Організація робіт та розрахунок техніко-економічних показників очисного вибою

Міністерство освіти і науки України

Червоноградський державний технікум гірничих технологій та економіки

Спеціальність: «Економіка підприємства»

КУРСОВА РОБОТА

з предмету “Економіка, організація та планування виробництва”

Організація робіт та розрахунок техніко-економічних показників очисного вибою

Виконав: студента групи

1 – ЕП - 07/11з

Головащенко С.

Прийняв: Шайтан А. А.

2009р.

З
міст

Вступ

1. Теоретичне обґрунтування роботи

2. Коротка характеристика очисного вибою

3. Розрахункова частина проекту

3.1 Розрахунок навантаження на лаву

3.2 Розрахунок і побудова планограми робіт в лаві

3.3 Розрахунок паспорту норм виробітку і розцінок на виймання вугілля в лаві

3.4 Розрахунок чисельності працівників на видобувній дільниці і побудова графіку виходів робітників за добу

3.5 Калькуляція дільничної собівартості 1 тони вугілля

3.6 Визначення основних техніко-економічних показників роботи лави

3.7 Розрахунок економічної ефективності прийнятих заходів

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Для економіки України має велике значення одна із базових галузей народного господарства – вугільна промисловість.

Її продукцію споживають металургія, електро- і теплоенергетика, хімічна промисловість, комунальне господарство та інше. З подоланням високої економічної кризи все більше зростатимуть потреби у вугіллі. На жаль, в останні роки значно знизився його видобуток (приблизно в 2,5-3 рази). Це пояснюються багатьма причинами, основними з яких є:

- значна недостача обігових коштів;

- глибокі процеси фізичного і морального старіння основних фондів вугільних підприємств, призупинення, практично, оновлення основних фондів;

- порушення взаєморозрахунків між споживачами вугільної продукції і шахтами, що призводить до дефіциту грошових коштів на вугільних підприємствах;

- недостатня підтримка вугільної галузі з боку держави через дефіцит бюджету;

- недостатній рівень організації праці і виробництва, низький рівень трудової та технологічної дисципліни.

Для подолання кризи у вугільній галузі необхідно провести наступні організаційно-технічні заходи:

1. Провести економічну реформу вугільного виробництва, закрити малої потужності і нерентабельні шахти, добудувати які знаходяться на високій стадії готовності.

2. Упорядкувати ринок збуту вугільної продукції, змінити частки бюджету.

3. Розробити ефективний механізм господарювання на всіх рівнях управління галузі.

4. Вдосконалити оперативне управління, нарядну систему, табельний облік, контроль за безпечним веденням гірничих робіт.

5. здійснити технічне переозброєння вугільних підприємств, вдосконалити організацію праці та виробництва.

Виходячи із проблем вугільної промисловості і шляхів її виходу із кризи, метою курсової роботи є впровадження високопродуктивної техніки на шахті № і розробка проекту раціональної організації праці.

1.
Теоретичне обґрунтування роботи

У зв’язку з тим, що комплекс процесів і операцій, які мають місце в очисному вибої, постійно повторюється, вони носять циклічний характер. Цикл в очисному вибої – це сукупність всіх процесів і операцій, які виконуються в певній послідовності і обсязі, необхідних для виймання вугілля впродовж всієї лави на встановлену величину посування.

В залежності від гірничо-геологічних умов, техніки, що використовується, технології виробництва у цикл можуть входити різні процеси.

Так, при вийманні вугілля механізованим комплексом КМ-88 у склад циклу входять такі процеси:

1. Виймання вугілля комбайном і навантаження його на вибійний конвеєр;

2. Транспортування вугілля впродовж лави;

3. Оформлення вибою і пересування секцій кріплення;

4. Пересування вибійного конвеєра до кромки вибою;

5. Доставка матеріалів в лаву;

6. Підготовка ніш (уступів).

Перш ніж приступити до розробки проекту організації робіт, необхідно уточнити, що собою являє організація праці. Багато авторів вважають, що під організацією виробництва слід розуміти комплекс науково-обґрунтованих заходів і рішень, спрямованих на більш ефективне використання основних виробничих фондів, трудових, матеріальних і енергетичних ресурсів за рахунок погодження робочих процесів у просторі і в часі, їх максимального суміщення, прискорення швидкості їх використання.

