РефератыФинансовые наукиАнАналіз вхідних і вихідних грошових потоків підприємства

Аналіз вхідних і вихідних грошових потоків підприємства

МIНIСТЕРСТВО ФIНАНСIВ УКРАЇНИ


БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ФIНАНСОВО-ЕКОНОМIЧНИЙ IНСТИТУТ


ФIНАНСОВО-ЕКОНОМIЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ


КАФЕДРА ФІНАНСІВ


КУРСОВА РОБОТА


З дисципліни „Фінансовий аналіз”


НА ТЕМУ:


“Аналіз вхідних і вихідних грошових потоків підприємства”


(на базі приватного підприємства ”ШАНС”)


Науковий керiвник:


Деркач О.Б.


Виконавець:


студент ІVкурсу групи Ф-48


Бондар А.П.


Спеціальність "Фінанси"


Спеціалізація "Фінанси підприємств"


Чернiвцi


2008


ЗМІСТ


ВСТУП


РОЗДІЛ 1. СКЛАД ГРОШОВИХ ПОТОКІВ ТА КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА ЗНАЧЕННЯ ПОЛІТИКИ УПРАВЛІННЯ НИМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ


1.1. Поняття грошових коштів підприємства та їх класифікація


1.2. Класифікація грошових потоків і управління ними на підприємстві


РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ ПІДПРИЄМСТВА


2.1. Оцінка динаміки, обсягу, структури та руху грошових потоків на підприємстві


2.2. Оцінка ефективності використання грошових коштів на підприємстві та визначення платоспроможності підприємства


РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА І ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ НИМИ В НАСТУПНОМУ ПЕРІОДІ


ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


ДОДАТКИ


ВСТУП


Згідно закону України “Про підприємства в Україні” від 27.03.1991 р. підприємство - це самостійний господарюючий суб’єкт, створений для ведення господарської діяльності, яка здійснюється з метою створення прибутку. Як правило, підприємство виступає юридичною особою, що визначається сукупністю ознак: володіння майном, відповідальністю по використанню цього майна, наявністю розрахункового рахунку в банку, виступає від свого імені. Володіння майном виражається наявністю бухгалтерського балансу, на якому ведеться облік майна підприємства.


Фінансові відносини підприємства виникають тоді коли на грошовій основі виникає формування власних ресурсів підприємства, його доходів розподілу доходів, виникаючих в результаті цієї діяльності, їх використання на цілі розвитку підприємства.


Організація господарської діяльності потребує відповідного фінансового забезпечення, тобто першочергового капіталу, який формується із вкладів. Це найважливіше джерело формування майна будь-якого підприємства. Отже, капітал інвестується у виробництво, в процесі якого створюється вартість яка виражається ціною реалізованої продукції. Після реалізації продукції вона приймає грошову форму - форму прибутку від реалізації створених товарів, який поступає на розрахунковий рахунок підприємства.


Але на жаль нині в Україні спостерігається стійка тенденція до збільшення кількості фінансово-неспроможних підприємств. Без огляду на певні позитивні зрушення в економіці, тенденція до збільшення кількості збиткових підприємств збереглася. Наслідком незадовільного фінансового стану більшості вітчизняних підприємств є неефективне управління грошовими коштами підприємства, збільшення їхньої кредиторської та дебіторської заборгованості. На початку 2003 року кредиторська заборгованість майже у два рази перевищувала обсяги ВВП країни; дебіторська заборгованість перевищила обсяги ВВП у півтора рази. Таким є наслідок неплатоспроможності більшості суб'єктів господарювання.


Проблема підвищення ефективності управління грошовими потоками підприємства має значний вплив.


Багато уваги приділяють темі про підвищення ефективності управління грошовими потоками підприємства різні вітчизняні науковці. Так, наприклад, дуже добре висвітлена ця тема у книгах А. Поддєрьогіна, який приділив темі "Управління грошовими потоками на підприємстві" цілий розділ. Також непогано розписана ця тема у підручниках П.Я. Поповича. Багато різних статей на цю тему присвячено у різних журналах, насамперед "Фінанси України", "Економіка України " та інші.


Метою при написанні курсової роботи є розрахунок і порівняння показників ефективності управління грошовими потоками підприємства за звітній і плановий періоди.


Завданням даної курсової роботи є визначення потреби в грошових коштах підприємства на майбутній період.


Об’єктом дослідження є грошові потоки підприємства.


Курсова робота складається з трьох розділів.


В першому розділі висвітлюються питання про склад грошових потоків підприємства.


В другому розділі здійснюється дослідження ефективності управління грошовими потоками підприємства . У третьому розкрито шляхи формування грошових потоків підприємства.


В третьому розділі визначається прогнозне формування грошових коштів підприємства на майбутній період.


Інформаційно-аналітичною базою являються баланс, звіт про фінансові результати , звіт про рух грошових коштів та статут.


Теоретико-методичною базою являються літературні джерела, а саме видання провідних економістів, нормативна законодавча база.


РОЗДІЛ 1
СКЛАД ГРОШОВИХ ПОТОКІВ ТА КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА І ЗНАЧЕННЯ ПОЛІТИКИ УПРАВЛІННЯ НИМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ
1.1 Поняття грошових коштів підприємства та їх класифікація

Гроші, як результат інвестиційної діяльності, з одного боку, характеризують отриманий поточний ефект збільшення грошей порівняно з їх сумою, авансованою в інвестиційні проекти, а з другого боку, обсяги іммобілізації грошової маси з інвестиційних проектів в зв’язку з їх закінченням або виходом з них.


Гроші, як результат фінансової діяльності характеризують обсяги залучення підприємством грошей на фінансовому ринку. Можуть використовуватися різні інструменти залучення - випуск акцій, облігацій, отримання кредитів, позик, облік векселів. Можливі обсяги залучення грошей обумовлюються високою кількістю факторів зовнішнього та внутрішнього характеру. При рівних умовах зовнішнього середовища обсяг залучення грошей конкретним підприємством обумовлюється факторами внутрішнього характеру - обсягами та ефективністю господарської діяльності, наявними активами підприємства, його іміджем.


Роль, яку виконують гроші, як результат операційної діяльності значно вагома. Грошові кошти є стартовим чи фінальним етапом процесу кругообороту або обслуговуючим ресурсом, наявність якого забезпечує перехід від однієї стадії циклу до іншої.


Гроші є одним з вагомих факторів, що визначають фінансове положення підприємства, його життєздатність. Наявні залишки грошових коштів характеризують фінансову здатність підприємства до проведення господарської діяльності. Наявні грошові кошти виступають факторами, що лімітують обсяги діяльності підприємства, а також можливість проведення певних операцій.


Відсутність грошей на момент виникнення потреби в них ускладнює проведення запланованої діяльності, або взагалі зумовлює неможливість її продовження.


Таким чином, грошові кошти є складною багатоплановою економічною категорією, використовуються як інструмент оцінки, засіб платежу та заощадження, є ресурсом та результатом діяльності підприємства, обумовлюють його поточне та майбутнє фінансове положення. Грошові кошти можуть бути охарактеризовані на базі застосування статичного та динамічного підходів.





