МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА
на тему:
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПДВ В УКРАЇНІ
2010
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПДВ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
1.1 Економічна природа та значення непрямого податку на додану вартість (ПДВ)
1.2 Правове та нормативне забезпечення стягнення ПДВ в Україні
Висновок до розділу 1
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СТАНУ СТЯГНЕННЯ ПДВ В УКРАЇНІ
2.1 Загальна характеристика діяльності ДПІ в Деснянському районі м. Києва
як об’єкта спостереження
2.2 Порядок адмініструваннястягнення ПДВ податковими органами
2.3 Динаміка і питома вага надходжень ПДВ в Державний бюджет
Висновок до розділу 2
РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СТЯГНЕННЯПДВ В УКРАЇНІ
3.1 Проблеми та перспективи функціонування ПДВ в Україні
3.2 ПДВ в системах оподаткування європейських країн
Висновок до розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
В багатовіковій історії людства непрямий податок на додану вартість є порівняно новим видом податку на споживання, який історично замінив непрямий податок на споживання – податок з обороту. Вперше він був введений у Франції в 1954 р. економістом М. Лоре. Потім ПДВ набув широкого поширення - спочатку в інших країнах Європи (кінець 60-х - початок 70-х рр.) і дещо пізніше -в країнах Азії, Африки і Латинської Америки. Нині податок на додану вартість стягується майже у 80-ти країнах, серед яких практично всі промислово-розвинуті країни. Поряд з цим слід також зазначити, що даний податок й досі не запроваджений в таких країнах з федеральним устроєм як Швейцарія, США, Канада, Японія, Австралія, де замість нього продовжують існувати непрямі податки на споживання з обороту в різних модифікаціях. У кінці 80-х - на початку 90-х рр. ПДВ було введено в країнах Східної Європи (Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія), а також в деяких країнах СНД (Білорусь, Казахстан). В Україні і Росії ПДВ введено в 1992 р.
Сучасні проблеми оптимізації рівней і баз оподаткування, вдосконалення адміністрування непрямого оподаткування, і зокрема, податку на додану вартість, є надзвичайно актуальними для України. Починаючи з 1992 року, коли в країні вперше був уведений ПДВ, ведуться постійні суперечки про доцільність його стягнення або повернення до податку з обороту, про рівень ставок і порядок обчислення зобов'язань по податку, обсяги й структуру пільг, порядок стягнення ПДВ при експорті й імпорті товарів і послуг.
Вагомий внесок у дослідження механізму стягнення сучасних видів непрямих податків, зокрема податку на додану вартість, зробили західні фахівці: Ш. Бланкарт, Ж.-П. Боден, С.Л. Брю, Л. Ебрілл, Х.Зи, К.Р. Макконелл, А.Дж. Райтс, В. Саммерс, Д.Е. Ханк. Серед вчених близького зарубіжжя заслуговують на увагу праці Е. Глазової, Л. Дробозіної, С. Нікітіна, Г. Поляка, Д. Черніка. Питання, пов'язані з використанням ПДВ, його роллю у системі оподаткування, а також окремі проблеми застосування цього податку та механізму його справляння виступають предметом дослідження цілого ряду вітчизняних науковців та практиків, зокрема В. Андрущенка, В. Буряковського, В. Геєця, О. Василика, О. Данілова, Т. Єфименко, М. Кучерявенко, І. Луніної, С. Льовочкіна, В. Опаріна, В. Пинзеника, А. Соколовської, Д. Сологуба, В. Су-торміної, В. Федосова та ін.
Все це робить актуальним дослідження основних напрямків удосконалення ПДВ в Україні й отримання відповідей з погляду як теоретич-них аспектів непрямого оподаткування й податкового адміністрування, так і дослідження й аналізу світового досвіду.
Об’єкт дипломного дослідження – податкові відносини в галузі непрямого оподаткування.
Предмет дипломного дослідження – процеси адміністрування стягнення податку на додану вартість на рівні ДПІ у Деснянському районі м.Києва та на загальнодержавному рівні Державного бюджету України.
Мета дипломного дослідження - проаналізувати питому вагу та бюджетоутворюючу роль ПДВ в податковому наповненні Державного бюджету України, бюджетну ефективність та недоліки в адмініструванні ПДВ, запропонувати шляхи удосконалення адміністрування стягнення ПДВ в Україні в рамках европейської моделі та декриміналізації процесу бюджетного відшкодування ПДВ.
Для досягнення мети дипломного дослідження вирішені наступні завдання:
1. В першому розділі розглянуті теоретичні засади функціонування ПДВ в умовах ринкової економіки та правове і нормативне забезпечення стягнення ПДВ в Україні.
2. В другому розділі проведений аналіз стану стягнення ПДВ в Україні на прикладі результатів діяльності ДПІ у Деснянському районі м.Києва, виявлені показники бюджетної ефективності ПДВ та рівень бюджетного відшкодування ПДВ.
3. В третьому розділі розглянуті проблеми та шляхи вдосконалення стягнення ПДВ в Україні з врахуванням досвіду ефективності застосування ПДВ в оподаткуванні европейських країн.
Методологічною базою досліджень дипломної роботи були методи логічного, економічного та системного аналізу.
Інформаційна база роботи сформована на основі законодавчих та нормативних документів України, спеціальної економічної літератури з питань оподаткування, статистичних даних держкомітету статистики України, Мінфіну України, ДПА України, ДПІ у Деснянському районі м.Києва.
Елементи наукової новизни дипломного дослідження полягають в обгрунтуванні нормативно-методологічних пропозицій:
- створення спеціального резервного фонду відшкодування ПДВ;
- надання платникам податку права на отримання бюджетного відшкодування з внутрішніх операцій лише за наявності від'ємного значення податку протягом кожного з шести місячних податкових періодів, тобто реалізації російського підходу до максимального рівня зниження бюджетного відшкодування ПДВ за рахунок автоматичного взаємозаліку з податковими зобов’язаннями наступних періодів по імпортному ПДВ;
- повернення до касового методу визначення дати виникнення податкових зобов'язань і права на податковий кредит, який зменшує авансування ПДВ і забезпечує узгодженість руху грошей з рухом товарно-матеріальних цінностей;
- необхідності запровадження диференційованого підходу до обкладання ПДВ українського експорту, тобто застосування нульової ставки ПДВ до експорту товарів з високою часткою доданої вартості(характерною для виробників товарів та послуг) та звільнення іншого експорту з низькою часткою доданої вартості від сплати податку, що не дає права на його експортне бюджетне відшкодування та різко знижує кількість „фіктивних” експортних посередників (комісіонерів) по „нетиповому експорту”.
Практична цінність отриманих результатів дипломного дослідження полягає в підтвердженні ефективності загально-європейського та російського напрямку застосування в Україні ПДВ як непрямого податку на споживання.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПДВ В УМОВАХ
РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
1.1 Економічна природа та значення непрямого податку на додану вартість (ПДВ)
Податок на додану вартість (ПДВ)
[31] — це податок, яким обкладається внесок підприємства (фірми) у ринкову цінність виробленого нею товару або послуги. Внаслідок такого способу обкладання сумарний податок на кожне споживане благо або послугу збирається на всіх стадіях виробництва. У цьому змісті ПДВ є не стільки особливим видом податку, скільки способом збору податкових платежів. Залежно від того, як трактується амортизація (зношування основного капіталу), ПДВ виявляється еквівалентним пропорційному прибутковому податку (income value added, IVA), податку на споживання (consumption value added, CVA), або на кінцевий продукт, або на валову додану вартість (gross value added, GVA).
Уперше інтерес до ПДВ виявився в 1920-х роках, коли він розглядався як різновид податку із продажів. Оскільки податок застосовувався тільки до доданої цінності, а не до сумарного виторгу, він дозволяв уникнути тих негативних ефектів, які були властиві багатьом формам податку із продажів. Головне — ліквідувалося багаторазове оподаткування одних і тих самих виробничих витрат під час продажів проміжних продуктів і остаточного продажу споживачеві. ПДВ відстоювався також на тій підставі, що він здійснює більше наближення до оподаткування за принципом одержаної вигоди [35]
, ніж його головна альтернатива - корпоративний податок на прибуток.
Можливі три варіанти податку на додану вартість із економічної точки зору, якісні розходження між якими отримані при розрахунку ВВП в залежності від застосовуємих дохідних і видаткових компонентів системи національних рахунків. Валовий внутрішній продукт (GDP
) по видатках складається з кінцевого споживання домашніх господарств (С), валових інвестицій (I
), кінцевих державних незарплатних видатків на товари й послуги (Gc
), державних видатків на виплату заробітної плати (Gw
) і сальдо по рахунку поточних операцій платіжного балансу, яке можна представити у вигляді різниці між експортом і імпортом товарів і послуг (X-M
) [49]:
GDP = C + I + Gc
+ Gw
+ (X – M) (1.1)
де С - кінцеве споживання домашніх господарств;
І - валові інвестиції;
Gc
- кінцеві державні незарплатні видатки на товари й послуги;
Gw
- державні видатки на виплату заробітної плати;
(X-M
) - сальдо по рахунку поточних операцій платіжного балансу
(різниця між експортом і імпортом товарів);
У той же час, можна визначити валовий внутрішній дохід як суму доходів від факторів виробництва (зарплата, прибуток, процентні платежі), що звичайно називають доданою вартістю (V
), і амортизації засобів виробництва (D
). У такий спосіб:
GDI = V + D (1.2)
де V – додана вартість – сума доходів від факторів виробництва;
D – амортизація засобів виробництва;
Остання рівність може бути виражене як у цінах кожного фактору (тобто за винятком непрямих податків без цінових субсидій на окремі товари), так і в ринкових цінах (включаючи непрямі податки без субсидій). Розглянемо далі три варіанти податку на додану вартість.
З використанням першого варіанта ПДВ – податку, що стягується із продукту ( product-type VAT
), – який позначимо як P-VAT
, оподаткуванню піддаються всі видатки (за винятком державних видатків на заробітну плату, що не підлягають оподаткуванню при будь-якому варіанті ПДВ) у складі ВВП, якщо податок стягується за принципом країни походження, або видатки з виправленням на сальдо по рахунку поточних операцій — у випадку стягнення податку за принципом країни призначення. Припустимо, що ПДВ стягується по ставках країни походження, тобто експортовані товари й послуги, вироблені усередині країни, підлягають оподаткуванню, а імпортовані - не підлягають. У такому випадку базу податку можна виразити як [49]:
Base-P-VAT = GDP – Gw
= C + I + Gc
+ (X – M) (1.3)
Валові видатки на інвестиції (І), що є частиною бази першого варіанта ПДВ, відображають сукупні видатки на товари капітального характеру протягом певного періоду часу. Частина цих видатків використовується на компенсацію вартості основних фондів, закуплених у попередні періоди часу, тобто – на їхню амортизацію. Незважаючи на те, що амортизаційні відрахування фактично являють собою бухгалтерські проводки, а не реальні економічні операції, вони впливають на розрахункову величину прибутку, а, отже, – і на додану вартість продукції підприємств. Другий варіант ПДВ — податок, що стягується з доходу (income-type VAT
– I-VAT
), — стягується із чистих видатків на інвестиції (валових видатків за винятком амортизації). Базу такого податку можна виразити як:
Base-I-VAT = GDP – Gw
– D = C + (I – D) + Gc
+ (X – M) (1.4)
Виходячи з розрахунку ВВП по доходах базу податку Base-I-VAT можна також записати як [49]:
Base-I-VAT = GDI – Gw
– D = V – Gw
. (1.5)
Формула (1.5) показує, що базою другого варіанта ПДВ є сума доходів від факторів виробництва (додана вартістьV) за винятком державних видатків на заробітну плату.
Якщо встановити, що крім амортизації, не підлягають оподаткуванню інвестиційні видатки, спрямовані на приріст вартості основних фондів, з бази податку на додану вартість повинні бути повністю виключені видатки інвестиційного характеру. У результаті, базою такого варіанта податку (податку з урахуванням основних фондів, capital goods VAT
– C-VAT
) буде [49]:
Base-C-VAT = GDP – Gw
– I = C + Gc
+ (X – M) (1.6)
З формули (1.6) видно, що найбільш широка оподатковувана база виникає при використанні першого варіанта ПДВ(формула 1.3), а найбільш вузька – останнього (формула 1.6). Застосування податку на додану вартість, що стягується із сукупного продукту(формула 1.3), має, проте, високу економічну ціну. З використанням такого варіанта податку виникає каскадний ефект, тому що амортизація, як частина вартості основних фондів, що вже використана, не віднімається з оподатковуємої бази й підлягає повторному оподаткуванню. Таким чином, при оподаткуванні всіх основних фондів за початковою вартістю, без надання пільги по амортизації, виникає дестимулюючий ефект відносно інвестицій. Подібні ж проблеми, хоча й у меншому ступені, виникають при використанні другого варіанта ПДВ(формула 1.4).
Таким чином, незважаючи на те, що база оподаткування для третього варіанта ПДВ Base-C-VAT (формула 1.6) є самою вузькою серед можливих варіантів, будучи загальним податком на споживання, такий податок не викликає перекручувань у виробничому процесі між вхідними потоками капітального й некапітального характеру і є економічно нейтральним. Внаслідок цього, такий варіант широко розповсюджений у країнах, що використовують ПДВ, хоча його застосування вимагає високих ставок для досягнення заданого рівня державних доходів.
Слід також зазначити, що при виключенні з бази податку чистого експорту товарів і послуг (при переході на сплату ПДВ за принципом країни призначення) база третього варіанта (формула 1.6) податку скорочується до C + Gc
, тобто стає еквівалентною показнику роздрібних продажів. Інакше кажучи, з погляду кінцевого результату третій варіант ПДВ, що стягується за принципом країни призначення, не відрізняється від податку з роздрібних продажів, хоча адміністрування й механізми збору цих податків носять принципово різний характер.
Існує важливе розходження між ПДВ на споживання (третій варіант –формула 1.6) і ПДВ на дохід (другий варіант –формула 1.4). Податок на додану вартість із дохідної бази Base-I-VAT при коректному вимірі амортизації є податком на економічну ренту. Інакше кажучи, стягнення податку на дохідну базу Base-I-VAT й на базу споживання Base-C-VAT приведе до однакових результатів тільки у випадку відсутності зростаючої віддачі від масштабів виробництва, яка приводить до існування економічної ренти. На практиці ПДВ на дохід Base-I-VAT майже не використовується, тому що у всіх країнах, що застосовують ПДВ, існують податки на прибуток і на дохід фізичних осіб. Використання в цьому випадку дохідної бази для податку на додану вартість привело б до подвійного оподаткування її частини.
З погляду бухгалтерського обліку існує чотири варіанти розрахунку зо-бов'язання по податку на додану вартість. Якщо встановити, що базою податку є сума прибутку (p
) і фонду оплати праці (w
), або різниця між продажами (o
) і покупками (i
), а податок стягується по ставці t
, то до однакової величини зобов'язання по податку ПДВ(VAT
) приведуть наступні способи [49]:
1)Прямий аддитивний метод (або балансовий метод):
VAT_1 = t*(p + w) (1.7)
де р – сума прибутку підприємства;
w – фонд оплати праці підприємства;
p+w = V – додана вартість у підході формули (1.2);
t – ставка податку ПДВ;
VAT – величина зобов'язання по сплаті податку ПДВ.
2) Непрямий аддитивний метод, названий так, тому що при його використанні не відбувається розрахунок доданої вартості, а відразу розраховується сума податкових зобов'язань:
VAT_2 = t*p + t*w (1.8)
3) Прямий метод вирахування (іноді також називається податком на трансферти підприємства (business transfer tax
):
VAT_3 = t* (o - i) (1.9)
де o – сума продаж товарів та послуг підприємством(без ПДВ – по
трансфертним цінам - собівартість + націнка);
i – сума покупок товарів та послуг підприємством (без ПДВ – по
трансфертним цінам - собівартість + націнка);
t – ставка податку ПДВ;
VAT – величина зобов'язання по сплаті податку ПДВ.
4) Непрямий метод вирахування (метод відшкодування, рахунків-фактур):
VAT_4 =(t*o) – (t*i) (1.10)
де (t*o) – сума виписаних підприємством податків ПДВ с покупців по
виписаним рахункам –фактурам при продажу товарів та
послуг підприємством;
(t*i) – сума сплачених підприємством податків ПДВ продавцям по
виписаним ними рахункам –фактурам при продажу товарів та
послуг підприємству;
t – ставка податку ПДВ;
VAT – величина зобов'язання по сплаті податку ПДВ.
Переважна більшість країн світу, що використовують податок на додану вартість, розраховують податкові зобов'язання методу VAT_4 (формула 1.10) із застосуванням методу відшкодування (непрямого методу нарахування). Для цього існують наступні причини:
- по-перше, при використанні цього методу виникнення податкових зобов'язань тісно пов'язане з моментом здійснення економічної операції, а рахунок-фактура є документальним підтвердженням такої;
- по-друге, застосування такого методу полегшує податковий контроль і дозволяє влаштовувати перехресні перевірки;
- по-третє, тільки при такому методі можливе стягнення ПДВ по декількох ставках t;
- по-четверте, метод відшкодування припускає, що можна використовувати будь-який податковий період, у той час як методи бухгалтерського балансу дозволяють обчислювати податкові зобов'язання тільки за період здачі бухгалтерської звітності, що є їхнім основним недоліком.
Таким чином, модельною системою ПДВ для всього миру став фактурний метод відшкодування VAT_4 (формула 1.10), що застосовується в країнах Європейського Союзу. Формально фактурний метод застосовується й в Україні, тобто заповнити податкову декларацію по ПДВ можливо з використанням тільки рахунків-фактур. Однак певні положення податкового законодавства України не дозволяють обійтися без даних бухгалтерського балансу при складанні звіту по ПДВ для деяких комерційних операцій.
Принципи країни походження й країни призначення при стягненні ПДВ полягають в тому, що сфера дії податку на додану вартість більшою мірою охоплює сферу економічних операцій або економічну діяльність, ніж сферу зовнішньоекономічних відносин суб'єктів економічної діяльності. Тому для визначення того, чи підлягає оподаткуванню зовнішньоекономічна угода, необхідно встановити, на якій території була здійснена ця угода - у випадку здійснення операції на території даної держави, зазначена операція завжди підлягає обкладанню податку на додану вартість. У тих же випадках, коли частина або деякі елементи економічної операції були здійснені за межами території держави, необхідно визначити платника податку [33].
Існує два протилежних принципи непрямого оподаткування зовнішньо-торговельних операцій (або принципів территоріальності): принцип країни походження товару або послуги, або принцип країни призначення. Як можна зрозуміти з назви, принцип країни походження припускає оподаткування операції, вартість товарів (послуг), у рамках якої, була повністю або частково зроблена усередині відповідної юрисдикції, якщо зазначені товари або послуги надходять з території даної юрисдикції. З іншого боку, використання принципу країни призначення припускає оподаткування економічних операцій, якщо передані товари або надаваємі послуги призначені для споживання усередині країни. Інакше кажучи, при введенні режиму країни походження ПДВ обкладається додана вартість, зроблена усередині країни, що здійснює податкове регулювання, а при використанні принципу країни призначення, відбувається оподаткування всіх товарів і послуг, споживаних усередині країни [39].
Очевидно, що в умовах закритої економічної системи не має значення обраний режим оподаткування. У відкритій економічній системі розходження двох режимів має своє віддзеркалення в порядку обкладання ПДВ експортних і імпортних товарів та послуг: при використанні принципу країни походження ПДВ оподатковуються експортовані потоки, а при використанні принципу країни призначення оподаткуванню підлягають імпортовані товари й послуги.
При порівняльному аналізі використання двох принципів обкладання експорту й імпорту податком на додану вартість варто особливо розглянути питання митного контролю й оцінки митної вартості оподатковуємих товарів і послуг. Стягнення ПДВ по обох принципах вимагає податкового контролю відносно товарів, що перетинають митний кордон держави. При цьому при застосуванні принципу країни призначення не потрібно спеціальних заходів щодо контролю митної вартості більшості імпортованих товарів, тому що якщо імпортер не є кінцевим споживачем ввезеного товару або послуги, заниження митної вартості в остаточному підсумку не приводить до зниження надходжень податку внаслідок компенсації на наступних ланках виробничо-комерційного циклу[40].
На противагу принципу країни призначення, сплата податку за принципом країни походження вимагає додаткових заходів по контролю декларуємої вартості товарів і послуг при перетинанні кордону, тому що завищення вартості імпортованого товару приводить до збільшення сум відшкодування ПДВ, а занижена вартість експорту не буде компенсована на подальших етапах оподаткування.
При розгляді оподаткування зовнішньоторговельних операцій необхідно відзначити, що його порядок не повинен мати у своїй основі дискримінації імпортованих товарів стосовно товарів, вироблених усередині країни, що може проявлятися в підвищених ставках ПДВ на імпорт. Багато країн добровільно взяли на себе зобов'язання по запобіганню такого роду дискримінації. Подібні зобов'язання закріплені в статті III Генерального угода з тарифів і торгівлі, основна частина якої говорить: "Продукти, що переміщуються з території однієї зі сторін Угоди, імпортовані на територію будь-якої іншої сторони Угоди, не можуть обкладатися прямо або побічно внутрішніми податками або зборами на додаток до тих, які прямо або побічно застосовуються до товарів, вироблених усередині країни" [41].
Податок на додану вартість є податком на внутрішнє споживання [45]. При цьому, незважаючи на передбачуване покладання податкового тягаря на споживача, останній не обкладається податком прямо. Замість цього платниками податків є виробники товарів і послуг, а також їхні продавці, тобто економічні суб'єкти, що займаються виробництвом і поширенням благ. При цьому кожний платник податків зобов'язаний перелічити в бюджет тільки частину податку, що збирається роздрібним продавцем з кінцевого споживача, рівну добутку податкової ставки на вартість товару, додану платником податків у процесі своєї виробничо-господарської діяльності. Для досягнення такого порядку зобов'язання по податку на додану вартість виникають при здійсненні кожної оподатковуємої операції, під якою звичайно розуміють реалізацію товарів і послуг. При зміні власника товару або при реалізації послуги платник податків нараховує ПДВ, а суми сплаченого податку приймаються до відшкодування або ставляться на зменшення податкових зобов'язань. З юридичної точки зору повною мірою податок на товар або послугу сплачується після того, як цей товар залишає коло зареєстрованих платників ПДВ, тобто відбувається його кінцева або роздрібна реалізація [47].
З податком на додану вартість зв'язано кілька теоретичних проблем, що відносяться головним чином до того, на якому ступені споживання домашні господарства повинні обкладатися податком, а також до економічного ефекту стягнення податку. Крім того, становить інтерес розгляд співвідношення ПДВ із іншими податками - з податком на доходи й податком із продажів, що стягувався як податок на споживання до впровадження податку на додану вартість.
З економічної точки зору для задоволення критеріям рівності й нейтральності ідеальний ПДВ, як податок на споживання, повинен стягуватися із усього споживання домашніх господарств, включаючи товари й послуги, зроблені самостійно. Найбільш послідовні прихильники цієї теорії наполягають на включенні в оподатковуєму вартість також і споживання вільного часу. У той же час усіма визнається, що практичне втілення подібних поглядів неможливо навіть відносно самостійно зроблених товарів, не говорячи вже про вільний час [48].
Для цілей заохочення експорту із країни й поліпшення платіжного балансу, експортовані товари й послуги звичайно звільняються від оподаткування ПДВ. При цьому вплив введення єдиної позитивної ставки ПДВ на імпорт і нульової на експорт із макроекономічної точки зору еквівалентний ефекту девальвації національної валюти.
1.
2
Правове та нормативне забезпечення стягнення ПДВ
Податок на додану вартість (ПДВ) є загальнодержавним, непрямим податком на споживчу вартість, що справляється з юридичних та фізичних осіб [4]. ПДВ є відносно молодим податком. Він був розроблений і запроваджений вперше у Франції у 1954 р. Сплата податку на додану вартість у більшості країн визначається характером угоди, а фінансовий стан платника не береться до уваги. Поширене застосування диференційованих ставок. Зокрема, у Франції діють кілька ставок ПДВ: основна ставка - 18,6%, збільшена ставка - 22%, знижена ставка - 7% (на товари культурного вжитку). При цьому ПДВ доповнюється рядом непрямих акцизів та мит [39].
В Україні податок на додану вартість запроваджений з 1992 р. і зараз стягується на основі Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції від 3 квітня 1997 р. [4], згідно якій ПДВ є частиною новоствореної вартості, який сплачується до державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг.
Основними правовими актами України (закони, кодекси, укази Президента), якими впроваджений та регулюється податок на додану вартість (ПДВ) є наступні документи:
1. Закон України “Про систему оподаткування в Україні” від 25.06.1991 N 1251-XII [3];
2. Закон України „Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР[4];
3. Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІІІ [5];
4. Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 3 липня 1998 р. N 727/98 [7];
5. Бюджетний Кодекс України від 21 червня 2001 року № 2542-III [1];
6. Митний Кодекс України від 11 липня 2002 року N 92-IV [2].
Основними нормативними актами України (постанови КМУ, накази ДПА України), якими регулюється та адмініструється податок на додану вартість (ПДВ) є наступні документи:
а) постанови КМУ:
- Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України [16];
- Про вдосконалення механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за операціями з експорту продукції [18];
- Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість [17].
б) накази ДПА України:
- Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання [20];
- Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 81
Закону України "Про податок на додану вартість" [21];
- Порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних [22];
- Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між під-розділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість [23].
Закон України «Про податок на додану вартість» [4] визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуємих та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету:
1. Платником податку ПДВ є будь-яка особа, яка:
а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку (див. форму реєстраційної заяви в Додатку Л);
б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;
в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.
г) яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.
Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі:
-коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
-коли особа, що уповноважена вносити консолідований податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності та підприємствами зв'язку, що перебувають у підпорядкуванні платника податку.
- колиособа, яка поставляє товари (послуги) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж, при цьому особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєстроване на території України.
- колиособа, що здійснює операції з реалізації конфіскованого майна, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій з поставки товарів (послуг), а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.
-будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб - ввозить (пересилає)) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами) та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, та отримувачів таких поштових відправлень.
Об'єктом оподаткування є операції платників податку з (стаття 3 [4]):
1. поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з:
- передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця;
- передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача;
- поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України;
- поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України;
2. ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту) згідно з положеннями глав 29 - 30 Митного кодексу України.
З метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюються операції з ввезення на митну територію України:
- об'єкта лізингу (крім повернення об'єкта оперативного лізингу, раніше наданого (вивезеного) лізингодавцем чи іншою особою за його дорученням з території України у митному режимі тимчасового вивезення (ввезення) для вільного обігу згідно з положеннями глави 34 Митного кодексу України);
- об'єкта майнової застави на користь заставодержателя (іншої особи за його дорученням);
- майна, переданого у схов (відповідальне зберігання) або в користування чи розпорядження;
- товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України для їх подальшого вільного обігу на території України (крім поставки на територію іншого магазину безмитної торгівлі, митного складу та спеціальної митної зони (тільки для спеціальних митних зон, які відповідно до закону мають тотожні умови оподаткування цим податком) [2];
- продуктів переробки (готової продукції) з-під митного режиму переробки на митній території України згідно з положеннями глави 38 Митного кодексу України [2];
- продуктів переробки (готової продукції) з-під митного режиму переробки за межами митної території України згідно з положеннями глави 39 Митного кодексу України (крім транспортних засобів, які відправлялися під митним режимом переробки за межі митного кордону України з метою їх ремонту та повертаються на митну територію України для їх подальшого вільного обігу) [2];
- товарів (супутніх послуг) за будь-якими іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (супутні послуги) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язано з поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів;
3. поставка (вивезення, пересилання) товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорту) згідно з положеннями глав 31 - 32 Митного кодексу України за кошти або інші види компенсацій (винагороди) [2].
Не є об'єктом оподаткування операції (стаття 3), наведені в таблиці В.1 Додатку В.
База оподаткування у різних економічних операціях встановлена статтею 4 Закону [4]:
1. База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)).
У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.
2. У разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.
3. Для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.
4. Для готової продукції, виготовленої на території України з давальницької сировини нерезидента, у разі її поставки на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість такої продукції з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну такої готової продукції згідно із законами України з питань оподаткування.
5. Вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається.
