Зміст
Вступ
1. Основні фактори використання природно - ресурсного потенціалу регіону
2. Процес формування природно-ресурсного заповідного фонду Запорізького регіону
3. Раціональне використання природно-ресурсного потенціалу
4. Тенденції розвитку трудового потенціалу Запорізького регіону
5. Стан трудового потенціалу Запорізького регіону в період Великої економічної кризи
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Стійкий розвиток Запорізької області, якість життя й здоров'я населення можуть бути забезпечені тільки при підтримці відповідної якості навколишнього середовища.
Природа й економічний ріст регіону, а також природа та поліпшення рівня життя жителів області, не повинні бути взаємовиключними альтернативами. Необхідно сполучити економічний ріст і добробут із дбайливим відношенням до природи, використанням її ресурсів.
Актуальність
теми даної курсової роботи полягає в тому, що проблема щодо використання і розвитку природно - ресурсних та трудових ресурсів України постійно знаходиться у центрі вивчення.
Об
’
єктом
курсової роботи є природно – ресурсний комплекс та трудовий потенціал Запорізького регіону.
Предметом
роботи є функціональна структура формування та використання природно - ресурсного та трудового потенціалу на території Запорізького регіону.
Мета
роботи полягає у розгляненні теоретичних положень і методичних основ формування та використання природно-ресурсного середовища та трудового потенціалу Запорізького регіону.
Завдання
курсової роботи:
- розглянути основні фактори використання природно-ресурсного потенціалу регіону;
- проаналізувати фактори раціонального використання природно-ресурсного потенціалу;
- розглянути тенденції розвитку трудового потенціалу Запорізького регіону та його стан в період кризи.
1. Основні фактори використання природно-ресурсного потенціалу регіону
Запорізька область - є однією з навантажених областей по природо - ресурсного потенціалу, який обумовлений наявністю і високою концентрацією підприємств чорної і кольорової металургії, теплоенергетики, атомної енергетики, хімії, машинобудування. Завдяки розвинутій промисловій інфраструктурі, у області є високий інвестиційний потенціал, який може бути використаний для поліпшення стану атмосферного повітря. З іншого боку, неминучим наслідком промислового розвитку області є тенденція до збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. У 2006 році стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітря було викинуто близько 260,0 тис. т забруднюючих речовин. Щільність викидів на квадратний кілометр у 2006 році складає 9,6 тонн забруднюючих речовин, а обсяги викидів забруднюючих речовин на душу населення в області складають 205,9 кг.
Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
http://npo.vo.uz/1.docСтратегічним завданням в галузі охорони атмосферного повітря є скорочення викидів в атмосферне повітря.
Для поліпшення стану атмосферного повітря на території регіону були розроблені та затверджені «Програма виходу з екологічної кризи м. Запоріжжя на період 2001-2010 рр.» та «Обласна програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки», які передбачають зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємствами – основними забруднювачами атмосферного повітря до 2010 рр. – на 70347 т
Основною причиною забруднення атмосферного повітря міста залишається застаріла технологія й устаткування. На підприємствах м. Запоріжжя, в середньому основне технологічне обладнання знаходиться в експлуатації понад 40 років.
Для вирішення питань щодо покращення екологічної ситуації в галузі охорони атмосферного повітря необхідно удосконалення законодавчої та нормативної бази. На сьогоднішній день відсутні методики економічної доцільності визначення плати за викиди конкретної забруднюючої речовини для підприємств, галузі, регіону тощо. Внаслідок чого плата за викиди для підприємств не заохочує і значно не впливає на вирішення ними проблем очищення викидів від забруднюючих речовин. Також потребує удосконалення “Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні Державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря”, розроблена в 1995 р., яка на теперішній час не враховує обчислення збитків навколишньому природному середовищу внаслідок надходження забруднюючих речовин в атмосферне повітря від неорганізованих джерел, аварійних та надзвичайних ситуацій (вибухи, пожежі, згоряння хімічних речовин, надходження смороду від звалищ сміття та промислових відходів), що не стимулює природо користувачів до прийняття необхідних заходів для запобігання створення надзвичайних ситуацій.