Рис.1.1. Характеристика статичного і динамічного підходу до визначення грошових коштів підприємства


Статичний підхід до характеристики грошей визначає їх як наявний залишок коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства на конкретний час. В рамках статичного підходу грошові кошти прийнято розглядати з двох точок зору: бухгалтерської та економічної.


З бухгалтерської точки зору грошові кошти підприємства є сукупністю залишків грошей, які обліковуються на окремих бухгалтерських рахунках та знаходять відображення в балансі підприємства. В складі грошових коштів виділяють:


1.Залежно від рахунку , на якому вони відображені : грошові кошти в касі; грошові кошти на поточних рахунках рахунках; грошові кошти на валютному ринку; грошові кошти у підзвітних осіб.


2. За призначенням: грошові для обороту, для спеціального призначення.


3. За місцем зберігання: грошові кошти в банку, в касі, у підзвітних осіб.


Економічна точка зору на грошові кошти підприємства передбачає використання таких підходів до характеристики їх складу, обсягу та розміру.


1. Залежно від підходу до визначення обсягу грошових коштів виділяють:


- в широкому сенсі - як грошові кошти авансовані у майно підприємства;


- у вузькому сенсі - як частина оборотних активів, яка безпосередньо знаходиться в грошовій формі.


2. Залежно від джерела утворення виділяють:


- власні грошові кошти;


- позикові грошові кошти.


3. Залежно від натурально-речової форми грошові кошти підприємства можуть бути представленні:


- готівкою;


- безготівковими грошима.


4. Залежно від ступеня ділової активностігрошові кошти підприємства можуть бути розділені на: активні гроші та пасивні гроші. До активної частини відносять грошові кошти, які беруть участь в обороті, використовуються як засіб платежу. Пасивні гроші не використовуються в господарському обороті, а резервуються для покриття певних потреб підприємства.


5. Залежно від функціонального призначення наявні грошові кошти розглядають як запас коштів, створений з певною метою.


Залежно від потреб, що задовольняються, виділяють чотири види запасів грошових коштів:

1. Операційний запас грошових коштів, потрібний для ведення бізнесу, фінансування поточних господарських операцій.


2. Страховий запас, представлений грошовими коштами, які зберігаються в резерві на випадок непередбачених змін.


3. Спекулятивний запас грошових коштів, метою створення якого є отримання додаткового прибутку від спекулятивних операцій завдяки використанню сприятливої кон’юнктури окремих ринків для проведення позапланових закупок ресурсів.


4. Компенсаційний запас грошових коштів, потреба та розмір якого залежить від практики взаємодії підприємства з банком, що його обслуговує. Комерційні банки вимагають від боржника підтримувати певний залишок коштів на рахунку в банку, прямо пропорційний або сумі кредиту, або сумі комісійних.


В основі грошових коштів підприємства лежить поняття грошового обороту. Грошовий оборот є результатом функціонування реальних грошей та охоплює виконання ними функцій засобу обігу, засобів платежу і засобів накопичення. Здійснення усіх видів діяльності підприємства породжує рух грошових коштів у формі надходжень і витрат.


Цей рух являє собою безперервний процес і визначається як грошовий потік.


1.2 Класифікація грошових потоків і управління ними на підприємстві

Управління грошовим потоком є важливим з точки зору регулювання ліквідності балансу, оптимізації оборотних активів, планування тимчасових параметрів капітальних затрат і джерел їх фінансування, управління поточними затратами і їх оптимізація в процесі виробництва і реалізації продукції, прогнозу економічного росту. В процесі кругообороту грошові кошти підприємства утворюють грошові потоки, обсяг яких характеризує кількість залучених або використаних грошових коштів. Грошові потоки підприємства можуть бути класифіковані за ознаками:


1. Залежно від напрямку руху потоку розглядають:


- вхідний грошовий потік;


- вихідний грошовий потік;


- сальдовий грошовий потік.


Вхідний грошовий потік характеризує обсяг надходження грошових коштів в цілому та за окремими джерелами їх утворення. Вихідний - обсяги витрачання грошових коштів в цілому та за окремими напрямками використання. Сальдовий формується як сума вхідного та вихідного потоків.


2. Залежно від напрямку діяльності виділяють:


- грошовий потік від операційної виробничої діяльності;


- грошовий потік від інвестиційної діяльності;


- грошовий потік від фінансової діяльності.


3. Залежно від способу визначення розміру грошового потоку виділяють:


- чистий грошовий потік;


- розрахунковий грошовий потік;


- загальний грошовий потік.


Чистий грошовий потік характеризує зміну наявних грошових коштів за період та визначається як різниця між залишком грошових коштів на кінець та початок періоду, що аналізується. Таким чином він характеризує сальдовий потік без відображення обсягу грошових операцій. Розрахунковий грошовий потік - це приблизна оцінка поповнення грошових коштів підприємства за результатами господарської діяльності, яка використовується в планових та експертних розрахунках. За своїм власним складом він становить суму чистого прибутку та амортизаційних відрахувань.
Не враховує інші складові грошового потоку, а отже, може некоректно відображати реально досягнутий результат господарювання. Загальний грошовий потік використовується для оцінки обсягів усіх видів операцій підприємства , що пов’язані з рухом грошових коштів.


4. Залежно від ритмічності здійснення грошові потоки підприємства визначаються як:


- регулярні грошові потоки ;


- нерегулярні грошові потоки.


Регулярні грошові потоки є результатом господарсько- фінансової діяльності підприємства.
Їх обсяг є сталим в часі або має тенденцію до зміни. Надходження та витрачання грошей здійснюється систематично. Це обумовлює можливість їх регулювання та планування. Нерегулярні грошові потоки пов’язані з проведенням окремих господарських операцій. Вони виникають спонтанно, не мають сталого обсягу та періодичності. Планування утворення та здійснення цих потоків може проводитись лише методом прямих розрахунків, відповідно до часу та обсягу операцій, що їх породжують.


5. Залежно від почерговості і напрямків здійснення платежів грошові потоки поділяють на:


- пріоритетні грошові потоки;


- поточні грошові потоки;


- дискреційні грошові потоки;


- довгострокові грошові потоки.


Пріоритетний грошовий потік - це обов’язкові грошові виплати, які мусить здійснити підприємством першочерговому порядку для запобігання фінансовим ускладненням та з метою подовження нормальної життєдіяльності. До нього належать процентні, податкові виплати, погашення боргів, термін сплати яких настав. Поточний грошовий потік характеризує обсяги та напрямки використання грошових коштів для фінансування поточної господарської діяльності підприємства, для забезпечення обіговими активами запланованих обсягів діяльності підприємства. В рамках операційного потоку грошові кошти витрачаються на закупівлю товарних та інших матеріальних ресурсів, погашення кредиторської заборгованості, фінансування витрат обігу.Дискреційний грошовий потік характеризує надходження та витрачання грошових коштів на цілі , що не пов’язані з поточною господарською діяльністю, він формується в результаті інвестиційної діяльності як виручка від продажу або здачі в оренду основних фондів. До складу дискреційних грошових виплат входять купівля постійних активів, здійснення фінансових вкладів, виплата дивідендів за акціями підприємства, витрати, пов'язані з придбанням філіалів, засновництвом дочірніх підприємств. Довгостроковий грошовий потікформується як сукупність джерел та напрямків використання грошових коштів , що призводять до довгострокової зміни структури капіталу підприємства, він є результатом фінансових надходжень - емісії акцій, довгострокових облігацій, отримання банківських позик, витрачання грошових коштів на виплату основної суми боргу.


