Економічна географія США

План

1. Загальна характеристика.

2. Глобалізація бізнесу й інформаційна революція.

3. Фінансовасистема.

4. Сільськегосподарство.

5. Розвитокпромисловості, транспортуйсферипослуг.

6. Зовнішньоекономічнізв'язки.

ЗАГАЛЬНА
ХАРАКТЕРИСТИКА

Сполучені Штати Америки є найбільшою державою сві­ту. Країна розташована в усіх кліматичних поясах, що спри­яє сільському господарству й туризму, має більше ста видів корисних копалин. З природних ресурсів найбільшу частку в обсязі продукції видобувної промисловості у вартісному обчислені складають енергоресурси (90%); нафта, вугілля, природний газ, уран. Близько 75% видобутку металів припа­дає на залізну руду й мідь. Разом із тим до 50% потреб національної економіки в мінеральній сировині задовольня­ється за допомогою імпорту. Зокрема, США не має у своєму розпорядженні запасів таких стратегічних металів як хром, марганець, вольфрам, кобальт. Маючи п'ять відсотків світо­вого населення, країна видобуває п'яту частину світового виробництва міді, вугілля й нафти. Сільське господарство Сполучених Штатів постачає на світовий ринок 50% куку­рудзи, 20% яловичини, свинини, баранини, близько однієї третини пшениці. США — найбільший світовий покупець (13% світового експорту) і продавець (18% світового імпор­ту). Причому, що характерно для американської економіки, державні підприємства можна перерахувати на пальцях (по­штова служба й комісія з ядерних досліджень), навіть авіалі­нії і телефонна система в США приватизовані. Основні зу­силля уряду зосереджені на розробці й дотриманні антитрестового законодавства. Сутність цієї системи полягає в не­допущенні змови великих компаній (трестів) і встановлення монопольних цін на товари й послуги. Валовий національний продукт, валовий внутрішній продукт і ВНП на душу населення в 1998 і 1999 рр.

1998	1999
ВНП (у млн дол. США)	7 902 976	8 350 957
ВВП (у млн дол. США)	8 230 397	8 708 870
ВНП на душу населення	29 240	ЗО 600
(у дол. США)

Американська модель економіки характеризується таки­ми принциповими рисами як глобалізація бізнесу й Інформа­ційна революція.

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ
БІЗНЕСУ

Й
ІНФОРМАЦІЙНА
РЕВОЛЮЦІЯ

Глобалізація бізнесу означає інтеграцію країни і її суб'єк­тів хазяйнування у світову економіку. Уже зараз понад поло­вини доходів великих американських корпорацій створюєть­ся за кордоном: величезного значення набув процес розвитку зовнішньої торгівлі й іноземного інвестування. У свою чергу США також одержують передові закордонні інвестиційні то­вари й технології; у країні діють численні філії і дочірні під­приємства європейських і японських фірм. Якщо наприкінці 1970х рр. із зовнішньою торгівлею було пов'язано близько 17% економіки США, то до кінця 1990х років американська економіка вже на чверть залежить від експорту.

Сильні зовнішньополітичні позиції США, першість аме­риканської моделі розвитку економіки визначають лідерство США в процесі глобалізації. Жодна інша країна світу поки не в змозі протиставити більш успішну модель росту. США оде­ржують переваги навіть від того, що колишні економічні тео­рії за всіх часів вважалися неприпустимими.

Зміцнення курсу долара в результаті світової валютнофінансової кризи і воєнних дій у Югославії призвело до змен­шення американського експорту і значного збільшення імпор­ту. Дефіцит торговельного балансу США досяг небачених розмірів, його оцінюють у суму понад 240 млрд дол. Будьяка інша країна вже давно б зіткнулася із серйозними трудноща­ми, із занепадом вітчизняного виробництва й витисненням віт­чизняних товарів із внутрішнього ринку. В економіці Сполу­чених Штатів нічого подібного не відбувається. Ріст імпорту призвів до збільшення пропозиції, зниження цін, великого вибору в споживачів, створив понад 2 млн робочих місць у сфері послуг, змусив вітчизняних виробників бути більш кон­курентоспроможними. Місцеві компанії одержали можливість переустаткування своїх виробничих потужностей за рахунок дешевшого японського і європейського устаткування, що є додатковим фактором росту.