Проектування організації праці в очисному вибої здійснюється в такій послідовності:

- вивчаються гірничо-геологічні умови виробництва, вибирається техніка і технологія робіт в лаві;

- розраховується норматив навантаження на лаву, обсяг видобутку вугілля з циклу за добу, місяць і рік;

- розраховується комплексна норма виробітку і розцінка на виймання вугілля в лаві;

- встановлюється професійно-кваліфікаційний склад робітників, розраховується чисельність працівників;

- розраховується тривалість виконання робочих процесів і операцій;

- складається графік організації робіт;

- визначаються основні техніко-економічні показники.

2. Коротка характеристика умов виробництва в очисному вибої

№ п/п		Назва факторів	Значення факторів
1		2	3
1.		ЗАГАЛЬНІ ДАНІ
1.1		Басейн	Львівсько-Волинський
1.2		Підприємство	Шахта
1.3		Категорійність по газу	Надкатегорійна
1.4		Очисний вибій	Лава №321
1.5		Пласт вугілля	П7 н
1.6		Марка вугілля	ГР
2.		ГІРНИЧО-ГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ
2.1		Загальна потужність пласта	m3 = м
2.2		Потужність, на яку виймається пласт	mв = м
2.3		Будова пласта	Складна
2.4		Кут падіння пласта	α= 30
2.5		Густина вугілля в масиві	γ= т/м3
2.6		Опір пласта різанню	Ар = кгс/см
2.7		Категорія вугілля по бурінню	V
2.8		Амплітуда геологічних порушень	Нгп = м
2.9		Довжина геологічних порушень	Lгп = м
2.10		Обводнення пласта	Кв = м3 /год
2.11		Відносна метаноносність пласта	gсн4 = м3 /т
2.12		Небезпечність пласта через раптові викиди	Без раптових викидів
2.13		Схильність вугілля до самозагоряння	Не схильне
2.14		Характеристика порід безпосередньої покрівлі:
		назва	Пісковик
		потужність	mп = 3,9 м
		питома вага	γп =2,1 т/м3
		тип покрівлі за стійкою
2.15		Характеристика порід безпосередньої підошви:
		назва	пісковик
		потужність	mп = 8,6 м
		питома вага	γп =2,2 т/м3
		тип покрівлі за стійкою
3.		ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНІ УМОВИ
3.1		Механізація очисних робіт:
		тип механізованого комплексу
		тип вугільного комбайна
		тип вибійного конвеєра
1		2	3
3.2		Характеристика дільничного транспорту:
		вид транспорту	Конвеєрний
		тип і довжина транспортних засобів	СП-202(100м); 1Л80(2м)
		механізація навантажувального пункту	ГУАНП
4.		ТЕХНОЛОГІЧНІ УМОВИ
4.1		Спосіб підготовки пласта	Панельний
4.2		Система розробки пласта	Стовпова
4.3		Напрямок відробки стовпа	По простяганню
4.4		Порядок відробки стовпа	Зворотній
4.5		Довжина виймального стовпа	Lст = м
4.6		Кількість лав в стовпі	Nл =1 шт.
4.7		Довжина лави	lл = м
4.8		Вид технології виймання вугілля	Однокомбайнова
4.9		Схема роботи комбайна	Човникова
4.10		Корисна ширина захвату комбайну	r= м
4.11		Схема пересування вибійного комбайну	Фронтальна
4.12		Розташування головок вибійного конвеєра:
		приводної	Винесена на конвеєрний штрек
		натяжної	Винесена на бортовий штрек
4.13		Схема пересування кріплення в очисному вибої	Послідовна
4.14		Строк експлуатації механізованого кріплення	tе = р.
4.15		Основні розміри уступів:
		в нижній частині лави
		довжина	l1 =2,0 м
		глибина	L1 =0,5 м
		у верхній частині лави
		довжина	l2 =2,0 м
		глибина	L2 =0,5 м
4.16		Спосіб виймання уступів	Вручну
5.		ЕЛЕМЕНТИ КРІПЛЕННЯ
5.1		Характеристика дільничних виробок:
		форма поперечного перерізу	Аркова
		площа перерізу в світлі	Sk =10 м2 ; S6 =8м2 ;
		тип кріплення	АПК-3/11,2
		відстань між рамами	lp =1м
		кількість рейкових доріг	nB =1; nб =1
		тип рейок	Р-24
		стан виробок за лавою	Виробки гасяться
5.2		Характеристика кріплення кінцевих ділянок очисного вибою:
		нижнього уступу	1рама з 4*ст.ГС під 3,0брус
		верхнього уступу	1рама з 4*ст.ГС під 3,0брус
		нижньої частини лави	2 рами з 3*ст.ГС під 2,0брус
		верхньої частини лави	2 рами з 3*ст.ГС під 2,0брус
1	2		3
5.3	Характеристика способів підтримання спряжень лави з дільничними гірничими виробками:
	викладка кострів, їх форма і вид		Чотиригранні дерев’яні
	кількість рядів		nб =1; nк =1
	відстань встановлення		lк =1,26 м
5.4	Характеристика способів підсилення кріплення дільничних гірничих виробок:
	попереду лави		Ремонтнини ст.2ГСК-17
	позаду лави		Дерев’яні ремонтини
6.	ОРГАНІЗАЦІЙНІ УМОВИ
6.1	Режими роботи очисного вибою:
	річний		300 днів
	місячний		25 днів
	тижневий		6 днів
	добовий		(3*6)в +(1*6)р.п
6.2	Тривалість робочої зміни		Тзм. =360 хв.
6.3	Режим роботи зміни		5р.д+2вих.д.
6.4	Тривалість робочого тижня для робітників		Трд =30 год.
6.5	Форма організації праці		Добова комплексна бригада
6.6	Система оплати праці		Відрядно-преміальна, погодинно-преміюльна

