Міністерство аграрної політики України
Міністерство освіти і науки україни
Житомирський національний агроекологічний університет
Економічний факультет
КАФЕДРА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
Курсова робота
з предмету «Організація обліку»
на тему:
Облік та контроль розрахунків за виплатами на соціальні заходи в ДП НДГ «Україна» ЖНАЕУ Черняхівського району Житомирської області
Виконала: студентка ОКР «Спеціаліст»
7 групи заочної форми навчання
спеціальності 7.050106 "Облік і аудит"
Коханюк Анастасія Юріївна
Перевірила: ст.викл.
Цибуля Неоніла Дмитрівна
Житомир – 2010
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичне обґрунтування обліку розрахунків за страхуванням
1.1 Загальноекономічні аспекти обліку розрахунків зі страхування
1.2 Механізм формування доходів фондів соціального страхування
1.3 Нормативно-правове забезпечення обліку розрахунків за страхуванням
1.4 Міжнародні стандарти та зарубіжний досвід обліку розрахунків за страхуванням
1.5 Комп’ютерні системи в обліку
Висновки до розділу 1
Розділ 2. Організація бухгалтерського обліку розрахунків за страхуванням в ДП НДГ «Україна»
2.1 Організаційно-економічна характеристика ДП НДГ «Україна»
2.2 Первинний та зведений облік розрахунків за страхуванням
2.3 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків за страхуванням
2.4 Система звітності з обліку розрахунків за страхуванням
2.5 Вдосконалення обліку розрахунків за страхуванням на підприємстві
Висновки до розділу 2
Розділ 3. Організація аналітично-контрольної роботи в ДП НДГ «Україна»
3.1 Організаційні основи контрольно-аналітичної роботи на підприємстві
3.2 Аналіз розрахунків за страхуванням
3.3 Вдосконалення контрольно-аналітичної роботи на підприємстві
Висновки до розділу 3
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Вступ
Актуальність теми дослідження.
Особливого значення в період становлення економіки України надається системі соціального захисту населення. Питання соціального забезпечення насамперед вирішує система соціального страхування як система підтримки незахищених верств населення з боку держави.
Сьогодні в Україні гостро стоїть питання соціального розвитку економіки. Характерною ознакою цивілізованості тієї чи іншої країни є не лише економічне зростання, а й зростання добробуту громадян, що взаємопов'язано.
Соціальне страхування виявляється як система специфічних відносин щодо перерозподілу національного доходу. Її економічний зміст полягає у формуванні спеціальних страхових фондів за рахунок обов'язкових страхових внесків працівників та роботодавців та у використанні коштів цих фондів для компенсації втрати трудового доходу чи його підтримки внаслідок дії універсальних соціальнихризиків.
Донині соціальне страхування виконує свою головну роль - захист процесу відтворення робочої сили в частині відшкодування втрати трудового доходу в результаті настання певного виду соціального ризику. По суті соціальне страхування є важелем перерозподілу грошових ресурсів у суспільстві, його функціонування пов'язане із станом розвитку економіки. Зміцнення економіки впливає на зростання доходів підприємств, організацій і, відповідно, на збільшення розміру страхових внесків. Водночас слід наголосити ще на одній важливій функції соціального страхування, а саме -страхування забезпечує не лише грошові виплати у разі настання страхових випадків, а й створює певні правові та економічні умови для стимулювання ефективної праці.
Соціальне страхування передбачає такі важливі види економічної підтримки громадян, як: грошові виплати, компенсація, витрати на лікування, реабілітацію, перепідготовку та перекваліфікацію, а також профілактику. Таке страхування здійснюється одночасно з соціальною допомогою та соціальним забезпеченням як важливими формами соціального захисту громадян, однак відрізняється від них джерелами формування фінансових ресурсів, принципами їх організації, видами та формами виплат грошових коштів. Нині в Україні система державного соціального страхування складається з: пенсійного страхування, страхування з тимчасової втрати працездатності, страхування на випадок безробіття та страхування від нещасного випадку на виробництві. Передбачається запровадити обов'язкове медичне страхування.
Мета та завдання дослідження.
Метою роботи є обґрунтування теоретичних положень, аналіз сучасного стану обліку соціального страхування, виявлення недоліків та проблеми розрахунків за соціальним страхуванням, розробки пропозицій щодо вдосконалення обліку, виявлення резервів для покращення розрахунків. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання:
- розглянути теоретичні аспекти обліку операцій зі страхування;
- дослідити облік розрахунків за страхуванням на підприємстві;
- розглянути організацію та методику економічного аналізу, контролю та аудиту розрахунків із страхування;
- дослідити організацію бухгалтерського обліку та аудиту операцій зі страхування із застосуванням комп'ютерних інформаційних систем.
Об‘єктом дослідженняє розрахунки за страхуванням на ДП НДГ «Україна».
Предметом дослідження виступають теоретико-методологічні та організаційно-методичні питання побудови обліку, аналізу і аудиту розрахунків за страхуванням.
Методи дослідження. При підготовці курсової використано наступні методи: монографічний – для детального вивчення об‘єкта дослідження; порівняння – для виявлення спільних рис та відмінностей досліджуваних процесів і явищ; аналізу та синтезу – для деталізації об‘єкта дослідження шляхом його розчленування на складові частини; групування – для виявлення концептуальних ознак об‘єкта дослідження; середніх і відносних величин – для визначення рівня ефективності досліджуваних процесів; розрахунковий – для підрахунку економічного ефекту на перспективу.
Практичне значення одержаних результатів.
Основні результати дослідження спрямовані на вдосконалення методики і практики системи обліку, аудиту та аналізу розрахунків за страхуванням, а також на підвищення достовірності, оперативності та аналітичності облікової інформації, про стан розрахунків з фондами соціального страхування, що дасть змогу повніше використовувати резерви підприємства. На основі проведеного дослідження розроблено пропозиції з вдосконалення обліку, аналізу та контролю розрахунків за страхуванням. Основні положення і висновки дипломної роботи можуть бути застосовані при подальшому проведенні наукових досліджень на обрану тему, а також для практичного застосування на досліджуваному підприємстві чи інших господарюючих суб’єктах.
Структура і обсяг курсової роботи.
Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаної літератури. Загальний обсяг курсової роботи становить 88 сторінок друкованого тексту. Робота містить 8 рисунків, 12 таблиць, ___додатків. Список використаних джерел налічує 69 найменувань.
Розділ 1. Теоретичне обґрунтування обліку розрахунків за страхуванням
1.1 Загальноекономічні аспекти обліку розрахунків зі страхування
Держава гарантує кожному громадянину право на працю, задовольняє потреби у здобутті освіти, охороні здоров'я, підготовці кадрів, забезпечує мінімальний рівень заробітної плати, пенсії, соціальних виплат. У ст. 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає «право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом». Реалізація такого права на практиці — це забезпечення достатнього рівня добробуту громадянам держави, що відповідає міжнародним умовам, а саме ст. 22 Загальної декларації прав людини та ст. 9 Міжнародного пакету про економічні, соціальні та культурні права від 16 грудня 1966 р., з якої випливає, що держави, беручи участь в даному пакті, визнають право кожної людини на соціальний захист, включаючи соціальне страхування.
Відповідно до правових актів Міжнародної організації праці (МОП) основою сучасного соціального захисту є дев'ять основних видів соціальних допомог: медичне обслуговування; допомога за умови хвороби, безробіття, старості, у зв'язку з нещасними випадками на виробництві; родинна допомога; допомога за умови вагітності та пологів; допомога за інвалідністю; у разі втрати годувальника.
Основні напрями соціальної політики України відповідають чинному законодавству. Слід виокремити основні складові соціального захисту населення України:
1) соціальне забезпечення;
2) соціальна допомога;
3) соціальне страхування
Соціальне страхування — це важлива складова частина соціального захисту населення, центром якого є людина та її потреби, а якість їх задоволення впливає на соціально-економічний розвиток держави. Соціальне страхування створює умови для відтворення робочої сили та захисту громадян у разі настання певних страхових випадків: втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, нещасного випадку на виробництві, догляду за дитиною, вагітності та пологів тощо.
Необхідність соціального страхування зумовлена такими причинами:
— наявністю громадян, котрі не беруть участі у суспільно корисній праці,а тому не можуть утримувати себе за рахунок заробітної плати;
— наявністю громадян, котрі є дієздатними, але не мають можливості її реалізувати.
Система соціального страхування включає в себе соціальні, економічні, фінансові та правові аспекти.
Соціальні аспекти полягають у створенні всеосяжної та універсальної системи захисту всіх верств населення від усіх чинників нестабільності. Наявність такої системи свідчить про ефективну соціальну політику держави, направлену на задоволення потреб громадян.
З економічної точки зору соціальне страхування виступає важелем перерозподілу грошових коштів у суспільстві та пов'язане з розвитком економіки. Зміцнення економіки впливає на зростання доходів підприємств, організацій, а разом з тим і збільшення розміру страхових внесків.
Соціальне страхування впливає на підвищення ефективності діяльності підприємства через матеріальне забезпечення та охорону здоров'я працівників. Воно створює необхідні економічні передумови для збереження працездатності економічно активної частини населення, а в певних випадках забезпечує виплату соціальної допомоги у разі втрати працездатності внаслідок загального захворювання, нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання.
З правової точки зору соціальне страхування — це система юридичних норм, які регулюють соціальний захист населення при настанні страхових випадків, передбачених законодавством.
Соціальне страхування є фінансовою категорією, яка виражає економічні відносини, що виникають в процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту шляхом формування фондів грошових коштів та їх використання для забезпечення громадян у старості, на випадок постійної чи тимчасової втрати працездатності, безробіття, підтримки материнства, а також з охорони здоров'я. [26, c. 154]
Контрольна функція здійснюється у формі фінансового контролю за рухом грошових коштів. Вона забезпечує повне та своєчасне надходження коштів до соціальних фондів та їх цільове використання згідно з плановими завданнями.
Соціальне страхування виступає важливим елементом фінансової системи України. Державне соціальне страхування тісно пов'язане з державними цільовими фондами та державним бюджетом, кошти яких є джерелами фінансування соціальних виплат. Недержавне соціальне страхування може проводитися суб'єктами підприємницької діяльності (страховими товариствами, недержавними пенсійними фондами тощо). Окремі суб'єкти розподілу взаємодіють між собою і ці відносини опосередковуються рухом фінансових ресурсів.
Управління коштами соціального страхування здійснюють фонди, створені за окремими видами страхування. Оперативне управління проводять правління та виконавчі дирекції фондів. Фінансовий контроль здійснюють Державна податкова служба, Контрольно-ревізійна служба, Державне казначейство, Наглядові ради тощо. [28, c. 12]
В Україні найбільшого розвитку і відповідного правового оформлення набуло загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування — це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Право на забезпечення державним соціальним страхуванням мають застраховані громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні.
Державне соціальне страхування, залежно від страхового випадку, поділяється на такі види:
— пенсійне страхування;
— страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням;
— страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності;
— страхування на випадок безробіття.
Загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню підлягають:
1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту):
а) на підприємствах, в організаціях, установах незалежно від їх форм власності та господарювання;
б) фізичні особи;
2) особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих
спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності.
3) громадяни України, які працюють за межами території України та не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають, мають право на загальнообов'язкове соціальне страхування в Україні за умови сплати ними страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування є застраховані громадяни, а в окремих випадках — члени їх сімей та інші особи, страхувальники і страховики.
Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Страхувальниками за загальнообов'язковим соціальним страхуванням є роботодавці та застраховані особи.
Страховиками є цільові страхові фонди з окремих видів страхування. Страхові фонди беруть на себе зобов'язання щодо збору страхових внесків та надання застрахованим особам матеріального забезпечення і соціальних послуг у разі настання страхових випадків.
Об'єктом загальнообов'язкового державного соціального страхування є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
До основних категорій соціального страхування відносять страховий стаж, страховий ризик та страховий випадок.
Страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню та сплачуються внески (нею, роботодавцем) на страхування. Особливості та розмір сплати страхових внесків роботодавцем і застрахованою особою визначаються законодавством. Страховий стаж в перспективі замінить трудовий стаж. Він буде основним критерієм оцінки практичної діяльності громадянина.
Страховий ризик—обставини, внаслідок яких громадяни та/ або члени їх сімей можуть втратити тимчасово чи назавжди засоби до існування і потребують матеріальної підтримки або соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Страховий випадок — подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення чи соціальних послуг, передбачених законами України з окремих видів страхування.
До страхових випадків по соціальному страхуванню належать:
• тимчасова непрацездатність;
• вагітність і пологи, догляд за малолітньою дитиною;
• інвалідність;
• хвороба;
• досягнення пенсійного віку;
• смерть годувальника;
• безробіття;
• соціальні послуги та інші матеріальні витрати, пов'язані з певними
обставинами;
• нещасний випадок на виробництві;
• професійне захворювання. [31, c. 116]
Основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування є внески роботодавців та застрахованих осіб. Розміри внесків на державне загальнообов'язкове державне соціальне страхування залежно від його виду щорічно встановлюються Верховною Радою України відповідно для роботодавців та застрахованих осіб водночас із затвердженням державного бюджету, якщо інше не передбачено законодавством. В таблиці 1.1 показано, які ставки збору сплачують роботодавці і наймані працівники.
Таблиця 1.1
Ставки збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 01.01.2010 р.
