Аналіз руху грошових коштів
Звіт про рух грошових коштів
Звіт про рух грошових коштів завершує комплекс грошової звітності підприємства. Мета цього звіту - показати , як циркулюють грошові кошти компанії. Він вказує звідки кошти надійшли та на що їх було витрачено, і є дуже важливим документом для пояснення змін різних коефіцієнтів ліквідності.
Дехто із спеціалістів дотримується думки, що показники звіту про рух грошових коштів є надійнішими, ніж показники звіту про фінансові результати, якими значно легше маніпулювати. Багато операційних переміщень коштів у звіті про фінансові результати просто не знаходять відображення. Це можна пояснити тим, що він складається за методом нарахувань, що дозволяє точніше співвіднести, прибутки компанії отримані за певний період часу, та її витрати. І хоча визначення виручки та витрат за період є досить важливим, проте він може не відображати деякі важливі аспекти діяльності компанії.
Раніше звітність про рух грошових коштів виконувалися у самих різних форматах, а зараз її стандартизовано та уніфіковано до форми, що зображена у дещо спрощеному вигляді мал.. 1.
Правила за якими складається звіт про рух грошових коштів дуже прості. Кожного разу, коли компанія перераховує грошові кошти на будь-які цілі, у звіті це відображається як витрата. Це єдине правило і його простота означає, що дуже складно знайти механізм приховування неприємної правди про реальний фінансовий стан компанії.
Та, незважаючи на простоту, даний документ не може повністю замінити звіт про фінансові результати, оскільки останній дає змогу чітко розмежувати наприклад, поточну плату за електроенергію та виплату грошей за будівлю котру компанія займатиме наступні 20 років.
В цій роботі я простежу логіку, на якій базується звіт про рух грошових коштів та спробую пояснити, як його може використовувати керівництво компанії.
Метод джерел та витрат коштів.
Щоб отримати дані, необхідні для складання звіту про рух грошових коштів звертаємося до декількох стандартних джерел та використовую певну методику.
Для прикладу навожу баланс за 1994 – 1995 роки. Для зручності порівняння показників по роках звіт складено у вертикальній формі. У верхній частині балансу розташовано активи, а у нижній - зобов’язання. Праворуч додано ще дві колонки “Джерела” та “Витрати”.
Заміна будь-якої статті у балансі обов’язково знайде відображення в одній із цих колонок.
- Якщо заміна спричинила відтік коштів, відповідний запис слід внести у графі “Витрати”
- Якщо, навпаки, йдеться про надходження коштів, тоді запис робиться в графі “Джерела”
Звернемося до двох наведених статей
1. необоротні активи - 10 000 дол – витрата коштів
2. податки 500 – джерело коштів
Логіка першого запису - цілком очевидна. Необоротні активи збільшилися від 22,5 тис. Доларів до 32,5 тис. Доларів. Компанії довелося виписати чек на 10 тис. Доларів. (задля зручності зараз ми ігноруємо переоцінку та амортизацію.
Другий запис є менш зрозумілим. Сума податку збільшилася з 2,5 тис. До 3 ти. Доларів. Але як підвищення податку може стати джерелом коштів? Справа у тому, що податки у розмірі 3 тис. Доларів, показані у балансі як боргові зобов’язання, поки ще не сплачені. Тобто компанія має можливість використати урядові гроші, яких на 500 доларів більше, ніж у минулому році, тобто на даний момент цю суму можна вважати додатковим джерелом фінансування. Звісно, у встановлений час цей борг доведеться сплатити, але тоді ця сума взагалі зникне зі статей балансу та буде віднесена до графи “Витрати”
Правила складання звіту
Повний звіт про рух грошових коштів зображено на малюнку 2 Всі зміни у статтях балансу відображено у колонках “Джерела” або “Витрати” Сума витрат дорівнює сумі джерел. Так , власне, буде завжди. Правило завдяки якому процес класифікації та “рознесення” по колонках значно полегшується: Схематично це правило виглядає таким чином:
| Збільшення |
Зменшення |
|
| Активи |
Витрати |
Джерела |
| Зобов’язання |
Джерела |
Витрати |
Щоб зробити той чи інший запис в ту чи іншу колонку, потрібно пересвідчитися що дійсно відбулися зміни у певній статті балансу, та відповісти на такі запитання:
- Ця стаття належить до активів чи до зобов’язань,
- Її показник збільшився чи зменшився,
Далі цифра автоматично втрапляє у потрібну колонку.
