Реферат
Екологічний туризм в системі екологічного геомаркетингу
Зміст
1. Теоретико-методологічні та практичні засади екологічного геомаркетингу
2. Екотуризм в системі урбоекологічного маркетингу
1. Теоретико-методологічні та практичні засади екологічного геомаркетингу
Реструктуризація економіки країни на основі ринкових її до ринкових відносин неминуче призводить до відповідних структурних змін у сфері природокористування. Особливої ваги при цьому отримають дослідження, що спрямовані на ринкові механізми стимулювання усіх видів раціонального природокористування, ресурсозбереження і природоохоронної діяльності. Сучасна маркетингова діяльність набула рис універсальності і здійснює значний вплив на теоретичні засади та практичні підходи до оптимізації та ефективного управління природокористуванням.
Тому у вирішенні багатьох екологічних проблем природокористування все більшого значення отримує новий вид економічної діяльності в області природокористування – екологічний маркетинг.
Практичні потреби екологічного маркетингу стимулюють розвиток фундаментальних і прикладних геоекологічних та економіко-географічних досліджень, створенню на стиках дисциплін особливих міжпредметних галузей наукових знань про властивості і закономірності геопросторової ринкової динаміки, принципи, методи, засоби і форми ефективного управління природокористуванням на основі екологічного маркетингу.
Особливого значення має розвиток теоретико-методологічної концептуальної та практичної бази екологічного маркетингу для рекреаційного природокористування.
Чільне місце серед міжсистемних наукових напрямків для забезпечення оптимізації та підвищення ефективності управління рекреаційним природокористуванням має екологічний маркетинг.
Термін екологічний маркетинг з'явився в західній науковій літературі наприкінці 1980-х років XX сторіччя. Нові уявлення про екологічний маркетинг пов'язані з необхідністю більш чіткого просторового аналізу і прогнозу можливостей розвитку рекреаційних територій в умовах переходу від індустріальної стадії соціально-економічного розвитку до постіндустріальної, висування на перші ролі нових ефективних галузей і співіснування в часі і просторі старих і нових галузей та видів діяльності, подолання наслідків екологічної кризи в містах, створення екологічного комфортного середовища та підвищення якості життя. Необхідно відзначити, що дослідження в цій галузі є виключно інноваційними, про що свідчить відсутність в географічній та економічній літературі усталеного поняття екологічного маркетингу і його дефініції.
В даний час існує декілька визначень екологічного маркетингу і продовжуються подальший розвиток його концептуальної та понятійно-термінологічної бази.
У найбільш загальному розумінні екологічний маркетинг – це, особливий вид людської діяльності, спрямований на задоволення запитів і потреб людей за допомогою обміну товарами, послугами, інформацією та ін., що не порушують екологічної рівноваги навколишнього природного середовища та не впливають на здоров'я людей.
Завданням екологічного маркетингу є створення умов для збереження навколишнього середовища, адаптації виробництва до вимог ринку, вироблення екологічно чистої продукції, що має високу конкурентну спроможність, а також інтенсифікації її збуту й отримання додаткового прибутку за рахунок екологізації виробництва. Звідси основними функціями екологічного маркетингу є: вивчення попиту на екологічно чисту продукцію, ціноутворення; екологічна реклама і стимулювання до екозбалансованого споживання; планування екологічно чистого асортименту, збуту і торгових операцій; діяльність, пов'язана зі збереженням і вибором екологічно чистого транспортування товару – екологічна логістика; організація екологічно безпечного обслуговування споживачів.
Екологічний маркетинг грунтується на використанні концепції соціально-етичного маркетингу і є його складовою частиною. На основі цієї концепції інтегруються інтереси виробника, споживача, людства і природного середовища.
Основне завдання екологічного маркетингу можна визначити як гармонізація відносин між: виробниками, споживачами та навколишнім середовищем на основі ринкових механізмів екологічно збалансованого природокористування, виробництва та споживання.
Здійснення екологічного маркетингу базується на принципах сталого розвитку та екологічної збалансованості.
2. Екотуризм в системі урбоекологічного маркетингу
Теоретико-методологічні основи концепції урбоекологічного маркетингу доцільно диференціювати відповідно до суб'єкт – об'єктних відношень у основних видах маркетингової діяльності.
Залежно від характеру отримання прибутку, взаємовідносин між основними суб'єктами маркетингової діяльності та об'єктом маркетингу, мети маркетингу, особливостей об'єкту урбоекологічного маркетингу виокремлюються його цілком самостійні види, що відповідають певному сегменту на урбоекологічному ринку. При цьому змінюється роль і значимість базових понять традиційного маркетингу (суб'єкт, товар, зовнішнє середовище, мета діяльності) та набуває екологічної та просторово-екологічної (геоекологічної) інтерпретації. Використовуючи такий підхід, можна виділити наступні види урбоекологічного маркетингу.
