РефератыСтроительствоРоРобочий майданчик виробничих будівель

Робочий майданчик виробничих будівель

Міністерство освіти і науки України


Запорізька державна інженерна академія


Кафедра МБГ


КУРСОВА РОБОТА


з дисципліни "Металеві конструкції"


На тему: "Робочий майданчик виробничих будівель"


Запоріжжя


2010


1. ВИБІР РАЦІОНАЛЬНОЇ СХЕМИ БАЛОЧНОЇ КЛІТКИ


Згідно завдання до курсової роботи та рекомендацій п.2 [1] приймаємо дві схеми балочної клітки: загального та ускладненого типу.



Рисунок 1 – Компоновочна схема балочної клітки:


а – нормального типу;б – ускладненого типу.


1.1 Розрахунок настилу


Розрахунок товщини настилу проводимо згідно рівняння 1 [1]:


, (1.1)


де - відношення прольоту настилу до його граничного прогину; - нормативне навантаження згідно завдання, ; - модуль деформації сталі; - коефіцієнт Пуассона для сталі.


Розрахунок горизонтальної опорної реакції обчислюємо за формулою 2 [1]:


, (1.2)


де - відносний прогин настилу;


- коефіцієнт надійності за наантаженням.


Із умов міцності [1] знаходимо кати кутових швів кріплення настилу:


, (1.3)


, (1.4)


де - коефіцієнти, що примається за табл.7д [1]; - розрахунковий опір металу шва (за табл.6д [1]), ; - розрахунковий опір шва за межею сплавлення (за табл.5д [1]), ; - коефіцієнт надійності за призначенням (за табл.1д [1]); - коефіцієнт умови роботи конструкцій.


Катет шва приймаємо за більшим із знайдених значень, але не меньше мінимального, яке вказане у табл.8 додатку до [1].


1.1.1 Розрахунок настилу балочної клітки нормального типу


За формулою 1.1 розраховуємо товщину настилу балочної клітки:



Згідно сортаменту листової сталі приймаємо лист товщиною .


За формулою 1.2 розраховуємо горизонтальну опорну реакцію в настилі:



За формулами 1.3 та 1.4 знаходимо катет кутвих швів кріплення настилу щодо умов ручної зварки електродами Е46:




Згідно табл.8 додатку до [1] приймаємо катет шва .


1.1.2 Розрахунок настилу балочної клітки ускладненого типу


За формулою 1.1 розраховуємо товщину настилу балочної клітки:



Згідно сортаменту листової сталі приймаємо лист товщиною .


За формулою 1.2 розраховуємо горизонтальну опорну реакцію в настилі:



За формулами 1.3 та 1.4 знаходимо катет кутвих швів кріплення настилу щодо умов ручної зварки електродами Е46:




Згідно табл.8 додатку до [1] приймаємо катет шва .


1.2 Розрахунок балок настилу


Визначаємо нормативні і розрахункові навантаження на балку за формулами:


; (1.5)


; (1.6)


; (1.7)


; (1.8)


де - нормативне навантаження від власної ваги настилу, ;


- нормативне навантаження від власної ваги балок настилу, .


Нормативне навантаження від власної ваги балок настилу розраховуємо за формулою:


, (1.9)


де - лінійна густина балки настилу, ;


- кількість балок настилу в частині балочної клітини за розмірами ;


- крок допоміжних балок, ;


- крок колон балочної, ;


- коефіцієнти надійності за навантаженням ().


Визначаємо граничні значення згинального моменту та перерізуючої сили за формулами:


(1.10)


(1.11)


Визначаємо потрібний момент опору за формулою 8 [1]:


(1.12)


Перевірку міцності прийнятого перерізу виконуємо за фомулою 9 [1]:


, (1.13)


де - коефіцієнт роботи матеріалу.


Міцність за дотичними напруженнями визначаємо за формулою 11 [1]:


, (1.14)


де - моменти інерції обраного перерізу балки настилу;


- товщина стінки профілю, ;


- розрахунковий опір сталі зрізу, .


