Тема 10.Безробіття, його макроекономічний зміст та наслідки
Третьою формою відхилення від ринкової рівноваги є безробіття, або неповне використання ресурсу праця. Безробіття пов’язують з ринком праці. На цьому ринку товаром виступає робоча сила, трудові ресурси. Попит на робочу силу пред’являють роботодавці, підприємства,які мають вільні робочі місця. Носіями пропозиції виступають працівники,які в даний час не мають роботи, але здатні приступити до неї. Саме до таких відносять безробітних. При вивченні теми важливо мати на увазі, що:
10.1.Безробіття відносять до макроекономічного явища тому, що воно є свідченням недовикористання ресурсів суспільства, а отже, чинником, що дії в бік зменшення ВНП, сукупної пропозиції. Окрім того , безробітні маючи відносно нижчі доходи, викликають зменшення сукупного попиту. Таким чином, безробіття впливає на макроекономічні показники як зі сторони сукупного попиту так і зі сторони сукупної пропозиції.
10.11.Безробіття породжується завдяки руху потоків сукупної робочої сили в суспільстві: за рахунок тих, хто втратив роботу надовго через структурні зміни або скорочення, тих, хто залишив роботу за власним бажанням,тих, хто вперше шукає роботу після закінчення навчального закладу, тих тимчасових непрацездатних, які з’являються на ринку повторно.
10.11.Досвід показує,що певний відсоток безробіття існує завжди у всякому суспільстві. Оскільки ринкова економіка ґрунтується на вільному виборі діяльності, то наявність людей, що самі залишають роботу у пошуках іншої є цілком природною. Так само природною є поява на рику праці людей, що досягли працездатного віку і вперше шукають собі робочі місця. Не менш природним є й те, що свого часу частина людей добровільно зробила вибір залишити роботу, азгодом знову виступає претендентами на ринку праці.Таким чином цілком закономірно вважати наявність в економіці природного безробіття, частка якого у загальній кількості працездатних для кожного періоду є величиною сталою,Так наприкінці 60-х років вона становила близько 5%, а у 80-х роках-5,5-6% від загального числа працездатних.
10.12.Перевищення фактичного рівня безробіття над природним веде до певної втрати ВНП. Згідно закону А.Оукена 1% пункт відхилення безробіття від природного рівня (6%) означає відхилення реального ВНП від потенційного на 2,5%-их пунктів. Наприклад, якщо фактичний рівень безробіття становив 8%, то економіка втратила 5% ВНП.
10.13.Наявність безробіття пояснюється з точки зору класиків і з точки зору кейнсіанців. Класичне пояснення пов’язувало безробіття із рівнем заробітної плати: перевищення рівня заробітної плати свого рівновагового рівня веде до появи надлишку товару робоча сила на ринку, тобто до безробіття. Однак таке пояснення більш мікроекономічне ніж макроекономічне. Проте сучасні неокласики , котрі пов’язують безробіття також із загальним рівнем цін ,економічними передбаченнями головних економічних суб’єктів, зробили це пояснення більш макроекономічним. Воно акцентує увагу на таких явищах, як жорсткість зарплати, негнучкість цін, хибні передбачення щодо інфляції. Жорсткість зарплати (reqiditu wage), тобто нездатність її бути гнучкою і регулювати ринок праці в напрямі забезпечення повної зайнятості пояснюється трьома причинами: законодавством про мінімальну заробітну плату, монополізмом профспілок, намаганням використати зарплату з метою стимулювання ефективності виробництва. В цій моделі крива пропозиції ресурсу праця є кривою повністю нееластичної пропозиції, тобто вертикальною прямою, яа відображає відносну незмінність кількості працездатних в суспільстві в певний час. Крива попиту вважається класичною кривою попиту. Відносно високій жорсткій зарплаті відповідатиме кількість зайнятих, яка є величиною, меншою загального числа працездатних. Тобто завдяки високій жорсткій зарплаті працездатні поділяються на зайнятих і незайнятих.
Негнучкість цін (prise inflexibility) також веде до того ж самого результату, так як коли мова йде про зарплату. то мають на увазі саме реальну зарплату, тобто відношення W/P.Хоча ринок товарів і послуг по відношенню до ринку праці є зовнішнім чинником, однак недосконалість товарного ринку з цінами на ньому викликає недосконалість і ринку праці.