Види зборів | Платники | Об'єкт обкладання | Ставка | |
1 | 2 | 3 | 4 | |
Збір до фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності |
Роботодавці | Фактичні витрати на оплату праці найманих працівників | 1,4 % від суми витрат на оплату праці найманих працівників 0,7 % від суми витрат на оплату праці найманих працівників-інвалідів на підприємствах та в громадських організаціях інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих |
|
Наймані працівники | Сума оплати праці, а також заохочувальні, компенсаційні виплати, які підлягають обкладанню прибутковим податком | 0,5% - 1 % | ||
Збір до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття |
Роботодавці | Фактичні витрати на оплату праці найманих працівників | 1,6 % від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників 2,2 % від суми витрат на виплату доходу (прибутку) за договорами цивільно-правового характеру |
|
Наймані працівники | Сума оплати праці, а також заохочувальні і компенсаційні виплати, які підлягають обкладанню прибутковим податком, але не більше 10035 грн. | 0,6 % | ||
Збір до Пенсійного Фонду |
Роботодавці | Фактичні витрати на оплату праці працівників | 33,2 % від суми фактичних витрат на оплату праці працівників 4 % від суми витрат на оплату праці працюючих інвалідів |
|
Наймані працівники | Сукупний оподатковуваний дохід за місяць, але не більше 10035 грн. | 2% | ||
Збір до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного завхворювання | Роботодавці | Фактичні витрати на оплату праці працівників | 2,42% | |
Наймані працівники | Сукупний оподатковуваний дохід за місяць | - |
За загальнообов'язковим соціальним страхуванням надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг:
1) пенсійне страхування:
— пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання;
— пенсії у зв'язку з втратою годувальника;
— медичні профілактико-реабілітаційні заходи;
— допомога на поховання пенсіонерів;
2) страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням:
— допомога з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);
— допомога із вагітності та пологів;
— допомога при народженні дитини та із догляду за нею;
— допомога на поховання;
— забезпечення оздоровчих заходів;
3) страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання:
— профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;
— відновлення здоров'я та працездатності потерпілого;
— допомога із тимчасової непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;
— відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаних з виконанням ним своїх трудових обов'язків;
— пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
— пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
— допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
4) страхування від безробіття:
— допомога із безробіття;
— відшкодування витрат, пов'язаних з професійною підготовкою або перепідготовкою та профорієнтацією;
— матеріальна допомога безробітному та членам його сім'ї;
— дотація роботодавцю для створення робочих місць;
допомога на поховання безробітного. [42, c. 19]
1.2 Механізм формування доходів фондів соціального страхування
Необхідність соціального страхування обумовлена наступними причинами:
- наявністю осіб, які, з погляду на певні обставини, не беруть участі в суспільно-корисній праці, тобто не можуть за рахунок заробітної плати виживати або підтримувати мінімальний життєвий рівень;
- наявністю громадян, що є дієздатними, але не мають можливості реалізувати цю дієздатність.
Зауважимо, що в узагальненому розумінні, система соціального страхування розв’язує два важливих соціально-економічних завдання, а саме:
1) збереження та повне відновлення працездатності активної частини населення країни;
2) гарантоване матеріальне забезпечення громадян, які втратили працездатність у зв’язку з виходом на пенсію чи не мали її в працездатному віці з тих чи інших причин.
Матеріальною основою для виконання цих завдань виступають цільові фонди, які виконують функції збору страхових внесків, взяття на облік страхувальників, облік надходжень страхових внесків, прийом звітності, контроль за повнотою та своєчасністю сплати страхових внесків, до них належать: Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійному захворюванні, що спричинили за собою втрату працездатності, Фонд соціального страхування на випадок безробіття.
Аналізуючи бюджети фондів соціального страхування за 2007–2009 рр. відзначимо, що за даний період спостерігалось їх зростання, окрім Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що пояснюється зменшенням загальної ставки внеску до цього фонду за аналізований період (з 3,4 до 2,5%) (табл. 1.2). Підкреслимо, що значне зростання доходної частини бюджетів фондів за 2007–2009 рр. зумовлено, насамперед підвищенням загального рівня заробітної плати по економіці України, яка є базою для нарахування соціальних внесків. У зв’язку із значним зростанням розміру мінімальної пенсії за 2007–2009 рр. виникла потреба у додатковому залученні коштів до Пенсійного фонду України на її виплату, що посприяло збільшенню ставки нарахувань на ФОП підприємств із 32 до 33,2% та зростанню залучених коштів з державного бюджету.
Таблиця 1.2
Доходи фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування в Україні за 2007–2009 рр., млн грн
Фонд соціального страхування | Роки | 2009 / 2007, % | ||
2007 | 2008 | 2009 | ||
Фонд загальнообов’язкового ержавного соціального страхування України на випадок безробіття |
3 075, 085 | 3855,5 | 5 050,503 | 164,2 |
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань |
2293,155 | 2955,985 | 3 869,676 | 168,8 |
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності |
7 335,2 | 5 190,569 | 7070,939 | 96,4 |
Пенсійний фонд України | 62912,811 | 95592,919 | 141161,439 | 224,4 |
Загалом діяльність зазначених цільових фондів спрямована на виконання загальних функцій соціального страхування, які, в свою чергу, відіграють важливу роль при проведенні державою ефективної соціальної політики. Наприклад, до функцій соціального страхування відносять:
- формування грошових фондів, з яких покриваються витрати, пов’язані з сутністю непрацездатних і осіб, що з погляду на обставини не беруть участі в трудовому процесі;
- забезпечення кількості і структури трудових ресурсів;
- зменшення розриву в рівнях матеріального забезпечення працюючих і непрацюючихгромадян;
- сприяння вирівнюванню життєвого рівня різних соціальних груп населення, не залучених до трудового процесу;
- захисна функція, яка полягає в підтримці сформованого матеріального рівня застрахованого, якщо звичайне джерело доходу стає для нього недоступним;
- компенсаційна функція, що полягає у відшкодуванні збитку з втрати працездатності і збитку здоров’я за допомогою матеріального відшкодування втрати заробітку, а також оплати послуг у зв’язку з лікуванням і реабілітацією;
- відтворювальна функція, яка полягає в тім, що соціальне страхування покликане забезпечувати застрахованим (і членам їхніх родин) покриття усіх витрат, достатніх для нормального протікання відтворювального циклу, що охоплює практично весь життєвий цикл, у випадку хвороби, старості, інвалідності, безробіття, вагітності;
- перерозподільча функція, яка визначається тим, що соціальне страхування значно впливає на суспільний розподіл і перерозподіл:
соціальні виплати збільшують частку створеної вартості, що направляється на споживання застрахованим; це полягає в поділіматеріальної відповідальності за соціальні ризики між усіма застрахованими, усіма роботодавцями і державою;
- стабілізувальна функція, спрямована на узгодження інтересів соціальних суб’єктів з ряду принципових для життєдіяльності найманих робітників питань.
Таблиця 1.3
Стан і напрями розвитку соціального страхування [7, с. 133]
Види соціального страхування |
Стан | Напрями розвитку сфер соціального страхування з урахуванням інтересів соціальних партнерів |
||
інтереси держави | інтереси роботодавців |
інтереси профспілок (працівників) |
||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності |
Функціонує | Збільшення вимог до охорони праці, атестації робочих місць |
Профілактичні заходи (навчання персоналу, роз’яснення), перехід на нові, безпечніші технології виробництва, використання екологічно чистої сировини та еноргоносіїв |
Покращення умов праці, зменшення термінів перебування зміни на небезпечному виробництві, збільшення відшкодувань у разі страхового випадку |
Страхування на випадок безробіття |
Функціонує | Створення нових робочих місць, працевлаштування соціально незахищених верств населення, забезпечення засобами існування тимчасово непрацездатних |
Оперативність підбору персоналу, підвищення його кваліфікації |
Збільшення термінів і розмірів виплати з безробіття, швидкий пошук нових вакансій, якісна перекваліфікація |
З проведеного аналізу функцій соціального страхування випливає, що одним з важливих напрямів подальшого розвитку системи соціального страхування в Україні є врахування інтересів усіх соціальних партнерів, а саме: держави, роботодавців та профспілок (працівників) (табл. 3). Це в свою чергу, забезпечить злагоджену роботу фондів соціального страхування, зменшення тіньового сектору заробітної плати, і як наслідок – збільшення розміру виплат при настанні страхових випадків.
Також з метою оптимізації процесу нарахувань та сплати соціальних внесків підприємствами, забезпечення прозорості їх обліку і системи контролю, передбачається запровадження в Україні єдиного соціального внеску, суть якого полягатиме в консолідації окремих функцій фондів соціального страхування та ПФУ в єдиній спеціалізованій установі (окремому підрозділі ПФУ).
Узагальнивши, окреслимо подальші кроки реформування системи соціального страхування України:
- удосконалення відповідного законодавства;
- забезпечення додаткових надходжень страхових коштів за рахунок розширення бази сплати страхових внесків, виведення заробітної плати з тіньового сектору економіки;
- забезпечення повної прозорості фінансових потоків для суб’єктів системи загально-обов’язкового державного соціального страхування;
- ефективна взаємодія державних і недержавних форм соціального страхування;
- впровадження єдиного соціального внеску;
- покращення інформаційно-роз’яснювальної роботи фондів соціального страхування з населенням.
Стан соціальної сфери є основним індикатором розвитку країни загалом та суспільного добробуту, зокрема. На нашу думку, Україна, як соціальна держава має створити відповідні умови для підвищення матеріального забезпечення суспільства на рівні сучасних стандартів, задоволення його культурних потреб, гарантування особистої безпеки кожного громадянина та досягнення соціальної справедливості в процесі реалізації економічної політики. [60]
1.3 Нормативно-правове забезпечення обліку розрахунків за страхуванням
Правове забезпечення страхування здійснюється шляхом прийняття нормативних актів, що регулюють страхову діяльність, як у цілому, так і за окремими її напрямами.
Основним законодавчим актом є Конституція України, на якій базується громадянам право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості. Право на соціальний захист гарантується системою соціального страхування, соціального забезпечення (стаття 46).
Кодекс Законів "Про працю України", прийнятий Законом УРСР від 10.12.1971 року з подальшими змінами і доповненнями - це основний закон національного трудового законодавства. Він містить вісімнадцять глав: загальні положення, колективний договір, трудовий договір, забезпечення зайнятості працівників, робочий час, частота відпочинку, нормування праці, заробітна плата, гарантії і компенсації, гарантії при покладанні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду заподіяну підприємству, трудова дисципліна і охорона праці, праця жінок, праця молоді і пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням, індивідуальні, трудові, професійні спілки, трудовий колектив, державне соціальне страхування, нагляд і контроль за державними закладами.
Огляд нормативно-правових актів, які регулюють облік розрахунків із соціального страхування відобразимо в таблиці 1.4.
Таблиця 1.4
Огляд нормативно-правових актів, що регулюють облік операцій із соціального страхування у ДП НДГ «Україна».
Документ | Коли і ким затверджений | Зміст |
1 | 2 | 3 |
Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” |
№ 996-XIV від 16.07.99 р., Верховною Радою України | Регламентує порядок ведення бухгалтерського обліку і звітності в Україні |
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» | від 25.12.2008 р. № 799-VI № 799-VI,. Верховною Радою України | Розроблено з метою збереження кадрового потенціалу підприємств, недопущення зростання рівня безробіття та забезпечення соціальних гарантій громадян |
Основи законодавства України про загально-обов’язкове державне соціальне страхування | № 16/98 від 14.01.1998 р., Верховною Радою України | Визначає принципи та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян України |
Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” |
№1058-ІV від 09.07.2003 р., Верховною Радою України № 22-1 від 25.11.2005 р. постановою Пенсій-ного фонду України | Визначає принципи, засади і механізми функціонування системи пенсійного страхування, призначення, перера-хунку і виплат пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду |
Закон України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” | № 400/97 від 26.06.1997 р., Верховною Радою України | Визначає фінансові основи та страхові тарифи на обов’язкове державне пенсійне страхування |
Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України | № 21-1 від 19.12.2003 р., постановою правління Пенсійного фонду | Регламентує порядок обчислення та строки сплати збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування |
Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (із змінами та доповненнями) | № 1105-XIV від 23.09.1999 р., Верховною Радою України | Визначає правову основу, економічний механізм та організаційну струк-туру соціального страхування від не-щасного випадку на виробництві та професійного захворювання |
Закон України „Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від неща-сного випадку на ви-робництві та профе-сійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (із змінами та допо-вненнями) |
№ 2272-ІІІ від 22.02.2001 р., Верховною Радою України | Встановлює страховий тариф відповідно до класу професійного ризику виробництва, регламентує порядок обчислення страхових внесків та строки їх сплати |
Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів фонду соціального страхування від нещасних на виробництві та професійних захворювань України |
№ 12 від 20.04.2001 р., постановою правління ФСС НВВ поновлена №12 від 12.07.2007 р. постановою правління ФСС НВВ |
Визначає порядок узяття на облік і набуття роботодавцями статусу страху-вальників, обчислення і сплати страхових внесків, обліку та витрачання страхових внесків, ведення бух-галтерського обліку та звітності |
Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві |
№ 1094 від 21.08.2001 р., постановою Кабінету Міністрів України | Визначає порядок розслідування та ве-дення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві |
Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” | № 1533-ІІІ від 02.03.2000 р., Верховною Радою України | Визначає правові, організаційні та фінан-сові основи загально-обов’язкового соціаль-ного страхування на випадок безробіття |
Інструкція про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття | № 339 від 18.12.2000 р., наказом Міністерства праці та соціальної політики України | Визначає порядок узяття на облік і набуття роботодавцем статусу страхувальника, обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особа-ми внесків на стра-хування, облік їх та надходження до ФСС ВБ, контроль за сплатою внесків |
Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням” |
№ 2240-ІІІ від 18.01.2001 р., Верховною Радою України | Визначає правові, організаційні та фінан-сові основи загально-обов’язкового держав-ного соціального стра-хування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та вит-ратами, зумовленими народженням та похованням |
Закон України „Про розмір внесків на деякі види загальнообов’яз-кового державного со-ціального страхування” | № 2213-ІІІ від 11.01.2001 р., Верховною Радою України (із змінами та доповненнями) | Встановлює розмір внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування |
Інструкція про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності |
№ 16 від 16.06.2001 р., постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності | Визначає порядок узяття на облік і набуття роботодавцем статусу страхувальника, обчислення і сплати роботодавцями та застрах. особами внесків на страхуван-ня, облік їх та надходження до ФСС ТВП, контроль за сплатою страхових внесків |
Порядок оплати перших п’яти днів тимчасов. непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації | № 439 від 06.05.2001 р., постановою Кабінету Міністрів України | Визначає умови та розмір оплати власником або уповноваженим органом перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми за рахунок коштів підприємства |
Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням | № 1266 від 26.09.2001 р., постановою Кабінету Міні-стрів України (зміни і допов-нення від 18. 07.2007 р) |
Визначає порядок обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням |
Кодекс Законів про працю України | № 1045-XIV від 15.09.1999 р., Верховною Радою України |
Регулює трудові відносини всіх працівників, підтри-муючи ріст продуктивності праці, підвищення якості праці, зростання ефективності загального вир-ва і підйому на цій основі матеріального і куль-турного рівня життя громадян |
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань загальнообов»язкового державного соціального страхування» |
№435-V від 12.12.2006 р. Верховною Радою України | Внесені зміни зокрема до Закону України «Про загаль-нооб. держ. соц. страхування від нещасного випадку на виробництві та профе-сійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» |
Безпосередньо на підприємстві основним документом, що регулює організацію обліку розрахунків за соціальними відрахуваннями є закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. На рівні підприємства важливим нормативним документом щодо організації обліку є Наказ про облікову політику підприємства.