Інформаційна революція є другим могутнім джерелом росту економіки США. Країна переживає справжній інформа­ційний бум: удосконалюються цифрові технології, постійно утворюються нові компанії, виникають нові галузі промисло­вості. Тільки в одній Силіконовій долині — центрі американ­ських технологій (штат Каліфорнія) щотижня утворюється більше десятка нових компаній. Це посправжньому перевер­нуло американську економіку. Якщо донедавна економіку країни рухало вперед автомобілебудування і житлове будів­ництво, то сьогодні локомотивом розвитку служать інформа­ційні технології, що забезпечують за приблизними оцінками третину всього економічного зростання. У сфері інформатики й інформаційних технологій США не мають собі рівних. Так, у рейтингу 100 компаній сфери інформаційних технологій жур­налу Визшезд Уеек 75
представляють США, а в першій двад­цятці — 17 американських компаній. Глобалізація бізнесу і нові інформаційні технології призве­ли до реструктуризації економіки США. Глобалізація відкри­ла нові ринки збуту для американських товарів і послуг, стиму­лювала виробництво, орієнтоване на закордонний ринок. Гло­бальний ринок дозволив стати американським компаніям кон­курентоспроможними, зросла якість продукції, знизилися ви­трати і ціни. Торговельні бар'єри багато в чому залишилися в минулому, іноземні компанії одержали доступ на американ­ський ринок, їхня діяльність йде на користь американській еко­номіці. Дешеві товари і дешева робоча сила стають повсюдно доступними. Глобальна пропозиція збільшується завдяки зрос­танню глобального попиту, і чималий внесок у ці процеси вно­сить найбільша економіка світу — економіка США.

Інформаційні технології впливають у свою чергу на цілий комплекс галузей економіки. За допомогою інформаційних технологій можна підвищити продуктивність праці й ефектив­ність управління, знизити витрати, скоротити устаткування, у якому тепер відпадає необхідність, можна значно полегшити комерцію, використовуючи глобальні комп'ютерні мережі. Осо­бливість нової економіки полягає ще й у тому, що сучасні технології постійно удосконалюються, не даючи кривій життє­вого циклу продукту впасти вниз.

Нова економіка була б неможливою без гнучкого ринку праці в США. Кожен американець змінює роботу раз на п'ять років, а то й частіше. Робоча сила в США мобільна і може відразу переміститися із Західного на Східне узбережжя кра­їни і навпаки, якщо там з'являться нові робочі місця з високим рівнем оплати. Свого часу побут американців змінила автомо­білізація країни й наявність прекрасних доріг, на сьогодні високорозвинена інформаційна, транспортна і житлова інфра­структура країни відкривають нові можливості всім, хто шу­кає роботу. У США працює чимало іноземців, яких привабила вища оплата праці, ніж у себе на батьківщині. Іноземці явля­ють собою як найкращий інтелектуальний потенціал європей­ських і азіатських країн, так і численну некваліфіковану робо­чу силу.

