МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни «ПОДАТКОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»
на тему: Контроль податкових органів за оподаткуванням доходів громадян
ВИКОНАВ:
студент групи ЗФКВ
ПЕРЕВІРИВ:
доцент, к.т.н. Гавриленко Н. І.
Чернігів, ЧДТУ, 2009
Зміст
Вступ
1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА. Контроль податкових органів за оподаткуванн- ям доходів громадян
2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Висновки
Перелік посилань
ВСТУП
В умовах ринкової економіки важливим питанням, пов`язаним із ефективністю виробництва і загальним економічним розвитком країни є правильна побудова і організація податкових відносин господарюючих суб`єктів і громадян з державою.
Податки повинні стати суттєвим важелем державного регулювання, за допомогою якого можна досить ефективно впливати на процеси економічного зростання та соціального розвитку.
Проблеми оподаткування фізичних осіб в Україні, а також в інших країнах, являються актуальними і потребують всебічного дослідження.
В Україні широко використовуються як прямі, так і не прямі податки якими оподатковуються як фізичні, так і юридичні особи.
Серед різного роду прямих податків (прибуткового, майнового, земельного, на спадщину і дарування, на грошовий капітал) за своїм фіскальним і регулюючим значенням переважає прибуткове оподаткування, тобто оподаткування прибутку (доходу) громадян.
До доходу можна віднести суму будь-яких засобів, вартість матеріальних і нематеріальних цінностей (активів), цінних паперів, інших об`єктів матеріальної й нематеріальної власності, які отримані платником податку на протязі оподатковуваного періоду.
З отриманих доходів фізичні особи, які являються громадянами України, особами без громадянства або громадянами іноземної держави, повинні сплачувати певну суму податків.
Тому в даній контрольній роботі спробуємо висвітлити деякі питання з даної тематики.
1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Контроль податкових органів за оподаткуванням доходів громадян
Будь-яка господарська та управлінська діяльність передбачає певні контрольні дії, спрямовані на те, щоб гарантувати виконання поставлених завдань. Як у процесі, так і після завершення такої роботи необхідно дати правильну оцінку фактично зробленому і досягнутому, виявити недопустимі відхилення від мети і пов'язані з цим негативні наслідки, віднайти нові, раніше невідомі можливості і резерви.
Сутність контролю зводиться до процесу вивчення, порівняння, виявлення, фіксації проблем, змісту і відображення в обліку господарських операцій та вжиття заходів для їх розв'язання, усунення порушень і попередження їх в подальшому.
Податковий контроль - елемент фінансового контролю і податкового механізму. Він є також необхідною умовою ефективного податкового менеджменту.
Податковий контроль зумовлений необхідністю перевірки виконання платниками своїх зобов'язань, які безпосередньо встановленні ст. 67 Конституції України, якою визначено, що суб'єкти господарювання, а також фізичні особи зобов'язані сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані:
1. Вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами.
2. Подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, податкову звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
3. Сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
4. Допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (у редакції Закону України від 05.02.98 р. із змінами в Україні є здійснення контролю за та доповненнями) основним завданням органів податкової служби додержанням платниками податків податкового законодавства, правильністю нарахування, повнотою та своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).
Виходячи із положень цього Закону, необхідно виділити об'єкти контролю. А це, насамперед, є нарахування та сплата до бюджетів і державних цільових фондів податків і зборів усіма суб'єктами підприємницької діяльності. Об'єктом контролю є також доходи громадян України, іноземців та осіб без громадянства у тій частині, в якій вони виступають платниками податків і зборів.
Податковий контроль проводиться службовими особами податкових органів шляхом обліку платників податків і об'єктів, які підлягають оподаткуванню, документальних перевірок, опитування платників податків та інших осіб, перевірки даних обліку і звітності, обстеження приміщень і територій, де можуть знаходитись об'єкти, які підлягають оподаткуванню або використовуються для отримання доходу.
Правові основи діяльності державних податкових органів України щодо здійснення податкового контролю закріплено в основних законах України та Указах Президента, насамперед, в Законі України "Про систему оподаткування" (у редакції Закону України від 18.02.97 р. №77/97-ВР зі змінами та доповненнями). Відповідно до ст. 5 цього Закону податковий контроль розпочинається на стадії державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності у вигляді податкового обліку платників податків і зборів (обов'язкових платежів). Це надзвичайно важливий етап податкового контролю, оскільки на цій стадії формується авторитет платника податку, а на підставі статутних та установчих документів встановлюються ризикові (фіктивні, одноденні) суб'єкти господарської діяльності, які свідомо не сплачують податки та обов'язкові платежі.