На стан атмосферного повітря регіону впливає також невирішеність наступних технічних проблем:
- відсутність в металургійній галузі методів ефективної очистки великих обсягів забруднених газів та моніторингу з використанням автоматичних датчиків викидів забруднюючих речовин від аераційних ліхтарів основних цехів металургійних підприємств. Впровадження автоматизованих методів постійного контролю та моніторингу надасть змогу швидкого реагування органів держконтролю на випадки понаднормативного надходження забруднюючих речовин в атмосферне повітря цілодобово в різні пори року, а також розраховувати збитки за порушення дозволених обсягів викидів;
- відсутність ефективних методів знешкодження викидів окислів сірки та подавлення викидів окислів азоту, що негативно впливає на стан атмосферного повітря. На теперішній час проблемою є визначення на підставі інструментальних вимірів об’ємів викидів поліароматичних вуглеводнів ПАВ (в тому числі бенз/а/пирена) в викидах промислових підприємств - основних забруднювачів.
Вирішення вищезазначених проблем призведе по суттєвого покращення стану атмосферного повітря в області та забезпечить найкращі перспективи розвитку галузі.
Діючими природоохоронними програмами при умові своєчасного виконання заходів підприємствами – основними забруднювачами та не перенесення термінів їх виконання передбачається зниження викидів в атмосферне повітря до 2010 рр. – на 70347,2 т. Проте зважаючи на тенденцію останніми роками щодо збільшення темпів росту промислового виробництва, навіть при умові неперенесення термінів виконання заходів по зменшенню викидів, можна зробити висновок, що при існуючому положенні без реформування нормативно-законодавчої бази стан атмосферного повітря буде погіршуватись і надалі.
Накопичення відходів виробництва і побутових відходів
Екологічна ситуація у сфері поводження з відходами залишається в області гострою через великі обсяги їх щорічного утворення, розміщення та накопичення впродовж тривалого часу. На 54 взятих на облік сміттєзвалищах, полігонах, шламонакопичувачах, відвальних господарствах регіону, які займають площу 1061,5 га, розміщено близько 146,6 млн. т. твердих побутових та промислових відходів. На промислових, сільськогосподарських і інших підприємствах щорічно утворюється більше 5,5 млн. тонн відходів.
У містах і селищах міського типу щороку нагромаджується близько 2 млн. м3 сміття, яке розміщується в місцях видалення відходів. Особливо гостро постає проблема поводження з твердими побутовими відходами.
В області практично відсутні полігони, які б відповідали сучасним санітарним та природоохоронним вимогам. Відсутня інфраструктура по збору, сортуванню та використанню відходів, як вторинної сировини.
http://npo.vo.uz/2.docПоводження з забороненими та непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин. Актуальною проблемою для області залишається поводження з токсичними відходами, і в першу чергу - непридатними хімічними засобами захисту рослин (ХЗЗР). В області накопичено 1046,3 тонн непридатних ХЗЗР, які в основному зберігаються с порушенням норм екологічної безпеки, що призводить до забруднення територій та підземних водоносних горизонтів.
Руйнування берегів Азовського моря, Каховського водосховища, р. Дніпро.
Процеси руйнування узбережжя Азовського моря, розмиву піщаних кіс в останні роки набули загрозливих масштабів.
Найбільш небезпечні екологічні наслідки такої ситуації склалися в районі м. Бердянськ, берегової лінії в Бердянському районі та м. Приморськ.
У районі курорту державного значення «Курорт Бердянськ» та на прилеглій території східного берега Бердянської коси за останні 1-2 роки почалося інтенсивне руйнування берегової смуги в результаті різкої активізації небезпечних геологічних процесів.
У м. Приморськ на узбережжі Азовського моря розмив прибережної смуги сягнув критичного стану. На окремих ділянках смуга між морем та лиманом вже розмита, при інтенсивних штормах вона може бути повністю розмита, що призведе до знищення рекреаційної оздоровчої зони в районі м. Приморськ, вимиву мулової грязі з лиману і забруднення акваторії Азовського моря; активізації зсувних процесів корінного плато узбережжя, на якому знаходяться оздоровчі заклади.
