Оцінка строків окупності кредитної позики

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНІЙ ІНСТИТУТ

Курсова робота

З дисципліни «Гроші та кредит»

На тему «Оцінка строків окупності кредитного займу»

Студентки гр. МО-07а

Шерстюк В.В.

Спеціальності 6.030601

«Менеджмент організацій»

науковий керівник

Снігова С.М.

Горлівка 2009

РЕФЕРАТ

Курсова робота: 46c., 14 таб., 7 джерел.

Об`ектом дослідження є підприємство, що бере кредит.

Мета роботи – визначення величини позикових коштів, а також оцінка строків окупності кредиту.

Методи досліджень - аналіз виробничої діяльності підприємства.

Відповідно завданню в курсовій роботі розраховано економічні показники підприємства, величину та можливість виплати кредиту.

При виконанні роботи використано програмні прикладні пакети (MSExcel, MSWord).

ПОЗИКОВІ КОШТИ, КРЕДИТ, ПІДПРИЄМСТВО, АТП, СТРОК ОКУПНОСТІ, ПЕРЕВЕЗЕННЯ, ПРОЦЕНТНА СТАВКА, ЧИСТИЙ ПРИБУТОК, КОЕФІЦІЄНТ ВАРІАЦІЇ, СЕРЕДНЕ ЛІНІЙНЕ ВІДХИЛЕННЯ

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ РОБОТИ

2. ВИДИ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ, НАДАНИХ ПІДПРИЄМСТВОМ

3. АНАЛІЗ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

4. ОЦІНКА ОБСЯГІВ ВИРОБНИЦТВА НА ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЕРІОД

5. ПЛАН ВИРОБНИЦТВА

5.1 Зведені техніко-економічні показники

5.2 Розрахунок потреб у виробничих, потужностях

6. ВИЗНАЧЕННЯ ВЕЛИЧИНИ КРЕДИТУ

7. ВИЗНАЧЕННЯ СТРОКІВ ОКУПНОСТІ ПОЗИКИ

7.1 Визначення доходив підприємства

7.2 Визначення терміну позики

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

Організація фінансово-кредитного обслуговування підприємств, організацій і населення, функціонування кредитної системи грають виключно важливу роль в розвитку господарських структур. Від ефективності і безперебійності функціонування кредитно-фінансового механізму залежать не тільки своєчасне отримання коштів окремими господарськими одиницями, але і темпи економічного розвитку країни в цілому. Разом з тим, еволюція кредитної системи і кредитної справи повною мірою визначається економічною ситуацією в країні, пануючими формами і механізмом господарювання. Кожному етапу історико-економічного розвитку народного господарства відповідають свій тип організації кредитної справи, своя структура кредитної системи, що відповідають відповідним потребам в кредитно-фінансовому обслуговуванні окремих ланок економіки.

Більше всіх в інформації про кредитоспроможність підприємств і організацій мають потребу банки: їх прибутковість і ліквідність багато в чому залежать від фінансового стану клієнтів. Зниження ризиків при здійсненні позикових операцій можливо досягти на основі комплексного вивчення кредитоспроможності клієнтів банку, що одночасно дозволить організувати кредитування з урахуванням меж використання кредиту.

Під кредитоспроможністю банківських клієнтів слід розуміти такий фінансово-господарський стан підприємства, який дає упевненість в ефективному використанні позикових засобів, здатність і готовність позичальника повернути кредит відповідно до умов договору. Вивчення банками різноманітних чинників, які можуть спричинити непогашення кредитів, або, навпаки, забезпечують їх своєчасне повернення, складає зміст банківського аналізу кредитоспроможності.

Перед кредитними установами постійно стоїть завдання вибору показників для визначення здатності позичальника виконати свої зобов'язання по своєчасному і повному поверненню кредиту.

Сьогодні ця проблема набула особливої гостроти: економічні труднощі серйозним чином відбилися на діяльності комерційних банків. Загальноекономічна функція банків по трансформації ризиків істотно ослабіла. Прострочена заборгованість по позиках продовжує рости високими темпами.