ФІНАНСОВА
СИСТЕМА

Фінанси й кредит.
Справжній бум, відірваний від реаль­ного сектора економіки, переживають фінансові ринки США. Акції інформаційних компаній ростуть як на дріжджах, але за цим ростом практично не стоїть створення якихнебудь матеріальних благ і послуг. США —
один із найбільших борж­ників у світі, а кількість доларів, що обертаються за кордо­ном, не забезпечена ніякими резервами. США могли б по­трапити в дуже скрутну ситуацію, якби па світових ринкахєвро потіснив долар як резервну валюту й засіб платежу. У цьому зв'язку США була вигідна валютнофінансова криза 1990х років, оскільки завдяки їй колишній попит на долар відновився, і тепер через систему міжнародних фінансових організацій Штати можуть диктувати умови і видавати гро­шові кредити потерпілим країнам. Війну в Косово в 1999 р. уряд США затіяв із тією метою, щоб послабити позиції євро і ввести в дію новий «план Маршала» для Східної Європи. Економіка США являє собою величезну мильну бульбашку у вигляді перегрітого фінансового ринку, переоціненого до­лара і піраміди зовнішнього й внутрішнього боргу. Ударив­ши по країнах Латинської Америки, ПівденноСхідній Азії й Росії, криза кінця 1990х років відвела загрозу поширення на перегрітий ринок США.

Заощадження й інвестиції. У
порівнянні із Західною Єв­ропою і Японією, США вирізняються досить низьким рівнем заощаджень інвестицій (15,4% ВВП, у той час як у Нідерлан­дах 19,5%, Німеччині 22,6%, Японії 29,7%). Боротьба з інфля­цією призвела до зниження процентних ставок і незацікавле­ності населення в заощадженнях. Вільні капітали американці воліють пускати в обіг на фінансових ринках, купуючи цінні папери. Це підживлення фінансового ринку стимулює непомір­ний ріст спекуляцій на ньому. З 1998 р. по 1999 р. у США спостерігалося значне зростання особистих капіталів, що було пов'язано з бумом на фондовому ринку. Усього за рік кіль­кість мільярдерів у країні збільшилася з 79 до 268, причому чимало капіталів пов'язані з віртуалізацією ринку паперів. Другим поясненням низького рівня заощаджень є споживче ставлення до життя самих американців. Вони воліють витра­чати гроші, купуючи нові речі, одержуючи освіту, подорожую чи. З одного боку, економіка Сполучених Штатів страждає від ослабленням свого внутрішнього інвестиційного потенці­алу, що змушує звертатися до зовнішніх інвестиційних ресур­сів. З другого боку, економіка США знаходиться на іннова­ційній стадії свого розвитку: зниження частки інвестицій у ВВП компенсується створенням нових технологій, що сприя­ють переозброєнню виробництва й інтенсифікації сільського господарства.

СІЛЬСЬКЕ
ГОСПОДАРСТВО

Сільське господарство США характеризується розвит­ком у ньому агропромислового комплексу (АПК), що відби­ває ефективне поєднання науки, сільського господарства, транспорту й галузей промисловості, що перероблюють сіль­ськогосподарську сировину. АПК являє собою єдиний техно­логічний ланцюжок, що починається в наукових лабораторіях зі створення нових сортів рослин, потім йде процес виробниц­тва в полі під безперервним комп'ютерним контролем, збиран­ня врожаю і його транспортування для наступного зберігання й переробки, а завершує цикл збут виробництва через торго­вельну мережу. У Сполучених Штатах наявність АПК сприяє високій конкурентоспроможності американського сільського господарства. Основними культурами для сільського госпо­дарства є практично усі відомі види рослин (пшениця, куку­рудза, фрукти, овочі, бавовна і т. д.), розвинуте також тварин­ництво, особливо птахівництво. США є найбільшим у світі виробником зерна. РОЗВИТОК
ПРОМИСЛОВОСТІ
.
ТРАНСПОРТУ
Й
СФЕРИ
ПОСЛУГ