6. У випадках коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність з поставки вживаних товарів (комісійну торгівлю), що придбані в осіб, не зареєстрованих платниками податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку.
7. У разі коли платник податку здійснює операції з поставки товарів (послуг), які є об'єктом оподаткування, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.
8. Якщо основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій платником податку, а також у разі переведення основних фондів до складу невиробничих фондів така ліквідація, безоплатна передача чи переведення розглядаються для цілей оподаткування як поставка таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.
9. При наданні послуг із транзитного перевезення (переміщення) товарів (вантажів, пасажирів) митною територією України база оподаткування розраховується виходячи з вартості послуг із такого транзитного перевезення (переміщення), наданих на митній території України (з урахуванням відстані від пункту першого перетину державного кордону України до пункту останнього перетину державного кордону України).
Звільняються від оподаткування операції (стаття 5) наведені в таблиці Додатку Д (Реєстр податкових пільг по ПДВ станом на 01.01.2010).
Законом [4] встановлені наступні ставки податку ПДВ(стаття 6):
1. Об'єкти оподаткування, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.
Податок становить 20 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів (робіт, послуг).
2. При експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування, у тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції наведені в таблиці Додатку Д.
Дата виникнення податкових зобов'язань:
1. Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
2. У разі поставки товарів або послуг з використанням торговельних автоматів або іншого подібного устаткування, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою, датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата виймання з таких торговельних апаратів або подібного устаткування грошової виручки.
3. У разі коли поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, персональних або інших чеків, датою збільшення податкових зобов'язань вважається або дата оформлення податкової накладної, що засвідчує факт поставки платником податку товарів (робіт, послуг) покупцю, або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше.
4. Датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного передання об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу).
5. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі поставки товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.
6. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.
7. Датою виникнення податкових зобов'язань виконавця з контрактів, визначених довгостроковими відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" [3], є дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракту.
8. Попередня (авансова) оплата вартості товарів (супутніх послуг), які експортуються чи імпортуються, не змінюють значення податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку - відповідно такого експортера або імпортера.
Сутність та зміст нарахування податкового кредиту встановлений статею 8 Закону [4]:
1. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою Законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуємих операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуємих операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуємих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковуємі операції протягом такого звітного податкового періоду.
2. Якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.
Не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля, що включається до складу основних фондів.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:
1. дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
2. для операцій із імпорту товарів та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях.
Висновок до розділу 1
Податок на додану вартість (ПДВ) — це податок, яким обкладається внесок підприємства (фірми) у ринкову цінність виробленого нею товару або послуги. Внаслідок такого способу обкладання сумарний податок на кожне споживане благо або послугу збирається на всіх стадіях виробництва. У цьому змісті ПДВ є не стільки особливим видом податку, скільки способом збору податкових платежів. В економічному сенсі, залежно від того, як трактується амортизація (зношування основного капіталу), ПДВ виявляється еквівалентним пропорційному прибутковому податку (income value added, IVA), податку на споживання (consumption value added, CVA), або на кінцевий продукт, або на валову додану вартість (gross value added, GVA).
Переважна більшість країн світу, включаючи Україну, що використовують податок на додану вартість, розраховують податкові зобов'язання по методу оподатковуємої бази валової доданої вартості із застосуванням методу GVA рахунків-фактур (непрямого методу нарахування ПДВ). Для цього існують наступні причини:
- по-перше, при використанні цього методу виникнення податкових зобов'язань тісно пов'язане з моментом здійснення економічної операції, а рахунок-фактура є документальним підтвердженням такої;
- по-друге, застосування такого методу полегшує податковий контроль і дозволяє влаштовувати перехресні перевірки;
- по-третє, тільки при такому методі можливе стягнення ПДВ по декількох ставках;
- по-четверте, метод відшкодування припускає, що можна використовувати будь-який податковий період, у той час як методи бухгалтерського балансу дозволяють обчислювати податкові зобов'язання тільки за період здачі бухгалтерської звітності, що є їхнім основним недоліком.
Механізм справляння ПДВ в Україні викладений в Законі України “Про податок на додану вартість”, визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Податок ПДВ відноситься до непрямих податків та включається підприємством, яке продає товари чи послуги, в ціну товару зверх собівартості виробництва та очікуємого прибутку, в ціні вказується особливою строкою, яка враховується в окремих регістрах бухгалтерського обліку.
Податок ПДВ розраховується підприємствами як різниця сум отриманого ПДВ від покупців за продаж їм товарів і послуг та сумою сплаченого ПДВ в ціні матеріалів, товарів та послуг, придбаних підприємством.
За податковою класифікацією – податок на додану вартість є:
- непрямим податком на споживання, який не залежить від доходів та платоспроможності суб’єкта споживання і сплачується ним в сумі вартості придбаних товарів або послуг;
- е пропорційним податком з постійною ставкою оподаткування, не залежною від суми споживання;
- не включається до валових витрат собівартості підприємства та валових доходів підприємства, тобто не приймає участі у формуванні податку на прибуток підприємства;
- сплачується до бюджету продавцем предмету споживання за декларативною формою взяття на себе податкових зобов’язань, які є сумою отриманого платником ПДВ податку в сумі реалізованих товарів та послуг іншим СПД;
- частково відшкодовується платнику ПДВ із бюджету на рівні податкового кредиту, який є сумою сплаченого платником ПДВ податку іншим СПД в операціях придбання товарів та послуг;
РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ
СТАНУ СТЯГНЕННЯ
ПДВ В УКРАЇНІ
2.1 Загальна характеристика діяльності ДПІ в Деснянському районі м. Києва як об’єкта спостереження
ДПІ у Деснянському районі м.Києва (адреса: 02217, м. Київ, вул. Закревського 41) структурно є однією з 11 податкових районних інспекцій м.Києва (ДПІ у Голосіївському районі, ДПІ у Дарницькому районі, ДПІ у Деснянському районі, ДПІ у Дніпровському районі, ДПІ у Оболонському районі, ДПІ у Печерському районі, ДПІ у Подільському районі, ДПІ у Святошинському районі, ДПІ у Солом’янському районі, ДПІ у Шевченківському районі, СДПІ по роботі з ВПП у м.Києві), які підпорядковані Державній податковій адміністрації у м.Києві (на рівні прав обласних ДПА).
Структурно ДПІ у Деснянському районі м.Києва складається з [19]:
1. Начальника ДПІ
2. Першого заступника начальника ДПІ
3. Першого заступника начальника ДПІ – начальника головного відділу податкової міліції
4. 3-х заступників начальника ДПІ за напрямками
5. Управління оподаткування юридичних осіб
6. Управління оподаткування фізичних осіб
7. Управління податкового контролю юридичних осіб
8. Управління погашення прострочених податкових зобов’язань
9. Управління реєстрації та обліку платників податків
10. Управління: інформатизації процесів оподаткування
11. Управління обліку та звітності
12. Організаційно-розпорядчий відділ
13. Відділ масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян
14. Відділ економічного аналізу та прогнозування
15. Відділ контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД
16. Юридичний відділ
17. Головний відділ податкової міліції
18. Відділ персоналу
19. Відділ апеляцій
20. Фінансовий відділ
21. Адміністративно-господарськоий відділ
Згідно функціонально-структурних повноваженьна районному рівні контроль за стягненням податку на додану вартість, який є предметом дипломного дослідження, виконується наступними підрозділами [19]:
а) по адмініструванню податку на додану вартість – відділ податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб та сектор податку на додану вартість приватних підприємців управління оподаткування фізичних осіб;
б) по контролю вішкодування податку на додану вартість - відділом перевірки відшкодування податку на додану вартість управління податкового контролю;
Основні функціональні обов’язки відділ податку на додану вартість уп-равління оподаткування юридичних осіб та сектор податку на додану вартість приватних підприємців управління оподаткування фізичних осіб задані функці-ями [19]:
- 1.41. Функція “Адміністрування податку на додану вартість”
- 1.52. Функція “Робота з податковими ризиками”
- 1.56. Функція "Контроль за своєчасним нарахуванням та сплатою платежів до бюджетів усіх рівнів"
Основні функціональні обов’язки відділу перевірки відшкодування податку на додану вартість управління податкового контролю юридичних осіб задані функціями [19]:
- 1.49. Функція: “Здійснення перевірок з відшкодування податку на додану вартість платникам податків ”
- 1.63. Функція “Документальні перевірки суб’єктів господарської діяльності, які отримують податкові пільги“
Обслуговуєма Деснянською ДПІ площа району становить 14,9 тис.га., кількість проживаючих осіб у 2009 році – 344,2 тис.осіб. [69]
Кількість зареєстрованих платників податків у 2009 році – 37 143 суб'єк-тів підприємницької діяльності (СПД), із них: 7620 – юридичні особи, 29 523 – фізичні особи –приватні підприємці. Фактична кількість СПД, що декларують діяльність та сплачують податки - 32 627 СПД ( 6563 – юрособи(86,1%) та 29 064 –фізособи (98,4%)) [68].
В табл.2.1 наведені основні показники чисельності платників податків та податку ПДВ, зареєстровані в ДПІ у Деснянському районі м.Києва за 2007 - 2009 рр. Аналіз даних табл.2.1 показує, що кількість платників ПДВ в районі протягом останніх років має тенденцію до зменшення, так за 2008 рік їх загальна кількість зменшилась на 553 СПД (-6,1%), а за 2009 рік – ще на 404 СПД (-4,75%).
Таблиця 2.1
Динаміка кількості платників ПДВ в ДПІ у Деснянському районі
за 2007 - 2009 рр.[1]
| Показники платникам ПДВ | 01.01.2008 | 01.01.2009 | 01.01.2010 |
| 1. Кількість платників ПДВ за ставкою 20 % (юридичних осіб) | 6912 | 6700 | 6559 |
| 2. Кількість платників ПДВ за ставкою 20 % (фізичних осіб) | 912 | 700 | 559 |
| 3.Кількість платників ПДВ на єдиному податку за ставкою 6 %+ПДВ (юр. особи+ фіз.особи) | 1237 | 1108 | 986 |
| 4. Разом платників ПДВ всіх категорій | 9061 | 8508 | 8104 |
| 5. Питома вага платників ПДВ – серед юридичних осіб, що сплачують податки | 100,0% | ||
| 5. Питома вага платників ПДВ в загальній зареєстрованій кількості СПД в ДПІ в % | 24,8% |
В табл.2.2 наведені основні показники діяльності (надходження податків) ДПІ у Деснянському районі м.Києва за 2006 - 2009 рр.
Таблиця 2.2
Перелік та динаміка обсягів податків та зборів в ДПІ у Деснянському районі м.Києва за 2006 - 2009 рр.[2]
| Види податків, тис.грн. | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 |
| ЗАГАЛЬНИЙ ФОНД | ||||
| Податок з доходів фізичних осіб | 84 806,4 | 114 401,5 | 188 335,4 | 235 927,7 |
| Податок на прибуток підприємств | 61 370,7 | 84 322,8 | 95 556,0 | 124 021,1 |
| Збір за спеціальне використання водних ресурсів | 386,3 | 380,1 | 554,5 | 754,0 |
| Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Держбюджету -25,45% | 373,9 | 753,6 | 933,5 | 1 207,5 |
| П л а т а з а з е м л ю | 21 254,4 | 28 558,8 | 41 508,4 | 89 087,4 |
| в тому числі: з юридичних осіб | 20 798,7 | 27 854,1 | 40 217,2 | 85 126,2 |
| з фізичних осіб | 455,7 | 704,7 | 1 291,2 | 3 961,1 |
| Податок на додану вартість | 113 930,2 | 124 113,4 | 171 137,4 | 200 624,1 |
| в тому числі ПДВ з фізичних осіб (приватні підприємці) | 5 728,9 | 7 573,7 | 5 998,1 | |
| П о д а т о к н а п р о м и с е л | 24,9 | 11,8 | 6,7 | 8,6 |
| Ліцензії на підприємницьку та професійну діяльність | 4 419,3 | 5 532,6 | 6 178,4 | 6 635,4 |
| Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності | 10 764,0 | 15 043,5 | 15 084,9 | 14 952,0 |
| Місцеві податки і збори, що запроваджуються місцевими Радами | 8 133,1 | 7 205,0 | 13 878,6 | 15 380,3 |
| Єдиний податок на підприємницьку діяльність - всього | 15 130,2 | 14 630,0 | 17 435,4 | 19 681,3 |
| Частка прибутку державних підприємств, що вилучається з бюджету | 1 139,2 | 1 551,6 | 1 029,7 | 1 068,3 |
| Надходження коштів від реалізації безхазяйного майна | 584,7 | 134,4 | 233,1 | 1 647,6 |
| Рентна плата за природний газ | 3 301,0 | 5 305,3 | 476,6 | 0,0 |
| Рентна плата за газовий конденсат | 2 594,9 | 4 358,1 | 360,3 | 0,0 |
| Інші надходження (інші платежі, крім перелічених, у т.ч. пеня у сфері ЗЕД) | 954,2 | 762,7 | 3 730,1 | 3 355,9 |
| Всього до Загального фонду | 329 953,2 | 407 065,1 | 556 438,8 | 714 351,1 |
| Види податків, тис.грн. | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 |
| СПЕЦІАЛЬНИЙ ФОНД | ||||
| Податок з власників транспортних засобів | 5 612,7 | 1 906,3 | 11 663,8 | 13 708,7 |
| Збір на розвиток виноградар-ства, садівництва і хмелярства | 1 698,1 | 112,8 | 2 360,1 | 2 746,0 |
| Плата за патент по нафтопродуктах | 100,4 | 453,1 | 151,4 | 127,8 |
| Збір за забруднення навколишнього середовища | 204,8 | 2 207,6 | 629,6 | 724,3 |
| Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Держбюджету -74,55% | 1 095,3 | 11,7 | 2 734,4 | 3 537,1 |
| Всього до Спеціального фонду | 8 711,2 | 13 361,2 | 17 539,3 | 20 843,8 |
| Зведений бюджет | 338 664,4 | 420 426,3 | 573 978,1 | 735 194,9 |
Якщо розглянути надходження до бюджету за кожним видом податку (див. табл.2.2), то можна сказати, що, в цілому, наповнення Зведеного бюджету за період з 2006 по 2009 формується за рахунок чотирьох основних податків (податок з доходів фізичних осіб, податок на прибуток підприємств, податок на додану вартість та плати за землю – див.рис.2.1).
Рис.2.1. Динаміка росту обсягів основних податків до Держбюджету та місцевих бюджетів в ДПІ уДеснянському районі
м.Києва у 2006 – 2009 рр.
Простежується чітка тенденція до переважного зростання обсягів основних видів податків обсягом більше 80,0 млн.грн./рік при загальному обсягу по ДПІ 735,0 млн.грн./ рік у 2009 році, тобто відбувається процес концентрації, коли за рахунок декількох податків формується значна частина доходів бюджету (рис.2.1):
1. Державний бюджет:
- податок на прибуток підприємств з рівня 61,4 млн.грн. у 2006 році зріс до рівня 122,14 млн.грн. у 2009 році, тобто індекс росту становить 2,0;
- податок на додану вартість з рівня 113,9 млн.грн. у 2006 році зріс до рівня 200,6 млн.грн. у 2009 році, тобто індекс росту становить 1,76;
2. Місцеві бюджети:
- податок з доходів фізичних осіб з рівня 84,8 млн.грн. у 2006 році зріс до рівня 235,9 млн.грн. у 2009 році, тобто індекс росту становить 2,78;
- плата(податок) за землю з рівня 21,2 млн.грн. у 2006 році зросла до рівня 89,1 млн.грн. у 2009 році, тобто індекс росту становить 4,2;
Рис.2.2. Динаміка росту обсягів неосновних податків (від 0,2 до 5,0 млн. грн. за рік) до Держбюджету в ДПІ у Деснянському районі м.Києва у 2006 – 2009 рр.
Аналіз динаміки стягнення неосновних податків до державного бюджету (з річним обсягом від 0,2 млн.грн. до 5,0 млн.грн.), наведений на графіках рис.2.2, показує, що за період 2006 -2009 роки:
- збір за геологічні розвідувальні робот з рівня 1,5 млн.грн. у 2006 році виріс до рівня 4,8 млн.грн. у 2009 році, тобто коефіцієнт зростання становить 3,2;
- збір на розвиток виноградарства та садівництва з рівня 1,7 млн.грн. у 2006 році виріс до рівня 2,8 млн.грн. у 2009 році, тобто коефіцієнт зростання становить 1,65;
- рівень стягнення інших малих податків за 4 роки практично залишився на постійному рівні, тобто податки є неефективними.
Рис.2.3. Динаміка росту обсягів неосновних податків (від 2,0 до 20,0 млн.грн. за рік) до місцевих бюджетів в ДПІ у Деснянському районі м.Києва у 2006 – 2009 рр.
Аналіз динаміки стягнення неосновних податків до місцевого бюджету (з річним обсягом від 2,0 млн.грн. до 20,0 млн.грн.), наведений на графіках рис.2.3, показує, що за період 2006 -2009 роки:
- єдиний податок з юридичних та фізичних осіб з рівня 15,0 млн.грн. у 2006 році виріс до рівня 19,5 млн.грн. у 2009 році, тобто коефіцієнт зростання становить 1,3;
- плата за торгові патенти з рівня 11,0 млн.грн. у 2006 році зросла до рівня 15,0 млн.грн. у 2009 році, тобто коефіцієнт зростання становить 1,36;
- місцеві податки та збори в сумі з рівня 8,0 млн.грн. у 2006 році зросли до рівня 15,5 млн.грн. у 2009 році, тобто коефіцієнт зростання становить 1,94;
- транспортний податок з власників авторанспорту(юридичних та фізичних осіб) з рівня 5,5 млн.грн. у 2006 році виріс до рівня 13,8 млн.грн. у 2009 році, тобто коефіцієнт зростання становить 2,51.
2.2
Порядок адміністрування
стягнення ПДВ податковими органами
Організаційно – технологічний цикл дій податківців на рівні районної ДПІ при оподаткуванні ПДВ спирається на наступний перелік документів:
1. Закон України від 4 грудня 1990 року № 509-XII „Про державну податкову службу в Україні” зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 509) [6];
2. Закон України від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ „Про систему оподаткування” зі змінами і доповненнями [3];
3. Закон України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість” зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 168) [4];
4. Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” зі змінами і доповненнями;
5. Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 2181) [5];
6. Pозпорядження Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 року №1120-р „Деякі питання адміністрування податку на додану вартість” (далі – розпорядження № 1120-р)[18];
7. Наказ ДПА України від 30.05.97 № 166 „Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання” зі змінами і доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.97 за №250/2054 (далі – наказ № 166) [20];
8. Наказ ДПА України від 19.02.98 № 80 „Про затвердження Інструкції про порядок обліку платників податків” зі змінами, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.98 за №172/2612 (далі – наказ № 80);
9. Наказ ДПА України від 28.02.07 №110 „Про затвердження Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків” із змінами (далі – наказ № 110);
10. Наказ ДПА України від 25.01.10 № 34 „Про організацію комплексного відпрацювання сум податкового кредиту з податку на додану вартість„;
10. Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджені наказом ДПА України від 18.08.05 № 350 зі змінами і доповненнями (далі – Методичні рекомендації № 350) [23];
11. Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджені наказом ДПА України від 18.04.08 № 266 із змінами (далі – Методичні рекомендації № 266) [24];
12. Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджені наказом ДПА України від 27.05.08 № 355 із змінами (далі – Методичні рекомендації № 355) [23];
13. Методичні рекомендації щодо складання плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання, затверджені наказом ДПА України від 28.03.08 № 201 із змінами і доповненнями (далі – Методичні рекомендації № 201);
14. Методичні рекомендації щодо відпрацювання підрозділами податкової міліції заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість, затверджені наказом ДПА України від 18.04.06 №212-ДСК (далі – Методичні рекомендації № 212-ДСК);
15. Hормативно-правові акти, які регулюють здійснення господарських операцій, що впливають на розмір податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.
Згідно з наведеними нормативними документами можна виділити наступні сегменти процесу оподаткування ПДВ [24]:
1. Подання платниками ПДВ декларацій та уточнюючих декларацій;
2. «Електронний контроль» технологічної правильності заповнення декларацій ПДВ на етапі введення їх в комплекс «Бест-Звіт» районного рівня (технологічний контроль відповідності граф декларації між собою);
3. Камеральний контроль декларацій ПДВ по сутності внесених даних (сумісна звірка паперових та «електронних декларацій» ), розподіл декларацій на податкові зобов’язання та заявлене відшкодування по податковому кредиту;
4. Проведенні камеральних перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість;
5. Проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів;
6. Проведенні виїзних та зустрічних перевірок платників податків ПДВ по достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість;
7. Відпрацювання підрозділами податкової міліції заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість при виявленні сумнівних операцій;
8. Формування реєстру відшкодування сум податку на додану вартість в залік майбутніх платежів ПДВ та перерахування коштів на розрахунковий рахунок платника податків;
9. Формування реєстру податкового боргу з продекларованих та донарахованих сум ПДВ за результатами перевірок достовірності.
Згідно «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість»[20] строки нарахування податку ПДВ та звітування деклараціями в податкову інспекцію визначені наступним чином:
- Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.
- Платник податку, обсяг оподатковуємих операцій якого за минулі дванадцять місячних звітних (податкових) періодів не перевищував 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), може вибрати квартальний звітний (податковий) період.
- Якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному місяцю, декларація подається до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцезнаходженням платника протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
- Якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу, декларація подається до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцезнаходженням платника протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Визначенні основні особливості подання декларацій зареєстрованими платниками ПДВ:
- Декларація подається платником незалежно від того, виникло у звітному (податковому) періоді в нього податкове зобов'язання чи ні, тобто незалежно від стану фінансово-господарської діяльності платника податку;
- Якщо платник податку має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми такого відшкодування на його поточний рахунок у банку, до податкової інспекції (адміністрації) таким платником податку подається також і копія податкової декларації за відповідний період, на якій службовою особою цього податкового органу у момент прийняття декларації у відповідному службовому полі, розміщеному на першій сторінці декларації, здійснюється відмітка про прийняття цієї декларації (штамп податкового органу, дата, вхідний номер). При цьому вказана копія декларації з відміткою податкового органу про її прийняття повертається платнику податку для подання ним до органу Державного казначейства України; платником податку в службовому полі декларації здійснюється відмітка про отримання цієї копії;
- У складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)). У разі подання уточнюючих розрахунків, у яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі самі розшифровки подаються на суму уточнення, а також:
а) у разі наявності експортних операцій - оригінали п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації (оригінали аркушів ВМД нової форми МД-2 з позначенням "3/8");
б) при поданні розрахунку суми бюджетного відшкодування - копії погашених податкових векселів, у разі їх наявності.
- Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).
- Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).
Відповідно до „Порядку” [20]не мають права на отримання бюджетного відшкодування і подання вказаного Розрахунку такі особи:
- особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України);
- особа, яка мала обсяги оподатковуємих операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);
- особа, яка не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців.
Новою особливістю порядку бюджетного відшкодування ПДВ у 2007 – 2009 рока є положення про обмеження фактичного відшкодування заявленої суми платником податку:
- Бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
- Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду).
Оскількиподаткові декларації приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників, то зареєстровані в податковій інспекції (адміністрації) декларації підлягають документальній невиїзній (камеральній) перевірці. За результатами перевірки робиться відповідний запис у розділі IV податкової декларації та складається Акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість. Документальну невиїзну (камеральну) перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, податковий орган проводить протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації.
За наявності достатніх підстав уважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого самого строку провести позапланову виїзну (документальну) перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Згідно з наказом ДПА України від 18.04.08 № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» [24] після прийняття декларацій в ДПІ проводиться комплекс камеральних перевірок та складається наступний «Перелік реєстрів поданої податкової звітності з податку на додану вартість»
:
1. Реєстр поданих податкових декларацій з податку на додану вартість (за повною формою) з нарахованими сумами ПДВ до сплати в бюджет;
2. Реєстр поданих податкових декларацій з податку на додану вартість із заявленими до бюджетного відшкодування сумами ПДВ;
3. Реєстр поданих податкових декларацій з податку на додану вартість (за повною формою) із нульовими показниками (всі рядки декларації заповнені нулями ;
4. Реєстр поданих податкових декларацій з податку на додану вартість (за повною формою) із нульовими показниками в рядках 20, 21 Розділу ІІІ декларації;
8. Реєстр поданих уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок зі збільшенням суми ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету
9. Реєстр поданих уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок зі зменшенням суми ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету;
10. Реєстр поданих уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок зі збільшенням суми ПДВ, що підлягала бюджетному відшкодуванню;
11. Реєстр поданих уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок зі зменшенням суми ПДВ, що підлягала бюджетному відшкодуванню № 12. Реєстр поданих уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, які не змінюють розрахунки з бюджетом (рядки 8.1, 8.2, 8.7, 8.8, 8.9, 8.10 дорівнюють нулю);
13. Реєстр поданих уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з податку на додану вартість (скороченої)) юридичної особи зі збільшенням суми ПДВ, яка підлягала нарахуванню в особовому рахунку платника та залишається у розпорядженні платника податку для цільового використання ;
14. Реєстр поданих уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з податку на додану вартість (скороченої)) юридичної особи зі зменшенням суми ПДВ, яка підлягала нарахуванню в особовому рахунку платника та залишається у розпорядженні платника податку для цільового використання та ін..
З метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов’язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов’язань у розрізі контрагентів застосовується «Порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» [24].
Для реалізації Порядку [24] створені такі програмні продукти:
1. система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв’язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов’язань у розрізі контрагентів;
2. система приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;
3. система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.
Технологічний порядок приймання декларацій ПДВ, наданих платниками податків в „електронному вигляді” за допомогою носіїв або Інтернет-пошти чи на паперових носіях, в районній ДПІ має наступні етапи:
1. На етапі приймання податкової звітності з ПДВ працівники, що здійснюють її приймання, здійснюють візуальний контроль поданого документа, під час якого перевіряється:
- реєстрація суб’єкта господарювання платником ПДВ;
- чинність форми податкової звітності з ПДВ;
- заповнення документів податкової звітності, що подаються на паперових носіях засобами, які забезпечують збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації тощо);
- відсутність підчисток, помарок, малопомітних виправлень;
- повнота заповнення, а саме: наявність обов’язкових додатків, обов’язкових реквізитів, передбачених формою відміток (у тому числі відмітки про подані додатки); значення показників, що не заповнюються через відсутність інформації, мають бути прокреслені;
- наявність підписів відповідних посадових осіб(чи електронних підписів);
- скріплення печаткою платника податків(електронний ключ).
Документи, за результатами візуального контролю яких виявлено недоліки в оформленні, не визнаються як податкова декларація з ПДВ. Працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності податкова звітність приймається та пропонується платнику ПДВ доопрацювати подані документи, враховуючи виявлені недоліки.
Документи, не визнані як податкова декларація з ПДВ, реєструються в електронній базі податкової звітності платника ПДВ в триденний термін від дня їх отримання (але не пізніше наступного дня від граничного терміну подання звітності). Працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності надсилається повідомлення про невизнання органом ДПС декларації як податкової із зазначенням підстав та пропозицією надати податкову звітність, оформлену належним чином.
В електронній базі документи, не визнані як податкова звітність, реєструються (без внесення показників до КОР) та отримують статус “До відома”, в коментарях проставляється реєстраційний номер повідомлення (про невизнання органом ДПС поданого документа як податкової звітності) та дата його відправки.
У разі якщо за результатами візуального контролю податкової звітності з ПДВ недоліків у її оформленні не встановлено, така звітність реєструється як податкова звітність, яка вважається прийнятою і підлягає подальшій обробці.
Працівник підрозділу ведення та захисту податкової звітності після реєстрації податкової звітності з ПДВ переносить інформацію з первинних звітних документів платника ПДВ на паперових носіях та звітних документів, наданих платниками ПДВ у електронному вигляді, до електронної бази податкової звітності органу ДПС.
2. На другому етапі - після введення інформації податкової звітності з ПДВ до електронної бази податкової звітності органу ДПС працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності проводиться:
- автоматизована перевірка документів податкової звітності, автоматично засобами „Бест-Звіт” (протягом 3 календарних днів після граничного терміну подання – декларації з ПДВ, на наступний день після приймання – уточнюючі розрахунки);
- верифікація даних податкової звітності, наданої платниками ПДВ на паперових носіях, що імпортуються до КОР (у міру обробки документів);
- передача інформації податкової звітності з ПДВ до центральної бази даних податкової звітності державної податкової служби щоденно (у міру обробки документів).
- інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов’язань або завищено суму податкового кредиту.
- Результатом автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість є розподіл платників ПДВ за наявності операцій з контрагентами у поданій ними податковій звітності за такими категоріями:
а) нульова категорія – розбіжностей при звірці показників податкової звітності контрагентів (розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту контрагентів, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів) не виявлено. Задекларований податковий кредит відображено в податкових зобов’язаннях контрагентів (з урахуванням допустимого рівня розбіжностей, установленого ДПА України);
б) перша категорія – виявлено розбіжності при звірці показників податкової звітності контрагентів, внаслідок яких задекларовано податкового кредиту менше, ніж податкових зобов’язань контрагентом;
в) друга категорія – виявлено розбіжності при звірці показників податкової звітності контрагентів, внаслідок яких задекларовано податкових зобов’язань менше, ніж податкового кредиту контрагентами, у тому числі: платником ПДВ включено суми ПДВ до податкового кредиту на підставі документів, виписаних суб’єктом господарювання, незареєстрованим платником ПДВ, або виписаних платником ПДВ, що не подає податкову звітність з ПДВ.
3. На 3 етапі отримані результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ підлягають перевірці органами ДПС на місцях в такій послідовності:
- другої категорії;
- нульової та першої категорії з від’ємним значенням ПДВ (р.21);
- нульової та першої категорії.
За наслідками перевірки отриманої інформації працівниками органу ДПС:
- усуваються помилки, допущені працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності при введенні податкової звітності до електронної бази податкової звітності органом ДПС з паперового носія;
- враховуються уточнюючі розрахунки (у разі їх подання платником ПДВ);
- складаються акти перевірки платника ПДВ (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) із обов’язковим зазначенням у розрізі контрагентів донарахованих сум ПДВ.
Згідно з «Методичними рекомендаціями щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість» [23] приймання та обробка декларацій із заявленим до бюджетного відшкодування податком на додану вартість складається з наступних технологічних етапів:
1. Зареєстровані у податковій інспекції декларації із заявленим до бюджетного відшкодування податком на додану вартість підлягають обов'язковій документальній невиїзній перевірці.
Підрозділи, що здійснюють приймання та обробку документів податкової звітності, на наступний день за днем здійснення комп'ютерної обробки отриманої податкової декларації (але не більше 3 робочих днів з дати отримання податкової декларації) передають до підрозділів, що здійснюють адміністрування податку на додану вартість, декларації (як основні, так і уточнюючі) із заявленим бюджетним відшкодуванням.
Копія реєстру переданих на перевірку до підрозділів адміністрування ПДВ декларацій із заявленим до бюджетного відшкодування податком на додану вартість в той самий день передається до підрозділів податкової міліції, які:
2. На всіх етапах перевірки здійснюється оперативне опрацювання інформації щодо суб'єктів господарювання, які заявили до відшкодування з бюджету ПДВ, в порядку, встановленому чинними законодавчими та нормативно-правовими актами.
За наявності інформації відносно суб'єкта господарювання, яким безпідставно заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ, негайно надається відповідну інформацію підрозділам адміністрування ПДВ та підрозділам податкового контролю юридичних осіб для використання під час проведення перевірок.
Підрозділи податкового контролю ПДВДПІ та податкової міліції беруть участь у проведенні позапланових виїзних перевірок з питань правомірності заявленого платниками податків бюджетного відшкодування ПДВ у разі, якщо такі перевірки пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників), що знаходяться в їх провадженні.
Документальна невиїзна перевірка включає в себе:
- доперевірочний аналіз з обов'язковим дослідженням питання наявності у платника права на отримання бюджетного відшкодування з урахуванням вимог пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" [ ];
- звірку даних декларації з наявними в податкових органах інформаційними базами даних, у тому числі достовірності здійснення операцій з імпорту товарів; перевірку на наявність арифметичних та логічних помилок у декларації;
- визначення наявності та стан усунення розбіжностей (заниження податкових зобов'язань, завищення податкового кредиту) в податкових періодах, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення;
- побудову ймовірних схем залучення платником до ланцюгів постачання ризикових контрагентів, які при здійсненні оподатковуємих операцій не задекларували податкові зобов'язання або мають стан (затверджений наказом ДПА України від 10.06.2003 р. N 287) 3 "прийнято рішення про припинення", 4 "порушено провадження у справі про банкрутство", 5 "порушено провадження у справі про припинення", 7 "до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність підтвердження відомостей", 8 "до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність за місцезнаходженням", 9 "направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням", 10 "запит на встановлення місцезнаходження", 11 "припинено, але не знято з обліку", 12 "припинено, але не знято з обліку", 14 "визнано банкрутом", 15 "перейшов до іншої ДПІ", 16 "припинено (ліквідовано, закрито)", 22 "знято з обліку", 23 "місцезнаходження не встановлено".
Результатом документальної невиїзної перевірки є:
- підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ, у тому числі часткове;
- зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ, у тому числі часткове;
- встановлення факту заниження суми бюджетного відшкодування ПДВ;
- відмова у наданні бюджетного відшкодування ПДВ;
- визначення необхідності проведення позапланової документальної перевірки платника.
У разі якщо за результатами невиїзної документальної перевірки виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у декларації з ПДВ, підрозділ адміністрування ПДВ надсилає платнику ПДВ відповідне податкове повідомлення-рішення у порядку, встановленому Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке затверджено наказом ДПА України від 21.06.2001 р. N 253 (зі змінами та доповненнями).
3. На третьому етапі на суму, підтверджену до відшкодування, підрозділами адміністрування ПДВ у двох примірниках складається Довідка про підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами документальної невиїзної перевірки.
Реєстр складених довідок про підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами документальної невиїзної перевірки отриманих декларацій у попередньому звітному періоді не пізніше 25 числа кожного місяця передається до підрозділів податкового контролю юридичних осіб для вирішення питання щодо включення таких платників до планів-графіків документальних перевірок.
У разі визначення за результатами документальної невиїзної перевірки необхідності проведення позапланової виїзної перевірки платника підрозділами адміністрування ПДВ по кожному окремому платнику складається доповідна записка на ім'я керівника органу державної податкової служби (або посадової особи, що виконує його обов'язки) з викладенням підстав щодо прийняття такого рішення та пропозицією про проведення позапланової виїзної перевірки.
За наявності достатніх підстав вважати здійснення розрахунку суми бюджетного відшкодування з порушенням норм податкового законодавства податковий орган має право протягом 30 днів провести позапланову виїзну (документальну) перевірку платника.
Результатом позапланової виїзної перевірки є:
- підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ, у тому числі часткове;
- зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ, у тому числі часткове;
- встановлення факту заниження суми бюджетного відшкодування ПДВ;
- відмова у наданні бюджетного відшкодування ПДВ.
2.3 Динаміка
і питома вага
надходжень ПДВ в Державний бюджет
Динаміка і структура надходжень ПДВ, які адмініструються відповідними підрозділами в районній ДПІ, характеризується наступними показниками [20]:
- нараховані згідно деклараціям платників податків суми податку ПДВ, який підлягає сплаті в бюджет;
- фактично сплачені платниками податків суми податку ПДВ до бюджету (на рахунки держказначейства України) на дату кінцевого строку сплати податку після подання декларації (10 - денний термін);
- поточні суми недоїмки сплати податку по ПДВ (негативна різниця між фактично сплаченими та нарахованими сумами);
- поточні суми переплати сплати податку по ПДВ (позитивна різниця між фактично сплаченими та нарахованими сумами);
- нараховані та підтверджені суми бюджетного відшкодування по податку ПДВ;
- фактичний рівень заборгованості бюджету по бюджетному відшкодуванню ПДВ (різниця між нарахованими та сплаченими з бюджету сумами).
Динаміка щомісячних надходжень податків в ДПІ у Деснянському районі м.Києва у 2007 -2008 рр. (Зведений та Державний бюджети) та у 2008 - 2009 рр. (Зведений та Державний бюджети) наведена в табл. В.1 – В.2 Додатку В.
Аналіз тенденцій щодо сплати платежів протягом останніх років дає підстави стверджувати, що складова інфляційних процесів, від яких сьогодні потерпає весь світ, несуттєво вплинула на значний приріст надходжень до бюджету. Так, за даними ДПІ у Деснянському районі, сума надходжень до Державного бюджету має тенденцію до збільшення. Якщо у 2007 році сума надходжень податкових платежів від даного органу становив 225 749,6 тис. грн., то вже у 2008 році цей показник збільшився на 53 110,9 тис. грн.. (тобто на +23,52%), а в 2009 в порівнянні з 2008 – збільшилась на 57 732,4 тис. грн..(тобто на 20,7% - табл.В.1 – В.2 Додатку В).
Відповідно,мають тенденцію до зростання надходження і до Зведеного бюджету України. Як видно з даних табл.В.1 – В.2 Додатку В, темп приросту наповнення Зведеного бюджету за рахунок податкових платежів за даними ДПІ у Деснянському районі за останні 3 роки становить в середньому 25,02%%. Так у 2008 році в порівнянні з 2007 надходження до Зведеного бюджету зросли на 153 036 тис.грн., а у 2009 році в порівнянні з попереднім на 161 217 тис.грн
Деталізуємо показники динаміки зростання у 2006 -2009 роках рівней досліджуємого податку ПДВ в ДПІ у Деснянському районі м.Києва.
На рис.2.4 – 2.5 наведена динаміка щомісячних показників фактично сплачених сум ПДВ, поточних рівнів сум недоїмки по ПДВ та поточних рівнів сум переплати ПДВ платниками податку за 2007 – 2009 роки.
Рис.2.4. Динаміка щомісячних показників фактично сплачених сум ПДВ, поточних рівнів сум недоїмки по ПДВ та поточних рівнів сум переплати ПДВ платниками податку за 2008 - 2009 рр.
Аналіз графіків, наведених на рис.2.4 показує, що в ДПІ у Деснянському районі м.Киева у 2008 – 2009 роках процеси стягнення ПДВ характеризуються:
- зростанням щомісячного обсягу стягнення ПДВ з середнього рівня 14 261,5 тис.грн./міс у 2008 році до середнього рівня 16 718,7 тис.грн./міс у 2008 році;
- досягнення щомісячного максимального рівня стягнутого ПДВ в 20,0 млн.грн./міс;
- стабілізацією поточного рівня недоїмки по сплаті ПДВ на рівні 9-10 млн.грн.;
- постійним зростанням рівня переплати платниками податку ПДВ з середнього рівня 20,0 млн.грн. на початок 2008 року до середнього рівня 30,0 млн.грн. на початок 2009 року та різким зростанням до середнього рівня в 70 млн.грн. станом на початок 2010 року;
- часткове несвоєчасне бюджетне відшкодування платникам ПДВ нарахованих та підтверджених сум фактично за 2008 - 2009 роки досягло рівня 17,54% (65,2 млн.грн.) від сумарного обсягу стягненого ПДВ (371,76 млн.грн.) – рис.2.5 , що є критичним для ліквідації бюджетної заборгованості у 2010 році.
Рис.2.5. Динаміка накопичених за 2008 -2009 рр. показників фактично сплачених сум ПДВ та рівня сум переплати ПДВ платниками податку
Аналіз показників динаміки стягнення ПДВ накопичувальним обсягом за 2008 -2009 рр. та рівня переплати ПДВ платниками податків показує (рис.2.5), що процеси стягнення ПДВ супроводжуються:
- постійним зростанням рівня переплати платниками податку ПДВ з середнього рівня 20,0 млн.грн. на початок 2008 року до середнього рівня 30,0 млн. грн. на початок 2009 року (на +50,0% за рік) та різким зростанням до середнього рівня в 70 млн.грн. станом на початок 2010 року (на +133,0% за рік);
Проведений аналіз структури надходжень та бюджетного відшкодування ПДВ в ДПІ Деснянського району у 2006 -2009 роках (див.рис.2.6) показує, що зростання надходження ПДВ в Державний бюджет у 2006 -2008 роках є наслідками як зростання стягнення ПДВ, так і поступового зниження рівня бюджетного відшкодування ПДВ, а в 2009 році – виключно наслідком різкого зниження рівня бюджетного відшкодування ПДВ, що є як питомим результатом діяльності податкової служби у боротьбі з незаконними схемами відшкодуванням ПДВ, так і результатом державної політики невиконання Закону України [4] по своєчасному відшкодуванню експортного ПДВ.
Рис.2.6. Динаміка надходжень та відшкодувань ПДВ в ДПІ у Деснянському районі м.Києва у 2006 - 2009 рр.
Рис.2.7. Структура податків та зборів, стягнених ДПІ у Деснянському районі м.Києва до
Державного бюджету України у 2009 році
На рис.2.7 наведені результати розрахунків структури податків та зборів, стягнених ДПІ у Деснянському районі м.Києва до Державного бюджету України у 2009 році, які визначають питому вагу податку на додану вартість в загальній сумі податків.
Аналіз питомої ваги ПДВ в загальному обсязі стягнених ДПІ у Деснянському районі податків в Державний та Зведений бюджет України (див. рис. 2.7) показує, що ПДВ є системообразуючим податком, а динаміка питомої ваги основних податків до Державного бюджету України у 2007 – 2009 роках характеризується наступними показниками:
1. Податок на додану вартість - 55,0%(2007) – 59,6%(2009)
2. Податок на прибуток підприємств – 36,9%(2007) – 36,3%(2009)
3. В сумі 2 основних податки до Держбюджету – 91,9%(2007) – 95,9%(2009).
Згідно з питомою вагою стягуємих податків в ДПІ у Деснянському районі до Зведеного бюджету, чисельність працівників інспекції, які безпосередньо адмініструють податки та виконують обліково – автоматизаційне обслуговування, повинна бути розподілена наступним чином (див. рис.2.8):
1. Відділи адміністрування податку на додану вартість – 27,3%;
2. Відділи адміністрування податку на прибуток підприємства – 16,8%;
3. Відділи адміністрування податків з доходів фізичних осіб – 32,1%;
4. Відділи адміністрування плати за землю – 12,2%;
5. Відділи адміністрування інших 14 малих податків – 11,63%
Особливістю адміністрування податку на додану вартість в районній ДПІ є наявність двох економічних процесів згідно Закону України „Про податок на додану вартість” [4]:
- адміністрування нарахування та сплати податку на додану вартість платниками податків, які представляють відповідні розрахунки-документи по податковим зобов'язанням, які перевищують податковий кредит;
- адміністрування нарахування та бюджетного відшкодування податку на додану вартість платникам податків, які представляють відповідні розрахунки-документи по податковому кредиту, який перевищує податкові зобов'язання.
Рис.2.8. Структура податків та зборів, стягнених ДПІ у Деснянському районі м.Києва до Зведеного бюджету України у 2009 році, та
визначення
ваг
и
податку на додану вартість в загальній сумі податків
Висновок до розділу 2
ДПІ у Деснянському районі м.Києва структурно є однією з 11 податкових районних інспекцій м.Києва, які підпорядковані Державній податковій адміністрації у м.Києві (на рівні прав обласних ДПА).
Обслуговуєма Деснянською ДПІ площа району становить 14,9 тис.га., кількість проживаючих осіб у 2009 році – 344,2 тис.осіб.
Кількість зареєстрованих платників податків у 2009 році становить 37 143 СПД, із них: 7620 – юридичні особи, 29 523 – фізичні особи –приватні підприємці. Фактична кількість СПД, що декларують діяльність та сплачують податки становить 32 627 СПД ( 6563 – юрособи(86,1%) та 29 064 –фізособи (98,4%)).
Проведений аналіз показує, що кількість платників ПДВ в районі протягом останніх років має тенденцію до зменшення, так за 2008 рік їх загальна кількість зменшилась на 553 СПД (-6,1%), а за 2009 рік – ще на 404 СПД (-4,75%).
Процеси стягнення ПДВ в ДПІ у Деснянському районі м.Киева у 2006 – 2009 роках процеси стягнення ПДВ характеризуються:
- зростанням обсягів стягнення ПДВ з рівня 113,94 млн.грн. за 2006 рік до рівня 200,62 млн.грн. за 2009 рік, тобто зростанням на +76,1%;
- зростанням щомісячного обсягу стягнення ПДВ з середнього рівня 9,49 млн.грн./міс у 2006 році до середнього рівня 10,34 млн.грн./міс у 2007 році;
- зростанням щомісячного обсягу стягнення ПДВ з середнього рівня 14,26 млн.грн./міс у 2008 році до середнього рівня 16,72 млн.грн./міс у 2008 році;
- досягнення щомісячного максимального рівня стягнутого ПДВ в 20,0 млн.грн./міс;
- стабілізацією поточного рівня недоїмки по сплаті ПДВ на рівні 9-10 млн.грн.;
- постійним зростанням рівня переплати платниками податку ПДВ з середнього рівня 20,0 млн.грн. на початок 2008 року до середнього рівня 30,0 млн.грн. на початок 2009 року та різким зростанням до середнього рівня в 70 млн.грн. станом на початок 2010 року;
- часткове несвоєчасне бюджетне відшкодування платникам ПДВ нарахо-ваних та підтверджених сум фактично за 2008 - 2009 роки досягло рівня 17,54% (65,2 млн.грн.) від сумарного обсягу стягненого ПДВ (371,76 млн.грн.) – рис.2.6 , що є критичним для ліквідації бюджетної заборгованості у 2010 році.
Проведений аналіз структури надходжень та бюджетного відшкодування ПДВ в ДПІ Деснянського району у 2006 -2009 роках показує, що зростання надходження ПДВ в Державний бюджет у 2006 -2008 роках є наслідками як зростання стягнення ПДВ, так і поступового зниження рівня бюджетного відшкодування ПДВ, а в 2009 році – виключно наслідком різкого зниження рівня бюджетного відшкодування ПДВ, що є як питомим результатом діяльності податкової служби у боротьбі з незаконними схемами відшкодуванням ПДВ, так і результатом державної політики невиконання Закону України „Про податок на додану вартість” по своєчасному відшкодуванню експортного ПДВ у 2008 -2009 роках.
Аналіз питомої ваги ПДВ в загальному обсязі стягнених ДПІ у Деснянському районі податків в Державний та Зведений бюджет України показує, що ПДВ є системообразуючим податком, питома вага якого становить 55,0 – 61,4% у районних доходах до Держбюджету та 27,3% у Зведеному бюджеті (2009 рік), при цьому динаміка питомої ваги основних податків до Державного бюджету України у 2007 – 2009 роках, стягнутих в ДПІ у Деснянському районі характеризується наступними показниками:
1. Податок на додану вартість - 55,0%(2007) – 61,37%(2008) – 59,6%(2009)
2. Податок на прибуток підприємств – 36,9%(2007) – 34,06%(2008) – 36,29%(2009)
3. В сумі 2 основних податки до Держбюджету – 91,9%(2007) – 95,43%(2008) – 95,9%(2009).
РОЗДІЛ 3
ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СТЯГНЕННЯ
ПДВ В УКРАЇНІ
3.1 Проблеми та перспективи функціонування ПДВ в Україні
Простота, економічні і організаційно-технічні характеристики забезпечили податку на додану вартість переваги перед іншими типами оподаткування обороту або універсальними акцизами [34].
Податок на додану вартість характеризується рядом суттєвих переваг. Зупинимося на деяких з них більш детально. Не дивлячись на те, що він представляє собою, по суті, різновид акцизу, це все ж таки універсальний фінансовий інструмент.
Так, з допомогою ПДВ з'являється можливість регулювання фонду заробітної плати і ціни. Він дає можливість ліквідувати зайві ланки господарського управління. Крім того, податок дозволяє відносно точно визначити реальну вартість кожного товару і на основі цього увійти в основу формування економічних пропорцій [38].
Застосування ПДВ в країнах з розвиненою ринковою економікою не тільки в фіскальному, але й в регулюючому аспекті, дозволяє використовувати даний важіль як засіб стримування кризи надвиробництва і прискореного витіснення з ринку слабких виробників [27].
ПДВ має внутрішній "вбудований" механізм взаємної звірки платниками податкових зобов'язань. Він не знає дискримінації платників в залежності від їх ролі і місця в господарському процесі, ПДВ нейтральний по відношенню до переміщення товарів і послуг, розміщення ресурсів.
ПДВ через посилений вплив на рівень цін може бути використаний в ан-тиінфляційних процесах, оскільки ПДВ дає можливість автоматично отримува-ти кон'юнктурний прибуток, породжений інфляцією, і цим самим стримувати невиправдане збільшення цін.
До найбільш цінних економічних переваг податку на додану вартість належить його здатність не спотворювати поведінку платників як учасників господарсько-комерційного процесу, не міняти економічних рішень під впливом ПДВ [37].
Проте, необхідно також враховувати те, що використання податку на додану вартість характеризується не лише його позитивними сторонами. Цілий ряд спірних, або негативних моментів роблять дуже актуальними дискусії щодо необхідності справляння даного податку. Розглянемо деякі з цих моментів.
Будучи, в принципі, податком на кінцеве споживання, який лягає на населення і бюджетну сферу, ПДВ при досить високій ставці і високих темпах інфляції перетворюється в один із факторів, що стримують розвиток виробництва. Відбувається це внаслідок зростання цін і стримування на основі цього можливостей оплати покупцем товарів (робіт, послуг). Звісно, ці кошти повернуться до покупця (або з бюджету, або в той момент, коли він сам реалізує продукцію), але при умові, що ланцюг актів реалізації не перерветься або настане з певним кроком "запізнення", коли частково ці кошти будуть знецінені інфляцією.
Крім цього, застосування ставок ПДВ на рівні 20-28% стимулює як інфляційні процеси в цілому, так і негативно впливає на високотехнологічні і наукоємкі виробництва. Тому, хоча й застосовувана ставка робить податок на додану вартість одним із головних джерел наповнення бюджету, але видимість його бездефіцитності дуже оманлива. Саме в зв'язку з цим оптимальну ставку ПДВ економісти частіше за все пов'язують з рівнем 15-18% [32].
Зайнявши домінуючі позиції в світовій податковій системі, ПДВ зберігає й деякі негативні риси, пов'язані з можливістю ухилення від його сплати. Тому в системі адміністрування ПДВ виключне значення має досконалий і вичерпний бухгалтерський облік, реєстрація всіх операцій.
Світовий досвід також показує, що важливою проблемою адміністрування ПДВ є підготовка громадської думки, пояснювальна робота з платниками і професійна підготовка персоналу податкових органів.
ПДВ є масовим регресивним податком на товари і послуги широкого споживання. Справді, якби весь дохід, отриманий платником протягом життя, використовувався виключно на споживання, ПДВ можна було б вважати пропорційним податком, рівномірним у часі. Але ж більша частина доходів накопичується і капіталізується. Ця обставина не тільки доводить давню істину про надзвичайну тяжкість непрямих податків для бідних, оскільки саме вони являються чистими споживачами, але й робить ПДВ, що сплачується в молодості, більш регресивним, ніж в похилому віці [27].
Отже, як видно, в ПДВ співіснують суперечливі риси, які гармонійно поєднуються в єдине ціле. Так, ПДВ, виконуючи чисто фіскальні функції, одночасно здійснює економічний вплив на важливі макроекономічні показники: виступає як дефлятор, скорочує обсяг споживання, потенційно створює можливість зниження рентабельності майбутніх інвестицій. Одночасно зростання податкових надходжень зменшує бюджетний дефіцит, скорочує потребу в державних позиках, сприяє зниженню рівня кредитного відсотку і тим самим стимулює інвестування [29].
Економічні якості ПДВ були належним чином оцінені діловим світом. Невипадково з'явились пропозиції про заміну податку на прибуток корпорацій податком на додану вартість. В порівнянні з податком на прибуток корпорацій ПДВ має фіскальні й етичні переваги, які роблять невигідними окремі внутрішньофірмові, так звані трансфертні ціни, він не реагує і на такі хитрощі бізнесу, як фіктивне списання майна, прискорена амортизація, практика підвищення витрат, маніпуляції з відсотками по боргу.
Завоювавши симпатії ділових кіл, ПДВ був зустрітий прохолодно і навіть вороже широкими соціальними верствами. Але вдалося знайти спосіб нейтралізації суспільного обурення, виключивши з сфери ПДВ найбільш соціально значимі цінності: землю, страхування, поштову службу, навчання і охорону здоров'я, не забувши навіть про ритуальні послуги [27].
Саме тому, податок на додану вартість завоював репутацію унікального фіскального інструмента оптимального розподілу ресурсів. Суспільно необхідні перерозподільчі мікро- і макроекономічні ефекти цього податку виявились найбільш суспільно прийнятними. Ось чому ПДВ привертає увагу країн, які намагаються підвищититемпи економічного росту.
Разом з тим не завжди сам по собі ПДВ здатний принести успіх. Через свою адміністративну складність податок на додану вартість малоефективний в тих країнах, які ще не досягли рівня впорядкованої ринкової економіки, високої фіскальної дисципліни, цивілізованої громадської поведінки.
Згідно з бюджетною класифікацією доходів [15], ПДВ (код 14010000) розподіляється в Україні на 3 підсегменти обліку (див.рис.3.1):
- 1401 0100 Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів;
- 1401 0200 Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами (відшкодування експортного ПДВ);
- 1401 0300 Податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів (імпортний ПДВ).
Рис.
3
.1.
Динаміка абсолютних обсягів ПДВ, стягнутого в Державний бюджет України у 2003 – 2010(проект) роках (посегментно – внутрішній ПДВ, імпортний ПДВ, відшкодування платникам експортного ПДВ)
Як показує аналіз графіків, наведених на рис.3.1 (обробка даних Додатку А), абсолютний рівень імпортного ПДВ у 2003 – 2009 роках систематично перевищував рівень експортного бюджетного відшкодування ПДВ, при цьому у 2009 році співвідношення досягло значень 2,0 (81 млрд.грн. (імпортний ПДВ) на 40 млрд.грн. (бюджетне відшкодування)). У 2010 році в Державному бюджеті прогнозується різке зменшення бюджетного відшкодування ПДВ з рівня 40 млрд.грн. у 2009 році до рівня 20 млрд.грн. у 2010 році за рахунок скорочення бюджетного відшкодування за операціями «псевдоекспорту» та «нетипового експорту» з застосуванням фіктивних підприємств, при цьому рівень імпортного ПДВ прогнозується практично на рівні 2009 року.
Проаналізувавши додатки до Закону України Про державний бюджет України на 2006 - 2008 роках [8] – [14], можна зробити висновок, що сума бюджетного відшкодування ПДВ значно зростає з кожним роком. Так у 2006 році сума становила 15,8 млрд. грн., 2007 році - 18,7 млрд. грн., а у 2008 - 24,5 млрд. грн. А, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», бюджетне відшкодування було заплановано на суму 45,5 млрд. грн., що на 85,87% більше, ніж у 2008 році, хоча обсяги експорту товарів та послуг у 2009 році на фоні світової фінансової кризи та зниження попиту у порівнянні з 2008 роком були заплановані на значно нижчому рівні.
В Україні дуже гостро стоїть проблема відшкодування ПДВ. Реалії сього-дення свідчать про те, що бюджетоформуючий ПДВ змінився останніми роками на бюджетовитратний, тобто при зниженні митного обліку обсягів фактичного експорту товарів та послуг у 2008 році відносно 2007 року обсяги вимог бюджетного відшкодування експортного ПДВ у 2008 році зросли відносно 2007 року. Важливим для економіки держави в цілому є прогресивна динаміка відшкодування ПДВ живими грошима як за внутрішніми оборотами, так і за зовнішньоекономічними операціями, та відсутністю відповідного зростання коштів у бюджеті. Поступово зменшується позитивне сальдо, тобто різниця між сумою ПДВ, зібраною до бюджету, та сумою відшкодованою з бюджету.
Незаконне відшкодування ПДВ створило умови для особливого різновиду кримінального бізнесу. На фіктивних фірмах формується велика частина необґрунтованого податку на додану вартість, яка ніколи не надійде в бюджет. Дана проблемапоглиблюється активними і різноманітними діями учасників тіньової економіки, які будують свій бізнес на незаконному відшкодуванні ПДВ. З цією метою вони створюють заплутані схеми для штучного завищення цін реалізації і незаконного формування податкового кредиту, а також здійснення подвійного експорту [29].
