Облік і контроль за рухом основних засобів в Кіровоградській митниці

ВСТУП

В сучасних умовах переорієнтації нашої держави на ринкові економічні відносини, інтеграції України в європейське суспільство багато завдань та функцій покладено на Державну митну службу України. Але для підтримання ефективної роботи митної служби потрібне відповідне забезпечення її необхідними основними засобами. А це в першу чергу залежить від фінансування її з боку держави. Так як Державна митна служба України є державною установою, то згідно з Законом України “Про бюджетну систему”, вона фінансується з Державного бюджету. Але це фінансування не завжди відбувається в повному обсязі.

Проблема забезпечення митної служби основними засобами потребує значної уваги. Адже якщо ми хочемо бути на високому рівні поряд з провідними країнами світу, то повинні створити такі ж умови для працівників митної служби, а саме забезпечення найсучаснішими спеціалізованими приладами та устаткуванням орієнтованими на митну специфіку. Але одночасно постає питання в економії бюджетних коштів на потреби забезпечення митниці основними засобами. Адже постійно надіятися на оновлення основних засобів не є доцільним, є й інші напрямки використання коштів. Треба дбайливо використовувати те що є.

Основні засоби – матеріальна основа база будь-якої діяльності митної установи. Без основних засобів сьогодні не може здійснюватися ні один господарський процес. Стан основних засобів митниці багато в чому визначає його технічний та технологічний рівень, а також продуктивність праці працівників митних органів.

Наявність на митниці основних засобів обумовлює необхідність ведення обліку та контролю. Закономірно, що порядок обліку основних засобів являє собою серйозну методологічну проблему. Як показує практика, відображення багатьох операцій з основними засобами призводить до деяких труднощів, які викликані суперечливістю та частими змінами законодавчої та нормативної баз. А так як суми по операціях з основними засобами досить великі, то допущенні помилки можуть призвести до значних труднощів.

Неодмінною умовою вдосконалення функціонування митної установи є докорінна реконструкція його технічної та технологічної бази на основі ефективного використання основних засобів, заміні старих фізично і морально зношених, впровадження нових більш прогресивних з використанням останніх досягнень наукової прогресу.

Державна митна служба України є однією з найголовніших ланок забезпечення Державного бюджету коштами, тому забезпечення її відповідними основними засобами є головною передумовою ефективної діяльності митної служби – захист економічних інтересів держави, збільшення платежів перерахованих до бюджету.

Одним з найважливіших завдань у цій справі є подальший розвиток і вдосконалення митної системи із використанням нових засобів управління та сучасних технічних засобів. Відповідно до цього має змінитися роль бухгалтерського обліку, а отже, методологічні та методичні його аспекти потребуватимуть коригування.

Змінюється й цільове призначення бухгалтерського обліку. Він дедалі більше стає складовою управлінської системи митниці.

Саме тому тему “Облік і контроль за рухом основних засобів в Кіровоградській митниці” можна вважати дуже актуальною на сьогоднішній день, так як облік основних засобів потребує детального вивчення, дослідження та аналізу.

Метою випускної роботи бакалавра є дослідження системи організації бухгалтерського обліку та контролю основних засобів.

Основними завданнями для досягнення мети дослідження випускної роботи є:

1) вивчення законодавчої бази, що регулює питання використання та обліку основних засобів;

2) визначення сутності основних засобів та їх класифікації;

3) вивчення системи організації бухгалтерського обліку основних засобів;

4) дослідження системи і методів контролю та обліку основних засобів;

При дослідженні обраної теми будуть використані наступні методи:

1) загально – наукові (спостереження, дослідження, опитування);

2) спеціальні (методи економічного аналізу (порівняння, групування інформації), евристичні методи, методи бухгалтерського обліку, а саме: документація, оцінка, бухгалтерські рахунки, бухгалтерська звітність).

Об’єктом дослідження випускної роботи є рух і контроль за ефективністю використання основних засобів на Кіровоградської митниці.

Предметом дослідження випускної роботи є організація та порядок ведення обліку основних засобів в Кіровоградській митниці.

В якості інформаційної бази для проведення дослідження були використані нормативні документи (закони, інструкції, накази), підручники та монографії фахівців з бухгалтерського обліку, його автоматизації, контролю й аналізу, статті з періодичних видань.

Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку літературних джерел із 46 найменувань, загальний обсяг становить 80 сторінок комп’ютерного тексту, містить 6 таблиць, 6 рисунків, 11 сторінок додатків.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

1.1
Економічна сутність основних засобів, їх класифікація

Для здійснення своєї діяльності кожна митна установам повинна мати необхідні засоби праці і матеріальні умови. Вони є найважливішим елементом продуктивних сил і зумовлюють їх розвиток. У бухгалтерському обліку засоби праці виділено в окремий об’єкт обліку, який називають, згідно чинного законодавства, основними засобами [17].

В економічній теорії під основними засобами розуміють засоби праці, які використовуються на протязі тривалого часу, при цьому зберігають свою початкову фізичну (натуральну) форму та переносять свою вартість на продукт який виробляється по частинах, на протязі декількох виробничих циклів, в міру зносу .

Загальноекономічне поняття основних засобів полягає в основі термінів, які використовуються як для бухгалтерського обліку, так і для оподаткування. При цьому в бухгалтерському обліку прийнято використовувати термін “основні засоби”, а в економічній літературі та для цілей оподаткування використовується термін “основні фонди”.

В Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку 16 „Основні засоби” від 01.01.1997 р. дається таке тлумачення „основних засобів” – це матеріальні активи, які утримуються підприємством для використання у виробництві або постачанні товарів та надані послуг, для оренди іншим або для адміністративних цілей, та будуть використовуватися, як очікується, протягом більше ніж одного року.

Згідно Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ до основних засобів належать матеріальні активи, які використовуються установою багаторазово і безперервно в процесі виконання основних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисного використання чи експлуатації яких становить більше одного року і вартість яких без податку на додану вартість та інших платежів перевищує 1000 гривень за одиницю або комплект [20].

Під строком корисного використання розуміють очікуваний період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватися установою або з їх використанням будуть виконуватися основні функції та завдання бюджетних установ.

Строк корисної експлуатації основних засобів установи встановлюється міністерством за відомчою підпорядкованістю або установою самостійно в момент придбання активу. На однотипні основні засоби встановлюється єдиний строк корисної експлуатації.

При визначенні строку корисної експлуатації основних засобів слід враховувати:

1) очікуване використання об'єкта установою з урахуванням його потужності або продуктивності;

2) фізичний та моральний знос, що передбачається;

3) правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Відмінною рисою основних засобів є не їх довговічність з точки зору фізичної суті, а можливість багаторазово або безперервно використовувати протягом тривалого періоду часу.

До основних засобів бюджетних установ належать будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі, силові машини та обладнання, вимірювальні і регулювальні пристрої та прилади, обчислювальна техніка, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, бібліотечні фонди, музейні цінності (крім музейних експонатів), експонати тваринного світу, документація з типового проектування та ін. До основних засобів зараховують земельні ділянки, що на правах власності належать даній установі, капітальні вкладення на покращення земель з метою їх сільськогосподарського використання (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи), а також капітальні вкладення у багаторічні насадження, незалежно від ступеня їх готовності до експлуатації.

Крім того до основних засобів під загальною назвою “Інші необоротні матеріальні активи” віднесено також білизну, постільні речі, одяг та взуття у закладах охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення тощо, а також тимчасові не титульні споруди, прилади і пристрої, витрати на зведення яких включають до собівартості будівельно-монтажних робіт і які за раніше діючою методикою належали до оборотних активів.

До основних засобів, незалежно від вартості, належать:

1) сільськогосподарські машини та знаряддя;

2) будівельний механізований інструмент;

3) усі види засобів пересування, призначені для переміщення людей і вантажів;

4) сценічно-постановочні засоби вартістю за одиницю понад 10 грн (декорації, меблі і реквізити, театральні і національні костюми, головні убори, білизна, взуття, перуки);

5) навчальні кінофільми, магнітні диски, касети;

6) документація з типового проектування.

Основні засоби бюджетних установ класифікують за такими ознаками:

1) за характером участі у процесі відтворення:

- виробничі, тобто задіяні у сфері матеріального виробництва;

- невиробничі (засоби освіти, культури, охорони здоров’я тощо);

2) за належністю:

- власні;

- орендовані;

Для обліку, оцінки та аналізу основні засоби класифікують за наступними ознаками.

За ознакою речовинно-натурального складу основні засоби поділяються на: будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі і силові машини та устаткування, вимірювальні та регулювальні прилади і пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, інвентар, виробничий та господарський інвентар та приладдя, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, внутрішньогосподарські дороги та інші основні засоби, а також земельні ділянки, які знаходяться у власності установи.

За функціональним призначенням основні засоби поділяються на виробничі та невиробничі. До виробничих основних засобів відносяться ті засоби праці, які безпосередньо приймають участь в процесі виробництва (машини, устаткування і т.д.), створюють умови для його нормального здійснення (виробничі будівлі, споруди, електричні мережі і т.д.) та призначені для зберігання і переміщення предметів праці.

Невиробничі основні засоби – це основні засоби, які безпосередньо не приймають участь в процесі виробництва (житлові будинки, дитячі садки т, школи, лікарні та інше.), але знаходяться на балансі установи.

Основні засоби в залежності від ступеня їх впливу на предмет праці розподіляють на активні і пасивні.

До активних відносять такі основні засоби, які в процесі виробництва безпосередньо впливають на предмет праці, видозмінюючи його (машини та устаткування, технологічні лінії, вимірювальні та регулювальні прилади, транспортні засоби).

Всі інші основні засоби можна віднести до пасивних, так як вони безпосередньо не впливають на предмет праці, а створюють необхідні умови для нормального здійснення виробничого процесу (будівлі, споруди та інше).

Таким чином, в економічній літературі, бухгалтерському та податковому обліці сутність основних засобів розкривається по-різному. Тому, питання економічної сутності, порядку організації обліку основних засобів залишається актуальним і потребує подальшого науково-економічного дослідження.

1.2
Завдання обліку та оцінка основних засобів

Управління основними засобами - це процес впливу на майно тривалого строку служби з метою найбільш ефективного його використання і основну частину управлінської інформації представляє облік, внаслідок чого він є невід'ємним елементом управління будь-якими об'єктами, включаючи основні засоби.

Інвестиції в основні засоби складають, в багатьох випадках, переважну частину інвестицій. І хоча основні засоби відносяться до найменш ліквідної частини активів, питання їх реалізації достатньо важливе для фінансового маневрування бюджетної установи.

Бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечувати установу відомостями, необхідними для її діяльності, а також розпорядників бюджетних коштів вищого рівня тощо:

- вартість придбаних, споруджених, ліквідованих, переданих, списаних і переоцінених протягом звітного періоду об'єктів основних засобів;

- сума зносу за рік і накопичення зносу всіх об'єктів основних засобів і кожного зокрема;

- сума витрат на утримання основних засобів, необхідних для їх розподілу за підрозділами установи, видами обладнання;

- вартість повністю зношених об'єктів основних засобів.

На основі цього перед бухгалтерським обліком стоять відповідні завдання:

- контроль за збереженням основних засобів;

- контроль за експлуатацією основних засобів;

- правильне і своєчасне відображення надходження, вибуття і переміщення основних засобів;

- контроль за їх наявністю і збереженням у місцях експлуатації;

- своєчасне і точне визначення зносу основних засобів і правильне відображення його в обліку;

- контроль за своєчасним і правильним відображенням в обліку затрат на капітальний і поточний ремонт основних засобів, їх доцільність, та контроль за раціональним використанням засобів, які були виділені для цієї мети;

- своєчасне та правильне документальне оформлення в обліку надходження основних засобів, їх внутрішнього переміщення, ефективного використання, вибуття;

- виявлення невикористаних, зайвих об'єктів;

- визначення результатів від ліквідації, а також збитків від псування неповністю зношених об'єктів основних засобів, що вибули з експлуатації і контроль за правильністю їх списання;

- забезпечення контролю за ефективним використанням майданчиків, обладнання, машин, транспортних засобів та інших засобів праці;

- пошук резервів підвищення ефективності, машин, обладнання, транспорту для збільшення обсягів перерахування митних платежів;

- оперативне забезпечення необхідною інформацією керівництва установи про стан основних засобів шляхом автоматизації обліково-розрахункових робіт на базі сучасних засобів обчислювальної техніки;

- контроль та правильне відображення в обліку відвантажених на сторону матеріальних цінностей, що надійшли від ліквідації основних засобів.

Якщо ці всі завдання обліку будуть виконуватись на практиці, то можна досягти високих результатів ефективного використання основних засобів. Це дасть можливість покращити всі показники роботи установи в цілому.

Необоротні активи відображаються у бухгалтерському обліку та звітності за первісною (історичною) вартістю, тобто за фактичними витратами на їх придбання, спорудження або виготовлення. Іншими словами, первинна вартість – це сума грошових коштів і їх еквівалентів та інших форм компенсації, наданих у момент одержання активу. Об’єкти, первинна вартість яких змінювалася внаслідок проведених переоцінок, індексацій тощо, обліковується за відновлювальною (поточною) вартістю. Під останньою розуміють суму грошових коштів і їх еквівалентів та інших компенсацій, яку необхідно було б надати для придбання (створення) такого ж або аналогічного активу на поточний момент. Зміна первинної вартості об’єктів основних засобів можлива також у випадках їх добудови, дообладнання, реконструкції та часткової ліквідації відповідних об’єктів.

Облік усіх основних засобів у бюджетних установах, за винятком бібліотечних фондів, ведеться у повних гривнях, без копійок. Сума копійок, сплачених за придбані основні засоби, зараховується зразу ж на видатки установи. Витрати на капітальний ремонт на збільшення вартості основних засобів не зараховується, а списується на видатки установи за рахунок відповідних асигнувань. Суми податку на додану вартість (ПДВ), які сплачуються при отриманні основних засобів, також не враховуються до вартості основних засобів і відносяться на статтю видатків на придбання цих засобів.

Основні засоби, отримані безоплатно у встановленому законом порядку, відображаються в обліку за балансовою вартістю. При цьому щодо основних засобів, які були у використанні, обов’язково зазначається сума нарахованого зносу. Основні засоби, отримані безоплатно як гуманітарна допомога, оцінюються за ринковими вільними цінами на аналогічні види. Одночасно визначається і вказується процент їх зносу.

Необхідно звернути увагу на те, що вартість витрат на переведення придбаних або одержаних безоплатно основних засобів (у тому числі власним транспортом), встановлення, державну реєстрацію, страхові платежі при їх транспортуванні також не зараховують до вартості цих засобів, а списують за рахунок відповідної статті кошторису видатків на утримання утанови.