1.4 Міжнародні стандарти та зарубіжний досвід обліку розрахунків за страхуванням
Згідно з МСБО 19, виплати працівникам (Employee Benefits) — це всі форми компенсації, які працедавець надає працівникам в обмін на їхні послуги підпри¬ємству. При цьому працівник може надавати послуги підприємству на основі повного або неповного робочого дня, постійної або періодичної зайнятості та на тимчасовій основі.
Виплати працівникам включають виплати, які надаються або працівникам, або їхнім утриманцям, та можуть бути надані у формі грошових виплат (або товарів чи послуг)безпосередньо працівникам, їхнім дружинам/чоловікам, дітям чи іншим утриманцям або іншим особам, наприклад, страховим компаніям.
Класифікація витрат, що пов’язані з розрахунками з персоналом, за економічними елементами у зарубіжній та національній практиці
Таблиця 1.5
Національна практика, П(С)БО 16 “Витрати ” |
Зарубіжна практика, МСФЗ 19 “Виплати працівникам” |
1. Витрати на оплату праці: заробітна плата за окладами і тарифами, премії та заохочення, матеріальна допомога, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші затрати на оплату праці |
1. Короткострокові виплати працівникам: зарплата працівників, внески на соціальне абезпечення, оплачувана щорічна відпустка з поважних причин, виплата за участь у прибутку та премії, а також негрошові витрати на медичне обслуговування, надання житла, автомобілів та безкоштовних або субсидованих товарів чи послуг |
2. Відрахування на соціальні заходи: відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи | 2. Виплати по закінченню трудової діяльності: пенсії, інші виплати – страхування житла та медичне обслуговування тощо |
3. Інші довгострокові виплати: додаткова відпустка за вислугу років або оплачувана академічна відпустка; виплата винагороди до ювілеїв; виплати у зв’язку з тривалою непрацездатністю; виплати частки прибутку та премії тощо |
|
4. Виплати при звільненні працівників | |
5. Компенсаційні виплати інструментами капіталу підприємства: акції, опціони на акції, випущені для працівників підприємства за ціною, нижчою, ніж для інших осіб, виплати грошовими коштами, сума яких залежить від майбутньої ринкової ціни акції підприємства |
МСБО 19 поділяє виплати працівникам на чотири категорії:
1) короткострокові виплати;
2) виплати по закінченні трудової діяльності;
3) інші довгострокові виплати працівникам;
4) виплати при звільненні [37, с. 12].
Порівняльну характеристику вітчизняного та зарубіжного досвіду класифікації витрат, що пов’язані з розрахунками з персоналом за економічними елементами, наведено в табл. 1.5
Таким чином, наведений перелік складових витрат на утримання персоналу у зарубіжній практиці свідчить про те, що він значно ширший, ніж перелік складових витрат на оплату праці в національній економіці. Це є однією з причин низької, порівняно із зарубіжними країнами, питомої ваги витрат на оплату праці у загальних витратах [37, с. 21].
Розглянемо особливості обліку закордоном. Для прикладу ознайомимось з організацією обліку в країнах ближнього зарубіжжя – Росії, Казахстані та Білорусії.
Формування сучасної системи соціального страхування в Росії включає створення державних позабюджетних фондів страхування від найважливіших соціальних ризиків. Вони забезпечують захист конституційних соціальних прав громадян в умовах ринкової економіки і включають діяльність Пенсійного фонду РФ, Фонду соціального страхування РФ, Фонду обов'язкового медичного страхування.
Фонд соціального страхування Російської Федерації управляє коштами державного соціального страхування Росії. Він є спеціалізованим фінансово-кредитною установою при Уряді РФ.
Допомога по тимчасовій непрацездатності в Російській федераціїі працівнику, який в останні 12 календарних місяців перед настанням непрацездатності пропрацював фактично менше трьох місяців, допомога з тимчасової непрацездатності виплачується у розмірі, що не перевищує за повний календарний місяць мінімального розміру оплати праці, встановленого федеральним законом, а в районах і місцевостях, в яких у встановленому порядку застосовуються районні коефіцієнти до заробітної плати, - мінімального розміру оплати праці з урахуванням цих коефіцієнтів.
В даний час розмір допомоги встановлений за умови тривалості безперервного трудового стажу:
• до 5 років - 60 відсотків заробітку;
• від 5 до 8 років - 80 відсотків заробітку;
• від 8 років і більше - 100 відсотків фактичного заробітку, але не більше 11.700 рублів.
Допомога по тимчасовій непрацездатності при нещасних випадках на виробництві або професійні захворювання виплачується в розмірі 100% середньої заробітної плати без урахування тривалості безперервного трудового стажу. При цьому не застосовується обмеження посібника максимальним розміром.
Допомога при народженні дитини. Одноразова допомога при народженні першої дитини встановлено з 1 січня 2009 року в розмірі 12000 рублів. У разі народження двох і більше дітей одноразова допомога видається на кожну дитину.
Допомога по вагітності та пологах. У 2008 році допомога по вагітності та пологах обчислюється із середнього заробітку працівника за основним місцем роботи за останні 12 календарних місяців, що передують настання відпустки по вагітності та пологах, у розмірі 100% середнього заробітку.
На підприємствах Росії в обліковій практиці розрахунки із соціального страхування та забезпечення відображаються на рахунку 69П, до якого відкривають наступні субрахунки:
1.Розрахунки із соціального страхування
2.Розрахунки з пенсійного забезпечення
3.Розрахунки з медичного страхування [64]
В Білорусії на виробничих підприємствах облік організований майже аналогічно як і в Росії, тому ми встановили, що організація обліку розрахунків за страхуванням в цих країнах є подібною. Так, рахунок 69П має аналогічні субрахунки, що свідчить про те, що в Білорусії соціальне страхування розподілено за такими ж фондами соціального страхування, що і в Росії.
В Казахстані облік розрахунків за соціальним страхуванням має свої особливості. Прані рахунків передбачений підрозділ 3200 "Зобов'язання з інших обов'язкових та добровільних платежами", який призначений для обліку обов'язкових та добровільних платежів, що підлягають сплаті відповідно до законодавства Республіки Казахстан, за винятком податків.
Цей підрозділ включає наступні групи рахунків:
3210 - "Зобов'язання із соціального страхування", де відображаються операції, пов'язані з нарахуванням та сплатою відрахувань із соціального страхування;
3220 - "Зобов'язання по пенсійних відрахувань", де відображаються операції, пов'язані з нарахуванням та сплатою пенсійних відрахувань;
3230 - "Інші зобов'язання з інших обов'язкових платежів", де відображаються операції, пов'язані з нарахуванням та сплатою відрахувань з інших обов'язкових платежів, наприклад, збори, державне мито, плати;
3240 - "Інші зобов'язання з інших добровільних платежів", де відображаються операції, пов'язані з нарахуванням та сплатою відрахувань по інших добровільних платежів.
Отже, організація бухгалтерського обліку в кожній конкретній країні зумовлена національними особливостями, політикою обліку та існуючою законодавчою базою. Вивчення зарубіжного досвіду та його часткова інтерпретація в вітчизняну облікову практику є запорукою для розвитку та вдосконалення української політики бухгалтерського обліку та сприяє підвищенню інтелектуального рівні вітчизняних обліковців.
1.5 Комп’ютерні системи в обліку
Точність і оперативність надання економічної інформації є вирішальними факторами успішного розвитку підприємства та економіки країни в цілому. Вирішальне значення при цього завдання належить автоматизації бухгалтерського обліку, яка значно розширює його можливості. При всій різноманітності бухгалтерських програм, потрібно зробити правильний вибір, виходячи з конкретних потреб, можливостей та запитів програмного забезпечення.
Розглянемо основні класи бухгалтерських програм.
Ведення журналу господарських операцій і складання бухгалтерських звітів. Основне завдання даного класу — одержати повний комплект форм зовнішньої звітності, вихідні дані, для яких є бухгалтерські проводки.
Програми даного класу — основа АРМ головного бухгалтера, вони невимогливі до технічних засобів, прості в обслуговуванні, відносно дешеві. Ці програми передбачають структуру плану рахунків, довідників аналітичного обліку, модифікацію форм зовнішньої звітності.
На основі мови запитів виконується фільтрація та вибірка даних бухгалтерських проводок із загального облікового реєстру тощо.
Інструментальні комп’ютерні системи бухгалтерського обліку.
Це дуже поширений клас бухгалтерських програм, за допомогою яких можна створювати КСБО підприємств будь-якого масштабу, що використовують різноманітні інформаційні технології. Містить:
- систему програмування для створення чи модифікації програмних компонентів КСБО і їх налагодження;
- конструктори (дизайнери) об’єктів КСБО (інтерфейсу користувача, звітів, екранних форм, довідників);
- прототипи об’єктів і КСБО в цілому — «типові конфігурації»;
- модуль налагодження об’єктів КСБО.
- мови запитів високого рівня;
- інформаційні технології інтеграції з іншими програмними продуктами, інформаційними ресурсами мережі Інтернет.
КСБО можна розглядати як «оболонку», призначену для наповнення об’єктами, що створюються за допомогою інструментальних засобів, програми орієнтовано на фахівців, що здійснюють розроблення та супровід КСБО, а також на кваліфікованих користувачів. Інструментальні засоби КСБО достатні для її модифікації та розвитку.
Даний клас програмних засобів застосовується за умов:
- типова конфігурація КСБО цілком відповідає потребам автоматизації;
- кваліфікація користувачів, здатних ефективно використовувати інструментальні засоби, досить висока;
- забезпечення супроводження програмного продукту, відновлення типових компонентів (форм зовнішньої звітності, класифікаторів і довідників, стандартних алгоритмів розрахунків тощо), випуск нових типових конфігурацій.
До цього класу можна віднести всі різновиди «1С:Бухгалтерія», «Фінанси без проблем», «Інфо-Бухгалтер» «Турбо-Бухгалтер» і ряд інших розробок.
Інтегрована бухгалтерія для малих підприємств.
КСБО в повному складі облікових функцій реалізовано на єдиній централізовано контрольованій БД; розподілене оброблення даних, як правило, не підтримується. Оброблення облікової інформації здійснюється від первинних облікових документів. Виконується налагодження робочого плану рахунків, довідників аналітичного обліку, вибираються алгоритми облікової політики (метод списання собівартості, методи амортизації тощо). Є досить зручні та прості для кінцевих користувачів інструментальні засоби й засоби наладки:
- константи, що впливають на алгоритми роботи програми;
- генератор екранних форм;
- генератор звітів;
мова запитів високого рівня. [40, c. 116]
Захист БД, санкціонований доступ, адміністрування БД реалізуються у спрощеному вигляді.
Особливість програмних засобів даного класу — «монолітність» функції КСБО в одному АРМ бухгалтера. Кількість користувачів таких КСБО, як правило, невелика. Для простоти експлуатації та супроводу програми встановлюються на одному комп’ютері; якщо є кілька комп’ютерів, інформаційний обмін між ними можливий за допомогою проміжних носіїв у режимі експорт/імпорт чи проводок по мережі. При цьому підсумкове оброблення облікових даних і формування бухгалтерських звітів виконується на центральному комп’ютері.
Сфера доцільного застосування таких програм — це малі й середні підприємства, обсяг облікової роботи яких невеликий, кількість бухгалтерів — 1—3 особи. Типовими представниками програм даного класу є розроблення фірм «Парус» старих версій, «БЭСТ2+» («Інтелект-Сервіс»), «Інфін», програми «Інтегратор».
Комплексний бухгалтерський облік для середніх і великих підприємств. Комплексна КСБО — це набір функціональних АРМ, що працюють на централізовано збереженій БД у мережі. Комплексні КСБО відрізняються від набору ізольованих АРМ, насамперед, принципом системності, що вимагає виконання таких умов:
- єдиний план рахунків;
- єдина облікова політика;
- загальносистемна нормативно-довідкова інформація (класифікатори, типові форми документів, довідники аналітичного обліку);
- одночасність облікових періодів для різних АРМ;
- твердий регламент функціонування окремих АРМ і взаємодії АРМ один з одним.
Такі системи мають, як правило, галузеву орієнтацію (торгівля, виробництво, бюджетна сфера). Склад і функції окремих АРМ можуть набудовуватися на специфіку об’єкта керування. Кожний АРМ має функціональну повноту, функції не дублюються на різних АРМ, що можуть працювати як у комплексі з іншими АРМ, так і незалежно.
Склад функцій конкретних АРМ орієнтовано на організаційні одиниці керування у складі бухгалтерій — ділянки бухгалтерського обліку. Для КСБО виконується спочатку загальносистемне налагодження, а потім для кожного АРМ — внутрішнє налагодження таких параметрів:
- шаблонів проводок для типових господарських операцій;
- форм уведення для первинних облікових документів і відповідних їм проводок;
- значень параметрів типових алгоритмів розрахунків (податків, сум проводок, амортизаційних відрахувань тощо).
Для кожного функціонального АРМ може створюватися своя нормативно-довідкова інформація, але при цьому рівень загальносистемної інформації є визначальним.
Основна умова застосування комплексної КСБО — синхронізація облікових періодів у різних АРМ. Для цього використовуються організаційні та програмні методи.
Комплексні КСБУ мають адміністраторів системи й окремих підсистем, що надають санкціонований доступ користувачам до АРМ, пунктів меню; виконують створення архівних копій БД, відновлення БД з архіву, обмін даними з іншими програмними системами та інші функції.
Типовий склад АРМ комплексної КСБО:
1. АРМ головного бухгалтера — нормативно-довідкове забезпечення КСБО, ведення плану рахунків, робота з обліковим регістром — книгою господарських операцій, автоматизація фінансового обліку та звітності. Книга господарських операцій формується у функціональних АРМ, використовується як джерело для формування бухгалтерської звітності.
2. Облік основних засобів і нематеріальних активів — система автоматизації обліку наявності й руху основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових і капітальних вкладень.
3. Облік матеріальних (виробничих) запасів — система автоматизації обліку наявності й руху ТМЦ на складі, вартісного обліку матеріальних запасів, обліку списання матеріалів за статтями витрат, формування собівартості матеріалу під час списання за методами FIFO, LIFO і середньозваженим, обліку малоцінних і швидкозношувальних предметів.
