1.
Виокремте причини негативного ставлення громадськості до діяльності місцевих органів екологічного управління. Наведіть перелік доцільних інтелектуальних та практичних дій по вирішенню наявної проблеми
Існуюча організаційно-управлінська система екологічного регулювання має значні вади. Можна виокремити ряд причин негативного ставлення громадськості до діяльності місцевих органів екологічного управління, зокрема:
- відсутні реальні важелі економічного стимулювання екологічно безпечної діяльності;
- неузгоджені, а часто навіть суперечать один одному відомчі нормативно-правові акти;
- частково зберігається становище, коли суб’єкти природокористування здійснюють загальне управління природними об’єктами, в тому числі й їх охорону;
- суб’єкти господарської діяльності економічно не зацікавлені в підвищенні екологічної безпеки виробництв, застосуванні ресурсо- та енергоефективних технологій;
- відсутні правові засади використання такого механізму, як екологічний аудит, що вже довів свою ефективність і активно застосовується в розвинутих країнах;
- існує невідповідність між ступенем суспільної небезпечності екологічних правопорушень і мірами юридичної відповідальності.
Перелік доцільних інтелектуальних та практичних дій по вирішенню наявної проблеми:
1. сприяння покращенню стану довкілля регіону;
2. сприяння формуванню свідомої активної позиції громадськості в сфері охорони довкілля;
3. забезпечення врахування громадської думки у процесі підготовки та організації виконання рішень центральних та місцевих органів влади;
4. налагодження співпраці з Держуправлінням, науково-технічною радою при Держуправлінні та громадськістю;
5. сприяння розвитку нових і використанню існуючих механізмів взаємодії неурядових організацій і владних структур на рівні області з метою спільного розв’язання екологічних проблем регіону;
6. сприяння удосконаленню законодавчо-нормативної бази;
7. поширення інформації про стан довкілля області, діяльність ГР, урядових та неурядових екологічних організацій серед населення, сприяння розвитку екологічної гласності;
8. організація обговорення екологічно важливих для області питань з органами державної влади та місцевого самоврядування за широкої участі громадськості в процесі ухвалення рішень, організація громадських слухань;
9. сприяння посиленню позитивних тенденцій, спрямова-них на збереження природи у всіх галузях народного господарства
- розробка обгрунтування і механізмів введення мораторію на знос зелених насаджень;
10. сприяння розвитку екологічної освіти та просвіти населення
- проведення семінарів на екологічну тематику;
-підготовка ряду публікацій в ЗМІ;
Однією із доцільних дій по вирішенню наявної проблеми є участь в еколого-управлінських процесах громадян.
На основі аналізу положень законодавства з питань участі в процесі екологічного управління громадян та їх об’єднань, можливості щодо участі в еколого-управлінських процесах можна поділити на кілька груп:
· вплив на формування екологічної політики на різних рівнях і участь у прийнятті екологічно значущих рішень;
· громадський екологічний моніторинг;
· ініціація і проведення екологічної експертизи;
· здійснення громадського екологічного контролю.
2. Підготуйте проект аналітичної записки щодо доцільності впровадження комп’ютерної мережі в державному управлінні екології і природних ресурсів в Рівненській області спільно з іншими підприємствами, установами, організаціями та державними органами
Актуальність проблеми
. Нові інформаційно-комунікаційні технології спричинили революційні зміни у сфері медіа, хоча безпрецедентні можливості, що вони відкривають перед людством, тільки починають використовуватись. Сьогодні найбільш перспективною технологічною платформою для подальшого розвитку інфраструктур масової інформації та комунікації – як на глобальному, так і на локальному рівнях – вважається саме Інтернет і пов’язані з ним нові види медіа‑сервісів. Уже сьогодні всесвітня мережа є інтегральною складовою б
Водночас, за самою своєю природою та архітектурою „всесвітня павутина” є структурою, функціонування і розвиток якої дуже складно спрогнозувати, а тим більше – скерувати. Втілена на сьогодні модель Інтернет являє собою принципово „горизонтальну”, децентралізовану і неієрархічну структуру, позбавлену якогось єдиного осередку контролю та керування.
