1. Поняття статистики та її зв’язок з іншими науковими дисциплінами
Слово «статистика
» (вiд лат. status — стан речей) означає кількісний облік масових, насамперед соціально-економічних, явищ і процесів. Статистикою називають також науку, яка об’єднує принципи та методи роботи з масовими числовими даними — кількісними характеристиками зазначених явищ і процесів. об’єктами статистичного аналізу можуть бути найрізноманітніші явища й процеси суспільного життя. Предметом
статистики є розміри і кількісні співвідношення між масовими суспільними явищами, закономірності їх формування, розвитку, взаємозв’язку.
У наведеному визначенні предмета статистики підкреслюються дві принципові його особливості. По-перше, статистика вивчає кількісний бік суспільних явищ, а по-друге, вона вивчає не поодинокі, а масові явища.
Кількісний бік суспільних явищ — це насамперед їх розміри. Наприклад, саме розмірів досліджуваного явища стосується така інформація: протягом місяця на аукціонах фондової біржі було продано 3000 акцій однієї компанії на суму 97 800 грн. (номінальна ціна акції — 25 грн.). Не менш важливою кількісною характеристикою зазначених явищ є співвідношення їх розмірів. Щодо прикладу з біржею за наведеними даними середня ціна акцій становила 32,6 грн., що перевищувало номінальну ціну в 1,3 раза.
Вивчаючи кількісний бік явищ, статистика відбиває його у числах-показниках, характеризуючи цим конкретну міру явищ. Водночас вона встановлює загальні властивості, виявляє схожість і різницю окремих властивостей досліджуваних об’єктів, групує їх, виявляючи певні типи процесів і явищ, які вивчаються.
Зауважимо, що вивчення кількісних аспектів суспільних явищ нерозривно пов’язане з їх якісними характеристиками. Адже кількісні співвідношення не існують без якісної їх визначеності. Так, групуючи населення за віком, статистика виокремлює якісно відмінні сукупності: осіб дошкільного та шкільного віку, працездатного та пенсійного. Проте перш ніж виконувати розрахунки, потрібно визначити якісні властивості та межі кожної такої сукупності.
Інша особливість предмета статистики зумовлюється масовістю суспільних явищ, їх повторюваністю у просторі або з плином часу.
Для масового явища характерна участь у ньому багатьох елементів, істотні властивості яких однакові або схожі між собою. Статистика — багатогалузева наука. Вона складається з окремих самостійних розділів, які водночас тісно пов’язані між собою. Виокремлюють чотири складові цієї науки.
1. Теорія статистики розглядає категорії статистичної науки, а також спільні для будь-яких масових явищ методи й засоби аналізу.
2. Економічна статистика вивчає явища і процеси, що відбуваються в економіці, розробляє систему економічних показників та методи вивчення економіки країни чи регіону як єдиного цілого.
3. Галузеві статистики (промислова, фінансова, соціальної інфраструктури і т. ін.) розробляють зміст і методи обчислення показників, які відбивають особливості кожної окремої галузі.
4. Соціальна статистика вивчає соціальні умови та характер праці, рівень життя, прибутків, споживання матеріальних благ і послуг населенням.
Як суспільна наука статистика не може розвиватися окремо від теоретичних наук про суспільство, зокрема економічної теорії та соціології. Спираючись на суть, якіcнy природу явищ, через узагальнення масових даних статистика вивчає характер і дію основних законів у реальному житті. Припускаючи, що комплекс умов і чинників, які формують відповідні закономірності, надалі лишатиметься незмінним, статистика робить прогнозні розрахунки, конче потрібні для обґрунтування напрямів економічної політики.
2. Випадкові величини та сукупності. Статистична стійкість. Закон великих чисел
Статистична сукупність – це маса однорідних в певному відношенні елементів, мають єдину якісну основу, але різняться між собою певними ознаками і підлягають певному закону розподілу. Статистична сукупність – це певна множина елементів, поєднана умовами існування і розвитку.Сукупність може бути однорідною і різнорідною.Однорідна сукупність – якщо одна чи декілька ознак, що вивчаються, є загальними для всіх одиниць.Різнорідна сукупність об'єднує явища різного типуСукупність складають окремі елементи, які називаються одиницями сукупності. Одиниця сукупності - це первинний елемент статистичної сукупності, який є носієм ознак, що підлягають реєстрації і є основою обліку.Ознака – властивість окремої одиниці сукупності.Ознаки можуть бути (за характером виявлення) якісними і кількісними.Якісні ознаки (атрибутивні ознаки) виражаються в вигляді понять, визначень, які характеризують їх суть, стан або якість. Наприклад, сорт продукції, професія, сімейний статус.Кількісні ознаки виражають окремі значення якісних ознак у числовому виразі, окремі значення яких називаються варіантами.