Періодичному підтопленню в області попадає понад 100 населених пунктів та близько 70 тис. га сільськогосподарських угідь.
Внаслідок шкідливої дії вод погіршується екологічний та санітарно-гігієнічний стан територій, зазнають руйнування інженерні споруди, будівлі, сільськогосподарські угіддя, що супроводжується значними матеріальними затратами.
Накопичення дощової води в природних пониженнях рельєфу стало причиною значного підняття рівня ґрунтових вод у регіонах області. Площа підтоплених міських територій протягом останніх двадцяти років зросла вдвічі.
У найбільш загрозливому становищі перебувають міста: Мелітополь, Бердянськ, Токмак, сільські райони: Бердянський, Великобілозерський, Веселівський, Вільнянський, Запорізький, Михайлівський, Мелітопольський, Приморський, Розівський і Токмацький.
Земельні ресурси Запорізької області займають площу 2,72 млн.га, з яких майже 85% - 2,3 млн.га становлять землі сільськогосподарського призначення.
Природнокліматичні умови, а також нераціональне використання сільськогосподарських земель збільшує площу деградованих ґрунтів. Ерозія, засолення, осолонцювання, ущільнення, підтоплення, порушення, зсуви – всі ці види деградації земель характерні для області. Внаслідок природних і технологічних діянь відбувається активізація екзогенних процесів: зсувів, осідань ґрунту, берегової абразії та інші. Прогресує ерозія ґрунтів.
За 35 років (1961-1995 рр.) площа еродованих земель в області збільшилась на 25 відсотків. Земельні ресурси Запорізької області займають площу 2,72 млн.га, з яких майже 85% - 2,3 млн.га становлять землі сільськогосподарського призначення.
В даний час понад 35% сільгоспугідь перебуває під впливом водної ерозії, а 90% руйнується вітрами. Суттєво зменшився вміст гумусу у ґрунті, спостерігається ущільнення орного шару, збільшуються площі засолених, осолоділих і підтоплених земель.
2.
Процес формування природно
-ресурсного
заповідного
фонду Запорізько
го регіону
Процес формування природно-ресурсного заповідного фонду Запорізької області умовно можна розділити на кілька етапів: І етап - з 1960 по 1970 p., II етап - з 1970 по 1980 p., Ill етап - з 1980 по 1990 p., IV - з 1990 по 2000 p., V - з 2000 року по теперішній час. Вказані періоди відрізняються перш за все типами створюваних природоохоронних територій, про що буде йтися нижче.
Природно-ресурсний фонд (ПРФ) Запорізької області почав формуватися з 29 січня 1960 року, коли вперше у межах області був об'явлений охоронний режим парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення ім. М. Горького у Мелітополі. Пізніше, 7.08.1963 p., Постановою Ради Міністрів №1180 було створено пам'ятку природи загальнодержавного значення "Кам'яна могила над р. Молочною". У 1964 році Постановою Ради Міністрів України від 08.05.1964 р. №451 було розширено до 100 га у межах області філію Українського степового заповідника "Кам'яні Могили". Коси азовоморського узбережжя охоронялися у межах території Азово-Сиваського заповідно-мисливського господарства. Загалом у період з 1960 по 1970 роки у Запорізькій області було створено всього 3 території природно-заповідного фонду загальною площею 146 га. Після створення у 1967 році обласного комітету з охорони природи розширення мережі природно-заповідних територій значно прискорилось.
Для періоду з 1970 по 1980 pp. характерною особливістю було те, що охоронного статусу як заказників загальнодержавного значення Постановою Ради Міністрів України від 28.10.1974 р. №500 набули великі за площею території: Молочний лиман (гідрологічний, 19000 га), "Алтагірський" (зоологічний, 993 га), "Старобердянський" (ландшафтний, 993 га), "Радивонівський" (лісовий, 367 га), "Дніпровські пороги" (геологічний, 1383 га), Великі і Малі Кучугури (орнітологічний, 400 га). Розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 14.10.1975 №780-Р був проголошений природоохоронний статус кількох пам'яток природи загальнодержавного значення: комплексної - балка Скотовата, ботанічних - балки Баль-чанська та Россоховата, урочище Пристіни, геологічної -"Гранітні скелі".