6. За масштабами обслуговування господарського процесу виділяють:


- грошові потоки на підприємстві в цілому;


- грошові потоки в окремих структурних підрозділах підприємства;


- грошові потоки в окремих господарських операціях.


7. За методом обчислення виділяють:


- валовий грошовий потік, який характеризує всю сукупність грошових коштів;


- чистий грошовий потік, який визначається як різниця між вхідним і вихідним грошовим потоком.


8. За рівнем достатності обсягу виділяють:


- надлишковий грошовий потік, коли надходження грошових коштів перевищує їх витрачання;


- дефіцитний грошовий потік.


9. За методом оцінювання виділяють:


- теперішній грошовий потік - оцінюється за вартістю поточного моменту часу;


- майбутній грошовий потік - оцінюється за вартістю майбутнього часу;


Політику управління грошовими коштами підприємства характеризує таблиця.


Таблиця 1.1


Склад джерел надходжень і напрямки витрачання грошових коштів підприємства


























Види діяльності Джерела надходження грошових коштів Напрямки витрачання грошових коштів
1 2 3
Операційна діяльність Виручка від реалізації товарів, робіт, послуг; погашення дебіторської заборгованості за реалізовані товари, продукцію, роботи. Витрати на закупівлю товарів; поточні витрати пов’язані з виробництвом і реалізацією товарів і послуг; податки і інші платежі; погашення короткострокової кредиторської заборгованості.
Інвестиційна діяльність

Виручка від реалізації основних засобів; виручка від реалізації


нематеріальних активів.


Придбання основних засобів і нематеріальних активів; здійснення довгострокових


фінансових вкладень.


Фінансова діяльність Виручка від продажу акцій підприємства; отримання кредитів та послуг. Виплата дивідендів; погашення кредитів і позик.
Інші операції Цільові надходження; безкоштовно отримані цінності. Використання фонду споживання; видатки пов’язані з благодійною діяльністю.

З таблиці видно, що джерела надходження і напрямки витрачання грошових коштів залежить від виду діяльності.


РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ ПІДПРИЄМСТВА
2.1
Оцінка динаміки, обсягу, структури та руху грошових потоків на підприємстві

Приватне підприємство “ШАНС” створене на основі приватної власності засновника громадянина України Малькова Ігоря Захаровича. Метою створення приватного підприємства “ШАНС” є отримання прибутку від реалізації електронних приладів, протипожежної техніки, товарів народного споживання та продукції виробничо-технічного призначення. Предметом діяльності приватного підприємства є: посередницька, закупівельна та торгівельна діяльність, в тому числі у вигляді комісійної, комерційної, фірмової, оптової та роздрібної торгівлі, надання маркетингових послуг, будівельна та будівельно-монтажна діяльність, ремонт, технічне обслуговування, продаж та прокат автотранспортних засобів, іпотечна, лізингова, інвестиційна діяльність.


Приватне підприємство “ШАНС” має право здійснювати виробничу торгово-посередницьку діяльність з метою одержання відповідного прибутку. Приватне підприємство самостійно здійснює матеріально-технічне забезпечення власного виробництва і капітального будівництва через систему прямих угод, а також самостійно здійснює реалізацію своєї продукції, інших матеріальних цінностей.


Приватне підприємство “ШАНС” здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, веде статистичну звітність, самостійно визначає структуру управління.


Як видно з додатку А та додатку Б у порівнянні із попереднім 2003 роком приватне підприємство “ШАНС” у звітному 2007 році покращило свої фінансові результати. Для того, щоб дослідити ефективність управління грошовими потоками підприємства потрібно розрахувати та проаналізувати ряд показників, які характеризують фінансовий стан. Щоб охарактеризувати фінансовий стан використовують дуже багато показників та коефіцієнтів. Але у даній роботі використано лише ті показники та коефіцієнти, які є найголовнішими.


На початку 2007 року дані про фінансовий стан приватного підприємства “ШАНС” свідчать про те, що дане підприємство працювало ефективно. Якщо подивитись на додаток Б то видно, що підприємство отримало 1506,7 тис.грн. чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у порівнянні з 2003 роком чистий дохід який складав 907,3 тис.грн.


Якщо звернути увагу на додаток А то можна побачити таку картину. Власний капітал приватного підприємства “ШАНС” на початку року становив лише 83,2 тис.грн., а на кінець року 195,9 тис.грн. Як бачимо, що дане підприємство на початку року функціонувало за рахунок позикових коштів.


Аналіз вхідних і вихідних грошових потоків здійснюється на основі звіту про рух грошових коштів приватного підприємства ”ШАНС”.


Таблиця 2.1


Аналіз вхідних і вихідних потоків









































































































Показники Звітний період Попередній період Відхилення
X Сума Питома вага Сума Питома вага X
1 2 3 4 5 6

Операційна діяльність


Вхідний грошовий потік


8025,3 67,6 5974,3 77,4 +2051
Вихідний грошовий потік 847,1 7,2 1186,6 15,4 -339,5
Чистий грошовий потік 7178,2 X 4787,7 X +2390,5

Інвестиційна діяльність


Вхідний грошовий потік


510,5 4,3 422,3 5,5 +88,2
Вихідний грошовий потік 10765,5 91 5904,1 77 +486,4

Чистий грошовий потік


-10255,5 X -5481,8 X -4773,7

Фінансова діяльність


Вхідний грошовий потік


3340,7 28,1 1325,1 17,1 +2015,6
Вихідний грошовий потік 220,3 1,8 592,5 7,7 -372,2
Чистий грошовий потік 3120,4 X 732,6 X +2387,8

Валовий грошовий потік


Сума всіх вхідних грошових потоків


11876,5 100 7721,7 X +4154,8
Сума всіх вихідних потоків 11832,9 100 7683,2 X +4149,7
Сума всіх грошових потоків 43,1 X 38,5 X +4,6

З таблиці видно, що у приватного підприємства ”Шанс” сума всіх вхідних і вихідних потоків за звітній період більше ніж за попередній. Це пояснюється активністю підприємства.


Для того щоб провести детальний аналіз грошових потоків потрібно розрахувати коефіцієнти :


Коефіцієнт достатності чистого грошового потоку (за 2007 рік):


К.д.ч.г.п.= ЧГП : Суму сплати основного боргу+Сума приросту запасів+сума визначених дивідендів. (2.1)


На прикладі приватного підприємства “ШАНС”:


ЧГП= 43,1 :(( 19,9+(- 63,8)) = -0,98


Цей коефіцієнт показує чи достатньо у підприємства коштів, щоб погасити суму основного боргу та суму визначених дивідендів. З прикладу видно ,що для підприємства не вистачає коштів, щоб виконати свої зобов’язання.


Аналіз фінансового стану приватного підприємства “ШАНС” починається із аналізу фінансової стабільності підприємства, який здійснюється за даними балансу та дозволяє визначити спроможність даного об'єкту дослідження сплачувати свої поточні зобов'язання. Фінансова стабільність підприємства пов’язана з рівнем залежності від кредиторів та інвесторів і характеризується співвідношенням власних і залучених коштів. Основні показники фінансової стабільності:


Коефіцієнт концентрації власного капіталу( за 2007 рік):


Підсумок 1 розділу пасиву балансу : валюта балансу (2.2.)