Хибні передбачення (false expektation) стосуються домовленості про зарплату на майбутнє із передбаченням майбутніх змін у цінах, коли передбачення, згідно яких встановлюється заробітна плата, виявляються невірними. Безробіття може відрізнятись від свого природного рівня.
Відповідно до своїх тлумачень безробіття, неокласики пропонують відповідну державну політику, направлену на те, щоб примусити ринок працювати. тобто зменшити витрати на соціальні потреби, зокрема зменшення допомоги по безробіттю, що стимулюватиме останніх більш активно шукати роботу.
10.14.Кейнсіанське тлумачення безробіття також ґрунтується на недосконалості ринку, причина якої , вони вважають , закладена у власне ринковому саморегулюванні.,зокрема, в періодичній відсутності ефективного попиту. Неефективний попит пояснюється заниженими доходами домогосподарств. Кейнсіанські рекомендації щодо обмеження безробіття зводились до пропозиції стимулювати сукупний попит з боку держави: підвищити держані витрати чи знизити податки, що приведе до збільшення сукупного попиту і. отже, до збільшення попиту на робочу силу.
10.15.Основними видами безробіття є: фрикційне, структурне, циклічне та інституціональне. Фрикційним вважається тимчасове безробіття, яке пов’язане з добровільним чи вимушеним пошуком або очікуванням роботи. Проблема фрикційного безробіття це проблема тривалості перебування певної кількості людей без роботи у проміжку, коли вони залишили одну роботу і ще не влаштувалися на іншу. Оцінка величини фрикційного безробіття передбачає врахування кількості людей, що добровільно змінили роботу та тривалість перебування їх між роботами. Найпростішим засобом зменшення втрат внаслідок фрикційного безробіття є скорочення часу пошуку роботи за рахунок кращої інформованості тих, хто її шукає, щодо можливостей ринку праці, спрощення процедури звільнення та прийняття на роботу.
Структурне безробіття це вивільнення робочої сили під впливом структурних зрушень в економіці, які змінюють попит на окремі професії і фахи та пропозицію робочої сили по ним.
Структурне безробіття може бути викликане змінами у смаках та уподобаннях споживачів, в рівні інвестицій утворення нових товарів та послуг, у торговельних зв’язках країни, її місці у міжнародному поділі праці та у спеціалізації на створенні нових товарів і послуг. Основними засобами у подоланні структурного безробіття можуть виступати: гнучка система освіти, здатна орієнтуватись на змінюваний попит, територіальна мобільність робочої сили,бюджетно-податкова політика, направлена на створення нових робочих місць, доступність інформації про стан на ринку праці. Широка мережа закладів по перекваліфікації працівників, набуттю ними нових професій.
Циклічне безробіття пов’язане з вивільненням робочої сили у зв’язку із загальним спадом виробництва, тобто тією фазою економічного циклу, яка має справу з кризовими явищами в економіці, скороченням сукупного попиту, відповідним скороченням зайнятості. Саме циклічне безробіття виступає як безпосередній наслідок недостатнього попиту, Якщо структурне безробіття існує в межах нормального (природного) рівня безробіття., то циклічне виступає головною причиною перевищення безробіттям його природного рівня.
Інституціональним вважається вид безробіття, пов’язаний з функціонуванням самих інститутів ринку робочої сили та факторами, які впливають на його попит та пропозицію (неповна інформація про вакансії, завищений рівень допомоги по безробіттю, занижені податки на доходи та інше).
10.16.Особливими рисами безробіття в постсоціалістичних країнах. в т.ч. в Україні, є: ––– невідповідність визнаного (офіційного) і реально існуючого безробіття - хронічне не заповнення вакантних робочих місць
Ці риси проявляються в тому, що значна частина фактично безробітних не реєструються , знаючи про мізерність допомоги по безробіттю та не вірячи у можливість офіційно отримати роботу. Окрім того, існує значне приховане безробіття працівників державних підприємств, які через кризовий стан економіки працюють неповний робочий тиждень, або перебувають у вимушених відпустках. До цього слід додати, що значна частина офіційно незайнятих працює у тіньовій економіці, або частина тих,хто офіційно вважається безробітним, фактично є працевлаштованим.
10.17.Економічними і соціальними наслідками кон’юнктурного безробіття є відставання фактичного обсягу ВНП в порівнянні з тим обсягом, якого б суспільство могло досягти при своїх потенційних можливостях.; відбувається нерівномірний розподіл втрат від безробіття серед різних соціальних верств населення; через тривалий період бездіяльності втрачається кваліфікація працівників, що може згодом зумовити значне зниження заробітної плати чи нові звільнення.
