками",
37 " Розрахунки з різними дебіторами",
63 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками",
66 "Розрахунки з оплати праці",
68 "Розрахунки за іншими операціями",
69 "Доходи майбутніх періодів",
79 "Фінансові результати",
97 "Інші витрати".
Для бухгалтерського обліку собівартості реалізованої продукції, товарів, робіт та послуг призначено рахунок 90 "Собівартість реалізації".
За дебетом цього рахунка відображується виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), за кредитом – списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79"Фінансові результати".
Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не включаються до складу виробничої собівартості готової та реалізованої продукції, а тому інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках обліку витрат звітного періоду – 92"Адміністративні витрати", 93"Витрати на збут", 94"Інші витрати операційної діяльності".
Рахунок 90"Собівартість реалізації"
має такі субрахунки:
901"Собівартість реалізованої готової продукції";
902"Собівартість реалізованих товарів";
903"Собівартість реалізованих робіт і послуг";
904"Страхові виплати".
При організації аналітичного обліку по рахунку 90 "Собівартість реалізації" необхідно дотримуватись того принципу, який закладений при організації аналітичного обліку по рахунку 70"Доходи від реалізації" тобто аналітичні рахунки як за напрямами реалізації, так і за видами реалізованої продукції, товарі, робіт, послуг повинні бути тотожними.
Дебет рахунка 90 "Собівартість реалізації" кореспондує з кредитом рахунків:
21 "Тварини на вирощувані та відгодівлі";
23 "Виробництво";
26 "Готова продукція";
27 "Продукція сільськогосподарського виробництва";
28 "Товари".
Таблиця 5.
Основні бухгалтерські проводки по рахунку 90 "Собівартість реалізації"
№ оп. |
Зміст господарської операції. | Кореспондуючі рахунки | |
| дебет | кредит | ||
| 1 | Списано собівартість реалізованої продукції. | 901 "Собівартість реалізованої готової продукції" | 26 "Готова продукція" |
| 2 | Списано собівартість реалізованих товарів | 902 "Собівартість реалізованих товарів" | 28 "Товари" |
| 3 | Списано собівартість наданих послуг (виконаних робіт) | 903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг" | 23 "Виробництво" |
| 4 | Списано суму нерозподілених загально виробничих витрат | 90 "Собівартість реалізації" | 91 "Загально виробничі витрати" |
| 5 | Відображено собівартість реалізованої продукції (товарів робіт, послуг) | 79 "Фінансові результати" | 90 "собівартість реалізації" |
Для обліку витрат на збут передбачено ведення рахунка 93 "Витрати на збут", на якому підприємства відображають витрати, пов’язані з реалізацією продукції: тара і пакувальні матеріали для готової продукції; доставка продукції на станцію відправлення, вантаження в автомобілі, вагони та інші транспортні засоби; комісійні збори, сплачені збутовим та іншим посередницьким організаціям, ввізне і вивізне мито; утримання приміщень для зберігання продукції а місцях її реалізації, оплата праці продавців, рекламні витрати, інші аналогічні за призначенням витрати.
Дебет рахунка 93 "Витрати на збут" кореспондує з кредитом таких рахунків:
20 "Виробничі запаси" – на вартість матеріальних цінностей, використаних при відвантаженні продукції, а також при її зберіганні в місцях реалізації;
23 "Виробництво" – на вартість послуг по транспортуванню продукції до місця реалізації;
63 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками" – на вартість робіт та послуг по транспортуванню продукції до місць реалізації;
37 "Розрахунки з різними дебіторами" – на суму витрат службових відряджень працівників збуту;
66 "Розрахунки з оплати праці" – на суму нарахованої оплати праці працівникам зайнятим на реалізації продукції;
65 "Розрахунки за страхуванням" – на суму нарахувань на соціальні заходи, що відносяться на збут та ін.
Списання витрат на збут на підставі бухгалтерської довідки відображають по кредиту рахунка 93 "Витрати на збут" і дебету рахунка 79 "Фінансові результати".
Таким чином зіставлення чистих доходів від реалізації, які відображені на рахунку 70 "Доходи від реалізації" та собівартості реалізованої продукції, яка відображується на рахунку 90 " Собівартість реалізації" дає змогу визначити валовий фінансовий результат (прибуток або збиток), який показується окремо статтею в Звіті про фінансові результати.
Слід ще раз наголосити, що собівартість незавершеного виробництва, готової та реалізованої продукції, яка відображується відповідно на рахунках:
23 "Виробництво"; 26 "Готова продукція"; 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва" та 90 "Собівартість реалізації" визначається за виробничою собівартістю.
Це означає, що значна частина сільськогосподарських витрат не включається до складу собівартості продукції. Для обліку таких загальногосподарських та інших операційних витрат виділено рахунки 92 "Адміністративні витрати" (організація обліку по рахунку 92 наведена в попередніх розділах), 93 "Витрати на збут" і 94 "Інші витрати операційної діяльності".