4. Система обліку руху товарів і готової продукції на складі у вартісному й кількісному вираженні. Калькуляція цін товарів (готової продукції) відповідно до моделі ціни, розрахунок собівартості під час списання товарів за методами FIFO, LIFO і середньозваженим, облік замовлень покупців, контроль за їх проходженням, відвантаженням та оплатою.
5. Облік касових операцій — система автоматизації обліку касових операцій у гривнях і валюті, обліку розрахунків із підзвітними особами, обліку депонентів.
6. Облік банківських операцій — система автоматизації обліку банківських операцій у гривнях і валюті, взаємодія з системами «клієнт-банк», що працюють у комунікаційному форматі.
7. Облік розрахунків із покупцями/постачальниками — система автоматизації обліку операцій за розрахунками з покупцями/постачальниками, що підтримує різні варіанти оплат і відвантажень.
8. Облік витрат на виробництво — система автоматизації пооб’єктного обліку та формування собівартості продукції.
9. Облік праці та заробітної плати — система автоматизації розрахунку оплати праці, ведення карток персонального обліку, особових рахунків і табелів робочого часу. [44, c. 19]
Ядром комплексної КСБО є АРМ головного бухгалтера, що працює з єдиним обліковим регістром бухгалтерських проводок, використовуючи його для формування звітів і вихідних форм фінансової звітності.
Як правило, функції комплексних КСБО ширші від чисто бухгалтерських. Так, додатково ведеться для розрахунку зарплати облік кадрів, для обліку руху товарно-матеріальних цінностей — керування продажем, керування закупівлями. У ряді систем зроблено акцент на електронний документообіг і сполучене з цим діловодство. Таким чином, КСБО забезпечують реалізацію як фінансового, так і управлінського обліку, оперативного обліку, статистичного обліку та звітності. Ці КСБО наближаються до ІС масштабу підприємства що охоплюють такі модулі: «Керування продажем», «Керування закупівлями», «Торговий зал» тощо.
Типовими представниками систем даного класу є розробки фірм «Інтелект-Сервіс» (БЭСТ-4, БЭСТ Рго), «Компас» («Компас Гігант»), Ай-Ти (комплекс програмних продуктів «БОС»), «Атлант-Информ» («Галактика») тощо.
Отже, автоматизація обліку є запорукою успішного ведення обліку, адже допомагає підвищити якість роботи бухгалтерів та бухгалтерії вцілому. Комп’ютер є лиш інструментом, який допомагає максимально повно використовувати кваліфікацію та потенціал спеціаліста, а також спрощувати рутинну роботу бухгалтера.
Висновки до розділу 1
Соціальне страхування — це важлива складова частина соціального захисту населення, центром якого є людина та її потреби, а якість їх задоволення впливає на соціально-економічний розвиток держави. Соціальне страхування створює умови для відтворення робочої сили та захисту громадян у разі настання певних страхових випадків: втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, нещасного випадку на виробництві, догляду за дитиною, вагітності та пологів тощо.
З економічної точки зору соціальне страхування виступає важелем перерозподілу грошових коштів у суспільстві та пов'язане з розвитком економіки. Зміцнення економіки впливає на зростання доходів підприємств, організацій, а разом з тим і збільшення розміру страхових внесків.
Управління коштами соціального страхування здійснюють фонди, створені за окремими видами страхування. Оперативне управління проводять правління та виконавчі дирекції фондів. Фінансовий контроль здійснюють Державна податкова служба, Контрольно-ревізійна служба, Державне казначейство, Наглядові ради тощо.
Своєчасне проведення розрахунків до фондів соціального страхування та розрахунків за соціальними виплатами працівників залежить від раціональної організації облікового процесу на підприємстві. Саме тому правильно організована облікова робота дає змогу раціональніше розподілити роботу між обліковими працівниками відповідно до їх кваліфікації, ефективніше використовувати обчислювальну техніку, підвищувати якість обліково - економічної інформації, сприяти економії коштів для ведення обліку за рахунок використання оптимальної кількості висококваліфікованих працівників.
Основним законодавчо-нормативним документом, що регулює організацію обліку розрахунків за соціальними відрахуваннями є закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. На рівні підприємства важливим нормативним документом щодо організації обліку є Наказ про облікову політику підприємства.
Автоматизація обліку є запорукою успішного ведення обліку, адже допомагає підвищити якість роботи бухгалтерів та бухгалтерії вцілому. Комп’ютер є лиш інструментом, який допомагає максимально повно використовувати кваліфікацію та потенціал спеціаліста, а також спрощувати рутинну роботу бухгалтера.
Точність і оперативність надання економічної інформації є вирішальними факторами успішного розвитку підприємства та економіки країни в цілому. Вирішальне значення при цього завдання належить автоматизації бухгалтерського обліку, яка значно розширює його можливості. При всій різноманітності бухгалтерських програм, потрібно зробити правильний вибір, виходячи з конкретних потреб, можливостей та запитів програмного забезпечення.
Розділ 2. Організація бухгалтерського обліку розрахунків за страхуванням в ДП НДГ «Україна»
2.1 Організаційно-економічна характеристика ДП НДГ «Україна»
Державне підприємство «Навчально-дослідне господарство» «Україна» Національного агроекологічного університету було створено згідно з постановою ЦК КП України і Ради Міністрів Української РСР від 4 лютого 1961 року № 121 на базі колгоспів ім. Гетьмана та ім. Сталіна Черняхівського району Житомирської області. Спочатку був створений радгосп ім. Сталіна і переданий в підпорядкування Житомирському сільськогосподарському інституту. В 1964 році згідно з наказом міністерства сільського господарства СРСР від 9 січня 1964 року був перейменований навчально-дослідне господарство «Україна» ДАУ, яке засноване на державній власності і підпорядковане міністерству аграрної політики України.
Господарство розміщене в районному центрі смт Черняхів Житомирської області. Відстань від підприємства до обласного центра становить 25 км, до залізничної станції Горбаші ПЗЗД – 2 км.
Виробничий напрямок – виробництво зернових (включаючи насінництво) льону, хмелю, кормових культур, м’яса ВРХ, свиней.
Дослідне господарство створене для проведення польових досліджень студентами, майстрами та аспірантами.
Загальна площа землі – 44707 га, в т. ч. рілля – 3501. Клькість працюючих 162 чол.
Основним напрямком діяльності господарства є вирощування, зберігання і реалізація сільськогосподарської продукції, створення при необхідності в структурі підприємства пунктів прокату техніки для надання послуг господарствами
Для характеристики господарства в економічній системі регіону розглянемо дані таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Основні організаційно-економічні дані ДП НДГ «Україна»
Регіон | Юридична адреса: Житомирська обл., смт. Черняхів, вул. Мельнична 6. |
Власник | Державна власність |
Класифікаційні ознаки | ЄДРПОУ 00487155 КОАТУУ 1825655100 КВЕД 01.30.0 КФВ 31 КОПФГ 140 |
Об’єкт господарської діяльності | Сільське господарство |
Постачальники | ПП «Ев Агро» - гербіциди, аміачна селітра ВАТ «Агропостач»- запчастини ПП «Маленівський» - пальне Черняхів РЕМ електроенергія |
Покупці | ВАТ «Житомирський завод» ДП «Агросервіс» Сільськогосподарські підприємства |
Фінансово-інформаційне обслуговування | Банк – Райффайзен Банк «Аваль», Податкова інспекція – Володар-Волинська ДПІ |
Визначення належності ресурсів до тих чи інших підрозділів підприємства має важливе значення при організації їх обліку. Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) формуються за центрами відповідальності та об’єктами обліку планування та калькулювання собівартості продукції, робіт, послуг. Центрами відповідальності виступають внутрішньогосподарські підрозділи, що функціонують на засадах госпрозрахунку. Їх склад визначається з врахуванням виробничої та організаційної побудови підприємства, порядку закріплення ресурсів виробництва тощо.
Таблиця 2.2
Розміщення ресурсів за структурними підрозділами ДП НДГ «Україна»
Назва структурного підрозділу | Вартість основних засобів, тис. грн. | Площа земельних ресурсів, га | Кількість працівників, чол. |
1. Бригада | 4219000 | 4417 | 54 |
2. Ферми | 7418000 | - | 108 |
Найголовнішим та незамінним засобом виробництва в сільськогосподарському підприємстві є земля. Проаналізуємо склад та структуру земельних угідь на досліджуваному підприємстві.
Таблиця 2.3
Склад та структура земельних угідь
Види угідь |
2007 р. | 2008 р. | 2009 р. | |||
Площа, га | Структура до с.г. угідь | Площа, га | Структура до с.г. угідь | Площа, га | Структура до с.г. угідь | |
Всього с. г. угідь | 4477 | 100 | 4477 | 100 | 4477 | 100 |
В т. ч. | ||||||
Рілля | 3501 | 78,2 | 3501 | 78,2 | 3501 | 78.2 |
Сінокоси | 66 | 1,48 | 66 | 1,48 | 66 | 1,48 |
Пасовища | 861 | 19,24 | 861 | 19,24 | 861 | 19,24 |
Багаторічні насадження | 32 | 0,72 | 32 | 0,72 | 32 | 0,72 |
З даних таблиці видно, що загальна площа сільськогосподарських угіль за період протягом 2007-2009 рр. не змінилась. Залишились незмінними і інші показники, такі як рілля, сінокоси, пасовища і багаторічні насадження.
Проаналізуємо ефективність використання земельних ресурсів в господарстві.
Таблиця 2.4
Ефективність використання земельних ресурсів в ДП НДГ «Україна»
Показники | 2007 рік | 2008 рік | 2009 рік |
1. Урожайність зернових, ц/га | 14,3 | 9,58 | 17,97 |
2. Вироблено на 100 га ріллі зерна | 514,68 | 370,77 | 498,0 |
3. Вироблено на 100 га сільськогосподарських угідь: | |||
Молока ВРХ | 186,66 | 123,05 | 120,08 |
М’яса ВРХ | 22,6 | 14,18 | 13,68 |
4. Одержано на 100 га ріллі, тис грн. | |||
Валової продукції | 78,57 | 62,05 | 64,08 |
Прибутку | -17,64 | -19,48 | -16,86 |
Дані таблиці свідчать про те, що використання земельних ресурсів є неефективним на підприємстві. Це видно такого показника, як валова продукція, що зменшилася за останні 3 роки. Збитки господарства за період 2007-2009 року мають тенденцію до збільшення. Виробництво продукції рослинництва і тваринництва в загальному зменшилось. В минулому році спостерігались значні врожаї зернових культур, але в тваринництві відбувається зменшення поголів’я ВРХ.
Отже, можна зробити висновок, що ефективність використання землі на дуже низькому рівні, що вказує на погане забезпечення господарства матеріальними та фінансовими ресурсами, використанням застарілої технології виробництва, що призводить до зниження продуктивності праці, підвищення собівартості продукції.
Поряд землею та трудовими ресурсами, основні та оборотні засоби є найважливішими ресурсами виробництва, складовою частиною матеріально-технічної бази та матеріальною основою організаційно-технічних процесів у сільському господарстві. Забезпеченість і озброєність основними та оборотними фондами характеризує рівень технічного та економічного розвитку господарюючого суб’єкта.
Таблиця 2.5
Характеристика активів в ДП НДГ «Україна»
Види активів | На 31.12.2008 |
На 31.12.2009 | Відхилення | |||
Тис. грн. | % | Тис. грн. | % | +,- | % | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
1. Виробничі запаси | 813,7 | 37,09 | 1112 | 41,09 | 298,3 | 4,0 |
2. Поточні біологічні активи | 892,3 | 40,67 | 905 | 33,44 | 12,7 | -7,2 |
3. Незавершене виробництво | 352,0 | 16,04 | 480 | 17,73 | 128 | 1,69 |
4. Готова продукція | 12,9 | 0,59 | 94 | 3,47 | 81,1 | 2,88 |
5. Дебіторська заборгованість | 82,0 | 3,74 | 67 | 2,47 | -15,0 | 1,27 |
6. Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом | 5,9 | 0,27 | 16 | 0,59 | 10,1 | 0,32 |
7. Інша поточна дебіторська заборгованість | 6,3 | 0,29 | - | - | 6,3 | 0,29 |
8. Грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті | 28,8 | 1,31 | 32 | 1,18 | 3,2 | -0,13 |
14275 | 100 | 13731 | 100 | -544 | -3,81 | |
Баланс | 14939,3 |
На основі цієї таблиці видно, що в порівнянні з 2008 роком на 31.12.2009 всі активи господарства збільшились, заборгованість зменшилась, грошові кошти збільшилися.
Таблиця 2.6
Характеристика джерел формування активів суб’єкта господарювання
Види пасивів | На 31.12.2008 |
На 31.12.2009 | Відхилення | |||
Тис. грн. | % | Тис. грн. | % | +,- | % | |
Статутний капітал | 12260 | 85,88 | 12260 | 89,29 | 0 | 0 |
Інший додатковий капітал | 1871 | 13,11 | 1520 | 11,07 | -351 | -18,76 |
Довгострокові кредити банків | 30 | 0,21 | - | - | - | - |
Інші довгострокові кредити | 77 | 0,54 | 37 | 0,27 | -40 | -51,95 |
Поточні зобов’язання за розрахунками: | ||||||
З бюджетом | 150 | 1,05 | 424 | 3,09 | 274 | 182,67 |
Зі страхування | 47 | 0,33 | 60 | 0,44 | 13 | 27,66 |
З оплати праці | 70 | 0,49 | 57 | 0,42 | -13 | -18,57 |
Інші поточні зобовязання | 318 | 2,23 | 44 | 0,32 | -274 | -86,16 |
Баланс | 14275 | 100,00 | 13731 | 100,00 | -544 | -3,811 |
Проведений аналіз в таблиці 2.6 дає змогу оцінити стан джеред формування основних засобів. Як бачимо, найбільшу питому вагу в структурі пасивів займає статутний капітал, який на кінець 2008 року в структурі становить 89,29 % або 12260 грн. Серед поточних зобов’язань за розрахунками спостерігаємо, що найбільшу питому вагу становлять розрахунки з бюджетом – 3,09 % в структурі пасивів підприємства.
Отже, розвиток сільськогосподарського виробництва вимагає відповідного розвитку матеріально-технічної бази, яка є сукупністю засобів і предметів праці, що використовуються в сільському господарстві.
2.2 Первинний та зведений облік розрахунків за страхуванням
Бухгалтерський облік розрахунків за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням вимагає їх належного документального оформлення (див. табл.. 2.1.).
Якщо необхідно визначити середній заробіток, такі дані вказуються у відповідній довідці про середню заробітну плату (дохід).