Книги, посібники та інші видання, що входять до фонду бібліотек, обліковуються за номінальними цінами, включаючи вартість початкових палітурних робіт, незалежно від вартості окремих екземплярів книг. Витрати на ремонт і реставрацію книг, у тому числі на повторні палітурні роботи, на збільшення вартості книг не зараховують і списують на видатки за кошторисом установи.

Таким чином, у загальному підсумку можна сказати, що основні засоби бюджетних установ оцінюються в основному за первісною купівельною вартістю [27].

Середньорічна вартість основних засобів (Вс
) визначається на основі первісної з обліком вводу та ліквідації основних засобів за наступною формулою:

Вс
= Вп(б)
+ (Ввв
х КМ /12) – (Ввив
(12-М) /12)

де Вп(б)
– первісна (балансова) вартість основних засобів; грн.;

Ввв
– вартість введених засобів; грн.;

КМ – кількість місяців функціонування введених основних засобів; місяці.;

Ввив
– вартість виведених основних засобів; грн.;

М – кількість місяців функціонування основних засобів, які вибули; місяці.

Залишкова вартість основних засобів характеризує реальну їхню вартість. Вона є розрахунковою величиною і визначається як різниця між повною первісною (відновною) вартістю та накопиченою на момент обчислення сумою зносу основних засобів. Залишкова вартість основних засобів на час їхнього вибуття (спричиненого зносом) має назву ліквідаційної вартості. У практиці господарювання її використовують для розрахунків норм амортизаційних відрахувань та визначення наслідків ліквідації спрацьованих основних засобів.

У бюджетних організаціях знос на основні засоби нараховується один раз на рік у останній робочий день грудня за повний календарний рік. Для нарахування зносу основні засоби поділяють на 7 груп, по кожній з яких встановленні норми амортизації.

Оцінка основних засобів за їх залишковою вартістю необхідна перед усім для того, щоб знати їх якісний стан, тобто визначити коефіцієнти придатності і фізичного зносу та складання бухгалтерського балансу.

1.3
Огляд законодавчих та нормативних матеріалів з організації, обліку та контролю за рухом основних засобів у бюджетних установах

Підвищення ефективності використання основних засобів є одним із основних питань у період переходу до ринкових відносин. Саме тому багато науковців у своїх працях приділяють значну увагу основним засобам, зокрема питанню правильної організації їх обліку і контролю за наявністю та рухом.

Облік основних засобів в бюджетних установах проводиться згідно вимог Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів від 17.07.2000 р. № 64 (зі змінами) (далі Інструкція № 64).

Списання основних засобів з балансу бюджетної установи, їх інвентаризація регулюються Інструкцією про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ від 10.08.2001 р. № 142/181 (далі інструкція № 142181) та Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу від 30.10.1998 р. № 90 із змінами та доповненнями, внесеними наказами Державного казначейства України від 19.07.2001 р. № 122, 05.10.2005 р. № 184 (далі інструкція № 90).

Інструкція № 142181 розроблена з метою встановлення єдиних вимог до порядку списання матеріальних цінностей з балансу установ та організацій, основна діяльність яких здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів [20].

Інструкція № 90 встановлює єдині вимоги щодо порядку інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, установами і організаціями, які утримуються за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів [15].

В бухгалтерському і податковому обліку основних засобів існують деякі розбіжності. Саме тому, Сліпачук О. у своїй праці концентрує увагу на бухгалтерському і податковому обліку надходження основних засобів у бюджетні установи. Розглядаючи податковий облік він наголошує на тому, що суми ПДВ, що сплачуються при придбанні основних засобів, не враховуються у їх вартості і відносяться на фактичні видатки за кодом економічної класифікації видатків. Стосовно бухгалтерського обліку автор звертає увагу на те, що у бюджетних установах до первісної вартості основних засобів не включаються транспортні витрати, суми ПДВ та витрати на капітальний ремонт. Витрати на їх придбання відносяться на видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків [45].

Юрченко К. зосереджує увагу на документальному оформленні та обліку надходження необоротних активів. Автор виділяє способи надходження основних засобів до бюджетних установ: будівництво; придбання, оприбуткування залишків, виявлених при інвентаризації; безкоштовне отримання. Він розглядає також аналітичний та синтетичний облік надходження основних засобів. Автор наголошує на тому, що особливістю надходження основних засобів у бюджетні установи є те, що їх облік ведеться у повних гривнях без копійок. Сума копійок, сплачених за придбання основних засобів відносяться на витрати бюджетної установи того періоду, в якому вони придбані [46].

Левицька С. висвітлює проблему вибуття основних засобів, спираючись на Типову інструкцію про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ. Автор пише, що списання з балансу необоротних активів (за виключення пошкоджених внаслідок аварій чи стихійного лиха, морально застарілих, фізично зношених і виявлених в результаті інвентаризації як недостача) до закінчення нарахування зносу на них забороняється. Списання необоротних активів відбувається за первісною чи відновлювальною вартістю [38].

На тому, що інвентаризація є одним з найважливіших методів господарського контролю наголошує Куц Р. Автор наводить деякі аспекти вдосконалення методики інвентаризації - сукупності способів і прийомів, що дозволяють забезпечити її наукову організацію і раціональне проведення [37].

По-перше, він пропонує замінити чинний порядок проведення інвентаризації матеріальних цінностей на складах. Автор радить використовувати на практиці безперервну перманентну інвентаризацію. По-друге, практика проведення інвентаризації дозволяє зробити висновок, що її якість є значно вищою, коли вона здійснюється в період проведення ревізій під контролем і наглядом ревізійних груп.

Питання індексації основних засобів висвітлено у Самарченко Е., де автор дає визначення терміну індексації, обґрунтовує її доцільність, вказує на вимоги нормативів, при яких можливо проведення індексації, розкриває порядок та бухгалтерський облік індексації основних засобів [44].

Питання ремонту та модернізації основних засобів приділяється в економічній літературі багато уваги.

У статті Деркач Т. проаналізовані основні нормативні документи з при воду капітального та поточного ремонту. Автор вказує, що для бюджетних установ витрати на ремонт основних засобів не збільшують балансову вартість основних засобів, а списуються на відповідні рахунки та коди економічної класифікації видатків [36].

Дослідивши літературні джерела, можна зробити загальний висновок, що обліку, контролю та аналізу ефективності використання основних засобів були присвячені праці багатьох науковців. Але, все-таки, проблема ще залишається актуальною, по-перше, існують багато спірних моментів, які потребують вирішення з боку номативно-правової бази, по-друге, основні засоби в економіці України потребують термінового оновлення та впровадження новітніх технологій та більш продуктивного обладнання.

РОЗДІЛ 2
.
ПОРЯДОК ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА КІРОВОГРАДСЬКІЙ МИТНИЦІ

2.1 Організаційно-економічна характеристика Кіровоградської митниці

Кіровоградська митниця була створена на підставі наказу Голови Державного митного комітету України № 73 від 08.04.1992 р. Територіально розташована в м. Кіровоград. На сьогоднішній день митниця складається з 17 структурних підрозділів, в тому числі 2 митних поста: “Олександрія” і “Гайворон”. Зоною діяльності Кіровоградської митниці є Кіровоградська область.

Начальник митниці – В.О. Компанієць

Заступники − Г.С. Воскобійник, О.М. Кравцов, О.В. Іванов

Штатна чисельність митниці −115 чоловік

Структура митниці розглянута в додатку А.

Основною метою діяльності митниці є забезпечення дотримання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.

Основними завданнями митниці є :

- безпосереднє здійснення митної справи, контроль за додержанням юридичними та фізичними особами законодавства України з питань митної справи;

- захист економічних інтересів України;

- забезпечення виконання зобов’язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладеними в установленому законом порядку;

- застосування відповідно до закону заходів тарифного й нетарифного регулювання при переміщенні товарів, предметів і транспортних засобів через митний кордон України;

- здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, предметів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, удосконалення форм і методів здійснення митного контролю і митного оформлення;

- боротьба з контрабандою та порушення митних правил;

- розвиток міжнародного співробітництва в галузі митної справи;

- ведення митної статистики;

- контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

- забезпечення повноти нарахування та стягнення податків, зборів (обов’язкових платежів), справляння яких відповідно до законодавства України покладено на митні органи;

Протягом I півріччя 2008 р. Кіровоградською митницею забезпечено безперебійне оформлення 1 809 тис. тонн вантажів, з них експорт - 847, імпорт - 962. В середньому щодня оформлялось майже 15 тис. тонн вантажів. Оформлено 7 541 вантажних митних декларації.

Кількість акредитованих у Кіровоградській митниці учасників ЗЕД станом на 1 липня 2008 р. склала 1 477 підприємств. До Держбюджету митницею за I півріччя 2008 р. було перераховано 108856,90 тис. грн.; складено 22 протоколи про порушення митних правил на суму 214,28 тис. грн. (2007 р. – 35 справи на суму 164,39 тис. грн.). Підбиваючи підсумки, ми бачимо, що Кіровоградська митниця на сучасному етапі займає досить вагоме місце у формуванні Держбюджету. Тому робота на митниці є дуже важливою на даний момент. Кіровоградська митниця є організацією, фінансування та матеріально-технічне забезпечення якої здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. Діяльність митниці направлена на забезпечення безумовного виконання стратегічних завдань, які визначено митним органам України керівництвом держави. В таблиці 2.1 наведено основні показники діяльності Кіровоградської митниці за 2007−2009 рр.

Таблиця 2.1 - Основні показники діяльності Кіровоградської митниці
в 2007-2009 рр.

Показники	2007	2008	2009	Абсолютне відхилення
						2009
				2007	2008
				Штатна чисельність (од.)	115	115	115	0	0
Фактична чисельність (од.)	115	113	112	-3	-1
Фактична чисельність оперативних працівників (од.)	78	76	82	4	6
Витрати Державного бюджету на утримання митного органу:
Отримано фінансування з Державного бюджету (тис. грн.)	5166,88	7575,71	5700,72	533,84	-1874,98
Отримано фінансування на 1 працівника (тис. грн.)	44,92	67,04	50,89	5,96	-16,14
Отримано фінансування на 1 оперативного працівника (тис. грн.)	66,24	99,68	69,52	3,27	-30,15
Середньомісячна заробітна плата 1 працівника (тис. грн.)	2,50	3,21	4,45	1,95	1,24
Доходи Державного бюджету:
Перераховано коштів до Державного бюджету – всього (тис. грн..)	112257,40	134708,88	124024,26	11766,85	-10684,62
В розрахунку на 1 працівника (тис. грн.)	976,15	1192,11	1107,35	131,20	-84,75
В розрахунку на 1 оперативного працівника (тис. грн.)	1439,19	1772,48	1512,49	73,29	-259,99
Економічна ефективність роботи митного органу:
Доходи на гривню витрат (грн.)	21,73	13,61	21,76	0,03	8
Окупність митниці (тис. грн.)	107090,52	127133,17	118323,53	11233,00	-8809,64
Рентабельність (%)	2072,63	1678,17	2075,59	2,95	397

Спираючись на показники таблиці 2.1 “Основні показники діяльності Кіровоградської митниці в 2007–2009 рр.” побудуємо графіки, щоб детально розглянути економічні показники митниці.

Рис. 2.1 - Отримано фінансування з Державного бюджету, тис. грн.

З цього графіку ми бачимо що не має стабільності в фінансуванні митниці з Державного бюджету. Якщо порівняти 2009 р. з 2007 р., то ми бачимо,що було профінансовано на 533,84 тис. грн. більше у 2009 р., але якщо порівнювати 2009 р. з 2008 р., то ми можемо спостерігати спад фінансування на 1874,98 тис. грн. Скоріше за все, такий спад є наслідком фінансової кризи.

Рис. 2.2 - Перераховано коштів до Державного бюджету, тис. грн.

Якщо поглянути на тенденцію перерахування коштів до бюджету, то в порівнянні 2009 р. з 2007 р. було перераховано менше в 2007 р. на 11766,85 грн. А якщо порівнювати 2009 р. з 2008 р., то в 2009 р. було перераховано на 10684,62 тис. грн. менше ніж в 2008 р. Однією з причин є зменшення активності суб’єктів ЗЕД, в результаті фінансової кризи.

Рис. 2.3 - Рентабельність митниці, %

Одним з важливих показників, який характеризує діяльність Кіровоградської митниці є рентабельність.

Цей графік показує що в порівнянні 2009 р. з 2008 р. рентабельність менша в 2008 р. на 2,95%. Поглянемо на 2008 р., тут ми бачимо, що рентабельність менша ніж в 2009 р. на 397%.

2.2 Організація бухгалтерського обліку основних засобів в Кіровоградській митниці

В будь-якій установі або організації обліковий процес як технологічна сукупність складається з трьох етапів: первинного, поточного та підсумкового. На кожному етапі є такі основні об'єкти організації облікового процесу: облікові номенклатури, носії облікової інформації, рух носіїв, технологія забезпечення облікового процесу.

Сукупність об'єктів бухгалтерського обліку визначається змістом господарської діяльності конкретної установи, вимогами управління і потребами інформації, контролі та оцінюванні діяльності на підставі аналізу.

Переважну частину активів бюджетних установ становлять основні засоби. Підсистема обліку основних засобів охоплює:

1) облік надходження та руху;

2) облік зносу та ремонту;

3) облік вибуття.

Організація обліку основних засобів являє собою процес вибору й упорядкування способів і прийомів, обробки й видачі достовірної та своєчасної вихідної інформації про наявність, рух, зберігання, використання і вибуття необоротних активів.

Щоб побудувати механізм реалізації такого процесу, необхідно організувати інвентарний облік, закріпити об'єкти основних засобів за конкретними матеріально відповідальними особами, розробити облікові номенклатури, графіки руху носіїв облікової інформації та робочі інструкції тощо. На розв'язання зазначених завдань має спрямовуватися облікова політика установи чи організації.

Залежно від цільового призначення і виконуваних функцій класифікація основних засобів передбачена формою № 5 річного звіту “Звіт про рух необоротних активів”. У цій формі виділяється дев’ять груп основних засобів. На основі плану рахунків затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.1999 р. № 114 “Про порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ“ із змінами та доповненнями, для обліку власних та отриманих на умовах фінансового лізингу основних засобів у Плані рахунків передбачено рахунок 10 “Основні засоби” який розподіляється на субрахунки:

101 “Земельні ділянки”;

102 “Капітальні витрати на поліпшення земель”;

103 “Будинки та споруди”;

104 “Машини та обладнання”;

105 “Транспортні засоби”;

106 “Інструменти, прилади та інвентар”;

107 “Робочі і продуктивні тварини”;

108 “Багаторічні насадження;

109 “Інші основні засоби”.

Субрахунки 102, 107, 108 – не використовуються на Кіровоградській митниці.

Склад основних засобів у розрізі груп і підгруп у бюджетних установах має свою специфіку і тому його буде розглянуто детальніше.

