ЗМІСТ
Вступ
1. Природа та її компоненти
1.1 Повітряна оболонка
1.2 Тверда оболонка або літосфера
1.3 Водна оболонка, або гідросфера
1.4 Біосферна оболонка Землі
2. Забруднення навколишнього природного середовища
2.1 Основні наслідки екологічної кризи в Україні і вплив їх на безпеку життєдіяльності людини
2.2 Вплив забруднення атмосферного повітря на умови життєдіяльності людини
2.3 Вплив шумового забруднення на умови життєдіяльності людини
2.4 Вплив забруднення грунтів на умови життєдіяльності людини
2.5 Влив радіоактивного забруднення на умови життєдіяльності людини
Висновок
ВСТУП
Земля – це планета на якій ми живемо. З космосу вона виглядає, як прекрасна, біла з блакитним куля. Більша частина Землі покрити голубою водою океанів та морів. Суша Землі – коричневого кольору. Вона складається з великих просторів, вкритих камінням та ґрунтом.
Земля – унікальна планета Сонячної системи, і винятковість її полягає передусім у тому, що на ній є життя. На Зелі життя існує завдяки збігові кількох сприятливих астрономічних чинників: це й велика земна маса, достатня для втримання навколо планети за рахунок гравітації захисного шару атмосфери; це й сильне магнітне поле Землі, що захищає її біосферу від згубної дії космічної радіації; це й наявність великої кількості води, життєво необхідної для живих організмів тощо.
Серед важливих чинників умов проживання людини є забруднення природного середовища. Забруднення проявляється через концентрацію тих чи інших речовин або енергії вище природних норм; воно може спричинитися як природними, так і антропогенними чинниками.
Коли речовини як результати діяльності людини – потрапляють у навколишнє середовище, то тоді можна говорити про його забруднення. Воно починається з початком втручання людини в природу.
1. ПРИРОДА ТА ЇЇ КОМПОНЕНТИ
1.1 Повітряна оболонка
Земля оточена повітряною оболонкою – атмосферою. Вона становить собою механічну суміш газів. Атмосфера має декілька шарів. Найважливішим для людини є нижній шар – тропосфера. Там утворюються хмари, народжуються грози, зливи та снігопади. Тут знаходиться весь водяний пар. Висота її складає від 8 до 12 км. Характерною особливістю тропосфери є зменшення з висотою тиску повітря та пониження температури. Пояснюється це тим, що для сонячного проміння тропосферне повітря майже прозоре і нагрівається та охолоджується воно головним чином від поверхні Землі.
Шар повітря, який відділяє тропосферу від шару, який лежить вище, називається тропопаузою (товщиною від десятків до сотень метрів).
Вище на висоті від 8-17 до 50-55 км знаходиться стратосфера. Вона бідна водяним паром. Тому тут нема бурхливих процесів утворення хмар та опадів. Температура в стратосфері підвищується з висотою. Повітря в ній нагрівається від сонячного проміння. Тут розташований озоновий шар, повітря якого збагачене триатомним киснем. Він захищає все живе на Землі від згубної дії жорсткого ультрафіолетового випромінювання Сонця.
Ще вище стратосфери лежить мезосфера, в якій з висотою температура падає.
Термосфера межує між висотами 80 та 800 км. Про стратосферу та термосферу нам відомо досить мало.
Основна маса атмосфери міститься у досить тонкому шарі,
в якому щільність повітря з висотою швидко зменшується.
Тому 1 м3
повітря на рівні моря важить 1033 г, а на висоті 40 км – всього 4 г.
Ми з вами живемо в нижньому шарі атмосфери. Тому можна бачити як утворюються хмари, відчувати подів вітрів, на наші голови падають опади. З атмосферою пов'язані такі екстремальні природні явища, як снігопади, пилові бурі, урагани та смерчі, повені тощо.
Останнім часом учені –метеорологи б'ють на сполох: сьогодні атмосфера Землі розігрівається набагато швидше, ніж будь-коли в минулому. В основному це зумовлено діяльністю людини: спалюванням великої кількості вугілля, нафти, газу, а також уведенням в дію атомних електростанцій; спалюванням органічного палива, а також у наслідок знищення лісів у атмосфері накопичується вуглекислий газ. За останні сто років вміст вуглекислого газу в повітрі збільшився на 17%. У земній атмосфері він дія як скло в теплиці чи парнику: він вільно пропускає сонячні промені до поверхні Землі, але втримує її тепло. Це спричинює нагрівання атмосфери відоме як парниковий ефект, який може спричинити глобальну екологічну кризу.
