Міжрегіональна Академія Управління Персоналом
Контрольна робота
з дисципліни:
„Організація діяльності служби зайнятості”
за темою:
„Порядок реєстрації безробітних, пошуку
підходящої для них роботи та
працевлаштування”
Работа была сдана в Киеве в МАУПе --- декабрь 2003
Викладач:
Погарченко Володимир
Анатолійович
Київ, 2003
Зміст
Вступ
1.Реєстрація та ведення обліку громадян, які шукають роботу, державною службою зайнятості...................................................................................4
2. Реєстрація безробітних державною службою зайнятості та умови призначення допомоги по безробіттю.....................................................6
3. Перереєстрація громадян, раніше зареєстрованих як таких, що шукають роботу, і безробітних державною службою зайнятості........................10
4. Місце і роль комерційних посередницьких бюро і агенств у працевлаштуванні громадян....................................................................12
Висновок
Список використаної літератури.................................................................................14
Вступ.
Державна служба зайнятості як автномний орган при Міністерстві праці та соціальної політики України був створений у 1991 році. Вона складається з національного центру, що контролює дорівневу мережу обласних центрів зайнятості, одного Республіканського центру (в Криму), 24 обласних центрів і двох міських центрів у Києві й Севастополі з однаковим статусом, а також 655-ти місцевих центрів, підпорядкованих попереднім.
Отже, Державна служба зайнятості – це централізована структура спеціальних органів, утворена для комплексного вирішення питань регулювання зайнятості населення, професійної орієнтації і соціальної підтримки тимчасово непрацюючих громадян. До 1990 року Державна служба зайнятості була неперебудованою службою працевлаштування, що існувала в системі Міністерства праці.
Також до 90-х років на Україні (та в СРСР) поняття "безробіття" не мало права на існування. Втім, біржі праці були вже й тоді, але їх діяльність зводилася зазвичай до аналізу вакансій на підприємствах. У ті "золоті" для ринку праці часи шукачеві роботи на вибір пропонували 3-4 варіанти.
Сьогодні - все навпаки: на одне вакантне місце - кілька претендентів, та й обов'язки центрів зайнятості набагато ширші.Їм ще далеко до аналогічних структур за кордоном. Проте боротьба з безробіттям існує та прогресує . Узяти хоча б той факт, що існує страхування по безробіттю, яке певною мірою компенсує матеріальні збитки у разі втрати роботи.
Цей закон існує закордоном, і в Україні також уже розроблено його проект Державним центром зайнятості. А німецьку модель організації роботи біржі праці запроваджено в одному з районних центрів зайнятості Києва (і варто було, бо досвід в Німеччині по боротьбі з безробіттям вже понад 50 років).
В даній роботі ми розглянемо конкретно порядок реєстрації та ведення обліку державною службою зайнятості безробітних, а також гарантії працевлаштування громадян та їх обов′язки сприяти своєму працевлаштуванню, місце і роль комерційних посередницьких бюро і агенств (у тому числі за кордоном).
Громадяни мають право на безплатне сприяння державної служби зайнятості у працевлаштуванні.
До державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити місце роботи, працевлаштуватися за сумісництвом чи у вільний від навчання час.
Незайняті громадяни (в тому числі особи, які доглядають за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду), інваліди та пенсіонери, які звертаються до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, підлягають реєстрації у цій службі. Під час реєстрації кожна особа самостійно або із застосуванням автоматизованої системи за допомогою працівника державної служби зайнятості заповнює картку персонального обліку громадянина, який шукає роботу (безробітного) і особистим підписом підтверджує достовірність внесених до неї даних та ознайомлюється з пам’яткою «Ваші права — Ваші обов’язки». Форма зазначеної картки персонального обліку (далі — КПО) затверджується Мінпраці.
Зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, працевлаштуватися за сумісництвом чи у вільний від навчання час і звернулися до державної служби зайнятості, підлягають обліку. Під час прийому таких громадян працівник державної служби зайнятості проводить консультацію з цих питань і робить відповідні записи у картці консультації. Форма зазначеної картки затверджується Мінпраці.
