ПЛАН
1. Вступ.
А) історичний розвиток наркоманії як соціального явища;
Б) чинники, які призвели до наркоманії.
2. Основна частина.
А) наслідки вживання наркотиків – розвиток злочинності;
Б) патологічний вплив наркотиків на організм;
В) наркотики як засіб «легких» грошей;
Г) наркотики, які використовують для виготовлення лікувальних препаратів.
3.Висновок.
4.Список використаної літератури.
ВСТУП
Наркоманія як явище існувала в Україні упродовж усього XX ст., а останніми роками її кількісні та якісні показники набагато підвищились. Проблема наркоманії нагальна для людства загалом.
Глобальний масштаб XX століття ознаменований як час небачених раніше потрясінь і катаклізмів у соціальній сфері.
Дві Світові війни, що не мали аналогів у попередній історії людства, кровопролитні революції, відчайдушна боротьба класів і партій, мільйони закатованих — один бік проблеми. Другий — це психічний повсякденний тиск наявності зброї масового знищення, поширення невиліковних хвороб, організованої злочинності, що охопила всі країни і континенти.
Ці та багато інших чинників призвели до того, що значна частина людства втратила психологічну стійкість, шукає можливості відійти від жахаючої дійсності, очікує на кінець життя на планеті й тому знаходить порятунок у саморуйнівній поведінці: алкоголі, наркотиках тощо.
Чинників, що призводять до поширення наркоманії в сучасних умовах, безліч: і тих, що були раніше, і тих, що виявляються нині.
Так, певним представникам різних верств населення притаманна значна бездуховність, у частини людей спостерігається крах особистих сподівань. У молоді, яка краще адаптується в сучасних умовах, водночас здебільшого відсутні далекоглядні життєві орієнтації та ідеали соціально значущого плану. Невизначеність у багатьох питаннях близького і далекого майбутнього так само властива частині населення. І все це відбувається на тлі різкого зниження життєвого рівня значної частини громадян. Тому певна кількість людей різного віку і соціального становища бажає часом “скинути напруження”, відійти на певний час від дійсності.
Водночас виявляється низький загальний рівень культури певної частини населення, і передусім серед молоді, яка не бачить в оволодінні досягненнями культури можливості розв’язання власних життєвих проблем. Звідси — споживацьке ставлення до культури, незацікавленість у духовному зростанні, потяг до так званої маскультури, що пропонує ігнорування гідності, моралі, насаджує порнографію, насильство, духовне зубожіння. Саморуйнівна поведінка людини (у тому числі вживання наркотиків) є невіддільним чинником такої культури. Внаслідок цього частині молоді притаманні високий рівень конформізму, невміння опиратися референтній групі, до якої виявляється потяг і де вживають наркотики, відсутність сили волі, щоб протистояти втягуванню в наркотичну залежність, легковажність в оцінюванні ситуації стосовно себе сьогодні й у майбутньому, прагнення до миттєвих розваг, бажання “бути дорослим” і “все випробувати в житті”.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Раніше в Україні домінував погляд, що наркоманія можлива лише за кордоном, тому й не було вироблено дієвих засобів і методів антинаркотичної пропаганди, прищеплення населенню, особливо молоді, розуміння страшної небезпеки через вживання наркотиків. Саме тому нині у країнах СНД немає антинаркотичного громадського руху, не створено громадської думки, яка б одностайно засуджувала вживання наркотиків і тих, хто їх розповсюджує. Мало того, підвищення порогу терпимості до антисоціальних явищ у суспільстві стосується й проявів наркоманії.
Саме з огляду на викладене у вітчизняних міністерствах охорони здоров’я і внутрішніх справ недостатньо сил і засобів для боротьби з наркоманією. Насамперед замало висококваліфікованих лікарів-наркологів і психіатрів, спеціалістів для боротьби з наркобізнесом в органах міліції, спеціалізованих державних медичних закладів, а також достатньої кількості ліків, препаратів, техніки.
Антинаркотичне кримінальне і адміністративне законодавство було значною мірою недосконале, а головне — не застосовувалося, що певною мірою характерно й нині.
Істотний негативний чинник поширення наркоманії виявляється в тому, що Україна має велику сировинну наркотичну базу: олійний мак і конопля. А погіршення матеріального становища частини населення і можливість збільшити власні прибутки штовхає частину сільського населення до незаконних дій, пов’язаних з культивуванням снотворного маку.