Задачею і метою курсової роботи є оцінка потужності підприємства на перспективу, оцінка величини позик, термінів повернення кредиту, собівартості продукції.

Оцінка потужності підприємства на перспективу включає: зміну обсягів випуску послуг у перспективі за чотири роки на основі даних за останні шість років, розрахунки по витратах підприємства на перспективний період, а також величину доходів з метою виявлення чистого прибутку підприємства для визначення вільних коштів, за рахунок яких воно візьме кредит. Підсумковим розрахунком є визначення строку окупності кредиту і розрахунок кредитної процентної ставки з урахуванням мінімізації витрат.

1. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ РОБОТИ

Питання якісної оцінки кредитоспроможності позичальника є актуальними для банківської системи України і тому їм приділяється багато уваги.

За своєю сутністю та механізмом впливу на процес суспільного відтворення кредит є однією з найскладніших економічних категорій. Щодо цього він поступається хіба що тільки категорії грошей. Кредит — це суспільні відносини, що виникають між економічними суб 'єктами у зв 'язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності та добровільності.

За допомогою кредиту як невід'ємного атрибуту товарного виробництва усувається невідповідність між часом виробництва і часом обігу, вирішується відносне протиріччя між тимчасовим накопиченням коштів та необхідністю їх використання в народному господарстві.

Основна мета аналізу кредитоспроможності визначити спроможність населення і готовність позичальника повернути запитувану позичку відповідно до умовами кредитного договору. Банк повинен в кожному випадку визначити ступінь ризику, який він готовий узяти на себе і розмір кредиту який може бути наданий в даних обставинах.

В умовах сучасного розвитку товарного виробництва, коли воно набуло загального характеру, стан економічних зв'язків не тільки в межах однієї країни, айв усьому світі дуже ускладнився. За таких умов його навіть неможливо собі уявити без кредиту. Адже внаслідок спеціалізації виробників на виготовленні певних товарів і викликаного нею кооперування суспільне виробництво перетворилось у свого роду величезний замкнутий ланцюг тісно пов'язаних між собою товарно-грошовими відносинами ланок — товаровиробників, продавців, споживачів. І щонайменше порушення у будь-якій із цих ланок може призвести до того, що вона не розрахується за своїми зобов'язаннями з іншими його ланками. Як наслідок, може бути порушений нормальний обмін товарами між окремими учасниками товарно-грошових відносин, тобто цей ланцюг може «розірватись».». Саме в цьому полягає абстрактно-теоретична можливість кризи збуту товарів у суспільстві, котра стає реальною, якщо подібні порушення набувають масового характеру. Все це досить негативно може вплинути на фінансово-господарську діяльність цілого ряду учасників суспільного відтворення. Тому суспільство повинно мати у своєму розпорядженні такі економічні інструменти, з допомогою яких можна було б запобігати перебоям у сфері суспільного виробництва, загалом суспільного відтворення. Одним із найважливіших таких інструментів і став кредит. Звідси існування товарного виробництва і пов'язаного з ним товарного обігу є найбільш загальною економічною причиною необхідності кредиту.

Існують різні підходи до визначення категорії «кредитоспроможність», що базуються на певних критеріях, які формують сутність кредитоспроможності. До них належать: платоспроможність, дієздатність і працездатність розвитку позичальника при здійсненні кредитної операції, ділова репутація, наявність забезпечення кредиту, здатність позичальника генерувати грошові потоки.

2
. ВИДИ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ, НАДАНИХ ПІДПРИЄМСТВОМ

Перед початком розрахунків наведемо таблицю з вихідними даними (табл. 2.1),

Таблиця 2.1 – Вихідні данні

Специфіка автотранспортних підприємств така, що основним видом їхньої виробничої діяльності є перевезення різних вантажів. З метою вивчення попиту на різні види перевезень необхідно визначити види вантажів, які перевозяться автомобільним транспортом, а також оцінити зміни в потребах перевезень тих або інших вантажів. Ретельне вивчення і правильне визначення обсягу і структури (номенклатури) перевезень, специфіки перевезених вантажів і вантажопотоків мають істотне значення для виконання плану перевезень по клієнтурі і номенклатурі, тому що він є одним з найважливіших показників оцінки діяльності АТП.

