Міністерство освіти та науки України
ОДАБА
Кафедра опалення, вентиляції,та охорони повітряного басейну
Курсова робота з дисципліни:
Теплогазопостачання та вентиляції
Тема:
Опалення та вентиляція цивільного будинку
Виконав:
студент гр. ПСК-341
Копец І.М.
Перевірив:
Спінов В.В.
Одесса 2009
Вихідні данні
Номер завдання – 51
Місто з режимом експлуатації конструкцій приміщень – Хабаровськ , Б
Розрахункова температура повітря в місті - = -34, ,
Тривалість опалювального періоду – n =205
Швидкість повітря – w = 5,9 м/с
Додаткові вихідні данні
Джерелом теплопостачання проектного будинку приймається міська теплова мережа з параметрами теплоносія Тг
= 150 о
С (в подаючій магістралі) і tо
= 70 о
С (в зворотній магістралі).
Всі проектні будинки трьохповерхові з неопалювальним підвалом, висота поверху – 3м, підлоги східних клітин на ґрунті.
По останній цифрі залікової книжки вибираю план типового поверху – дитячий садок. Орієнтація фасадів будинку вказана в плані.
Система опалення проектується з нижньою розводкою.
Розміри вікон – 1,8×1,5, вхідних дверей східних клітин 2,1×1,8.
Коефіцієнт теплопередачі вікон – 0,4, вхідних дверей – 1,32 Вт/м2
о
С.
1.
Опалення
1.1
Теплотехнічний розрахунок потрібної товщини огороджуючої конструкції
Для вирішення поставленої задачі необхідно визначити число градус-днів отоплюючого періоду (DD) :
DD = (tв
– tоп
)×n = (18-(-10,1)×205 =5760,5 градус-днів
де tв
– розрахункова температура внутрішнього повітря.
tоп
- середня температура опалювального періоду.
n – тривалість опалювального періоду.
По значенню DD та різновиді конструкції по (Д.3) знаходимо нормативний опір теплопередачі Rнор
, (м2 о
С/Вт) = 2,2 м2 о
С/Вт
Матеріал зовнішніх стін – керамзитобетон на керамзитовому піску. Щільність - 1800 кг/м3
.
Утеплювач перекриття – плити мінеральної вати підвищеної жорсткості. Щільність – 200 кг/м3
.
Товщину стіни приймаємо кратною 50 мм, але не менше 300мм. утеплювач стіни - кратним 20 мм, але не більше 250 мм.
Визначаємо товщину утеплювача конструкції:
δx
= (Rнор
– (1/αв
+ δ1
/λ1
+ δ3
/λ3
+ δ4
/λ4
+ 1/αн
))×λ2
= (2,2 – (1/8,7+0,03/0,93+0,3/0,92+0,03/0,81))×0,09 = 0,152 м.
де αв
– коефіцієнт теплопровідності на внутрішній поверхні огороджень (Вт/м2 о
С)
αн
– коефіцієнт теплообміну на зовнішній поверхні (Вт/м2 о
С)
λ1
, λ2
, λ3
, λ4
– коефіцієнти теплопровідності матеріалів огороджуючих конструкцій (Вт/м о
С) δ1
, δх
, δ3
, δ4
– товщина шарів огороджень, м.
Рис. 1 - Параметри шарів огороджуючої конструкції
1) λ1
=0,93 Вт/м о
С, δ1
=0,03 м;
2) λ2
= 0,09 Вт/м о
С, δ2
= х;
3) λ3
= 0,92 Вт/м о
С, δ3
= 0,3 м;
4) λ4
=0,81 Вт/м о
С, δ4
= 0,03 м.
В додатку № 3 знаходимо Rнор
=2,2, виходячи із значень DD.
αв
=8,7, αн
=23.
Приймаємо товщину утеплювача кратною 1 см => δ2
=0,16 м.
Знайдемо Rфакт.
– фактичний опір конструкції:
м2 о
С/Вт
Rфакт.
> Rнор.