Виключно великою у сфері наркобізнесу є активність злочинності. Адже жодну іншу злочинну діяльність не можна порівняти з наркобізнесом за рівнем прибутків (за різними оцінками щорічно у світі вони становлять 500-1500 млрд дол. США). Ось чому злочинний світ невпинно активізується і в Україні. Зі стабільністю гривні в Україні активізувалось завезення “важких” наркотиків. Важливо й те, що “відмити” зароблені на наркобізнесі “брудні гроші” в Україні легко, адже в нашій державі тільки зароджується система відслідковування джерел накопичення капіталу. Значна кількість наркоділків так само є наркоманами, а щодо “дрібних споживачів”, то вони з різних причин (через бажання бачити родичів і друзів “такими як самі”, “заробити” на придбання наркотиків тощо) дуже активно втягують у вживання наркотиків своє оточення. Дослідження свідчать, що за один рік один наркоман втягує у вживання наркотиків у середньому сім осіб.
Зазначимо також, що нині вітчизняна митна служба не має необхідної кількості фахівців і технічних засобів, які б допомагали повністю виявляти товаропотік наркотичних речовин, що йде транзитом через Україну. Проте, як засвідчує світовий досвід, частина транзитного товару залишається у країнах, через які він прямує, і ця частина тим більша, чим більший потік.
Хоч у більшості країн ухвалені досить суворі закони щодо контролю над виробництвом і споживанням наркотичних засобів, однак в обхід цих законів виробництво і торгівля ними ведуться в широких масштабах. Торгівці наркотиками заради власного збагачення прагнуть до постійного збільшення своєї клієнтури, залучають до наркотичної трясовини дедалі нові й нові жертви, котрі рекрутуються в основному з молоді. Це призводить до постійного зростання наркоманії. Наприклад, у великих містах Німеччини вживання наркотичних засобів щороку збільшується приблизно на 20%. А згідно з даними, опублікованими Міністерством внутрішніх справ землі Північна Рейн-Вестфалія, середній споживач наркотиків вимушений витрачати на придбання наркотичних засобів щодня від 300 до 500 марок, які надходять у кишеню торговців «білою смертю». Тому торгівля наркотиками перетворилася у найвигідніший і процвітаючий бізнес. Нечувані бариші торговців від реалізації наркотиків є однією з головних причин їх поширення, бо якщо є товар, знайдеться і покупець.
У сучасному світі існує організована система міжнародної контрабандної торгівлі різними наркотиками — гігантська імперія наркомафії. Опій, вирощений у країнах Ближнього і Середнього Сходу, нелегальними шляхами переправляють до Західної Європи і Північної Америки, де його перероблюють в нелегальних лабораторіях Франції, Італії, Швейцарії.
Інший шлях поширення наркотиків пролягає через Південно-Східну Азію. Всім відомий горезвісний «золотий трикутник» — місце на стику кордонів М'янми, Таїланду і Лаосу.
Вживання наркотиків може бути також способом протесту проти сімейного середовища, суспільства, загальноприйнятих норм поведінки, політичного режиму. Хоча можна за-значити, що одиниці наркоманів вступають у дійсну політичну боротьбу і майже немає серед них активних членів серйозних опозиційних партій.
Додатковою причиною наркоманії є відсутність розумних розваг, які іноді замінюються «нездоровою» літературою, те¬лепередачами, специфічними кінофільмами, в яких смакують¬ся переживання наркоманів, їх життя і пригоди. Тут доречно ще раз пригадати англійського письменника Томаса Де Квінсі, який своєю книгою «Сповідь англійського опіофага» дав поштовх розвиткові опіумної наркоманії в Західній Європі, став¬ши, можна сказати, «батьком» європейських наркоманів.
Сучасні американські письменники і поети, такі як Роберт Крілл, Аллен Гінзберг, Уїльям Берроуз та інші, у своїх тво¬рах описують героїв-наркоманів, інтригуючі подробиці їх життя і відчуттів. Часто ні твори літератори створювали у проміжках між наркотичним одурманенням. Навіть деякі вчені, наприклад професор престижного Гарвардського університету Т. Лірі своїми двома публікаціями про наркотики, фактично сприяли їх поширенню. Англійський письменник О. Хакслі книгою «Брама сприйняття» лише підштовхнув розвиток наркоманії в Європі.
Нарешті, треба врахувати ту обстановку, в якій проживає молодь, ту досить велику групу юнаків і дівчат, для яких споживання наркотиків є новим віянням сучасної, цивілізації. Однією з соціальних причин стало також потурання уряду деяких країн, зокрема відсутність належного контролю за поширенням наркотичних засобів, легка їх доступність. Як відзначають деякі журналісти, досить прогулятися протягом півгодини, наприклад Амстердамом, щоб придбати наркотик. І це не єдине місто, де це можливо. Наркотичні засоби за ба¬жанням можна придбати навіть у школах, ліцеях, вузах. Тому не дивно, що, згідно з даними деяких американських дослідників, тільки марихуану курять близько 50% школярів 8-10-х класів. Діти приносять сигарети з наркотиком до школи, на вечірки і пригощають ними один одного.
