Оксиди

Тема: Оксиди

План.

1. Оксиди, їх класифікація. Номенклатура.

2. Способи добування оксидів.

3. Фізичні властивості.

4. Хімічні властивості основних, кислотних і амфотерних оксидів.

5. Використання оксидів у фармації.

Оксидами називаються складні речовини, до яких входять два елементи, один з яких оксиген.

Майже всі хімічні елементи утворюють оксиди. І досі ще не добуто оксиди трьох елементів – благородних газів: гелію, неону, аргону.

Оксиди класифікують на

Солетворні оксиди здатні утворювати солі під час взаємодії з кислотами або кислотами.

Основними називаються такі оксиди, яким відповідають основи. Ці оксиди металів. Для них характрний фонний тип зв’язку. У металів, які входять до складу основних оксидів, ступінь окислення буває не вище + 3. Наприклад, No2
O, CaO, FeO, NiO, CuO, ін.

Кислотними називають оксиди, яким відповідають кислоти. Утворюються неметалами і деякими металами, що виявляють високі ступені окислення. Наприклад, CO2
, P2
O5
, SO2
SO3
, SiO2
, CrO3
, Mn2
O7
, ін.

Амфотерними називаються такі оксиди, які залежно від умов виявляють основні або кислотні властивості. До них належать деякі оксиди металів: ZnO, Al2
O3
, Cr2
O3
, PbOі ін.

Номенклатура.

Назви оксидів утворюються так:

СО – карбону (ІІ) оксид;

СО2
– карбону (IV) оксид;

FeO – феруму (ІІ) оксид;

Al2
O3
– алюмінію оксид.

Якщо елемент утрвоює кілька оксидів, то в їх назвах зазначається ступінь окислення елемента римською цифрою в дужках.

Існують сполуки елементів з оксигеном, які лише формально належать до класу оксидів. До них належать пероксиди. Їх розглядають як солі пероксиду гідрогену Н2
О2
-1
.

Способи добування оксидів.

1. Горіння простих і складних речовин:

а) С + О2
-СО2
2Сu + O2
= 2CuO (окислення, крім благородних металів)

б) СН4
+ 2О2
- СО2
+ 2Н2
О

2. Розклад під час нагрівання складних оксигеновмісних сполук: солей, гідроксидів, кислот:

а) СаСО3
-t
CaO + CO2

2Cu (NO3