Жорсткість балки настилу перевіряємо за формулою 12 [1]:


(1.15)


1.2.1 Розрахунок балок настилу балочної клітки нормального типу


За формулами 1.5 та 1.7 визначаємо нормативні і розрахункові навантаження на балку настилу:




За формулами 1.10 та 1.11 визначаємо граничні значення згинального моменту та перерізуючої сили:




За формулою 1.12 визначаємо потрібний момент опору балки настилу:



з сортаменту фасонного прокату приймаємо наступну за кроком двотаврову балку №20 з характеристиками: ; ; ; .


За формулою 1.13 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:



За формулою 1.14 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:



За формулою 1.15 перевіряємо жорсткість балки настилу:



Усі умови виконуються, таким чином для даної схеми приймаємо балки настилу з двотаврового профілю ý
20.


1.2.2 Розрахунок балок настилу балочної клітки ускладненого типу


За формулами 1.5 та 1.7 визначаємо нормативні і розрахункові навантаження на балку настилу:




За формулами 1.10 та 1.11 визначаємо граничні значення згинального моменту та перерізуючої сили:




За формулою 1.12 визначаємо потрібний момент опору балки настилу:



З сортаменту фасонного прокату приймаємо двотаврову балку №14 з характеристиками: ; ; ; .


За формулою 1.13 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:



За формулою 1.14 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:



За формулою 1.15 перевіряємо жорсткість балки настилу:



Усі умови виконуються, таким чином для даної схеми приймаємо балки настилу з двотаврового профілю ý
14.


За формулою 1.9 розраховуємо нормативне навантаження від балок настилу:



За формулами 1.6 та 1.8 визначаємо нормативні і розрахункові навантаження на допоміжну балку:




За формулами 1.10 та 1.11 визначаємо граничні значення згинального моменту та перерізуючої сили:




За формулою 1.12 визначаємо потрібний момент опору балки настилу:



З сортаментуфасонного прокату приймаємо двотаврову балку №30 з характеристиками: ; ; ; .


За формулою 1.13 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:



За формулою 1.14 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:



За формулою 1.15 перевіряємо жорсткість балки настилу:



Усі умови виконуються, таким чином для даної схеми приймаємо допоміжні балки з двотаврового профілю ý
30.


1.3 Порівняння варіантів схем балочної клітки


Розрахунок металоємності балочних кліток нормального та ускладненого типу виконуємо за формулами 13,14 [1]:


; (1.16)


; (1.17)


де - вага настилу, ; - відповідно, вага балки настилу і допоміжної балки, ;


- відповідно кількість балок настилу і допоміжних балок.


Таким чином металоємність балочної клітки нормального типу складає:



Таким чином металоємність балочної клітки ускладненого типу складає:



Отримані дані з металоємності варіантів балочної клітки заносимо до таблиці.


Таблиця 1.1 – Порівняння варіантів схем балочної клітки
























№вар. Витрати сталі, Кількість
Всього На Відсотки, % Типів балок Монтажних елементів
1 3018 78,96 1 6
2 2445 63,97 2 6

Таким чином варіант балочної клітини нормального типу є менш металоємним та трудомістким. Схема балочної клітки нормального типу буде використана у подальшому розрахунку головних балок перекриття та колон.


2
.
РОЗРАХУНОК ГОЛОВНОЇ БАЛКИ


Визначаємо нормативні і розрахункові навантаження на головну балку:




За формулами 1.10 та 1.11 визначаємо граничні значення згинального моменту та перерізуючої сили:




За формулою 1.12 визначаємо потрібний момент опору балки настилу:



З сортаменту фасонного прокату приймаємо двотаврову балку №50Б2 з характеристиками: ; ; ; .


За формулою 1.13 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:



За формулою 1.14 проводимо перевірку міцності прийнятого перерізу:



За формулою 1.15 перевіряємо жорсткість балки настилу, але значення припустимого прогину приймаємо :



Перевіряємо загальну стійкість головної балки перекриття за формулою:


, (2.1)


де - крок балок настилу, ;


- ширина полки двотавра, ;


- товщина полки двотавра, ;


- вістова відстань між центрами полок двотавра.


Таким чином загальна стійкість головної балки перекриття складає:



Усі умови виконуються, таким чином приймаємо перетин головної балки з двотаврового профілю ý
50Б2.


2.1 Розрахунок опорного ребра балки


Для даної схеми приймаємо конструкцію опорного ребра, розміщеного на краю головної балки. Ширину опорного ребра приймаємо конструктивно рівною ширині полки двотавра .


Товщину опорного ребра розраховуємо за формулою 71 [1]:


, (2.2)


де - опорна реакція головної балки, ;


- розрахунковий опір сталі за межею міцності, .


Таким чином за формулою 2.2 товщина опорного ребра складає:



Конструктивно приймаємо товщину опорного ребра.


Перевіряємо місцеву стійкість опорного ребра балки за формулою 72 [1]:


, (2.3)


де - ширина консольної частини полки балки, .


Таким чином розрахункова місцева стійкість ребра балки складає:



Стійкість опорного ребра балки , як центрово стиснутого стержня перевіряємо за формулою 73 [1]:


, (2.4)


де - коефіцієнт повздовжнього вигину, що визначається в залежності від гнучкості ;


- площа опорної ділянки балки, яка включає переріз опорного ребра та частину заввишки .


Площу опорної ділянки балки визначаємо за формулою 74 [1]:


, (2.5)



Гнучкість опорної частини балки визначаємо за формулою 76 [1]:


, (2.6)


де - радіус інерції, за формулою 77 [1]:


, (2.7)


де - момент інерції опорної ділянки відносно осі, за формулою 78 [1]:


(2.8)


Таким чином момент інерції опорної ділянки відносно осі стінки складає:



Таким чином радіус інерції перетину складає:



Таким чином гнучкість опорної частини балки складає:



За таблицею 21 додатку до [1] приймаємо коефіцієнт .


За формулою 2.4 перевіряємо умову стійкості опорного ребра балки , як центрово стиснутого стержня:



Із умов міцності кутових за формулою 81 [1] знаходимо необхідний катет вертикального кутового шва:


, (2.9)

>

де - розрахункова довжина швів, .



Згідно табл.8 додатку до [1] приймаємо катет шва .


2
.2 Розрахунок спряження балок настилу з головною балкою


Розраховуємо монтажну висоту перекриття за формулою:


, (2.10)


де - конструктивна висота перекриття за завданням, ;


- висота балок настилу, ;


- товщина настилу, .


Таким чином монтажна висота перекриття складає:



Так як монтажна висота перекриття менше висоти головної балки, приймаємо схему з’єднання в одному рівні головної балки і балок настилу.


За формулою 82 [1] перевіряємо стінку прокатної балки настилу на місцеве зминання:


(2.11)


де - опорна реакція балки настилу, ;


- площа зминання стінки прокатної балки, .


Площу зминання стінки прокатної балки знаходимо за формулою 83 [1]: , (2.12) де - товщина стінки прокатної балки, ;


- знаходимо згідно геометричних параметрів двотаврового профілю.


Таким чином площа зминання стінки прокатної балки складає:



За формулою 2.11 перевіряємо умови зминання стінки прокатної балки настилу:



За формулою 84 [1] перевіряємо ребро жорсткості головної балки на торцеве зминання:


(2.13)


де - площа зминання торцевої поверхні ребра, .


Площу зминання торцевої поверхні ребра знаходимо за формулою 85 [1]:


, (2.14)


де - товщина ш ширина ребра жорсткості головної балки, .


Таким чином площа зминання торцевої поверхні ребра жорсткості складає:



За формулою 2.13 перевіряємо ребро жорсткості головної балки на торцеве зминання:



Визначаємо діаметр болта


(2.15)


(2.16)




Монтажні болти для кріплення балки настилу до головної балки приймаємо М16.


2
.3 Розрахунок монтажного стику головної балки


Вибираємо конструктивно розташування монтажного стику посередині головної балки, тоді ; .


Згідно рекомендацій [1] приймаємо схему розташування болтів монтажного стику головної балки, спосіб обробки – металевими щітками, контроль затягування болтів – за згинальним моментом.



Рисунок 2 – Схема компоновки болтів монтажного стику


Момент інерції у найбільш віддалених від вісі болтах розраховуємо за формулою 88 [1]:


, (2.15)


де - момент інерції стінки балки, ;


- момент інерції всього перерізу балки, .


Таким чином момент інерції у найбільш віддалених від вісі болтах складає:


За формулою 89 [1] визначаємо зусилля в болтах, викликане моментом :


, (2.16)


де - відстань між крайніми рядами болтів за висотою, ;


- сума квадратів відстаней між симетричними рядами болтів, ; - кількість рядів болтів.


Таким чином максимальне зусилля в болтах складає:



Так як поперечна сила у перетині , сумарне зусилля .


За формулою 92 [1] визначаємо необхідну площу перерізу високоміцного болта:


, (2.17)


де - розрахунковий опір розтягу високоміцного болта;


- коефіцієнт умов з’єднання;


- кількість поверхонь тертя;


- коефіцієнт тертя та коефіцієнт надійності за табл.11д [1].


Таким чином необхідна площа перерізу високоміцного болта складає:



За табл.15д [1] вибираємо діаметр високоміцного болта М16 з . Товщину накладок приймаємо конструктивно рівною .


Зусилля в поясах балки розраховуємо за формулою 94 [1]:


, (2.18)


де - згинальний момент в полках балки, ;


- висота балки, .


Таким чином зусилля в поясах головної балки складає:



За формулою 95 [1] розраховуємо несучу здатність одного високоміцного болта кріплення поличок:


(2.19)



Кількість болтів у з’єднанні визначаємо за формулою 96 [1]:


(2.20)


(приймаємо 8 болтів М16)


Необхідну площу накладок розраховуємо за формулою 97 [1]:


(2.21)



Необхідну товщину накладок розраховуємо за формулою 98 [1]:


(2.22)


(приймаємо товщину )


3. РОЗРАХУНОК ЦЕНТРОВО–СТИСНЕНИХ КОЛОН


Розрахункову висоту колони визначаємо за формулою 98 [1]:


, (3.1)


де - висотна позначка верха майданчика за завданням, ;


- величина заглиблення колони у підлогу.


Таким чином розрахункова висота колони складає:



Так як при наявності зв’язків між колонами в обох напрямках, вузол верхнього закріплення колони вважають шарнірним розрахункова висота колони . Згідно рекомендацій [1] приймаємо гнучкість колони , тоді коефіцієнт .


Потрібний радіус інерції перерізу гілки колони розраховуємо за формулою:


Потрібну площу перерізу ланки колони визначаємо за формулою 102 [1]:


, (3.3)


Таким чином потрібна площа перерізу колони складає:



З сортаменту фасонного прокату приймаємо швелер №14 з характеристиками: ; . Таким чином фактична гнучкість колони буде складати:


Отримана гнучкість перевищує припустиме значення, тому з сортаменту фасонного прокату приймаємо швелер №18 з характеристиками: ; . Таким чином фактична гнучкість колони буде складати: ()


Перевірку міцності прийнятого перерізу виконуємо за формулою:


(3.4)



Розрахунок необхідної гнучкості колони проводимо із умови рівностійкості перерізу колони () за формулою 120 [1]:


, (3.5)


де - гнучкість окремої гілки колони.


Таким чином гнучкість колони складає:



Необхідний радіус інерції відносно вісі Y визначаємо за формулою 121 [1]:



Необхідну відстань між гілками колони знаходимо за формулою 123 [1]:


(приймаємо )


Мінімальна ширина наскрізної колони з умов [1] повинна складати:



Таким чином приймаємо ширину наскрізної колони .


За формулою 124[1] встановлюємо відстань між планками:


(3.6)


де - гнучкість окремої гілки;


- радіус інерції гілки відносно нейтральної вісі, .


За формулою 3.6 відстань між планками складає:


(приймаємо )


За формулою 126 [1] визначаємо власний момент інерції перерізу колони:


, (3.7)


де - відповідно, площа і власний момент інерції гілки відносно вісі Y.


Таким чином власний момент інерції перерізу колони складає:



Радіус інерції перерізу визначаємо за формулою 127 [1]:



За формулою 128 [1] визначаємо гнучкість колони відносно вісі Y:


()


За формулою 129 [1] визначаємо приведену гнучкість колони:



За формулою 130 [1] перевіряємо стійкість відносно вісі Y:


(3.8)


Перевіряємо стійкість відносно вісі за формулою 3.8:



За формулою 131 [1] знаходимо ширину планок:


(приймаємо )


Згідно умов формули 132 [1] та рекомендацій приймаємо товщину і ширину планок ;.


За формулою 133 [1] перевіряємо відношення жорсткості планки і гілки:


, (3.9)


де - момент інерції перерізу планки відносно власної вісі, ;


- відстань між осями планок, ;


- відстань між осями гілок, .


Таким чином перевіряємо умови формули 3.9:



За формулою 135 [1] проводимо розрахунок планки на дію умовної поперечної сили:



За формулами 136 [1] проводимо розрахунок поперечної сили і згинального моменту в планках:




За формулою 137 [1] проводимо перевірку кутових швів що закріплюють планку до гілок колони:(3.10)


3.1 Розрахунок оголовка колони


Товщину опорної плити приймаємо конструктивно в межах 20…25мм. Болти виконують тільки фіксуючу роль і також назначаються конструктивно діаметром в межах .


Із умови міцності на зминання визначаємо товщину ребра (формула 138 [1]):


, (3.11)


де - довжина зминаємої площі.


Таким чином товщина опорного ребра складає:


(приймаємо )


За формулою 140 [1] визначаємо необхідний катет шва:


(3.12)


Висоту ребра визначаємо із умови міцності зварних швів, які закріпляють їх до стінок колон (формула 139 [1]):


(3.13)


(приймаємо )


Визначивши розміри ребра, необхідно перевірити його на зріз за формулою 139 [1]:


(3.14)



3.2 Розрахунок бази колон


За формулою 143 [1] визначаємо необхідну площу опорної плити, виходячи із умови забезпечення міцності бетону фундаменту під плитою:


, (3.15)


де – розрахунковий опір стисненню бетону фундаменту, ;


– коефіцієнт, який залежить від співвідношення площі верхнього обрізу фундаменту і площі опорної плити бази;


– розрахунковий тиск колони на фундамент, який враховує власну вагу колони, кН
.


За формулою 144 [1] знаходимо розрахунковий тиск колони на фундамент


, (3.16)


– площа перерізу колони, м2
;


– довжина колони;


– вага перерізу колони за довідником;


- коефіцієнт надійності за навантаженням.


Таким чином розрахунковий тиск колони на фундамент складає:



Згідно формули 3.15 площа опорної плити колони складає:



За формулою 145 [1] встановлюємо ширину плити:


(3.17)


де - товщина траверси, приймається в межах ;


– величина консольного звісу, приймається в межах .


Таким чином ширина плити складає:



За формулою 146 [1] визначаємо необхідну довжину плити:



Згідно умов [1] довжину плити приймаємо .


За формулою 147 [1] визначаємо напруження стиску опорної бази:



За формулами 148-150 [1] визначаємо найбільші згинальні моменти, що виникають у опорній плиті колони для смужки одиничної ширини :





За найбільшим згинальним моментом знаходимо необхідну товщину плити за формулою 152 [1]:


(приймаємо )


За формулою 153 [1] визначаємо висоту траверси колони:


(приймаємо )


За формулою 154 [1] навантаження на траверсу приймаємо рівномірно розподіленим:



За формулами 155-156 [1] найбільші значення згинального моменту в траверсі становить:


а) на консольних ділянках:


б) у прольоті:



За формулою 157 [1] найбільша поперечна сила на опорі складає:



За формулою 158 [1] проводимо перевірку міцності траверси на згин:


(3.18)



За формулою 159 [1] проводимо перевірку міцності траверси на зріз


(3.19)



ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ


1. Методичні вказівки до виконання курсової роботи "Робочий майданчик виробничих будівель" по курсу "Металеві конструкції" для студентів фаху 7.092101 "Промислове і цивільне будівництво"/Склад. В.В.Шкода. – Запоріжжя: ЗДІА, 1997-61 с.


2. Бадур А.И., Белогуров В.Д. Стальные конструкции. Справочник конструктора.-К.: Изд-во "Сталь", 2004.-120 с.


3. Справочник конструктора металлических контрукций/ Васильченко В.Т., Рутман А.Н., Лукьяненко Е.П.-Киев: Будівельник, 1890.-288 с.


4. Справочник техника-конструктора. Изд. 3-е, перераб. И доп. Самохвалов Я.А., левицкий М.Я., Григораш В.Д. Киев, "Техніка", 1978.-592 с.

Сохранить в соц. сетях:
Обсуждение:
comments powered by Disqus

Название реферата: Робочий майданчик виробничих будівель

Слов:2864
Символов:24941
Размер:48.71 Кб.