. Знаходимо коефіцієнт теплопередачі конструкції:
Кст
= = 0,43 Вт/м2 о
С
Рис.2 - Розрахунок перекриття
Параметри шарів перекриття
1) Руберойд λ1
=0,17 Вт/м о
С, δ1
=0,01 м;
2) стяжка λ2
= 0,93 Вт/м о
С, δ2
= 0,05 м;
3) утеплювач λ3
= 0,09 Вт/м о
С, δ3
= х м;
4) залізобетонна плита λ4
=2,04 Вт/м о
С, δ4
= 0,2 м.
Знайдемо товщину утеплювача в перекритті кратного 5 см:
δx
= (Rнор
– (1/αв
+ δ1
/λ1
+ δ2
/λ2
+ δ4
/λ4
+ 1/αн
))×λ3
=(2,5 –(1/8,7+0,01/0,17+0,2/2,04+1/23))×0,09 = 0,2 м.
(м2 о
С/Вт)
Rфакт.
> Rнор.
.
Знаходимо коефіцієнт теплопередачі перекриття:
Кпер..
= = 0,39 Вт/м2 о
С
Коефіцієнт теплопередачі вікон Квк
=0,4 Вт/м2 о
С.
Коефіцієнт теплопередачі вхідних дверей Кдв
=1,32 Вт/м2 о
С.
Коефіцієнт теплопередачі зовнішньої стіни Кст.
= 0,43 Вт/м2 о
С
1.2
Визначення тепловитрат приміщеннями запроектованої будівлі
Необхідно визначити тепловитрати кутових і середніх приміщень проектованої будівлі по одному на кожному поверсі і тепловитрати однієї з сходових кліток.
В тепловитрати кожної з кімнат включаються і тепловитрати через огороджувальні конструкції, різниця температур перевищує 3о
С.
Для приміщень першого поверху - це зовнішні стіни і двері, вікна, підлога. Другий поверх – теж, крім підлоги, третій – додаткові втрати через покриття .
Тепловитрати обчислюють з точністю до 10 Вт по формулі:
де
А – розрахункова площа огороджуючої конструкції, м2
;
К – коефіцієнт теплопередачі конструкції, Вт/(м2
о
С);
- температура повітря в приміщенні, о
С;
- температура холодної п’ятиденки, о
С;
–
коефіцієнт врахування конструкції в просторі;
- додаткові тепловитрати в долях від основних.
Додаткові втрати тепла, приймаються слідуючими:
- при розрахунковій швидкості повітря до 5 м/с =0,05
- при швидкості повітря більш ніж 5 м/с .
Витрата тепла повинна враховувати витрати на підігрів зовнішнього інфільтрованого повітря, що поступає в будову через щілини в вікнах внаслідок різниці тисків усередині приміщення та ззовні.
В приміщенні житлових та громадських будинків витрати тепла на підігрів повітря інфільтрації Qu
, Вт, знаходять за формулою:
Qu
=0,337×A×h×
де А – площа пола кімнати, м3
;
h – висота кімнати, м. Якщо в кімнаті немає ні вікон, ні зовнішніх дверей, тоді Qu
=0. Для зручності розрахунків результати обчислень зводять у таблицю1.1. До таблиці заносимо розрахунки тепловитрат для кутової і середньої кімнати трьох поверхів.