Як і за іншими напрямами реалізації готової продукції і товарів, реалізація на ринку є одним із джерел поповнення доходу підприємства, а тому для відображення операцій зі здійснення виїзної торгівлі використовується перш за все рахунки: 90 " Собівартість реалізації"; 93 "Витрати на збут" ; 70 "Доходи від реалізації". Особливістю є те, що готова продукція та товари до моменту їх реалізації на ринку і надходження готівки в касу підприємства або зарахування її на рахунки в банках вважається власністю підприємства. Пройде деякий час з моменту відправки продукції на ринок і до моменту передачі покупцеві ризику і вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію. Існує імовірність, що продукція (товари) передані однією матеріально відповідальною особою іншій матеріальній особі (продавцю) через деякий час може повернутися на підприємство, набувши реалізованою. Необхідно враховувати і те що після реалізації продукції дохід у вигляді готівки певний час перебуває у продавця, який фактично перетворюється з матеріально відповідальної особи, за передані йому для реалізації продукцію або товар, в підзвітну особу з невідомою для підприємства до моменту здачі Звіту про торгівлю сумою доходу.
Невідомо також, яка сума одержаного авансу або доходу буде витрачено на витрати по збуту. Всі ці обставини необхідно враховувати при організації бухгалтерського обліку реалізації продукції на ринку.
Деякі підприємства поряд з виробництвом і реалізацією продукції займаються роздрібною торгівлею товарами. Для обліку реалізації товарів застосовується субрахунок 902 "Собівартість реалізованих товарів" і 702 "Дохід від реалізації товару". Витрати на збут товарів відображуються на рахунку 93 "Витрати на збут".
Таблиця 6.
Кореспонденція рахунків по обліку реалізації продукції (робіт, послуг) по ТОВ "Рассвет"
№ П/п |
Зміст господарських операцій. | Дебет рахунка | Кредит рахунка |
| 1 | Відвантаження готової продукції покупцям (виконання робіт, послуг) у порядку реалізації : - відпускна вартість готової продукції - відпускна вартість виконаних робіт, послуг |
36 36 |
701 703 |
| 2 | Відображення суми податкового зобов’язання по ПДВ, визначеної за встановленою ставкою до відпускної вартості відвантаженої продукції (виконаних робіт, послуг) | 70 | 641 |
| 3 | Списання за фактичною виробничою собівартістю: · готової продукції, реалізованої покупцям · робіт і послуг промислового характеру · робіт і послуг непромислового характеру |
901 903 903 |
26 23 949 |
| 4 | Зараховано одержані кошти в доход від реалізації звітного періоду | 36 | 701 |
| 5 | Списано за собівартістю готову продукцію , відвантажену покупцям. | 901 | 26 |
| 6 | Витрати на тару й упаковку на складах готової продукції. | 93 | 20 |
| 7 | Витрати на оплату послуг транспортно-експедиційних, страхових і посередницьких організацій | 93 | 31 |
| 8 | Витрати на оплату експортного мита і митних зборів | 93 | 31, 685 |
| 9 | Витрати на оплату праці працівників, зайнятих на роботах по упаковці, затаренню, пов’язаних з реалізацією продукції. | 93 | 66 |
| 10 | Списано наприкінці звітного періоду : · доход від реалізації готової продукції · доход від реалізації робіт, послуг · собівартість реалізованої продукції · собівартість виконаних робіт · витрати на збут |
701 703 791 791 791 |
791 791 901 903 93 |
3.
Напрямки удосконалення обліку реалізації продукції (робіт, послуг)
На сучасному етапі вдосконалення існує значна кількість форм первинних документів, які створюють значні труднощі при веденні роботи на першій стадії облікового процесу. Для отримання та впровадження первинної документації обліковий персонал витрачає 70% загального часу на його обробку.
Саме облік реалізації продукції (робіт, послуг) трудомістка дільниця бухгалтерського обліку, вдосконалення саме цієї документації має дуже важливе значення.
Ефективне досягнення цієї мети можливе при комп’ютеризації бухгалтерського обліку на підприємстві.
Автоматизація обліку підвищує ефективність і прискорює процес обробітку даних, надає оперативну інформацію лоя прийняття та реалізації продукції.
Отже, компютеризація обліку на підприємстві має ряд переваг, серед яких:
- оперативне введення інформації, її обробки і формування вихідної інформації;
- безпосереднє забезпечення контролю, інформації з реалізації;
- збільшення швидкості обліку інформацією, щодо реалізації між об’єктами;
- скорочення ручної праці, пов’язаної з розрахунками аналітичних показників і заповнення форм внутрішньої бухгалтерської звітності;
- зменшення витрат часу на підготовку інформації;
- значне вдосконалення самого процесу організації обліку та формування показників бухгалтерської звітності; шляхами вдосконалення синтетичного та аналітичного обліку на підприємстві є балансові рахунки: 90"Собівартість реалізації", 93"Витрати на збут", 70"Доходи від реалізації".