На субрахунку 101 “Земельні ділянки” обліковується земля, яка згідно з чинним законодавством придбана та/або надана для користування установі, у тому числі здана в оренду.

На субрахунку 102 “Капітальні витрати на поліпшення земель” обліковують витрати неінвентарного характеру, тобто витрати, не пов’язані з будівництвом споруд, на покращення земельних ділянок для сільськогосподарського призначення, які проводяться за рахунок капітальних вкладень (планування земельних ділянок, корчування площ під ріллю, очищення полів від каменів і валунів, зрізання купин, розчищення чагарників, очищення водойм тощо).

На субрахунку 103 “Будинки та споруди” обліковуються із виділенням в окремі підгрупи:

1) будинки виробничо-господарського призначення, зайняті органами управління, соціально-культурними (будівлі учбових закладів, лікарень, поліклінік і амбулаторій, будинків інтернатів для престарілих та інвалідів, дитячих закладів, бібліотек, клубів, музеїв, науково-дослідних інститутів, лабораторій та ін.) та іншими установами;

2) будинки, що повністю чи переважно призначені для проживання.

На субрахунку 104 “Машини та обладнання” обліковуються силові машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні прилади, регулюючі прилади і пристрої, лабораторне обладнання, обчислювальна техніка, медичне обладнання, інші машини та обладнання з виділенням.

На субрахунку 105 “Транспортні засоби” з виділенням на окремі підгрупи обліковуються усі види засобів пересування, які призначені для переміщення людей і вантажів незалежно від вартості:

1) рухомий склад залізничного, водного, автомобільного транспорту (електровози, тепловози, паровози, мотовози, мотодрезини, вагони, платформи, цистерни, теплоходи, пароплави, дизель-електроходи, буксири, баржі та барки, човни та судна службово-допоміжні, рятувальні, пристані плавучі, парусні судна, автомобілі вантажні та легкові, причепи, автосамоскиди, автоцистерни, автобуси, трактори-тягачі та ін.);

2) запасні частини до транспортних засобів, які за своєю вартістю за одиницю відносяться до основних засобів.

На субрахунку 106 “Інструменти, прилади та інвентар” обліковуються:

1) інструменти - механічні та немеханічні знаряддя праці загального значення, а також прикріплені до машин предмети, які слугують для обробки матеріалів. До них відносяться: різальні, ударні, натискувальні та ущільнюючі знаряддя ручної праці, включаючи ручні механічні знаряддя, що працюють на електроенергії, енергії стисненого повітря та ін. (електродрелі, фарбопульти, електровібратори, гайковерти та ін.), а також різного роду пристрої для обробки матеріалів, здійснення монтажних робіт та ін. (лещата, патрони, ділильні головки, пристрої для встановлення двигунів та для прокручування карданного валу на автомобілях та ін.);

2) виробничий інвентар та приладдя - предмети виробничого значення, які слугують для полегшення виробничих операцій під час роботи: робочі столи, верстаки, кафедри, парти та ін.; обладнання, що сприяє охороні праці; предмети технічного значення, які не можуть бути віднесені до робочих машин (наприклад, світлокопіювальні рами та ін.);

3) господарський інвентар - предмети конторського та господарського облаштування, конторська обстановка, переносні бар'єри, вішалки, гардероби, шафи різні, дивани, столи, крісла, шафи та ящики вогнетривкі, друкарські машини, гектографи, шапірографи та інші ручні розмножувальні та нумерувальні апарати, переносні юрти, палатки (крім кисневих), ліжка (крім ліжок із спеціальним обладнанням), килими, портьєри та інший господарський інвентар, а також предмети протипожежного значення - гідропульти, стендери, драбини ручні, та ін. (крім насосів пожежних на автомобільному чи кінному ходу та механічних пожежних драбин, врахованих на субрахунку 104 “Машини та обладнання”).

На субрахунку 107 “Робочі і продуктивні тварини” виділяють підгрупи:

1) робоча худоба ;

2) продуктивна та племінна худоба;

3) службові собаки;

4) декоративні тварини;

5) піддослідні тварини.

На субрахунку 108 “Багаторічні насадження” обліковують: штучні багаторічні насадження незалежно від їх віку; плодово-ягідні насадження всіх видів, озеленювальні та декоративні насадження на вулицях, площах, парках, скверах, на території установ, у дворах житлових будинків; штучні насадження ботанічних садів та інших науково дослідних установ. Молоді насадження обліковують окремо від насаджень, що досягли повного розвитку, тобто віку початку плодоношення, зімкнення крон та ін.

На субрахунку 109 “Інші основні засоби” обліковуються з виділенням на окремі групи:

1) сценічно-постановочні засоби вартістю понад 10 гривень за одиницю (декорації, меблі і реквізити, бутафорії, театральні та національні костюми, головні убори, білизна, взуття, перуки);

2) документація з типового проектування незалежно від вартості;

3) навчальні кінофільми, магнітні диски і стрічки, касети.

Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.

Об'єкт основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється установою .

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Внутрішня телефонна та комп'ютерні мережі, системи безпеки (відеоспостереження) та комплекс охоронно-пожежної сигналізації можуть обліковуватись як окремий інвентарний об'єкт основних засобів. Зокрема, всі складові, що входять до цілісного майнового комплексу, кожний окремо може обліковуватися як окремий інвентарний об'єкт. Разом з тим, у разі передавання цього комплексу при проведенні демонтажу всі складові оприбутковуються як окремі інвентарні об'єкти.

Основні засоби в установах обліковуються за місцем їх зберігання (місцезнаходженням) та в бухгалтерії за інвентарними об'єктами.

Інвентарним об'єктом за субрахунком 103 “Будинки та споруди” є кожна окрема будівля. До її складу входять усі потрібні для експлуатації і розміщення всередині нього комунікації, тобто: система опалення приміщення, включаючи котельну установку для опалення (якщо остання знаходиться в самому приміщенні), внутрішня мережа водогазопроводу і каналізації з усіма пристроями, внутрішня мережа силової та освітлювальної електропроводки з усією освітлювальною арматурою, внутрішні телефонні й сигналізаційні мережі та вентиляційні пристрої загально санітарного значення.

Земля і будівлі, розташовані на ній, є окремими основними засобами і в бухгалтерському обліку відображаються окремо.

Зовнішні прибудови до будівлі, що мають самостійне господарське значення, приміщення котельних, які стоять окремо, а також капітальні надвірні прибудови (склади, гаражі) вважаються також самостійними інвентарними об'єктами.

Земельні ділянки обліковуються на підставі державних актів, якими посвідчується право власності на земельну ділянку або право постійного користування та встановлюються площа та вартість переданих земельних ділянок.

При придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс митниці за первісною вартістю.

Витрати з наймання транспорту для перевезення основних засобів не збільшують вартість придбаних основних засобів, а відносяться на видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків.

Суми податку на додану вартість, які сплачуються при отриманні (купівлі) основних засобів, не враховуються до вартості основних засобів і відносяться на фактичні видатки за кодом економічної класифікації видатків, що призначений для придбання цих активів.

Податки та збори, інші послуги та інші видатки, які сплачуються при придбанні, не збільшують вартість основних засобів, а відносяться на фактичні видатки бюджетної установи.

Організація обліку на митниці покладена на відділ бухгалтерського обліку та звітності, який є структурним підрозділом митниці і підпорядковується начальнику митниці.

Відділ при виконанні покладених на нього завдань і функцій взаємодіє з іншими підрозділами митниці та керується у своїй діяльності Конституцією України, Митним кодексом України, іншими законами України, актами Президента України й Кабінету Міністрів України, наказами Держмитслужби, нормативно-правовими актами інших уповноважених органів.

На відділ бухгалтерського обліку покладаються наступні завдання:

1) планування видатків на утримання митниці та забезпечення контролю за раціональним і цільовим використанням бюджетних коштів відповідно до затвердженого кошторису;

2) ведення бухгалтерського обліку всіх господарських операцій з відображенням їх в регістрах бухгалтерського обліку;

3) розроблення спільно з іншими підрозділами митниці плану заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання фінансових, матеріальних і трудових ресурсів митниці;

4) складання фінансової, статистичної звітності, подання її в установлені строки до відповідних органів;

5) відвернення й недопущення порушень фінансової дисципліни, безгосподарності, марнотратства, викривлення фінансової звітності.

Керівник відділу підпорядковується безпосередньо начальнику митниці, а з питань бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності, формування та виконання кошторисів – начальнику Управління фінансів та бухгалтерського обліку - головному бухгалтеру Державної митної служби України.

Він також є розпорядником коштів з правом другого підпису, здійснює контроль за раціональним та економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збереженням державної власності.

Головний бухгалтер здійснює загальне керівництво роботою відділу та забезпечує виконання завдань, покладених на відділ.

Робота відділу регламентується положенням про відділ бухгалтерського обліку та звітністю, наказом про облікову політику, а також графіком документообігу. Графік документообігу розробляє головний бухгалтер. Затверджується і вводиться в дію наказом керівника для того, щоб бути безумовно обов’язковим не тільки для облікових, але й для інших працівників, пов'язаних з веденням обліку.

Облік основних засобів ведеться на Кіровоградській митниці посадовою особою відділу бухгалтерського обліку та звітності за допомогою програми “Фінанси” та “Облік основних засобів”. Облік здійснюється згідно Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ № 64, Інструкцією зі складання типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів від 02.12.1997 р. № 125/70; Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ і Порядком застосування Плану рахунків бюджетних установ від 10.12.1999 р. № 114 із змінами та доповненнями.

Перед посадовою особою, яка здійснює облік основних засобів, поставленні наступні завдання:

1) правильне документальне оформлення та своєчасне відображення в облікових регістрів надходження, внутрішнього переміщення та вибуття основних засобів;

2) відображення нарахування зносу на основні засоби;

3) обґрунтування доцільності ремонту основних засобів та відображення його в обліку;

4) збір та групування інформації для здійснення контролю за збереженням та правильним використанням кожного об’єкта.

Аналітичний облік основних засобів ведеться по об’єктно та по відповідально матеріальним особам.

2.3 Організація руху та аналітичного обліку основних засобів на Кіровоградській митниці

Ефективність діяльності бюджетних установ, в тому числі митниць, певною мірою залежить від організації та забезпечення обладнанням, приладами, інвентарем та іншими об’єктами основних засобів

Первісне формування складу основних засобів бюджетних установ і організацій здійснює держава за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Надходження основних засобів у Кіровоградській митниці здійснюється внаслідок:

1) будівництва нових об'єктів;

2) придбання (за рахунок бюджетних або позабюджетних коштів);

3) оприбуткування залишків, виявлених за результатами проведених інвентаризацій;

4) безкоштовного отримання.

Порядок бухгалтерського обліку та здійснення операцій з основними засобами бюджетних організацій має свої особливості та регулюється спеціальними нормативними документами, що затверджуються Державним казначейством України.

На Кіровоградській митниці порядок документального оформлення та обліку надходження необоротних активів регламентується Інструкцією з обліку основних засобів та інших необоротних активів № 64 від 17.07.2000 р. (зі змінами). Інструкцією зі складання типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів від 02.12.1997 р. № 125/70; Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ і Порядком застосування Плану рахунків бюджетних установ від 10.12.1999 р. № 114.

У бухгалтерському обліку основні засоби оприбутковуються за первісною вартістю. До первісної вартості основних засобів не включаються наступні витрати:

1) витрати з наймання транспорту для перевезення основних засобів;

2) суми податку на додану вартість, які сплачуються при отриманні (купівлі) основних засобів;

3) податки та збори, інші послуги та інші видатки, які сплачуються при придбанні основних засобів;

4) роботи щодо встановлення структурованої кабельної системи, настройки локальної обчислювальної мережі тощо, а також витратні матеріали, що використані при проведенні таких робіт;

5) витрати на поточний та капітальний ремонт, а також витрати на запасні частини, що були застосовані при ремонті основних засобів, крім робіт, які виконувались при добудівлі, дообладнанні, реконструкції та модернізації.

Витрати, пов'язані з придбанням основних засобів, відображаються за кодами економічної класифікації витрат:

2110 “Придбання обладнання і предметів довгострокового використання”;

2121 “Будівництво (придбання) житла”;

2122 “Будівництво (придбання) адміністративних об’єктів”;

2123 “Інше будівництво (придбання)”;

2130 “Капітальний ремонт, реконструкція та реставрація”;

2300 “Придбання землі і нематеріальних активів”.

Надходження основних засобів супроводжується відкриттям інвентарних карток їх обліку та присвоєнням їм інвентарних номерів та проведенням необхідних записів у регістрах аналітичного обліку.

Згідно з Інструкцією № 64 кожному об'єкту основних засобів присвоюють інвентарний номер, що складається з восьми знаків. Перші три знаки означають номер субрахунку, четвертий - підгрупу, а останні чотири знаки - порядковий номер предмета в підгрупі. Для тих субрахунків, в яких не виділені підгрупи, четвертий знак позначається нулем.

Інвентарний номер присвоює бухгалтерія бюджетної установи. Його обов'язково зазначають на самому об'єкті, щоб уникнути плутанини при віднесенні на вартість об'єкта витрат на ремонт, при нарахуванні зносу і списанні. Інвентарний номер проставляють на жетоні, який прикріплюють до об'єкта, позначають фарбою на об'єкті або роблять це в інший спосіб. Інвентарний номер не повинен псувати вигляд основного засобу.

Якщо інвентарний об'єкт складний і включає ті або інші відокремлені елементи, що становлять разом з ним одне ціле (припустимо, комп'ютер), як правило, на кожному такому елементі (у даному прикладі - на системному блоці, моніторі, клавіатурі, мишці тощо) повинен бути той самий інвентарний номер, що і на основному об'єкті. Інвентарний номер, присвоєний об'єкту, зберігається за ним на весь період знаходження його в цій установі. Номери вибулих або ліквідованих об'єктів можуть бути присвоєні іншим новоприбулим об'єктам.

З метою своєчасного відображення придбання основних засобів (незалежно від джерела надходження) їх аналітичний облік на митниці ведеться за типовими формами: 0З-1 (бюджет) “Акт прийняття-передачі основних засобів”, Типова форма ОЗ-2 (бюджет) “Акт прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів”, 0З-6 (бюджет) “Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах”, 0З-9 (бюджет) “Інвентарна картка групового обліку основних засобів в бюджетних установах”, 0З-10 (бюджет) “Опис інвентарних карток з обліку основних засобів”.

При надходженні основних засобів на митницю складається “Акт прийняття-передачі основних засобів” (форма № ОЗ-1(бюджет)). Для прийняття об'єктів основних засобів наказом керівника установи створюється комісія, яка складає акт у двох примірниках: один - для установи, яка здає, другий - для установи, яка приймає. Акт затверджується керівником установи. Після оформлення акт разом з технічною документацією, що стосується даного об'єкта, передається в бухгалтерію. Акт складається на кожний окремий об'єкт основних засобів, який надходить шляхом придбання або безоплатної передачі від інших організацій. На об'єкт, що був в експлуатації, робиться запис на суму зносу.