Таблиця 1.1. Тепловитрати обчислювальних приміщень
№, tн
|
НОК |
Розміри і Площа огороджень |
К |
|
|
1+∑𝛃 |
Qt
|
Qи
|
Qб
|
|||
о
|
a×в, м |
А, м2
|
Вт/м2о
|
о
|
Вт |
Вт |
Вт |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
||
101 +18 |
Н.С.-З. |
3×4,5 |
13,5-2,7= 10,8 |
0,43 |
18-(-31)=49 |
1 |
1,15 |
260 |
1670 |
13970 |
||
ОК-З |
1,8× 1,5 |
2,7 |
0,4 |
49 |
1 |
1,15 |
60 |
|||||
Н.С.-Ю |
7,5×3 |
22.5-2,7=19,8 |
0,43 |
49 |
1 |
1,05 |
440 |
|||||
ОК-Ю |
1,8 |
2,7 |
0,43 |
49 |
1 |
1,05 |
60 |
|||||
ПОЛ |
4,5× 3 |
13,5 |
7,6 |
49 |
1 |
- |
5030 |
|||||
4,5 |
20,25 |
6,5 |
49 |
1 |
- |
6450 |
||||||
102 +18 |
Н.С.-З |
2,1× 3,6 |
7,56-2,7= 4,86 |
0,43 |
49 |
1 |
1,1 |
110 |
370 |
1760 |
||
ОК-З |
1,8× 1,5 |
2,7 |
0,4 |
49 |
1 |
1,1 |
60 |
|||||
ПОЛ |
2,1× 3,6 |
7.56 |
3,3 |
49 |
1 |
- |
1220 |
|||||
201 +18 |
Н.С.-З. |
3×4,5 |
13,5-2,7= 10,8 |
0,43 |
49 |
1 |
1,15 |
260 |
1670 |
2490 |
||
ОК-З |
1,8× 1,5 |
2,7 |
0,4 |
49 |
1 |
1,15 |
60 |
|||||
Н.С.-Ю |
7,5×3 |
22.5-2,7=19,8 |
0,43 |
49 |
1 |
1,05 |
440 |
|||||
ОК-Ю |
1,8 |
2,7 |
0,43 |
49 |
1 |
1,05 |
60 |
|||||
202 +18 |
Н.С.-З |
2,1× 3,6 |
7,56-2,7= 4,86 |
0,43 |
49 |
1 |
1,1 |
110 |
370 |
540 |
||
ОК-З |
1,8× 1,5 |
2,7 |
0,4 |
49 |
1 |
1,1 |
60 |
|||||
301 +18 |
Н.С.-З. |
3×4,5 |
13,5-2,7= 10,8 |
0,43 |
49 |
1 |
1,15 |
260 |
1670 |
3130 |
||
ОК-З |
1,8× 1,5 |
2,7 |
0,4 |
49 |
1 |
1,15 |
60 |
|||||
Н.С.-Ю |
7,5×3 |
22.5-2,7=19,8 |
0,43 |
49 |
1 |
1,05 |
440 |
|||||
ОК-Ю |
1,8 |
2,7 |
0,43 |
49 |
1 |
1,05 |
60 |
|||||
КРОВ |
4,5× 7,5 |
33,75 |
0,39 |
49 |
1 |
- |
640 |
|||||
302 +18 |
Н.С.-З |
2,1× 3,6 |
7,56-2,7= 4,86 |
0,43 |
49 |
1 |
1,1 |
110 |
370 |
680 |
||
ОК-З |
1,8× 1,5 |
2,7 |
0,4 |
49 |
1 |
1,1 |
60 |
|||||
КРОВ |
2,1× 3,6 |
7.56 |
0,39 |
49 |
1 |
- |
140 |
Визначаємо питомі тепловтрати
1.3 Визначення тепловтрат приміщеннями і будівлею в цілому
По питомих втратах тепла, визначених для кутових і середніх приміщень кожного поверху, Вт/м легко обчислити тепловтрати будь-яким приміщенням кожного поверху. Для цього треба визначити периметр зовнішніх стін і компоненти його на питому втрату одним погонним метром стіни відповідного приміщення. Результати обчислення зручно оформити в табличній формі. Для правильного розміщення опалювальних приладів доцільно попередньо визначити орієнтовану кількість секцій чавунних радіаторів, як зазначено
Таблиця 1.2. Тепловтрати приміщеннями і будовою в цілому
№ приміщення |
∑
|
, Вт/м |
Q,Вт |
N=Q/178 |
101 |
12 |
1165 |
13970 |
79 |
102 |
3,6 |
489 |
1760 |
10 |
103 |
3 |
489 |
1467 |
9 |
104 |
4 |
489 |
1956 |
11 |
105 |
4 |
489 |
1956 |
11 |
106 |
3 |
489 |
1467 |