Реєстрація та облік громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, здійснюється державною службою зайнятості за місцем постійного проживання (постійної або тимчасової прописки) за умови пред’явлення паспорта і трудової книжки, а у разі потреби — військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють, а іноземних громадян і осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, — тільки за наявності постійної прописки.
У разі відсутності у громадянина паспорта його може замінити довідка, яка видається житлово-експлуатаційною конторою або місцевим органом внутрішніх справ із зазначенням місця постійного проживання (постійної або тимчасової прописки) особи, якщо паспорт перебуває в органах внутрішніх справ на оформленні, переоформленні, а також свідоцтво про народження та довідка з житлово-експлуатаційної контори або органів місцевого самоврядування із зазначенням місця проживання (постійної або тимчасової прописки) для громадян до 16 років.
У разі відсутності трудової книжки громадянин, який вперше шукає роботу, повинен пред’явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку, а звільнені військовослужбовці — військовий
квиток.
Крім зазначених вище документів окремі категорії громадян під час реєстрації повинні пред’явити також окремі документи (що зазначені у Затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. №578Положенні про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки)
У разі коли громадяни без поважних причин своєчасно не зареєструвалися у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, вони втрачають пільги, передбачені пунктом 1 статті 26 Закону України «Про зайнятість населення», а умови виплати допомоги по безробіттю та її розмір встановлюються на підставі статей 28 і 29 зазначеного закону.
Поважними причинами вважаються хвороба громадянина, смерть близьких родичів (чоловіка, дружини, батьків, дітей, братів, сестер, онуків, дідів і бабусь), догляд за хворою дитиною віком до 14 років відповідно до медичного висновку, переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість, переїзд на інше місце проживання тощо. Поважні причини підтверджуються відповідними документами.
Громадяни, які протягом семи календарних днів не зареєструвались у державній службі зайнятості через хворобу та з інших поважних причин, повинні звернутися до центру зайнятості на наступний день після хвороби чи іншої поважної причини і зареєструватися як такі, що шукають роботу. У разі порушення цього строку вони втрачають особливі гарантії, передбачені пунктом 1 статті 26 Закону України «Про зайнятість населення», а умови виплати допомоги по безробіттю та її розмір встановлюються на підставі статей 28 і 29 зазначеного закону.
Семиденний строк підбору підходящої роботи розпочинається з дня реєстрації громадянина як такого, що шукає роботу.
Якщо громадянин в період пошуку роботи не відвідував центр зайнятості у призначені дні через хворобу або з інших поважних причин, що підтверджуються документами, то строк підбору підходящої роботи відповідно продовжується на цей строк, а він повинен звернутися до державної служби зайнятості на наступний день після хвороби чи іншої поважної причини.
Громадяни, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, і безробітні зобов’язані сприяти своєму працевлаштуванню, виконувати всі рекомендації центру зайнятості, відвідувати центр зайнятості в строки, встановлені працівником цієї служби.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних з одночасним призначенням допомоги по безробіттю приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого заноситься до КПО. З наказом про надання чи ненадання статусу безробітного, розмір і строки виплати допомоги по безробіттю, відкладення чи припинення її виплати громадянин повинен ознайомитися під розписку в картці обліку прийнятих рішень керівництва центру зайнятості.
Виплата допомоги по безробіттю припиняється або відкладається відповідно до статті 30 Закону України «Про зайнятість населення».
Для одержання статусу безробітного з призначенням допомоги по безробіттю громадянин повинен наступного дня після встановленого строку підбору підходящої роботи особисто подати до державної служби зайнятості письмову заяву про надання статусу безробітного та заяву про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів.