Випадкова величина - це величина, яка приймає те чи інше значення в залежності від випадку. Прикладом випадкової величини можуть бути число очок, які випали при одному підкиданні грального кубика, число попадань в ціль при n
пострілах, час безвідмовної роботи приладу, дальність польоту балістичної ракети та інш. Випадкова величина x
є число, яке ставиться у відповідність кожному можливому наслідку експеримента. Оскільки наслідки експерименту описуються елементарними подіями, випадкову величину можна розглядати як функцію x
=x
(w
) на просторі елементарних подій W.
Статистична стійкість випадкової величини означає, що при багаторазовому спостереженні її значення мало змінюються. Це є причиною того, що частоти випадкової події групуються біля деякого числа. Стійкість частоти відбиває об'єктивна властивість випадкової події, що складає деякою мірою його можливості. Міра даної можливості конкретної випадкової події являє собою його імовірність. Навколо цього числа імовірності групуються частоти конкретної події
Закон великих чисел можна загалом сформулювати так: у разі великого числа експериментів, що здійснюються для вивчення певної випадкової події або випадкової величини, середній їх результат практично перестає бути випадковим і може передбачатися з великою надійністю.
3. Предмет статистичної науки. Статистичний облік та його місце серед інших видів обліку
Предметом статистики служит количественная сторона массовых явлений любой области в неразрывной связи с их качественным содержанием. При этом количественное выражение закономерностей развития этих явлений осуществляется с учетом конкретных условий места и времени.
Череда изучаемых массовых явлений как предмета статистики с течением времени возрастает.
Предмет статистики (массовое явление любой области) отличается от предметов других наук тремя основными чертами:
1) массовый характер проявления изучаемого явления;
2) преимущественно количественное выражение изучаемых сторон (черт, параметров) массового явления;
3) проявление общей закономерности, свойственной явлению в целом, и наличие случайности в индивидуальных элементах.
Облік — це процес, який складається з операцій спостереження, сприйняття, вимірювання та фіксації (реєстрації) фактів, явищ природи чи суспільного життя. Якщо процес обліку здійснюється над господарськими об'єктами, то такий облік називається господарським.
Господарський облік — це облік господарської діяльності підприємства та суспільства загалом, тобто це спостереження, сприйняття, вимірювання та реєстрація господарських фактів і явищ (верстат, будинок, пісок тощо) та господарських процесів (виготовлення продукції, надання послуг, реалізація, розподіл фінансових результатів тощо).
Залежно від природи облікової інформації господарський облік поділяють на такі взаємопов'язані між собою види:
• оперативно-технічний;
• статистичний;
• бухгалтерський. Оперативно-технічний облік ведеться безпосередньо на місцях здійснення господарських операцій реєстрація виходу працівників на роботу, щоденні витрати сировини, матеріалів, щоденний випуск продукції тощо), у тому числі тих, які не можуть бути відображені іншими видами обліку. Дані оперативно-технічного обліку необхідні для поточного спостереження на розвитком господарських процесів, їх оперативно-о планування, аналізу й управління. Статистичний облік використовують при вивченні кількісних і якісних характеристик масових соціально-економічних явищ і процесів, закономірностей їх розвитку за конкретних умов місця і часу (перепис населення, використання робочого часу, якість виготовленої продукції, середня заробітна платня працівників тощо). Дані про господарські факти, явища і процеси статистичний облік отримує з оперативно-технічного бухгалтерського обліків. Провідне місце в системі господарського обліку займає бухгалтерський облік, який становить основу інформаційного забезпечення управління підприємством. Бухгалтерський облік — це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
4. Метод статистичної науки
Методи статистичних досліджень — це сукупність прийомів і засобів, що використовуються для збирання, обробки та аналізу інформації. До основних методів належать: метод масових спостережень, групувань,відносних, середніх величин, графічний, індексний, кореляційний,балансовий. Методи статистики пов’язані з етапами статистичного дослідження:статистичне спостереження; зведення та групування даних спостереження;обчислення узагальнюючих показників та їх аналіз.