За характером отримання прибутку розрізняється комерційний та некомерційний (умовнобезприбутковий та безприбутковий) маркетинг.
- Комерційний урбоекологічний маркетинг – виробництво екоспецифічних "екологічно чистих" товарів, продуктів і послуг, маркетинг природних ресурсів і умов та територій (геомаркетинг), маркетинг комерційної екологічної інформації (комерційних дослідних установ, лабораторій тощо), маркетинг екологічних ідей (ноу-хау) та технологій, маркетинг урбокомпенсаційної екорекреації, маркетинг комерційної екологічної освіти, маркетинг економіко-екологічних стимулів до проведення ефективної природоохоронної політики і т.д.
- Некомерційний (безприбутковий та умовнобезприбутковий) урбоекологічний маркетинг – це ринкова діяльність учасників екологічних рухів (за охорону природи, за відновлення і підтримку екологічної рівноваги та ін.), маркетинг політичних діячів, що виступають за охорону навколишнього середовища, наукових і громадських програм та грантів, маркетинг екологічної інформації (державних дослідних установ, пунктів моніторингу, лабораторій та громадських експертиз тощо), маркетинг екологічних ідей, гасел та брендів (суди можна віднести маркетинг екологічно-збалансованого споживання), маркетинг екологічної освіти та просвіти, маркетинг інвестицій в екологічні програми (місцевого, регіонального та державного рівнів) та ін.
Залежно від характеру взаємовідносин між основними суб'єктами маркетингової діяльності, мети маркетингу та особливостей об'єкту урбоекологічного маркетингу можна виокремити:
· урбоекологічний маркетинг товарів і послуг;
· убоекологічний маркетинг екоспецифічних ("екологічно чистих") товарів, продуктів і послуг;
· урбоекологічний маркетинг територій, природних умов і ресурсів (геомаркетинг);
· урбоекологічний маркетинг природоохоронної діяльності і відтворення природного середовища.
Урбоекологічний маркетинг товарів і послуг (звичайний маркетинг), що здійснюється з урахуванням екологічних стандартів, нормативів і обмежень як основного чинника збереження зовнішнього середовища. Метою маркетингу є задоволення звичайних запитів і потреб мешканців міста за допомогою ринку, за умови максимального дотримання існуючих екологічних нормативів та стандартів, а діяльність суб'єктів маркетингу відповідає вимогам природоохоронного законодавс
Урбоекологічний маркетинг екоспецифічних ("екологічно чистих") товарів, продуктів і послуг. Його виникнення, і розвиток викликано виокремленням специфічних екологічних потреб у мешканців міста, що пов'язані з екологічними проблемами, які існують у більшості міст та більшою мірою завдяки підвищенню екологічної інформованості населення. В основі розвитку цього виду маркетингу є поняття "екологічної потреби", "екологічного товару", "екологічної послуги". На перший план екологічної потреби людини висувається потреба в екологічній безпеці. Це найвища за рівнем екологічна потреба, що потребує економіко-правового забезпечення основних життєво важливих екологічних інтересів людини, передусім його право на чисте, здорове, сприятливе для життя середовище міста. Завданням є вивчення механізмів формування екологічних потреб мешканців міст і їх залежності від наявних природно-ресурсних (ландшафтних) умов та рівня соціально-економічного розвитку міста. Метою маркетингу екоспецифічних товарів та послуг є задоволення екологічних потреб мешканців міста, вироблення та просування екологічних ("екологічно чистих") товарів та послуг, насамперед продуктів харчування, води і товарів першої необхідності. При цьому на нього всі екологічні нормативні вимоги та стандарти.
Урбоекологічний маркетинг територій, природних умов і ресурсів. За змістом це геопросторовий маркетинг або геомаркетинг, основним суб'єктом якого в Україні є міські адміністрації та міські районні органи влади, а також інші фізичні та юридичні власники та розпорядки природними ресурсами в межах підпорядкованих й територій. У якості товару тут виступають природні умови і ресурси в межах певних територій, що мають реальне або потенційне комерційне значення. Екологічним цей вид маркетингу є тому, що практично всі природи ресурси є матеріальною (речовинною) основою компонентів геосоціоекосистем міста різноманітного рівня, вилучення або порушення яких неминуче спричинює змін екологічного стану території. Окрім цього вони є основою існування уявних урбогеосоціоекологічних ресурсі зокрема пейзажно-естетичних.
Основною метою є одержання прибутку на основі прямого використання природно-ресурсного потенціалу території (як правило у рекреаційних, бальнеологічних та ін. цілях). Цей вид геомаркетингу є основою для забезпечення урбокомпенсації та стійкого міста.