Особи, яким виплата допомоги по безробіттю призначається згідно з підпунктом «б» пункту 1 статті 26 та підпунктом «а» пункту 1 статті 29 Закону України «Про зайнятість населення», в тому числі й ті, що займалися підприємницькою або індивідуальною трудовою діяльністю, подають довідку про середню заробітну плату за останні два місяці роботи за попереднім місцем роботи, а військовослужбовці, звільнені з військової служби у зв’язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, — довідку з військового комісаріату про розмір і строки виплати посадового окладу та доплати за військове звання.
Працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв’язку із змінами в організації виробництва та праці, в тому числі з ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, за умови їх реєстрації у державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, протягом семи календарних днів після звільнення статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю надається з восьмого дня після реєстрації у цій службі зайнятості як таких, що шукають роботу, а виплата допомоги по безробіттю відкладається їм відповідно до підпункту «а» пункту 2 статті 30 Закону України «Про зайнятість населення» і виплачується з наступного дня після закінчення тримісячного строку збереження середнього заробітку за попереднім місцем роботи (пункт 1 статті 26 зазначеного закону) у розмірі 75 відсотків середньої заробітної плати за останнім місцем роботи протягом 90 календарних днів і 50 відсотків — протягом наступних 180 календарних днів, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної області за минулий місяць, і не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати.
З 1 січня 1999 р. цій категорії громадян за умови своєчасної реєстрації у державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, допомога по безробіттю виплачується з восьмого дня після реєстрації у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати за останнім місцем роботи протягом 60 календарних днів, 75 відсотків — протягом 90 календарних днів і 50 відсотків — протягом наступних 210 календарних днів, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної області за минулий місяць, і не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати.
Громадяни, які звернулися до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні після розірвання трудового договору з власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом на підставах, зазначених у пункті 6 статті 36, статтях 38 і 39 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 КЗпП України, і яким виплачується вихідна допомога відповідно до статті 44 КЗпП України, визнаються безробітними з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості як таких, що шукають роботу, а виплата допомоги по безробіттю їм відкладається на підставі підпункту «а» пункту 2 статті 30 Закону України «Про зайнятість населення» до закінчення строку, за який виплачується вихідна допомога.
Цей порядок поширюється на працівників, звільнених з підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності у зв’язку з відселенням або самостійним переселенням з території радіоактивного забруднення відповідно до статті 45 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також на дружин (чоловіків) військовослужбовців згідно з пунктом 2 статті 18 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Для осіб передпенсійного віку (чоловікам після досягнення 58 років, жінкам — 53 років), у тому числі вивільненим з підприємств, установ і організацій на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, тривалість виплати допомоги по безробіттю становить до 720 календарних днів. При цьому зазначений вік визначається на момент надання громадянину статусу безробітного державною службою зайнятості.
Громадянам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, та громадянам, які вперше шукають роботу, допомога по безробіттю виплачується не більше 180 календарних днів.
Громадянами, які вперше шукають роботу, вважаються особи, які на момент реєстрації у державній службі зайнятості ніколи не працювали на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності, у тому числі випускники професійно-технічних і вищих навчальних закладів (очної форми навчання), та військовослужбовці строкової служби, звільнені з дійсної військової служби.
Кожне порушення громадянином, у тому числі й зареєстрованим на підставі пункту 1 статті 26 Закону України «Про зайнятість населення», строків відвідувань цен
Право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку мають особи передпенсійного віку, яким на день вивільнення згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України до досягнення пенсійного віку залишилося не більше півтора року.
Якщо громадянин у разі відсутності підходящої роботи не виявив бажання отримати клопотання про достроковий вихід на пенсію, йому надається статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю відповідно до пункту 1 статті 26 Закону України «Про зайнятість населення».
Клопотання про достроковий вихід на пенсію може бути видане громадянину за його бажанням та у разі відсутності підходящої роботи і в період його перебування на обліку як безробітного.
Жінкам, зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітні менше 10 місяців, виплата допомоги по безробіттю продовжується в межах строків, визначених відповідно до пункту 1 статті 26 та пункту 3 статті 28 Закону України «Про зайнятість населення». КПО на жінку в цей період не закривається.
Не пізніше наступного дня після закінчення строку, зазначеного в листку непрацездатності по вагітності та пологах, жінка повинна письмово повідомити про своє бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку або про бажання продовжити подальше працевлаштування.
Якщо жінка подала письмову заяву про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, КПО закривається, а їй видається довідка встановленої форми для подання в органи соціального захисту населення за місцем проживання на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
У разі коли жінка виявила бажання працевлаштуватися, а центр зайнятості не може запропонувати підходящої роботи, виплата їй допомоги по безробіттю продовжується на строк і в розмірах, установлених до вагітності та пологів. При цьому центр зайнятості письмово повідомляє місцеві органи соціального захисту населення про те, що жінка перебуває на обліку як безробітна і отримує допомогу по безробіттю.
Якщо жінка не з’являється до державної служби зайнятості без поважних причин протягом місяця після закінчення строку, визначеного листком непрацездатності, КПО закривається, а вона може перереєструватися як безробітна згідно з пунктом 52 цього Положення.
Громадяни, зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, і в період пошуку роботи направлені на навчання, мають право на матеріальну допомогу в період професійної підготовки та перепідготовки відповідно до статті 27 Закону України «Про зайнятість населення». У період навчання державна служба зайнятості підбирає підходящу роботу за професією (спеціальністю), яку громадянин набуває, та за попередньою професією (спеціальністю) на момент реєстрації у центрі зайнятості.
Після закінчення навчання громадянин повинен звернутися до державної служби зайнятості для подальшого працевлаштування або надання статусу безробітного у строк, зазначений у договорі між центром зайнятості та громадянином на професійне навчання.
У разі відсутності підходящої роботи за новою або попередньою професією громадянину за його заявою надається статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю в порядку та розмірах, передбачених Законом України «Про зайнятість населення» для відповідної категорії громадян.
Якщо громадянин у зазначений день звернення відмовився від роботи за новою професією (спеціальністю), набутою після навчання за направленням державної служби зайнятості, йому надається статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю в порядку та розмірах, передбачених Законом України «Про зайнятість населення» для відповідної категорії громадян, а виплата допомоги по безробіттю припиняється на строк до трьох місяців відповідно до підпункту «д» пункту 3 статті 30 зазначеного закону.
У разі коли громадянин у призначений день відмовився від двох пропозицій підходящої роботи за попередньою професією, у тому числі з урахуванням попередніх відмов з моменту його реєстрації у державній службі зайнятості як особи, що шукає роботу, він втрачає право на набуття статусу безробітного:
а) зареєстрований у державній службі зайнятості як такий, що шукає роботу, на загальних підставах — строком на шість місяців з подальшою перереєстрацією відповідно до пункту 13 цього Положення;
б) зареєстрований у державній службі зайнятості як такий, що шукає роботу, на підставі пункту 1 статті 26 Закону України «Про зайнятість населення» (пункти 5-8 цього Положення) — строком на три місяці з подальшою перереєстрацією відповідно до пункту 2 статті 26 зазначеного Закону (пункт 14 цього Положення).
При цьому умови виплати допомоги по безробіттю та її розмір встановлюються на підставі статей 28 і 29 Закону України «Про зайнятість населення».
У разі порушення громадянином без поважних причин строку звернення, зазначеного у договорі між центром зайнятості і громадянином, КПО закривається і він підлягає перереєстрації.
Громадяни, які були зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, безробітні та зняті з обліку у зв’язку з працевлаштуванням, вступом до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва, призовом на строкову військову, альтернативну (невійськову) службу, набранням законної сили вироку суду про позбавлення волі або направленням на лікування до лікувально-трудового профілакторію і звернулися до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні після розірвання трудового договору, закінчення навчального закладу, звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і з місць позбавлення волі або лікувально-трудового профілакторію, підлягають реєстрації як такі, що шукають роботу, на підставі Закону України «Про зайнятість населення» та цього Положення. На них заповнюється нова КПО і протягом семи календарних днів підбирається підходяща робота, а на восьмий день надається статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю на підставі зазначеного закону.