3. Розрахункова частина проекту

3.1 Розрахунок навантаження на лаву

Норматив навантаження на лаву являє собою мінімальний добовий видобуток вугілля з очисного вибою, який може бути досягнутий в конкретних гірничо-геологічних умовах при ефективному використанні вибійного обладнання та устаткування, прогресивної організації праці і виробництва.

Норматив навантаження на лаву визначається за формулою:

,

де - табличне значення нормативу навантаження на лаву, яке відповідає найближчому меншому табличному значенню пласта (= 900т);

- табличне значення нормативу навантаження, яке відповідає найближчому більшому значенню пласта (=1000т);

, - найближче менше та більше табличне значення виймальної потужності пласта (=1,3 м; =1,2 м)

m – задана потужність пласта (m=1,25 м)

- поправка навантаження на 1м довжини лави (=3т/доб);

lл
– задана довжина лави (lл
=200м);

Тзм
– тривалість робочої зміни (Тзм
=360хв);

- табличне значення густини вугілля в масиві (=1,3 т/м3
);

Кс
– спільний коефіцієнт зміни навантаження на лаву (К=0,68);

КТВ
– коефіцієнт, який враховує наявність твердих включень в пласті;

ККР
– коефіцієнт, який враховує крихкість вугілля ;

КГП
– коефіцієнт, який враховує наявність геологічних порушень в лаві;

КВ
– коефіцієнт, який враховує виділення води в лаві;

КП
– коефіцієнт, який враховує тип підошви по міцності;

КТ
– коефіцієнт, який враховує технологію виймання вугілля в лаві;

КF
– коефіцієнт, який враховує строк експлуатації механізованого комплексу = 1.

Приймаємо норматив навантаження на лаву на рівні 740 т/доб.

Визначаємо об’єм видобутого вугілля з циклу:

де r - корисна ширина захвату комбайна, м;

с – коефіцієнт видобутого вугілля, с=0,97

Добовий норматив циклічності:

приймаємо 4 цикла.

Навантаження на лаву:

- за добу Qд
= nц
.
Qц
=230х
5=920 т/д.

- за місяць Qм
= Qg
.
ngq
=920х
25=23000 т/м.

- за рік Qр
= Qg
.
nP
Pq
= 920х
300=276000 т/р.

Посування лави:

- за добу lд
= r .
nц
= 0,63х
4=2,52 м

- за місяць lм
= lg
.
ngq
= 2,52х
25=63 м

- за рік lр
= lg
.
nP
Pq
= 2,52х
300=755 м

3.2 Розрахунки та побудова планограми робіт в лаві

Тривалість одного циклу визначаємо за формулою:

де Тзм
– тривалість зміни, хв.;

Тпз
– норматив часу на підготовчо-заключні операції, хв.;

Тв
– норматив часуна відпочинок робітників, хв.;

Пзм
– кількість робочих змін з видобутку вугілля.

Тривалість роботи комбайну по видобутку смуги вугілля

Тк
=Тц
– Тп
= 236 - 45= 191 хв.

де Тп
– тривалість підготовки комплексу до виймання нової смуги вугілля.

Середня швидкість комбайну з видобутку вугілля:

V=lm
/Tk
=199/1,91=1,04 м/хв.