На рис.3.2 наведена структура доходної частини Державного бюджету України у 2009 році.
Рис.3.2. Структура доходної частини Державного бюджету України
у 2009 році
[8]
Як показує аналіз структур, наведених на рис.3.2, основними джерелами дохідної частини Державного бюджету України є:
- податок на додану вартість (38,8%);
- податок на прибуток підприємств(17,1%);
- неподаткові надходження (16,7%).
Рис.3.3. Структура доходної частини Державного бюджету України у 2003 - 2009 рр. та питома вага податкового наповнення за рахунок ПДВ [8] – [14][3]
На рис.3.3 наведена динаміка структури доходної частини Державного бюджету України у 2003 – 2009 роках, що дозволяє проаналізувати зміни в питомій вазі ПДВ в загальній сумі податкових та неподаткових надходжень.
Аналіз графіків, наведених на рис.3.3, показує, що в дохідній частині державного бюджету України у 2003 – 2009 роках ПДВ все більш стає основним бюджетоутворюючим податком, при цьому його питома вага поступово зростала з рівня 26,1 % у 2003 році до максимального рівня 42,2% у 2008 році.
У 2009 році питома вага ПДВ дещо знизилась до рівня 38,8% за рахунок різкого зростання ставок акцизного збору і відповідного зростання питомої ваги цього податку з рівня 4,8% у 2008 до рівня 7,8% у 2009 (внутрішній акцизний збір) та з рівня 1,1% у 2008 році до рівня 2,4% (імпортний акциз).
Податок на додану вартість в Україні вже давно багатьма експертами називається одним із самих кримінальних податків, тому що процедура його відшкодування породила масу корупційних схем. З кожним роком отримати відшкодування ПДВ підприємствам все важче, а рівень хабарів за його повернення окремим керівникам податкових органів зростає. Протистояння між бізнесом і податківцями триває: бізнес використовує двозначності у вітчизняному законодавстві і формує до відшкодування чималі суми даного податку.
Податкові органи для підвищення рівня стягнутого у бюджет ПДВ намагаються всіма способами або затримати виплати бюджетного відшкодування ПДВ, або взагалі відмовити в його відшкодуванні, мотивуючи це сумнівами в законності його формування. При цьому треба визнати, що досить часто це робиться справедливо, адже кожна п'ята гривня, заявлена до відшкодування ПДВ, є незаконною.
За 7 місяців 2009 року підрозділами податкового контролю державної податкової служби перевірено понад 7 тисяч декларацій із заявленим бюджетним відшкодуванням ПДВ на загальну суму 14 млрд. гривень. При цьому було по-переджено незаконне відшкодування з бюджету 2,8 млрд. грн. Це майже на 200 млн. гривень перевищує показники минулого року. А у Києві за 7 місяців 2009 року податківці виявили 162 факти необґрунтованих заявок на відшкодування ПДВ на суму майже 2 млрд. грн. Тому податковими органами проводиться пос-тійний моніторинг сум податку на додану вартість, заявлених до відшкодування платниками та детальний аналіз їх фінансово-господарської діяльності. Слід зазначити, що проблема відшкодування ПДВ в умовах кризи та зростаючого дефіциту бюджету настільки загострилася, що навіть відповідальні державні органи не можуть (або не хочуть) дати однозначну відповідь на питання: скіль-ки коштів держава заборгувала підприємствам (а у багатьох випадках і найма-ним працівникам) у вигляді неповерненого ПДВ [66].
Так, за даними Голови Держказначейства України, відшкодування податку на додану вартість за 7 місяців 2009 року було виконано на 100,5% від плану. Сума відшкодування ПДВ склала 18,9 млрд. грн. В тому числі в липні сума відшкодувань склала 3,4 млрд. грн. або 102,7% від планових показників. Проте, за даними Президентського секретаріату, за січень - липень 2009 року прострочені суми відшкодування ПДВ зросли на 54,3% порівняно з початком року і склали на 1 серпня 2009 року 4,6 млрд. грн. Водночас, за даними ДПА України, прострочена заборгованість по бюджетному відшкодуванню зменшилася за І півріччя 2009 року на 2,2 млрд. грн. - до 0,3 млрд. грн. [66].
Можливими причинами зростання заборгованості з відшкодування ПДВ є: недостатність бюджетного ресурсу, необхідного для відшкодування дебетового сальдо; наявність значної кількості заявок на незаконне відшкодування; тривалі терміни перевірок схем по ланцюгу постачання товарів аж до товарови-робників; скасування податкових векселів.
Проаналізувавши вище зазначені дані, можна зробити висновок, що діючий у даний час в Україні механізм оподаткування доданої вартості, який засновано на самостійному розрахунку і сплаті податку платниками податків, виявився не прийнятним. Постає питання, навіщо зобов'язувати платників податків заповнювати велику кількість реквізитів податкової накладної, зводити їх в реєстри покупок і продажів, якщо платник податків може просто виписати податкову накладну на будь-яку особу, яка не звітує в податкову.
У податковому законодавстві України обов'язково слід врахувати економічну природу дії ПДВ і встановити взаємозв'язок у розрахунку ПДВ суб'єктами господарювання. Цей взаємозв'язок припускає обов'язкове взаємне відображення однієї і тієї ж господарської операції в бухгалтерському і податковому обліку осіб, які її здійснили, і встановлення залежності між відрахуванням сум перерахованого покупцем постачальнику ПДВ і сплатою останнім податку в бюджет. Отже, право на відшкодування за рахунок бюджету сум вхідного ПДВ у платника податків буде тільки при наявності сплати вихідного ПДВ його контрагентом - іншим платником податків. Це означає, що спочатку повинна бути сплата в бюджет сум вихідного ПДВ, а потім відшкодування з бюджету сум вхідного ПДВ.
Зобов'язувати безпосередньо платників податків надавати у податкові органи докази сплати їх контрагентами ПДВ у бюджет навряд чи можливо з огляду на величезну кількість платників податків у країні. Крім того, це значно збільшить обсяг документообігу для платників податків, а це - недоцільно. На мою думку, потрібно ефективно забезпечити взаємозв'язок у розрахунку ПДВ. А це можливо тільки за допомогою банків і безготівкових розрахунків. З огляду на те, що платники ПДВ це - підприємства, приватні підприємці і прирівняні до них з метою оподаткування фізичні особи, для практичного використання принципу дзеркальності необхідним є обов'язкове здійснення всіх розрахунків між платниками ПДВ у безготівковому порядку через банки. Я вважаю, що тільки безготівкові розрахунки зможуть забезпечити необхідну прозорість і вірогідність угод платників податків. І тільки у безготівкових розрахунках у відносинах між платниками ПДВ (постачальником і покупцем) з'явиться посередник - банк, на який можна покласти функцію податкового агента за утриманням і сплатою до бюджету податку, що перераховується покупцем податку на додану вартість. Участь у розрахункових відносинах банку дасть можливість забезпечити взаємозв'язок у розрахунку і сплаті ПДВ і фактичне надходження податку в бюджет [29].
Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що наявність суттєвих недоліків у відшкодуванні податку на додану вартість вимагає здійснення термінових заходів для стабілізації ситуації, а саме:
-вдосконалення законодавчої бази, зокрема усунення суперечливих норм законодавства про ПДВ та систематизування величезної кількості нормативних актів про ПДВ;
-
паралельно з удосконаленням законодавства необхідно проводити автоматизацію роботи податкових органів та впроваджувати електронний варіант подання звітності підприємствами (див. Рис.3.4);
-
для прискорення процедури відшкодування ПДВ доцільно застосовувати сучасні інструменти фінансового ринку, зокрема за інструменти банківських і страхових організацій.
3.2 ПДВ в системах оподаткування європейських країн
Звичайно фінансову піраміду оподаткування називають "мультиплікацією" (множенням), що виникає у випадках, коли сума податку, заплаченого виробником на попередньому етапі переробки продукції, знову виплачується наступними виробниками на кожному новому етапі продажу.Така схема накручування подвійного, потрійного й т.д. стягнення податку - мультиплікація – може виникнути за умови використання моделі податку з обігу.Саме таким він був серед основних податків у СРСР.Очевидно тому, багато хто з політекономів пропонують повернутися сьогодні до цієї моделі [45].
Рис.3.
4
. Функціональна схема автоматизації формування загального реєстру податкових накладних в Україні
[66]
Взагалі, податкова піраміда спотворює ринок, тому що зменшує доходи економічних агентів (суб'єктів господарювання, домашніх господарств, а потім і держави), стискаючи в такий спосіб споживання в національній економіці, стаючи гальмом розвитку.
Із цієї причини уряди розвинених країн перейшли на модель ПДВ, що виникла в Європі в другій половині XX століття й дає можливість виробникові стягувати податок не з усією суми реалізованої продукції, а тільки із суми доданої вартості, що дозволяє уникати мультиплікації.
Найбільш перспективним з погляду фінансування бюджету у діяльності Європейського Співтовариства (ЄС) є податок на додану вартість. Наявність ПДВ у податковій системі держави - обов'язкова умова його приєднання до Співтовариства, тому що фінансові надходження від податку на додану вартість становлять одне з основних джерел формування бюджету ЄС. Доходи, що надходять у бюджет ЄС від податку на додану вартість, являють собою встановлену рішенням Ради єдину процентну надбавку до ставки ПДВ у державах – членах [27].
Незважаючи на величезне фіскальне значення даного податку, не можна заперечувати його регулюючий вплив на економіку. Через механізм обкладання ПДВ і, зокрема, через систему побудови ставок він впливає на ціноутворення й інфляцію, тому що фактично збільшує ціну товару на суму податку. Безумовно, відкритим залишається питання про позитивну сторону цього впливу, тому що збільшення ціни сприяє розвитку інфляційних процесів. З іншої сторони ПДВ не сильно перешкоджає розвитку виробництва, оскільки дійсним його платником стає не виробник, а споживач. Із психологічної точки зору цей податок, на відміну від прибуткового, у меншому ступені впливає на стимули до праці, торкаючись видатків населення, а не доходи. Таким чином, кінцевий споживач, сплачуючи ціну за товар, не зауважує її завищення на суму податку, тоді як відрахування з доходів прибуткового податку більше відчуємо. За допомогою застосування пільг на окремі види продукції або конкретні операції, а також пільг, надаваних тим або іншим платникам, держава має можливість стимулювати розвиток і здійснювати підтримку соціально значимих видів діяльності (утворення, охорона здоров'я, наука, культура й ін.), стимулювання експорту вітчизняних товарів за кордон.
Нарешті, за допомогою багаторазового обкладання ПДВ всіх стадій виробництва продукції, робіт і послуг досягається рівність всіх учасників ринку, а держава одержує можливість здійснювати більше повний контроль і оперативне керування фінансово - господарською діяльністю суб'єктів.
Маючи у своєму розпорядженні повну й точну інформацію, одержуваної з бухгалтерської звітності, державні фінансові й податкові органи можуть здійснювати більше точне планування доходів бюджету.
Ще в другій половині 1960-х років ПДВ негативно сприймався урядами країн Організації економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР): до 1967 року тільки дві держави ОЕСР мали у своїй податковій системі розглянутий податок — Франція(частковий ПДВ) і Фінляндія (ПДВ вводився на регіональному рівні). Інші держави ОЕСР або не мали загальних податків на споживання (Японія й Туреччина), або стягували одноступінчасті, або каскадні податки із продажів виробника, оптового або роздрібного продавця. Тим часом, уже в 1995 році спостерігалася зворотна ситуація: з 24 держав ОЕСР тільки дві країни (Канада й США) стягували податок з роздрібних продажів, одна держава (Австралія) — податок з оптових продажів, причому в Канаді з 1991 року співіснують ПДВ і податок з роздрібних продажів, в інших країнах як основний податок на споживання стягувався податок на додану вартість [29].
Рух убік введення ПДВ бере свій початок із двох джерел: по-перше, європейські країни-учасниці Римського договору (Бельгія, Франція, ФРН, Італія, Люксембург, Нідерланди) на момент підписання стягували каскадні загальні податки із продажів, що створювало масу незручностей особливо у зв'язку з деякими зобов'язаннями, узятими на себе в рамках договору, і в проміжку між кінцем 1960-х і початком 1970-х всі ці держави замінили податки із продажів на ПДВ. По-друге, уряди скандинавських країн, плануючи поступовий ріст державних соціальних видатків, бачили в податку на додану вартість потенційне джерело додаткових доходів у порівнянні з одноступінчастими податками, що стягувались, з оптових (Данія) або роздрібних продажів (Норвегія й Швеція). Одночасно з небажанням збільшувати надходження за рахунок податків на доходи фізичних осіб, це привело до переходу цих держав на багатоступінчасте обкладання доданої вартості між 1967 і 1970 роками [27].
Протягом 1970-х років Великобританія й Ірландія побажали вступити в Європейське Співтовариство, обов'язковою умовою для чого було введення ПДВ. Ці держави, а також Австрія, приєдналися до країн, що застосовують ПДВ, в 1972-73 рр.
В 1980-х роках Греція, Португалія й Іспанія впровадили стягнення ПДВ, виконуючи обов'язкову умову для прийняття в члени ЄС.
Оскільки більшість держав, що стягують податок на додану вартість, ввели ПДВ як альтернативу різним податкам із продажів, можна сформулювати кілька основних причин, по яких дилема податки із продажів — ПДВ вирішувалася саме на користь останнього [44]:
а) в більшості держав податок на додану вартість вводився як заміна податків з оптових продажів або каскадних податків з обігу, економічний ефект яких мав довільний характер, або стимулював вертикальну інтеграцію виробництва. Застосування ПДВ дозволяє зробити податки на споживання більш нейтральними стосовно цін, ефективності виробництва й споживання, споживчого вибору. При системі ПДВ оподаткуванню підлягає споживання домашніх господарств, але не покупки підприємств і організацій (крім кінцевого невиробничого споживання).
б) ПДВ має більш широку базу оподаткування, тому що їм оподатковуються не тільки роздрібні продажі, але й всі невиробничі покупки підприємств, у яких підприємства виступають кінцевими споживачами, у т.ч. роботи, виконані самим підприємством для власних потреб. Податком обкладаються також покупки підприємств всіх сфер діяльності, звільнених від сплати податку (але не маючих нульової ставки оподаткування).
в) ПДВ дозволяє скоротити податкові перекручування в цінах міжнародної торгівлі через принципи территоріальності, тобто дозволяє вирівняти або ціни споживачів, або ціни виробників.
г) стягнення ПДВ по найпоширенішому у світі методу — методу нарахувань із використанням рахунків-фактур — легше адмініструється і дозволяє більш ефективно боротися з ухиленням від сплати податку, тому що подібна система забезпечує розподіл загального обсягу податкових зобов'язань для кожного товару (послуги) між декількома платниками - учасниками виробничо-комерційного циклу.
д) через те, що техніка стягнення ПДВ забезпечує збір податку на всіх стадіях виробництва, при деякому ускладненні техніки оподаткування збільшується стабільність величини надходжень податку щодо кон'юнктурних коливань динаміки обороту роздрібної торгівлі.
Розглянемо основні особливості застосування ПДВ в розвинутих країнах світу [43]:
1). Провідною ланкою бюджетної системи Франції виступає податок на додану вартість. Дійсно, Франція — батьківщина ПДВ. Він розроблений у цій країні на початку 1950-х років і діє з 1954 р. Саме у Франції існують давні багаті традиції теоретичного осмислення ролі непрямих податків у фінансуванні видатків держави.
ПДВ у Франції забезпечує 45% всіх податкових надходжень. Він стягується методом часткових платежів. Існує 4 види ставок ПДВ:
- 18,6% - нормальна ставка на всі види товарів і послуг;
- 33,33 - гранична ставка на предмети розкоші, машини, алкоголь, тютюн;
- 7% - скорочена ставка на товари культурного побуту (книги);
- 5,5% - на товари й послуги першої необхідності (харчування, за винятком алкоголю й шоколаду; медикаменти, житло, транспорт).
По ПДВ в Франції існують значні пільги. Так, статтею 25 фінансового законодавства 1991 р. встановлено, що підприємства можуть бути звільнені від сплати податку на додану вартість у тому випадку, якщо за попередній фінансовий рік їх оборот не перевищив певного законодавчо обумовленого обсягу. У цьому випадку вони користуються режимом звільнення від ПДВ із початку наступного за звітним року. Крім того, від ПДВ звільняються:
- діяльність державних установ, пов'язана з виконанням адміністративних, соціальних, виховних, культурних і спортивних функцій;
- сільськогосподарське виробництво;
- деякі вільні професії: приватна викладацька діяльність, приватні лікарі, люди, що займаються духовною творчістю.
Податок на додану вартість доповнюється рядом непрямих мит (або акцизів), які також є податками на споживання. Деякі з них стягуються на користь загальнодержавного бюджету, інші перераховуються в бюджети місцевих органів управління.
Зараз спостерігається тенденція до зниження ставок і переходу до двох ставок - 18,6% і 5,5%. Законами Франції передбачено 4 види звільнення від ПДВ:
а) медицина й медичне обслуговування;
б) освіта;
в) діяльність суспільного й благодійного характеру.
г) всі види страхування, лотереї, казино.
Існує список видів діяльності, де передбачене право вибирати між ПДВ і прибутковим податком:
- здача в оренду приміщень для будь-якого виду економічної діяльності;
- фінанси й банківська справа;
- літературна, спортивна, артистична діяльність, муніципальне господарство.
У Франції більше 3 млн. платників ПДВ. Розрахунок ведеться самими підприємствами; при спрощеному обліку - податковою службою. Дрібні підприємства (з товарообігом менш 3 млн. євро і менш 0,9 млн. євро у сфері послуг) можуть заповнювати декларацію протягом року розрахунково. ПДВ вноситься в бюджет щомісяця, на основі декларації. Підприємства надають у податкові центри декларацію й чек на сплату податку. Існують квартальні й річні строки сплати ПДВ залежно від товарообігу. Компенсація ПДВ у випадку експорту відбувається щомісяця. Для інших видів діяльності - щокварталу. Якщо підприємство має товарообіг більше 300 000 євро, то ПДВ платиться завжди. Підприємства вносять у бюджет постійну суму. Якщо сума ПДВ менше 1350 євро, то подібні підприємства звільняються від його сплати. Знижка надається дрібним ремісникам, якщо ПДВ менше 20000 євро. Пільги по ПДВ мають підприємства, що роблять інвестиції. Вони здійснюються у відрахуванні із ПДВ сум, що направляються на інвестиції. У цілому, французький ПДВ являє собою більше гнучку структуру, ніж український. Це проявляється в широкій системі знижок і пільг. У багато чому пільги ідентичні українським, наприклад, як у випадку звільнення від сплати ПДВ експортної діяльності, медицини, страхування. Але є й відмітні риси: це звільнення від сплати ПДВ підприємств із незначним оборотом, пільги по сплаті, надавані дрібним ремісникам. Важлива особливість французького ПДВ - це можливість його зменшення на суму, спрямовану на інвестиції. Але при всій своїй гнучкості та пільговості французький ПДВ забезпечує 45% всіх податкових надходжень, що говорить про його ефективність. Розглядаючи цей податок з погляду світової податкової гармонізації, потрібно відзначити позитивну тенденцію у Франції до його зниження та до переходу від використання 4-х ставок до використання 2-х.
2). У Німеччині з податків на юридичних осіб найбільш високі доходи приносить державі податок на додану вартість. Його питома вага в доходах бюджету дорівнює приблизно 28% - друге місце після прибуткового податку. Загальна ставка податку сьогодні становить 16%. Але основні продовольчі товари, а також книжково-журнальна продукція обкладаються по зменшеній ставці - 7%. Ця ставка не поширюється на обороти кафе й ресторанів.
ПДВ у Німеччині має деякі особливості. Так, підприємці, у яких оборот за попередній календарний рік не перевищив 20 тис. євро, а цього року не перевищить 100 тис. євро, звільняються від сплати податку на додану вартість. Але, природно, вони втрачають при цьому й права відшкодування сум податку у виставлених на них рахунках. Даний підприємець є платником прибуткового податку, а не ПДВ. Він має право відмовитися від покладеного йому звільнення від ПДВ і вести податкові розрахунки на загальних підставах. Якщо підприємець одержує в календарному році дохід не вище 60 тис. євро, то він має право на регресивне оподаткування й вносить у бюджет лише 80% розрахункової суми ПДВ.
Підприємства сільського й лісового господарства звільнені у Німеччині від сплати податку на додану вартість. Звільнено від ПДВ й товари, що йдуть на експорт.
3). В Італії для оподаткування додана вартість розраховується як різниця між виторгом, отриманої від продажу товарів або реалізації послуг, і безпосередньою собівартістю цих товарів і послуг. Податок стягується з підприємця в межах приросту вартості, отриманого товаром при переходах у рамках виробничого або комерційного циклів.
Звичайна ставка податку на додану вартість в Італії становить 19%. Але діють і податкові ставки із знижкою – 13%, 9% і 4%. Із знижкою обкладаються продажі продовольчих товарів, газет, журналів.
Вивіз товарів на експорт, міжнародні послуги й пов'язані з ними операції не обкладаються податком на додану вартість.
З операцій, здійснюваних на території Італії, звільняються від ПДВ операції по страхуванню й видачі кредитів, поширенню акцій і облігацій, видатки по медичному забезпеченню, освіті, культурі, некомерційні види оренди, поштові послуги, операції із золотом і іноземною валютою.
4). В Іспанії найважливіше місце у федеральній податковій системізаймає податок на додану вартість. Цей податок в останні роки має тенденцію до підвищення. Так, в 1986 р., коли даний податок був введений у зв'язку із входженням Іспанії в ЄС, і до 1993 р. включно ставка мінялася з 12 до 15%. З 1994 р. ПДВ стягується по ставці 16%. Крім основної функціонують дві знижені ставки податку. Для операцій продажу продовольчих товарів, культурних і спортивних заходів, готельних і транспортних послуг застосовується ПДВ у розмірі 7%. А при продажу продуктів першої необхідності - хліб, молоко, яйця, зерно, фрукти, овочі, ліки, книги, газети, муніципальне житло - податок знижуються до 4%.
Механізм стягнення ПДВ відомий і не має потреби в описі. Як і в більшості країн, в Іспанії обкладається внутрішній оборот зі звільненням експортних операцій. У внутрішньому оброті не обкладаються операції продажу медичних послуг в лікарнях, фінансові, банківські й страхові операції, надання послуг освіти.
У дохідній частині федерального бюджету Іспанії ПДВ займає частку у 24,9%.
5). Ставка податку ПДВ в Австрії, як і в Україні, – 20%.
Для продажу продовольчих товарів, книжково-журнальної продукції й медикаментів застосовується знижена ставка - 10%.
При продажу транспортних засобів ставка збільшується до 32%. Звільнені від податку угоди із продажу землі, фінансові операції, експортні товари.
6). В Швеції податок на додану вартість стягується в бюджет по ставці 25%. Для продовольчих товарів ставка знижується до 21%, для готельних послуг - до 12%. Від сплати ПДВ, крім експортних товарів, звільняються медичні послуги, банківські операції, патентна справа, послуги установ культури. Пільги поширюються також на операції з деякими видами устаткування.
7). Головне місце серед непрямих податків Великобританії займає податок на додану вартість. З точки зору доходів до державного бюджету він знаходиться на другому місці після прибуткового податку і формує приблизно 17% бюджету країни.
Базою оподаткування податком на додану вартість виступає вартість, додана на кожній стадії виробництва та реалізації товарів іпослуг (тобто різниця між виручкою та вартістю закупок у постачальників).
Податок на додану вартість (value-added tax, VAT) був запроваджений у 1973 р. як фіскальна умова членства Великої Британії в Європейському Союзі. Ставки податку: 0%, 8%, 17,5%. Звільнені від ПДВ операції продажу землі, поштові, страхові та фінансові послуги, послуги освіти і охорони здоров’я, гральний бізнес і лотереї, професійні спілки (трейд-юніони), спортивні змагання, твори мистецтва, ритуальні послуги. До товарів з нульовою ставкою ПДВ відносяться продукти харчування, ліки, книги і журнали, вугілля, газ та електрична енергія, житлове будівництво, дитяча одежа і взуття, золото, цінні папери, транспортні послуги. Ставка 8% поширюється на послуги по постачанню паливом та електроенергією підприємств і організацій некомерційного характеру. Різниця між звільненням від ПДВ і оподаткуванням за нульовою ставкою, зазвичай, полягає в тому, що звільнені товари і послуги не включаються в систему ПДВ, а тому не дають права на компенсацію податку, сплаченого на попередніх стадіях, а нульова ставка дає таке право.
8). В Російській Федерації ПДВ застосовується по класичній європейський схемі з різними ставками оподаткування [57].
Основна податкова ставка ПДВ – 20,0%, аналогічно ставці ПДВ в Україні, але існують ї знижені (окрім нульової) ставки податку.
Оподаткування здійснюється по податковій ставці 10 відсотків при реалізації:
- окремих продовольчих товарів за списком;
- окремих товарів для дітей за списком.
Оподаткування здійснюється по податкових ставках 9,09 відсотка і 16,67 відсотка (розрахункові податкові ставки) - при утриманні податку з доходів іноземних платників податків податковими агентами.
Оподаткування здійснюється по ставці 13,79 відсотка при придбанні паливо-мастильних матеріалів, що підлягають оподаткуванню податком на реалізацію паливо-мастильних матеріалів, через заправні станції.
У випадку, якщо за підсумками податкового періоду сума податкових відрахувань перевищує загальну суму податку, обчислену по обсягам товарів (робіт, послуг), реалізованих у звітному податковому періоді, то отримана різниця підлягає відшкодуванню (залікові або поверненню) платнику податків.
Зазначені суми направляються в звітному періоді і протягом трьох податкових періодів, що спливають за ним, на виконання обов'язків платника податків по сплаті податків або зборів, включаючи податки, що сплачуються в зв'язку з переміщенням товарів через митний кордон Російської Федерації, а також у зв'язку з реалізацією робіт (послуг), безпосередньо пов'язаних з виробництвом і реалізацією таких товарів, на сплату пені, погашення недоїмки, сум санкцій, присуджених платнику податків, що підлягають зарахуванню в той же бюджет.
Податкові органи роблять залік самостійно, за узгодженням з митними органами, і протягом 10 днів повідомляють про нього платнику податків.
Після закінчення трьох податкових періодів, що минають за звітним, сума, що не була зарахована, підлягає поверненню платнику податків за його заявою. Податковий орган протягом двох тижнів після одержання зазначеної заяви приймає рішення про повернення з відповідного бюджету й у той же термін направляє це рішення на виконання у відповідний орган федерального казначейства та його копію платнику податків. Повернення зазначених сум здійснюється органами федерального казначейства.
Повернення сум здійснюється органами федерального казначейства про-тягом двох тижнів з дня одержання зазначеного рішення податкового органа.
В табл.Г.1 – Г.2 Додатку Г наведені податкові ставки податку ПДВ в країнах ЄС, інших країнах світу та Україні станом на 01.01.2009 року, які підсумовують наведений аналіз [66].
Як показує порівняльний аналіз застосування ПДВ в Україні та в інших європейських країнах:
- діапазон ставок ПДВ в Україні має 2 значення – 20% (стандартна) чи 0% (знижена);
- діапазон стандартних ставок ПДВ в Європі становить 15-25%;
- діапазон знижених ставок ПДВ в Європі становить 0-12%, при цьому в кожній країні діє своя ставка ПДВ, обумовлена різним підходом до визначення податкової бази, тобто господарчих операцій, які підлягають оподаткуванню ПДВ.
Підводячи ітоги аналізу досвіду впровадження ПДВ в розвинутих ринкових країнах Європи, можна зробити висновки по доцільним напрямках удосконалення системи стягнення ПДВ в Україні.
Поліпшення системи стягнення ПДВ можна забезпечити за допомогою комплексу заходів. Першочерговими серед них, крім перегляду системи податкових пільг, також мають бути:
- створення спеціального резервного фонду відшкодування ПДВ;
- розробка науково обґрунтованої методики планування надходжень податку до державного бюджету;
- надання платникам податку права на отримання бюджетного відшкодування з внутрішніх операцій лише за наявності від'ємного значення податку протягом кожного з шести місячних податкових періодів;
- повернення до касового методу визначення дати виникнення податкових зобов'язань і права на податковий кредит, який забезпечує узгодженість руху грошей з рухом товарно-матеріальних цінностей.