“Акт прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів” типова форма № ОЗ-2 (бюджет) застосовується для оформлення прийняття-здання основних засобів після капітального ремонту, реконструкції чи модернізації.

Акт складається у двох примірниках і підписується представником установи, уповноваженим на прийняття основних засобів після ремонту, та представником підприємства (організації), яке виконувало їх ремонт, реконструкцію чи модернізацію.

В акті вказується кошторисна вартість ремонту, реконструкції, модернізації згідно з затвердженим розрахунком витрат, необхідних для їх здійснення, і фактична вартість закінчених робіт.

Типова форма № ОЗ-6 (бюджет) “Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах” застосовується для обліку будинків, споруд, передавальних пристроїв, робочих силових машин і обладнання, автоматизованих ліній, транспортних засобів, вимірювальних приладів і регулюючих пристроїв, лабораторного обладнання, виробничого і господарського інвентарю та інших об'єктів основних засобів.

Інвентарна картка відкривається в бухгалтерії на кожний об'єкт, заповнюється на підставі акта прийняття-передачі основних засобів, накладних, технічної та іншої супровідної його документації. У картці подається коротка індивідуальна характеристика об'єкта.

Записи в картку про роботи, проведені по добудові, дообладнанню, реконструкції, модернізації і капітальному ремонту існуючого об'єкта вносяться на підставі акта прийняття-передачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів.

У короткій індивідуальній характеристиці об'єкта, який обліковується на даній інвентарній картці, повинні бути названі два-три найбільш важливі для нього якісні показники, що не дублюють показників супроводжуючої його технічної документації.

У разі неможливості внести в дану інвентарну картку всі якісні і кількісні зміни характеристики об'єкта, що сталися внаслідок його реконструкції чи модернізації, її доповнюють новою. Стару картку зберігають і вносять надпис про заведення нової інвентарної картки.

Типова форма № ОЗ-9 (бюджет) “Інвентарна картка групового обліку основних засобів в бюджетних установах” застосовується для групового обліку однотипних об'єктів основних засобів, які мають одне і те ж призначення, однакову технічну характеристику і вартість. Картки ведуться за матеріально відповідальними особами.

Записи в цих картках проводяться окремо на кожний предмет, із зазначенням його інвентарного номера та суми вартості. Масовий інвентар можна записувати загальними сумами, вказуючи кількість одиниць та їх інвентарні номери.

Типова форма № ОЗ-10 (бюджет) “Опис інвентарних карток з обліку основних засобів” застосовується для реєстрації інвентарних карток, які відкриваються при здійсненні аналітичного обліку основних засобів. Опис складають в одному примірнику в бухгалтерії з метою контролю за зберіганням інвентарних карток. Записи ведуться в розрізі класифікаційних груп основних засобів.

Надходження основних засобів супроводжується кореспонденцією рахунків з обліку основних засобів із пасивними рахунками: № 13 “Знос необоротних активів” для нарахування зносу на основні засоби, що раніше були в експлуатації; № 40 “Фонд у необоротних активах” для відображення вартості показників джерел утворення господарських засобів, що належать до частини основних засобів.

Незалежно від організаційно-правової форми господарювання, підпорядкування та форми власності юридичної особи, що передає основні засоби на безоплатній основі, бюджетна установа-одержувач відносить їх вартість до доходів спеціального фонду. Винятки стосуються лише операцій з централізованого постачання матеріальних цінностей .

Документальне оформлення надходження основних засобів на митницю можна розглянути на рисунку 2.4.

записзвірка

Рис.2.4 - Схема обліку надходження основних засобів

Типові операції з обліку надходження основних засобів наведено в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Основні бухгалтерські проводки з надходження основних засобів

Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
	Дебет	Кредит
1. Прийняття в експлуатацію заново побудованих будинків і споруд	103	401
2. Придбання основних засобів за рахунок бюджетних коштів за договірною ціною: - без ПДВ - на суму ПДВ - одночасно друга проводка на договірну вартість без ПДВ	104-109 641 811	311,318,321 675 311,318,321 675 401
Придбання основних засобів за рахунок позабюджетних коштів за договірною ціною: - без ПДВ - на суму ПДВ - одночасно друга проводка на договірну вартість без ПДВ	104-109 641 811	313,323,675 313,323,675 401
Списання суми копійок за придбаними основними засобами	801, 811	313,323,311 318,321,675
Безкоштовне отримання основних засобів	103-109	401, 131
Оприбуткування основних засобів, виготовлених господарським способом	106-109 811	625 401

Порядок відображення таких операцій у бухгалтерському обліку установи-замовника залежить від того, за рахунок яких коштів (загальний або спеціальний фонди) та яким суб'єктом господарювання (бюджетна установа чи госпрозрахункова організація) здійснюються операції з централізованого постачання.

2.4 Облік зносу, ремонту та модернізації основних засобів

Відповідно до Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 р. № 64 на основні засоби установ та організацій, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, здійснюється нарахування зносу. Знос об'єктів основних засобів визначається в останній робочий день грудня в гривнях без копійок за повний календарний рік, за повну кількість календарних місяців їх перебування в експлуатації у звітному році відповідно до норм зносу.

Місячна сума зносу необоротних активів визначається діленням річної суми зносу на 12.

Знос визначається і обліковується на будинки й споруди, передавальні пристрої, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, виробничий (включаючи пристрої) і господарський інвентар.

Для нарахування зносу та з метою уніфікації та обґрунтованості визначення суми зносу основних засобів бюджетних установ застосовуються строки їх корисного використання та річні норми зносу (додаток Д).

Знос експонатів зоопарків, виставок, бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, білизни, постільних речей, одягу та взуття, інвентарної тари, матеріалів довгострокового використання для наукових цілей нараховується у першому місяці передачі у використання об’єкта необоротних активів у розмірі 50 відсотків його первісної вартості та решта 50 відсотків первісної вартості – у місяці його ліквідації (списання з балансу).

Знос не нараховується на такі основні засоби:

1) земельні ділянки ;

2) пам’ятники культурної спадщини національного та місцевого значення, які внесені ( підлягають внесенню) до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, унікальні документи Національного архівного фонду України, які внесені (підлягають внесенню) до Державного реєстру національного культурного надбання, які зберігаються в бібліотеках згідно із Законом України “Про національний архівний фонд та архівні установи” тощо, як об’єкти з невизначеним строком корисного використання;

3) багаторічні насадження, що досягли повного розвитку (віку плодоносіння, експлуатаційного віку);

4) музейні цінності, як об’єкти з невизначеним строком корисного використання;

5) природні ресурси;

6) незавершене капітальне будівництво.

На період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації об’єкта необоротних активів нарахування зносу призупиняється.

Сума нарахованого зносу не може перевищувати 100% вартості необоротних активів.

Знос, нарахованій у розмірі 100% вартості необоротних активів, що придатні для подальшої експлуатації, не може бути підставою для їх списання.

Знос основних засобів відображається на субрахунку Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Головного управління Державного казначейства України від 10.12.1999 р. №114, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.1999 р. №890/4183, з розподілом на субрахунки:

131 “Знос основних засобів”;

132 “Знос інших необоротних матеріальних активів”.

Суми нарахованого зносу відображаються у інвентарних картках обліку основних засобів типової форми ОЗ-6 (бюджет). Для нарахування щорічного зносу застосовується типова форма ОЗ-12 (бюджет) “Відомість нарахування зносу на необоротні активи”.

Відомість нарахування зносу на основні засоби типової форми № ОЗ-12 (бюджет) застосовується для нарахування суми зносу основних засобів відповідно до норм зносу, встановлених в процентах до балансової вартості кожної з груп основних засобів.

На загальну суму нарахованого зносу складається меморіальний ордер № 9, дані якого заносяться в книгу “Журнал-головна”.

У бухгалтерському обліку нарахування суми зносу відображається проведенням за дебетом субрахунку 401 “Фонд у необоротних активах” та кредитом субрахунку 131 “Знос основних засобів”.

У формі фінансової звітності № 1 “Баланс” сума зносу відображається у рядку 121.

Якщо первісна вартість основних засобів (за якими проводиться нарахування зносу) була змінена у попередні експлуатаційні періоди (шляхом проведення дооцінки або уцінки), то знос нараховується на відновлювальну вартість. На наш погляд, на законодавчому рівні не враховані усі нюанси організації обліку зносу основних засобів у бюджетних установах, зокрема на митницях.

Особи, відповідальні за експлуатацію та збереження основних засобів, повинні забезпечити своєчасне, повне і якісне виконання усіх правил їх технічного обслуговування і ремонту, необхідних для підтримання (відновлення) експлуатаційних властивостей цих засобів.

Для забезпечення нормального стану об’єктів необоротних активів і забезпечення їх безперебійної роботи в процесі експлуатації виникає потреба проведення їх ремонтів. В залежності від об’єму виконуваних робіт ремонти підрозділяються на поточні та капітальні.

Поточний ремонт передбачає заміну або виправлення окремих деталей, що зносилися, усунення ушкоджень, що виникли в процесі експлуатації. Капітальний ремонт включає заміну провідних конструкцій в будівлях, спорудах, заміну або відновлення зношених вузлів при розборі обладнання.

Поточний і капітальний ремонти необоротних активів продовжують строк їх служби. Облік видатків на ремонт забезпечує виявлення їх обсягу, собівартість виконаних робіт і контроль за використанням призначених до ремонту коштів.

Згідно Інструкції № 64 витрати, пов’язані з проведенням ремонтних робіт необоротних активів установи відображаються у складі фактичних видатків по відповідним кодам економічної класифікації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2001 р. № 604.

В Кіровоградській митниці, як і в усіх бюджетних установах, роботи, направлені на утримання об’єктів основних засобів в робочому стані, виконуються двома способами - підрядним і господарським.

Найбільшу питому вагу у видатках на ремонт необоротних активів має ремонт будинків і споруд. При підрядному способі ремонтні роботи виконуються спеціалізованими ремонтними організаціями, а при господарському - установа самостійно виконує такі роботи.

За обсягом і характером виконуваних ремонтних робіт ремонти на митниці поділяють на поточні і капітальні. Вони відрізняються складністю, обсягом, терміном виконання та періодичністю проведення. Поточні ремонти можуть проводитися декілька разів на рік, а капітальні – як правило не частіше одного разу на рік.

Поточний ремонт здійснюється для підтримки об'єкта основних засобів в робочому стані і отримання початково визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання. При поточному ремонті замінюють окремі деталі без розбирання усього об'єкта.

Капітальний ремонт приміщення - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлення і модернізацію конструкцій і обладнання приміщень у зв'язку з їх фізичним зносом і зруйнованістю, покращенням експлуатаційних показників, а також покращення планування приміщень і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта.

На кожен об'єкт, що підлягає поточному чи капітальному ремонту, складають відомість дефектів, у якій вказують деталі, що потребують заміни, необхідні ремонтні роботи, норми часу на виконання робіт, виготовлення, заміну деталей, кошторисну вартість ремонту, строки початку і закінчення ремонту. Якщо ремонт виконується господарським способом, то на підставі відомості дефектів виписують наряд - замовлення, документи на одержання зі складу необхідних запасних частин і ремонтних матеріалів, наряди на виконання робіт з виготовленню, монтажу, реставрації окремих вузлів і деталей та їх заміни.

Якщо ремонт виконує підрядна організація, то відомість дефектів складають у присутності представника замовника. Один примірник відомості дефектів передають замовнику для контролю повноти і якості ремонту. Приймання виконаних підрядною організацією ремонтних робіт оформляється “Актом приймання-здавання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів” ф. № 0З-2 (бюджет). Акт складається у двох примірниках - по одному для підрядника і замовника. Акт передають у бухгалтерію, де на його підставі в інвентарній картці обліку основних засобів виконують відповідні записи про виконаний ремонт. Крім того, акт т. ф. № 0З-2 є підставою для списання витрат на ремонт основних засобів.

Поточні ремонти основних засобів на Кіровоградській митниці здійснюються в основному силами співробітників структурних підрозділів. При цьому будівельні матеріали, іноді, закуповуються за рахунок митниці (тоді оформлюють акт виконаних робіт і у бухгалтерському обліку відображають поточний ремонт виконаний власними силами), а частіше за рахунок коштів працівників або профспілкового комітету. Недоліком у цьому випадку є те, що не оформлюється документація з приводу зробленого ремонту.

Капітальний ремонт проводять в основному підрядним способом (силами сторонніх організацій на підставі укладеної угоди, договору, контракту).

Підставою для проведення ремонту на митниці є відомість дефектів.

Роботи з реконструкції та модернізації основних засобів на митниці, як правило, здійснюються спеціалізованими підрядними організаціями. Оформляються вони аналогічно капітальному ремонту основних засобів, але роботи з модернізації, добудови, дообладнання, реконструкції об'єктів основних засобів суттєво змінюють їх технічні та експлуатаційні характеристики, а відтак їхню вартість. Тому витрати на ці роботи зараховують на збільшення первісної вартості основних засобів.

Результати реконструкції, модернізації, дообладнання, добудови основних засобів обов'язково заносяться до інвентарної картки відповідного об'єкта. Якщо ж вказані роботи суттєво змінюють характеристику і призначення об'єкта, то на нього оформляють нову інвентарну картку, а попередня вилучається і зберігається для довідки.

В 2008 р. було проведено капітальний ремонт адміністративного будинку Кіровоградської митниці. В зв’язку з відсутністю фінансування в 2009 р. капітальний ремонт адмінбудинку Кіровоградської митниці не проводився і на облік було взято “Незавершене капітальне будівництво”.

Та частина робіт, яка була проведена відображен

а в обліку наступним чином: ремонтні роботи виконувались підрядною організацією на підставі договору, укладеного з ремонтно-будівельною організацією і Кіровоградською митницею.

Облік видатків на ремонт зводиться до відображення розрахункових операцій між установою та ремонтною організацією і списання на видатки пред’явленої підрядчиком вартості робіт, прийнятих установою.

Перед початком ремонту було складено дефектну відомість, яка складена відповідним спеціалістом, затверджена керівником установи і була використана для складання кошторису, тобто, визначення загальної вартості ремонтних робіт.

Для проведення ремонту бригаді виданий наряд на підрядну роботу, в якому вказано об’єкт, його інвентарний номер, обсяг роботи, сума заробітної плати і зазначений склад ремонтної бригади.

Фактичні видатки на ремонт обліковані бухгалтерією з розподілом за елементами витрат: заробітна плата, матеріали, інші прямі витрати, накладні витрати.

При розрахунках з постачальниками за будівельні матеріали, розрахунках з підрядником за виконані будівельно-монтажні роботи бухгалтерією використано субрахунок 364. По дебету субрахунку 364 відображені суми оплачених рахунків за будівельні матеріали, в кореспонденції з рахунком обліку грошових коштів 321 “Реєстраційні рахунки для обліку коштів загального фонду державного бюджету”. На вартість матеріальних цінностей, отриманих від постачальників, складена бухгалтерська проводка: по дебету субрахунку 204 “Будівельні матеріали” і кредиту субрахунку 364 “Розрахунки з іншими дебіторами”.

По закінчені будівництва вартість виконаних будівельно-монтажних робіт відображено по дебету субрахунку 801 “Видатки з державного бюджету на утримання установи та інші заходи” і кредиту субрахунку 364 “Розрахунки з іншими дебіторами”, або субрахунку 675 “Розрахунки з іншими кредиторами”.

По закінчені ремонтних робіт було складено акт приймання виконаних підрядних робіт типова форма № КБ-2в затверджена наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 р. № 2375.

В акті вказана кошторисна вартість ремонту згідно затвердженому розрахунку витрат, необхідних для їх здійснення, і фактична вартість завершених робіт. Зміни в характеристиці відремонтованої покрівлі митниці, пов’язані з його ремонтом - вказані у відповідному розділі акту і технічного паспорту об’єкту.

Акт, складений у двох примірниках, підписаний уповноваженим на прийняття основних засобів робітником установи, і представника підрядної організації, що здійснювала ремонт. Перший примірник акту передано до бухгалтерії установи, де зроблені відповідні записи в інвентарній картці обліку зазначеного об’єкта про виконаний ремонт. Другий примірник передають установі, що виконувала ремонтні роботи.

Вартість поточного і капітального ремонтів основних засобів не зараховується на збільшення їх балансової вартості, а списується на поточні витрати митниці за рахунок відповідних джерел фінансування.

Якщо проводиться модернізація, у результаті якої частина старого об'єкта розбирається, демонтується, заміняється новими частинами, то чи виникає в цьому випадку необхідність зменшувати вартість об'єкта, що модернізують на вартість тих матеріальних цінностей, що будуть оприбутковані для їхнього подальшого використання. Ні, такої вимоги не передбачено. Отже, ніякого зменшення балансової вартості групи (незалежно до якій з них відноситься об'єкт, що модернізують) відбуватися не повинне. Відображення в обліку господарських операцій з ремонту і модернізації основних засобів наведено в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Облік господарських операцій з ремонту і модернізації основних засобів

Зміст господарської операції	Кореспондуючі субрахунки
	Дебет	Кредит
1. Списано витрачені на ремонт основних засобів ремонтні матеріали, запасні частини, пальне тощо	801	234, 235, 238 та ін.
2. Нарахована зарплата працівникам установи за виконані ремонтні роботи з нарахуванням на соціальні заходи	801	661,651, 652, 653, 654
3. Прийняті роботи із закінченого ремонту основних засобів, виконаного підрядним способом (на суму з ПДВ)	801	364, 675
4. Прийняті роботи з реконструкції основних засобів, виконані підрядною організацією: - на суму вартості робіт разом з ПДВ - одночасно другий запис (на суму без ПДВ)	801, 103-105	631 401

Що стосується витрат, понесених митницею в зв'язку з модернізацією, то вони враховуються в звичайному порядку, тобто витрати на ці роботи зараховують на збільшення первісної вартості основних засобів.

Введення об'єкта, що модернізують, в експлуатацію потрібно здійснити з місяця, що настає за тим, у якому об'єкт знову став придатним для корисного використання.

2.5 Облік вибуття і списання основних засобів

Кінцевою стадією руху основних засобів є їх вибуття, яке супроводжується списанням з балансу митниці зазначених об'єктів обліку.

Основні засоби, які стали непридатними, підлягають списанню відповідності до порядку, передбаченого Державним казначейством України. Списання основних засобів здійснюється по первісній чи відновлювальній вартості. При списанні основних засобів, що були в експлуатації в документах поряд з їх вартістю вказується сума нарахованого зносу.

З балансів установ можуть бути списані будівлі, споруди, устаткування, прилади, обладнання, транспортні засоби, інвентар, які стали непридатними для подальшого використання: морально застарілі, зношені, пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що відновлення їх є неможливим або економічно недоцільним і вони не можуть бути реалізовані).

Для визначення непридатності основних засобів і встановлення неможливості або неефективності проведення їх відновлювального ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання цих активів наказом керівника митної установи щорічно створюється постійно діюча комісія у складі:

1) керівника або його заступника (голова комісії);

2) головного бухгалтера або його заступника (в установах і організаціях, в яких штатним розписом посада головного бухгалтера не передбачена, - особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку);

3) керівників груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інших працівників бухгалтерії, які обліковують матеріальні цінності;

4) особи, на яку покладено відповідальність за збереження необоротних активів;

5) інших посадових осіб (на розсуд керівника установи).

Для участі в роботі комісії з встановлення непридатності автомобілів, нагрівальних котлів, підйомників та інших основних засобів, які перебувають під наглядом Державних інспекцій, запрошується представник відповідної інспекції, який підписує акт про списання або передає комісії свій письмовий висновок, що додається до акта. У тих установах, де технічне обслуговування здійснюється своїми штатними спеціалістами, акт чи довідка готуються ними. У цьому випадку до складу комісії входить відповідний спеціаліст даної установи.

Постійно діюча комісія митної установи:

1) проводить огляд основних засобів для складання акта на їх списання, використовуючи при цьому необхідну технічну документацію (технічні паспорти, відомості дефектів та інші документи), а також дані бухгалтерського обліку;

2) встановлює неможливість відновлення і подальшого використання об'єкта в даній установі та вносить пропозиції про його продаж, передачу чи списання;

3) встановлює конкретні причини списання об'єкта: фізичне або моральне зношення, реконструкція, порушення нормальних умов експлуатації, аварія та інше;

4) встановлює осіб, з вини яких трапилося передчасне вибуття основних засобів із експлуатації;

5) встановлює можливість використання окремих вузлів, деталей, матеріалів списаного об'єкта і проводить їх оцінку;

6) здійснює контроль за вилученням із списаних основних засобів придатних вузлів, деталей та матеріалів із кольорових і дорогоцінних металів, визначає їх кількість, вагу, та контролює їх здачу на відповідний склад.

У тих випадках, коли обладнання списується у зв'язку з будівництвом нових, розширенням, реконструкцією та технічним переоснащенням діючих об'єктів, комісія перевіряє його наявність у плані реконструкції та технічного переоснащення, затвердженому вищестоящою організацією, та робить в акті на списання посилання на пункт та дату затвердження плану. Дозвіл на списання з балансу основних засобів надається керівником установи, установою вищого рівня або головним розпорядником бюджетних коштів в наступному порядку:

1) вартістю до 5000 грн. за одиницю - з дозволу начальника митниці;

2) вартістю від 5000 до 10000 грн. за одиницю - з дозволу вищого керівництва;

3) вартістю понад 10000 грн. за одиницю - з дозволу Центральної інвентаризаційної комісії Державної митної служби України.

Державні установи відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, мають право лише за попередньою згодою галузевого Міністерства (відомства) і, як правило, на конкурентних засадах.

Для розгляду питання про згоду (погодження) на відчуження державного майна установі необхідно подати до Державної митною служби України такі документи:

1) звернення установи на ім'я першого заступника стосовно відчуження майна;

2) техніко-економічне обґрунтування доцільності відчуження майна та напрямів використання виручки від продажу майна;

3) відомість про вартість основних засобів, які пропонуються до відчуження, згідно з даними бухгалтерського обліку на дату оцінки. До відомості додається інформація про дату введення в експлуатацію об'єкта, первісна вартість придбання (в гривнях), дата і сума індексації основних засобів (послідовно за всі періоди індексації);

4) акт інвентаризації основних засобів, які пропонуються до відчуження;

5) акт технічного стану основних засобів, складений на дату оцінки і затверджений керівником підприємства;

6) акт оцінки відчуженого майна незалежними експертами (відповідно до Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність” від 12.07.2001 р. № 2658-ІІІ.

Предмети, які втратили своє значення, але придатні для використання, можуть бути списані тільки за умови, що їх неможливо продати чи передати іншій установі. При списанні необоротних активів складається відповідний акт за типовою формою № ОЗ-3 (бюджет) “Акт про списання основних засобів”, ОЗ-4 (бюджет) “Акт про списання автотранспортних засобів”, форма та порядок складання яких затверджена наказом Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України від 02.12.1997 р. № 125/70 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 22.12.1997 р. за № 612/2416. При списанні матеріальних цінностей можуть складатися акти довільної форми із зазначенням вичерпної інформації щодо їх кількісних та якісних показників, а також причин вибуття (списання). В акті про списання матеріальних цінностей детально висвітлюються причини вибуття об'єкта, стан основних частин, деталей і вузлів, конструктивних елементів та обґрунтовується недоцільність і неможливість їх відновлення. При списанні автотранспортних засобів, крім того, вказується пробіг автомобіля і дається технічна характеристика агрегатів і деталей автомобіля та можливість подальшого використання основних деталей і вузлів, які можуть бути отримані в результаті демонтажу. При списанні з балансів установ матеріальних цінностей, які вибули внаслідок аварій, до акта про списання додається копія акта про аварію з поясненням причин, які викликали аварію, та вказуються заходи, прийняті щодо винних осіб. Якщо в результаті ліквідації матеріальних цінностей окремі деталі, вузли, матеріали можуть бути використані чи підлягають передачі в установленому порядку, комісією додатково складається акт про оцінку таких цінностей. Акти про списання матеріальних цінностей, складені комісією, затверджуються керівником установи

Порядок відображення на рахунках процесу вибуття основних засобів наведено в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 - Основні бухгалтерські проводки з вибуття основних засобів

Зміст господарської операції	Кореспондуючі субрахунки
	Дебет	Кредит
1. Безоплатно передані основні засоби	401, 131	104 – 109
2. Реалізовані будинки, споруди одночасно друга проводка	401, 131, 321, 364	103 642
3. Реалізовані основні засоби (крім будинків і споруд): придбані за рахунок бюджетних коштів на суму коштів отриманих від реалізації на суму ПДВ, оплаченого під час придбання основних засобів	401, 131 364, 321 364, 321	104 –109 701, 681 801
2. Реалізовані основні засоби ( крім будинків і споруд): придбані за рахунок позабюджетних коштів на суму коштів, отриманих від реалізації	401,131 323	104 – 109 641, 711
5. Списання основних засобів як непридатних до використання	401, 131	103 – 109
6. Оприбуткування вартості матеріалів, отриманих від списання основних засобів придбаних за рахунок бюджетних коштів придбаних за рахунок позабюджетних коштів	234, 239 234, 239	701, 681,711

Списання основних засобів у зв’язку з їх переведенням до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів оформляється звичайними бухгалтерськими записами на дебеті рахунків 40 (на залишкову вартість) і 13 (на суму зносу) та кредиті рахунку 10 (на їх первісну вартість). Одночасно па суму первісної вартості таких об’єктів дебетують субрахунок 221 “Малоцінні та швидкозношувані предмети, що знаходяться на складі і в експлуатації” та кредитують субрахунок 411 “Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами”.

Суми, отримані митницею від продажу чи демонтажу основних засобів (крім будівель і споруд), залишаються у розпорядженні митниці з правом їх подальшого використання на ремонт, модернізацію або придбання нових засобів того ж призначення.

Документальне оформлення процесу вибуття і списання основних засобів з балансу митної установи відображено на рис. 2.5.

Рис.2.5 - Схема обліку вибуття і списання основних засобів

Усі господарські операції, якими оформляють вибуття і списання основних засобів, протягом поточного місяця реєструють у меморіальному ордері № 9 “Накопичувана відомість про вибуття та переміщення необоротних активів” т. ф. № 438 (бюджет). У кінці місяця підсумки цієї відомості переносять у книгу Журнал-головна .

Усі матеріали, отримані від ліквідації основних засобів, прибуткуються на відповідні рахунки, на яких враховуються зазначені цінності, а непридатні для подальшого використання деталі і матеріали прибуткуються як вторинну сировину згідно актів розукомплектування.

Відходи – це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворяться в процесі людської діяльності і не мають подальшого використання і від яких їхній власник повинний позбутися шляхом утилізації або знищення.

Зрозуміло, що при розборі будинків (споруджень) можуть з'явитися не тільки відходи (у тому числі вторинна сировина, брухт чорних чи кольорових металів, будівельне сміття і т.д.), але і матеріали, що цілком придатні для подальшого використання у своєму первісному виді (які не потрібно обробляти, наприклад, столярні вироби).

У будь-якому випадку усе, що залишається після розбору (зносу) будинків і приміщень і що можна продати чи використовувати в подальшій діяльності, визнається активами, що відносяться до запасів.

Непридатні до подальшої експлуатації об’єкти основних засобів можуть бути продані нижче залишкової вартості або в якості металобрухту.

Продаж основних засобів нижче залишкової вартості можливо за умов:

1) продаж виключно за рахунок грошових коштів;

2) покупець повинен бути платником ПДВ (а якщо юридична особа-резидент, то й платником податку на прибуток у розмірі 25%);

3) покупець повинен бути непов’язаною особою продавця.

Якщо основні засоби були знищені при форс-мажорних обставин, то такі обставини підтверджені Торгово-промисловою палатою України про настання обставин нездоланної чи сили стихійного лиха на території України, у відповідних випадках підтвердження уповноважених органів іншої держави, легалізованих консульськими установами України, і/чи рішення Президента України про введення надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затверджене Верховною Радою України, чи рішення Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від стихійного лиха.

Посадові особи, винні у порушенні порядку збереження основних засобів та в безгосподарному ставленні до них (знищення, підпалювання та ін.), притягаються до відповідальності у встановленому законодавством порядку. При цьому визначення сум збитків здійснюється відповідно до “Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей”, затвердженого КМУ 22.01.1996 р. № 116, та Закону України “Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), нестачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння або валютних цінностей” від 06.06.1995 р. № 217/95-ВР.

Списанню підлягають матеріальні цінності як такі, що:

1) непридатні для подальшого використання;

2) виявлені в результаті інвентаризації як недостача;

3) морально застарілі;

4) фізично зношені;

5) пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що відновлення їх є неможливим або економічно недоцільним і вони не можуть бути реалізовані).

Крім того, підлягають списанню будівлі, споруди, що підлягають знесенню у зв'язку з будівництвом нових об'єктів та такі, що зруйновані внаслідок атмосферного впливу і тривалого використання.

2.6 Рівень автоматизації обліку основних засобів на Кіровоградській митниці

Для обліку основних засобів на Кіровоградській митниці використовується програма “Облік основних засобів” та програма “Фінанси”.