У цей же період рішеннями Запорізького облвиконкому від 24.05.1979 та 12.12.1979 інтенсивно створювалися ботанічні (переважно вікові дуби та цілинні ділянки), палеонтологічні і геологічні (виходи на земну поверхню гранітів, могили, пегматитовий кар'єр) пам'ятки природи місцевого значення. У зв'язку з цим кількість об'єктів ПЗФ зростала дуже швидкими темпами. Незважаючи на це, їх індивідуальна площа була дуже малою: наприклад, охоронна ділянка навколо вікового дубу складає в середньому 0,01 га. Загалом до кінця 70-х років природно-заповідний фонд Запорізької області налічував вже 43 об'єкти і території загальною площею 23605 га (Петроченко В.І., 2001).
Третій етап характеризується створенням заповідних територій на основі ландшафтного принципу, який полягає у заповіданні не окремих цінних природних об'єктів, а цілісних природних утворень - ландшафтних комплексів. Особливо це відобразилося на створенні заповідників у межах типових для даного регіону природних ландшафтних комплексів і здійснювалося за принципом "кожній ландшафтній зоні -шповідник". Ландшафтний принцип у створенні заповідних територій залишається актуальним і по сьогоднішній день, що підтверджується великою кількістю наукових публікацій.
Основна сутність ландшафтного підходу полягає у розподілі охоронюваних територій за їх належністю до різних типів ландшафтних комплексів, в зв'язку з чим необхідно розглядати охоронювані території як унікальні, типові, характерні і репрезентативні. У відповідності до цього принципу створювались відносно великі за площею заповідні території. Так, 11.09.1980 р. був створений ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Коса Обитічна" площею 8863 га, у 1984 році - ряд ландшафтних заказників місцевого значення ("Лісовий масив" Лисої гори, лісові масиви вздовж берегів Дніпра, "Кам'янка лісова", могила Корсак, ставки з лісонасадженнями навколо, ландшафтні комплекси водосховищ з лісовими насадженнями, Степанів-ська коса, ділянки узбережжя Молочного лиману, балки і цілинні ділянки, урочища, кучугури). Створювалися також невеликі за площею ботанічні, комплексні та ентомологічні пам'ятки,природи місцевого значення. Загалом до кінця 1990 р. налічувалось 292 території та об'єкти природно-заповідного фонду, а період з 1980 по 1990 pp. характеризується най-інтенсивнішим розвитком мережі природно-заповідного фонду: так, у Запорізькій області упродовж десятиріччя було створено 249 одиниць ПЗФ - найбільше з вищевказаних періодів.
На початку 90-х років ландшафтний принцип створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду був домінуючим. У відповідності з ним були створені ландшафтні заказники загальнодержавного значення "Сивашик" (2800 га), "Коса Федотова" (1910 га), "Заплава р. Берди" (1417 га), пам'ятка природи загальнодержавного значення "Верхів'я Утлюцького лиману" (280 га) і створений у листопаді 1998 року регіональний ландшафтний парк "Панай" (1025 га).
Початок третього тисячоліття характеризується тим, що створення природно-заповідних територій відбувається не тільки з метою збереження генофонду та унікальних природних комплексів, а перш за все як територій, здатних підтримувати екологічний баланс регіону з метою збереження довкілля як середовища існування людини. Прикладами таких територій світового рівня є ліси Амазонії і Сибіру (легені планети), Антарктида (запаси прісних вод планети) та ін.
3. Раціональне використання природно-ресурсного потенціалу
Політика Запорізької об
В Запорізькій області здійснюється природоохоронна діяльність, заснована на наступних основних принципах:
- стійкий розвиток регіону, що передбачає рівну увагу до економічної, соціальної й екологічної складової та визнання неможливості розвитку області при деградації навколишнього природного середовища;
- участь всіх органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, ділових кіл і громадських організацій у підготовці, обговоренні, прийнятті й реалізації рішень в сфері охорони навколишнього середовища й раціонального використання природних ресурсів;
- облік і запобігання негативних екологічних наслідків у результаті господарської діяльності, відмова від господарських і інших проектів, пов'язаних із впливом на навколишнє природне середовище, якщо їхні наслідки непередбачені або створюють неприйнятний рівень ризику для здоров’я населення;
- відкритість і доступність екологічної інформації;
- підвищення екологічної культури населення, освітнього рівня й професійних навичок і знань в області екології, укорінення екологічної культури в індивідуальній і суспільній свідомості як вищого пріоритету в ієрархії життєвих цінностей людини;
- підтримка екологічних суспільних рухів і добродійної діяльності, спрямованої на збереження навколишнього природного середовища.
Основними напрямками діяльності раціонального використання й охорони надр мають бути:
- недопущення втрат корисних копалин при розробці родовищ;
- впровадження сучасних технологій з метою видобутку супутніх корисних копалин;
- рекультивація земель, порушених в процесі розробки родовищ;
- збільшення обсягу використання розкривних порід для рекультивації гірничих виробіток;
- впровадження сучасних технологій для зменшення впливу гірничих робіт на запаси підземних вод, які використовуються для централізованого водопостачання.
Основними напрямками діяльності у сфері охорони земель мають бути: - охорона земель від вітрової та водної ерозії;
- впровадження сучасних технологій меліорації земель;
- впровадження комплексу заходів по запобіганню руйнування берегів Азовського моря, Каховського та Дніпровського водосховищ;
- запобігання забруднення земель промисловими та побутовими відходами та небезпечними хімічними речовинами;
- консервація (заліснення або залуження багаторічними травами) середньо- та сильноеродованих орних земель;
- зменшення показника розораності сільськогосподарських угідь;
- регіональне відокремлення земель гіршої якості, які можуть бути резервом для відведення під об’єкти бізнеса, комерції та інші виробничі потреби;
- використання земель новими агроформуваннями виключно на еколого-економічних засадах згідно проектів землеустрою;
- відновлення робіт по ґрунтовому обстеженню з метою обґрунтування оптимізації галузевих структур сільськогосподарського виробництва, як модель бізнес-планів.
Основними напрямками діяльності у сфері раціонального використання лісів мають бути:
- створення нових лісових насаджень на еродованих землях;
- створення нових полезахисних лісових смуг;
- проведення заходів з збільшення рівня лісистості області;
- розробка механізму надання у користування захисних насаджень та полезахисних лісових смуг.
4. Тенденції розвитку трудового потенціалу Запорізького регіону
Виходячи з основних положень щодо дослідження ринку праці, регіональний ринок праці населення Запорізької області характеризується такими показниками як економічна-активність населення, зайнятість та безробіття.
Визначення тенденцій розвитку трудового потенціалу регіону містить перш за все аналіз структури та рівня зайнятості населення, який свідчить, що чисельність зайнятого населення віком 15-70 років у 2004 р. порівняно з 2003р. збільшилась на 4,0% та становила 824,8 тис. осіб або 56,8% населення зазначеного віку. Така тенденція склалася під впливом збільшення обсягів зайнятості у міській місцевості на 8,6% [3]. Рівень зайнятості населення цього віку відповідно збільшився за зазначений період в цілому по області з 54,5% до 56,8% та був вищим у чоловіків порівняно з жінками, у міського населення порівняно з сільським. Для населення працездатного віку цей показник складав 64,2%. Найвищий рівень зайнятості населення спостерігався серед осіб від ЗО до 49 років порівняно з молоддю та особами передпенсійного віку [3]. Запорізький регіон у 2004 р. за показником рівня зайнятості населення серед інших регіонів України, випереджав Луганську та Кіровоградську області - 56,8% проти 53,3 та 54,6%, тоді як в інших областях, Харківській, Дніпропетровській, Донецькій, цей показник був вищим - відповідно 58,0, 57,8 та 57,4%. [3].