- необхідно неупереджено, з позицій не групових, а державних інтересів, обговорити проблему доцільності запровадження диференційованого підходу до обкладання податком на додану вартість українського експорту. Йдеться про застосування нульової ставки ПДВ до експорту товарів з високою часткою доданої вартості та звільнення іншого експорту від сплати податку, що не дає права на його експортне бюджетне відшкодування.
Зазначені пропозиції не є аксіомою, а лише спробою конкретизувати той напрям реформування ПДВ, який, може стати кроком до дійсного удосконалення податку, створення такої його моделі, яка була б ефективною в специфічних умовах України.
Проголошені наміри переходу України до інноваційної моделі розвитку повинні передбачати активне і цілеспрямоване використання податкової системи, в тому числі вдосконалення стягнення ПДВ, виходячи з вимог, що ставляться до сучасної структури економіки.
Так, в проекті Податкового Кодексу України [51] cуттєво зменшені розміри ставок податку. Ставки податку встановлюються відносно бази оподаткування у таких розмірах:
а) 17 процентів, з яких 15 процентів - для формування загального фонду доходів бюджету та 2 проценти - для формування спеціального фонду доходів бюджету, направляємого на розвиток галузей економіки;
б) нульова ставка.
Зауважимо, що ставки податку на додану вартість становлять: у Данії – 25 відсотків, Австрії та Росії – 20, Бельгії – 19, Франції – 18,6, Великобританії – 17,5 відсотка. Таким чином, ставка податку на додану вартість у розмірі 17 відсотків, запропонована урядом у проекті Податкового Кодексу України, буде однією з найнижчих у Європі.
Висновки розділу 3
Поширене використання ПДВ пов'язане з низкою переваг, які стимулюють як державу, так і платника. По-перше, оподаткування витрат більшою мірою вигідне і державі, і платнику, ніж оподаткування доходів. По-друге, оскільки безпосереднім об'єктом податку виступають витрати, то різко посилюється зацікавленість у зростанні доходів. По-третє, від ПДВ значно складніше ухилятися і, отже, з ним пов'язано менше порушень.
Проведене дослідження ставок ПДВ в основних країнах Європи та в Україні показало:
- діапазон ставок ПДВ в Україні має 2 значення – 20% (стандартна) чи 0% (знижена);
- діапазон стандартних ставок ПДВ в Європі становить 15-25%;
- знижені ставки ПДВ в Європі має 2-4 значення в діапазоні 0-12%, при цьому в кожній країні діють свої ставки ПДВ, обумовлені різним підходом до визначення податкової бази, тобто господарчих операцій, які підлягають оподаткуванню ПДВ.
В проекті Податкового Кодексу України запропоновані cуттєво зменшені розміри ставок податку у таких розмірах:
а) 17 процентів, з яких 15 процентів - для формування загального фонду доходів бюджету та 2 проценти - для формування спеціального фонду доходів бюджету, направляємого на розвиток галузей економіки;
б) нульова ставка.
Зауважимо, що ставки податку на додану вартість становлять: у Данії – 25 відсотків, Австрії та Росії – 20, Бельгії – 19, Франції – 18,6, Великобританії – 17,5 відсотка. Таким чином, ставка податку на додану вартість у розмірі 17 відсотків, запропонована урядом у проекті Кодексу України буде однією з найнижчих у Європі.
2. У Франції, яка є засновником ПДВ, застосовується набір ставок ПДВ, який знижує соціальне навантаження на певні категорії споживачів. Так, основна ставка податку — 18,6%. Підвищена ставка (22%) застосовується до деяких видів товарів (автомобілі, кінофотовари, тютюнові вироби, парфумерія, коштовні хутра). Знижена ставка (5,5%) діє для більшості продовольчих товарів і продукції сільського господарства, для книг і медикаментів. Така ж знижена ставка встановлена для окремих видів послуг: туристичні й готельні послуги, вантажні пасажирські перевезення, видовищні заходи, обіди для працівників підприємств.
3. У Німеччині загальна ставка ПДВ сьогодні становить 16%. Але основні продовольчі товари, а також книжково-журнальна продукція обкладаються по зменшеній ставці - 7%.
Таким чином, в європейських країнах, як основна відмінність від України, для продовольчих товарів та продукції сільського господарства діють знижені ставки ПДВ 5,5-7,0%, застосування яких в Україні не передбачається жодним варіантом майбутнього Податкового Кодексу, тобто в Україні основним кінцевим платником ПДВ у розмірі 20% (а в майбутньому 17%) на комунальні послуги та продовольчі товари є населення.
Проведений аналіз показав, що як в Україні, так і в основних європейських країнах, ПДВ є основним бюджетоутворюючим податком, який має питому вагу від 28,0% до 52,0% у державних (федеральних) бюджетах та не має на сьогодні альтернативної заміни іншими видами податків без суттєвого зниження рівня державних податкових доходів.
Поліпшення системи стягнення ПДВ можна забезпечити за допомогою комплексу заходів:
- створення спеціального резервного фонду відшкодування ПДВ;
- розробка науково обґрунтованої методики планування надходжень податку до державного бюджету;
- надання платникам податку права на отримання бюджетного відшкодування з внутрішніх операцій лише за наявності від'ємного значення податку протягом кожного з шести місячних податкових періодів;
- повернення до касового методу визначення дати виникнення податкових зобов'язань і права на податковий кредит, який забезпечує узгодженість руху грошей з рухом товарно-матеріальних цінностей.
- необхідно неупереджено, з позицій не групових, а державних інтересів, обговорити проблему доцільності запровадження диференційованого підходу до обкладання податком на додану вартість українського експорту. Йдеться про застосування нульової ставки ПДВ до експорту товарів з високою часткою доданої вартості та звільнення іншого експорту від сплати податку, що не дає права на його експортне бюджетне відшкодування.
ВИСНОВКИ
Податок на додану вартість (ПДВ) — це податок, яким обкладається внесок підприємства (фірми) у ринкову цінність виробленого нею товару або послуги. Внаслідок такого способу обкладання сумарний податок на кожне споживане благо або послугу збирається на всіх стадіях виробництва. У цьому сенсі ПДВ є не стільки особливим видом податку, скільки способом збору податкових платежів. В економічному сенсі, залежно від того, як трактується амортизація (зношення основного капіталу), ПДВ виявляється еквівалентним пропорційному прибутковому податку (income value added, IVA), податку на споживання (consumption value added, CVA), або на кінцевий продукт, або на валову додану вартість (gross value added, GVA).
Переважна більшість країн світу, включаючи Україну, що використовують податок на додану вартість, розраховують податкові зобов'язання по методу оподатковуємої бази валової доданої вартості із застосуванням методу GVA рахунків-фактур (непрямого методу нарахування ПДВ). Для цього існують наступні причини:
- по-перше, при використанні цього методу виникнення податкових зобов'язань тісно пов'язане з моментом здійснення економічної операції, а рахунок-фактура є документальним підтвердженням такої;
- по-друге, застосування такого методу полегшує податковий контроль і дозволяє влаштовувати перехресні перевірки;
- по-третє, тільки при такому методі можливе стягнення ПДВ по декількох ставках;
- по-четверте, метод відшкодування припускає, що можна використовувати будь-який податковий період, у той час як методи бухгалтерського балансу дозволяють обчислювати податкові зобов'язання тільки за період здачі бухгалтерської звітності, що є їхнім основним недоліком.
Механізм справляння ПДВ в Україні викладений в Законі України “Про податок на додану вартість”, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуємих та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Податок ПДВ відноситься до непрямих податків та включається підприємством, яке продає товари чи послуги, в ціну товару зверх собівартості виробництва та очікуємого прибутку, в ціні вказується особливою строкою, яка враховується в окремих регістрах бухгалтерського обліку.
Податок ПДВ, який сплачується до бюджету, розраховується самостійно підприємствами як різниця сум отриманого ПДВ від покупців за продаж їм товарів і послуг та сумою сплаченого ПДВ в ціні матеріалів, товарів та послуг, придбаних підприємством.
За податковою класифікацією – податок на додану вартість є:
- непрямим податком на споживання, який не залежить від доходів та платоспроможності суб’єкта споживання і сплачується ним в сумі вартості придбаних товарів або послуг;
- е пропорційним податком з постійною ставкою оподаткування, не залежною від суми споживання;
- не включається до валових витрат собівартості підприємства та валових доходів підприємства, тобто не приймає участі у формуванні податку на прибуток підприємства;
- сплачується до бюджету продавцем предмету споживання за декларативною формою взяття на себе податкових зобов’язань, які є сумою отриманого платником ПДВ податку в сумі реалізованих товарів та послуг іншим СПД;
- частково відшкодовується платнику ПДВ із бюджету з суми нарахованого податкового кредиту, який є сумою сплаченого платником ПДВ податку іншим СПД в операціях придбання товарів та послуг;
Досліджена в дипломному проекті ДПІ у Деснянському районі м.Києва структурно є однією з 11 податкових районних інспекцій м.Києва, які підпорядковані Державній податковій адміністрації у м.Києві (на рівні прав обласних ДПА).
Обслуговуєма Деснянською ДПІ площа району становить 14,9 тис.га., кількість проживаючих осіб у 2009 році – 344,2 тис.осіб.
Кількість зареєстрованих платників податків у 2009 році становить 37 143 СПД, із них: 7620 – юридичні особи, 29 523 – фізичні особи –приватні підприємці. Фактична кількість СПД, що декларують діяльність та сплачують податки становить 32 627 СПД ( 6563 – юрособи(86,1%) та 29 064 –фізособи (98,4%)).
Проведений аналіз показує, що кількість платників ПДВ в районі протягом останніх років має тенденцію до зменшення, так за 2008 рік їх загальна кількість зменшилась на 553 СПД (-6,1%), а за 2009 рік – ще на 404 СПД (-4,75%).
Процеси стягнення ПДВ в ДПІ у Деснянському районі м.Киева у 2006 – 2009 роках процеси стягнення ПДВ характеризуються:
- зростанням обсягів стягнення ПДВ з рівня 113,94 млн.грн. за 2006 рік до рівня 200,62 млн.грн. за 2009 рік, тобто зростанням щорічного обсягу ПДВ на +76,1%;
- зростанням щомісячного обсягу стягнення ПДВ з середнього рівня 9,49 млн.грн./міс у 2006 році до середнього рівня 10,34 млн.грн./міс у 2007 році;
- зростанням щомісячного обсягу стягнення ПДВ з середнього рівня 14,26 млн.грн./міс у 2008 році до середнього рівня 16,72 млн.грн./міс у 2009 році;
- досягнення щомісячного максимального рівня стягнутого ПДВ в 20,0 млн.грн./міс;
- стабілізацією поточного рівня недоїмки по сплаті ПДВ на рівні 9-10 млн.грн.;
- постійним зростанням рівня переплати платниками податку ПДВ з середнього рівня 20,0 млн.грн. на початок 2008 року до середнього рівня 30,0 млн.грн. на початок 2009 року та різким зростанням до середнього рівня в 70 млн.грн. станом на початок 2010 року;
- частковим несвоєчасним бюджетним відшкодування платникам ПДВ нарахованих та підтверджених сум, що фактично за 2008 - 2009 роки досягло рівня 17,54% (65,2 млн.грн.) від сумарного обсягу стягненого ПДВ (371,76 млн.грн.), та є критичним для ліквідації бюджетної заборгованості у 2010 році.
Проведений аналіз структури надходжень та бюджетного відшкодування ПДВ в ДПІ Деснянського району у 2006 -2009 роках показує, що зростання надходження ПДВ в Державний бюджет у 2006 -2008 роках є наслідками як зростання стягнення ПДВ, так і поступового зниження рівня бюджетного відшкодування ПДВ, а в 2009 році – виключно наслідком різкого зниження рівня бюджетного відшкодування ПДВ, що є як питомим результатом діяльності податкової служби у боротьбі з незаконними схемами відшкодуванням ПДВ, так і результатом державної політики невиконання Закону України „Про податок на додану вартість” по своєчасному відшкодуванню експортного ПДВ у 2008 -2009 роках.
Аналіз питомої ваги ПДВ в загальному обсязі стягнених ДПІ у Деснянському районі податків в Державний та Зведений бюджет України показує, що ПДВ є системоформуючим податком, питома вага якого становить 55,0 – 61,4% у районних доходах до Держбюджету та 27,3% у Зведеному бюджеті (2009 рік), при цьому динаміка питомої ваги основних податків до Державного бюджету України у 2007 – 2009 роках, стягнутих в ДПІ у Деснянському районі характеризується наступними показниками:
1. Податок на додану вартість - 55,0%(2007) – 61,37%(2008) – 59,6%(2009)
2. Податок на прибуток підприємств – 36,9%(2007) – 34,06%(2008) – 36,29%(2009)
3. В сумі 2 основних податки до Держбюджету – 91,9%(2007) – 95,43%(2008) – 95,9%(2009).
Дослідження дипломної роботи показують, що в дохідній частині державного бюджету України у 2003 – 2009 роках ПДВ також все більш стає основним бюджетоутворюючим податком, при цьому його питома вага поступово зростала з рівня 26,1 % у 2003 році до рівня 42,3% у 2008 році.
У 2009 році питома вага ПДВ в Державному бюджеті України дещо знизилась до рівня 38,8% за рахунок різкого зростання ставок акцизного збору і відповідного зростання питомої ваги цього податку з рівня 4,8% у 2008 до рівня 7,8% у 2009 (внутрішній акцизний збір) та з рівня 1,1% у 2008 році до рівня 2,4% (імпортний акциз).
Як показав проведений аналіз, абсолютний рівень імпортного ПДВ у 2003 – 2009 роках систематично перевищував рівень експортного бюджетного відшкодування ПДВ, при цьому у 2009 році співвідношення досягло значень 2,0 (81 млрд.грн. (імпортний ПДВ) на 40 млрд.грн. (бюджетне відшкодування)). У 2010 році в Державному бюджеті прогнозується різке зменшення бюджетного відшкодування ПДВ з рівня 40 млрд.грн. у 2009 році до рівня 20 млрд.грн. у 2010 році за рахунок скорочення бюджетного відшкодування за операціями «псевдоекспорту» та «нетипового експорту» з застосуванням фіктивних підприємств, при цьому рівень імпортного ПДВ прогнозується практично на рівні 2009 року.
Проаналізувавши додатки до Закону України Про державний бюджет України на 2006 - 2008 роках, можна зробити висновок, що сума бюджетного відшкодування ПДВ значно зростає з кожним роком. Так у 2006 році сума становила 15,8 млрд. грн., 2007 році - 18,7 млрд. грн., а у 2008 - 24,5 млрд. грн. А, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», бюджетне відшкодування було заплановано на суму 45,5 млрд. грн., що на 85,87% більше, ніж у 2008 році, хоча обсяги експорту товарів та послуг у 2009 році на фоні світової фінансової кризи та зниження попиту у порівнянні з 2008 роком були заплановані на значно нижчому рівні.
Незаконне відшкодування ПДВ створило умови для особливого різновиду кримінального бізнесу в Україні. На фіктивних фірмах формується велика частина необґрунтованого податку на додану вартість, яка ніколи не надійде в бюджет. Дана проблемапоглиблюється активними і різноманітними діями учасників тіньової економіки, які будують свій бізнес на незаконному відшкодуванні ПДВ. З цією метою вони створюють заплутані схеми для штучного завищення цін реалізації і незаконного формування податкового кредиту, а також здійснення подвійного експорту.
В той же час, при песимістичній оцінці сучасного стану адміністрування стягнення ПДВ в Україні, проведений аналіз показав, що ПДВ, як економічно ефективний податок на споживання, поступово поширюється в країнах світу, а в Європі його впровадження стало однією із умов вступу країни до Європейського Співтовариства.
Поширене використання ПДВ в Європейському Союзі пов'язане з низкою переваг, які стимулюють як державу, так і платника. По-перше, оподаткування витрат більшою мірою вигідне і державі, і платнику, ніж оподаткування доходів. По-друге, оскільки безпосереднім об'єктом податку виступають витрати, то різко посилюється зацікавленість у зростанні доходів. По-третє, від ПДВ значно складніше ухилятися і, отже, з ним пов'язано менше порушень.
Проведене дослідження ставок ПДВ в основних країнах Європи та в Україні показало:
- діапазон ставок ПДВ в Україні має 2 значення – 20% (стандартна) чи 0% (знижена);
- діапазон стандартних ставок ПДВ в Європі становить 15-25%;
- знижені ставки ПДВ в Європі має 2-4 значення в діапазоні 0-12%, при цьому в кожній країні діють свої ставки ПДВ, обумовлені різним підходом до визначення податкової бази, тобто господарчих операцій, які підлягають оподаткуванню ПДВ.
В проекті Податкового Кодексу України запропоновані cуттєво зменшені розміри ставок податку у таких розмірах:
а) 17 процентів, з яких 15 процентів - для формування загального фонду доходів бюджету та 2 проценти - для формування спеціального фонду доходів бюджету, направляємого на розвиток галузей економіки;
б) нульова ставка.
Зауважимо, що ставки податку на додану вартість становлять: у Данії – 25 відсотків, Австрії та Росії – 20, Бельгії – 19, Франції – 18,6, Великобританії – 17,5 відсотка. Таким чином, ставка податку на додану вартість у розмірі 17 відсотків, запропонована урядом у проекті Кодексу України буде однією з найнижчих у Європі.
У Франції, яка є засновником ПДВ, застосовується набір ставок ПДВ, який знижує соціальне навантаження на певні категорії споживачів. Так, основна ставка податку — 18,6%. Підвищена ставка (22%) застосовується до деяких видів товарів (автомобілі, кінофотовари, тютюнові вироби, парфумерія, коштовні хутра). Знижена ставка (5,5%) діє для більшості продовольчих товарів і продукції сільського господарства, для книг і медикаментів. Така ж знижена ставка встановлена для окремих видів послуг: туристичні й готельні послуги, вантажні пасажирські перевезення, видовищні заходи, обіди для працівників підприємств.
У Німеччині загальна ставка ПДВ сьогодні становить 16%. Але основні продовольчі товари, а також книжково-журнальна продукція обкладаються по зменшеній ставці - 7%.
Таким чином, в європейських країнах, як основна відмінність від України, для продовольчих товарів та продукції сільського господарства діють знижені ставки ПДВ 5,5-7,0%, застосування яких в Україні не передбачається жодним варіантом майбутнього Податкового Кодексу, тобто в Україні основним кінцевим платником ПДВ у розмірі 20% (а в майбутньому 17%) на комунальні послуги та продовольчі товари є населення.
Проведений аналіз показав, що як в Україні, так і в основних європейських країнах, ПДВ є основним бюджетоутворюючим податком, який має питому вагу від 28,0% до 52,0% у державних (федеральних) бюджетах та не має на сьогодні альтернативної заміни іншими видами податків без суттєвого зниження рівня державних податкових доходів.
Для можливої „відміни” ПДВ та компенсації доходів державного бюджету необхідно розробити нові нормативи оподаткування використання природних ресурсів України, тобто впровадити підвищенні загальнодержавні податки на використання невідроджуємих надр, корисних копалин, лісів, води, сільсько-господарських земель без відновлення родючесті, а також податки на забруднення зовнішнього середовища до рівня, який компенсує відміну ПДВ.
Підводячи ітоги аналізу досвіду впровадження ПДВ в розвинутих ринкових країнах Європи, можна зробити висновки по доцільним напрямкам удосконалення системи стягнення ПДВ в Україні.
Першочерговими серед них, крім перегляду системи податкових пільг, також мають бути наступні пропозиції на рівні елементів наукової новизни:
- створення спеціального резервного фонду відшкодування ПДВ;
- надання платникам податку права на отримання бюджетного відшкодування з внутрішніх операцій лише за наявності від'ємного значення податку протягом кожного з шести місячних податкових періодів, тобто реалізації російського підходу до максимального рівня зниження бюджетного відшкодування ПДВ за рахунок автоматичного взаємозаліку з податковими зобов’язаннями наступних періодів по імпортному ПДВ;
- повернення до касового методу визначення дати виникнення податкових зобов'язань і права на податковий кредит, який зменшує авансування ПДВ і забезпечує узгодженість руху гроше
- необхідності запровадження диференційованого підходу до обкладання ПДВ українського експорту, тобто застосування нульової ставки ПДВ до експорту товарів з високою часткою доданої вартості(характерною для виробників товарів та послуг) та звільнення іншого експорту з низькою часткою доданої вартості від сплати податку, що не дає права на його експортне бюджетне відшкодування та різко знижує кількість „фіктивних” експортних посередників (комісіонерів) по „нетиповому експорту”.
Практична цінність отриманих результатів дипломного дослідження полягає в підтвердженні ефективності загально-європейського та російського напрямку застосування в Україні ПДВ як непрямого податку на споживання, оскільки:
- на сьогодні він є бюджетоутворюючим загальнодержавним податком, який складає питому вагу 39 – 42 % у Державному бюджеті України, аналогічно показникам питомої ваги ПДВ в федеральних держбюджетах Франції та Росії;
- введення системи автоматизованого багатоешелонного податкового контролю за бюджетним відшкодуванням ПДВ дозволяє, за результатами введення „електронного реєстру (Додаток 5)” податкових накладних у 2009 році, поступово ввести контроль рівня доданої вартості на реалізуємі товари та послуги при експорті, а, відповідно, знищити кримінальну систему „псевдоекс-порту” і „фіктивних” підприємств та вивести режим бюджетного відшкодування ПДВ в законодавчу норму, ліквідувавши викривлення його як „бюджето-витратного” податку;
- входить в систему непрямих акцизів податкової системи України та, відповідно, має можливість регулювання ставки оподаткування аналогічно досвіду европейських країн, в яких застосовані багаторівневі знижені ставки ПДВ соціальної направленості (продукти харчування, комунальні послуги) та введення компенсуючих підвищених ставок специфічних акцизів на золото, алкоголь, табак, елітну нерухомість і засоби пересування, що перерозподіляє непрямий податковий тиск між різнодоходними верствами населення;
- дозволяє введення режимів бюджетного відшкодування ПДВ для населення, яке сьогодні не є платниками ПДВ та повністю сплачує весь тягар ПДВ, що накопичився на ланцюгах перепродажів товарів від виробника до кінцевого суб’єкту споживання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бюджетний Кодекс України від 21 червня 2001 року № 2542-III// Із змінами і доповненнями, внесеними законами України станом від 16 квітня 2009 року N 1275-VI – http://www.liga-zakon.net- Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010
2. Митний Кодекс України від 11 липня 2002 року N 92-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 4 червня 2009 року N 1451-VI, ОВУ, 2009 р., N 49, ст. 1645– http://www.liga-zakon.net- Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010
3. Закон України “Про систему оподаткування в Україні” від 25.06.1991 N 1251-XII // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 17 листопада 2009 року N 1565-VI– http://www.liga-zakon.net- Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010
4. Закон України „Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом змін від 22 грудня 2009 року N 1782-VI– http://www.liga-zakon.net- Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010
5. Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІІІ //Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 24 липня 2009 року N 1617-VI – http://www.liga-zakon.net- Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010
6. Закон України від 4 грудня 1990 року № 509-XII „Про державну податкову службу в Україні” зі змінами і доповненнями // Із змінами і допов-неннями, внесеними Законами України станом змін від 21 серпня 2009 року N 1608-VI – http://www.liga-zakon.net- Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010
7. Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 3 липня 1998 р. N 727/98 // Указом Президента України від 28 червня 1999 року N 746/99 цей Указ викладено у новій редакції – http://www.liga-zakon.net- Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010
8. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 рокуN 835-VI // Із змінами і доповненнями, внесеними Зако-нами України станом від 17 березня 2009 року N 1131-VI – http://www.liga-zakon.net- Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010
9. Закон України “ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-VI // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 12 грудня 2008 року N 659-VI– http://www.liga-zakon.net- Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010
10. Закон України“ Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-V // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 1 червня 2007 року № 1119-V – http://www.liga-zakon.net- Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010
11. Закон України“Про Державний бюджет України на 2006 рік” від20 грудня 2005 року № 3235-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 14 листопада 2006 року № 338-V – http://www.liga-zakon.net- Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010
12. Закон України“Про Державний бюджет України на 2005 рік” від 25 березня 2005 року № 2505-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 20 грудня 2005 року № 3234-IV – http://www.liga-zakon.net- Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010
13. Закон України«Про Державний бюджет України на 2004 рік» від 27 листопада 2003 р. № 1344-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 17 червня 2004 р. № 1801-IV – http://www.liga-zakon.net- Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010
14. Закон України«Про Державний бюджет України на 2003 рік» від 26 грудня 2002 р. № 380-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 11 грудня 2003 р. № 1397-IV – http://www.liga-zakon.net- Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010
15. Про бюджетну класифікацію та її запровадження // Міністерство фінансів України, наказ від 27 грудня 2001 року № 604 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України станом від 24 грудня 2009 року N 1511) – http://www.liga-zakon.net- Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010
16. Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України// Розпорядження КМУ від 23 грудня 2006 р. N 1612-р – http://www.liga-zakon.net- Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010
17. Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість // Постанова КМУ від 17 грудня 2003 р. N 1949 ( Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України станом від 8 грудня 2009 року N 1353) – http://www.liga-zakon.net- Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010
18. Про вдосконалення механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за операціями з експорту продукції // Постанова КМУ від 1 березня 2002 р. N 243 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України станом від 26 березня 2008 року N 251) – http://www.liga-zakon.net- Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010
19. Наказ ДПА України від 25.12.04 №722 „Про організаційну структуру органів державної податкової служби” // Із змінами станом наказу ДПА України від 26.05.09 № 277 – http://www.liga-zakon.net- Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010
20. Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання //Наказ Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 (Із змінами і доповненнями, внесениминаказами Державної податкової адміністрації України станом від 28 квітня 2009 року N 221) – http://www.liga-zakon.net- Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010
21. Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 81
Закону України "Про податок на додану вартість" // Постанова КМУ від21 січня 2009 р. N 23(Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України станом від 1 липня 2009 року N 648) – http://www.liga-zakon.net- Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010
22. Порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних // наказ Державної податкової адміністрації України від 30 червня 2005 р. N 244 ( Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної податкової адміністрації України станом від 26 жовтня 2009 року N 582) – http://www.liga-zakon.net- Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010
23. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість // Наказ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ від 18 серпня 2005 року N 350 (Із змінами та доповненнями, внесеними наказами Державної податкової адміністрації України станом від 20 жовтня 2009 року N 568 ) – http://www.liga-zakon.net- Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010
24. Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів // Наказ ДПА України від 18.04.08 № 266 – http://www.liga-zakon.net- Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010
25. Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України // Постанова КМУ від1 жовтня 1997 р. N 1104 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року N 1344) – http://www.liga-zakon.net- Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010
26. Про затвердження Порядку зарахування сум податку на додану вартість, що підлягають бюджетному (експортному) відшкодуванню платнику, якому відповідно до закону реструктуровано податковий борг з податків, зборів (обов'язкових платежів), що зараховуються до Державного бюджету України, та/або надано відстрочку або розстрочку зі сплати таких податків, зборів (обов'язкових платежів), у рахунок погашення таких реструктурованих та/або відстрочених (розстрочених) сум //Наказ Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 20 лютого 2009 року N 78/238/65 – http://www.liga-zakon.net- Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010
27. Андрущенко В.Л., Данілов О.Д. Податкові системи зарубіжних країн: Навчальний посібник. – К.: Комп’ютер прес, 2004. – 300 с.
28. Базилевич В.Д. Макроекономіка: Підручник/ В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич, Л.О. Баластрик. - 3-тє вид., випр.. - К.: Знання, 2006. - 623 с
29. Бохенко О.С., Гайдей Л.В., Мокра Ю.М. Проблеми відшкодування ПДВ // Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, http: //inst.org, 2010
30. Бюджетний менеджмент: Підручник / В. Федосов, В. Опарін, Л. Сафо-нова та ін.; За заг. ред. В. Федосова. — К.: КНЕУ, 2004. — 864 с.
31. Василик О.Д.Податкова система України. Навч.посібник. – Київ,Видавництво: Поліграф книга, 2004. - 478 с.
32. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України. – К.: НІОС. – 2002. – 608с.