де lм
– довжина частина лави.

3.3 Розрахунки паспорта норм виробітку і розцінки на виймання вугілля в лаві

Добова комплексна бригада складається з трьох змінних видобувних ланок і однієї ремонтно-підготовчої ланки.

Професійно-кваліфікаційний склад робітників добової комплексної бригади:

- Машиніст гірничих виймальних машин V р.;

- Гірничий робітник очисного вибою V р.

Із розрахунків видно, що середня робоча швидкість комбайна з виймання вугілля в лаві становить 1,04 м/хв., і це відповідає VIII групі подачі комбайна (УКНВ, 1988р. с.8-9).

Нормативна трудомісткість обслуговування комплекса за цикл:

- машиніст гірничих виймальних машин VI р.

де 230 – обсяг вугілля з одного циклу, т;

347,1

3 – агрегатна норма виробітку з урахуванням коефіцієнтів:

0,95 – на роботу в респіраторах;

1,05 – на підвищення норми виробітки гірничих робітників очисного вибою V р.:

де 47,73 т/чол. – агрегатна норма виробітку на одну особу.

Розрахунки комплексної норми виробітку і розцінки на виймання вугілля в лаві приведені в таблиці 3.1.

Комплексна норма виробітку:

т/чол.

Комплексна норма розцінки:

грн./т

де SЗц
– зарплата циклу, грн.

3.4 Розрахунки чисельності робітників дільниці і побудова графіку виходів

Явочний склад робітників-відрядників добової комплексної бригади по вийманню вугілля в лаві:

де - добове навантаження на лаву, т;

- комплексна норма виробітку, т/л.
зм

Приймаємо Nяв
=27 осіб.

Явочний склад змінної видобувної ланки 10чол., з них:

- МГВМ VIр. – 2 чол.;

- ГРОВ Vр. – 7 чол.

Явочний склад ремонтно-підготовчої ланки добової комплексної бригади по щоденному технічному обслуговуванні і ремонту обладнання при Qл
=920 т. і ремонтній складності обладнання 165 балів складає 10 осіб, з них 1чол. – машиніст гірничих виймальних машин VIр.

Явочний склад гірничих робітників по ремонту гірничих виробок ІVр.:

(приймаємо 5 осіб).

де 1,2 і 1,4 – норми виробітку на підтримання і погашення, відповідно конвеєрного та бортового штреків.

Явочний склад робітників-погодинників у видобувній зміні:

- машиніст підземних установок ІІІр. – 1чол/зм.

- машиніст підземних установок ІІр. – 1чол/зм.

- підземний електрослюсар ІVр. – 1чол/зм.

Явочний склад підземних електрослюсарів в ремонтно-підготовчу зміну згідно з ЕНЧ 1982 становить 10 осіб.

Явочний склад гірничих підземних робітників ІІр. (для розчищення і розштибування конвеєрної лінії дільниці) становить:

. Приймаємо 3 особи

де 140 і 120 м довжина відповідно стрічкових і скребкових конвеєрів, м;

0,1 – норматив чисельності підземних робітників ІІ р.

Графік виходів робітників за добу проведено на малюнку 3.1., розрахунки спискової чисельності персоналу дільниці – в таблиці 3.2.

На основі проведених розрахунків необхідною чисельністю робітників, керівників, а також обчисленою вище комплексної розцінки, діючих тарифних ставок і посадових окладів, враховуючи премію за 100% виконання плану та інші доплати проводимо розрахунок фонду заробітної плати по дільниці.

Такий розрахунок приведено в таблиці 3.3.

Таблиця 3.1. Розрахунки комплексної норми виробітку і розцінки на виймання вугілля в лаві.

Назва робіт	Од. вим.	Норма виробітку			Обсяг робіт на цикл	Трудомісткість робіт, л-зм		Тарифна ставка, грн..	Сума зарплати, грн	Комплексна розці-нка, грн..	Підстава для встановлення норми виробітку
		За збір-ником	„К” за збір-ником	Встановлена
Виймання вугілля комплексом	Т	1,05 0,95 Кв0,9	УКВН, Т1,ЗЕ
- МГВМ, VIр.	Т	114,18
- ГРОВ, Vр.	Т	98,28
Виймання вугілля з уступів вручну	Т	9,045	9,045	1,2	0,132		98,28	12,97	ЕНВ-88, Т194
Кріплення уступів	Рам	21,6	21,6	1	0,046		98,28	52	ЕНВ-88 , Т44
Кріплення кінцевих ділянок лави	Рам	55,8	55,8	3	0,053		98,28	5,21	ЕНВ-88 ,Т.44
Трудомісткість ін. робіт	1,8		98,28	176,90	ЕНВ-88
РАЗОМ:	Тр=			Зц=
Комплексна норма виробітку і розцінка	Нк=			Рк=

Таблиця 3.2. Розрахунки фонду заробітної плати працівників дільниці.