Вантажами на транспорті називають усі предмети з моменту прийому їх до перевезення до моменту здачі вантажоодержувачеві.

Перевезення вантажів автомобільним транспортом здійснюються на основі планів перевезень, що служать базою розрахунку парку рухомого складу, матеріально-технічних засобів, основних техніко-експлуатаційних показників роботи автомобілів, чисельності працівників тощо.

План перевезень будують по видах вантажів. Це дає можливість правильно розподіляти загальний обсяг перевезень по окремих типах і моделям автомобілів і встановлювати обґрунтовані показники їхньої роботи. Різноманіття вантажів, які перевозяться автомобільним транспортом, робить необхідним їхнє групування. Перелік вантажів, об'єднаних по певній ознаці, називається номенклатурою.

Автомобільний транспорт перевозить вантажі, різні по фізичних властивостях, родові упакування і т.п. Вид вантажу є одним з важливих факторів, що визначають вибір типу рухомого складу, умови його експлуатації, спосіб виконання вантажно-розвантажувальних робіт тощо.

Зразковий перелік вантажів, перевезених автомобілями МАЗ 504 А і ЗИЛ 433100, наведений у таблиці 2.2.

Названі види послуг покликані задовольняти потреби різних промислових підприємств у перевезенні вантажів, а також потреби дрібних будівельних організацій.

Таблиця 2.2 – Перелік вантажів , які перевозяться автомобілями МАЗ 504А І ЗИЛ 433100

Сьогодні спостерігається тенденція зниження попиту на великотоннажні перевезення і підвищення попиту на малотоннажні перевезення. Це пов’язано з розвитком малого підприємництва і приватної торгівлі. Разом з тим великі промислові підприємства за браком фінансування скорочують обсяги виробництва продукції. Це приводить до скорочення значних обсягів великотоннажних перевезень.

3. АНАЛІЗ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

У даному розділі курсової роботи, на підставі вихідних даних, необхідно провести аналіз динаміки зміни виробничої програми підприємства за останні 6 років. Оцінити зміни структури вантажопотоків за аналізований проміжок часу. Визначити відносні зміни даних показників. Навести графічні залежності зміни аналізованих параметрів.

Аналіз зміни показників роботи, підприємства починається з виробничої програми.

На першому етапі визначається відносна зміна обсягів перевезень:

(3.1)

де - відносна зміна обсягу перевезень, %;

Qi - обсяг перевезень вантажів у поточному році, тис.т.;

Qб- обсяг перевезень вантажів у базовому році, тис.т.

За базові приймаються показники роботи підприємства першого року аналізованого періоду.

Результати розрахунків зводяться в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1 - Аналіз відносних і абсолютних змін показників виробничої діяльності

На основі розрахунків, ми можемо стверджувати, що автомобіль МАЗ 504 А зменшує обсяги своїх перевезень і він є нерентабельним, бо з часом витрати на його експлуатацію тільки неприривно зростають. Що ж стосується автомобіля ЗИЛ 433100, то обсяги його перевезень з кожним наступним роком збільшуються, а це свідчить про те, що він зможе покрити усі витрати та принести прибуток підприємству.

4
. ОЦІНКА ОБСЯГІВ ВИРОБНИЦТВА НА ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЕРІОД

Оцінка перспективного обсягу виробництва здійснюється на підставі показників роботи підприємства за останні 6 років. Методика розрахунку наведена нижче.

1.На першому кроці приймається гіпотеза про те, що даний динамічний ряд описується прямою вигляду:

(4.1)

де - обсяг перевезень;

zі- рік динамічного ряду.