5. Історична довідка про розвиток статистичної науки
Слово «статистика» латинского происхождения (от status — состоя-ние), в Средние века оно означало политическое состояние государств. В науку этот термин был введен в XVIII в. немецким ученым Готфри-дом Ахенвалем. Как наука статистика возникла в конце XVII в., хотя статистический учет существовал еще в глубокой древности. Так, переписи населения проводились в Китае еще за 5 тыс. лет до н. э.; в Древнем Риме сравнивался военный потенциал разных стран, осуществлялся учет имущества граждан; во многих странах мира в Средние века в примитивной форме велся учет населения, имущества и земель. Наиболее известными школами, стоявшими у истоков статистической науки, были немецкая описательная школа и английская школа политических арифметиков. Представители первой школы пытались систематизировать способы описаний государств, создать теорию этих описаний. При этом они стремились внести описание исключительно в словесной форме, без цифр и вне динамики. Видные представители описательной школы — Г. Конринг, Г. Ахенваль и А. Бюшинг. Политические арифметики изучали общественные явления с помощью чисел, чем способствовали возникновению статистики как теории статистического учета. Они видели назначение статистики в изучении массовых явлений, осознавали необходимость следования требованиям закона больших чисел, отражающего основу статистической закономерности, которая может проявиться при достаточно большом объеме статистической совокупности. Эта школа имела два направления: демографическое (Дж. Граунт, Э. Галлей) и статистико-экономическое (У. Петти).
Статистика бурно развивалась в XIX в., когда в Западной Европе, США и России создавались органы госстатистики. Проводились международные статистические конгрессы, а в 1887 г. был основан Международный статистический институт. Начало формированию статистики как метода научного познания было положено бельгийским статистиком Адольфом Кетле (1796–1874), поставившим перед собой задачу исследовать законы, управляющие обществом. Благодаря ему на первый план вместо описательного государствоведения вышла теория статистики, направленная на количественное изучение массовых общественных процессов. По его инициативе организовывались статистические конгрессы, проводились переписи населения с использованием наблюдения, сводки, группировки материалов, расчета и анализа обобщающих показателей.Прогрессу статистической методологии в XIX и ХХ вв. способствовали работы английской математической школы, а также российских земских статистиков и представителей социологической и философско-математических школ (Ю. Э. Янсон, А. А. Чупров, А. А. Кауфман и др.). В ХХ в. статистическая методология развивалась на базе новых ин- формационных технологий, сплошного наблюдения, применения выборочных, анкетных и монографических обследований. Теоретическими основами статистики стали экономическая теория и философия. С развитием статистической науки, расширением сферы практической статистической работы изменилось и содержание понятия «статистика».
6. Організація статистики в країні, за кордоном, в ООН
Основные аспекты организации статистики
Аспект Характеристики
По мере расширения межгосударственных связей все более актуальной становится потребность в международных статистических исследованиях, которые могут осуществляться только при условии использования сопоставимых данных, полученных по единой методологии, т. е. скоординированных. Первыми организациями, наделенными координирующими функциями, стали статистические конгрессы. Начиная с 1919 г. Лига Наций проводит регулярные мероприятия,направленные на создание международной статистики. Одно из наиболее важных мероприятий — утверждение единых методологических основ международных статистических исследований. При Организации Объединенных Наций (ООН) в 1946 г. была учреждена Статистическая комиссия ООН, форма работы которой — регулярные сессии. Рабочая группа комиссии состоит из целевых подразделений, соответствующих основным направлениям экономической статистики:
• национальное счетоводство;
• статистика промышленности;
• статистика международной торговли;
• статистика финансов;
• статистика цен;
• статистика окружающей среды.
Целевые подразделения выбирают информацию, отрабатывают методологию, издают сборники, распространяют их по регионам, готовят кадры и осуществляют научно-техническое сотрудничество. При Секретариате ООН функционирует Статистический отдел, являющийся рабочим органом Статистической комиссии. Основные направления его деятельности:
• подготовка материалов к сессиям Статистической комиссии;
• сбор, обработка и публикация статистических данных;
• проведение самостоятельных оценок;
• практическая помощь странам;
• работа учебных центров;
• командирование специалистов на места.
7. Які основні форми організації статистичного спостереження
У статистичний практиці застосовують дві організаційні форми спостереження:
- звітність суб'єктів, які досліджуються;
- спеціально організоване статистичне спост
Звітністю називають форму спостереження, при якій статистичні дані надходять у статистичні органи від підприємств і фірм у вигляді обов'язкових звітів про їх роботу за установленими формами та у відповідні строки.
Звітність як форма спостереження має свої переваги. По-перше, вона має стабільний характер, що дає можливість співставлення даних, ведення динамічних рядів з тих чи інших показників тощо.
Звітність поділяють на спеціалізовану (що має свої особливості) і типову (що є єдиною формою і змістом для всіх підприємств); на централізовану (що проходить через систему державної статистики) і децентралізовану (яка опрацьовується, збирається відповідними міністерствами і відомствами). Звітність буває: загальнодержавна і відомча.
Спеціально організоване статистичне спостереження - це одержання статистичних даних на основі перепису, разових обліків та обстежень.
Спеціально організовані статистичні спостереження організовуються у тому випадку коли відсутня стабільна статистична звітність. До спеціальних спостережень належать: переписи (населення, худоби, багаторічних насаджень тощо), одноразові обліки, опитування, вибіркові обстеження та інші.
Таким чином, завданням статистичного спостереження є одержання достовірної вихідної інформації, яка об'єктивно висвітлює фактичний стан речей. Неправдива інформація не може бути використана для статистичних узагальнень.
План статистичного спостереження складається з двох частин: програмно-методологічної і організаційної.
Програмно-методологічна частина плану складається з мети, визначення об'єкта, одиниць спостереження даного об'єкта, елементів (одиниць) сукупності показників і програми самого спостереження.
Програма спостереження - це перелік чітко сформованих питань, на які необхідно одержати відповіді. В програму включають тільки ті питання, які відповідають завданням дослідження і на які можуть бути одержані достовірні відповіді.
Організаційна частина плану спостереження визначає місце, час і органи спостереження, графік підготовки і інструктажу кадрів, матеріально-технічну базу спостереження.
Види спостережень визначаються ознаками групування. За обхватом одиниць сукупності спостереження поділяють на суцільне і несуцільне. При суцільному спостереженні обстеженню і реєстрації підлягають усі без винятку елементи сукупності. Прикладом суцільного спостереження є державна статистична звітність або перепис населення. До несуцільного обстеження відносять: вибіркове, основного масиву, анкетне i монографiчне спостереження.
При вибірковому спостереженні обстежуються не всі елементи сукупності (тобто структурні складові об'єкту дослідження з визначеними елементами і одиницями виміру), а певна, випадкова, або не випадкова попередньо визначена їх частина.
Монографічне спостереження передбачає детальне обстеження лише окремих типових елементів сукупності. Таке обстеження застосовується тоді коли масове обстеження не висвітлює необхідних сторін того чи іншого суспільного явища.
8. Назвати види носіїв статистичної інформації
Під носієм облікової інформації розуміють матеріальний об'єкт, призначений для запису, передавання та зберігання облікової інформації. Відповідно до етапів бухгалтерського обліку виокремлюють три види носіїв облікової інформації: первинні документи, облікові реєстри та бухгалтерську звітність (рис. 2.1.).
Рис. 2.1. Характеристика етапів бухгалтерського обліку через носії облікової інформації
Кожний з видів носіїв облікової інформації об'єднує під відповідною назвою багато різноманітних документів, облікових реєстрів та звітних форм. Максимально повне вивчення перелічених носіїв інформаційних даних за наявного їх розмаїття можливе за допомогою класифікації.
Під первинними документами розуміють письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, вимагаючи розпорядження та дозволу адміністрації (власника) на їх проведення.
9. Назвати етапи статистичного дослідження
Етапи статистичного дослідження
Будь-яке статистичне дослідження послідовно проходить три етапи, проте перед його початком необхідно провести відповідну підготовку. Підготовча частина передбачає вивчення проблеми дослідження, розробку його напрямків, визначення понятійного апарату та низку інших питань методологічного й матеріально-технічного забезпечення дослідження.
Перший етап - збір первинного матеріалу через реєстрацію фактів або опитування респондентів.
Другий етап полягає в тому, що зібрані дані підлягають систематизації та групуванню: від характеристики окремих елементів переходять до узагальнених показників у формі абсолютних, відносних або середніх величин.
Третій етап передбачає аналіз варіації, динаміки, взаємозалежностей. За результатами аналізу висновки можуть бути описані в текстовій формі, подані у формі таблиць і графіків.