В господарстві застосовують меморіально-ордерну форму обліку. Її переваги:
1. Достатньо проста будова. Замість численних реєстрів аналітичного обліку використовується один реєстр синтетичного обліку. Головна книга. Вдало поєднується використання книг та карток.
2. Наочність записів. Всі синтетичні рахунки застосовуються на одному листі, що дає можливість перевірки правильності записів в облікових реєстрах і виявити допущені помилки.
3. В будь-який момент можна одержати баланс по рахунках. Але цього достатньо підрахувати суми по підсумковій гряді та рахунках.
4. Можливість розподілу облікової роботи між спеціалістами різного рівня кваліфікації. Простота і доступність облікової політики, сувора послідовність облікового періоду.
Але при цьому дана форма обліку має ряд недоліків:
- багаторазовість записів. Кожна господарська операція, щоб пройти шлях з моменту виписки документа до моменту передачі його од архіву, записується від семи до дев’яти і більше разів до облікових реєстрів. Це призводить до не оправданих витрат праці облікових працівників.
Висновки і пропозиції.
В даній курсовій роботі на тему : "Стан та напрямки реалізації продукції, робіт та послуг" , яка написана на основі фактичних даних ТОВ "Рассвет" Глухівського району, Сумської області, я детально розглянула питання щодо організації бухгалтерського обліку на підприємстві згідно з "Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні", П(С)БО 15 "Доходи", передбачені такі групи визнаних доходів.
- Дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг);
- Інші операційні доходи ;
- Фінансові доходи;
- Інші доходи;
Склад доходів, що відносяться до відповідної групи, встановлено П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати".
Я також розглянула організацію первинного, зведеного синтетичного та аналітичного обліку реалізації продукції (робіт, послуг).
Облік на даному підприємстві ведеться згідно плану рахунків, згідно наказу Міністерства Юстиції України від 30 листопада 1999 року.
Первинний облік ведеться на бланках типових форм. Документи заповнюються чітко, розбірливо і вчасно, згідно з документооборотом здаються в бухгалтерію господарства.
На підприємстві використовується меморіально-ордерна форма обліку. А тому з метою вдосконалення обліку реалізації продукції (робіт, послуг) і Б.О. в цілому ми запропонували б замість меморіально-ордерної форми більш прогресивну паперову форму – журнально-ордерну. Основні переваги полягають у слідую чому:
- скорочення кількості записів та полегшення техніки обліку;
- підпорядкування регістрів в цілях обліку та аналізу;
- взаємний контроль записів в облікових регістрах;
- оперативність.
Але основною перевагою журнально-ордерної форми обліку є найбільше наближення порівняно з іншими звітними регістрами до відображення операцій в обліку.
У наш час – час прогресивної комп’ютеризації – підприємство повинно перейти на комп’ютерну форму обліку з використанням таких програмних продуктів, як "1С – Бухгалтерія"; "1С – Підприємство", що значно полегшить роботу бухгалтера і зменшить випадки сплати санкцій і пені за неправильно здійснений облік, дозволить вчасно подавати звітність до певних установ.
Список використаної літератури
1. Закон України від 16.07.99 р. № 996-24 "Про бухгалтерській облік і фінансову звітність в Україні"
2. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань, та господарських операцій підприємств і організацій: Затв. Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291.
3. Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань, та господарських операцій підприємств і організацій: Затв. Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291.
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 15 "Дохід".
5. Положення про спрощену форму бухгалтерського обліку суб’єктів малого підприємництва: Затв. Наказом Міністерства фінансів України від 30.09.98 № 196.
6. Про внесення змін до Положення про спрощену форму бухгалтерського обліку суб’єктів малого підприємництва: Затв. Наказом Міністерства фінансів України від 07.12.2000 № 315.
7. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – К.: 2000
8. Бухгалтерській фінансовий облік: Підручник / за ред. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир, 2000.
9. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку: навч. посібник / за ред. М.В. Купельного. – 6-те видання., - К.: 2000.
10. Бухгалтерській облік в сільському господарстві: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів спец. 7. 050106 "Облік і аудит". За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця та доц. М.М. Кощунатрого. – Житомир: ПП. "РУТА", 2003, - 512 с.,
11. Бухгалтерській фінансовий облік. Конспект лекцій: Навч. посібник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – 2-ге видання допов. і перероб. – Житомир: 2003 – 300 с.
12. Бухгалтерській фінансовий облік. Практикум: навч. видання / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця та доц. Л.В. Чижевського – 3-те видання – Житомир: 2001. – 512 с.
13. організація бухгалтерського обліку: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів спец. 7. 050106 "Облік і аудит". За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця . – Житомир: ПП. "РУТА", 2002, - 592 с.,.
14. Огійцук М.Ф. та інші. Бухгалтерській облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник / за ред. проф. М.Ф. Огійчука. – К: Аграрна освіта, 2001.
15. Сонко В.В. Бухгалтерській облік: Навч. посібник. – К.: 2000
16. Ткаченко Н.М. Бухгалтерській фінансовий облік на підприємствах України: Підручник. – 5-те видання, - К.: 2000