33. Ватуля І.Д. Податки, збори, платежі: Навч. посібник/ І.Д. Ватуля, М.І. Ватуля, Л.В. Рибалко. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 352 с
34. Волканов В.Д. Механізм справляння податку на додану вартість в Україні : Дис. канд. наук: 08.04.01 - 2007.
35. Глухов В.В., Дольде И.В., Некрасова Т.П. Налоги: теория и практика: учебник. 2-е изд., испр., и доп. - СПб.: Издательство «Лань»,2002.-448 с.
36. Державні фінанси: Навч.посібник / Під ред. В.М. Федосова, С.Я.Огород-ника, В.Н.Суторміной.-К.: Либідь, 2002.
37. Дідківська Л. І. Державне регулювання економіки : навч. посібник / Л. І. Дідківська, Л. С. Головко. – 6-те вид., виправл. і доповн. – К. : Знання, 2007. – 215 с
38. Загорський В.С. Бюджетно-податкова система України: теорія і практика. Монографія. – Ірпінь, Видавництво: НАДПСУ, 2006. - 304 с.
39. Захожай В.Б., Литвиненко Я.В., Захожай К.В., Литвиненко Р.Я. Система оподаткування та податкова політика. Навч.посібник. –Київ,Видавництво: Центр навч. л-ри, 2006. – 468 с.
40. Золотько І.А. Податкова система. Навч.посібник.- Київ, Видавницт-во: КНЕУ, 2005.- 204 с.
41. Карлін М. І. Державні фінанси України : навч. посібник / М. І. Карлін. – К. : Знання, 2008. – 349 с.
42. Катеринчук М.Д... Лановий В.Т.,Бичков С.А.,Ляпіна К.М., Королевська Н.Ю.,Зозуля Р.П. ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (Проект –2007) // Інтернет-сайт групи “Европейський рух” – http://eurorykh.org.ua
43. Кокшарова С. М. Податки в Україні: Навч. посіб. // Підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку. — К.: СІРА, 2005. — 334 с.
44. Концепція реформування податкової системи України (Підготовлено робочою групою Секретаріату Президента України у складі: В.Ланового, І.Акі-мової, М.Альперовича, Д.Боярчука, І.Голоднюк, Дубровського, М.Катеринчука, С.Кисельова, С.Ковалюка, Ляпіної, О.Пасхавера, М.Полудьоного, О.Рогозинсь-кого, А.Федоренка) Київ, вересень, 2005 р.
45. Крисоватий А.І., Десятнюк О.М. Податкова система. Посібник. – Тернопіль, Видавництво: Карт-бланш, 2004, - 331 с.
46. Луцька Н.І. Основні проблеми відшкодування податку на додану вартість // Фондовый рынок. - 2007. - №45. - с.42-44.
47. Олійник О.В., Філон І.В. Податкова система. Навч.посібник. – Київ, Видавництво: Центр навчальної л-ри, 2006. – 456 с.
48. Онисько С.М., Тофан І.М., Грицина О.В. Податкова система.Підручник. – Львів, Видавництво: Магнолія Плюс, видавець В.М.Піча, 2006.- 336 с.
49.Проблемы налоговой системы России: теория, опыт, реформа. М., 2000 // Институт экономики переходного периода-Интернет-ресурс-доступ http://www.iet.ru
-2010
40. Податковий кодекс України (основні положення доопрацьованого проекту 2006 р.) // Державна податкова служба України, травень 2006, http://www.sta.gov.ua.
51. Проект Податкового Кодексу України -2007 (розробки Міністерства фінансів України – проект Азарова-2007) //www.minfin.gov.ua52. Податкова система // За заг. ред.С.М. Онисько, Львів, Видавницт-во: Магнолія Плюс, 2004. – 332 с.
53. Податкове право: Навч. посібник/ Ред. М.П. Кучерявенко. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 400 с
54. Податкова система України / В.М. Федосов, В.М. Опарін, Г.О. П’я-таченко та ін. / За ред. В.М. Федосова. – К.: Либідь, 2004. – 464 с.
55. Про затвердження Концепції реформування податкової системи України (довідкові матеріали 2006 р.) / Проект Постанови Кабінету Міністрів України, http://www.mfin.gov.ua
56. Савченко Л. А., Цимбалюк А. В., Капіца В. А. та ін. Фінансово-правовий механізм формування дохідної частини бюджетів: Курс лекцій / Держ. подат. адміністрація України; Акад. ДПС України. — Ірпінь: Акад. ДПС України, 2002. — 356 с.
57. Соколов А.А. Теория налогов. – М.: ЮрИнфоР-Пресс, 2003. – 512 с.
58. Соколовська А.М. Податкова система держави: теорія і практика становлення. – Київ, Видавництво: Знання-Прес, 2004. – 454 с.
59. Стратегія податкової реформи (розроблена у відповідності з Дорученням Президента України, рішеннями РНБОУ, громадського форуму "Бізнес і влада" (січень 2006)) // Оргкомітет Національної комісії України по податковій реформі , http://www.rada.gov.ua
60. Статистика финансов : учебник / под ред. М. Г. Назарова. – 3-е изд., испр. – М. : Омега-Л, 2007. – 461 с.
61. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004—2015 роки) «Шляхом Європейської інтеграції» / Авт. кол.: А. С. Гальчинський, В. М. Геєць, В. М. Федосов та ін. — К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. — 416 с.
62. Федосов В. М., Кондратюк С. Я., Сафонова Л. Д. та ін. Бюджетний менеджмент. Практикум: Навч. посіб. / За заг. ред. проф. В. Федосова. — К.: КНЕУ, 2005. — 420 с.
63. Шабліста Л.М. Податки як засіб структурної перебудови економіки: Монографія. – К.: Інститут економіки НАН України, 2000. – 217 с.
64. Швайка Л. А. Державне регулювання економіки : підручник / Л. А. Швайка. – К. : Знання, 2008. – 462 с.
65. http://www.minfin.gov.ua - Офіційний сайт Міністерства фінансів України, 2010
66. http://www.sta.gov.ua - Офіційний сайт державної податкової адміністрації України, 2010
67. http://www.ukrstat.gov.ua - Офіційний сайт державного комітету статистики України, 2010
68. http://www.kyivsta.gov.ua - Офіційний сайт ДПА у м.Києві, 2010
69. http://www.kmv.gov.ua - Офіційний веб-сайт Київської міської влади, 2010
70. http://uk.wikipedia.org/wiki - Довідковий Інтернет-сайт (розділ – «Пода́ток на до́дану ва́ртість (ПДВ)”) - 2010
Додаток А
Структура доходної частини Державного
бюджету України у 2003 - 2010 роках
Додаток Б
Динаміка та структура надходження податків та зборів в ДПІ у Деснянському районі м.Києва за 2009 рік
Додаток В
Динаміка щомісячних
сумарних
надходжень податків в ДПІ у Деснянському районі м.Києва у 2007 -
2008 рр.
(Зведений та Державний бюджети)
Динаміка щомісячних надходжень податків в ДПІ у Деснянському районі м.Києва у 2008 - 2009 рр.
(Зведений та Державний бюджети)
Додаток Г
Таблиці податкових ставок податку ПДВ в країнах ЄС [70]
| Країна
|
Ставка
|
|
| Стандартна
|
Знижена
|
|
| Австрія | 20% | 12% або 10% |
| Бельгія | 21% | 12% або 6% |
| Болгарія | 20% | 7% |
| Велика Британія | 17.5% | 5% або 0% |
| Угорщина | 20% | 5% |
| Данія | 25% | |
| Німеччина | 19% | 7% |
| Греція | 19% | 9% або 4.5%(знижений на 30% до 13%, 6% і 3% на островах) |
| Ірландія | 21% | 13.5%, 4.8% або 0% |
| Іспанія | 16% | 7% або 4% |
| Італія | 20% | 10%, 6%, або 4% |
| Кіпр | 15% | 5% |
| Латвія | 18% | 5% |
| Литва | 18% | 9% або 5% |
| Люксембург | 15% | 12%, 9%, 6%, або 3% |
| Мальта | 18% | 5% |
| Нідерланди | 19% | 6% |
| Польща | 22% | 7%, 3% або 0% |
| Португалія | 21% | 12% або 5% |
| Румунія | 19% | 9% |
| Словаччина | 19% | |
| Словенія | 20% | 8.5% |
| Фінляндія | 22% | 17% або 8% |
| Франція | 19.6% | 5.5% або 2.1% |
| Швеція | 25% | 12% або 6% |
| Чехія | 19% | 9% |
| Естонія | 18% | 5% |
Таблиці податкових ставок податку ПДВ в країнах світу
| Країна
|
Ставка
|
|
| Стандартна
|
Знижена
|
|
| Австралія | 10% | 0% |
| Аргентина | 21% | 10.5% або 0% |
| Боснія і Герцеговина | 17% | |
| Венесуела | 11% | 8% |
| В'єтнам | 10% | 5% або 0% |
| Ісландія | 24.5% | 14%3
|
| Індія4
|
12.5% | 4%, 1%, або 0% |
| Ізраїль | 15.5%5
|
|
| Казахстан | 13% | |
| Канада | 6% або 14%1
|
4.5% |
| КНР2
|
17% | 6% або 3% |
| Ліван | 10% | |
| Республіка Македонія | 18% | 5% |
| Мексика | 15% | 0% |
| Молдова | 20% | 5% |
| Нова Зеландія | 12.5% | |
| Норвегія | 25% | 14% або 8% |
| Парагвай | 10% | 5% |
| Перу | 19% | |
| Росія | 18% | 10% або 0% |
| Сальвадор | 13% | |
| Сербія | 18% | 8% або 0% |
| Сингапур | 5% 8
|
|
| Таїланд | 7% | |
| Тринідад і Тобаго | 15% | |
| Туреччина | 18% | 8% або 1% |
| Україна | 20% | 0% |
| Уругвай | 23% | 14% |
| Філіппіни | 12%7
|
|
| Хорватія | 22% | 0% |
| Чилі | 19% | |
| Еквадор | 12% | |
| Швейцарія | 7.6% | 3.6% або 2.4% |
| Шрі-Ланка | 15% | |
| ПАР | 14% | 0% |
| Південна Корея | 10% | |
| Японія | 5% | |
Додаток Д
Довідник N 52
пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів станом на 01.01.2010
(
ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 – 2010
)
| Код пільги
|
Зміст пільги
|
N документа
|
Початок дії пільги
|
| 14010000 | ПІЛЬГИ ПО ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ | ||
| 14010051 | Звільнення від сплати податку учасників Угоди, згідно Закону України. | 32/97-ВР | 24.01.97 |
| 14010066 | Не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону. Норми цього підпункту не застосовуються до операцій з продажу бланків дорожніх, банківських та особистих чеків, цінних паперів, розрахункових та платіжних документів, пластикових (розрахункових) карток. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 977 | |||
| 2831 | |||
| 2505-IV | |||
| 14010067 | Не є об'єктом оподаткування операції з передачі майна у схов (відповідальне зберігання), а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг та повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в лізинг (оренду) лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 469-IV | |||
| 2505-IV | |||
| 14010068 | Не є об'єктом оподаткування операції з нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об'єкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу; по об'єкту фінансового лізингу, оціненого в іноземній валюті, сплата процентів, з метою оподаткування визначається у гривнях по курсу валют, визначеного Національним банком України на момент сплати. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 469-IV | |||
| 2505-IV | |||
| 14010069 | Не є об'єктом оподаткування операції з передачі майна у заставу (іпотеку) позикодавцю (кредитору) та/або у забезпечення іншої дійсної вимоги кредитора, повернення такого майна із застави (іпотеки) його власнику після закінчення дії відповідного договору, якщо місце такої передачі (повернення) знаходиться на митній території України. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 2505-IV | |||
| 14010071 | Не є об'єктом оподаткування операції з грошових виплат основної суми консолідованої іпотечної заборгованості та процентів, нарахованих на неї, об'єднання та/або купівлі (продажу) консолідованої іпотечної заборгованості, заміною однієї частки консолідованої іпотечної заборгованості на іншу, або поверненням (зворотним викупом) такої консолідованої іпотечної заборгованості відповідно до закону резидентом або на його користь. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 2505-IV | |||
| 14010072 | Не є об'єктом оподаткування операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 2505-IV | |||
| 14010073 | Не є об'єктом оподаткування операції з обігу валютних цінностей (у тому числі національної та іноземної валюти), банківських металів, банкнотів та монет Національного банку України, за винятком тих, що використовуються для нумізматичних цілей, базою оподаткування яких є продажна вартість, випуску, обігу та погашення білетів державних лотерей, запроваджених за ліцензією Міністерства фінансів України | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 977-XIV | |||
| 1969-III | |||
| 14010074 | Не є об'єктом оподаткування операції з надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і переуступки фінансових кредитів, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 550/97 | |||
| 2505-IV | |||
| 14010075 | Не є об'єктом оподаткування операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, житлові чеки, земельні бони та деривативи | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 977-XIV | |||
| 2505-IV | |||
| 14010076 | Не є об'єктом оподаткування операції з оплати вартості державних платних послуг, які надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування та обов'язковість отримання (поставка) яких встановлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, отримання ліцензії (дозволу), сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 14010077 | Не є об'єктом оподаткування операції з виплат у грошовій формі заробітної плати (іншим прирівняним до неї виплатам), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи фондів загальнообов'язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі). | 168/97-ВР | 21.08.99 |
| 977-XIV | |||
| 1523-III | |||
| 2505-IV | |||
| 14010078 | Не є об'єктом оподаткування операції поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податку. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 977 | 21.08.99 | ||
| 2505-IV | |||
| 14010080 | Звільняються від оподаткування операції з: поставки вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними кухнями та спеціалізованими магазинами і куточками, які виконують функції роздаточних пунктів, у порядку і за переліком продуктів, встановленими Кабінетом Міністрів України. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 14010081 | Звільняються від оподаткування операції з поставки (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації, крім видань еротичного характеру, та доставки таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митній території України. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 1460-III | |||
| 2505-IV | |||
| 14010082 | Звільняються від оподаткування операції з поставки книжок, крім видань еротичного характеру. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 1460-III | |||
| 2505-IV | |||
| 14010083 | Звільняються від оподаткування операції з поставки учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників українського виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 1460-III | |||
| 2505-IV | |||
| 14010084 | Звільняються від оподаткування операції з поставки послуг з виховання та освіти дітей дитячими музичними та художніми школами, школами мистецтв, будинками культури; послуг з дошкільного виховання, початкової, середньої, професійно-технічної та вищої освіти закладами, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на поставку таких послуг, незалежно від їх організаційно-правового статусу та форми власності, згідно з переліком таких послуг, визначеним Кабінетом Міністрів України, а також послуг з розміщення учнів або студентів в інтернатах або гуртожитках. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 2505-IV | |||
| 14010085 | Звільняються від оподаткування операції з:поставки товарів спеціального призначення для інвалідів за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України, уповноваженому органу державної виконавчої влади, у тому числі легкових автомобілів для інвалідів, з їх оплатою за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів, а також операції з їх безоплатної передачі інвалідам у випадках, визначених законодавством. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 463-V | 01.01.2007 | ||
| 14010086 | Звільняються від оподаткування операції з поставки послуг з виплати і доставки пенсій із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, пенсійних виплат за недержавним пенсійним забезпеченням, страхових виплат (у тому числі ануїтетів) за договорами довгострокового страхування життя, з банківських пенсійних рахунків, за пенсійними вкладами, а також грошової допомоги населенню, яка надається за рахунок бюджету відповідно до затверджених соціальних програм. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 2505-IV | |||
| 14010087 | Звільняються від оподаткування операції з поставки послуг з реєстрації актів громадянського стану державними органами, уповноваженими здійснювати таку реєстрацію згідно із законодавством. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 14010088 | Звільняються від оподаткування операції з поставки (у тому числі аптечними закладами) зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України до 1 вересня року, попереднього звітному. Якщо у такий строк перелік не встановлено, діє перелік минулого року. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 1949 | |||
| 2505-IV | 30.12.2005 | ||
| 1303 | |||
| 14010089 | Звільняються від оподаткування операції з поставки послуг з охорони здоров'я згідно з переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України, закладами охорони здоров'я, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на поставку таких послуг. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 1602 | |||
| 14010090 | Звільняються від оподаткування операції з поставки путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення
та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років. |
168/97-ВР | 01.10.97 |
| 1523-III | |||
| 2505-IV | |||
| 931-V | |||
| 14010091 | Звільняються від оподаткування операції з поставки в порядку та в межах норм, встановлених Кабінетом Міністрів України, послуг з утримання дітей у дошкільних закладах, школах-інтернатах, кімнатах-розподільниках установ Міністерства внутрішніх справ України. | 168/97 | 01.10.97 |
| 14010092 | Звільняються від оподаткування операції з поставки в порядку та в межах норм, встановлених Кабінетом Міністрів України, послуг з утримання осіб у будинках для престарілих та інвалідів, харчування та об лаштування на нічліг осіб, які не мають житла, у спеціально відведених для цього місцях. | 168/97 | 01.10.97 |
| 14010093 | Звільняються від оподаткування операції з поставки в порядку та в межах норм, встановлених Кабінетом Міністрів України, послуг з харчування дітей у школах, професійно-технічних училищах та громадян у закладах охорони здоров'я. | 168/97 | 01.10.97 |
| 14010094 | Звільняються від оподаткування операції з поставки в порядку та в межах норм, встановлених Кабінетом Міністрів України, послуг з харчування, забезпечення речовим майном, комунально-побутовими та іншими послугами, що надаються особам, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. | 168/97-ВР | |
| 550/97-ВР | 01.10.97 | ||
| 1254-IV | 11.06.2009 | ||
| 14010098 | Звільняються від оподаткування операції з поставки культових послуг та поставки предметів культового призначення (крім підакцизних товарів) релігійними організаціями за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 2505-IV | |||
| 14010099 | Звільняються від оподаткування операції з поставки послуг з поховання будь-яким платником податку. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 14010100 | Звільняються від оподаткування операції з передачі конфіскованого майна, знахідок, скарбів або майна, визнаних безхазяйними у власність держави. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 2505-IV | |||
| 463-V | 01.01.2007 | ||
| 14010101 | Звільняються від оподаткування ПДВ операції з поставки (продажу, передачі) земельних ділянок, земельних паїв, крім тих, що знаходяться під об'єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості відповідно до законодавства (з урахуванням положень підпункту 5.1.19 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість"). | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 1782-IV | |||
| 14010102 | Звільняються від оподаткування операції з безкоштовної передачі рухомого складу однією залізницею або підприємством залізничного транспорту загального користування іншим залізницям або підприємствам залізничного транспорту загального користування державної форми власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 14010103 | Звільняються від оподаткування операції з: - безоплатної приватизації житлового фонду, включаючи місця загального користування (у тому числі підвали та горища) у багатоквартирних будинках, присадибних ділянок та земельних паїв відповідно до законодавства, а також з надання послуг, отримання яких відповідно до законодавства є передумовою приватизації такого житлового фонду, присадибних ділянок та земельних паїв. - безоплатної передачі корпоративного права (частки, долі, паю, акції), емітованого переробним підприємством, у власність приватного сільськогосподарського підприємства відповідно до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі". | 550/97-ВР | 03.10.97 |
| 977-XIV | |||
| 1523-III | |||
| 1782-IV | |||
| 2505-IV | |||
| 14010104 | Звільняються від оподаткування операції з поставки житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першої поставки. Норми цього підпункту поширюються також на першу поставку дачних або садових будинків, а також будь-яких інших об'єктів власності, зареєстрованих згідно із законодавством як житло (житловий фонд), індивідуальних гаражів чи індивідуальних місць на гаражних стоянках. | 550/97-ВР | 03.10.97 |
| 942-XIV | |||
| 1523-III | |||
| 1782-IV | |||
| 14010105 | Звільняються від оподаткування операції з подання благодійної допомоги, а саме безоплатна передача товарів (робіт, послуг) особам, визначеним абзацами "а", "б" і "е" підпункту 7.11.1 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з метою їх безпосереднього використання у благодійницьких цілях, а також операції з безоплатної передачі таких товарів (робіт, послуг) набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства. | 644 | 13.12.97 |
| 168/97-ВР | |||
| 1523 | |||
| 2505-IV | |||
| 14010107 | Звільняються від оподаткування операції з поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва. Безпосереднім вважається виготовлення товарів, унаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному податковому органі, яка здійснюється на підставі подання позитивного рішення міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів та відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 1523 | |||
| 1926-III | |||
| 2505-IV | |||
| 2960-IV | 01.01.2006 | ||
| 14010109 | Звільняються від оподаткування операції з безкоштовної передачі продукції (робіт, послуг) власного виробництва (крім підакцизної) допоміжними сільськими господарствами і лікувально-виробничими трудовими майстернями (цехами, дільницями) будинків-інтернатів та територіальних центрів по обслуговуванню самотніх громадян похилого віку (пенсіонерів), за умови, що така передача здійснюється для забезпечення власних потреб зазначених закладів. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 463-V | 01.01.2007 | ||
| 14010110 | Звільняються від оподаткування операції з: поставки в сільській місцевості сільськогосподарськими товаровиробниками послуг з ремонту шкіл, дошкільних закладів, інтернатів, закладів охорони здоров'я та подання матеріальної допомоги (в межах одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць на одну особу)продуктами харчування власного виробництва та послуг з обробки землі багатодітним сім'ям, ветеранам праці і війни, реабілітованим громадянам, інвалідам праці, інвалідам дитинства, одиноким особам похилого віку, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та школам, дошкільним закладам, інтернатам, закладам охорони здоров'я. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 14010112 | Звільняються від оподаткування операції з поставки товарів (робіт, послуг), передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав та представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання дипломатичним персоналом цих дипломатичних місій та членами їх сімей, які проживають разом з особами цього персоналу, Порядок звільнення та перелік операцій, що підлягають звільненню встановлюється Кабінетом Міністрів України виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави. | 168/97 | 01.10.97 |
| 14010113
|
Звільняються від оподаткування операції з поставки у митному режимі імпорту або реімпорту товарів (робіт, послуг), (крім підакцизних) передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав та представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання дипломатичним персоналом цих дипломатичних місій та членами їх сімей, які проживають разом з особами цього персоналу | 168/97-ВР | 31.03.2005 |
| 1460-III | |||
| 463-V | |||
| 521-VI | |||
| 14010115
|
При експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка ПДВ становить "0" відсотків до бази оподаткування. | 168 | 01.10.97 |
| 2505-IV | 31.03.2005 | ||
| 2771-IV | 28.07.2005 | ||
| 1451-IV | 01.09.2009 | ||
| 14010117 | Податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з: поставки товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України у зонах митного контролю (безмитних магазинах), відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 14010118 | Податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операції з поставки послуг з міжнародного перевезення пасажирів, а також з поставки міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту (місця) їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) за межами державного кордону України, між пунктами, які знаходяться за межами державного кордону України, а також від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) за межами державного кордону України до пункту (місця) їх митного оформлення на території України; з поставки послуг з міжнародного перевезення пасажирів, їхнього багажу та вантажів іншими видами транспорту за межами державного кордону України. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 2505-IV | |||
| 2642-IV | 30.06.2005 | ||
| 1451-IV | 01.09.2009 | ||
| 14010124 | Вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 14010129 | Суми податку на додану вартість, сплачені постачальникам за матеріально-технічні ресурси, які підлягають відшкодуванню із бюджету при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг платником податку. | 168 | 01.10.97 |
| 2505-IV | |||
| 2771-IV | |||
| 1451-IV | 01.09.2009 | ||
| 14010131 | Суми податку на додану вартість, сплачені постачальникам за матеріально-технічні ресурси, які підлягають відшкодуванню із бюджету при: поставки товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України у зонах митного контролю (безмитних магазинах), відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 14010132 | Суми податку на додану вартість, сплачені постачальникам за матеріально-технічні ресурси, які підлягають відшкодуванню при поставці послуг з міжнародного перевезення пасажирів, а також з поставки міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту (місця) їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) за межами державного кордону України, між пунктами, які знаходяться за межами державного кордону України, а також від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) за межами державного кордону України до пункту (місця) їх митного оформлення на території України; з поставки послуг з міжнародного перевезення пасажирів, їхнього багажу та вантажів іншими видами транспорту за межами державного кордону України. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 2505-IV | |||
| 2642 | 30.06.2005 | ||
| 1451-IV | 01.09.2009 | ||
| 14010135 | Звільняються від оподаткування операції з імпорту
товарів морського промислу (риба, ссавці, мушлі, ракоподібні, водні рослини тощо, охолоджені, солоні, морожені, консервовані, перероблені в борошно або в іншу продукцію), видобутих (виловлених, вироблених) суднами, зареєстрованими у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України, до моменту їх обробки або переробки на митній території України |
198/97-ВР | 01.10.97 |
| 794/97-ВР | |||
| 2505-IV | |||
| 1451-IV | 01.09.2009 | ||
| 14010142 | За нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого комісіонера здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням комітента без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва. Безпосереднім вважається виготовлення товарів, унаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів. Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному податковому органі, яка здійснюється на підставі подання позитивного рішення міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів та відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". | 208 | 11.04.98 |
| 168/97-ВР | 15.08.2000 | ||
| 1926-III | |||
| 2505-IV | |||
| 2960-IV | 01.01.2006 | ||
| 14010143 | Суми податку на додану вартість, сплачені постачальникам за матеріально-технічні ресурси, які підлягають відшкодуванню із бюджету при поставці товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого комісіонера здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням комітента без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, визначеними у підпункті 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону. Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному податковому органі, яка здійснюється на підставі подання позитивного рішення міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів та відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". | 168/97-ВР | 15.08.2000 |
| 208 | 11.04.98 | ||
| 1926-III | 15.08.2000 | ||
| 2960-IV | 01.01.2006 | ||
| 14010144 | У разі коли за договорами, укладеними до набрання чинності цим Законом, які передбачали здійснення операцій, звільнених від оподаткування згідно з підпунктом "г" пункту 1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про податок на добавлену вартість", було здійснено витрати або проведено розрахунки до моменту прийняття цього Закону, платники податку, що є сторонами таких договорів, оподатковують такі операції за таким договором згідно з правилами, встановленими зазначеним Декретом. | 550 | 02.10.97 |
| 14010148 | Звільнення від оподаткування товарів, обладнання та послуг, що постачаються за кошти безвідплатної допомоги Урядом Японії у рамках Меморандуму для створення Японського центру в Україні | 742/97-ВР | 08.01.98 |
| 14010149 | Звільнення від сплати податку учасників Угоди. | 69-XIV | 07.08.98 |
| 14010150 | Не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з безоплатної передачі у державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об'єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції здійснюються за рішеннями Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятими у межах їх повноважень. Це положення поширюється на: - операції з безоплатної передачі об'єктів з балансу платника податку, майно якого перебуває в державній або комунальній власності, на баланс іншої юридичної особи, майно якої перебуває відповідно в державній або комунальній власності; - операції з безоплатної передачі неприватизованих об'єктів житлового фонду (включаючи місця загального користування та прибудинкові будівлі і споруди), а також об'єктів соціальної інфраструктури (в тому числі об'єктів їх незавершеного будівництва) з балансу платника податку на баланс юридичної особи, майно якої перебуває в державній або комунальній власності, чи безпосередньо на баланс відповідної місцевої ради. | 169/98-ВР | 28.03.98 |