Аналіз проблеми
. Особливості Інтернет приблизно з середини 90‑х рр. минулого століття (коли він почав набувати масштабів глобального феномену) неодноразово спонукали представників фінансово-промислових кіл та уряди деяких країн підіймати питання про підвищення рівня його керованості, зміну архітектури тощо.
На сьогоднішній день Інтернет-технології застосовуються у всіх галузях народного господарства, в тому числі і в управлінні. Згідно з результатами дослідження, проведеного компанією ComScore, у грудні 2008 р., нині світова Інтернет-аудиторія складає приблизно 1,07 млрд осіб.
Ключовими чинниками зростання чисельності вітчизняної Інтернет-аудиторії є досить інтенсивна інформатизація країни – розбудова телекомунікаційних мереж, швидке впровадження ІКТ на тлі підвищення (принаймні до четвертого кварталу минулого року) платоспроможності населення. Сегмент послуг комп’ютерного зв’язку, зокрема надання доступу до Інтернет, є найбільш динамічним на вітчизняному ринку зв’язку. Лише у 2008 р. доходи від послуг комп’ютерного зв’язку зросли в 1,5 разу, у тому числі від надання доступу до Інтернет – на 148 %.
Разом з цим, уже багато років дуже нерівномірним залишається розподіл користувачів Інтернет по регіонах. Торік позицію абсолютного лідера, як і раніше, продовжував займати Київ – 58 % загальної чисельності користувачів. Далі, у порядку зменшення частки користувачів, ідуть Одеса, Дніпропетровськ, Донецьк, Харків, Львів, Крим та Запоріжжя (їх сумарна частка складає 31 %). На решту ж регіонів припадає лише 11 %. Далі, якщо у розвинених країнах зазвичай немає суттєвої різниці між охопленням населення Інтернет‑сервісами у місті й на селі, то в Україні в сільській місцевості мешкають лише 10 % від загальної кількості користувачів. Щоправда, у 2008 р. ці диспропорції дещо пом'якшилися активністю регіональних користувачів – за обсягом трафіку і часу перебування в мережі вони в середньому майже наздогнали столичних.
Висновки та пропозиції
Впровадження комп’ютерної мережі в державному управлінні екології і природокористування в Рівненській області спільно із підприємствами, установами, організаціями та державними органами має важливе значення для спрощеного та набагато швидшого обміну інформацією, перерахунку відповідних коштів, можливість участі в міжнародних, національних, регіональних інтернет-проектах екологічного характеру та можливість застосування їх в Рівненській області. Ступінь інтегрованості області у глобальний веб-простір можна визначити за трьома тісно пов'язаними між собою показниками: а) щільність й технологічна досконалість телекомунікаційних мереж; б) кількість Інтернет-аудиторії; в) питома вага та рейтинг національного сегменту у всесвітній мережі.
Не дивлячись на кризові явища, у 2009 р. найімовірніше триватиме активний розвиток ринку телекомунікацій і насамперед – комп'ютерного зв'язку, широкосмугового доступу в Інтернет з використанням технологій CWDM та DWDM, а також підготовки до масового впровадження 3G у стандарті UMTS (широкосмугового мобільного Інтернет). До такого прогнозу спонукають три чинники: 1) значні невикористані можливості українського ринку; 2) наявність сильних гравців, в принципі здатних працювати в загальнонаціональному масштабі – „Укртелеком”, „Воля-Кабель”, „Київстар”, „МТС-Україна”, „Телесистеми України”, „Інтертелеком” та інших; 3) швидка окупність впровадження названих технологій, особливо DWDM.
Можна також констатувати, що розвиток телекомунікацій в Рівненській області відбувається в загалом оптимальному на сьогоднішній день напрямку – поступового впровадження інноваційних технологій, зокрема мереж останнього покоління, розрахованих на чимдалі глибшу конвергенцію інформаційних, мультимедійних, комп'ютерних форматів та сервісів.