Аналіз тенденцій перерозподілу зайнятого населення за статусами зайнятості дозволив визначити незначне зменшення чисельності працюючих за наймом та збільшення зайнятих у секторі самостійної зайнятості. Так, у 2004 р. порівняно з 2003р. кількість працюючих за наймом на підприємствах, установах, організаціях та у окремих громадян скоротилася на 4,8 тис. осіб, або на 0,7% та становила 675,6 тис. осіб, разом з цим, кількість працюючих у секторі самозайнятості зросла на 39,3% і становила 145,1 тис. осіб.
у 2004 р. відбулися певні зміни у структурі зайнятості населення за видами економічної діяльності. Серед кожних 100 зайнятих економічною діяльністю 34 особи працювали в промисловості, 22 - в сільському, лісовому та рибному господарстві, 13 - в торгівлі, готелях та ресторанах, 12 - в освіті та охороні здоров'я, 6 — в транспорті і зв'язку, 4 — в будівництві, фінансовій діяльності, операціях з нерухомістю, здаванні під найм та послугах юридичним особам. За даними підприємств, установ та організацій, у зв'язку з реорганізацією виробництва у 2004 р. було вивільнено 5,3 тис. осіб, що на 25,6% менше, ніж за 2003 р. Слід також зазначити, що фактичні обсяги вивільнення робочої сили були в 2,7 раза менші за передбачені [3].
За видами економічної діяльності обсяги вивільнення працівників у 2004 р. порівняно з 2003 р. зросли у сфері державного управління на 34,0%, фінансової діяльності - на 11,0%, операціях з нерухомістю та послугах юридичним особам - на 5,2%. По всіх інших видах діяльності відбулося скорочення вивільнення працівників, найбільше - у будівництві - в 2,4 раза, рибному господарстві-в 2,0 рази, сільському лісовому господарстві-в 1,7 раза. В розрізі міст та районів області обсяги вивільнення працівників зросли у містах та районах: Токмак, Бердянськ, Мелітопольському та Приморському-в 1,6 раза, Куйбишевському-в 2,3 раза. Проте у Василівському, Запорізькому та К-Дніпровському районах цей показник, навпаки, скоротився у 2,3 - 5,2 раза [2].
Слід зазначити, що протягом 2004 р. тривав процес зменшення кількості найманих працівників на великих та середніх підприємствах Запорізької області без урахування найманих працівників малих підприємств та у фізичних осіб. Найбільше скорочення, як і раніше, спостерігалось у сільському господарстві -на 14,8%. Зменшення чисельності працюючих найманих працівників відмічалось в усіх містах та районах області: від 1,1% у місті Енергодарі до 18,2% у Чернігівському районі.
Що стосується рівня мобільності кадрів в економіці області, то в порівнянні з 2003 р. цей.показник зменшився на 3,6%, але залишився все ж таки високим і становив 256,1 тис. осіб.
У 2004 р. висока мобільність кадрів спостерігалась у сільському, лісовому та рибному господарствах, будівництві, оптовій та роздрібній торгівлі (майже кожний працівник був прийнятий або звільнений з робочого місця), промисловості, транспорті і зв'язку, фінансовій діяльності, операціях з нерухомістю, колективних та громадських організаціях (кожний другий), в державному управлінні, освіті, охороні здоров'я та соціальній допомозі (кожний третій). Більш висока мобільність на ринку праці характерна для чоловіків. Так, у 2004р. із 124,5 тис. працівників, прийнятих на великі та середні підприємства, а також серед 131,7 тис. звільнених осіб, 57,8% складали чоловіки (у 2003р. - 59,4%) [3].
Інструментом утримання надлишкової кількості робочої сили на підприємствах в разі відсутності роботи є неповна зайнятість.
Вимушена неповна зайнятість проявляється у двох формах: надання неопяачуваних відпусток та робота у режимі неповного робочого дня (тижня) з ініціативи адміністрації. їх можна розглядати як форми прихованого безробіття, а працівників, які вимушено працюють в таких умовах, вважати частково безробітними, але без належної соціальної захищеності, так як останні за критерієм зайнятості (наявність хоча б однієї відпрацьованої години протягом тижня) вважаються економічно активними [2].