10.18.Серед чинників, які в подальшому можуть діяти в напрямку зростання безробіття в Україні можна назвати: потреба структурної реорганізації неефективної економіки,зняття штучних обмежень щодо росту циклічного безробіття, дефіцитність інвестицій для створення нових робочих місць, відсутність досвіду роботи служб зайнятості, дисципліни і відповідальності органів державної влади. Однак можуть діяти і чинники, спрямовані на зменшення рівня безробіття. Серед них - безмежність незадоволеного попиту і можливість створення нових робочих місць у багатьох сферах, особливо у сфері послуг, дотеперішня нерозвиненість приватного сектору і наявність тіньової економіки ,які в разі зняття адміністративних пут зможуть залучити значну частину непрацюючих, традиційно низький рівень зарплати і слабкість профспілок, які не можуть домогтися підвищення загального рівня зарплати і пов’язане з цим обмеження попиту на працю.
10.19.Державне регулювання ринку праці здійснюється за трьома принципами: працевлаштування незайнятого населення та надання допомоги щодо підготовки і поліпшення перепідготовки кадрів, стимулювання формування гнучкого ринку праці. Правове забезпечення трудових відносин. Соціальний захист потерпілих від безробіття людей.
10.20.Кейнсіанська модель інфляції та безробіття показує, що в економіці може виникнути або безробіття, або інфляція. Одночасно вони виникнуть не можуть. Однак в 1970-1980 роках існування безробіття та інфляції стали постійним явищем, тобто одночасно зростали безробіття та рівень цін. Таке явище перетворилось в основну макроекономічну проблему, тому що до цього часу вважалось, що між рівнем безробіття та інфляцією існує обернена залежність: високому рівню безробіття відповідає низький рівень інфляції, а високому рівню інфляції відповідає низький рівень безробіття. Крива в системі координат-темп зростання цін та рівень безробіття була названа по імені того вченого, хто займався цією проблемою, тобто кривою Філліпса. Вона якраз і відображає пряму залежність між інфляцією та безробіттям, тобто йде зверху вниз зліва направо. Вищому рівню інфляції відповідає вищий рівень безробіття, нижчому рівню інфляції відповідає нижчий рівень безробіття. Крива Філліпса має місце в короткостроковому періоді. Вона має бути врахована при прийнятті певних рішень в рамках економічної політики. Стимулюючи економічне зростання і підвищення зайнятості, уряд одночасно стимулює посилення інфляції в економіці. З іншої сторони, проведення антиінфляційної політики зможе привести до економічного падіння та зростання безробіття.
10.21.Згадуване вище одночасне зростання рівня інфляції та безробіття на рубежі 70-х- 80-х років вимагало нових підходів в поглядах на зв’язок безробіття та інфляції, тому що в цьому випадку крива Філліпса виявилась негідною. Явище стагфляції, тобто одночасне зростання безробіття та інфляції, пояснювалось концепцією природного рівня безробіття, яка представлена теоріями адаптивних очікувань та раціональних очікувань, про які буде йти мова при вивченні відповідної теми 14.
Рекомендована література до теми 10.
1.Макконнелл К.,Брю С. Экономикс, т.1. с.157-163, 338-345
2.Семюельсон Пол.А.,Нордхауз В.Д.Макроекономіка, с.363-377
3.Радіонова І.Макроекономіка та економічна політика,с.122-138
4.Соблев В.М.Макроэкономика, с.141-143, 147-153
5.Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка. Опорний конспект лекцій, с.169-187
6.Долан Э.Д., Линдсей Д.Е.Макроэкономика, с.6-13
7.Дзюбик С.,Ривак О. Основи економічної теорії, с.161-171
8.Микро-макроэкономика,Практикум, с.228-238
Тема 11.Гроші та банківська справа
Гроші це не пасивний елемент економічної системи, простий інструмент,який сприяє роботі економіки. Правильно створена грошова система вливає життєву силу в кругооборт доходів і витрат. Вона сприяє кращому використанню економічних ресурсів, повній зайнятості, високій ефективності економіки в цілому. Погано функціонуюча грошова система може стати головною причиною різких коливань рівня виробництва, зайнятості і цін в економіці, викривити розподіл ресурсів. Саме цим пояснюється макроекономічна природа грошей. При вивченні теми важливо мати на увазі:
11.1..Суть грошей в їх функціях - засобу обігу, міри вартості та засобу заощадження. Функція засобу обігу проявляється в обслуговуванні обміну товарами і послугами між виробниками і власниками останніх, в здатності за них придбати все, що продається та купується, користуватись благами, виробленими іншими виробниками внаслідок суспільного поділу праці. Функція міри вартості означає, що грошима можна виміряти вартість результатів господарської діяльності, ВНП, ЧНП. НД, інших благ та послуг, які мають ціну. Функція засобу заощадження означає, що гроші найбільш зручна форма і засіб збереження багатства.