| 168/97-ВР | |||
| 163-XIV | |||
| 1330-XIV | |||
| 1924-IV | |||
| 14010154 | Звільняються від оподаткування операції з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.Це звільнення не поширюється на операції з надання пасажирського транспорту в оренду (прокат). | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 2505-IV | |||
| 14010168 | Звільняються від оподаткування ПДВ операції з безкоштовної передачі приладів, обладнання, матеріалів, крім підакцизних, науковим установам та науковим організаціям, вищим навчальним закладам III - IV рівнів акредитації, внесеним до Державного реєстру наукових організацій, яким надається підтримка держави. | 285 | 22.12.98 |
| 168/97-ВР | |||
| 2505-IV | |||
| 463-V | 01.01.2007 | ||
| 14010170 | На період виконання робіт щодо підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, які виконуються за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, що надається на безоплатній та безповоротній основі, або за рахунок коштів, які передбачаються в державному бюджеті як внесок України до Чорнобильського фонду "Укриття" для реалізації міжнародної програми - Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття" відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні та Угоди про грант (проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку, Урядом України і Чорнобильською атомною електростанцією: звільняються від оподаткування операції з імпорту товарів (сировини, матеріалів, устаткування та обладнання); Ці пільги не поширюються на операції, що стосуються підакцизних товарів та товарів 1 - 24 груп Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. | 309 | 13.01.99 |
| 168/97-ВР | |||
| 722 | 10.06.2003 | ||
| 856-IV | |||
| 14010180 | Звільняються від оподаткування ПДВ операції оплати вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних дослідницько-конструкторських робіт особою, яка безпосередньо отримує такі кошти з рахунку Державного казначейства України. | 977 | 21.08.99 |
| 168/97-ВР | |||
| 2505-IV | |||
| 14010182 | Звільняються від оподаткування ПДВ обладнання, матеріали та послуги, які фінансуються нідерландською стороною. | 498-XIV | 20.04.99 |
| 14010191 | Звільняються від оподаткування ПДВ обладнання та послуги, які надаватимуться за Грантом японськими фізичними чи японськими юридичними особами | 933-XIV | 27.07.99 |
| 14010192 | Звільняються від оподаткування ПДВ обладнання та послуги, які надаватимуться за Грантом японськими фізичними чи японськими юридичними особами | 1161-XIV | 12.11.99 |
| 14010193 | Звільняються від оподаткування ПДВ обладнання, матеріали та послуги, які фінансуються Швейцарською стороною на безвідплатній основі та обладнання, тимчасово ввезене для потреб реалізації проектів | 665-XIV | 09.06.99 |
| 14010197 | Звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з надання бібліотеками, які знаходяться у державній або комунальній власності, платних послуг з: - комплектування реєстраційно-облікових документів (квитків, формулярів); - користування рідкісними, цінними довідниками, книгами (нічний абонемент); тематичного підбору літератури за запитом споживача; - надання тематичних, адресно-бібліографічних та фактографічних довідок. | 1561 | 05.05.2000 |
| 168/97-ВР | |||
| 2505-IV | |||
| 14010198 | Не є об'єктом оподаткування операції з: поставки позашкільним навчальним закладом вихованцям, учням і слухачам платних послуг у сфері позашкільної освіти | 1841 | 01.08.2000 |
| 168/97-ВР | |||
| 14010202 | При імпорті товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних цінностей, призначених для виконання угоди про розподіл продукції, митні платежі (за винятком митного збору), податок на додану вартість не справляються. | 1039 | 13.10.99 |
| 168/97-ВР | |||
| 14010204 | Звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з поставки виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, профспілкових комітетів підприємств та організацій. | 2117 | 01.12.2008 та поновлюється щорічно з 01.12 відповідного року |
| 429-IV | |||
| 14010218 | Не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції з надання уповноваженими банками послуг з довірчого управління фондами банківського управління, виплати винагороди за здійснення управління фондом операцій з нерухомістю, за перерахування коштів на фінансування будівництва із фонду фінансування будівництва, за здійснення платежів за іпотечними сертифікатами відповідно до закону. | 168/97-ВР | 14.03.2002 |
| 3045-III | |||
| 2505-IV | |||
| 14010231Увага, див. коментар
|
Не є об'єктом оподаткування операції з: виплати грошових виграшів, грошових призів і грошових винагород; прийняття ставок, у тому числі шляхом обміну коштів на жетони чи інші замінники гривні, призначені для використання в гральних автоматах та іншому гральному устаткуванні. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 977-ХIV | |||
| 1969-III | |||
| 14010232 | Не є об'єктом оподаткування операції з: поставки негашених поштових марок України, конвертів або листівок з негашеними поштовими марками України, крім колекційних марок, конвертів чи листівок для філателістичних потреб, базою оподаткування яких є продажна вартість. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 977-ХIV | |||
| 1969-III | |||
| 14010234 | У разі коли за договорами, укладеними до набрання чинності цим Законом, які передбачали здійснення операцій, звільнених від оподаткування згідно з підпунктом "д" пункту 1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про податок на добавлену вартість", було здійснено витрати або проведено розрахунки до моменту прийняття цього Закону, платники податку, що є сторонами таких договорів, оподатковують такі операції за таким договором згідно з правилами, встановленими зазначеним Декретом. | 550 | 02.10.97 |
| 14010288 | Такі гранти будуть звільнені Українською Стороною від сплати мита, будь-яких митних зборів, податків на прибуток, а також від сплати всіх інших аналогічних податків і зборів. | 368-IV | 11.02.2003 |
| 14010290 | На період виконання робіт щодо підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, які виконуються за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, що надається на безоплатній та безповоротній основі, або за рахунок коштів, які передбачаються в державному бюджеті як внесок України до Чорнобильського фонду "Укриття" для реалізації міжнародної програми - Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття" відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні та Угоди про грант (проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку, Урядом України і Чорнобильською атомною електростанцією: оподатковуються за нульовою ставкою операції з поставки товарів (сировини, матеріалів, устаткування та обладнання) на митній території України, що здійснюються в рамках міжнародної технічної допомоги. Ці пільги не поширюються на операції, що стосуються підакцизних товарів та товарів 1 - 24 груп Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. | 309 | 10.06.2003 |
| 168/97-ВР | |||
| 722-IV | |||
| 856-IV | |||
| 14010291 | Суми податку на додану вартість, сплачені постачальникам за матеріально-технічні ресурси, які підлягають відшкодуванню із бюджету при: застосуванні нульової ставки в оподаткуванні ПДВ у разі проведення операції з поставки товарів (сировини, матеріалів, устаткування та обладнання) на митній території України, що здійснюються в рамках міжнародної технічної допомоги у період виконання робіт щодо підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему. Цей режим не поширюється на операції з поставки підакцизних товарів та товарів 1 - 24 груп Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, а також на операції з ввезення (пересилання) на митну територію України зазначених товарів. | 309 | 10.06.2003 |
| 168/97-ВР | |||
| 722-IV | |||
| 856-IV | |||
| 14010292 | На період виконання робіт щодо підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, які виконуються за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, що надається на безоплатній та безповоротній основі, або за рахунок коштів, які передбачаються в державному бюджеті як внесок України до Чорнобильського фонду "Укриття" для реалізації міжнародної програми - Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття" відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні та Угоди про грант (проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку, Урядом України і Чорнобильською атомною електростанцією: оподатковуються за нульовою ставкою операції з виконання робіт та поставки послуг на митній території України, що здійснюються в рамках міжнародної технічної допомоги Ці пільги не поширюються на операції, що стосуються підакцизних товарів та товарів 1 - 24 груп Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. | 309 | 10.06.2003 |
| 168/97-ВР | |||
| 722-IV | |||
| 856-IV | |||
| 14010293 | На період виконання робіт щодо підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, які виконуються за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, що надається на безоплатній та безповоротній основі, або за рахунок коштів, які передбачаються в державному бюджеті як внесок України до Чорнобильського фонду "Укриття" для реалізації міжнародної програми - Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття" відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні та Угоди про грант (проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку, Урядом України і Чорнобильською атомною електростанцією: Суми податку на додану вартість, сплачені платником податку - виконавцем робіт, послуг за контрактом, укладеним з отримувачем міжнародної технічної допомоги (реципієнтом) або з особою-нерезидентом, яка уклала контракт з реципієнтом, відшкодовуються із бюджету протягом місяця, наступного після подання податкової декларації, за умови наявності належним чином оформлених документів та підтвердження їх матеріалами документальної перевірки. Ці пільги не поширюються на операції, що стосуються підакцизних товарів та товарів 1 - 24 груп Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. | 309 | 10.06.2003 |
| 168/97-ВР | |||
| 722 | |||
| 856-IV | |||
| 14010296
|
Тимчасово до 1 січня 2015
року звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів, визначених пунктом "о" статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф", а також операції з поставки цих товарів видавництвам і підприємствам поліграфії на території України. |
168/97-ВР | 01.01.2004 |
| 601-IV | |||
| 1300-IV | |||
| 521-VІ
|
01.01.2009
|
||
| 14010297
|
Тимчасово до 1 січня 2015
звільняються від оподаткування ПДВ операції з виконання робіт та поставки послуг у видавничій діяльності, діяльності з виготовлення та розповсюдження видавництвами, видавничими організаціями, підприємствами поліграфії, розповсюджувачами книжкової продукції, виробленої в Україні, операції з виробництва та/або поставки паперу і картону, вироблених в Україні для виготовлення книжкової продукції, а також операції з поставки книжкової продукції, виробленої в Україні, крім послуг реклами, розміщення матеріалів рекламного та еротичного характеру і видань рекламного та еротичного характеру. |
168/97-ВР | 01.01.2004 |
| 601-IV | |||
| 1300-IV | |||
| 521-VІ
|
01.01.2009
|
||
| 14010298
|
Тимчасово до 1 січня 2015
звільняються від оподаткування ПДВ операції з виконання робіт та поставки послуг суб'єктами підприємницької діяльності - резидентами України, які одночасно здійснюють видавничу діяльність, діяльність з виготовлення, розповсюдження книжкової продукції та виробництва паперу і картону. При цьому валовий дохід такого суб'єкта підприємницької діяльності, отриманий від видавничої діяльності, діяльності з виготовлення, розповсюдження книжкової продукції та виробництва паперу і картону, має становити не менше 100 відсотків від загальної суми його валового доходу за перший звітний (податковий) період з часу створення такого суб'єкта підприємницької діяльності або не менше 50 відсотків від загальної суми його валового доходу за попередній звітний (податковий) рік. |
168/97-ВР | 01.01.2004 |
| 1300-IV | |||
| 521-VI
|
01.01.2009
|
||
| 14010299 | З метою реалізації положень цієї Угоди обладнання, матеріали (крім підакцизних товарів), фінансові ресурси, роботи та послуги, які надаватимуться Турецькою Стороною та використовуватимуться українськими реципієнтами в рамках цієї Угоди, звільнятимуться від будь-яких податків. мит, зборів (крім митних зборів, які сплачуються українськими реципієнтами) або інших податкових зобов'язань, які стягуються або можуть бути стягнені на території України. | 1194-IV | 17.10.2003 |
| 14010305 | Звільняються від оподаткування операції з орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у власності держави або територіальної громади, якщо така орендна плата повністю зараховується до відповідних бюджетів. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 1782-IV | |||
| 14010306 | Не є об'єктом оподаткування операції з оплати третейського збору та відшкодування інших витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом відповідно до закону. | 1701-IV | 16.06.2004 |
| 168/97-ВР | |||
| 14010307 | Звільнення від будь-яких мит, внутрішніх податків та інших фіскальних зборів, які можуть стягуватися в Україні стосовно постачання Обладнання і послуг японськими громадянами відповідно до Гранту. | 1606-IV | 25.05.2004 |
| 14010308 | З метою сприяння реалізації проектів у рамках цієї Угоди все обладнання, матеріали (крім підакцизних) та послуги, що необхідні для їх впровадження і ввозяться на митну територію України, звільняються від податків, зборів та інших обов'язкових платежів, включаючи митні збори. | 1335-IV | 19.11.2004 |
| 14010309 | Звільняються від оподаткування ПДВ операції, які здійснюються в рамках наукового і технологічного співробітництва відповідно до Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво, з безкоштовної передачі на митній території України організаціями, заснованими за участю Європейського Співтовариства, учасникам Української Сторони товарів, робіт, послуг, придбаних за кошти Європейського Співтовариства або організацій, заснованих за участю Європейського Співтовариства. | 168/97-ВР | 01.01.2005 |
| 1965-IV | |||
| 14010310 | Звільняються від оподаткування ПДВ операції, які здійснюються в рамках наукового і технологічного співробітництва відповідно до Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво, з імпорту, а також виконання (надання) робіт, послуг (за кошти, надані Європейським Співтовариством) для їх використання або споживання на митній території України організаціями, заснованими за участю Європейського Співтовариства, та/або учасниками наукового і технологічного співробітництва. | 168/97-ВР | 01.01.2005 |
| 1965-IV | |||
| 14010311 | Звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України культурних цінностей згідно з кодами УКТ ЗЕД 9701 10 00 00, 9701 90 00 00, 9702 00 00 00, 9703 00 00 00, 9704 00 00 00, 9705 00 00 00, 9706 00 00 00, виготовлених п'ятдесят і більше років тому, які ввозяться з метою їх подальшої передачі музеям, галереям, виставковим центрам, архівам, установам культури або освіти, що знаходяться у державній або комунальній власності. Звільнення від оподаткування, передбачене цим пунктом, поширюється на операції з культурними цінностями, які ввозяться в Україну і внесені до Державного реєстру культурних цінностей України. Порядок створення і ведення цього реєстру затверджується Кабінетом Міністрів України. | 168/97-ВР | 11.01.2005 |
| 2188-IV | |||
| 2505-IV | |||
| 14010328 | Не є об'єктом оподаткування операції з надання послуг із загальнообов'язкового соціального та пенсійного страхування, недержавного пенсійного забезпечення, залучення та обслуговування пенсійних вкладів. | 168/97-ВР | |
| 2505-IV | 31.03.2005 | ||
| 14010329 | Не є об'єктом оподаткування операції з імпорту майна як технічної або благодійної (гуманітарної) допомоги згідно з нормами міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або відповідно до закону. | 168/97-ВР | |
| 2505-IV | 31.03.2005 | ||
| 14010331 | Не є об'єктом оподаткування операції з надання послуг з агентування і фрахтування морського торговельного флоту судновими агентами на користь нерезидентів, які надають послуги з міжнародних перевезень пасажирів, їхнього багажу, вантажів чи міжнародних відправлень. | 168/97-ВР | |
| 2642 | 30.06.2005 | ||
| 1451-VI | 01.09.2009 | ||
| 14010332 | Звільняються від оподаткування операції з надання послуг, що включаються до складу портових зборів згідно із законодавством, на користь осіб, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу, вантажів та міжнародних відправлень від пункту перетину державного кордону України до пункту (місця) митного оформлення на території України при їх прибутті (отриманні) на митну територію України, а також від пункту (місця) митного оформлення на території України до пункту перетину державного кордону України. | 168/97-ВР | |
| 2642 | 30.06.2005 | ||
| 1451-VI | 01.09.2009 | ||
| 14010333 | Звільняються від оподаткування операції з поставки послуг з перевезення пасажирів, їхнього багажу, вантажів та міжнародних відправлень під митним режимом транзиту територією України згідно з положеннями глави 33 Митного кодексу України. | 168/97-ВР | |
| 2505-IV | 31.03.2005 | ||
| 1451-VI | 01.09.2009 | ||
| 14010334 | Звільняються від оподаткування операції з тимчасового ввезення на митну територію України та подальшого вивезення з митної території України (а також з ввезення на митну територію України раніше вивезеного з митної території України) товарів за переліком, визначеним статтею 206 Митного кодексу України, та повітряних суден, які ввозяться на митну територію України за договорами оперативного лізингу. Строк тимчасового ввезення визнається статтею 208 Митного кодексу України. Кабінет Міністрів України має право продовжувати строк, визначений Митним кодексом України. | 168/97-ВР | |
| 2771-IV | 28.07.2005 | ||
| 14010335 | Звільняються від оподаткування операції з поставки у митному режимі імпорту або реімпорту зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України. | 168/97-ВР | 31.03. 05 |
| 2505-IV | |||
| 463-V | 01.01.2007 | ||
| 521-VI | |||
| 14010336Увага, див. коментар
|
Не є об'єктом оподаткування операції з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом. | 168/97-ВР | 31.03.2005 |
| 2505-IV | |||
| 14010337 | Не є об'єктом оподаткування операції з надання комісійних (брокерських, дилерських) послуг із торгівлі та/або управління цінними паперами (корпоративними правами), деривативами та валютними цінностями, включаючи будь-які грошові виплати (у тому числі комісійні) фондовим або валютним біржам чи позабіржовим фондовим системам або їх членам у зв'язку з організацією та торгівлею цінними паперами ліцензованими торговцями цінними паперами, а також деривативами та валютними цінностями. | 168/97-ВР | 31.03.2005 |
| 2505-IV | |||
| 14010338 | Нульова ставка податку застосовується до операцій з експортування періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок, крім видань еротичного характеру, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників українського виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови. | 168/97-ВР | 31.03. 05 |
| 2505-IV | |||
| 14010339 | Нульова ставка податку застосовується до операцій з експортування зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України. | 168/97-ВР | 31.03.2005 |
| 2505-IV | |||
| 14010340 | За нульовою ставкою оподатковуються операції з: - поставки послуг, що складаються із робіт з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або одержувачем-нерезидентом. | 168/97-ВР | 28.07.2005 |
| 2771-IV | |||
| 14010341 | За нульовою ставкою оподатковуються операції з: - поставки для заправки або постачання морських (океанських) суден, що використовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, іншої комерційної, промислової або риболовецької діяльності, здійснюваної за межами територіальних вод України; використовуються для рятування або подання допомоги у нейтральних або територіальних водах інших країн; входять до складу військово-морських сил України та відправляються за межі територіальних вод України, у тому числі на якірні стоянки. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 14010342 | За нульовою ставкою оподатковуються операції з: - поставки для заправки або постачання повітряних суден, що: виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату; входять до складу військово-повітряних сил України та відправляються за межі повітряного кордону України, у тому числі у місця тимчасового базування. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 14010343 | За нульовою ставкою оподатковуються операції з: - поставки для заправки (дозаправки) та постачання космічних кораблів, а також супутників. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 14010344 | Суми податку на додану вартість, сплачені постачальникам за матеріально-технічні ресурси, які підлягають відшкодуванню із бюджету при: експортуванні періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок, крім видань еротичного характеру, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників українського виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови. | 168/97-ВР | 31.03.2005 |
| 2505-IV | |||
| 14010345 | Суми податку на додану вартість, сплачені постачальникам за матеріально-технічні ресурси, які підлягають відшкодуванню із бюджету при: операціях з експортування зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України. | 168/97-ВР | 31.03.2005 |
| 2505-IV | |||
| 14010346 | Суми податку на додану вартість, сплачені постачальникам за матеріально-технічні ресурси, які підлягають відшкодуванню із бюджету при: поставці послуг, що складаються із робіт з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або одержувачем-нерезидентом. | 168/97-ВР | 28.07.2005 |
| 2771-IV | |||
| 14010347 | Суми податку на додану вартість, сплачені постачальникам за матеріально-технічні ресурси, які підлягають відшкодуванню із бюджету при поставці для заправки або постачання морських (океанських) суден, що: використовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, іншої комерційної, промислової або риболовецької діяльності, здійснюваної за межами територіальних вод України; використовуються для рятування або подання допомоги у нейтральних або територіальних водах інших країн; входять до складу військово-морських сил України та відправляються за межі територіальних вод України, у тому числі на якірні стоянки. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 14010348 | Суми податку на додану вартість, сплачені постачальникам за матеріально-технічні ресурси, які підлягають відшкодуванню із бюджету при поставці для заправки або постачання повітряних суден, що: виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату; входять до складу військово-повітряних сил України та відправляються за межі повітряного кордону України, у тому числі у місця тимчасового базування. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 14010349 | Суми податку на додану вартість, сплачені постачальникам за матеріально-технічні ресурси, які підлягають відшкодуванню із бюджету при: поставці для заправки (дозаправки) та постачання космічних кораблів, а також супутників. | 168/97-ВР | 01.10.97 |
| 14010350 | У випадку, коли ЛСА надає Уряду країни обладнання, механізми та матеріали, які ввозяться в Україну, Уряд України звільняє таке обладнання, механізми та матеріали від податків, у тому числі від мит та інших обов'язкових платежів. У випадку, коли ЛСА надає обладнання, механізми та матеріали, які придбаються в Україні, Уряд України звільняє таке обладнання, механізми та матеріали від податків, у тому числі від податку на додану вартість та інших обов'язкових платежів. | 1969-IV | 01.07.2004 |
| 14010351 | Не є об'єктом оподаткування операції з поставки послуг платником податку, місце надання яких знаходиться за межами митної території України, відповідно до правил для визначення місця поставки послуг, встановленого п. 6.5 ст. 6 Закону. | 168/97-ВР | |
| 2505-IV | 31.03.2005 | ||
| 1451-IV | 01.09.2009 | ||
| 14010352 | Товари, призначені для використання у рамках співробітництва у галузях, вказаних у пункті 1 цієї статті, при ввезенні та/або вивезенні не підлягають оподаткуванню зборами та податками, стягнення яких знаходиться у компетенції митних органів Російської Федерації і України за виключенням випадків, стосовно яких цією Угодою передбачено інше. | 241-IV | 14.04.2003 |
| 14010353 | Не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість суми плати, отриманої українськими операторами телекомунікацій від операторів - нерезидентів за послуги міжнародного електрозв'язку. | 116/94-ВР | 31.03.2005 |
| 168/97-ВР | |||
| 2505-IV | |||
| 14010356 | Звільняються від оподаткування операції з поставки неплатником податку на додану вартість культурних цінностей, визначених такими у статті 82
Закону України "Про податок на додану вартість". |
168/97-ВР | 18.01.2007 |
| 535-V | |||
| 14010357 | Звільняються від оподаткування операції з поставки у митному режимі імпорту або реімпорту неплатником податку на додану вартість культурних цінностей, визначених такими у статті 82
Закону України "Про податок на додану вартість". |
168/97-ВР | 18.01.2007 |
| 535-V | |||
| 521-VI | |||
| 14010359 | Звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з поставки послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на поставку таких послуг. | 168/97-ВР | 01.01.2006 |
| 2772-IV | |||
| 14010360 | Українська сторона звільняє товари від сплати всіх мит, податків та інших подібних зборів при їхньому ввезенні на територію України, а також звільняє товари від усіх заборон та обмежень на ввезення та вивезення | 948-V | 03.07.2007 |
| 14010361 | Звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України: устаткування, яке працює на нетрадиційних та поновлюваних джерелах енергії, енергозберігаючого обладнання і матеріалів, засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів, обладнання та матеріалів для виробництва альтернативних видів палива (далі - товари) за умов, якщо ці товари застосовуються платником податку для власного виробництва та якщо ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні. Перелік та обсяги зазначених товарів встановлюються Кабінетом Міністрів України; | 168/97-ВР | 01.01.2008 |
| 760-V | |||
| 14010362 | Звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України: матеріалів, устаткування та комплектуючих, що використовуються для виробництва устаткування, яке працює на нетрадиційних та поновлюваних джерелах енергії, яке виробляє альтернативні види палива, енергозберігаючого обладнання і матеріалів, виробів, експлуатація яких забезпечує економію та раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів, засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів, якщо ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні. Перелік та обсяги відповідних товарів встановлюються Кабінетом Міністрів України. | 168/97-ВР | 01.01.2008 |
| 760-V | |||
| 14010363 | Установи, консалтингові компанії, неурядові організації чи інші юридичні особи, які найняті або фінансуються Шведською стороною для виконання завдань в Україні в рамках технічного та фінансового співробітництва між Шведською та Українською сторонами, які не є резидентами України, мають право ввозити на митну територію України та вивозити після завершення робіт обладнання та речі, які необхідні їм для виконання їхніх завдань відповідно до спеціальної угоди та у рамках цієї Угоди без сплати мита, податків та інших обов'язкових платежів, у тому числі митних зборів | 320-VI | 18.07.2008 |
| 14010364 | Послуги, що надаються Банком в Україні, звільняються від податку на додану вартість | 319-IV | 17.07.2008 |
| 14010365 | Усі імпортовані та вироблені в Україні обладнання, матеріали, роботи та послуги, включаючи консультаційні послуги, які використовуються для надання Технічної допомоги або для грантового спів фінансування і фінансуються за рахунок грантових коштів, звільняються від будь-яких податків і зборів або обов'язкових платежів, що стягуються Україною або на території України. | 319-IV | 17.07.2008 |
| 14010366 | Тимчасово, до 1 січня 2012 року, звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України племінних чистопородних тварин великої рогатої худоби або генетичного матеріалу (коди УКТ ЗЕД 0102 10 10 00, 0102 10 30 00, 0102 10 90 00, 0511 10 00 00, 0511 99 90 10), що здійснюються суб'єктами спеціального режиму оподаткування, встановленого статтею 81
цього Закону. |
168/97-ВР | |
| 639-VI | 01.01.2009 | ||
| 14010367 | Тимчасово, до 1 січня 2011 року, звільняються операції з ввезення на митну територію України основних фондів, матеріалів, обладнання, устаткування та комплектуючих виробів (крім підакцизних товарів) промисловими підприємствами, які створюють нові виробництва із впровадженням енергозберігаючих технологій, у тому числі ввезення таких товарів як внесків до статутних фондів цих підприємств. Порядок ввезення, перелік таких підприємств та товарів встановлюються Кабінетом Міністрів України. | 694-VI | 03.02.2009 з урахуванням дати затвердження відповідного переліку підприємств та товарів |
| 18-рп/09 | |||
| 14010368 | Сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством (суб'єкт спеціального режиму, який провадить діяльність у сфері сільського господарства) на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. | 168/97-ВР | |
| 639-VI | 01.01.2009 | ||
| 14010369 | Сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством (суб'єкт спеціального режиму, який провадить діяльність у сфері лісового господарства) на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. | 168/97-ВР | |
| 639-VI | 01.01.2009 | ||