В останні роки спостерігається тенденція до зниження рівня вимушеної неповної зайнятості в зв'язку із внесеними змінами до Закону України "Про відпустки", де роботодавцям забороняється надавати відпустки без збереження заробітної плати в разі простою підприємства з причин, незалежних від працівника [4]. Що стосується Запорізького регіону, то протягом 2004 р. у вимушених відпустках різної тривалості перебувало 19,2 тис. осіб, що на 26,6% менше, ніж у попередньому році. Найбільше таких працівників було зайнято на промислових підприємствах (16,3 тис. осіб). В порівнянні з 2003 р. кількість працюючих у режимі скороченого робочого часу зменшилась в цілому по економіці на 21,2% і становила 67,8 тис. осіб. У такому режимі працював кожен п'ятий працівник промисловості та будівництва, кожен четвертий - на транспорті і зв'язку.
Слід зазначити, що неповна зайнятість призводить до зниження доходу працівника. Так, середня заробітна плата працівника, який працював в умовах вимушеної неповної зайнятості, у 2004р. була на 4,0% менше порівняно з середньою заробітною платою працівника, який повністю відпрацював місяць, у тому числі у сільському господарстві - на 9,9%, будівництві - на 8,0%, промисловості - на 6,3% [3].
5. Стан трудового потенціалу Запорізького регіону в період Великої економічної кризи
Рівень працевлаштування в Запоріжжі в 2007 році складав 64,2% (дані Міжнародної асамблеї столиць і крупних міст). До початку кризи, в січні-березні 2008 року кількість зареєстрованих безробітних в місті складала близько 5000 чоловік. По поляганню ж на середину грудня 2008 року в місті зареєстровано вже 6700 безробітних, тобто цифра зросла приблизно на третину. При цьому кількість вакансій в місті зменшилася, оскільки компанії більше не відкривають нові представництва і і філії, а закривають їх – зростання припинилося. Що стосується даних по області, то, у зв'язку з економічною кризою з вересня по грудень 2008 року кількість офіційно зареєстрованих безробітних в Запорізької області збільшилося з 19 тисяч до 36 тисяч чоловік. Згідно з офіційною статистикою, без роботи зараз залишаються 3,2% працездатного населення області. По цьому показнику Запорізька область займає 15 місце серед регіонів України. По стану ж на 10 січня 2009 року, повідомляєЗапорізький обласний центр зайнятості, кількість людей, зареєстрованих в центрах зайнятості і бажаючих почати пошук роботи, було рівне 38,4 тис. (і з початку року зросло на 911 чоловік), а кількість актуальних вакансій за станом на ту ж дату склала 1,7 тис. (на 01.01.2009 - 1,9 тис.) Таким чином, на одне вільне робоче місце в Запорізької області претендували 22 людини – і цей показник лише за перші десять днів січня виріс на 10%, оскільки за станом на 1 січня він бувВ порівнянні з іншими містами України ситуація в Запоріжжі все-таки не така вже і погана: рівень безробіття тут в два рази нижче, ніж в цілому по Україні - всього 1,4%. Міські власті узяли ситуацію на ринку праці під особистий контроль, проводиться політика збереження робочих місць. Наприклад, на комбінаті «Запорожсталь» поки що співробітників не звільняють, а пропонують добровільно брати декілька днів в місяць вихідних за свій рахунок. За словами заступника директора по кадрах і соціальних питаннях начальника відділу кадрів ВАТ «Запорожсталь» Валерія Кирова, на комбінаті не збираються скорочувати штат працівників і проводять роботу з молоддю, намагаючись привернути їх увагу до перекваліфікації на спеціальності сталеварів і металургів. В цілому, за підсумками минулого року в Запорізької області спостерігається падіння промислового виробництва, але в менше міри, чим на по Україні (2,2% і 3,1% відповідно).
Швидке зростання зайнятості в приватному секторі економіки здійснюється, в основному, за рахунок розвитку особистого підсобного сільського господарства і самозанятості населення. У цих структурах налічувалося 186,8 тис. чіл., або 22,1% чисельності осіб, зайнятих у всіх сферах економічної діяльності. Активізація економічної діяльності, реалізація заходів регіональних програм зайнятості населення дозволили поліпшити ситуацію на ринку праці.