Програма “Облік основних засобів” застосовується для безпосереднього первинного обліку основних фондів, складання звітності з обліку основних засобів, поточного контролю за наявністю і рухом основних засобів тощо.

Структуру програми “Облік основних засобів” складають вхідний потік інформації, вихідний потік інформації, настройка програми, додаткові програми з обліку основних засобів.

Під вхідним потоком інформації можна розуміти періодичні (сам первинний облік основних засобів) та одноразові (складання довідкової інформації) дані, які заносяться до бази знань програми.

У програмі існують наступні довідники:

- довідник рахунків бухгалтерського обліку, у якому зазначається план рахунків бухгалтерського обліку для бюджетних установ;

- довідник груп та видів основних засобів, призначений для групування однорідних основних засобів;

- довідник видів операцій, призначений для автоматичного здійснення проведень;

- довідник матеріально-відповідальних осіб, де зазначаються посадові особи, яким передані основні засоби на зберігання від звіт;

- довідник відділів, де зазначаються відділи митного органу, в яких находяться основні засоби;

- довідник норм амортизацій, де вказуються групи основних засобів та їх норма амортизації;

- довідник кореспондуючих рахунків, де вказуються основні кореспондуючи рахунки з обліку основних засобів;

- довідник стану основних засобів.

Облік транспортних засобів у програмі ведеться окремо від інших основних засобів. Програма дозволяє введення інформації через накладні (прихід, відпуск на сторону, списання, внутрішнє переміщення) так і використовуючи меню Облік ОЗ “облік засобів (без а/м)” надходження (вибуття, зміна балансової вартості). також у цьому режимі можна вводити інформацію за допомогою інвентарної картки. Для перегляду введеної інформації в базу даних використовується функція “перегляду картотеки”. Ця функція дозволяє використовувати значно великий набір фільтрів для сортування та відбору необхідної інформації за запитом, виключаючи ту інформацію, яка не потрібна на даний момент користувачу.

Для введення інформації по транспортним засобам використовують такі ж прийоми, що й для інших основних засобів. Але для транспортних засобів призначена додаткова можливість обліковувати та контролювати пробіг автомобільного транспорту.

Вихідна інформація формується як за стандартними формами (що надаються в пакеті з програмою), так і за розробленими самостійно додатковими формами.

Стандартні вихідні форми:

- Відомість наявності основних засобів по відділам;

- Інвентаризаційні описи;

- Відомість складу основних засобів по групам та видам;

- Знос (по рахункам та витратам);

- Бухгалтерська проводка;

- Звіт про стан основних засобів по групам, по матеріально- відповідальним особам;

- Відомість обліку дорогоцінних металів.

У звітах є можливість видавати інформацію по відділам, групам та видам основних засобів та матеріально-відповідальним особам. Недоліком формування вихідної інформації є: по-перше, дублювання даних як у формах, так й самих форм, по-друге, наявність форм, які не використовуються та форм, які непередбачені нормативними документами для використання. У програмі вихідна інформація може бути виведена на екран, на принтер та на фізичні носії даних. Також позитивним є те, що інформацію можна вводити з раніше збережених файлів.

Програма дозволяє робити автоматичну переоцінку основних засобів за заданими індексами.

Програма “Фінанси” використовується для формування узагальненої інформації у оборотній відомості, меморіальному ордері № 9 та 16, головній книзі.

Основним недоліком, і дуже суттєвим, є відсутність суміщення форматів даних програми “Облік основних засобів” та програми “Фінансів”. Автоматичне формування облікових регістрів відсутнє, що значно ускладнює та збільшує час обробки бухгалтерської інформації (приходиться формувати базу даних двічі: перший раз – у програмі “облік основних засобів”, другий – у програмі “фінанси”).

РОЗДІЛ 3. КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА КІРОВОГРАДСЬКІЙ МИТНИЦІ

3.1
Контроль за наявністю і рухом основних засобів

Під методологією контролю слід розуміти вчення про метод наукового дослідження, тобто знання всієї сукупності способів і прийомів теоретичного пізнання господарських явищ з точки зору їх законності, доцільності і достовірності.

В науці про контроль застосуються наступні загальнонаукові методичні прийоми дослідження: спостереження і експеримент, ідеалізація і формалізація, аналіз і синтез, індукція і дедукція, гіпотеза і аналогія, вимірювання і обчислення, опис і порівняння тощо.

Під спеціальними методичними прийомами дослідження розуміють такі прийоми, які застосовують тільки в господарському контролі, сфера яких обмежена специфічною областю пізнання. Їх особливість полягає в наступному:

1) вони не застосовуються в інших науках;

2) одні застосовуються тільки в одному з розділів науки (внутрішньогосподарський контроль), інші - в двох або у всіх розділах науки. В той же час вони чітко не відокремлені від загальнонаукових способів і прийомів, використовуються в комплексі і взаємопов'язані між собою.

На практиці методом контролю називають способи здійснення попереднього, поточного і наступного господарського контролю за діяльністю установи з точки зору дотримання законності, доцільності, достовірності, економічної ефективності господарських операцій на підставі використання звітної, облікової, планової (нормативної) та іншої економічної інформації з поєднанням дослідження фактичного стану об'єктів контролю.

Таким чином, метод господарського контролю - це сукупність способів і прийомів перевірки законності, достовірності та доцільності операцій господарюючого суб'єкта шляхом документального дослідження, визначення реального стану, порівняння і оцінки результатів перевірки.

Методом господарського контролю в практичному застосуванні є певна послідовність дій, виконання яких допомагає пізнати об'єкт дослідження. До таких методів можна віднести інвентаризацію, ревізію, аудит, судово-бухгалтерську експертизу, аналіз господарської діяльності.

В залежності від змісту господарських операцій, що здійснюються в установі, застосовують різні методичні прийоми їх контролю.

Прийом контролю - це якісно однорідна контрольна дія ревізора спрямована на виявлення, дотримання певних нормативних положень суб'єктом господарювання.

Прийоми господарського контролю поділяються на документальні та фактичні. Вони є важливими складовими частинами здійснення контролю.

При документальному контролі основних засобів застосовують такі прийоми: формальну перевірку, арифметичну перевірку, нормативно-правову перевірку, взаємний контроль документів, зустрічну перевірку.

Формальна перевірка - це перевірка правильності здійснюваних виправлень в документах. Сама наявність виправлень може бути сигналом недоброякісності того чи іншого документу: при його складанні була допущена помилка (хоча вона могла б бути непередбаченою). Далі, це - перевірка наявності і достовірності тих реквізитів, які передбачені для даного типу документів.

При проведенні формальної перевірки досліджують документи, з метою виявлення фактів підробки та дописувань в них, виправлення цифрових даних та зміни реквізитів та пам'ятаючи про можливість навмисного порушення порядку запису в документах або спотворення реквізитів особою, яка його склала.

Арифметична перевірка здійснюється з метою визначення правильності підрахунків та виявлення зловживань і крадіжок, що приховані за неправильними арифметичними діями. Нормативно-правова перевірка - це перевірка господарських операцій з точки зору їх відповідності різним нормативним актам, інструкціям, стандартам, положенням, діючим законам.

Нормативною перевіркою встановлюються факти невиконання окремих вказівок вищестоящих органів, що відносяться до фінансово-господарської діяльності.

Зустрічна перевірка документів - це перевірка достовірності і правильності відображених в документах господарських операцій, здійснюється шляхом порівняння даних різних документів, що відносяться до однієї і тієї ж або різних, але взаємопов'язаних господарських операцій та знаходяться в різних підрозділах установи, що ревізується або в інших установах.

Таким чином, зустрічна перевірка - це співставлення двох різних варіантів одного й того ж документа (а при необхідності й інших документів взаємозв'язаних з господарською операцією документів), а також облікових регістрів, двох різних установ, або навіть у двох різних підрозділах однієї і тієї ж установи.

На відміну від зустрічної перевірки при застосуванні прийомів взаємного контролю порівнюються різні за своїм характером документи і облікові дані, в яких знайшли відображення господарські операції, що перевіряється. При взаємній перевірці співставляються різноманітні за своїм найменуванням та характером документи, у яких відображаються різні аспекти однієї і тієї ж, або декількох взаємопов'язаних операцій.

Отже, взаємна перевірка застосовується для порівняння різних документів, що відображають взаємопов'язані господарські операції. Вона здійснюється шляхом вивчення і порівняння окремих реквізитів, що повторюються в ряді взаємопов'язаних документів.

На відміну від методів документального контролю, методи фактичного контролю залишаються в значній мірі звичайними, традиційними. Однак, в ряді випадків комп'ютеризована обробка обліково-аналітичної інформації дає можливість краще підготуватися до їх здійснення (наприклад, у вигляді попередньо роздрукованих описів для проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей) або які швидше і ефективніше дозволяють обробити результати такого контролю, як:

1) огляд;

2) обстеження;

3) контрольний запуск сировини у виробництво;

4) лабораторний аналіз якості товарів, сировини та готової продукції;

5) експертна оцінка;

6) перевірка обсягів виконаних робіт;

7) перевірка дотримання трудової дисципліни та фактичного використання робочого часу;

8) отримання усних та письмових пояснень, довідок і відповідей на раніше розроблені анкети.

Кожен з названих вище методичних прийомів контролю, а тим більше їх взаємодоповнюючі комбінації та поєднання досить доцільні і успішно використовуються в різних господарських системах.

Таким чином, методичні прийоми документального контролю та методичні прийоми фактичного контролю на практиці тісно взаємопов'язані.

До прийомів фактичного контролю відносяться: інвентаризація, лабораторний аналіз, експертна оцінка, візуальне обстеження, опитування, контрольне вимірювання; перевірка операцій в натурі, дослідження операцій на місці.

Під інвентаризацією необхідно розуміти перевірку та оцінку фактичної наявності об'єкту контролю, якій притаманний комплекс наступних господарсько-правових ознак: наявність розпорядчого документа, здійснення дій колегіальним органом, виявлення кількісних і якісних характеристик об'єкту, реєстрація та оцінка фактів, нормативно–правове регулювання, бухгалтерська обробка документів, узагальнення та реалізація результатів, прийняття рішень.

Там, де немає добре організованої інвентаризаційної роботи, факти зловживань не є одиничними, вони не виявляються роками.

Лабораторний аналіз проводиться на вимогу ревізорів, коли визначити якісні ознаки матеріалів, виробів, виконаних будівельно-монтажних і ремонтних робіт іншими прийомами контролю неможливо.

Метою такої перевірки є уточнення суттєвих ознак і характеристик предметів і отримання на цій основі якісно нової інформації.

Перевірка операцій в натурі проводиться з метою перевірки здійснення операцій з придбання основних засобів, в правдивості складання актів на введення їх в експлуатацію, в наявності необоротних активів, прийнятих на відповідне зберігання.

Дослідження операцій на місці на митниці здійснюється у випадках перевірки: виходу з ремонту об'єктів основних засобів, зносу основних засобів тощо.

Контрольне вимірювання – застосовується для перевірки та контролю норм витрачення матеріалів (наприклад, в митниці при ремонті).

Експертна оцінка – прийом контролю, який застосовується для перевірки вартісних, якісних та інших характеристик об’єкта основних засобів. Експертна оцінка на митниці повинна проводитись обов’язково при ліквідації та продажу основних засобів іншим підприємствам або організаціям, при чому як оцінка доцільності ліквідації або списання, так і оцінка ринкової вартості основних засобів незалежними експертами.

Опитування – прийом контролю, при якому перевіряючими здійснюється опитування працівників як бухгалтерії установи, так і технічного персоналу.

Важливе значення в процесі контролю відіграють його принципи - норми проведення, обов'язкове дотримання яких визначає ефективність господарського контролю.

Найголовнішими принципами діяльності господарського контролю є:

1) всеосяжність, яка полягає в поширенні контролю на всі сфери суспільної діяльності і на весь господарський механізм;

2) науковість, яка полягає в застосуванні останніх досягнень науки і техніки, передового досвіду в процесі здійснення контролю;

3) економічність, яка передбачає здійснення контролю з найменшими затратами, мінімальною кількістю працівників, які володіють спеціальними знаннями і навичками контрольної роботи;

4) дієвість, яка передбачає активний вплив суб'єктів контролю на об'єкти шляхом прийняття ефективних управлінських рішень по усуненню недоліків, профілактики та попередженню їх в подальшій діяльності.

В Державній митній службі на кожній митниці створені відділи (або сектора) організаційно-контрольної роботи, які здійснюють поточний контроль за додержанням фінансово-господарської дисципліни. Окрім цього, створено Центральне бюро аналізу ризиків та аудиту, яке займається організацією контролю та комплексними перевірками на митницях. При проведенні перевірок на митницях широко застосовуються методи та принципи контролю, причому методи та прийоми контролю застосовуються в поєднанні та в різних комбінаціях.

В Кіровоградській митниці, як і в кожній установі, існує внутрішній контроль, який є системою постійного спостереження за ефективністю діяльності установи, збереженням і ефективним використанням цінностей і коштів, доцільністю і вірогідністю господарських операцій. Внутрішній контроль повинен забезпечити достатню упевненість керівництва установи у достовірності фінансової звітності; у правильності функціонування облікової системи, що стосується правильності оформлення первинних документів, їх обробки і рознесення за рахунками, у тому, що матеріальні активи установи не будуть розкрадені, незаконно привласнені, неефективно використані чи випадково або навмисно зіпсовані, знищені.

Оперативність внутрішнього контролю багато в чому залежить від своєчасності і вірогідності облікової інформації про рух, наявність і дотримання відповідних умов зберігання матеріальних цінностей. Оперативність контролю залежить не тільки від виконання його функцій головним бухгалтером, але й іншими працівниками обліку, які повинні не тільки займатися веденням обліку а й контролем за збереженням, ефективним використанням і утриманням основних засобів митниці в придатному до використання стані.

У системі економічного контролю державна митна служба України відноситься до контролюючих органів спеціального призначення, і від злагодженості та ефективності її роботи у значній мірі залежить економічна стабільність та розвиток країни в цілому.

Дійовим важелем в організації ефективної роботи регіональних митниць та митних постів є розробка та впровадження такої системи внутрішнього контролю, яка забезпечила би дотримання правил та норм внутрішнього розпорядку в кожному підрозділі служби та дотримання чинного законодавства в цілому в межах системи.

Таким чином, організація внутрішнього контролю в митній системі України повинна розглядатися на двох рівнях:

1) у цілому по системі - внутрішньовідомчий контроль, що є періодичним і здійснюється з ініціативи Державної митної служби України;

2) в окремих підрозділах служби - внутрішній контроль, що є постійним і здійснюється з ініціативи керівництва.

Внутрівідомчий контроль на Кіровоградській митниці здійснюється інспекторами – ревізорами із Державної митної служби України.

