1. Сукупність грошових відносин, в процесі яких здійснюється формування і використання фондів грошових ресурсів це:
a. фінанси
b. аудит
c. інвестування
d. кредитування
2. Власник акції який поділяє ризик інвестицій з іншими акціонерами підприємницької структури це:
a. кредитор
b. емітент
c. кореспондент
d. інвестори
3. Якщо інвестор вкладає кошти в aкцioнepний кaпiтал, така операція оформляється iнструментами власності:
a. акціями
b. облігаціями
c. векселями
d. акредитивами
4. Щоявляє собою систему економiчних та правових вiдносин, пов'язаних iз купiвлею-продажем або випуском та обiгом фiнансових активiв:
a. фінансовий ринок
b. валютний ринок
c. світовий ринок
d. грошовий ринок
5. Зобов’язання боржника перед своїм кредитором на оплату вимог, що йому виставляються це:
a. фінансові зобов’язання
b. кредиторські забов'язання
c. дебіторські забов'язання
d.короткострокові забов'язання
6. Розгалужена система механізмів, функціонування яких покликане забезпечити купівлю і продаж національних грошових одиниць це:
a. світовий ринок
b. валютний ринок
c. грошовий ринок
d. ринок цінних паперів
7. Товарно-грошова економіка це:
a. перехідна економіка
b.
ринкова економіка
c. грошова економіка
d. державна економіка
8. Інститутами інфраструктури фінансового ринку є:
a. юридичні особи
b. державні установи
c. вірної відповіді не має
d.
фінансові посередники
9.Юридичні особи, якi займаються виробництвом рiзноманiтних товapiв та наданням послуг, виключаючи фiнансовi послуги це:
a.
інститути позафiнансової сфери
b. фінансові посередники
c. аудиторські фірми
d. брокери
10. Фінансові установи які здійснюють допомогу у передачі коштів від заощаджувачів до інвесторів і навпаки:
a.
комерційні банки
b.
фінансові посередники
c. депозитарні установи
d. інвестиційні посередники
11. Фiнансовi iнститути подiляють на двi основні категорії:
a. депозитнi та не депозитнi
.
b. кредитні та не кредитні
c. бюджетні та не бюджетні
d. державні та не державні
12. Фонди які забезпечують працiвникiв доходом пiсля виходу на пенсiю у формi перiодичних виплат:
a.
пенсiйнi фонди
b. соціальні фонди
c. страхові фонди
d. сіологічні фонди
13. Компанії що є фiнансовими посередниками, і здiйснюють виплати своїм клiентам при нacтaннi певних подiй, обумовлених у страховому полiсi.
a.
страхові компанії
b. сранснаціональні компанії
c. інвестиційні компанії
d. клінінгові компанії
14. Компанії які є iнститутами спiльного iнвестування, i залучають кошти інвесторів i вкладають їх у диверсифiкований портфель цiнних паперiв.
a. страхові компанії
b. інвестиційні компанії
c. клінінгові компанії
d. інвестицiйнi компанії
15. Скільки продавців на ринку при чистій монополії
a.
один
b. два
c. три
d. безліч
16. Ринок, який може точно й своєчасно відображати попит і пропозицію фінансових ресурсів:
a.
досконалий фінансовий ринок
b. ринок нерухомості
c. фондовий ринок
d. валютний ринок
17. Тих, хто залучає вiльнi фiнансовi ресурси через випуск та продаж iнвecторам фiнансових активiв, називають:
a. акціонерами
b. брокери
c.
емітентами таких активів
d. ділери
18. Яке посередництво сприяє прискоренню фінансових потоків і забезпечує мінімізацію пов’язаних з цим суспільних витрат:
a.
фінансове
b. юридичне
c. брокерське
d. дилерське
19. Основним джерелом фiнансування для нефiнансових iнститутiв, зокрема корпорaцiй, вистyпають:
a. державні кредити
b.
банкiвськi кредити
c. міжбанківські кредити
d. населення
20. Хто виконує на ринку роль iнвecтopa, придбаваючи ті чи iншi цiннi папери або запозичуючи кошти на кредитному ринку:
a. держава
b.