Як уже згадувалось, на висотах 20-50 км повітря містить підвищену кількість озону, який утворюється за рахунок звичайного двохатомного кисню, що поглинає ультрафіолетове випромінювання Сонця. В результаті фотохімічної реакції енергія ультрафіолетового випромінювання витрачається на утворення озону з кисню. Останнім часом кількість озону в озоновому шарі інтенсивно зменшується, що надзвичайно занепокоїло вчених світу. Якщо озоновий шар зникне зовсім, то це загрожує загибелі принаймні земної біоти (довкілля).
Встановлено, що руйнуванню озонового шару сприяють деякі хімічні речовини, в тому числі і продукти техногенної діяльності людини. Сучасна промисловість широко використовує так звані фреони, як холодоагенти в рефрижекторах та побутових холодильниках, як аерозольні розбризгувачі в балончиках з фарбою, парфумами тощо. Щорічно в світі випускається кілька мільйонів тонн фреонів. Для людини пари фреонів не шкідливі, та вони надзвичайно небезпечні для озонового шару. Потрапляючи в стратосферу під дією ультрафіолетового випромінювання вони розпадаються вивільняючи атом хлору. Ця речовина діє на озон, як сильний каталізатор, розкладаючи його молекули до кисню.
Зараз вживаються заходи по збереженню озонового шару: в 1985 році в Монреалі підписано Протокол про охорону атмосферного озону, основою якого є домовленість про скорочення споживання фреонів з подальшою їх зміною більш безпечними хімічними сполуками.
1.2 Тверда оболонка, або літосфера
Якщо подивитись на глобус, то кидається в очі, що суша та вода зібрані у великі ділянки: суша в материки, вода в океани. Зовнішній твердий шар Землі називається земною корою. В товщі кори залягають вугілля, нафта, газ, руди заліза та інших металів. Земна кора ділиться на континентальну та океанічну. Потужність земної кори континентального типу складає 30-40 км, і значно менше океанічного –3-7 км. Вона складає біля 1% об'єму та 0,5% маси Землі.
Глибше земної кори знаходиться мантія, яка розділяється на два шари: верхню мантію та нижню мантію. Об'єм мантії складає 83% об'єму Землі, маса – 67% маси нашої планети.
Ще глибше розташоване земне ядро. Зовнішня частина земного ядра схожа властивостями на рідину. Чим глибше розташовані земні породи, тим вони щільніші та тепліші.
Ядро займає 16% об'єму і 31,5% по масі.
Добування корисних копалин відбувається із земної кори. Сучасна гірнича промисловість володіє потужною технікою, добре розробленими методами добування корисних копалин – у відкритих кар'єрах, глибоких шахтах, за допомогою свердловин. Природні ресурси можна розділити на вичерпні і невичерпніі ресурси.
До невичерпних ресурсів відносяться атомна, вітрова енергія, опади енергія припливів та відливів. Сонячна енергія, атмосфера, вода океанів, озер та річок, водна енергія потоків – має властивість зменшуватися при невідповідному використанні.
До вичерпних ресурсів відносяться вода, ґрунти, продукція землі (сільськогосподарські продукти, тварини тощо), озер, річок, водосховищ, людські ресурси, паливо, метали.
Літосфера, як елемент екологічної системи, виконує важливі функції:
- На її поверхні живе більшість рослинних і тваринних організмів.
- Верхня тонка оболонка літосфери на материках – це ґрунти, що забезпечують умови життя для рослин і є основним джерелом отримання продуктів харчування для людей.
- Це комора корисних копалин.
З літосферою пов'язані такі екстремальні природні явища, як землетруси, зсуви, селі тощо.
1.3 Водна оболонка, або гідросфера
Вся маса води на Землі знаходиться в безпреривному русі – в кругообігу. Вода випарюється з поверхні океану та суші, поповнюючи запаси атмосферної вологи. Із атмосфери у вигляді дощу та снігу вона повертається в океан та на сушу, при цьому опади, які випали на сушу, живлять річки та підземні води. А річковий стік поповнює частину води морів та океану, яку вони витрачають на випаровування. Опади збагачують і грунт вологою, яка необхідна для родючості. Більше однієї третини води з суші випаровується рослинами.