| 14010370 | Сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством (суб'єкт спеціального режиму, який провадить діяльність у сфері рибальства) на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. | 168/97-ВР | |
| 639-VI | 01.01.2009 | ||
| 14010371 | Суми податку на додану вартість, сплачені суб'єктом спеціального режиму постачальникам товарів (послуг), вартість яких включається до складу виробничих факторів, на які такий суб'єкт має право на бюджетне відшкодування при поставці сільськогосподарських товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту. | 168/97-ВР | |
| 639-VI | 01.01.2009 | ||
| 14010372 | Сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Порядок обліку зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України. | 168/97-ВР | |
| 922-VI | 17.03.2009 | ||
| 29-рп/2009 | |||
| 1782-VI | |||
| 14010373 | Звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з поставки (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб'єктами підприємницької діяльності - приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу (в тому числі іпотеку) та на яке було звернено стягнення. | 168/97-ВР | |
| 1617-IV | 05.08.2009 | ||
| 14010374 | Звільняються від оподаткування операції банків з продажу (передачі) або придбання зобов'язань за депозитами (вкладами)". | 168/97-ВР | |
| 1617-IV | 05.08.2009 | ||
| 14010375 | Не є об'єктом оподаткування операції з вивезення товарів за межі митного кордону України у митному режимі тимчасового вивезення згідно з положеннями глави 34 Митного кодексу України або у митному режимі переробки згідно з положеннями глави 39 Митного кодексу України, у тому числі об'єктів оперативного лізингу або транспортних засобів з метою їх ремонту. | 168/97-ВР | |
| 1451-IV | 01.09.2009 | ||
| 14010376 | Не є об'єктом оподаткування операції з поставки товарів (супутніх послуг) на митну територію України у митному режимі відмови на користь держави згідно з положеннями глави 41 Митного кодексу України. | 168/97-ВР | |
| 1451-IV | 01.09.2009 | ||
| 14010377 | Не є об'єктом оподаткування операції з повернення об'єкта оперативного лізингу, раніше наданого (вивезеного) лізингодавцем чи іншою особою за його дорученням з території України у митному режимі тимчасового вивезення (ввезення) для вільного обігу згідно з положеннями глави 34 Митного кодексу України. | 168/97-ВР | |
| 1451-IV | 01.09.2009 | ||
| 14010378 | Не є об'єктом оподаткування операції з поставки товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України на територію магазину безмитної торгівлі, митного складу та спеціальної митної зони (тільки для спеціальних митних зон, які відповідно до закону мають тотожні умови оподаткування цим податком). | 168/97-ВР | |
| 1451-IV | 01.09.2009 | ||
| 14010379 | Не є об'єктом оподаткування операції з ввезення на митну території України транспортних засобів, які відправлялися під митним режимом переробки за межі митного кордону України з метою їх ремонту та повертаються на митну територію України для їх подальшого вільного обігу. | 168/97-ВР | |
| 1451-IV | 01.09.2009 | ||
| 14010380 | Звільняються від оподаткування операції з поставки товарів (супутніх послуг) на митну територію України під митним режимом знищення або зруйнування згідно з положеннями глави 40 Митного кодексу України чи під митним режимом відмови на користь держави згідно з положеннями глави 41 Митного кодексу України. | 168/97-ВР | |
| 1451-IV | 01.09.2009 | ||
| 14020000 | ПІЛЬГИ ПО АКЦИЗНОМУ ЗБОРУ З ВІТЧИЗНЯНИХ ТОВАРІВ | ||
| 14020001 | Акцизний збір не справляється з товарів, що були вивезені (експортовані) платником акцизного збору за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, коли їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією. (Пільга застосовується на підакцизні товари, крім алкогольних напоїв та тютюнових виробів, звільнення яких від акцизного збору передбачено Законом України від 15.09.96 N 329/95-ВР "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (код пільги 14020007)). | 18-92 | 11.01.93 |
| 14020002 | Не підлягає оподаткуванню оборот з реалізації легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких провадиться органами соціального забезпечення, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб підрозділів МНС), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. | 18-92 | 11.01.93 |
| 2505-IV | 31.03.2005 | ||
| 14020006 | Не підлягають оподаткуванню: в) вартість та обсяги імпортованої чи обороти з реалізації (передачі) української сировини, що ввозиться або використовується для виробництва підакцизних товарів | 329/95-ВР | 12.12.95 |
| 14020007 | Не підлягають оподаткуванню: г) вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, експортованих за межі митної території України за іноземну валюту, за умови надходження цієї валюти на валютний рахунок підприємства. | 329/95-ВР | 12.12.95 |
| 14020012 | Звільнення від сплати податку учасників Угоди, згідно Закону України. | 07.05.92 | |
| 3904-XII | |||
| 14020013 | Звільнення від сплати податку учасників Угоди, згідно Закону України. | 31.12.93 | |
| 3904-XII | |||
| 14020014 | Звільнення від сплати податку учасників Угоди, згідно Закону України. | 32/97-ВР | 24.01.97 |
| 14020015 | Звільнення від сплати податку учасників Програми, згідно Закону України. | 28.12.94 | |
| 3904-XII | |||
| 14020016 | Звільнення від сплати податку учасників Угоди, згідно Закону України. | 22.12.93 | |
| 3904-XII | |||
| 14020024 | Встановити ставки акцизного збору: на вироблені в Україні з вітчизняної сировини виноматеріали (код згідно з УКТ ЗЕД 2204 30), що реалізуються посередницьким організаціям і населенню, та виноматеріали, вироблені на підприємствах первинного виноробства для суб'єктів підприємницької діяльності, що не є виробниками виноробної сировини (винограду), крім підприємств вторинного виноробства, які використовують ці виноматеріали для виробництва готової продукції - 1,0 гривні за 1 літр. | 178/96-ВР | 06.01.99 |
| 14020026 | При вивезенні з митної території України підакцизної продукції, набутої інвестором у власність на умовах угоди про розподіл продукції, акцизний збір не справляється. | 18-92 | 25.07.2000 |
| 14020027 | Не підлягають оподаткуванню вартість та обсяги алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які призначені для реалізації магазинами безмитної торгівлі, при відвантаженні їх безпосередньо українськими виробниками цієї продукції. Підставою для звільнення від сплати акцизного збору продукції, яка призначена для реалізації магазинами безмитної торгівлі, є належно оформлена вантажна митна декларація, яка оформляється при відвантаженні цієї продукції від такого виробника. | 329/95-ВР | 31.03.2005 |
| 2505-IV | |||
| 14030000 | ПІЛЬГИ ПО АКЦИЗНОМУ ЗБОРУ З ІМПОРТНИХ ТОВАРІВ | ||
| 14030002 | Не підлягає оподаткуванню оборот з реалізації легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких провадиться органами соціального забезпечення, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб підрозділів МНС), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. | 18-92 | 11.01.93 |
| 2505-IV | 31.03.2005 | ||
| 14030004 | Не підлягають оподаткуванню: а) вартість та обсяги ввезених і конфіскованих на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, щодо яких не визначено власника, а також тих, що перейшли до держави за правом спадкоємства | 329/95-ВР | 12.12.95 |
| 14030005 | Не підлягають оподаткуванню: б) вартість та обсяги алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що перевозяться через територію України транзитом | 329/95-ВР | 12.12.95 |
| 14030006 | Не підлягають оподаткуванню: в) вартість та обсяги імпортованої чи обороти з реалізації (передачі) української сировини, що ввозиться або використовується для виробництва підакцизних товарів | 329/95-ВР | 12.12.95 |
| 14030008 | Не підлягають оподаткуванню: е) вартість та обсяги зразків алкогольних напоїв та тютюнових виробів, ввезених на територію України з метою показу чи демонстрації, якщо вони залишаються власністю іноземних юридичних осіб і їх використання на території України не має комерційного характеру. При цьому зразки алкогольних напоїв та тютюнових виробів, ввезені в Україну і призначені для показу чи демонстрації під час проведення виставок, конкурсів, нарад, семінарів, ярмарків тощо, пропускаються через митний кордон за рішенням митного органу в достатній кількості з урахуванням мети переміщення. | 329/95-ВР | 12.12.95 |
| 14030012 | Звільнення від сплати податку учасників Угоди, згідно Закону України. | 07.05.92 | |
| 3904-XII | |||
| 14030013 | Звільнення від сплати податку учасників Угоди, згідно Закону України. | 31.12.93 | |
| 3904-XII | |||
| 14030014 | Звільнення від сплати податку учасників Угоди, згідно Закону України. | 32/97-ВР | 24.01.97 |
| 14030015 | Звільнення від сплати податку учасників Програми, згідно Закону України. | 28.12.94 | |
| 3904-XII | |||
| 14030016 | Звільнення від сплати податку учасників Угоди, згідно Закону України. | 22.12.93 | |
| 3904-XII | |||
| 14030019 | Звільнення від сплати податку учасників Угоди. | 498-XIV | 20.04.99 |
| 14030020 | Не підлягають оподаткуванню: гуманітарна допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, у грошовій або натуральній формі (крім підакцизних товарів), яка надається, ввозиться, пересилається в Україну. Комісія з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України може визнати гуманітарною допомогою, із звільненням від оподаткування та обов'язкових платежів до бюджету, такі підакцизні товари: Автомобілі швидкої медичної допомоги, легкові автомобілі спеціального призначення для Міністерства внутрішніх справ України; Транспортні засоби, призначені для перевезення більше ніж 8 осіб, що передаються для використання установам соціального захисту населення, державним закладам охорони здоров'я і навчальним закладам, громадським організаціям інвалідів, ветеранів війни та праці, Товариству Червоного Хреста України та його обласним організаціям, державним закладам системи реабілітації, фізичної культури і спорту інвалідів "Інваспорт"; Легкові автомобілі, які на момент ввезення на митну територію України були виготовлені не більш як 10 років тому, з об'ємом двигуна не більш як 1800 куб. см., що отримуються Міністерством праці та соціального захисту населення Автономної республіки Крим, управліннями соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або Міністерством праці та соціальної політики України для подальшої передачі інвалідам, які перебувають в установленому порядку на обліку для отримання спеціального автотранспорту. | 1192-XIV | 24.12.99 |
| 14030023 | Акцизний збір не справляється з підакцизних товарів, що імпортуються на митну територію України, якщо з таких товарів згідно із законодавством України не справляється податок на додану вартість у зв'язку із звільненням, передбаченим для транзитних товарів, товарів на митних складах, реекспортованих товарів, товарів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі, товарів, що призначаються для переробки під митним контролем. | 18-92 | 01.01.2004 |
Додаток
Е
Реєстр отриманих та виданих податкових накладних (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 26 жовтня 2009 р. N 582)
Найменування (П. І. Б.) платника податку _____________________ Індивідуальний податковий номер ___________________________ Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість __________________________________ Спеціальний режим оподаткування __________________________ |
Реєстр розпочато ______________________ Реєстр закінчено ______________________ |
Розділ I. Отримані податкові накладні
| N з/п | Податкова накладна, розрахунок коригування до податкової накладної, ВМД, товарний (касовий) чек, транспортний квиток, готельний рахунок, рахунок за послуги зв'язку, рахунок за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, заява відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону тощо | Загальна сума, включаючи ПДВ | Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження), імпорт товарів (послуг, включаючи одержання від нерезидента): | ||||||||||||||
| дата отримання | дата виписки | номер | вид документа | постачальник | з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які: | які не призначаються для їх використання у господарській діяльності | для поставки послуг за межами митної території України або послуг, місце поставки яких визначається відповідно до підпункту "д" пункту 6.5 статті 6 Закону за межами митної території України | ||||||||||
| наймену- вання (П. І. Б. - для фізичної особи) | індивіду- альний податковий номер | підлягають оподатку- ванню за ставкою 20 %, 0 % | звільнені від оподатку- вання, не є об'єктами оподатку- вання | вартість без ПДВ | сума ПДВ | вартість без ПДВ | сума ПДВ | ||||||||||
| вартість без ПДВ | сума ПДВ | вартість без ПДВ | сума ПДВ | ||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | ||
| ... | |||||||||||||||||
| Усього за місяць | |||||||||||||||||
| З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період | |||||||||||||||||
| ... | |||||||||||||||||
| Усього за квартал | |||||||||||||||||
| З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період | |||||||||||||||||
Розділ II. Видані податкові накладні
| N з/п | Податкова накладна, розрахунок коригування до податкової накладної, ВМД, податкова накладна за щоденними підсумками операцій, податкова накладна, виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною | Загальна сума поставки, включаючи ПДВ | Поставка товарів (послуг) та послуги, надані нерезидентом на митній території України, які: | Експорт товарів та супутніх такому експорту послуг (база оподаткування) | ||||||||
| дата виписки | номер | вид документа | платник податку - покупець | підлягають оподаткуванню за ставкою | звільнені від оподаткування, не є об'єктами оподаткування (сума поставки) | |||||||
| наймену- вання (П. І. Б. - для фізичної особи) | індивіду- альний податковий номер | 20 % | 0 % | |||||||||
| база оподатку- вання | сума ПДВ | база оподатку- вання | ||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | |
| ... | ||||||||||||
| Усього за місяць | ||||||||||||
| З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період | ||||||||||||
| ... | ||||||||||||
| Усього за квартал | ||||||||||||
| З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період | ||||||||||||
Додаток Ж
Зразки декларацій з податку на додану вартість в ДПІ у Деснянському районі м.Києва
| УЗГОДЖЕНО Рішення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності 14.03.2008 року № 9 Голова Комітету С.А. Терьохін | Відмітка про одержання (штамп ДПІ, дата, вхідний №) Дата реєстрації: [18.01.2010
] |
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ ДПА України 30.05.97 № 166 (у редакції наказу ДПА України від 28.04.2009 року № 221) |
| 01 |
|
|||||||
| 02 |
|
|||||||
| 03*
|
|
|||||||
| *
- якщо помилки цього податкового періоду вже виправлялис раніше, про це повідомляється у довідці до цієї декларації |
||||||||
| 04 |
|
| 041 | — юридична особа |
|
Ідентифікаційний код платника згідно з ЄДРПОУ | |
| 042 | — фізична особа | Ідентифікаційний номер платника згідно з ДРФО | ||
| 043 | — спільна (сумісна) діяльність | Реєстраційний (обліковий) номер платника | ||
|
||||
| 044 | — представництво нерезидента,що не має статусу юридичної особи | Ідентифікаційний код платника згідно з ЄДРПОУ або реєстраційний (обліковий) номер платника | ||
| 05 | Індивідуальний податковий номер платника ПДВ |
|
|
| 06 |
|
||||||||||||||
|
|||||||||||||||
| 07 |
|
відмітка (Х) робиться платником при заповненні рядка 21 цієї декларації | |||
| 08 |
|
відмітка (Х) робиться платником при заповненні рядка 25 цієї декларації | |||
| 09 |
|
10 |
|
||
| грн. |
| Код рядка | I. ПОДАТКОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
|
Обсяги поставки (без ПДВ) | Сума ПДВ | ||
| Колонка A | Колонка Б | ||||
| 1 | Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів | 1330761,0
|
266152,0
|
||
| 2 | Операції, що оподатковуються за нульовою ставкою: | X | X | ||
| 2.1 | експортні операції | 0 | |||
| 2.2 | інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою | 0 | |||
| 3 | Операції, що не є об'єктом оподаткування (п. 3.2 ст. 3 Закону) | X | |||
| 4 | Операції, які звільнені від оподаткування (статті 5, 11 Закону, інші нормативно-правові акти) | X | |||
| 5 |
|
1330761,0
|
X | ||
| 5.1 |
|
1330761,0
|
|||
| 6 | Імпорт товарів протягом звітного періоду, сплату ПДВ за які було відстрочено шляхом оформлення податкового векселя (п. 11.5 ст. 11 Закону) | ||||
| Термін погашення податкового векселя (указати дату, додати перелік) | |||||
| 7 | Послуги, отримані від нерезидента на митній території України | ||||
| 8 |
|
-4322,0
|
-864,0
(+ чи -) |
||
| 8.1 | самостійне виправлення помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації | ||||
| 8.2 | нецільове використання товарів, ввезених у пільговому режимі | ||||
| 8.3 | згідно з п. 4.5 ст.4 Закону | -4322,0
|
-864,0
|
||
| 8.4 | інші випадки | ||||
| 9 |
|
X | 265288,0
|
||
| 91
|
Крім того, поставка послуг за межами митної території України або послуг, місце поставки яких визначено відповідно до п. 6.5 ст. 6 Закону за межами митної території України | X |
| Код рядка | II. ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ
|
Обсяги придбання (без ПДВ) | Дозволений податковий кредит | ||
| Колонка A | Колонка Б | ||||
| 10 | Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість
на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які: |
X | X | ||
| 10.1 | підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою | 1240946,0
|
248189,0
|
||
| 10.2 | не підлягають оподаткуванню (п.3.2 ст.3 Закону) або/та звільнені від оподаткування (статті 5, 11 Закону, інші нормативно-правові акти) | X | |||
| 11 | Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) без податку на додану вартість
на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які: |
X | |||
| 11.1 | підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою | X | |||
| 11.2 | не підлягають оподаткуванню (п.3.2 ст.3 Закону) або/та звільнені від оподаткування (статті 5, 11 Закону, інші нормативно-правові акти) | X | |||
| 12 | Імпортовані товари та отримані від нерезидента на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які оподатковуються за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою: | X | X | ||
| 12.1 | ПДВ, сплачений митним органам | ||||
| 12.2 | погашені податкові векселі, що дають право на збільшення податкового кредиту в поточному звітному періоді | ||||
| 12.3 | звільнені від ПДВ (статті 5, 11 Закону, інші нормативно-правові акти) | X | |||
| 12.4 | послуги, отримані від нерезидента | ||||
| 12.5 | товари, імпортовані в пільговому режимі та використані не за цільовим призначенням | ||||
| 13 | Імпортовані товари та отримані від нерезидента на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які не підлягають оподаткуванню (п.3.2 ст.3 Закону) або/та звільнені від оподаткування (статті 5, 11 Закону, інші нормативно-правові акти): | X | X | ||
| 13.1 | ПДВ, сплачений митним органам | X | |||
| 13.2 | звільнені від ПДВ (статті 5, 11 Закону, інші нормативно-правові акти) | X | |||
| 13.3 | послуги, отримані від нерезидента | X | |||
| 14 | Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість
вітчизняних товарів (послуг) та основних фондів, імпорт товарів та отримання від нерезидента на митній території України послуг, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до п. 6.5 ст. 6 Закону |
X | |||
| 15 | Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) без податку на додану вартість
вітчизняних товарів (послуг) та основних фондів, імпорт товарів та отримання від нерезидента на митній території України послуг, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до п. 6.5 ст. 6 Закону |
X | |||
| 16 |
|
32971,0
|
6594,0
(+ чи -) |
||
| 16.1 | самостійне виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації | ||||
| 16.2 | згідно з п. 4.5 ст.4 Закону | -7892,0
|
-1578,0
|
||
| 16.3 | часткове використання в операціях сільськогосподарського або переробного виробництва (-) | ||||
| 16.4 | інші випадки | 40863,0
|
8172,0
|
||
| 16.5 | для здійснення експортних операцій (переноситься з р.16.5 скороченої декларації) | X | |||
| 17 |
|
X | 254783,0
|
| Код рядка | III. РОЗРАХУНКИ З БЮДЖЕТОМ ЗА ЗВІТНИЙ ПЕРІОД
|
Сума ПДВ | |||
| 18 |
|
X | |||
| 18.1 | позитивне значення (+) | 10505,0
|
|||
| 18.2 | від'ємне значення (-) | ||||
| 19 | Коригування платежів з урахуванням положень про вексельну форму відстрочення сплати податку на додану вартість при імпорті товарів (п. 11.5 ст. 11 Закону): | X | |||
| 19.1 |
|
- |
|||
| 19.2 |
|
+ |
|||
| 20 |
|
10505,0
|
|||
| 21 | Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (від'ємне значення суми рядків 18 і 19) | ||||
| 22 | Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду: | X | |||
| 22.1 | у зменшення суми податкового боргу з ПДВ | ||||
| 22.2 |
|
||||
| 23 |
|
||||
| 23.1 | значення рядка 22.2 податкової декларації попереднього звітного періоду*
|
||||
| 23.2 | значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду | ||||
| 23.3 |
|
(+ чи -) |
|||
| 23.4 | зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу | (+ чи -) |
|||
| 24 |
|
||||
| 25 |
|
||||
| 25.1 | на рахунок платника у банку | ||||
| 25.2 | у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів | ||||
| 26 |
|
||||
| 27 |
|
10505,0
|
|||
| 28 | Сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки | ||||
| 28.1 |
|
X | |||
| 28.2 | позитивне значення (+) | ||||
| 28.3 | від'ємне значення (-) |
| *
- для підприємств суднобудування і літакобудування - податкової декларації (уточнюючого розрахунку) поточного звітного періоду |
| Відмітка про застосування касового методу податкового обліку: | ||||||
| дата початку застосування касового методу | ||||||
| з моменту реєстрації платником ПДВ |
|
|
|
|||
| після реєстрації платником ПДВ |
|
|
|
|||
| дата закінчення застосування касового методу | ||||||
|
|
|
||||
| Відмітка про перехід на місячний податковий період з поточного звітного податкового періоду | ||||||
| Рішення (заява) щодо вибору касового методу | ||||||
| Заява про відмову від застосування касового методу | ||||||
| Заява про вибір квартального звітного (податкового) періоду | ||||||
| Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку її заповнення) та відповідні документи | ||||||
| X
|
Розрахунок коригування сум ПДВ | |||||
| Розрахунок суми бюджетного відшкодування | ||||||
| Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду | ||||||
| X
|
Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів | |||||
| Заява про повернення суми бюджетного відшкодування | ||||||
| Копії погашених податкових векселів у кількості _ _ штук на _ _ аркушах | ||||||
| Оригінали п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій у кількості _ _ штук на _ _ аркушах | ||||||
| Додатки до рядків цієї декларації (зазначити номери рядків декларації):
|
|||||||||
| 1
|
8
|
10.1
|
16
|
||||||
| Додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників поданої раніше декларації, у якій платником самостійно виявлено помилки (зазначити номери рядків декларації):
|
|||||||||
| Відмітка про одночасне подання податкової декларації (скороченої) за операціями, що стосуються спеціальних режимів оподаткування | |
| діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства (стаття 81
Закону) |
|
| переробного підприємства (пункт 11.21 Закону) | |
| Дата подання декларації | 18-01-2010
|
Наведена інформація є достовірною.
|
| Керівник | Соколенко Євгеній Віталійович
|
| (підпис) | (ініціали та прізвище) |
| Головний бухгалтер | Дроздова Світлана Сергіївна
|
| (підпис) | (ініціали та прізвище) |
| Платник ПДВ(для фізичної особи - платника податку) | |
| (підпис) | (ініціали та прізвище) |
| Відмітка про отримання платником податку копії декларації з відміткою податкового органу про її прийняття | |
| "___" ____________20__ р. | |
| (посада, підпис, ініціали та прізвище посадової особи платника податку, яка отримала копію декларації; для фізичної особи - платника податку - ініціали та прізвище) | |
Додаток К
Зразки декларацій з реєстру податкових накладних по податку на додан
у вартість в ДПІ у Деснянському районі м.Києва
| Відмітка про одержання (штамп ДПІ, дата, вхідний №) Дата реєстрації: [18.01.2010
] |
Додаток 5 до податкової декларації з ПДВ Наказ ДПА України 30.05.1997 № 166 (у редакції наказу ДПА України від 17.03.2008 № 159) |
| 01 |
|
|||||||||
| (кореспондується з даними відповідної декларації) | ||||||||||
| 02 |
|
|||||||||
| 03*
|
|
|||||||||
| *
Заповнюється у разі подання уточнюючого розрахунку; якщо помилки цього податкового періоду вже виправлялись раніше, про це повідомляється у довідці до цієї декларації |
||||||||||
| 04 |
|
|||||||||
| 041 | — юридична особа |
|
Ідентифікаційний код платника згідно з ЄДРПОУ | |||
| 05 | Індивідуальний податковий номер платника ПДВ |
|
|
| Розділ І. Податкові зобов'язання
|
| грн. |
| № з/п | Платник податку - покупець (iндивідуальний податковий номер) | Обсяг поставки (без ПДВ) | Сума ПДВ |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | 317611804174
|
8780,73
|
1756,15
|
| 2 | 364953704616
|
93467,98
|
18693,6
|
| 3 | 354738220350
|
2921,66
|
584,33
|
| 4 | 333838604648
|
6399,6
|
1279,92
|
| 5 | 330135205620
|
16640,03
|
3328,01
|
| 6 | 334165404185
|
121205,68
|
24241,14
|
| 7 | 307711160540
|
50609,28
|
10121,86
|
| 8 | 246729420336
|
4568,25
|
913,65
|
| 9 | 349603305646
|
4501,12
|
900,22
|
| 10 | 202533404174
|
4400,93
|
880,19
|
| 11 | 1909004051
|
40890,97
|
8178,19
|
| 12 | 315501704052
|
3218,27
|
643,65
|
| 13 | 1908707396
|
30733,67
|
6146,73
|
| 14 | 327620420374
|
4146,0
|
829,2
|
| 15 | 2682405728
|
5580,65
|
1116,13
|
| 16 | 317606115417
|
2389,45
|
477,89
|
| 17 | 2761009811
|
9256,7
|
1851,34
|
| 18 | 226209420263
|
5513,62
|
1102,72
|
| 19 | 315819904291
|
73320,09
|
14664,02
|
| 20 | 339076604656
|
1031,18
|
206,24
|
| 21 | 328364527025
|
10627,5
|
2125,5
|
| 22 | 321942105639
|
10219,5
|
2043,9
|
| 23 | 362612605384
|
26082,0
|
5216,4
|
| 24 | 363078108225
|
3536,6
|
707,32
|
| 25 | 316127008299
|
35304,89
|
7060,98
|
| 26 | 249904704172
|
7263,65
|
1452,73
|
| 27 | 319060404644
|
4577,87
|
915,57
|
| 28 | 346571804637
|
40409,17
|
8081,83
|
| 29 | 300198026656
|
2930,58
|
586,12
|
| 30 | 354970204631
|
314,78
|
62,96
|
| 31 | 359290015535
|
15831,76
|
3166,35
|
| 32 | 191332926045
|
14790,56
|
2958,11
|
| 33 | 322541626591
|
48522,81
|
9704,56
|
| 34 | 308449205332
|
24605,83
|
4921,17
|
| 35 | 310005516084
|
16883,39
|
3376,68
|
| 36 | 349839304631
|
219,64
|
43,93
|
| 37 | 354491504638
|
98264,3
|
19652,86
|
| 38 | 339080004650
|
2587,29
|
517,46
|
| 39 | 313467108144
|
10455,0
|
2091,0
|
| 40 | 317874918190
|
38167,86
|
7633,57
|
| 41 | 311840904043
|
3955,84
|
791,17
|
| 42 | 322283504626
|
958,52
|
191,7
|
| 43 | 326720305618
|
23160,26
|
4632,05
|
| 44 | 221429108032
|
8494,94
|
1698,99
|
| 45 | 239448904201
|
6666,68
|
1333,34
|
| 46 | 2695503659
|
6754,08
|
1350,82
|
| 47 | 249050508293
|
1106,18
|
221,24
|
| 48 | 319501208263
|
20547,56
|
4109,51
|
| 49 | 306087204646
|
4254,02
|
850,8
|
| 50 | 308886404658
|
2866,66
|
573,33
|
| 51 | 317281415451
|
3360,83
|
672,17
|
| Інші
|
347464,33
|
69492,87
|
|
| Усього за місяць (квартал)
(рядок 1 декларації), в тому числі: |
1330761,0
|
266152,0
|
|
| поставка основних фондів | |||
| передача товарів (послуг) комісіонером/ повіреним на умовах, передбачених п.4.7 ст.4 Закону (без суми комісійної винагороди) | |||
| Розділ ІІ. Податковий кредит
|
| грн. |
| № з/п | Постачальник (iндивідуальний податковий номер) | Період виписки податкової накладної, іншого документу, що дає право на податковий кредит | Обсяг поставки | Сума ПДВ |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту
|
||||
| 1 | 337950408298
|
12
. 2009 |
257,94
|
51,59
|
| 2 | 349841004646
|
12
. 2009 |
1575,45
|
315,09
|
| 3 | 143138408299
|
12
. 2009 |
1294,25
|
258,85
|
| 4 | 2869207739
|
12
. 2009 |
166,67
|
33,33
|
| 5 | 345138804659
|
12
. 2009 |
4238,07
|
847,61
|
| 6 | 345573305643
|
12
. 2009 |
930,0
|
186,0
|
| 7 | 331845304616
|
12
. 2009 |
459,37
|
91,87
|
| 8 | 239345904679
|
12
. 2009 |
180687,12
|
36137,42
|
| 9 | 2761009811
|
12
. 2009 |
15287,12
|
3057,42
|
| 10 | 2875114169
|
12
. 2009 |
133,33
|
26,67
|
| 11 | 216539304020
|
12
. 2009 |
91,67
|
18,33
|
| 12 | 364603926588
|
12
. 2009 |
241,2
|
48,24
|
| 13 | 348858304631
|
12
. 2009 |
216198,0
|
43239,6
|
| 14 | 325102104631
|
12
. 2009 |
515443,89
|
103088,78
|
| 15 | 202739104620
|
12
. 2009 |
11813,29
|
2362,66
|
| 16 | 323708016012
|
12
. 2009 |
19158,04
|
3831,61
|
| 17 | 324988108316
|
12
. 2009 |
5912,12
|
1182,42
|
| 18 | 326505504640
|
12
. 2009 |
1640,83
|
328,17
|
| 19 | 244217704626
|
12
. 2009 |
526,0
|
105,2
|
| 20 | 242380904179
|
12
. 2009 |
153367,5
|
30673,5
|
| 21 | 316324720321
|
12
. 2009 |
57215,63
|
11443,13
|
| 22 | 364951804637
|
12
. 2009 |
38377,45
|
7675,49
|
| 23 | 315407404666
|
12
. 2009 |
11011,01
|
2202,2
|
| 24 | 306884104634
|
12
. 2009 |
4920,0
|
984,0
|
| Усього за місяць (квартал)
(рядок 10.1 декларації), в тому числі: |
1240946,0
|
248189,0
|
||
| придбання ( будівництво, спорудження) основних фондів | ||||
| проведення розрахунків комісіонером/повіреним за товари (послуги) на умовах, передбачених п.4.7 ст.4 Закону | ||||
| Операції з придбання з ПДВ, які не надають права формування податкового кредиту
|
||||
| Усього за місяць (квартал)
(рядки 10.2+14 декларації): |
||||
| *
- будь-які податкові періоди в межах установлених Законом строків давності. |
| Дата подання розрахунку | 18-01-2010
|
Наведена інформація є достовірною.
|
| Керівник | Соколенко Євгеній Віталійович
|
| (підпис) | (ініціали та прізвище) |
| Головний бухгалтер | Дроздова Світлана Сергіївна
|
| (підпис) | (ініціали та прізвище) |
| Платник ПДВ(для фізичної особи - платника податку) | |
| (підпис) | (ініціали та прізвище) |
Додаток Л
[1]
Систематизовано та побудовано самостійно
[2]
Систематизовано та побудовано самостійно
[3]
Систематизовано та побудовано самостійно