Поняття інвестиційної діяльності Види інвестицій та форми інвестиційної діяльності

Поняття інвестиційної діяльності. Види інвестицій та форми інвестиційної діяльності

Інвестиційною діяльністю
є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Як вже зазначалося вище інвестиції —
це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в ре­зультаті якої створюється прибуток (доход) або дося­гається соціальний ефект.

Виходячи із характеру інвестицій, суб'єктного складу інвесторів та джерел інвестування
в законодавстві Ук­раїни, визначаються різні види інвестицій.

За характером цінностей,
що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, інвестиції поділяються на:

• кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

• рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устат­кування та інші матеріальні цінності);

• майнові права, що випливають з авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності;

• сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знаць, оформлених у вигляді технічної докумен­тації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для ор­ганізації того чи іншого виду виробництва, але не запа­тентованих (ноу-хау);

• права користування землею, водою, ресурсами, бу­динками, спорудами, обладнанням, а також іншими май­новими правами;

• інші цінності.

Інвестиції у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів здійснюються у вигляді капітальних вкладень.

За суб'єктним складом інвесторів
інвестиції поділя­ються на:

• інвестиції, здійснювані громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, а також громадськими і релігійними ор­ганізаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності;

• державні інвестиції, здійснювані органами влади і управління України, Автономної Республіки Крим, місце­вих Рад народних депутатів за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позичкових коштів, а також державними підприємствами і установами за рахунок власних і позичкових коштів;

• іноземні інвестиції, здійснювані іноземними грома­дянами, юридичними особами та державами;

• спільні інвестиції, здійснювані громадянами та юри­дичними особами України, іноземних держав.

За джерелами фінансування інвестиційної діяльності
інвестиції поділяються на такі, що здійснюються за рахунок:

• власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові нагромадження і заощад­ження громадян, юридичних осіб тощо);

• позичкових фінансових коштів інвестора (облігацій­ні позики, банківські та бюджетні кредити);

• залучених фінансових коштів інвестора (кошти, одержані від продажу акцій, пайові та інші внески грома­дян і юридичних осіб);

• бюджетних інвестиційних асигнувань;

• безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань організацій, підприємств і громадян.

Виходячи з того, що інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконува­ти функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності, можна виділити наступні форми інвестиційної діяльності:

• створення юридичних осіб для ведення інвестицій­ної діяльності;

• ведення спільної інвестиційної діяльності без ство­рення юридичної особи на підставі договору про спільну діяльність;

• придбання, не заборонене законами України, неру­хомого чи рухомого майна шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, об­лігацій та інших цінних паперів;

• придбання майнових прав;

• інші форми, не заборонені законами України. Однією із форм інвестиційної діяльності е інноваційна діяльність.
Інноваційна діяльність здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво і соціальну сферу, що включає:

• випуск і розповсюдження принципово нових видів техніки і технології;

• прогресивні міжгалузеві структурні зрушення;

• реалізацію довгострокових науково-технічних про­грам з великими строками окупності витрат;

• фінансування фундаментальних досліджень для здій­снення якісних змін у стані продуктивних сил;

• розробку і впровадження нової, ресурсозберігаючої технології, призначеної для поліпшення соціального і еко­логічного становища.

§ 2.
Суб'єкти та об'єкти інвестиційної діяльності

Суб'єктами
(інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи Укра­їни та іноземних держав, а також держави.

Інвестори
— суб'єкти інвестиційної діяльності, які прий­мають рішення про вкладення власних, позичкових і за­лучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування.

Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, креди­торів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Учасниками інвестиційної діяльності
можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замов­лень або на підставі доручення інвестора.

Об'єктами інвестиційної діяльності
може бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні па­пери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Забороняється інвестування в об'єкти, створення і ви­користання яких не відповідає вимогам санітарн

о-гігіє­нічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також по­рушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і дер­жави, що охороняються законом.

§ 3.
Права, обов'язки та відповідальність суб'єктів інвестиційної діяльності. Припинення інвестиційної діяльності

Всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права
що­до здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не пе­редбачено законодавчими актами України.

Розміщення інвестицій у будь-які об'єкти, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено законодав­ством України, визнається невід'ємним правом інвестора і охороняється законом.

Інвестор самостійно визначає цілі, напрямки, види й обсяги інвестицій, залучає для їх реалізації на договірній

основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у то­му числі шляхом організації конкурсів і торгів.

За рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини за такої передачі прав регулюються ни­ми самостійно на основі договорів.

Для інвестування можуть бути залучені фінансові кошти у вигляді кредитів, випуску в установленому зако­нодавством порядку цінних паперів і позик.

Майно інвестора може бути використано ним для за­безпечення його зобов'язань. У заставу приймається тіль­ки таке майно, яке перебуває у власності позичальника або належить йому на праві повного господарського відання, якщо інше не передбачено законодавчими акта­ми України. Заставлене майно при порушенні заставних зобов'язань може бути реалізовано відповідно до чинного законодавства.

Інвестор має право володіти, користуватися і розпо­ряджатися об'єктами та результатами інвестицій, вклю­чаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Для державних підприємств, що виступають інве­сторами за межами України та яким відкрито іпотечний кредит, встановлюється гарантія для цих інвестицій з боку держави.

Інвестор має право на придбання необхідного йому майна у громадян і юридичних осіб безпосередньо або через посередників за цінами і на умовах, що визначають­ся за домовленістю сторін, якщо це не суперечить законо­давству України, без обмеження за обсягом і номенклату­рою.

Інвестори у випадках і порядку, встановлених зако­нодавством України, зобов'язані:

•
подати фінансовим органам декларацію про обсяги і джерела здійснюваних ним інвестицій;

• одержати необхідний дозвіл або узгодження відпо­відних державних органів та спеціальних служб на капі­тальне будівництво;

• одержати позитивний комплексний висновок державної експертизи щодо додержання в інвести­ційних програмах та проектах будівництва діючих нор­мативів з питань санітарного і епідемічного благопо­луччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної безпеки, міцності, надійності та не­обхідної довговічності будинків і споруд, а також архітектурних вимог.

Крім вищезазяачеяих обов'язків, інвестори, вже
як суб'єкти інвестиційної діяльності, мають:

• додержувати державних норм і стандартів, поря­док встановлення яких визначається законодавством України;

• виконувати вимоги державних органів і посадових осіб, що пред'являються в межах їх компетенції;

• подавати в установленому порядку бухгалтерську і статистичну звітність;

• не допускати недобросовісної конкуренції і викону­вати вимоги антимонопольного регулювання.

Для виконання спеціальних видів робіт, які потребу­ють відповідної атестації виконавця, учасники інвести­ційної діяльності зобов'язані одержати ліцензію. Перелік таких робіт та порядок їх ліцензування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяль­ності, встановлює їх взаємні права та обов'язки, є до­говір (угода).

Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зо­бов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємо­відносин, що не суперечать законодавству України, є вик­лючною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.

Втручання державних органів та посадових осіб у ре­алізацію договірних відносин між суб'єктами інвес­тиційної діяльності понад своєї компетенції не допус­кається.

Три недодержанні договірних зобов'язань суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу від­повідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами.

Сплата штрафів і неустойок за порушення умов дого­ворів, а також відшкодування завданих збитків не звіль­няють винну сторону від виконання зобов'язань, якщо інше не передбачено законом або договором.

Говорячи стосовноумов припинення інвестиційної діяльності,

необхідно зазначити, що зупинення або припи­нення інвестиційної діяльності провадиться за рішенням:

• інвесторів, при цьому інвестори відшкодовують збитки учасникам інвестиційної діяльності;

• правомочного державного органу.

Рішення державного органу про зупинення або при­пинення інвестиційної діяльності може бути прийнято за наявності певних причин:

• якщо її продовження може призвести до порушення встановлених законодавством санітарно-гігієнічних, архі­тектурних, екологічних та інших норм, прав та інтересів громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом;

• оголошення в установленому законом порядку інвес­тора банкрутом внаслідок неплатоспроможності;

• стихійного лиха;

• запровадження надзвичайного стану.