Громадяни, які раніше перебували на обліку у державній службі зайнятості як безробітні, були зняті з обліку та не працевлаштувалися, у разі наступного звернення за сприянням у працевлаштуванні пишуть заяву про перереєстрацію їх як безробітних. При цьому в матеріалах попередньої реєстрації, які повертаються з архіву в разі зберігання їх там після закінчення звітного року, уточнюються зміни в соціальному стані, що могли статися, та звіряються документи, наявні в матеріалах персонального обліку. У разі потреби запитуються нові документи, уточнюються інші відомості, які мають значення для працевлаштування, підстави і термін виплати допомоги по безробіттю, можливість надання матеріальної допомоги по безробіттю тощо.
Громадяни, зареєстровані у державній службі зайнятості як безробітні і зняті з обліку у зв’язку з переїздом на постійне місце проживання в іншу місцевість (район, місто), повинні перереєструватися у центрі зайнятості за новим місцем постійного проживання як безробітні на підставі їх заяви та копій документів попередньої реєстрації протягом місяця з дня зняття їх з обліку. Виплата допомоги по безробіттю або матеріальної допомоги по безробіттю, якщо не закінчився термін її виплати, за умови відсутності підходящої роботи відновлюється з дня звернення. У разі порушення громадянином строку перереєстрації виплата допомоги по безробіттю або матеріальної допомоги по безробіттю таким громадянам припиняється на строк до трьох місяців відповідно до підпункту «в» пункту 3 статті 30 Закону України «Про зайнятість населення».
Громадяни, які були зареєстровані на загальних підставах як безробітні, зняті з обліку та не працевлаштувалися, можуть повторно звернутися до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні.
У разі коли в день звернення громадянину не була запропонована підходяща робота, йому відновлюється статус безробітного з виплатою залишку допомоги по безробіттю, якщо з дня надання статусу безробітного
не минуло два роки (крім жінок, які згідно з поданою заявою доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку).
Після закінчення дворічного періоду з початку безробіття виплата допомоги по безробіттю припиняється і надалі не виплачується.
Цей порядок поширюється і на громадян, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, а також на осіб, які шукають роботу вперше.
Безробітним жінкам, які були зняті з обліку згідно з поданою заявою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і звернулися у державну службу зайнятості за сприянням у працевлаштуванні до досягнення дитиною трирічного віку чи наступного дня після досягнення дитиною трьох років, відновлюється статус безробітного без виплати допомоги по безробіттю, а тим, у кого не закінчився строк її виплати, виплачується залишок допомоги по безробіттю протягом календарного року, який обчислюється з наступного дня після досягнення дитиною трирічного віку.
У разі порушення безробітною жінкою умов і строку перереєстрації без поважних причин виплата допомоги по безробіттю припиняється на строк до трьох місяців на підставі підпункту «в» пункту 3 статті 30 Закону України «Про зайнятість населення».
Цей порядок поширюється і на безробітних жінок, які за медичним висновком доглядають дітей до шести років.
Бюро з працевлаштування надають послуги з підбору персоналу, які підпорядковані переважно місцевим органам влади і сприяють працевлаштуванню тимчасово безробітних спеціалістів. Як правило, вони надають послуги з підбору малокваліфікованої робочої сили.
Молоді громадяни, які звернулися до державної служби зайнятості в пошуках роботи, одержують безплатну інформацію та професійну консультацію з метою вибору виду діяльності, професії, місця роботи, а також, у разі необхідності, проходять професійну підготовку і перепідготовку.
Держава сприяє створенню молодіжних центрів праці, а також молодіжних громадських організацій (агентства, біржі, бюро та інші) для забезпечення працевлаштування молоді, реалізації програм професійного навчання молоді та вдосконалення її професійної майстерності. Типове положення про молодіжні центри праці затверджується Кабінетом Міністрів України. Діяльність молодіжних центрів праці може фінансуватися за рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості населення, передбачених на ці цілі.