Рушійними силами цього кругообігу є:
- енергія сонця, під дією якої вода випаровується і конденсується пароподібна волога, виникають повітряні та морські течії;
- сила тяжіння, під дією котрої падають краплі дощу, тече по схилу вода в річки тощо.
Вода виконує дуже важливі екологічні функції:
- це головна складова частина всіх живих організмів;
- за участю води здійснюються численні процеси в екосистемах;
води світового океану – основний кліматоутворюючий фактор, головний акумулятор сонячної енергії й "кухня" погоди для всієї планети;
- вода – один з головних видів мінеральної сировини, основний природний ресурс, що споживається людством.
Водні ресурси безперервно відновлюються в процесі кругообігу води і при правильному використанні можуть ніколи не закінчитись.
Кругообіг єднає не тільки різні види води на Землі. Він з'єднує водну оболонку з іншими сферами нашої планети: атмосферою, літосферою та біосферою. З гідросферою пов'язані такі екстремальні природні явища, як шторми, підтоплення, повені тощо.
Основним джерелом водопостачання для людини є річковий стік, який на території України розподіляється нерівномірно: 70% стоку припадає на північно-західну частину держави, де проживає біля 40% населення, а 30% - на Донецькій, Придніпровській та Південний регіони, в яких проживає біля 60% населення. Головне джерело води для України – р. Дніпро. Велике занепокоєння викликає стан малих річок України. Їхня роль величезна: досить згадати, що 90% населених пунктів держави розташовано саме в долинах малих річок і користується їхньою водою.
Підземні води мають не менше значення для забезпечення населення водою. В Україні близько 70% населених сіл і селищ міського типу задовольняють свої потреби в питній воді за рахунок ґрунтових вод (колодязів).
1.4 Біосферна оболонка Землі
У цій оболонці розташовані тваринний та рослинний світ, а також проживає людина. І ця оболонка найбільше на Землі зазнає впливу господарської діяльності людини, в основному негативного.
2. ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
2.1 Основні наслідки екологічної кризи в Україні і вплив їх на безпеку життєдіяльності людини
Дефіцит води
Дефіцит води в Україні нині становить близько 4 млрд. м3
. практично всі поверхневі, ґрунтові й частково підземні води забрудненні промисловими, побутовими, сільськогосподарськими стоками й за якістю не відповідають чинним санітарним нормам.
Гострий дефіцит які
У Либіді, в басейні якої розташовано близько 300 підприємств (100 з них складають неочищені стоки), концентрація забруднювальних речовин перевищує всі допустимі рівні в 50-100 разів.
Серед великих річок України до найзабрудненіших належать Сіверський Донець та Дністер, в які щороку скидається близько 200 млн. м3
над забруднених стоків. Більш як 800 сіл України втратили власні джерела питної, і тепер вода або завозиться, або подається здалеку трубопроводами. Особливо нагальна ця проблема для Донбасу, Дніпропетровщину, Півдня України, Криму.
Виснаження земельних ресурсів
Україна щороку втрачає близько 100 тис. га родючих ґрунтів.
Кількість гумусу в ґрунтах щорічно знижується на 18 млн. тонн. Ріллі в Україні займають більш як 90% площі степів і лісостепів, але вони вже надто виснажені, забруднені мінералами та пестицидами. Через надмірну експлуатацію та забруднення виведено з обороту майже 60% наших чорноземів.
Землеробству загрожує і ерозія ґрунтів: площинна і яружна. Сьогодні ерозія значно посилюється через антропогенний фактор – повздовжня оранка схилів, застосування важкої колісної техніки. Понад 4 млн. га орних земель зазнає вітрової ерозії. Через пере хімізацію сільського господарства, що призвела до нагромадження в ґрунтах України, продуктах харчування й води хімічних речовин, шкідливих для здоров'я людей і біоти, зменшується й реакційні ресурси: зони відпочинку та курорти почали втрачати свої оздоровчі властивості.
Активізація екзогенних геологічних процесів
Останнім часом в Україні активізувались екзогенні геологічні процеси зсуви, селі, змиви, ерозія поверхні, карстоутворення, яругоутворення, засолення ґрунтів, суфозія тощо.
На 60% України почали розвиватися процеси карстоутворення, в тому числі в половині випадків проявився відкритий карст (провалля, вирви), особливо в Криму, на Поділлі, де поблизу поверхні залягають вапняки. На 5% освоєних площ схилів розвиваються зсуви (Крим, Закарпаття, Прикарпаття, Одеська, Харківська області).