10. Назвати способи спостереження
Статистичне спостереження – це спланований захід по збору даних про суспільно-економічні явища, процеси, роботу суб’єктів господарської діяльності, соціально-економічний та кількісний стан населення держави тощо.
Способи одержання інформації.
1) Безпосередній облік фактів – використовується тоді, коли ви маєте безпосередній доступ до фактів.
2) Документальний – отримання інформації через документи первинного обліку;
3) Опитування – інформація отримується у вигляді відповіді на поставлене запитання.
Опитування може бути:
- експедиційне (усне) – реєстратори заповнюють формуляри спостереження і водночас перевіряють правильність відповідей і їх вірогідність;
- самореєстрація – респонденти самі записують відповіді в статистичних формулярах; недоліком такого способу є велика кількість помилок;
- кореспонденція – спеціальні дописувачі заповнюють формуляри згідно з інструкцією і передають відомості до статистичних органів.
Кореспонденти бувають добровільні чи платні. Прикладом може бути нагляд за якістю продукції;
- анкетне;
- явочне – респонденти самостійно з'являються до органів статистики і повідомляють дані про себе. Прикладом може бути постановка на облік у військкоматі, оформлення шлюбів.
11. Що таке критичний момент та що означає час спостереження. Від чого він залежить?
Будь-яке статистичне спостереження планується і проводиться за певним планом. План статистичного спостереження містить дві частини:
1) програмно-методологічна частина;
Першим завданням у програмно-методологічній частині є мета дослідження. Далі необхідно визначити об'єкт дослідження (узагальнено можна сказати, що об'єктом статистичного спостереження є суспільні явища і процеси, які мають досліджуватися). По-третє, визначається одиниця спостереження.
Одиниця спостереження – це той первинний елемент об'єкту дослідження, який є носієм інформації, за допомогою якої збираються необхідні статистичні дані.
Одиниці спостереження слід відрізняти від одиниці сукупності. Якщо одиниця спостереження – це носій інформації, то одиниця сукупності – це носій ознаки. Інколи вони співпадають (наприклад, перепис населення).
Після визначення одиниці спостереження, переходимо до визначення програми – переліку питань або ознак, на які повинні бути отримані відповіді в процесі дослідження. Оформлюється цей перелік питань у вигляді бланку, формуляру чи анкети.
2) організаційна частина.
Ця частина вказує:
- місце – де безпосередньо реєструються ознаки окремої одиниці сукупності в статистичних формах;
- час – це той час, до якого відносяться дані зібраної інформації (наприклад, сезон при дослідженні в сільському господарстві).
Важливість цього показника в тому, що ми маємо досліджувати об'єкт в його звичайному стані;
Час може бути об'єктивним і суб'єктивним.
Об'єктивний час – це момент чи період часу, до якого відносяться зібрані дані. Суб'єктивний час – це дата або період, протягом якого збирають дані.
Наприклад, при складанні платіжного балансу країни за 1998 рік,об'єктивний час:1.01.1998 – 31.12.1998, суб'єктивний час: 10.01.1999-17.01.1999 (якщо інформація збиралась у цей проміжок часу)Існує також критичний момент спостереження – момент часу, на який припадає реєстрація відомостей.Наприклад, при переписі населення у 1984 році реєстрація була проведена в ніч з 11 на 12 січня (критичний момент), в той час, як суб'єктивний час дорівнював 1 тижню (12 – 19 січня).
- хто буде проводити: органи державної статистики, окремі установи,
інститути, лабораторії чи окремі люди; визначаються їх права і обов'язки);
- строк проведення – початок і кінець збору інформації;
- графік проведення;
- матеріально-технічну базу;
- форми, способи і види статистичного спостереження.
12. Які помилки можуть виникнути у процесі спостереження та які існують способи їх запобігання й контролю
Помилки спостереження – це розбіжності між даними спостережень та реальними даними. Залежно від причини виникнення розрізняють помилки:
-репрезентативності – властиві тільки несуцільному спостереженню і виникають в результаті некоректного формування відібраної сукупності, яка недостатньо повно відтворює склад усієї досліджуваної сукупності;
-реєстрації – виникають при будь-якому спостереженні внаслідок неправильного встановлення фактів або невірного їх запису і бувають випадковими (описки,незнання, неуважність) або систематичними(навмисне викривлення фактів,приховування, некомпетентність, неосвіченість).
Зверніть увагу, що систематичні помилки є більш небезпечними. Вони приводять до Викривлення загальних підсумків,оскільки завжди мають однакову тенденцію чи до збільшення, чи до зменшення значень показників по кожній одиниці спостереження. Тому величина показника по сукупності в цілому включатиме накопичену помилку і взаємно не урівноважується. Наприклад:округлення віку респондентами, замість 49 чи 51 кажуть 50.
Випадкові помилки виникають внаслідок дії випадкових факторів, наприклад, цифри переставлені місцями. Вони можуть відхиляти дані спостереження в бік збільшення або зменшення. Проте деякою мірою взаємознищуються у відповідності з дією закону великих чисел і не є небезпечними.
Помилки, допущені на етапі збору даних не, можуть бути виправлені на 2-му та 3-му етапах спостереження. Тому ще на стадії спостереження необхідно застосовувати засоби контролю даних, а саме:
зовнішній – контроль повноти даних здійснюється візуально при перевірці наявності даних за всіма одиницями та позиціями;
арифметичний -базується на використанні кількісних зв'язків між значеннями різних показників і полягає у перевірці (перерахунку) усіх узагальнених показників; з його допомогою можна встановити розмір помилки та виправити її;
логічний– базується на сумісності даних і полягає у зіставленні відповідей респондентів за їх логічним зв’язком, наприклад, порівнянні віку з сімейним станом, освітою; виду діяльності з джерелом засобів існування тощо. Такий контроль лише встановлює наявність помилки, а не її розмір.
Для виправлення помилок, що встановлені в результаті логічного та арифметичного контролю, треба повторно звернутися до джерела вихідних даних.
13. У чому полягає суть та яке значення зведення як другого етапу статистичного
У результаті статистичного спостереження отримують матеріал, який характеризує окремі елементи сукупності. Постає потреба у спеціальній обробці статистичних даних — зведенні матеріалів спостереження.
Статистичне зведення — це упорядкування, систематизація і наукова обробка статистичних даних. Воно включає такі основні етапи:
• групування матеріалу;
• розробку системи показників для характеристики типових групі підгруп;
• підбиття групових і загальних підсумків, оформлення результатів у вигляді таблиць.
Другою стадією статистичного дослідження є статистичне зведення і
групування, оскільки після збору даних, ми повинні їх звести, згрупувати для обробки.
Зведення – це комплекс послідовних операцій по узагальненню конкретних поодиноких факторів, які утворюють сукупність, для виявлення типових рис і закономірностей, що належать досліджуваному явищу в цілому.
- Зведення може бути просте і складне.
Просте зведення – це простий підрахунок підсумків первинних статистичних даних.
Складне зведення передбачає групування, види групувальної ознаки, встановлення меж групування, підрахунок групових і узагальнюючих підсумків, а також викладення результатів зведення у вигляді таблиць чи графіків.
-Зведення може бути централізованим і децентралізованим.
14. Яка роль групування у статистиці?
З допомогою групування в статистиці вирішуються такі основні завдання:
1. виділення в сукупності явищ, які вивчаються соціально економічних типів. Це, наприклад, групування населення по групах, групування підприємств по формах власності. Для вирішення цього завдання використовують типологічні групування.
2. вивчення структури суспільних явищ, тобто відмінності в складі якого не будь типу явища (відношення між окремими складовими частинами явища, зміна цього співвідношення за окремий період часу.)
Наприклад, при вивченні складу робітників підприємств і групування їх по віку, стажу, кваліфікації і так далі, що дозволяє характеризувати не лише склад робітників і ті зміни, як в ньому відбуваються, а й виявити фактори росту продуктивності праці. Склад, структура явищ вивчається за допомогою структурних групувань.
Групування за однією ознакою називаються простими. Коли ж для виділення груп беруть по дві і більше ознак, то такі групування називають комбінаційними.
Окремо з групувань в статистиці виділяють класифікації.
В аналітичних групуваннях здебільше застосовують кількісні ознаки. У групуваннях за кількісними ознаками постає питання про кількість груп і величину інтервалу. Інтервали можуть бути рівними і нерівними. Рівні застосовуються тоді,коли ознака групування розподілена у сукупності більш-менш рівномірно.
Іноді, при невеликій кількості спостережень, застосовують принцип рівних частот, при якому одиниці сукупності упорядковуються в порядку зростання, а кожна група містить їх однакову кількість. Це виключає утворення малочисельних груп.
В окремих випадках проводять перегрупування даних з метою утворення нових груп на основі тих, що є, якщо останні не задовольняють меті аналізу.