11.2.Гроші не лише обслуговують ринок товарів та послуг, а й самі виступають об’єктом ринкових відносин, тобто на них є попит а також існує їх пропозиція. Пропозиція грошей виступає у вигляді маси грошей М 1 , М 2 та М 3. Маса М 1 складається з готівкових грошей, тобто паперових та металевих грошей, що знаходяться в обігу та чекових вкладів, тобто вкладів в комерційних банках та інших небанківських кредитних установах, на які можуть бути виписані чеки. Маса М 2 включає в себе масу М 1 та т. зв. майже гроші. тобто безчекові ощадні рахунки та дрібні строкові вклади,які швидко і без втрат для обігу можуть бути обернені в готівку та чекові вклади. Маса М 3 включає масу М 2 та крупні строкові вклади. Наприклад, в США в 1988 р. структура грошової маси М 3 мала такий вигляд: готівкові гроші- 5%, чекові вклади - 15%, вклади на безчекових ощадних рахунках - 11%, дрібні строкові вклади - 47%, крупні строкові вклади-22%.В Україні станом на 1.01.1993 р. маса М 1 становила 45575 млрд. укр. крб., маса М 2 - 55485 , маса М 3 - 66767 млрд. укр. крб. Таким чином, грошовий агрегат поглинав в Україні 66,2% всієї грошової маси, тоді як в США- лише 20%.Ці дані п
11.3. Паперові та металеві гроші, що знаходяться в обігу виступають як боргові зобов’язання Центральної резервної системи.(В Україні - Національного банку). Чекові вклади - це боргові зобов’язання комерційних банків або ощадних установ. Вартість грошей проявляється в їх максимальній ліквідності, тобто що на них можна обміняти решту товарів та послуг, тобто люди приймають їх як найбільш зручний засіб обігу; в тому, що вони виступають законними платіжними засобами, вони є декретними грошима, тобто їх грошима своїм декретом зробила держава; а також в тому, що вони мають обмежену кількість. Реальною вартістю грошей виступає кількість товарів і послуг, яку можна придбати за грошову одиницю. Реальна вартість грошей визначається, при рівних інших умовах , рівнем цін. Чим вище рівень цін, тим нижче вартість гривні,і навпаки, чим нижче рівень цін, тим вище вартість гривні. Непомірне зростання цін обезцінює гроші в прямій пропорції з темпом інфляції.
11.4. Попит на гроші визначається попитом на них для здійснення угод і попитом зі сторони активів, Як відмічалось в мікроекономіці (Тема Ринок капіталу) попит на гроші для угод визначається обсягом номінального ВНП та швидкістю обертання грошової одиниці, Якщо обсяг ВНП складає 550 млрд грн, а гривня робить 5 оборотів в рік, то для здійснення угод необхідно мати грошової маси на 110 млрд., тобто щоб викупити такий обсяг продукту, суспільство повинно тримати в обігу грошей на суму в 110 млрд. Попит на гроші зі сторони активів пред’являється тоді, коли виникає бажання придбати цінні папери (облігації, акції тощо),а також відкрити депозитний вклад в кредитній установі. Такий попит знаходиться в оберненій залежності від ставки процента, нижча ставка процента викликає зростання попиту на гроші, вища, навпаки,знижує попит. Тобто крива попиту на гроші зі сторони активів є спадною кривою, тобто має від’ємний нахил. Сукупний попит на гроші складається з попиту на гроші для угод і з попиту на гроші зі сторони активів.