На прикладі приватного підприємства “ШАНС”:


Кк.в.к. = 195,9 : 482,4 * 100 = 40


Цей коефіцієнт характеризує фінансову стійкість підприємства. Що вищим є значення цього показника, то більше підприємство є фінансово стійким,стабільним і незалежним від зовнішніх кредиторів. Частка власного капіталу має бути не меншою за 60%. А у випадку з приватним підприємством “ШАНС” видно, що воно не зовсім є фінансово стійким, стабільним і незалежним від зовнішніх кредиторів. У підприємство з високою часткою власного капіталу кредитори вкладають охочіше кошти, оскільки воно з більшою ймовірністю може погасити борги за рахунок власних коштів.


Коефіцієнт фінансової залежності( за 2007 рік):


Валюта балансу : підсумок 1 розділу пасиву балансу (2.3.)


На прикладі приватного підприємства “ШАНС”:


Кф.з. = 482,4 : 195,9 = 2,4


Цей коефіцієнт є оберненим до коефіцієнта концентрації власного капіталу. Якщо його значення наближається до одиниці, то це означає, що власник повністю фінансує своє підприємство, якщо перевищує одиницю - навпаки. А у випадку з приватним підприємством “ШАНС” видно, що власник не в змозі повністю профінансувати своє підприємство.


Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами( за 2007 рік):


((2 розділ активу балансу)- (4 розділ пасиву балансу) : (2 розділ активу балансу) (2.4.)


На прикладі приватного підприємства “ШАНС”:


Кз.о.к.в.о.к. = (448,5 - 286,5) : 448,5= 0,4


Мінімальне значення цього показника-0,1, а в даному випадку 0,4. Це свідчить про непоганий фінансовий стан підприємства і його спроможність проводити незалежну фінансову політику.


Коефіцієнт співвідношення необоротних і власних коштів(за 2007 рік):


(1 розділ активу балансу : 1 розділ пасиву балансу) (2.5.)


На прикладі приватного підприємства “ШАНС”:


Кс.н.в.а. =
33,7 : 195,9 = 0,2


Даний показник дорівнює 0,2 , а це означає те , що дане підприємство має власний капітал в основному для формування оборотних коштів , а це , як правило, розцінюють негативно.


Таким чином, аналізуючи стан обігових коштів в умовах ринкової економіки, необхідно розглядати всі конкретні причини, виявляти ті, що негативно впливають на їх стан і розробляти конкретні заходи для їх усунення. За даними форми №1”Баланс” і форми №2”Звіт про фінансові результати” визначаються і аналізуються такі показники оборотності грошових коштів:


Оборотність в днях(Од) (за 2007 рік) -
число днів,протягом яких грошові кошти завершують повний кругообіг:

Од = Середній залишок грошових коштів *число днів, що аналізується


Виручка від реалізації (2.6.)


На прикладі приватного підприємства “ШАНС”:


Од= 46,65 * 360
= 11


1506,7


Коефіцієнт оборотності (Ко) (за 2007 рік)- це число оборотів, що їх роблять грошові кошти за період , який аналізується:


Ко = Виручка від реалізації


Середній залишок грошові коштів (2.7.)


На прикладі приватного підприємства “ШАНС”:


Ко = 1506,7
= 32

46,65


Тривалість одного обороту в днях (По) (за 2007 рік):


По = Число днів періоду, що аналізується
(2.8.)


Оборотність грошових коштів
На прикладі приватного підприємства “ШАНС”:

По = 360
= 32


Коефіцієнт завантаження коштів в обороті (Кз) (за 2007 рік): він показує суму грошових коштів, що авансується на 1 грн. виручки від реалізації і визначається за формулою:


Кз = Середній залишок грошових коштів
(2.9.)


Виручка від реалізації продукції


На прикладі приватного підприємства “ШАНС”:


Кз = 46,65
= 3

1506,7


Коефіцієнт завантаження коштів в обороті - це величина зворотна коефіцієнту оборотності грошових коштів. Чим менший коефіцієнт завантаження коштів, тим ефективніше використовуються грошові кошти.


Таблиця 2.2.


Аналіз оборотності грошових коштів приватного підприємства «ШАНС»















































Показники 2003 рік 2007 рік Відхилення
1 2 3 4
1.Виручка від реалізації,тис.грн. 907,3 1506,7 599,4
2.Кількість днів періоду, що аналізується 360 360 0
3.Одноденна виручка,тис.грн. 2,5 4,2 1,7
4.Середній залишок грошових коштів,тис.грн. 18,55 46,65 28,1
5.Оборотність грошових коштів,днів(ряд.4*ряд.2/ряд.1) 7 11 4
6.Коефіцієнт оборотності грошових коштів, кількість оборотів(ряд.1/ряд.4) 49 32 -17
7.Коефіцієнт завантаження коштів в обороті(ряд.4/ряд.1) 2 3 1

Виходячи з наведених даних у таблиці можна сказати, що :


Оборотність грошових коштів за рік зменшилась на 4 дні (11 – 7 = 4).


Це призвело до:


- зменшення коефіцієнта оборотності на -17 обігу (32 - 49 = -17);


- до підвищення коефіцієнта завантаження грошей в обороті на 1грн.


(3 - 2=1).


На зміну оборотності грошових коштів впливають два фактори (4):


1.Зміна обсягу виручки від реалізації продукції.


2.Зміна середнього залишку грошових засобів.


Вплив першого фактора визначається так:


Середній залишок грошових коштів(мин.рік) / одноденну виручку за звітній рік (18,55 : 4,2 = 4). В прикладі приватного підприємства “ШАНС” оборотність грошових коштів зменшилась на 4 дні в тому числі за рахунок:


- зростання обсягу виручки від оборотності зменшилась 7 днів


(18,55/ 4,2 - 7 = 7);


- вплив зміни середнього залишку грошових коштів визначається:


зміну середнього залишку/ одноденну виручку. В прикладі приватного підприємства “ШАНС” збільшення середнього залишку грошових коштів на 18,55 тис.грн. уповільнила обіговість грошових коштів на 7 днів (28,1/ 4,2 =7 днів).


Для подальшого аналізу обсягу, структури і руху грошових коштів потрібно розрахувати ці самі показники для минулого періоду і порівняти їх з звітнім періодом.


Коефіцієнт концентрації власного капіталу(за 2003 рік):


Кк.в.к. = 83,2 : 161,5 * 100 = 51,5 (2.10)


Коефіцієнт фінансової залежності(за 2003 рік):


Кф.з. = 161,5 : 83,2 = 2 (2.11)


Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами:


Кз.о.к.в.о.к. = (154 - 78

,3) : 154= 0,5 (2.12)


Коефіцієнт співвідношення необоротних і власних коштів(за 2003 рік):


Кс.н.в.а. =
7,3 : 83,2 = 0,09 (2.13)


Оборотність в днях(Од) (за 2003 рік)-
число днів,протягом яких грошові кошти завершують повний кругообіг: (2.14)

Од= 18,55 * 360 / 907,3 = 139


Коефіцієнт оборотності (Ко) (за 2003 рік)- це число оборотів, що їх роблять грошові кошти за період , який аналізується:


Ко = 907,3
= 48 (2.15)

18,85


Тривалість одного обороту в днях (По):


По = 360
= 5,1 (2.16)


Коефіцієнт завантаження коштів в обороті (Кз) (за 2003 рік): він показує суму грошових коштів, що авансується на 1 грн. виручки від реалізації і визначається за формулою:


Кз = 18,55
= 2 (2.17)

907,3


Порівнюючи звітній період з минулим можна сказати ,що:

1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу за 2007 рік, який дорівнює 40 є меншим за коефіцієнт концентрації власного капіталу за 2003 рік, який дорівнює 51,5. А це означає, що приватне підприємство “ШАНС” у 2003 році було більш фінансово стійке, стабільне і незалежним.