Коефіцієнти а1 і а2прямої можуть бути знайдені з наступних формул:

(4.2)

(4.3)

де N- кількість спостережень.

Проміжні розрахунки будемо виконувати в таблиці вигляду:

Таблиця 4.1-Розрахунок параметрів лінійної залежності

Тут zi – поточний рік динамічного ряду

yi –обсяг перевезень в і-му році

–прогнозне значення обсягу перевезень в і-му році.

42.361

7.533

0,00000017

2 На другому етапі приймається гіпотеза про те, що динамічний ряд змальовується параболою другого порядку:

(4.4)

де t -рік динамічного ряду.

Коефіцієнти а1 а2 і а3 - параболи другого порядку - можуть бути знайдені за формулами:

(4.5)

(4.6)

(4.7)

Проміжні розрахунки зручно виконувати в таблиці, що має вигляд:

Таблиця 4.2- Розрахунок параметрів параболи другого порядку

30,7187

5.4627

-0,000000000000332

3 На третьому кроці приймається гіпотеза про те, що вихідний динамічний ряд описується логарифмічною функцією.

у =a1+а2 - lgt,(4.8)

Ця функція приводиться до лінійного шляхом заміни перемінних, а саме lgt= z, таким чином,

(4.9)

Проміжні розрахунки зручно виконувати в таблиці, що має вигляд:

Таблиця 4.3-Розрахунок параметрів логарифмічної функції

а1=1036,586

а2=-995,864

Розрахунок критеріїв апроксимації для кожного кроку (кожної гіпотези) здійснюється за формулами:

а) среднеквадратична залишкова помилка :

(4.10)

73,79095

Де q- кількість оцінюваних параметрів у рівнянні тренда (для кривої другого порядку q =2, тому що а1 виражається через а3);

6) коефіцієнтів варіації:

(4.11)

чи

(4.12)

13,12228

в) середнє лінійне відхилення ;

(4.13)

-0,00000000000000

Аналогічні розрахунки робимо по другому автомобілю:

1.На першому кроці приймається гіпотеза про те, що даний динамічний ряд описується прямою вигляду:

а1=-10,7333

а2=14.11429

Проміжші розрахунки:

Таблиця 4.4- Розрахунки параметрів лінійної залежності

4,385643

11,34218

0,000000000000002072416313

2 На другому етапі приймається гіпотеза про те, що динамічний ряд замальовується параболою другого порядку:

а1=36,07142857

а2=11.32143

а3=0,556122

Проміжні розрахунки:

Таблиця 4.5- Розрахунки параметрів параболи другого порядку

2,362547915506

6,110037712515

0,0000000000000037

3 На третьому кроці приймається гіпотеза про те, що вихідний динамічний ряд описується логарифмічною функцією.

у =a1+а2 - lgt,

а1=-2,2063

а2=85.82752

-0,0000000000000150990

v=21,27354

Проміжні розрахунки:

Таблиця 4.6- Розрахунки параметрів логарифмічної функції

Отримані результати розрахунку по апроксимуючих функціям зводимо до таблиці 4.7. і аналізуємо.

Таблиця 4.7 – Результати розрахунків по апроксимуючим лініям

Остаточний вибір функції здійснюється на основі результатів аналізу отриманих критеріїв з таблиці 4.7. Найбільш точно (і для першого і для другого автомобілів) тенденція динамічного ряду описується параболою. Тому з метою одержання, прогнозного значення сумарного обсягу виробництва в рівнянні ŷ = a1 + a2 · t + a3 · t2, замість t підставляємо йогочислове значення, що відповідає року прогнозування.