11.5. Грошовий ринок представляється як перетин кривих пропозиції грошей (повністю еластичної пропозиції) і спадної кривої попиту. Рівновагова ставка процента визначається точкою перетину вказаних кривих, Якщо пропозиція грошей змінюється, то крива пропозиції зміщується вліво чи вправо, що .при незмінному попиті. веде до зміни ставки процента.,що в свою чергу, викликає зміни в інвестиціях та споживацьких видатках. Монетарна політика може змінювати і пропозицію грошей з допомогою політики щодо процентної ставки,
11.6. Гроші є категорією банківської системи. Остання має два рівні: Центральну резервну систему та комерційні банки. В Україні роль Центральної резервної системи відіграє Національний банк України. У США роль Центральної резервної системи відіграють 12 федеральних резервних банків, які управляються Радою керуючих Федеральної резервної системи.Комерційні банки виконують посередницькі функції при здійсненні платежів і кредитних операцій між суб’єктами економічної діяльності. Капітал банку складається з власного капіталу банкірів та залученого у формі вкладів. Діяльність банків здійснюється через банківські операції, які поділяються на два основні види- пасивні та активні,З допомогою пасивних банки залучають вільні кошти і створюють свої ресурси, активними звуть операції, через які банки розміщують сконцентрований грошовий капітал. За пасивними операціями формуються зобов’язання банків, за активними- їх доходи. Банківський прибуток утворюється переважно за рахунок різниці між сумою відсотків за надання кредитів і тих, які банки сплачують вкладникам.
11.7.Національний банк України є центральним банком держави, її емісійним центром, здійснює єдину державну політику в сфері грошового обігу. кредиту, зміцнення грошової одиниці, організує міжбанківські розрахунки, координує діяльність банківської системи в цілому, визначає курс грошової одиниці відносно валют інших країн. Він є банком кінцевої інстанціє, тобто може надавати кредити комерційним банкам. Йому належить монопольне право на випуск грошей у обіг, а також національних грошових знаків.
11.8.Для розуміння роботи комерційних банків та банківської системи в цілому доцільно розглянути зміни у балансовому звіті комерційного банку при виконанні ними тих чи інших операцій. Балансовий звіт банку має дві сторони - Актив та Зобов’язання і власний капітал .В активі звіту показують готівку, кошти, вкладені у власність банку, резерви, позички. В пасивній частині звіту - зобов’язання і власний капітал вписують акції, безстрокові вклади тощо. Головна умова балансу - права частина повинна дорівнювати лівій
а)При заснуванні комерційного банку як акціонерного товариства їх засовники випускають і розміщують акції на певну суму - наприклад, на 250 тис грн. Банк вважається стореним і його баланс виглядає після такої операції таким чином
Активи (тис.грн) Зобов’язання (тис.грн.)
Готівка - 250 Акції - 250
б)В подальшому новостворений банк витрачає частину отриманої готівки для закупівлі приміщення для офісу та обладнання , комп’ютерну техніку тощо.Нехай на це він потратив 240 тис. грн. В цьому випадку балансовий звіт банку виглядатиме таким чином:
Активи (тис.грн.) Зобов’язання (тис.грн)
Готівка - 10 Акції - 250
Власність - 240
Як бачимо, баланс знаходиться в рівновазі; (10+240) = 250
в)Маючи певні кошти і власний офіс банк приступає до виконання своїх функцій, Одна із основних - це прийом вкладів. Якщо певна особа (клієнт банку) вкладає 100 тис грн в якості безстрокового (чекового) вкладу в цей банк, то активи банку зростають на 100 тис грн готівки, однак паралельно появляються нові зобов’язання перед клієнтами на ту ж суму в 100 тис. грн. Після такої операції балансовий звіт виглядає так:
Активи (тис. грн.) Зобов’язання (тис. грн.)
Готівка - 110 Акції - 250
Власність - 240 Безстрокові вклади - 100
Баланс знову знаходиться в рівновазі: (110+240) = (250 + 100)
При розгляді цієї операції слід звернути увагу на важливий момент - кількість грошей в обігу зменшилась на 100 тис грн., бо наявні готівкові гроші в банку не вважаються частиною грошової пропозиції в економіці.