Квота робочих місць для працевлаштування молоді визначається місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в межах, встановлених Законом України "Про зайнятість населення".
Державна служба зайнятості разом з органами виконавчої влади, соціальними службами для молоді надає учням, студентам та аспірантам денної форми навчання допомогу в працевлаштуванні у позанавчальний час.
З розвитком НТП бюро працевлаштування існують навіть у всесвітній мережі Інтернет. Здійснюються наприклад розсилки з пропозиціями влаштування на роботу за кордоном до власників електронних поштових скриньок. Як приклад одної з таких пропозицій можна розглянути агенство “Aupair” (з французької “няня”) - одна із можливостей легального працевлаштування за кордоном, тобто працевлаштування в сім’ї нянею з метою вивчення мови та культури країни. Згідно з правилами, працевлаштуватися в “Аu pair” може особа віком 19-24 роки, що не має сім’ї та дітей. Система передбачає проживання в іноземній сім’ї, допомогу у догляді за дітьми та виконання обов’язків по господарству ... і т. д.
Трудові відносини громадян України, що працюють за її межами, а також трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються законодавством сторони працевлаштування та міжнародними договорами (угодами) України.
Висновок
Основні завдання Державної служби зайнятості – це розробка та здійснення заходів щодо реалізації державної політики зайнятості із забезпечення зайнятості працездатного населення, систематичне вивчення процесів, що відбуваються на ринку праці, і розробка на цій основі необхідних прогнозів.
Важливе значення для нормальної роботи Державної служби зайнятості має організація інформаційного забезпечення. Для цього створена автоматизована інформаційно-довідкова система.
Отже, можна зробити висновок що Україна залишає чекати кращого, і запропонуати їй підвищення та забезпечення ефективного функціонування трудового потенціалу, якого можна досягнути наступними побажаннями
- забезпечення продуктивної зайнятості всього працездатного населення, тобто досягнення стану, за яким тимчасове безробіття може обумовлюватися лише власним бажанням, або пошуком престижнішої роботи з більш високим рівнем оплати;
- створення щорічно не менше 10 тис. нових робочих місць в усіх сферах економіки, з коригуванням їхньої чисельності залежно від кількості вивільнених у тій чи іншій галузі;
- організація постійно діючої системи навчання, підвищення кваліфікації та перенавчання всіх бажаючих з метою наближення їх кваліфікації до потреб ринку праці. Здійснення цільової підготовки кадрів для потреб міського господарства;
- ліквідація неповної зайнятості (прихованого безробіття) в усіх сферах економіки міста.
Список використаної літератури:
1 Г.В. Осовська, О.В. Крушельницька „Управління трудовими ресурсами” Тема 8
Регулювання зайнятості населення. Стор. 116-118 Київ, К О Н Д О Р 2003р
2 Закон України „
Про загальнообов'язкове державне соціальнестрахування на випадок безробіття”
3 Закон України „
Про зайнятість населення”
4 Український діловий тижневик «Галицькі контракти» 23’98(червень)
Нормативні акти, актуальні документи.Частина 1. Спеціальна добірка:
„Фонд зайнятості: справлення збору, звітність, права служби зайнятості,
допомога по безробіттю”
5 http://www.ukrpravo.com/Code/youth.shtml
Закон України „
Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в
Україні”. Стаття 7. Праця молоді
6 http://www.rada.kiev.ua/osmir/tables/03_2000/TABL41050002.html
Про внесення змін до Закону України „Про сприяння соціальному становленню та
розвитку молоді в Україні”
7 http://www.obrazovanie.info/articles/index_all.htm
Образование.Инфо
8 http://enbv.narod.ru/text/Econom/mzed/str/03.html
Бібліотека.Глава 3. Управління персоналом.
3.2.2. Підбір персоналу
9Висновки науково-практичної конференції “Проблеми навколишнього
середовища та сталого розвитку м.Києва: стратегія
співіснування в XXI столітті” Київ, 30 січня 2002