Податкова система України: теорія і практика становлення

>Законом також передбачено, що з 01.07.97. по 01.01.2002 року 1.5% суми неоподатковуваного податку на прибуток перераховується до спеціальних рахунків місцевих бюджетів для фінансування будівництва та інших цілей.

Крім того, з 1997 р. після прийняття законопроекту “ Про податок на землю ” Законом податку на прибуток призначається введення норми, по якій податок на прибуток сільськогосподарських підприємств розраховуються як різниця між розрахованим податком на прибуток податком на землю. По Закону доходи нерезидентів отримуються від джерел в Україні, які стягуються за ставкою 30% (раніше - 15%). Ставка оподаткування при перестрахуванні ризиків нерезидентами складала 10%. Сума доходів нерезидентів, яка сплачувалась резидентами як сплата вартості фрактовки транспортних засобів -6%.

З 01.10.97 р. вступає в силу Закон України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР

“ Про ПДВ ”, держав змістом нововведень є перш за все перелік платників податку :

- особа, яка на протязі будь-якого періоду за останній рік пребільшив неоподаткуванний мінімум доходів громадян (зараз 10 200 грн. ) в тому числі :

- особа, яка ввозить (пересилає товари на митну територію України або отримує від нерезидента роботи (послуги для їх використання або потреби на митній тер. України за виключенням фізичних осіб, незареєстрованих як платники податку, в випадку коли вказані фізичні особи ввозять товари в об`ємах, не підлягаючих оподаткуванню відповідно до законодавства;

- особа, яка пред`являє послуги, пов`язані з транзитом пасажирів або вантажів через митну територію України .

До числа платників податку відносяться також особа, відповідальна за внесення податку до бюджету по об`єктах оподаткування залізничного транспорту.

Законом вводяться єдиний для всіх категорій платників податку підприємств - виробників; підприємств торгівлі, крім комісійних заготівельних, снабженсько-збутових, оптових, інших здійснюючих посередницьку діяльність; фізичних осіб незалежно від валюти розрахунків ( в національній або іноземній ), порядок обчислення і сплати ПДВ

Змінюється порядок обчислення ПДВ імпортних товарів. В залежності від виду імпортуємих товарів і статуту підприємства імпортера виявляються три види розрахунків з бюджет:

1. Обов`язкова сплата податку. Здійснюється при ввезенні на митну територію України підакцизних товарів.

2. Оплата по бажанню платника може здійснюватися шляхом пред`явлення податковим органам митного контролю простого векселя, забезпеченого підтвердженням комерційного банку.

3. Теж саме, що і в другому варіанті, з тієї лише різниці, що замість підтвердження комбанку високий статус платника підтверджує податковий орган.

У зв`язку з переходом на загальний порядок сплати податку , а також особливостях визначення оподаткування обороту, платниками податку станом на 01.01.97 р. повинен бути здійснений одноразовий перерахунок сум кредиту і сум податкових зобов’язань. При цьому сума податкового кредиту платників ПДВ виплачених або нарахованих у зв`язку з отриманням або самостійно вироблених основних фондів, не введених в експлуатацію, а сума податкових забо-в`язань підвищується на суму ПДВ на вартість відвантажених, але не сплачених товарів.

Закон України “ Про внесення змін і доповнень в Закон України “ Про плату за землю” вступить в дію з 01.01.97 р. Вже визначені розміри і порядок плати за використання земельних ресурсів, направлення отриманих коштів , а також відповідальність платників податку за правильність обчислення і своєчасної сплати земельного податку.

Використання землі в Україні є платним. Власники землі сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду , сплачується орендна плата.

Плата за землю - це земельний податок та орендна плата. Визначена в залежності від грошової оцінки земель.

Ставка земельного податку з земель населених пунктів, грошова оцінка яких проведена, встановлюється в розмірі 1% від їх грошової оцінки, за виключенням земельних ділянок, які вказані згідно з Законом.

Цей Закон значно розширив перелік пільг відносно сплати земельного податку . Платники, яких стосуються пільги повинні знати їх; обов`язково враховувати при обчисленні і сплаті цього податку.

Згідно Закону, земельний податок сплачується рівними частинами. Власниками землі і землекористувачами - виробниками сільськогосподарської продукції і громадянами до 15 липня і 15 листопада. Переплачені суми податку підлягають поверненню платнику по його письмовій заяві або по його бажанню зараховувати до сплати податку за наступний рік.

Податкова система повинна створювати нормальні умови для виробничої і фінансової діяльності підприємств і господарств, а також усіх інших виробників матеріальних благ. Через податкову політику держава стимулює як окремих товаровиробників, так і розвиток продуктивних сил в цілому.

У минулому податки сплачувались з обороту. Після проголошення курсу на перехід до ринкової економіки податок з обороту було скасовано. Пільги з оподаткування малих підприємств та кооперативів було скасовано, а введення ПДВ збільшувало витрати на виробництво при кожному обороті коштів на суму , призначену для перерахування до державного бюджету. В умовах фінансової нестабільності, інфляції та неплатежів це швидко призвело до гострої нестачі оборотних засобів, загальмувало розвиток виробництва і довершило зруйнуванню легального малого бізнесу, який тільки почав розвиватися, а державному секторі - до катастрофічного спаду виробництва.

В України має місце катастрофічне зниження економічної ефективності функціонування господарського комплексу, яке є основною причиною зменшення грошових надходжень до державного бюджету. І хоч не все можна віднести на негативний вплив недосконалої податкової системи, однак треба визначити, що вона спрямована на максимальне вилучення доходів господарюючих суб`єктів, а це позволяє їх можливостей нарощувати виробничі потужності і збільшувати свої грошові доходи.