Категорії працівників	Обсяг робіт	Розцінка (тарифна ставка), грн.	Кількість виходів, вих.	Прямий фонд зарплати, грн..	Коефіцієнти, які враховують:			Загальна сума зарплати, грн..
					Розмір премії	Роботу у нічний час	Інші доплати
1.ГРОВ і МГВМ,які працюють у видобувну зміну	1,6	1,28	1,1
2. МГВМ, які працюють у першу зміну	114,18	25	2854	1,6	-	1,1	5023
3. ГРОВ, які працюють у першу зміну	98,28	225	22113	1,6	-	1,1	38918
4. Гірничі робітники з ремонту виробок IVр.	85,70	125	1071	1,5	-	1,1	17675
5. Електрослюсарі підземні: V розряду IV розряду	98,28 85,70	100 150	9828 12855	1,5 1,5	- 1,28	1,1 1,1	16216 27150
6. Машиніст підземної установки ІІІр.	76,17	75	5713	1,5	1,28	1,1	12065
7. Машиніст підземної установки ІІр.	69,13	75	5185	1,5	1,28	1,1	10950
8. Гірничий робітник ІІр.	63,46	100	6346	1,5	-	1,1	10470
РАЗОМ ПО РОБІТНИКАХ:	-
9. Начальник дільниці	3000	22	3000	1,6	1,05	1,1	5544
10. Заступник начальника	2800	22	2800	1,6	1,05	1,1	5174
11. Помічник начальника	2700	22	2700	1,6	1,05	1,1	4990
12. Механік дільниці	2800	22	2800	1,6	1,05	1,1	5174
13. Гірничі майстри	2400	100	14400	1,6	1,28	1,1	5174
РАЗОМ ПО ІТП:	32440
ВСЬОГО ФОНД ЗАРПЛАТИ:

Таблиця 3.3. Розрахунки спискової чисельності персоналу дільниці.

Категорії і професії працівників	Явочна чисельність осіб	Коефіцієнт спускового складу	Спискова чисельність працівників, осіб
1. Машиніст гірничих виймальних машин VIр.	1,6
2.Гірничі робітники очисного вибою VІ р.	1,6-
3.Гірничі робітники з ремонту гірничих виробок IVр.	5	8
4. Електрослюсар підземний Vр. ІVр.	4 6	- 1,6 1,6-	6 9
5. Машиніст підземних установок ІІІр.	3	1,6	5
6. Машиніст підземних установок ІІр.	3	1,6	5
7. Гірничі робітники ІІр.	4	1,6	6
Разом робітників	-
8. Начальник дільниці	1	-	1
9. Заступник начальника	1	-	1
10. Помічник начальника	1	-	1
11. Механік дільниці	1	-	1
12. Гірничі майстри	4	1,6	6
Разом ІТП	8	-	10
Всього по дільниці	-

Графік виходів робітників.
Малюнок 3.2.

Категорії робітників	Кількість робітників					Зміни
	Разом	В тому числі по змінах				І	ІІ	ІІІ	ІV
		І	ІІ	ІІІ	ІV	8 14	20	2	8
МГВМ - VІр.	1	2
ГРОВ - Vр.	9
Гірничі робітники з ремонту виробок ІVр.	5	5
Електрослюсарі підземні: Vр.	4	4
ІVр.	6	3	1	1	1
Машиніст підземної установки ІІІ р.	3	1	1	1
Машиніст підземної установки ІІ р.	3	1	1	1
Гірничий робітник ІІ р.	3	1	1	1
Разом:

3.5 Калькуляція дільничної собівартості видобутку вугілля

Дільник собівартість видобутку 1т. вугілля визначається за такими елементами витрат:

- заробітна плата;

- нарахування на заробітну плату;

- матеріали;

- амортизація.

Загальна вартість матеріалів за місяць по видобувній дільниці визначається як сумарна вартість матеріалів:

- одноразового використання;

- тривалого використання;

- поверхневих матеріалів.