Американська промисловість вирізняється пріоритетом наукомістких технологій, що створюють продукцію на базі найпередовіших технологій. Інвестиції у сферу виробництва ста­ли одним із двигунів економічного підйому в СІЛА в 1990ті роки. Капіталовкладення відповідають близько 11% ВВП. По­над половини всіх інвестицій у промисловість складають при­дбання комп'ютерів і засобів інформатики. На базі впроваджен­ня передових технологій у процес виробництва відбулося знач­не скорочення витрат, відзначається зростання продуктивно­сті праці. У США розвинутий весь спектр галузей промисло­вості, починаючи з традиційних (гірничодобувна, металургій­на, нафтохімічна) і закінчуючи найсучаснішими (аерокосмічна, мікроелектроніка, виробництво нових матеріалів і т. д.). Най­більше значення має виробництво засобів телекомунікацій, транспортних засобів, сучасн

ого промислового устаткування, споживчих товарів тривалого користування. Найвищі доходи (зростання прибутку в середині 1990х років — 70%) приносять електронна й електротехнічна промисловість.

Залізна руда	39 342 000 тонн
Мідь	1 910 000 тонн
Цинк	620 000 тонн
Свинець	430 000 тонн
Молібден	57 000 тонн
Ванадій	2 700 тонн
Ртуть	550 тонн
Срібло	1 800 000 кілограмів
Золото	325 000 кілограмів
У 1995 р. в США вироблено товарів
Автомашин і мотоциклів		238 384 одиниць
Літаків і вертольотів		104 854 одиниць
Продуктів харчування		94 072 одиниць
Верстатів і устаткування		79 439 одиниць
Електронних компонентів		73 642 одиниць
Ліків		67 792 одиниць
Комп'ютерного і офісного		66 708 одиниць
устаткування
Медичного устаткування		39 535 одиниць
Сигарет		29 745 одиниць
Аерокосмічного устаткування		29 508 одиниць
Фотоустаткування		22 119 одиниць
Морських кораблів, яхт і катерів		15 249 одиниць
Дитячих і спортивних товарів		12 123 одиниць
Аудіо й відеотоварів		10 614 одиниць
Виробництво електроенергії в 1996—1999 рр.

1996	1998	1999
Усього (млрд кВт)	3 629	3 620	3 678
На ТЕС	65,1	70,34	69,64
(у % від загальної кількості)
НаГЕС	9,6	8,96	8,31
(у % від загальної кількості)
На АЕС	18,59	18,61	19,8
(у % від загальної кількості)
На інших типах ЕС	6,71	2,09	2,25
(у % від загальної кількості)

Сфера послуг — основна галузь американської економі­ки — розвинута практично у всіх напрямках. Це традиційні туризм, банківська справа і торгівля, освіта і медицина. Остан­нім часом пріоритет одержав розвиток консалтингових, мар­кетингових і управлінських послуг, а також нові інтенсивні інформаційні технології. Сфера послуг забезпечує 80% усього приросту зайнятості в кра'іні. Одночасно з ростом кількості зайнятих у сфері нематеріального виробництва відбувається вивільнення високооплачуваних робочих місць у промисло­вості через підвищення продуктивності праці, автоматизацію й механізацію робочих місць.

Частки у ВВП і зайнятого працездатного населення

Частка у ВВП	Частка зайнятого працездатного населення
Сільське господарство Промисловість Сфера послуг	2% 23% 75%	2,7% 24,8% (включаючи зайнятих на транспорті) . 72,5% (включаючи управлінський персонал)

Більша, ніж у США, частка сфери послуг у структурі ви­робництва ВВП спостерігається тільки в Нідерландів (78%), Ізраїлю (81%), Гонконгу (83%), які через наявні певні конку­рентні переваги спеціалізуються в системі міжнародного поді­лу праці на послугах. Однак вищезгадані країни не можуть скласти помітну конкуренцію СЇДА на світовому ринку по­слуг через свої невеликі розміри.

Велике значення для економіки мають транспортні по­слуги. У США розвинуті усі види транспорту, країна має пре­красну транспортну інфраструктуру. У сфері перевезень ван­тажів домінує залізничний транспорт, а в пасажирських пере­везеннях найбільше значення мають автомобільний і повітря­ний транспорт.