9 |
107 |
3,6 |
489 |
1760 |
10 |
108 |
12 |
1165 |
13970 |
79 |
109 |
12 |
1165 |
13970 |
79 |
110 |
2,8 |
489 |
1369 |
8 |
111 |
3,8 |
489 |
1858 |
11 |
112 |
3,8 |
489 |
1858 |
11 |
113 |
3,2 |
489 |
1564 |
9 |
114 |
3,2 |
489 |
1564 |
9 |
115 |
3,8 |
489 |
1858 |
11 |
116 |
3,8 |
489 |
1858 |
11 |
117 |
2,8 |
489 |
1369 |
8 |
118 |
12 |
1165 |
13970 |
79 |
201 |
12 |
208 |
2490 |
14 |
202 |
3,6 |
150 |
540 |
3 |
203 |
3 |
150 |
450 |
3 |
204 |
4 |
150 |
600 |
4 |
205 |
4 |
150 |
600 |
4 |
206 |
3 |
150 |
450 |
3 |
207 |
3,6 |
150 |
540 |
3 |
208 |
12 |
208 |
2490 |
14 |
209 |
12 |
208 |
2490 |
14 |
210 |
2,8 |
150 |
420 |
3 |
211 |
3,8 |
150 |
570 |
4 |
212 |
3,8 |
150 |
570 |
4 |
213 |
3,2 |
150 |
480 |
3 |
214 |
3,2 |
150 |
480 |
3 |
215 |
3,8 |
150 |
570 |
4 |
216 |
3,8 |
150 |
570 |
4 |
217 |
2,8 |
150 |
420 |
3 |
218 |
12 |
208 |
2490 |
14 |
301 |
12 |
261 |
3130 |
18 |
302 |
3,6 |
189 |
680 |
4 |
303 |
3 |
189 |
567 |
4 |
304 |
4 |
189 |
756 |
5 |
305 |
4 |
189 |
756 |
5 |
306 |
3 |
189 |
567 |
4 |
307 |
3,6 |
189 |
680 |
4 |
308 |
12 |
261 |
3130 |
18 |
309 |
12 |
261 |
3130 |
18 |
310 |
2,8 |
189 |
529 |
3 |
311 |
3,8 |
189 |
718 |
4 |
312 |
3,8 |
189 |
718 |
4 |
313 |
3,2 |
189 |
605 |
4 |
314 |
3,2 |
189 |
605 |
4 |
315 |
3,8 |
189 |
718 |
4 |
316 |
3,8 |
189 |
718 |
4 |
317 |
2,8 |
189 |
529 |
3 |
318 |
12 |
261 |
3130 |
18 |
Сума тепловтрат усіма приміщеннями ∑Q = 118430Вт.
1.4 Конструювання та вибір обладнання теплового пункту
Так як параметри теплоносія теплової мережі не відповідають допустимим для житлових і адміністративних будівель, а тиск на вході достатній для роботи елеватора, система опалення підключається до тепломережі по залежній схемі, через елеваторний вузол. Теплова потужність QC
, Вт, яку повинен забезпечити елеватор, визначається як:
де - коефіцієнт для опалювальних приладів М140
коефіцієнт, що враховує додаткові втрати тепла трубами через зовнішні огородження,
- тепловтрати будови, Вт.
Витрати води. що проходять через горловину G, т/ч, обчислюються по залежності:
де и - температура води відповідно в подаючій та зворотній магістралях системи опалення (знаходиться в залежності від призначення будівлі), о
С.
Перепад тисків після елеватора, кПа
де - перепад тисків до елеватора (по завданню);
- коефіцієнт змішення води в елеваторі;
Тг
– температура води в тепломережі:
для лікарень, ясел, дитсадків о
С, о
С.
Діаметр горловини елеватора, м обчислюється як:
По обчисленому діаметру горловини з таблиці підбирають найближчий менший діаметр горловини стандартного елеватора і його номер, згідно таблиці 1.3. вибираємо елеватор ВТІ МосЕнерго N2.