2. Коефіцієнт фінансової залежності за 2007 рік дорівнює 2,4 є більшим за коефіцієнт фінансової залежності за 2003 рік який дорівнює 2. А це означає, що підприємство у 2003 році могло більш себе профінансувати ніж у 2007 році.


3. Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами за 2007 рік дорівнює 0,4 є меншим за коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними оборотними за 2003 рік який дорівнює 0,5. А це свідчить про непоганий фінансовий стан підприємства і його спроможність проводити незалежну фінансову політику у 2007 році.


4. Коефіцієнт співвідношення необоротних і власних коштів за 2007 рік дорівнює 0,2 є більшим за коефіцієнт співвідношення необоротних і власних коштів за 2003 рік. А це означає те , що дане підприємство за 2007 рік має більший власний капітал ніж за минулий період.


5. Оборотність в днях за 2007 рік дорівнює 11, а за 2003 рік дорівнює 7, що значно менше.


6. Коефіцієнт оборотності за 2007 рік дорівнює 32, а за 2003 рік дорівнює 48.


7. Тривалість одного обороту в днях за 2007 рік складає 32 дні, а за 2003 рік складає 51 день. А це означає те , що тривалість одного обороту в звітному періоді менший ніж за минулий період і це є позитивним.


8. Коефіцієнт завантаження коштів в обороті за звітній період дорівнює 3, а за минулий рік дорівнює 2. Це означає те , що дане підприємство у минулому році більш ефективніше використовувало свої грошові кошти.


2.2 Оцінка ефективності використання грошових коштів на підприємстві та визначення платоспроможності підприємства

У ринковій економіці, коли можлива ліквідація підприємства внаслідок їх банкрутства, одним з найважливіших показників фінансового стану є ліквідність. Фінансовий стан підприємства можна оцінити погляду його короткострокової і довгострокової перспектив. У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність, тобто здатність своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за короткостроковими зобов’язаннями. Термін “ліквідний” передбачає безперешкодне перетворення майна на гроші. Ліквідність підприємства - це його спроможність перетворювати свої активи на гроші для покриття всіх необхідних платежів. Найліквіднішою є готівка. Наступним за рівнем ліквідності активом є короткострокові інвестиції (цінні папери), оскільки в разі необхідності їх швидко можна продати. Найменш ліквідним поточним активом є запаси, бо для перетворення їх на гроші їх спочатку треба продати. Рівень ліквідності визначається тривалістю періоду перетворення будь-якого активу на гроші.


Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів з активу із зобов’язаннями за пасивом. Залежно від рівня ліквідності активи підприємства поділяють на такі групи:


Найбільш ліквідні активи (А1) - це суми за статтями коштів та їх еквівалентів, тобто гроші, які можна використати для поточних розрахунків (це рядки 220, 230, 240 другого розділу активу балансу).


1. Активи, що швидко реалізуються (А2) - це активи, для


перетворення яких на гроші потрібний певний час (рядки 160 до 220).


3. Активи, що реалізуються повільно (А3) - це статті другого розділу активу балансу (рядки 100 до 130,а також рядок 250).


4. Активи, що важко реалізуються (А4) - це активи, які передбачено використовувати в господарській діяльності протягом тривалого періоду. У цю групу включають усі статті першого розділу активу балансу.


Перші три групи активів належать до поточних активів підприємства.


Пасиви балансу відповідно до зростання строків погашення зобов’язань групуються так:


1. Негайні пасиви (П1) - кредиторська заборгованість (рядки 530 до 610).


2. Короткострокові пасиви (П2) - короткострокові кредити банків (рядок 500), поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями (рядок 510), векселі видані (рядок 520).


3. Довгострокові пасиви (П3) - це довгострокові зобов’язання - третій розділ пасиву балансу.


4.Постійні пасиви (П4) - рядки 380,430,630.


Для оцінки реального рівня ліквідності підприємства необхідно провести аналіз ліквідності балансу. Аналіз ліквідності підприємства передбачає два такі етапи: складання балансу ліквідності; розрахунок та аналіз основних показників ліквідності.


Ліквідність балансу - це рівень покриття зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строкам погашення зобов’язань.


Таблиця 2.2.


Аналіз ліквідності балансу приватного підприємства “ШАНС”


за 2007 рік, тис.грн.






































































Актив Рядок На початок звітного періоду На кінець звітного періоду Пасив Рядок На початок звітного періоду На кінець звітного періоду

Платіжний надлишок


(недостача)


На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
А1 220, 230, 240 31,5 61,8 П1 530 до 610 78,3 286,5 - 46,8 - 224,7
А2 160до 220 31,7 47,6 П2

500,510,


520


0 0 31,7 47,6
А3

100 до 130,


250


90,8 339,1 П3 480 0 0 90,8 339,1
А4 080 7,3 33,7 П4

380,430,


630


83,2 195,9 - 76 - 162,2
Баланс 280 161,5 482,4 Баланс 640 161,5 482,4 X X

Баланс буде абсолютно ліквідним, якщо задовільнятиме такі умови:


1. А1> П1;


2. А2 >П2;


3. А3 >П3;


4. А4<П4.


За даними таблиці 2.2 баланс приватного підприємства “ШАНС” є в основному ліквідним. На кінець звітного періоду:


1. А1 < П1;


2. А2 > П2;


3. А3 > П3;


4. А4 < П4.


Проте абсолютно ліквідним баланс вважати не можна оскільки в підприємства на кінець звітного періоду виникли проблеми з погашенням кредиторської заборгованості.


Другим етапом аналізу ліквідності підприємства є розрахунок та аналіз основних показників ліквідності. Вони застосовуються для оцінки можливостей підприємства виконати свої короткострокові зобов’язання.


Основні показники ліквідності:


Загальний коефіцієнт ліквідності(
2007 рік)
дає загальну оцінку платоспроможності підприємства і розраховується за формулою:


Кз.л. = (А1+А2+А3): ( П1+П2) (2.18)


На прикладі приватного підприємства “ШАНС”:


Кз.л. = 482,4 : 195,9 = 2,5


Він показує, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов’язань. Якщо поточні активи перевищують поточні зобов’язання, підприємство вважається ліквідним. Оптимальне значення коефіцієнту загальної ліквідності має бути співвідношення 1 : 1. У випадку приватного підприємства значення коефіцієнта покриття перевищує співвідношення 1 : 1 це означає, що підприємство має оборотні кошти, сформовані завдяки власним джерелам.