Для першого автомобіля:

у1=548,2857+(-126.857)*4+3,010204*42=89,02

у2=548,2857+(-126.857)*5+3,010204*52=-10,74

у3=548,2857+(-126.857)*6+3,010204*62=-104,48

у4=548,2857+(-126.857)*7+3,010204*72=-192,21

Для другого автомобіля:

у1=90,25

у2=106,58

у3=124,02

у4=142,57

На основі отриманих результатів, можна зробити висновок, що автомобіль ЗИЛ 433110 для подальшого використання буде рентабельний, тому що з кожним роком підвищуються обсяг виробництва, і тому цей автомобіль буде приносити своєму підприємству прибуток. Тому, подальші розрахунки будемо робити для автомобіля ЗИЛ 433110.

В результаті рішення поставленої задачі одержуємо аналітичні залежності, що дозволяють визначити обсяги перевезень на перспективу до 4-

х років.

У реальних умовах при виконанні оціночних розрахунків по зміні структури виробничої програми робиться детальний аналіз зміни попиту на дану продукцію чи послуга за кілька років (проміжок часу повинний бути не менш 10 років). Крім того, детальному аналізу піддаються зміни доходів споживачів даного регіону, пріоритетів у споживанні, ступені промислового розвитку району, а також скрупульозно аналізується законодавча база: насамперед податкова політика - як федеральна так і місцевих органів влади. Потім на підставі отриманих результатів аналізу здійснюється оцінка, можливих змін у структурі продукції, що випускається, (чи наданих послуг). При чому у цьому випадку до розрахунку приймаються найменш сприятливі значення з можливих.

5. ПЛАН ВИРОБНИЦТВА

У даному розділі курсової роботи відбиті наступні основні частини:

- зведені техніко-економічні показники технологічного процесу виготовлення продукції чи надання послуг;

- розрахунок потреб у виробничих потужностях;

- розрахунок технологічної собівартості одиниці продукції (виконання одиниці послуг - транспортної роботи в даному випадку).

Зведені техніко-економічні показники технологічного процесу виготовлення продукції чи надання послуг розробляються з метою визначення трудомісткості виконуваних операцій, а також необхідної кількості устаткування.

При виконанні цієї частини розділу виходять з того, щотехнологічний процес виготовлення продукції чи надання послуг вже спроектовано і існує. При цьому необхідні для визначення продуктивності устаткування дані приймаються на підставі аналізу показників діючих підприємств, а також вивчення зміни попиту на дану продукцію чи послуги.

Необхідні для подальших розрахунків дані повинні бути викладені в табличній формі (таблиця 5.1).

Таблиця 5.1- Зведені техніко-економічні показники

На підставі цієї таблиці одержуємо остаточні дані про трудомісткість виконуваних робіт, а також має визначити потреби підприємства у визначеному устаткуванні і трудових ресурсах, необхідних для виконання виробничої задачі.

Однак, крім устаткування і робочої сили підприємству знадобляться і матеріальні ресурси. Розрахунок потреби в них здійснюється на підставі даних, наведених у таблиці 5.2.

Таблиця 5.2.- Зведення про потребу в матеріальних ресурсах, необхідних для виконання транспортної роботи

При реорганізації (чи реконструкції) підприємства завжди необхідно знати яка кількість основних засобів виробництва потрібна для виконання поставленої задачі по випуску продукції чи надання послуг. При цьому варто виходити з того, що підприємство обов'язково повинно мати визначений резерв потужностей, що забезпечує безперебійну роботу підприємства при непередбачених зупинках устаткування. Однак цей резерв повинен бути оптимальним, тому що надлишки устаткування збільшують витрати на його зміст, при цьому маючи дуже низький рівень віддачі. Звідси, розраховуючи потрібну кількість основних засобів виробництва (тобто потужностей підприємства) орієнтуються насамперед на виробничу програму останнього року перспективного періоду. Т.ч., якщо є тенденція до зниження обсягів випуску продукції (чи надання послуг) в силу об'єктивних причин, що не залежать від виробника, повинен орієнтуватися, на мінімальні значення.

Кількість рухливого складу, необхідного для виконання транспортної роботи, визначається, за. наступною методикою.

На першому етапі розрахунку на підставі даних, наведених у таблицях 5.1визначається річна продуктивність 1автомобіля за формулою: