Продаж послуг курортів і туризму — пріоритетний напрямок соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим. Крим є одним з найбільших курортних регіонів на території колишнього СРСР, що приваблює мільйони відпочиваючих із країн СНД і далекого зарубіжжя. Значення Криму як курорту визначається його унікальними природними ресурсами, цікавими визначними пам'ятками, розвитою транспортною і санаторно-курортною інфраструктурою. Щосезонно в Криму відпочиває близько 3-3.5 млн. осіб країн СНД і ряду європейських держав. Деякі здравниці Південного Узбережжя Криму і Євпаторії пропонують також цілий рік відпочинок і лікування.
Особливості географічного положення
Особливості географічного положення Криму: його близькість до Росії, Малої Азії і Південно-Східної Європи, створюють сприятливі умови для розвитку транспорту і транспортної мережі. Крим доступний для відвідування туристами будь-якої країни. По розвитку транспортної інфраструктури Крим займає одне з провідних місць в Україні. Міжнародний аеропорт «Сімферополь» спроможний приймати повітряні судна будь-якого класу. Основну роль у перевезенні відпочиваючих відіграють залізничний і автомобільний транспорт. Морські порти Севастополя, Ялти, Феодосії, Керчі зв'язують півострів з південними регіонами України, Росії, Грузією, іншими країнами Причорномор'я, а через протоки Босфор і Дарданелли — з більшістю країн світу. Транспортна мережа усередині півострова робить легко доступним для туристів будь-який його куточок. У Криму функціонує найпротяжніша в Європі високогірна міжміська тролейбусна траса, що зв'язує Сімферополь з Алуштою і Ялтою.
Кримський курортний комплекс надає послуги готелів різного класу, пансіонатів, баз відпочинку.
Рекреаційний потенціал Криму
В теперішній час туристсько-рекреаційний потенціал Кримського півострова можна оцінити таким чином:
Історико-культурні ресурси. на території Криму понад 11,5 тисяч пам`ятників історії, культури і архітектури, що відносяться до різних історичних епох, цивілізацій, етносів і релігій. Найбільш унікальні з них, наприклад, комплекс печерних міст і монастирів, генуезькі фортеці, святі місця різних конфесій та інші використовуються як туристичні об`єкти.
Ландшафтні ресурси. П’ять державних заповідників, 33 заповідники, з них 16 загальнодержавного значення, 87 пам`ятників природи, 13 з них загальнодержавного значення, 10 заповідних урочищ.
Лікувально-мінеральні ресурси. 8 родовищ мінеральних вод, 15 родовищ лікувальних грязей.
Територіальні ресурси. Більш ніж 90% рекреаційних об`єктів сконцентровано на вузькій 3-х кілометровій прибережній смузі морить. У глибинних територіях розміщені лише невеликі (до 100 місць); мало комфортабельні об`єкти, хоча в цій "Кримській Швейцарії" є всі необхідні умови і ресурси для рекреаційного освоєння високого рівня.
Основні курортні регіони Криму
Південний Берег Криму – територія між с. Форос і м. Алушта.
Унікальні кліматичні фактори ПБК обумовлені його захищеністю від руху холодних повітряних мас з півночі.
У цьому регіоні густо розгалужена транспортна мережа, упоряджені пляжі, найбільш дорогі готелі, ресторани і розваги. Багатий визначними пам'ятками. Тільки на території Великої Ялти нараховується більше 500 історико-культурних, архітектурних об'єктів, у числі яких дворянські садиби, палаци і парки. Улюблене місце відпочинку російської аристократії ХІХ – поч. ХХ ст.ст.. і радянської державної еліти, включаючи М. С. Горбачова.
Західне узбережжя — міста Євпаторія і Саки.
Найвідоміший клімато-бальнео-грязевий курорт. Євпаторія є найбільшим у СНД дитячим курортом (частка дитячих місць у санаторіях складає 73%). Регіон відзначається великими піщаними пляжами.
Східний Крим – узбережжя від Алушти до Феодосії.
Регіон знаменитий гальковими пляжами і найцікавішими природними й історичними об'єктами (Судак, Новий Світ, Карадаг). Популярний як зона недорогого в порівнянні з Південним Берегом Криму відпочинку.
Севастополь
Регіон, де відпочинок у моря може бути успішно поєднаний з туризмом. Численні історичні об'єкти і природні визначні пам'ятки, найбільша військова база епохи СРСР.
Бахчисарайський район
Туристський регіон, який нерідко називають «Кримською Швейцарією», багатий унікальними історико-архітектурними спорудженнями: «печерні міста», пам'ятники мусульманської архітектури. Є умови для активного гірського туризму, мисливства, рибальства.
Поряд з цими традиційними курортно-туристичними регіонами Криму, все більший розвиток здобувають мало освоєні ділянки Західного узбережжя півострова: селища Піщане, Миколаївка; Північно-Західний Крим, з унікальними природними об'єктами — м. Тарханкут; Керченський півострів, який поєднує позитивні якості найцік
Таблиця 1. Найбільш інвестовані міста Криму
| Місто | Відсоткова частка інвестицій, % |
| Ялта | 38,1 |
| Сімферополь | 20,4 |
| Армянськ | 11 |
| Алушта | 7,1 |
| Евпаторія | 3,7 |
Санаторно-курортний туризм
В теперішній час розвиток санаторно-курортної галузі в Автономній Республіці Крим стає одним з пріоритетних напрямів. Воно базується на використанні мінеральних вод (з потенційним дебітом 14 тис.м3
в добу); лікувальних грязей (з балансовими запасами 22,4 млн.м3
); пляжів (протяжністю 517 км.); кліматичних і ландшафтних ресурсів, морського і гірського повітря і ін.
Всього в Криму налічується більше 600 санаторно-курортних і оздоровчих установ, використовуваних в основному, для сезонного лікування і відпочинку.
Санаторії і пансіонати з лікуванням складають 28% і розташовані переважно на Південному березі Криму, а також на курортах Євпаторії Саки.
Усі санаторії Криму мають спеціалізацію, залежну від особливостей лікувальних чинників місцевості, де вони розташовані.
Санаторії Криму за спеціалізацію:
- туберкульозний
- органів дихання
- опорно-рухового апарату
- неврологічний
- гінекологічний
- органів зору
- серцево-судинної системи
- загально терапевтичний
- багато профільний
-
«Зелений» туризм.
Новим і перспективним напрямом в розвитку туристичної індустрії Криму став зелений (сільський) туризм. Цей вид туризму є одним з видів малого бізнесу, піднімає роль краєзнавства, усереднює елементи активної діяльності і відпочинку, створює життєву середу, наближену до природи.
Інші можливі види туризму
Розвиток інфраструктури екологічного і соціального туризму в сільській місцевості; розвиток системи курортного сервісу в нових прибережних регіонах рекреаційного освоєння; розвиток системи сервісу для неорганізованих відпочивальників; розвиток шоу-бізнесу і індустрії розваг; створення інфраструктури для елітних видів спорту; впровадження унікальних методів лікування.
Наявність туристичних ресурсів, особливості вже наявної інфраструктури дають можливість розвивати в Криму нетрадиційні форми туризму: спелеологічний, скелелазіння, кінний, велосипедний, дельтапланеризм, гірничо-пішохідний, винні і мисливські тури, вертолітні екскурсії, прогулянки на яхтах, підводні занурення з аквалангом, науковий і автотуризм.
Той факт, що національна структура Криму складається з більше 100 національностей і народностей, створює всі необхідні передумови для розвитку етнічного туризму. Для німецьких, болгарських, грецьких, кримсько-татарських і чеських громадян, чиї предки колись жили в Криму, розроблені тури по їх історичній батьківщині з відвідинами архітектурних і релігійних пам`ятників півострова.
Висновки
Інвестиційна привабливість Криму
За розрахунками аналітиків, Крим має низку переваг, якими він може скористатися в боротьбі за інвесторів з іншими регіонами України і країнами Східної Європи, а саме:
— вигідне географічне місце (півострів, як і Греція, є «територіальним серцем» Організації чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС);
— кліматичні умови;
— достатньо розвинена інфраструктура;
— наявність великої законодавчої бази, яка регламентує інвестиційну діяльність.
Проте, за твердженням західних фахівців, є й стримуючі чинники для входження потенційних інвесторів до Криму:
— суперечливі українські закони;
— нестабільне інвестиційне законодавство;
— недосконала державна політика в інцест.сфері, що не гарантує збереження прав інвесторів.
Література та інші джерела
1. М.В. Жук. Комерційна географія України. Підручник для студентів географічних та економічних спеціальностей вищих навчальних закладів освіти. − Чернівці: «Прут», 1998.− 360 с.
2. http://www.crimea-portal.gov.ua/
3. http://www.personal-plus.net/
4. http://uk.wikipedia.org/
5. http://travel.kyiv.org
6. http://tourcrim.ru/