Із загальної чисельності населення 1166,4 тис. чіл. (59%) – в працездатному віці, 352,4 тис. (17,8%) – у віці менший працездатного, 457,3 тис. (23,2%) – у віці, працездатний, що перевищує. У містах проживає 79,5% населення в працездатному віці, в сільській місцевості – 20,5%. У складі кожних 100 працівників, зайнятих в економіці, 60 – складають жінки, 17 – молодь у віці 16-28 років, 15 – громадяни, які отримують пенсію за віком, на пільгових умовах і по інвалідності.
Висновки
У цій курсовій роботі мною було висвітлено значення формування і використання природних ресурсів і трудового потенціалу Запорізького економічного регіону, які є дуже важливі, оскільки саме вони забезпечують економічний розвиток місцевості.
Оскільки актуальною проблемою сучасного розвитку Запорізького регіону є вичерпнісь ресурсів і загострена екологічна ситуація, можна визначити основні напрямки регіональної стратегії раціонального природокористування:
- постійний контроль за дотриманням надрокористувачами проектів розробки та технологічних схем при розробці родовищ корисних копалин;
- розвиток заповідної справи та збереження біорізноманіття, розширення існуючих і створення нових природно-заповідних об’єктів;
- державне фінансування діяльності по лімітування, розміщенню та знешкодженню відходів.
Природні умови і ресурси справляють істотний вплив на галузеву структуру народного господарства регіону та види виробництва, що залежать від природніх умов.
Щодо розвитку трудового потенціалу регіону, аналіз структури та рівня зайнятості населення свідчить, що чисельність зайнятого населення віком 15-70 років у 2004 р. порівняно з 2003р. збільшилась на 4,0% та становила 824,8 тис. осіб або 56,8% населення зазначеного віку. Однак позитивні зрушення, що останніми роками намітились у показниках відтворення трудового потенціалу Запорізької області, не досягли тих значень, які давали би підставу впевнено стверджувати про істотні успіхи демографічної регіональної політики
Список використаної
літератури
1. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1999 році. - К.: Вид-во Мін. екології та природних ресурсів України, 2000. - С. 11-14.
2. Паламарчук М.М., Ревера О.З. Нове життя малих річок. - К.: Урожай, 1991.-195 с
3. Перехрест B.C., Чекушкина ТА. Малим річкам - чистоту і повноводність. - К.: Урожай, 1984. - С. 45-51.
4. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. У 3-х частинах. - К.: ВД «К.-М. Академія» - Чернівці: Зелена Буковина, 1999. - 568 с
5. Сажнєва. Методика вивчення рідного краю Запорізької області. -Мелітополь, 1993.
6. Справочник по водным ресурсам / Под ред. Б.И. Стрельца. - К.: Урожай, 1987.-С. 61-67.
7. Н.П. Стогний. Запорожская область. - Запорожье, 1963г.
8. Твоє майбутнє - земля за порогами. - Запоріжжя: «Видавничо-поліграфічний комплекс «Запоріжжя», 2004. - С. 28-32.
9. Участь громадськості у збереженні малих річок України. Матеріали загальнонаціонального семінару і Першої робочої зустріч Української річкової мережі. - Київ: Wetlands International, 2003. - 136 с.
10. Фильчагов Л.П., Полищук В.В. Возрождение малых рек. - К.: Урожай, 1989.-213 с.
11. Хижняк. Запорожская область. 1965г.
12. Экологическая геология Украины: справочное пособие / Е.Ф.
13. Шилова, В.І. Тимашова. Географія рідного краю. Запорізька область.Запоріжжя, „Просвіта”. 1997.
14. Шилова Л. Історія регіональних суспільно-географічних досліджень
15. Запорізького краю//Наукові записки ТНПУ. Серія: Географія. № 2, 2005. –Тернопіль.
16. Шнюков, В.М. Шестопалов, Е.А. Яковлев. - К.: Наук. Думка, 1993,- 407 с.
17.Яцик А.В. Экологические основы рационального водопользования. К.: Генеза, 1997. - С. 37-49.