У ст. 9 зазначеного Закону конкретно визначено обов'язки платників податків і зборів, порушення або невиконання яких є підставою для здійснення попереднього або подальшого контролю, за наслідками якого вживаються заходи щодо притягнення платників податків і зборів до адміністративної, фінансової та кримінальної відповідальності.
При розгляді питання щодо застосування до платників фінансових санкцій та адміністративних штрафів необхідно пам'ятати, що до 01.04.2001р. відповідальність визначалась пунктами 7 та 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 05.02.98 р. № 83/98-ВР (зі змінами та доповненнями) та окремими законами України, декретами Кабінету Міністрів з питань оподаткування.
Із набранням чинності Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-111 встановлено єдиний порядок та терміни подання податкової звітності, нарахування пені, погашення податкової заборгованості та застосування штрафних санкцій.
Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (зі змінами і доповненнями) та
Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.96 р. №98/96-ВР (зі змінами і доповненнями) регулюється порядок здійснення контролю у сфері готівкових розрахунків.
Взаємовідносини державних податкових органів та суб'єктів малого підприємництва регламентуються Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (у редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. №746/99).
Велике значення для платників податків та державних податкових органів мають Указ Президента України "Про деякі заходи регулювання підприємницької діяльності" від 23.07.98 р. №817/98 та Постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок координації проведення планових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами" від 21.01.99 р. №112.
Існує цілий ряд й інших законів, які регулюють взаємовідносини платників податків та державних податкових органів, але вищезазначені законодавчі акти є пріоритетними в системі оподаткування.
Виходячи зі специфіки конкретного податку або обов'язкового платежу, центральним податковим органом формується ідеологія та затверджується методологія здійснення податкового контролю, яка впроваджується в усіх державних податкових органах.
Якість податкового контролю, що включає рівень, повноту, достовірність, порядок виконання податковими інспекторами як суб'єктами контролю роботи із забезпечення його цілей, реалізації окремих процедур, є досить важливою умовою ефективності діяльності податкових служб.
Одна з головних вимог до податкового контролю випливає із класичних принципів оподаткування: контроль повинен приносити значно більше коштів, ніж було затрачено на його проведення.
В організаційному аспекті податковий контроль забезпечується відповідними джерелами інформації, формами здійснення, процедурами дослідження господарських операцій, методичними прийомами документального і фактичного контролю. Для здійснення податкового контролю використовують наступні джерела інформації:
1. Документальні - вивчаючи первинні облікові документи, регістри обліку, облікову та фінансову звітність, фахівці перевіряють достовірність господарських операцій, податкових розрахунків та відповідність їх чинному законодавству.
2. Фактичні - фахівці з'ясовують кількісний та якісний склад майна та зобов'язань суб'єктів підприємницької діяльності, які пов'язані з формуванням об'єктів оподаткування.
Обидва джерела формування інформаційної бази податкового контролю взаємопов'язані і тільки у поєднанні дають змогу визначити реальний розмір об'єктів оподаткування.
У практиці контрольно-перевірочної роботи можуть застосовуватися такі фор
1. Адміністративне обслуговування та врегулювання.
2. Перевірка в офісі податкового органу (камеральна перевірка),
3. Кримінальна перевірка.
4. Документальна перевірка;
Адміністративне обслуговування та врегулювання - без перевірки, базуючись на аналізі ризиків;
Камеральна перевірка проводиться податковими інспекторами за місцем перебування державної податкової служби. Камеральна перевірка здійснюється на підставі бухгалтерської звітності, податкових декларацій (розрахунків) та інших документів та додатків, що надаються в податкову адміністрацію, а також даних, що є в органах державної податкової служби, документів і відомостей, не охоплює всю документацію та звітність платника податків;
Кримінальна перевірка - під час проведення кримінальних розслідувань.
Документальна перевірка здійснюється виїздом на об’єкт контролю і характеризується більш високою об’єктивністю вивчення повноти і правильності податкових розрахунків. Документальна перевірка є основним методом податкового контролю, є частиною регулярної роботи і являє собою перевірку правильності нарахування і розрахунків платником податків та зборів, що здійснюються в звітному періоді безпосередньо на місці перебування платника. Документальна перевірка здійснюється на підставі первинних документів, бухгалтерського і податкового обліку, звітності, представленої підприємством.
Виїзна податкова перевірка буває плановою і контрольною. Виїзна перевірка здійснюється в робочі дні. Планова виїзна перевірка проводиться за рішенням органів Державної податкової служби з письмовим повідомленням платника податків, зборів та інших обов' язкових платежів.
Таким чином, податковий контроль - це діяльність посадових осіб контролюючих органів у сфері оподаткування щодо спостереження за відповідністю процесу організації платниками податків обліку об'єктів оподаткування, методики обчислення та сплати податків прийнятим актам законодавства з питань оподаткування; щодо виявлення відхилень, допущених у ході виконання податкових правил та визначення впливу наслідків порушень на податкові зобов'язання.
2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Проведення податкового контролю необхідно здійснювати за наступними етапами:
1.Передперевірочний аналіз.
2.Планування контролю..
3.Контакт з об'єктом контролю.
4.Документальна перевірка.
5.Завершальний етап контролю.
6.Реалізація і контроль за виконанням матеріалів контролю.
1.Передперевірочний аналіз включає наступні роботи:
- вивчення облікової політики платника в податковому органі;
- вивчення податкових декларацій та інших звітних документів;
- порівняння динаміки даних про нарахування і сплату податків, зборів та інших обов'язкових платежів;
- аналіз розвитку підприємства;
- аналіз основних показників підприємства.
При аналізі податковий інспектор одержує необхідні загальні відомостями про підприємство і визначає основні напрямки перевірки.
2. Планування контролю.
На етапі планування контролю здійснюється вибір необхідних даних про платників податку, вибір об'єктів для проведення документальних перевірок, підготовка планів і графіків документальних перевірок, а також уточнення параметрів контролю, часу й обсягу контрольних процедур, визначення джерела інформації, методичних прийомів контролю, відповідальних осіб за проведення контролю та його результатів.
Програма перевірки складається виходячи з мети проведення контролю і визначає об'єкт оподатковування, правильність нарахування податків, стан звітності, фінансовий стан і ведення бухгалтерського та податкового обліку, сприяє виявленню фактів не донарахування і заниження сум податків платниками.
3. Контакт з об'єктом контролю.
На етапі перевірки контакт з об'єктом контролю здійснюється безпосередньо на об'єктах контролю.
При проведенні перевірки працівники державних податкових органів у перший день перевірки зобов'язані пред'явити свої службові посвідчення керівнику підприємства, що перевіряється, а також:
- ознайомити з метою перевірки і представити програму і графік перевірки;
- представити членів контрольної бригади;
- пояснити причини, з яких здійснюється перевірка;
- вирішити організаційні питання (розміщення в приміщенні членів бригади, забезпечення організаційною технікою і т.д.);
- обумовити порядок надання необхідної інформації для перевірки;
- ознайомити з попередніми результатами контролю;
- якщо перевірка проводиться за межами свого району, податкові інспектори додатково пред'являють посвідчення державного податкового органа на перевірку платника податків із вказівкою найменування району (області), де буде здійснюватися податковий контроль.
4. Документальна перевірка.
Перевіряється документи підприємства їх зіставлення з даними первинних документів, аналітичним і синтетичним обліком, податковим обліком та звітністю.
5. Завершальний етап контролю.
Після проведення виїздних перевірок складається акт податкової перевірки. Він виписується податковим інспектором, що робить перевірку, а також керівником і головним бухгалтером платника податків, зборів та інших платежів.
6. Реалізація і контроль за виконанням матеріалів контролю.
Керівник підприємства повинен усунути зауваження податкового інспектора, які визначені в акті податкової перевірки. Наступна перевірка починається із з’ясування того, чи усунуло підприємство помилки чи ні.
Далі на практичних прикладах розглянемо механізми розрахунку нарахованих штрафних санкцій та пені за порушення, що були виявлені під час здійснення податкового контролю.
Приклад 1. Розрахувати штрафні санкції за наступних умов:
За звітний місяць травень підприємством не подана декларація з ПДВ. За результатами позапланової перевірки, яка проводилася податковим органом з 20 по 25 липня, визначений ПДВ до сплати в бюджет у сумі 12000 грн.