У зонах активної діяльності людини зафіксовано вже біля 14 тис. ділянок зсувів і 3 тис. Карстово-суфозійних об'єктів.
На Поліссі спостерігаються процеси підтоплення, а на Півдні України на 10-11% площ сільськогосподарських угідь – засолювання внаслідок неправильного зрошування.
Зниження біорізноманітності й біопродуктивності
Загальні збитки через недобір біомаси внаслідок скорочення сільгоспугідь, зниження врожайності, вирубування лісів та їх загибелі від кислотних дощів, пожеж, радіації були дуже великими. Зникають окремі види тваринного та рослинного світу. В результаті надмірного забруднення водойм запаси риби в більшості річок України істотно скоротилися. Значно зменшилось поголів'я рогатої худоби, практично зникло конярство.
2.2 Вплив забруднення атмосферного повітря на умови життєдіяльності людини
Чисте повітря необхідне для життя на Землі. Воно складається з кисню та азоту і є важливим компонентом навколишнього природного середовища. Без нього неможливе життя. Коли до повітря надходять домішки, які не характерні для його постійного складу, відбувається забруднення атмосфери, що може призвести до істотних її змін.
За день у середньому людина вдихає більше 9 кг повітря, тому контакт зі шкідливими речовинами через повітря відбувається пересічно частіше, ніж через воду, рослини та інші компоненти природи.
Найпоширенішими домішками, які визначають забруднення повітря, є пил, вуглекислий газ, сірчистий ангідрид, окиси азоту, вуглеводні тощо. Основною причиною забруднення є господарська діяльність людини. Головними джерелами забруднення повітря в Україні є підприємництва електроенергетики, металургійні, хімічні, нафтопереробні підприємництва, транспорт.
На електростанціях спалюється вугілля, нафта, газ для того, щоб отримати енергію. При цьому в повітря виділяються продукти від спалювання палива – сірчистий газ, окиси азоту, вуглекислий газ, зола та сажа.
Наявність цих речовин у повітрі у великій кількості є причинами утворення кислотних дощів. Ці дощі вкрай шкідливі для довкілля:
Знижується врожайність більшості сільськогосподарських культур через ушкодження листя кислотами; з ґрунту вимиваються кальцій, калій і магній, що призводить до деградації рослинності і, як наслідок, - збіднення тваринного світу; гинуть ліси (найчутливіші до кислотних дощів бук, тис тощо), що може спричинювати в гірських районах (таких, як Крим, Карпати) зсуви та селі; отруюється вода озер і ставків, у них гине риба, зникають комахи; збільшується захворюваність людей (найчастіше хворобами очей, органів дихання тощо).
Викиди від спалювання палива в автомобільних двигунах, по окремих областях України (Волинська, Житомирська, Закарпатська, Миколаївська, Рівненська, Чернігівська, Чернівецька), складають понад 50% від загального об'єму викидів шкідливих речовин в атмосферу. Вони складаються з вуглеводів, вуглекислого газу, свинцю.
Встановлено, що у всьому світі підвищується споживання кисню, водночас зменшується його природне відтворення. Великі втрати кисню обумовлені розвитком автомобільного та повітряного транспорту. Збільшення рівню вуглекислого газу призводить до дуже небезпечного явища – парникового ефекту, в результаті якого земна поверхня сильніше нагрівається.
Від промислових підприємств у повітря викидається понад 1000 видів шкідливих речовин.
2.3 Вплив шумового забруднення на умови життєдіяльності людини
Шум є дуже специфічна проблема, тому що сприймається вона дуже суб'єктивно. Сильний шум не просто турбує людину, але й повільно погіршує слух, сприяє на нервову систему. Навіть несильний шум, звуки радіо, телевізора заважають розмові людей, викликають неспокій і порушують домашній спокій. Тому звук треба розглядати як потенційний забруднювач довкілля. Інтенсивність шуму (звуку) вимірюється в децибелах.
Головними джерелами шуму є рух транспорту (автомобільного, залізничного, повітряного), промислові та господарські подразнювачі. Дослідженням доведено, що шум стає подразливим, починаючи з 65 децибел. Для порівняння:
- шелестіння листя – становить 10 децибел;
- у лісі рівень шуму ледь досягає 20 децибел;
- тиха розмова – 40 децибел;
- вуличний шум у місті – 70 децибел;
- відбійний молоток – 120 децибел;
- літак на старті – 130 децибел;
внаслідок впливу шуму на організм людини спостерігається: зниження слуху, захворювання нервової системи, уповільнюється реакція людини на подразнення, знижує увагу тощо, що призводить до підвищення травматизму.