Прихований рух коштів
Тут потрібно бути обережним. Непрямий метод фіксує лише “чисті” переміщення коштів між статтями балансу. Звісно “чисті” зміни в статтях балансу можуть бути результатом зустрічних переміщень коштів, що взаємо погашаються. Повний зміст повинен відображати не кінцеві результати, а безпосередньо рух коштів. Ще більше важливим може бути те, що деякі зміни у статтях балансу взагалі не пов’язані з рухом коштів – прикладом може бути переоцінка вартості необоротних активів. Інколи слід пильніше придивлятися до деяких показників, щоб побачити приховані зміни
Початкове та підсумкове сальдо: “примирення” рахунків
Після визначення джерел надходжень коштів та їх витрат можна у тому чи іншому форматі скласти звіт про рух грошових коштів, який допоможе керівництву компанії звернути увагу на певні аспекти її діяльності.
Так, фінансове становище компанії може погіршуватися навіть за умов досягнення доволі високого рівня прибутковості. Щоб пояснити це протиріччя, слід зіставити значення початкового та підсумкового сальдо рахунку грошових з нетто величиною грошового потоку за даний період. Такий спосіб дає уявлення про:
- початковий залишок грошових коштів
- постатейний відтік коштів
- постатейне надходження коштів
- підсумковий залишок грошових коштів
( Сальдо грошових коштів може бути позитивним та негативним. Позитивним від буде, якщо грошові кошти зазначені як активи, а негативний вказує, що ці кошти запозичені, скажімо у виг8ляді короткострокового банкірського кредиту)
Форма звіту такого типу проілюстровано на мал.. 3
Необхідні дані можна взяти безпосередньо зі звіту про рух грошових коштів (мал..2). Дані з графи “Витрати” фіксуються тепер як відтік грошових коштів, а дані з графи “Джерела” – як їх надходження. З цього правила маємо лише один виняток: не фіксуються зміни надходжень/ видатків “Грошових коштів” та “короткострокових кредитів” , оскільки ці показники враховуються у початковому та підсумковому сальдо грошових коштів.
- Сумарний відтік коштів – 128540 дол. (від’ємне значення)
- Сумарне надходження коштів – 6000 дол. (позитивне значення)
- Отримуємо чистий потік грошових коштів (різниця потоків) – 6850 доларів (від’ємне значення)
Додавши обсяг чистого потоку до початкової суми коштів у 1750 дол. (позитив), отримуємо підсумковий залишок грошових коштів у 5100 дол. (від”мне значення).
Звіт чітко ілюструє головні зміни ситуації з коштами у даній компанії. Навіть побіжний огляд статей звіту зробить зрозумілою причину отримання від”ємного підсумкового результату. Компанія витратила 10 000 дол. На придбання необоротних активі. Ці досить значні капіталовкладення не компенсувалися адекватними надходженнями коштів. Активи було поповнено за рахунок коштів поточної операційної діяльності.
Такий значний від’ємний показник потоку грошових коштів також пояснює, чому коефіцієнт поточної ліквідності впав від 1.8 до 1.2 рази, а коефіцієнт заборгованості компанії зріс від 47 до 54%.
Довгостроковий та короткостроковий аналіз
Інформація зі звіту про рух грошових коштів, зображеного на мал.. 3, набагато повніше висвітлює становище компанії, ніж показники самого тільки балансу чи звіту про фінансові результати. Альтернативні форми звіту про рух коштів надають ще більше інформації.
На мал.. 4 ті самі дані подано в іншій формі. З одного боку, вона розмежовує довгострокові та короткострокові перспективи джерела надходжень коштів, а з іншого, - довгострокові та короткострокові перспективи витрат.
Кожен із записів з колонки “Джерела” заноситься у відповідну графу до довгострокових чи поточних джерел. Те ж саме відбувається із записами колонки “Витрати”. Показники в кожній з отриманих чотирьох граф сумуються и отримуємо чотири суми для порівняння.
Бачимо, головна витрата коштів відбулася в довгостроковому розділі. Мова йде про придбання необоротних активів на суму 10000 дол..
Відповідна графа “довгострокових надходжень” містить суму 2250 дол. Сумарний обсяг коштів, залучених у бізнес за рахунок поточних джерел фінансування. Як, бачимо, що це саме той випадок: найбільший обсяг надходжень коштів маємо саме за рахун6ок поточних джерел.
Більшість коштів було отримано за рахунок кредиторської заборгованості та банківського овердрафта. Обидва борги потрібно сплатити у 12- місячний термін. Таким чином, компанія використовувала поточні джерела надходжень для фінансування довгострокових витрат на поповнення своїх необоротних активів.