На рівень наркоманії суттєво впливають механізми соціального контролю, до яких належать суспільство, мікросошальне середо
Аналіз перелічених причин свідчить, що вони перебувають в площині соціальних проблем. Однак соціальні причини у виникненні наркоманії не єдині.
Раніше чинники розвинення наркоманії пов'язували в основному з буржуазною ідеологією. Однак це односторонній і примітивний погляд на проблему.
Останнім часом в американській пресі часто вживано назву «чорна смола» — це також наркотик, виготовлений на основі конопель. В європейській літературі частіше вживано термін арабського походження «гашиш», що у перекладі означає «трава». На американському континенті частіше використовується термін «марихуана» і канабіс. Усі препарати з конопель мають досить різкий специфічний запах і гіркий смак.
Однак відмінності серед цієї безлічі назв можна порівняти з відмінністю різних сортів віскі. Незначні особливості, що існують, можна пояснити наявністю кількох видів конопель, їх властивостями, що швидко зміняються під впливом умов зростання, клімату, температури, особливостей навколишнього середовища, висоти над рівнем моря, географічної широти, агротехнічного складу ґрунту, кількості вологи, а також часу збору І умов зберігання. Тому вміст психотоксичних речовин у кожному препараті з конопель неоднаковий.
Має також значення, які частини рослини використовують, чоловічі або жіночі особини і спосіб отримання наркотику. Наркотик вилучають з маленького листя, висушених квіток, пилку, плодів, що зав'язалися, зеленуватої смоли, що виділяється на верхівці стебел, гілок і жіночих квіток, соку квітучих верхівок. Прикладом цього може служити отримання різних видів наркотику в Індії з індійських конопель.
За індійською термінологією, там розділяють три основ¬них види, схожих один на одного, але все ж різної сили дії. Найдешевший і менш цінний бханг, який отримують з дрібного листя. Дехто вважає, що популярна в Америці марихуана належить до цього різновиду наркотику. Форма постачання її у вигляді зелених кульок.
Наркотик середньої сили дії, що отримують з листя і головним чином з колосся жіночих особин, називають ганья. І найдорожчий, найбільш сильнодіючий наркотик харас отри-мують із смоли жіночих рослин, що оберігаються від запліднення, і які розцінюються на Заході як типовий представник гашишу.
Гашиш надходить на чорний ринок здебільшого у вигляді порошку, пластин або спресованих стержнів, їх колір може бути зеленим, червоним, чорним і коричневим.
До однієї з них можна віднести одержання такої форми марихуани, як АМФ, або «хімка». Це розмочена у формальдегіді марихуана, яку висушують перед палінням. Уперше таку методику описав американський дослідник Іван Спектор у 1985 р. Особливо багато технологій виготовлення препаратів з конопель існує у країнах Сходу. Препарати з конопель, змішані з різними ароматичними оліями і зіллям, утворюють так званий давамеск — рід варення, який їдять на Сході перед прийняттям їжі. Існує ще водний екстракт «графіум», який набагато сильніший за інші екстракти, одна його частина прирівнюється до чотирьох частин давамеску. Екстракти і витяжки з ко-нопель часто додають в їжу, каву, змішують з прянощами, медом, рідше — з блекотою або дурманом. Іноді препарати з конопель жують окремо або змішують з листям напівкуща бетеля. Але всі ці способи застосування регіональні.
Найчастіше препарати з конопель використовують під час паління, вживаючи їх як у чистому вигляді у водних трубках — кальянах, килимах, наргіле, джоза, рідше — змішуючи з опієм, так і в суміші з тютюном у трубках, сигаретах.
Лише в 1964 p. американські дослідники отримали і описали діючий початок препаратів з конопель, що викликає наркотичний ефект. Він отримав хімічну назву трапс-тетра-гідро-канабіоїд, скорочено 9-ТТГК. Ароматичний альдегід канабіол — основний діючий початок усіх препаратів з конопель, що справляє психоактивний вплив. Це безазотний токсин, являє собою жовтувату смолисту речовину, входить до складу так званої «червоної олії».
Олія гашишу — сильнодіюча витяжка з марихуани і гашишу. Це концентрований рідкий екстракт, одержуваний за допомогою розчинників. Сила дії його набагато вища, ніж у листя конопель або гашишу.