У цьому випадку застосовуються штрафні санкції:
-за неподання декларації з ПДВ у розмірі 10 НМДГ, тобто у сумі 170 грн.;
-за визначення суми зобов'язання контролюючим органом — у розмірі 10% від суми зобов'язання за колений повний або неповний місяць затримки податкової декларації (у даному випадку кількість таких місяців на дату складання акту дорівнює двом), тобто у сумі: 12000 -10%/100% -2 = 2400грн.
Сума останнього штрафу не може бути більше 50% нарахованого зобов'язання та менше 10 НМДГ.
Загальна сума штрафних санкцій складе 2570 грн.(170 грн. + 2400 грн.).
Приклад 2. Визначити суму пені і штрафних санкцій, а також порядок їх сплати за наступних умов:
За результатами документальної перевірки платнику вручено податкове повідомлення — рішення (форма «Р») про необхідність сплати донарахованого податку в сумі 4000 грн. і штрафних санкцій в сумі 2000 грн. Тобто, загальна сума податкових зобов'язань, визначених податковим органом, складає 6000 грн. Встановлений граничний строк її погашення — 1 березня. Платник сплатив зазначену суму частинами: 1 березня — 2000 грн.; 25 березня — 1000 грн.;
28 квітня — 3000 грн.
Облікова ставка НБУ на протязі періоду змінювалась і складала:
з 1 березня — 12% річних; з 20 березня — 10% річних;
з 20 квітня — 8% річних; з ЗО квітня — 7% річних.
У ситуації, що розглядається, у встановлений строк погашена лише частина податкового зобов'язання, 2 березня виник податковий борг у сумі 4000 грн.
Розрахунок пені. При сплаті першої частини боргу 25 березня платник одночасно повинен перерахувати пеню у сумі:
1000 грн. -12%/100% > 1,2/365 дн. -24 дн. = 9, 47 грн.
Для розрахунку обрана більша з двох ставок (на момент виникнення боргу — 72%, на момент погашення — 10%). Тривалість періоду прострочення сплати цієї частини боргу -24 дня, з 2 по 25 березня включно.
При сплаті другої частини боргу 28 квітня платник одночасно повинен перерахувати пеню у сумі:
3000грн. -12%/100%-1,2/365 дн. • 58 дн. = 68,65 грн.
Для розрахунку обрана більша з двох ставок (на момент виникнення боргу — 72%, на момент погашення — 8%). Тривалість періоду прострочення сплати цієї частини боргу — 58 днів, з 2 березня по 28 квітня включно.
Розрахунок штрафних санкцій. Суму штрафних санкцій на сплачену частину боргу податковий орган визначає:
-при погашенні першої частини — у розмірі 10%:
1000 • 10%/100% б 700 грн.]
-при погашенні другої частини — у розмірі 20%:
3000 - 20% /100% =* 600 грн.
За кожним розрахунком складається податкове повідомлення (форма «Ш») та вручається платнику для сплати. При затримці сплати сум штрафних санкцій пеня не нараховується.
З метою створення більш сприятливих «стартових умов» для запровадження цього Закону з платників податків був списаний податковий борг (крім пені та штрафів), не сплачений станом на 31 грудня 1999 р., а також розстрочений за бажанням платника податків податковий борг, який виник у період з 1 січня 2000 р. до 1 січня 2001 р.
Висновки
Отже, як висновок можемо зазначити, що контроль податкових органів за оподаткуванням доходів громадян за своєю економічною суттю це функція управління, яка включає сукупність спостережень, перевірок за діяльністю об'єкта управління з метою оцінки обґрунтованості й ефективності прийняття рішень і результатів їх виконання в сфері оподаткування. Його суть розкривається у взаємозв'язку зі сферою застосування й сферою функціонування фінансів.
Створення й використання податкових надходжень бюджетів різних рівнів здійснюється під впливом різних як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів. Цим і зумовлена об'єктивна необхідність податкового контролю як важливої сфери фінансової діяльності, інструменту впливу на становище й розвиток усієї економічної системи держави.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Закон України «Про державну податкову службу», ВВР, 1991, № 6, ст.. 37.
2. Завгородний В.П. Налоги и налоговый контроль в Украине. – Киев, АСК,2000 г.
3. Литвиненко Я.В., Тропіна В. Б. Податкова система. – К., 2006 р.
4. Павлюк В.С. Податковий менеджмент: Конспект лекцій. – Чернігів: КП «Видавництво « Чернігівські обереги», 2002 – 280 с.
5. Федосов В.М. та ін. Податкова система України: Підручник.- К., Либідь, 1994, 464 с.