г) Всі комерційні банки, які відкривають поточні рахунки, повинні мати встановлені законом резерви. Ці резерви можуть бути у вигляді банківської готівки, а також у вигляді обов’язкових резервів, які банк повинен мати у вигляді вкладу у центральному банку,що є резервною системою. “Певний процент ” зобов’язань по вкладах, який комерційний банк повинен держати в резерві, відомий під назвою резервної норми. Центральний банк встановлює норму обов’язкових резервів, згідно якої комерційний банк перераховує в обов’язковому порядку резервному банку. Комерційний банк може тримати в резервному банку і більшу суму, може тримати в резервах і свою готівку. Якщо припустити,що всю готівку в 110 тис грн. банк буде держати в резервах, то балансовий звіт буде мати такий вигляд
Активи (тис. грн) Зобов’язання (тис грн)
Готівка - 0 Акції - 250
Резерви - 110 Безстрокові вклади - 100
Власність - 240
При розгляді цієї операції важливо мати на увазі таке:
--Різниця між фактичними резервами та обов’язковими резервами зветься надлишковими резервами. В нашому випадку вони складають - 110 - 20 = 90 (тис. грн.), тому що при нормі обов’язкових резервів в 20% останні складають 20 тис грн. ( 20% від 100). Здатність комерційного банку надавати кредити визначається наявністю в нього саме надлишкових резервів.
-Обов’язковість мати резерви не пояснюється забезпеченням ліквідності банку, тобто здатності в любий момент розрахуватись із вкладниками при першій же їх вимозі. Навіть якби таке сталось банк все рівно цього не зміг би зробити, бо резерви є частковими, Скоріше всього резерви комерційних банків служать для контролю центральним банком діяльності комерційного банку, з допомогою резервів цетральний банк може впливати на здатність комерційних банків до кредитуванню.
-Створені внаслідок розглянутої вище угоди резерви являються активом для комерційного банку ,але пасивом для центрального банку.
д)Як відомо, банки здійснюють розрахунки між своїми клієнтами по їх зобов’язаннях один перед одним. Якщо підприємець Петров О.С.,що є клієнтом нашого банку , який умовно назвемо Житомирбанк, і тримає там на своєму рахунку вищерозглянутий депозитний вклад в розмірі 100 тис. грн., має намір придбати обладнання у іншого підприємця Поліщука П.І. на суму в 50 тис. грн.,рахунок якого знаходиться в іншому банку Тетерів , то він - Петров О.С. виписує чек Поліщуку П.І. на суму в 50 тис. грн. із свого рахунку в Житомирбанку. Поліщук П.І. розміщує цей чек в своєму банку Тетерів на свій рахунок. Депонувавши чек, банк Тетерів збільшує поточний рахунок Поліщука П.І. на 50 тис грн. Банк Тетерів разом з іншими чеками посилає даний чек в центральний банк, який його врахує збільшивши резерви банку Тетерів на 50 тис. грн. і скоротивши відповідно на ту ж суму резерви Житомирбанку. Облікований чек посилається в Житомирбанк, який вперше дізнається, що один із його вкладників виписав чек на 50 тис. грн. із свого рахунку. Відповідно Житомирбанк зменшує поточний рахунок Петрова О.С. на 50 тис. грн. і приймає до уваги, облік цього чеку призвів до зменшення резервів банку на 50 тис. грн. в центральному банку. Таким чином відбулось зменшення безстрокових вкладів та резервів Житомирбанку на одну і ту ж суму в 50 тис. грн. Балансовий звіт банку виглядатиме після операції д)-Чек,виписаний на банк -, таким чином:
Активи (тис.грн) Зобов’язання (тис.грн)
Резерви - 60 Безстрокові вклади --- 50
Власність - 240 Акції ----- 250
В цьому випадку легко підрахувати, що у нашому Житомирбанку є надлишкових резервів на суму 50 тис. грн.
е) Однією з найважливіших операцій комерційного банку є надання позичок. Роль такої операції зводиться до того, що банки завдяки цій операції створюють нові гроші.
Наприклад, якщо інший клієнт Житомирбанку Петрук Б.П. вирішив взяти позичку саме на суму надлишкових резервів в 50 тис. грн., але не готівкою. а у формі збільшення свого рахунку в цьому ж банку, щоб потім розраховуватись ціми грошима у вигляді чеків, то в Житомирбанку активи збільшуються на 50 тис. грн. у вигляді позички і одночасно збільшуються зобов’язання у вигляді безстрокових вкладів. Таким чином, коли позичка видана, балансовий звіт банку буде таким -
Активи (тис.грн) Зобов’язання (тис.грн)
Резерви --- 60 Безстрокові вклади----- 100
Позички --- 50 Акції---- 250
Власність --- 240
Таким чином, банк ,надаючи позичку, створив нові гроші у вигляді приросту безстрокових вкладів, на які можуть бути виписані чеки, що приймаються у вигляді засобу обігу. Якщо таким чеком на суму в 50 тис. грн. Петрук Б.П. буде здійснювати комерційну угоду, тобто коли чек, виписаний на позичку, буде пред’явлений до оплати, то, згідно операції д) резерви Житомирбанку та його зобов’язання у вигляді безстрокових вкладів зменшуються на 50 тис.грн. і балансовий звіт банку буде таким-
Активи (тис.грн) Зобов’язання (тис.грн.)