Урбоекологічний маркетинг природоохоронної діяльності і відтворення природного середовища. Основним завданням є збереження і відтворення природних компонентів міського середовища (природних елементів та підсистем в урбогеосоціоекосистемі). Також до цього виду урбогеомаркетингу можна віднести збереження та відтворення генофонду біосфери. Цей сегмент формується на основі діяльності міських зоопарків, дендраріїв, ботанічних садів та різноманітних клубів, товариств і центрів любителів тварин (кінологічних, орнітологічних, акваріумістів тощо), а також садово-дачних товариств та величезної кількості аматорів.
Суб'єктом в цьому випадку можуть виступати органи влади, громадські організації, політичні партії і рухи. Основним об'єктом є території з унікальними природними та антропогенними ландшафтами (щодо біорізноманіття та соціокультурного значення), екологічно уразливі природні комплекси, що забезпечують важливі урбокомпенсаційні, середовищевідтворюючі та уявні (ландшафтно-інформаційні) функції та ін., що потребують охорони і збереження, а також екологічні об'єкти (звичайні, рідкісні та зникаючі види фауни і флори). Ринок формують актуальні та потенційні меценати, спонсори і донори (організації, установи, товариства та окремі особи), що могли б фінансувати відповідні природоохоронні програми, проекти і гранти.
Специфічним видом урбоекологічного геомаркетингу в рамках даного виду є маркетинг квот на забруднення конкретних територій (сертифікати на викиди і скидання забруднюючих речовин). Основна ідея полягає в тому, що органами муніципального управління встановлюється відповідно до чинної нормативно-правової бази та міжнародних екологічних стандартів певні граничні межі емісії до певних забруднюючих речовин для певних територій міста (включаючи повітряний простір та надра), а розподіл прав на використання цього "урбогеоекологічного ресурсу" серед користувачів навколишнього середовища (особливо індустріальних) регулюється ринком.
Інший специфічний видом в межах цього виду є урбоекологічний геомаркетингу утилізації та переробки побутових та ін. відходів з певних територій міста. У даному випадку органи муніципального управління встановлюються певні квоти та ліценції на асенізацію (вивезення, складування на відповідних полігонах, переробку та утилізацію) побутових та ін. відходів з визначених територій. Розподіл прав на надання асенізаційних послуг та відведення нових ділянок під спеціальні утилізаційно-переробні полігони (сміттєзвалища) регулюється відповідним сегментом урбоекологічного ринку.
Урбоекологічний маркетинг екологічної інформації, екологічних знань і технологій (різновид маркетингу ідей). Цей інтегральний вид тісно пов'язаний із всіма попередніми видами урбоекологічного маркетингу, тому що забезпечує необхідні екологічні ноу-хау в процесі маркетингової діяльності (у широкому розумінні цей вид маркетингу включає ринкові механізми створення системи фахової екологічної освіти та широкої екологічної просвіти населення, організацію наукових досліджень із метою одержання нових екологічних знань, розробку екологічно безпечних технологій, аналіз і вдосконалення екологічного законодавства, екологічну експертизу, екологічний аудит і консалтинг). Суб'єктами маркетингу є наукові організації, університети, фірми які спеціалізуються на виробництві екологічних ноу-хау, окремі вчені, дослідники й експерти. Товаром є інтелектуальний продукт: програми навчальних курсів та спецкурсів, навчальні посібники і підручники та інше науково-методичне забезпечення, програми та гранти наукових досліджень, інноваційні екологічні технології, проекти природоохоронної діяльності, екологічні експертизи і прогнози, моніторингова та дискретна екологічна інформація, тощо. Ринок екологічного маркетингу складають суб'єкти всіх вище розглянутих видів урбоекологічного маркетингу: органи влади різного рівня, підприємці, політичні партії та рухи, громадські організації, навчальні заклади й окремі фахівці екологи (викладачі, науковці) та громадяни.
Підсумовуючи вище наведене, зазначимо що основною метою урбоекологічного маркетингу є створення таких економічних умов для підприємств, фірм, компаній, організацій партій рухів та окремих громадян за яких основною потребою стає розвиток екологічних технологій виробництва і збалансоване споживання екологічних товарів, продуктів та послуг.
Важливою ознакою урбоекологічного маркетингу є те, що його діяльність орієнтується на екологічні потреби. Саме екологічні потреби споживачів є основним об'єктом уваги виробників екологічно чистих товарів і послуг. Саме через задоволення екологічних потреб споживачів виробники реалізують свою кінцеву мету – одержання прибутку. Зростання прибутку на урбоекологічному ринку є зростанням якості життя в місті. Для його досягнення урбоекологічний маркетинг пропонує не окремі зусилля, а комплекс реальних економічних дій та заходів.
Отже, розвиток та вдосконалення концептуальної теоретико-методологічної та практичної бази урбоекологічного маркетингу є основою для забезпечення екологічно збалансованого споживання, розширення споживчого вибору і споживчої задоволеності екологічних потреб, а також максимальне зростання якості життя в місті та підтримка стійкого збалансованого розвитку урбанізованих територій і зберігання високої якості навколишнього природного середовища.