Питома вага окремих видів транспорту

в загальному вантажообігу американської економіки

в 1996 р. у %

Залізниці 33,5

Автомобільний транспорт 22,1

Внутрішній водний транспорт 11,2

Морський транспорт	Повітряний транспорт	Трубопроводи
18,3	0,4	14,5

Найбільші порти країни:
Анкорідж, Балтімор, Бостон, Чарльстон, Чикаго, Хемптон Роудс, Гонолулу, Х'юстон, Джексонвіл, ЛосАнджелес, Новий Орлеан, НьюЙорк, Філадель­фія, Порт Канаверел, Портленд, СанФранциско, Савана, Сіетл, Та'мпа, Толєдо.

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ
ЗВ
'
ЯЗКИ

Сполучені Штати є найбільшим у світі1
експортером (13% світового експорту) й імпортером (18% світового імпорту) товарів.

Зовнішня торгівля країни в 1994—2000 рр. (млрд дол. США)

1994	1995	1996	1998	2000
Експорт Імпорт	513 664	578 751	625,1 822	663 912	776 1 223

Географія експорту

1993	1995	1997	1998	2000
Західна	Канада —	Канада —	Канада —	Канада —
Європа — 24,3%	22%	22%	23%	23%
Канада —	Західна	Західна	Мексика —	Мексика —
22,1%	Європа — 21%	Європа — 21%	12%	14%
Японія —	Японія —	Японія —	Японія —	Японія —
10,5%	16,5%	10%	8%	8%
1993	1995	1997	1998	2000
Мексика —	Мексика —	Велико	Велико
8%	10%	британія — 6%	британія — 5%
Німеч	Німеч
чина — 4%	чина — 4%
Франція — 3%	Франція
Нідерлан	Нідер
ди 3%	ланди

Географія імпорту

1993		1995		1997		1998		2000
Канада —		Канада —		Канада —		Канада —		Канада —
19,3%		20%		19%		19%		19%
Західна		Західна		Західна		Японія —		Японія —
Європа — 18,1%		Європа — 18%		Європа — 18%		13%		11%
1993	1995		1997		1998		2000
Японія —	Японія —		Японія —		Мексика —		Мексика —
18,1%	16,5%		14%		10%		11%
Мексика —		Мексика —		Китай —		Китай —
8%		10%		7%		8%
Китай —		Німеччи		Німеччи
7%		на 5%		на 5%
Велико		Велико
британія 4%		британія 4%
Тайвань —		Тайвань —
4%		4%

Випереджальними темпами розвивається експорт напів­провідників і телекомунікаційного устаткування, транспорт­них засобів (автомобілів і авіалайнерів), енергетичного уста­ткування й двигунів, вимірювальних і наукових приладів. В експорті послуг переважають фінансові, управлінські, транс­портні, медичні, освітні й консалтингові послуги. Експорт у 1998 р. склав 663 млрд дол.

Країнипартнери США з експорту:
Канада — 23%, Япо­нія — 10,3%, Мексика — 10,1%, Великобританія — 5,2%, Німеч­чина 3,7%, Республіка Корея 3,4%, Тайвань 3,2%.

Імпорт у 1998 р. склав 912 млрд дол. Імпорт має для американської економіки ще більш важливе значення, ніж екс­порт. В імпорті товарів переважає високотехнічне устатку­вання (комп'ютери й периферія, засоби телекомунікацій), одяг і побутова електроніка, транспортні засоби. Машини й устат­кування дають дві третини приросту імпорту США, на частку автомобілів і споживчих товарів припадає чверть приросту. Країнипартнери США з імпорту:
Канада — 19%, Японія — 17,4%, Мексика 7,3%, Китай 5,6%, Німеччина 4,6%, Тай­вань — 3,9%, Великобританія — 3,6%.

Зовнішня заборгованість США в 1995 р. склала 862 млрд дол.

Грошова одиниця країни —
американський долар (100 цен­тів).