Допомога у зв'язку з тимчасовою втратою непрацездатності виплачується на основі листка непрацездатності, виданого лікувальним закладом. Виходячи із кількості днів непрацездатності та середньоденного заробітку, визначають суму такої допомоги. Для цього складають відповідний розрахунок.
Допомога за вагітністю і пологами виплачується за 70 календарних днів до пологів та 56 днів після них (при ускладнених пологах або народженні двох чи більше дітей — теж 70 днів) у розмірі 100 % середньої заробітної плати, незалежно від страхового стажу. Підставою для нарахування такої допомоги є лікарняний лист встановленої форми.
Допомога на поховання нараховується у випадку смерті застрахованої особи або членів її сім'ї (дружини, чоловіка, батька, матері, діда, бабусі, а також дітей, братів, сестер та онуків до 18 років, якщо вони не мають батьків). Підставою для нарахування і виплати такої допомоги є свідоцтво та довідка про смерть (на померлого члена сім'ї додатково довідка з місця проживання про перебування його на утриманні застрахованої особи, якій видається допомога).
Кожному працівнику підприємства заробітна плата нараховується, виходячи з даних первинних документів (табеля обліку використання робочого часу ф.№ 64, наряди на виконання робіт №70, послуг ф. №70а, подорожні листи вантажного автотранспорту ф. № 2, накази, службові записки тощо).
Нараховану заробітну плату по кожному працівнику заносять в Розрахунково-платіжну відомість. У лівій частині Розрахунково-платіжної відомості записують суми всіх нарахувань заробітної плати за її видами, а в правій частині – утримання за їх видами і суми до видачі. [55, c. 36]
При нарахуванні та сплаті внесків бухгалтеру необхідно мати документи, що містять розміри, підстави та інші дані про порядок нарахування внесків, визначений нормативними актами України. Їх перелік наведено в таблиці 2.7.
Таблиця 2.7
Документування розрахунків із соціального страхування
№ п/п | Назва документу | У яких випадках використовуються |
Хто підписує | |||||
1 | Заява на виплату допомоги та свідоцтво про народження дитини | При нарахуванні допомоги при народженні дитини | Резолюція керівника на заяві, завідуючий РАГСом (на свідоцтві) | |||||
2 |
Наказ роботодавця про надання допомоги, розпорядження виконавчої дирекції від Фонду за місцем їх реєстрації як страхувальників | При наданні допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку | Роботодавець, представник Фонду | |||||
3 | Заява на виплату допомоги, свідоцтво про народження дитини, а також копія рішення суду про усиновлення ви рішення відповідних органів про встановлення опіки | При наданні допомоги при вагітності та пологах, при народженні дитини, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для усиновителів та опікунів | Резолюція керівника на заяві, завідуючий РАГСом (на свідоцтві) | |||||
4 | Заява особи, що доглядає дитину, та довідка з місця роботи матері про те, що вона дійсно вийшла на роботу до закінчення строку відпустки по догляду за дитиною | При догляді за дитиною батьком, бабою, дідом | Керівник установи, де працює матір | |||||
5 | Свідоцтво про смерть, виданого органом реєстрації актів громадського стану, довідка про те, хто організовував і проводив поховання | При призначенні сім»ї померлого допомоги на його поховання | Завідуючий органом реєстрації актів громадського стану, секретар місцевої ради | |||||
6 | Листок тимчасової непрацездатності | При нарахуванні допомоги з тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) |
Лікар | |||||
7 | Листок непрацездатності, акт про нещасний випадок, пояснювальна записка хворого | При нарахуванні допомоги в зв»язку з виробничою (або невиробничою) травмою | Лікар, працівники підприємства, що входять до складу комісії |
Слід зазначити, що нарахування допомоги по тимчасові втраті працездатності розділяється на дві частини: перші п’ять днів непрацездатності зараховують за рахунок підприємства, всі послідуючі дні непрацездатності – за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності або Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві (в тому випадку, якщо тимчасова втрата працездатності настала в результаті травми на виробництві або невиробничої травми).
Лікарняні листи, які були нараховані протягом місяця, записують в реєстр листів тимчасової втрати працездатності, в якому зазначають:
· прізвище, ім”я по батькові особу, яка втратила працездатність;
· номер лікарняного листа;
· період непрацездатності;
· діагноз захворювання;
· трудовий стаж;
· кількість днів тимчасової непрацездатності та сума.
На підставі зазначених документів здійснюється розрахунок внесків до фондів соціального страхування.
Сума утримань до фондів соціального страхування із заробітної плати працюючих відображається в розрахунково-оборотній відомості, в якій відображаються розрахунки з робітниками та службовцями з оплати праці, і в якій зазначаються суми нарахованої заробітної плати і суми утримань, в тому числі і зборів на соціальне страхування. [68, c. 236]
2.3 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків за страхуванням
Облік розрахунків за страхуванням в ДП НДГ «Україна» ведеться за зборами на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, за індивідуальним страхуванням персоналу підприємства, страхуванням майна та за страхуванням від нещасних випадків на виробництві та за іншими розрахунками зі страхування.
Порядок нарахування таких зборів регулюється чинним законодавством. Для обліку розрахунків за всіма видами страхування призначений рахунок 65 "Розрахунки за страхуванням". Він має наступні субрахунки:
- 651 "За пенсійним забезпеченням";
- 652 "За соціальним страхуванням";
- 653 "За страхуванням на випадок безробіття";
- 654 "За індивідуальним страхуванням";
- 655 "За страхуванням майна"";
- 656 "За страхуванням від нещасних випадків на виробництві".
На субрахунку 651 "За пенсійним забезпеченням" ведеться облік розрахунків з Пенсійним фондом України за збором на обов'язкове державне пенсійне страхування.
На субрахунку 652 "За соціальним страхуванням" ведеться облік розрахунків з Фондом соціального страхування України за збором на обов'язкове загальнодержавне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням.
На субрахунку 653 "За страхуванням на випадок безробіття" ведеться облік розрахунків за збором на обов'язкове загальнодержавне соціальне страхування на випадок безробіття.
На субрахунку 654 "За індивідуальним страхуванням" ведеться облік розрахунків зі страховими організаціями від індивідуального страхування персоналу підприємства за їх письмовими дорученнями, у випадку добровільного страхування, з нарахованої їм заробітної плати страхових внесків за договорами та із обов'язкового страхування, яке встановлюється законодавством.
На субрахунку 655 "За страхуванням майна" ведеться облік розрахунків за страхуванням майна підприємства та майна працівників підприємства. Такі страхові платежі підлягають перерахуванню страховим організаціям.
У зв'язку із введенням у 2002 р. збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, з'явилася потреба у введенні додаткового субрахунку - 656 "Розрахунки із соціального страхування від нещасних випадків на виробництві". Розмір цього збору коливається від 0,84 % до 13,8 % від фонду оплати праці залежно від класу професійного ризику виробництва. В ДП НДГ «Україна» він становить 2,42% від загального фонду оплати праці, клас професійного ризика – 52.
Типові господарські операції та кореспонденція рахунків по розрахунками із страхування наводяться в табл. 2.8.
Таблиця 2.8.
Облік розрахунків за страхуванням в ДП НДГ «Україна»
№ з/п | Зміст господарської операції | Кореспондентні рахунки | ||||||
Дебет | Кредит | |||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||||
1 | Нараховано заробітну плату: -виробничому персоналу | 80978,91 | 23 | 661 | ||||
-загальновиробничому персоналу | 14880,88 | 91 | 661 | |||||
-адміністративному персоналу | 8091,15 | 92 | 661 | |||||
-працівникам, які здійснювали монтаж | 4521,11 | 15 | 661 | |||||
-працівникам, що займалися реалізацією продукції | 2341,55 | 93 | 661 | |||||
2 | Проведено відрахування до Пенсійного Фонду від з/п: - виробничого персоналу |
26885,00 | 23 |
51 |
||||
-загальновиробничого персоналу | 4940,45 | 91 | 651 | |||||
-адміністративного персоналу | 2686,26 | 92 | 651 | |||||
-працівників, які здійснювали монтаж | 1501,01 | 15 | 651 | |||||
-працівників, що займалися реалізацією продукції | 777,39 | 93 | 651 | |||||
3 | Проведено відрахування на соціальні заходи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю від заробітної плати: - виробничого персоналу |
1133,70 | 23 |
652 |
||||
-загальновиробничого персоналу | 208,33 | 91 | 652 | |||||
-адміністративного персоналу | 113,28 | 92 | 652 | |||||
-працівників, які здійснювали монтаж | 63,30 | 15 | 652 | |||||
-працівників, що займалися реалізацією продукції | 32,78 | 93 | 652 | |||||
4 | Проведено відрахування на випадок безробіття від заробітної плати: - виробничого персоналу | 1295,66 | 23 |
653 |
||||
-загальновиробничого персоналу | 238,09 | 91 | 653 | |||||
-адміністративного персоналу | 129,46 | 92 | 653 | |||||
-працівників, які здійснювали монтаж | 72,34 | 15 | 653 | |||||
-працівників, що займалися реалізацією продукції | 37,46 | 93 | 653 | |||||
5 | Проведено відрахування на соціальні заходи від нещасного випадку на виробництві від заробітної плати: -виробничого персоналу |
1959,69 | 23 |
656 |
||||
-загальновиробничого персоналу | 360,12 | 91 | 656 | |||||
-адміністративного персоналу | 195,81 | 92 | 656 | |||||
-працівників, що займалися монтажем | 109,41 | 15 | 656 | |||||
-працівників, що займалися реалізацією продукції | 56,67 | 93 | 656 | |||||
6 | Проведено утримання соціальних внесків на пенсійне страхування від заробітної плати: -виробничого персоналу |
1619,58 | 661 |
651 |
||||
-загальновиробничого персоналу | 297,62 | 661 | 651 | |||||
-адміністративного персоналу | 161,82 | 661 | 651 | |||||
-працівників, що займалися монтажем | 90,42 | 661 | 651 | |||||
-працівників, що займалися реалізацією продукції | 46,83 | 661 | 651 | |||||
7 | Проведено утримання соціальних внесків на соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю від заробітної плати: -виробничого персоналу |
652 |
661 |
|||||
-загальновиробничого персоналу | 809,79 | 652 | 661 | |||||
-адміністративного персоналу | 148,81 | 652 | 661 | |||||
-працівників, що займалися монтажем | 80,91 | 661 | 652 | |||||
-працівників, що займалися реалізацією продукції | 45,21 | 661 | 652 | |||||
8 | Проведено утримання соціальних внесків на соціальне страхування від безробіття від заробітної плати: -виробничого персоналу |
485,87 | 661 |
653 |
||||
-загальновиробничого персоналу | 89,29 | 661 | 653 | |||||
-адміністративного персоналу | 48,55 | 661 | 653 | |||||
-працівників, що займалися монтажем | 27,13 | 661 | 653 | |||||
-працівників, що займалися реалізацією продукції | 14,05 | 661 | 653 | |||||
9 | Погашено з поточного рахунку заборгованість перед: -Пенсійним Фондом |
39006,39 |
651 |
311 |
||||
-Фондом соціального страхування у зв`язку зтимчасовою непрацездатністю | 2659,53 |
652 |
311 |
|||||
-Фондом соціального страхування на випадок безробіття | 1959,69 | 653 | 311 | |||||
-Фондом соціального страхування ві нещасних випадків на виробництві | 722,00 |
656 |
311 |
|||||
10 | Нараховано допомогу у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності | 3411,89 | 652 |
661 |
Загальну схему обліку збору на обов'язкове державне пенсійне страхування наведено на рис 2.1.
Рис. 2.1. Загальна схема обліку збору на обов'язкове державне пенсійне страхування
Аналітичний облік організовується за складом і категоріями працівників, від заробітної плати яких здійснюють відрахування на соціальні заходи.
Синтетичний облік розрахунків за зборами на державне пенсійне та соціальне страхування ведуть у регістрах фінансового обліку. Зокрема, для цього призначено Журнал 10. У цих реєстрах передбачене відображення як кредитових, так і дебетових обігів за рахунком 65 «Розрахунки за страхуванням».
Однак тут не можна забезпечити роздільний облік цих зборів за окремими видами, що зумовлює необхідність ведення окремого реєстру, у якому б можна було відкрити аналітичні рахунки за кожним видом відрахувань на державне пенсійне та соціальне страхування.
Виходячи із необхідності в таких аналітичних рахунках, для цього можна застосувати відомість, аналогічну за побудовою «Відомості 3.6 аналітичного обліку розрахунків із бюджетом», відкриваючи її як допоміжний реєстр до Журналу 10.
2.4 Система звітності з обліку розрахунків за страхуванням
Звітність до Пенсійного фонду. Платники збору щомісяця складають у двох примірниках інформацію про розрахунки з Пенсійним фондом України з зазначенням сум нарахованого і сплаченого збору й інших надходжень. Всі примірники підписуються керівником, головним бухгалтером підприємства й виконавцем і завіряються печаткою. Один примірник інформації про розрахунки з Пенсійним фондом подається в орган Пенсійного фонду за місцем реєстрації платника збору протягом 20 календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця. Другий примірник залишається в бухгалтерії платника.
Звітність до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Роботодавці щоквартально складають у двох примірниках розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, один примірник якого подається до центру зайнятості за місцем реєстрації платника в такі строки: 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня, 25 січня. Усі примірники розрахункової відомості підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства або організації, виконавцем та завіряються печаткою. Другий примірник звіту, завірений центром зайнятості, залишається в бухгалтерії платника страхових внесків.
Звітність до Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності. Роботодавці щоквартально складають у двох примірниках наростаючим підсумком з початку року звіт за формою №4-ФСС ТВП із зазначенням у ньому сум, нарахованих і сплачених страхових внесків та інших надходжень, а також сум, витрачених на виплату допомоги та здійснення інших заходів, фінансування яких проводиться за рахунок коштів Фонду. Звіт подається за підписами керівника та головного бухгалтера і завіряється печаткою страхувальника, а добровільно застрахованої особи — за її особистим підписом. Один примірник звіту за формою №4-ФСС ТВП не пізніше 20 числа (річного — до 20 числа), наступного за звітним періодом місяця, подається до органу реєстрації, другий — залишається в бухгалтерії страхувальника.