Податок на прибуток та ПДВ, які сплачують підприємства, не підвищують їх фінансової стабільності і не сприяють пріоритету розвитку підприємства взагалі, а малих зокрема. Внаслідок цього більшість малих підприємств, які не можуть конкурувати з великими, не відповідають всім вимогам фінансових і правових норм, які дуже часто змінюються. ПДВ полягає тягарем не тільки на підприємства, але й на населення. Ще тільки купуючи матеріали, сировину і все інше , що необхідно для виробництва готової продукції, кожне підприємство змушене переплачувати 20% понад ціну, вони йдуть до бюджету держави. Така форма вилучення ПДВ є несправедливою щодо підприємства оскільки оподатковуються не доходи підприємств, а їх витрати на виробництво продукції.

Але хоч підприємство перераховує до бюджету тільки різницю між сплаченими і отриманими сумами ПДВ, а решту платять самі покупці продукції, підприємства виступають не тільки як платники власного податку, але і як його збираючи з населення.

Цілком природно, що ПДВ, підвищуючи ціни, у великій мірі впливає на економіку країни, оскільки користується не тільки виробництво, але й споживання, що створює сприятливі умови для проникнення іноземних товарів на внутрішній ринок України.

Підприємства України повинні мати значно більші оборотні засоби для забезпечення нормального функціонування виробничого процесу, ніж аналогічні підприємства в інших країнах світу. Податок на майно може призвести до ліквідації багатьох низькорентабельних підприємств і цехів, а податок на землю - до господарської діяльності тих сільськогосподарських підприємств, які знаходяться в несприятливих для землеробства і тваринництва умовах.

3. Основні положення оподатковування в Україні

Податкова система України будується по наступним основних принципах.

1. Обов'язковість оплати податків, зборів і інших обов'язкових платежів. Даний принцип припускає, що кожна юридична чи фізична особа зобов'язана брати участь у фінансуванні державних потреб шляхом сплати податків, зборів і інших обов'язкових платежів.

2. Стимулювання підприємницької діяльності й інвестиційної активності шляхом упровадження пільгового оподатковування, що спрямовано на розвиток виробництва.

3. Соціальна справедливість. Цей принцип припускає, що встановлення податків, зборів і інших обов'язкових платежів виробляється виходячи з необхідності фінансування витрат держави, визначених при твердженні державного і місцевого бюджетів. Податкова система не може бути твердої для одних і ліберальної для інших платників податків.

Даний принцип спрямований на підтримку малозабезпечених шарів населення шляхом упровадження диференційованого і прогресивного оподатковування громадян. При встановленні податків, зборів і інших обов'язкових платежів варто виходити з необхідності зменшення розміру податкового вилучення.

4. Рівнонапруженість і пропорційність. Принцип припускає встановлення зобов'язань перед бюджетом з урахуванням можливостей платників і результатів їх діяльності шляхом застосування єдиних чи диференційованих ставок оподатковування.

5. Рівність і недопущення яких-небудь проявів податкової дискримінації. Даний принцип припускає, що при визначенні зобов'язань по сплаті податків, зборів і інших обов'язкових платежів необхідно забезпечити однаковий підхід до суб'єктів господарювання.

6. Економічна доцільність. Принцип припускає, що встановлення податків, зборів і інших обов'язкових платежів виробляється на основі показників розвитку економіки України, її фінансового стану.

7. Стабільність податкового законодавства. Даний принцип припускає, що загальний рівень оподатковування, розміри ставок податків, порядок визначення бази оподатковування і податкових пільг повинні бути незмінними протягом бюджетного року.

8. Рівномірність сплати. Принцип припускає, що для забезпечення рівномірного надходження в бюджет засобів сплата податків, зборів і інших обов'язкових платежів повинна вироблятися у визначений термін.

9. Гнучкість. Принцип визначає, що податкове законодавство повинне вчасно реагувати на зміни в соціально-економічному житті держави без порушення стабільності податкового законодавства.

10. Інфляційна нейтральність.

11. Недопущення подвійного оподатковування того самого об'єкта оподатковування.

12. Гласність. Даний принцип припускає, що щорічно визначеною виконавчою владою офіційно публікуються зведення про суми зібраних податків, зборів і інших обов'язкових платежів і про їхню витрату.

13. Ефективність адміністрування. Принцип припускає, що процедура податкових стягнень повинна бути максимально простій для платників податків, зборів і інших обов'язкових платежів.

14. Приступність і однозначність тлумачення норм податкового законодавства.

15. Підтримка границь установленої компетенції до встановлення і після скасування податків, зборів і інших обов'язкових платежів.

Висновок

Однієї з головних задач переходу України до ринкової економіки є створення ефективної податкової системи, що забезпечувала б розвиток народногосподарського комплексу країни, відповідним чином регулювала економічні відносини.

Система оподатковування повинна бути побудована таким чином, щоб сприяти виробничої діяльності, стимулювати формування засобів на пріоритетних напрямках економічного і соціального розвитку.

Податкова система України — це сукупність загальнодержавних і місцевих податків, борів і інших обов'язкових платежів, стягнутих у бюджети й у державні цільові фонди, а також принципів, форм їх встановлення, чи заміни скасування порядку їх числення, оплати і стягнення, включаючи організацію роботи з їхнього контролю.

Список використаної літератури

1. Закон України “Про систему оподаткування ”.

2. В.П. Завгородний. Налоги и налоговый контроль в Украине.