Ревізія проводиться на основі Інструкції про порядок проведення документальної ревізії фінансово-господарської діяльності митних установ та організацій митної системи, затвердженої Наказом Держмиткому № 242 від 06.06.1996 р .

Ревізія основних засобів на Кіровоградській митниці починається з перевірки правильності відображення їх в обліку й реальності балансових і звітних даних. Для цього зіставляють наявність основних засобів у балансі з даними синтетичного й аналітичного обліку. Потім перевіряють первинні документи для встановлення законності й доцільності господарських операцій і так виявляють винних осіб, які допускають порушення і зловживання. Тобто, за даними інвентарного списку основних засобів, описів інвентарних карток з обліку основних засобів і самих інвентарних карток обліку основних засобів ревізор встановлює, за ким числяться й де знаходяться основні засоби, час проведення інвентаризації і чи відображені в обліку її результати.

За первинними документами й картками обліку руху основних засобів перевіряють своєчасність і повноту оприбуткування надходження основних засобів. Зокрема, ревізор з'ясовує, чи відображені в обліку суми зносу основних засобів, які були в експлуатації, чи не зменшена кількість предметів, які надійшли до установи, на наявність на предметах інвентарних номерів.

Доцільність ліквідації основних засобів перевіряється суцільним способом за актами, зокрема, правильність їх складання, наявність актів на дефектність предметів, повноту і своєчасність оприбуткування матеріалів від ліквідації, відображення збитків від ліквідації не повністю амортизованих засобів.

Далі ревізор перевіряє законність затрат на поточний і капітальний ремонт основних засобів; правильність відображення основних засобів за фактичними затратами на придбання, зведення й виготовлення, що становлять їхню первісну вартість.

Вивчаючи операції вибуття чи ліквідації основних засобів ревізор має встановити, чи не був завищений відсоток зносу з метою дальшої реалізації за нижчими або вищими цінами.

Повноту й своєчасність оприбуткування основних засобів визначають шляхом зіставлення дати оприбуткування за рахунком 10 “Основні засоби” з даними, вказаними в первинних документах, актах приймання-здавання, актах введення в експлуатацію основних засобів тощо.

Документальній перевірці підлягають також операції щодо списання основних засобів, правильність їх оформлення, законність і доцільність вибуття і правильність відображення його в обліку.

Необхідно також перевірити правильність оцінки основних засобів. Основні засоби, які надійшли на митницю, обліковуються за первісною вартістю. При цьому придбані основні засобі, які були в експлуатації, оприбутковуються за сумою купівельної вартості (оплати), з доданням суми зносу за цими об'єктами, вказаної у документах на оплату.

Ретельно перевіряють операції щодо передачі основних засобів у оренду. Для цього вивчають зміст договорів (на який строк, розмір орендної плати, умови проведення капітального ремонту орендованих основних засобів та ін.) і їх виконання, а також правильність розрахунків за орендовані основні засоби і відображення вказаних операцій на рахунках бухгалтерського обліку.

Ревізор перевіряє точність і своєчасність обчислення зносу основних засобів. Правильність нарахування зносу основних засобів перевіряється за даними меморіального ордеру № 9, де щомісячно сума зносу відображається бухгалтерським записом у дебет відповідних рахунків:

1) дебет рахунків 103-109

2) кредит субрахунку 131 “Знос основних засобів”.

Перевіряючи операції з ремонту основних засобів, слід встановити, чи не було приписок виконаних робіт з метою завищення суми заробітної плати та понаднормативного списання будівельних матеріалів і запасних частин. Тому ревізію операцій з капітального ремонту слід починати з перевірки правильності складання плану і кошторису капітального ремонту і реальності їх показників. Такі плани і кошториси мають складатися за даними актів технічного огляду й відомості дефектів, у яких конкретно вказані ті частини основних засобів (вузли, агрегати), які підлягають ремонту, заміні або відновленню.

Завищення вартості й приписки обсягів ремонтних робіт виявляють шляхом зіставлення фактично виконаних робіт і даних первинних документів, відображених в обліку і звітності. Завищення вартості робіт зумовлене переважно неправильним застосуванням норм витрачання матеріалів і цін на них, норм виробітку й розцінок.

Правильність розрахунків з підрядником за виконаний капітальний ремонт машин, механізмів і транспортних засобів перевіряють на підставі рахунків, актів приймання-здавання відремонтованих об'єктів, кошторисів чи калькуляцій, договорів і нарядів-замовлень. Обсяг виконаних робіт за актами приймання-здавання має дорівнювати вартості за кошторисом і договором.

По результатам ревізії складається акт. Акт ревізії повинен бути стислим, лаконічним. На початку акта відмічається, на підставі чого проводиться ревізія чи перевірка (згідно плану, позапланова, за поданням правоохоронних органів, згідно з наказом ДМСУ тощо), а також відмічається які напрямки фінансово-господарської діяльності були перевірені. В акті викладаються виявлені недоліки, порушення та зловживання, позитивний досвід роботи, який доцільно розповсюдити на інші митні установи чи організації. У разі необхідності до акта додаються вилучені у встановленому порядку первинні документи або їх завірені копії, а також довідки, розрахунки та пояснення посадових осіб. Матеріали в акті викладаються довільною формою.

Акт ревізії складається в 3-х примірниках, а при необхідності в більшій кількості. Перший примірник протягом 3-х днів після підписання направляється керівникові, якій призначив ревізію, другий - залишається в митній установі, що перевірялась, а третій - в Державної митної служби України (контрольно-ревізійний відділ). Екземпляри актів передаються разом з додатками. Протягом 20 днів після проведення ревізії організацією приймається рішення за результатами ревізії, яке направляється установі або організації, що перевірялась для безумовного виконання. В залежності від характеру виявлених порушень та недоліків рішення по акту приймається у вигляді наказу або листа.

Система внутрішнього контролю визначає всі внутрішні правила та процедури контролю, запроваджені керівництвом для забезпечення стабільного й ефективного функціонування установи, дотримання внутрішньої господарської політики, збереження та раціонального використання активів, запобігання та викриття фальсифікацій, помилок, точність і повноту бухгалтерських записів, своєчасну підготовку надійної фінансової інформації.

Внутрішній контроль наявності та руху основних засобів на Кіровоградській митниці проводиться за наступними напрямами:

1) контроль стану збереження основних засобів;

2) контроль операцій з надходження та вибуття основних засобів;

3) контроль правильності нарахування зносу на основні засоби;

4) контроль операцій по ремонту основних засобів.

Першим напрямом перевірки наявності та руху основних засобів є контроль стану збереження основних засобів на митниці. Він здійснюється шляхом проведення інвентаризації.

Порядок проведення інвентаризації в Кіровоградській митниці регулюється Інструкцією № 90 .

Дана Інструкція встановлює єдині вимоги щодо порядку інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, установами і організаціями, які утримуються за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів .

Інвентаризація проводиться з метою забезпечення вірогідності даних бухгалтерського обліку. Підтверджується ж вірогідність шляхом звірення фактичної наявності майна з даними бухгалтерського обліку. Інвентаризації підлягають усі види фінансових зобов'язань і все майно (у тому числі орендоване, на відповідальному збереженні і т.п.) за його місцезнаходженням і за матеріально відповідальними особами.

Відповідальність за організацію інвентаризації, правильне та своєчасне її проведення несе керівник митниці.

Періодичність проведення інвентаризації, а також її дата визначаються керівником установи. При цьому Інструкцією № 90 установлена мінімальна періодичність інвентаризацій (див. табл. 3.1), а також визначені події, при настанні яких проведення інвентаризації є обов'язковим:

1) перед складанням річної бухгалтерської звітності (у даному випадку не розглядається інвентаризація з установленою мінімальною періодичністю);

2) при зміні матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передачі справ);

3) при установленні фактів чи крадіжок зловживань, псування цінностей (на день установлення таких фактів);

4) після пожежі чи стихійного лиха (повені, землетрусу й ін.);

5) у випадку ліквідації установи;

6) відповідно до розпорядження судових і слідчих органів;

7) при передачі майна установи в оренду;

8) при передачі підприємств, установ, організацій чи їхніх структурних підрозділів з одного підпорядкування в інше (на встановлену дату передачі).

Таблиця 3.1 - Періодичність інвентаризацій основних засобів у Кіровоградській митниці

Майно, яке підлягає інвентаризації	Періодичність	Дата проведення
Будинки, спорудження й інші нерухомі об'єкти	Не менш одного разу в три роки	-
Інші основні засоби, малоцінні і швидкозношувані предмети	Не менш одного разу на рік	Не раніше першого жовтня
Капітальні роботи інвентарного характеру і капітальні ремонти	Не менш одного разу на рік	Не раніше першого грудня

Крім цього, проведення інвентаризації може бути ініційовано контролюючими органами, що прибули в установу для проведення перевірки (наприклад, органами Державної контрольно-ревізійної служби України).

Основними завданнями інвентаризації є:

1) виявлення фактичної наявності основних засобів, матеріальних цінностей, бланків суворої звітності, грошових коштів у касах, на реєстраційних, бюджетних, валютних та поточних рахунках;

2) виявлення не використовуваних матеріальних цінностей;

3) дотримання умов зберігання матеріальних цінностей і грошових коштів, а також правил утримання та експлуатації матеріальних цінностей;

4) перевірка реальної вартості облікованих на балансі матеріальних цінностей, сум дебіторської та кредиторської заборгованості, в тому числі - щодо якої термін позовної давності минув, та інших статей балансу.

Перш ніж провести інвентаризацію наказом керівника установи створюється інвентаризаційна комісія. До складу комісії входять, як правило, керівник установи чи його заступник (голова комісії), головний бухгалтер, бухгалтер і фахівець, що може надати інформацію про складні за структурою матеріальних цінностях.

Як правило, інвентаризація проводиться на перше число місяця. Для найменшого впливу на поточну роботу матеріально відповідальної особи ідеальним варіантом може бути проведення в нього інвентаризації протягом одного дня. Однак при великій кількості й асортименті матеріальних цінностей це не завжди вдається здійснити. Тому при переносі інвентаризації наступного дня, по закінченні поточного робочого дня приміщення опечатується інвентаризаційною комісією.

До початку роботи інвентаризаційної комісії бухгалтерія повинна закінчити обробку всіх прибуткових і видаткових документів і вивести залишки на день інвентаризації. Інвентаризація повинна проводитися комісією в повному складі в присутності матеріально відповідальної особи. Відсутність хоча б одного члена комісії може бути основою для визнання результатів інвентаризації недійсними.

Перед початком проведення інвентаризації матеріально відповідальне особа надає комісії розписку (як правило, вона знаходиться на самому інвентаризаційному описі) про те, що всі прибуткові і видаткові документи на товарно-матеріальні цінності здані в бухгалтерію, усі товарно-матеріальні цінності, що надійшли на збереження, оприбутковані, а вибулі - списані.

Основні засоби перевіряються шляхом підрахунку, зважування, обмірювання і т.п. Крім цього, у деяких випадках визначення обсягу і ваги основного засобу можна проводити шляхом технічних підрахунків, про що необхідно зробити оцінку в інвентаризаційному описі. Кожне найменування основного засобу, який інвентаризується, заноситься в інвентаризаційні описи. Якщо інвентаризуються цінності, що не є власністю установи (орендовані, на відповідальному збереженні), на них складається окремий опис.

У процесі інвентаризації комісія може виявляти цінності, непридатні до подальшого використання. Якщо за зовнішніми характеристиками можна чітко визначити непрацездатність або непридатність об'єкта, комісія повинна внести пропозицію про доцільність подальшого використання об'єкта основних засобів (здати в ремонт або списати). Разом з тим бувають об'єкти (в основному устаткування), що за своїми зовнішніми характеристиками не викликають сумнівів у працездатності, але в силу специфіки окремих складових частин (вузли, агрегати, деталі) при тривалому використанні можуть бути небезпечні для навколишнього середовища. Наприклад, це можуть бути візуальні дисплейні термінали. Оглядаючи ці об'єкти, комісія повинна звернути увагу на термін їхньої експлуатації, періодичність проведення техобслуговування, стан приміщення, у якому вони використовуються. Звичайно, загострювати увагу на тонких технічних характеристиках такого устаткування не має змісту, тому що для цього існують або штатні фахівці, або сторонні організації, які зобов’язані контролювати працездатність устаткування. Однак, якщо в комісії є сумніви щодо доцільності подальшого використання якого-небудь об'єкта матеріальних цінностей, вона повинна внести пропозиції про його перевірку. Інвентаризаційні описи можуть заповнюватися вручну чи за допомогою обчислювальної техніки. Складаються вони в двох екземплярах, а при зміні матеріально відповідальної особи – у трьох. На кожній сторінці опису прописом вказується число порядкових номерів основних засобів і загальний підсумок кількості всіх цінностей у натуральних показниках, записаних на даній сторінці, незалежно від того, у яких одиницях виміру (штуках, кілограмах, метрах і т.п.) ці цінності відображені. Виправлення і підчищення в описі не допускаються. Складені описи підписуються головою і всіма членами комісії, а матеріально відповідальна особа пише розписку наступного змісту:

“Усі цінності, перераховані в даному інвентаризаційному описі з № ___ по № ___, перевірені комісією в натурі в моєї присутності внесені в опис, у зв'язку з чим претензій до інвентаризаційної комісії не маю. Цінності, перераховані в описі, знаходяться на моєму відповідальному зберіганні”.

По закінченні інвентаризації описи передаються в бухгалтерію, у них поруч з фактичною наявністю матеріальних цінностей проставляються дані бухгалтерського обліку. Шляхом звірки цих даних виявляються розбіжності (надлишки, нестачі).

Комісія повинна перевірити результати інвентаризації, визначені бухгалтерією, і відповідно до них внести свої пропозиції, що відображаються в протоколі. У випадку встановлення порушень у протоколі повинні бути відображенні докладні причини їхнього виникнення, зазначені винні особи, а також пропозиції по прийняттю до них мір. На практиці не завжди можна швидко визначити причини порушень і установити винних осіб. Тому до затвердження протоколу, у ньому можна вказати, що проводиться службове розслідування відповідно до наказу по установі. Протокол, у свою чергу, повинний бути затверджений протягом 10 днів по закінченні інвентаризації.

За результатами інвентаризації керівник видає наказ по установі, у якому може як заохотити працівників за належне виконання своїх обов'язків, так і залучити до дисциплінарної і матеріальної відповідальності відповідно до чинного законодавства. Термін зберігання інвентаризаційних документів (опису, акти, протоколи) складає три роки, але за умови, що ці документи були перевірені при проведенні ревізії.

Результатом інвентаризації є або підтвердження даних бухгалтерського обліку, або виявлення надлишків і нестач.

Зрозуміло, що всі надлишки підлягають оприбуткуванню на баланс установи і відносяться на збільшення фінансування. При цьому надалі необхідно установити причини виникнення цих надлишків.