Звітність платників страхових внесків до Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві.Юридичні особи — платники страхових внесків щоквартально у двох примірниках складають розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду, один примірник якої подається до робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцем реєстрації страхувальника в такі строки: до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня поточного року, до 25 січня року, наступного за звітним. Усі примірники розрахункової відомості підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства, виконавцем та завіряються печаткою. Другий примірник звіту залишається в бухгалтерії платника. [67, c. 121]
2.5 Вдосконалення обліку розрахунків за страхуванням на підприємстві
Інформація економіко-правового середовища, курс на ринкові перетворення в Україні супроводжуються реформуванням бухгалтерського обліку. Законодавче регулювання нових напрямів господарської практики супроводжувалось нормативним регулюванням бухгалтерського обліку вексельних і валютних операцій, фінансових інвестицій і собівартості, приватизаційних процесів, орендних відносин, основних фондів та нематеріальних активів, обігу майнових та компенсаційних сертифікатів, застосування єдиного принципу нарахування при визначенні доходів і витрат підприємства, проведення інвентаризації і оформлення документів, складання переглянутої бухгалтерської звітності, включаючи її скорочений варіант для малих підприємств.
Гармонізація національної системи бухгалтерського обліку проводиться на основі міжнародних стандартів фінансової звітності, оскільки вони відображають умови ринкової економіки, мають міжнародне визнання, сформувались на основі компромісу системи обліку, що застосовується в країнах з розвиненою ринковою економікою і дають змогу забезпечити більшу порівнянність обліково-звітної інформації, яку представляють українські та зарубіжні господарюючі суб'єкти і структури. Крім того, звітність та таким стандартами дозволяє підвищити загальні споживчі якості для її користувачів, які не можуть інакше, ніж через публічну звітність отримати відомості про виконання вкладень інвестора та фінансовий стан підприємства.
Облік розрахунків за пенсійним страхуванням, соціальним страхуванням на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві в ДП НДГ «Україна»ведеться згідно з вище перерахованими нормативними документами на належному рівні, але поряд з цим існує великий недолік. Бухгалтерський облік господарської діяльності частково ведеться без застосування ПК.
На сьогоднішній день одним із основних шляхів удосконалення обліку на ДП НДГ «Україна» є перехід на сучасні комп'ютерні технології його ведення з урахуванням національних особливостей народного господарства. Використовуючи технічні можливості сучасних комп'ютерів, процес обліку може зводитися в основному тільки до реєстрації даних первинних документів (у вигляді стандартизованих бухгалтерських проводок) і накопичення їх протягом року в базі облікових даних комп'ютера. Такий підхід до технології обробки облікових даних дозволяє:
- одержувати облікові регістри (баланс, аналітичні рахунки і витяжки з них) практично на будь-яку дату, не чекаючи закінчення облікового періоду, що значно підвищує оперативність бухгалтерського обліку;
- залежно від потреб управління одержувати множини групувань і узагальнень в обліку, в межах класифікації облікових номенклатур, що значно
збільшує аналітичність обліку без підвищення трудомісткості його ведення;
- проводити аналіз з різних сторін діяльності підприємства на регулярній
- основі (в регламентованому режимі) або за необхідності (за запитами);
- складати в автоматизованому режимі форми бухгалтерської звітності і
- форми статистичної звітності;
- проводити комплексні, багатоваріантні, прогнозні аналізи та розрахунки;
- зменшити трудомісткість обліку за рахунок автоматизації його ведення.
Задачею автоматизації є підвищення якості роботи як бухгалтерів, гак і бухгалтерії в цілому. Перехід до автоматизованого бухгалтерського обліку вимагає не лише бажання і коштів, але й значної підготовчої роботи, як організаційної, так і методичної. Перехід потрібно організовувати планово, поетапно, краще до початку звітного періоду. Потрібно оцінити склад і обсяги необхідного документообігу, визначитись, які документи будуть вестись в електронному вигляді, а які в паперовому. Вибір засобів автоматизації завжди має здійснюватись безпосередньо зацікавленими спеціалістами - керівником, бухгалтером. [52, c. 39]
Таким чином, автоматизація обліково-планових робіт та застосування прогресивних форм обліку та документації в ДП НДГ «Україна» забезпечить зниження затрат часу на обчислення і розрахунки, а також створить умови для підвищення продуктивності праці і здешевлення облікового апарату.
На сьогоднішній день найбільш оптимальним для господарства є встановлення комп'ютерної програми "1С:Бухгалтерия 7.7", яка є складовою частиною системи програм "1С:Предприятие 7.7" - її компонентою. "1С:Бухгалтерия 7.7" - це програма для ведення бухгалтерського обліку, що може застосовуватись на підприємствах різних форм власності та видів діяльності.
Висновки до розділу 2
Бухгалтерський облік розрахунків за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням вимагає їх належного документального оформлення. Сума утримань до фондів соціального страхування із заробітної плати працюючих відображається в розрахунково-оборотній відомості, в якій відображаються розрахунки з робітниками та службовцями з оплати праці, і в якій зазначаються суми нарахованої заробітної плати і суми утримань, в тому числі і зборів на соціальне страхування.
Облік розрахунків за страхуванням в ДП НДГ «Україна» ведеться за зборами на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, за індивідуальним страхуванням персоналу підприємства, страхуванням майна та за страхуванням від нещасних випадків на виробництві та за іншими розрахунками зі страхування. Порядок нарахування таких зборів регулюється чинним законодавством. Для обліку розрахунків за всіма видами страхування призначений рахунок 65 "Розрахунки за страхуванням".
Аналітичний облік організовується за складом і категоріями працівників, від заробітної плати яких здійснюють відрахування на соціальні заходи.
Синтетичний облік розрахунків за зборами на державне пенсійне та соціальне страхування ведуть у регістрах фінансового обліку. Зокрема, для цього призначено Журнал 10. У цих реєстрах передбачене відображення як кредитових, так і дебетових обігів за рахунком 65 «Розрахунки за страхуванням».
Облік розрахунків за пенсійним страхуванням, соціальним страхуванням на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві в ДП НДГ «Україна»ведеться згідно з вище перерахованими нормативними документами на належному рівні, але поряд з цим існує великий недолік. Бухгалтерський облік господарської діяльності частково ведеться без застосування ПК.
На сьогоднішній день одним із основних шляхів удосконалення обліку на ДП НДГ «Україна» є перехід на сучасні комп'ютерні технології його ведення з урахуванням національних особливостей народного господарства.
Автоматизація обліково-планових робіт та застосування прогресивних форм обліку та документації в ДП НДГ «Україна» забезпечить зниження затрат часу на обчислення і розрахунки, а також створить умови для підвищення продуктивності праці і здешевлення облікового апарату.
Розділ 3. Організація аналітично-контрольної роботи в ДП НДГ «Україна»
3.1 Організаційні основи контрольно-аналітичної роботи на підприємстві
Для забезпечення належної достовірності облікових і звітних даних, а також з метою раціонального використання ресурсів на підприємстві створюється система внутрішньогосподарського контролю. Під час її організації слід знайти розумний компроміс між бажанням максимально понизити ймовірність розкрадань та допущень помилок, і витратами на організацію та функціонування такої системи.
До завдань внутрішньогосподарського контролю належать надання інформації про господарські процеси, що відбуваюьбся; надання допомоги в прийнятті найбільш ефективних управлінських рішень; своєчасне виявлення та усунення умов і факторів, які заважають ефективній діяльності підприємства тощо.
Внутрішній контроль на підприємстві може проводити ревізійна комісія, відділ внутрішнього аудиту або конкретний працівник. На досліджуваному підприємстві немає служби контролю, і вся відповідальність слід рівномірно розподілина між працівниками.
Успішна робота системи внутрішнього контролю багато в чому залежить від кваліфікації працівників, вивчення та підготовки кадрів, системи найму, мотивації персоналу.
Однією із складових частин внутрішньогосподарського контролю є бухгалтерський контроль. Це контроль самого бухгалтерського обліку і звітності. Він здійснюється для забезпечення надійності облікових даних, переслідуючи наступні цілі: попередити втрати грошей чи цінностей в результаті крадіжок чи зловживань; забезпечити точний облік фактів господарського життя та інформації в облікових регістрах тощо. Мета бухгалтерського контролю - проведення перевірки доцільності і достовірності господарських операцій до моменту їх здійснення або перед їх завершенням на підставі бухгалтерських документів, а також перевірка правильності ведення бухгалтерського обліку та вивчення результатів господарської діяльності підприємства.
Забезпечення достовірності даних у процесі обліку - основне завдання бухгалтерського контролю, а саме:
а) не допускати відображення в обліку фіктивних господарських операцій;
б) отримувати дозвіл уповноваженої особи на проведення господарської операції, щоб не мала місця несанкціонована операція, що може призвести до зловживання;
в) відображати в обліку лише реально здійсненні господарські операції.
В залежності від часу здійснення перевірки контроль поділяється на: попередній, оперативний (поточний) та послідуючий.
Попередній контроль здійснюється до початку операцій або процесу виробництва і застосовується, зокрема, для підтвердження доцільності і законності господарських операцій (або управлінського рішення) до моменту його реалізації.
Поточний контроль проводиться в процесі здійснення господарських операцій для виявлення недоліків у прийнятті рішень з метою застосування оперативних заходів щодо усунення негативних факторів. Сутність поточного контролю полягає у встановленні відхилень, порушень і інших причин в процесі здійснення операцій. Його проводять шляхом перевірки та аналізу облікових регістрів, звітів підрозділів, а при потребі складають аналітичні таблиці і групувальні відомості; організовують контроль за правильністю оформлення первинних документів.
Важливою ділянкою бухгалтерського контролю є перевірка правильності відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку та записів операцій в облікових регістрах, дотримання правил групування документів, що підтверджують факт господарської операції, їх зберігання і користування ними, відповідності показників облікових регістрів формам звітності. В ході систематичного контролю виявляється порушення оформлення первинних документів, графіків передачі та обробки документі.
Наступний контроль проводиться після того, як відбулися ті господарські операції або події, які контролюються. Такий контроль охоплює перевірку правильності і законності проведених господарських операцій на підприємствах, виявляє порушення і зловживання, а також дає можливість розробити заходи щодо усунення недоліків та їх попередження в майбутньому.
Основним змістом наступного контролю є перевірка дотримання господарського та фінансового законодавства, достовірності ведення обліку та складання звітності, господарської діяльності та законності здійснення управлінських рішень. За результатами перевірок, аналізу та досліджень, якщо встановлено порушення, помилки чи відхилення, складають акти або довідки та приймають відповідні управлінські рішення.
Будь-яка перевірка тягне за собою юридичну відповідальність (матеріальну, дисциплінарну, адміністративну і кримінальну). Бухгалтери повинні знати, що таку відповідальність несуть не лише матеріально-відповідальні особи за ввірені їм цінності, а й обліковці, у тім числі й головний бухгалтер. Тому, організовуючи обліковий процес, вони повинні знати, за що вони будуть відповідати і як, оскільки від цього у повній мірі залежить якість їхньої роботи.
Головним джерелом інформації при контролі і аналізі є бухгалтерський облік.
Джерелами інформації бухгалтерського обліку для контролю і аналізу у ДП НДГ «Україна» є:
1. Наказ про облікову політику підприємства.
2. Первинні документи
3.Облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій
4. Звітність.
Серед методів внутрішньогосподарського контролю важливе місце належить інвентаризації. У ДП НДГ «Україна» інвентаризація в поточному контролі фінансово-господарської діяльності, яка здійснюється бухгалтерією та іншими підрозділами підприємства,є формою оперативного контролю збереження матеріальних цінностей і засобів. В Товаристві інвентаризація проводиться відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні від 16.07.99, № 996- XIV та Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69.
Основними завданнями інвентаризації є:
- виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натуральному вираженні;
- встановлення надлишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;
- виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються;
- перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів;
- перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей у касах, на поточному, валютному та інших рахунках в установах банків, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів наступних витрат і платежів. [49, c. 36]
Інвентаризація проводиться в обов’язковому порядку 1 раз на рік
Для проведення інвентаризації у ДП НДГ «Україна» створена постійно діюча інвентаризаційна комісія у складі керівника підприємства (голова комісії), головного бухгалтера, керівників структурних підрозділів. Відповідальність за інвентаризацію покладається на керівника підприємства, який з головним бухгалтером складає графік проведення інвентаризації до 20 січня. В ньому передбачаються графіки планових інвентаризацій згідно діючих інструкцій, і графіки позапланових перевірок. На жаль, на даному підприємстві не має такого графіка.
Кількість інвентаризації в році, дати їх проведення, а також перелік майна та зобов’язань, що підлягають перевірці під час кожної з них, встановлюється підприємством. При цьому інвентаризація не повинна перевищувати нормальний хід комерційної та виробничої діяльності. Тривалість інвентаризації визначає керівник (голова правління) підприємства залежно від обсягів цінностей, що підлягають перевірці, та складу інвентаризаційної комісії.
Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що внутрішньогосподарський контроль у ДП НДГ «Україна» знаходиться на досить непоганому рівні.
3.2 Аналіз розрахунків за страхуванням
Аналіз структури витрат за елементами, до яких входять розрахунки за соціальним страхуванням, передбачає визначення питомої ваги окремих елементів витрат у загальній сумі витрат і оцінку їх зміни за звітний період. Для наочності використовується аналітична таблиця, у якій перераховуються елементи витрат і відображається їх абсолютна величина та питома вага. Ці дані наводяться окремо: базові (минулого, звітного періоду), прогнозні, фактичні та зміна цих показників за період, що аналізується.
Проаналізуємо структуру витрат підприємства ДП НДГ «Україна»за елементами операційних витрат (табл. 3.1.)
Таблиця 3.1
Структура операційних витрат на ДП НДГ «Україна»
Види витрат | 2008 рік | 2009 рік | Відхилення 2009 від 2007 рр. | |||
Тис. грн. | % | Тис. грн. | % | +, - | % | |
Матеріальні витрати | 1045 | 34,05 | 2714 | 58,69 | 1669 | 159,71 |
Витрати на оплату праці | 1157 | 37,70 | 1175 | 25,41 | 18 | 1,56 |
Відрахування на соціальні заходи | 118 | 3,84 | 269 | 5,82 | 151 | 127,97 |
Амортизація основних фондів | 499 | 16,26 | 383 | 8,28 | -116 | -23,25 |
Інші операційні витрати | 180 | 5,87 | 83 | 1,79 | -97 | -53,89 |
Разом | 3069 | 100,00 | 4624 | 100,00 | -1279,9 | 50,67 |
Як бачимо, відрахування на соціальні заходи займають у 2009 році займають 5,82 % всіх операційних витрат, що на 127, 97 % більше ніж у 2008 році.