Препарати з конопель певного дозування не мають, бо їхня наркотична властивість залежить від кількості канабіолу, який міститься у всіх частинах рослини, хоч і в різній кількості. У жіночих особинах його трохи більше. Кількість його також залежить від сорту (в американських коноплях менше, ніж в індійських) і від місця зростання одного і того самого сорту. У разі вживання препаратів з конопель має також значення установка на очікуваний ефект, бо якщо людина, викуривши сигарету з наркотиком, не знає, що він в ній міститься, може не отримати тих відчуттів, до яких прагнуть наркомани. Фармакологічна дія препаратів конопель нагадує дію опію, тому раніше індійські коноплі зараховували до рослин, які мають болезаспокійливу властивість, їх препарати у формі пілюль, свічок, порошку, емульсій, крапель на початку XX ст. застосовували в медицині як снотворні, знеболювальні, заспокійливі засоби під час мігрені, невралгії та інших захворювань. Нині препарати з індійських конопель у медицині заборонені. Вирощування конопель також заборонене законодавством усіх країн, якщо їх використовують для одержання наркотичних препаратів, які є продуктами незаконного поширення. У нашій країні кримінальну відповідальність передбачено за незаконний посів або вирощування снотворного маку чи конопель, за скоєні повторно протягом року після накладення ад-міністративного стягнення такі самі діяння. Це карається позбавленням волі на строк від 5 років або штрафом від 100 до 300 мінімальних розмірів заробітної плати. Те саме порушення, але з метою збуту карається позбавленням волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна згідно зі статтею 229-3 Кримінального кодексу України.
Традиційним наркотиком є рослина еритроксилон кока, що зростає в Південній Америці і культивується також в Індії та на островах Ява і Цейлон. Діючим початком коки є алкалоїд кока (кокаїн). У молодому листі цієї рослини міститься близько 2% кокаїну, в старому — до 1%. Кокаїн є найцінні¬шим місцевоанастезуючим засобом, він має здатність знижу-вати або притупляти чутливість нервових закінчень і сповільнювати проведення збудження нервовими волокнами. Враховуючи легку всмоктуваність кокаїну, його використовують у медицині для місцевої анестезії в очній практиці, отоларингології, а також під час так званих малих операцій.
В Україні кокаїн, що імпортують з-за кордону, майже не використовують, його витісняють дикаїн, новокаїн, анестезин та інші анестетики. Раніше кокаїн застосовували під час невралгії, лікування алкоголізму і морфінізму, використовували в різних формах — мазях, свічках, розчинах для змазування слизових оболонок. Але потрібно знати, що навіть невеликі дози кокаїну в разі швидкого всмоктування можуть спричинити смертельне отруєння. Тому внаслідок легкої всмоктуваності й токсичності, особливо з урахуванням наркотичного ефекту, застосування кокаїну нині в медицині обмежене. Крім місцевоанестезуючої властивості, він значно впливає на центральну нервову систему, спричинюючи ейфорію (почуття блаженства).
ВИСНОВОК
наркоманія злочинність соціальний явище
Отже, з усього вище сказанного можна зробити висновок. Наркотики – це речовини, які людина дістає за допомогою навколишнього середовища (рослини, певні секрети епітеліальних тканин тварин). У людини, яка вживає наркотики розвиваються різні хронічні хвороби, блокування головного мозку, перестають функціонувати органи рівноваги, також при інтенсивному вживанні наркотиків, вони можуть подіяти летально.
Людина, відчуваючи запах легких грошей, починає займатися вирощуванням рослин, з яких дістають наркотичні речовини, тому зростає рівень злочинності.
Стаючи дорослими, ми мусимо вирішувати для себе, як вчинити і як розпізнати добро і зло. За цими орієнтирами можна творити себе. Кожна людина повинна триматися в певних межах, і не має значення, в яких саме. Головне те, щоб вони існували і щоб усе життя зазнавало їхнього впливу. Ми повинні аналізувати себе і робити висновки. Тому треба памьятити , що найголовніше в житті – зберегти свою цільність. Людина має бути живою внутрішньо, має не загубити себе в будь-яких життєвих обставинах- ось у чому полягає визначальний життєвий принцип кожного.
Список використаної літератури:
1.Салига, В. Наступ на «наркоту» // Столиця. — 2005.- 1-7 квіт.(№ 13). — С.24.
2. Підвисоцький, В. «Косяк» під корінь косить. / В. Підвисоцький // Голос України. — 2003.-17 квіт.(№ 74). — С.16.
3.Трифонова, О. Мертві душі — наркомани // Столиця. — 2003.- 14-20 лют. (№ 7). — С.23.
4. Стасевич, І. Хімічний спрут // Хрещатик. — 2004.- 24 груд.(№ 192). — С.10.