населення
c. продавці
d. юридичні особи
21. Фінансовий ринок – це:
a. сфера специфічних економічних відносин
b. сфера специфічних економічних відносин, у процесі яких формується попит та пропозиція на фінансові ресурси
c. сфера специфічних економічних відносин, у процесі яких формується попит та пропозиція на фінансові ресурси та за допомогою фінансових посередників здійснюється акт їх купівлі-продажу
d. сфера специфічних економічних відносин, у процесі яких відбувається купівля продаж цінних паперів
22. Головною функцією фінансового ринку є:
a. забезпечення процесу розподілу ф
b. визначення ціни на фінансові ресурси
c. створення фінансових ресурсів
d. купівля-продаж цінних паперів
23. Регулювання фінансового ринку це:
a. сфера специфічних економічних відносин, у процесі яких відбувається купівля продаж цінних паперів
b. обєднання в єдину систему певних методів, прийомів, що задовольняють упорядковувати діяльність усіх його учасників і операцій між ними шляхом встановлення державою певних вимог та правил для підтримки рівноваги взаємних інтересів усіх учасників
c. обєднання в єдину систему певних методів, прийомів, що задовольняють упорядковувати діяльність усіх його учасників
d. сфера специфічних економічних відносин, у процесі яких формується попит та пропозиція на фінансові ресурси
24. Хто здійснює державне регулявання фінансового ринку:
a. держава
b. підприємство
c. учасники фінансового ринку
d. НБУ
25. Регулювання фінансового ринку, як правило має таку ціль:
a. підтримка порядку на ринку
b. забезпечення безпеки фінансової системи
c. створення однакових «правил гри» для всіх учасників ринку
d. усі відповіді вірні
26. Що належить до принципів, на яких повинна грунтуватись система регулювання фінансового ринку:
a. рівний доступ учасників ринку до інформації
b. захист законних прав та інтересів інвесторів з боку держави
c. відповіді a. і b. є вірними
d. правильної відповіді немає
27. Законодавче регулювання відносин суб’єктів фінансового ринку регламентується:
a. фінансовим правом країни
b. фінансовим правом СОТ
c.
фінансовим правом ЄС
d. фінансовим правом НАТО
28. Фінансове право – це:
a. сфера специфічних економічних відносин, у процесі яких формується попит та пропозиція на фінансові ресурси
b. сукупність юридичних норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають в процесі планового залучення, розподілу та використання грошових фондів державою, необхідних для виконання завдань адекватних певному етапу її розвитку
c.
сукупність юридичних норм, що регулюють купівлю цінних паперів
d. сукупність юридичних норм, що регулюють продаж цінних паперів
29. Організація, яка виконує функції наднаціонального органу регулювання, з штаб-квартирою в Монреалі:
a. НАТО
b. СОТ
c. FESCO
d. IOSCO
30. Скільки країн входять до IOSCO:
a. 17
b. 34
c.
69
d. понад 120
31. Що означає «IOSCO»:
a. Світова організація торгівлі
b. Міжнародна організація комісій з цінних паперів
c.
Форум Європейських Комісій з цінних паперів
d. Міжнародна фінансова корпорація
32. Міжнародна регулююча організація, створена у грудні 1997 році, з 17 Європейських наглядових органів.
a. FESCO
b. IOSCO
c. SIPC
d. NASD
33. Важелями непрямого втручання держави у регулювання фінансового ринку є:
a. регулювання грошової маси й обсягів кредитів через вплив на ставку позикового відсотка
b. гарантії держави щодо позик приватного сектора
c.
зовнішньоекономічна політика, що пов’язана з регулюванням операцій з іноземними валютами та експортно-імпортних операцій
d. усі відповіді вірні
34. Скільки моделей розрізняють у світовій практиці для регулювання фінансового ринку:
a. 2
b. 3
c. 5
d. 7
35. Що не належить до сфер фінансового ринку, що обов’язково повинні регулюватися державою:
a. допуск цінних паперів до публічних торгів
b. розкриття інформації емітентами
c. реклама на ринку цінних паперів
d. рівень смертності
36. Організаційна будова системи регулювання фінансового ринку ґрунтується на концепції:
a. дворівневої системи органів регулювання
b. трирівневої системи органів регулювання
c. шестирівневої системи органів регулювання
d.семирівневої системи органів регулювання
37. Законодавство та правила, щодо регулювання фінансового ринку, встановлюються:
a. державними органами
b. підприємствами
c. СОТ
d. агроуніверситетом
38. Національне нормативне регулювання найбільш важливих взаємовідносин на фінансовому ринку повинно узгоджуватися з такими міжнародними документами як:
a. директиви ЄС
b. резолюції IOSCO
c. рекомендації Групи Тридцяти
d. усі відповіді вірні
39. Скільки етапів пройшла українська система регулювання фінансового ринку:
a. 2
b. 3
c. 4
d. 5
40. Що не належить до завдань державної політики на фінансовому ринку України:
a. необхідність подолання роздрібненості функцій багатьох державних органів, які регулюють фінансовий ринок
b. узгодження українських та міжнародних стандартів, що використовуються на фінансовому ринку
c. підтримка з боку держави освітних заходів в галузі фінансового ринку
d. збільшення народжуваності в країні