Діаметр сопла елеватора dC
,
м , знаходять по формулі:
2. Вентиляція
2.1
Визначення повітрообмінів та розмірів вентиляційних каналів
Витрати повітря L, м3
/ч., що виводиться з кожній із шести розрахункових приміщень (по 2 на кожному поверсі)шляхом природної втяжної системи, розраховують по наступній залежності:
де - об’єм обчислювального приміщення, м3
;
- кратність повітрообміну за годину, для гуртової кімнати (Д.6).
де - об’єм обчислювального приміщення, м3
;
- кратність повітрообміну за годину, для процедурної (Д.6).
Необхідна площа перерізу каналів Fk
, м2
визаначається по формулі:
де - рекомендована швидкість повітря в вентиляційному каналі, м/с., приймається 0,5 – 1,0 м/с в залежності від поверху (1 пов. – 0,6; 2 пов. – 0,7; 3 пов. - 0,8 м/с).
В залежності від товщини стін,їх матеріалу та розташування задаються стандартними розмірами каналів. Кількість каналів n, шт., для кожного приміщення визначається з подальшим округленням даних по формулі:
де - площа перерізу стандартного каналу, м2
.
Живий переріз вентиляційних решіток кожного каналу обчислюють наступним чином:
де - рекомендована швидкість, м/с, повітря біля входу в жалюзійну решітку, (Д.13).
де - витрати повітря через вертикальний канал, м3
/ч.
В кожному обчислювальному приміщенні на плані будови наносяться витяжні канали, а на горищі, або на плані другого поверху пунктиром показують горизонтальні короби і вентиляційну шахту системи природної витяжної вентиляції обчислювальних приміщень. Розрахунок повітрообміну заносять в таблицю 2.1.
Таблиця 2.1 - Розрахунок повітрообміну в приміщенні
№ кімнати, призначення |
Об’єм приміщення м3
|
Кількість повітрообміну, К |
Витрати повітря L, м3
|
Сумарна площа каналу м2
|
Розмір стандартного каналу, а |
Число каналів , шт. |
Швидкість, м/с |
101 гуртова |
90,312 |
1 |
90,312 |
0,042 |
|
1 |
0,66 |
102 процедурна |
20 |
5 |
100 |
0,046 |
|
1 |
0,75 |
201 гуртова |
90,312 |
1 |
90,312 |
0,036 |
|
1 |
0,66 |
202 процедурна |
20 |
5 |
100 |
0,04 |
|
1 |
0,75 |
301 гуртова |
90,312 |
1 |
90,312 |
0,031 |
|
1 |
0,66 |
302 процедурна |
20 |
5 |
100 |
0,035 |
|
1 |
0,75 |
Вимоги до техніки безпеки по газопостачанню житлового будинку
При виконанні роботи слід користуватись нормативами [13-15]. газопровід вводять в житлові і громадські будинки через нежитлові помешкання (сходові клітки, коридори, чи в помешканнях де є газові прибори). Не дозволяється ввід газопроводу в підвали, ліфти, вентиляційні камери. Замикаюча арматура газопроводу розміщується на сходових клітках, в тамбурах, коридорах. Розводящі труби газопроводів прокладають по верху стін першого поверху. Газові стояки прокладають в кухнях, на сходових клітках чи коридорах. Їх не можна прокладати в житлових кімнатах, ванних та санвузлах. Якщо від одного вводу в житловий будинок газ подають до кількох стояків, то на кожному з них ставиться кран чи засув.
В будинках до п’яти поверхів вимикаючі пристрої на стояках не встановлюють. Перед кожним газовим приладом встановлюють кран. Труби з’єднуються на зварюванні. В місцях перетину з фундаментами, перекриттями, сходовими площадками, стінами, а також у входу та виходу з-під землі газопровід замикають в стальні футляри. Відстань між відкрито прокладеними електропроводами та стінкою газопроводу повинна бути не менш, ніж 0,1м.
Установку газових плит в житлових будинках треба передбачити в приміщеннях кухонь висотою не менш, ніж 2,2 м, які мають вікна з кватирками. При цьому внутрішній об’єм приміщення повинен бути не менш ніж 8 м3
– для газових плит з двома пальниками; 12 м3
– для плит з трьома та 15 м3
– для плит з чотирма пальниками.