У зв’язку з тим, що ціни на матеріали постійно змінюються, а також з метою спрощення розрахунків, приймаємо вартість матеріалів на рівні фактично досягнутої на дільниці, що аналізується, з урахуванням їх економії (5%) внаслідок раціональної організації праці, а саме:

- матеріали одноразового використання – 33500 грн.;

- матеріали тривалого використання – 9300 грн.;

- поверхневі матеріали – 3800 грн.;

- загальна вартість матеріалів по дільниці 33500+9300+3800=39000 грн.

Суму амортизаційних відрахувань визначаємо по кожному з видів обладнання згідно його вартості та місячної норми амортизації. Сума амортизації по видобувній дільниці становить 23800 грн.

Згідно з наведеними даними здійснюємо розрахунки собівартості 1т. вугілля (табл.3.4.).

Таблиця 3.4. Розрахунки собівартості видобутку вугілля видобувною дільницею.

Елемент витрат	Собівартість видобутку вугілля		Структура собівартості
	Всієї продукції	Однієї тони
1. Заробітна плата
2. Нарахування на зарплату
3. Матеріали
4. Амортизація
РАЗОМ:

3.6 Визначення основних техніко-економічних показників роботи лави

На основі проведених розрахунків визначаємо основні техніко-економічні показники роботи очисного вибою і заносимо їх в таблицю 3.5.

Таблиця 3.5 Основні техніко-економічні показники роботи очисного вибою.

№	Назва показників	Значення показників
		Факт	За проектом	±
1	Потужність пласта, м
2	Кут падіння пласта
3	Густина вугілля в масиві
4	Довжина лави
5	Механізація очисних робіт
6	Видобуток вугілля з циклу
7	Кількість циклів за добу
8	Видобуток вугілля:
	за добу
	за місяць
9	Посування лави:
	за добу
	за місяць
10	Явочна чисельність працівників
11	Спискова чисельність працівників,
	у тому числі робітників
12	Місячна продуктивність праці робітників
у т.ч. робітників, осіб
13	Фонд заробітної плати
14	Місячна заробітна плата:
	всіх працівників
	робітників
	ГРОВ
15	Собівартість 1т видобутого вугілля

3.7 Визначення економічної ефективності від впровадження механізованого комплексу КД-80

Річний економічний ефект від запровадження механізованого комплексу визначаємо за формулою:

, грн.

де С1
та С2
– собівартість видобутку вугілля до і після впровадження нової техніки, грн./т

Qр
– річний обсяг видобутку вугілля, т;

Ен
– нормативний коефіцієнт економічної ефективності;

К2
та К1
– капітальні вкладення відповідно до і після впровадження нової техніки, грн.;

Е= (9,444 – 7,564)*276000 - 0,15(4350000 - 2860150)=295403 грн.

Термін окупності організаційно-технічних засобів складає:

<6 років.

Висновок

В курсовій роботі згідно заданих умов розроблено проект організації робіт в очисному вибої, виконано розрахунки основних техніко-економічних показників роботи видобувної дільниці, розраховано економічну ефективність від впровадження механізованого комплексу КМК-97 на КМ-88.

Згідно з проведеними розрахунками бобове навантаження на комплекс становить 920, що на 230 більше ніж фактично досягнуте.

Внаслідок запровадження нового механізованого комплексу, раціональної організації праці буде скорочено чисельність ГРОВ на 10 осіб.

Продуктивність праці ГРОВ за проектом складає 396 т/міс.. що на 139 т/міс. більше ніж фактично досягнуто.

Собівартість 1 т вугілля по відношенню до фактичного рівня знизиться на 1,88 грн./т.

Річний економічний ефект впровадження механізованого комплексу складає 295403 грн.

Все це свідчить про доцільність впровадження організаційно-технічних заходів, які запропоновані в курсовій роботі.

Список використаної літератури

1. Беда Ф.П., Наконечний Л.І. Економіка, організація та планування діяльності підприємства. – Львів, Каменяр, 2001.

2. Буц Ю.В. и др. Организиция и планирование горного производства. – ДГА, 1992.

3. Ратушный А.А., Черевик А.К. Экономика организация и планирование на предприятиях угольной промышленности. – М.: Недра, 1981.

4. Рыбков С.Е., Волошин А.П. Организация производства и планирование на угольных шахтах. – М.: Недра, 1981.

5. Хопчан М.І. та ін. Організація і планування виробництва: теорія і практика: Навчальний посібник. – Тернопіль, Нова генерація, 1996.