Дана форма звіту про рух грошових коштів означає, що поточні зобов’язання зросли значно більше, ніж оборотні активи, що призвело до погіршення коефіцієнт поточної ліквідності компанії.
Показники заборгованості упродовж 1994-95 років також погіршилися.
Довгострокова та короткострокова стратегії
На мал..5 в скороченому вигляді відтворено поточні та довгострокові параметри з мал.. 4 без деталізації: лише підсумкові величини по розділах. Стрілки показують напрямки переміщення коштів. Найзначнішим переміщення грошових коштів компанії упродовж 1994-95 років було вилучення 7500 дол. З поточного обороту та інвестування цієї суми у довгострокову сферу.
Ця стратегія створює проблему поточні зобов’язання необхідно швидко повертати, що неможливо зробити шляхом повернення коштів з довгострокової інвестиції. Тому для повернення зобов’язання потрібно знайти нові джерела фінансування . Стрілка на верхній частині мал.. 5 позначає ризикове використання коштів.
Широко відоме фінансове правило рекомендує брати кошти на довгострокові витрати лише з довгострокових джерел – за принципом відповідності. Аналогічно поточні витрати слід фінансувати за рахунок поточних надходжень, проте, як побачимо далі - не повністю.
Другий фінансовий принцип наголошує, що компанія повинна залучати нові кошти з різних джерел пропорційно, тобто зберігати розумне співвідношення позикового і власного капіталу.
Третій принцип , про який слід пам’ятати, вимагає, щоб співвідношення підсумків обох “короткострокових” розділів було еквівалентне співвідношення оборотних активів і поточних зобов’язань на початок звітного періоду
Так повинно бути, якщо ми прагнемо підтримувати існуючий рівень поточної ліквідності. У даному прикладі розділ короткострокових джерел надходжень повинний містити показник, що лише трохи перевищує половину підсумку поточних витрат. Фактично цей показник наближається до 400 %.
Отже, аналіз показує, що компанія порушила всі три правила розумного управління рухом грошових коштів.
Мал..1 Джерела та витрати грошових коштів
(в дол..)
| Баланс
|
1994 |
1995 |
Джерела |
Витрати |
| Активи |
||||
| Необоротні активи |
22500 |
32500 |
10000 |
|
| Оборотні активи |
|
|||
| Товарно-матеріальні запаси |
12500 |
14350 |
||
| Дебіторська заборгованість |
15500 |
16000 |
||
| Грошові кошти |
1750 |
0 |
||
| Всього активів
|
51750 |
62850 |
||
| Зобов’язання/ власний капітал |
||||
| Акціонерний капітал |
18000 |
18000 |
||
| Нерозподілений прибуток |
9500 |
10750 |
||
| Довгостр
окові зобов’язання
|
8000 |
9000 |
||
| Поточні зобов’язання |
||||
| Кредиторська заборгованість |
13750 |
17000 |
||
| Короткострокові кредити банків |
0 |
5100 |
||
| Податкові зобов’язання |
2500 |
3000 |
500 |
|
| Всього зобов’язань
|
51750 |
62850 |
Мал..2 Повний розподіл джерел і витрат грошових коштів
(в дол..)
| Баланс
|
1994 |
1995 |
Джерела |
Витрати |
| Активи |
||||
| Необоротні активи |
22500 |
32500 |
10000 |
|
| Оборотні активи |
||||
| Товарно-матеріальні запаси |
12500 |
14350 |
1850 |
|
| Дебіторська заборгованість |
15500 |
16000 |
1000 |
|
| Грошові кошти |
1750 |
0 |
1750 |
|
| Всього активів
|
51750 |
62850 |
||
| Зобов’язання/ власний капітал |
||||
| Акціонерний капітал |
18000 |
18000 |
||
| Нерозподілений прибуток |
9500 |
10750 |
1250 |
|
| Довгострокові зобов’язання |
8000 |
9000 |
1000 |
|
| Поточні зобов’язання |
||||
| Кредиторська заборгованість |
13750 |
17000 |
3250 |
|
| Короткострокові кредити банків |
0 |
5100 |
5100 |
|
| Податкові зобов’язання |
2500 |
3000 |
500 |
|
| Всього зобов’язань
|
51750 |
62850 |
12850 |
12850 |
Мал..3 Звіт про рух грошових коштів: примирення рахунків
(в дол..)