Зобразимо графічно частку відрахувань на соціальні заходи в структурі операційних витрат ДП НДГ «Україна».
Рис.3.1. Витрати на віднахування на соціальні заходи в структурі операційних витрат
Проаналізуємо динаміку соціальних відрахувань за 2007 -2009 роки.
Таблиця 3.2
Динаміка соціальних відрахувань в ДП НДГ «Україна»
Квартал, рік |
Відрахуван ня на соціальні заходи |
Абсолютний приріст, грн. | Темп росту, % |
Темп приросту. | |||
базисний | ланцю -говий | базисний | ланцюговий | базисний | ланцюговий | ||
2007 | 110 | X | х | X | X | X | X |
2008 | 118 | 8 | 8 | 107,27 | 107,27 | 7,27 | 7,27 |
2009 | 269 | 159 | 151 | 244,55 | 227,97 | 144,55 | 127,97 |
Як бачимо, у 2008 році сума соціальних відрахувань порівняно з 2007 роком зросла на 8 тис. грн. (7,27 %). У 2009 році порівняно з 2008 вона зросла на 151 тис. грн. (127,67 %). Так як значного зростання витрат на оплату праці не спостерігається, то можемо припустити, що стрімке збільшення суми відрахувань на соціальні заходи в останньому звітному році відбулося за рахунок страхування майна підприємством.
Отже, кожного року підприємство витрачає певний відсоток на соціальне страхування свого персоналу. Сталим є відсоток нарахувань - 37%, інша частка є різною у кожному році.
На величину відрахувань впливають три основних фактора: кількість працівників в аналізованому періоді, фонд оплати праці на одного працівника та відсоток від фонду оплати праці, який керівництво планує виділити на страхове забезпечення персоналу.
3.3 Вдосконалення контрольно-аналітичної роботи на підприємстві
Звернімо увагу на найважливіші елементи системи внутрішньогосподарського контролю: відокремлення функцій бухгалтерського обліку від господарської діяльності – один і той самий працівник не повинен брати участь у господарських операціях і водночас вести їх облік; максимальне розділення функцій ведення бухгалтерського обліку; встановлення відповідальності кожного працівника; визначення кола осіб, які мають право підпису документів з витрачення ТМЦ, видачі коштів тощо; організація дієвої системи зберігання цінностей; проведення раптових перевірок; постійне навчання та підвищення кваліфікації облікових працівників.
Завданням аналізу розрахунків по соціальному страхуванню є: встановлення гарантій щодо захисту прав громадян на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг у разі тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною чи хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, народження дитини, необхідністю догляду за малолітньою дитиною, смерті громадянина або члена його сім'ї; у разі нещасного випадку чи у разі втрати роботи.
З метою встановлення правильності, повноти та своєчасності здійснених відрахувань на соціальне страхування за всіма видами оплати праці за відповідний звітний період необхідний контроль за своєчасністю, перерахування внесків і законності використання коштів Пенсійного фонду та Фондів соціального страхування і страхування на випадок безробіття тощо.
Перевіркою необхідно встановити своєчасність сплати нарахованих внесків до відповідних фондів, так як за несвоєчасну сплату внесків стягується пеня.
Постановки і характеристика задачі проведення аудиту в системі комп'ютерної обробки даних. При комп'ютеризації бухгалтерського обліку та аудиту програмні продукти, які використовуються на підприємстві, дозволяють автоматизувати цей процес, тобто дані з документів автоматично переносяться на рахунки бухгалтерського обліку, що дає можливість в будь-який момент визначити суму довгострокової дебіторської заборгованості підприємства.
Головною метою функціонування бухгалтерської інформаційної системи на підприємстві є забезпечення керівництва підприємства фінансовою інформацією для прийняття обґрунтованих рішень при виборі альтернативних варіантів використання обмежених ресурсів. Деякі підприємства також використовують не фінансову інформацію. В цьому випадку на підприємстві _ створюється економічна інформаційна система, яка складається із взаємопов'язаних підсистем, які забезпечують управлінський апарат необхідною інформацією. При цьому бухгалтерська підсистема є найважливішою, так як виконує провідну роль в управлінні потоком інформації про стан об'єкта управління, напрямку його надходження в усі підрозділи підприємства, а також зацікавленим особам поза ним.
Бухгалтерські інформаційні системи представляють бухгалтерську інформацію, що відображає повну картину господарської діяльності підприємства. На сучасному етапі в умовах переходу на міжнародні стандарти ведення бухгалтерського обліку змінилась орієнтація бухгалтерської інформації. Якщо зовсім недавно її основним користувачем були органи державного управління, то зараз бухгалтерська інформація є основою для прийняття управлінських рішень як всередині підприємства, так і зовнішніми щодо нього користувачами облікової інформації. Передусім вона надає кількісні дані, необхідні для виконання таких функцій управління виробництвом і комерційної діяльності підприємства, як планування, контроль і аналіз.
Автоматизація обліку та аудиту вносить певні зміни до технології роботи бухгалтерії. Так, один виконавець поєднує функції декількох суміжних ділянок обліку, наприклад, касир не тільки виписує прибуткові та видаткові касові ордери, але й розносить їх суми по облікових регістрах. Те ж саме відбувається при обробці одного первинного документу, який стосується декількох ділянок обліку. При проведенні оплати послуг постачальнику платіжним дорученням одночасно можна обробити і рахунок постачальника, дані якого розносяться по об'єктах та шифрах аналітичного обліку. При цьому одразу ж формуються відомості про витрати на виробництво. Всі названі вище операції може виконати одна людина, до того ж, тільки вона відповідає за результати своєї роботи.
Реальний масштаб часу введення, бухгалтерських операцій за допомогою комп'ютерної мережі дозволяє суттєво прискорити весь процес обліку. При зміні даних на одному робочому місці результати одразу ж стають доступними всім користувачам, які працюють в цій мережі. Тому при такій організації вимагається висока дисципліна користувачів і відповідна кваліфікація всіх співробітників, які вносять інформацію до загальної бази даних.
Стандартні підходи до обробки даних (єдина ідеологія побудови системи, стандартні елементи організації робочих місць тощо) дають можливість взаємозамінювати бухгалтерів на різних ділянках роботи. Завдяки цьому скорочується кількість часу працівників бухгалтерії на виконання облікових функцій, зростають можливості для аналізу, статистичної обробки та підготовки аналітичної інформації, призначеної для ефективного управління підприємством.
Спеціалізовані бухгалтерські програми дозволяють:
1) складати оборотну відомість і баланс в будь-який момент часу при будь-якій кількості введених господарських операцій. Це надає можливість в процесі обліку складати кілька проміжних оборотних відомостей для визначення собівартості продукції з врахуванням незавершеного виробництва, обороту по реалізації, прибутку, окремих податків тощо;
2) в будь-який момент часу коригувати введені операції:
- змінювати суму, дату, зміст і коментарі;
- доповнювати журнал операцій новими операціями в будь-якому місці і порядку;
- цілком та безслідно знищувати будь-які операції;
3) будувати різноманітні звіти на підставі журналу операцій. Головним призначенням бухгалтерської програми є полегшення рутинної роботи бухгалтера зі складання різних відомостей, журналів та звітів. За умови правильного рознесення сум первинних документів по синтетичних рахунках, точного зазначення аналітичних об'єктів зведені дані розраховуються комп'ютером автоматично. До того ж, вкрай низькою є ймовірність припущення арифметичних помилок, а також помилок, пов'язаних з неправильним перенесенням тієї чи іншої цифри.
В умовах комп'ютеризації обліку є можливість відображати багатоваріантні оцінки, орієнтуватися в різних властивостях об'єкта, якщо їх слід брати до уваги.
При застосуванні ряду комп'ютерних програм можна використовувати декілька видів оцінок, будь-які види цін і способи оцінок, тобто відображати активи підприємства з погляду різних користувачів, для різних ситуацій: ліквідації, продажу, подальшого використання, конфіскації тощо. При застосуванні комп'ютерних програм можна уникнути труднощів при відображенні розрахунків підприємства в звітності, слід лише правильно визначити облікову політику.
Технологія обробки вхідної інформації. Бухгалтерський облік ґрунтується на первинній інформації, яке і є вхідною при організації обліку на комп'ютерних носіях. Законодавством передбачено, що власник підприємства несе відповідальність за організацію обліку на підприємстві таким чином, щоб всі господарські операції, які відбуваються в межах комерційної, фінансово-господарської діяльності підприємства, були вчасно задокументовані.
Первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, є підставою для їх відображення в бухгалтерському обліку. Вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення на паперових або машинних носіях. Для контролю та впорядкування обробки даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи, в яких повинні бути зазначені всі обов'язкові реквізити.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису на взаємопов'язаних рахунках у тому звітному періоді, в якому були здійснені господарські операції.
Операції в іноземній валюті відображаються у валюті розрахунків та платежів за кожною іноземною валютою окремо.
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Підприємство повинно вживати всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та щодо забезпечення їх належного зберігання протягом встановленого строку.
Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства тільки за рішенням відповідних органів, прийнятих у межах їх повноважень. Посадова особа підприємства має право в присутності представників органів фінансово-господарського контролю зняти копії документів, що вилучаються. В цьому випадку на такі документи потрібноскласти реєстр у порядку, встановленому законодавством.
На підставі даних бухгалтерського обліку, підтверджених результатами проведених інвентаризацій, підприємства зобов'язані складати фінансову звітність, яку підписують керівник та бухгалтер підприємства.
Організація обліку довгострокових зобов'язань - одне з найважливіше завдання бухгалтерського обліку.
Вхідна інформація формується в таких основних документах:
- статут підприємства, установчий договір;
- заяви осіб, які мають право на страхові виплати у зв'язку зі смертю годувальника (колективна або індивідуальні), на ім'я начальника виконавчої дирекції Фонду;
- акт розслідування нещасного випадку (ф. Н-1)
- акт розслідування професійного захворювання (ф. П-4);
- копія свідоцтва про смерть постраждалого з органу реєстрації актів громадського стану;
- копія довідки про ідентифікаційний номер постраждалого у Державній податковій адміністрації;
- довідка навчального закладу про те, що члени сім'ї постраждалого віком від 18 до 23 років, який має право на відшкодування шкоди, навчається на денній формі навчання;
- довідка МСЕК про встановлення інвалідності утриманців або її нотаріально завірена копія;
- розрахунково-платіжна відомість;
- листок непрацездатності;
- розрахунки та довідки бухгалтерії.
Виконання облікових робіт починається з формування нормативно-довідкової інформації та первинних даних, після чого здійснюється рішення відповідної задачі. Це досягається вибором потрібної функції в головному меню.
Обліковий працівник заповнює дані в електронну форму первинного документа, відображену на екрані дисплея. Помилкові дані коригуються. Одночасно інформація фіксується на машинному носії, і в разі потреби первинний документ може бути роздрукований у визначеному форматі.
Комп'ютерна система обліку - це вдале поєднання професійних якостей і функцій користувача з інтелектуальними можливостями комп'ютерів, які дають можливість отримати необхідну для управління і оперативного контролю інформацію.
Висновки до розділу 3
До завдань внутрішньогосподарського контролю належать надання інформації про господарські процеси, що відбуваюьбся; надання допомоги в прийнятті найбільш ефективних управлінських рішень; своєчасне виявлення та усунення умов і факторів, які заважають ефективній діяльності підприємства тощо.
Успішна робота системи внутрішнього контролю багато в чому залежить від кваліфікації працівників, вивчення та підготовки кадрів, системи найму, мотивації персоналу.
Головним джерелом інформації при контролі і аналізі є бухгалтерський облік. Проведений аналіз показує, що відрахування на соціальні заходи займають у 2009 році займають 5,82 % всіх операційних витрат, що на 127, 97 % більше ніж у 2008 році.
У 2009 році сума соціальних відрахувань порівняно з 2008 роком зросла на 8 тис. грн. (7,27 %). У 2009 році порівняно з 2008 вона зросла на 151 тис. грн. (127,67 %). Так як значного зростання витрат на оплату праці не спостерігається, то можемо припустити, що стрімке збільшення суми відрахувань на соціальні заходи в останньому звітному році відбулося за рахунок страхування майна підприємством.
На величину відрахувань впливають три основних фактора: кількість працівників в аналізованому періоді, фонд оплати праці на одного працівника та відсоток від фонду оплати праці, який керівництво планує виділити на страхове забезпечення персоналу.
З метою встановлення правильності, повноти та своєчасності здійснених відрахувань на соціальне страхування за всіма видами оплати праці за відповідний звітний період контролюється своєчасність перерахування внесків і законності використання коштів Пенсійного фонду та Фондів соціального страхування і страхування на випадок безробіття тощо.
На сучасному етапі в умовах переходу на міжнародні стандарти ведення бухгалтерського обліку змінилась орієнтація бухгалтерської інформації. Якщо зовсім недавно її основним користувачем були органи державного управління, то зараз бухгалтерська інформація є основою для прийняття управлінських рішень як всередині підприємства, так і зовнішніми щодо нього користувачами облікової інформації. Передусім вона надає кількісні дані, необхідні для виконання таких функцій управління виробництвом і комерційної діяльності підприємства, як планування, контроль і аналіз.
Автоматизація обліку вносить певні зміни до технології роботи бухгалтерії та є запорукою покращення контролю за здійсненням розрахунків за соціальним страхуванням на ДП НДГ «Україна», адже комп'ютерна система обліку - це вдале поєднання професійних якостей і функцій користувача з інтелектуальними можливостями комп'ютерів, які дають можливість отримати необхідну для управління і оперативного контролю інформацію.
Висновки та пропозиції
В курсовій роботі теоретично обґрунтовано й практично вирішено ряд дискусійних питань методики та організації обліку, аналізу і аудиту виробничих витрат.
В процесі дослідження отримано наступні наукові результати:
1. Соціальне страхування — це важлива складова частина соціального захисту населення, центром якого є людина та її потреби, а якість їх задоволення впливає на соціально-економічний розвиток держави. Соціальне страхування створює умови для відтворення робочої сили та захисту громадян у разі настання певних страхових випадків: втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, нещасного випадку на виробництві, догляду за дитиною, вагітності та пологів тощо.
2. Управління коштами соціального страхування здійснюють фонди, створені за окремими видами страхування. Оперативне управління проводять правління та виконавчі дирекції фондів. Фінансовий контроль здійснюють Державна податкова служба, Контрольно-ревізійна служба, Державне казначейство, Наглядові ради тощо.