Для зменшення негативного впливу шуму на здоров'я необхідно не на повну потужність включати магнітофон, програвач, телевізор. Крім того, перебуваючи у приміщенні, де є джерело шуму, треба користуватися шумозахисними пристроями. Це можуть бути ватяні вкладиші у вуха, спеціальні навушники.
2.4 Вплив забруднення ґрунтів на умови життєдіяльності людини
Людина забруднює грунт різними речовинами. Головна причина забруднення – безпосереднє застосування шкідливих речовин або внаслідок забруднення повітря та води, забруднювачі потрапляють в грунт. Головними джерелами забруднення ґрунтів є:
- масове застосування добрив;
- використання пестицидів;
- промислові та побутові відходи;
- викиди в атмосферу та скиди у воду забруднювальних речовин, радіаційне забруднення.
Забруднення ґрунтів може призвести до забруднення підземних вод, які є важливим джерелом забезпечення питною водою людей у містах і селах.
Забруднення ґрунтів впливає на рослини, які ростуть на них. А через рослини, які їсть людина – на її здоров'я. Для того, щоб зменшити вміст забруднювальних речовин в рослинах, необхідно правильно вибрати терміни проведення збирання врожаю – коли культури досягли повної біологічної, а не товарної стиглості.
Практично вся продукція, в той чи іншій мірі, містить нітрати. І досить часто понад допустимі норми. Про це потрібно пам'ятати і знати, як зменшити її забруднення. Якщо вона забруднена понад встановлені норми, її використання недопустиме.
2.5 Вплив радіоактивного забруднення на умови життєдіяльності людини
Джерелами радіоактивного забруднення є як природні, так і штучно створенні об'єкти. До основних джерел потенційної ядерної та радіоаційної небезпеки на території України належать атомні електростанції, дослідницькі реактори, підприємства по вибудовуванню по переробці урану, підприємства, які використовують радіаційно небезпечні технології.
У 1986 р. сталася ядерна катастрофа на Чорнобильській АЕС. Внаслідок вибуху на 4 блоці, в навколишнє природне середовище було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Сталося радіоактивне забруднення – нагромадження і переміщення техногенних радіонуклідів – у природному середовищі. Основну частину радіонуклідів викинуто безпосередньо на території станції і вони пізніше були ізольовані під саркофагом.
Забруднення України характеризується плямистістю, що зумовлене різним механізмом виносу радіонуклідів з реактора, а також метеорологічними умовами, рельєфом та ландшафтами.
Основними джерелами радіаційної небезпеки на території держави є радіонукліди, які містяться в ґрунтах та водах. Для зменшення негативного впливу радіації на організм людини, підвищенню його опору, треба велику увагу приділяти раціональному споживанню рослинних продуктів та вітамінів. Якщо ви мешкаєте у зоні радіоактивного забруднення, то для зменшення негативного впливу радіації на організм людини, треба велику увагу приділяти цьому правилу:
- основна боротьба з радіаційним забрудненням – чистота.
ВИСНОВОК
Земля оточена повітряною оболонкою – атмосферою. Вона становить собою механічну суміш газів. Атмосфера має декілька шарів. Найважливішим для людини є нижній шар – тропосфера. Там утворюються хмари, народжуються грози, зливи та снігопади. Тут знаходиться весь водяний пар. Висота її складає від 8 до 12 км.
Колись забруднення було дуже обмежено. Але потім внаслідок розвитку технології та перенаселення, цей процес прийняв загрозливі розміри.
Створюється загроза не тільки для численних травин і рослин, а й для життя самої людини, і практично може впливати через усі сфери контакту людини із природою. Для людини несприятливе забруднення будь-якого з компонентів природного середовища.
З усього, що сказано про забруднення навколишнього середовища можна зробити тільки один невтішний висновок: як відповідна реакція на погіршення якості навколишнього природного середовища збільшується кількість захворювань, погіршується генофонд людини, знижується тривалість життя, погіршуються умови життєдіяльності людини.
Існує багато форм забруднення, серед яких найважливішим є глобальне забруднення атмосфери, води, ґрунтів.