Що ж стосується нестач, то вони списуються двома способами: або за рахунок установи, або за рахунок матеріально відповідальних осіб.

У першому випадку установа списує основні засоби як у межах норм природного збитку, так і понад ці норми, коли не установлене винна особа. Матеріальні цінності понад норми природного збитку установа списує або самостійно, або з дозволу вищестоящої установи, по кожному випадку нестачі в залежності від її суми.

За рахунок матеріально відповідальних осіб установа списує з балансу основні засоби, а особа, що допустила нестачу, відшкодовує її вартість з урахуванням вимог чинного законодавства. Якщо комісією встановлено, що нестача виникла внаслідок зловживання, то матеріали інвентаризації протягом п'яти днів з моменту встановлення нестачі підлягають передачі в слідчі органи, а для стягнення суми нестачі подається цивільний позов.

У випадках, коли винні особи не встановлені, справи по цих нестачах знаходяться в слідчих органах, суми списаних матеріальних цінностей обліковуються на забалансовому рахунку 05 “Гарантії і забезпечення” до моменту встановлення винних осіб чи до одержання висновку слідчих органів по цих справах.

Оцінка виявлених і не врахованих з моменту проведення останньої інвентаризації об'єктів повинна бути проведена за дійсною вартістю, а знос слід визначити за справжнім технічним станом об'єктів, із оформленням даних оцінки та зносу відповідними актами. Результати інвентаризації повинні бути відображені в обліку за той же період, в якому закінчено інвентаризацію. Вартість надлишків і недостач визначають за тими ж цінами, що і в поточному обліку.

Відображення результатів інвентаризації в Кіровоградській митниці надані у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Бухгалтерські проводки з інвентаризації основних засобів на Кіровоградській митниці

Зміст бухгалтерської операції	Дебет	Кредит
Оприбутковано надлишки основних засобів	106	401
Списана недостача: - основних засобів - знос	401 131	106 106
Віднесена за рахунок винних осіб нестача основних засобів у сумі: - підлягає відшкодуванню установі - підлягає перерахуванню до бюджету - нараховане ПДВ	363 363 363	711 642 641
Нестача внесена матеріально відповідальною особою до каси установи	301	363
Грошові кошти внесені на поточний рахунок	323	301
Перераховано ПДВ	641	323
Перераховано залишок коштів від відшкодованої нестачі в доход бюджету	642	323

У 2009 році на Кіровоградській митниці проведена щорічна інвентаризація основних засобів за субрахунками бухгалтерського обліку й за матеріально відповідальними особами. Результати проведення інвентаризації наступні:

1) нестач, виявлених у процесі інвентаризації не має;

2) виявлені фізично зношені меблі у підрозділах та на складі митниці, в зв’язку з цим інвентаризаційною комісією складені акти про розукомплектування та переведення основних засобів в дошки і зроблено відповідні бухгалтерські записи.

3) виявленні основні засоби, що непридатні для подальшого використання. Комп’ютерна техніка обліковується на балансі, але фактично не використовується – це , монітори у кількості 7 штук, які не підлягають ремонту.

В цілому, контроль на Кіровоградській митниці проводиться згідно чинного законодавства, але є й недоліки: по-перше, затягування з прийняттям рішень за результатами інвентаризації, по-друге, недостатній поточний контроль за рухом основних засобів, не всі основні засоби передані на відповідальне збереження за місцем експлуатації. Основні засоби вартістю до 1000 грн. обліковуються на 106 рахунку “Інструменти, прилади та інвентар”, а повинні обліковуватися на 113 рахунку “Малоцінні необоротні матеріальні активи”. В 2010 р. планується більшу увагу приділити обліку основних засобів та привести у відповідність до інструкції облік по рахунках.

ВИСНОВКИ

За результатами дослідження можна з’ясувати, що Кіровоградська митниця використовує в своїй діяльності основні законодавчі та нормативні акти України, які стосуються обліку основних засобів бюджетних установах.

Відзначимо, що “основні засоби” - матеріальні активи, які використовуються установою багаторазово і безперервно в процесі виконання основних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисного використання чи експлуатації яких становить більше одного року і вартість яких без податку на додану вартість та інших платежів перевищує 1000 гривень за одиницю або комплект, а також сценічно-постановочні засоби вартістю за одиницю понад 10 грн (декорації, меблі і реквізити, театральні і національні костюми, головні убори, білизна, взуття, перуки); .

При вивченні організації бухгалтерського обліку основних засобів на митниці, ми визначили, що цим питанням займається посадова особа відділу бухгалтерського обліку та звітності.

Для ведення обліку основних засобів на Кіровоградській митниці використовується програма “Фінанси”, яка в частині обліку основних засобів призначена для обліку, зберігання, обробки та представлення інформації у відділі бухгалтерського обліку та інших зацікавлених відділах. Вона дозволяє здійснити ввід, корекцію, друк та знищення інвентарних карток, актів надходження, переміщення основних засобів, зберігання масивів введеної інформації, роздруківки вихідних документів.

Фінансування витрат на придбання основних засобів митниці здійснюється за рахунок державного бюджету. Фінансування здійснюється на таких принципах як плановості, цільового спрямування та ефективного використання коштів, дотримання режиму економії та здійснення постійного контролю за їх використанням.

Серед позитивних моментів організації обліку на Кіровоградській митниці можна виділити:

1) високу кваліфікацію працівників бухгалтерії на Кіровоградській митниці, всі вони мають вищу економічну освіту;

2) ефективний контроль за наявністю і збереженням основних засобів;

3) правильне, повне і своєчасне оформлення первинними документами та відображення в обліку операції з руху основних засобів, їх зносу, ремонту і модернізації;

4) точне і своєчасне визначення суми зносу основних засобів та їх відображення в обліку і звітності;

5) своєчасне і якісне проведення інвентаризації основних засобів, правильне оформлення її результатів та їх відображення в обліку і звітності;

6) ефективний контроль за використанням приміщень, машин, обладнання, транспортних засобів, виробничого і господарського інвентарю тощо;

7) правильне оформлення і відображення в обліку вибуття основних засобів, визначення результатів їх списання (реалізації).

Але організація обліку основних засобів на Кіровоградській митниці не є досконалою, оскільки має певні недоліки. Одним з недоліків організації обліку основних засобів на Кіровоградській митниці відсутність достатньої автоматизації обробки обліково-економічної інформації, яка є вирішальним фактором підвищення оперативності, аналітичності та достовірності даних бухгалтерського обліку. Основним і дуже суттєвим недоліком автоматизації обліку, є відсутність суміщення форматів даних програми “Облік основних засобів” та програми “Фінансів”. Автоматичне формування облікових регістрів відсутнє, що значно ускладнює та збільшує час обробки бухгалтерської інформації (доводиться формувати базу даних двічі: перший раз – у програмі “Облік основних засобів”, другий – у програмі “Фінанси”).

Тому необхідно вдосконалити здійснення обліку, аналізу фінансово-господарської діяльності на Кіровоградській митниці і митної системи взагалі, за рахунок використання нового програмного забезпечення, в якому будуть враховані такі моменти організації автоматизації обліку. Автоматизація обліку основних засобів дозволить значно полегшити працю облікових робітників. Створення автоматизованих робочих місць бухгалтерів призведе до прискорення облікового процесу, забезпечить нормальні умови їхньої праці, дозволить звести до мінімуму кількість помилок у роботі, надасть можливість удосконалити процес обробки первинної інформації, складання облікових регістрів та заповнення форм фінансової звітності.

Контроль за дотриманням фінансової та розрахункової дисципліни, своєчасним відображенням у системі обліку всіх господарських операцій, зокрема операцій з руху основних засобів, на Кіровоградській митниці здійснюють працівники фінансово-облікових відділів. Але щоб кваліфіковано провести ту чи іншу перевірку, необхідна спеціальна служба внутрішнього контролю.

Служба внутрішнього контролю повинна бути самостійним підрозділом апарату управління і підпорядковуватися тільки керівництву служби. При цьому в Державній митній службі України можна створити окреме управління внутрішнього контролю, яке буде визначати напрямки та методологію відділів контролю в підрозділах, координувати їх роботу.

Ефективне використання основних засобів митниці є одним із приоритетних завдань при визначенні та аналізі діяльності митної установи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України від 28.06.1996 р. [Текст]. – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2008. – 48 с.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 14.10.1994 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://proglaw.info/kodexes.html

3. Кримінальний кодекс України від 12.10.2001 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://proglaw.info/kodexes.html

4. Митний кодекс України від 11.06.2002 р. № 92-VI [Текст]. – Х.: “ІГВІНІ”, 2006. – 208 с.

5. Цивільний кодекс України від 25.04.2003 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://proglaw.info/kodexes.html

6. Закон України “Про виконавче провадження” від 21.01.1999 р. № 606-XIV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ligazakon.ua/.

7. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ligazakon.ua/

8. Закон України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992 р. № 2269-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ligazakon.ua/.

9. Закон України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.07.2001 р. № 2658-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ligazakon.ua/.

10. Постанова Кабінету Міністрів України “Про заствердження Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна” від 04.10.1995 р. № 786 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ligazakon.ua/.

11. Постанова Кабінета Міністрів України “Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей” від 22.01.1996 р. №116 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ligazakon.ua/.

12. Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про підвищення ефективності використання бюджетних коштів” від 12.01.2000 р. № 15-р та № 31 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ligazakon.ua/.

13. Наказ Держмиткому “Про затвердження Інструкції про порядок проведення документальної ревізії фінансово-господарської діяльності митних установ та організацій митної системи” №242 від 06.06.96 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ligazakon.ua/.

14. Наказ Головного управління Державного казначейства України, Державного комітету статистики України “Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів та Інструкції з їх складання” від 02.12.1997 р. № 125/70 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ligazakon.ua/.

15. Наказ Головного управління Державного казначейства України Міністерства фінансів України “Про затвердження Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно - матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу” від 30.10.1998 р. № 90 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ligazakon.ua/.

16. Наказ Міністерства Фінансів України, Головного управління державного казначейства України “Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ” від 10.12. 1999 р. № 114 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ligazakon.ua/.

17. Наказ Державного казначейства України “Про затвердження Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ” (зі змінами) від 17.07.2000 р. № 64 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ligazakon.ua/.

18. Наказ Фонду державного майна України “Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю, та Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю” від 29.03.2007 р. № 604 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ligazakon.ua/.

19. Інструкція про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затвердженою спільним наказом головного управління державного казначейства України і Міністерства економіки України від 10.08.2001 р. № 142/181 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ligazakon.ua/.

20. Лист Державної податкової адміністрації “Про ПДВ” від 15.02.1999 р. № 843 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ligazakon.ua/.

21. Лист Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30.04.2003 р. № 7/7-401, [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.glavbuch.com.ua/.

22. Лист Головного контрольно-ревізійного управління України “Про відображення в обліку і звітності безоплатного отримання бюджетною установою необоротних матеріальних активів” від 4.10.2003 р. № 12-14/425 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ligazakon.ua/.

23. Лист Державного комітету України з будівництва та архітектури “Про оренду державного нерухомого майна” від 22.10.2003 р. № 12/5-239 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ligazakon.ua/.

24. Лист Державного казначейства України “Про проведення індексації необоротних активів” від 09.03.2008 р. № 07-04/491-1905 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ligazakon.ua/.

25. Лист Державного казначейства України “Про нарахування зносу на необоротні активи бюджетних установ” від 13.12.2008 р. № 07-04/2485-10920 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ligazakon.ua/.

26. Атамас П.Й. Основи обліку в бюджетних організаціях [Текст]: Навчальний посібник / П.Й. Атамас // - Центр навчальної літератури, 2003. - 284 с.

27. Бутинець Ф.Ф. Контроль і ревізія [Текст]: Вид. 2 - ге, доп. і перероб. Підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит” Ф.Ф. Бутинець, - Житомир: ЖІТІ, 2000, - 512 с.

28. Бухгалтерський облік у бюджетних установах [Текст]: Підручник / За заг. ред. проф. Р.Т. Джоги. - К.: КНЕУ, 2003. - 483 с.

29. Бухгалтерський облік у сільському господарстві України. Підручник для сільськогосподарських вузів. / В.Я. Плаксієнко, Л.М. Пісьмаченко, Є.І. Рябий //, під редакцією В.Я. Плаксієнко. Дніпропетровськ, 2005. – 490 с.

30. Економіка підприємства [Текст]: Підручник / За ред. С.Ф. Покропивного. – К.: КНЕУ, 2001. – 390 с.

31. Примакова О.М. Основні засоби: бухгалтерський та податковий облік. [Текст] / О.М. Примакова −Х .: Фактор, 2001. - 146 с.

32. Бондарева Е. Модернизация основных фондов / Е. Бондарева // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.buhgalteria.com.ua.

33. Брылев А. “Что нужно знать о гарантийном ремонте и гарантийном обслуживании” / А. Брылев [Електронний ресурс] //. – Режим доступу: www.buhgalteria.com.ua.

34. Горицкая Н. Порядок бухгалтерского учета движения основных средств [Текст] / Н. Горицкая // Облік і звітність. - 2002 - № 23. -134 с.

35. Городянська Л. Організація первинного обліку основних засобів на підприємстві [Текст]: / Л. Городянська // Бухгалтерський облік і аудит, - 2003. -320 с.

36. Деркач Т. “Ремонтные расходы” - 2005: на всякое улучшение - свое ухудшение / Т. Деркач // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.buhgalteria.com.ua

37. Куц Р. Инвентаризация в бюджетных учреждениях / Р. Куц // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.buhgalteria.com.ua

38. Левицкая С. Выбытие необоротных активов [Текст] / C. Левицкая // Бухгалтерия. – 2003 . № 32 , - 309 c.

39. Назарбаева И. Основные фонды: меж трех законов…/ И. Назарбаєва // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.buhgalteria.com.ua

40. Питання-відповідь: Попередній договір оренди нерухомого майна// [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.glavbuch.com.ua

41. Питання-відповідь: Оренда нерухомого майна державної форми власності// [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.glavbuch.com.ua

42. Питання-відповідь: Індексація основних засобів у бюджетній установі// [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.glavbuch.com.ua

43. Питання-відповідь: Розмір орендної плати за державне майно, що підлягає сплаті до бюджету// [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.glavbuch.com.ua

44. Cамарченко Е. Индексация основных фондов – 2005: и выгодно, и можно / Е. Cамарченко // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.buhgalteria.com.ua

45. Сліпачук О. Надходження необоротних активів у бюджетних установах: бухгалтерський та податковий облік [Текст]: / О. Сліпачук // Дебет - кредит - 2003 № 42. - 209 с.

46. Юрченко К. Облік необоротних активів у бюджетних установах [Текст]: / К. Юрченко // Вісник ПСУ. - 2002 – № 40. - 145 с.