3. Своєчасне проведення розрахунків до фондів соціального страхування та розрахунків за соціальними виплатами працівників залежить від раціональної організації облікового процесу на підприємстві. Саме тому правильно організована облікова робота дає змогу раціональніше розподілити роботу між обліковими працівниками відповідно до їх кваліфікації, ефективніше використовувати обчислювальну техніку, підвищувати якість обліково - економічної інформації, сприяти економії коштів для ведення обліку за рахунок використання оптимальної кількості висококваліфікованих працівників.
4. Основним законодавчо-нормативним документом, що регулює організацію обліку розрахунків за соціальними відрахуваннями є закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. На рівні підприємства важливим нормативним документом щодо організації обліку є Наказ про облікову політику підприємства.
5. Основним напрямком діяльності ДП НДГ «Україна» є вирощування, зберігання і реалізація сільськогосподарської продукції, створення при необхідності в структурі підприємства пунктів прокату техніки для надання послуг господарствами. В порівнянні з 2008 роком на 31.12.2009 всі активи господарства збільшились, заборгованість зменшилась, грошові кошти збільшилися. Найбільшу питому вагу в структурі пасивів займає статутний капітал, який на кінець 2009 року в структурі становить 89,29 % або 12260 грн. Серед поточних зобов’язань за розрахунками спостерігаємо, що найбільшу питому вагу становлять розрахунки з бюджетом – 3,09 % в структурі пасивів підприємства.
6. Розвиток сільськогосподарського виробництва вимагає відповідного розвитку матеріально-технічної бази, яка є сукупністю засобів і предметів праці, що використовуються в сільському господарстві.
7. Бухгалтерський облік розрахунків за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням вимагає їх належного документального оформлення. Сума утримань до фондів соціального страхування із заробітної плати працюючих відображається в розрахунково-оборотній відомості, в якій відображаються розрахунки з робітниками та службовцями з оплати праці, і в якій зазначаються суми нарахованої заробітної плати і суми утримань, в тому числі і зборів на соціальне страхування.
8. Аналітичний облік в ДП НДГ «Україна» організовується за складом і категоріями працівників, від заробітної плати яких здійснюють відрахування на соціальні заходи. Синтетичний облік розрахунків за зборами на державне пенсійне та соціальне страхування ведуть у регістрах фінансового обліку. Зокрема, для цього призначено Журнал 10. У цих реєстрах передбачене відображення як кредитових, так і дебетових обігів за рахунком 65 «Розрахунки за страхуванням».
9. Облік розрахунків за пенсійним страхуванням, соціальним страхуванням на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві в ДП НДГ «Україна» ведеться згідно з вище перерахованими нормативними документами на належному рівні, але поряд з цим існує великий недолік. Бухгалтерський облік господарської діяльності частково ведеться без застосування ПК.
10. На сьогоднішній день одним із основних шляхів удосконалення обліку на ДП НДГ «Україна» є перехід на сучасні комп'ютерні технології його ведення з урахуванням національних особливостей народного господарства. Автоматизація обліково-планових робіт та застосування прогресивних форм обліку та документації в ДП НДГ «Україна» забезпечить зниження затрат часу на обчислення і розрахунки, а також створить умови для підвищення продуктивності праці і здешевлення облікового апарату.
11. До завдань внутрішньогосподарського контролю належать надання інформації про господарські процеси, що відбуваюьбся; надання допомоги в прийнятті найбільш ефективних управлінських рішень; своєчасне виявлення та усунення умов і факторів, які заважають ефективній діяльності підприємства тощо.
12. Проведений аналіз показує, що відрахування на соціальні заходи займають у 2009 році займають 5,82 % всіх операційних витрат, що на 127, 97 % більше ніж у 2008 році. У 2009 році сума соціальних відрахувань порівняно з 2008 роком зросла на 8 тис. грн. (7,27 %). У 2009 році порівняно з 2008 вона зросла на 151 тис. грн. (127,67 %). Так як значного зростання витрат на оплату праці не спостерігається, то можемо припустити, що стрімке збільшення суми відрахувань на соціальні заходи в останньому звітному році відбулося за рахунок страхування майна підприємством.
13. На величину відрахувань впливають три основних фактора: кількість працівників в аналізованому періоді, фонд оплати праці на одного працівника та відсоток від фонду оплати праці, який керівництво планує виділити на страхове забезпечення персоналу.
Отже, автоматизація обліку вносить певні зміни до технології роботи бухгалтерії та є запорукою покращення контролю за здійсненням розрахунків за соціальним страхуванням на ДП НДГ «Україна», адже комп'ютерна система обліку - це вдале поєднання професійних якостей і функцій користувача з інтелектуальними можливостями комп'ютерів, які дають можливість отримати необхідну для управління і оперативного контролю інформацію.
Список використаної літератури
1. Конституція України: Прийнята на пятій сесії Верховної ради України 28 червня 1996 р. // Голос України. – 1996. – 13 липня.
2. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІУ-ВР від 16.07.1999 р. // Положення (стандарти) бухгалтерського обліку в Україні: станом на 10 вересня 2000 р. – К.: Компас, 2000. – 152с.
3. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 660-ІУ від 3.04.2003р. // Офіційний вісник України. - К., 2003.
4. Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ від 09.07.2003р. // Податки та бухгалтерський облік. — 2003. — №70.
5. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання" № 1105-ХІІ від 23.09.1999р. // Все про бухгалтерський облік. - 2001. - № 40.
6. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-Ш від 02.03.2000р. // Все про бухгалтерський облік.-2001.-№21.
7. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" № 2240-Ш від 18.01.2001р.//Все про бухгалтерський облік. -2001.-№21.
8. Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.1997р. // Все про бухгалтерський облік. - 2002. - № 12-1.
9. Закон України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" № 2213-ПІ від 11.01.2001р. // Все про бухгалтерський облік. - 2001. -№21.
10. Закон України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне
11. соціальне страхування від нещасного випадку на /виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №2272-ПІ від 22.02.2001р.// Все про бухгалтерський облік.— 2001. — № 40.
12. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань загальнообов’язкового державного соціального страхування2 №435-V- ВР від 12.12.2006 // Урядовий кур’єр. – 2007 – 13 січня.
13. Закон України «Про державний бюджет України на 2007 рік» №489-V-ВР від 19.12.2006 р.//Урядовий кур’єр – 2006 р. – 23 грудня.
14. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з питань загальнообов’язкового державного соціального страхування « №996 – V- ВР від 27.04.2007 р. //Урядовий кур’єр. – 2007 – 8 червня.
15. Закон України «Про внесеня змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №717-V- ВР від 23.02.2007 р. // Урядовий кур’єр. – 2007 р. – 20 березня.
16. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» №949 від 18.07.2007 р. // Урядовий кур’єр. – 2007 р. – 1 серпня.
17. Постанова Кабінету Міністрів України «Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової втрати працездатності внаслідок захварювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи. організації» №439 від 06.05.2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001.- №40.
18. Постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань" №985 від 27.06.2003 р. // Все про бухгалтерський облік. - 2003. - № 65.
19. Інструкція про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Затверджена постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 16 від 26.06.2001р. -К.,2001.
20. Інструкція про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Затверджена Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000р. // Все про бухгалтерський облік. - 2001. - № 21.
21. Інструкція про порядок передачі страхувальником виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві // Все про бухгалтерський облік. - 2001. - № 40.
22. Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Затверджена постановою правління Фонду № 12 від 12.07.2007 р. – К., 2007.
23. Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України № 21-1 – ПФ від 19.12.2003 р.
24. Артем'єва Л. Розрахунок і нарахування допомоги із соціального страхування // Бібліотека баланс: Оплата праці - 2006.-№9. –с.17-23.
25. Атамас П.Й. Управлінський облік: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 440 с.
26. Байдюк У.В. Реформування банківської системи в умовах євроінтеграції і глобалізації // http://www.ldfa.lviv.ua/ua/217/zbirnyk-tez-naukovyh-dopovidej.html
27. Басанцов І.В. Сутність і критерії ефективності соціального захисту //Економіка України. - 2008 - №8.- с.32-36.
28. Болюбах В.В. Соціальний захист працівників на підприємствах // Актуальні проблеми економіки.-2006.-№3(57).-с. 154-157
29. Бондаренко Н.О., Діденко Ю.Ю. Соціальне страхування в Україні: труднощі існування в трансформаційній економіці // Економіка Фінанси Право".- 2006.-№1.-с.12-14.
30. Борейко В. Шляхи підвищення ефективності податкового і соціального законодавства // Економіка України. - 2007 - №9- с.12-17.
31. Борецька Н.П. Соціальний захист населення на сучасному етапі: стан і проблеми: Монографія. –Донецьк: Янпрі, 2007. – 352 с.
32.Бухгалтерський податковий облік: Навчальний посібник для студентів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» /За ред.,Ф.Ф. Бутинця, СЛ.Берези - 2-е вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП «Рута», 2004. - 384 с.
33. Бухгалтерський управлінський облік: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів / Бутинець Ф.Ф., Давидюк Т.В., Канурна З.Ф., Малюга Н.М., Чижевські Л.В.- Житомир: ПП «Рута», 2005. - 480 с.
34. Внукова Н.М. Соціальне страхування. Конспект лекцій для студентів спеціальностей 7.050104,7.050105 усіх форм навчання / Н.М. Внукова, Н.В. Кузьминчук. – Харків: Вид. ХДЕУ, 2008. – 216 с.
35.Волощук Г.О., Пасічник Ю.В., Прямухіна Н.В. Фінансові фонди соціального спрямування в Україні: бюджетні, страхові, пенсійні: Навчальний посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 184 с.
36. Гнибіденко І. Пенсійна реформа в Україні: стан, проблеми, перспективи // Економіка України. – 2006. - №4 – с.42-46.
37.Горянська С.В. Фінансове забезпечення соціального захисту населення II Фінанси України. - 2007 - №6 –с.28-32.
38. Гриненко А.М. Соціальна політика: сутнісно-концептуальний аспект // Вісн. соціально-екон. досліджень.– 2008. – № 32. – С. 75–80.
39. Гуменюк Ірина. Страхові внески та єдиний соціальний внесок: соціально-правові аспекти порівняння.// http://www.justinian.com.ua/article.php?id=2591
40.Деркач Т.О. Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування – складова системи обов'язкового соціального страхування // Держава та регіони.-2008 -№5.-с. 344-348.
41.Домбровський В. Автоматизація розрахунку нарахування на фонд заробітної плати у фонд соціального страхування // Бухгалтерський облік і аудит. 2008.-№10.-с. 30-33.
42.Економічний аналіз: Навчальний посібник / за ред. Бутинця Ф.Ф.:
43.Житомир ПП «Рута», 2003. - 680 с.
44. Єпіфанов А.О. Бюджет і фінансова політика // Фінанси України. - 2005 - №12. – с. 19-23.
45. Згурський О. Внески до Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності та фізособи–СПД// http://www.dtkt.com.ua/show/3cid0322.html
46. Івахненков С.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту: Навчальний посібник.-2-е вид. випр.-К.:Знання, 2008.- с.348.
47. Кир’язова Т.О. Пенсійна система як частина соціального страхування // Вісник соціально-економічних досліджень. – 2007. – № 26. – С. 158–163
48. Колосок А.М. Соціальне страхування в контексті становлення соціального діалогу // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 3 (81). – С. 129–135.
49. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – С. 141.
50. Левкович В. Проблеми реалізації законодавства про сплату зборів до державних цільових фондів // http://www.lawyer.org.ua/?w=r&i=20&d=418
51. Мних Є.В. Економічний аналіз: Підручник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2007. - 412 с
52. Мних М.В. Страхування та його роль у забезпеченні соціального захисту населення //Фінанси україни. - 2007. - №6 – с.39-45.
53. Н. Зеленко. Соціальне страхування в системі соціального захисту України. // http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/freu/2009_19/37.pdf
54. Олексенко Т. Нарахування та сплата страхових внесків до ФСС //Бібліотека баланс: Пенсійне та соціальне страхування.-2006.-№6.-с.39-45. Панасюк В.М., Ковальчук Є.К., Бобрівець С.В. Податковий облік:
55. Павловська Н. Зарубіжний досвід в галузі оплати праці// http://www.nalog.od.ua/a.php?article_id=1721&rid=35
56. Папінова О. Соціальне забезпечення працівників // Бібліотека баланс. - №11 - с.6-8.
57. Пенсійне та соціальне страхування. //Урядовий кур»єр. - 2009. - №161 --с.36-38.
58. Переходимо до пенсійного страхування // http://www.kontrakty.com.ua/ukr/gc/nomer/1999/22-99/22strach.htm
59. Подцєрьогін А.М. Фінанси підприємств - К.:КНЕУ, 2000. - 460 с. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2004. - 654 с.
60. Проблеми та напрями вдосконалення державної політики в галузі страхування// http://www.vuzlib.net/Str_O/7-3.htm
61. Реформування пенсійного і державного страхування і державних соцыальних фондів // http://www.toloka.org.ua/ua/blog/vmax1/269/
62. Столяров В.Ф., Васечко Л.І. Економічний механізм соціального страхування // Фінанси України. - 2008 - №2- с.31-44.
63. Табачник Д. Пенсійні виплати: чергові кроки Уряду з розвитку пенсійної реформи //Урядовий кур»єр. - 2008. - №136
64. Трубач СЮ. Соціальна політика України //Дебет-Кредит. - 2008 - №25
65.Фінансовий аналіз: Навчальний посібник / Білик М.Д., Павловська О.В., Притуляк Н.М., Невмержицька Н.Ю. - К.:КНЕУ, 2007. - 592 с.
66. Харитонова Н. З 2005 року сплачуються пенсійні внески з допомоги по догляду за дитиною до 3 років // Все про бухгалтерський облік.-2008.- №6(1039).-с.43-44.
67. Харитонова Н. Платники, об’єкти оподаткування, ставки соцвнесків на 2008 рік // Все про бухгалтерський облік. – 2008. – № 21 (1418). – С. 9–11.
68. Чебанова Н.В., Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік: Посібник. - К.: Видавничий центр „Академія", 2002. - 672 с.
69. Юрій С.І., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування: Підручник. – К.: - Кондор. – 2008. – 464 с.
70. Юріс Л. Правові основи та порядок видачі страхового свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування// Бухгалтерський облік і аудит.-2008.-№8.-с. 54-58.
71. Яценко В. Соціальне страхування і міф про надвисокі соціальні податки в Україні// http://www.dt.ua/2000/2040/50359/