Коефіцієнт швидкої ліквідності(за 2007 рік):


Кш.л. = (А1+А2) : (П1+П2) (2.19)


На прикладі приватного підприємства “ШАНС”:


Кш.л. = 482,2 : 195,9 = 2,5


Оптимальним коефіцієнтом швидкої ліквідності є співвідношення 1 : 1. У випадку приватного підприємства значення коефіцієнта швидкої ліквідності приблизно дорівнює співвідношенню 2,5 : 1.


Коефіцієнт абсолютної ліквідності(за 2007 рік):


Ка.л. = А1 : (П1+П2) (2.20)

На прикладі приватного підприємства “ШАНС”:


Ка.л. = 33,7 : 195,9 = 0,2


Цей коефіцієнт показує, яку частину короткострокових позикових зобов’язань можна за необхідності погасити негайно. Теоретично достатнім значенням для коефіцієнта абсолютної ліквідності є співвідношення 0,2 : 1. У випадку приватного підприємства значення коефіцієнта абсолютної ліквідності дорівнює співвідношенню 0,2 : 1.


Платоспроможність означає наявність у підприємства коштів і еквівалентів, достатніх для розрахунків з кредиторської заборгованості що потребує негайного погашення. Ознаками платоспроможності є :


1. Наявність грошей у касі, поточних рахунках;


2. Відсутність простроченої кредиторської заборгованості.


Підприємство на поточному рахунку повинно мати залишок коштів, який дорівнює різниці між кредиторською заборгованістю і поточною дебіторською заборгованістю. Аналіз платоспроможності підприємства здійснюється за даними балансу підприємства, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості та незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.


Аналіз платоспроможності підприємства здійснюється шляхом розрахунку такого показника як коефіцієнт платоспроможності (автономії).


Коефіцієнт платоспроможності (автономії) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність.



К ав (2.21)


На прикладі приватного підприємства “ШАНС”:


К ав на поч. року = 83,2 : 161,5 = 0,5


К ав на кін. року = 195,9 : 482,4 = 0,4


Коефіцієнт автономії є нормальним, якщо його значення > 0,5. У першому випадку на початок року К ав. = 0,5. Це означає, що на початок 2003 року, приватне підприємство “ШАНС” не залежало від зовнішніх джерел фінансування. Але на кінець 2003 року ми вже бачимо протилежну картину. К ав. = 0,4, що означає про часткову фінансову залежність від зовнішніх джерел.


З метою своєчасного виявлення тенденцій формування незадовільної структури балансу у прибутку працюючого суб'єкта підприємницької діяльності і вжиття випереджувальних заходів, спрямованих на запобігання банкрутству, проводиться систематичний експрес-аналіз фінансового стану підприємства за допомогою коефіцієнта Бівера.


Коефіцієнт Бівера розраховується як відношення різниці між чистим прибутком і нарахованою амортизацією до суми дострокових і поточних зобов'язань за формулою:


Кб = (Фп - Фа): (Па + Пл), де (2.22)


Кб - коефіцієнт Бівера;


Фп - чистий прибуток наведений у формі № 2 "Звіт про фінансові результати";


Фа - амортизація наведена у формі № 2 "Звіт про фінансові результати";


Па - довгострокові зобов'язання наведені у формі № 1 "Баланс";


Пл - поточні зобов'язання наведені у формі № 1 "Баланс".


На прикладі приватного підприємства “ШАНС”:


Кб = (112,6 – 3,5) : (78,3+286,5)/ 2 = 0,6


Ознакою формування незадовільної структури балансу є таке фінансове становище підприємства (організації), у якого протягом року коефіцієнт Бівера не перевищує 0,2, що відображає небажане скорочення частки прибутку спрямованої на розвиток виробництва. Така тенденція в кінцевому випадку призводить до незадовільної структури балансу, коли підприємство починає працювати в борг і його коефіцієнт забезпечення власними засобами стає меншим ніж 0,1.


У нашому випадку коефіцієнт Бівера дорівнює 0,6 що значно вище 0,2. Це є позитивним явищем, тому що це означає, що на підприємстві велика частка прибутку була спрямована на розвиток виробництва. Причиною цього є нормальна робота приватного підприємства, що призвело до збільшення прибутку.


Для подальшого аналізу платоспроможності і ліквідності приватного підприємства ”ШАНС” потрібно розрахувати ці самі показники за 2003 рік і порівняти їх з звітнім періодом.


Таблиця 2.3


Аналіз ліквідності балансу приватного підприємства “ШАНС” за 2003 рік, тис.грн.






































































Актив Рядок На поча-ток минулого року На кіне-ць мину-лого року Пасив Рядок На поча-ток мину-лого року На кінець мину-лого року

Платіжний надлишок


(недостача)


На початок минуло-го року На кінецьми-нулого року
А1 220,230 240 5,6 31,5 П1 530 до 610 24,8 78,3 - 19,2 - 46,8
А2 160до 220 5 31,7 П2

500,510,


520


0 0 5 31,7
А3 100 до 130,250 18,2 90,8 П3 480 0 0 18,2 90,8
А4 080 0 7,3 П4 380,430,630 4 83,2 - 4 - 75,9
Баланс 280 28,8 161,5 Баланс 640 28,8 161,5 X X

Баланс буде абсолютно ліквідним, якщо задовольнятиме такі умови:


За даними таблиці 2.3 баланс приватного підприємства “ШАНС” є в основному ліквідним. За минулий рік:


1. А1 < П1;


2. А2 > П2;


3. А3 > П3;


4. А4 < П4.


Проте абсолютно ліквідним баланс вважати не можна оскільки в підприємства за минулий рік виникли проблеми з погашенням кредиторської заборгованості.


Загальний коефіцієнт ліквідності (за 2003 рік) дає загальну оцінку платоспроможності підприємства і розраховується за формулою:


Кз.л. = 161,5 : 83,2 = 2 (2.23)


Коефіцієнт швидкої ліквідності(за 2003 рік):


Кш.л. = 161,3 : 83,2 = 2 (2.24)


Коефіцієнт абсолютної ліквідності(за 2003 рік):


Ка.л. = 7,3 : 83,2 = 0,08 (2.25)


Коефіцієнт платоспроможності (автономії)(за 2003 рік):


К ав на поч. року = 4 : 28,8 = 0,1


К ав на кін. року = 83,2 : 161,5 = 0,5 (2.26)


Коефіцієнт Бівера (за 2003 рік):


Кб = (81,2 –0,5) : (24,8+78,3)/2 = 1,6


Порівнюючи 2007 рік з 2003 роком можна сказати ,що:

1. Загальний коефіцієнт ліквідності за 2007 рік , який дорівнює 1,5 є меншим за загальний коефіцієнт ліквідності за 2003 рік, який дорівнює 1,9. А це означає, що приватне підприємство “ШАНС” у 2003 році мало оборотні кошти, сформовані завдяки власним джерелам.


2. Коефіцієнт швидкої ліквідності за 2007 рік дорівнює 2,5 є більшим за коефіцієнт швидкої ліквідності за 2003 рік який дорівнює 2.


3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності за 2007 рік, який дорівнює 0,2 є більшим за коефіцієнт абсолютної ліквідності за 2003 рік, який дорівнює 0,08.