| Баланс
|
1994 |
1995 |
Джерела |
Витрати |
| Активи |
||||
| Необоротні активи |
22500 |
32500 |
10000 |
|
| Оборотні активи |
||||
| Товарно-матеріальні запаси |
12500 |
14350 |
1850 |
|
| Дебіторська заборгованість |
15500 |
16000 |
1000 |
|
| Грошові кошти |
1750 |
0 |
1750 |
|
| Всього активів
|
51750 |
62850 |
||
| Зобов’язання/ власний капітал |
||||
| Акціонерний капітал |
18000 |
18000 |
||
| Нерозподілений прибуток |
9500 |
10750 |
1250 |
|
| Довгострокові зобов’язання |
8000 |
9000 |
1000 |
|
| Поточні зобов’язання |
||||
| Кредиторська заборгованість |
13750 |
17000 |
3250 |
|
| Короткострокові кредити банків |
0 |
5100 |
5100 |
|
| Податкові зобов’язання |
2500 |
3000 |
500 |
|
| Всього зобов’язань
|
51750 |
62850 |
12850 |
12850 |
Звіт про рух грошових коштів
| (А) Сальдо на початок періоду
|
1750 |
||
| Відтік грошових коштів |
|||
| Необоротні активи |
(10000) |
||
| Запаси |
(1850) |
||
| Дебіторська заборгованість |
(1000) |
||
| (Б) Разом витрата грошових коштів |
(12850) |
||
| Надходження грошових коштів (джерела)
|
|||
| резерви |
1250 |
||
| Довгострокові зобов’язання |
1000 |
||
| Кредиторська заборгованість |
3250 |
||
| Податкові зобов’язання |
500 |
||
| (В) Разом надходження грошових коштів (джерела) |
6000 |
||
| (Г) Чистий потік грошових коштів (В-Б)
|
(6850) |
||
| Сальдо на кінець періоду
|
(5100) |
Мал..4 Довгостроковий та короткостроковий аналіз джерел фінансування та використання коштів
(в дол..)
| Баланс
|
1994 |
1995 |
Джерела |
Витрати |
| Активи |
||||
| Необоротні активи |
22500 |
32500 |
10000 |
|
| Оборотні активи |
||||
| Товарно-матеріальні запаси |
12500 |
14350 |
1850 |
|
| Дебіторська заборгованість |
15500 |
16000 |
1000 |
|
| Грошові кошти |
1750 |
0 |
1750 |
|
| Всього активів
|
51750 |
62850 |
||
| Зобов’язання/ власний капітал |
||||
| Акціонерний капітал |
18000 |
18000 |
||
| Нерозподілений прибуток |
9500 |
10750 |
1250 |
|
| Довгострокові зобов’язання |
8000 |
9000 |
1000 |
|
| Поточні зобов’язання |
||||
| Кредиторська заборгованість |
13750 |
17000 |
3250 |
|
| Короткострокові кредити банків |
0 |
5100 |
5100 |
|
| Податкові зобов’язання |
2500 |
3000 |
500 |
|
| Всього зобов’язань
|
51750 |
62850 |
12850 |
12850 |
Звіт про рух грошових коштів
| Джерела |
Витрати |
|
| Довгострокові |
Нерозподілений прибуток 1250 Довгострокові зобов’язання 1000 2250 |
Необоротні активи 1000 1000 |
| Поточні |
Позики банків 5100 Кредиторська заборгованість 3250 Податкові зобов’язання 500 Грошові кошти 1750 10600 |
Запаси 1850 Дебіторська заборгованість 1000 2850 |
Мал.. 5 Стратегія довгострокового та короткострокового руху коштів
| Джерела |
Витрати |
|
| Довгострокові |
2250 2250 |
10000 |
| Поточні |
7750 2850 10600 |
2850 |
Найбільший рух коштів на зображеній схемі 7750 дол. отримана з короткострокового джерела та інвестована у довгострокове використання коли підприємство отримує кошти з короткострокових джерел
Ідеальна модель руху коштів
| Джерела |
Витрати |
||
| Довгострокові |
|
||
| Поточні |
|
|
Впродовж тривалого періоду часу хотілося б бачити подібну модель руху коштів, що передбачає три умови.
1. довгострокові інвестиції забезпечуються коштами з довгострокових джерел
2. короткострокові інвестиції забезпечуються коштами з короткострокових джерел
3. за рахунок деяких довгострокових джерел фінансується оборотні активи.
Підставою для умови три є необхідність зростання робочого капіталу відповідно загальному зростанню підприємства. Кошти для цієї потреби повинні надходити з довгострокових джерел.