Резерви - 10 Безстрокові вклади --- 50
Позички - 50 Акції - 250
Власність - 240
Як бачимо, в нашому Житомирбанку надлишкові резерви після вказаної операції дорівнюють нулю-обов’язкові 20% резервів від 50 тис. грн. безстрокових вкладів складають рівно 10 тис.грн.. тобто суму всіх його резервів. В цьомк випадку банк не має можливості надавати позички, тобто створювати нові гроші.
є) Якщо позичка повертається, то безстрокові вклади та позички зменшуються на суму погашення позичок. У нашому випадку, якщо Петрук Б.П. поверне позичку в 50 тис. грн., то балансовий звіт банку виглядатиме так:
Активи (тис.грн.) Зобов’язання (тис.грн.)
Резерви - 10 Безстрокові вклади - 0
Позички - 0 Акції - 250
Власність - 240
Таким чином, при наданні позичок банки створюють гроші, а при погашенні позичок гроші “знищуються”.
ж) Якщо банк купує в населення облігації, то в результаті створюють нові гроші як і при наданні позичок. У нього активи збільшуються на вартість куплених цінних паперів, одночасно збільшуються і зобов’язання на ту ж вартість: Якщо за початковий баланс взяти той, що був після здійснення операції д), то у випадку купівлі цінних паперів у населення на суму в 50 тис. грн. балансовий звіт банку виглядатиме так:
Актив (тис. грн.) Зобов’язання (тис. грн.)
Резерви------ 60 Безстрокові вклади -- 100
Цінні папери -- 50 Акції ----- 250
Власність --- 240
Якщо ж банк продає державні облігації населенню, то як і у випадку з погашенням позичок , пропозиція грошей зменшується.
11.9.Банківська система, надаючи позички,створює гроші, примножуючи свої надлишкові резерви. Це примножене кредитування здійснюється,незважаючи на те, що окремий банк системи може надавати позичку лише в межах своїх надлишкових резервів. При цьому важливо, що банківська система в цілому може надавати позичку, яка в декілька разів перевищує її надлишкові резерви,Це пояснюється тим,що резерви, які втрачає один банк при наданні позички, отримує інший банк:Механізм породження банківською системою грошей при зростанні депозитних вкладів на 100 тис грн показаний в таблиці. Норма обов’язкових резервів для всіх банків складає 20%
Банк Одержані Обов’язкові Надлишкові Сума, яка може бути
резерви резерви резерви надана в позичку
А 100,00 20,00 80,00 80,00
Б 80,00 16,00 64,00 64,00
В 64,00 12,80 51,20 51,20
Г 51,20 10,24 40,96 40,96 і т.д.
-------------
Всі банки 400,00
Таким чином сума в 100 тис. грн. початкового депозиту породила банківською системою додаткових грошей в обігу на 400 тис. грн.Число, на яке зросла кількість породжених грошей банківською системою завдяки зростанню депозитів на певну суму, зветься депозитним мультиплікатором-(m) .Він є оберненою величиною до обов’язкової резервної норми
Для нашого прикладу m=400/100=5 .
Якщо враховується поведінка не тільки банків а й населення, то грошовий мультиплікатор матиме вигляд
де d - відношення готівкових грошей до депозитів у населення
Література до теми 11
1.Базилевич В.Д.,Баластрик Л.О. Макроекономіка.Опорний текст лекцій, с.134-152
2.Макконнелл К.Р.,Брю С.Л.Экономикс, т.!.,с.264-297
3.Соболев В.М.Макроэкономика,с.118-128
4.Дзюбик С.,Ривак О. Основи економічної теорії, с.172-186
5.Семюельсон Пол,Нордхауз В.Д. Макроекономіка,с.233-296
6.Долан Э.Д.,Линдсей Дж.Макроэкономика, с..174-207
7.Микро-макроэкономика. Пракетикум.с.313-339