4. Коефіцієнт платоспроможності (автономії) за 2007 рік, який дорівнює 0,4 є меншим за коефіцієнт платоспроможності за 2003 рік, який дорівнює 0,5. А це означає про часткову фінансову залежність від зовнішніх джерел приватного підприємства у звітному періоді.


5. Коефіцієнта Бівера за 2007 рік, який дорівнює 0,6 є меншим за коефіцієнт коефіцієнта Бівера за 2003 рік, який дорівнює 1,6.А це означає, що у 2003 році це є позитивним явищем, тому що на підприємстві велика частка прибутку була спрямована на розвиток виробництва. Причиною цього є нормальна робота приватного підприємства, що призвело до збільшення прибутку.


РОЗДІЛ 3
ФОРМУВАННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА І ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ НИМИ В НАСТУПНОМУ ПЕРІОДІ

Проводячи аналіз фінансового стану приватного підприємства “ШАНС” потрібно розрахувати в грошових коштах підприємства на майбутнє. Для цього потрібно зробити слідуючі дії: нехай коефіцієнт абсолютної ліквідності дорівнює 0,3 , тоді:


Звідси знаходимо X:


X=286,5 * 0,3 = 85,95


Отже, потреба в грошових коштах приватного підприємства ”ШАНС” на майбутнє складає 85,95 тис.грн. Для того, щоб задовільнити цю потребу підприємство повинно продати основних фондів на цю суму.


Таблиця 3.1


























№п/ п Основні фонди Ринкова ціна тис.грн.
1 2 3
1. Силова машина 28,56
2. Точильний верстат 40,67
3. Фрезерний верстат 16,72
Всього X 85,95


Формування та управління грошовими потоками підприємства є одним з найважливіших напрямків діяльності фінансового менеджера, оскільки наявність та достатність грошових потоків обумовлює життєздатність підприємства, поточну ефективність його діяльності та можливі темпи її зростання. Існують слідуючі основні напрямки використання грошових коштів підприємства: закупівля сировини, деталів, запасів, зарплата робітникам та службовцям, плата по рахункам за комунальні послуги, податки.


Збільшення активів. Власні грошові кошти, виручка від реалізації, запаси, обладнання, будівлі, земля - все це активи. Будь-яке збільшення активів означає використання фондів.


Зменшення пасивів. Пасив підприємства включає все, що воно винне іншим: банківські позики, оплата постачальникам та податки. Фонди, отримані підприємством, можуть піти на зменшення пасива.


Планування грошових потоків передбачає визначення можливих джерел надходження та напрямків використання грошових коштів підприємства для забезпечення його платоспроможності впродовж планового періоду. Поточне регулювання грошових потоків охоплює такі напрямки роботи:


1. Синхронізація грошових потоків. Цей напрямок передбачає узгодження вхідних та вихідних потоків грошових коштів за обсягами та в часі. Проведення цієї роботи дозволяє: по-перше, уникнути дефіциту готівки; по-друге, вивільнити частину грошових коштів й використати її для отримання додаткового доходу; по-третє, зменшити норматив готівки на рахунку підприємства.


2. Прискорення процесу надходження грошей. Цей напрямок здійснюється з метою скорочення часу між моментом сплати дебіторами своїх боргів та моментом надходження грошових коштів на рахунок підприємства.


3. Контролювання витрат грошей. Цей напрямок передбачає застосування стратегії виплат в їх максимально можливому уповільненні в часі. Поєднання швидкої інкасації та уповільнення виплат призведуть до отримання максимального обсягу вільних грошових коштів.


4. Капіталізація тимчасово вільних залишків грошових коштів. Ефективне використання методів прискорення надходжень та контролю витрат обумовлює виникнення протягом окремих проміжків часу тимчасово вільних грошових коштів. Управління вільними залишками коштів передбачає вибір та здійснення операцій щодо їх інвестування з врахуванням можливих термінів доходності та ризику, притаманим окремим інвестиційним альтернативам. Дохідність інвестування повинна покрити інфляційні втрати від знецінення національної валюти та забезпечити отримання інвестиційного доходу відповідно до цільового або фактичного рівня прибутковості активів.


Виходячи з ролі та функцій грошей, стратегічних цілей підприємства в процесі управління фінансовою діяльністю, управління грошовими коштами спрямоване на реалізацію таких завдань:


1. Забезпечення стабільної платоспроможності підприємства, як в теперішній час, так і в майбутньому. Реалізація цього завдання передбачає управління грошовими потоками підприємства, створення умов для їх стабільності, ритмічності, синхронності, забезпечення достатності формування та обґрунтування витрачання грошових коштів, формування необхідного розміру запасів грошових коштів для захисту від ризику неплатоспроможності в зв’язку з неочікуваним коливанням надходжень та витрат коштів.


2. Зростання ефективності (прибутковості) фінансової діяльності за рахунок управління грошовими коштами в наступному періоді. Реалізація цього завдання передбачає максимізацію додаткових доходів (прибутку) від управління грошовим оборотом та мінімізацією “ціни ліквідності” підприємства, тобто додаткових витрат, на які йде підприємство для підтримки постійної платоспроможності.


Завдання підвищення управління грошовими коштами підприємства можна сформувати як оптимізацію їх розміру для досягнення підприємством оптимальної позиції на шкалі ”ліквідність-доходність”. Об’єктом управлінських зусиль є з одного боку, грошові потоки підприємства, а з іншого - залишки грошових коштів.


Джерелом формування грошових коштів підприємства може бути банківська позика чи комерційний кредит покупців. Можливості формування грошових коштів є результатом сукупного впливу факторів зовнішнього та внутрішнього характеру.


Фактори зовнішнього характеру визначають загальні умови функціонування підприємства. До цих факторів належать загальна макроекономічна ситуація, стан та спрямованість законодавства, що регулює підприємницьку діяльність, стан платіжної дисципліни в державі, кон’юнктура ринку збуту, кон’юнктура фінансового ринку. Ці фактори не залежать від діяльності окремого торговельного підприємства, але обумовлюють його потенційні можливості з формування грошових коштів.


Фактори внутрішнього характеру залежать від характеру та специфіки діяльності самого підприємства щодо формування грошових коштів. На рівні підприємства можливості формування грошових коштів визначаються такими факторами.


1. Формування грошей обумовлюється обсягами та ефективністю проведення господарської (торговельної) діяльності підприємства, які в свою чергу залежать від :


- організації маркетингової діяльності: вивчення споживачів, прогнозування їх потреб, визначення форм, методів реалізації товарів, проведення рекламної діяльності;


- організації закупівельної діяльності: вибору постачальників, оцінки та селективного підбору комерційних пропозицій із закупівлі товарів, організації товаропостачання;


- організації торгово-технологічного процесу, залучення необхідних матеріальних , трудових та фінансових ресурсів, визначення способів їх найбіль ефективного використання;


- обсягу товарообороту підприємства, його складу та асортиментної структури, рівня цін реалізації товарів.


2. Можливості формування грошової маси пов’язані з обсягами та ефективністю проведення інвестиційної діяльності, що обумовлюється:


- вибором інвестиційного портфеля підприємства, тобто переліку інвестиційних проектів, що визнаються доцільними для реалізації;


- ходом реалізації інвестиційних проектів та їх фактичною доходністю.


3. Джерелом формування грошей можуть бути і “старі” гроші, які були сформовані в попередніх періодах, але втратили грошову форму.


4. Джерелом формування грошових коштів підприємства може бути продаж частини постійних активів підприємства - основних фондів, нематеріальних активів .


5. Джерелом формування грошових коштів підприємства може бути отримання банківських та комерційних позик, емісія акцій та облігацій.


Отже, джерелом формування грошей є факт реалізації товарів, здійснення акту купівлі - продажу.


Комплексна діагностика стану системи управління грошовими коштами підприємства передбачає дослідження її таких складових:


- наявності спеціального підрозділу, що займається підвищенням управління грошовими коштами підприємства в наступному періоді;


- проведення аналізу грошових коштів підприємства, їх ритмічності, повноти та глибини;


- планування руху грошових коштів підприємства;


- опанування теорією та застосування на практиці окремих інструментів управління грошовими коштами підприємства.


Оцінка результатів управління грошовими коштами підприємства повинна проводитися за наступними напрямками:


- наявність фактів неплатоспроможності підприємства в окремі дні або періоди, їх частота та тривалість;


- динаміка коефіцієнта достатності грошових коштів;


- розміри та динаміка дефіциту грошових коштів;


- динаміка показників ритмічності та синхронності грошових потоків;


- узгодженість джерел надходження та напрямків використання грошових коштів за окремими видами діяльності підприємства;


- отримання додаткового доходу за рахунок інвестування тимчасово вільних коштів.


ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Проаналізувавши цілий ряд показників, які характеризують фінансовий стан підприємства, а також визнавши основні причини незадовільного управління грошовими коштами підприємства можна зробити висновок, що роль, яку виконують грошові кошти підприємства в процесі проведення кожного виду діяльності підприємства значно вагома. Грошові кошти є стартовим чи фінальним етапом процесу кругообороту або обслуговуючим ресурсом, наявність якого забезпечує перехід від однієї стадії циклу до іншої.


У даній роботі було розраховано багато показників, бачимо, що приватне підприємство ”ШАНС” протягом 2003 року функціонувало досить непогано. Як видно з додатку А та додатку Б у порівнянні з попереднім 2003 роком приватне підприємство “ШАНС” у звітному 2007 році покращило свої фінансові результати. На початку 2003 року дані про фінансовий стан приватного підприємства свідчать про те, що підприємство працювало ефективно. Якщо подивитись на додаток Б то видно, що підприємство отримало 1506,7 тис.грн. чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів , робіт , послуг) у порівнянні з 2003 роком чистий дохід який складав 907,3 тис.грн.


Якщо звернути увагу на додаток А то можна побачити, що власний капітал приватного підприємства “ШАНС” на початку 2007 року становив лише 83,2 тис.грн., а на кінець цього року 195,9 тис.грн. Як бачимо дане підприємство на початку року функціонувало за рахунок позикових коштів.


Коефіцієнт концентрації власного капіталу показує, що приватне підприємство не зовсім є фінансово стійким, стабільним і незалежним від зовнішніх кредиторів.


Коефіцієнт фінансової залежності показує, що власник не в змозі профінансувати своє підприємство.


Загальний коефіцієнт ліквідності показує, що підприємство має оборотні кошти сформовані завдяки власним джерелам.


Коефіцієнт платоспроможності показує, що на початок 2003 року приватне підприємство не залежало від зовнішніх джерел, але на кінець 2003 року ми бачимо протилежну картину.


Фінанси займають особливе місце в економічних відносинах. Їх специфіка проявляється в тому, що вони завжди виступають в грошовій формі, мають розподільчий характер і відображають формування та використання різних видів прибутків і накопичень суб’єктів господарської діяльності сфери матеріального виробництва, учасників нематеріальної сфери.


Таким чином, грошові потоки є складною багатоплановою економічною категорією, використовуються як інструмент оцінки, засіб платежу та заощадження, є ресурсом та результатом діяльності підприємства, обумовлюють його поточне та майбутнє фінансове положення.


Провівши всю цю роботу, можна зробити висновок, що грошові кошти підприємства є одним з вагомих факторів, що визначають фінансове положення підприємства, його життєздатність.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. “Про підприємства в Україні” Закон України від 27 березня 1991р.


2. “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність” Закон України від 16.07 1999 р. №996-XIV // Галицькі контракти. - 1999. - № 6


3. Баб’як Н.Д. Вплив амортизаційних відрахувань на результати фінансово - господарської діяльності підприємств // Фінанси України.- 2003. - №11. С.23


4. Бандурка О.М. Фінансова діяльність підприємств: Підручник - К.: Либідь, 1998. - 312с.


5. Болюх М.А., Бурчевський В.З., Горбатюк М.І. Економічний аналіз:Навч. Посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 540с.


6. Гарицька Н.В. Удосконалення обліку основних засобів - усвідомлення, необхідність здійснення процесу відтворення // Бухгалтерський облік і аудит. - 1998. - №10. С.10


7. Грицюк С.В. Україна - Польща: ділова і корисна співпраця // Захід. - 2007.- №50. С. 16


8. Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навч. посібник. Вид. 2-ге, доповн. і переробл. - Тернопіль. Економічна думка - 2007 - 400с.


9. Економічний аналіз: Навч. посібник / М.Я.Болюх; За ред. акад. НАНУ проф. М.Г.Чумаченка. - К.: КНЕУ, 2007 - 540 с.


10. Іващенко В.І., Болюх М.А. Економічний аналіз господарської діяльності.- К.:”НІЧЛАВА”, 1999. - 204с.


11. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. Посібник. - К.: МАУП, 2000. - 152с.


12. Каменська Т.І. Бухгалтерський облік грошових коштів// Все про бухгалтерський облік. - 2000. - № 46. С. 45


13. Кірейцева Г.Г. Фінансовий менеджмент: Навч. Посібник. - К.: ЦУЛ, 2007.- 496с.


14. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посібник - К.: Товариство “Знання” КОО, 2000 - 378 с.


15. Кручок С.І. Оцінка фінансового стану підприємств // Фінанси України. - 2007. - №8. С. 6


16. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник - К.: КНЕУ, 1999 - 132 с.


17. Мних Є.В., Буряк П.Ю. Економічний аналіз на промисловому підприємстві. - Львів: Світ, 1998 - 208с.


18. Омельченко В.М. Планування діяльності промислового підприємства: Підручник. - К.: Скарби, 2007. - 336с.


19. Пархоменко С.М. Облік основних виробничих фондів // Галицькі контракти. - 1999. - №7. С. 11


20. Петрович Й.М., Будіщева І.В., Устінова І.Г. Економіка виробничого підприємства: Навч. Посібник. - К.:Т-во “Знання”, КОО, 2007. - 405с.


21. Поддєрьогін А. М. Фінанси підприємств: Підручник. - К.: КНЕУ, 2000. - 460с.


22. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник. - К.: КНЕУ, 2003. - 528с.


23. Поліщук Н.В. Методи аналізу діяльності підприємства // Фінанси України. - 2003. - №1. С. 15


24. Курс економічного аналізу: Навч. Посібник. - К.: Знання-Прес, 2000. - 207с.

Сохранить в соц. сетях:
Обсуждение:
comments powered by Disqus

Название реферата: Аналіз вхідних і вихідних грошових потоків підприємства

Слов:7488
Символов:66967
Размер:130.79 Кб.